НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Яремчук Олександр Степанович

УДК 636.2.083.31:613:631.22.004.68

Гігієнічна оцінка способів утримання сухостійних корів при реконструкції
тваринницьких приміщень

16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор Польовий
Леонід Васильович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач
кафедри розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент Козенко
Оксана Віталіївна, Львівська національна академія ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри гігієни тварин

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Хмель Микола Миколайович,
Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри зоогігієни

Захист відбудеться “13” вересня 2007 року о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15,
навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13,
навчальний корпус № 4, кім. 28

Автореферат розісланий “10” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Шевченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. Реформування аграрного сектора економіки
України та перехід сільськогосподарських підприємств на ринкові засади
господарювання поставили перед вітчизняною наукою і практикою ряд
невирішених проблем щодо вдосконалення існуючих і розробки нових
ефективних технологічних рішень у сфері виробництва продукції
тваринництва. Однією з таких проблем є зниження чисельності поголів’я
великої рогатої худоби в господарствах, що в свою чергу призвело до
утримання разом різних статево-вікових груп тварин у приміщеннях,
особливо в зимово-стійловий період. При цьому забезпечити повною мірою
дотримання гігієнічних вимог до утримання різних технологічних груп
великої рогатої худоби відповідно до Відомчих норм технологічного
проектування (ВНТП – АПК – 01.05) не завжди вдається.

Мала чисельність великої рогатої худоби в більшості господарств не дає
можливості застосувати сучасні технології виробництва молока, збільшити
його кількість та покращити якість. Тому, поряд із збільшенням
чисельності поголів’я, передбачається проведення реконструкції діючих
тваринницьких приміщень з метою забезпечення найбільш оптимальних умов
утримання тварин. Особливого значення за таких умов набувають сучасні
способи утримання сухостійних та лактуючих корів у зимово-стійловий
період. За різних технологій виробництва молока від способу утримання
тварин залежить резистентність їх організму, стан молочної залози та
молочна продуктивність, якість молока, відтворна здатність і термін
експлуатації (Луценко М.М., 1983; Брус Ф., 2002; Демчук М.В., 2002).

Тому актуальними нині є дослідження з визначення найбільш оптимального
способу утримання сухостійних корів у зимово-стійловий період на основі
вивчення параметрів мікроклімату приміщень, їх впливу на імунологічну
реактивність, молочну продуктивність тварин, якість молока та
життєздатність приплоду, що є необхідною умовою розробки
науково-практичних підходів до реконструкції існуючих тваринницьких
приміщень.

Проведення зазначених досліджень дасть можливість удосконалити існуючі
способи утримання різних статево-вікових і технологічних груп великої
рогатої худоби в зимово-стійловий період в одному приміщенні, дати їм
гігієнічну оцінку та доповнити Відомчі норми технологічного проектування
скотарських підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано
згідно з планом науково-дослідних робіт Вінницького державного аграрного
університету за темою: “Збереження генофонду вітчизняних порід великої
рогатої худоби та розробити і впровадити технологічний проект отримання
5000 кг молока за рік від корів нових порід та генотипів в умовах
Вінницької області” (державний реєстраційний № 0197 U019231), яка є
частиною науково-технічної програми “Продовольство 2000 – 2005”, а також
планів розвитку тваринництва у Вінницькій області (2000, 2005).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень – удосконалити способи
утримання сухостійних корів, дослідити показники мікроклімату
реконструйованих приміщень та вивчити їх вплив на молочну
продуктивність, імунологічну реактивність, якість молока корів і
життєздатність приплоду.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

— удосконалити існуючі способи утримання сухостійних корів шляхом
реконструкції виробничих приміщень;

— уточнити норми забезпечення корів української чорно-рябої молочної
породи виробничими площами;

— розробити елементи реконструкції внутрішнього обладнання для утримання
сухостійних корів;

— дослідити показники мікроклімату та дати гігієнічну оцінку різним
способам утримання сухостійних корів у реконструйованих корівниках;

— встановити рівень загальної імунологічної реактивності сухостійних
корів залежно від способу їх утримання;

— вивчити молочну продуктивність корів після отелення, якість молока та
масу тіла телят за різних способів їх утримання;

— дати економічну оцінку застосування запропонованих способів утримання
сухостійних корів.

Об’єкт дослідження: виробничі приміщення, корови української чорно-рябої
молочної породи, новонароджені телята, молоко.

Предмет дослідження: способи утримання сухостійних корів, мікроклімат,
хімічний склад та якість молока корів, маса тіла тварин, імунологічна
реактивність організму.

Методи дослідження: гігієнічні (визначення показників мікроклімату),
зоотехнічні (продуктивність тварин та якість молока), клінічні
(визначення загальної імунологічної реактивності корів) та статистичні
(математична обробка результатів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведеної гігієнічної
оцінки запропонованих способів утримання сухостійних корів української
чорно-рябої молочної породи розроблено нові теоретичні підходи до
реконструкції існуючих виробничих приміщень, які узгоджуються з вимогами
ВНТП – АПК – 01.05. Доведено, що для забезпечення оптимальних умов
утримання в зимово-стійловий період худоби різних статево-вікових груп в
одному приміщенні доцільно проводити реконструкцію корівників. Потребу в
скотомісцях для тварин у приміщенні при цьому необхідно визначати за
кількістю днів перебування корів у технологічній групі залежно від їх
фізіологічного стану та віку, з урахуванням загальних коефіцієнтів, які
рекомендовані Відомчими нормами технологічного проектування для
спеціалізованих підприємств з виробництва молока.

Проведеними дослідженнями мікроклімату реконструйованих тваринницьких
приміщень вперше доведено, що найбільш оптимальним способом утримання
корів у сухостійний період є безприв’язний в окремій секції з
комбібоксами, який дає можливість дотримання гігієнічних вимог, сприяє
збільшенню молочної продуктивності корів після отелення на 15-19 % та
маси тіла новонароджених телят на 11,2 %.

