МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧАБАННА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК 616.12-008.331:1+661.12-005.4]-07-085

Гіполіпідемічна терапія у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з
ішемічною хворобою серця: тактика призначення та контроль ефективності

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя — 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькій державній медичній академії післядипломної
освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і

техніки України професор

Дейнега Володимир Григорович

Запорізька державна медична
академія післядипломної

освіти, кафедра терапії,
фізіотерапії та курортології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сиволап Віктор Денисович, завідувач
кафедри факультетської терапії Запорізького державного медичного
університету;

доктор медичних наук, професор Яблучанський Микола Іванович, завідувач
кафедри внутрішніх хвороб факультету фундаментальної медицини
Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Провідна установа: Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН
України, відділ симптоматичних гіпертензій, м. Київ.

Захист відбудеться «26” квітня 2006 р. о 14:00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д17.600.02 Запорізького державного медичного
університету (69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного
медичного університету (69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26).

Автореферат розісланий «_24″_березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д17.600.02

доктор медичних наук, професор Волошин М.А.

Актуальність теми. За останні роки було накопичено велику кількість
експериментальних та клінічних даних, які дозволили переглянути деякі
аспекти патогенезу ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, а
також методів їх диференційованої терапії. Як і колись, найбільш частою
клінічною формою атеросклерозу, яка впливає на рівень інвалідності, є
коронарна локалізація (Дзяк Г.В., 2000; Лутай М.И., 2001; Москаленко
В.Ф., 2000). Відзначається зростання захворюваності ішемічною хворобою
серця в багатьох країнах світу, в тому числі в Україні та Росії (Волков
В.И., 2001; Зимин Ю.В., 2003; Сиволап В.Д., 2003). Це створює загрозу
зростання інвалідності і смертності, особливо серед чоловічого населення
середнього працездатного віку (Коваленко В.М., 2003), і потребує значних
економічних витрат (Козлов С.Г., 2000).

Ішемічна хвороба серця в клінічній практиці досить часто поєднується з
гіпертонічною хворобою, причому це не тільки ускладнює перебіг ішемічної
хвороби серця, але й привносить певні патофізіологічні механізми
розвитку поєднаної патології і вимагає урахування особливостей перебігу
захворювання при проведенні терапії.

Ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, а особливо їх поєднаний
перебіг, характеризуються закономірним залученням у патологічний процес
судинної системи й, у першу чергу, артеріальних судин (Волков В.И.,
2001; Коваленко В.М., 2002; Лутай М.І., 2001; Яблучанський Н.І., 2004).
При цьому важливу роль у змінах, що відбуваються в стінці артеріальних
судин, відіграє функціональний стан судинного ендотелію, який саме і
забезпечує механізми ініціації, прогресування патологічного процесу, а
також розвиток ускладнень (Лутай М.І., 2003; Долженко М.М., 2002;
Chalmers J., 2001).

Імунологічний аспект в розвитку гіпертонічної хвороби та ішемічної
хвороби серця останнім часом набуває великого значення (Титов В.Н.,
2000). При цьому вказується на участь імунної системи, як однієї з
систем підтримки гомеостазу організму, в патогенезі цих захворювань
(Davies M.J., 2000; Kaski J.C., 2001). Однак до теперішнього часу
проблема лікування ішемічної хвороби серця в поєднанні з гіпертонічною
хворобою залишається остаточно не вирішеною, оскільки вивчення нових
механізмів етіології та патогенезу захворювань потребує нових підходів
до лікування (Козлов С.Г., 2000; Маколкин В.И., 2003; Москаленко В.Ф.,
2002).

Розробка підходів до диференційованого вибору патогенетично обумовленої
терапії з урахуванням функціонального стану судинного ендотелію та
особливостей ліпідного спектру при поєднаному перебігу ішемічної хвороби
серця та гіпертонічної хвороби і буде обумовлювати клінічний успіх
лікування (Москаленко В.Ф., 2002; Пархоменко А.Н., 2000; Gotto A.M.,
2001), що робить дослідження цієї проблеми актуальним, своєчасним та
необхідним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри терапії, фізіотерапії
та курортології Запорізької державної медичної академії післядипломної
освіти “Особливості центральної, периферичної гемодинаміки і ліпідного
обміну та обгрунтування ефективної системи медичної реабілітації у
хворих на ішемічну хворобу серця з гіпертонічною хворобою при включенні
комплексів фармакологічного і відновлювального лікування” (№
держреєстрації 0104U002142, шифр ІН.14.01.11.01). У рамках зазначеної
теми автором проведене дослідження метаболізму цитокінів,
функціонального стану судинного ендотелію артеріальних судин,
досліджений вплив гіполіпідемічної терапії на функцію судинного
ендотелію, спектр ліпідів і цитокінів у пацієнтів з гіпертонічною
хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – дослідження ефективності різних
гіполіпідемічних препаратів у хворих на гіпертонічну хворобу, яка
поєднана з ішемічною хворобою серця, з урахуванням функціонального стану
судинного ендотелію.

Для досягнення мети дослідження були сформульовані такі задачі:

оцінити вплив гіполіпідемічних препаратів на стан вазорегулюючої функції
судинного ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу, яка поєднана з
ішемічною хворобою серця, шляхом дослідження потік-залежної
вазодилятації артеріальних судин;

вивчити ефективність гіполіпідемічних препаратів у корекції
ендотеліальної дисфункції за даними дослідження у сироватці крові
активності фактора Віллебранда, судинного ендотеліального фактора росту,
ангіотензину-II та вмісту ендотеліну-1 у хворих на гіпертонічну хворобу,
яка поєднана з ішемічною хворобою серця;

визначити здатність гіполіпідемічних препаратів до нормалізації
ліпідного спектру у хворих на гіпертонічну хворобу, яка поєднана з
ішемічною хворобою серця;

розробити алгоритм диференційованого вибору патогенетично обумовленої
гіполіпідемічної терапії статинами (симвастатин), фібратами
(ципрофібрат) та ефірами омега-3 поліненасичених жирних кислот у хворих
на гіпертонічну хворобу, яка поєднана з ішемічною хворобою серця, та
оцінитиефективність призначеної терапії у зазначеної категорії осіб.

