.

Гігієнічна оцінка способів утримання сухостійних корів при реконструкції тваринницьких приміщень (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4917
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Яремчук Олександр Степанович

УДК 636.2.083.31:613:631.22.004.68

Гігієнічна оцінка способів утримання сухостійних корів при реконструкції
тваринницьких приміщень

16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор Польовий
Леонід Васильович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач
кафедри розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент Козенко
Оксана Віталіївна, Львівська національна академія ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри гігієни тварин

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Хмель Микола Миколайович,
Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри зоогігієни

Захист відбудеться “13” вересня 2007 року о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15,
навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13,
навчальний корпус № 4, кім. 28

Автореферат розісланий “10” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Шевченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліджень. Реформування аграрного сектора економіки
України та перехід сільськогосподарських підприємств на ринкові засади
господарювання поставили перед вітчизняною наукою і практикою ряд
невирішених проблем щодо вдосконалення існуючих і розробки нових
ефективних технологічних рішень у сфері виробництва продукції
тваринництва. Однією з таких проблем є зниження чисельності поголів’я
великої рогатої худоби в господарствах, що в свою чергу призвело до
утримання разом різних статево-вікових груп тварин у приміщеннях,
особливо в зимово-стійловий період. При цьому забезпечити повною мірою
дотримання гігієнічних вимог до утримання різних технологічних груп
великої рогатої худоби відповідно до Відомчих норм технологічного
проектування (ВНТП – АПК – 01.05) не завжди вдається.

Мала чисельність великої рогатої худоби в більшості господарств не дає
можливості застосувати сучасні технології виробництва молока, збільшити
його кількість та покращити якість. Тому, поряд із збільшенням
чисельності поголів’я, передбачається проведення реконструкції діючих
тваринницьких приміщень з метою забезпечення найбільш оптимальних умов
утримання тварин. Особливого значення за таких умов набувають сучасні
способи утримання сухостійних та лактуючих корів у зимово-стійловий
період. За різних технологій виробництва молока від способу утримання
тварин залежить резистентність їх організму, стан молочної залози та
молочна продуктивність, якість молока, відтворна здатність і термін
експлуатації (Луценко М.М., 1983; Брус Ф., 2002; Демчук М.В., 2002).

Тому актуальними нині є дослідження з визначення найбільш оптимального
способу утримання сухостійних корів у зимово-стійловий період на основі
вивчення параметрів мікроклімату приміщень, їх впливу на імунологічну
реактивність, молочну продуктивність тварин, якість молока та
життєздатність приплоду, що є необхідною умовою розробки
науково-практичних підходів до реконструкції існуючих тваринницьких
приміщень.

Проведення зазначених досліджень дасть можливість удосконалити існуючі
способи утримання різних статево-вікових і технологічних груп великої
рогатої худоби в зимово-стійловий період в одному приміщенні, дати їм
гігієнічну оцінку та доповнити Відомчі норми технологічного проектування
скотарських підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано
згідно з планом науково-дослідних робіт Вінницького державного аграрного
університету за темою: “Збереження генофонду вітчизняних порід великої
рогатої худоби та розробити і впровадити технологічний проект отримання
5000 кг молока за рік від корів нових порід та генотипів в умовах
Вінницької області” (державний реєстраційний № 0197 U019231), яка є
частиною науково-технічної програми “Продовольство 2000 – 2005”, а також
планів розвитку тваринництва у Вінницькій області (2000, 2005).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень – удосконалити способи
утримання сухостійних корів, дослідити показники мікроклімату
реконструйованих приміщень та вивчити їх вплив на молочну
продуктивність, імунологічну реактивність, якість молока корів і
життєздатність приплоду.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– удосконалити існуючі способи утримання сухостійних корів шляхом
реконструкції виробничих приміщень;

– уточнити норми забезпечення корів української чорно-рябої молочної
породи виробничими площами;

– розробити елементи реконструкції внутрішнього обладнання для утримання
сухостійних корів;

– дослідити показники мікроклімату та дати гігієнічну оцінку різним
способам утримання сухостійних корів у реконструйованих корівниках;

– встановити рівень загальної імунологічної реактивності сухостійних
корів залежно від способу їх утримання;

– вивчити молочну продуктивність корів після отелення, якість молока та
масу тіла телят за різних способів їх утримання;

– дати економічну оцінку застосування запропонованих способів утримання
сухостійних корів.

