МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Погонцева Ірина Михайлівна

УДК: 612.119-612.014.482

Функціональний стан нейтрофілів в учасників ліквідації наслідків аварії
на чорнобильській АЕС

14.03.08 – імунологія та алергологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Науковому центрі радіаційної медицини АМН України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Клименко Віктор
Іванович, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Інститут
клінічної радіології, віділення гематології, м. Київ, завідувач
віділення.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мельников Олег
Феодосиевич, Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка
АМН України, лабораторія патофізіології та імунології, м. Київ,
завідувач лабораторії;

доктор медичних наук Савцова Зоя Дмитрівна, Інститут експериментальної
патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України,
м. Київ, відділ імуномодуляції, завідувач відділу.

Провідна установа: Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України, м. Киів.

Захист відбудеться 04.03. 2004 р. о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 у Національному медичному
університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою 01023, м. Київ
–23, вул. Шовковична, 39/1, Центральна міська клінічна лікарня, корпус
2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного
університету

ім. О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий 03.02.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор
Свирид С.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. У зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС виникла
ситуація, за якої велика кількість населення України та інших країн
зазнала впливу іонізуючої радіації, що може викликати значні зміни в
системі імунітету. Особливої значущості у подібних умовах набувають
дослідження, спрямовані на діагностику ранніх проявів захворювань
імунної та кровотворної систем [В.Г. Бебешко, В.І. Клименко, А.А. Чумак,
Ж.М. Мінченко, 1992 – 2001; Д.Ф. Глузман, 1999; Г.Б. Афоніна, 1996 –
2001].

Встановлено, що дія іонізуючого випромінення в малих дозах викликає
порушення імунної, кровотворної та ендокринної систем. У осіб, які брали
участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також у
жителів забруднених територій відзначались процеси одночасної активації
та пригнічення функцій імунної системи, що кваліфіковано як дисбаланс у
системи імунорегуляторних клітин [В.С. Смирнов та ін., 2000; А.А. Чумак,
1998 – 2000].

Численні дослідження виявили коливання у часі деяких імунологічних
показників: вмісту природних кілерів, загальної популяції Т –
лімфоцитів, кількості СD8 – позитивних лімфоцитів, стану В – клітинної
ланки імунітету, активності фагоцитів [М.Б. Самбур, О.Ф. Мельников та
ін., 1994 –1996; А.А. Чумак, Д.А. Базика, 1996 – 1999; В.П. Чернишов та
ін., 1996]. Такі зміни імунологічних показників у часі визначені як
“феномен кіл, що розходяться” [М.Б. Самбур, О.Ф. Мельников та ін., 1994;
О.Б. Бурлакова, 1987 – 1997; І.В. Орадовська та ін., 1987 — 1998 ].

Серед питань імунодіагностики захворювань, які пов’язані з порушенням
імунітету, особлива увага приділяється вивченню функціональної
активності фагоцитів. Нейтрофіли разом з макрофагами, моноцитами та
природними кілерами здійснюють першу лінію захисту як від шкідливих
екзогенних, так і ендогенних факторів [Н.М. Бережна, 1989; А.М.
Маянський, Д.М. Маянський, 1989; А. Ройт, 1991; Р.М. Хаїтов, 2000 ].

У зв’язку з тим , що помітним виявляється зростання імунних дисфункцій
серед учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,
оцінка функціонального стану нейтрофілів у зазначеного контингенту у
віддаленому періоді є особливо актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертація є
фрагментом комплексних науково-дослідних робіт, які виконувались згідно
з планом Наукового центру радіаційної медицини АМН України (номер
державної реєстрації UA 01.9.107772). Дисертантом в комплексній темі
виконані окремі фрагменти.

Мета дослідження. Виявити особливості функціонального стану нейтрофілів
у віддалений період після катастрофи на ЧАЕС в учасників ліквідації
наслідків аварії, які отримали дозу опромінення до 0,85 Гр, для
встановлення критеріїв формування груп ризику з розвитку патологічних
станів, що супроводжуються порушеннями функціональної активності
нейтрофілів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити стан фагоцитарної функції нейтрофілів периферичної крові у
віддалений період після аварії на ЧАЕС в осіб, які брали участь в
ліквідації наслідків аварії.

2. Дати кількісну і якісну оцінку елементів нейтрофільних гранулоцитів у
периферичній крові у віддаленому періоді зазначеного контингенту
пацієнтів.

3. Визначити цитологічні і цитохімічні показники нейтрофілів
периферичної крові в осіб, доза опромінення яких становить до 0,85 Гр, у
віддаленому періоді після опромінення.

4. Вивчити показники гуморального імунітету в контингенті обстежених
осіб.

5. Методом математичних співвідношень виявити інформативні показники
параметрів фагоцитарної активності нейтрофілів для діагностичних
критеріїв патологічних станів в осіб — учасників ЛНА на ЧАЕС.

6. За допомогою модельних досліджень методом реєстрації
хемілюмінесценції білково – ліпідних систем оцінити характер пошкоджень
клітинних мембран, міжклітинного середовища та ліпідів при опроміненні
іонізуючим випромінюванням.

Об’єкт дослідження. Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особи
нозологічного контролю, які не зазнали впливу Чорнобильської катастрофи.
Модель клітинних мембран в оцінці білково-ліпідних взаємодій під впливом
іонізуючого випромінювання.

Предмет дослідження. Імунологічні, морфологічні, цитохімічні,
функціональні характеристики нейтрофілів периферичної крові, показники
гуморального імунітету, показники математичних співвідношень, що
характеризують фізіологічний стан нейтрофілів. Білково-ліпідні
взаємодії, стан перекисного окислення ліпідів у біомембранах, сироватці
крові, у двошарових білково-ліпідних системах для оцінки ступеня
ушкодження при впливі іонізуючого випромінювання.

Методи дослідження. Імунологічні, цитологічні, цитохімічні, біофізичні,
математичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше досліджена фагоцитарна
активність нейтрофілів в учасників ЛНА на ЧАЕС залежно від наявності
гематологічної патології.

Уперше проведене вивчення фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) як
критерію — відгуку системи нейтрофільних гранулоцитів на зовнішній
вплив.

Уперше оцінена резервна потенція нейтрофільних гранулоцитів в
обстеженого контингенту за допомогою інформації, одержаної в результаті
удосконалення методу вивчення температурних і інкубаційних залежностей
параметрів ФАН.

На новому рівні дослідження оцінено внесок радіаційного складника в
розвиток загального патологічного процесу в учасників ЛНА на ЧАЕС у
віддалений період після аварії, порівняно з особливостями осіб, що не
зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Уперше проведений аналіз ступеня відхилення системи від стаціонарного
стану з урахуванням їх знака шляхом математичних співвідношень.

Набуло подальшого розвитку уявлення про первинні ушкодження клітинних
мембран іонізуючим випромінюванням шляхом аналізу взаємодії мембранних
структур із ліпідами в модельних експериментах методом
хемілюмінесценції. Визначено роль стану опромінення ліпідів у
білково-ліпідних взаємодіях у модельних двошарових системах, що
дозволило зробити висновок про внесок у радіаційні ушкодження
плазматичних мембран змін білково-ліпідних взаємодій.

