.

Генетичний контроль утворення сахаридної частини ландоміцину А (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3263
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

ЛЯШЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК
618.396-084-06:618.33-022.1.

Профілактика передчасних пологів при внутрішньоутробному інфікуванні

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних
наук

Київ – 2005

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгіїв-ського
МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Баскаков Петро Миколайович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології
факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Камінський В’ячеслав Володимирович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології;

доктор медичних наук, професор

Гнатко Олена Петрівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

Провідна

установа Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
акушерства та гінекології №1.

Захист дисертації відбудеться “_3_”_червня_ 2005 року о _11_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській
медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України в
Центрі охорони здоров’я матері та дитини Київської області (за адресою
04107, м. Київ, вул. Багговутовська, 1; Київський обласний центр охорони
здоров’я матері та дитини, 9 поверх, аудиторія).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_28_”_квітня_2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Недоношування вагітності продовжує залишатися
одним з основних типів акушерської патології, займаючи значне місце
серед причин несприятливих перинатальних наслідків (Б.М. Венцківський
та співавт., 1997; В.Я. Голота та співавт., 1999). Частота передчасних
пологів (ПП) не має тенденції до зниження і протягом останніх двох
десятиліть стабільно складає 5-25 % (Л.Б. Маркін та співавт., 1998; R.
Wilkinson et al., 1998).

Недоношені діти вносять основний „внесок” до показників
перинатальної захворюваності і смертності. На їхню частку приходиться
60-70 % ранньої неонатальної смертності і 65-75 % – дитячої, а
мертвонародженість має місце в 8-10 разів частіше в порівнянні з
терміновими пологами (Г.М. Бурдули и соавт., 1997; Є.Є. Шунько, 2000).
Перинатальні втрати серед недоношених ново-народжених у 30 разів вище,
ніж у доношених, а крім того, серед них відзначається високий рівень
захворюваності і інвалідизації з дитинства (В.К. Чайка и соавт., 1999;
Н.М. Пясецкая и соавт., 2001).

Як свідчать дані вітчизняної і зарубіжної літератури (В.М.
Запорожан та співавт., 1999; Ю.С. Паращук та співавт., 2000) у 20-30 %
випадків етіологічним фактором ПП є інфікування матері
умовно-патогенними мікроорганізмами, переданими статевим шляхом. Серед
різних видів збудників все більшого значення набувають поєднані
інфекції, причому в різних формах і клінічних проявах (Ю.П. Вдовиченко
та співавт., 2000; І.Б. Вовк та співавт., 2000). Особливо тут важливо
виділити розвиток „синдрому інтраамніального інфікування” саме при
наявності поєднаних форм інфекції у матерів.

Незважаючи на значне число наукових повідомлень у вітчизняній і
зарубіжній літературі по проблемі поєданих форм інфекції у жінок
репродуктивного віку, неможна вважати всі питання цілком вирішеними. На
нашу думку, у першу чергу, це стосується недоношування в цій групі
хворих, особливо в плані використання ефективних
лікувально-профілактичних заходів, що свідчить про актуальність
планованої наукової праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана
науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедр акушерства,
гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського
“Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивної
системи жінки“ № д.р.0102 V 006916.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти
ПП у жінок з інтраамніальним інфікуванням на підставі вивчення
особливостей мікробіологічного статусу, системного імунітету і
функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК), а також
розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі завдання:

Вивчити основні причини внутрішньоутробного інфікування на
предгравідарному етапі і під час вагітності.

Встановити зміни мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із
внутрішньоутробним інфікуванням і роль мікробіологічних і вірусологічних
факторів у генезі ПП.

З’ясувати особливості системного імунітету і функціонального стану ФПК у
жінок з внутрішньоутробним інфікуванням.

Встановити взаємозв’язок між частотою ПП, змінами мікробіологічного і
вірусологічного статусу, системного імунітету і функціонального стану
ФПК у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.

