ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ВЕТРОВ СЕРГЕЙ ФЕДОРОВИЧ

УДК 613.6:622

Гігієнічна характеристика умов праці гірників вугільних шахт донецької
області в умовах реструктуризації галузі

14.02.01 — Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чернюк Володимир
Іванович, Інститут медицини праці АМН України, заступник директора з
наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна
Максимівна, Інститут медицини праці АМН України, завідувач відділом
епідеміологічних досліджень.

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Станкевич Валерій
Васильович, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН
України, завідувач відділом гігієни грунту та санітарної очистки
населених місць.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,
кафедра гігієни та профзахворювань, МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 01.07.2004 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини праці АМН
України (01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України (01033, м. Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий 24.05.2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В.Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Робота шахтарів на вугільних шахтах Донбасу завжди
складала серйозну медичну проблему. З численних робіт кількох поколінь
вчених – гігієністів і профпатологів (В.Є. Любомудрів,1965; А.А.
Шаптала,1967; А.О. Навакатікян,1967; А.Л. Решетюк,1972, 1985; В.О.
Максимович, 1986, 2000; М.І. Міняйло, 1970, 1987; В.В.Суханов, 1990,
2000; В.В. Мухін, 2000, 2001; В.С. Гриценко, 1985, 2000; Г.С. Передерій,
2000, 2001; Д.О. Ластков, 1992, 2001 та ін.) добре відомо про величезну
шкоду, яку наносять здоров’ю шахтарів шкідливі та небезпечні умови праці
в шахтах, що обумовлює також величезні соціально-економічні втрати
суспільства.

Корінне поліпшення умов праці шахтарів нині набуло загально — державного
значення. Відповідні заходи передбачені “Програмою реструктуризації
вугільної галузі України”, що здійснюється згідно із Постановою Кабінету
Міністрів України № 280 від 28.03.1997р. “Про хід структурної перебудови
вугільної промисловості”.

Оздоровлення умов праці шахтарів пов’язано в першу чергу зі створенням
комплексно-механізованих лав, впровадженням новітніх технологій
видобутку вугілля, повною механізацією виробничих процесів, у тому числі
кріпильних робіт на основі нової техніки. Здійснення цих заходів
потребує постійного медичного супроводження, — від гігієнічної
експертизи проектів, контролю за дотриманням вимог санітарних норм і
санітарних правил при створенні нових машин та обладнання до здійснення
санітарного нагляду за його впровадженням у виробництво та
експлуатацією.

Невід’ємною складовою частиною програми реконструкції вугільної галузі
повинно стати удосконалення медичного обслуговування шахтарів як
підґрунтя для впровадження дієвих заходів з первинної та вторинної
профілактики професійних та виробничо — обумовлених захворювань.

Невирішеність цих актуальних гігієнічних питань у cкладі заходів щодо
реконструкції та технічного переобладнання вугільної промисловості
Донбасу, обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має
безпосередній зв’язок з основними напрямками науково-дослідних робіт
Інституту медицини праці АМН України, а саме по таким НДР: “Розробити
показники ергономічної оцінки рівня охорони праці та підготувати
рекомендації щодо врахування вимог ергономіки і естетики в процесі
експлуатації існуючих, проектуванні нових технологічних процесів і
устаткування і проведенні їх експертизи” (№ держреєстрації 0197U004097),
“Визначити допустимі показники впливу хімічних, фізичних, біологічних та
радіаційних факторів виробничого середовища при їх ізольованій і
комбінованій дії” (№ держреєстрації 0196U02000) – що виконувалися у
період з 1997 року по 1998 роки.

Мета і задачі дослідження. Вдосконалення науково-організаційних засад
санітарно-епідеміологічного нагляду за виготовленням і експлуатацією
нової гірничої техніки, впровадженням нових технологій в умовах
реструктуризації вугільної промисловості Донбасу та поліпшення медичного
обслуговування шахтарів.

Задачі дослідження:

Дати порівняльну гігієнічну оцінку умов праці основних професійних груп
гірників при використанні серійної та перспективної гірничої техніки,
нових технологій видобутку вугілля на перспективних шахтах Донбасу.

Провести аналіз показників захворюваності з тимчасовою втратою
працездатності і професійної захворюваності у шахтарів до і після
технічної реконструкції шахт (на прикладі шахти
“Червоноармійська-Західна №1”).

Оцінити стан і якість медичного обслуговування гірників у нових умовах
соціально-економічного розвитку вугільної галузі.

Розробити рекомендації щодо вдосконалення принципів гігієнічної
експертизи гірничих машин та механізмів для вугільних шахт.

Об’єкт дослідження: закономірності впливу умов праці у вугільній
промисловості на стан здоров’я шахтарів.

Предмет дослідження: фактори виробничого середовища (вугільний пил, шум,
вібрація, мікроклімат, важкість праці); серійні та прогресивні
технології вуглевидобутку; показники стану медичного обслуговування
шахтарів; різні види технічної документації; показники стану здоров’я
(ЗТВП) та показники професійної захворюваності.

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки чинників виробничого
середовища; санітарно-статистичні – для оцінки стану загальної (ЗТВП) та
професійної захворюваності шахтарів; гігієнічна експертиза технічної
документації та проектів реконструкції шахт.

