ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М.МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ”

Колпакова Тетяна Михайлівна

УДК 613.955:371.711+371.21

Гігієнічне обґрунтування системи контролю за навчанням школярів при
семестрово-заліковій формі навчання

14.02.01 – гігієна

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державній установі “Інститут охорони здоров’я дітей та
підлітків АМН України”.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Бесєдіна Олександра Андріївна,

Державна установа “Інститут охорони здоров’я дітей

та підлітків АМН України”,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

Бардов Василь Гаврилович,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,

завідувач кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни

Доктор медичних наук, професор

Коробчанський Володимир Олексійович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри загальної гігієни та екології №1

Захист відбудеться “ 14 ” вересня 2007 р. о 10.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Державної установи
“Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за
адресою: 02094, м.Київ-94, вул.Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи
“Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України” (м.
Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий “ 14 ” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Несприятлива демографічна ситуація в Україні,
зниження рівня здоров’я дітей і підлітків суттєво ускладнюють
розв’язання важливої проблеми щодо збереження і зміцнення їх здоров’я
(Сердюк А.М., 2001; Моісеєнко Р.О., 2002; Коренєв М.М., Даниленко Г.М.,
2003; Неділько В.П., Каменська Т.М., Руденко С.А., 2004).

У сучасних умовах до особливостей негативних зрушень здоров’я школярів
належать погіршення показників соматичного і нервово-психічного
розвитку, поширеність хронічних хвороб, порушення репродуктивної системи
(Коренев Н.М., Левенець С.А., 2001; Берзінь В.І., 2001; Бердник О.В.,
2001; Гребняк Н.П., 2003; Кучма В.Р., Сухарева Л.М., Рапопорт И.К.,
Кононова С.Р., 2003; Сердюк А.М., Полька Н.С., Г.М.Еременко та ін.
2004).

Актуальність гігієнічних проблем учбової діяльності школярів особливо
зростає у зв’язку з тим, що сучасний етап освіти характеризується
широким використанням інноваційних педагогічних технологій, що
передбачено Законом України «Про загальну середню освіту», національною
програмою «Діти України», державною національною програмою «Освіта»
(Україна ХХІ століття). Однак у сучасних умовах реформування освіти в
Україні виникає ряд гігієнічних проблем, пов’язаних зі збереженням
здоров’я учнів, через те що інноваційні процеси, які включають нові ідеї
і технології, функціонують, як правило, без належного
науково-практичного обґрунтування і реалізуються у якості педагогічного
пошуку, при якому відсутні спеціальна система, план, програма, а також
їх оцінка і гігієнічний контроль (Гребняк Н.П., 2001; Янко Н.В., 2001;
Сергета І.В., Редчіц М.А., 2002; Берзинь В.И., Стасюк Л.А., 2002; Полька
Н.С.,

Лебединець Н.В., 2006). Педагогічні інновації часто застосовуються без
достатнього урахування стану здоров’я, індивідуальних психофізіологічних
особливостей, віку, статі, особливостей адаптації учнів до учбової
діяльності.

У теперішній час у загальноосвітніх навчальних закладах України активно
використовується принципово нова модель організації навчання –
інноваційна педагогічна технологія – семестрово-залікова форма навчання
(СЗФН). Між тим, на сьогоднішній день не здійснена відповідна до
сучасних вимог комплексна гігієнічна оцінка організації умов
учбово-виховного процесу (УВП), обсягів учбового навантаження і режиму
дня в умовах СЗФН, не досліджені стан здоров’я учнів у процесі навчання,
динаміка їх розумової працездатності, соціально-психологічна адаптація,
не розроблено ефективних та доцільних підходів до корекції можливого
несприятливого її впливу на функціональний стан учнів у процесі
навчання, відсутня система гігієнічного обґрунтування контролю за їх
навчанням в умовах інноваційної педагогічної технології.

Актуальність проблеми, медико-соціальна значущість та її недостатня
наукова розробленість зумовили необхідність фізіолого-гігієнічні оцінки
даної інноваційної технології і розробки системи гігієнічного контролю
за організацією навчання школярів, його наукового обґрунтування в умовах
СЗФН. Все це зумовило вибір теми, мети і завдання дисертаційного
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи
Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України “Розробити
систему контролю впливу учбової діяльності на здоров’я школярів”, (№
держреєстрації 0197 U001583) і розроблялась у межах Національної
програми “Діти України”.

