.

Гемодинамічні механізми формування гіпертензивного серця в похилому і старечому віці (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5731
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад. М.Д.СТРАЖЕСКА

ПРИХОДЬКО Вікторія Юріївна

УДК 616.12-008.331. 126.12. 173.1-053

Гемодинамічні механізми формування гіпертензивного серця в похилому і
старечому віці

14.01.11. – кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України і в Інституті геронтології АМН України, м. Київ

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор

ТОКАР Анатолій Володимирович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ
України, професор кафедри терапії і геріатрії

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор

СВІЩЕНКО Євгенія Петрівна,

Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, завідуюча
відділом гіпертонічної хвороби

Доктор медичних наук, професор

КОНОПЛЬОВА Лідія Федорівна,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України,
професор кафедри госпітальної терапії №1

Доктор медичних наук, професор

ЖЕБЕЛЬ Вадим Миколайович,

Винницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ
України, завідувач кафедри терапії медичного факультету №2

Провідна установа Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України,
відділ артеріальної

гіпертонії, м. Харків

Захист відбудеться “_26_”__вересня_____2005 року о __10.00___ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.616.01 при Інституті
кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України (03680, Київ, вул.
Народного ополчення, 5)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім.
акад. М.Д.Стражеска АМН України за адресою: 03680, Київ, вул. Народного
ополчення, 5.

Автореферат розісланий “_15__”__липня_______2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
С.І.Деяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Постаріння населення як глобальне явище другої
половини ХХ і початку ХХІ століть поставило перед сучасною охороною
здоров’я і медичною наукою ряд нових і складних завдань, зумовлених
поширенням хронічної віко-залежної патології. Артеріальна гіпертензія
займає при цьому одне з перших місць, породжуючи не тільки медичні, але
й соціальні, економічні та інші проблеми, які вимушене вирішувати
суспільство, що прагне не тільки подовжити життя людини, але й “додати
життя рокам” [Арабидзе Г.Г., 1999; Воробьев А.В., 2000; Ена Л.М., 2002;
Кушаковский М.С., 2002; Моисеев В.С., Кобалава Ж.Д., 2002; Оганов Р.Г.,
2000; Свищенко Е.П., Коваленко В.Н., 2001; Сіренко Ю.М., 2002;
Ambrosioni E., 2001; Bulpitt C., 1999; Hansson L., 2000; Kannel W.,
2000; Prisant L., 1999; Zanchetti A., 2002]. Україна стала одним з
епіцентрів такого загрозливого процесу [Войтенко В.П., 2004; Коваленко
В.М. і співавт., 2001, 2003, 2004]. Слід сказати, що у вирішенні
назрілих питань, поряд із судинними катастрофами, пов’язаними із
підвищенням артеріального тиску [Кузнецова С.М., 2000; Сіренко Ю.М.,
2002; Сидоренко Б.А., 2002; Kannel W., 2000; Kaplan N., 1998, 2003;
Staessen J., 2000], постала і проблема браку ресурсів серця у підтримці
його довготривалої гіперфункції [Моисеев В.С., 2001; Овчинников А.Т.,
2000; Флоря А.Г., 1997].

