МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

СУСЛИК ЗОРЯНА БОГДАНІВНА

УДК: 613.95 + 612.6
(477.86)

Гігієнічні аспекти шкільної зрілості дітей Прикарпаття

14.02.01 — гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів — 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Мізюк Михайло Іванович,

Івано-Франківська
державна медична академія,

завідувач кафедри
загальної гігієни та екології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Федоренко Віра Іларіонівна,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

завідувач кафедри загальної гігієни та екології

доктор медичних наук, професор

Сергета Ігор Володимирович,

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Провідна установа: Інститут гігієни і медичної екології імені О. М.
Марзеєва АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “_02 ” _лютого__2005 р. о_11_годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України
за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6.

Автореферат розісланий “ 27 ” __грудня__ 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Федорів
Я. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функціональна готовність дитини до нових для неї умов
шкільного навчання, так звана шкільна зрілість, є однією з істотних
проблем гігієни дітей і підлітків, оскільки в останні роки загальна
середня освіта України зазнала радикальних змін.

Важливість цієї проблеми надзвичайно зростає в періоди різких переходів
від одного до іншого етапу виховання й навчання. Поступлення в школу –
один із таких моментів, який супроводжується зміною динамічного
стереотипу, що склався за дошкільний період виховання. Тривалі і
систематичні навчальні заняття, зниження рухової активності, значне
статичне навантаження, нові обов’язки й вимоги дисципліни створюють для
учнів перших класів великі труднощі. У багатьох дітей, особливо в перші
тижні й місяці навчання, виникають такі зміни в організмі, які
характеризуються як: „шкільний шок”, „шкільний стрес” і „адаптаційна
хвороба” (Антропова М. В., Кольцова М. М., 1978, 1979; Кардашенко В.
М., Вишневецька Т. Ю., 1987; Жуковський О. М., 1991; Нагорна М. А.,
Пономаренко В. М., Грузєва Т. С. та ін., 1997).

За даними МОЗ України, згідно із сучасними медичними й
психолого-педагогічними критеріями 30-50 % дітей 6-річного віку не
готові до шкільного навчання (Моісеєнко Р. О., 2002). Функціонально
незрілі діти будуть старатися виконувати вимоги школи, однак із
надмірною платнею у вигляді неуспішності, перевтоми або неврозу. У
зв’язку з цим виникає потреба в повноцінній та адекватній оцінці ступеня
готовності дітей до навчання в школі, оскільки намітилась тенденція до
збільшення класів, де запроваджено навчання з 6-річного віку (Шарова
Н. Н., 1999; Агарков В. І., 2001; Єременко Г. М., Полька Н. С., Гозак С.
В., 2002).

Аналіз сучасної наукової літератури свідчить про те, що досі в Україні
не затверджені методики, які би дали змогу скласти цілісне уявлення про
психофізіологічний розвиток і особистісні якості дітей 6-річного віку з
метою забезпечення відповідної корекції та своєчасної підготовки їх до
вступу в перший клас. Під час навчання в початковій школі така ситуація
потребує комплексного підходу до вивчення та оцінки провідних
соціально-гігієнічних, соціально-демографічних показників, впливу
шкільного середовища, фізичного, біологічного та психофізіологічного
розвитку дітей 6-7-річного віку для своєчасного встановлення та корекції
ступеня шкільної зрілості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота затверджена вченою радою Івано-Франківської державної медичної
академії (протокол № 18 від 3 грудня 1998 року) і є фрагментом планової
науково-дослідної роботи кафедри загальної гігієни та екології людини,
соціальної медицини й організації охорони здоров’я, пропедевтики дитячих
хвороб „Розробка програми профілактики відхилень у стані здоров’я і
соціальній поведінці серед дітей та підлітків на Прикарпатті” (1997-2000
рр. № державної реєстрації ДУ 01.10/02.03/046.SIF. 98п) та виконувалась
в рамках Національної програми „Діти України”.

Мета роботи – установити особливості шкільної зрілості дітей 6-7-річного
віку Прикарпаття на основі гігієнічної оцінки соціально-побутових умов,
шкільного середовища, фізичного, біологічного, психофізіологічного
розвитку та функціонального стану організму.

Завдання дослідження. Відповідно до поставленої мети були сформульовані
такі завдання:

1. Дати гігієнічну оцінку умов побуту, виховання й навчання дітей,
їхнього впливу на функціональний стан організму.

2. Вивчити в динаміці фізичний та біологічний розвиток дітей Прикарпаття
протягом першого року навчання.

3. Визначити морфофункціональний стан і рівень біологічного розвитку
дітей.

4. Дослідити процеси формування провідних психофізіологічних функцій,
стан здоров’я дітей та їхній вплив на шкільну зрілість.

5. Розробити, науково обгрунтувати та запровадити в практику закладів
медичної освіти та охорони здоров’я регіональні стандарти з комплексної
оцінки фізичного розвитку дітей 6-7-річного віку.

Об’єктом дослідження є діти 6-7-річного віку Прикарпаття.

Предметом дослідження є шкільна зрілість та фізичний, біологічний і
психофізіологічний розвиток дітей.

Методи дослідження. У відповідності до програми роботи був виконаний
комплекс гігієнічних досліджень, психофізіологічних, соціологічних та
використані методи варіаційної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Прикарпатському регіоні
на межі двох тисячоліть проводилося комплексне дослідження та оцінка
соціально-побутових умов життя та навчання, морфофункціонального стану,
рівня біологічного розвитку дітей 6-7-річного віку та визначення ступеня
„шкільної зрілості” у зв’язку із запровадженням початку навчання у школі
з 6-річного віку.

