ІНСТИТУТ медицини ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ПЕРЦЕВ Дмитро Павлович

УДК 613.6:621.74

Гігієнічне обґрунтування профілактичних та оздоровчих заходів при литті
металів у постійні металеві форми

14.02.01 — гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України, ДП “Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та
професійних захворювань” МОЗ України

Науковий керівник кандидат медичних наук, професор Кратенко Іван
Сергійович, Харківський державний медичний університет, завідувач
кафедри загальної гігієни та екології №2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник,
Гвозденко Людмила Андріївна, Інститут медицини праці АМН України,
завідувачка лабораторією з вивчення і нормування фізичних факторів
виробничого середовища

доктор медичних наук, професор Гапон Василь Олександрович, вищий
державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна
академія”, професор кафедри загальної гігієни, екології, соціальної
медицини, організації та економіки охорони здоров’я

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця, кафедра гігієни праці та професійних захворювань, МОЗ
України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться „22” січня 2007 р. о 14 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини
праці АМН України за адресою 01033, м. Київ вул. Саксаганського, 75.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України за адресою 01033, м. Київ вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий „20” грудня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Ливарне виробництво одна — з найбільш важливих
галузей сучасної техніки, технічної науки та виробництва. У нашій країні
та за кордоном найпоширенішим способом виготовлення литих заготовок
продовжує залишатися виробництво виливків із застосуванням разових форм
на основі піщано-глинистих сумішей. Цей спосіб має значні технологічні
переваги й значну універсальність (Кашин Л.М., 1988, Муштай Н.И., 1990,
Найдек В.Л., 1990).

Однак застосування традиційних методів формоутворення вимагає здійснення
цілого ряду технологічних операцій, що супроводжуються наявністю
несприятливих для здоров’я ливарників виробничих чинників. Джерелами цих
чинників у першу чергу є технологічні операції з формувальними та
стержневими сумішами, а також заключна обробка виливків. Окрім того,
зазначені операції супроводжуються інтенсивним виділенням у робочу зону
сілікозонебезпечного пилу, газоподібних речовин, а обладнання, яке
застосовується, генерує шум та вібрацію; їх виконання пов’язане зі
значною трудомісткістю, а також фізичною напругою. Перелічені фактори та
умови виробничого процесу здатні бути етіологічним фоном та причиною
розвитку професійних захворювань, зокрема, пневмоконіозів, хронічних
бронхітів, шумової та вібраційної хвороб (Дей Л.М., 1980; Городничий
Н.И., 1989; Кундиев Ю.И., 1998).

Зазначене, а також подальший розвиток ливарних технологій та вимог до
точності та якості продукції зумовлюють розвиток нових технологічних
процесів, зокрема, лиття з використанням точних форм (спеціальні способи
лиття). За допомогою цих технологій одержують близько 30,0% обсягу всіх
виливків у машинобудуванні; до спеціальних видів лиття належать способи
отримання виливок у постійних металевих формах (Руденко А.Б., Серебро
В.С., 1987; Ефимов В.А., Анисович Г.А., Бабич В.Н., 1991)

Ці види лиття мають істотні технологічні переваги: підвищення
продуктивності; зниження трудомісткості виробничих операцій; скорочення
витрат металу; високу якість і покращені механічні властивості виливок
при зменшенні браку. Окрім того, використання металевих форм дозволяє
виключити найбільш шкідливий щодо розвитку професійної патології фактор
– надходження у повітря робочої зони дрібнодисперсних аерозолей з
високим вмістом кварцу. До способів одержання виливків у металевих
формах відносять — лиття до кокілю, лиття під тиском, із протитиском,
електрошлакове, відцентрове, вакуумним усмоктуванням, вижиманням.
Найбільшим попитом користується спосіб лиття в кокіль, який є основною
технологією виробництва вихідних матеріалів для виготовлення двигунів
внутрішнього згоряння (Нагорный П.А., 1993, Кашин Л.М., 2000).

Незважаючи на широке використання лиття у кокіль, комплексної
гігієнічної оцінки умов праці ливарників не проведено. В окремих
гігієнічних дослідженнях умов праці при кокільному литті
характеризувалися фактори виробничого середовища, однак, комплексна
гігієнічна характеристика виробничого процесу у взаємозв’язку зі станом
здоров’я та функціональним станом фізіологічних систем робітників —
відсутня, що унеможливлює розробку нормативно-методичного забезпечення,
ефективного попереджувального та поточного санітарного нагляду за
ливарним виробництвом та спонукає до пошуку нових шляхів збереження
здоров’я і попередження професійної захворюваності ливарників.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація
виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України,
ДП “Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних
захворювань” МОЗ України у межах комплексних гігієнічних та
клініко-епідеміологічних досліджень на машинобудівних підприємствах
Харківської, Запорізької, Донецької та Дніпропетровської областей
впродовж 1990–1997 років. Первинний матеріал отримано автором за
безпосередньої участі у виконанні науково-дослідних робіт:

„Вивчити умови праці та стан здоров’я робітників, що працюють у ливарних
цехах, де отримують виливки спеціальними способами лиття”
(держреєстрації № 01.86.0054-752, звіт НДР №02900036362) у межах
науково-технічної проблеми 0.74.08, завдання № 09.03.02Д;

„Вивчити умови праці та захворюваність робітників ливарних та механічних
цехів машинобудівних заводів та розробити гігієнічні рекомендації”
(держреєстрація №01.89.008585, шифр теми ВН.14.02.0058.89);

“Медико-екологічна характеристика факторів навколишнього виробничого
середовища та здоров’я окремих категорій населення Харківського регіону
у зв’язку з проблемою формування методичних підходів до створення
моніторингу здоров’я” (держреєстрація №01.89.008585).

Мета роботи складалася в обґрунтуванні комплексу профілактичних заходів
на основі вивчення впливу факторів трудового процесу та виробничого
середовища на стан здоров’я робітників, зайнятих отриманням виливок у
постійних металевих формах.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

1.Вивчити умови праці, фактори трудового процесу та виробничого
середовища робітників, зайнятих отриманням виливок у постійних металевих
формах.

2.Вивчити стан здоров’я та закономірності формування функціонального
стану організму робітників основних професійних груп у взаємозв’язку з
факторами виробничого середовища.

3.Розробити методику гігієнічної інтегральної оцінки якості виробничого
середовища основних професійних груп робітників, зайнятих отриманням
виливок у постійних металевих формах.

4.Обґрунтувати комплекс профілактичних заходів з оздоровлення умов
праці, поліпшення якості виробничого середовища та стану здоров’я
працівників основних професій.

