.

Гігієнічна оцінка впливу довкілля на формування онкогінекологічної патології та обґрунту-вання заходів щодо її профілактики (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 3179
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

ШАМРАЙ ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 618.1/3–006:577.4]–084

Гігієнічна оцінка впливу довкілля на формування онкогінекологічної
патології та обґрунтування заходів щодо її профілактики

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Грищенко Сергій Володимирович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор
кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я та
історії медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ластков Дмитро Олегович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри гігієни
та екології;

доктор медичних наук, професор Пазиніч Володимир Михайлович, Запорізький
державний медичний університет, завідувач кафедри гігієни та екології.

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра гігієни та екології
№2, МОЗ України, м. Харків.

Захист відбудеться “20” грудня 2006 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому державному
медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м.
Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м.
Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий “17” листопада 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради д.мед.н. професор Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Злоякісні новоутворення статевих органів є одними з
найпоширеніших пухлин жіночого населення багатьох країн світу, у тому
числі й України (Абрамова С.В., 2001; Зарідзе Д.Г., 2002; Колесник Я.Ф.,
2004; Ungar L., 2005). Динаміка захворюваності та смертності від
онкогінекологічної патології свідчить про її невпинне зростання серед
жінок усіх вікових груп (Адамян Р.Т., 2001; Валіахметова Ч.Х., 2004).
Велика медико-соціальна значущість злоякісних пухлин жіночих статевих
органів обумовлена, насамперед, їх негативним впливом на репродуктивну
функцію, а через неї – на відтворення населення, труднощами своєчасної
діагностики, значною вартістю та складністю лікування, високим рівнем
інвалідизації та летальності хворих (Гуслицер Л.Н.,
2000; Баталова Г.Ю., 2005; Das N., 2005). Проте, до теперішнього часу
майже не досліджені просторово-часові закономірності формування
онкогінекологічної патології в сучасних умовах нашої держави, зокрема в
регіонах з несприятливими екологічними та соціально-економічними
умовами.

Щільний взаємозв’язок численних факторів (генетичних,
соціально-економічних, еколого-гігієнічних), які беруть участь в
порушенні жіночої репродуктивної системи, значно утруднює детальну
оцінку ролі кожного з них як можливого фактора ризику (Білецька Е.М.,
1998; Jacobs I.I., 1999; Грищенко С.В., 2001). Дотепер недостатньо
вивчений вплив багатьох антропогенних факторів на виникнення та розвиток
злоякісних пухлин жіночих статевих органів.

Незважаючи на велику кількість праць як вітчизняних (Шалімов С.А., 2001;
Запорожан В.М., 2004; Деркач І.М., 2005), так і іноземних (Doll R.,
1998; Lee I., 2000; Bodurka D., 2005) авторів, присвячених епідеміології
онкогінекологічних захворювань, переважна більшість їх стосується питань
канцерогенного впливу таких факторів, як природні та штучні зміни
гормонального фону організму жінки, порушення способу життя, дієти,
особливості статевої поведінки та побуту. Поряд з цим практично відсутні
роботи, присвячені дослідженню закономірностей детермінації рівнів
онкогінекологічної патології факторами довкілля, зокрема
природно-екологічними та соціально-економічними, що не дає можливості
планувати та організовувати ефективні протипухлинні заходи. У зв’язку з
цим, вельми актуальною є проблема гігієнічної оцінки впливу довкілля на
формування злоякісних новоутворень жіночих статевих органів,
обґрунтування та розробки на цій основі заходів щодо їх профілактики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана
з плановими науковими дослідженнями Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького і Вінницького національного медичного
університету ім. М.І. Пирогова, і є фрагментом тем „Наукове
обґрунтування заходів покращання ранньої діагностики та ефективності
спеціального лікування злоякісних новоутворень людини” (№ держреєстрації
0197V014958, термін виконання 1998-2000 р.р.) і „Гігієнічна оцінка
техногенно зміненого екологічного середовища та його впливу на здоров’я
дитячого і дорослого населення” (№ держреєстрації 0103V007874, термін
виконання 2004- 2006 р.р.). Автор був співвиконавцем робіт і
безпосередньо вивчав онкогінекологічну захворюваність населення України
та вплив на неї факторів довкілля.