Об’єкт дослідження: виробничі приміщення, корови української чорно-рябої
молочної породи, новонароджені телята, молоко.

Предмет дослідження: способи утримання сухостійних корів, мікроклімат,
хімічний склад та якість молока корів, маса тіла тварин, імунологічна
реактивність організму.

Методи дослідження: гігієнічні (визначення показників мікроклімату),
зоотехнічні (продуктивність тварин та якість молока), клінічні
(визначення загальної імунологічної реактивності корів) та статистичні
(математична обробка результатів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведеної гігієнічної
оцінки запропонованих способів утримання сухостійних корів української
чорно-рябої молочної породи розроблено нові теоретичні підходи до
реконструкції існуючих виробничих приміщень, які узгоджуються з вимогами
ВНТП – АПК – 01.05. Доведено, що для забезпечення оптимальних умов
утримання в зимово-стійловий період худоби різних статево-вікових груп в
одному приміщенні доцільно проводити реконструкцію корівників. Потребу в
скотомісцях для тварин у приміщенні при цьому необхідно визначати за
кількістю днів перебування корів у технологічній групі залежно від їх
фізіологічного стану та віку, з урахуванням загальних коефіцієнтів, які
рекомендовані Відомчими нормами технологічного проектування для
спеціалізованих підприємств з виробництва молока.

Проведеними дослідженнями мікроклімату реконструйованих тваринницьких
приміщень вперше доведено, що найбільш оптимальним способом утримання
корів у сухостійний період є безприв’язний в окремій секції з
комбібоксами, який дає можливість дотримання гігієнічних вимог, сприяє
збільшенню молочної продуктивності корів після отелення на 15-19 % та
маси тіла новонароджених телят на 11,2 %.

Доведено, що безприв’язне утримання сухостійних корів в окремій
ізольованій секції, обладнаній комбібоксами, або прив’язне в окремій
ізольованій секції забезпечує більш оптимальні значення температури
повітря, сприяє зниженню рівня вуглекислого газу на 0,06-0,08%,
відносної вологості – на 16-20%, мікробного забруднення повітря – в
2,1-2,3 раза, рівня виробничих шумів – у 6,5-7,9 раза, покращує
ефективність використання виробничих площ та внутрішнього обладнання
приміщення.

Встановлено, що загальна імунологічна реактивність організму корів у
сухостійний період, які утримувались безприв’язно в ізольованій секції з
комбібоксами, змінювалась значно меншою мірою, ніж при їх прив’язному
утриманні в стійлах. Наукова новизна одержаних результатів досліджень
підтверджена двома патентами України.

Практичне значення одержаних результатів. На основі експериментальних
досліджень мікроклімату приміщень, загальної імунологічної реактивності
організму, молочної продуктивності корів, маси тіла новонароджених телят
та запропонованих технологічно-планувальних рішень обґрунтовано новий
спосіб утримання сухостійних корів у зимово-стійловий період. Уточнено
існуючі гігієнічні вимоги до утримання сухостійних корів української
чорно-рябої молочної породи в стійловий період, які покладено в основу
рекомендацій з реконструкції виробничих приміщень, що дало можливість
доповнити Відомчі норми технологічного проектування скотарських
підприємств. Встановлено, що за стійлово-вигульної системи утримання
великої рогатої худоби найбільш оптимальним при реконструкції корівників
є безприв’язне утримання сухостійних корів в ізольованих секціях,
обладнаних комбібоксами з розмірами: довжина – 1200 мм, висота – 800 мм
або ж прив’язне утримання в ізольованих секціях з розмірами стійла:
ширина 1500 мм, довжина 2000 мм.

Вдосконалено спосіб визначення кількості скотомісць у виробничих
приміщеннях при реконструкції корівників, в основу якого покладено
термін перебування тварин різних статево-вікових груп худоби в
технологічній групі, що спрощує її формування та передбачає розширення
стада.