Об’єкт дослідження: умови праці, функціональний стан організму та стан
здоров’я робітників.

Предмет дослідження: фізичні та хімічні фактори виробничого середовища,
показники стану серцево-судинної, м’язової, терморегуляційної,
центральної нервової систем у робітників упродовж трудового процесу,
рівень та структура захворюваності, результати медичного огляду.

Методи дослідження: гігієнічні, фізико-хімічні, фізіологічні, клінічні,
соціальні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані нові дані щодо
технолого-гігієнічних факторів формування виробничого середовища та
особливості впливу факторів трудового процесу на стан організму
ливарників. Уперше доведено, що в залежності від професійної групи мають
місце різні механізми реагування на стан виробничого середовища при
литті у постійні металеві форми. Системно досліджені показники стану
здоров’я робітників основних професійних груп з комплексним урахуванням
результатів медичного огляду, рівнів та структури захворюваності з
тимчасовою втратою працездатності та динаміки стану фізіологічних систем
організму впродовж робочого дня та тижня. Визначено спектр та
особливості дії виробничих чинників при різних технологіях лиття в
постійні металеві форми, уперше дана градація різних видів лиття за
показниками небезпечної їх дії на здоров’я працівників. Обґрунтовано
нову методику інтегральної оцінки якості виробничого середовища та
комплекс профілактичних заходів з оздоровлення умов праці з урахуванням
специфіки виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дозволили
обґрунтувати комплекс технічних, технологічних, санітарно-технічних,
санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів щодо
збереження здоров’я робітників ливарного виробництва. Результати роботи
дали можливість розробити проект “Санітарних правил для ливарних цехів
машинобудівних заводів”, впровадити пропозиції з реорганізації схем
існуючих робочих місць та схем розміщення технологічного обладнання при
розробці типового проекту ділянки лиття малих форм.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено модель програми
дослідження, визначена його мета та завдання, методологічні принципи та
методичні підходи до їх вирішення, виконано збір матеріалу щодо
проведення гігієнічних (визначення та оцінка параметрів мікроклімату,
шуму, вібрації, пилу), натурних фізіологічних досліджень (стан органів
та систем працівників протягом робочого дня й тижня) та ергономічних
показників (визначення та оцінка показників важкості та напруженості
праці) для обґрунтування спрямованості профілактичних заходів у
ливарному виробництві; виконано узагальнення результатів, їх статистичну
обробку з обґрунтуванням методики оцінки виробничого середовища.

У публікаціях за темою дисертації, які підготовлені у співавторстві,
здобувачу належать ідеї впровадження критеріїв та алгоритмів оцінки
системоутворюючого впливу факторів виробничого середовища на стан
здоров’я ливарників. Здобувачем самостійно сформульовано висновки та
практичні рекомендації, підготовлено розділи стосовно точних видів лиття
проекту ДержСанПіН, проведено апробацію, впровадження та підготовку
публікацій основних результатів дослідження, заявки на корисну модель.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
апробовані на з’їздах та конференціях: XII з’їзді гігієністів України
(Київ, 1991 р.), XIII з’їзді гігієністів України (1995 р.), IX
всесоюзній конференції з фізіології праці (1990 р.), XX
науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (ХМІ, 1992
р.), підсумковій обласній науково-практичній конференції “Актуальні
питання епідеміології, гігієни та організації санітарної справи”
(Харків, 1993 р.), конференції, присвяченій 190-річчю заснування ХДМУ
(1995 р.), регіональній науково-практичній конференції, присвяченій
75-річчю санітарно-епідеміологічної служби України (Харків, 1998 р.),
засіданнях Харківського наукового гігієнічного товариства (1992, 2003
р.), перших марзеєвських читаннях (Київ, 2005) та перших наукових
читаннях, присвячених пам’яті професора М.В.Кривоносова (Харків, 2006).
Основні положення дослідження апробовано автором при розробці проекту
ДержСанПіН “Державні санітарні правила для ливарних цехів машинобудівних
підприємств” .

Публікації. Матеріали дослідження опубліковані в 21 науковій праці, у
тому числі: 7 статей у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України; 14
– у збірниках матеріалів з’їздів та конференцій. За результатами
дослідження підготовлено заявку на корисну модель та проект ДержСанПіНу.

Об’єм та структура дисертації. Рукопис складається із вступу, огляду
літератури, розділу, в якому викладено обґрунтування об’єму дослідження
та методів його проведення, п’яти розділів власних досліджень,
заключення, висновків, практичних пропозицій, списку використаної
літератури та додатків (містять зразки первинних документів, допоміжні
таблиці та інші матеріали).

Загальний обсяг дисертації складає 172 сторінки машинопису, у тому числі
на 58 сторінках розміщено 49 таблиць та 13 малюнків. Список використаної
літератури складається з 234 першоджерел, у тому числі 206 вітчизняних
та 28 іноземних авторів; додатки розміщено на 9 сторінках.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети дослідження
опрацьована спеціальна програма, якою було передбачено етапність,
послідовність та комплексність у вирішенні поставлених задач, що
дозволило дослідити гігієнічні особливості виробничого середовища
ливарників, типи та спрямованість фізіологічних реакцій упродовж
виробничого процесу та окремі показники стану здоров’я основних
професійних груп у взаємозв’язку з технологічними особливостями
виробництва при різних видах лиття у металеві форми.

Гігієнічну оцінку умов праці та дослідження функціонального стану
організму робочих виконано в умовах природного гігієнічного експерименту
на базі 3 ливарних цехів, 310 робочих місць, серед робітників 9 основних
професійних груп (табл.1). Окрім того, програмою дослідження
передбачався порівняльний аналіз за трьома видами технологічних процесів
лиття у металеві форми, зокрема: чавуну в облицьований кокіль
(Харківське ДП “Серп і Молот” ), кольорових металів у кокіль (цех
Харківського заводу “Електротяжмаш”) та лиття алюмінієвих сплавів у
кокіль (ливарний цех Харківського заводу “Автрамар”).