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що в ній, з
позицій комплексного підходу, встановлені основні закономірності
формування умов праці шахтарів на сучасному етапі науково-технічного
прогресу і інтенсивності виробництва, обґрунтована необхідність
радикального вдосконалення технологій вуглевидобувних робіт, як фактора
оздоровлення умов праці та збереження здоров’я шахтарів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони знайшли
використання при створенні низки нормативно-методичних документів, а
саме:

— Державних санітарних правил та норм ДСП 3.3.1.095-2002 “Підприємства
вугільної промисловості”, затверджених Наказом МОЗ України від
13.12.2002р. №468; а також методичних рекомендацій і вказівок:

— “Организация госсаннадзора на угольных шахтах Донецкой области”:
Методические указания — Донецк,1995.-16с.

— “Организация госсаннадзора на шахтах Донецкой области в условиях
реструктуризации отрасли”: Методические указания-Донецк,1997.-18с.

“Организация санитарно-гигиенического обследования вновь вводимых в
эксплуатацию лав на угольных шахтах Донецкой области”: Методические
рекомендации-Донецк,1999.-5с.

— “Организация госсаннадзора за условиями труда при проведении и
креплении подготовительных выработок на шахтах Донецкой области”:
Методические рекомендации.-Донецк,2000.-5с.

— “Об организации и осуществлении госсаннадзора за ходом ликвидации
угольных шахт”: Методические указания.-Донецк,2001.-18с.

— “Организация госсаннадзора за питьевым водоснабжением трудящихся
промышленных предприятий”: Методическое письмо. – Донецк,2002.-6с.

Запропоновано ряд заходів спрямованих на організацію ефективного
оздоровлення і профілактику професійних захворювань шахтарів (виданий
інформаційний листок № 6-96 “Роль санаторіїв-профілакторіїв у
профілактиці професійних захворювань і оздоровленні працюючих
шахтарів”).

Особистий внесок здобувача: автором визначена мета та завдання
досліджень, сформовано основні їх напрямки. Обґрунтовані та
відпрацьовані методи досліджень. Організовані та виконані дослідження на
конкретних об’єктах. Проведена гігієнічна експертиза технічної
документації та проектів реконструкції вугільних шахт.

Виявлені закономірності впливу шкідливих виробничих чинників на стан
здоров’я шахтарів.

Підготовлені підсумкові нормативно-методичні та інформаційні документи,
що дозволили реалізувати систему контролю і оздоровлення умов праці,
профілактики їх несприятливого впливу на здоров’я шахтарів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені і
обговорені на науково-практичних конференціях: “Сучасний стан,
організація та перспективи розвитку профпатологічної служби України у
нових умовах розвитку з урахуванням змін форм власності” (Київ,1999);
“Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в
науке, технологиях и образовании” (Макеевка,2001); “Донбас-2020: Охорона
довкілля та екологічна безпека” (Донецьк,2001); міжнародних
науково-практичних конференціях: “Актуальные проблемы медицины труда и
экологии Донбасса” (Донецк,2000); “Етичні проблеми медицини праці та
гігієни довкілля” (Київ,2003).

Публікації. Основні результати виконаних досліджень повністю відображені
в 7 наукових публікаціях; 4 статті опубліковані у виданнях, що
рекомендовані ВАК України як фахові.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
огляду літератури, опису методів досліджень, 6 розділів власних
досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел. Загальний
обсяг роботи складає 176 сторінок, включаючи 12 рисунків, 44 таблиці та
список використаних джерел із 146 найменувань, зокрема 77 країн СНД,
далекого і близького зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначено мету, задачі і
предмет досліджень, сформульовано наукову новизну та практичне значення
роботи, визначено особистий внесок автора, наведено дані про апробацію
отриманих результатів.

У першому розділі наведено огляд літератури з питань впливу умов праці
на стан здоров’я та працездатність шахтарів. Критичний розгляд
матеріалів публікацій показав недостатню висвітленість ролі нових
технологій, нових машин та прогресивного обладнання в оздоровленні умов
праці гірників, відсутність науково-організаційного обґрунтування
заходів з гігієнічної експертизи нової техніки та вдосконалення
медичного обслуговування шахтарів і тим самим визначена необхідність
наукових досліджень з даної проблеми.

У другому розділі представлено програму, організацію та методи
досліджень. Об’єкти та об’єми досліджень наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Основні ОБ’ЄКТИ та ОБ’ЄМИ досліджень

Показники Кількість досліджень (вимірювань)

Гігієнічні дослідження на робочих місцях:

Вимірювання концентрацій пилу

Вимірювання шуму

Вимірювання вібрації

Вимірювання мікроклімату

Вимірювання важкості праці

Вимірювання освітленості

Визначення ергономічних параметрів

1460

1820

2200

500

160

110

120

Дослідження із санітарно-гігієнічної експертизи:

Проекти програм, проекти будівництва та реконструкції шахт.

ТЗ і ТУ на гірничу техніку.

43

58

Вивчення професійної захворюваності (картки обліку професійних
захворювань (отруєнь).

607

Вивчення ЗТВП (лікарняні листи). 2900

В основу методик вимірювання і гігієнічної оцінки параметрів пилу, шуму,
вібрації, мікроклімату покладено діючі нормативно-методичні документи
(ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.039-99, “Санітарні правила для підприємств
вугільної промисловості” №4043-85, ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”).

Визначення рівнів шуму та вібрації проводились за допомогою приладів ВШВ
003-М2, ШВК-И, імпульсного прецизійного шумоміра PSІ-202 з активними
фільтрами OF-101 та шумовимірювача фірми RFT 00017; віброметра 2511
фірми Брюль і К’єр.

Вимірювання мікроклімату здійснювали за загальновизнаними методиками з
використанням аспіраційного психрометра МВ-4М, анемометрів АСО-3, АРП-2
і “Testo 425”.