Об’єкт дослідження – пацієнти з гіпертонічною хворобою у поєднанні з
ішемічною хворобою серця.

Предмет дослідження – особливості функціонального стану судинного
ендотелію та спектру ліпідів і вмісту цитокінів у пацієнтів з
гіпертонічною хворобою, яка поєднана з ішемічною хворобою серця, та їх
зміни під впливом сучасних гіполіпідемічних препаратів.

Методи дослідження – загальноклінічне обстеження хворих,
електрокардіографія, холтерівське моніторування АТ і показників
електрокардіограми, велоергометрія, оглядова рентгенографія органів
грудної клітки, ехокардіоскопія, ультразвукове дослідження нирок,
виключення симптоматичного характеру артеріальної гіпертензії і клінічно
значущої супутньої патології; визначення активності фактора Віллебранда
у сироватці крові біохімічним методом; визначення вмісту ендотеліну-1,
ангіотензину-II, судинного ендотеліального фактора росту і катехоламінів
у сироватці крові імуноферментним методом; проведення венозної
оклюзійної плетизмографії з визначенням потік-залежної вазодилятації
артеріальних судин; біохімічні та фізичні дослідження метаболізму
ліпідів.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані нові дані щодо
особливостей функціонального стану судинного ендотелію і показано, що у
пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою
серця розвиваються функціональні порушення і структурні зміни судинної
стінки, які проявляються у зниженні показників об’ємної швидкості
кровотоку і коефіцієнта механочутливості, а також збільшенні показників
регіонарного судинного опору як у спокої, так і у фазі реактивної
гіперемії. Встановлено збільшення вмісту вазоактивних ендотелій-залежних
факторів, активності фактора Віллебранда, рівня екскреції альбуміну
сечею, а також активацію симпатоадреналової системи. Виявлені зміни у
метаболізмі цитокінів проявились у збільшенні вмісту прозапальних
цитокінів (ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-12 і ФНП-?), що свідчить про важливу
роль процесів запалення у патогенезі гіпертонічної хвороби у поєднанні з
ішемічною хворобою серця. Доведена ефективність гіполіпідемічної терапії
препаратом симвастатин у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні
з ішемічною хворобою серця. Відзначено при цьому, що досліджені нами
гіполіпідемічні препарати мають практично однакову ефективність в
корекції порушень спектру ліпідів, однак протизапальний і
ендотелій-протекторні ефекти були набагато вище у пацієнтів після
застосування комбінованої терапії препаратами симвастатин та епадол.

Практичне значення одержаних результатів. Продемонстровано можливість
використання показників периферичної гемодинаміки артеріальних судин як
маркерів ремоделювання стінки артеріальних судин. Дослідження
ендотеліальних вазоактивних факторів дозволяє на ранніх етапах
діагностувати ендотеліальну дисфункцію у пацієнтів з ГХ у поєднанні з
ІХС. Запропоноване використання комплексної оцінки параметрів
периферичної гемодинаміки артеріальних судин, функції ендотелію, спектру
ліпідів і вмісту цитокінів при динамічному спостереженні за пацієнтами,
що одержують гіполіпідемічну терапію, дозволило розробити підходи до
диференційованого вибору патогенетично обумовленої терапії і контролю її
ефективності у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС. За матеріалами
дисертаційного дослідження отримано інформаційний лист про нововведення
у систему охорони здоров’я України – “Спосіб лікування хворих на
гіпертонічну хворобу, поєднану з ішемічною хворобою серця”
(інформаційний лист Укрмедпатентінформ № 147-2005). Основні результати
проведеного дослідження впроваджені в практику та використовуються в
роботі кардіологічних відділень 10-ї міської клінічної лікарні м.
Запоріжжя, 4-ої міської клінічної лікарні м. Запоріжжя, терапевтичних
відділень медсанчастини “Запоріжсталь” та “Дніпроспецсталь”,
терапевтичних відділень медсанчастини “Комунар”. Матеріали дисертації
використовуються у навчальному процесі на кафедрі терапії, фізіотерапії
та курортології Запорізької державної медичної академії післядипломної
освіти, та кафедрі госпітальної терапії№2 Запорізького державного
медичного універсітету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульовані мета і
задачі дослідження, проведений пошук, аналіз і узагальнення літературних
джерел з даної проблеми, розроблений план проведення дослідження,
виконане клінічне обстеження пацієнтів з гіпертонічною хворобою у
поєднанні з ішемічною хворобою серця і осіб контрольної групи,
дослідження структурно-функціонального стану артеріальних судин методом
оклюзійної плетизмографії. При особистій участі автора проведені
імуноферментні і біохімічні методи дослідження. Автором самостійно
проведений статистичний аналіз матеріалів дослідження, сформульовані
висновки, практичні рекомендації, відібрані дані, що послужили основою
для опублікованих статей, написана дисертаційна робота.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дисертаційної роботи висвітлені та обговорювалися на 63-ій та 64-ій
підсумкових науково-практичних конференціях Запорізького державного
інституту удосконалення лікарів (Запоріжжя, 2002, 2003 рр.),
науково-практичній конференції лікарів-інтернів Запорізького державного
інституту удосконалення лікарів (Запоріжжя, 2001р), 1 міжвузівській
конференції молодих вчених (Запоріжжя, 2003 р). Апробацію дисертаційної
роботи проведено на розширеному засіданні кафедр терапії, фізіотерапії
та курортології; терапії, клінічної фармакології та ендокринології;
сімейної медицини Запорізької медичної академії післядипломної освіти 3
червня 2005.р.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових
праць, серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях ВАК України, з
них 2 без співавторів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,
матеріалу і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень,
обговорення результатів дослідження. Робота ілюстрована 18 малюнками,
містить 28 таблиць, які загалом займають 23 сторінки. Список літератури
містить 179 джерел, з них 89 джерел кирилицею і 90 джерел латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом проведеного дослідження були
дані клінічного обстеження і динамічного спостереження пацієнтів, що
знаходилися на амбулаторному і стаціонарному обстеженні і лікуванні в
медико-санітарній частині №7 і терапевтичній клініці Запорізької
обласної клінічної лікарні. Усього нами було обстежено 151 особу. Дизайн
дослідження виглядав таким чином, як представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Дизайн дослідження