Практичне значення одержаних результатів. Автором розроблено і
запропоновано метод вивчення ФАН для оцінки фукціонального стану
нейтрофільних гранулоцитів, що дозволяє розширити можливості діагностики
формування імунних дисфункцій, пов’язаних із зниженням неспецифічного
захисту організму, які постають ранньою прогностичною ознакою
підвищеного ризику захворюваності серед відповідних контингентів
населення і необхідності пошуку корекції цих порушень.

Визначено критерії ризику розвитку патологічних станів, що
супроводжуються порушенням функціональної активності нейтрофілів для
формування груп динамічного спостереження серед учасників ЛНА на ЧАЕС.
Використання математичних співвідношень розширює можливості діагностики
порушень на ранніх стадіях розвитку патологічного процесу. Основні
положення дисертації впроваджено в практику відділень клінічної
імунології та радіоіндукованої і загальної патології, гематологічного
відділення Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної
медицини АМН України, Українського спеціалізованого диспансеру
радіаційного захисту населення м. Київ, обласної клінічної лікарні
м.Суми, а також у навчальний процес при викладанні курсу гематології
студентам та лікарям–інтернам на кафедрі гематології і трансфузіології
Київської медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно обґрунтовані
актуальність проведення дослідження, його мета, завдання, проаналізована
наукова література. Особисто автором здійснена модифікація і
використання методу вивчення фагоцитарної активності нейтрофілів;
проведені цитохімічні реакції, визначені кількісні і якісні показники
периферичної

крові, чинники неспецифічної резистентності. Самостійно опрацьований
фактичний і статистичний матеріал, а також написані всі розділи
дисертації і сформульовані загальні висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були
повідомлені і обговорені на II З’їзді онкологів країн СНД, 23 — 26
травня 2000 року, м. Київ, Україна; V Науково-практичній конференції
“Актуальні питання алергології, клінічної і лабораторної імунології”,
20-22 листопада 2000 р., м. Київ, Україна; Міжнародній конференції
“Биологические эффекты малых доз радиации и радиоактивное загрязнение
среды”, 20-25 березня 2001 р., м. Сиктивкар, Росія; IV Українському
з’їзді гематологів і трансфузіологів, 17-19 травня 2001 р., м. Київ,
Україна; International Congress “Allergy, Immunology and Global Network:
Insight into the New Millennium” April 14-17, 2001, New York, USA.

Публікації результатів досліджень. Основні результати дисертації
викладено у 12 опублікованих працях (у тому числі й міжнародні): 5
статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 7 – у збірниках
матеріалів конференцій, з’їздів.

Структура та обсяг дисертації. Основний текст дисертації викладено на
123 сторінках. Дисертація складається зі вступу, основної частини, що
містить 3 розділи, аналізу та узагальнення результатів дослідження,
висновків та списку використаних джерел, що налічує 284 найменування (із
них 225 — праці вітчизняних та 59 — праці зарубіжних авторів). Загальний
обсяг дисертації становить 167 сторінок. Роботу ілюструють 10 таблиць та
35 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для виконання визначених завдань за
період 1996-2001 рр. нами проведено клініко-гематологічний скринінг
1700 осіб, які працювали під час ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильскій АЕС і були опромінені в дозах від 0,08-0,85 Гр. Нині вони
проживають на території Сумської області. Із загальної кількості
виділена група зі 185 осіб віком від 35 до 65 років. Серед них: особи
без гематологічних порушень в периферичній крові (ПК) (група 6),
пацієнти зі стійкими гематологічними відхиленнями – лейкопенією (група
7) та лейкоцитозом (група 8), хворі на хронічний мієлолейкоз (група 9)
та хронічний остеомієлофіброз (група 10). Нозологічний контроль склали
79 осіб (11-та, 12-та, 3-тя, 4-та групи відповідно). До порівняльної
контрольної групи (1) увійшли донори відділення переливання крові (87
осіб).

Для оцінки стану нейтрофілів використано комплекс методичних підходів,
які складаються з імунологічних, цитологічних, цитохімічних,
математичних методів:

фагоцитарну функцію нейтрофілів вивчали шляхом застосування
модифікованого методу визначення їх поглинальної здатності за С.Г.
Потаповою та ін. (1977). За об’єкт — тест використовували
частинки латексу (d=1,42-1,5 мкм) у співвідношенні 1 нейтрофіл – 55
частин латексу. Аналізували показники: ФП – фагоцитарний показник; ФІ –
фагоцитарний індекс; ЗФА – загальна фагоцитарна активність;

визначення активності мієлопероксидази здійснювали за методом Loele
(1936);

визначення активності лужної фосфатази проводили модифікованим методом
Дж.Хейхоу (1983 р.);

визначення активності хлорацетатестерази відбувалося за методом Moloney
(1960 р.);

визначення вмісту лізосомальних катіонних білків здійснювали за методом
М.Г. Шубича (1974 р.);

у ході виконання наукової роботи проводили аналіз показників ПК з
визначенням вмісту гемоглобіну, підрахунок кількості еритроцитів,
лейкоцитів, тромбоцитів, лейкограм, а також абсолютного вмісту
гранулоцитів, лімфоцитів, моноцитів;

використовували математичні характеристики фагоцитарної активності
нейтрофілів як діагностичні критерії патологічних станів.

Для характеристики факторів гуморальної ланки імунітету та
неспецифічного захисту досліджених осіб визначали:

сироваткові імуноглобуліни основних класів IgA, IgM, IgG із
використанням імуноферментної тест-системи на комплекті Multiskan
Labsystem (Фінляндія) або bio Меrieux (Франція);

титр комплементу за К.Ф.Чернушенко та ін. (1988 р.);

рівень природних антитіл – гетерофільних аглютинінів — за методом
К.Ф.Чернушенко та ін. (1988 р.).

Оцінювання ролі стану біомембран, їх білкових та ліпідних компонент при
дії на них іонізуючого випромінювання проводили в модельних
експериментах шляхом застосування методу хемілюмінесценції.

Результати дослідження та їх обговорення. Реалізація запропонованого
завдання — вивчення функціонального стану нейтрофілів — стала можливою
завдяки використанню нового підходу – оцінювання фагоцитарної активності
нейтрофілів (ФАН), яке здійснювали у вигляді відгуку системи на
зовнішній вплив. Це дозволило за допомогою температурних та часових
інкубаційних залежностей параметрів ФАН визначити рівень потенцій
сегментоядерних нейтрофілів, які відображають стан нейтрофілопоезу.

Одержані результати вивчення ФАН в осіб досліджених груп свідчать про
суттєву залежність показників від часу інкубації. Характер залежностей
від часу був складним, немонотонним. Подані результати демонструють, що
нейтрофіли проходять до п’яти фізіологічних станів, які домінують на
відповідних етапах фагоцитозу та змінюються в періоді інкубації (рис.
1). Це свідчить про наявність змін процесів у часі після стимуляції
нейтрофілів латексом, які визначають напрямок фагоцитозу на конкретний
момент.