Визначення концентрацій пилу в робочій зоні проводилось аспіраційним
методом за допомогою аспіраторів “Тайфун МС”, АЕРА з використанням
фільтрів АФА-ВП-20.

Визначення важкості виконуваної гірниками роботи, а також комплексну
оцінку умов праці гірників здійснювали за критеріями “Гігієнічної
класифікації праці…” (№382, МОЗ України).

Для вивчення впливу умов праці на стан здоров’я шахтарів проводили
дослідження професійної захворюваності за формою П-5, а також
захворюваності з ТВП за формою 23-ТН за останні 10 років. Зібраний
матеріал оброблено варіаційно-статистичними методами за допомогою ПЕОМ
за комп’ютерною програмою “Санітарно-гігієнічний паспорт шахт Донецької
області”, створеною за участю дисертанта.

Для дослідження стану забезпечення лікувально-профілактичної допомоги
шахтарям на 22 шахтах в динаміці останніх 10 років було проведено аналіз
забезпеченості шахт лікарськими та фельдшерськими оздоровчими пунктами,
профілакторіями, інгаляторіями, фотаріями та ін.; вивчена
укомплектованість оздоровчих пунктів лікарським і середнім медичним
персоналом; охоплення робітників періодичними медичними оглядами,
диспансерним спостереженням, заходами вітамінопрофілактики,
ультрафіолетового опромінення та ін.

Для визначення ролі санітарного нагляду в поліпшенні умов праці шахтарів
при технічній реконструкції шахт проведені комплексні дослідження з
гігієнічної експертизи Державних та галузевих програм реформування
вугільної галузі Донбасу, технічних завдань та технічних умов на
створення нової гірничої техніки.

У третьому розділі дана порівняльна гігієнічна оцінка серійних та нових
технологій видобутку вугілля, що застосовуються чи мають перспективу
застосування на пологих і похилих пластах різної потужності; на
крутопадаючих пластах; при проведенні гірничих виробок.

Проведені дослідження свідчать, що при видобутку вугілля на пологих
пластах за серійними технологіями (механізовані комплекси 1КМ-103М,
1КМ-87, 2КМ-88,стругові установки УС-2У) гірники зазнають впливу важкого
фізичного навантаження, особливо допоміжні робітники при виконанні
кріпильних робіт (важкість виконуваної роботи відповідає класу 3.3. за
“Гігієнічною класифікацією праці…”).

При видобутку вугілля за новими технологіями (механізовані комплекси
1МКДД, 1МКД-90, 2МКДД, 2МКД-90, 3МКД-90Т) з трудового процесу
вивільняються робітники допоміжних професій, і тим самим об’єм важких
фізичних робіт зменшується на 270 людино-годин за робочу зміну, що
еквівалентно звільненню від важкої фізичної праці 45 фізичних осіб при 6
-годинному робочому дні в шахті.

Позитивним гігієнічним ефектом нових технологій є застосування
безнішового способу видобутку вугілля, що призводить до різкого
скорочення (в 5-6 разів) об’єму робіт, виконуваних за допомогою
відбійних молотків, що є джерелами інтенсивної вібрації і шуму. Перехід
до безнішового способу вуглевидобутку дає можливість вивільнити 8-10
робітників, що працюють з віброінструментами.

При видобутку вугілля на пологих пластах за новими технологіями завдяки
постійному зрошенню робочих органів комбайна водою та застосуванню
спеціальних речовин для змочення пилу досягнуто зменшення запиленості
повітря приблизно в 2 рази.

Що ж до таких фізичних факторів як шум, вібрація на робочих місцях
працівників основних професій (машиністів комбайнів), то їх рівні мало
відрізнялись при застосуванні серійних та нових технологій і
перевищували ГДР на 5-16 дБ.

Виїмка вугілля на пластах з крутим заляганням традиційно здійснюється
переважно, відбійними молотками. Механізованими способами, що
використовуються обмежено, є комбайновий (А-70, Темп-1) та з
застосуванням щитових агрегатів (АНЩ, 1 АЩМГ).

Проведеними дослідженнями встановлено, що будь який механізований спосіб
видобутку за показниками важкості праці (тривалість перебування у
вимушеній робочій позі, величина виконуваної динамічної роботи, маса
вантажу, що піднімається та переміщується) є в 1,5-2 рази менш
трудоємким у порівнянні з молотковим способом вуглевидобутку.

Результати досліджень виробничого середовища свідчать, що застосування
щитових агрегатів дає можливість зменшити запиленість повітря
виробничого середовища в 6-10 разів (за рахунок обводнення вибою) і
вміст пилу в робочій зоні працівників наближається до ГДК.

Разом з тим, інтенсивність шумового навантаження на робочому місці
машиніста щитового агрегату (до 105±9 дБА) значно переважає таку при
старих молоткових технологіях (98-100 дБА) і особливо у порівнянні з
роботою на комбайні (84±6 дБА).

При гігієнічній оцінці різних способів проведення гірничих виробок
йшлося про порівняльну оцінку буровибухового способу (який досі є
переважним в умовах Донбасу) та різних способів комбайнової проходки
(серійними комбайнами ПК-3р, ГПКС та новими П-220, КСП-32).

Встановлено, що перевагами комбайнового способу є більш низькі рівні
вібрації (на 30дБ) та шуму (на 13-17 дБА), що впливають на працівників.

Разом з тим, комбайновий спосіб є більш несприятливий за рівнями пилових
навантажень – вони в 2-5 разів вище, ніж при бурінні шпурів з наступними
навантажувальними та іншими роботами.