Доведено, що безприв’язне утримання сухостійних корів в окремій
ізольованій секції, обладнаній комбібоксами, або прив’язне в окремій
ізольованій секції забезпечує більш оптимальні значення температури
повітря, сприяє зниженню рівня вуглекислого газу на 0,06-0,08%,
відносної вологості – на 16-20%, мікробного забруднення повітря – в
2,1-2,3 раза, рівня виробничих шумів – у 6,5-7,9 раза, покращує
ефективність використання виробничих площ та внутрішнього обладнання
приміщення.

Встановлено, що загальна імунологічна реактивність організму корів у
сухостійний період, які утримувались безприв’язно в ізольованій секції з
комбібоксами, змінювалась значно меншою мірою, ніж при їх прив’язному
утриманні в стійлах. Наукова новизна одержаних результатів досліджень
підтверджена двома патентами України.

Практичне значення одержаних результатів. На основі експериментальних
досліджень мікроклімату приміщень, загальної імунологічної реактивності
організму, молочної продуктивності корів, маси тіла новонароджених телят
та запропонованих технологічно-планувальних рішень обґрунтовано новий
спосіб утримання сухостійних корів у зимово-стійловий період. Уточнено
існуючі гігієнічні вимоги до утримання сухостійних корів української
чорно-рябої молочної породи в стійловий період, які покладено в основу
рекомендацій з реконструкції виробничих приміщень, що дало можливість
доповнити Відомчі норми технологічного проектування скотарських
підприємств. Встановлено, що за стійлово-вигульної системи утримання
великої рогатої худоби найбільш оптимальним при реконструкції корівників
є безприв’язне утримання сухостійних корів в ізольованих секціях,
обладнаних комбібоксами з розмірами: довжина – 1200 мм, висота – 800 мм
або ж прив’язне утримання в ізольованих секціях з розмірами стійла:
ширина 1500 мм, довжина 2000 мм.

Вдосконалено спосіб визначення кількості скотомісць у виробничих
приміщеннях при реконструкції корівників, в основу якого покладено
термін перебування тварин різних статево-вікових груп худоби в
технологічній групі, що спрощує її формування та передбачає розширення
стада.

Виробнича перевірка запропонованого способу безприв’язного утримання
сухостійних корів в ізольованих секціях, обладнаних комбібоксами, яка
проведена в ряді господарств Вінницької області, показала їх високу
економічну ефективність, що підтверджено актами впровадження наукових
розробок у виробництво. Одержані результати можуть бути використані при
вдосконаленні Відомчих норм технологічного проектування скотарських
підприємств, а також у навчальному процесі при підготовці фахівців
тваринницької галузі.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів дослідження з
вивчення ефективності застосування удосконаленого комбібоксу та стійла
для утримання корів чорно-рябої молочної породи у сухостійний період,
дав гігієнічну оцінку різних способів утримання корів у реконструйованих
приміщеннях, запропонував спосіб розрахунку кількості скотомісць у
виробничих приміщеннях, дослідив показники мікроклімату, якості молока
та імунологічної реактивності тварин та підготував рукопис дисертації.
Формулювання завдань роботи, планування напряму досліджень, розробка
схем дослідів, інтерпретація та узагальнення отриманих результатів
здійснені з допомогою наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались та одержали позитивну оцінку на: Першій та другій наукових
міжвузівських конференціях аспірантів і молодих викладачів “Сучасна
аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (м. Вінниця,
2001, 2002 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні
проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки”, присвяченої 120-річчю
заснування ветеринарної школи у Львові (м. Львів, 2001 р.); Міжнародній
науковій конференції “Корми і кормовиробництво” (м. Вінниця, 2003 р.);
Науково-практичній конференції “Нові технології та біотехнології у
виробництві продукції тваринництва” (м. Біла Церква, 2002 р.);
Науково-практичній конференції “Нові технології заготівлі кормів і
біологічні аспекти використання вулканічних туфів у кормовиробництві та
тваринництві” (м. Вінниця, 2003 р.); Науковій конференції докторантів і
аспірантів “Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла
Церква, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми
розвитку тваринництва (м. Львів, 2003 р.); Науково-методичній
конференції “Формування конкурентноспроможної освіти в регіоні” (м.
Дніпропетровськ, 2004 р.); Науково-практичній конференції “Проблеми
становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м. Вінниця, 2005
р.).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано в 13 наукових
працях, у тому числі 7 у фахових виданнях, одній книзі, двох тезах
науково-практичних рекомендацій виробництву та у двох патентах України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 174
сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду
літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень,
аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій
виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 29
таблиць, 12 рисунків, 9 додатків. Список літератури складається з 229
джерел, у тому числі 30 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження щодо вивчення мікроклімату приміщень за різних способів
утримання сухостійних корів, молочної продуктивності та імунологічної
реактивності тварин, якості молока, маси тіла новонароджених телят,
розробки проектів реконструкції тваринницьких приміщень проведено
протягом 1997-2002 років в умовах ТОВ СОП “Михайлівське” Вінницького
району, Вінницької області згідно з наведеною схемою (рис. 1).

На першому етапі досліджень розробляли конструкційні елементи стійл,
комбібоксів, а також можливі варіанти реконструкції корівників для
утримання різних статево-вікових та технологічних груп худоби в одному
приміщенні.

Показники мікроклімату корівника Імунологічна реактивність корів Маса
тіла корів, телят Молочна продуктивність корів, якість молока

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Реконструкцію корівників здійснювали шляхом облаштування окремої
ізольованої секції для прив’язного або безприв’язного утримання
сухостійних корів з врахуванням затрат на матеріали, дотримуючись при
цьому існуючих способів годівлі тварин, водопостачання та видалення
гною. Корми сухостійним коровам в ізольованій секції приміщення
роздавали за допомогою ручних візків (ТУ-250), а дійним – з
використанням кормороздавача КТУ-10. Напували тварин за допомогою
автонапувалок АП-1, а гній з приміщень видаляли транспортером ТСГ-160.