Мета дослідження. Розробка науково обґрунтованих принципів та заходів
щодо профілактики онкогінекологічної патології населення України на
основі гігієнічної оцінки впливу на її формування комплексу природних і
антропогенних факторів довкілля.

Задачі дослідження.

1. Комплексна гігієнічна оцінка природно-екологічного середовища
мешкання, соціально-екологічних умов, способу життя і харчування жінок.

2. Встановлення просторово-часових закономірностей формування
онкогінеколо-гічної патології (частота виникнення, поширеність,
смертність) серед різних груп жіночого населення.

3. Дослідження сполученого впливу природних та антропогенних факторів
довкілля на формування онкогінекологічної патології населення.

4. Ідентифікація факторів онкоризику та онкоантиризику, визначення їх
значущості, виявлення серед них ключових у детермінації
онкогінекологічної патології.

5. Розробка науково обґрунтованих принципів і заходів щодо профілактики
злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи.

Об’єкт дослідження – здоров’я жінок, які мешкають у різних
соціально-екологічних умовах.

Предмет дослідження – випадки виникнення онкогінекологічних захворювань
та смерті від них населення, фактори довкілля (природно-екологічні,
соціально-економічні, демографічні, фактори способу життя, побуту та
харчування).

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки природно-географічних,
антропогенно-екологічних, демографічних, соціально-економічних факторів
довкілля; соціологічні – для оцінки особливостей способу життя жінок, їх
побуту і харчування; медико-статистичні – для оцінки рівнів та динаміки
онкогінекологічної патології; медико-картографічні – для картографічного
аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні встановлені
сучасні просторово-часові закономірності частоти виникнення, поширеності
злоякісних пухлин статевих органів і смертності від них жінок різного
віку, які мешкають в різних природно-екологічних та
соціально-економічних умовах.

Дістала подальший розвиток комплексна гігієнічна оцінка умов мешкання
жінок в регіонах України, які розрізняються за спектром та ступенем
виразності екологічних і соціальних факторів. Отримано нові наукові
результати щодо вивчення сполученого впливу природних та антропогенних
факторів довкілля на формування онкогінекологічної патології.

Вперше на основі ідентифікації факторів ризику та антиризику злоякісних
новоутворень жіночої репродуктивної системи і визначення їх значущості
встановлено ключові детермінанти онкогінекологічної патології.

Вперше встановлено роль геогідрохімічних, клімато-географічних,
геліофізичних і природних радіаційних факторів у формуванні
онкогінекологічної патології й переважному поширенні окремих її
нозологічних форм серед жінок різних регіонів України.

Уточнено диференційований ступінь значущості ксенобіотиків повітряного
басейну, соціально-економічних, професійних і демографічних факторів,
особливостей харчування і статевої поведінки, сімейних і побутових умов,
шкідливих звичок (паління тютюну, зловживання алкоголем) та інших
порушень способу життя у виникненні злоякісних пухлин жіночої
репродуктивної системи.

Вперше науково обґрунтовано та розроблено принципи та заходи первинної,
вторинної і третинної профілактики онкогінекологічних захворювань в
сучасних умовах України з позиції екологічного детермінізму.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дають
можливість на науковій основі організувати та проводити профілактику
виникнення злоякісних новоутворень жіночих статевих органів, їх
поширення та смертності жінок від цієї патології в залежності від
природно-екологічної та соціально-економічної ситуації в різних регіонах
України.

Обґрунтований і розроблений комплекс диференційованих в залежності від
особливостей довкілля суспільних та індивідуальних заходів зниження
онкогінекологічної захворюваності та смертності жінок на основі
принципів первинної, вторинної і третинної профілактики.

Створений комплект карт, які відображають зв’язок між факторами довкілля
та формуванням у жінок України онкогінекологічної патології. Ці карти є
методичною основою для прогнозування рівнів онкогінекологічної
патології серед населення, оптимізації роботи медичних закладів
(спеціалізованих онкологічних, загальнолікувальних та
санітарно-епідеміологічних), що дає можливість вчасно планувати,
проводити й контролювати профілактичні та лікувальні заходи.

