.

Гемореологічні порушення у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, сполучене з ішемічною хворобою серця, та їх корекція (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2428
Скачать документ

Луганський державний медичний університет

ЯРЦЕВА Світлана Володимирівна

УДК 615.22:616.23-002+616.12-005.4

Гемореологічні порушення у хворих на хронічне обструктивне захворювання
легень, сполучене з ішемічною хворобою серця, та їх корекція

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата медичних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Путінцев Володимир
Гнатович, завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 Луганського
державного медичного університету

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ячник Анатолій
Іванович, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН
України, провідний науковий співробітник клініко-функціонального
відділення

доктор медичних наук, професор Коломієць Вікторія

Володимирівна, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького,
професор кафедри внутрішніх хвороб №2

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця, кафедра госпітальної терапії №2 (м. Київ) МОЗ України.

Захист відбудеться “29” _квітня__ 2005 року о _8_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 29.600.01 при Луганському державному
медичному університеті (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони
Луганська, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного
медичного університету (м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська,1).

Автореферат розісланий “5” березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор
Коломієць В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Велика розповсюдженість і частота ускладнень
хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), зростання при
цьому інвалідизації та смертності населення свідчать про актуальність
даної проблеми в соціально-медичному й економічному аспектах. В 2000
році в Росії хвороби органів дихання в структурі загальної
захворюваності складали 5,3-17,1 %, посідаючи перше місце в
захворюваності з тимчасовою втратою працездатності й третє-четверте – як
причина інвалідності й смертності населення (А.Г. Чучалин, 2002).
Найбільш питому вагу мали ХОЗЛ, розповсюдженість яких коливалася в
регіонах від 0,14 % до 19,0 %. Захворюваність хворобами органів дихання
серед вперше зареєстрованих захворювань в Україні складала 26,1 % , і в
2000 р. порівняно з 1999 р. збільшилася на 16,1 %, захворюваність – на
14,8 %, смертність – на 3,4 % (П.Н. Дорошенко, 2003; Ю.І. Фещенко,
2003). У Луганській області в районах з високим рівнем промислового
забруднення захворюваність на ХОЗЛ у 2000 р. дорівнювала 2002,8-2043,5,
у сільськогосподарських районах – 1191,5-1571,2 на 10000 населення
(Л.М. Іванова, 2002). За розрахунками економістів, у 2002 р. втрати від
смертності у зв’язку із захворюваннями бронхолегеневої системи становили
в Росії 16,81 у.о. на 1 мешканця (Г.І. Єрмаков, 2002). З великої
кількості ендогенних і екзогенних факторів, що сприяють виникненню й
прогресуванню ХОЗЛ, відзначимо супутні й фонові захворювання, порушення
гемостазу (В.К. Гаврисюк, 2002; Ю.І. Фещенко, 2003), легеневу
недостатність (ЛН), гіпоксію, поліцитемію (А.І. Ячник, 2000), розлади
гемодинаміки (К.М. Амосова, 2003), активацію утворення й метаболізму
оксиду азоту (В.І. Коломієць, 2002; R.P. Marshall, 2003). Перелічені
моменти мають значення для розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) і,
отже, для її сполучення з ХОЗЛ. У старшої вікової групи сполучення ХОЗЛ
і ІХС відмічено в 21,6-70,2 % випадків (Л.В. Распутіна, 2003).

