ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ЛАХНО ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 613.6 + 614.23/25 – 058.86:351.77(477)

Гігієнічна характеристика умов праці лікарів – гігієністів
санітарно-епідеміологічних станцій (на прикладі лікарів з гігієни дітей
та підлітків)

14.02.01 – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут
медицини праці АМН України, завідувачка відділом

епідеміологічних досліджень

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Гвозденко Людмила Андріївна, Інститут медицини праці АМН України,
завідувачка лабораторією з вивчення і нормування

фізичних факторів виробничого середовища;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Полька Надія Степанівна, Інститут гігієни та медичної екології

ім. О. М. Марзеєва АМН України, завідувачка відділом гігієни

дитинства

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра гігієни
праці та профзахворювань, МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “__11_”__липня____2006 р. о __14_годині на
засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН
України (01033,

м. Київ- 33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України за адресою: 01033, м. Київ- 33, вул. Саксаганського, 75.

Автореферат розісланий “_10_”_червня__ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Степаненко А.В.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Робота лікарів-гігієністів
санітарно-епідеміологічних станцій є важливою ланкою в збереженні
санітарно-епідеміологічного благополуччя населення і ця професія
належить до найбільш складних і відповідальних видів професійної
діяльності людини (Сердюковська Г.М., Туровець Г.Л., 1990).

Лікарі-гігієністи вивчають і контролюють умови праці різних категорій
працівників, дітей та молоді, проводять вивчення показників їх здоров’я
та фізичного розвитку у взаємновідносинах з умовами проживання,
професійної діяльності і навчання. До останнього часу залишались
безконт-рольними умови праці самих лікарів-гігієністів. Як правило,
більшість лікарів не мають належних умов для праці та відпочинку,
правового захисту.

Невід’ємною складовою поліпшення умов праці лікарів-гігієністів СЕС
повинно стати вив-чення закономірностей формування умов праці,
визначення ступеня їх шкідливості, небезпечності, лабораторного,
інструментального, інформаційного забезпечення, як підгрунтя для
впровадження дієвих заходів зі збереження та покращення стану їх
здоров’я.

При всій диференціації гігієнічної науки і практики за напрямками
діяльності (гігієна праці, гігієна харчування, комунальна та радіаційна
гігієна і т.д.) саме фах лікаря з гігієни дітей і підлітків є найбільш
взаємноінтегрований з іншими спеціальностями лікарів-профілактиків.

Тому, зважаючи на це, а також враховуючи невирішеність цих актуальних
гігієнічних питань, надзвичайно доцільним слід вважати проведення
комплексної гігієнічної оцінки характеру і умов праці
лікарів-гігієністів СЕС на прикладі лікарів з ГДП, як “мікромоделі”
санітарно-епідеміологічної служби, що дозволить підвищити рівень
державного санітарного нагляду за дитячими та підлітковими закладами,
збереження здоров’я дитячого населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційне дослідження має
безпосередній зв’язок з основними напрямами науково-дослідної роботи
Інституту медицини праці АМН Украї-ни, є фрагментом НДР “Вивчення стану
виявлення, реєстрації і обліку професійної патології в Україні з метою
удосконалення, оптимізації медико-санітарного обслуговування населення і
сис-теми профілактичних заходів (2002-2005рр.)” (№ держреєстрації
0102U002088), НДР “Наукове обгрунтування удосконалення інформаційного
забезпечення механізму обліку професійних захво-рювань в Україні” (№
держреєстрації 0105U000846 (2005 — 2007 рр.), а також НДР “Розробка
науково обґрунтованих критеріїв гігієнічної оцінки і регламентів
організації діяльності під-літків в комп`ютерних клубах – основа
збереження їх фізичного і психічного здоров`я”, яка вико-

нується в Інституті гігієни та медичної екології АМН України в 2004 —
2006 рр. (№ держреєстрації

0104U002527).

2

Мета і задачі дослідження. Метою є гігієнічна оцінка умов і характеру
праці лікарів санітарно-гігієнічного профілю СЕС, їх інформаційного
забезпечення, розробка науково–органі-заційних принципів
санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю дитячих і підліткових
закладів.

Завдання дослідження передбачали:

вивчення умов праці лікарів–гігієністів СЕС на прикладі лікарів з
гігієни дітей і підлітків;

вивчення розподілу робочого часу, визначення ступеня тяжкості і
напруженості праці, добової рухової активності лікарів з гігієни дітей
та підлітків санепідстанцій (ГДП);

вивчення ефективності роботи в залежності від особових характеристик
фахівців, на підставі використання психофізіологічних показників
діяльності лікарів-гігієністів в СЕС різних рівнів;

вивчення результативності, ефективності і якості діяльності відділень
гігієни дітей та підлітків санітарно–епідеміологічних станцій, та
фахівців;

проведення аналізу роботи фахівців з використанням електронної системи
документооббігу і обробки інформації;

наукове обгрунтування вимог та комплексу заходів по удосконаленню
санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю дитячих і підліткових
закладів (ДПЗ).

Об’єктом дослідження — є система санітарно-епідеміологічного нагляду за
умовами життєдіяльності дитячого населення.

Предметом досліджень були лікарі з гігієни дітей та підлітків,
структурні підрозділи — відділення гігієни дітей та підлітків міської,
районної та республіканської СЕС.

У роботі застосовані методи:

санітарного опису- для отримання інформації про санітарно-гігієнічний
стан об’єктів нагляду;

медико-соціологічний (інтерв’ювання, анкетування);

лабораторних та інструментальних досліджень– для об’єктивної оцінки
санітарно-гігієнічної діяльності об’єктів нагляду;

статистичні– для розрахунків показників, оцінки вірогідності одержаних
результатів, вивчення кореляційних зв’язків між об’єктами дослідження;

— психофізіологічні– для вивчення працездатності лікарів СЕС;

— методи математичного моделювання;

— історичний — для відтворення в динаміці стану проблеми

метод проектування інформаційних систем.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

— надана комплексна фізіолого-гігієнічна характеристика умов праці та
трудового процесу

3

лікарів-гігієністів санепідстанцій, доведений вплив хімічних,
фізичних та біологічних чин-

ників, тяжкості і напруженості трудового процесу на лікарів СЕС,
одержані нові дані про три-

валість обстеження обєктів нагляду;

розроблений формалізований акт для проведення перевірок об’єктів, де
виховуються та

навчаються діти;

розроблена система електронного документооббігу для спеціалістів з ГДП;

розроблені критерії оцінки діяльності спеціалістів та модель робочого
місця, яке відповідає сучасним гігієнічним вимогам.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що
вперше науково обгрунтовано та запропоновано ряд заходів, спрямованих на
поліпшення умов праці лікарів-гігієністів, та на удосконалення
державного санепіднагляду за підконтрольними об’єктами.