Мета і задачі дослідження. Мета — наукове обґрунтування комплексної
системи фізіолого-гігієнічного контролю за організацією учбової
діяльності учнів 5-11 класів, які вчаться в умовах інноваційної
педагогічної технології (СЗФН), спрямованої на збереження і зміцнення їх
здоров’я, підвищення функціональних можливостей і
соціально-психологічної адаптації.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

Дати комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку СЗФН, визначити особливості
організації учбово-виховного процесу, учбового навантаження, режиму дня,
можливості і перспективи використання здоров’язберігаючих компонентів
(ЗК).

Вивчити і дати оцінку стану здоров’я учнів у динаміці навчання при
різних формах організації учбової діяльності (інноваційна технологія і
традиційна).

Дослідити динаміку функціонального стану провідних систем організму
учнів – центральної нервової системи (ЦНС), серцево-судинної системи
(ССС), психологічного статусу (ПС) під впливом учбового навантаження,
особливості адаптації в умовах СЗФН і традиційної форми навчання.

Визначити фактори учбової діяльності і режиму дня, які можуть негативно
впливати на функціональний стан учнів, а також умови і засоби реалізації
здоров’язберігаючих компонентів СЗФН.

Розробити, науково обґрунтувати і впровадити в практику в школах,
реалізуючих СЗФН, комплексну систему фізіолого-гігієнічного контролю за
організацією: умов навчання, учбово-виховного процесу, режиму дня,
позашкільної діяльності, медичного забезпечення, психологічного і
валеологічного супроводження учнів 5-11 класів в умовах СЗФН.

Об’єкт дослідження: процес навчання учнів 5-11 класів в умовах СЗФН і
традиційної школи.

Предмет дослідження: стан здоров’я учнів, показники функціонального
стану ЦНС (розумової працездатності), ССС, ПС, соціально-психологічної
адаптації і їх зміни в процесі навчання в умовах СЗФН і традиційної
форми навчання.

Методи дослідження: гігієнічні, клінічні, фізіологічні, психологічні,
соціологічні, математико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У ході досліджень вперше
здійснена комплексна фізіолого-гігієнічна оцінка нової форми навчання.

Досліджено вплив компонентів, що складають СЗФН, на показники
функціонального стану організму учнів, з’ясована залежність їх
реагування від організації УВП, навантаження, віку, статі та стану
здоров?я.

Визначені особливості і динаміка стану здоров’я, розумової
працездатності, серцево-судинної системи, психоемоційного статусу і
соціально-психологічної адаптації учнів 5-11 класів в умовах СЗФН.

Розроблені гігієнічні принципи і критерії профілактики несприятливих
зсувів функціонального стану, гострих і хронічних захворювань учнів.

Вперше науково обґрунтована технологія гігієнічного контролю за
організацією учбової і позаучбової діяльності учнів — основні напрямки
гігієнічної корекції, а також пріоритетні показники гігієнічної
регламентації в умовах СЗФН.

Розроблена науково обґрунтована комплексна система гігієнічного контролю
за організацією навчання в умовах СЗФН.