Дослідження експериментаторів і клініцистів багатьох країн значною
мірою зосередились навколо механізмів розвитку так званого
“гіпертензивного серця”, методів дослідження цього явища, його значення
у довготривалій підтримці діяльності серця та адекватної системної і
регіонарної гемодинаміки, строків самого життя хворих з артеріальною
гіпертензією [Бобров В.А., Поливода С.Н., 1993; Дядык А.И., 1995;
Мартынов А.И., 2001; Поливода С.Н., 2003; Шхвацабая И.К., 1988; Яновский
Г.В., 2001; Dahlof B., 1992, 2002; Devereux R., 2001, 2002; Ganau A.,
1998; Levy D., 1992; Strauer B., 1981; Tarasi R., 1982]. Постає питання,
чи завжди гіпертрофія міокарда як головна риса довготривалої
гіперфункції серця є безумовним фактором погіршення його роботи на
пізніх етапах онтогенезу; як з цим співвідноситься погляд на можливість
і необхідність зворотного розвитку ГЛШ у старих людей. Незважаючи на
велику кількість досліджень [Гогин Е.Е., 1997; Дзяк Г.В., 2002;
Свищенко Е.П., 2001; Сидоренко Б.А., 1998; Ahmad A., 2003; Dahlof B.,
Devereux R., 2002; Fagard R., 1997; Messerli F., 1996; Vakili B., 2003],
ця проблема потребує подальшого розвитку. Справа в тому, що вже сам
процес старіння серцево-судинної системи і супутній йому розвиток
атеросклерозу, змінюючи структуру і функцію судинної системи, навіть без
вираженої артеріальної гіпертензії, вимагає від серця гіперфункції,
причому на протязі багатьох років і, навіть, десятиріч [Коркушко О.В.,
1986; Токар А.В., Ена Л.М., 1989; Фролькіс В.В., 1989; Safar M., 1990].
З другого боку, той же процес старіння викликає і специфічні вікові
зміни самого серця, його функції, обміну і регуляції [Пауков В.С.,
1982; Ступина А.С., 1998; Чазов Е.И., 1992; Pearson A., 1991], які
суттєво змінюють його компенсаторні і пристосовні можливості. Безумовно,
що приєднання до цього артеріальної гіпертензії ще більш ускладнює і
обмежує пристосовні можливості серця при довготривалій гіперфункції.
Розвиток компенсаторної гіпертрофії серця у старості можливий не тільки
при патології, але і без підвищення артеріального тиску [Преображенский
Д.В., Сидоренко Б.А., 1999; Andren B., 1996; Messerli F., 1998; Pearson
A., 1991]. Такий “негіпертензивний” шлях розвитку вікової гіперфункції
зумовлює відповідне ставлення до неї, як можливо необхідної,
віко-зумовленої пристосовної реакції, що на досить довготривалих
відрізках життя людини підтримує необхідну об’ємну швидкість кровообігу,
достатнього для енергозабезпечення функціонуючих органів і тканин
[Фролькис В.В., 1991; Masoudi F., 2003]. Не висвітлене питання про межу
цього, спочатку компенсаторного і пристосовного, а потім і патологічного
процесу, після якої виникає необхідність зворотного розвитку
гіпертрофії і корекції серцевих функцій. Відповідь на нього слід шукати
у системних та регіонарних гемодинамічних механізмах гіперфункції
старечого серця, що відтворюють пристосовну до цієї гіперфункції реакцію
різних структурно-функціональних відділів серця.

Структурно-функціональні зміни серця в умовах гіперфункції
спрямовані на підтримку кровообігу у життєво важливих ділянках, зокрема
церебральній. Мозковий кровообіг з віком і при розвитку серцево-судинної
патології (артеріальна гіпертензія, інсульт) починає більше залежати від
системної гемодинаміки [Верещагин Н.В., 1997; Винничук С.М., 1987;
Гераскина Л.А. и соавт., 2001; Гогин Е.Е., 1997, 2002; Сидоренко Г.И.,
2001; Фонякин А.В., 2002; Широков Е.А., 1997; Bartko D., 1996], що також
вимагає від серця більших зусиль по підтримці об’ємного кровопотоку. Але
зв’язок між церебральним кровообігом і функціональним станом серця в
умовах його довготривалої гіперфункції у людей похилого і старечого віку
залишається не вивченим. Все вищевикладене і зумовило необхідність
проведення даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу
було виконано в рамках наукової тематики кафедри терапії і геріатрії
КМАПО ім. П.Л.Шупика МОЗ України та держбюджетних науково-дослідних
робіт відділу клінічної та епідеміологічної кардіології Інституту
геронтології АМН України: “Функціональний стан серця, показники
системної та інтракардіальної гемодинаміки та деяких видів обміну у
хворих похилого і старечого віку з артеріальною гіпертензією та
серцевою недостатністю під впливом сучасних засобів фармакотерапії”, яка
виконувалась в рамках Президентської програми “Здоров’я людей похилого
віку”, № держреєстрації 0199UO00512, шифр ДП-25.7 (автор –
відповідальний виконавець); “Оптимізація лікування артеріальної
гіпертензії у хворих старших вікових груп з урахуванням особливостей
фармакокінетики ліків та даних фармакоекономічного аналізу”, яка
виконується в рамках Програми профілактики і лікування артеріальної
гіпертензії в Україні (1999-2010 р.р.), № держреєстрації 0103UO01053,
шифр ДП-25.3 (автор – співвиконавець); “Механізми розвитку та шляхи
корекції систолічної та діастолічної дисфункції серця у осіб старшого
віку з нормальним і підвищеним рівнем артеріального тиску”, №
держреєстрації 0199U000645, шифр 00.62.99 (автор – відповідальний
виконавець); “Вікові особливості розвитку недостатності серця при різних
формах його гіперфункції (перенавантаження та пошкодження)”, №
держреєстрації 0196UO013112, шифр ОК.92.12.107 (автор – відповідальний
виконавець). Ця НДР була нагороджена дипломом з відзнакою АМН України як
найкраща робота по внутрішнім хворобам за 1998 рік.