З урахуванням особливостей технологічного процесу та відповідно до умов
праці досліджені розподілені на три групи: перша група (52 робочих
місця) – працівники, які виконують технологічні процеси, пов’язані з
виливкою чавуну в облицьований кокіль; друга група – працівники (194
робочих місця), які виконують технологічні процеси, пов’язані з виливкою
алюмінієвих сплавів у кокіль; третя група — працівники (58 робочих
місць), які виконують технологічні процеси, пов’язані з виливкою
кольорових металів у кокіль. Гігієнічну оцінку умов праці виконано за
результатами прямих вимірів із застосуванням засобів та методів, які
пройшли державну метрологічну повірку. В основу методик та оцінки
результатів вимірювання шуму, вібрації, мікроклімату та вмісту пилу і
хімічних речовин у повітрі робочої зони покладено діючі нормативні
документи та галузеві методичні рекомендації (ДСН 3.3.6.042 – 99, ДСН
3.3.6.037 – 99, ДСН 3.3.6.039 – 99, ГОСТ 12.1.005 – 88). Гігієнічна
характеристика стану повітря робочої зони виконана за комплексом
показників: температуру та відносну вологість виміряно за допомогою
аспіраційного психрометра Ассмана “МВ-4М”, швидкість руху повітря –
термоанемометром “ТАМ-1”, інтенсивність теплового випромінювання —
актинометром “ЛИОТ” та радіометром “СРП-86”, а температуру поверхонь —
термометром “ЭТП-М”.

Гравіметричне дослідження вмісту пилу виконано з використанням фільтрів
АФА-ВП-18, АФА-ВП-20 та електроаспіраторів, а також радіоізотопним
концентратомером пилу “ПРИЗ-2”. Інтенсивність та спектр виробничого шуму
досліджено шумоміром “ВШВ-003-2М” та “RFT 00024” (Німеччина) відповідно
до ГОСТ 12.1.050-86. Вимір рівня вібрації виконано приладом “ВШВ-003-2М”
відповідно до існуючих галузевих “Методичних вказівок з проведення
вимірів та гігієнічної оцінки виробничих вібрацій” №3911-85 та ДСН
3.3.6.039 – 99.

Аналіз вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони виконано в умовах
лабораторії фізико-хімічних досліджень ДП “Харківський науково —
дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань” за діючим
нормативно-методичним забезпеченням; досліджено вміст формальдегіду,
фенолу, сірчаного альдегіду окислів, хлору, пару хлористого водню,
оксибензилового спирту, аміаку, оксиду вуглецю, фтористого водню,
фтористого кремнію. Атомно-адсорбційним методом із застосуванням
спектрофотометру “Сатурн” вивчено вміст аерозолів металів у пробах
повітря робочої зони.

Важкість та напруженість трудового процесу оцінювали на основі існуючої
класифікації після хронометражного вивчення й складання професіограм за
основними професійними групами (МОЗ України, 2001). Гігієнічну оцінку
впливу умов праці на функціональний стан організму ливарників виконано
на основі індикаторних показників стану серцево-судинної системи
(систолічний, діастолічний, пульсовий та середній тиск і ЧСС),
показників температури тіла (загальна та кистей рук), простої та
диференційованої зорово-моторної реакції, а також максимальної сили й
статичної витривалості м’язів кистей рук. Гігієнічний моніторинг
функціонального стану за названими показниками виконано на різних етапах
виробничого процесу. Комплексні медичні огляди виконано за участі
наукових співробітників ДП ХНДІГТ і ПЗ на клінічній базі
медико-санітарних частин підприємств із застосуванням діючих стандартів
динамічного спостереження (наказ №45 МОЗ України). Аналіз даних щодо
захворюваності з ТВП робітників основних професійних груп виконано на
основі експертної оцінки ф.025/у та статистичної розробки картотеки
поосібного обліку за ф. 23 ТН.

Таблиця 1.

Обсяг гігієнічних досліджень у робочій зоні

та при оцінці функціонального стану й рівня здоров’я працюючих

Показники, що вивчались обсяг досліджень при різних

технологічних процесах лиття у кокіль

чавун алюмінієві сплави кольорові метали

Фізичні фактори виробничого середовища (вимірів)

виробничий мікроклімат 1845 990 675

Шум 65 40 35

Вібрація 35 28 22

теплове випромінювання 420 170 150

Пил 88 11 16

Хімічні фактори виробничого середовища (вимірів)

Фенол 12 —

Формальдегід 12 —

сірчаний альдегід 10 —

оксид азоту 8 —

Хлор 12 —

хлористий водень 8 —

оксибензиловий спирт 6

Аміак 10

оксид вуглецю 40 25 34

фтористий водень 10

фтористий кремній 10

аерозолі металів 68 54 42

Показники рівня здоров’я працюючих (осіб)

Результати медогляду 52 194 58

Картотека поосібного обліку 229 219 503

Показники функціонального стану організму працюючих (вимірів)

серцево-судинної системи 2457 1782 1566

м’язової системи 3276 2376 2088

терморегуляційної системи 3276 2376 2088

нервової системи 1638 1188 1044

На різних етапах дослідження залежно від виконуваних задач застосовано
сучасні методи доказової медицини, зокрема, методи параметричної
(середні величини та їх середні похибки, показники варіації,
достовірності за Ст’юдентом) та непараметричної (кореляційно –
регресійний та інформаційно — ентропійний аналізи) статистики, що
дозволило забезпечити достовірність та відтворюваність виявлених у
дослідженні закономірностей. Статистичну обробку гігієнічних даних
виконано за стандартними ліцензованими комп’ютерними алгоритмами, які
містяться у програмному середовищі “Microsoft Excel”.