Порівняння комбайнових способів свідчать на користь нових технологій, де
досягнуто виключення впливу вібрації, завдяки дистанційному керуванню,
зниження рівня шуму на 9-12 дБА, а також рівня запиленості повітря в
1,5-2 рази. При нових технологіях також зникла потреба у помічникові
машиніста комбайна.

Проведені розрахунки свідчать, що впровадження нового комбайнового
метода проходки на шахті “Червоноармійська –Західна №1” дало змогу
зменшити об’єм ручної праці на 180 людино-змін за місяць.

У розділі 4 наведені дослідження стану медичного обслуговування гірників
Донбасу. Такий аналіз проведено на12 шахтах Донецької області.

Отримані дані свідчать, що рівень забезпеченості шахт здоровпунктами
складає 44-64%, фотаріями 31-44% від необхідної кількості. З 1991 по
2000 роки охоплення гірників інгаляціями зменшилося з 68% до 36%; УФО з
73% до 55%; на 44% шахт відсутні картки обліку диспансерних хворих; на
85% шахт не проводиться протирецидивне лікування. Обслуговування
гірників по територіальному принципу забезпечується фахівцями, 70% яких
не мають спеціальної підготовки з профпатології; при цьому об’єм
лабораторних і функціональних діагностичних досліджень складає не більше
30% від потрібного.

В табл. 2 наведені порівняльні характеристики технічного рівня та рівня
медичного обслуговування шахтарів на реконструйованій рентабельній шахті
“Червоноармійська-Західна №1” і збиткових застарілих шахтах “ім.
Гагаріна” та “Україна”.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика вугільних шахт, відібраних для вивчення
загальної та професійної захворюваності гірників.

Гірничо-геологічні умови, технологічні та технічні особливості
вуглевидобутку і рівень медичного обслуговування Шахта
“Червоноармій-ська — Західна №1”

Шахта “Україна” Шахта ім.Гагаріна

Глибина шахти, м 593 720 950

Характер залягання вугільних пластів Положисте Положисте Круте,80°

Потужність пласта, м 1,2-1,7 0,9-1,1 0,6-0,8

Ступінь механізації робіт у лаві, % 85 55 20

Застосування передових технологій, % 90 — —

Кількість “молоткових” лав — — 5

Використання індивідуальних засобів захисту, % 100 42 24

Медичне обслуговування:

— охоплення робітників мед. оглядами,% 100 96,4 94,5

— диспансеризація,(% охоплення) 98 32 22

— вітамінопрофілактика( % охоплення) 90 24 12

-оздоровлення в профілакторії,(% пра- цюючих) 65 13 8

Як бачимо, на шахті “Червоноармійська-Західна №1” досягнуто високий
рівень механізації праці, до 90% за рахунок нових технологій,
ліквідовані “молоткові” лави; робітники повністю забезпечені засобами
індивідуального захисту; забезпечене повне охоплення робітників
диспансерним наглядом, оздоровчими заходами та ін.

В той же час на шахтах ім. Гагаріна і “Україна” рівень механізації
складає 20-50% (за рахунок застарілих технологій) використовуються
“молоткові” лави; індивідуальними засобами захисту робітники забезпечені
не більш як на 20-40%, диспансерним наглядом на 20-30%.

Гігієнічна ефективність заходів по реструктуризації шахт Донбасу,
основними з яких, як показано нашими дослідженнями, наведеними вище, є
технічне переозброєння та забезпечення повноцінного медичного
обслуговування шахтарів, оцінювалась по “критерію здоров’я” — шляхом
порівнювального аналізу динаміки професійної і загальної (ЗТВП)
захворюваності шахтарів на реконструйованій шахті
“Червоноармійська-Західна №1” і на серійних шахтах ім. Гагаріна та
“Україна”. Дані цих досліджень наведені в “Розділі 5”. З даних,
наведених на рис.1 та рис.2, видно, що рівні професійної захворюваності
та захворюваності з ТВП на порівнюваних шахтах різко відрізняються на
користь нової шахти “Червоноармійська-Західна №1”.

Рис.1. Динаміка професійної захворюваності гірників вугільних шахт з
різним рівнем технічного переоснащення та медичного обслуговування за
період 1991-2000рр. (кількість випадків на 1000 оглянутих).

Рис.2. Динаміка захворюваності ЗТВП гірників вугільних шахт з різним
рівнем технічного оснащення та медичного обслуговування гірників за
період 1991-2000рр. (кількість випадків на 100 працюючих).

Ці відмінності стосуються не тільки загальних показників професійної та
виробничо — обумовленої захворюваності, але й показників професійної
пилової патології, шумо — вібраційної патології, захворювань
опорно-рухового апарата та ін.

На новій шахті спостерігався більш пізній розвиток професійної патології
(на 2 роки за стажем та на 4 роки за віком працюючих).

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що технічна реконструкція
шахт з використанням сучасних технологій і обладнання, застосуванням
ефективних індивідуальних і колективних засобів захисту у поєднанні з
повноцінним медичним обслуговуванням можуть відігравати вельми суттєву
роль в зменшенні захворюваності гірників, збереженні їх здоров’я і
працездатності.

’ ” ¤ N

v

TH

N

ue

th

@

B

D

F

H

J

L

N

t

v

?$?)?????$?? ? U ue

th

&

&

`„7

&

?Результати проведених досліджень були використані для вдосконалення
нормативно-методичних засад попереджувального санітарного нагляду як
вищої форми профілактики в ході реструктуризації вугільної галузі .