Мета дослідження. На підставі вивчення вікових, системних та
регіонарних гемодинамічних і регуляторних чинників розвитку різних типів
гіпертрофії лівого шлуночка, особливостей перебудови інтракардіальної
гемодинаміки та зв’язку рівня артеріального тиску і ГЛШ з темпами
старіння з’ясувати вікові особливості формування гіпертензивного серця
при ГХ і ІСГ, зокрема ускладнених ГПМК; встановити його роль у підтримці
адекватного системного і церебрального кровообігу; науково обґрунтувати
та удосконалити можливості антигіпертензивної терапії залежно від віку
хворих, вихідного гемодинамічного фону та фармакологічних особливостей
препарату.

Завдання дослідження:

Визначити вікові передумови розвитку гіперфункції серця: роль
гемодинамічної структури АТ, пружно-в’язкого стану артеріальних судин,
особливостей церебральної гемодинаміки та регуляторних вегетативних
впливів на серце.

Вивчити зв’язок різних типів ГЛШ з показниками системної та церебральної
гемодинаміки, функціонального стану серця, ВРС та станом перекисного
окислення ліпідів у здорових людей різного віку.

Дослідити вікові зміни мозкового кровопотоку і його зв’язок з
системними та інтракардіальними гемодинамічними показниками у здорових
осіб різного віку.

Дослідити вікові зміни церебрального кровопотоку і його зв’язок з
системно-гемодинамічними показниками у хворих на ГХ та осіб з ІСГ.

Вивчити вікові особливості структурно-функціонального стану серця у
хворих на ГХ та осіб з ІСГ, зв’язок різних типів ГЛШ з системними та
церебральними гемодинамічними показниками, ВРС та перекисним окисленням
ліпідів.

Дослідити зв’язок між рівнем АТ та різними типами ГЛШ і темпами старіння
у здорових людей, хворих на гіпертонічну хворобу та осіб з ізольованою
систолічною гіпертензією.

З’ясувати характер взаємовідносин між церебральним і системним
кровообігом та зв’язок останнього із структурно-функціональною
перебудовою серця у хворих з ГПМК і роль ГЛШ у підтримці мозкового
кровообігу у хворих різного віку.

Вивчити вплив антигіпертензивних препаратів (ІАПФ, блокатора
ангіотензинових рецепторів, бета-адреноблокатора, тіазидоподібного
діуретика) на системну та церебральну гемодинаміку, функціональний стан
серця, ВРС та функціональні наслідки зворотного розвитку ГЛШ у хворих з
АГ похилого та старечого віку.