Результати дослідження. Результати вивчення фізичних та хімічних
факторів виробничого середовища. Умови мікроклімату, що складаються в
цехах і на ділянках, де одержують виливки в постійних металевих формах,
незалежно від способу лиття, можна охарактеризувати як шкідливі.
Технологічні процеси одержання виливків характеризуються етапністю:
розплавом металу, заливанням розплаву й наступною обробкою виливків, що
холонуть. У зв’язку з цим на більшості робочих місць зареєстрована
висока температура повітря (28,5±0,74°С) й значні рівні інфрачервоного
випромінювання (1776,9±11,16 Вт/м2). Достовірно (р<0,05) більш високі показники температури повітря (відповідно (27,9±0,63)°С та (32,7±1,09)°С) та інфрачервоного випромінювання (відповідно (1529,4±5,71) Вт/м2 та (2905,4±23,56) Вт/м2) були зареєстровані на робочих місцях у першій та другій групі, а також коливання температури впродовж робочої зміни в межах (8,1±0,7)°С. Достовірно (р<0,05) нижче рівні температури повітря та інфрачервоного випромінювання реєструвалися на робочих місцях третьої групи. Саме тому згідно з “Гігієнічною класифікацією...” умови праці робітників першої та другої групи за показниками мікроклімату віднесені до 3 класу 2 чи 4 степеня шкідливості та небезпечності, третьої групи до 3 класу 1 степеня. За результатами вивчення пилу найбільш несприятливими умовами праці відрізняються робітники першої групи: на всіх ділянках (у межах від (1,6±0,30) мг/м3 до (6,2±0,59) мг/м3) реєструвалися концентрації зі значним вмістом кремнію, які перевищують допустимі норми в кілька разів; найбільш високими вони були на ділянках, де йде обрубка виливків (6,2±0,59 мг/м3). Це пов’язано з особливістю технологічного процесу – використанням стержнів та облицьованої суміші для формування поверхні виливки. При литті кольорових металів у кокіль (третя група) концентрація пилу, переважно за рахунок міді та алюмінію, перевищувала допустиме значення більш, ніж у 5 разів та складала в середньому (14,8±0,66 мг/м3). Лиття алюмінієвих сплавів у кокіль за рівнем вмісту аерозолів, який становить (4,3±0,54) мг/м3 у повітрі робочої зони, є найбільш сприятливим за умовами праці видом лиття (перевищення допустимих норм не більше, ніж у 2 рази). Умови праці другої групи згідно з “Гігієнічною класифікацією...” за показником концентрації пилу в повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 1 ступеня, а першої та третьої – до 3 класу 3 ступеня шкідливості та небезпечності. З’ясовано, що в повітрі робочої зони наявність хімічних речовин визначається переважно продуктами горіння та термодеструкції технологічних речовин. Концентрації окису вуглецю значно перевищували допустимі значення на робочих місцях третьої (27,1±0,17 мг/м3) та другої (29,2±0,21 мг/м3) груп, тоді як у першій групі за рахунок застосування органічних речовин та полімерних матеріалів у повітря робочої зони надходять продукти їх термоокислювальної деструкції: фенол - (69,0±0,54) мг/м3, формальдегід - (63,0±0,61) мг/м3, аміак (74,0±0,57) мг/м3, що формує їх надмірну концентрацію в робочій зоні. Загальною закономірністю формування стану виробничого середовища для всіх груп є присутність аерозолів конденсації металів і сплавів; так при литті алюмінієвих сплавів і кольорових металів у кокіль аерозолі алюмінію й міді перевищували припустимі концентрації (та відповідно становили (4,3±0,91) мг/м3 і (12,8±0,68) мг/м3). За концентрацією хімічних речовин у повітрі виробничої зони умови праці робітників першої групи віднесені до класу 3.3-3.4, другої - до класу 3.1, третьої - до класу 3.3. Шум у ливарному виробництві є наслідком роботи механізмів та установок для розплаву й заливання металу, механізмів конвеєрів, обрубних інструментів і установок. Найбільш високі рівні шуму реєструються на обрубних ділянках і особливо на місцях, де робітники безпосередньо зайняті обробкою виливків рубильними, наждаковими і зачисними інструментами. Оскільки обрубні дільниці не виділені в окремі приміщення (як це зроблено при литті в облицьований кокіль), звукові хвилі поширюються на суміжні ділянки. При литті в облицьований кокіль алюмінієвих сплавів і кольорових металів перевищення ГДР шуму на всіх робочих місцях складало (5ч20) дБА. Характер шумів в основному був широкосмуговим, що визначається різноманітністю джерел шумоутворення, поєднанням шумів механічного та аеродинамічного походження. Перевищення рівнів локальної вібрації на робочих місцях обрубників першої групи складало за віброшвидкістю (13,0ч16,0) дБ. Локальна вібрація інструментів, що використовуються робітниками третьої групи, перевищувала допустимі рівні за показниками віброшвидкості на (1,0ч10,0) дБ, еквівалентні рівні перевищували норму на 4,0 дБ. Рівень локальної вібрації інструментів, що реєструвався серед робітників другої групи, перевищував нормативні значення за показниками віброшвидкості на 15,0 дБ; у залежності від устаткування еквівалентні рівні перевищували норму на 14,0 дБ. Результати фізіологічних досліджень. Хронометражні спостереження за основними професійними групами робітників дозволили з’ясувати що робітники, зайняті одержанням виливків з алюмінієвих сплавів і чавуну, витрачають найбільший відсоток часу зміни на виконання основних операцій - (41,0ч85,0)%. Спостереження за виконанням операцій і розподілом часу зміни за видами діяльності дозволили виявити, що навіть під час перерв та при виконанні допоміжних операцій робітники, як правило, знаходилися на своїх постійних робочих місцях і як наслідок - під постійним впливом хімічних і фізичних факторів виробничого середовища. За важкістю праця робітників, що займаються литтям у металеві форми може бути віднесена до 3 класу 1 й 2 ступеня за такими показниками, як маса переміщуваного вантажу й робоча поза. Найбільша важкість праці відзначалася у робітників, зайнятих литтям у кокіль алюмінієвих сплавів. За показниками напруженості праці перша та третя досліджувані групи віднесені до 3 класу 1 й 2 ступеня. Як найбільш напружений (за тривалістю зосередженого спостереження й кількістю елементів у стереотипній операції) може бути охарактеризований трудовий процес вибивщиків та обрубників при литті чавуну й обрубників при литті алюмінієвих сплавів. Операції трудового дня плавильників-заливальників і обрубників при литті кольорових металів у кокіль можуть бути оцінені 2 степенем напруженості праці. Вивчення та аналіз змін фізіологічних функцій упродовж робочого дня показали, що в результаті дії виробничих факторів і важкої праці змінювалася діяльність таких систем організму як серцево-судинна, терморегуляційна, м'язова й центральна нервова. Причому, найбільш виразними змінами (за показником системоутворення) характеризувалися серцево-судинна (0,602ч780) й терморегуляційна системи (0,714ч0,793). Характер цих змін був типовим для дії на організм важкої фізичної праці і високої температури виробничого середовища. Крім того, найбільш виразні зміни реєструвалися у робітників, зайнятих плавкою й розливом металу. E I 2 t ¦ o o h j ? u a$ 4 h B////////iiaaaaaaaaaaaaaaaa ?v?o?oooooeoaaooUUoEEooo1/2UU due`„A ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? ?? OehOel*n*ZU^U?U1/4U?U?UFUeHUeUeUeTHUeoessesseoeUOUOUOUOUOUOUOUOUICICICIA ?A?AIA?A?AICICIA?A?A?A?A?AAA?A?A? fa@?uey?