Уперше доказано, що аналогічні зміни опорно-рухового апарату (приріст
кінцівок) у дівчаток наступають на один рік раніше, ніж у хлопчиків, що
можна розглядати як прояв статевого диморфізму.

Встановлено, що несприятливі соціально-побутові умови затримують
фізичний, біологічний розвиток та збільшують питому вагу хронічних
захворювань дітей. Низькі показники здоров’я дітей характерні для сімей
з низьким соціальним статусом батьків. З’ясовано, що з підвищенням
освітнього рівня батьків збільшується частка дітей з високими
показниками розумового розвитку.

Обгрунтовано, що поєднаний вплив несприятливих соціально-побутових умов
та умов шкільного середовища негативно відображається на ступені
функціональної готовності дітей до навчання у школі.

Пріоритетною є оцінка рівня психофізіологічної готовності до шкільного
навчання (розвиток мотиваційної, інтелектуальної і довільної сфер).
Встановлено, що значна частина сучасних 6-річних дітей не володіють тими
психологічними особливостями, які складають канву поняття „психологічна
готовність до школи”.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження вносять
суттєвий вклад у програму профілактики відхилень у стані здоров’я і
соціальній поведінці серед дітей та підлітків на Прикарпатті, яка
виконувалась в рамках Національної програми „Діти України”.

Встановлено провідні соціально-гігієнічні та психологічні аспекти
готовності дітей до систематичного навчання у школі.

Проведена гігієнічна оцінка фізичного, біологічного розвитку й процесів
формування психофізіологічних функцій дітей з різних зон Прикарпаття:
рівнинного Придністров’я, передгірської зони та гірських Карпат.

Науково обгрунтовано регіональні стандарти для комплексної оцінки
фізичного та біологічного розвитку дітей Прикарпатського регіону.

Розроблено, апробовано й впроваджено комп’ютерну програму для обробки
анкет з вивчення умов життя, соціального і матеріального стану дітей, на
яку одержано авторське право (свідоцтво № 9618 від 22.03.2004 року).

Впровадження результатів дослідження. На основі проведених досліджень
розроблені методичні вказівки з „Визначення функціональної готовності
дітей до навчання у першому класі загальноосвітнього навчального
закладу”. Методичні вказівки подані до Профільної комісії МОЗ України по
розробці нормативно-методичних документів із гігієни дітей і підлітків
при Інституті гігієни та медичної екології імені О. М. Марзеєва
(довідка № 11.4 /3953 від 03. 10. 2003 року).

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес
Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (акт
впровадження від 15 квітня 2003 р.), Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 27 січня 2003
р.), Тернопільської державної медичної академії ім. І. Я. Горбачевського
(акт впровадження від 10 лютого 2003 р.).

Методичні рекомендації з комплексної оцінки фізичного розвитку дітей
6-7-річного віку Прикарпатського регіону впроваджено у роботу відділення
гігієни дітей та підлітків Івано-Франківської обласної
санітарно-епідеміологічної станції (акт впровадження від 27.08.03 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено антропометричне
та фізіометричне обстеження дітей міста, викопіювання соматоскопічних
даних і даних захворюваності дітей; обробка даних фізичного розвитку
дітей за трьома зонами: гірські Карпати, передгірська зона і рівнинне
Придністров’я; психологічне тестування. Самостійно опрацьовано й
проаналізовано весь матеріал, представлений у роботі; обґрунтовані
висновки і практичні рекомендації.

Проведення досліджень фізичного, біологічного розвитку дітей та
обстеження навчальних закладів здійснено за сприяння Івано-Франківської
обласної СЕС.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались і обговорювались на: 29-й обласній науковій конференції
молодих вчених-медиків (Івано-Франківськ, 1997), науково-практичній
конференції „Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків в сучасних
умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 1999); міському науково-практичному
семінарі з валеології „Партнери в охороні здоров’я” (Івано-Франківськ,
2000); міжнародній науково-практичній конференції Українського
науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей та підлітків
„Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000);
науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження
Калюжного (16-18 жовтня Київ, 2000); науково-практичній конференції
„Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи” (Дрогобич, 2001);
міському науково-практичному семінарі – „Здоров’я кожного – здоров’я
нації” (Івано-Франківськ, 2001); науково-практичній конференції „Сучасні
проблеми гігієни та медичної екології України, присвяченій 70-річчю
заснування Інституту гігієни і медичної екології ім. О. М. Марзеєва”
(Київ, 2001); науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни
та екологічної безпеки України” (Київ, 2003), міжнародній
науково-практичній конференції “Харчування як фактор формування здоров’я
населення” (Київ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Сучасні технології збереження та зміцнення здоров’я дітей, підлітків та
молоді” (Вінниця, 2003); науково-практичній конференції “Актуальні
питання соціальної медицини та охорони здоров’я” (Чернівці, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць,
із яких 10 – у фахових наукових виданнях, 9 — у збірниках праць,
матеріалах і тезах наукових та науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 5
розділів, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел,
додатків. Робота викладена на 232 сторінках комп’ютерного друку (основна
частина – 145 сторінки), ілюстрована 8 рисунками та 40 таблицями.
Бібліографічний опис містить 400 вітчизняних і зарубіжних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Досягнення поставленої перед нами у
роботі мети й виконання намічених завдань проводилось у трьох
взаємопов’язаних між собою напрямках досліджень.

Перший напрямок досліджень включав вивчення санітарно-гігієнічних і
соціально-економічних умов життя та розвитку дітей за спеціально
розробленою методикою. Проведено анкетування дітей із сімей різних
соціальних груп: робітники, службовці, студенти, підприємці. Вивчені
сімейний стан, житлові умови, відомості про батьків, спадковість
батьків, перебіг вагітності і пологів у матері, анамнез життя,
харчування й режим дня дитини, стан організму й оздоровчі заходи.