У країнах світу (M.J. Tobin, 2003) і в Україні (Міжгалузева комплексна
програма „Здоров’я нації” на 2002-2011 роки) існують Федеральні Програми
зниження захворюваності й хворобливості населення. Разом із тим їх
реалізація не сприяла покращенню наведених показників. Однією з причин
такого явища є відсутність раціонального алгоритму лікування ХОЗЛ при
наявності супутніх захворювань (Ю.І. Фещенко, 2003). Дані літератури
(Ю.І. Фещенко, 2001; В.К. Гаврисюк, 2003) дають підставу вважати
можливим підвищення ефективності лікування таких хворих шляхом включення
до комплексної терапії ?-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) –
конкурентів арахідонової кислоти та її метаболітів. В Інституті
фтизіатрії й пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України розроблено
препарат теком (епадол), який містить до 45 % суміші ейкозопентаєнової й
докозагексаєнової жирних кислот (Ю.І. Фещенко, В.К. Гаврисюк, 1996). Він
має дозвіл Фармакологічного комітету МОЗ України для клінічного
застосування. Ми не виявили досліджень про вплив ?-3 ПНЖК на
гемореологічні процеси на початкових етапах формування цих порушень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалася у відповідності до основного плану Луганського
державного медичного університету і була фрагментом НДР пріоритетного
фінансування Кабінету Міністрів України “Клініко-патогенетична
характеристика захворювань внутрішніх органів, їх корекція” (№
держреєстрації 0104U002193).

Мета роботи – підвищення ефективності лікування хворих на хронічне
обструктивне захворювання легень, сполучене з ішемічною хворобою серця,
шляхом корекції гемореологічних порушень патогенетично обґрунтованим
включенням до комплексної терапії ?-3 поліненасичених жирних кислот.

Завдання дослідження:

Установити причини виникнення гемореологічних порушень у хворих на
хронічне обструктивне захворювання легень, сполучене з ішемічною
хворобою серця.

Характеризувати у хворих порушення гемореологічних процесів:

а) особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки й мікрогемоциркуляції в
судинному, внутрішньо- і позасудинному відділах;

б) особливості вторинної сурфактантопатії сироватки крові – концентрацію
низько- (нітрити/нітрати) й середньомолекулярних (пептиди середньої
маси, дрібно- і середньомолекулярні циркулюючі імунні комплекси, дієнові
кон’югати, малоновий діальдегід) поверхнево активних речовин, факт
витискаючої адсорбції ними високомолекулярних сурфактантів; розробити
спосіб персоніфікованої оцінки вираженості сироваткової
сурфактантопатії;

в) особливості функцій клітин крові (корпускулярний об’єм еритроцитів,
гематокрит, фагоцитарна активність моноцитів, цитогенетичні зміни в
ядерній речовині лімфоцитів), обумовлені порушенням сорбційної здатності
їх мембран і клітинного метаболізму.

Оцінити клінічну ефективність використання в комплексному лікуванні
хворих ?-3 поліненасичених жирних кислот.

Установити in vitro цитопротективні властивості ?-3 поліненасичених
жирних кислот на моделі вивчення сорбційної здатності клітинних мембран,
їх вплив на корпускулярний об’єм і перекисний гемоліз еритроцитів.

Оцінити у хворих вплив ?-3 поліненасичених жирних кислот на
цитогенетичні показники лімфоцитів, фагоцитарну активність моноцитів.

Вивчити вплив ?-3 поліненасичених жирних кислот на процеси
мікрогемоциркуляції, перекисного окислювання ліпідів, активність
ендогенної антиоксидантної системи, метаболізм оксиду азоту,
сурфактантні властивості сироватки крові, вміст і структуру циркулюючих
імунних комплексів, концентрацію середньомолекулярних пептидів.

Об’єкт дослідження – гемореологічні процеси, їх сироваткові й клітинні
компоненти у хворих на ХОЗЛ, сполучене з ІХС.

Предмет дослідження – гемореологічні порушення: клініко-біохімічні
показники, активність у крові систем перекисного окислення ліпідів (ПОЛ)
– антиоксидантного захисту (АОЗ) і оксиду азоту, сурфактантні
властивості сироватки крові, вміст середньомолекулярних пептидів (СМП),
циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), морфологічна й функціональна
характеристика формених елементів крові, показники мікрогемоциркуляції);
вплив ?-3 ПНЖК на перебіг захворювань і гемореологічні процеси; критерії
ефективності лікування.