Розробити рекомендації по застосуванню антигіпертензивних препаратів
(ІАПФ, блокатора ангіотензинових рецепторів, бета-адреноблокатора,
тіазидоподібного діуретика) в залежності від попереднього
гемодинамічного фону та структурно-функціонального стану серця у хворих
з АГ різного віку.

Об’єкт дослідження: практично здорові люди у віці 20-96 років,
хворі на гіпертонічну хворобу у віці 45-89 років, особи з ізольованою
систолічною гіпертензією у віці 60-97 років та хворі, що перенесли
гостре порушення мозкового кровообігу при різному рівні АТ.

Предмет дослідження: системна, регіонарна (церебральна) та
інтракардіальна гемодинаміка, функціональний стан серця, стан
артеріальних судин великого діаметру еластичного і м’язового типу,
вегетативна регуляція серцевого ритму, окислювально-антиоксидантні
процеси, біологічний вік у здорових людей і хворих на ГХ та осіб з ІСГ
(в тому числі ускладнених ГПМК) похилого та старечого віку.

Методи дослідження: загальноклінічні (опитування, огляд, заповнення
клінічної карти), добове моніторування АТ; ехокардіографія – для
визначення показників системної та інтракардіальної гемодинаміки,
функціонального стану серця; доплерографія периферичних і церебральних
судин – для визначення швидкісних показників кровопотоку; ультразвукове
дослідження комплексу “інтіма-медіа” загальної сонної артерії;
артеріоп’єзографія – для визначення швидкості розповсюдження пульсової
хвилі по артеріальним судинам; електрокардіографія; варіаційна
пульсографія – для оцінки вегетативної регуляції ритму серця;
біохімічні методи – для визначення ліпідного спектру крові, показників
ПОЛ; визначення біологічного віку – для вивчення темпів старіння
досліджених людей; вплив антигіпертензивної терапії.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше доведено, що механізми формування і прояви гіпертензивного
і старечого серця є спільними: вікове підвищення АТ, Ео та зміни
добового профілю АТ і його варіабельності створюють умови для
довготривалої гіперфункції серця в процесі старіння, що реалізується у
збільшенні з віком ММ ЛШ (r=0.42, PZ?O? TH @ @ @ ??????O¶ ? TH @ @ @ @ uO Oe O U EHuy @ @ @ @ @ @ @ @ @ Sя до збільшення у осіб з ІСГ кількості ексцентричних типів ГЛШ (до 72%). Збільшення при цьому КСО (на 49%) вказує на вичерпаність резервів гіпертензивного серця, не зважаючи на регулярну антигіпертензивну терапію обстежених хворих. Збільшення порожнини ЛШ і зменшення його скоротливості (на 11%) асоціювалось із зменшенням товщини стінок. При довгостроковому обстеженні з часом змінювалась гемодинамічна структура АТ: спочатку переважали (відносно здорових людей) еукінетичні типи гемодинаміки з підвищеним ЗПСО і незначно збільшеним ХОК, а через 2 роки спостереження ХОК став навіть більшим (на 12,4%). Цьому відповідало зменшення ЗПСО, що вказувало на досить збережену адекватну реакцію в сфері регулювання співвідношень між цими головними гемодинамічними показниками у осіб похилого віку з ІСГ. Збільшення з віком гіперкінетичних типів гемодинаміки при ІСГ свідчить про зростання з віком ролі переднавантаження у підтримці високого рівня САТ. При цій формі АГ спостерігається висока варіабельність САТ (у 80% осіб похилого і 60% старечого віку), тоді як варіабельність ДАТ була збільшена лише у 25% людей похилого і 10% - старечого віку. Особам з ІСГ притаманне надмірне нічне зниження САТ (у 15-20%), що впливає і на стан мозкового кровопотоку і потребує врахування при призначенні антигіпертензивної терапії. Добовий профіль АТ у осіб похилого віку з ІСГ відображається на стані інтракардіальної гемодинаміки: КДО у non-dipper дещо більший, ніж у dipper (139,5+2,3 мл проти 129,4+2,2 мл, Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020