.

Гігієнічна оцінка і розробка регламентів безпечного застосування нових пестицидів у комплексній системі захисту садів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
147 3704
Скачать документ

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

ВИПОВСЬКА Анна Павлівна

УДК 613:632.951/.952:634

Гігієнічна оцінка і розробка регламентів безпечного застосування нових
пестицидів у комплексній системі захисту садів

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені
О.О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України

Бардов Василь Гаврилович,

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри пропедевтики гігієни

та радіаційної гігієни

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Томашевська Людмила Анатоліївна,
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України,
завідувачка лабораторії токсикологічних досліджень

доктор медичних наук, професор Маненко Алек Костянтинович, Львівський
національний медичний університет ім. Данила Галицького, професор
кафедри гігієни і профілактичної токсикології з курсом гігієни ФПДО

Провідна установа

Інститут медицини праці, лабораторія токсикології пестицидів та гігієни
праці при їх застосуванні, АМН України, м. Київ

Захист відбудеться “__03__” __листопада__ 2006 р. о __1000__ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Інституті гігієни
та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660,
м. Київ, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та
медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: м. Київ,
вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “__02__” ___жовтня___ 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Б.Ю. Селезньов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пріоритетною складовою частиною інтенсифікації
садівництва, як однієї з найважливіших галузей сільського господарства
України, є науково обґрунтований захист плодових культур від шкідників і
хвороб шляхом використання пестицидних препаратів (Васильєв В.П., Бублик
Л.І. та ін., 1999; Гродський В.А. та ін., 2000; Дрозда В.Ф., Лапа О.М.,
2003).

Новим етапом в удосконаленні комплексної системи захисту плодових
насаджень є впровадження у практику препаратів, які мають ряд переваг
перед застосовуваними раніше хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР).
Зокрема, вони дозволяють суттєво знизити пестицидне навантаження у саду
за рахунок скорочення кількості обприскувань та зменшення норм витрати
препаратів при їхній високій ефективності, меншій стійкості у
навколишньому середовищі, щадній дії на корисну ентомофауну, низькій
токсичності для хребетних тварин і людини (Мельников Н.Н., 1999; Gullino
M.L. et al., 2000; Колесова Д.А., Чмир П.Г., 2005).

Саме до таких перспективних препаратів належить фунгіцид ципродиніл,
діюча речовина препарату ХОРУС 75 WG в.г., що є представником нового
хімічного класу анілінопіримідинів і є високоефективним у боротьбі з
основними грибковими захворюваннями зерняткових і кісточкових плодових
культур, від яких гине до 45–80% урожаю (Васильєв В.П. та ін., 1999;
Шевчук І.В., 2003). Іншим ефективним препаратом проти найбільш
небезпечних шкідників саду, таких як плодожерки, листовійки, молі, є
інсектицид люфенурон (клас бензоїлсечовин), діюча речовина препарату
МАТЧ 050 ЕС к.е. Він належить до нового покоління інсектицидів –
інгібіторів синтезу хітину комах (Новожилов К.В., Сухорученко Г.І.,
1997; Ishaaya I. et al., 2003).

У той же час використання пестицидів із новим механізмом дії потребує
їхньої ретельної токсиколого-гігієнічної оцінки, наукового обґрунтування
допустимої добової дози, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного
для людини та навколишнього середовища застосування ХЗЗР, а також
розробки відповідних аналітичних методів контролю їхнього вмісту в
об’єктах довкілля і харчових продуктах, оскільки безконтрольне внесення
будь-яких екзогенних хімічних речовин створює умови для виникнення
реальної небезпеки для стану здоров’я населення (Медвідь Л.І., 1974;
Кундієв Ю.І., 2003; Трахтенберг І.М., 2004; Каган Ю.С., 1988; Гончарук
Є.Г., 1995; Сердюк А.М., 2004). Адже Закон України “Про пестициди і
агрохімікати” наголошує, що основним принципом державної політики у цій
галузі є пріоритетність збереження здоров’я людини і охорони
навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту
хімізації сільськогосподарського виробництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є
фрагментом науково-дослідної роботи “Розробка методів вивчення впливу на
людину комплексу шкідливих факторів (радіоактивні речовини, солі важких
металів, отрутохімікати та інші)”, № держреєстрації 01.92.0001515,
госпдоговірної теми № 618 “Розробка гігієнічних нормативів та
регламентів застосування препаратів фірми”, № держреєстрації 0101V003201
та госпдоговірної теми № 712 “Розробка гігієнічних нормативів та
регламентів використання препаратів фірми”, № держреєстрації
0102V001814. Робота виконана відповідно до Закону України “Про пестициди
і агрохімікати” від 2 березня 1995 року № 86/95-ВР та Закону України
“Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”
від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є гігієнічна оцінка нових
пестицидів для захисту саду ХОРУС 75 WG в.г. та МАТЧ 050 ЕС к.е. і
наукове обґрунтування регламентів безпечного застосування їхніх діючих
речовин ципродинілу та люфенурону для збереження здоров’я працюючих і
населення та захисту навколишнього середовища від додаткового
екзогенного забруднення.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі завдання:

