МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

ШАМРАЙ ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 618.1/3–006:577.4]–084

Гігієнічна оцінка впливу довкілля на формування онкогінекологічної
патології та обґрунтування заходів щодо її профілактики

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Грищенко Сергій Володимирович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор
кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я та
історії медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ластков Дмитро Олегович, Донецький
державний медичний університет ім. М.Горького, професор кафедри гігієни
та екології;

доктор медичних наук, професор Пазиніч Володимир Михайлович, Запорізький
державний медичний університет, завідувач кафедри гігієни та екології.

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра гігієни та екології
№2, МОЗ України, м. Харків.

Захист відбудеться “20” грудня 2006 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому державному
медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м.
Донецьк, пр. Ілліча, 16.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, Україна, м.
Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий “17” листопада 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради д.мед.н. професор Солдак І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Злоякісні новоутворення статевих органів є одними з
найпоширеніших пухлин жіночого населення багатьох країн світу, у тому
числі й України (Абрамова С.В., 2001; Зарідзе Д.Г., 2002; Колесник Я.Ф.,
2004; Ungar L., 2005). Динаміка захворюваності та смертності від
онкогінекологічної патології свідчить про її невпинне зростання серед
жінок усіх вікових груп (Адамян Р.Т., 2001; Валіахметова Ч.Х., 2004).
Велика медико-соціальна значущість злоякісних пухлин жіночих статевих
органів обумовлена, насамперед, їх негативним впливом на репродуктивну
функцію, а через неї – на відтворення населення, труднощами своєчасної
діагностики, значною вартістю та складністю лікування, високим рівнем
інвалідизації та летальності хворих (Гуслицер Л.Н.,
2000; Баталова Г.Ю., 2005; Das N., 2005). Проте, до теперішнього часу
майже не досліджені просторово-часові закономірності формування
онкогінекологічної патології в сучасних умовах нашої держави, зокрема в
регіонах з несприятливими екологічними та соціально-економічними
умовами.

Щільний взаємозв’язок численних факторів (генетичних,
соціально-економічних, еколого-гігієнічних), які беруть участь в
порушенні жіночої репродуктивної системи, значно утруднює детальну
оцінку ролі кожного з них як можливого фактора ризику (Білецька Е.М.,
1998; Jacobs I.I., 1999; Грищенко С.В., 2001). Дотепер недостатньо
вивчений вплив багатьох антропогенних факторів на виникнення та розвиток
злоякісних пухлин жіночих статевих органів.

Незважаючи на велику кількість праць як вітчизняних (Шалімов С.А., 2001;
Запорожан В.М., 2004; Деркач І.М., 2005), так і іноземних (Doll R.,
1998; Lee I., 2000; Bodurka D., 2005) авторів, присвячених епідеміології
онкогінекологічних захворювань, переважна більшість їх стосується питань
канцерогенного впливу таких факторів, як природні та штучні зміни
гормонального фону організму жінки, порушення способу життя, дієти,
особливості статевої поведінки та побуту. Поряд з цим практично відсутні
роботи, присвячені дослідженню закономірностей детермінації рівнів
онкогінекологічної патології факторами довкілля, зокрема
природно-екологічними та соціально-економічними, що не дає можливості
планувати та організовувати ефективні протипухлинні заходи. У зв’язку з
цим, вельми актуальною є проблема гігієнічної оцінки впливу довкілля на
формування злоякісних новоутворень жіночих статевих органів,
обґрунтування та розробки на цій основі заходів щодо їх профілактики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота пов’язана
з плановими науковими дослідженнями Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького і Вінницького національного медичного
університету ім. М.І. Пирогова, і є фрагментом тем „Наукове
обґрунтування заходів покращання ранньої діагностики та ефективності
спеціального лікування злоякісних новоутворень людини” (№ держреєстрації
0197V014958, термін виконання 1998-2000 р.р.) і „Гігієнічна оцінка
техногенно зміненого екологічного середовища та його впливу на здоров’я
дитячого і дорослого населення” (№ держреєстрації 0103V007874, термін
виконання 2004- 2006 р.р.). Автор був співвиконавцем робіт і
безпосередньо вивчав онкогінекологічну захворюваність населення України
та вплив на неї факторів довкілля.

Мета дослідження. Розробка науково обґрунтованих принципів та заходів
щодо профілактики онкогінекологічної патології населення України на
основі гігієнічної оцінки впливу на її формування комплексу природних і
антропогенних факторів довкілля.

Задачі дослідження.

1. Комплексна гігієнічна оцінка природно-екологічного середовища
мешкання, соціально-екологічних умов, способу життя і харчування жінок.

2. Встановлення просторово-часових закономірностей формування
онкогінеколо-гічної патології (частота виникнення, поширеність,
смертність) серед різних груп жіночого населення.

3. Дослідження сполученого впливу природних та антропогенних факторів
довкілля на формування онкогінекологічної патології населення.

4. Ідентифікація факторів онкоризику та онкоантиризику, визначення їх
значущості, виявлення серед них ключових у детермінації
онкогінекологічної патології.

5. Розробка науково обґрунтованих принципів і заходів щодо профілактики
злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи.

Об’єкт дослідження – здоров’я жінок, які мешкають у різних
соціально-екологічних умовах.

Предмет дослідження – випадки виникнення онкогінекологічних захворювань
та смерті від них населення, фактори довкілля (природно-екологічні,
соціально-економічні, демографічні, фактори способу життя, побуту та
харчування).

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки природно-географічних,
антропогенно-екологічних, демографічних, соціально-економічних факторів
довкілля; соціологічні – для оцінки особливостей способу життя жінок, їх
побуту і харчування; медико-статистичні – для оцінки рівнів та динаміки
онкогінекологічної патології; медико-картографічні – для картографічного
аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні встановлені
сучасні просторово-часові закономірності частоти виникнення, поширеності
злоякісних пухлин статевих органів і смертності від них жінок різного
віку, які мешкають в різних природно-екологічних та
соціально-економічних умовах.

Дістала подальший розвиток комплексна гігієнічна оцінка умов мешкання
жінок в регіонах України, які розрізняються за спектром та ступенем
виразності екологічних і соціальних факторів. Отримано нові наукові
результати щодо вивчення сполученого впливу природних та антропогенних
факторів довкілля на формування онкогінекологічної патології.

Вперше на основі ідентифікації факторів ризику та антиризику злоякісних
новоутворень жіночої репродуктивної системи і визначення їх значущості
встановлено ключові детермінанти онкогінекологічної патології.

Вперше встановлено роль геогідрохімічних, клімато-географічних,
геліофізичних і природних радіаційних факторів у формуванні
онкогінекологічної патології й переважному поширенні окремих її
нозологічних форм серед жінок різних регіонів України.

Уточнено диференційований ступінь значущості ксенобіотиків повітряного
басейну, соціально-економічних, професійних і демографічних факторів,
особливостей харчування і статевої поведінки, сімейних і побутових умов,
шкідливих звичок (паління тютюну, зловживання алкоголем) та інших
порушень способу життя у виникненні злоякісних пухлин жіночої
репродуктивної системи.