Вивчення впливу внутрішньошкільного середовища на навчальну діяльність
школярів проводилося за самостійно розробленою картою обстежень. Дана
карта обстежень умов навчання дітей 6-річного віку в дошкільних
навчальних закладах та першого класу шкіл містить відомості щодо
відстані від житла до школи, відстані до парку, розташування та
зонування шкільної ділянки, типу шкільної будівлі, розташування класу чи
групової, їхньої орієнтації, санітарного стану приміщень,
санітарно-технічного обладнання та забезпеченості меблями.

Другий напрямок досліджень включав вивчення основних показників
фізичного й біологічного розвитку дітей, яке проводилося шляхом
порівняння показників маси та довжини тіла, окружності грудної клітки
дітей м. Івано-Франківська з аналогічними даними за попередній період
(1964-1971 рр.), визначення морфофункціонального стану і рівня
біологічного розвитку, розробки регіональних стандартів фізичного й
біологічного розвитку дітей 6-7-річного віку.

Соматоскопічні, антропометричні та фізіометричні дослідження дітей
проводилися під час планових періодичних медичних оглядів за
загальноприйнятою методикою. Кожна статево-вікова група налічувала від
109 до 240 дітей. Проведено комплексну оцінку фізичного розвитку, яка
дає змогу врахувати як особливості морфофункціонального стану організму,
так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному віку.
За даними зросту, щорічної прибавки у зрості, числа постійних зубів
визначали біологічний вік дитини та порівнювали його з календарним.

Третій напрямок досліджень включав вивчення й оцінку розумового
розвитку, проведення експрес-аналізу функціональних можливостей
організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової
діяльності дитини, розробку методичних вказівок із визначення
функціональної готовності дітей до навчання у першому класі
загальноосвітнього навчального закладу. Оцінка функціональної готовності
дитини до вступу та систематичного навчання у школі проводилася на
підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту
Керна-Ірасека, показників дослідження якості звуковимови, дослідження та
кількісної оцінки механічної, образної та вербально-логічної пам’яті, а
також вербально-логічного мислення й точності координації рухів.

Статистична обробка проводилась за загальноприйнятими методами з
визначенням достовірності отриманих даних за критерієм Стьюдента.

Обсяг виконаних досліджень наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Основні види, методи та обсяг проведених досліджень

Методи дослідження Обсяг

Соціологічні дослідження способу життя 870

Санітарно-гігієнічні дослідження умов навчання в дитячих садках і
школах:

Розташування та планування земельної ділянки 37

Внутрішнє опорядження приміщень 222

Рівень освітленості робочих місць 222

Мікроклімат навчальних приміщень 74

Санітарно-технічне оснащення 74

Відповідність меблів зросту дітей 592

Вивчення морфофункціональних особливостей дітей 6-7-річного віку:

Соматоскопічні дослідження (форма кістяка, спини, грудної клітки, ніг,
ступні, ступінь жировідкладання) 6780

Методи дослідження Обсяг

Антропометричні дослідження (довжина й маса тіла, окружність грудної
клітки, голови, плеча, стегна, гомілки; діаметр грудної клітки
поперечний і передньо-задній) 14607

Фізіометричні дослідження (життєва ємність легень, вдих, видих,
екскурсія грудної клітки, швидкість видиху, м’язова сила правої й лівої
кисті) 12407

Дослідження біологічного розвитку (довжина тіла, прибавка у зрості,
кількість постійних зубів) 7827

Психофізіологічні дослідження:

Коректурна проба (дозоване навантаження за геометричними фігурами) 670

Розвиток моторики 236

Оцінка звуковимови 2609

Мотиваційна готовність дітей до систематичного навчання:

а) тест Керна-Ірасека

б) тест “Взірець і правило”

в) тест “Графічний диктант”

1293

370

405

Вивчення особливостей особистості:

Пам’ять: механічна, образна, вербально-логічна 1110

Вербально-логічне мислення 3790

Дослідження стану здоров’я:

Захворюваність обстежених дітей за даними поглиблених медичних оглядів
(індивідуальні карти) 2609

Разом 55993

Результати досліджень та їх обговорення. Стан соціально-побутових умов
життя дітей шести-семирічного віку.

В ході проведених комплексних обстежень дітей 6-7-річного віку
Прикарпатського регіону, насамперед, звертали на себе увагу значні
вікові та регіональні відмінності у фізичному, біологічному розвитку та
функціональній готовності дітей до навчання у школі, які формуються
унаслідок чинників соціального характеру та умов навчання. Так, згідно
проведеного анкетування щодо соціально-побутових умов проживання,
переважають повні сім’ї. Найбільший відсоток неповних сімей (13,1±3,1) %
відмічається у сім’ях, в яких виховуються 6-річні діти. Аналіз
демографічної ситуації дав можливість виявити, що (86,9±3,1) % сімей
мають тільки одну дитину, (12,1±3,1) % сімей виховують двоє дітей.

Під час вивчення кількісного складу сімей виявлено, що переважають
сім’ї, які складаються з трьох осіб (62,5±3,1) %. Турбує те, що є сім’ї,
в яких виховуються 6-річні діти без батьківської опіки (8,7±2,6) %.
Значну частку становлять сім’ї, в яких є по четверо осіб (36,4±3,4) %.
Зі своїми родичами проживають (21,6±2,9) % молодих сімей, до складу яких
входять 5-6 осіб. Порівнюючи тип житла обстежених сімей, встановлено, що
в комунальних і кооперативних квартирах більше проживає дітей віком 6,5
років, ніж 6- і 7-річних відповідно: (77,2±3,3) %, (53,1±3,9) % і
(53,4±3,3) %. Житлова площа на одного члена сім’ї складає 5 м?.