1. Обґрунтувати допустимі добові дози (ДДД) ципродинілу та люфенурону
для людини на основі комплексної токсиколого-гігієнічної оцінки даних
щодо гострої та хронічної токсичності, віддалених ефектів впливу цих
пестицидів.

2. Дослідити закономірності поведінки ципродинілу та люфенурону в
об’єктах навколишнього і виробничого середовища та плодових культурах
при різних способах застосування пестицидів ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050
ЕС к.е. у різних агрокліматичних зонах України.

3. Вивчити умови праці при різних способах застосування препаратів ХОРУС
75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е. для обробки садів та дати оцінку
потенційного ризику несприятливого інгаляційного і крізьшкірного впливу
ципродинілу і люфенурону на осіб, що працюють з цими пестицидами.

4. Науково обґрунтувати гігієнічні нормативи і регламенти безпечного
застосування препаратів ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е. для захисту
садів, розробивши для їх діючих речовин ципродинілу і люфенурону:

– орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБРВ) у повітрі робочої зони та
атмосферному повітрі;

– орієнтовні допустимі концентрації (ОДК) у ґрунті;

– гранично допустимі концентрації (ГДК) у воді водойм
господарсько-побутового призначення;

– максимально допустимі рівні (МДР) вмісту у досліджуваних продуктах
харчування.

5. Розробити та впровадити у практику санітарно-епідеміологічних станцій
методи аналітичного контролю залишкових кількостей ципродинілу та
люфенурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм,
ґрунті та продуктах харчування.

Об’єкт дослідження: поведінка пестицидів в об’єктах навколишнього
середовища; вплив пестицидів на організм працюючих та населення.

Предмет дослідження: діючі речовини пестицидів (ципродиніл, люфенурон)
та препарати на їх основі; вміст пестицидів у ґрунті, рослинах,
продуктах харчування, атмосферному повітрі, повітрі робочої зони,
нашивках на спецодязі працюючих, змивах з відкритих ділянок шкіри
працюючих; самоочищення води водойм; умови праці.

Методи дослідження. Метод санітарно-гігієнічної експертизи, методи
натурного та лабораторного гігієнічних експериментів, органолептичні,
санітарно-хімічні, санітарно-мікробіологічні, фізико-хімічні
(хроматографічні), фізичні, клініко-діагностичні методи, метод
математичного моделювання.

Одержаний при виконанні досліджень цифровий матеріал був підданий
математичній обробці з використанням методів варіаційної статистики,
дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку
методичних і практичних аспектів проблеми гігієни застосування
пестицидів у системі захисту саду. У роботі вперше:

– проведена гігієнічна класифікація ципродинілу і люфенурону та
препаратів ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е. за ступенем небезпечності
та показано, що за токсичними властивостями обидві діючі речовини і
препарати на їх основі належать до помірно небезпечних пестицидів;

– дана гігієнічна оцінка потенційного ризику несприятливого впливу
досліджуваних пестицидів на осіб, що застосовують препарати на їх
основі, та доведено, що ризик комплексного впливу цих сполук на
працюючих не перевищує допустимий;

– встановлено кількісні закономірності поведінки ципродинілу та
люфенурону в рослинах і ґрунті в умовах різних агрокліматичних зон
України з різними типами ґрунтів і показано, що за стабільністю у ґрунті
та стійкістю у рослинах і сільськогосподарській сировині обидві сполуки
належать до помірно стійких речовин;

– виявлено закономірності впливу досліджуваних сполук на процеси
самоочищення водойм від органічного забруднення;

– визначено дипольні моменти ципродинілу та люфенурону, здійснена
класифікація цих речовин за полярністю та встановлено, що обидві сполуки
належать до малополярних пестицидів, що використано при розробці методів
визначення.

Практичне значення одержаних результатів. Результати
токсиколого-гігієнічної оцінки ципродинілу і люфенурону та препаратів на
їх основі ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е. дали змогу розробити та
затвердити комплекс гігієнічних нормативів і регламентів їх безпечного
застосування, в тому числі ДДД – 2, ОБРВ у повітрі робочої зони – 2, в
атмосферному повітрі – 2, ГДК у воді водойм – 2, ОДК у ґрунті – 2, МДР у
продуктах харчування – 16, термінів очікування до збирання урожаю – 8,
термінів виходу на оброблені ділянки – 16. Усі науково обґрунтовані
гігієнічні нормативи та регламенти затверджені відповідними постановами
Головного державного санітарного лікаря України, включені до
ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.-000-2001 “Допустимі дози, концентрації, кількості
та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових
продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ,
ґрунті” та доповнення до нього.

У ході дослідження були розроблені, апробовані та затверджені відповідно
до чинного законодавства 5 методичних вказівок з визначення в об’єктах
навколишнього середовища та продуктах харчування залишкових кількостей
ципродинілу (№ 65-97, № 82-97, № 358-2002) та люфенурону (№ 71-97,
№ 79-97).

Перелічені вище нормативи та методичні вказівки були використані при
вирішенні питання щодо можливості реєстрації та застосування пестицидів
ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е. в Україні, що знайшло відображення в
“Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в
Україні”, який був погоджений МОЗ України (лист від 26.02.2003
№ 05-20/154).

Матеріали досліджень використовуються в роботі фахівців міністерств,
відомств і установ державного, у тому числі санітарного, нагляду при
здійсненні контролю за безпечним для здоров’я населення та об’єктів
довкілля використанням хімічних засобів захисту рослин, підприємств та
організацій, які застосовують пестициди, науково-дослідних інститутів
гігієнічного профілю.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені мета та завдання
дослідження, здійснений аналітичний огляд вітчизняної та світової
літератури, розроблений план роботи, проведена токсиколого-гігієнічна
оцінка ципродинілу та люфенурону на основі даних про їх токсичність і
віддалені ефекти впливу, здійснена гігієнічна класифікація досліджуваних
сполук та препаратів на їх основі за ступенем небезпечності,
обґрунтовані ДДД ципродинілу та люфенурону для людини, обґрунтовані ОБРВ
обох пестицидів у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі, ОДК у
ґрунті, МДР ципродинілу та люфенурону у продуктах харчування,
розрахований ступінь ризику несприятливого впливу досліджуваних
пестицидів на осіб, що працюють з препаратами ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ
050 ЕС к.е., визначені дипольні моменти обох сполук методом тонкошарової
хроматографії та проведена класифікація досліджуваних пестицидів за
полярністю.

Розробка газохроматографічного методу аналізу ципродинілу та люфенурону
в об’єктах навколишнього середовища і продуктах харчування, проведення
визначення залишкових кількостей цих пестицидів в об’єктах довкілля та
виробничого середовища методом газорідинної хроматографії здійснені
разом із к.х.н. Гиренко Д.Б. Автор брала участь в експериментальній
частині вивчення впливу ципродинілу та люфенурону на органолептичні
показники і загальний санітарний режим водойм; у санітарно-гігієнічних
дослідженнях умов праці при застосуванні препаратів ХОРУС 75 WG в.г. і
МАТЧ 050 ЕС к.е.

Статистична обробка, аналіз і узагальнення одержаних результатів,
формулювання висновків роботи здійснені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
оприлюднені на різних рівнях, у тому числі:

– міжнародному: міжнародній конференції “Environmental, Occupational
Health and Safety in Agriculture on the Boundary of Two Millennia”
(Київ, 1998), міжнародному симпозіумі “Здоровье и химическая
безопасность на пороге ХХІ века” (Санкт-Петербург, 2000), Третьому
міжнародному симпозіумі “100 Years of Chromatography” (Москва, 2003),
Другому міжнародному симпозіумі “Методи хімічного аналізу” (Ужгород,
2005), ХІ Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств
(Полтава, 2006);

– державному та регіональному: науково-практичній конференції “Актуальні
проблеми екогігієни і токсикології” (Київ, 1998), науковій конференції
“Актуальні проблеми токсикології” (Київ, 1999), І з’їзді токсикологів
України (Київ, 2001), 54 та 55 науково-медичних конференціях студентів
та молодих вчених Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця (Київ, 1999, 2000).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 друкованих робіт,
з яких 4 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, в тому
числі 2 самостійні, 10 – у матеріалах і тезах конференцій. Матеріали
дисертації відображені в 5 методичних вказівках, увійшли до 1 ДСанПіН.