Методи дослідження: клінічний, бактеріологічний (типування мікробної
флори із бронхіальних аспіратів), лабораторно-біохімічний in vivo і in
vitro (комплекс показників для оцінки активності запалення, сорбційні
властивості еритроцитів, фагоцитарна активність моноцитів, функція
систем ПОЛ-АОЗ і оксиду азоту), цитогенетичний, інструментальний
(бронхоскопічне, рентгенографічне, спірографічне, електро- і
ехокардіографічне дослідження, визначення корпускулярного об’єму (MCV),
біомікроскопія бульбарної кон’юнктиви), фізико-хімічний
(тензіо-реометрія сироватки крові), імунологічний (концентрація і
фракційний склад ЦІК), статистичний (параметричний, непараметричний).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у хворих на ХОЗЛ,
сполучене з ІХС, в умовах комплексного дослідження гемореологічних
процесів на етапі, що передує виникненню хронічного легеневого серця,
конкретизовані порушення сироваткових й клітинних компонентів
гемоперфузії, мікрогемоциркуляції у судинному, внутрішньо- і
позасудинному відділах, їх взаємозв’язок з активністю й розповсюдженістю
ендобронхіту, проявами ІХС, показниками ліпідного обміну. Отримані
результати поширюють уявлення про патогенез ХОЗЛ, сполученого з ІХС.

Уперше у хворих in vitro вивчено вплив ?-3 ПНЖК на сорбційні властивості
мембран, MCV і перекисний гемоліз еритроцитів, та встановлено, що ?-3
ПНЖК здатні зменшувати пошкоджуючи дію екзо- та ендотоксинів відносно
мембран еритроцитів.

Патогенетично обґрунтована доцільність включення до комплексного
лікування хворих ?-3 ПНЖК. Встановлено їх позитивний вплив на
функціонування систем ПОЛ-АОЗ і оксиду азоту, сорбційну здатність і MCV
еритроцитів, вміст СМП і ЦІК, на сурфактантні властивості сироватки
крові, цитогенетичні показники лімфоцитів, фагоцитарну активність
моноцитів, мікрогемоциркуляцію.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи призначені
для покращення якості діагностики й лікування гемореологічних порушень у
хворих на ХОЗЛ із супутньою ІХС. Установлено факт виникнення таких
порушень на етапі, що передує клінічним проявам хронічного легеневого
серця. Конкретизовані зміни в крові показників систем ПОЛ-АОЗ і
метаболітів оксиду азоту, вмісту й структури сироваткового сурфактанту
(у т.ч. концентрації СМП і ЦІК, фракційного складу останніх), MCV і
сорбційних властивостей еритроцитів, цитогенетичних порушень,
фагоцитарної активності моноцитів, мікрогемодинаміки. Визначені
інтегральні показники тензіо-реограм, які можуть бути використані для
діагностики, прогнозування й моніторування гемореологічних процесів, що
дозволить раціонально будувати профілактичну роботу й попереджати
формування гемореологічних порушень. Розроблені діагностичні й
прогностичні критерії гемореологічнх показників, установлені критерії
ефективності лікування хворих: клініко-лабораторні (системи ПОЛ-АОЗ і
оксиду азоту, рівень СМП, концентрація й фракційний склад ЦІК, сорбційні
властивості еритроцитів, фагоцитарна активність моноцитів, цитогенетичні
зміни в ядерних структурах лімфоцитів) та інструментальні (показники
мікрогемодинаміки, тензіо-реометрії сироватки крові, величина MCV). Для
підвищення ефективності лікування клінічно й патогенетично обґрунтована
доцільність включення до комплексної терапії ?-3 ПНЖК (текома, епадола),
що мають протизапальну, цитопротективну, імуномоделюючу дію й покращують
бронхіальну прохідність, гемореологічні процеси, мікрогемоциркуляцію
(Патенти України №№ 62467 А, 64987 А, 64963 А, 64964 А, 70429 А;
Реєстри галузевих нововведень. – 2002. – № 16-17. – С. 134; 2003. – №
18-19. – С. 180.). Обґрунтована доцільність їх застосування для
діагностики й оцінки вираженості гемореологічних порушень.