ФП ФІ
ЗФА

Час інкубації, год

Рис. 1. Залежність показників (ФП, ФІ, ЗФА) фагоцитарної активності
нейтрофілів досліджених груп (Тінкуб — 370С) від часу інкубації: 11-та,
7-ма, 1-ша, 12-та, 8-ма, 6-та – групи, які досліджені.

У наших дослідженнях показники ФАН розглядали як сумарний результат
багатокомпонентних складних процесів, які залежать від зовнішніх
факторів, у тому числі і температури. Кожен із складних процесів має
оптимальне значення температури: за законами хімічної кінетики незначні
зміни температури приводять до значних змін швидкостей хімічних реакцій.
Аналіз одержаних результатів у ході вивчення ФАН шляхом їх відгуку на
підвищення та пониження температури від фізіологічної норми, свідчить
про значні відмінності в поведінці параметрів ФАН у осіб досліджених
груп (рис.2).

Результати вивчення ФАН в учасників ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС (ЛНА на ЧАЕС), які не мають гематологічних порушень
(група 6), показали, що характер кривих інкубаційних залежностей
аналогічний контрольній групі. Привертає до себе увагу значення
показників ФАН в учасників ЛНА на ЧАЕС при Тінкуб — 370С (рис. 3).
Порівняно з контрольною групою більш високі значення ФП зафіксовані в
період до 2-годинної інкубації, які потім набувають тенденції до
зниження. При цьому відзначили зниження показників ФІ протягом майже
усього часу інкубації.

ФП ФІ
ЗФА

Температура інкубації, То С

Рис. 2. Залежність показників (ФП, ФІ, ЗФА) фагоцитарної активності
нейтрофілів досліджених груп (час інкубації tінкуб – 0,5 год) від
температури інкубації: 11-та, 7-ма, 1-ша, 12-та, 8-ма, 6-та – групи, які
досліджувалися.

Припустимо, що компенсація кількісними значеннями клітинних резервів
якісної неповноцінності нейтрофілів, яку відображає ФІ, відбувається
тільки до другої години інкубації з подальшим виснаженням потенціалу
клітинної популяції. Спостережені відмінності показників ФАН в учасників
ЛПА на ЧАЕС в періоді інкубації, можливо, зумовлені інтенсивними
витратами внутрішніх резервів клітин для необхідності компенсувати
функціональну неповноцінність кількісними значеннями, що особливо
виявляється в значеннях загальної фагоцитарної активності.

Такий висновок підтверджують наші результати з визначення кількісних
показників ПК відзначено вірогідне збільшення абсолютної кількості
лейкоцитів (група 1 – 6,2(0,28(109/л; група 6 – 7,3(0,34(109/л) та
сегментоядерних нейтрофілів (група 1 – 3,66(0,23(109/л; група 6
–4,8(0,5(109/л), а також зафіксовано відмінності цитохімічних показників
(підвищення активності мієлопероксидази і вмісту катіонних білків)
нейтрофілів в учасників ЛНА на ЧАЕС.

На нашу думку, виявлені знижені значення ФІ в учасників ЛНА на ЧАЕС
протягом часу інкубації можуть бути пов’язані з патологічними змінами
поверхні нейтрофілів, що у віддаленому періоді після опромінення
проявляються у вигляді депресій специфічних функцій.

Рис. 3. Залежність показників фагоцитарної активності нейтрофілів від
часу інкубації.

Відкрита система, яка перебуває у стані спокою, містить про себе
незначну інформацію. Для з’ясування фізіологічного стану
самоорганізуючої системи, яка повинна виконувати визначені функції, як,
наприклад, клітини крові, необхідно навантажити її шляхом відхилення
будь-якого фактору зовнішнього середовища від фізіологічної норми.
Система вважається стійкою, якщо основна її функція зазнає мінімальних
відхилень після навантажень. Враховуючи, що значення параметрів
фагоцитарної активності відображають фізіологічний стан нейтрофілів,
вивчення ФАН щодо відхилення їх параметрів на зміни температури від
фізіологічної норми (370С) дозволило отримати інформацію про наявність
порушень стану нейтрофілів у ЛНА на ЧАЕС. Одержані нами результати
показали, що зниження температури інкубації до 300С в осіб контрольної
групи викликало зміни середнього значення ФП не більше ніж на 14%.
Величина цих відхилень залежала від часу інкубації і коливалась від 1%
до 14%. При цьому знак та абсолютні значення змін ФП від ФП при Тінкуб
— 370С залежали від часу інкубації. Підвищення температури до 400С
викликало зміни значень ФП у донорів не більше, ніж на 20% у порівнянні
із значеннями ФП при Тінкуб — 370С. Величина та знак цих відхилень також
залежали від часу інкубації та коливалися від 2% до 20%. Однак інкубація
при 400С викликала в основному зниження ФП, за винятком 3-годинної
інкубації. У цьому випадку спостерігали збільшення ФП в середньому на
18%.

Характер відхилень ФП при змінах температури інкубації від нормального
значення в учасників ЛНА на ЧАЕС без гематологічних порушень ( група 6 )
в середньому був аналогічним до відхилень, зафіксованих у групи донорів
при інкубації в період до 3 та 4 годин. Інтерес становлять залежності ФП
від температури при 0.5, 1, 2, 5 годинах. У цей час інкубації
спостерігали перевищення значень ФП порівняно з групою донорів.
Відмічено характерний протилежний напрямок реакцій на зміни температури.
Так, якщо зниження температури до 300С при tінкуб – 0,5 год в осіб
контрольної групи викликало збільшення ФП на 2%, то в учасників ЛНА на
ЧАЕС (група 6) — зниження ФП на 20%. Інкубація протягом однієї години
приводила до збільшення ФП на 5% в осіб групи 1 та до зменшення ФП на 7%
в осіб групи 6. Повністю протилежний характер змін ФП при зниженні та
підвищенні температури від нормальної фізіологічної спостерігали
протягом 2 та 5 годин інкубації. Узагальнюючи одержані результати
аналізу характеру відгуку нейтрофілів в осіб 1-ї та 6-ї груп при
відхиленні температури від фізіологічної норми, можна зробити висновок
про менш стійкий стан нейтрофілів в учасників ЛНА на ЧАЕС.

Важливим питанням при дослідженні стану здоров’я в учасників ЛНА на
ЧАЕС є рання діагностика розвитку патології. Складність визначення ознак
передпатологічного стану та розвитку хвороби зумовлює важливість
досліджень, які спрямовані на вивчення особливостей перебігу хвороби та
пов’язаних з цим структурних і функціональних змін на рівні клітин та
міжклітинного середовища.

У ході спостережень здійснювали порівняння результатів досліджень стану
ФАН в учасників ЛНА на ЧАЕС зі стійкими гематологічними відхиленнями
(лейкопенія – група 7 та лейкоцитоз – група 8) з аналогічними даними
нозологічного контролю (група 11 та група 12 відповідно). Відгук
нейтрофілів на пониження та підвищення температури від нормального
фізіологічного значення мав різнознаковий характер і відрізнявся від
закономірностей для відповідного часу інкубації у донорів. В основному
закономірності мали вигляд дзеркального відображення.