Показник Усього обстежено 151 особу

Група Пацієнти з ГХ у поєднанні з ІХС Пацієнти з ГХ Практично здорові
особи

Кількість обстежених осіб 88 28 35

Кількість жінок 5 3 3

Кількість чоловіків 83 25 32

Середній вік 48,5 44,7 46,8

Хворі, що лікувалися препаратом симвастатин 30 — —

Хворі, що лікувалися препаратом ліпонор 28 — —

Хворі, що лікувалися препаратом симвастатин + ?-3 ?НЖК 30 — —

Тривалість захворювання у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС становила від
3,5 до 17,0 років і була в середньому 9,7 років, у пацієнтів з ГХ
тривалість захворювання була від 3,0 до 14,4 років, складаючи в
середньому 8,2 роки. Контрольну групу склали 35 практично здорових
осіб. Віковий і статевий склад контрольних груп був подібний до такого
основної групи. Розподіл пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС на групи
здійснювали в залежності від ступеня АГ, статі та віку пацієнтів
(Арабидзе Г.Г., Белоусов Ю.Б., Карпов Ю.А., 1999), а також за схемами
медикаментозної терапії.

Із спектру гіполіпідемічних препаратів нами досліджувався вплив статинів
(препарат вазиліп), ципрофібратів (препарат ліпонор) і ?-3 ПНЖК
(препарат епадол) на показники, що характеризують патогенетичні
механізми розвитку ГХ у поєднанні з ІХС. У результаті було виділено три
групи пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС в залежності від застосованої
терапії. До 1-ї групи увійшли 30 пацієнтів, що лікувалися симвастатином,
по 10-20 мг один раз на добу. Другу групу склали 28 пацієнтів, що
лікувались ліпонором, по 100 мг один раз на добу, вранці. Третю групу
склали 30 пацієнтів, що лікувались комбінацією препаратів симвастатин,
по 20 мг один раз на добу, і ?-3 ПНЖК, по 2 капсули (по 125 мг) 4 рази
на добу. Тривалість терапії в усіх групах пацієнтів з ГХ в поєднанні з
ІХС становила 6 місяців. Ефективність терапії оцінювали через 6 місяців
після початку лікування.

Для оцінки функціональної активності артеріальних судин нами був
застосований інструментальний метод оклюзійної плетизмографії з
визначенням потік-залежної вазодилятації артеріальних судин. Було
проведено біохімічне визначення показників ліпідограми в сироватці
крові: вміст ТГ, ХС, ХС у ЛПВЩ і ЛПНЩ і вмісту різноманітних
ендотеліальних факторів. Серед факторів, які нами досліджувалися,
вміст-значущими є ЕТ-1, AT-II і СЕФР як біологічно активні сполуки, що
стимулюють або пригнічують процеси проліферації та диференціонування
різних клітин.

Крім того, для характеристики функціонального стану судинного ендотелію
в роботі досліджувались такі показники, як активність фВ і екскреція
альбуміну сечею. Наявність та інтенсивність запальних процесів у
пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС визначали за концентрацією прозапальних
цитокінів, таких як інтерлейкіни (ІЛ): ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-12 та фактор
некрозу пухлин-( (ФНП-() в сироватці крові. Стан симпато-адреналової
системи оцінювали шляхом визначення концентрації адреналіну і
норадреналіну в плазмі крові.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили методами варіаційної
статистики з обчисленням середніх арифметичних величин, проведенням
кореляційного аналізу. Вірогідність різниці при порівнянні середніх
арифметичних і коефіцієнтів кореляції визначали за допомогою t-критерію
Ст’юдента. Розрахунки проводили на персональному комп’ютері, за
допомогою програм “Microsoft® Excel 2000” (Microsoft®), for Windows.
Отримані результати статистичного аналізу представлені у вигляді M±m, де
М – середнє арифметичне, а m – похибка середнього арифметичного.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений аналіз стану
судинного ендотелію артерій м’язового типу, оціненого шляхом дослідження
потік-залежної вазодилятації артеріальних судин, свідчить про порушення
вазорегулюючої функції ендотелію у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС у
порівнянні зі здоровими особами. При цьому значення об’ємної швидкості
кровотоку у спокої (ОШКсп) і після проби з реактивною гіперемією (ОШКрг)
в групі пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС мали недостовірну тенденцію до
зниження у порівнянні з групою пацієнтів з ГХ і були, відповідно, в 1,39
і 1,37 рази нижче порівняно з показниками у контрольній групі.
Відзначається також низьке значення коефіцієнту механочутливості (КМЧ) у
групі пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС, яке було в 40,6 рази нижче, ніж
в контрольній групі, і мало тенденцію до зниження порівняно з групою
пацієнтів з ГХ. Значення таких показників як регіонарний судинний опір у
спокої (РСОсп) і після проби з реактивною гіперемією (РСОрг) в групі
пацієнтів з ГХ в поєднанні з ІХС мали тенденцію до збільшення порівняно
з їх значеннями в групі пацієнтів з ГХ і при цьому були, відповідно, в
1,68 і 1,95 рази вище, ніж у контрольній групі. Виявлені зміни
показників гемодинаміки, а отже, і поява ендотеліальної дисфункції
різної інтенсивності, не залежать від статі й однаково характерні як для
чоловіків, так і для жінок. В обстежених нами групах пацієнтів з різними
типами гемодинаміки показники, що характеризують функцію ендотелію,
майже не відрізнялися. Яскраво виражений взаємозв’язок відзначений між
рівнем АТ і ступенем порушення функції ендотелію артерій м’язового типу.
Встановлено, що в групах пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС відповідно до
підвищення АТ знижується рівень кровотоку і збільшується дисфункція
ендотелію, що виражається достовірним зниженням КМЧ.