=+26,7), високих рівнів шуму й вібрації (ч2=+3,8), важкості праці (ч2=+32,5), високого вмісту в повітрі робочої зони при литті в облицьований кокіль пилу й летючих продуктів термодеструкції матеріалів (ч2=+13,2). Високий рівень захворюваності з ТВП не можна пояснити іншими чинниками, оскільки робітники досліджуваних виробництв знаходилися в однакових умовах лікувально-профілактичної допомоги. Результати комплексних обстежень стану здоров’я робітників показують, що поширеність патологічних станів складає: у першому цеху (50,0±7,0)%, у другому – (50,0±6,6)% і в третьому (42,3±3,6)% робітників, що становить у середньому (45,1±2,9)% робітників ливарного виробництва. У структурі соматичної патології серед робітників основних професійних груп можливим результатом несприятливої дії виробничих факторів є захворювання органів системи кровообігу (ч2=+8,3; головним чином гіпертонічної хвороби) й системи органів дихання (ч2=+4,0; хронічний бронхіт). Просліджувалася залежність частоти захворювань від інтенсивності впливу відповідних факторів виробничого середовища, що свідчить про роль умов праці в етіопатогенезі захворювань. В одних випадках шкідливі виробничі фактори відіграють роль факторів ризику, які сприяють виникненню або ускладненню перебігу соматичної патології (серцево-судинної системи, органів травлення), в інших випадках (при реєстрації первинних діагнозів) можна припустити їх етіологічну роль (пилові бронхіти, кохлеарні неврити, вібраційна хвороба), що підкреслює важливість проведення активної диспансеризації усіх працюючих з метою донозологічної діагностики й спрямованої профілактики. Слід зазначити, що серед обстеженого контингенту не було діагностовано випадків професійних захворювань легенів. За даними суцільного медичного огляду робітників виявлено функціональні порушення нервової системи, які можна пов’язувати із впливом комплексу виробничих факторів, про що свідчить відносно висока поширеність функціональних розладів нервової системи - (19,6±2,3)% та захворювань периферичної нервової системи (56,8±2,9)%. У частині випадків функціональні розлади нервової системи можна пояснити перенапругою адаптаційно-компенсаторних механізмів у результаті несприятливого впливу виробничого середовища; водночас – у (2,0±0,8)% діагностовано початкову стадію вібраційної хвороби. Результати отоларінгологічного обстеження також виявили негативний вплив виробничого середовища на слизову носоглотки (дистрофічні зміни) й стан слухового нерва (кохлеарні неврити), переважно серед робітників, які одержують чавунні виливки в облицьованому кокілі, і дещо менше у робітників, які одержують виливки з алюмінієвих сплавів (відповідно у (9,6±1,1)% та у (3,2±1,3)% працюючих; р<0,05). Патологія органа зору була зареєстрована у робітників усіх цехів; основною нозологічною формою є кон’юнктивіт, частота якого корелювала зі ступенем виразності несприятливої дії виробничих факторів (хімічні речовини - rXY=+0,51, надлишкове променисте тепло - rXY=+0,59). У (3,8±1,1)% робітників була діагностована катаракта, і хоча лише у одного робітника було підтверджено професійний характер захворювання, не можна не враховувати етіологічну роль інфрачервоного випромінювання й в інших випадках. Мають місце випадки захворюваності епідермітом, дерматитом, кандидомікозом міжпальцевих проміжків – у (13,8±3,3)% робітників. Для вивчення взаємозв’язку між факторами виробничого середовища й станом здоров’я робітників були обрані показники, які характеризують рівень фізичних та хімічних факторів виробничого середовища, а також стан фізіологічних систем та додатково залучені показники захворюваності з ТВП. (табл.2). Таблиця 2 Індикатори виробничого середовища та функціонального стану організму при різних типах ливарного виробництва Логічне значення індикатора Типи лиття чавун кольорові метали с КС с КС Індикатори стану виробничого середовища 1 температура повітря 5 0,582±0,062 1 0,810±0,040б 2 відносна вологість повітря 4 0,653±0,048 3 0,687±0,062 3 швидкість руху повітря 1 0,832±0,040 4 0,670±0,060б 4 рівні теплового випромінювання 3 0,752±0,042 5 0,563±0,060б 5 виробничий шум 2 0,835±0,045 2 0,744±0,045а Індикатори функціонального стану серцево – судинної системи 1 рівень систолічного АТ 2 0,822±0,044 6 0,708±0,063а 2 рівень діастолічного АТ 5 0,630±0,050 2 0,770±0,060а 3 середній рівень АТ 6 0,660±0,050 1 0,780±0,040а 4 пульсовий АТ 1 0,803±0,044 4 0,740±0,060 5 частота серцевих скорочень 3 0,680±0,053 3 0,769±0,050 6 систолічний об’єм крові 4 0,800±0,050 5 0,718±0,058 7 хвилинний об’єм крові 7 0,532±0,057 8 0,602±0,050 8 периферичний опір судин 8 0,563±0,057 7 0,698±0,064а Індикатори функціонального стану терморегуляційної системи 1 температура тіла 5 0,753 ±0,043 5 0,714 ±0,060 2 температура лівої кисті зовні 3 0,749 ±0,045 1 0,793 ±0,038 3 температура лівої долоні 4 0,777 ±0,046 3 0,756 ±0,046 4 температура правої кисті зовні 1 0,792 ±0,049 2 0,785 ±0,049 5 температура правої долоні 2 0,766 ±0,045 4 0,719 ±0,059 Індикатори функціонального стану м’язової системи 1 максимальна сила правої кисті 3 0,767 ±0,042 3 0,805 ±0,042 2 максимальна сила лівої кисті 4 0,730 ±0,048 1,5 0,806 ±0,039 3 статична витривалість правої кисті 2 0,792 ±0,049 4 0,598 ±0,071б 4 статична витривалість лівої кисті 1 0,800 ±0,041 1,5 0,806 ±0,039 Індикатори функціонального стану нервової системи 1 проста ЗМР 1 0,768 ±0,047 2 0,667 ±0,041а 2 диференційована ЗМР 2 0,602 ±0,050 1 0,724 ±0,037а КС – коефіцієнт системоутворення фактора; с – ранг показника серед індикаторів відповідної групи; а – достовірність різниці становить р<0,05 у порівняні з виливкою чавуну; б – достовірність різниці становить р<0,001 у порівняні з виливкою чавуну По кожній групі показників, використовуючи кореляційно-регресійний аналіз, виявлені системоутворюючі фактори. У подальшому ранговий розподіл дозволив визначити ті з них, які можуть використовуватися в якості індикаторів оцінки стану виробничого середовища. Для першої групи робітників такими індикаторами є (перші три рангових місця): швидкість руху повітря (КС=0,832±0,040), рівні виробничого шуму (КС=0,835±0,045) та теплового випромінювання (КС= 0,752±0,042), тоді як для другої та третьої груп робітників індикаторами якості виробничого середовища є температура повітря робочої зони (КС=0,810±0,040), рівні виробничого шуму (КС=0,744±0,045) та відносної вологості повітря (КС=0,687±0,062). З’ясовано, що виробниче середовище робітників першої групи характеризується наявністю взаємозв’язків з функціональним станом серцево-судинної системи, зокрема діастолічний АТ (rXY= 0,70), середній АТ (rXY= 0,98) характеризуються сильним взаємозв’язком з температурою повітря робочої зони, ЧСС (rXY=0,97), СОК (rXY=0,90), температура правої (rXY=0,76) та лівої (rXY=0,90) кисті характеризуються практично функціональною залежністю від рівня теплового випромінювання. У робітників другої групи температура повітря також впливає на діастолічний АТ (rXY= 0,68), ЧСС (rXY=0,92), температуру тіла (rXY=0,84), м’язову силу (ліва кисть rXY=0,98; права - rXY=0,91), а теплове випромінювання на ХОК (rXY=0,90) та температуру тіла (rXY=0,81). Рівні виробничого шуму також корелювали з показниками функціонального стану ССС, терморегуляційної та м’язової систем. Серед індикаторів функціонального стану ССС найбільш значимими для робітників першої групи виявлені показники пульсового (КС=0,803±0,044), систолічного (КС= 0,822±0,044) АТ на відміну від робітників другої та третьої груп, серед робітників яких індикаторами стану ССС є рівень середнього (КС= 0,780±0,040) та діастолічного (КС=0,770±0,060) АТ, а спільним індикатором є показник ЧСС (у першій групі - КС=0,680±0,053; у другій КС = 0,769±0,050; р>0,05).