Аналіз професійної діяльності матерів показав, що (16,8±2,6) % працюють
у несприятливих умовах із шкідливими чинниками. В основному ця робота
пов’язана з впливом дискомфортного мікроклімату (7,9±1,7) %, шуму
(8,5±2,2) %, запиленості (11,3±2,9) %, хімічних речовин (13,2±2,4) %, з
підняттям вантажу – (13,8±2,4) %. Є матері, які зловживають алкоголем та
курять, відповідно (20,0±3,1) % та (3,6±1,3) %. Ці жінки частіше
народжують дітей недоношеними — 8,4 %, з пологовою травмою — 3,2 %, з
вадами розвитку – 3,1 %.

У сучасних умовах значна частина батьків зазнає впливу стресів: стреси
під час вагітності відмічають біля 76 % матерів (при цьому нормальний
перебіг вагітності відмічається тільки у 42,3 %). Залежність здоров’я
дитини від стресових ситуацій очевидна (табл. 2).

Одним із важливих чинників росту і розвитку дітей є раціональне
харчування. За результатами обстежень більшість дітей харчуються три
рази на день. У школі 39,5 % дітей не приймають їжу в період занять або
зразу після їх закінчення внаслідок високої вартості сніданків та
обідів, низьких смакових якостей. Так, (51,1±3,6) % дітей вживають
м’ясо й м’ясопродукти щодня, а (31,0±3,1) % – тільки один раз на
тиждень. Цільне молоко споживають кожен день (26,7±2,3) % дітей,
(36,0±2,4) % обстежених не люблять молока і молочнокислих продуктів.
Рідко в харчуванні використовується сир, риба та інші продукти
тваринного походження. У той же час хліб, макаронні вироби, картоплю
більшість дітей споживають частіше одного разу на день. (72,1±3,2) %
сімей регулярно використовують в харчуванні сирі овочі та фрукти.

Більшість 6-7-річних дітей цілеспрямовано не займаються фізичною
культурою, спортом, не активізують свій відпочинок. Відсутність такого
потужного чинника, звичайно, впливає на здоров’я дитини, на зниження
показників їхнього фізичного розвитку.

Таблиця 2

Залежність рівня здоров’я дитини від стресових ситуацій під час
вагітності, M±m (%)

Стресові

чинники Стан здоров’я дитини, n=870

добрий

n=445 задовільний

n=280 незадовільний

n=145

Відсутні 74,7±3,2 57,2±3,7 30,0±3,2

Важкі захворювання 0,6±0,6 2,1±1,2 5,2±1,6

Втрата родичів 1,8±1,0 4,2±1,4 5,4±1,7

Хвороба родичів 2,8±1,1 2,4±1,2 2,1±1,1

Конфлікти в сім’ї 15,1±2,4 25,1±3,3 46,7±3,5

Конфлікти на роботі 3,0±1,1 3,9±1,3 5,7±1,8

Інші причини 2,0±1,1 5,1±1,6 4,9±1,5

Серед пріоритетних факторів, які впливають на дитячий організм,
виділяють фактори шкільного середовища. Загальновідомий факт існування
“синдрому нездорового шкільного закладу”, що зумовлений невідповідністю
ряду параметрів шкільного середовища гігієнічним вимогам. Стан
санітарно-технічного благоустрою навчально-виховних закладів
Івано-Франківської області незадовільний. Переважають типові приміщення,
але турбує те, що є погано пристосовані (21,1 %). Деякі заклади не
забезпечені централізованим водопостачанням, каналізацією та центральним
опаленням. Основні мікрокліматичні параметри були нижчі або вищі за
оптимум, рекомендований для школярів молодшого шкільного віку. Лише в
65,5 % навчальних кімнатах параметри природного освітлення та у 37,7 %
класах рівень штучного освітлення відповідали гігієнічним нормам.
Більшість класів не забезпечені меблями, які б відповідали
анатомо-фізіологічним особливостям організму дитини 6-7-річного віку.

8

:

i

* ‚ ® ?

8

:

j

i

i

j ? „

xB*

?

dh

3/4

??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

okde

??

okd?

??

e

$

7a$

?\???????