Результати проведеного аналізу вмісту ендотеліальних вазоактивних
факторів, показників, які характеризують функцію судинного ендотелію,
свідчать, що вміст всіх вивчених факторів був, з високим ступенем
значущості, вище порівняно з їх значеннями в контрольній групі (група
практично здорових людей). Так, вміст ЕТ-1 у плазмі крові пацієнтів з ГХ
у поєднанні з ІХС склав (12,38 ± 0,25) пг/мл, що було у 1,35 і у 2,35
рази вище, ніж в групі пацієнтів з ГХ і в контрольній групі відповідно.
Вміст СЕФР в плазмі крові пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС склав (195,8
± 9,3) пг/мл і при цьому був в 1,37 рази вище відповідного показника в
контрольній групі практично здорових осіб. При цьому, у порівнянні з
групою пацієнтів з ГХ, вміст СЕФР у плазмі крові пацієнтів основної
групи не мав статистично значущої різниці. Значення іншого
ендотеліального фактора –AT-II, в основній групі пацієнтів з ГХ у
поєднанні з ІХС виявилося рівним (31,60 ± 0,48) пг/мл і було в 1,21 і у
2,15 рази вище, порівняно зі значеннями його в групі пацієнтів з ГХ і
контрольній групі відповідно. Активність фВ у плазмі крові пацієнтів з
ГХ у поєднанні з ІХС склала (142,8 ± 11,7) % і мала направленість до
збільшення, у порівнянні з групою пацієнтів з ГХ. При цьому активність
фВ в групі пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС в 1,31 рази перевищувала
активність фВ в плазмі крові осіб контрольної групи. Показник екскреції
альбуміну сечею в групі пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС склав (18,06 ±
1,32) мг/д і не відрізнявся від значення його в групі пацієнтів з ГХ,
однак був, з високим рівнем значущості, в 1,83 рази вище, ніж у групі
контролю.

Отримані результати надають право впевнено говорити про порушення
вазорегулюючої функції ендотелію кровоносних судин у пацієнтів з ГХ у
поєднанні з ІХС. Значення показників, що характеризують функцію
судинного ендотелію, знаходяться у взаємозв’язку зі вмістом у крові
катехоламінів, що дає можливість зробити висновок про наявність
взаємозв’язку між активністю симпато-адреналової системи і розвитком
дисфункції ендотелію у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС.

За вмістом ХС пацієнти з ГХ у поєднанні з ІХС статистично значуще
відрізнялися від групи пацієнтів з ГХ і контрольної групи. При цьому
вміст ХС в групі пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС був, відповідно, в
1,12 рази і 1,75 рази більшим. Вміст ТГ в основній групі мав статистично
значущі відмінності у порівнянні як з групою пацієнтів з ГХ, так і з
контрольною групою, і був, відповідно, в 1,35 рази і 2,16 рази більшим.
Вміст ЛПНЩ в групі пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС мав спрямованість до
збільшення, порівняно з групою пацієнтів з ГХ, і був статистично значуще
в 1,39 рази більшим, ніж в контрольній групі. Щодо ЛПВЩ, то вміст їх в
основній групі мав лише спрямованість до зменшення порівняно з групою
пацієнтів з ГХ і контрольною групою.

Порушення метаболізму ліпідів у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС ініціює
розвиток запальних процесів. З метою виявлення запального процесу й
оцінки його інтенсивності був досліджений стан цитокінової системи. При
цьому середні значення вмісту цитокінів склали для ІЛ-2 – (10,83 ( 0,51)
пг/мл, в межах від 4,62 до 14,08 пг/мл, для ІЛ-6 – (31,57 ( 1,33) пг/мл,
в межах від 24,13 до 36,50 пг/мл, для ІЛ-8 – (29,68 ( 1,42) пг/мл, в
межах від 20,43 до 34,12 пг/мл, для ІЛ-12 – (24,18 ( 1,15) пг/мл, в
межах від 16,10 до 31,45 пг/мл і для ФНП-? – (28,52(1,58) пг/мл, в межах
від 17,28 до 33,61 пг/мл.

Встановлено, що в групі пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС вміст ІЛ-8,
ІЛ-12 і ФНП-? був, відповідно, в 1,37, 1,27 і 1,36 рази вище порівняно з
їх значеннями в групі пацієнтів з ГХ. Таким чином, в групі пацієнтів з
ГХ в поєднанні з ІХС виявлені порушення метаболізму ліпідів, а також
прозапальних цитокінів. При цьому, порівняно з групою пацієнтів з ГХ, у
пацієнтів з ГХ в поєднанні з ІХС відмічаються статистично значущі
відмінності у вмісті ХС і ТГ, а також більші відмінності у вмісті всіх
прозапальних цитокінів. Отримані дані дозволяють говорити про наявність
дисліпідемії, а також дисфункції в системі цитокінів у пацієнтів з ГХ у
поєднанні з ІХС.

На рис. 1 і в табл. 2 нами представлені дані про зміни показників
ліпідограми у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС в різних групах в
залежності від застосованої терапії.

Рис.1. Зміна показників ліпідограми в групах пацієнтів з ГХ у поєднанні
з ІХС під впливом терапії

Таблиця 2

Зміни у спектрі ліпідів після лікування пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС

Показник, ммоль/л 1 група 2 група 3 група

до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування
після лікування

ХС

ЛПНЩ

ЛПВЩ

ТГ 7,8±0,4

3,3±0,2

1,3±0,1

3,8±0,1 6,1±0,3*

2,4±0,1*

1,5±0,1*

3,1±0,1* 7,9±0,7

3,1±0,2

1,1±0,1

4,0±0,2 7,2±0,4

2,6±0,2*

1,3±0,1

3,2±0,1* 7,6±0,6

3,2±0,2

1,2±0,1

3,8±1,1 5,8±0,3*

2,3±0,1*

1,4±0,1*

3,0±0,1*

Примітка:

*– статистична значущість різниці в порівнянні з групою пацієнтів з ГХ,
при Р<0,05. З представлених даних видно, що в усіх групах пацієнтів після курсу терапії відзначається тенденція до зниження рівня загального ХС, достовірне (р<0,05) зниження відмічається в 1 і 3 групі, порівняно з рівнем до лікування на 22,0 % і 23,3 % і становить 6,1 ммоль/л і 5,8 ммоль/л відповідно. У рівні ЛПНЩ відзначаються достовірні зміни в усіх представлених групах пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС. Аналізуючи отримані дані, хотілося б вказати на те, що терапія ліпонором привела до достовірного зменшення ЛПНЩ і ТГ та збільшення ЛПВЩ. В групі пацієнтів, що лікувались симвастатином, відмічається достовірне зменшення вмісту ХС, ЛПНЩ і ТГ. Зміни, що відбулись в 3 групі пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС через 6 місяців після терапії, полягали у достовірному зменшенні вмісту ХС, ЛПНЩ і ТГ та збільшенні ЛПВЩ. Дане спостереження дозволяє говорити про більш високу ефективність комбінації симвастатин+ ?-3-ПНЖК у нормалізації ліпідного спектру пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС. Z \ ^ L p r J L ? ? O hUe hUe , . ????. 0 2 4 6 8 : < ^ ? H J L I L O ????? ??th?$ ????? ?????th????? ?????th???? 8 oaeUIaeIAaeaeaeAaeAaeaeaeAaeaeaeA d?th^„?`„oy /мл. Що стосується IЛ-12, то концентрація його знизилася до (19,8 ± 1,1); (22,0 ± 1,3) і (16,3 ± 1,0) пг/мл відповідно. Вміст інших цитокінів, таких, як IЛ-6 і ФНО-?, також знижувався в усіх групах пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС після лікування, однак зниження це не завжди мало статистично значущий характер. При цьому в 1-й і 2-й групах пацієнтів відзначалася тільки спрямованість до зниження концентрації IЛ-6, тоді як у 3 групі пацієнтів концентрація даного цитокіну після лікування знизилася до (26,5 ± 1,9) пг/мл. Статистично значуще зниження концентрації ФНО-?, у порівнянні з відповідними показниками в групах до лікування, відмічене в 1-й і 3-й групах пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС, де значення її склало (20,5 ± 1,6) пг/мл і (17,3 ± 1,5) пг/мл відповідно. У пацієнтів 2 групи після курсу терапії зниження концентрації ФНО-?, у порівнянні зі значенням його до призначення терапії, мало характер спрямованості. Отже, проведений аналіз і представлені дані про інтенсивність зниження вмісту цитокінів у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС показав, що найбільш ефективним у зниженні вмісту досліджених прозапальних цитокінів є застосування комбінованої терапії препаратами симвастатин і ?-3-ПНЖК. Щодо двох інших терапевтичних підходів, то у зниженні інтенсивності запальних процесів застосування їх виявилося менш ефективним. Аналіз змін у показниках, які характеризують вазорегулюючу активність судинного ендотелію, показав, що в 2-й групі після лікування значення даних показників склали (2,27 ± 0,12) і (14,70 ± 1,08) мл/100 см3/хв відповідно. У пацієнтів 3 групи зміни ОШКсп і ОШКрг були найбільш значущими і склали (2,48 ± 0,18) і (16,2 ± 1,30) мл/100 см3/хв відповідно. Зниження показників РСО у спокої й у фазі реактивної гіперемії в групах пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС було також статистично значущим, як і збільшення значення ОШК. При цьому значення РСОсп у 1-й, 2-й і 3-й групах пацієнтів після курсу терапії склало (45,36 ± 3,98); (46,88 ± 4,23) і (42,04 ± 3,25) ум.од. відповідно. Показник РСОрг у 1-й, 2-й і 3-й групах пацієнтів знизився до (7,55 ± 0,85); (8,02 ± 0,88) і (6,64 ± 0,52) ум.од. відповідно. Зміни зазначених показників спричинили відповідні зміни інтегрального показника КМЧ, який характеризує вазорегулюючу активність судинного ендотелію. Значення КМЧ у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС 1-ї, 2-ї і 3-ї групи знизилися до (19,52 ± 1,64); (20,11 ± 1,86) і (16,48 ± 1,38)% відповідно. Відзначається при цьому, що найбільш значущі зміни всіх представлених показників, які характеризують вазорегулюючу активність судинного ендотелію, відбулися в 3-й групі пацієнтів, у порівнянні з хворими 1-ї і, особливо, 2-ї групи пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС. Отже, доведено, що застосування комбінованої терапії препаратами симвастатин + ?-3 ПНЖК у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС сприяє в значній мірі відновленню функціональної активності судинного ендотелію. Досліджувалися також зміни у вмісті біохімічних маркерів функції судинного ендотелію – ендотелій-залежних гормонів, які регулюють процеси проліферації і росту клітинних елементів стінки судини. Аналіз отриманих даних вказує на статистично значуще зниження концентрації всіх ендотелій-залежних гормонів після курсу терапії у всіх трьох групах пацієнтів. При цьому концентрація ЕТ-1 після лікування в 1-й, 2-й і 3-й групах пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС знизилася до (8,74 ± 0,55); (9,14 ± 0,61) і (7,46 ± 0,50) пг/мл відповідно. Зниження концентрації СЕФР у 1-й, 2-й і 3-й групах привело до того, що значення його склало (160,7 ± 11,5); (171,3 ± 11,9) і (146,7 ± 10,7) пг/мл відповідно. Концентрація AT-II у цих же групах пацієнтів після лікування знизилася до (22,4 ± 1,8); (26,2 ± 2,0) і (18,3 ± 1,5) пг/мл відповідно. При аналізі отриманих даних звертає на себе увагу той факт, що застосування у пацієнтів 3-ї групи комбінованої терапії і, в трохи меншій мірі - монотерапії препаратом симвастатин, спричиняє виражену ендотелій-протекторну дію у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС. Отримані нами дані вказують на зниження активності фВ і екскреції альбуміну добовою сечею пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС під впливом лікування. Встановлено, що активність фВ, так само, як і екскреція альбуміну добовою сечею, у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС знизилась після лікування в усіх групах. При цьому у пацієнтів вищезазначених груп активність фВ знизилася на 15,1%, 6,1% і 24,4% і становила (118,6 ± 11,2); (132,2 ± 12,0) і (110,7 ± 10,4)% відповідно. Зниження рівня екскреції альбуміну в 1-й, 2-й і 3-й групах пацієнтів відбулося на 18,1%, 17,9% і 8,2% і складало (13,17±0,86); (14,64±1,15) і (11,07±0,81) мг/д відповідно. Представлена картина інтенсивності змін активності фВ і екскреції альбуміну сечею вказує на досить високу ефективність застосування комбінованої терапії препаратами симвастатин + ?