Функціональний стан терморегуляційної системи робітників різних типів
ливарного виробництва значимо не відрізнявся, а спільними індикаторами є
показники температури шкіри кистей рук. Функціональний стан м’язової
системи достовірно відрізнявся лише за показником статичної витривалості
правої кисті (перша група — КС=0,792 ±0,049; друга — 0,598 ±0,071;
р<0,05), що пояснюється більшою часткою операцій із застосуванням статичного навантаження в технології отримання виливків в облицьованому кокілі. Досліджувані групи робітників залежно від типу лиття характеризуються різними індикаторами стану нервової системи. Так якщо для першої групи достовірно більш значимим є показник простої ЗМР, то для другої – індикатором є показник диференційованої ЗМР. Виконаний у дослідженні системний аналіз дозволив оцінити вклад окремих факторів в якість виробничого середовища основних професійних груп (рис.1). Для комплексного врахування впливу на стан здоров’я працюючих та оцінки якості виробничого середовища запропоновано (заявка на видачу патенту України на корисну модель “Спосіб оцінки якості внутрішньовиробничого середовища”) інтегральний показник, який дозволяє врахувати відхилення прямих вимірів факторів виробничого середовища від нормативнимих, а також врахувати зміни функціонального стану організму працюючих. Рис.1. Питома вага вкладу факторів, які формують несприятливе виробниче середовище основних професійних груп ливарників Виходячи з отриманих даних, розроблена модель спрямованості профілактичних заходів щодо збереження здоров’я робітників, зайнятих одержанням виливків у металевих формах. Поряд із заходами щодо оптимізації факторів виробничого середовища в моделі обґрунтовано для вивчених виробництв упровадження до практики попередніх медичних оглядів навантажувальних проб, спрямованих на визначення статусу та адаптаційних резервів ССС, м’язової, теплорегуляційної й нервової систем. Упровадження зазначених підходів доповнює традиційні способи оцінки стану здоров’я при проведенні попередніх і періодичних медичних оглядів робітників, зайнятих литтям у металеві форми. ВИСНОВКИ У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі – оптимізації умов праці при литті металів у постійні металеві форми, яке базується на інтегральній оцінці якості виробничого середовища при різних технологіях лиття металів, обґрунтованому комплексі профілактичних (технологічних, санітарно-технічних та медико-профілактичних) заходів із урахуванням стану здоров’я та адаптаційних резервів працюючих. 1.З’ясовано, що лиття в постійні металеві форми в порівнянні з традиційним литтям у піщано-глинисті форми характеризується покращанням умов трудового процесу, але не виключає шкідливого впливу факторів виробничого середовища. Провідним фактором при литті в постійні металеві форми є нагріваючий мікроклімат на тлі шкідливого впливу виробничого шуму. Додатковими виробничими факторами є вміст пилу та загазованість повітря робочої зони, у першу чергу за рахунок оксиду вуглецю, аерозолі міді та алюмінію (лиття алюмінієвих сплавів і кольорових металів), летучі продукти термодеструкції фенолформальдегідних смол, пил (лиття чавуну) у концентраціях, що значно перевищують граничнодопустимі. 2. Вивчення комплексного впливу умов і важкості праці на стан здоров’я робітників показало, що мають місце високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності: серед робочих, зайнятих литтям алюмінію - 123 випадки і 1195 днів на 100 працюючих; 100 випадків і 1045 днів – при литті чавуну й 92 випадки і 948 днів – при литті кольорових металів. Праця ливарників основних технологічних професій (плавильників, заливальників, обрубників) відноситься до третього класу другого-третього ступенів важкості. 3. Зміни фізіологічних систем робітників основних професійних груп під впливом факторів виробничого середовища та трудового процесу характеризуються наступними особливостями формування функціонального стану: м’язової системи (зменшення статичної витривалості), нервової системи (погіршення результатів зорово – моторної реакції), серцево – судинної системи (напруження гемодинамічних механізмів) на тлі напруги функціонування терморегуляційної системи. Визначено форму реакції фізіологічних систем організму на трудове навантаження й ступінь виразності її показників у різних професійних групах. 4. Доведено, що якість виробничого середовища для основних професійних груп визначається несприятливими умовами трудового процесу, що пов’язано, у першу чергу, з впливом мікроклімату (температура повітря робочої зони та високі рівні інфрачервоного випромінювання). За інтегральним показником якості виробничого середовища встановлені технологічні процеси лиття в постійні металеві форми, що достовірно більш сприятливі для збереження здоров’я робітників. 5.Запропонована концептуальна модель щодо спрямованості профілактичних заходів, яка зокрема включає санітарно-технічні рішення, упровадження навантажувальних проб для визначення адаптаційних запасів організму й реєстрацію донозологічних розладів та патологічних станів у доповнення до аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Наведене дозволяє рекомендувати при проектуванні нових і реконструкції існуючих виробництв упровадження лиття в постійні металеві форми в якості більш прогресивного методу в порівнянні з технологією лиття з використанням земельно-пісочних форм. Список робіт, опублікованих за темою дисертації Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України: 1.Нагорный П.А., Перцев Д.П., Мартыненко И.Г., Бершадская С.С. Гигиеническая оценка условий труда рабочих, занятых кокильным литьем алюминиевых сплавов //Гигиена труда: Сб. науч. тр. - К.: Здоров’я, 1991. - №27. - С.17-20. (Дисертант брав участь у проведенні аналізу стану проблеми, у плануванні та проведенні гігієнічних та фізіологічних досліджень і підведенні підсумків роботи). 2. Нагорный П.А., Короткая Л.А., Перцев Д.П., Шлег И.С. Гигиеническая оценка вредных физических факторов в литейном производстве //Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр. - К., 1999. - Выпуск 34. – С.362-365. (Дисертантом обґрунтовано ціль та задачі комплексних досліджень, виконано гігієнічну частину роботи, підведені підсумки досліджень). 3.Перцев Д.П. Гигиеническая оценка вредных физических факторов при различных видах точного литья //Медицина сегодня и завтра. - 2003. - №3. - С.88-90. 4.Перцев Д.