Сухостійні корови в ізольованих секціях утримувались прив’язно у стійлах
або безприв’язно в комбібоксах (див. рис. 1). Для облаштування
ізольованої секції в приміщенні використовували дерев’яні щити розміром
3 х 3,5 м, які закріплювали на дерев’яні опори (0,15 х 0,15 м).
Комбібокси виготовляли з дерев’яних брусків (0,08 х 0,08 м), які
закріплювали у підлозі. Висота переднього бруска комбібоксу становила
0,8 м, заднього – 0,65 м. Окремі конструкційні елементи комбібоксу
закріплювали болтами.

Метою другого етапу було вдосконалення способу розрахунку кількості
скотомісць для різних статево-вікових груп великої рогатої худоби при
реконструкції корівників.

Кількість скотомісць у тваринницьких приміщеннях різної потужності при
утриманні різних статево–вікових груп в одному корівнику при простому та
розширеному відтворенні стада визначали за запропонованою формулою,
беручи до уваги термін перебування тварин у технологічній групі та
існуючі Відомчі норми технологічного проектування скотарських
підприємств.

На третьому етапі досліджень вивчали динаміку показників мікроклімату,
імунологічну реактивність сухостійних корів за безприв’язного та
прив’язного їх утримання в реконструйованих корівниках у
зимово-стійловий період. Визначали також масу тіла і молочну
продуктивність корів після отелення, за перший місяць та за 305 днів
лактації, а також масу тіла новонароджених телят.

З цією метою було сформовано три групи сухостійних корів-аналогів
української чорно-рябої молочної породи середньою масою тіла 500-550 кг
і удоєм за останню лактацію 4000-4500 кг молока по 10 голів у кожній.
Корів контрольної групи утримували прив’язно у стійлах в одному
приміщенні з дійними. Корів першої дослідної групи утримували в окремій
секції приміщення прив’язно в стійлах, а другої дослідної групи –
безприв’язно в окремій секції з комбібоксами (див. рис. 1).

Годівлю корів піддослідних груп здійснювали з урахуванням їх маси тіла
та продуктивності згідно з деталізованими нормами (Ноздрін М.Т. та ін.,
1991). Імунологічну реактивність організму сухостійних корів оцінювали
за реакцією на внутрішньошкірне введення розчину гістаміну. Показники
мікроклімату в приміщеннях визначали за загальноприйнятими методами
(Демчук М.В. та ін., 1995) у п’яти повторностях. Проби повітря для
досліджень відбирали у визначених частинах приміщення чотири рази на
добу (о 6-й, 12-й, 18-й і 24-й годині). Дослідження мікробної
забрудненості повітря корівників проводили, використовуючи живильне
середовище для росту бактерій за загальноприйнятими методами та
розробленими нами методиками (патенти на корисну модель № 23264, 23265).

Загальну оцінку мікроклімату приміщень здійснювали за Марковим Ю.М.
(1983) у модифікації Демчука М.В. та ін. (1997).

Надої корів контролювали подекадно протягом лактації, а проби молока для
проведення досліджень відбирали згідно з вимогами ДСТУ-97. В молоці
визначали вміст жиру, лактози та білку, а також сухої речовини, золи,
кальцію, фосфору, густину та загальну кислотність молока – за
загальноприйнятими методами.