-3-ПНЖК для зниження інтенсивності проявів ендотеліальної дисфункції. Застосування ж монотерапії препаратом ліпонор в якості ендотелій-протектора у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС виявилося відносно менш ефективним. Вміст адреналіну не мав статистично значущих змін після проведеної терапії в жодній із груп пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС і знизився в 1-й, 2-й і 3-й групах на 7,1%, 4,0% і 7,0% відповідно. Значущі зміни виявлені лише в зміні концентрації норадреналіну після лікування. При цьому у пацієнтів 1-ї і 3-ї груп концентрація норадреналіну знизилася таким чином: від (0,257± 0,012 до 0,22±0,010 нг/мл) і від (0,260±0,014 до 0,214±0,010 нг/мл). У 2 групі пацієнтів після лікування концентрація норадреналіну мала лише спрямованість до зниження і змінилась таким чином: від (0,261±0,020) до (0,240±0,010 нг/мл). Таким чином, з’ясовано, що використані нами для терапії пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС гіполіпідемічні препарати мають дещо різну ефективність у корекції порушень ліпідного спектру. Так, симвастатин достовірно зменшував вміст ХС, ЛПНЩ і ТГ у плазмі крові і збільшував вміст ЛПВЩ. Ліпонор мав достовірну ефективність у зменшенні вмісту ЛПНЩ і був найефективнішим у зменшенні вмісту ТГ у плазмі крові. Комбінація симвастатину і ?-3-ПНЖК була набагато ефективнішою і приводила до достовірного зменшення вмісту ХС, ЛПНЩ і ТГ на 13,3%, 23,2% і 20,9% відповідно, а також до достовірного збільшення вмісту ЛПВЩ, на 14,7%. Проведені дослідження гіполіпідемічної дії, протизапального і вазорегулюючого ефектів гіполіпідемічних препаратів показали, що застосування комбінації симвастатину і ?-3-ПНЖК для лікування пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС приводило до найбільш статистично значущого зменшення вмісту прозапальних цитокінів. До того ж, комбінація симвастатину і ?-3-ПНЖК приводила до достовірних позитивних змін функції судинного ендотелію, які проявлялись у збільшенні показників ОШК, зменшенні РСО і КМЧ, а також зменшенні активності фВ і зменшенні екскреції альбуміну сечею. Тактика призначення терапії базувалась на даних лабораторних біохімічних та інструментальних досліджень. За умов високого вмісту ТГ, особливо у поєднанні з низьким вмістом ЛПВЩ, пацієнтам з ГХ у поєднанні з ІХС призначають ліпонор; за умов високого вмісту ХС та/або високого вмісту ЛПНЩ, особливо у поєднанні з низьким вмістом ЛПВЩ, з суттєвими змінами у показниках периферичної гемодинаміки, пацієнтам з ГХ у поєднанні з ІХС призначають симвастатин; при наявності високого вмісту ХС, ЛПНЩ, суттєвих змін у показниках периферичної гемодинаміки і високій інтенсивності запальних процесів призначають ?-3-ПНЖК. Ефективність застосованої терапії у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС контролювали вже через місяць лікування. Виходячи з отриманих результатів контролю ефективності проведеної пацієнтам з ГХ у поєднанні з ІХС гіполіпідемічної терапії, ми запропонували рекомендації щодо диференційованого вибору патогенетично обумовленої гіполіпідемічної терапії пацієнтам з ГХ у поєднанні з ІХС та принципи контролю ефективності призначеної терапії. Ці рекомендації полягають у тому, що насамперед проводять лабораторні біохімічні та інструментальні дослідження у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС для виявлення змін у спектрі ліпідів і показниках периферичної гемодинаміки. В разі низької ефективності терапії симвастатином у початковій дозі 5 - 10 мг на добу, призначають по 20 мг один раз на добу. При відсутності позитивної спрямованості змін у ліпідному спектрі і показниках периферичної гемодинаміки у пацієнтів з ГХ у поєднанні з ІХС, що лікувались симвастатином, цим пацієнтам додатково призначалась терапія ?-3-ПНЖК. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі на підставі дослідження впливу гіполіпідемічної терапії на показники периферичної гемодинаміки, функціонального стану судинного ендотелію, метаболізму ліпідів і цитокінів встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця розвиваються функціональні порушення і структурні зміни судинної стінки, дисліпопротеїдемія і дисбаланс в системі цитокінів; показана можливість комбінованої терапії препаратами симвастатину і ?-3-поліненасичених жирних кислот у корекції вказаних порушень, що загалом вирішує актуальну наукову задачу кардіології. У пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця виявлено збільшення активності фактора Віллебранда, яка була в 1,3 рази більшою порівняно з групою практично здорових осіб, що поряд зі збільшенням вмісту ендотеліну-1, ангіотензину-II, судинного ендотеліального фактора росту і збільшенням екскреції альбуміну, відповідно в 2, 1,5, 2 і 2 рази, вказувало на наявність ендотеліальної дисфункції. Порівняно з пацієнтами з гіпертонічною хворобою, у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця відмічене статистично значуще збільшення вмісту ЕТ-1 і AT-II в 1,4 і 1,2 рази відповідно, що свідчить про більш виражене порушення функції ендотелію кровоносних судин. Збільшення, в 1,3 рази, вмісту норадреналіну у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця, порівняно з практично здоровими особами, дозволяє говорити про залученість симпато-адреналової ситеми в патологічний процес. Виявлені зміни у метаболізмі ліпідів і цитокінів полягали у збільшенні вмісту ХС, ТГ і ЛПНЩ у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця в 1,9, 2,2 і 1,4 рази відповідно, що свідчило про розвиток дисліпопротеїдемії, а також у збільшенні вмісту ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-12 і ФНП-? в 2, 1,3, 2, 1,5 і 1,7 рази відповідно, порівняно з практично здоровими особами, вказуючи на дисбаланс в системі цитокінів. Порівняно з пацієнтами з гіпертонічною хворобою, у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця встановлене збільшення вмісту ХС і ТГ в 1,2 і 1,4 рази відповідно та збільшення вмісту ІЛ-8, ІЛ-12 і ФНП-? в 1,4, 1,3 і 1,4 рази відповідно. Оцінка ефективності гіполіпідемічної терапії показала, що симвастатин достовірно зменшував вміст ХС, ЛПНЩ і ТГ у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця на 22%, 26% і 19% відповідно і збільшував вміст ЛПВЩ на 13%; ліпонор мав статистично значущу ефективність у зменшенні вмісту ЛПНЩ на 17% і був найефективнішим у зменшенні вмісту ТГ у плазмі крові, на 21%, тоді як комбінація симвастатину і ?-3-поліненасичених жирних кислот була набагато ефективнішою і приводила до достовірного зменшення вмісту ХС, ЛПНЩ і ТГ на 23%, 29% і 21% відповідно, а також до достовірного збільшення вмісту ЛПВЩ на 15%. Протизапальна і вазорегулююча ефективність застосування комбінації симвастатину і ?