Основні результати дослідження впроваджені в практику терапевтичних
відділень10 лікувальних закладів: обласного госпіталю для інвалідів
Вітчизняної Війни (м. Чернівці), міської лікарні №4 (м. Полтава),
республіканської клінічної лікарні нафтопереробної промисловості (м.
Київ), міської клінічної лікарні №13 (м. Харків), обласного клінічного
територіального медичного об’єднання (м. Донецьк), богатопрофільної
клінічної лікарні №9 (м. Запоріжжя), міської комунальної лікарні №2 (м.
Тернопіль), Луганської обласної клінічної лікарні, а також міських
лікарень №3 і №4 м. Луганську.

Отримані нові дані впроваджені в навчальний процес 6 кафедр медичних
вузів України: факультетської й госпітальної терапії № 2 Луганського
державного медичного університету, пропедевтики внутрішніх хвороб
Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава), сімейної
медицини Запорізької медичної академії післядипломної освіти,
госпітальної терапії та госпітальної терапії № 2 Тернопільської
державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача полягає в здійсненні інформаційно-патентного
пошуку, результати якого свідчать про відсутність аналогів наукових
розробок, підборі, розподілі на групи, комплексному обстеженні й
лікуванні 107 хворих на ХОЗЛ, сполучене з ІХС, динамічному вивченні у
них клініко-біохімічних показників, дослідженні в крові (у т.ч. in
vitro) гуморального імунітету, процесів ПОЛ-АОЗ, метаболітів оксиду
азоту, маркерів ендотоксемії, тензіо-реометрії, сорбційної здатності й
MCV еритроцитів, цитогенетичних показників, фагоцитарної активності
моноцитів, біомікроскопії бульбарної кон’юнктиви; участі у
фібробронхоскопічному дослідженні, ехокардіографії, бактеріологічному
дослідженні бронхіальних аспіратів; розробці й патогенетичному
обґрунтуванні методу лікування – включення в комплексну терапію хворих
?-3 ПНЖК (текома, епадола) для корекції гемореологічних порушень;
проведенні статистичної обробки та аналізу одержаних результатів,
формулюванні висновків, практичних рекомендацій.