Автором вдосконалені та впроваджені в практику раніше розроблені і діючі
Схема логічної моделі роботи лікаря з гігієни дітей та підлітків
(Горбунова Г. В. (1981), методика бальної оцінки внутрішньошкільного
середовища (Сухарєв О. Г.).

Запропонована методика по ранжуванню об’єктів поточного санітарного
нагляду за стобальною системою, за якою можна визначити “благополучні
об’єкти”,“об’єкти групи ризику” та “неблагополучні об’єкти”.

Вперше розроблена і апробована система “Електронного документооббігу
лікаря з ГДП СЕС”, яка дозволяє удосконалювати процеси аналізу і
контролю за виробничою діяльністю спеціалістів в СЕС та на
підконтрольних об’єктах, шляхом підвищення оперативності статистичної
обробки інформації.

Вперше створено і апробовано робоче місце лікаря з ГДП СЕС в
відповідності з фізіолого-гігієнічними вимогами.

Розроблені “Стандарти фізичного розвитку школярів Автономної Республіки
Крим”, а також “Лінійні діаграми для оцінки фізичного розвитку
кримських школярів”.

Розроблені проекти документів санітарного законодавства щодо поліпшення
державного санітарного нагляду, які використані при підготовці:

“Інструктивно-методичних вказівок щодо обсягу та періодичності
санітарно–гігієнічних сані-

тарно-бактеріологічних та інструментальних досліджень на об’єктах
з гігієни дітей та

підлітків”;

посібника до “Інструктивно-методичних вказівок щодо обсягу та
періодичності санітарно –

гігієнічних, санітарно-бактеріологічних та інструментальних
досліджень на об’єктах ГДП”.

Основні положення дисертації внесені до учбового процесу кафедр гігієни
факультетів

4

підвищення кваліфікації фахівців санітарно-епідеміологічної служби.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначена мета,
завдання, розроблена програма досліджень, обгрунтовано методологічні
принципи та методичні підходи до вирішення поставлених завдань,
розроблено карти обстежень і опитувальні листи, анкети.

Автором надано всебічну гігієнічну оцінку умов праці лікарів-гігієністів
на прикладі лікарів з ГДП на робочих місцях в СЕС, та при проведенні
наглядової функції на підконтрольних об’єктах, зокрема в дитячих та
підліткових закладах, де проходить життєдіяльність дітей, проведені
комплексні дослідження з оцінки умов праці, психофізіологічного стану
лікарів, їх добової активності. Вивчена захворюваність лікарів з
тимчасовою втратою працездатності.

Обгрунтовані санітарно-гігієнічні профілактичні заходи, спрямовані на
удосконалення держсанепіднагляду за ДПЗ, створенням належних умов праці
на робочих місцях лікарів в СЕС.

Автором самостійно здійснена статистична обробка, аналіз і узагальнення
результатів дос-ліджень, наукове обгрунтування критеріїв ефективності
державного санітарного нагляду, основні висновки і практичні
рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень були
представлені на наукових конференціях, у т.ч. на міжнародних:

нараді-семінарі “Організація державного санітарно-епідеміологічного
нагляду за учбовими закладами” (Київ, 2002р.);

міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта
2004”(Дніпропетровськ, 2004р.);

науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми реформування освіти”
(Київ, 2004р.);

засіданні Проблемної комісії МОЗ і АМН України“Гігієна праці і
професійні захворювання” (Київ, 2005р.);

проведена апробація системи “Електронного документооббігу лікаря з ГДП
СЕС” в

міських СЕС Сімферополя, Феодосії, Севастополя.

Публікації. За матеріалами досліджень, представлених в дисертації,
опубліковано 9 наукових робіт, у тому числі 4 у фахових виданнях,
рекомендованих ВАК України, з них статей – 6, тез доповідей — 3.

Об’єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках
машинописного тексту, складається з вступу, 5 розділів власних
досліджень, заключення, висновків, списку літе-

ратури (139 джерел країн СНД та 36 зарубіжних) і додатків. Ілюстрована
47 таблицями, 10 рисунками, 8 додатками.

5

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єм, об’єкти та методи досліджень. Наукове дослідження здійснене з
використанням методу системного підходу та аналізу.

Досягнення мети вимагало розробки спеціальної програми дослідження, яка
б забезпечувала можливість отримання достатньо повної і достовірної
інформації з кожного поставленого завдання, а також поетапного їх
розв’язання (рис.1).

Рис. 1. Етапи, методи та об’єм проведених
досліджень

Програма дослідження включала:

— вивчення умов праці лікарів-гігієністів (на прикладі лікарів з
ГДП) безпосередньо на робочих

місцях в СЕС міського, районного, республіканського рівнів та в
ДПЗ;

6

вивчення організації санепіднагляду за діяльністю дитячих і підліткових
закладів.

Дослідження проводилося з використанням методу безпосереднього нагляду
за вивченням умов праці лікарів з ГДП і включало проведення
хронометражу, визначення їх працездатності, до-бової рухової активності,
розподіл бюджету робочого часу із застосуванням анкетного та
опиту-вального методів, з урахуванням принципу конфіденційності.

При аналізі даних лабораторних і інструментальних досліджень
проводились: побудова ва-ріаційних рядів, аналіз середніх величин і їх
середнього квадратичного відхилення, а також порів-няння даних в
динаміці по роках, адміністративних територіях, з урахуванням
клімато-географіч-них чинників.

Діяльність фахівців вивчалася із застосуванням методу математичного
моделювання по ф. МОЗ України № 18 “Звіт про чинники навколишнього
середовища, що впливають на здоров’я населення”.

Оцінка результативності, ефективності виконуваних робіт проводилася за
показниками якості праці, коефіцієнту трудової активності,
організаційному ефекту.

Оцінка комунікативних і організаторських здібностей проводилася
із застосуванням мето-дики “КОС-1”. Статичне і фізичне стомлення
лікарів визначалось методом хронометражних спостережень та фотографії
робочого дня.

Динаміка працездатності протягом робочого дня, року, а також
розумового стомлення, вивчалися за допомогою коректурних тестів з
використанням таблиць Анфімова, за методикою, розробленою в Інституті
гігієни дітей і підлітків (Москва,1989). Для вивчення темпераменту і
характеру лікарів з ГДП застосований тест Стреляу.