Вперше науково обґрунтовано та розроблено принципи та заходи первинної,
вторинної і третинної профілактики онкогінекологічних захворювань в
сучасних умовах України з позиції екологічного детермінізму.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дають
можливість на науковій основі організувати та проводити профілактику
виникнення злоякісних новоутворень жіночих статевих органів, їх
поширення та смертності жінок від цієї патології в залежності від
природно-екологічної та соціально-економічної ситуації в різних регіонах
України.

Обґрунтований і розроблений комплекс диференційованих в залежності від
особливостей довкілля суспільних та індивідуальних заходів зниження
онкогінекологічної захворюваності та смертності жінок на основі
принципів первинної, вторинної і третинної профілактики.

Створений комплект карт, які відображають зв’язок між факторами довкілля
та формуванням у жінок України онкогінекологічної патології. Ці карти є
методичною основою для прогнозування рівнів онкогінекологічної
патології серед населення, оптимізації роботи медичних закладів
(спеціалізованих онкологічних, загальнолікувальних та
санітарно-епідеміологічних), що дає можливість вчасно планувати,
проводити й контролювати профілактичні та лікувальні заходи.

Видані методичні рекомендації „Принципи і заходи профілактики злоякісних
новоутворень жіночої репродуктивної системи” (Донецьк, 2005), які
впроваджені у Донецькому обласному протипухлинному центрі (акт
впровадження від 29 вересня 2005р.), Вінницькому обласному онкологічному
диспансері (акт впровадження від 12 жовтня 2005р.), у Донецький обласній
санітарно-епідеміологічній станції (акт впровадження від 18 жовтня
2005р.), в ДП науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем
Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк (акт впровадження від 28
жовтня 2005р.) в навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини та
організації охорони здоров’я з курсом історії медицини (акт впровадження
від 21 вересня 2005р.), гігієни (акт впровадження від 21 вересня 2005р.)
та гігієни ФПО (акт впровадження від 11 жовтня 2005р.)

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз і узагальнення
літературних джерел; зібрано і статистично оброблено первинний матеріал;
дано комплексну гігієнічну оцінку природно-екологічного середовища
мешкання, соціально-економічних умов, способу життя, побуту та
харчування жінок; визначено просторово-часові закономірності формування
онкогінекологічної патології в сучасних умовах України та її
детермінанти різної природи; встановлено ключові фактори ризику й
антиризику злоякісних новоутворень жіночих статевих органів; створено
еколого-гігієнічні та нозогеографічні карти онкогінекологічної
патології; обґрунтовано та розроблено принципи і заходи профілактики
онкогінекологічної патології серед населення України. Автором не були
використані наукові результати та ідеї, які належать співавторам
опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на IX з’їзді онкологів України (Київ-Вінниця,
1995), на науково-практичній конференції Донецького обласного товариства
гігієністів та епідеміологів, присвяченій 80-річчю
санітарно-епідеміологічної служби України (Донецьк, 2003), на XIV з’їзді
гігієністів України (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у монографії, 3 статтях
наукових журналів, 7 статтях збірників наукових праць, 4 тезах з’їзду і
конференції, методичних рекомендаціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів,
закінчення, висновків і додатків. Бібліографічний опис включає 215
джерел вітчизняної та іноземної літератури на 20 сторінках. Робота
викладена на 261 сторінках, з них 63 таблиці на 65 сторінках, 15
рисунків на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. В дисертації використано матеріали, які
характеризують природно-екологічні і соціально-економічні особливості
різних регіонів України, а також відомості про частоту виникнення,
поширеність онкогінекологічних захворювань і смертність від них жінок 25
областей нашої держави за 15-річний період (1989-2003 р.р.). В
узагальненій формі дані про вихідні матеріали та їх обсяг наведено у
табл. 1.

Таблиця 1

Матеріали, обсяг і методи дослідження

Програма дослідження Об’єкт дослідження Джерело інформації Обсяг
дослідження

Хімічні фактори довкілля

Забруднювачі

атмосферного

повітря Середньорічні концентрації ксенобіотиків у повітряному басейні
та їх середньорічний питомий валовий викид Статистичні звіти
Держкомстату України, Держкомгідромету, облСЕС 56877 аналізів

Хімічний

склад

питної води Середній вміст макро- і мікроелементів Статистичні звіти
Держкомстату України, Держкомгідромету, облСЕС 46725 аналізів

Забруднювачі

ґрунту Середній вміст хімічних речовин (метали, пестициди, мінеральні
добрива) в орному шарі ґрунту Звіти облСЕС, агро хімслужби та станцій
захисту рослин Міністерства сільського господарства і продовольства
України 4476 аналізів

Забруднювачі

харчових

продуктів Середній вміст ксенобіотиків (важкі метали, пестициди,
нітрати) Звіти облСЕС, агро хімслужби та станцій захисту рослин
Міністерства сільського господарства і продовольства України 12597
аналізів

Фізичні фактори довкілля

Геліофізичні клімато-географічні фактори Середні значення рівнів
сонячної радіації, показників вітрового та зволожувального режимів Звіти
бюро погоди Гідрометцентру України, обласних гідрометцентрів 1280
вимірювань

Іонізуюче випромінювання (природного та штучного походження) Середні
рівні ЕРОА радону у житлових приміщеннях, питома вага територій та
населення, постраждалих від аварії на ЧАЕС Звіти облСЕС,
Держкомгідромету 8249 вимірювань

Соціально-економічні і демографічні фактори

Соціально-професійний і освітній статус, демографічна ситуація,
репродуктивна поведінка, рівень матеріального благополуччя Жіноче
населення України Дані переписів та анкетного опитування населення,
звіти обласних управлінь статистики 100 анкет

Фактори способу життя, побуту та харчування

Спосіб життя, сексуальна поведінка, умови побуту, характер і режим
харчування Жіноче населення України Дані переписів та анкетного
опитування населення, звіти обласних управлінь статистики 100 анкет

Онкогінекологічна захворюваність і смертність від цієї причини

Частота виникнення і поширеність онкогінекологічних захворювань,
смертність від них жінок України Кількість всіх онкогінекологічних
хворих, у тому числі вперше виявлених, кількість померлих від цієї
причини Дані Національного та обласних канцер-реєстрів, звітно-облікова
документація обласних протипухлинних центрів 63145 первинних медичних
документів, в тому числі 42217 повідомлень про хворих з вперше
встановленим діагнозом онкогінекологічного захворювання