Здобувачем запропоновано й впроваджено до клінічної практики
використання ?-3 ПНЖК з метою корекції порушень сорбційної здатності
мембран еритроцитів (патент України № 62467 А), цитогенетичних порушень
(патент України №64987 А), судинних та внутрісудинних порушень
мікрогемоциркуляції (патент України №64963 А), системи оксиду азоту у
сироватці крові (патент України №64964 А), визначення ефективності
функціонування антиоксидантної системи еритроцитарних мембран (патент
України №70429 А).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені
й обговорені на науково-практичних конференціях і з’їздах: Х конгресі
Світової федерації українських лікарських товариств (м. Чернівці, 2003),
ІІІ з’їзді фтизіатрів і пульмонологів України (м. Київ, 2003), І
Всеросійській конференції “Фізіологія імунної системи” і І Всеросійській
конференції „Фізіологія і патологія імунної системи” (м. Сочі, 2003),
Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів, клінічних
ординаторів “Стрес, шок, термінальні стани” (м. Донецьк, 2003),
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми клінічної
пульмонології” (м. Київ, 2003), школі молодих учених „Сучасні аспекти
клінічної імунології та алергології” (м. Полтава, 2003), ХI російському
національному конгресі “Людина та ліки” (м. Москва, 2004), ХV з’їзді
терапевтів України (м. Київ, 2004), VII національному конгресі
кардіологів України (м. Дніпропетровськ, 2004), засіданнях обласної
асоціації терапевтів і пульмонологів (м. Луганськ, 2002-2004).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 8 статтях (у тому числі
7 одноосібних) у фахових виданнях, які затверджені ВАК України, а також
у 10 тезах доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій і
симпозіумів, 2 – включені в Реєстр галузевих нововведень за 2002 –2003
рр.; за темою дисертації отримано 5 патентів України на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на
152 сторінках, складається зі вступу, 5 розділів (у тому числі: огляду
літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів власних
досліджень), узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку джерел літератури, який містить 440 найменувань
(242 кирилицею і 198 латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 107 хворих на ХОЗЛ ІІ стадії
без проявів хронічного легеневого серця віком 43-56 років (75
чоловіків, 32 жінки). Одночасно у 81 із них мала місце стабільна
стенокардія напруги, у 26 – атеросклеротичний міокардіосклероз. I
функціональний клас стенокардії напруги діагностовано в групах,
відповідно, в 5,4 % і 4,2 %, II – в 75,7 % і 68,6 % випадків. Діагноз і
стадія захворювань установлювалися за опублікованими критеріями: ХОЗЛ
(Ю.І. Фещенко, 2003), ЛН (В.К. Гаврисюк, 2003), ІХС (К.М. Амосова,
2003). Із числа пацієнтів були сформовані дві репрезентативні групи: I
(37 осіб) і II (70). Лікування хворих будувалося за принципом “крокової”
терапії (Ю.І. Фещенко, 2002, 2003): призначалися селективні холінергічні
препараті, ?2-агонисті короткої дії, їх комбінації, за показаннями –
мукорегуляторні засоби, антибактеріальні, імунорегуляторні,
антиоксидантні тощо; проводилося лікування ІХС (блокатори кальцієвих
каналів та ін.). Таке лікування, що здійснювалося у пацієнтів I групи,
ми умовно визначили як “базисне”. Хворим II групи до базисної терапії
додавалися ?-3 ПНЖК (теком, епадол) у дозі 1,0 4 рази на добу на протязі
4 тижнів (з лікування виключалися імуномоделюючі, дезагрегантні засоби,
антикоагулянти). Бактеріологічне вивчення мікробної флори бронхіальних
аспіратів здійснювалося на початку госпіталізації. У перші й останні 1-2
дні перебування в стаціонарі у пацієнтів проводилися клінічні,
лабораторні й інструментальні (бронхоскопія, рентгенографія легень,
комп’ютерна спірографія, електрокардіографія) дослідження. Сонографічне
дослідження серця й магістральних судин виконувалося в стандартних
проекціях апаратом Sonos-100 Hewlett-Packard (США) в М-, В- й
допплерівському режимах за стандартними методиками. Індивідуальна
толерантність до фізичних навантажень і верифікування функціонального
класу стенокардії напруження визначалися на велоергометрі фірми
„Сіменс-Елема” (Швеція) за методикою навантаження, що безперервно
ступіньчатоподібно зростало, й безперервного моніторування. Для оцінки
гемореологічних процесів методом біомікроскопії бульбарної кон’юнктиви з
використанням щілинної лампи ЩЛ-2М вивчалися якісні зміни мікросудинного
русла, а також кількісні – судинні, внутрішньо- і позасудинні порушення
виражалися в балах (відповідно, КІ1, КІ2 і КІ3), загальний
кон’юнктивальний індекс (КІзаг) розраховувався як сума КІ1, КІ2 і КІ3
(І.І. Бенедиктов, 1999). Оскільки гемореологічний гомеостаз має плазмову
й клітинну складові у хворих досліджувалися сурфактантні властивості
сироватки крові на комп’ютерних тензіометрах “МРТ2-Lauda” (Германія) і
“ADSA” (Канада) у відповідності до описаних методик (В.Н. Казаков, 1998)
– дослідження проводилося в Міжнародному медичному фізико-хімічному
центрі (м. Донецьк). Визначалися також концентрація й фракційний склад
циркулюючих імунних комплексів – ЦІК (M.Digeon, 1977; В.М. Фролов,
1990), вміст метаболітів оксида азоту нітритів/нітратів – NOx (L.C.
Green, 1982), СМП (В.В. Николайчик, 1991). Інтенсивність процесів ПОЛ-
АОЗ вивчалися за вмістом в крові дієнових кон’югатів (ДК) і малонового
діальдегіду (МДА), активності каталази й супероксиддисмутази – СОД (М.А.
Королюк, 1988; Е.Н. Коробейникова, 1989). Як маркери порушень
метаболізму в клітинах крові аналізатором К-1000 (Susmex, Япония)
визначалися MCV (M. Reynaud, 2000), сорбційна здатність еритроцитів
(А.А. Тогайбаев, 1988), фагоцитарна активність моноцитів (В.М. Фролов,
1990), цитогенетичні зміни в ядрах лімфоцитів (К. Бактон, Г. Эванс,
1975). Контрольну групу склали 30 здорових осіб. Для виявлення у ?-3
ПНЖК протективних властивостей по відношенню до клітинних мембран in
vitro проводилася 2-годинна інкубація еритроцитарної суспензії хворих з
текомом (епадолом), після чого вивчалися зміни MCV, сорбційної здатності
й інтенсивності перекисного гемолізу еритроцитів (А.М. Горячківский,
1998). Математична обробка отриманих даних проводилася на ЕОМ Pentium II
450 Intel MMX Technology з використанням програм “Microsoft Excel”
(Mathcard 7 Professional, MathSoft Inc., 1997). Вірогідність розходжень
середніх величин оцінювалася стандартним методом, розраховувалися
критерії Ст’юдента.