Економічну ефективність виробництва молока розраховували за Кононенком
В.К. та ін. (2000). Результати досліджень оброблено статистично (Патров
В.С. та ін., 2000) з використанням ПК та програми M. Excel 2003. Різницю
між показниками середніх значень вважали вірогідною при Р<0,05. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Обґрунтування та розрахунок потреби у скотомісцях при реконструкції тваринницьких приміщень Невелика кількість поголів’я великої рогатої худоби в більшості господарств передбачає розробку нових технологічних рішень до утримання різних статево-вікових груп тварин в одному або декількох приміщеннях. Однак Відомчими нормами технологічного проектування скотарських підприємств (АПК – 01.05) не передбачено можливість розміщення тварин різного віку, статі та фізіологічного стану в одному приміщенні, а розрахунки скотомісць проводяться за спеціальними коефіцієнтами і ґрунтуються на принципі використання окремої виробничої будівлі для утримання, як правило, однієї статево-вікової групи великої рогатої худоби. Визначення потреби в скотомісцях для виробничих приміщень, як показали розрахунки, є першочерговим завданням перед початком реконструкції тваринницьких будівель. Доведено, що забезпечити встановлені гігієнічні вимоги до утримання різних технологічних груп великої рогатої худоби в одному приміщенні можливо лише за умови проведення реконструкції внутрішнього обладнання. На основі багаторічних експериментів та виробничої перевірки запропоновано встановлювати кількість скотомісць в приміщеннях не тільки за допомогою загальних коефіцієнтів, як рекомендовано ВНТП – АПК – 01.05, а й за терміном перебування (кількість днів) та загальною кількістю тварин, що знаходяться у технологічній групі. При розрахунку кількості скотомісць у приміщенні при його реконструкції доцільно також враховувати розширення стада та збільшення потужності підприємства. Згідно з проведеними розрахунками на фермі із закінченим виробничим циклом на 50 корів загальна кількість скотомісць повинна становити 145; на 75 – 229; на 100 – 291, на 125 – 383; на 150 – 435; на 175 – 506 та на 200 – 581. Запропонований підхід до визначення кількості скотомісць у корівнику дає можливість ефективно використати виробничі площі та передбачити планове розширення стада при проведенні реконструкції будівель, забезпечивши при цьому значне збільшення виробництва молока. Розрахунок кількості скотомісць у приміщенні залежить не тільки від кількості тварин в технологічній групі та терміну їх перебування в ній, але й від розмірів приміщення та розміщення внутрішнього обладнання (стійла, годівниці, бокси, комбібокси, прив’язі, засоби механізації та автоматизації виробничих процесів, обладнання для доїння, годівлі, напування тварин, а також видалення гною), що застосовуються на фермі. Одним із основних елементів внутрішнього обладнання для утримання корів у приміщенні є стійла, розмір яких визначає кількість скотомісць. Згідно з вимогами законодавчих актів з тваринництва країн ЄС розмір стійл у корівнику рекомендується визначати за формулами: Ш = 0,9 х Н (Ш –ширина стійла, Н – висота корови в клубі); Д = 0,95 х L + 30 см (Д – довжина стійла, L – навкісна довжина тіла корови). Використовуючи ці формули та проміри тіла корів української чорно-рябої молочної породи, розроблено спеціальний комбібокс з розмірами: довжина підлоги стійла – 2,0 м, ширина – 1,5 м, довжина комбібокса – 1,2 м, висота комбібокса – 0,8 м. При цьому враховано, що для корів з різною масою тіла при реконструкції приміщень розмір стійла змінюється. Так, для тварин з масою тіла 550 кг довжина стійла становить 1,8 м, з масою тіла 600 кг – 1,9 м, понад 600 кг – не менше 2,0 м. Використовуючи розрахунки розмірів стійла та кількості скотомісць, а також враховуючи вимоги ВНТП – АПК – 01.05 до утримання різних статево-вікових груп тварин, розроблено проект реконструкції корівника з обладнанням окремої секції для прив’язного або безприв’язного з комбібоксами утримання сухостійних корів. Облаштування в торці приміщення окремої секції з дерев’яних конструкцій, обладнаної стійлами (прив’язне) або комбібоксами (безприв’язне) утримання сухостійних корів забезпечувало їх ізоляцію від лактуючих корів та молодняку і виявилось найбільш ефективним заходом щодо поліпшення умов їх утримання, підготовки до отелення та майбутньої лактації. Однак для заключної відповіді на питання щодо найбільш оптимального способу утримання сухостійних корів у зимово-стійловий період необхідно було дати гігієнічну оцінку проведених заходів з реконструкції корівників, що є необхідною умовою розробки проектно-технологічної документації та запровадження сучасних елементів технології виробництва молока. На основі проведених розрахунків та враховуючи вимоги ВНТП – АПК–01.05 до утримання сухостійних корів у стійловий період, розроблено та апробовано в умовах виробництва проектно-технологічну документацію з реконструкції тваринницьких приміщень. Показники мікроклімату корівників за різних способів утримання сухостійних корів Дослідження показників мікроклімату приміщень – необхідна умова гігієнічної оцінки різних способів утримання та експлуатації корів. Визначення максимальної та мінімальної температур повітря приміщень, як основного фізичного подразника організму тварин, показало значні коливання цих показників за різних способів утримання сухостійних корів (табл. 1). Реконструкція приміщень з обладнанням окремої секції для сухостійних корів при прив’язному (у стійлах) чи безприв’язному (з комбібоксами) утриманні забезпечувала значно менші коливання мінімальних та максимальних температур повітря порівняно з прив’язним утриманням сухостійних корів у стійлах разом з дійними. Різниця між мінімальною і максимальною температурами повітря в приміщенні протягом доби була найменшою при утриманні сухостійних корів у ізольованих секціях (1,5–1,7 оС на прив’язі і 2,0–2,4 оС без прив’язі) порівняно з їх утриманням разом з дійними (3,4–3,9 оС). Відносна вологість повітря у приміщенні, де застосовували прив’язне утримання сухостійних корів разом з дійними, а реконструкцію не проводили, була вище допустимого рівня на 13,1%. При утриманні сухостійних корів в ізольованій секції, обладнаній після реконструкції приміщення, цей показник був нижчим на 15,8% (прив’язне) та на 18,5% (безприв’язне) утримання. Таким