Вплив екологічних і соціально-гігієнічних факторів на формування
онкогінеколо-гічної патології серед жіночого населення України вивчався
шляхом комп’ютерної обробки даних із застосуванням порівняльного
аналізу та множинного кореляційно-регресійного аналізу (Гончарук Є.І.,
Вороненко Ю.В., Марценюк М.І., 1989). Визначення територій підвищеного
ризику виникнення злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи
здійснювалося за допомогою медико-картографічного аналізу (Ісаченко
А.Г., 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Гігієнічна оцінка умов мешкання жінок. Результати проведених досліджень
довели, що найзабрудненішим є атмосферне повітря населених місць
Східного і Південного регіонів України. Про це переконливо свідчить
низка найвищих (p<0,05) значень показників рівня антропогенного забруднення повітряного басейну: максимальний питомий валовий викид шкідливих речовин в атмосферу (24,5-58,2 т/км2/рік), найбільша питома вага аналізів атмосферного повітря з перевищенням ГДК (36,3-59,8%), найвищі середньорічні концентрації ксенобіотиків у повітряному басейні (завислі речовини - 1,3-3,3 ГДК; діоксид сірки - 0,4-0,7 ГДК; діоксид азоту - 1,7-2,8 ГДК; оксид вуглецю - 0,7-0,9 ГДК; фенол - 1,2-2,2 ГДК; аміак - 1,4-2,6 ГДК; формальдегід - 1,3-4,2 ГДК; фтористий водень - 1,1-2,1 ГДК; сажа - 1,2-3,7 ГДК; 3,4 бензпірен - 2,5-12,3 ГДК), максимальний сумарний показник забруднення атмосферного повітря (1410,3-3209,5 у.о.). Рівень небезпеки повітряного басейну для здоров'я людини оцінюється в цих регіонах як небезпечний та дуже небезпечний. Найменш забруднене атмосферне повітря населених місць Північного регіону, де зареєстровані найнижчі (p<0,05) значення питомого викиду шкідливих речовин в атмосферу (11,6 т/км2/рік), сумарного показника забруднення повітряного басейну (190,2-280,3 у.о.) та питомої ваги його аналізів з перевищенням ГДК (4,9-5,4%), середньорічні атмосферні концентрації усіх проаналізованих ксенобіотиків відповідають гігієнічним вимогам, а рівень небезпеки повітряного басейну для здоров'я людини оцінюється як безпечний. Встановлено, що мешканці південних і східних областей України використовують для господарсько-питних потреб надмірно мінералізовану (1,5-3,8 ГДК), занадто жорстку (1,8-4,8 ГДК) воду зі значною кількістю хлоридів (0,9-1,5 ГДК), сульфатів (1,3- 3,8 ГДК), кальцію (1,5-2,2 ГДК) та магнію (0,9-1,7 ГДК), яка містить свинець, хром і марганець у концентраціях, що знаходяться на рівні або вище за ГДК. Питома вага аналізів хімічного складу води з перевищенням гігієнічних регламентів становить: по важких металах – 12,1-19,7%, по пестицидах – 7,9-14,3%, по нітратах – 4,6-8,2%. Гігієнічний аналіз показав, що найменш якісну і найбільш небезпечну для здоров’я воду споживають жителі тих областей (Донецька, Одеська), де є поєднання природних гідрохімічних аномалій із високим ступенем антропогенного забруднення вододжерел. Найбільш якісна питна вода, безпечна за хімічним складом, характерна для територій Північного, Західного і Центрального регіонів України з низьким рівнем антропопресії та оптимальним природним вмістом мінеральних речовин. Найвищі (p<0,05) концентрації важких металів зафіксовані в ґрунтах Східного і Південного регіонів України, де вони суттєво перевищують гігієнічні регламенти: по свинцю – у 2,5-3,6 раза, по цинку – в 1,9-2,8 раза, по нікелю – у 1,5-2,0 раза, по марганцю – в 1,2-1,3 раза. Сумарний показник хімічного забруднення ґрунтів на цих територіях коливається від 78,6 до 123,6, що відповідає небезпечному для здоров’я населення рівню. Найменший (припустимий) рівень небезпеки ґрунтів для здоров’я населення встановлено у деяких областях Північного (Житомирська, Чернігівська) і Західного (Волинська) регіонів (Zc=8,0-10,4). Вміст усіх досліджених металів у ґрунтах цих територій не перевищує встановлених нормативів. Гігієнічна характеристика стану хімічного забруднення харчових продуктів, вироблених з місцевої сировини, дозволила встановити певні регіональні особливості. Найвищий рівень їх контамінації важкими металами (12,9-15,6% аналізів із перевищенням регламентів) та пестицидами (8,5-15,8%) відзначений у Східному і Південному регіонах, в той час як нітратами – у Західному, Північному і Центральному (9,0-12,8%). Територіальне навантаження пестицидів максимальне в Південному регіоні, де воно у 2,2 раза перевищує допустимий рівень, тоді як нітратів – у Західному (перевищення ГДР в 1,2-1,3 раза). Аналіз показав, що провідними територіальними клімато-географічними закономірностями в Україні є невпинне зниження (в 1,4-2,0 раза) показників сонячного радіаційного і температурного режимів у напрямку з півдня на північ та стрімке підвищення континентальності клімату з північного заходу на південний схід (зниження середньої швидкості вітру у 2,3-3,0 раза та підвищення кількості атмосферних опадів у 2,3- 2,7 раза). Гігієнічна оцінка сучасної радіаційної ситуації довела, що найнебезпечнішими територіями України за природною радіоактивністю є Південний і Центральний регіони (середній рівень ЕРОА радону від 70,2 Бк/м3 до 95,7 Бк/м3, питома вага житлових приміщень із перевищенням припустимих величин ЕРОА радону від 32,4% до 70,2%), а за штучною („чорнобильського” походження) радіоактивністю – Північний і Західний регіони (питома вага територій, постраждалих від аварії на ЧАЕС, від 25,4% до 69,3%, частка населення, потерпілого від неї – 8,3-25,5%). Демографічна ситуація в різних регіонах України має суттєві відмінності. В більшості їх в структурі населення домінують міські жителі (54,1-82,8%) і лише в Західному регіоні переважають селяни (54,7%). Найвища (р<0,05) питома вага жінок молодого віку зафіксована в західних і північних областях (21,9-23,8%), тоді як частка жінок у віці, старшому за працездатний, найбільша (p<0,05) у Східному і Південному регіонах (26,1-27,5%). Показники репродуктивної поведінки жінок більш сприятливі в Західному і Північному регіонах, де рівень народжуваності вище у 1,5-2,3 раза, а кількість абортів на 100 пологів нижче у 1,5-2,0 раза, ніж у Східному і Південному регіонах України. За підсумками досліджень встановлено, що найсприятливіша макроекономічна ситуація склалася у Східному та Південному регіонах України, які є найрозвиненішими в індустріальному та соціально-економічному відношенні. Про це свідчать найвищі (p<0,05) значення таких показників, як питомий валовий економічний прибуток (803,5-1265,4 у.о./люд/рік), середній розмір доходів населення (684,2-993,0 у.