e

e

e

e

e

e

e

няно з 1964 роком на 0,84-1,20 см (р<0,05). У віці 6,5 років є тенденція до зменшення зросту. У 6 та 6,5 років у хлопчиків і дівчаток виявлені достовірні зменшення маси тіла й окружності грудної клітки (р<0,001), у 7-річних дітей відмічається достовірне збільшення всіх показників фізичного розвитку порівняно з 1964 роком (р<0,001). Нами оцінювалась динаміка збільшення окремих сегментів опорно-рухового апарату дітей. Особлива увага надавалась характеристикам верхньої та нижньої кінцівки, які в процесі розвитку дитини найбільш часто зазнавали впливу. Виявлено поступове, але нерівномірне збільшення з віком усіх ланок опорно-рухового апарату у дітей. Так, приріст кінцівок відрізняється у хлопчиків і дівчаток за термінами їх максимального збільшення. У хлопчиків періодами максимального збільшення більшості соматометричних показників є 8 років, у дівчаток – 7 років. У дівчаток річні прибавки за багатьма показниками вищі і починаються раніше, ніж у хлопчиків, що можна розглядати як прояв статевого диморфізму. Не менш важливе значення має вивчення біологічного розвитку дітей у зв’язку з їхньою готовністю до поступлення в школу. За результатами обстежень число прорізаних постійних зубів у дітей 6 років було 3,23±0,21 у хлопчиків, 3,34±0,19 у дівчаток рівнинного Придністров’я, 1,58±0,19 у хлопчиків та 2,41±0,25 у дівчаток передгірської зони (р<0,05); 2,15±0,21 у хлопчиків та 2,71±0,29 у дівчаток із гірських Карпат. У 7-річних дітей рівнинного Придністров’я було виявлено 6,27±0,23 прорізаних постійних зубів у хлопчиків, 5,12±0,22 – у дівчаток (р<0,05), 3,62±0,31 у хлопчиків та 3,94±0,34 у дівчаток передгірської зони (р<0,1), 3,51±0,29 у хлопчиків і 3,91±0,31 у дівчаток гірських Карпат (р<0,05). За загальноприйнятою методикою комплексної оцінки фізичного розвитку проведено розподіл індивідуальних показників за рівнями фізичного розвитку. Серед дітей 6-річного віку з гармонійним морфофункціональним станом виявлено 80,5 % хлопчиків та 86,3 % дівчаток із рівнинного Придністров’я, 67,4 % хлопчиків і 70,2 % дівчаток із передгірської зони, 61,7 % хлопчиків та 52,5 % дівчаток із гірських Карпат. Серед обстежених 7-річних дітей найбільший відсоток із гармонійним морфофункціональним розвитком складають діти з рівнинного Придністров’я - 73,7 % хлопчиків і 85,4 % дівчаток , у передгірській зоні – 63,4 % хлопчиків і 70,5 % дівчаток, у гірських Карпатах – 49,2 % хлопчиків і 54,7 % дівчаток. Серед дітей з дисгармонійним та різко дисгармонійним морфофункціональним розвитком незалежно від біологічної зрілості відмічається надлишкова маса тіла або її дефіцит. Психофізіологічна готовність дитини до навчання у школі. На основі досліджень психологічної готовності дітей до шкільного навчання, яке складається з мотиваційного й інтелектуального аспектів, встановлено, що найбільша частка не готових дітей 6-річного віку спостерігається в Гірських Карпатах за методиками мотиваційної (тест Керна-Ірасека, „графічний диктант”, „взірець і правило”) та інтелектуальної готовності готовності (продуктивність механічної пам’яті (ПМП), продуктивність образної пам’яті (ПОП), продуктивність вербально-логічної пам’яті (ПВЛП) та продуктивність вербально-логічного мислення (ПВЛМ)) порівняно з дітьми рівнинного Придністров’я та передгірської зони (рис. 1). Рис. 1. Частка дітей 6-річного віку різних зон Прикарпаття, не готових до навчання в школі, % Дані вивчення показників працездатності (ПП) дітей протягом навчального дня й тижня засвідчували наявність втоми учнів. Динаміка величини ПП засвідчила найбільш виражену втому у дітей 6-річного віку. Так, величина ПП у цих дітей знижувалася від першого до третього уроку на 72 % (з 2,2 до 0,5 ум. од.). У дітей 7-річного віку на першому уроці ПП складав 1,4 ум. од., на другому – 2,3 ум. од., а на третьому – 2,0 ум. од. Аналіз показників тижневої динаміки працездатності показав, що низькі ПП спостерігаються у дітей 6-річного віку, а середні – у 7-річних дітей (p<0,001). За результатами медичного огляду, оцінки стану організму весь контингент обстежених дітей був поділений на групи здоров’я. Питома вага дітей І групи здоров’я у рівнинному Придністров’ї вища, ніж серед дітей передгірської зони. Найбільший відсоток здорових дітей виявлено серед 6-річних дівчаток рівнинного Придністров’я (38,7 %) та серед хлопчиків 6-7-річного віку із зони гірських Карпат (відповідно 27,1 % та 24,0 %). Діти, віднесені до ІІ групи здоров’я, мали різні морфофункціональні зміни кістково-м’язової системи: плоска ступня (у 13 % хлопчиків 6-річного віку з рівнинного Придністров’я, у 9 % 7-річних дівчаток передгірської зони), порушення постави (у 16,4 % 6-річних дітей, у 10 % 7-річних дівчаток передгірської зони). Функціональні зміни в стані серцево-судинної системи – у 13,7 % 6-річних дівчаток рівнинного Придністров’я та 7,5 % дівчаток цього ж віку з передгірської зони. 29 % дітей віднесені до тих, які часто хворіють, оскільки вони більше 4 разів протягом року перенесли ГРВІ, що свідчить про істотне зниження резистентності організму. Гіпертрофія щитоподібної залози встановила у 18,3 % 6-річних і у 35,6 % 7-річних дітей передгірської зони та у 42,0 % 7-річних дівчаток із гірських Карпат. У відносно невеликої частини 7-річних хлопчиків передгірської зони виявлені зміни зі сторони зору (8,7 %); міопія слабкого ступеня спостерігається у 48,5 % хлопчиків і у 15,5 % дівчаток 6-річного віку та у 25,0 % хлопчиків і у 27,5 % дівчаток 7-річного віку з гірських Карпат. Серед дітей рівнинного Придністров’я поширено туберкульозне інфікування (у 6-річних – 35,2 %, у 7-річних – 26,1 %). Глистяні інтоксикації виявлені у 12,5 % хлопчиків 7-річного віку передгірської