Добова рухова активність лікарів з ГДП визначалася з використанням
таблиць енергетичної вартості (К. Ланг Андерсен та ін.).

Вивчення умов праці лікарів з ГДП проводилося на підставі проведення
лабораторних і інструментальних методів досліджень: досліджень рівнів
освітленості на робочих місцях, рівнів еквівалентного шуму, параметрів
мікроклімату, рівня ЕМП, вмісту в повітрі робочої зони парів ртуті,
оксидів азоту. Проводилося визначення тяжкості і напруженості праці.

Класи умов праці визначалися згідно діючої Гігієнічної класифікації
праці за показниками

шкідливості і небезпеки чинників виробничого середовища, тяжкості і
напруженості трудового процесу (2001).

Для моделювання і визначення сили впливу системи соціально–гігієнічних
чинників та способу життя на захворюваність, використаний метод
розрахунку поліноміальної математичної моделі (Кочин І.У.), що сприяє
підвищенню обгрунтованості, дієвості і ефективності прийнятих

7

управлінських рішень.

Діагностика соціально-психологічного клімату групи лікарів і помічників
лікарів з ГДП, проводилася по числу найбільш значущих об’єктів: взаємин
“по горизонталі” і “по вертикалі”, змісту діяльності.

При аналізі результатів досліджень використаний кореляційно-регресійний
метод та метод порівняльного аналізу метод Ст’юдента (t), метод знаків
(Z) і деякі інші, способи розрахунків яких взяли із спеціальної
літератури.

Застосування методу системного підходу дозволило розглядати предмети і
процеси, що вивчалися, в їх цілісності і взаємозв’язку з іншими явищами.

Використання сучасних методів гігієнічного дослідження і опрацювання
результатів влас-них спостережень, в обсягах репрезентативної вибірки,
дозволило отримати достовірні дані, які покладені в основу наукового
обгрунтування критеріїв оцінки та ефективності роботи спеціалістів з
ГДП.

Результати дослідження та їх обговорення. Якість і ефективність праці
лікарів з ГДП СЕС, багато в чому залежать від умов праці, стану
здоров’я, психологічного мікроклімату в колективі, індивідуальних
особливостей.

Праця лікарів–гігієністів багатогранна, належить до найбільш складних і
відповідальних видів діяльності, характеризується значним
інтелектуальним навантаженням, вимагає високої працездатності, особливої
уваги, точності, відповідальності за прийняті управлінські рішення,
уміння працювати з аудиторією, характеризується високою напруженістю
трудового процесу, його комунікативністю, наявністю організаторських
здібностей.

Фізіологічною особливістю трудової діяльності лікаря-гігієніста є значна
емоційна і інтелектуальна напруга, наявність ризику за життя і здоров’я
інших, за власне здоров’я.

В Україні функціонує 798 санепідстанцій, в т.ч. у системі МОЗ України-
770, де працює лікарів санітарно-гігієнічного профілю- 8154. Всього
обласних СЕС– 25, в т.ч. республіканська СЕС АР Крим, міських 2-го рівня
управління –14; міських 1 рівня управління– 91, в т.ч. районних СЕС в
містах- 81; районних СЕС- 475.

Чисельність лікарів санітарно-гігієнічного профілю в Україні за 5 років
знизилася на 2%, в

т.ч. лікарів з комунальної гігієни на- 6%, лікарів з гігієни праці
на-10,5%, лікарів з ГДП на- 8%, в

той же час збільшилася чисельність лікарів загальної гігієни на -12%,
стабільні показники є лише по категорії лікарів–гігієністів харчування.

В санепідслужбі АР Крим чисельність лікарів з комунальної гігієни і ГДП
впродовж 5 років не змінилася, тобто є стабільним показником, в той же
час, число лікарів з гігієни праці знизилося на 12,5%, з гігієни
харчування -навпаки, збільшилося на- 9,5%. За період з 1992 року
чисельність

8

лікарів з ГДП знизилася на 28,2%, помічників лікарів на 14,6%. Темп
зниження штатних одиниць серед лікарів збільшився з 3,1 до 17,8%, серед
помічників лікарів від 2,4 до 7,8%.

На наш погляд, є необхідність приведення у відповідність штатної
чисельності фахівців з ГДП в АР Крим (Наказ МОЗ України від 23 лютого
2002 року №33 “Про штатні нормативи і типові штати установ охорони
здоров’я” – додаток 38), з урахуванням зростання в АР Крим чисельності
місцевого дитячого населення та сезонного його збільшення в оздоровчих
закладах.

На жаль ситуація, що склалася з кадрами, як в АР Крим, так і в державі
в цілому, не дозволяє проводити державний санепіднагляд в необхідному
об’ємі, аналізувати показники стану здоров’я дітей і співробітників, що
працюють в навчально–виховних закладах, проводити оцінку рівня фізичного
розвитку дітей і підлітків, детально вивчати раціональне харчування
дітей, режим праці та відпочинку.

Проведене санітарно-гігієнічне обстеження кабінетів лікарів з ГДП,
виявило певні закономірності щодо ергономічних вимог. Так, в АР Крим з
23 санепідустанов в типових приміщеннях розміщено 16 кабінетів фахівців
з ГДП що складає -69,56%, в -7 СЕС (30,43%) кабінети ГДП знаходяться в
пристосованих приміщеннях. В 11 СЕС (47,82%) кабінети для спеціалістів з
ГДП розміщені в типових приміщеннях, але в одному кабінеті знаходяться
лікарі і помічники лікарів, окремі кабінети для завідуючих відділеннями
виділені в 5 СЕС (21,74%).

Нами проведена оцінка робочих місць в СЕС 1 рівня управління
(Сімферопольській міськ-СЕС, Сімферопольській райСЕС), та СЕС 3-го рівня
— Кримській республіканській СЕС. Робочі місця фахівців з ГДП не
відповідають сучасним фізіолого–гігієнічним і ергономічним вимогам.

В процесі трудової діяльності лікарі з ГДП СЕС піддаються дії різних
несприятливих чинників виробничого середовища– фізичних і підвищеної
нервово-емоційної напруги на робочих місцях в СЕС, психологічних,
хімічних, біологічних чинників — на об’єктах нагляду (рис 2).

Рис.2. Перелік шкідливих чинників, які впливають в процесі роботи на
лікаря з ГДП СЕС

9

При повсякденному контролі, а особливо при виникненні спалахів чи
групових зах-ворювань в організованих колективах, лікарі з ГДП СЕС
зустрічаються з біологічними агентами, збудниками ряду інфекційних
захворювань- туберкульозу, сальмонельозу, дифтерії, та ін., цей чинник є
небезпечним і потенційно присутнім постійно. Окрім цьго, на стан
здоров’я лікарів з ГДП певну дію чинять психологічні, хімічні та фізичні
чинники.