о./люд/рік) та питома вага мешканців із вищою та незакінченою вищою освітою (21,2-25,3%). Найгірша соціально-економічна ситуація, за цими показниками, існує в Західному та Північному регіонах нашої держави. Закономірності формування онкогінекологічної патології. Встановлено провідну закономірність сучасного територіального розподілу онкогінекологічної патології в Україні, яка полягає у зростаючому географічному тренді всіх її показників (частота виникнення, поширеність, смертність) щодо раку тіла матки та яєчників у напрямку з північного заходу на південний схід країни. Відносно злоякісних новоутворень шийки матки спостерігається інша медико-географічна особливість – підвищення всіх пок азників цієї онкопатології відбувається в протилежному напрямку – з північного сходу на південний захід нашої держави. Найчастіше (p<0,05) рак тіла матки виникає у жінок Східного регіону, де його рівень (25,3±1,5%ооо) майже у 1,5 раза перевищує відповідне значення у Західному регіоні, мінімальне (p<0,05) в Україні. Найвищі багаторічні показники первинної захворюваності на злоякісні пухлини шийки матки зафіксовані серед жительок Південного та Північного регіонів (18,8-19,9%ооо), а найнижчі – Центрального та Східного (17,3-17,5%ооо). Найбільша частота виникнення злоякісних новоутворень яєчників (16,3-16,4%ооо) протягом 1989-2003 р.р. відзначалася у південних та східних областях України, а найменша (p<0,05) – у Західному регіоні (13,2±0,8%ооо). Медико-картографічний аналіз дозволив визначити окремі області України з стійко підвищеним рівнем захворюваності жінок на злоякісні новоутворення репродуктивної системи. До територій, пріоритетних за ризиком виникнення раку тіла матки та яєчників, відносяться Одеська, Донецька і Запорізька області, за ризиком виникнення злоякісних пухлин шийки матки – Одеська, Миколаївська, Вінницька, Житомирська і Київська. Протягом всього періоду дослідження найнижчі в нашій країні показники захворюваності на рак тіла матки і яєчників спостерігалися серед жіночого населення Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, а захворюваності на рак шийки матки – серед жінок, які мешкають в Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській областях і Кримській АР. Таким чином, встановлена територія України, пріоритетна за ризиком виникнення всіх злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи – Одеська область. Дослідження динаміки первинної онкогінекологічної захворюваності жінок України дозволило встановити, що за період 1989-2003 р.р. частота виникнення серед них злоякісних пухлин тіла матки та яєчників зросла (в середньому на 41,5% та 24,9% відповідно), а захворюваність на рак шийки матки, навпроти, знизилася на 8,7%. За досліджений період часу відбулося закономірне переміщення вікових максимумів первинної онкогінекологічної патології: раку тіла матки з більш молодого віку (55-59 років) до більш старшого (65-69 років), а злоякісних пухлин шийки матки та яєчників – навпаки, з більш старшої групи (70-74 роки) до більш молодої (відповідно 45-49 і 65-69 років). Встановлена провідна медико-географічна закономірність повікової динаміки онкогінекологічної захворюваності жінок України, яка полягає в тому, що частота виникнення всіх злоякісних новоутворень репродуктивної системи в наймолодшому віці (до 40-45 років) є достовірно (p<0,05) найвищою в Західному і Північному регіонах, тоді як після 45 років – у Східному та Південному. Визначені регіональні особливості вікових критичних періодів підвищеного ризику виникнення злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи. Для раку тіла матки це вікові діапазони 65-69 (Західний і Південний регіон) і 55-59 років (інші регіони України), для раку шийки матки – 45-59 років (Центральний регіон), 75-79 років (Західний) і 70-74 роки (інші регіони), для злоякісних новоутворень яєчників – 55- 59 років (Центральний), 60-64 роки (Західний), 65-69 років (Північний) і 70-74 роки (Східний та Південний регіони). Встановлені наступні загальноукраїнські вікові критичні періоди підвищеного ризику виникнення онкогінекологічної патології: тіла матки – 55-69 років, шийки матки – 40-54 років і яєчників – 45-79 років. Найвищий рівень поширеності злоякісних пухлин тіла матки та яєчників протягом 1989-2003 р.р. спостерігався серед жінок Східного і Центрального регіонів (226,8-235,2%ооо та 85,9-88,0%ооо, відповідно), а найнижчий – Західного (164,3%ооо і 72,4%ооо, відповідно). Рак шийки матки був найпоширенішим серед жительок Центрального (301,3%ооо) та Північного (294,0%ооо) регіонів і найменш поширеним – серед жінок Східного (245,8%ооо) і Південного (248,1%ооо) регіонів України. Смертність жінок України через злоякісні пухлини репродуктивної системи максимальна від раку яєчників (9,4±0,4%ооо) та шийки матки (9,1±0,5%ооо) і дещо менша – від онкозахворювань тіла матки (7,3±0,4%ооо). За досліджений період часу в нашій країні смертність жінок від злоякісних новоутворень тіла матки та яєчників підвищилася (в середньому на 17,1% та 25,3% відповідно, максимально – у Східному, Західному та Центральному регіонах), а від раку шийки матки – зменшилася (в середньому на 7,5%, найбільше – у Східному та Північному регіонах). Аналіз детермінації онкогінекологічної патології факторами довкілля. Проведений множинний кореляційно-регресійний аналіз показав, що провідну роль в детермінації рівнів первинної захворюваності жінок на злоякісні пухлини репродуктивної системи відіграють соціально-гігієнічні фактори (D=72,2-76,1%), серед яких абсолютно домінують особливості способу життя і побуту (D=35,9-50,3%). Відносний ступінь впливу інших соціально-гігієнічних факторів набагато нижче: соціально-економічних - в 1,7-2,0 раза (D=20,7-25,8%), особливостей харчування - у 2,3-2,4 раза (D=15,0-16,2%), причому вплив останніх на частоту виникнення раку шийки матки не можна вважати достовірним. Таблиця 2 Вплив комплексу зовнішньосередових факторів ризику на частоту виникнення онкогінекологічної патології серед жіночого населення України (за даними множинного кореляційного аналізу, %) Локалізації пухлин Групи факторів ризику Інші екологічні соціально-гігієнічні хімічні фізичні соціально-економічні способу життя та побуту харчування Тіло матки 22,0 3,5 21,3 35,9 15,0 2,3 25,5 72,2 Шийка матки 7,2 2,4 25,8 50,3 – 14,3 9,6 76,1 Яєчники 20,7 2,8 20,7 36,5 16,2 3,1 23,5 73,4 Відносно менше онкодетермінуюче значення належить екологічним факторам довкілля (D=9,6-25,5%), серед яких суттєво переважає патогенний внесок хімічних факторів (D=7,2-22,0%) над фізичними (D=2,4-3,5%). Серед окремих локалізацій злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи найбільш детермінованими екологічними факторами є пухлини тіла матки та яєчників (D=23,5-25,5%), найменш детермінованим - рак шийки матки (D=9,6%). За допомогою математично-статистичного, порівняльного та медико-картографічного аналізів встановлено ключові фактори ризику формування онкогінекологічної патології та визначено ступінь їх патологічної значущості, що є науковою основою обґрунтування заходів щодо їх профілактики серед жіночого населення України. . 0 TH a i i ? ? ? O Oe ae 0 ` b a 4 ///ooeeooooTHooOTHTHTHEoTHTHe ????i?ioiIjNklk ““““ r.rc•••• ???NtPtFuxu$v8vc•••• x"xc•••• ???