В учасників ЛНА на ЧАЕС (група 7), крім зменшення середнього значення
ФП на 13% відносно групи 1 і збільшення на 42% порівняно з нозологічним
контролем, спостерігали більш виражені відгуки системи нейтрофілів на
зниження та підвищення температури протягом усього часу інкубації. Такі
відмінності, очевидно, можна розцінити як вияв послаблення
компенсаторних процесів в учасників ЛНА на ЧАЕС зі стійкою лейкопенією
на зміни температури. Розглядаючи інкубаційні залежності (Тінкуб — 370С)
показників ФАН в осіб зі стійкою лейкопенією (група 7), необхідно
відзначити, що протягом усього часу інкубації виявлені зниження всіх
параметрів (ФП, ФІ, ЗФА) порівняно з контрольною групою та групою
учасників ЛНА на ЧАЕС ( група 6) (рис. 3). Крім цих даних, аналіз
морфологічних характеристик нейтрофільних гранулоцитів дозволив виявити
їх якісні зміни. Частою ознакою була токсикогенна зернистість
нейтрофілів. Зафіксовані випадки гіперсегментації ядер (15%), а також
гіпосегментації так званої псевдопельгерівської (35%) аномалії. У
пацієнтів цієї групи траплялися випадки фрагментації ядер з відщепленням
ядерної речовини у вигляді глибок. Крім того, у пацієнтів зі стійкою
лейкопенією спостерігали наявність виростів хроматину ядер у вигляді
тонких шипів, ком, паличкоподібних структур. В учасників ЛНА на ЧАЕС зі
стійкою лейкопенією (група 7) зареєстровано зниження цитохімічних
показників: активності мієлопероксидази, хлорацетатестерази, вмісту
катіонних білків.

Порівняльний аналіз результатів у пацієнтів зі стійким лейкоцитозом
(група 8 – учасники ЛНА і група 12) свідчить, що в осіб даних груп
спостерігається збільшення середніх значень ФАН на 12% відносно
учасників ЛНА без гематологічних відхилень, а відносно учасників ЛНА зі
стійкою лейкопенією — на 100%. Встановлено, що для пацієнтів групи 8 при
аналізі інкубаційних закономірностей характерними виявляються
хвилеподібний вигляд залежностей та зменшення максимумів залежностей
порівняно з даними пацієнтів, які не зазнали дії опромінення. Визначені
в наших дослідженнях середні значення показників периферичної крові в
осіб зі стійким лейкоцитозом (групи 8 і 12) в основному були вищими за
показники контрольної групи. На нашу думку, опромінення в малих дозах
(за результатами досліджень ФАН в учасників ЛНА на ЧАЕС) набуває
характеру стимуляції деяких процесів, які суттєві для стійкого
лейкоцитозу.

Дослідження фагоцитарних показників нейтрофілів хворих на хронічний
мієлолейкоз (ХМЛ) (групи 3 та 9) свідчать про характерне вірогідне
зниження усіх параметрів порівняно з даними контрольної групи в
діапазоні температур 30 — 400С. Таку тенденцію спостерігали протягом
усього досліджуваного часу інкубації. Результати дослідження ФАН в
учасників ЛНА на ЧАЕС, хворих на ХМЛ (група 9), виявили значні
відмінності як в абсолютних значеннях параметрів, так і в характері їх
закономірностей в температурних та інкубаційних залежностях порівняно з
даними групи нозологічного контролю (група 3) та донорів. Для осіб групи
9 характерним був значний розкид значень ФП при змінах температури та
часу інкубації. Якщо у хворих на ХМЛ (група 3) всі значення ФП при
змінах температури і часу інкубації були у межах від 6,6%-16,6%, то для
хворих групи 9 – від 14% до 54%.

У цілому результати продемонстрували, що функціональний стан
нейтрофілів у хворих на ХМЛ – учасників ЛНА на ЧАЕС значно відрізняється
від показників хворих на ХМЛ, які не опромінені. Відмінності ФАН
полягають у переважанні абсолютних значень параметрів (ФП, ФІ, ЗФА), а
також у зміні характеру температурних та інкубаційних залежностей.
Відзначається підвищена нестійкість нейтрофілів до зміни температур від
нормального фізіологічного значення у хворих на ХМЛ – учасників ЛНА на
ЧАЕС.

Показники гуморальної ланки імунітету. Відповідно до наукових джерел
разом з нейтрофілами до природної резистентності організму та
неспецифічного захисту належать гуморальні фактори – антитіла та
комплемент, які опосередковують, підсилюючи процес фагоцитозу. У наших
дослідженнях визначення титру комплементу (ТК), рівня імуноглобулінів
основних класів IgA, IgM, IgG та природних антитіл проводили в осіб усіх
досліджених груп. Результати досліджень подані в табл. 1.

Таблиця 1.

Показники гуморальної ланки імунітету в досліджених осіб

Досліджені особи Імуноглобуліни ТК Природні антитіла

IgA IgM IgG

1. Контрольна група 1,82(0,09 1,08(0,07 10,93(0,51 0,04

0,03-0,05 1:32

(1:8-1:64)

2. Учасники ЛНА на ЧАЕС:

а) з нормальними показниками ПК; 1,74(0,13 1,24(0,11* 15,15(0,72* 0,04

0,02-0,06 1:32

(1:4-1:128)

б) зі стійкою лейкопенією; 1,82(0,20** 1,25(0,17* 15,62(0,80* 0,05

0,03-0,07 1:128

негат.-1:1280

в) зі стійким лейкоцитозом; 1,37(0,16*’ ** 1,19(0,09** 9,64(0,64

** 0,05

0,02-0,07 1:256

(1:8-1:512)

г) хворі на ХМЛ; 2,16(0,18** 1,4(0,11*’ ** 8,91(0,67 0,02 1:64

д) хворі на ХМОФ 1,49(0,25* 1,28(0,08* 7,59(0,54*’ ** 0,05 1:16

3. Особи, що не опромінені:

а) зі стійкою лейкопенією; 1,28(0,1* 1,49(0,1* 17,45(0,8* 0,04

0,03-0,06 1:32

(1:8-1:128)

б) зі стійким лейкоцитозом; 1,04(0,09* 1,59(1,13* 17,03(0,9* 0,04

0,03-0,06 1:8

(1:4-1:128)

в) хворі на ХМЛ; 1,51(0,19* 1,61(0,15* 9,34(0,68 0,05

0,03-0,08 1:512

(1:4-1:2048)

г) хворі на ХМОФ 1,49(1,16* 1,35(0,10* 10,0(0,74 0,05

0,03-0,06 1:256

(1:8-1:512)

Примітка: * вірогідність відмінностей при порівнянні з показниками
контрольної групи р< 0,05; ** вірогідність відмінностей при порівнянні з показниками груп нозологічного контролю р< 0,05. - & A AE U TH : - " $ & >

>

A

A

Ae

AE

TH

a

a

ae

//iiieeaaaaa?A°°¤ii

?e# ’)b+/cssssss*********ssOOAEAEAEAEAEAE

„Ae`„Ae

jF

”y&

?\???????