Структурна схема, що запропонована для реалізації заходів по здійсненню
попереджувального санітарного нагляду (рис.3), передбачає етапність його
проведення і включає нагляд за проектуванням, будівництвом та введенням
в експлуатацію об’єктів нагляду.

Рис.3. Основні етапи організації попереджувального держсаннагляду у
вугільній галузі Донецької області

Попереджувальний санітарний нагляд у вугільній галузі повинен починатися
з санітарної експертизи Державних і Галузевих програм реструктуризації
вугільної промисловості. З досвіду вивчення 4 таких програм у рамках
цієї дисертаційної роботи випливає, що основна увага повинна приділятись
трьом блокам питань:

Використанню прогресивних технологій видобутку вугілля й прохідницьких
робіт, і відповідному призначенню машин для їх реалізації.

Застосуванню сучасних засобів індивідуального та колективного захисту.

Забезпеченню санітарно-побутового та лікувально — профілактичного
обслуговування.

Наступним етапом попереджувального нагляду є експертиза проектів
будівництва нових шахт, модернізації перспективних шахт та ліквідації
збиткових шахт. Досвід, отриманий нами на основі санітарно-гігієнічної
експертизи 39 проектів, свідчить, що основна увага на цьому етапі
повинна бути приділена:

скороченню об’ємів буровибухових робіт;

застосуванню “безнішових” технологій вуглевидобутку;

використанню прогресивної техніки, яка може забезпечити комплексну
механізацію прохідницьких та виймальних робіт;

застосуванню прогресивних технологій обезпилення вибоїв;

забезпеченню достатніх об’ємів вентиляції;

обладнанню приміщень для санітарно-побутового і
лікувально-профілактичного обслуговування гірників.

Попереджувальний санітарний нагляд за проектуванням шахт повинен
переходити в нагляд за їх будівництвом. Останній базується на контролі
за реалізацією конкретних заходів з гігієни і охорони праці при
підготовці до експлуатації нових прохідницьких та очисних вибоїв.

Основна увага повинна приділятись застосуванню прогресивних технологій
для вуглевиймальних робіт (комплекси 1МКДД, 1МКД-90, 2МКД-90,3МКД-90Т,
1АЩМГ) та проведення гірничих виробок (комбайн П-110, П-220, КСП-22,
КСП-32, КСП-42) з дистанційним керуванням.

Не менш важливим є контроль за проведенням заходів по знепиленню,
вентиляції, видаленню води з вибою, застосуванню засобів механізації
трудомістких робіт, засобів індивідуального та колективного захисту.

Найважливішою складовою частиною попереджувального санітарного нагляду,
є нагляд за розробкою нової гірничої техніки. Він здійснюється на рівні
узгодження технічних умов та технічних завдань на нові машини, механізми
та обладнання на всіх етапах їхніх іспитів (заводських, відомчих,
державних) і введення в експлуатацію.

Розроблені вимоги щодо попереджувального санітарного нагляду узагальнені
в 6 методичних рекомендаціях і в Державних санітарних правилах та нормах
“Підприємства вугільної промисловості” ДСП 3.3.1.095-2002. За цими
документами під нашим контролем здійснюється державний санітарний нагляд
на вугільних шахтах Донецької області.

Результатом здійснення попереджувального санітарного нагляду за останні
8 років є:

впровадження 250 одиниць нової техніки з поліпшеними умовами праці;

впровадження 82 безнішових технологій вуглевидобутку;

скорочення обсягу буровибухових робіт на 10%;

скорочення числа молоткових лав на 19;

а головне – поліпшення показників здоров’я працюючих, що видно на
прикладі шахти “Червоноармійська-Західна №1”.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової
проблеми, що полягає у науковому обґрунтовані ряду заходів, спрямованих
на удосконалення принципів державного санітарного нагляду за
впровадженням нових технологій, випуском і експлуатацією нової гірничої
техніки в умовах реструктуризації вугільної галузі Донбасу та
удосконалення медичного обслуговування шахтарів з метою зниження ризику
виникнення захворюваності і збереження здоров’я виробничих колективів.

ВИСНОВКИ

1. Найважливішим аспектом реструктуризації вугільної промисловості є
забезпечення безпечних умов праці на основі нових технологій і
оптимального медичного обслуговування гірників.

2. Порівняльна гігієнічна оцінка серійних (механізовані комплекси 1КМ-
103М, стругові установки УС-2У) і нових (комплекси 1МКДД, 1МКД-90)
технологій вуглевидобутку з тонких пологих пластів свідчить про те, що
гігієнічною перевагою нових технологій є: вивільнення від важкої
фізичної праці робочих допоміжних професій (до 270 людино-годин за
зміну); зниження запиленості повітряного середовища (у 1,6-2,0 рази); а
також зниження кількості молоткових робіт, які є джерелом інтенсивної
вібрації і шуму.

3. При видобутку вугілля з пологих пластів середньої потужності
відмінною рисою нових технологій (комплекси 2МКДД, 2МКД-90, 3МКД-90Т) у
порівнянні із серійними (2КМ-88) є безнишевий спосіб вуглевидобутку. Тим
самим виключаються роботи з відбійними молотками, що дає можливість
визволити 9 робітників у зміну в кожнім вибої від контакту з інтенсивним
шумом, вібрацією і важкою фізичною працею, а також знизити запиленість
повітря робочої зони приблизно в 2 рази.