Отримані результати та їх обговорення. Причиною загострення захворювань
у 62,2 % і 51,4 % випадків хворі обох груп вважали респіраторні вірусні
інфекції, у 37,8 % і 48,6 % – сполучення інфекційного фактору й контакту
з полютантами, зловживання палінням тютюну. Особливістю маніфестації
стенокардії напруги у 81,1 % і 72,9 % обстежених було виникнення на фоні
типових ангінозних нападів короткочасного або тривалого ниючого болю в
області серця. У 24,3 % і 14,3 % випадків у пацієнтів мало місце
підвищення температури тіла. У всіх виявлялися клінічні ознаки емфіземи
легень, вислуховувалися сухі хрипи, у 24,3 % і 14,3 % – різнокаліберні
вологі в невеликої кількості. У гемограмі у хворих був збільшений вміст
лейкоцитів, прискорена ШОЕ, виявлялися гострофазові реакції, схильність
до гіперкоагуляції, у (45,9 ±8,2) % і (42,9 ±5,9) % – порушення
ліпідного обміну (гіперхолестеринемія, гіперліпідемія, збільшений вміст
ліпопротеїдів високої й низької щільності). У бактеріограмах
бронхіальних аспіратів визначалися патогенні й умовно патогенні
мікроорганізми. Під час рентгенологічного обстеження дифузний
пневмосклероз було діагностовано у 78,4 % і 70,0 % пацієнтів, у решти –
полісегментарний, у 21,6 % і 21,4 % мала місце дрібновогнищева
перибронхіальна інфільтрація. Фібробронхоскопічне дослідження виявляло
катаральний ендобронхіт, відповідно, у 16,2 % і 14,2 %,
катарально-гнійний – у 67,6 % і 68,7 %, гнійний – у 16,2 % і 17,1 %,
обмежений – у 18,9 % і 17,1 %, дифузний – у 81,1 % і 82,9 % випадків.
Атрофічні зміни слизової оболонки відмічалися у 9 і 27 пацієнтів. ЛН I
ступеня за обструктивним типом мала місце у 21,6 % і 21,4 %, II – у 75,7
% і 74,3 %, у решти – III ступеня. Під час електро- і
ехокардіографічного обстеження у окремих пацієнтів виявлялись ознаки
перевантаження лівих або правих відділів серця, дистрофічні зміни в
міокарді, порушення внутрішньопередсердної і/або внутрішньошлуночкової
провідності, екстрасистолія, помірно виражена систоло-діастолічна
дисфункція міокарда.

Під час загострення захворювань ми констатували у хворих збільшення в
крові концентрації NOx до (5,78±0,15) і (5,90±0,18) мкмоль/л, у здорових
осіб – (4,43±0,13) мкмоль/л, Р>x2

X

E

¤

O

$

O

O

:

O

O

Oe

O

U

,

.

0

2

O

O

O

$

O

O

O

O

O

°EHuy

O

O

O

O

OJPJQJ

EHuyI характеризувалися більш частим відносно здорових осіб виявленням
аберантних метафаз (у I групі – в 1,4, II – у 1,5 рази, Р4,56 мкмоль/л, малонового діальдегіду >3,7 мкмоль/л, дієнових
кон’югатів >6,37 мкмоль/л, активність каталази

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020