®x°xtyNz({H|c•••• I?OPO?Oe Ue4UecY?YuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuuoeO ! ! IkdE A O A O A O A O Встановлено наступні ключові фактори ризику більшості злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи: 1) хімічні: вміст в атмосферному повітрі 3,4 бензпірену, сажі, фенолу і формальдегіду у концентраціях, що перевищують гігієнічні регламенти; вміст важких металів (особливо свинцю, нікелю та хрому) і пестицидів у біологічних субстратах жінок, питній воді, харчових продуктах і ґрунті у кількостях, які перевищують ГДК; 2) фізичні: антропогенні та природні радіаційні: високі рівні накопичення штучних (стронцій - 90, цезій - 137) і природних (радій - 226, торій - 232, калій - 40) радіонуклідів у об'єктах довкілля; 3) соціально-економічні: низький соціально-професійний статус (початкова освіта, робота на підприємствах з шкідливими умовами праці) та незадовільний рівень санітарно-побутового благополуччя (проживання в оселях без комунальних вигод); 4) способу життя та побуту: паління тютюну та зловживання алкоголем (вживання міцних алкогольних напоїв частіше 4 разів на місяць і більше 40 г у перерахунку на чистий алкоголь одноразово), порушення репродуктивної (її пасивний тип, зниження кількості вагітностей та пологів, збільшення частоти абортів, скорочення періоду лактації, ранній початок менопаузи) і сексуальної (ранній (до 18 років) початок статевого життя, велика кількість сексуальних партнерів протягом життя) поведінки, тривале (більше 5 років) застосування оральних контрацептивів перших поколінь (з високим вмістом естрогенів), малорухливий спосіб життєдіяльності, несприятливий психологічний клімат у сім'ї та на роботі, відсутність сім'ї (удова або неодружена), пасивний спосіб відпочинку, недостатній сон (безсоння), медично несприятливий або нездоровий спосіб життя; 5) харчування: вуглеводно-жировий тип добового раціону, нерегулярний режим харчування, схильність до переїдання, наявність зайвої ваги тіла та проявів авітамінозу (постійних або сезонних). Поширеність онкогінекологічної патології серед жінок та їх смертність від даної причини найбільшою мірою детерміновані частотою виникнення злоякісних новоутворень статевих органів (D=63,04-64,48%; p<0,01), а також рівнем організації, якості та ефективності спеціалізованої онкологічної допомоги жіночому населенню (D=23,23-38,81%; p<0,05). Ключовими організаційно-медичними детермінантами як поширеності злоякісних пухлин жіночої репродуктивної системи, так і смертності від них, є наступні: 1) питома вага захворювань, виявлених на профоглядах; 2) охоплення спеціальним лікуванням первинних хворих; 3) питома вага занедбаних випадків; 4) летальність до 1 року з моменту встановлення діагнозу; 5) первинна захворюваність. Наукове обґрунтування принципів та заходів щодо профілактики злоякісних новоутворень жіночих статевих органів. Аналіз детермінації формування онкогінекологічної патології факторами довкілля дозволив обґрунтувати і сформулювати загальнотеоретичні принципи профілактики злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи: 1) комплексність; 2) наукова обґрунтованість; 3) соціально-економічна, юридична й інформаційно-аналітична забезпеченість; 4) територіальна диференційованість. Доведено, що провідним і найперспективнішим напрямком онкогінекологічної профілактики в сучасних умовах України є концепція факторів ризику й антиризику, яка вимагає, з одного боку, врівноваження і нівелювання факторів онкоризику, а з іншого боку – активізації факторів антиризику злоякісних пухлин жіночих статевих органів. Суттєве зменшення онкогінекологічної захворюваності жінок України досягається за рахунок реалізації наступних принципів первинної профілактики: в галузі суспільної онкопрофілактики – на загальнодержавному рівні: 1) обґрунтування, розробка і впровадження державної програми профілактики злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи у зв'язку з соціально-гігієнічними факторами; 2) розробка та здійснення загальнодержавної програми щодо охорони й оздоровлення довкілля (атмосферне повітря, питна вода, ґрунти, продукти харчування); 3) проведення широкомасштабних комплексних медико-географічних досліджень, спрямованих на наукове картографування показників онкоепідеміологічної ситуації в різних регіонах України з метою виявлення територій підвищеного онкоризику для населення; 4) наукове обґрунтування, розробка і практична реалізація програми генетичної профілактики раку; на превентивному рівні: 1) охорона навколишнього середовища населених місць в різних регіонах України, його оздоровлення і створення умов для поновлення процесів самоочищення; 2) радикальне поліпшення умов роботи жінок, які працюють у контакті з токсичними речовинами, в тому числі канцерогенами; 3) впровадження ресурсозберігаючих, мало- та безвідходних технологій, виведення канцерогеннонебезпечних речовин і сполук із рецептур матеріалів, композицій та виробів; 4) поступове зниження обсягів викидів промислових підприємств, що містять канцерогени, та зменшення контакту з ними населення; 5) модернізація, удосконалення та підвищення якості роботи державної санітарно-епідеміологічної служби в галузі гігієни навколишнього середовища; 6) створення регіональних систем еколого-гігієнічного моніторингу канцерогенних речовин із обов'язковим включенням мережі стаціонарних та пересувних постів автоматичного лабораторного експрес-контролю за станом довкілля; в галузі індивідуальної онкопрофілактики: 1) систематичний функціонально-діагностичний контроль за станом жіночої репродуктивної системи; 2) систематичне і регулярне профілактичне оздоровлення жінок з 1-ю і 2-ю групами здоров'я; 3) формування здорового способу життя, максимально вільного від шкідливих звичок і порушень; 4) профілактичне антиканцерогенне харчування жінок; 5) повсюдна термінова відмова від застосування контрацептивів перших поколінь та їх заміна на нові гормональні препарати із меншим вмістом естрогенів, а також на комбіновані контрацептиви (із вмістом прогестинів), пропаганда використання механічних засобів контрацепції (діафрагма та презервативи). ВИСНОВКИ 1. Проведено гігієнічне обґрунтування й отримано нове рішення наукової задачі встановлення сучасних закономірностей формування онкогінекологічної патології населення України під впливом факторів довкілля, що дозволило розробити диференційовані принципи та заходи профілактики злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи. 2. Гігієнічна оцінка якості повітряного басейну різних територій України дозволила встановити, що найнижчою вона є в населених місцях Східного і Південного регіонів, де ступінь сумарного антропогенного забруднення повітряного басейну перевищує нормативне значення у 1,5-3,3 раза, а середньорічні атмосферні концентрації канцерогенів знаходяться на рівні, небезпечному для здоров'я людини (3,4 бензпірен - 2,5-12,3 ГДК; сажа - 1,2-3,7 ГДК; фенол - 1,2-2,1 ГДК; формальдегід - 1,3-4,2 ГДК; завислі речовини: -1,3-3,3 ГДК; діоксид азоту - 1,7-2,8 ГДК; аміак - 1,4-2,6 ГДК). Найвища якість атмосферного повітря протягом 1989-2003 р.р. відзначалася у містах Північного регіону, де показники сумарного забруднення повітряного басейну були нижче регламенту у 3,6-5,3 раза, а вміст усіх проаналізованих ксенобіотиків у повітряному середовищі відповідав гігієнічним нормативам. 