Практичне значення одержаних результатів. На основі даних проведених
досліджень розроблена науково обґрунтована комплексна система
гігієнічного контролю за організацією внутрішньошкільного середовища
(ВС), учбово-виховного процесу, станом здоров’я, розумової
працездатності (РП), психологічного статусу, фізичного виховання,
психологічного та валеологічного супроводження учнів 5-11 класів в
умовах СЗФН. Матеріали досліджень використані під час підготовки
методичних рекомендацій “Індексна оцінка факторів внутрішньошкільного
середовища” (1997), “Гігієнічний контроль за організацією навчання
школярів в умовах педагогічної інновації – семестрово-залікової форми
навчання” (2005), інформаційного листа “Попередження несприятливих
наслідків розумового перевантаження і гіпокінезії школярів засобами
фізичного виховання при впровадженні нових форм навчання» (№98, 2002),
галузевого нововведення “Технологія гігієнічного контролю за
впровадженням педагогічних інновацій у навчальну діяльність” (№ 279,
2001), а також при впровадженні в учбовий процес кафедр загальної
гігієни та екології Вінницького національного медичного університету ім.
Пирогова, Харківського державного медичного університету, Донецького
державного медичного університету ім. М.Горького та у практичній
діяльності загальноосвітніх закладів з новою формою навчання (СЗФН) –
шкіл № 39, № 93, № 115 м.Харкова, № 4 м.Вінниці, № 4 м.Донецька, а також
у м.Суми, м.Запоріжжя та ряді закладів охорони здоров’я.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи був особисто
здійснений аналіз наукової літератури по темі дисертації, обґрунтовані
мета, задачі і вибір методик дослідження, визначена та науково
обґрунтована програма роботи. Самостійно у повному обсязі автором були
проведені всі гігієнічні, фізіологічні, психологічні дослідження,
здійснений аналіз стану здоров’я, показників провідних систем організму,
розумової працездатності, психологічного статусу учнів і залежності їх
від організації учбово-виховного процесу в умовах досліджуваних шкіл.
Особисто розроблені методичні підходи до оцінки і контролю за
організацією навчання при інноваційній його формі. Автором проведений
аналіз, узагальнення отриманих результатів, їх статистична обробка,
обґрунтування висновків та основних положень дослідження, які виносяться
на офіціальний захист. Здобувачем особисто розроблена, науково
обґрунтована і впроваджена у практику комплексна система гігієнічного
контролю за організацією навчання в умовах СЗФН.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи докладені і
обговорені на науково-практичній конференції з міжнародною участю
„Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), міжнародній
науковій конференції «Актуальные проблемы медицины труда и экологии
Донбасса» (Донецк, 2000), науково-практичній конференції «Невротичні
розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків» (Харків, 2001),
конгресі педіатрів з міжнародною участю «Ребёнок и общество: проблемы
здоровья, воспитания и образования» (Київ, 2001), підсумковій
науково-практичній конференції «Эпидемиология, экология и гигиена»
(Харків, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні
технології збереження та зміцнення здоров’я дітей, підлітків та молоді»
(Вінниця, 2003), науково-практичній конференції «Гігієнічні та
соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів» (Харків,
2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 21 наукова робота (10
без співавторства), в тому числі 8 статей в наукових виданнях,
рекомендованих ВАК України, 10- в матеріалах наукових конференцій,
з’їздів, конгресу, а також в 2 методичних рекомендаціях, 1
інформаційному листі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу,
аналітичного огляду літератури, розділу методики дослідження, 6 розділів
власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів
досліджень, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота
викладена на 208 сторінках комп’ютерного друку, в т.ч. обсяг власне
тексту становить 180 сторінок, ілюстрована 35 таблицями, 14 рисунками.
Бібліографічний покажчик містить 241 джерело літератури, з яких 227
робіт з кириличною графікою і 14 — з латинською графікою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. З метою поглибленого вивчення та оцінки
впливу нової форми навчання дослідження проводилися в умовах натурного
гігієнічного експерименту у 2 загальноосвітніх школах м.Харкова — № 39,
в якій використовувалася інноваційна педагогічна технологія –
експериментальна школа (ЕШ) і № 14, де навчання проводилося за
традиційною формою — контрольна школа (КШ). Під наглядом у динаміці
спостережень знаходилися 819 учнів (347 хлопчиків та 472 дівчаток)
середнього та старшого шкільного віку – 10-17 років (5-11 класів). У ЕШ
досліджувалися 390 учнів, у КШ — 429.

На першому етапі дослідження вивчалися гігієнічні аспекти організації
внутрішньошкільного середовища (ВС): санітарно-гігієнічні умови
навчання, організація учбово-виховного процесу, рівень учбового
навантаження у школах порівняння, досліджувалися можливості використання
здоров?язберігаючих компонентів, проведена комплексна
фізіолого-гігієнічна оцінка нової форми навчання.

Впродовж другого етапу дисертаційної роботи проведено вивчення, дана
комплексна оцінка і порівняльна характеристика стану здоров’я учнів 5-11
класів в динаміці трьох років навчання в умовах СЗФН і традиційної форми
навчання, здійснено дослідження функціонального стану провідних систем
організму учнів — центральної нервової системи (розумової
працездатності), серцево-судинної системи, психологічного статусу,
особливостей соціально-психологічної адаптації.

Третій етап включав дослідження і оцінку впливу учбової діяльності і
організації режиму навчання в умовах СЗФН і традиційної форми, а також
розробку, наукове обґрунтування, оцінку значущих методів гігієнічного
контролю за організацією режиму навчання та показників його ефективності
в умовах СЗФН.