Видані методичні рекомендації „Принципи і заходи профілактики злоякісних
новоутворень жіночої репродуктивної системи” (Донецьк, 2005), які
впроваджені у Донецькому обласному протипухлинному центрі (акт
впровадження від 29 вересня 2005р.), Вінницькому обласному онкологічному
диспансері (акт впровадження від 12 жовтня 2005р.), у Донецький обласній
санітарно-епідеміологічній станції (акт впровадження від 18 жовтня
2005р.), в ДП науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем
Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк (акт впровадження від 28
жовтня 2005р.) в навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини та
організації охорони здоров’я з курсом історії медицини (акт впровадження
від 21 вересня 2005р.), гігієни (акт впровадження від 21 вересня 2005р.)
та гігієни ФПО (акт впровадження від 11 жовтня 2005р.)

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз і узагальнення
літературних джерел; зібрано і статистично оброблено первинний матеріал;
дано комплексну гігієнічну оцінку природно-екологічного середовища
мешкання, соціально-економічних умов, способу життя, побуту та
харчування жінок; визначено просторово-часові закономірності формування
онкогінекологічної патології в сучасних умовах України та її
детермінанти різної природи; встановлено ключові фактори ризику й
антиризику злоякісних новоутворень жіночих статевих органів; створено
еколого-гігієнічні та нозогеографічні карти онкогінекологічної
патології; обґрунтовано та розроблено принципи і заходи профілактики
онкогінекологічної патології серед населення України. Автором не були
використані наукові результати та ідеї, які належать співавторам
опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на IX з’їзді онкологів України (Київ-Вінниця,
1995), на науково-практичній конференції Донецького обласного товариства
гігієністів та епідеміологів, присвяченій 80-річчю
санітарно-епідеміологічної служби України (Донецьк, 2003), на XIV з’їзді
гігієністів України (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у монографії, 3 статтях
наукових журналів, 7 статтях збірників наукових праць, 4 тезах з’їзду і
конференції, методичних рекомендаціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів,
закінчення, висновків і додатків. Бібліографічний опис включає 215
джерел вітчизняної та іноземної літератури на 20 сторінках. Робота
викладена на 261 сторінках, з них 63 таблиці на 65 сторінках, 15
рисунків на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. В дисертації використано матеріали, які
характеризують природно-екологічні і соціально-економічні особливості
різних регіонів України, а також відомості про частоту виникнення,
поширеність онкогінекологічних захворювань і смертність від них жінок 25
областей нашої держави за 15-річний період (1989-2003 р.р.). В
узагальненій формі дані про вихідні матеріали та їх обсяг наведено у
табл. 1.

Таблиця 1

Матеріали, обсяг і методи дослідження

Програма дослідження Об’єкт дослідження Джерело інформації Обсяг
дослідження

Хімічні фактори довкілля

Забруднювачі

атмосферного

повітря Середньорічні концентрації ксенобіотиків у повітряному басейні
та їх середньорічний питомий валовий викид Статистичні звіти
Держкомстату України, Держкомгідромету, облСЕС 56877 аналізів

Хімічний

склад

питної води Середній вміст макро- і мікроелементів Статистичні звіти
Держкомстату України, Держкомгідромету, облСЕС 46725 аналізів

Забруднювачі

ґрунту Середній вміст хімічних речовин (метали, пестициди, мінеральні
добрива) в орному шарі ґрунту Звіти облСЕС, агро хімслужби та станцій
захисту рослин Міністерства сільського господарства і продовольства
України 4476 аналізів

Забруднювачі

харчових

продуктів Середній вміст ксенобіотиків (важкі метали, пестициди,
нітрати) Звіти облСЕС, агро хімслужби та станцій захисту рослин
Міністерства сільського господарства і продовольства України 12597
аналізів

Фізичні фактори довкілля

Геліофізичні клімато-географічні фактори Середні значення рівнів
сонячної радіації, показників вітрового та зволожувального режимів Звіти
бюро погоди Гідрометцентру України, обласних гідрометцентрів 1280
вимірювань

Іонізуюче випромінювання (природного та штучного походження) Середні
рівні ЕРОА радону у житлових приміщеннях, питома вага територій та
населення, постраждалих від аварії на ЧАЕС Звіти облСЕС,
Держкомгідромету 8249 вимірювань