???????????

???????????

???????????

???????????

Як бачимо з таблиці, в учасників ЛНА зафіксовано вірогідне підвищення
рівня IgG — як в осіб без гематологічних відхилень, так і у пацієнтів зі
стійкою лейкопенією. У пацієнтів групи 8 спостерігали зниження IgA. В
осіб нозологічного контролю (11-та та 12-та групи) зареєстровано
підвищення вмісту IgG і IgM на фоні зменшених значень IgA.

Дослідження титру комплементу (ТК) в цілому визначає загальний стан
його активності. Згідно з результатами, які одержані в наших
дослідженнях, середні значення ТК в осіб спостережуваних груп
відповідали 0,04-0,05 ум. од., але коливання значень ТК для кожної із
груп були відмінними та характеризувалися розширенням меж показників.
Найменші значення ТК –

0,02 ум.од. — виявлені в учасників ЛНА (групи 6, 8, 9), а найбільші –
0,08 ум. од. – у хворих на ХМЛ (група 3).

До гуморальних показників імунного статусу людини належить рівень
природних антитіл (П-АТ) гетерофільних аглютинінів або бета-лізинів. У
нормі він становить 1:8 – 1:32. Одержані результати свідчать (табл. 1),
що в учасників ЛНА наявні відхилення вмісту П-АТ від середніх значень.

Особливо чітко спостерігаються ці відхилення у пацієнтів зі стійкою
лейкопенією (група 7) у випадках певної відсутності П-АТ до виявлення їх
значень 1:1280. Підвищення рівня П-АТ (особливо значне) розглядається, з
одного боку, як патогенетичний фактор при аутоімунних захворюваннях, з
іншого — як такий, що виконує захисну або гомеостатичну функцію.
Середні значення П-АТ відзначені високими у пацієнтів групи 8, але в
осіб нозологічного контролю вміст П-АТ в середньому становив 1:8. Рівень
сироваткових імуноглобулінів основних класів (А, M, G), вміст природних
антитіл визначають функціональний стан В-лімфоцитів.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що в
учасників ЛНА на ЧАЕС зафіксовано залежно від нозологічної групи
різноспрямовані відхилення вмісту сироваткових імуноглобулінів, рівня
комплементу та природних антитіл. З одного боку, це може свідчити про
компенсаторні реакції імунної системи, а з іншого – про високу
вірогідність розвитку вторинних імунодефіцитів за аутоімунним типом,
пов’язаних з активацією В-клітинної ланки.

Математичні характеристики фагоцитарної активності нейтрофілів як
діагностичний критерій патологічних станів. За основу пошуку критеріїв
взято той факт, що фагоцитарна активність є інтегральною фізіологічною
функцією нейтрофілів і зумовлена станом багатьох компонент, які беруть
участь у фагоцитозі, активністю етапів фагоцитозу, а також наявністю
патології, що призводить до змін клітинного та позаклітинного
гомеостазу.

Для порівняльного аналізу станів ФАН в осіб груп, які досліджені на
основі математичного аналізу динамічних та кінетичних закономірностей,
нами запропоновані коефіцієнти: V- — швидкість змін фагоцитарних
показників при зниженні температури від фізіологічної норми (Т=370С) та
V+- швидкість змін фагоцитарних показників при підвищенні температури
від фізіологічної норми. Розглядали: МТ – коефіцієнт, який враховує
зміни значень фагоцитарних показників від фізіологічної норми при змінах
температури на один градус; Kt – коефіцієнт, який враховує зміни
параметрів фагоцитарної активності у часі (t) після стимуляції
нейтрофілів латексом; KS – коефіцієнт, який враховує величину змін
показників ФАН при відхиленнях температури від фізіологічної норми без
урахування напрямку у вибраному інтервалі температур.

Діагностична інформативність порівняльного аналізу запропонованих
коефіцієнтів простежена за даними, наведеними на рис. 4 для KS, що
надалі позначаються як KS-1. Як бачимо, значення KS-1 для ФП, ФІ, ЗФА в
осіб досліджених груп різняться як за знаком, так і за абсолютним
значенням.

Рис. 4. Значення коефіцієнта КS-1 фагоцитарних параметрів (ФП, ФІ,
ЗФА):

А – час інкубації 0.5 години;

В – час інкубації 3 години;

1-ша, 6-та, 7-ма, 11-та, 8-ма, 12-та – групи, які досліджувалися.

В осіб контрольної групи (1) KS-1 для ФП, ФІ, ЗФА містяться на
негативній межі при інкубації протягом 0.5 і 3 годин. У пацієнтів зі
стійкою лейкопенією – учасників ЛНА значення KS-1 для ФП, ФІ і ЗФА
розміщуються в позитивній частині. При цьому відмічається скупчення
значень KS при 0.5- та 3-годинній інкубації. Очевидно, це пояснюється
однотипністю структур або систем, які обумовлюють умови фагоцитозу в
осіб цієї групи.

Аналогічними міркуваннями послуговувалися при проведенні порівняльного
аналізу коефіцієнтів показників фагоцитозу в осіб інших досліджених
груп, що дозволило визначити, певною мірою, внесення змін, які
відбуваються на рівні нейтрофілопоезу або на етапах розвитку
патологічного стану та взаємовпливають на інтегральну фагоцитарну
функцію нейтрофілів.

Таким чином, вивчення математичних співвідношень змін фагоцитарної
активності нейтрофілів дозволяє підійти до розуміння дуже складного
процесу фагоцитозу, а також визначає нові підходи до диференційованої
діагностики різних патологічних станів, дії іонізуючих та інших фізичних
і хімічних факторів.

Модельні дослідження впливу іонізуючого випромінювання на стан клітинних

мембран та білково-ліпідних комплексів. Проведені дослідження свідчать,
що характер взаємодії жирової кислоти з клітинними мембранами і
білковими розчинами залежить від багатьох факторів, у тому числі й від
стану мембран та білково-ліпідних комплексів.

Нами досліджені часові, концентраційні й температурні закономірності
білково-ліпідних взаємодій на рівні різних складних систем: а) система
клітина + олеїнова кислота (ОК); б) сироватка крові + ОК. Під час
досліджень проводили порівняльний аналіз із системами, де одна із
компонент була опромінена ІВ.

Результати аналізу температурних залежностей інтенсивності
хемілюмінесценції (ХЛ) двошарової системи — клітинна суміш
аденокарциноми Ерліха (АКЕ) з нашарованою на неї ОК – показали, що
характер взаємодії значною мірою залежить від стадії росту клітин.
Максимальна інтенсивність світіння властива системі з 5-добовими
клітинами. Світіння з 7-добовими клітинами при максимумі (470С) у три
рази менш інтенсивне порівняно з 5-добовими. Система з 10-добовими
клітинами мала аналогічну температурну залежність, однак інтенсивність
світіння в 4-5 разів нижча, ніж у 5-добових.