Заключний етап (четвертий) полягав у розробці і науковому обґрунтуванні
комплексної системи фізіолого-гігієнічного і медико-педагогічного
контролю за навчанням школярів спрямованого на формування, збереження і
зміцнення здоров’я, підвищення розумової працездатності та
соціально-психологічної адаптації в умовах СЗФН. Дані про основні види,
методи та обсяг проведених досліджень наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Основні види, методи та обсяг проведених досліджень

Показники, які визначались

та методи, що використовувались Число досліджуваних Кількість досліджень

Санітарно-гігієнічні показники внутрішньошкільного середовища

Природне освітлення 116 116

Штучне освітлення 114 521

Температура повітря 120 480

Вологість повітря 120 120

Швидкість руху повітря 129 256

Шум 2 школи 8

Відповідність меблів зросту учнів 816 1632

Оцінка факторів внутрішньошкільного середовища (рівень гігієнічного
благополуччя) 2 школи 820

Дослідження стану здоров’я учнів

Комплексний медичний огляд 819 1638

Гостра захворюваність учнів 810 1620

Скринінг-тестування стану здоров’я учнів 427 427

Клініко-фізіологічні дослідження

Функціональний стан ЦНС (за даними коректурних проб) 490 5870

Частота серцевих скорочень 435 5450

Артеріальний тиск 810 1618

Пульсовий тиск 260 1040

Оцінка вегетативної забезпеченості СС діяльності (вегетативний індекс
Кердо) 191 1146

Психологічний стан учнів

Рівень самооцінки учнів (методика К.Будассі) 435 870

Оцінка психоемоційного стану учнів (тест САН) 420 4040

Оцінка професійних інтересів учнів (методика Е.А.Клімова) 240 476

Оцінка рівня соціально-психологічної адаптації (методика А.В. Фурмана)
248 496

Гігієнічна оцінка організації учбово-виховного процесу

Хронометраж структури уроків 40 200

Хронометраж учбової діяльності учнів (груповий) 280 280

Оцінка учбового розкладу 2 школи 126

Оцінка рівня учбового навантаження 250 250

Оцінка важкості учбових предметів 204 204

Гігієнічна оцінка організації режиму дня

Оцінка режиму дня учнів 355 769

Хронометражні дослідження режиму добової діяльності 140 700

Оцінка учбової успішності учнів 327 3918

Аналіз і оцінка ефективності здоров’язберігаючих компонентів СЗФН 390
780

Загальне число досліджень 35871

Оцінка умов навчання у ЕШ і КШ передбачала використання
загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик. Для якісної і
кількісної характеристики санітарно-гігієнічних факторів був
використаний розроблений нами комплексний метод санітарного обстеження
шкіл і оцінки факторів ВС, згідно з методичними рекомендаціями (Харків,
1997).

Гігієнічна оцінка організації навчальної діяльності учнів проводилася на
основі аналізу учбових планів, розкладу уроків, хронометражних
досліджень рівня навантаження в динаміці учбового дня, тижня, семестрів,
року. Режим дня учнів вивчався на підставі використання опитувальної
анкети, що включала 17 питань з різними варіантами відповідей згідно з
методичними рекомендаціями (Харків, 1996).

Стан здоров’я учнів вивчався за даними комплексних медичних оглядів
спеціалістами Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України,
викопіювання первинної медичної і педагогічної документації. З метою
здійснення комплексної оцінки стану здоров’я учнів у роботі використаний
комплексний метод його вивчення та оцінки у відповідності з методичними
рекомендаціями “Комплексная оценка состояния здоровья детей и подростков
при массовых врачебных осмотрах» (М., 1982). На основі індивідуальної
оцінки стану здоров’я кожного учня всі досліджувані були розподілені за
групами здоров’я. Патологічна ураженість аналізувалася за класами хвороб
у відповідності з «Міжнародною статистичною класифікацією хвороб
МКХ-10». Вивчення гострої захворюваності учнів з тимчасовою втратою
працездатності та її аналіз проводилися у відповідності з рекомендаціями
А.Г.Сухарева, М.С.Фокиной, В.И.Теленчи (1986). Рівень неблагополуччя
здоров’я оцінювався за методикою «Скринінг-тестування здоров’я дітей
шкільного віку та підлітків» на підставі суб’єктивних показників стану
здоров’я — скарг учнів (1996).

З метою вивчення функціонального стану організму досліджуваних був
використаний наступний комплекс методів: розумова працездатність
оцінювалася на підставі параметрів, одержаних за допомогою методики
дозованих завдань — коректурної проби з використанням таблиць
В.Я.Анфімова; функціональний стан ССС вивчався за даними: частоти
серцевих скорочень, артеріального тиску (систолічного, діастолічного,
пульсового), вегетативного індексу Кердо (ВІК); психологічний стан учнів
досліджувався за допомогою методик: соціально-психологічної адаптації
школярів А.В.Фурмана, рівня самооцінки учнів за К.Будассі; професійні
інтереси визначалися з використанням диференціально-діагностичного
опитувальника Е.А.Клімова; психоемоційний стан — за психологічним тестом
«САН».