Виробнича перевірка запропонованого способу безприв’язного утримання
сухостійних корів в ізольованих секціях, обладнаних комбібоксами, яка
проведена в ряді господарств Вінницької області, показала їх високу
економічну ефективність, що підтверджено актами впровадження наукових
розробок у виробництво. Одержані результати можуть бути використані при
вдосконаленні Відомчих норм технологічного проектування скотарських
підприємств, а також у навчальному процесі при підготовці фахівців
тваринницької галузі.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів дослідження з
вивчення ефективності застосування удосконаленого комбібоксу та стійла
для утримання корів чорно-рябої молочної породи у сухостійний період,
дав гігієнічну оцінку різних способів утримання корів у реконструйованих
приміщеннях, запропонував спосіб розрахунку кількості скотомісць у
виробничих приміщеннях, дослідив показники мікроклімату, якості молока
та імунологічної реактивності тварин та підготував рукопис дисертації.
Формулювання завдань роботи, планування напряму досліджень, розробка
схем дослідів, інтерпретація та узагальнення отриманих результатів
здійснені з допомогою наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались та одержали позитивну оцінку на: Першій та другій наукових
міжвузівських конференціях аспірантів і молодих викладачів “Сучасна
аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (м. Вінниця,
2001, 2002 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні
проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки”, присвяченої 120-річчю
заснування ветеринарної школи у Львові (м. Львів, 2001 р.); Міжнародній
науковій конференції “Корми і кормовиробництво” (м. Вінниця, 2003 р.);
Науково-практичній конференції “Нові технології та біотехнології у
виробництві продукції тваринництва” (м. Біла Церква, 2002 р.);
Науково-практичній конференції “Нові технології заготівлі кормів і
біологічні аспекти використання вулканічних туфів у кормовиробництві та
тваринництві” (м. Вінниця, 2003 р.); Науковій конференції докторантів і
аспірантів “Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла
Церква, 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми
розвитку тваринництва (м. Львів, 2003 р.); Науково-методичній
конференції “Формування конкурентноспроможної освіти в регіоні” (м.
Дніпропетровськ, 2004 р.); Науково-практичній конференції “Проблеми
становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м. Вінниця, 2005
р.).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано в 13 наукових
працях, у тому числі 7 у фахових виданнях, одній книзі, двох тезах
науково-практичних рекомендацій виробництву та у двох патентах України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 174
сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду
літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень,
аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій
виробництву, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 29
таблиць, 12 рисунків, 9 додатків. Список літератури складається з 229
джерел, у тому числі 30 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження щодо вивчення мікроклімату приміщень за різних способів
утримання сухостійних корів, молочної продуктивності та імунологічної
реактивності тварин, якості молока, маси тіла новонароджених телят,
розробки проектів реконструкції тваринницьких приміщень проведено
протягом 1997-2002 років в умовах ТОВ СОП “Михайлівське” Вінницького
району, Вінницької області згідно з наведеною схемою (рис. 1).

На першому етапі досліджень розробляли конструкційні елементи стійл,
комбібоксів, а також можливі варіанти реконструкції корівників для
утримання різних статево-вікових та технологічних груп худоби в одному
приміщенні.

Показники мікроклімату корівника Імунологічна реактивність корів Маса
тіла корів, телят Молочна продуктивність корів, якість молока

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Реконструкцію корівників здійснювали шляхом облаштування окремої
ізольованої секції для прив’язного або безприв’язного утримання
сухостійних корів з врахуванням затрат на матеріали, дотримуючись при
цьому існуючих способів годівлі тварин, водопостачання та видалення
гною. Корми сухостійним коровам в ізольованій секції приміщення
роздавали за допомогою ручних візків (ТУ-250), а дійним – з
використанням кормороздавача КТУ-10. Напували тварин за допомогою
автонапувалок АП-1, а гній з приміщень видаляли транспортером ТСГ-160.

Сухостійні корови в ізольованих секціях утримувались прив’язно у стійлах
або безприв’язно в комбібоксах (див. рис. 1). Для облаштування
ізольованої секції в приміщенні використовували дерев’яні щити розміром
3 х 3,5 м, які закріплювали на дерев’яні опори (0,15 х 0,15 м).
Комбібокси виготовляли з дерев’яних брусків (0,08 х 0,08 м), які
закріплювали у підлозі. Висота переднього бруска комбібоксу становила
0,8 м, заднього – 0,65 м. Окремі конструкційні елементи комбібоксу
закріплювали болтами.