До хімічних чинників відноситься: дія парів ртуті, з якими
зустрічається лікар при розслі-дуванні випадків розливу ртуті, та при
контролі за проведенням демеркуризаційних заходів; дія пилу із деревини
або металу, зварювальних аерозолів, оксидів марганцю- при контролі умов
праці дітей в цехах промислових підприємств; парів свинцю, що
утворюються при пайці виробів- в по-зашкільних закладах; оксидів азоту,
селену, озону і т.д.- в кабінетах комп’ютерної техніки та комп’ютерних
клубах.

До фізичних чинників, які діють на лікаря відноситься дія рівнів ЕМП,
еквівалентного шуму, несприятливі мікрокліматичні умови та недостатні
рівні освітленості.

На умови праці впливають і психологічна сумісність лікарів з
помічниками, або іншими фахівцями санітарно-гігієнічного чи
епідеміологічного відділів, лабораторій, з керівниками підконтрольних
об’єктів, інших контролюючих організацій (табл.1).

Таблиця 1

Параметри виробничих чинників, які діють на спеціалістів в умовах СЕС

Виробничі чинники Гігієнічні нормативи Міська СЕС, кабінет лікаря
Районна СЕС, кабінет лікаря Республіканська СЕС, кабінет лікаря

Шум

Зимовий період

Літній період

До 30 дБА

30-35 дБА

30-40 дБА

30-45 дБА

30-40 дБА

30-40 дБА

45-50 дБА

65-68 дБА

Освітленість:

природна

штучна

0,8-1,0%

300лк

0,9%

250 лк

0,7%

120 лк

0,9%

240 лк

Температура

Зимовий період

Літній період

+20+23

+22+25

+18+20

+35+40

+18+23

+35+40

+16+19

+35+40

Відносна вологість

Зимовий період

Літній період

40-60%

40-60%

54%

60%

58%

60%

56%

58%

Швидкість руху повітря 0,2м/с 0,1м/с 0,1м/с 0,1м/с

З метою отримання загальної характеристики професійної діяльності
лікарів з ГДП СЕС були проаналізовані дані досліджень міських і
районних СЕС АР Крим, проведено анкетування лікарів, за допомогою
спеціальних розроблених анкет.

10

Дані об’єктивних і суб’єктивних результатів тісно корелюють між собою,
встановлений взаємозв’язок між існуючими умовами праці лікарів СЕС і
рівнем організації санепіднагляду за дитячими і підлітковими закладами.

Результати проведених досліджень, вказують на те, що в умовах
санепідстанцій на лікаря постійно діють два чинники- підвищена
нервово-емоційна напруга і фізичний чинник- несприят-ливий мікроклімат
та недостатні рівні освітленності.

При роботі на об’єктах нагляду: умови праці лікаря можна оцінити як
небезпечний клас по хімічному чиннику, де перевищення ГДК по вмісту
парів ртуті складає більше 20; по фізичному чиннику: залежно від рівнів
еквівалентного шуму оцінюються від оптимального до шкідливого 3.1; за
показниками мікроклімату, оцінюється як шкідливий 3.3; по рівням
штучної освітленості — від допустимого– до шкідливого класу 3,1.

Статичне навантаження: підняття і переміщення маси вантажу (вручну), для
жінок складає до 5 кг. Радіус обслуговування об’єктів нагляду– від
одного кілометра до 35-40 км.

Для відбору проб об’єктів зовнішнього середовища використовується
стандартний набір посуду, маса якого складає 3,66-4,2 кг, а з пробами-
6,0 кг і більше.

При проведенні гігієнічного обстеження об’єктів проводяться
інструментальні дослідження (маса люксметр складає 1,4 кг, психрометра-
2,25 кг, шумоміра- 3,1 кг, анемометра-1,1 кг).

Таким чином, фахівець з ГДП СЕС при виході на об’єкт нагляду “озброєний”
сумкою і приладами, загальною масою– 11,21-11,75 кг, а при відборі проб
і доставці їх в лабораторію– 13,85кг, що в 2,8 разу перевищує допустимі
навантаження. Статичне навантаження складає 35400 кг/с і оцінюється як
середнє фізичне навантаження.

Напруженість трудового процесу лікарів з ГДП СЕС оцінюється: як
напружена праця по інтелектуальному навантаженню, сприйняттю інформації,
розподілу функцій, характеру виконува-ної роботи, ступеню ризику і
відповідальності.

Таким чином, проведена оцінка умов праці лікарів з ГДП СЕС свідчить про
шкідливі умови праці, високий ступінь ризику, відповідальності.

Фізична активність сприяє профілактиці гіподинамії (О.Г.Сухарєв,1989,
Ланг Андер-сен,1982). Нами в процесі досліджень фахівців з ГДП виявлено,
що рівень енерговитрат різний і залежить від віку, місця проживання,
періоду року. У липні- вище за рахунок інтенсифікації пра-ці як по
основному місцю роботи, так і у вихідні дні (жіноча праця в сім’ї,
робота на дачних
ділянках). Рівень енерговитрат дорівнює 4305 ккал, що перевищує
гігієнічну норму (2200-3000 ккал). Коефіцієнт варіації влітку складає
5,83%, взимку 5,23%, що є слабкою різноманітністю ознаки, оскільки Cv =
10%. Тривалість динамічного компоненту в середньому складає від 4,0 до
6,7 годин в день.

11

Встановлено, що до кінця робочого дня і особливо календарного року
знижується працездатність лікарів по функції уваги.

Для вивчення особливостей поведінки лікарів з ГДП в різних умовах і
ситуаціях, проведено тестування лікарів по тесту Стреляу: сила процесів
збудження (М=45,3+3), Сv> 20%, сила процесів гальмування (М=57,0+3), Сv=
10-20%, рухливість нервових процесів (М=48,4+3), Сv>20%. Мінімальні
значення сили процесів збудження складають 28 балів, максимальні- 64,
сила процесів збудження розцінюється як висока– 56,7%. Для процесів
гальмування- мінімальне число балів- 46, максимальне- 70, тобто сила
процесів гальмування розцінюється як висока. Для рухливості нервових
процесів- мінімальне число складає- 22, максимальне- 66, тобто
рухливість нервових процесів– також висока– 56,7%.