зони, у 41,0 % 6-річних дітей та у 47,5 % дітей 7-річного віку з гірських Карпат. Найбільша частка дітей 6-річного віку з хронічними захворюваннями спостерігалася у зоні гірських Карпат (31,2 % хлопчиків та 24, 7 % дівчаток), а серед 7-річних дітей – у 14,0 % хлопчиків із передгірської зони та у 19,0 % дівчаток із гірських Карпат. Таким чином, на основі проведених комплексних досліджень дітей 6-7-річного віку Прикарпатського регіону встановлені значні вікові та регіональні відмінності у функціональній готовності дітей до навчання у школі, які формуються внаслідок впливу чинників соціального характеру та умов навчання. ВИСНОВКИ 1. На основі проведених комплексних досліджень з гігієнічної оцінки соціально-побутових умов, шкільного середовища, фізичного, біологічного, психофізіологічного розвитку та функціонального стану організму вирішено актуальне наукове завдання щодо встановлення особливостей шкільної зрілості дітей 6-7-річного віку з рівнинного Придністров’я, передгірської зони та гірських Карпат. 2. Результати гігієнічної оцінки стану соціально-побутових умов життя дітей 6-7-річного віку засвідчують появу цілого ряду тенденцій несприятливого впливу та вказують на незаперечну залежність між фізичним, біологічним, психофізіологічним розвитком та чинниками соціального характеру: встановлено прямий кореляційний зв’язок фізичного розвитку дітей із повнотою сім’ї (r=0,60); між захворюваністю дітей і захворюваністю матері під час вагітності (r=0,72); виявлено зворотний кореляційний зв’язок психофізіологічного, біологічного і фізичного розвитку із кількістю осіб у сім’ї, що проживають разом (r=-0,35; -0,47 та -0,68); між станом здоров’я дітей і впливом шкідливих звичок батьків: при вживанні алкоголю матерями (r=-0,46) і батька (r=-0,71); при курінні батьків у присутності дітей (r=-0,73). 3. Добові раціони дітей характеризуються недостатністю й незбалансованістю за основними харчовими продуктами. Зменшилося споживання м’ясних і молочних продуктів, овочів і фруктів у дитячих організованих колективах. Наслідками такого харчування є погіршення показників фізичного, біологічного та психофізіологічного розвитку, високі рівні захворюваності на дефіцитні анемії, неінфекційні захворювання аліментарного характеру. 4. Чинниками негативного впливу на стан організму дітей є організація та гігієнічне забезпечення навчального процесу: невідповідність умов навчання гігієнічним вимогам (дискомфортний мікроклімат, недостатня освітленість класних приміщень), порушення режиму дня (зменшення тривалості сну та перебування на свіжому повітрі, низька рухова активність, неповноцінне харчування). Встановлено прямий високий кореляційний зв’язок між недостатнім рівнем освітленості навчальних приміщень і зниженням гостроти зору, а також між невідповідністю меблів зросту дитини та порушеннями опорно-рухового апарату. 5. Протягом першого навчального року у школі відмічається тенденція до зростання числа 7-річних дітей з низьким і нижче середнього рівнями фізичного розвитку (з 32,3 % до 42,4 %), а в дитячому садку навпаки – тенденція до переходу 6-річних дітей у групу середнього рівня фізичного розвитку (з 51,2 % до 62,5 %), вище середнього чи високого рівня (з 8,7 % до 11,0 %). 6. На основі порівняння показників фізичного розвитку дітей шести-семирічного віку за 34-річний період виявлено тенденцію до зростання антропометричних показників серед 7-річних дітей (довжини й маси тіла, окружності грудної клітки) та зменшення маси тіла і окружності грудної клітки серед 6-річних дітей. Темпи росту кінцівок у хлопчиків і дівчаток неоднакові. Аналогічні зміни опорно-рухового апарату (приріст кінцівок) у дівчаток наступають на один рік раніше, ніж у хлопчиків, що можна розглядати як прояв статевого диморфізму. 7. Рівень психофізіологічної готовності до шкільного навчання (розвиток мотиваційної, інтелектуальної і довільної сфер) вищий серед 7-річних порівняно з 6-річними дітьми. Інформативність психофізіологічних тестів підтверджується прямим середнім кореляційним зв’язком між якістю їхнього виконання й параметрами біологічної зрілості організму дитини. Зокрема, відмінності серед показників у дітей 6 і 7 років є суттєвими, що пов’язано зі значними індивідуальними особливостями термінів дозрівання окремих систем і функцій у дітей. Найбільша частка не готових до систематичного навчання у школі дітей (шестирічних хлопчиків) – у гірських Карпатах, а саме 43,2 %. У передгірській зоні цей показник становить 29,2 %, у рівнинному Придністров’ї – 26,5 %. Відставання шкільної зрілості хлопчиків від дівчаток спостерігається серед дітей гірських Карпат. 8. Установлено зв’язок між захворюваністю дітей і соціальними чинниками: - у сім’ях з менш сприятливими житловими умовами відмічались високі показники поширеності хронічного тонзиліту, порушень постави і аномалій рефракції у дітей; - з підвищенням освітнього рівня і кваліфікації батьків, особливо матерів, спостерігалось збільшення питомої ваги дітей із середнім, та високим рівнем фізичного розвитку; - у сім’ях з низьким освітнім рівнем відмічались більш високі показники поширеності плоскостопості, а в сім’ях з високим освітнім цензом – аномалії рефракції, захворювання зубів, хвороби ендокринної системи, розлади харчування і порушення обміну речовин; - великі сім’ї, що складаються із 5 осіб і більше, відрізнялись нижчим рівнем забезпеченості житлом і нижчими показниками фізичного розвитку дітей порівняно з малими сім’ями, які складаються з 3 осіб; - у неповних сім’ях виявлено вищий відсоток дітей, які часто хворіють, у яких частіше виявляються неврози і дефекти мови, а також спостерігається тенденція до підвищення показників поширеності хвороб зубів, хронічного тонзиліту, ревматизму, хвороб ендокринної системи, розладів харчування і порушень обміну речовин. 