3. Встановлено, що мешканці південних і східних областей України використовують для господарсько-питних потреб надмірно мінералізовану (1,5-3,8 ГДК), занадто жорстку (1,8-4,8 ГДК) воду зі значною кількістю хлоридів (0,9-1,5 ГДК) і сульфатів (1,3-3,8 ГДК), яка містить свинець, хром і марганець у концентраціях, що знаходяться на рівні або вище за ГДК. Гігієнічний аналіз показав, що найменш якісну та найнебезпечнішу для здоров'я воду споживає населення тих областей (Донецька, Одеська), де є поєднання природних гідрохімічних аномалій із високим ступенем антропогенного забруднення вододжерел. Найбільш якісна питна вода, безпечна за хімічним складом, характерна для територій Північного, Західного і Центрального регіонів України з низьким рівнем антропопресії і оптимальним природним вмістом мінеральних речовин. 4. Найвищі концентрації важких металів зафіксовані у ґрунтах Східного і Південного регіонів України, де вони суттєво (від 1,2 до 3,6 разів) перевищують гігієнічні регламенти. Сумарний показник хімічного забруднення ґрунтів на цих територіях відповідає рівню, небезпечному для здоров'я населення. Припустимий рівень небезпеки ґрунтів для здоров'я населення встановлений у деяких областях Північного (Житомирська, Чернігівська) і Західного (Волинська) регіонів. Вміст усіх досліджених хімічних речовин у ґрунтах цих територій не перевищує гігієнічних нормативів. Виявлені регіональні відмінності хімічного забруднення харчових продуктів, вироблених із місцевої сировини. Найбільша питома вага їх аналізів з перевищенням регламентів по важких металах та пестицидах (8,5-15,8%) зареєстрована у Східному і Південному регіонах, а по нітратах (9,0-12,8%) – у Західному, Північному і Центральному. 5. Гігієнічна оцінка сучасної радіаційної ситуації довела, що найнебезпечнішими територіями України за природною радіоактивністю є Південний і Центральний регіони (питома вага житлових приміщень з перевищенням припустимих значень EPOA радону від 32,4% до 70,2%), а за штучною (“чорнобильського” походження) радіоактивністю – Північний і Західний регіони (питома вага населення, постраждалого від аварії на ЧАЕС, від 8,3% до 25,5%). 6. Провідною територіальною демографічною закономірністю в Україні є збільшення питомої ваги в структурі жіночого населення сільських жительок, а також жінок молодших вікових груп, у напрямку з південного сходу на захід і північ. Показники репродуктивної поведінки жінок більш сприятливі в Західному і Північному регіонах, де рівень народжуваності вище у 1,5-2,3 раза, а кількість абортів на 100 пологів нижче у 1,5-2,0 раза, ніж у Східному і Південному регіонах України. Аналіз показав, що найсприятливіша макроекономічна ситуація склалася у Східному і Південному регіонах України, які є найрозвиненішими в індустріальному і соціально-економічному відношенні. Про це свідчать найвищі (p<0,05) в країні значення таких показників, як середній розмір доходів населення (684,2-993,0 у.о./люд./рік) і частка жителів, які мешкають у приміщеннях з комунальними вигодами (41,2-86,7%). Найгірша соціально-економічна ситуація (аналогічні показники нижчі у 1,5-3,8 разів) існує в Західному та Північному регіонах нашої держави. 7. Встановлено провідну закономірність сучасного територіального розподілу онкогінекологічної патології в Україні, яка полягає у зростаючому географічному тренді всіх її показників (частота виникнення, поширеність, смертність) щодо раку тіла матки та яєчників у напрямку з північного заходу на південний схід країни, а у відношенні до раку шийки матки – у іншому напрямку (з північного сходу на південний захід). Найбільші показники первинної захворюваності на злоякісні новоутворення тіла матки (22,9-25,3%ооо) та яєчників (16,3—16,4%ооо) відзнаються серед жінок Східного і Південного регіонів, де їх рівні на 20-50% перевищують відповідні значення в Західному регіоні, мінімальні в Україні. Найвища частота виникнення раку шийки матки зафіксована серед жіночого населення Південного і Північного регіонів (18,8-19,9%ооо), а найнижча – серед жінок, які мешкають в центральних та східних областях (17,3-17,5%ооо). 8. Встановлено різноспрямовані тенденції динаміки первинної онкогінекологічної патології жінок України: частота виникнення серед них злоякісних пухлин тіла матки та яєчників за період з 1989 р. до 2003 р. зросла відповідно на 41,5% і 24,9%, а захворюваність на рак шийки матки, навпроти, знизилася на 8,7%. Регіональними особливостями повікової динаміки онкогінекологічної захворюваності жінок України є найвищі її рівні в наймолодших вікових групах (до 45 років) у Західному і Північному регіонах, в той час як після 45 років – у Східному та Південному. Встановлені загальноукраїнські вікові критичні періоди стрімкого підвищення частоти онкогінекологічної патології: тіла матки – 55-69 років, шийки матки – 40-54 років і яєчників – 45-79 років. Визначені територіальні відмінності вікових критичних періодів підвищеного ризику виникнення злоякісних пухлин жіночих статевих органів. Для раку тіла матки це вікові діапазони 65-69 років (Західний і Південний регіони) та 55-59 років (інші регіони України), для раку шийки матки – 45-49 років (Центральний регіон), 75-79 років (Західний) і 70-74 роки (інші регіони), для злоякісних новоутворень яєчників – 55-59 років (Центральний), 60-64 роки (Західний), 65-69 років (Північний) і 70-74 роки (Південний та Східний регіони). 9. За даними множинного кореляційно-регресійного, медико-картографічного та порівняльного аналізів встановлено, що головну роль у формуванні онкогінекологічної патології відіграють соціально-гігієнічні фактори (Д=72,2-76,1%), серед яких домінують особливості способу життя і побуту (Д=35,9-50,3%). Відносний ступінь впливу інших соціально-гігієнічних факторів значно нижче: соціально-економічних – в 1,7-2,0 раза (Д=20,7-25,8%), особливостей харчування – у 2,3-2,4 раза (Д=15,0-16,2%). Відносно менше онкодетермінуюче значення належить екологічним факторам довкілля (Д=9,6-25,5%), серед яких суттєво переважає патогенний внесок хімічних факторів (Д=7,2-22,0%) над фізичними (Д=2,4-3,5%). Найбільш детермінованими екологічними факторами є пухлини тіла матки та яєчників (Д=23,5-25,5%), найменш детермінованими – злоякісні новоутворення шийки матки (Д=9,6%). 10. Результати проведених досліджень довели, що ефективне попередження виникнення злоякісних пухлин репродуктивної системи, зменшення їх поширеності та смертності жінок України від цієї патології досягається за рахунок здійснення комплексу диференційованих у залежності від особливостей довкілля заходів первинної, вторинної і третинної онкогінекологічної профілактики на загальнодержавному, превентивному (регіональному, галузевому) та індивідуальному рівнях. Впровадження їх у практичну охорону здоров’я окремих регіонів (Донецька та Вінницька області) дозволило зменшити первинну онкогінекологічну захворюваність жінок на 10-15%, поширеність цих захворювань на 10-12% і смертність від них на 5-8%. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Шамрай О.В., Одарченко П.