Радіаційні ефекти також залежали від стадії росту клітин. Опромінення в
дозі 1,0 Гр 5-добових клітин обумовлювало зниження світіння двошарової
системи у 2 рази в період максимуму. Опромінення 7-добових клітин,
навпаки, приводило до збільшення ХЛ системи в межах максимуму.
Інтенсивність світіння системи з опроміненими клітинами в 2 рази
перевищувала значення ХЛ клітин контролю. Опромінення 10-добових клітин
викликало зниження світіння. Зі збільшенням дози цей ефект посилювався.
Так, опромінення дозою 1 Гр знижувало рівень світіння на 7,2%,
опромінення дозою 10 Гр – на 42%.

Інтерполюючи дані, які отримали в модельних експериментах in vitro на
реальні процеси in vivo, припускаємо, що при тотальному опроміненні
організму дозою до 1,0 Гр порушення окислювальних процесів, що проходять
на поверхні клітинних мембран за участю позаклітинних ліпідів,
відбувається до 10 % від нормального клітинного метаболізму (без
урахування порушення вільнорадикального окислення у позаклітинному
середовищі).

Склад та стан компонент позаклітинного середовища визначають стан
клітини та рівень міжклітинних взаємодій. При тотальному опроміненні
позаклітинне середовище зазнає значних змін у співвідношенні компонент
та їх властивостей. В основному ці зміни зумовлені вільнорадикальними
процесами.

На нашу думку, внесення стану позаклітинного середовища може бути
значним у спостережуваних змінах ФАН в учасників ЛНА на ЧАЕС. Для
з’ясування цього нами проведено модельний експеримент, який дозволив
оцінити ступінь порушення білково-ліпідної взаємодії при опроміненні
сироватки крові (як моделі міжклітинного середовища), що була
використана нами як водно-білкова фаза.

Опромінення сироватки крові ІВ викликало значні зміни кінетики ХЛ
двошарових систем (рис. 5). При цьому збільшення дози від 10 Гр до
102-103 Гр через 50 хвилин після нашарування ОК зумовлювало посилення ХЛ
приблизно на 12% та 20% відповідно. Одержані результати дозволяють
зробити висновок, що основні радіаційні ушкодження елементів сироватки
крові формуються вже при дозах до 10 Гр. Подальше збільшення дози (до
103 Гр) призводить до ефектів, які мають характер насичення. На рис. 5
наведені дані, які демонструють, що опромінення сироватки крові 10 Гр
збільшує час виходу ХЛ двошарової системи на “плато” як мінімум у 10
разів. Зі збільшенням дози ефект посилюється.

Рис. 5. Хемілюмінесценція двошарової білково-ліпідної системи після
впливу на сироватку крові ІВ (3 мл сироватки + 1 мл ОК):

1 – контроль; 2 – опромінення 10 Гр; 3 – 102 Гр; 4 – 103 Гр

Таким чином, результати модельного експерименту свідчать, що дія ІВ
викликає зміни стану клітинних мембран, міжклітинного середовища, а
також структури і властивостей ліпідної компоненти у перший період після
опромінення. Ці порушення спричинюють зміни параметрів білково-ліпідної
взаємодії і стаціонарності вільнорадикальних процесів.

В результаті проведених досліджень вивчення функціонального стану
нейтрофілів у осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінювання при
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, нами були виделені групи пацієнтів
з різними порушеннями, які можна кваліфікувати як високий ризик розвитку
імунологічних дисфункцій, що передують виникненню гематологічних
захворювань, у тому числі і онкогематологічних.

В усіх досліджених групах осіб – учасників ЛНА на ЧАЕС, нами були
визначені якісні та кількісні зміни в системі нейтрофільних
гранулоцитів, які залежали від ступеня розвитку патологічного процесу.

Необхідно відзначити, що визначена функціональна неповноцінність
нейтрофільних гранулоцитів в учасників ЛНА на ЧАЕС, яка обумовлена
нестійкістю стану та виснаженням резервного потенціалу клітин, дозволяє
використовувати принципово нові підходи до призначення препаратів для
лікування запалювальних процесів та інших імунопатологій.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено узагальнення основних концепцій про особливості
функціонування нейтрофільних гранулоцитів в осіб, які зазнали дії
іонізуючого випромінювання, що постає важливою ланкою вирішення
актуальної проблеми ранньої діагностики розвитку патологічних станів,
які супроводжуються порушеннями функціональної активності нейтрофілів.

1. Встановлено, що рівень фагоцитарної активності нейтрофілів ( Тінкуб
37(С, t інкуб 0.5 год) в учасників ЛНА на ЧАЕС, які отримали дозу
опромінення до 0,85 Гр, залежить від стану вихідних загальних показників
периферичної крові, морфологічних особливостей клітин та їх метаболічної
активності: в осіб з нормальними показниками крові зареєстровані
збільшені значення фагоцитарного показника, загальної фагоцитарної
активності, а також активнoсті мієлопероксидази, хлорацетатестерази,
вмісту катіонних білків; у пацієнтів зі стійкими гематологічними
відхиленнями (лейкопeнії) відмічено вірогідне зниження параметрів ФАН та
активності лужної фосфатази, хлорацетатестерази, вмісту катіонних
білків; для хворих на хронічний мієлолейкоз характерні достовірно низькі
значення показників ФАН та метаболічної активності нейтрофілів.

2. З метою вивчення адаптаційних можливостей нейтрофілів в учасників
ЛНА на ЧАЕС була розроблена методологічна система оцінювання
фагоцитарної активності нейтрофілів з урахуванням часу та температури
інкубації.

3. Виявлено в учасників ЛНА на ЧАЕС з нормальними показниками ПК під
час дослідження залежностей ФАН від часу інкубації зниження загальної
фагоцитарної активності нейтрофілів після другої години інкубації при
підвищених початкових значеннях. При відхиленні температури інкубації
від фізіологічної норми в осіб, які брали участь в ЛНА на ЧАЕС,
визначені більші відмінності значень параметрів ФАН, аніж в осіб
нозологічного контролю та групи донорів, величина та вірогідність яких
залежала від характеру розвитку стійких гематологічних відхилень та
захворювань. Це свідчить про порушення функціонального стану нейтрофілів
в учасників ЛНА на ЧАЕС, доза опромінення яких становить до 0,85 Гр, у
віддаленому післяаварійному періоді.

4. В осіб – учасників ЛНА на ЧАЕС, що зазнали дії ІВ , у
віддаленому періоді з–поміж виявлених гематологічних синдромів
зареєстровано домінування довготривалих стійких цитопеній: у 18%
випадків зафіксована лейкопенія, у 15% — нормохромна анемія; у пацієнтів
зі стійкою лейкопенією спостерігали нейтропенію (39%), яка у 23%
випадків поєднувалась з моноцитозом. Окрім того, встановлені якісні
морфологічні зміни в сегментоядерних нейтрофілах: достовірне збільшення
кількості клітин з фрагментацією ядра, токсогенною зернистістю,
гіпогрануляцією, вакуолізацією цитоплазми, а також клітини з
гіпосегментацією ядра. У пацієнтів зі стабільними цитопеніями відзначили
вірогідне зростання якісних змін у зрілих нейтрофільних гранулоцитах.