-3-поліненасичених жирних кислот для лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця полягала у найбільш статистично значущому зменшенні вмісту прозапальних цитокінів, достовірних позитивних змінах функції судинного ендотелію, що проявлялись у статистично значущому збільшенні показників ОШКсп і ОШКрг на 26% і 23%, зменшенні РСОсп, РСОрг і КМЧ на 27%, 30% і 27%, зменшенні активності фВ і зменшенні екскреції альбуміну сечею на 24% і 18%, а також зменшенні вмісту ЕТ-1, СЕФР і АТ-II на 37%, 25% і 36% відповідно. За результатами проведеної оцінки ефективності гіполіпідемічної терапії нами були розроблені рекомендації диференційованого вибору патогенетично обумовленої гіполіпідемічної терапії у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця, що базувався на оцінці змін у ліпідному спектрі і показниках периферичної гемодинаміки і полягав у збільшенні дози препарату та призначенні таким пацієнтам комбінованої терапії у вигляді препаратів симвастатину і ?-3-поліненасичених жирних кислот. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Застосування гіполіпідемічної терапії у пацієнтів з гіпертонічною хворобою в поєднанні з ішемічною хворобою серця у вигляді комбінації препаратів вазіліп і епадол, є високоефективною для корекції ендотеліальної дисфункції, метаболізму ліпідів та цитокінів. Для оцінки вазорегулюючої функції судинного ендотелію у хворих високоінформативним є застосування методу оклюзійної венозної плетизмографії. Діагностика ураження кровоносних судин у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця повинна включати дослідження показників периферичної гемодинаміки, вмісту ендотеліальних вазоактивних факторів, метаболізму ліпідів і стану системи цитокінів. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Чабанна О.С. Метаболізм ліпідів і цитокінів та ефективність ліпідкоригуючої терапії у хворих на гіпертонічну хворобу // Запорожский медицинский журнал. – 2004. - № 5. – С. 108-109. Чабанна О.С. Механізми формування ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу, яка поєднана з ішемічною хворобою серця // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. – Запоріжжя: Видавництво ЗДМУ, 2004. – С. 174-178. Чабанна О.С., Бокучава Д.Д. Ефективність різних класів гіполіпідемічних препаратів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва.- 2005.-№3.-С. 48-50. Чабанная О.С., Медведєв В.В., Свинтозельский О.О., Перехрест Ю.О. Особливості структурно-функціонального стану артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з ішемічною хворобою сердця // Патологія. - 2006. - №1.- С. 82-84. Чабанная Е.С. Допплерографическая диагностика сосудистых поражений сонных артерий // Тезисы докладов научно-практической конференции врачей-интернов Запорожского государственного института усовершенствования врачей – Запорожье, 2001. – С. 19. Чабанная Е.С. Влияние симвостатина на показатели липидного обмена у больных ИБС и артериальной гипертензией // Тезисы докладов 1 Межвузовской конференции молодых ученых “Актуальные вопросы медицины и фармации”. – Запорожье, 2003. – С. 9-10. Дейнега В.Г., Чабанная Е.С., Половинец В.П. Характер изменений сонных артерий у больных гипертонической болезнью II стадии // Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів присвячених 75-річному ювілею інституту 1926-2001 роки. – Запоріжжя, 2001. – С. 31. Латанская Ю.Н., Поливода С.Н., Чабанная Е.С. Влияние антагонистов рецепторов ангиотензина-II на свободнорадикальные процессы и уровень антиокислительной защиты у больных гипертонической болезнью // Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю.-Харків, 2002.- С. 150. АНОТАЦІЯ Чабанна О.С. Гіполіпідемічна терапія у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця: тактика призначення та контроль ефективності. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11-кардіологія. – Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, 2006. Дисертацію присвячено розробці тактики призначення та контролю ефективності гіполіпідемічної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця, використанню комплексної оцінки параметрів периферично ї гемодинаміки артеріальних судин, функції ендотелію, метаболізму ліпідів і цитокінів при динамічному спостереженні за пацієнтами, які одержують гіполіпідемічну терапію. На підставі визначення показників, які характеризують потік-залежну вазодилятацію артеріальних судин, метаболізм ендотелій-залежних факторів: активність фактора Віллебранда у сироватці крові, вміст ендотеліну-1, ангіотензину-II, судинного ендотеліального фактора росту і катехоламінів у сироватці крові, а також показників ліпідограми у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця до початку та через 6 місяців лікування, а також контрольних груп хворих на гіпертонічну хворобу і практично здорових осіб, встановлено, що розвиток гіпертонічної хвороби у поєднанні з ішемічною хворобою серця супроводжується розвитком функціональних порушень і структурних змін судинної стінки, ендотеліальної дисфункції, дисліпопротеїдемії і дисбалансом в системі цитокінів та порушенням в симпато-адреналовій системі. Показано майже однакову ефективність препаратів ліпонору, симвастатину і комбінації препаратів симвастатину і ?-3-поліненасичених жирних кислот в корекції порушень метаболізму ліпідів. Однак протизапальний і ендотелій-протекторний ефекти у пацієнтів були набагато вище після застосування монотерапії препаратом симвастатину, особливо після застосування комбінованої терапії препаратами симвастатину і ?-3-поліненасичених жирних кислот. Були розроблені рекомендації щодо диференційованого вибору патогенетично обумовленої гіполіпідемічної терапії у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з ішемічною хворобою серця, що полягали у діагностиці ендотеліальної дисфункції, порушень спектру ліпідів і прозапальних цитокінів та призначенні таким пацієнтам комбінованої терапії у вигляді препаратів симвастатину і ?-3-поліненасичених жирних кислот. Ключові слова: гіпертонічна хвороба, ішемічна хворобі серця, артеріальні судини, вазодилятація артеріальних судин, ендотелій кровоносних судин, запалення, гіполіпідемічна терапія. АННОТАЦИЯ Чабанная Е.С. Гиполипидемическая терапия у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца: тактика назначения и контроль эффективности. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11-кардиология. - Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, 2006. Диссертация посвящена разработке тактики назначения и контроля эффективности гиполипидемической терапии у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца, использованию комплексной оценки параметров периферической гемодинамики артериальных сосудов, функции эндотелия, метаболизма липидов и цитокинов при динамическом наблюдении за пациентами, которые получают гиполипидемическую терапию. На основании определения показателей, которые характеризуют поток-зависимую вазодилятацию артериальных сосудов, метаболизм эндотелий-зависимых факторов: активность фактора Виллебранда в сыворотке крови, содержание эндотелина-1, ангиотензина-II, сосудистого эндотелиального фактора роста и катехоламинов в сыворотке крови, а также показателей липидограммы у пациентов с гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца в начале и через 6 месяцев лечения, а также контрольных групп больных гипертонической болезнью и практически здоровых лиц, установлено, что развитие гипертонической болезни в сочетании с ишемической болезнью сердца сопровождается развитием функциональных нарушений и структурных изменений сосудистой стенки, развитием эндотелиальной дисфункции, дислипопротеидемии и дисбалансом в системе цитокинов, а также нарушением в симпатоадреналовой системе. Показано почти одинаковую эффективность препаратов липонора, симвастатина и комбинации препаратов симвастатина и ?-3-?олиненасыщенных жирних кислот в коррекции нарушений метаболизма липидов. Однако противовоспалительный и эндотелий-протекторный эффекты были намного выше у пациентов после применения монотерапии препаратом симвастатина, особенно после применения комбинированной терапии препаратами симвастатина и ?-3-?олиненасыщенных жирных кислот. Были разработаны рекомендации к дифференцированному выбору патогенетически обусловленной гиполипидемической терапии у пациентов с гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца, который заключался в диагностике эндотелиальной дисфункции, нарушений липидного спектра и провоспалительных цитокинов с назначением таким пациентам комбинированной терапии в виде препаратов симвастатина и ?-3-?олиненасыщенных жирних кислот. Ключевые слова: гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, артериальные сосуды, вазодилятация артериальных сосудов, эндотелий кровеносных сосудов, воспаление, гиполипидемическая терапия. ANNOTATION Chabanna E. S. Hypolipidemic therapy at patients with essential hypertension at combination with ischemic heart disease: tactic of setting and control of efficiency. –The Manuscript. Thesis for a candidate degree in medical scienceson the speciality of 14.01.11-cardiology. Zaporozhye State Medical University, Zaporozhye, 2006. The thesis is devoted to development of tactic of setting and control of efficiency of gypolipidemic therapy at patients with essential hypertension at combination with ischemic heart disease, to the use of complex estimation of parameters of peripheral hemodynamics of arterial vessels, function of endothelium, lipid’s and cytokines metabolism, at the dynamic supervision after patients which get hypolipidemic therapy. On the basis of determination of indexes which characterize the flow-depend vasodilatation of arterial vessels, metabolism endothelium-dependent factors: activity of factor of Willebrand in the blood, maintenance of endothelin-1, angiothensin-II, vascular endothelial factor of growth and catecholamins in the whey of blood, and also indexes of lipidogram at patients with essential hypertension at combination with ischemic heart disease at the beginning and in 6 months of treatment, and also controls groups of patients by essential hypertension and practically healthy persons, it is set that development of essential hypertension at combination with ischemic heart disease is accompanied by development of functional violations and structural changes of vascular wall, by development of endothelial disfunction, dislipoproteidemia and disbalance in the system of cytokines, and also violation in the sympathoadrenal system. Almost identical efficiency of preparations is rotined liponorum, simvastatin and combinations of preparations of simvastatin and ?-3-polyunsaturated fatty acid in correction of violations of lipid’s metabolism. However antiinflammation and endotelium-protected effects were far higher at patients after application of monotherapy by preparation of simvastatin, and especially after application of the combined therapy by preparations of simvastatin and ?-3-polyunsaturated fatty acid. The recommendation of the differentiated choice of the nosotropic conditioned hypolipidemic therapy was developed at patients with essential hypertension at combination with ischemic heart disease, which consisted in diagnostics of endothelial disfunction, violations of lipids metabolism and proinflammatory cytokines with setting to such patients of the combined therapy as preparations of simvastatin and ?-3-polyunsaturated fatty acid. Keywords: essential hypertension at combination with ischemic heart disease, arterial vessels, vasodilatation of arterial vessels, endothelium of bloods vessels, inflammation, hypolipidemic therapy. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АГ – артеріальна гіпертензія АДФ – аденозин-дифосфорибонуклеїнова кислота АТ – артеріальний тиск АТ-II – ангіотензин-II АТдіаст – діастолічний артеріальний тиск АТсист – систолічний артеріальний тиск АТсер – середній артеріальний тиск ГХ – гіпертонічна хвороба ДГК– докозагексаєнова кислота ЕКГ ( електрокардіографія ЕТ-1 – ендотелін-1 Зм ОШК – зміна об’ємної швидкості кровотоку Зм РСО ( зміна регіонарного судинного опору ІХС – ішемічна хвороба серця ІЛ – інтерлейкін ЛПВЩ – ліпопротеїди високої щільності ЛПНЩ – ліпопротеїди низької щільності КМЧ ( коефіцієнт механочутливості ОШКсп ( об'ємна швидкість кровотоку в спокої ОШКрг ( об'ємна швидкість кровотоку після реактивної гіперемії ППТ – площа поверхні тіла ПНЖК – поліненасичені жирні кислоти РАС – ренін-ангіотензинова система РСОсп – регіонарний судинний опір у стані спокою РСОрг – регіонарний судинний опір після реактивної гіперемії СЕФР – судинний ендотеліальний фактор росту ТГ – тригліцериди фВ – фактор Віллебранда ФНП-( – фактор некрозу пухлин-альфа ХС – холестерин ХСН – хронічна серцева недостатність ЧСС – частота серцевих скорочень PAGE 2 %

Похожие записи