Я., Шамрай В.А. Злоякісні новоутворення: територіальний та соціально-медичний аспекти: Монографія – Вінниця: Вид-во Вінниця, 2002. – 78 с. Автором досліджено територіальні особливості формування онкогінекологічної патології в Україні та вплив на неї соціально-гігієнічних факторів. 2. Шамрай В.А., Шамрай О.В. Деякі проблеми вивчення епідеміології злоякісних новоутворень // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України – 2002. – №2. – С. 43-44. Автором науково обґрунтована необхідність дослідження соціально-екологічних детермінант онкологічних захворювань, в тому числі жіночої репродуктивної системи. 3. Комплексная гигиеническая оценка суммарного суточного поступления тяжелых металлов в организм жителей экокризисного региона. С.В. Грищенко, Н.В. Гринь, М.Г. Степанова, Е.Н. Коваль, В.А. Шамрай // Довкілля та здоров’я. – 2004. – №2 (29). – С. 5-8. Автором вивчено сумарне добове надходження важких металів свинцю та кадмію до організму жінок, які мешкають в несприятливих екологічних умовах. 4. Влияние техногенного загрязнения атмосферного воздуха и питьевой воды на частоту возникновения злокачественных новообразований женской репродуктивной системы / С.В. Грищенко, В.А. Шамрай, А.А. Чистяков, А.Г. Гончар // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 31-36. Автором визначено ключові хімічні компоненти повітряного басейну і питної води, які найбільшою мірою впливають на частоту виникнення онкогінекологічної патології. 5. Спосіб життя і побутові умови як фактори ризику злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи / С.В. Грищенко, В.А. Шамрай, О.М. Парахіна, В.Б. Стичинський // Гігієна населених місць. – К., 2004. – Вип. 43. – С. 182-185. Автором встановлені фактори способу життя і побуту, які є ключовими детермінантами онкогінекологічної патології, та ступінь їх патологічної значущості. 6. Грищенко С.В., Солдак І.І., Шамрай В.А. Гигиеническая оценка влияния химического загрязнения пищевых продуктов на формирование онкологической патологии тела матки среди женщин Донецкой области // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону: Міжвід. зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип. 3. – С. 211-214. Автором встановлено закономірності виникнення і поширення раку тіла матки в популяції екокризового регіону, визначено хімічні забруднювачі харчових продуктів, які в найбільшому ступені впливають на ці процеси. 7. Сучасні закономірності частоти виникнення злоякісних новоутворень жіночих статевих органів серед населення України / С.В. Грищенко, І.І. Грищенко, В.А. Шамрай, Т.М. Доценко, Л.В. Бутєва // Вопросы здравоохранения Донбасса. Сб. науч. статей – Вып. 10. – Донецк, 2005. – С. 31-34. Автором досліджено регіональні особливості онкогінекологічної захворюваності в Україні. 8. Еколого-економічна оцінка стану антропогенного забруднення атмосферного повітря в різних регіонах України / С.В. Грищенко, І.І. Грищенко, В.А. Шамрай, В.В. Ніколаєнко, О.О. Лихобабіна. // Вопросы здравоохранения Донбасса. Сб. науч. статей. – Вып. 10. – Донецк, 2005. – С. 58-61. Автором визначено провідні забруднювачі повітряного басейну міст України, а також особливості стану атмосферного повітря в Західному і Центральному регіонах. 9. Гігієнічна оцінка стану антропогенного забруднення ґрунту в різних регіонах України / С. Грищенко, І. Солдак, І. Грищенко, В. Шамрай // Донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка. – Т. 9. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – С. 148-153. Автором досліджено рівень антропогенного забруднення ґрунту в Центральному і Західному регіонах, здійснений медико-картографічний аналіз умов мешкання населення за цим показником. 10. Регіональні особливості хімічного складу питної води в Україні / С.В. Грищенко, І.І. Солдак, І.І. Грищенко, В.А. Шамрай // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. – Т. 9. – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2005. – С. 153-159. Автором вивчено хімічний склад питної води Центрального, Західного і Північного регіонів України, встановлено ступінь його небезпеки для здоров’я населення, здійснений медико-картографічний аналіз. 11. Гигиеническая оценка загрязнения почвы и его влияние на формирование патологии эндокринной системы у населения Донецкой области / С.В. Грищенко, Н.В. Гринь, Е.Н. Коваль, Т.Е. Михайличенко, В.Б. Стычинский, В.А. Шамрай, Т.И. Пивнева // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. – Т.1. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 298-301. 12. Влияние химического состава питьевой воды на частоту возникновения болезней эндокринной системы среди населения экокризисного региона Украины / С.В. Грищенко, В.И. Агарков, Н.В. Гринь, Е.Н. Коваль, Т.Е. Михайличенко, В.А. Шамрай, Т.М. Доценко // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. – Т.1. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 301-304. 13. Завадюк О.В., Шамрай В.А., Болюх Б.А. Взаємозв’язок показників онкогінекологічної служби в розрізі областей України // Тези доповідей. IX з’їзд онкологів України (13-15 вересня 1995 р.). – К.: Український науково-дослідний інститут онкології та радіології, 1995. – С. 52-53. 14. Шамрай В.А. Гігієнічна оцінка ролі особливостей харчування як факторів ризику формування онкологічної патології населення // „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (21-22 квітня 2005 р.). Збірник тез доповідей науково-практичної конференції – К., 2005. – С. 237-238. 15. Особенности загрязнения почв Донецкой области тяжелыми металлами / С.В. Грищенко, М.Г. Степанова, Т.И. Самойленко, И.И. Грищенко, И.М. Нагорный, Шамрай В.А. // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Зб. статей. - Донецьк: Каштан, 2005. - с. 303-305. Автором досліджений вміст свинцю в ґрунтах Донецької області. 16. Грищенко С.В., Агарков В.І., Шамрай В.А. Принципи та заходи профілактики злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи: Метод. рекомендації. – Донецьк: ДонДМУ, 2005. – 15 с. Шамрай В.А. Гігієнічна оцінка впливу довкілля на формування онкогінекологічної патології та обґрунтування заходів щодо її профілактики. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01-гігієна. – Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2006. Дисертація присвячена проблемі встановлення закономірностей формування онкогінекологічної патології жіночого населення під впливом факторів навколишнього середовища і розробці на цій основі диференційованих у залежності від особливостей довкілля принципів та заходів профілактики злоякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи. За результатами комплексної гігієнічної оцінки екологічних (хімічних і фізичних) та соціально-гігієнічних (соціально-економічних, демографічних, способу життя, побуту і харчування) умов мешкання жінок, а також аналізу територіальної варіабельності показників онкогінекологічної патології і закономірностей її формування, за допомогою множинного кореляційно-регресійного, порівняльного та медико-картографічного аналізів були визначені ключові зовнішньосередові фактори ризику й антиризику виникнення злоякісних пухлин жіночих статевих органів. На цій основі був науково обґрунтований і впроваджений у практику охорони здоров’я комплекс диференційованих у залежності від особливостей довкілля заходів первинної, вторинної і третинної онкогінекологічної профілактики на загальнодержавному, превентивному (регіональному, галузевому) та індивідуальному рівнях. Ключові слова: онкогінекологічні захворювання, профілактика, вплив навколишнього середовища. Шамрай В.