Одержані результати підлягали статистичній обробці з використанням
комп’ютерної програми SPSS із застосуванням кореляційного, факторного,
кластерного, дисперсійного аналізів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Оцінка санітарно-гігієнічних факторів. Дослідження санітарно-гігієнічних
умов навчання дозволило визначити деякі недоліки. Так, аналіз
температурних параметрів в учбових приміщеннях шкіл свідчив про те, що
середні їх значення були близькими і знаходилися переважно на верхній
межі або трохи вище відносного напруження системи терморегуляції, а
мінімальні — не спускалися за нижню межу. Параметри відносної вологості
в приміщеннях — як середні, так і максимальні її значення — в основному
знаходилися у межах гігієнічних нормативів, мінімальні значення були
нижче за нижню межу норми. Швидкість руху повітря у класах не
перевищувала 0,25 м/с, тобто знаходилася в межах гігієнічних нормативів.
Однак, на окремих етапах року — весна (травень), осінь (вересень) — в
учбових приміщеннях відмічалося підвищення середньої температури
повітря. В ЕШ вона знаходилася в межах 23,0-25,4оС, відносна вологість
складала 65,1-69,9 %, швидкість руху повітря — (0,36±0,09) м/с, а в КШ,
відповідно — 23,5-25,0оС; 64,1-69,6%; (0,33±0,08) м/с. Особливістю
денної динаміки температури повітря у класах і кабінетах протягом року
було її суттєве підвищення наприкінці занять при порівнянні з вихідним
рівнем (p<0,01, p<0,01). В ЕШ питома вага класів з недостатнім рівнем освітлення була на 15 % менше, при порівнянні з КШ. Шкільними меблями відповідно до їх зросту не були забезпечені 8,7% учнів ЕШ і 11 % - КШ . Використання комплексного методу аналізу і оцінки санітарно-гігієнічних факторів - їх індексна оцінка, а також технології гігієнічного контролю за умовами навчання - дозволило встановити, що “рівень гігієнічного благополуччя” в середньому по порівнюваних школах суттєво не відрізнявся і складав 79,4 балів у ЕШ і 82,3 балів - у КШ. Гігієнічна оцінка організації УВП в умовах СЗФН. В ході гігієнічної оцінки нової форми навчання визначені її складові елементи і характер їх взаємозв’язку. Основними її елементами є: блокове викладання матеріалу (розвантаження учнів протягом дня, тижня, року), що створює передумови для одержання глибоких знань; семестровий розклад занять (дозволяє щоденно готувати домашні завдання по 2-3 предметам); п’ятиденний учбовий тиждень (збільшення часу відпочинку); спарені скорочені уроки (40хв.+40хв.) - їх застосування дозволяє економити час на кожному уроці і скоротити щоденне готування домашніх завдань; додаткові індивідуальні заняття (за рахунок економії часу за тиждень заповнюються пробіли та поглиблюються знання); підсумкові та тематичні заліки – форми ціннісного контролю знань. Визначені здоров?язберігаючі компоненти СЗФН, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я учнів: оптимізація режиму праці і відпочинку, доцільний розподіл учбового навантаження, підвищення рухової активності; формування умов психологічного і фізіологічного комфорту у школі, забезпечення потреб особистісного розвитку. Встановлено, що СЗФН являє собою цілісну психолого-педагогічну, особистісно-орієнтовану форму навчання, спрямовану не тільки на педагогічні результати, але, що надто важливо, на збереження і зміцнення здоров’я школярів за рахунок реалізації здоров?язберігаючих компонентів. Гігієнічна оцінка організації УВП в умовах СЗФН свідчила, що основні його принципи - рівень учбового навантаження, структура спарених скорочених уроків, шкільний розклад, кількість видів діяльності протягом уроків, розподіл навантаження в динаміці дня, тижня, року та ін., як правило, дотримуються. Проте, на окремих етапах учбового року (особливо наприкінці) щільність уроків свідчила про інтенсифікацію учбового процесу і істотно не відрізнялась в порівнюваних школах. Відмічені порушення принципів формування і гнучкого використання шкільного компоненту, а також раціонального складення розкладу уроків. Результати оцінки узагальненого рівня учбового навантаження засвідчували наявність перевищення його допустимих сумарних меж (початок і особливо кінець року), що обумовило необхідність у проведенні корекції виявлених порушень і контролю за раціональним гігієнічним забезпеченням УВП. При цьому визначено, що при дотриманні нормативного гранично допустимого навчального навантаження учнів протягом тижня, рівень загального денного навантаження в ЕШ був значно меншим (на 20 %) у порівнянні з КШ. Оцінка організації учбово-виховного процесу дозволила встановити, що СЗФН спрямована на раціональну організацію учбової діяльності, цілісну систему знань, формування умов психологічного комфорту у школі і збереження здоров'я учнів шляхом використання властивих їй здоров'язберігаючих компонентів. На основі отриманих даних вперше здійснено комплексну фізолого-гігієнічну оцінку СЗФН. З метою удосконалення існуючої форми організації учбово-виховного процесу науково обґрунтовано і розроблено рекомендації щодо гігієнічної корекції УВП - забезпечення формування адекватної системи взаємовідносин між функціональними можливостями учнів та їх учбовим навантаженням. Організація режиму дня в умовах СЗФН. Фізіолого-гігієнічна оцінка режиму дня учнів 5-11 класів ЕШ і КШ дозволила встановити реальну питому вагу окремих елементів у його структурі, їх порушення - недостатнє перебування на відкритому повітрі, скорочення нормативів нічного сну, перевищення часу приготування домашніх завдань, дефіцит рухової активності та ін., а також визначити особливості його організації в умовах СЗФН. Так, встановлено, що здоров?язберігаючі компоненти забезпечують скорочення часу виконання домашніх завдань щоденно на 1-2,5 год. і відповідне збільшення часу перебування на відкритому повітрі на 1-2 год. Виконання "домашніх завдань" з фізкультури, заняття у спортивних секціях і гуртках, використання нетрадиційної форми фізвиховання - “аеробної п’ятихвилинки” у позашкільний час забезпечують створення сприятливих умов для збільшення тривалості рухового компоненту учнів. Виявлено, що тривалість гігієнічних нормативів перебування на відкритому повітрі додержували (66,2±3,3) % учнів ЕШ і тільки (31,8±3,8) % - КШ (p<0,001). Нормативи тривалості виконання домашніх завдань дотримували (78,3±2,9) % досліджуваних ЕШ і значно менше - (50,7±4,1) % КШ (p<0,05) (рис.1). Суттєво більший відсоток учнів (58,6±3,4) % ЕШ у порівнянні з КШ (37,6±4,0) %, у яких тривалість рухового компоненту протягом дня відповідала нормативам, також був зумовлений специфікою організації учбово-виховного процесу і позашкільного часу в умовах СЗФН (p<0,001). Результати кореляційного аналізу засвідчували наявність кореляції між тривалістю перебування учнів на відкритому повітрі, приготуванням домашніх завдань і групами здоров’я досліджуваних ЕШ. Встановлена наявність середнього і сильного зв'язку - коефіцієнт детермінації відповідно складав - 31,5 % і 33,4 % та 51,7 % і 50,2 % між вишезазначеними показниками і І-ою групою здоров’я, що дозволило говорити про значний вклад цих компонентів режиму дня у здоров’я учнів. Встановлено, що в цілому режим дня хлопців ЕШ і КШ більш відповідав гігієнічним вимогам у порівнянні з дівчатами. Виявлені порушення режиму дня зумовили необхідність проведення корекції його елементів. На основі одержаних даних розроблені та запропоновані рекомендації щодо використання у практиці з метою забезпечення гігієнічного контролю за організацією режиму дня в умовах СЗФН. Рис. 1 Показники дотримання основних елементів режиму дня учнями експериментальної і контрольної шкіл. Стан здоров’я учнів в умовах СЗФН. Динамічні дослідження здоров'я учнів 5-11 класів протягом 3 років у ЕШ та КШ дозволили виявити як схожість, так і відмінність його показників. Загальна патологічна ураженість (ЗПУ) учнів ЕШ за період досліджень збільшилася на 4,7 %, а в КШ - на 5,5 %. Тобто, значних їх відмінностей у групах порівняння не було зареєстровано. Водночас аналіз структури ЗПУ, проведений у динаміці досліджень, дозволив виявити відмінності. Встановлено, що в структурі ЗПУ учнів КШ на початку досліджень перше рангове місце займали хвороби органів травлення (17,0 %), друге - ендокринної системи (12,0 %), третє – ока і придаткового апарату (10,7 %). Наприкінці досліджень перше місце належало хворобам кістково-м'язової та сполучної тканини (13,0 %) – (порушення постави, сколіоз), друге – хворобам ока та придаткового апарату – 12,6 %, третє – хворобам органів травлення – 12,2 %. Тобто, провідні місця – перше і друге у структурі хвороб наприкінці досліджень займали “шкільні хвороби”, які об'єктивно відбивають вплив факторів ВС, що зумовили збільшення їх питомої ваги. В учнів ЕШ "шкільні хвороби" займали друге і п'яте місця на початку дослідження та третє і п'яте наприкінці. Тобто, суттєвих зрушень за період досліджень встановлено не було. Комплексна