Розробити та впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти ПП
у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.

Об’єкт дослідження – ПП у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.

Предмет дослідження – стан мікробіоценозу статевих шляхів, системного
імунітету і функціональний стан ФПК.

Методи дослідження – клінічні, ехографічні, доплерометричні,
ендокринологічні, мікробіологічні, вірусологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлений взаємозв’зок
між частотою, термінами і причинами ПП, змінами мікробіологічного і
вірусологічного статусу, системного імунітету і функціонального стану
ФПК у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням. Це дозволило розширити
дані, що є, про патогенез ПП і науково обґрунтувати необхідність
удосконалення функціональних порушень у системі „мати-плацента-плід” і
інтраамніального інфікування.

Показано роль корекції мікробіоценозу статевих шляхів, системного
імунітету і порушень у системі „мати-плацента-плід” у профілактиці ПП у
жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено основні причини,
терміни і характер розвитку ПП у жінок із внутрішньоутробним
інфікуванням. Показано роль порушень мікробіоценозу статевих шляхів,
змін системного імунітету і фетоплацентарної недостатності (ФПН) в
генезі ПП. Запропоновано методи контролю за станом мікробіоценозу
статевих шляхів, системного імунітету і порушень у системі
„мати-плацента-плід” у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням і
недоношуванням.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти ПП
у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням на підставі використання
диференційованого підходу до проведення лікувально-профілактичних
заходів.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано за період з 2001 по 2004 рр. Автором проведено
клініко-лабораторне та функціональне обстеження 150 жінок, 100 із яких
були з внутрішньоутробним інфікуванням. Самостійно зроблено забір і
підготовка біологічного матеріалу. Автором розроблено практичні
рекомендації щодо зниження частоти ПП у жінок із внутрішньоутробним
інфікуванням. Статистична обробка отриманих результатів виконана
безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки
дисертаційної роботи були докладені та обговорені на ХІ з’їзді
акушерів-гінекологів України (Київ, жовтень, 2001 р.); на засіданні
асоціації акушерів-гінекологів респ. Крим (березень, 2004) та на
засіданні проблемної комісії „Акушерство та гінекологія” Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгіїв-ського МОЗ України
(вересень, 2004 р.).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових
роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 128 сторінках
машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх
обговорення, висновків та списку використаних джерел, який включає 191
джерело, з них 105 вітчизняних та російськомовних, а також 86 зарубіжних
джерел. Робота ілюстрована 56 таблицями та 4 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об?єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети
і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 – з
внутрішньоутробним інфікуванням, що були розділені на такі групи:

І група – 50 жінок з інтраамніальним інфікуванням, що отримували
загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи;

ІІ группа – 50 жінок з інтрамніальним інфікуванням, що отримували
запропоновану нами методику.

Контрольну групу склали 50 первородящих без акушерської і соматичної
патології, розроджених своєчасно через природні пологові шляхи.

Діагноз інтраамніального інфікування встановлювали на підставі
загальноприйнятого симптомокомплексу згідно останніх рекомендацій
літератури (В.К. Чайка та співавт., 2002; В.В. Каминский и соавт., 2003)
на підставі наступних ознак: клінічні, ехографічні та мікробіологічні.
До клінічних відносили гаявність загострення хронічних запальних
захворювань сечостатевої системи, гіпертермія неясного генезу та ін. До
ехографічних – затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода по
асиметричному варіанту, мало- та багатоводдя та ін. До мікробіологічних
– рецедив або гострі форми вірусної інфекції (ЦМВ і ВПГ), високий рівень
мікробного обсіменіння статевих шляхів та ін.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи включали в себя
використання за показаннями антибактеріальних препаратів; комплекси
вітамінів та мікроелементів; засоби, що поліпшують мікроциркуляцію
(курантил, трентал, компламін); імунокоригуючу терапію і за показаннями
противірусну терапію (В.Н. Серов и соавт., 2002).