чином, прив’язне утримання сухостійних корів разом з дійними не забезпечує дотримання оптимальної відносної вологості повітря у приміщенні. З метою забезпечення оптимальних значень цього показника мікроклімату в корівнику доцільно облаштовувати окрему секцію для сухостійних корів, чого досягають при реконструкції приміщень. Концентрація вуглекислого газу в повітрі приміщення при утриманні сухостійних корів разом з дійними відповідала його гранично допустимому рівню. Утримання сухостійних корів в окремій секції приміщення сприяло зменшенню рівня вуглекислого газу в повітрі на 0,08% (прив’язне) і на 0,06% (безприв’язне) порівняно з контролем. Вміст аміаку в повітрі корівника суттєво не залежав від способу утримання сухостійних корів (табл. 1). Підтверджено висновок про те, що концентрація аміаку в повітрі приміщень вище вночі, ніж вдень. Це пояснюється тим, що вдень обмін повітря в приміщенні для тварин значно інтенсивніший, а також регулярно видаляється гній. Переведення сухостійних корів в окрему секцію приміщення сприяло зниженню загальної мікробної забрудненості повітря в цій частині будівлі. Таблиця 1 ), n=60 Показник Спосіб утримання прив’язний безприв’язний (в окремій секції з комбібоксами) разом з дійними в окремій секції Температура повітря, оС: мінімальна 13,7±0,55 16,3±0,31* 6 8 : , ? 3/4 ¦ ? h R h R h R 8 : ¦ ? ?? -p-<.th.¶/AE0 1’2H384oeoennneeeeUeUeUeUeUeIIIIIIIIII ???????????$ o e ?????????????? 2±1,02* Концентрація вуглекислого газу в повітрі, % 0,26±0,015 0,18±0,006* 0,20±0,004* Концентрація аміаку в повітрі, мг/м3 19,8±0,71 18,4±0,60 18,0±0,68 Рівень виробничих шумів, дБ: - роздача кормів 79,6±2,17 10,6±0,63* 12,2±0,57* - видалення гною 4,5±0,32 4,0±0,26 3,4±0,11* - робота доїльного апарату 45,7±0,91 - - Середня сума балів 3,40 4,33 4,55 Оцінка технологічного рішення рівень граничних добових коливань допустимий проектно-технологічний режим оптимальний проектно-технологічний режим * Тут і далі - Р?0,05 порівняно з утриманням на прив’язі разом з дійними Так, при безприв’язному утриманні сухостійних корів в ізольованій секції порівняно з тваринами, що утримувались у стійлах разом з дійними коровами, мікробна забрудненість повітря була в 2,3 раза меншою. У повітрі приміщень за прив’язного утримання сухостійних корів в ізольованій секції мікробна забрудненість повітря виявилась також нижчаю в 2 рази порівняно з аналогічними показниками повітря при утриманні сухостійних корів разом з дійними. Найбільша кількість мікроорганізмів у повітрі приміщень зареєстрована о 12-й і 18-й годинах, а найменша – о 6-й і 24-й годинах доби. Таким чином, показано, що за кількістю мікроорганізмів у повітрі приміщення найбільш оптимальним способом утримання сухостійних корів є їх переведення в ізольовану секцію. Використання для виконання технологічних операцій різних механізмів у тваринницьких приміщеннях є причиною виникнення виробничих шумів. Так, у приміщенні, де сухостійні корови утримувались разом з дійними, а роздавання кормів здійснювалось за допомогою кормороздавача КТУ-10, рівень виробничих шумів був у 7,5 раза більшим, ніж при прив’язному утриманні корів в ізольованих секціях і в 6,5 раза більшим, ніж при безприв’язному утриманні в тих же умовах, де корми роздавались за допомогою ручних візків. Підвищений рівень виробничих шумів, а саме робота компресора та доїльного апарата, суттєво впливали на поведінку сухостійних корів, які утримувались разом з дійними. За таких умов у сухостійних корів підвищувалась рухова активність, зростала кількість рухів голови, кінцівок, тварини непокоїлися і припиняли відпочинок. Під час такої технологічної операції як видалення гною з приміщення транспортером, рівень виробничих шумів був у межах допустимої норми за різних способів утримання сухостійних корів у стійловий період (див. табл. 1). Таким чином, безприв’язне утримання сухостійних корів у стійловий період в окремих секціях, обладнаних комбібоксами, є найбільш доцільним з точки зору дотримання встановлених гігієнічних вимог і відповідає оптимальному проектно-технологічному режиму. Це позитивно впливає на поведінку тварин, створює оптимальні гігієнічні умови для підготовки сухостійних корів до отелення та наступної лактації. Отримані дані щодо показників мікроклімату повітря в реконструйованих приміщеннях, де застосовували безприв’язне утримання сухостійних корів в окремих секціях, в основному відповідали вимогам Відомчих норм технологічного проектування скотарських підприємств та законодавчим актам з тваринництва країн ЄС. Загальна імунологічна реактивність організму сухостійних корів за різних способів утримання Дослідженнями загальної імунологічної реактивності організму корів за різних способів утримання показано, що перед запуском шкірна реакція тварин всіх груп на введення гістаміну була однаковою (табл. 2). До проведення гістамінової проби товщина складки шкіри на шиї у сухостійних корів при прив’язному утриманні їх в окремій секції через місяць з початку дослідного періоду була на 0,8 мм, а при безприв’язному утриманні – на 1,5 мм меншою, ніж у контролі (прив’язне утримання у стійлах разом з дійними). В той же час товщина складки шкіри на шиї сухостійних корів у відповідь на введення гістаміну при прив’язному утриманні їх в окремій секції була меншою на 1,5 мм, а при безприв’язному утриманні в окремій секції – на 3,7 мм порівняно з аналогічними показниками у корів при їх утриманні разом з дійними. Загальна реактивність та індекс реактивності у сухостійних корів, яких утримували безприв’язно в окремій секції, через місяць з початку дослідного періоду були відповідно в 1,4 та в 1,2 раза нижчими, ніж при прив’язному утриманні їх разом з дійними. Таблиця 2 ), n=10 Показник Спосіб утримання прив’язний безприв’язний (в окремій секції з комбібоксами) разом з лактуючими в окремій секції Під час запуску корів Товщина складки шкіри на шиї, мм: до проведення гістамінової проби 8,6±0,12 8,3±0,17 8,4±0,20 після ін’єкції гістаміну 12,6±0,19 12,5±0,29 12,3±0,40 Загальна реактивність, мм 4,0±0,13 4,2±0,21 3,9±0,41 Індекс реактивності, % 46,5±1,65 50,6±2,80 46,4±5,02 Через місяць після запуску корів Товщина складки шкіри на шиї, мм: до проведення гістамінової проби 10,3±0,15 9,5±0,14* 8,8±0,11* після ін’єкції гістаміну 18,6±0,35 17,1±0,32* 14,9±0,30* Загальна реактивність, мм 8,3±0,29 7,6±0,23 6,1±0,26* Індекс