оцінка даних по групах здоров'я учнів, отриманих в кінці досліджень, не виявила значущих кількісних відмінностей в цілому по всіх вікових групах (10-17 років) учнів ЕШ і КШ наприкінці досліджень в порівнянні з їх початком. Аналіз перерозподілу учнів за групами здоров'я в ЕШ і КШ дозволив виявити тільки вікові відмінності: наприкінці досліджень при порівнянні з їх початком в учнів старшого шкільного віку в ЕШ питома вага ІІ групи здоров'я дещо зменшилася, а ІІІ групи – неістотно збільшилася у порівнянні з даними учнів середнього віку, що розцінювалося нами як результат більш активної хронізації захворювань у старшому віці. За період досліджень, за даними ЗПУ і комплексної оцінки здоров’я учнів ЕШ і КШ, воно характеризувалося схожими зрушеннями. Встановлено, що здоров?язберігаючі компоненти, які реалізуються в умовах СЗФН, позитивно впливають на деякі показники стану здоров'я. З’ясована позитивна динаміка гострої захворюваності – зменшення середньої тривалості одного випадку захворювання з 6,7 до 3,4 днів (у 2 рази), числа днів, пропущених внаслідок хвороби (на 100 учнів) у 1,9 рази, істотне збільшення індексу здоров'я з 9,7% до 14,2 % (p<0,05), а також стабільний рівень "шкільних хвороб". Водночас серед учнів КШ зрушення подібного характеру хоч і мали місце, проте не були суттєвими, а питома вага "шкільних хвороб" зросла (p<0,05). На основі аналізу одержаних даних розроблено і впроваджено в практику комплекс рекомендацій щодо організації і оптимізації медичного контролю за станом здоров’я школярів в умовах СЗФН. Функціональний стан організму учнів при навчанні в умовах СЗФН. Інтегральний показник розумової працездатності (РП) - комплексна оцінка її рівнів свідчила, що вони розподіляються на 3 групи: з високою, задовільною та низькою оцінками. Найбільшою була група із задовільним рівнем працездатності, яка складала 46,2 %. Групи з високою та низькою оцінками були суттєво меншими – відповідно 28,0 % і 25,8 % (p<0,001; p<0,001). У динаміці тижня питома вага групи з високою оцінкою рівня працездатності суттєво збільшувалася, до 36,7 % (у порівнянні з їх початком – 18,4 %, p<0,05). Група з низькою оцінкою рівня мала тенденцію до зменшення. Питома вага дівчат з високою його оцінкою була вище, а з низькою – нижче, ніж у хлопців. При цьому група з високим її рівнем у старшокласників була значно більшою у порівнянні з такою в учнів середнього віку (p<0,001), що вказувало на вікові відмінності реагування на учбове навантаження. ue " b ? ? ¦ 6 8 u ue @ ~ ? ????? ???????? ¦ ??? ????? ??????? ????? ?? ??? ????? }q ~Z~q ??(?0?:?see kd" :?0,05). Следовательно, за период наблюдений оно
характеризовалось сходными сдвигами. В то же время в условиях СЗФО
отмечено существенное уменьшение средней длительности случая болезни (в
2 раза) и числа дней, пропущенных по болезни (в 1,9 раза), существенное
увеличение индекса здоровья за период наблюдений, а также стабильная
динамика «школьных болезней». У учащихся КШ эти показатели за указанный
период значимых изменений не претерпели, а удельный вес «школьных
болезней» возрос (p<0,05). Это позволило констатировать, что СЗФО оказывает положительный эффект на здоровье учащихся. Выявлены закономерности динамики функционального состояния организма учащихся в процессе учебной деятельности. Определена зависимость показателей ЦНС, ССС и ПС от уровня учебной нагрузки и специфики организации учебного процесса. СЗФО оказывает положительное влияние на функциональное состояние ЦНС, что обеспечивает более высокий уровень умственной работоспособности учащихся в динамике обучения по сравнению с результатами в КШ. Превышение суммарной недельной учебной нагрузки на отдельных этапах учебного года (особенно в конце его) приводит к напряжению регуляторных механизмов ССС, что у части учащихся (18,7 %-20,1 %) проявляется усилением симпатических влияний на сердечный ритм, увеличением показателей вегетативного индекса Кердо, частоты случаев снижения пульсового давления. В условиях СЗФО отмечен более благоприятный характер вегетативной регуляции сердечной деятельности по сравнению с КШ. Доказано положительное влияние СЗФО на индивидуально-психологические особенности учащихся, что подтверждалось большим их процентом с "адекватным" и меньшим с "заниженным" уровнями самооценки. Установлено более устойчивое состояние психоэмоционального статуса в динамике учебного дня, недели, года, а также более эффективное формирование