5. Шляхом порівняльного аналізу отриманих результатів з даними
осіб, що не зазнали впливу ІВ, в учасників ЛНА на ЧАЕС з дозою
опромінення до 0,85 Гр встановлено зниження в середньому рівня IgM на
15%, IgG на 21%, а також значне збільшення ( у 18 разів ) вмісту
природних антитіл, що дозволяє оцінити рівень гуморальної ланки імунного
статусу пацієнтів і визначити напрямок розвитку імунних дисфункцій,
пов’язаних з В – клітинною ланкою імунітету.

6. На основі математичного аналізу динамічних та кінетичних
закономірностей фагоцитарної активності нейтрофілів встановлені
відмінності показників ФАН у осіб досліджених груп за абсолютними
значеннями та за знаком, які дозволили визначити ступінь відхилення
систем від фізіологічного стану, а також використовувались як додаткові
критерії діагностики особливостей розвитку патологічних процесів.

7. Результати модельного експерименту засвідчили, що дія ІВ
викликає зміни стану клітинних мембран, міжклітинного середовища, а
також ліпідної компоненти у перший період після опромінення. Ці
порушення спричинюють зміни параметрів білково – ліпідної взаємодії і
стаціонарності вільнорадикальних процесів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для виявлення патології з боку нейтрофільних гранулоцитів як ланки
неспецифічного захисту організму в умовах проведення диспансерізації
постраждалого населення доцільно застосовувати проведення оцінки
залежності фагоцитарних показників нейтрофілів від часу інкубації.

2. Для визначення ступеня розвитку гематологічної патології з
урахуванням внеску радіаційного чинника в формуванні патологічного
процесу рекомендовано використання методологічної системи оцінки
залежності фагоцитарних показників нейтрофілів від температури та часу
інкубації.

3. Встановлення остаточного діагнозу та своєчасне застосування
адекватної терапії потребує проведення оцінки якісних та кількісних
показників нейтрофільних гранулоцитів.

4. Усі пацієнти, які мають стійкі якісні та кількісні зміни клітинних
елементів нейтрофільних гранулоцитів належать до групи високого ризику
щодо розвитку патологічних станів, які супроводжуються порушенням
функціональної активності нейтрофілів.

Список публікацій за темою дисертації

1. Бебешко В.Г., Клименко В.И., Юхимук Л.Н., Погонцева И.М.
Парамагнитные центры крови у лиц, перенесших острую лучевую болезнь в
результате аварии на Чернобыльской АЭС // Врачебное дело.– 1992.-
№4.–С.7-10. Дисертантом особисто виконано дослідження парамагнітних
центрів крові, приймала участь в аналізі та узагальненні результатів.

2. Клименко В.И., Погонцева И.М. Фагоцитарная активность нейтрофилов у
лиц, работающих в зоне жесткого радиационного контроля // Х Научная
конференция “Восстановительные и компенсаторные процессы при
радиационном воздействии”: Тезисы докладов.– С.-Петербург, 1992.
Дисертантом особисто вивчалися фагоцитарні показники нейтрофілів,
проведено аналіз та узагальнення результатів.

3. Погонцева И.М., Марков Л.С. Сравнительная оценка эффективности систем
для проведения иммуноферментного анализа в клинической лаборатории //
Лабораторная диагностика.– 1998.- №3. – С. 33-35. Дисертантом особисто
проведено порівняльний аналіз імуноферментних систем, які
використовуються в практиці клінічних лабораторій.

4. Погонцева И.М., Клименко В.И. Фагоцитарная функция нейтрофилов
периферической крови в отдаленные сроки после аварии на ЧАЭС у лиц,
участвовавших в ликвидации последствий // II Съезд онкологов стран СНГ:
Тезисы докладов. – Киев, 2000. – С. 102. Дисертант особисто виконав
дослідження фагоцитарних показників нейтрофілів, провів аналіз та
узагальнення результатів.

5. Погонцева И.М., Медведев В.М., Клименко В.И. Изменение фагоцитарной
активности нейтрофилов у больных – ликвидаторов аварии на ЧАЭС в
отдаленный период и у больных миелолейкозом // V Научно-практическая
конференция “Актуальные вопросы аллергологии, клинической и лабораторной
иммунологии: Тезисы докладов // Імунологія та алергологія.– 2000.- №2-3.
— С.74. Дисертант особисто виконав дослідження фагоцитарних показників
нейтрофілів, провів аналіз та узагальнення результатів.

6. Погонцева И.М., Медведев В.М., Клименко В.И., Павлюк П.А., Близнюк
Н.Д. Изучение температурной зависимости фагоцитарной функции
нейтрофильных лейкоцитов у больных – ликвидаторов аварии на ЧАЭС в
отдаленный период // Международная конференция “Биологические эффекты
малых доз ионизирующей радиации и радиоактивное загрязнение среды”:
Тезисы докладов. — Сыктывкар, 2001.- С. 233. Дисертант особисто виконав
дослідження фагоцитарних показників нейтрофілів, провів аналіз та
узагальнення результатів.

7. MedvedevV.M., Pogontseva I.M., Klimenko V.I., Blyznyuk N.D., Pavlyuk
P.A., Hrydzhyk M.U. The estimation of physiological condition of
adenocarcynoma Arlyck cells by the method of chemiluminescence //
International Congress “Allergy, Immunology and Global Network: Insight
into the New millennium”.- New HYPERLINK «mailto:Millenium@/-New»
York, 2001.

8. Pogontseva I.M., Medvedev V.M., Klimenko V.I., Blyznyuk N.D., Pavlyuk
P.A. Some of power-dependent peculiarities of the neutroрhil’s
phagocytic activity of patients with myeloleucosis and the liquidators
of the ChNPP accident in the remote period // International Congress
“Allergy, Immunology and Global Network: Insight into the New
millennium”.- New HYPERLINK «mailto:Millenium@/-New» York, 2001.
Дисертант особисто виконав дослідження фагоцитарних показників
нейтрофілів, провів аналіз та узагальнення результатів.

9. Погонцева И.М., Медведев В.М., Павлюк П.А., Близнюк Н.Д., Грушко А.Н.
Показатели фагоцитарной активности нейтрофилов участников ЛПА на ЧАЭС и
у больных миелолейкозом // IV Український з’їзд гематологів і
трансфузіологів: Тези доповідей // Гематологія і переливання крові:
Міжвідомчий збірник. – К., 2001.- Вип. 30. — С.218. Дисертант особисто
виконав дослідження фагоцитарних показників нейтрофілів, провів аналіз
та узагальнення результатів.

10. Погонцева И.М. Изучение физиологического состояния нейтрофилов
стимуляцией латексом // Вісник Сум.ДУ. Серія медицина.- 2001.- №12(33).-
С.43-47. Дисертантом надана власна модифікація методу вивчення
поглинальної здатності нейтрофілів.

11. Погонцева И.М., Клименко В.И., Медведев В.М., Куштым О.В., Близнюк
Н.Д., Мачулено Г.М., Мельник Т.В. Морфофункциональное состояние
нейтрофильных гранулоцитов в участников ликвидации последствий аварии на
ЧАЭС со стойкой лейкопенией // Лікарська справа. Врачебное дело.-2002.-
№2.- С.22-26. Дисертантом вивчені кількісні показники периферичної
крові, морфологічні та цитохімічні характеристики нейтрофілів, параметри
фагоцитарної активності. Проведено аналіз та узагальнення результатів.