Структура та обсяг дисертації. Зміст роботи викладено на 155 сторінках
основного тексту, ілюстровано 71 таблицею та 16 рисунками. Дисертація
складається з вступу; 8 розділів, які включають аналітичний огляд
літератури, опис матеріалів і методів досліджень, результати власних
досліджень, їх аналіз і узагальнення; висновків, списку використаних
джерел та 4 додатків. Загальний обсяг дисертації – 243 сторінки.
Бібліографічний покажчик вміщує 227 джерел літератури, з яких 63 –
іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, об’єкти та методи дослідження. З метою реалізації поставлених
завдань було проведено 13 серій натурних спостережень за динамікою
залишкових кількостей досліджуваних пестицидів у навколишньому
середовищі та 4 серії натурних експериментів з гігієнічної оцінки умов
праці при використанні препаратів ХОРУС 75WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е.
Натурні дослідження проводили у 1996–2002 роках у різних агрокліматичних
зонах України – Вінницькій, Київській, Кіровоградській та Одеській
областях, як у промислових садах із використанням вентиляторного способу
обробки, так і у садах в особистих селянських господарствах із
використанням ранцевого обприскування. Для наукового обґрунтування
гігієнічних нормативів вмісту ципродинілу та люфенурону у воді водойм
господарсько-побутового призначення було проведено 6 серій лабораторних
експериментів, у ході яких виконано 1209 санітарно-хімічних і 144
санітарно-мікробіологічних дослідження. На етапі розробки методів
визначення ципродинілу та люфенурону в об’єктах навколишнього середовища
проведено 188 аналізів методом тонкошарової хроматографії та 435 –
методом газорідинної хроматографії. На етапах дослідження поведінки
ципродинілу та люфенурону в об’єктах навколишнього середовища та
гігієнічної оцінки умов праці виконано 2115 аналізів методом
газорідинної хроматографії. Статистичній обробці методами варіаційної
статистики був підданий цифровий матеріал обсягом 2635 одиниць
спостереження. Кореляційний та регресійний аналіз здійснений на 14
масивах загальним обсягом 481 одиниця спостереження.

Обґрунтування допустимих добових доз для людини та гігієнічних
нормативів вмісту ципродинілу і люфенурону у повітрі. Для обґрунтування
ДДД ципродинілу і люфенурону були використані результати токсикологічних
досліджень цих сполук та дані щодо наявності віддалених ефектів дії,
наведені у матеріалах досьє фірми і ФАО ВООЗ. Керуючись принципом
комплексного гігієнічного нормування та враховуючи максимальні недіючі
дози ципродинілу і люфенурону для найбільш чутливого виду тварин у
хронічному експерименті, а також відсутність віддалених ефектів дії
досліджуваних пестицидів, були науково обґрунтовані ДДД ципродинілу (на
рівні 0,03 мг/кг) та люфенурону (на рівні 0,01 мг/кг). При цьому
допустиме добове надходження (ДДН) ципродинілу до організму людини
становитиме 1,8 мг, а ДДН люфенурону – 0,6 мг.

За параметрами гострої токсичності досліджуваних сполук при різних
шляхах надходження до організму та їхніми фізико-хімічними властивостями
(зокрема, молекулярною масою) на підставі кореляційно-регресійних
залежностей були розраховані та науково обґрунтовані ОБРВ ципродинілу та
люфенурону у повітрі робочої зони (1,0 мг/м3 для обох речовин), а також
ОБРВ цих пестицидів в атмосферному повітрі населених місць (0,05 мг/м3
для обох речовин).

Наукове обґрунтування гранично допустимої концентрації ципродинілу та
люфенурону у воді водойм. Результати проведених експериментальних
досліджень із вивчення впливу препаратів ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС
к.е. на органолептичні показники води дозволили рекомендувати як
порогову за органолептичною ознакою шкідливості концентрацію у воді
ципродинілу на рівні 2,5 мг/дм3 (лімітуючий критерій – прозорість) і
люфенурону на рівні 0,003 мг/дм3 (лімітуючий критерій – запах).
Забруднення водойм цими пестицидами у більш високих концентраціях може
призводити до погіршення органолептичних властивостей води.