Метою другого етапу було вдосконалення способу розрахунку кількості
скотомісць для різних статево-вікових груп великої рогатої худоби при
реконструкції корівників.

Кількість скотомісць у тваринницьких приміщеннях різної потужності при
утриманні різних статево–вікових груп в одному корівнику при простому та
розширеному відтворенні стада визначали за запропонованою формулою,
беручи до уваги термін перебування тварин у технологічній групі та
існуючі Відомчі норми технологічного проектування скотарських
підприємств.

На третьому етапі досліджень вивчали динаміку показників мікроклімату,
імунологічну реактивність сухостійних корів за безприв’язного та
прив’язного їх утримання в реконструйованих корівниках у
зимово-стійловий період. Визначали також масу тіла і молочну
продуктивність корів після отелення, за перший місяць та за 305 днів
лактації, а також масу тіла новонароджених телят.

З цією метою було сформовано три групи сухостійних корів-аналогів
української чорно-рябої молочної породи середньою масою тіла 500-550 кг
і удоєм за останню лактацію 4000-4500 кг молока по 10 голів у кожній.
Корів контрольної групи утримували прив’язно у стійлах в одному
приміщенні з дійними. Корів першої дослідної групи утримували в окремій
секції приміщення прив’язно в стійлах, а другої дослідної групи –
безприв’язно в окремій секції з комбібоксами (див. рис. 1).

Годівлю корів піддослідних груп здійснювали з урахуванням їх маси тіла
та продуктивності згідно з деталізованими нормами (Ноздрін М.Т. та ін.,
1991). Імунологічну реактивність організму сухостійних корів оцінювали
за реакцією на внутрішньошкірне введення розчину гістаміну. Показники
мікроклімату в приміщеннях визначали за загальноприйнятими методами
(Демчук М.В. та ін., 1995) у п’яти повторностях. Проби повітря для
досліджень відбирали у визначених частинах приміщення чотири рази на
добу (о 6-й, 12-й, 18-й і 24-й годині). Дослідження мікробної
забрудненості повітря корівників проводили, використовуючи живильне
середовище для росту бактерій за загальноприйнятими методами та
розробленими нами методиками (патенти на корисну модель № 23264, 23265).

Загальну оцінку мікроклімату приміщень здійснювали за Марковим Ю.М.
(1983) у модифікації Демчука М.В. та ін. (1997).

Надої корів контролювали подекадно протягом лактації, а проби молока для
проведення досліджень відбирали згідно з вимогами ДСТУ-97. В молоці
визначали вміст жиру, лактози та білку, а також сухої речовини, золи,
кальцію, фосфору, густину та загальну кислотність молока – за
загальноприйнятими методами.

Економічну ефективність виробництва молока розраховували за Кононенком
В.К. та ін. (2000). Результати досліджень оброблено статистично (Патров
В.С. та ін., 2000) з використанням ПК та програми M. Excel 2003. Різницю
між показниками середніх значень вважали вірогідною при Р,?3/4¦ ? h R h R h R 8 : ¦ ? ?? -p-<.th. o e n="10" c12n u jaremchuk o.s. hygienic estimation of housing methods dry-off cows in reconstructed barns. the manuscript. thesis for obtaining scientific degree candidate agricultural sciences on a specialty hygiene animals and veterinary sanitation. national agrarian university kyiv experimental data advantages use free-stall system with combined boxes separate sections reconstruction existing cattle barns has been shown thesis. as compared to tie-stall together milking allows less fluctuations temperature lower relative humidity concentration ammonia carbon dioxide amount microorganisms air well significantly noise level. microclimate corresponds technical requirements barn construction. it is proved that which have kept during period had greater variation non-specific reactivity milk performance free stalls or tie barn. cost production was by return investment higher at dry same indexes when were cows. purpose group size proposed duration stay an animal certain age group. most effective method isolated equipped width length providing rest area wooden floor key words: breed lactation feeding investment. page>

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020