9. Для удосконалення існуючих підходів до встановлення шкільної зрілості на підставі вивчення морфофункціональних особливостей дітей шести-семирічного віку, провідних психофізіологічних функцій хлопчиків та дівчаток, особливостей розвитку критеріальних показників вищої нервової діяльності та сенсорних систем організму, розроблені, науково-обгрунтовані та запропоновані для використання у практиці психофізіологічних досліджень методичні вказівки з визначення функціональної готовності до навчання у першому класі загальноосвітнього навчального закладу та методичні рекомендації з оцінки рівня фізичного та біологічного розвитку дітей Прикарпаття, затверджені МОЗ України. Отримані результати пропонується використовувати для оцінки адаптації організму дитини до навчального процесу в цей критичний віковий період, під час складання нових програм навчання і оздоровлення дітей засобами фізичного виховання та при диспансерному огляді. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ 1. Суслик З. Б. Гігієнічні проблеми фізичного розвитку і стану здоров’я дітей дошкільного віку // 29-а обласна наукова конференція молодих вчених-медиків: Зб.праць молодих вчених Івано-Франківської державної медичної академії. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 55-56. 2. Мизюк М. И., Суслык З. Б. Сравнительная характеристика физического развития детей 6-7-летнего возраста г. Ивано-Франковска и степень их функциональной готовности к обучению в школе // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр. – К., 1999. – Вып. 35. – С. 405-410. 3. Суслик З. Б. Фізичний розвиток, стан здоров’я і “шкільна зрілість” дітей 6-річного віку // Здоров’я школярів на межі тисячоліть: Матеріали наук.-практ. конф. Укр. НДІ охорони здоров’я дітей і підлітків, Харків, 17-19 травня, 2000 р. – Харків, 2000. – С. 84-88. 4. Гігієнічна оцінка динаміки фізичного розвитку та стану здоров’я першокласників при різних режимах навчання / М. І. Мізюк, З. Б. Суслик, С. І. Галаган, І. С. Загайкевич, В. І. Власюк // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр. – К., 2000. – Вып. 37. – С. 478-480. 5. Суслик З. Б. Проблеми шкільної зрілості дітей 6-7-річного віку в процесі впровадження педагогічних інновацій (огляд літератури) // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр. – К., 2001. – Вып. 38, Т.ІІ. – С. 340-351. 6. Суслик З. Б. Психолого-гігієнічні аспекти готовності дітей до навчання в школі // Реалізація здорового способу життя сучасні підходи: Зб. наук. ст. міжнар. конф. 14-16 червня 2001 р. – Дрогобич, 2001. – С. 43-47. 7. Суслик З. Б. Стан соціально-побутових умов життя дітей 6-7-річного віку // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К., 2002. – Вип. 39. – С. 274-278. 8. Суслик З. Б. Фізичний розвиток дітей 6-7-річного віку Прикарпатського регіону // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К., 2002. – Вип. 40. – С. 231-235. 9. Суслик З. Б. Гігієнічні аспекти впливу сучасного шкільного середовища на стан здоров’я молодших учнів // Науково-методичний вісник “Джерела”. – Івано-Франківськ, 2003. - № 1 (33). – С. 89-93. 10. Проблеми у засвоєнні графічних навичок письма першокласниками і шляхи подолання / Мізюк М. І., Суслик З. Б., Галаган С. І., Загайкевич І. С., Тимощук О. В., Дерпак В. В. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Матеріали наук.-практ. конф. до 120-річчя з дня народження академіка О. М. Марзеєва, Київ, 24-25 квітня 2003 р. – К., 2003. – С. 172-173. 11. Гігієнічна оцінка стану харчування дітей першого року навчання в м. Івано-Франківську / Мізюк М. І., Суслик З. Б., Заяць Л. М., Галаган С. І., Загайкевич І. С., Тимощук О. В., Мікула Ю. С. // Харчування як фактор формування здоров’я населення: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. на честь 70-річчя розвитку гігієни харчування в Україні, Київ, 15-16 травня 2003 р. – К., 2003. – 64 с. 12. Суслик З. Б. Сучасні проблеми “шкільної зрілості” дітей Прикарпаття // Галицький лікарський вісник. – 2003. - № 3. – С. 82-84. 13. Суслик З., Тимощук О., Фіглевський В. Вплив способу життя на фізичний розвиток та стан організму дітей // VII міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, Тернопіль, 21-23 травня 2003 р. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 305. 14. Психофізіологічний розвиток шести-семирічних дітей Прикарпаття / Мізюк М. І., Тимощук О. В., Суслик З. Б., Заяць Л. М., Галаган С. І., Загайкевич І. С., Дерпак В. В., Кіріяк О. П. // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. – 2003. - № 7, 2/2. – С. 879-880. 15. Фізичний розвиток і стан організму дітей першого року навчання / Мізюк М. І., Суслик З. Б., Тимощук О. В., Заяць Л. М., Галаган С. І., Загайкевич І. С., Дерпак В. В., Кіріяк О. П., Погорілий М. П. // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, № 4. – С. 17-19. 16. Вплив соціально-гігієнічних чинників на стан організму дітей 6-7-річного віку Прикарпатського регіону / О. В. Тимощук, З. Б. Суслик, М. І. Римарчук, М. В. Тимощук // Тези 58 наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених Нац. мед. ун-ту ім. О. О. Богомольця з міжнар. уч. “Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 28-31 жовтня 2003 р. – С. 259. 17. Суслик З. Б. Навчальна мотивація як критерій готовності дитини до систематичного навчання в школі // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К., 2003. – Вип. 41. – С. 303-306. 18. Взаємозв'язок морфологічних параметрів шести-семирічних дітей з їхнім біологічним віком / Мізюк М. І., Заяць Л. М., Суслик З. Б., Галаган С. І., Загайкевич І. С., Дерпак В. В., Тимощук О. В., Кіріяк О. П. // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К., 2003. – Вип. 41. – С. 307-311. 