Проведені експерименти з вивчення впливу досліджуваних пестицидів на
загальний санітарний режим водойм показали, що обидва препарати у
концентраціях 0,25 мг ципродинілу/дм3 і вище та 0,03 мг люфенурону/дм3 і
вище здатні стимулювати процеси біохімічної потреби в кисні (БПК) (рис.
1), пригнічувати ріст і розвиток сапрофітної мікрофлори водойм, а також
посилювати процеси нітрифікації азотовмісних речовин водойми, що за
певних умов може призвести до зниження інтенсивності процесів
самоочищення водойми та виникнення у воді анаеробіозу.

Рис. 1. Вплив ципродинілу та люфенурону на процеси біохімічної потреби в
кисні у воді модельних водойм.

Як порогові за загальносанітарною ознакою шкідливості у воді
рекомендовані концентрація ципродинілу 0,02 мг/дм3 та концентрація
люфенурону 0,003 мг/дм3 (обидві – за впливом на процеси нітрифікації
азотовмісних речовин).

З урахуванням методичних підходів до комплексного гігієнічного
нормування пестицидів у об’єктах навколишнього середовища були визначені
максимальні недіючі концентрації досліджуваних препаратів у воді за
санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості, які складають 0,12 мг/дм3
для ципродинілу і 0,04 мг/дм3 для люфенурону.

Одержані результати були використані для обґрунтування ГДК ципродинілу у
воді водойм господарсько-побутового призначення на рівні 0,02 мг/дм3
(лімітуюча ознака шкідливості – загальносанітарна) та ГДК люфенурону на
рівні 0,003 мг/дм3 (лімітуючі ознаки шкідливості – органолептична та
загальносанітарна). При вмісті досліджуваних пестицидів у воді на рівні
зазначених ГДК добове надходження ципродинілу до організму людини
становитиме 3,3% від сумарного ДДН, а добове надходження люфенурону –
всього 1,5% від сумарного ДДН.

Розробка хроматографічних методів визначення ципродинілу та люфенурону в
об’єктах навколишнього середовища і продукції садівництва. В результаті
вивчення закономірностей хроматографічної поведінки досліджуваних
пестицидів в умовах тонкошарової хроматографії (ТШХ), на основі
встановленої залежності значень Rf ципродинілу та люфенурону від
діелектричної проникності використаних 11 рухомих фаз із різним
співвідношенням гексану та ацетону були розраховані дипольні моменти (
пестицидів та проведена їх класифікація за полярністю, за якою обидві
сполуки належать до малополярних пестицидів (( ципродинілу становить
3,68 Д, ( люфенурону – 4,43 Д). З урахуванням полярності сполук були
розроблені оптимальні умови екстракції, очищення та концентрування
досліджуваних пестицидів з об’єктів навколишнього середовища.

Основним методом для кількісного визначення ципродинілу та люфенурону
був визнаний метод газорідинної хроматографії (ГРХ). Виявлено, що в
умовах ГРХ ципродиніл ефективно визначається з термоіонним детектором на
нерухомих фазах 5% SE-30 або 5% OV-17. При цьому мінімальна кількість,
що детектується, становить 3 нг (SE-30) або 6 нг (OV-17), а лінійний
діапазон детектування – 3–15 нг або 6–15 нг відповідно. Визначення
люфенурону запропоновано проводити з електронозахватним детектором на
нерухомій фазі 5% SE-30 після дериватизації вихідної сполуки до її
фтороацильного похідного. При цьому мінімальна кількість сполуки, що
детектується, становить 1,5 нг, а лінійний діапазон детектування –
1,5–15 нг.

Доведено, що запропоновані методи кількісного визначення пестицидів з
використанням ГРХ є високочутливими і селективними, з межами визначення
в об’єктах навколишнього середовища та продукції садівництва на рівні
0,01–0,1 мг/кг (мг/дм3, мг/м3) для ципродинілу та 0,002–0,05 мг/кг
(мг/дм3, мг/м3) для люфенурону.

Поведінка ципродинілу та люфенурону у навколишньому середовищі та
обґрунтування гігієнічних нормативів їхнього вмісту у продуктах
харчування і ґрунті. У натурних дослідженнях із застосування препаратів
ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е., проведених у різних агрокліматичних
зонах України (див. табл. 1), були визначені в динаміці фактичний вміст
залишкових кількостей ципродинілу та люфенурону у плодах і листі різних
плодових культур та у ґрунті, а також встановлені особливості та
швидкість розкладу цих сполук у залежності від типу ґрунтів і
кліматопогодних умов.