реактивності, % 80,6±2,71 80,0±2,27 69,3±3,05* Таким чином, утримання сухостійних корів у стійловий період в ізольованих секціях безприв’язно або прив’язно у стійлах значно меншою мірою впливає на їх загальну імунологічну реактивність, ніж їх утримання разом з дійними в стійлах. Вплив способу утримання корів на молочну продуктивність та живу масу телят Встановлено, що запровадження різних способів утримання корів у стійловий період не вплинуло на їх масу тіла під час запуску та тривалість сухостійного періоду. Однак дещо більша маса тіла була у корів перед отеленням, яких утримували безприв’язно в ізольованій секції з комбібоксами (табл. 3). Таблиця 3 , n=10 Показник Спосіб утримання прив’язний безприв’язний (в окремій секції з комбібоксами) разом з лактуючими в окремій секції Тривалість сухостійного періоду, днів 58,7±2,11 57,7±2,18 60,2±2,87 Маса тіла корів під час запуску 501,3±3,66 499,3±4,01 499,9±2,25 Маса тіла корів перед отеленням 556,9±3,74 565,5±3,53 569,3±2,42 Приріст маси тіла корів за період сухостою 55,6±5,80 66,2±2,85* 69,4±3,15* Маса тіла телят при народженні 32,5±1,17 34,2±1,03 36,4±0,93* Маса тіла корів на кінець лактації 529,6±2,62 539,2±3,90 538,8±3,32 У корів, яких утримували у стійлах разом з дійними, а також прив’язно в окремій секції, маса тіла не змінювалась. Таким чином, показано, що спосіб утримання корів не впливає на їх масу тіла протягом сухостійного періоду. В той же час дослідження показали, що маса тіла телят, які народились від корів за різних способів їх утримання в сухостійний період, змінювалась значною мірою. Так, маса тіла новонароджених телят, одержаних від корів, які утримувались безприв’язно в ізольованій секції з комбібоксами, була на 3,9 кг або на 12% вірогідно вищою, ніж у тварин, що народилися від корів при їх утриманні у стійлах разом з дійними. В кінці лактації маса тіла піддослідних корів не відрізнялась. Встановлено, що молочна продуктивність корів, яких утримували в сухостійний період в окремій секції в комбібоксах за перший місяць лактації була вищою на 16,3%, в окремій секції з комбібоксами – на 17,4% порівняно з контролем. Така ж закономірність щодо молочної продуктивності зберігалася у піддослідних корів протягом 305 днів лактації. За різних способів утримання сухостійних корів не виявлено змін хімічного складу та якості молока після їх отелення. Так, вміст сухої речовини, жиру, лактози, золи, кальцію, фосфору в молоці, а також його густина та кислотність у корів піддослідних груп не відрізнялась. Витрати кормів на 1 кг молока, одержаного від корів, яких утримували в сухостійний період прив’язно в окремій секції приміщення, були на 19,0%, а в корів, яких утримували безприв’язно в окремій секції з комбібоксами – на 21,0% нижчими, ніж аналогічні показники у корів, яких утримували прив’язно в стійлах разом з дійними (табл. 4). Таблиця 4 , n=10 Показник Спосіб утримання прив’язний безприв’язний (в окремій секції з комбібоксами) разом з лактуючими в окремій секції Надій молока за перший місяць лактації, кг 531,1±7,76 617,6±11,65* 623,4±12,19* Надій молока за 305 днів лактації, ц 42,22±1,47 48,76±1,61 50,22±1,32 Витрачено кормів, корм. од. 5838 5824 5852 Витрачено кормів на 1 кг молока, корм. од. 1,38±0,05 1,19±0,04* 1,16±0,04* Коефіцієнт використання кормів на утворення молока, % 20,5±1,24 24,0±1,19* 24,9±1,08* Таким чином, безприв’язне утримання сухостійних корів в ізольованій секції в стійловий період забезпечувало кращу підготовку тварин до отелення, дотримання технологічних вимог виробництва молока, що сприяло не тільки збільшенню його надоїв, а й зменшенню на 0,31 корм. од. витрат корму на 1 кг молока. Вищим на 4,4% був і коефіцієнт використання кормів коровами, яких утримували в сухостійний період безприв’язно в окремій секції з комбібоксами порівняно з аналогічними показниками у тварин при прив’язному утриманні разом з дійними (табл. 4). Таким чином, розроблений проект реконструкції корівника забезпечує дотримання гігієнічних вимог до утримання сухостійних корів, позитивно впливає на їх поведінку, масу тіла, імунологічну реактивність, підвищує масу тіла новонароджених телят, молочну продуктивність корів після отелення та створює умови для одержання молока високої якості. ВИСНОВКИ На основі експериментальних досліджень доведено перевагу безприв’язного утримання сухостійних корів української чорно-рябої молочної породи в окремій секції корівника над прив’язним утриманням у стійлах, що досягається шляхом реконструкції тваринницьких приміщень та забезпеченням оптимальних параметрів мікроклімату. Показано доцільність застосування нових підходів до розрахунку кількості скотомісць у тваринницьких приміщеннях, який залежить від кількості та терміну перебування тварин у відповідній статево-віковій групі, а також темпів розширення стада. Для утримання корів української чорно-рябої молочної породи рекомендується застосувати стійла, розмір яких залежить від маси їх тіла та навкісної довжини тулуба. Найбільш оптимальним є утримання сухостійних корів української чорно-рябої молочної породи безприв’язно в окремій секції, обладнаній комбібоксами з розмірами: довжина 1200 мм, висота 800 мм або прив’язно у стійлах (розміри: ширина – 1500 мм, довжина – 2000 мм). Утримання сухостійних корів у стійловий період в окремих секціях з комбібоксами забезпечує більш оптимальні мінімальні та максимальні температури повітря, знижує відносну вологість в середньому на 16-20% протягом доби і відповідає встановленим гігієнічним вимогам порівняно з їх прив’язним утриманням разом з дійними у стійлах. Безприв’язне в комбібоксах або прив’язне у стійлах в окремій секції приміщення утримання сухостійних корів сприяє зменшенню концентрації вуглекислого газу в повітрі в середньому на 0,06-0,08%, при вмісті аміаку та швидкості руху повітря в межах нормативних величин. Загальна мікробна забрудненість повітря окремої секції приміщення протягом доби при безприв’язному утриманні сухостійних корів в комбібоксах в середньому в 2,1-2,3 раза нижча, ніж при їх утриманні у стійлах разом з дійними коровами. Встановлено, що в окремій секції приміщення, де утримувались сухостійні корови порівняно з їх утриманням у приміщенні разом з лактуючими, загальний рівень виробничих шумів при роздаванні кормів, доїнні корів та видаленні гною був у 6,5-7,9 раза нижчим. Загальна імунологічна реактивність організму сухостійних корів при безприв’язному утриманні окремо від лактуючих в спеціально обладнаних комбібоксах змінювалась значно меншою мірою, ніж при прив’язному їх утриманні разом з дійними. Встановлено, що за безприв’язного утримання сухостійних корів в окремій секції з комбібоксами у стійловий період маса тіла новонароджених телят була більшою на 11,2% порівняно з аналогічними показниками телят, одержаних від корів при утриманні разом з лактуючими. Доведено, що молочна продуктивність корів, які в сухостійний період утримувались безприв’язно окремо від лактуючих, за перший місяць та за 305 днів лактації, порівняно з утриманням тварин у стійлах, була більшою на 15,5 та 18,9 % відповідно. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ При використанні стійлово-вигульної системи утримання великої рогатої худоби в господарствах з чисельністю поголів’я до 200 дійних корів найбільш оптимальним при реконструкції діючих корівників є утримання корів у сухостійний період в ізольованих секціях, обладнаних спеціальними комбібоксами з розмірами стійла: ширина 1500 мм; довжина 2000 мм; а розміри комбібоксу: довжина 1200 мм, висота 800 мм. При визначенні потреби у скотомісцях у виробничих приміщеннях при реконструкції ферм необхідно брати за основу термін перебування різних статево-вікових груп худоби у приміщеннях, що спрощує формування технологічних груп та дає можливість передбачати розширення стада. Найбільш комфортним з точки зору параметрів мікроклімату (зниження вмісту шкідливих газів, водяних парів, кількості мікроорганізмів у повітрі та шуму, що виникає при роботі машин і механізмів у процесі виробництва молока) є відокремлення сухостійних корів від дійних в ізольовану секцію, обладнану комбібоксами з безприв’язним утриманням. СПИСОК основних ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Польовий Л.В., Яремчук О.С. Технології скотарства в реформованих сільськогосподарських підприємствах Вінницького регіону // Вінниця: “Книга - Вега” ВАТ Віноблдрукарня, 2002. – 320 с. (Дисертант брав участь в узагальненні власних досліджень та підготовці матеріалів до друку). Польовий Л.В., Яремчук О.С. Методика визначення перспективного розширення сільськогосподарських підприємств // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2000. – Вип. 8, Т.2. – С. 97-99. (Дисертант розрахував перспективне розширення ферм різної потужності). Польовий Л.В., Яремчук О.С., Романенко Т.Д., Буткалюк Ж.В. Використання модульних технологічних рішень для створення бази наукового підходу щодо експлуатації малих тваринницьких ферм у період реформування аграрного сектора // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2001. – Вип. 9. – С. 94-104. (Дисертантом запропоновано модулі стійл для сухостійних та дійних корів). Польовий Л.В., Яремчук О.С. Використання шкали для визначення перспективного розширення сільськогосподарських підприємств // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2001. – Вип.11. – С. 76-78. (Дисертантом проведено математичні розрахунки, підготовлено матеріали до друку). Польовий Л.В., Яремчук О.С. Використання різних способів утримання корів у сухостійний та дійний періоди // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2002. – Вип.13. – С. 69-73. (Дисертант провів дослідження; взяв участь у аналізі отриманих результатів та підготовці статті до друку). Польовий Л.В., Польова О.М., Яремчук О.С. Вологість повітря в приміщеннях для сухостійних корів у залежності від умов годівлі та утримання їх в стійловий період // Корми і кормовиробництво. Міжвідом. тем. науковий збірник. - Вінниця: Тезіс, 2003. – №51. – С. 319-323. (Дисертант провів дослідження щодо мікроклімату, зробив аналіз; узяв участь у підготовці статті). Польовий Л.В., Яремчук О.С. Мікробозабрудненість приміщень в залежності від умов утримання сухостійних корів // Наук. вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. – Львів, 2003. – Т. 5, (№3). – Ч.3. – С. 178-185. (Дисертант провів дослідження щодо мікроклімату; взяв участь у аналізі та написанні статті). Яремчук О.С. Загальна імунологічна реактивність сухостійних корів у залежності від умов їх утримання // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2004. – Вип. 16. – С. 125-129. Яремчук О.С. Модульні технологічні рішення для утримання сухостійних і дійних корів // Зб. матеріалів ІІ наук. міжвуз. конф. аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2001. – С. 84-85. Польовий Л.В., Яремчук О.С. Вплив способів утримання сухостійних корів у стійловий період на живу масу телят при народженні // Зб. матеріалів ІV міжвуз. наук.-практ. конф. аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2004. – С. 166-168. (Дисертант провів дослідження з утримання сухостійних корів, підготував матеріали до друку). Методичні рекомендації з гігієнічних вимог безприв’язного утримання сухостійних корів / Яремчук О.С., Польовий Л.В., Демчук М.В., Педоченко В.І. – Вінниця: Вінницяагропроект, 2005. – 20 с. (Дисертант провів дослідження та брав участь у підготовці матеріалів до друку). Патент України на корисну модель 23264, МПК (2006) С12Q 1/06 C12N 1/02 C12N 1/20 / Спосіб визначення кількості бактерій, які знаходяться у повітрі виробничих приміщень / Яремчук О.С., Власенко В.В., Романенко Т.Д., Власенко І.Г. – № u 200701665; Заявл. 19.02.2007; Опубл. 10.05.2007. Бюл. № 6. (Дисертант брав участь в експериментальних дослідженнях та підготовці матеріалів до патентування). Патент України на корисну модель 23265, МПК (2006) C12N 1/02 C12N 1/20 / Живильне середовище для росту бактерій, які знаходяться у повітрі виробничих приміщень / Яремчук О.С., Власенко В.В., Романенко Т.Д., Власенко І.Г. – № u 200701666; Заявл. 19.02.2007; Опубл. 10.05.2007. Бюл. № 6. (Дисертант брав участь в експериментальних дослідженнях та підготовці матеріалів до патентування). Яремчук О.С. Гігієнічна оцінка способів утримання сухостійних корів при реконструкції тваринницьких приміщень. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. – Національний аграрний університет, Київ, 2007. У дисертаційній роботі викладено експериментальні дані щодо переваг використання при реконструкції діючих тваринницьких приміщень безприв’язного способу утримання сухостійних корів в ізольованих секціях, обладнаних комбібоксами. На доцільність використання при реконструкції приміщень безприв’язно-комбібоксового утримання сухостійних корів вказують менші коливання температури, нижча відносна вологість, вміст аміаку, вуглекислого газу, кількість мікроорганізмів у повітрі та зниження рівня виробничих шумів порівняно з прив’язним утриманням тварин у стійлах разом з дійними коровами. Мікроклімат у реконструйованих приміщеннях відповідає вимогам проектно-технологічного режиму. Доведено, що у корів, які в сухостійний період утримувались разом з дійними, неспецифічна реактивність організму змінювалась в значних межах, а молочна продуктивність після отелення була меншою, ніж у корів, які в сухостійний період утримувались прив’язно або безприв’язно в окремих секціях приміщення. Собівартість виробництва молока при утриманні корів у період сухостою в окремих секціях приміщення знижувалась на 9-12%, а рентабельність його виробництва збільшувалась на 10-12%, порівняно з аналогічними показниками при утриманні корів у період сухостою прив’язно разом з дійними. Запропоновано при реконструкції тваринницьких приміщень використовувати для розрахунку кількості скотомісць термін перебування тварин в певній статево-віковій групі. Доведено, що найбільш ефективним є утримання корів у сухостійний період в ізольованих секціях, обладнаних спеціальними комбібоксами з розмірами стійла: ширина 1500 мм; довжина 2000 мм; а розміри комбібоксу: довжина 1200 мм, висота 800 мм Ключові слова: корови, порода, сухостій, лактація, реконструкція, утримання, годівля, молоко, рентабельність. Яремчук А.С. Гигиеническая оценка способов содержания сухостойных коров при реконструкции животноводческих помещений. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.06 – гигиена животных и ветеринарная санитария. – Национальный аграрный университет, Киев, 2007. В работе представлены материалы по использованию интенсивных технологий производства молока в условиях небольших ферм. Для этого были изучены особенности реконструкции действующих животноводческих зданий и определены основные пути повышения производства молока с учетом улучшения подготовки коров в сухостойный период к отелу и последующей лактации. Впервые на основании усовершенствования способов содержания коров в сухостойный период разработаны новые подходы к реконструкции коровников. Сделаны дополнения к Ведомственным нормам технологического проектирования животноводческих предприятий (ВНТП – АПК – 01.05) относительно содержания коров в сухостойный период, что позволяет увеличить производство молока. Установлены пути расширения сельскохозяйственного производства. Бальная оценка санитарно-гигиенического состояния помещений для сухостойных коров в стойловый период, включающая оценку производственных шумов, температуры воздуха, ее газового состава, влажностного режима, а также микробного загрязнения, показала, что эти факторы зачастую превышают установленные нормы и отрицательно влияют на коров в сухостойный период при их совместном содержании с дойными на привязи. Общая иммунологическая реактивность организма, которую оценивали по толщине складки кожи на шее, через месяц сухостойного периода была большей у коров, содержащихся совместно с дойными на привязи, чем у тех, которые содержались в изолированных секциях. Экспериментальная проверка эффективности использования разных способов содержания сухостойных коров в стойловый период (совместно с дойными коровами на привязи, в отдельной секции на привязи и без привязи в оборудованных боксах) показала преимущества беспривязного содержания сухостойных коров в изолированной секции. Масса новорожденных телят, полученных от коров, содержащихся совместно с дойными была ниже, чем телят, полученных от коров, которые содержались в сухостойный период в изолированной секции беспривязно и от тех, которые содержались в изолированной секции (34,2 кг – на привязи и без привязи – 36,4 кг). За исключением химического состава молока, молочная продуктивность коров разных групп после отела, а также экономическая эффективность производства молока в значительной степени зависели от способа содержания коров в сухостойный период. При беспривязном содержании в отдельной секции коровы имели лучшие показатели, чем при совместном содержании с лактирующими в стойлах. Ключевые слова: коровы, порода, сухостой, лактация, реконструкция, содержание, кормление, молоко, рентабельность Jaremchuk O.S. Hygienic estimation of housing methods of dry-off cows in reconstructed barns. – The manuscript. Thesis for obtaining scientific degree candidate of agricultural sciences on a specialty 16.00.06 - Hygiene of animals and veterinary sanitation. - National Agrarian University, Kyiv, 2007. Experimental data on advantages of the use of free-stall system with combined boxes in separate sections for housing of dry-off cows and reconstruction of existing cattle barns has been shown in the thesis. As compared to the tie-stall system of housing of dry-off cows together with milking cows, free-stall housing allows for the less fluctuations of temperature, lower relative humidity and concentration of ammonia, carbon dioxide and amount of microorganisms in the air as well as significantly lower noise level. Microclimate of reconstructed barns corresponds to technical requirements for barn construction. It is has been proved, that dry-off cows, which have been kept together with milking cows during the dry-off period had greater variation of non-specific reactivity and lower milk performance as compared to the cows kept in free stalls or tie stalls in separate sections of the barn. Cost of milk production was by 9-12% lower and return on investment was by 10-12% higher at housing of dry cows in separate sections of the barn as compared to the same indexes when dry-off cows were kept together with milking cows. For the purpose of barn reconstruction and estimation of group size, it has been proposed to use the duration of stay of an animal in a certain age group. It has been proved that the most effective method of housing of dry-off cows is free-stall housing in isolated sections of the barn equipped with combined boxes of 1500 mm in width and 1200 mm in length, providing rest area on a wooden floor (1500 – 2000 mm). Key words: cows, breed, dry-off period, lactation, reconstruction, housing, feeding, milk, return on investment. PAGE 21

Похожие записи