19. Вплив нової структури і змісту навчання на стан організму дітей / Мізюк М. І., Заяць Л. М., Тимощук О. В., Суслик З. Б., Галаган С. І., Загайкевич І. С., Дерпак В. В., Кіріяк О. П. // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К., 2003. – Вип. 42. – С. 323-326. АНОТАЦІЯ Суслик З. Б. Гігієнічні аспекти шкільної зрілості дітей Прикарпаття. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004. Дисертація присвячена вирішенню актуального наукового завдання щодо встановлення особливостей шкільної зрілості дітей 6-7-річного віку Прикарпаття. На основі гігієнічної оцінки соціально-побутових умов життя, сучасного шкільного середовища, стану здоров’я, в тому числі фізичного, біологічного та психофізіологічного розвитку дітей, встановлено особливості шкільної зрілості дітей Прикарпаття. Визначено морфофункціональний стан і рівень біологічного розвитку обстежених дітей. Встановлено основні показники готовності дитини до навчання у школі. Розроблено, науково обгрунтовано та впроваджено регіональні стандарти комплексної оцінки фізичного розвитку дітей 6-7-річного віку Прикарпаття. Ключові слова: діти 6-7 років, шкільна зрілість, фізичний, біологічний, психофізіологічний розвиток, стан здоров’я, Прикарпаття. АННОТАЦИЯ Суслык З. Б. Гигиенические аспекты школьной зрелости детей Прикарпатья. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2004. Диссертация посвящена решению актуальной научной задачи – установлению школьной зрелости детей 6-7-летнего возраста Прикарпатья. На основании гигиенической оценки социально-бытовых условий жизни, современной школьной среды, состояния здоровья, в том числе физического, биологического и психофизиологического развития, установлены особенности школьной зрелости детей Прикарпатья. На формирование здоровья ребёнка больше всего влияют социально-бытовые условия и образ жизни. Это, прежде всего, состав семьи, характер взаимоотношений в семье, в образовательных учреждениях – условия, интенсивность обучения, уровень двигательной активности, качество жилья. Установлена прямая кореляционная зависимость между здоровьем ребёнка и социально-демографическими факторами: неполная или большая семья, возраст матери при рождении ребёнка. Выявлена кореляционная зависимость заболеваемости детей от социально-гигиенических факторов: уровень образования, работа родителей во вредных условиях труда, дискомфортные условия проживания, организация отдыха, малообеспеченность, комплекс вредных привычек, повышенный нервно-емоциональный фон жизни в современных условиях. Среди обследованных школ только 53,5 % имеют полный набор помещений, который обеспечивает рациональный режим обучения и отдыха детей, 82,3 % классов для 6-летних детей не обеспечены мебелью, которая отвечала бы анатомо-физиологическим особенностям организма ребёнка даного возраста. Установлена прямая средняя кореляционная зависимость между показателями работоспособности и условиями обучения. Анализ показателей динамики дневной и недельной работоспособности показал, что низкие уровни работоспособности характерны для детей 6-летнего возраста, а средние – для 7-летних детей. Эти показатели существенно зависят от влияния факторов школьной среды. Суточные продуктовые наборы при четырехразовом питании детей не отвечают рекомендуемым нормам потребления основных пищевых продуктов. В рационах детей преобладают хлеб, макаронные изделия, крупы, а рыба, мясо, овощи и соки входят в рацион в недостаточном количестве. Полученные результаты по изучению состояния социально-бытовых условий жизни и обучения детей 6-7-летнего возраста дают возможность утверждать, что условия проживания, семейное положение, наследственность родителей, протекание беременности и родов у матери, питание и состояние здоровья влияют на физическое, биологическое и псифизиологическое развитие. Определено морфофункциональное состояние и уровень биологического развития обследованных детей. Установлены основные показатели готовности детей к обучению в школе. Разработаны, научно обоснованы и внедрены региональные стандарты комплексной оценки физического развития детей 6-7-летнего возраста Прикарпатского региона. Ключевые слова: дети 6-7 лет, школьная зрелость, физическое, биологическое, психофизиологическое развитие, состояние здоровья, Прикарпатье. ANNOTATION Suslуk Z. B. Hygienic aspects of school maturity of the children of Precarpathia. – Manuscript. The candidate’s dissertation for the receiving of the scientific degree of the candidate of medicine is speciality 14.02.01 – hygiene. – Lviv national medical university named after Danylo Halytsky, Lviv, 2004. The dissertation is devoted to the solving actualhion sciensing problem connected with developmental natural of school maturity of the children of the age of 6-7 years of Precarpathia. On the basis of the hygienic valuing of the social everyday life modern school environment, the state of health, containing physical, biological and psychophysiological development of the children; the peculiarities of the school maturity are determined. A morphofunetional state and level of biological development of the examined children is determined. The main sndices of the child readiness for studying at school are settled. The tables for the combined valuation of the physical development of the children at the first year of studying are worked out and scientifically substantiated. Key words: the children at the age of 6-7, school maturity, physical, biological, psychophysiological development, the state of health, Precarpathia.

Похожие записи