Успішність професійної діяльності фахівців залежить від рівня розвитку
комунікативних і організаторських здібностей, а також від сформованих на
цій основі умінь встановити взаємовідношення з людьми і організувати їх,
і визначалися по методиці “КОС-1”, низьку оцінку комунікативних
здібностей мають 66,7% лікарів, високу — 33,3%.

При оцінці організаторських здібностей- виявлено з низькою оцінкою 33,3%
лікарів, середньою- 11,1%, високою- 44,4%, дуже високою- 11,1%.

Дослідження соціально-психологічного клімату групи дозволяє
охарактеризувати психоло-гічний клімат в колективі як позитивний (+1,
+1, +0,9).

®

Oe

P R th &

:

< ¬ ® Oe Ae ue th & ‚?¶» 1/2B3/4¬?*AeAuAe®E¶E¦Eae?zO?O¦Oa 6Нами проаналізовані показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (на100 працюючих) у випадках та в днях по АР Крим. Встановлено, що рівень захворюваності медичних працівників вище середніх показників по АР Крим по всіх контингентах на 17% у випадках і на 33%- в днях, та посідає 6-е місце, після працівників хімічної промисловості, галузі машинобудування, чорної металургії, харчової промисловості, сфери обслуговування (р< 0,05). Тривалість одного випадку складала 13,63 дня. У структурі захворюваності працівників охорони здоров'я провідне місце займають хвороби органів дихання – 50,1- 57,7%, друге місце- хвороби органів кровообігу- 6,7-8,0%, та хвороби сечостатевої системи– 4,4%, третє- хвороби кістково–м'язової системи- 9,0-10,4%, четверте– травми- 5,4-8%. Важливим напрямом діяльності фахівців з ГДП є проведення державного поточного санітарного нагляду, оскільки у зв'язку з проведенням Реформи загальноосвітньої школи з'явилися нові типи освітніх установ: ліцеї, гімназії, приватні школи, коледжі, колегіуми, освітні школи 1-2-3 ступеню, ВУЗи 1-4 рівнів акредитації, притулки для неповнолітніх, дитячі будинки сімейного типу, інтернет-кафе, комп'ютерні клуби та ін. 12 Згідно досліджень ряду авторів (Горбунова Г.В.,1981, Білостоцька Н.О.,1983), поточний са-нітарний нагляд в бюджеті діяльності лікаря займає до 40% робочого часу, у помічника лікаря – до 85%. В АР Крим поточний санітарний нагляд в бюджеті робочого часу завідуючого відділенням займає- 14,1%, у лікаря міськСЕС- 28,69-42,94%, лікаря райСЕС– 18,44%. Серед помічників міськСЕС- 68,87%, райСЕС- 83,01% відповідно. Останніми роками в АР Крим простежується загальна тенденція до поліпшення санітарно-епідемічного стану дитячих і підліткових закладів. Питома вага об'єктів нагляду, які не відпові-дають санітарно-гігієнічним вимогам, знижена з 1,9% до- 0,6% в 2004 році, що пов'язане із зміц-ненням їх матеріально–технічної бази. Лікарями з ГДП за 1992-2004рр. у дитячих і підліткових закладах проведено 3638308 досліджень чинників “внутрішньошкільного середовища” (М=330755,27), питома вага санітарно-хімічних досліджень складає 2,29%, бактеріологічних- 85%, інструментальних– 12,22%. За досліджувані роки в 3,4 разу збільшилося охоплення об'єктів, де проводилися дослідження повітря закритих приміщень. З числа проведених санітарно-хімічних досліджень - 42% займають дослідження повітря закритих приміщень на вміст парів і газів, на пил і аерозолі. Це пов'язане з тим, що лікарями більше уваги приділяється вивченню якості повітря за вмістом парів ртуті, що проводиться для профілактики мікромеркуріалізму серед дітей і працюючого персоналу навчально–виховних закладів. Мінімальні концентрації парів ртуті в повітрі НВЗ складали 0,0001 мг/м? (при ГДК для атмосферного повітря 0,0003мг/м?), а максимальні- до 0,07 мг/м?, що в 233,3 разу перевищує ГДК по атмосферному повітрю, та в 7 разів перевищує ГДК по повітрю робочої зони (ГДК 0,01 мг/м?). Концентрації “залежної” ртуті склали від ГДК- 0,0003мг/м? до 0,0037мг/м?, що перевищує ГДК в 12,3 разу. Аналіз досліджень свідчить, що при вивченні якості харчування дітей, питома вага досліджень готової продукції на санітарно-хімічні показники складає 57% (дослідження готових страв на калорійність та на якість термічної обробки, третіх страв на вміст аскорбінової кислоти). Із санітарно-бактеріологічних- дослідження харчових продуктів на бактеріальну забрудненість складають 1,6%, а дослідження змивів на наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП) з чистого посуду, устаткування- 98,3%. Таким чином, кількість досліджуваних страв на калорійність збільшилася на 15%, на якість термічної обробки– на 50,7%, на бактерійну забрудненність– на 5,3%, знизилося число досліджу-ваних блюд на зміст аскорбінової кислоти- на 60%. 13 Об'єм інструментальних досліджень, включає дослідження рівнів освітленості, шуму, ЕМП, параметрів мікроклімату. Так, питома вага досліджень освітленості складає- 55,7%, параметрів мікроклімату- 40,6%, рівнів шуму- 2,6%, ЕМП-1%. Темп приросту досліджуваних параметрів мікроклімату за досліджувані роки збільшився- на 42,5%, рівнів шуму-на 258%. Встановлено, що на об'єм обстежень об'єктів і характер роботи лікаря, істотний вплив має мета проведення обстеження та розташування об'єктів. Розрахункові величини витрат часу на обс-теження об'єктів, вимагають значного коректування: в сільській місцевості радіус обслуговування об'єктів 30-40 км, практично кожне обстеження об'єктів супроводжується відбором проб для про-ведення лабораторних і інструментальних досліджень. У міських СЕС є реальна можливість проводити перевірки об'єктів з високою до 85-98% питомою вагою обстежень із застосуванням лабораторних і інструментальних методів, тому що розташування об'єктів компактне, а кількість спеціалістів з ГДП більша ніж в райСЕС. Результати проведених досліджень свідчать, що попереджувальний санітарний нагляд займає 6,9-10,9% робочого часу лікаря, організаційна робота- в міськСЕС 26,4-37,5%, в райСЕС–4,1%, методична робота в міськСЕС- 20,3%, в райСЕС– 20,5%. Планування роботи в середньому займає 1% робочого часу, позапланова робота зросла в лікарській практиці в міськСЕС в 14 разів, в райСЕС– в 4,7 разу. Високу питому вагу мають невиробничі втрати робочого часу серед лікарів міської СЕС- до 17,03% загальнорічного бюджету робочого часу (у помічників лікаря- 5,1%), тоді як у лікарів районної СЕС вони складають 1,53%, а у помічників лікаря- 1,2%. У діяльності лікаря з ГДП використовується 63-65 облікових форм, які несуть інформацію про організацію, якість, ефективність державного санепіднагляду в т.