4. Механізовані способи вуглевидобутку на пластах з крутим заляганням
можуть використовуватися обмежено (не більш 20% від загального обсягу).
Використання для цієї мети комбайнів А-70, Темп-1 і щитових агрегатів
АНЩ, 1АЩМГ дозволяє знизити важкість праці допоміжних робітників у 1,5-2
рази і зменшити запиленість виробничого повітряного середовища в 6-10
разів. У той же час інтенсивність шумового навантаження при використанні
щитових агрегатів (105±9дБА) значно перевершує таку при молоткових
технологіях (до 100 дБА).

5. При проведенні гірничих виробок через особливі гірничо-геологічні
умови Донбасу, основним способом проведення прохідницьких робіт (більш
50%) залишається буровибуховий спосіб. При порівнянні серійного
(комбайни ПК-3р і ГПКС) і нового (комбайни П-220, КСП-32) комбайнових
способів проходки встановлені визначені переваги нових технологій для
машиніста комбайна і його помічника: зменшення ваги праці (виключення
динамічної роботи і підйомів вантажу вручну), зниження шумового (на
13-17 дБА) і особливо вібраційного (до 30дБ) навантаження, рівня
запиленості в 1,5-2 рази, зменшення обсягу ручної праці на 180
людино-змін на місяць.

6. Вуглевидобувні комплекси нового технічного рівня МКДД, МКД-90 з
гідравлічними механізованими кріпленнями і комбайнами РКУ-10, РКУ-13, MV
12-2V2P, нові прохідницькі комбайни П-220, КСП-32 з дистанційним
керуванням, нові типи стругових установок УС-3, УС-4 мають істотні
гігієнічні переваги в порівнянні з машинами й устаткуванням старих типів
і дозволяють на 41-47% знизити частку ручної праці у вуглевидобутку,
зменшити запиленості виробничого середовища в 5-10 разів, а також
уникнути шумо-вібраційного навантаження на гірників на 3-10дБ.

7. Аналіз забезпеченості медичною допомогою шахтарів Донецької області
свідчить про те, що забезпеченість шахт здоровпунктами складає 44-61%,
фотаріями і інгаляторіями — 31-44%. В даний час не укомплектованість МОС
і ЗП шахт лікарським і середнім медичним персоналом досягає 20-50%. З
1991 по 2000 роки охоплення робітників профілактичними інгаляціями
знизилось з 68% до 36%; УФО — з 73% до 55%; охоплення працюючих
диспансерним спостереженням не перевищує 44%.

8. Періодичні медичні огляди гірників проводяться переважно за
територіальним принципом, найчастіше дільничними лікарями, 70% з яких не
мають підготовки в області профпатології; обсяг функціональних і
лабораторних досліджень забезпечується на 20-30% від необхідного.

9. Досвід реконструкції шахти “Червоноармійська-Західна №1” на основі
застосування прогресивних технологій вуглевидобутку, нових машин і
устаткування з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками
свідчить про можливість досягнення високого рівня механізації праці (до
90%), істотного поліпшення умов праці гірників і повного забезпечення їх
засобами індивідуального захисту, тоді як на старих шахтах (ім.
Гагаріна, “Україна”) рівень механізації праці не перевищує 20-50%
виконуваного обсягу робіт.

10. На реконструйованій шахті “Червоноармійська-Західна №1” за рахунок
оптимізації системи медичного обслуговування шахтарів досягнуто повне
охоплення працюючих диспансерним спостереженням і оздоровчими заходами
(вітамінопрофілактика, УФО, фізіотерапевтичні процедури), у той час як
на шахтах ім. Гагаріна і “Україна” ці показники не перевищують 20-50%.

11. Реконструкція шахт на основі прогресивних технологій і забезпечення
оптимальних умов для медичного обслуговування гірників сприятливо
позначається на динаміці професійної і загальної захворюваності. На
реконструйованій шахті “Червоноармійська-Західна №1” за останні 10 років
рівень професійної захворюваності знизився до 33 випадків на 1000
оглянутих, у той час як на шахті “Україна” він склав 96, а на шахті ім.
Гагаріна 253 випадки.

На реконструйованій шахті відзначається більш пізніший розвиток
профпатологіі (на 2 роки за стажем і на 4 роки за віком) у порівнянні зі
старими шахтами.

Показник ЗТВП на реконструйованій шахті “Червоноармійська-Західна №1” за
10 років спостереження знизився з 121,9±0,9 до 36,2±0,6, у той час як на
старій шахті ім. Гагаріна цей показник склав 142,1±1,4 і 104,9±0,6, а на
шахті “Україна” 116,9±0,85 і 133,4±1,26 на 100 працюючих.

12. На основі проведених досліджень встановлено, що попереджувальний
санітарний нагляд у системі заходів щодо реструктуризації вугільної
галузі може мати вирішальне значення для забезпечення безпечних умов
праці і збереження здоров’я шахтарів. Він повинний охопити всі етапи
проектування, будівництва і введення в експлуатацію вугільних шахт.
Ключовими складовими попередсаннагляду повинен бути контроль за
впровадженням прогресивних технологій, машин, устаткування в сполученні
із застосуванням ефективних засобів безпеки і гігієни праці, а також
контроль за забезпеченням умов для якісного медичного обслуговування
гірників.

13. Розроблено вимоги і принципи попереджувального санітарного нагляду,
що передбачають комплексне спадкоємне охоплення всіх етапів
проектування, будівництва і введення в експлуатацію вугільних шахт.

СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РОБІТ,

ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

— в наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України:

Ветров С.Ф. Динамика профессиональной заболеваемости среди шахтеров в
угольной промышленности Донбасса за 10 лет и причины ее
формирующие//Гигиена труда. — Вып.31. — К., 2000. – С.95-100.

Ветров С.Ф. Роль санитарно-гигиенической экспертизы проектов
строительства и реконструкции угольных шахт Донецкой области в рамках
реализации государственной программы реструктуризации отрасли // Гигиена
труда. — Вып.31. — К., 2000. – С.377-381.

Ветров С.Ф. Современное состояние лечебно-профилактической помощи на
угольных шахтах Донецкой области // Гигиена труда. — Вып.32 — К.,
2001.-С.303-306.

Передерій Г.С., Смирнова Н.Є., Решетюк В.А., Гладчук Є.О., Решевський
П.І., Лунін О.М., Вєтров С.Ф. Гігієнічні вимоги щодо удосконалення
системи моніторингу за умовами праці і станом здоров’я гірників
вугільних шахт // Гигиена труда. — Вып.34. — К., 2003. – С.254-269

(статистична обробка даних професійної захворюваності та стану умов
праці на підприємствах вугільної промисловості, обґрунтування вимог щодо
удосконалення системи медико-санітарного обслуговування робітників
вугільних шахт).

в інших наукових виданнях:

Ветров С.Ф. К вопросу гигиенической оценки новой горной техники для
угольных шахт Донецкой области // Вестник гигиены и
эпидемиологии.-1999.-Т.3, №2. — С.39-40.

Ветров С.Ф., Макаев А.Ф., Пелифосов Л.М. Экологические и
санитарно-гигиенические проблемы шахт, которые закрываются в Донецкой
области// “Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные
процессы в науке, технологиях и образовании”:
Мат.науч.-практ.конф.-Макеевка,2001.-С.55-57 (аналіз
санітарно-гігієнічних недоліків проектів ліквідуємих шахт, розробка
заходів щодо підвищення якості попереднього та поточного санітарного
нагляду при ліквідації вугільних шахт).

Михайлова Т.В., Ветров С.Ф., Гомзин А.А., Ермаченко Т.П. Современное
состояние условий труда и здоровья трудящихся в Донецкой области //
“Донбас-2020: Охорона довкілля та екологічна безпека”: Мат.науч.-практ.
конф.-Донецк,2001. –Т.2 — С.153-155 (загальна ідея, статистична обробка
даних захворюваності та стану умов праці на підприємствах вугільної
промисловості, висновки).

АНОТАЦІЇ

Вєтров С.Ф. Гігієнічна характеристика умов праці гірників вугільних шахт
Донецької області в умовах реструктуризації галузі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.02.01 — Гігієна.- Інститут медицини праці АМН України,
Київ,2004.

Дисертація присвячена комплексній гігієнічній оцінці факторів формування
умов праці гірників вугільних шахт у ході реструктуризації і технічного
переозброєння галузі, розробці рекомендацій з оздоровлення умов праці й
удосконаленню системи медичного обслуговування шахтарів.

Проведено комплексну порівняльну гігієнічну оцінку нових прогресивних
технологій вуглевидобутку в співставленні з діючими серійними
технологіями та досліджено впливи умов праці на стан здоров’я гірників.

Доведено суттєві гігієнічні переваги нових технологій, машин та
устаткування, що впроваджуються у вугільну галузь в наслідок чого
поліпшуються умови праці та зменшується професійна і загальна (ЗТВП)
захворюваність шахтарів.

Вивчено роль рівня медичного обслуговування гірників як фактора, що
сприяє збереженню здоров’я. Встановлено роль попереджувального
санітарного нагляду в забезпеченні оздоровлення умов праці та
забезпеченні належного рівня лікувально-профілактичного обслуговування
шахтарів.

Ключові слова: гірники, вугільні шахти, гірнича техніка, захворюваність,
технічне переобладнання, медичне обслуговування, заходи профілактики.

Ветров С.Ф. Гигиеническая характеристика условий труда горнорабочих
угольных шахт Донецкой области в условиях реструктуризации отрасли. –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.00.01 – Гигиена. – Институт медицины труда АМН Украины,
Киев, 2004.

Диссертация посвящена комплексной гигиенической оценке факторов
формирования условий труда горнорабочих угольных шахт в ходе
реструктуризации и технического перевооружения отрасли, разработке
рекомендаций по оздоровлению условий труда и совершенствованию системы
медицинского обслуживания шахтеров.

Проведена комплексная сравнительная гигиеническая оценка новых
прогрессивных технологий угледобычи в сопоставлении с действующими
серийными технологиями. Выработаны и обоснованные предложения по
рациональному использованию прогрессивного оборудования.

Установлены значительные гигиенические преимущества новых технологий,
машин и оборудования, которые внедряются в угольной отрасли в ходе её
технической реконструкции и их роль в оздоровлении условий труда и
снижении профессиональной и общей (ЗВУТ) заболеваемости шахтеров.

Гигиеническая эффективность мероприятий по реструктуризации шахт
Донбасса, основными из которых, как показано исследованиями, являются
техническое перевооружение и обеспечение полноценного медицинского
обслуживания шахтеров оценивалось по показателю “критерий здоровья”-
путем сравнительного анализа динамики и структуры профессиональной и
общей (ЗВУТ) заболеваемости горняков на шахтах, подвергающихся
реконструкции (“Красноармейская-Западная №1”) и на серийных шахтах (им.
Гагарина и “Украина”).