Таблиця 1

Умови застосування препаратів ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е. для
обробки садів

Область (агрокліматична зона, провінція; за Васильєвим В.П. та ін.,
1999) Культура Спосіб застосування (тип обприскування) Норма витрати

(за діючою речовиною), кг/га Кратність обробки, разів

ХОРУС 75 WG в.г. (діюча речовина ципродиніл)

Вінницька

(Лісостеп, Західна провінція) груша ранцеве 0,225 4

яблуня вентиляторне 0,1875 4

Київська яблуня ранцеве 0,225 4

(Лісостеп, Центральна провінція) груша вентиляторне 0,1875 4

слива ранцеве 0,225 4

Кіровоградська вишня вентиляторне 0,225 3

(Степ, Північна підзона) черешня вентиляторне 0,225 3

яблуня ранцеве 0,225 4

Одеська абрикос вентиляторне 0,225 3

(Степ, Південна підзона) персик вентиляторне 0,225 4

слива вентиляторне 0,225 4

МАТЧ 050 ЕС к.е. (діюча речовина люфенурон)

Київська (Лісостеп, яблуня вентиляторне 0,05 3

Центральна провінція) яблуня ранцеве 0,04 2

За результатами вивчення динаміки вмісту ципродинілу та люфенурону у
рослинах та ґрунті показано, що, незалежно від норми витрати препаратів,
кратності та способу обробок, культури, типу ґрунту та агрокліматичної
зони, залишкові кількості обох діючих речовин у плодах на 30 добу після
останньої обробки знаходилися на рівні, нижчому за межу визначення
методу (0,05 мг/кг) або були відсутніми. На момент збирання урожаю ні
ципродиніл, ні люфенурон у плодах жодної з досліджуваних культур
виявлені не були.

Результати проведених досліджень дозволили обґрунтувати МДР ципродинілу
в плодах усіх досліджених культур та одержаних із цих плодів соках за
фактичним вмістом пестициду на рівні “не допускається”, при межі
визначення методу в усіх плодах та яблучному, грушевому соках – 0,05
мг/кг, в інших соках – 0,1 мг/кг; МДР люфенурону в яблуках та яблучному
сокові за фактичним вмістом пестициду на рівні “не допускається” при
межі визначення методу в яблуках – 0,05 мг/кг, в сокові – 0,02 мг/кг.

?

A

A

b’–-

A

ae

&b–U

n

?

A

o

o

o

o

o

Ykd

o

o

o

o

o

o

o

o

  При цьому можливе добове надходження ципродинілу з продуктами
садівництва до організму людини складатиме 2,8%, а люфенурону – 2,5% від
ДДН цих сполук з харчовими продуктами, і, відповідно, 1,9% та 1,7% від
ДДД для кожної сполуки. Обґрунтовані з використанням розрахункового
методу ОДК у ґрунті становлять 0,2 мг/кг для ципродинілу і 0,1 мг/кг для
люфенурону.

Обчислені за результатами натурних досліджень показники напіврозкладу
ципродинілу (Т50 у листі 8,3(1,7 доби, Т50 у плодах 11,0(1,6 доби, Т50 у
ґрунті 14,0(3,4 доби) та люфенурону (Т50 у листі 10,6(3,5 доби, Т50 у
плодах 11,3(2,8 доби, Т50 у ґрунті 15,6(0,4 доби) дозволили віднести
обидві досліджувані сполуки за стабільністю у ґрунті та стійкістю у
вегетуючих сільськогосподарських культурах і сільськогосподарській
сировині до 3 класу небезпечності.

Гігієнічна оцінка умов праці при проведенні обробки садів препаратами
ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050 ЕС к.е. Проведені санітарно-гігієнічні
дослідження умов праці при застосуванні зазначених препаратів для
обробки яблуневих садів як у промисловому масштабі (з вентиляторним
способом обприскування), так і в особистих селянських господарствах (з
ранцевим способом обприскування). При цьому враховані різні технологічні
етапи процесу (приготування робочих розчинів та заправлення апаратури і
власне обробка).

Встановлено, що при застосуванні препаратів ХОРУС 75 WG в.г. і МАТЧ 050
ЕС к.е. з нормами витрати, наведеними у табл. 1, концентрація обох
діючих речовин у зоні дихання заправника та оператора (від

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020