профессиональных предпочтений учащихся. Определены особенности адаптации при различных формах обучения – в конце наблюдений удельный вес показателей, определяющих удовлетворительное течение процесса адаптации, в ЭШ был существенно большим, а показатели, свидетельствующие о нестабильном или неудовлетворительном его течении, были значимо большими в КШ. На основе проведенного исследования впервые разработана и предложена для использования научно обоснованная комплексная система гигиенического контроля за обучением школьников в условиях СЗФО, направленная на формирование, сохранение и укрепление соматического, физического, психологического здоровья и социально-психологической адаптации учащихся. Система основана на научных принципах оптимизации условий обучения и организации учебно-воспитательного процесса – обосновании наиболее адекватных путей гигиенической регламентации учебной деятельности и соблюдении условий реализации здоровьесберегающих компонентов, предусматривающих регламентацию как учебной, так и внеучебной деятельности учащихся, совершенствование и оптимизацию физического воспитания, психологического сопровождения учащихся, их валеологического обучения, а также медицинского обеспечения и технологии контроля за состоянием здоровья учащихся в условиях СЗФО, способствующих целенаправленной разработке мероприятий по первичной профилактике отклонений в состоянии здоровья учащихся. Ключевые слова: школьники, состояние здоровья, инновационная педагогическая технология, адаптация, система гигиенического контроля. ANNOTATION Kolpakova T.M. Hygienic grounds of the system of controllable schooling process within the frame of final term- testing form of training. – Manuscript. A Competitive Thesis for the Degree of Candidate of Medical Science in Hygiene (medical sciences) - 14.02.01. – State institution “The Marzeev Institute for Hygiene and Medical Ecology of the AMS of Ukraine”, Kyiv, 2007. The thesis presents a new approach to solving the theoretical and practical problem: substantiation of hygienic regulation of schooling conditions organization and of educational process, as well as daily routine, health status, mental capacity for work and psychoemotional state of pupils working under innovatory pedagogical method - final term- testing form of training. Analysis of dynamic observation results testifies to the fact that the new organizational form of schooling is adequate to physiological potential of the pupils aged 10 to 17. On the basis of hygienic assessment of schooling conditions organization, of daily routine, functional state of the pupils, their mental abilities and health status in the course of learning there has been proved the necessity of working out a scientifically valid system of hygienic monitoring of the aforesaid issues. The novel scientifically substantiated integrated system of hygienic regulation of the educational process organization is based on the principles of optimization of in-school environment, school activity and daily routine, as well as on upgrading medical support social and psychological adaptation, as aimed at forming, maintaining and strengthening the somatic, physical and psychological health of pupils under the conditions of new forms of educational process. Keywords: schoolchildren, health status, innovatory pedagogical methods, adaptation, system of hygienic control. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВІК – вегетативний індекс Кердо РП – розумова працездатність ВР – вегетативна регуляція РА – рухова активність ВС – внутрішньошкільне середовище САН – самопочуття, активність, настрій ЕШ – експериментальна школа СД – серцева діяльність ЗК - здоров'язберігаючі компоненти СЗФН –семестрово-залікова форма навчання ЗПУ – загальна патологічна ураженість ССС – серцево-судинна система КШ – контрольна школа УВП – учбово-виховний процес ПС – психоемоційний стан ЦНС – центральна нервова система PAGE 23 Оцінка психологічного стану учнів Гігієнічна діагностика Оцінка внутрішньошкільного середовища Режимно-організаційні заходи Адаптогенні та саногенні заходи Оптимізація факторів внутрішньошкільного середовища Психологічне забезпечення учнів Заходи первинної профілактики Здоров’язберігаючі компоненти режиму дня Валеологічний вплив на спосіб життя Оптимізація учбової діяльності Удосконалення фізичного виховання Медичний контроль за станом здоров’я учнів

Похожие записи