Установлено, что показатели отличаются в пользу реконструируемой шахты
“Красноармейская-Западная №1” как по объему показателя
профзаболеваемости, так и по показателям профессиональной пылевой
патологии, шумо-вибрационной патологии, болезням опорно-двигательного
аппарата. На данной шахте отмечено более позднее развитие
профзаболеваний по стажу и по возрасту.

Показатель ЗВУТ на ш. “Красноармейская-Западная №1” за 10 лет наблюдения
снизился со 121,9±0,9 до 36,2±0,6, в то время как на ш. им. Гагарина
этот показатель составил 142,1±1,4 и 104,9±0,6, а на ш.“Украина”
116,9±0,85 и 133,4±1,26 на 100 работающих.

Положительный эффект новых технологий заключается в применении
безнишевого способа угледобычи, при котором, высвобождаются рабочие,
работающие с виброинтсрументами. Отмечается также снижение запыленности
воздуха рабочей зоны (в 1,5-2 раза), особенно при применении специальных
смачивателей пыли.

Наличие автоматического и дистанционного управления на внедряемых горных
машинах и механизмах позволяет исключить постоянное присутствие людей в
зоне воздействия шума и устранить передачу на рабочее место общей и
локальной вибрации.

Изучена роль уровня медицинского обслуживания горнорабочих, как фактора,
способствующего сохранению здоровья.

Проведенный анализ медико-профилактического обслуживания шахтеров
свидетельствует о снижении уровня обеспеченности шахт Донецкой области
здравпунктами, фотариями и ингаляториями. Уменьшился охват горнорабочих
ингаляциями и ультрафиолетовым облучением.

В тоже время, на модернизированной ш. “Красноармейская-Западная №1” за
счет оптимизации системы медицинского обслуживания шахтеров достигнут
полный охват работающих диспансерным наблюдением и оздоровительными
мероприятиями (витамино-профилактика, УФО, др. физиотерапевтические
процедуры).

Установлена роль предупредительного санитарного надзора как инструмента
обеспечения здоровых и безопасных условий труда, полноценного
медицинского обслуживания горнорабочих в ходе реструктуризации угольной
отрасли. Исследования включали проведение гигиенической экспертизы
государственных и отраслевых программ, проектов строительства новых шахт
нового технического уровня, проектов модернизации действующих шахт,
проектов ликвидации нерентабельных шахт.

Подтверждено, что предупредительный санитарный надзор в системе
мероприятий по реструктуризации угольной отрасли может иметь решающее
значение для обеспечения безопасных условий труда и сохранения здоровья
шахтеров. Он должен охватить все этапы проектирования, строительства и
ввода в эксплуатацию угольных шахт. Ключевыми составляющими
предсаннадзора должен быть контроль за внедрением прогрессивных
технологий, машин, оборудования в сочетании с применением эффективных
средств безопасности и гигиены труда, а также контроль за обеспечением
условий для качественного медицинского обслуживания горняков.

Разработаны требования и принципы преднадзора, предусматривающие
комплексный преемственный охват всех этапов проектирования,
строительства и ввода в эксплуатацию угольных шахт.

Результаты проведенных исследований были использованы для
совершенствования нормативно-методических основ предупредительного
санитарного надзора, как высшей формы профилактики в ходе
реструктуризации угольной отрасли.

Ключевые слова: горнорабочие, угольные шахты, заболеваемость, горная
техника, техническое перевооружение, медицинское обслуживание, меры
профилактики.

Vetrov S.F. The hygienic characteristic of working conditions coalminers
of collieries of Donetsk area in conditions of re-structuring of branch.
— Manuscript.

The dissertation for receiving scientific degree of Candidate of Medical
Sciences on a specialіty 14.00.01 — Нygiene. — Institute for
Occupational Health of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev,
2004.

The dissertation is devoted to a complex hygienic estimation of the
factors of formation of working conditions miners of collieries in a
course of re-structuring and modernization of branch, development of the
recommendations on improvement of working conditions and perfection of
system of health services of the miners.

The complex comparative hygienic estimation of new progressive
technologies coalmining in comparison to working serial technologies is
carried out, the influence of working conditions on a condition of
health miners is investigated.

The significant hygienic advantages of new technologies, machines and
equipment are established which take root in coal branch in a course? of
technical reconstruction and their role in improvement of working
conditions both decrease professional and general illness with temporary
loss of work capacity illness of the miners.

The role of a level of health services miners as factor promoting
preservation of health is investigated.

The role of precautionary sanitary supervision in maintenance of
improvement of working conditions and maintenance of a due level of
medical-preventive maintenance miners is established.

Key words: coal miners, coal mines, illnessment, coal techniques,
modernization, health services, measure of preventive maintenance.

Висловлюю глибоку подяку кандидату медичних наук Чебановій Ользі
Василівні за вагому консультативну та методичну допомогу.

PAGE 18

Розробка НТД на гірничу техніку

Проекти ліквідації шахт

ОблСЕС

Відомчі та державні іспити

Заводи по виготовленню гірничої техніки

Шахти

I

етап

Проекти будівництва шахт

Узагальнення результатів досліджень, розробка нормативно-методичної
документації

II етап

Територіальні СЕС

1.Державні санітарні правила та норми ДСП 3.3.1.095-2002 “Підприємства
вугільної промисловості”.

Нормативно-методичні розробки по організації держсаннагляду на
підприємствах вугільної галузі Донецької області.

Проекти реконструкції та технічного переобладнання

Проектно-конструкторські інститути

Державні та галузеві Програми реструктуризації вугільної галузі

Похожие записи