ч. питома вага інформації, по попереджувальному санітарному нагляду складає- 9,2%; по санітарно–хімічним дослідженням-24,6%; бактеріологічним– 9,2%, причому відсутні бланки результатів бактеріологічного дослідження змивів, питної води, харчових продуктів; по інструментальним дослідженням- 26,1%; адміністративно-запобіжним засобам- 9,2%; по стану здоров'я- 6,2%. Існуючі інформаційні потоки в СЕС є загальними для всіх структурних підрозділів санітарно–гігієнічного відділу. В порівнянні з 1990 роком кількість облікових форм збільшилася в 1,4 разу. Для практичних органів санепідслужби в першу чергу міських і районних СЕС, велика складність при рішенні цього завдання, полягає в необхідності переробки великої кількості первинної інформації, що зробити традиційними методами іноді неможливо. Все це ставить перед практикою завдання впровадження в процес роботи лікаря-гігієніста інформаційних програм та комп'ютерної техніки, вдосконалення обліково–звітної документації, 14 проведення її формалізації, що значно економить час при складанні актів перевірок об'єктів. Другою неодмінною умовою є оптимізація облікової форми №18 “Звіт про чинники навколишнього середовища, які впливають на стан здоров'я людини”, що використовується для звіту про роботу всіх санепідстанцій, незважаючи на те що, зміст і характер діяльності СЕС 1–3-го управління різний. Таким чином, тільки СЕС 1-го рівня управління складають звіт про свою роботу, а звіти СЕС 2 та 3-го рівня- зведені, узагальнюють матеріал про роботу всіх СЕС, тоді як ця звітна форма не пристосована для звітів СЕС 2 та 3 рівнів управління. У формі №18 представлений неповний перелік досліджень, що проводяться в СЕС по дитячим та підлітковим закладам- не враховуються: дослідження повітря закритих приміщень на бактерійну забрудненість; дослідження продукції на вміст нітратів, солей тяжких металів, отруто- хімікатів, антибіотиків; дослідження дезінфікуючих засобів; проведення гігієнічних досліджень–меблів, підручників, поліграфічної продукції. Слабкою стороною звітної форми є недостатнє відображення матеріалів про стан здоров'я населення, враховуються тільки дані про інфекційну захворюваність, професійні захворювання, харчові отруєння. Цих традиційних даних явно недостатньо для докладного аналізу стану здоров'я населення (вивчення рівня фізичного розвитку, демографічної ситуації, впливу на стан здоров'я різних чинників навколишнього середовища та ін). Не передбачений облік організаційно–методичної та санітарно–освітньої роботи; проведен-ня роботи по підвищенню кваліфікації кадрів та ін. Для підвищення ефективності організації держсанепіднагляду на рівні міськрайСЕС, нами створена система електронного документооббігу, яка дозволяє забезпечити збір, обробку, збері-гання інформації, використання її для соціально-гігієнічного моніторингу, оцінки ефективності роботи фахівців. Вихідні дані формуються у вигляді таблиць- всього 34, інформація може бути представлена за будь-який проміжок часу, по території, збір інформації проводиться з формалізо-ваного акту. У складі запропонованої електроної системи умовно виділяються наступні підсистеми - блоки: “Облік”, “Кадри”, “Управління”, “Здоров'я”, “Санепідситуация”, “Звіт”, “Довідка”. Таким чином, вирішується завдання створення інформаційної бази для роботи системи електронного документооббігу . ВИСНОВКИ У дисертації наведено нове практичне розв’язання наукового завдання щодо гігієнічної оцінки умов і характеру праці лікарів санітарно-гігієнічного профілю СЕС, їх інформаційного забезпечення, розробки науково-організаційних принципів санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю дитячих і підліткових закладів. 15 На підставі вивчення характеру і умов праці лікарів–гігієністів, уніфікованих підходів до розробки критеріїв оцінки діяльності підрозділів і фахівцівСЕС, приведено нове рішення проблеми, що стосується удосконалення санепіднагляду за діяльністю дитячих та підліткових закладів і умовами праці фахівців, яке спрямоване на збереження здоров'я, підвищення працездатності лікарів СЕС. Професійна діяльність лікаря з ГДП характеризується напруженістю трудового процесу,підвищеною відповідальністю за життя і здоров'я дітей, умінню організації роботи з керівниками підконтрольних об'єктів, особливо приватних установ, ухваленню своєчасних управлінських рішень при дефіциті часу. Дані гігієнічної оцінки особливостей праці лікарів з ГДП дають можливість віднести умови їх праці по Гігієнічній класифікації праці (2001) до небезпечного класу– по рівню впливу хіміч- ного чинника; по впливу фізичного чинника –(шум і освітленість)- до шкідливого класу 3.1 та класу 3.3–несприятливий мікроклімат; за показниками психоемоційної напруженості трудового процесу- до шкідливого класу 3.2. Розроблені критерії оцінки результативності, ефективності та якості діяльності відділень ГДП, з урахуванням гігієнічної значущості об'єктів, їх проектної потужності, рівня санітарно- технічного стану, показників здоров'я дітей по кожному об'єкту. Разроблена концептуальна модель інформаційної системи електронного документооббігу на основі систематизації потоків інформації процесу санепіднагляду за дитячими та підлітковими закладами в СЕС районного і республіканського рівнів- для отримання оперативної та узагальненої інформації. Розробка, апробація і впровадження інформаційної системи електронного документооббігу на місцевому рівні санепідслужби дозволила забезпечити безперебійний збір, обробку, збереження інформації та провести оцінку ефективності роботи фахівців відділень ГДП для підвищення якості державного санітарного нагляду. З використанням системи електронного документооббігу створений довідково-інформаційний фонд з використанням ЕОМ по забезпеченню моніторингу за станом здоров'я дитячого населення, за кадровим складом фахівців з ГДП, їх атестації, розподілу праці, формуванням звітної документації, за діяльністю СЕС, лабораторним та інструментальним контролем, попереджувальним і поточним санітарним наглядом. Використання інформаційної системи електронного документооббігу дозволяє підвищити контроль за впровадженням нових форм навчання дітей, проведенням держсаннагляду за дитячими та підлітковими закладами з урахуванням показників стану здоров'я дітей; проведення формалізації документів, вдосконалення інформаційного забезпечення, підвищення ефективності власної праці, поліпшення умов праці. 