12. Медведев В.М., Погонцева И.М. Исследование влияния ионизирующего
излучения на состояние клеточных мембран и белково-липидных комплексов
// Вісник Сум.ДУ. Серія медицина.-2002. — №8(41).- С. 73-78. Дисертантом
представлені результати модельних експериментів.

Анотація

Погонцева І.М. Функціональний стан нейтрофілів в учасників ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.08 – імунологія та алергологія. – Національний
медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.

У дисертації подана оцінка стану функціональної активності нейтрофілів
в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді. У
роботі використано модифікований підхід вивчення фагоцитарної активності
нейтрофілів у вигляді відгуку системи на зовнішній вплив. Виявлено
ознаки виснаження резервних потенцій нейтрофільних гранулоцитів, які
супроводжувались кількісними та якісними змінами у клітинах периферичної
крові. При цьому спостережені різноспрямовані відхилення чинників
гуморальної ланки імунітету. Внаслідок комплексного морфофункціонального
оцінювання стану нейтрофілів у осіб, що зазнали впливу іонізуючого
випромінення, та використання математичних співвідношень запропоновано
найбільш інформативні критерії для формування груп ризику з розвитку
патологічних станів, які характеризуються порушенням функціональної
активності нейтрофілів.

Результати модельного експерименту виявили високу чутливість клітинних
мембран та позаклітинного середовища щодо дії на них радіації.

Основні результати наукового дослідження знайшли впровадження у клініці
для діагностики імунологічних дисфункцій, що пов’язані зі зниженням
неспецифічного захисту організму.

Ключові слова: нейтрофіли, фагоцитарна активність, імуноцити,
гуморальний імунітет, радіація, відгук системи.

Аннотация

Погонцева И.М. Функциональное состояние нейтрофилов в участников
ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.08 – иммунология и аллергология. Национальный
медицинский университет им. О.О. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2003 г.

В диссертации дана оценка состояния функциональной активности
нейтрофилов в участников ликвидации последствий аварии (ЛПА) на ЧАЭС в
сравнении с группами нозологического контроля и данными практически
здоровых людей в отдаленный период после аварии.

Изучение фагоцитарной активности нейтрофилов (ФАН) проводилось в виде
отклика системы на внешнее воздействие. Анализ температурных и временных
инкубационных зависимостей показателей ФАН определил уровень потенций
сегментоядерных нейтрофилов, которые отражают состояние нейтрофилопоэза.
Такой подход позволил выявить признаки истощения резервных возможностей
нейтрофильных гранулоцитов в участников ЛПА на ЧАЭС, что проявляется в
функциональной неполноценности иммуноцитов в отдаленном периоде после
облучения.

Комплексное изучение количественных и качественных характеристик
указывает на существование компенсации функциональной неполноценности
зрелых клеток.

Предложенный метод изучения отклика системы на внешнее воздействие
(анализ отклика нейтрофилов периферической крови (ПК) на отклонение
температуры инкубации от физиологической нормы) свидетельствует о менее
устойчивом состоянии нейтрофильных гранулоцитов в участников ЛПА на
ЧАЭС. Более выраженные изменения ФАН наблюдали у лиц со стойкими
гематологическими отклонениями. Достоверное снижение показателей ФАН
зарегистрировали у больных хроническим миелолейкозом.

Полученные результаты исследований по изучению морфофункциональных
показателей нейтрофилов дали возможность выделить критерии риска
развития патологии у группы участников ЛПА на ЧАЭС в отдаленном периоде
после аварии (стойкие гематологические отклонения показателей ПК;
снижение активности миелопероксидазы, щелочной фосфатазы, содержания
катионных белков; морфологические изменения нейтрофильных гранулоцитов,
а также снижение показателей фагоцитарной активности).

Результаты проведенных исследований показателей гуморального звена
иммунитета указывают, что в участников ЛПА на ЧАЭС наблюдаются
разнонаправленные отклонения содержания сывороточных иммуноглобулинов,
уровня комплемента и естественных антител. Это свидетельствует о
формировании компенсаторных реакций иммунной системы или указывает на
вероятность развития вторичных иммунодефицитов, связанных с активизацией
В-клеточного звена.

Разработанные математические характеристики ФАН в сравнительном анализе
с данными нозологического контроля и практически здоровых лиц определили
наиболее термочувствительные параметры фагоцитоза. По их отклонению от
начального уровня оценено влияние развития патологического процесса на
протекание фагоцитоза (состояние внутриклеточных и внеклеточных
структур). Такая оценка изменения параметров ФАН намечает новые подходы
к дифференциальной диагностике различных заболеваний, а также действия
физических факторов, в т.ч. и радиации.

Полученные в модельных экспериментах результаты продемонстрировали, что
повреждающее действие ионизирующего излучения проявляется на клеточном
уровне, на структурно-функциональных свойствах биомембран, изменении
компонент внеклеточной среды. Определяющая роль в
радиационно-индуцированном повреждении принадлежит перекисному окислению
липидов.

Предложенный в диссертационной работе более информативный метод для
оценки состояния функциональной активности нейтрофилов нашел применение
в клинике для диагностики формирования иммунных дисфункций, связанными
со снижением неспецифической защиты организма, что служит ранним
прогностическим признаком повышенного риска развития заболеваемости
среди данного контингента населения и необходимости поиска коррекции
этих нарушений.

Ключевые слова: нейтрофилы, фагоцитарная активность, иммуноциты,
гуморальный иммунитет, радиация, отклик системы.

SUMMARY

Pogontseva I.M. Functional state of neutrophyls by participants of the
clean up of the Chernobyl accident consequences. – Manuscript.

The thesis for the degree of candidate medical sciences by speciality
14.03.08 – immunology and allergology. – National medical university by
A.A. Bogomolets of the Ministry of Health Care of Ukraine, Kiev, 2003.

The dissertation work include the estimation of functional activity
state of neutrophyls by liquidators of the ChNPP accident in remote
period. The modificational method as response of the system after
outword action was used for research of the neutrophil’s phagocytic
activity. Sings of the granulocyte’s reserve potentions, which have
been followed by the quantative and qualitative changes in peripheral
blood cells, were revealed. Versatile deflection of humoral link
parameters of immunity were observed. Due to complex morpho-functional
assessment of neutrophyls in patients exposed to radiation in the
distant period after Chernobyl Accident and application of mathematic
correlations the most informatic criteria for forming the
radiation-induced pathology were proposed.

The dates of model experiments illustrated the great sensitive of
cellular membranes and intercellular medium to radiation.

The result of work have found an utility in clinic for diagnostics of
immune disfunctions, which is bound up with decline in organism’s
inspecific defence.

Key words: neutrophyls, phagocytic activity, immunocytes, radiation,
humoral immunity, response of the system.

PAGE 9

ФП — (; ФІ — (; ЗФА — 0

Iум.од.[імп.(с-1]

2

3

4

1

100

200

150

50

t [хв.]

60

40

20

Похожие записи