А. Гигиеничная оценка влияния окружающей среды на формирование онкогинекологической патологии и обоснование мероприятий по ее профилактике. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01-гигиена. - Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2006. Диссертация посвящена проблеме установления закономерностей формирования онкогинекологической патологии женского населения под влиянием окружающей среды и разработке на этой основе дифференцированных принципов и мер по ее профилактике. Установлено, что наиболее загрязнен атмосферный воздух населенных мест Восточного и Южного регионов Украины, о чем свидетельствуют наивысшие значения таких показателей, как удельный валовый выброс вредных веществ в воздушный бассейн (24,5-58,2 т/км2/год), удельный вес анализов атмосферного воздуха с превышением ПДК (36,3-59,8%), среднегодовые концентрации ксенобиотиков в воздушном бассейне (взвешенные вещества: 1,3-3,3 ПДК, диоксид азота: 1,7-2,8 ПДК, фенол: 1,2-2,2ПДК, аммиак: 1,4-2,6 ПДК, формальдегид: 1,3-4,2 ПДК, фтористый водород: 1,1-2,1 ПДК, сажа: 1,2- 3,7 ПДК, 3,4 бензпирен: 2,5-12,3 ПДК). Наименее загрязнен атмосферный воздух городов Северного региона, где зарегистрированы самые низкие значения вышеперечисленных показателей, а уровень опасности воздушного бассейна для здоровья человека оценивается как безопасный. Показано, что жители южных и восточных областей Украины используют для хозяйственно-питьевых нужд чрезмерно минерализованную (1,5-3,8 ПДК), слишком жесткую (1,8-4,8 ПДК) воду с большим количеством хлоридов (0,9-1,5 ПДК), сульфатов (1,3-3,8 ПДК), кальция (1,5-2,2 ПДК) и магния (0,9-1,7 ПДК), содержащую свинец, хром и марганец в концентрациях, превышающих гигиенические нормативы. Наиболее качественная питьевая вода, безопасная по химическому составу, характерна для территорий Северного, Западного и Центрального регионов Украины с низким уровнем антропопрессии и оптимальным природным содержанием минеральных веществ. Наиболее высокие концентрации тяжелых металлов зафиксированы в почвах Восточного и Южного регионов Украины, где они существенно (от 1,2 до 3,6 раз) превышают нормативные значения. Наименьший (допустимый) уровень безопасности почв для здоровья населения установлен в некоторых областях Северного и Западного регионов. Гигиеническая характеристика химического загрязнения пищевых продуктов, изготовленных из местного сырья, позволила установить определенные региональные особенности: наиболее высокий уровень их контаминации тяжелыми металлами (12,9-15,6% анализов с превышением регламентов) и пестицидами (8,5-15,8%) отмечен в Восточном и Южном регионах, в то время как нитратами – в Западном, Северном и Центральном (9,0-12,8%). По итогам исследований установлено, что наиболее благополучная макроэкономическая ситуация сложилась в Восточном и Южном регионах Украины, которые являются самыми развитыми в индустриальном и социально-экономическом отношениях. Об этом свидетельствуют наивысшие значения таких показателей, как удельная валовая экономическая прибыль, средняя величина доходов населения и удельный вес жителей с высшим и неоконченным высшим образованием. Наихудшая социально-экономическая ситуация, по этим же показателям, существует в Западном и Северном регионах нашего государства. Установлена ведущая закономерность современного территориального распределения онкогинекологической патологии в Украине, которая заключается в возрастающем географическом тренде всех ее показателей (частота возникновения, распространенность, смертность) относительно рака тела матки и яичников в направлении с северо-запада на юго-восток страны. В отношении злокачественных новообразований шейки матки наблюдается другая медико-географическая особенность - повышение всех показателей этой онкопатологии происходит в направлении с северо-востока на юго-запад нашего государства. Проведенный множественный корреляционно-регрессионный анализ показал, что ведущую роль в детерминации уровней первичной заболеваемости женщин злокачественными опухолями репродуктивной системы играют социально-гигиенические факторы (D=72,2-76,1%), среди которых абсолютно доминируют особенности образа жизни и быта (D=35,9-50,3%). Относительная степень влияния других социально-гигиенических факторов намного ниже: социально-экономических - в 1,7-2,0 раза (D=20,7-25,8%), особенностей питания - в 2,3-2,4 раза (D=15,0-16,2%), причем влияние последних на частоту возникновения рака шейки матки нельзя считать достоверным. Внедрение разработанных мер профилактики в практическое здравоохранение отдельных регионов (Донецкая и Винницкая области) позволило уменьшить первичную онкогинекологическую заболеваемость женщин на 10-15%, распространенность их заболеваний на 10-12% и смертность от них на 5-8%. Ключевые слова: онкогинекологические заболевания, профилактика, влияние окружающей среды. Shamray V.A. Hygienic estimation of influence of an environment on formation of an oncogynecologic pathology and a substantiation of actions on its prophylaxis. – A manuscript. Dissertation for the Candidate of the Medical Sciences degree in specialty 14.02.01 – Hygiene. – Donetsk State medical University named after M. Gorky, Donetsk, 2006. The dissertation is devoted to a problem an establishment of laws of the formation of an oncogynecologic pathology of the female population under influence of factors of an environment and development on this basis differentiated depending on features of an environment of principles and actions of prophylaxis of malignant neoplasms of female genesial system. By results of a complex hygienic estimation ecological (chemical and physical) and social-hygienic (social and economic, demographic, a way of life) conditions of residing of women, and also the analysis of territorial variability of parameters oncogynecologic pathologies and laws of its formation, with the help plural correlation regression, comparative and medico-cartographical analyses were the certain key external risk factors and antirisk of occurrence of malignant tumours of female genitals. On this basis the complex differentiated was scientifically proved and entered in practice of public health services depending on features of an environment a complex of actions initial, secondary and tertiary oncogynecologic prophylaxes on nation-wide, preventive (regional, branch) and individual levels. Key words: oncogynecologic diseases, prophylaxis, influence of environment.

Похожие записи