16 Умови праці лікарів і працездатність знаходяться в прямій взаємозалежності. Рівень енерго- витрат влітку вищий за рахунок інтенсифікації праці як по основному місцю роботи, так і у вихідні дні. Рівень захворюваності працівників галузі охорони здоров'я вище середніх показ- ників по АР Крим по всіх контингентах- на 17% у випадках, і на 33%- в днях, що значно вище показників захворюваності працюючих в легкій промисловості, сільському господарстві та інших галузях промисловості. За останні роки питома вага позапланової роботи лікарів міськСЕС збільшилася в 14 разів, помічників лікарів- в 9,4 рази. В структурі виробничої діяльності лікарів з ГДП, попереджу-вальний санітарний нагляд займає 6,2%-10,9% бюджету робочого часу, поточний нагляд 28,7%, організаційна робота- 26,4-37,5%, методична робота- 20,3%–20,5%, невиробничі втрати робочого часу займають до 17,03% робочого часу. Розроблений комплекс гігієнічних заходів щодо поліпшення умов праці лікарів з ГДП СЕС і вдосконалення санепіднагляду за дитячими та підлітковими закладами. Визначені роль і місце відділень ГДП СЕС на основі функціонально-структурної взаємодії в системі “райСЕС–міськСЕС- відділення ГДП- лікар з ГДП– помічник лікаря” з метою підвищення ефективності роботи лікаря з ГДП і збереженню здоров'я дітей і підлітків. На основі впровадження результатів досліджень в практику охорони здоров'я за 2003 - 2004 рр. були зменшені витрати часу лікарями на складання звітів,непродуктивні витрати робочого часу на 24,7%, підвищилася якість проведення санепіднагляду за рахунок збільшення числа лабора- торних і інструментальних досліджень,підвищення якості контролю за станом здоров'я дітей, умовами їх навчання, харчування, фізичного виховання та розвитку, дотриманням режиму дня і учбових навантажень. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Неуймина Г.И., Гук М.Г., Лахно В.А. Современные физиометрические показатели детей Крыма //Вестник физиотерапии и курортологии т.8., №2., 2002., ЕИРИЦ, с.31(Особистий внесок здобувача– організація досліджень, інтерпретація їх, та впровадження в практику); Лахно В.А. Гигиеническая характеристика условий труда врачей СЭС по гигиене детей и под- ростков //Український журнал з проблем медицини праці. –2005. - № 3-4. - С.47-52. Меркушев В.В., Лахно В.А. Опыт применения пакета программ “Автоматизированное рабочее место врача по гигиене детей и подростков”(АРМ ГДП) //Довкілля та здоров’я. – 2003. – №3(26). -С.64-66 (Особистий внесок здобувача- розроблені формалізований акт та критерії оцінки санепіднагляду за навчально-виховними закладами). Лахно В.А. Повышение роли организационного эффекта в деятельности санэпидслужбы //Гігієна населених місць. –Київ: -2004. -Вип.44. - С.612 – 616. 17 Лахно В.А. Повышение эффективности работы СЭС – важнейшее звено профилактической медицины //Гігієна населених місць– Київ: -2004. -Вип. 43. - С.579–584. Методические рекомендации “Стандарты физического развития школьников Автономной Республики Крым Неуймина Г.И., Бутырская И.Б., Лахно В.А. -2002, 31с.(Особистий внесок здобувача- ідея розробки регіональних стандартів та впровадження в практичну діяльність лікарів-педіатрів та лікарів-гігієністів); Методические рекомендации “Линейные диаграммы для оценки физического развития крымских школьников” Неуймина Г.И., Бутырская И.Б., Лахно В.А. -2002, 31с.(Особистий внесок здобувача- допомога в побудові центилів та впровадження в практику); Неуймина Г.И., Бутырская И.Б., Лахно В.А. Фізичний розвиток міських школярів Криму (різні міста,1997-1999рр.) //Фізичний розвиток дітей різних регіонів України Вип. 2 “Міські дошкільники” (Київ, 2003) .-С.183-207.(Особистий внесок здобувача- аналіз літератури та впровадження в практику). Лахно В.А. Особенности санэпиднадзора по гигиене детей и подростков в постперестроечный период. //Матеріали У11 міжнародної науково - практичної конференції “Наука і освіта 2004”, 10- 25 лютого 2004 року. - Том 48, Медицина, -Дніпропетровськ: Наука і освіта. - С. 61 - 63. Анотація Лахно В. А. Гігієнічна характеристика умов праці лікарів-гігієністів санітарно- епіде-міологічних станцій (на прикладі лікарів з гігієни дітей та підлітків). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. –Гігієна. -Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2006. Дисертація присвячена комплексній гігієнічній оцінці факторів формування умов праці лікарів–гігієністів, розробці рекомендацій з оздоровлення умов праці, підвищенню ефективності державного санітарного нагляду за учбово–виховними закладами. В процесі трудової діяльності лікарі піддаються впливу виробничих чинників- хімічних, фізичних, біологічних, значного психо-емоційного навантаження. Розроблені критерії оцінки діяльності лікарів з ГДП та система електронного документооббігу для фахівців санепідстанцій. Ключовими складовими санепіднагляду за навчально-виховними закладами є контроль за впровадженням нових форм і методів навчання дітей, проведенням державного нагляду за об'єктами з урахуванням показників стану здоров'я дітей, забезпечення належної нормативної 18 бази, проведення формалізації документів, вдосконалення інформаційного забезпечення і створення банку даних, підвищення ефективності власної праці, поліпшення умов праці. Ключові слова: лікарі-гігієністи, санепіднагляд, навчально-виховні заклади, критерії, умови праці, чинники виробничого середовища, санітарно-епідеміологічна служба. Аннотация Лахно В. А. Гигиеническая характеристика условий труда врачей-гигиенистов санитарно-эпидемиологических станций (на примере врачей по гигиене детей и подростков). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. – Гигиена. - Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2006. Диссертация посвящена комплексной гигиенической оценке факторов формирования условий труда врачей по ГДП СЭС 1–3 уровня управления в условиях реформирования санэпидслужбы Украины, разработки рекомендаций по усовершенствованию функций и эффективности госсанэпиднадзора за детскими и подростковыми учреждениями. Установлено, что в процессе трудовой деятельности врачи по ГДП подвергаются воздействию неблагоприятных физических факторов (работа в неблагоприятных микроклиматических условиях, при недостаточном уровне освещенности), химических факторов (пары ртути, свинца, сварочная аэрозоль, окислы азота, озон, пыль). Постоянно действующим фактором является высокое психоэмоциональное напряжение, а потенциально опасным и присутствующим постоянно -биологический фактор. Проведена комплексная сравнительная оценка новых подходов при проведении текущего санитарного надзора с действующими гигиеническими нормативами. Показано, что решение поставленной проблемы по усовершенствованию санэпиднадзора за деятельностью детских и подростковых учреждений, его отдельных компонентов- нагрузка, преемственность в принятии и выполнении решений, эффективность функционирования