Соціально-економічні і демографічні фактори

Соціально-професійний і освітній статус, демографічна ситуація,
репродуктивна поведінка, рівень матеріального благополуччя Жіноче
населення України Дані переписів та анкетного опитування населення,
звіти обласних управлінь статистики 100 анкет

Фактори способу життя, побуту та харчування

Спосіб життя, сексуальна поведінка, умови побуту, характер і режим
харчування Жіноче населення України Дані переписів та анкетного
опитування населення, звіти обласних управлінь статистики 100 анкет

Онкогінекологічна захворюваність і смертність від цієї причини

Частота виникнення і поширеність онкогінекологічних захворювань,
смертність від них жінок України Кількість всіх онкогінекологічних
хворих, у тому числі вперше виявлених, кількість померлих від цієї
причини Дані Національного та обласних канцер-реєстрів, звітно-облікова
документація обласних протипухлинних центрів 63145 первинних медичних
документів, в тому числі 42217 повідомлень про хворих з вперше
встановленим діагнозом онкогінекологічного захворювання

Вплив екологічних і соціально-гігієнічних факторів на формування
онкогінеколо-гічної патології серед жіночого населення України вивчався
шляхом комп’ютерної обробки даних із застосуванням порівняльного
аналізу та множинного кореляційно-регресійного аналізу (Гончарук Є.І.,
Вороненко Ю.В., Марценюк М.І., 1989). Визначення територій підвищеного
ризику виникнення злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи
здійснювалося за допомогою медико-картографічного аналізу (Ісаченко
А.Г., 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Гігієнічна оцінка умов мешкання жінок. Результати проведених досліджень
довели, що найзабрудненішим є атмосферне повітря населених місць
Східного і Південного регіонів України. Про це переконливо свідчить
низка найвищих (p 0 ` b a 4 ///ooeeooooTHooOTHTHTHEoTHTHe ????i?ioiIjNklk ““““ r.rc•••• ???NtPtFuxu$v8vc•••• x"xc•••• ???®x°xtyNz({H|c•••• I?OPO?Oe Ue4UecY?YuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuoeO ! ! IkdE A O A O A O A O Встановлено наступні ключові фактори ризику більшості злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи: 1) хімічні: вміст в атмосферному повітрі 3,4 бензпірену, сажі, фенолу і формальдегіду у концентраціях, що перевищують гігієнічні регламенти; вміст важких металів (особливо свинцю, нікелю та хрому) і пестицидів у біологічних субстратах жінок, питній воді, харчових продуктах і ґрунті у кількостях, які перевищують ГДК; 2) фізичні: антропогенні та природні радіаційні: високі рівні накопичення штучних (стронцій - 90, цезій - 137) і природних (радій - 226, торій - 232, калій - 40) радіонуклідів у об'єктах довкілля; 3) соціально-економічні: низький соціально-професійний статус (початкова освіта, робота на підприємствах з шкідливими умовами праці) та незадовільний рівень санітарно-побутового благополуччя (проживання в оселях без комунальних вигод); 4) способу життя та побуту: паління тютюну та зловживання алкоголем (вживання міцних алкогольних напоїв частіше 4 разів на місяць і більше 40 г у перерахунку на чистий алкоголь одноразово), порушення репродуктивної (її пасивний тип, зниження кількості вагітностей та пологів, збільшення частоти абортів, скорочення періоду лактації, ранній початок менопаузи) і сексуальної (ранній (до 18 років) початок статевого життя, велика кількість сексуальних партнерів протягом життя) поведінки, тривале (більше 5 років) застосування оральних контрацептивів перших поколінь (з високим вмістом естрогенів), малорухливий спосіб життєдіяльності, несприятливий психологічний клімат у сім'ї та на роботі, відсутність сім'ї (удова або неодружена), пасивний спосіб відпочинку, недостатній сон (безсоння), медично несприятливий або нездоровий спосіб життя; 5) харчування: вуглеводно-жировий тип добового раціону, нерегулярний режим харчування, схильність до переїдання, наявність зайвої ваги тіла та проявів авітамінозу (постійних або сезонних). Поширеність онкогінекологічної патології серед жінок та їх смертність від даної причини найбільшою мірою детерміновані частотою виникнення злоякісних новоутворень статевих органів (D=63,04-64,48%; p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020