Відмінними особливостями запропонованої нами методики є застосування при
діагностуванні інтраамніального інфікування cпецифічної противірусної
(протефлазид) та антибактеріальної терапії (вільпрофен); корекция
порушень матково-плацентарного кровообігу (хофітол, каніфрон);
нормалізація газообміну в системі „мати-плацента-плід” та поліпшення
процесів метаболізму в плаценті (коензим-композітум, гепар-композітум);
неспецифічна імунокорекція (енгістол, віферон, інтерферон) та
нормалізація мікробіоценозу статевих шляхів (тержинан, біфідумбактерин,
лактобактерин). Наступний курс використоавали під контролем
клініко-функціональних та лабораторних методів дослідження.

Для діагностики вірусної інфекції (ЦМВ і РГІ) використовували метод
імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та
імунофлюоресцентної мікроскопії. Матеріалом для дослідження служили:
венозна кров, слиз цервікального каналу, сеча та слина (С.С. Вашукова,
1997). Мікробіологічні дослідження проводили по загальноприйнятій
методиці (Г.Н.Веденеева та співавт., 1997).

Ехографічні та доплерометричні дослідження були виконані на
ультразвуковому апараті “Phillips” та “Toshiba” (Франція, Японія) за
допомогою трансабдомінального скенування датчиком по 5,0 мГц та 3,5 мГц:
визначення кількості та тривалості дихальнів рухів плода (ДРП); рухову
активність плода (РАП); тонус плода (ТП); структуру плаценти (СП) в
якості одного з показників, враховуючи ступінь зрілості плаценти (СЗП);
об’єм навколоплідих вод (ОНВ). Отримані дані аналізували згідно шкали
оцінки функціонального стану фетоплацентарної системи (М.В.Медведев та
співавт., 1998).

Доплерометричні дослідження кровообігу у функціональній системі
„мати-плацента-плід” проводили на тому ж апараті, що дозволяє одержувати
зображення досліджуваної судини з наступною реєстрацією доплерограм. В
наших дослідженнях ми викори-стовували діагностичні критерії порушень
кровообігу у функціональній системі „мати-плацента-плід” у 3 триместрі
вагіт-ності, запропоновані А.І.Стрижаковим і співавт. (2002).

Оцінку реактивності серцево-судинної системи плода під час вагітності
здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на фетальних
моніторах “РМП-007” (“Політехмед”, Україна-Росія).

Інтепретацію отриманих даних проводили відповідно до шкали оцінки
реактивності серцево-судинної системи плода (М.В.Медведев та співавт.,
1998).

Вивчення ендокринологічного статусу містило в собі визначення
радіоімунологічним методом вмісту естріолу (Е), прогестерону (ПГ),
кортизолу (К), хоріонічного гонадотропіну (ХГ) і плацентарного лактогену
(ПЛ) (О.Г.Резніков, 2000).

Для оцінки стану системного імунітету вивчали субпопуляції В-лімфоцитів
(CD20+; CD23+) та Т-лімфоцитів (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+)
радіоімунологічним методом з використанням моноклональних антитіл (М.А.
Макаров та співавт., 1997). Вміст лізоциму в сироватці крові проводили
за загальноприйнятою методикою (В.А.Макаров та співавт., 1997).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями
О.П. Мінцера (2002) з використанням комп’ютера “Pentium-IУ”.
Достовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв
Ст’юдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм “Microsoft
Excell 7.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеної клінічної
характеристики пацієнток свідчать, що середній вік пацієнток контрольної
групи склав 21,8±1,5 років, а в двох основних групах цей показник був
достовірно вище і не відрізнявся по цих групах – 25,9±1,9 років
(р0,05). На наступному етапі (28-30 тиж.) дисбаланс імунної системи
носив найбільш виражений характер. Це виявлялося додатково до
вищевказаних порушень достовірним зниженням рівня СД3+ (до 50,9±1,3 %;
р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020