и информационной поддержки этих процессов, проведено на принципах системности и функционального единства, экспертизы структурно-функциональных основ отдельных элементов, одинаковых под- ходов к разработке критериев оценки деятельности подразделений СЭС и специалистов, позволило получить научно обоснованные результаты, адекватные поставленной цели исследования. Выработаны обоснованные предложения по рациональному использованию рабочего времени, повышению эффективности надзора, совершенствованию информационного обеспечения санэпидслужбы на основе систематизации потоков информации процесса санэпиднадзора за ДПУ 19 в СЭС районного и республиканского уровней, предложена концептуальная модель системы электронного документооборота. Разработаны новые принципы и подходы к усовершенствованию санэпиднадзора на трех уровнях управления (районном, городском, республиканском), деятельности санэпидслужбы с использованием критериев оценки деятельности специалистов, эффективности работы, что направлено на улучшение эффективности работы санэпидстанции, сохранение здоровья детей и подростков. Установлено, что предупредительный и текущий санитарный надзор в системе мероприятий по улучшению медико-санитарного обеспечения детей и подростков в учебно-воспитательных учреждениях, имеет решающее значение для создания безопасных условий обучения и сохранения их здоровья. Ключевыми составляющими санэпиднадзора является контроль за внедрением новых форм и методов обучения детей, проведением государственного надзора за ДПУ, с учетом показателей состояния здоровья детей и работников образовательных учреждений, обеспечение должной нормативной базы, проведение формализации документов, совершенствование информационного обеспечения и создание баз и банка данных, повышение эффективности собственного труда, улучшение условий труда. В последние годы изменилась структура и качество проведения госсанэпиднадзора. Удельный вес внеплановой работы врачей городских СЭС увеличился в среднем в 14 раз, помощников-в 9,4 раза, неоправданное количество рейдовых проверок способствует отвлечениям от основной работы и непроизводительным потерям рабочего времени. Доказано, что учетные формы требуют формализации, в существенной доработке нуждается форма МЗ Украины № 18 “Отчет о факторах окружающей среды, которые влияют на состояние здоровья человека”, т. к. не отражает характер деятельности СЭС 2–3-го уровней управления, организационно–методическую работу, не содержит данных о состоянии здоровья населения, не отражает работу с кадрами. Ключевые слова: врачи-гигиенисты, санэпиднадзор, учебно-воспитательные учрежде-ния, критерии, условия труда, факторы производственного процесса, санитарно-эпидемиоло-гическая служба. 20 Annotation Lachno V.A. Hygienic characterize of terms of labour of doctors-hygienists of the sanitary-epidemiologys stations (on the example of doctors from the hygiene of children and teenagers). Manuscript. Dissertation for the submission for a degree of candidate of medical sciences speciality 14.02.01. – Hygiene - Institute of medicine of labour of Medicaе Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006. Dissertation is devoted to the complex hygienical estimation of factors of forming of terms of labour of doctors–hygienists, to development of recommendations from making healthy of terms of labour, to the increase of efficiency of state sanitary supervision after educational–educating establishments. In the process of labour activity doctors are added to influencing of productions fact chemical, physical, biological, considerable psyche-emotional loading. The criteria of estimation of activity of doctors are developed from Kids Hygiene, that system of electronic dokument for the specialists. After Kids foundation the control is the key constituents of sanitary-epidemiologys supervision after introduction of new forms and methods of studies of children, leadthrough of state supervision after Kids foundation, taking into account the indexes of the state of health of children, providing of the proper normative base, leadthrough of formalization of documents, perfection of the informative providing and creation of data, increase of efficiency of own labour, improvement of terms of labour bank. Key words: doctors-hygienists, sanitary-epidemiologys supervision, educational-educating establishments, criteria, terms of labour, factors of production environment, anitary-epidemiology service. Вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури по проблемі організації санітарно - епідеміологічного нагляду за навчально – виховними закладами лікарями з гігієни дітей та підлітків СЕС 1етап Наукова література,нормативно-правові акти Джерела наукової літератури. Всього:175,з них зарубіжних-36,вітчизняних-139. Нормативно-правових актів –8. Вибір напряму досліджень, формування програми, мети, завдань, обгрунтування методів та об'єму досліджень. 2 етап Аналіз діючих методів вивчення діяльності відділень ГДП СЕС Обгрунтування методики вивчення та вдосконалення діяльності СЕС та відділень ГДП Обгрунтування методики вивчення ефективності діяльності СЕС та лікарів з ГДП на різних рівнях управлення та об'єктів дослідження Науково-методична література 3 етап Оцінка стану організації санепіднагляду за діяльністю НВЗ лікарями з ГДП СЕС Характеристика організації діяльності лікаря з ГДП в СЕС 1-3 рівнів управління,кадрові характеристики,розрахунок їх середньодобової рухової активності Оцінка ефективності діяльності лікарів з ГДП СЕС 4 етап Наукове обгрунтування та розробка комплексу заходів по удосконаленню санітарно - епідеміологічного нагляду за навчально – виховними закладами та діяльністю відділень ГДП СЕС Обгрунтування створення та забезпечення експлуатації системи інформаційного забезпечення санепідблагополуччя Розробка системи аналізу санепідситуації з використанням автоматизованих систем 5 етап Апробація запропонованих заходів по удосконаленню санітарно – епідеміологічного нагляду за навчально-виховними закладами лікарями з ГДП Апробація системи електронного документооббігу на базі СЕС Сімферополя,Севастополя,Феодосії Оцінка еффективностиі запропонованих заходів Доповіді на науково-прак-тичних конференціях -3, публикацій - 6 Переноска вантажів Психологічні чинники Лікар з гігієни дітей та підлітків Хімічні чинники Фізичні чинники Біологічні чинники Оксиди азоту Пари ртуті Оксиди вуглецю Несприятливий мікроклімат Недостатня освітлен-ність ЕМП Шум Оксиди селену Зварювальні аерозолі Пил

Похожие записи