П. Умови праці ливарників при одержанні великогабаритних виливок у металевих формах //Експер. і клін. медицина.–2003.-№3– 4. – С.195 – 196. 5. Арсеньев А.В., Перцев Д.П. Изучение связи между условиями труда и состоянием здоровья рабочих, занятых литьем в постоянные металлические формы //Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. - №1. – С.161 – 163. (Дисертантом обґрунтовано ціль та задачі дослідження, виконана математична обробка матеріалу, підведені підсумки досліджень). 6. Кривоносов М.В., Перцев Д.П. Вплив умов праці на функціональний стан організму ливарників, що зайняті литтям у металеві форми //Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. - №3. – С.17 – 20. (Дисертантом обґрунтовано ціль та задачі дослідження, виконана математична обробка матеріалу, підведені підсумки досліджень). 7.Перцев Д.П. Качество внутрипроизводственной среды рабочих основных профессий литейного производства //Гігієна населених місць: Зб. наук пр. – К., 2005. – Випуск 46. - С.484-489. У інших наукових виданнях: 8.Нагорный П.А., Перцев Д.П. Физиолого-гигиеническая оценка условий труда при кокильном литье //Тр. IX всесоюзной конф. “Актуальные проблемы физиологии труда и профилактической эргономики”. - 1990. – (Дисертант взяв участь у плануванні та проведенні фізіологічних досліджень на виробництві, ним проаналізовано одержані результати та обґрунтовані висновки). 9.Нагорный П.А., Короткая Л.А., Перцев Д.П., Гончаренко Т.В., Кривицкий А.К. Актуальные вопросы гигиены труда в литейном производстве //Тр. XII съезда гигиенистов Украины. – Киев, 1991. - С.167. (Дисертантом проведено аналіз літератури, проаналізовано стан проблеми, підведені підсумки досліджень). 10.Перцев Д.П. Гигиеническая оценка условий труда в литейном производстве на предприятиях Харьковской области //Тр. XX научно-практической конференции молодых ученых и специалистов “Актуальные вопросы медицины”. – Харків, 1992. - С.79-80. 11.Перцев Д.П. Гигиеническая оценка условий труда рабочих, занятых литьем в металлические формы //Тр. XX научно-практической конференции молодых ученых и специалистов “Актуальные вопросы медицины”. – Харків, 1992. - С.80-81. 12.Кашин Л.М., Нагорный П.А., Перцев Д.П. Гигиеническая оценка условий труда при литье с противодавлением в машиностроении //Гигиена окружающей и производственной среды: Сб. науч. тр. – Харьков: ХМИ, 1992. - С.34-35. (Дисертант брав участь у плануванні роботи, провів гігієнічні дослідження. Ним підведені підсумки та систематизовано результати дослідження). 13.Нагорный П.А., Перцев Д.П. К гигиенической характеристике процессов получения отливок в металлических формах //Актуальные вопросы эпидемиологии, гигиены и организации санитарного дела: Сб. науч. тр. (материалы итоговой областной научно-практической конференции). – Харьков, 1993. - С.43. (Дисертантом проведено аналіз даних літератури, обґрунтовано ціль та задачі комплексних досліджень, виконано гігієнічну частину роботи, підведені підсумки та систематизовано результати дослідження). 14.Нагорный П.А., Перцев Д.П Производственный микроклимат при разных технологиях литья в металлические формы //Медицинская екологія, гигиена производственной и окружающей среды: Сб. науч. тр. – Харьков: ХМИ, 1994. – С.28-30. (Дисертантом обґрунтовано ціль та задачі досліджень, виконано гігієнічну частину роботи, підведені підсумки результатів дослідження). 15.Нагорный П.А., Перцев Д.П. Вредные химические вещества в воздухе рабочей зоны при литье в постоянные металлические формы //Медицинская екологія, гигиена производственной и окружающей среды: Сб. науч. тр. Харьков: ХМИ, 1994. – С.30-32. (Дисертантом обґрунтовано ціль, задачі та проведено планування роботи, підведено підсумки результатів досліджень). 16.Нагорний П.А., Перцев Д.П., Лук’яненко О.Ю. Актуальні завдання гігієни праці в машинобудуванні //Тр. XІІІ з’їзду гігієністів України “Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я” – 1995. – С.238-239. (Дисертантом проведено аналіз даних літератури, проаналізовано стан проблеми й підведені підсумки досліджень). 17.Перцев Д.П., Нагорний П.А. Стан фізіологічних систем організму робітників, які зайняті литтям металу в постійні форми //Тр. конф., присв. 190-річчю заснування ХДМУ “Актуальні проблеми сучасної медицини” – Харків, 1995. – С.170-171. (Дисертант провів аналіз даних літератури, взяв участь в експериментально-гігієнічній частині роботи й підведенні підсумків досліджень). 18.Перцев Д.П. К состоянию здоровья рабочих, занятых литьем металлов в кокиль //Биологическое действие факторов окружающей среды: Сб. науч. тр. - Харьков, 1996. – С.79-83. 19.Перцев Д.П., Нагорный П.А. Гигиеническая характеристика пылевого фактора при литье металлов в облицованный кокиль //Эпидемиология, экология и гигиена: Сб. материалов итоговой региональной научно-практической конференции, посвященной 75-летию санэпидслужбы Украины. – Харьков, 1998. - С.187-188. (Дисертантом обґрунтовано задачі досліджень, виконано гігієнічну частину роботи, підведено підсумки результатів дослідження). 20.Перцев Д.П., Нагорный П.А. Гигиеническая оценка условий труда при электрошлаковом литье металлов //Эпидемиология, экология и гигиена: Сб. материалов итоговой региональной научно-практической конференции, посвященной 75-летию санэпидслужбы Украины. – Харьков, 1998. - С.189-190. (Дисертантом обґрунтовано задачі досліджень, виконано гігієнічну частину роботи, підведено підсумки результатів дослідження). 21.Кривоносов М.В., Шкляр С.П., Перцев Д.П. Аналіз взаємозв’язків між умовами праці та функціональним станом ливарників, що зайняті литтям у металеві форми //Тр. науково-практичної конф. МОЗ України, АМН України та Наукового товариства гігієністів України “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Перші Марзеєвські читання). 21-22 квітня 2005 р. – Київ, 2005. – С.289 – 290. (Дисертантом обґрунтовано ціль та задачі дослідження, виконана математична обробка матеріалу, підведені підсумки дослідження). Анотація Перцев Д.П. Гігієнічне обґрунтування профілактичних та оздоровчих заходів при литті металів у постійні металеві форми. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2006. Дисертація присвячена обґрунтуванню системи профілактичних заходів при виробництві виливків у постійних металевих формах, що вирішується на основі комплексної гігієнічної оцінки факторів трудового процесу та виробничого середовища. У дослідженні вивчено умови праці, фактори трудового процесу та виробничого середовища робітників, зайнятих отриманням виливок у постійних металевих формах, у взаємозв’язку зі станом здоров’я та закономірності формування функціонального стану організму робітників основних професійних груп у взаємозв’язку з факторами виробничого середовища. Запропоновано методику інтегральної гігієнічної оцінки якості виробничого середовища основних професійних груп робітників, зайнятих отриманням виливок у постійних металевих формах, та профілактичні заходи щодо оздоровлення умов праці, поліпшення якості виробничого середовища та стану здоров’я працівників. Ключові слова: ливарне виробництво, фактори трудового процесу, виробниче середовище, функціональний стан організму, профілактика. АнНотацИя Перцев Д.П. Гигиеническое обоснование профилактических и оздоровительных мероприятий при литье металлов в постоянные металлические формы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2006. Диссертация посвящена обоснованию системы профилактических мероприятий при производстве отливок в постоянных металлических формах, которая основывается на комплексной гигиенической оценке факторов трудового процесса и производственной среды. При проведении исследования изучены условия труда, факторы трудового процесса и производственной среды рабочих, занятых получением отливок в постоянных металлических формах, во взаимосвязи с состоянием здоровья и закономерности формирования функционального состояния организма рабочих основных профессиональных групп во взаимосвязи с состоянием производственной среды. Предложена методика интегральной гигиенической оценки качества производственной среды основных профессиональных групп рабочих, занятых получением отливок в постоянных металлических формах, и профилактические мероприятия по оздоровлению условий труда, улучшению качества производственной среды и здоровья трудящихся. Ключевые слова: литейное производство, факторы трудового процесса, производственная среда, функциональное состояние организма, профилактика. Annotation Pertsev D. P. Hygienic substantiation of preventive and improving measures when moulding metals in constant metal forms. - Manuscript. The dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of medical science in speciality 14.02.01 - hygiene. Institute for occupational health of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006. The dissertation is devoted to the substantiation of system of preventive measures when getting casts in the constant metal forms, that is realized on the basis of a complex hygienic estimation of the factors of labour process and industrial environment. Working conditions, factors of labour process and industrial environment of the workers engaged in moulding metals in the constant metal forms are investigated in the study, in interrelation with health state and regularities of formation of the body’s functional condition in workers of basic occupational groups in interrelation with the factors of industrial environment. It is determined that moulding in the constant metal forms in comparison with traditional kinds of moulding in sandy-clay forms is characterized by more favorable working conditions, but does not exclude a harmful influence of industrial environment on the workers. The leading factor at moulding in the constant metal forms is the heating microclimate at the background of harmful effect of industrial noise. Besides, dust and chemical substances in the air of the working zone influence workers, first of all at the expense of carbon oxide, aerosols of copper and aluminium (moulding of aluminium alloys and colour metals in chill moulds), volatile products of thermodestruction of phenolformaldehyde pitches, dust (pig-iron moulding) in concentrations considerably exceeding the maximum permissible ones. The study of complex influence of conditions and weight of work on the workers’ health state showed that there are high levels of morbidity with temporary disability, the work of the founders of basic technological trades (smelters, fillers, felters) belongs to the 3rd class, the 2nd and 3rd degrees of weight and is accompanied by expressed unfavorable changes from the part of homeostatic systems, both during working shift and week. Changes of physiological systems condition in workers of basic occupational groups were characterized by features of reactions: of muscular system (change of static endurance), nervous system (worsening of results of visual-motor reaction), cardiovascular system (tension of hemodynamic mechanisms) at the background of tension of heat regulation system functional condition. The form of reaction of physiological systems of the organism on a labour load and the degree of expressiveness of its parameters in different occupational groups is determined. The condition of industrial environment is investigated taking into account features of technological process and it is proved, that the quality of industrial environment for the basic occupational groups is determined, first of all, by an unfavorable microclimate (air temperature of the working zone and high levels of infra-red radiation). According to an integral parameter of quality of industrial environment technological process of moulding of colour metals in the constant metal forms is authentically more favorable for preserving workers’ health. The conceptual model of preventive measures is offered, which includes sanitary-technical measures, introduction of load tests for determination of adaptation reserves of the organism, prenosological violations and pathological states. The mentioned information allows to recommend, when projecting new and reconstructing old enterprises, introduction of moulding in the constant metal forms as more progressive and health preserving method. The basic results of the estimation of industrial environment parameters, characteristics of the complex of unfavorable production factors, results of the deep medical examination, determination of levels and structure of morbidity with temporary disability of foundry workers allowed to formulate a complex of technical, technological, sanitary - technical, sanitary - hygienic and medical-preventive measures on preserving health of founders. Key words: factors of labour process, industrial environment, functional condition of the organism, prophylaxis, foundry. PAGE 3

Похожие записи