.

Функціональна реабілітація постраждалих з переломами нижньої щелепи з урахуванням динаміки локальних м\’язових порушень (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3143
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. Шупика

КОЛОТІЛКІНА ТЕТЯНА ОЛЕГІВНА

УДК: 618.2-009.17-07-084-085

Профілактика та лікування акушерських ускладнень у вагітних з
вегетосудинною астенією

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Луценко Наталія Степанівна,

Запорізька медична академія післядипломної освіти,

кафедра акушерства та гінекології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Коломійцева Антоніна Георгіївна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

відділення патології вагітності та пологів, завідувач

доктор медичних наук, професор

Голота Владислав Якович,

Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця,

кафедра акушерства і гінекології № 3, завідувач

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
акушерства та гінекології

Захист відбудеться “_27__” _травня______ 2005 р. о _1200__ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04107,

м. Київ, вул. Баговутівська, 1, Київський обласний центр охорони
здоров’я матері та дитини, 9-й поверх, аудіторія

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112,

м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

Автореферат розісланий “_15_ “_квітня______ 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

д. мед. н., професор
Т.Г. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здоров’я матері визначає здоров’я майбутньої дитини.
Екстрагенітальна патологія займає провідне місце в структурі акушерських
та перинатальних ускладнень (В.Я. Голота, 2004). Тому профілактика та
лікування вагітних з екстрагенітальною патологією залишається на
сьогодні актуальною та набуває особливого значення у супроводі з
вегетосудинною астенією (ВСА) (В.Б.Замкевич, 2001; О.О.Трушкевич, 2001).
Частота ВСА серед вагітних на Україні складає 10-40% (О.А. Владимиров,
2000; В.В. Подольський, 2000; О.В. Козинова 2001).

Відомо, що перебіг вагітності у жінок з ВСА супроводжується високою
частотою ускладнень з боку матері і плода (R. M. Aziz, R. Samadi, 1998).
На сучасному етапі встановлено, що вегетосудинні розлади є наслідком
порушень функцій нейро-гуморального апарату, який регулює кровообіг (G.
Metcalfe, K. Veland, 1994). Це призводить до порушень тонусу судин, змін
функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС),
симпатико-адреналової системи (САС), які в певній мірі визначають
перебіг вагітності та пологів (І.А Журавель, 2001; О.В. Козинова, 2002).

Незважаючи на значну кількість наукових публікацій у вітчизняній та
зарубіжній літературі що до запобігання акушерських ускладнень у жінок з
ВСА, проблему повною мірою не вирішено. Деякі ліки можуть викликати
алергізацію з боку матері, або справляти тератогенну та ембріотоксичну
дію (A.R. Samari, 1998; О.М. Супряга, 1999). Перспективним напрямком
вирішення цієї проблеми є використання в акушерській практиці природних
преформованих фізичних факторів, які не мають недоліків медикаментозної
терапії (О.А. Владимиров, 2001). Одним з таких факторів є вуглекислий
газ, якому належить важлива роль у регуляції збудливості нервової
системи, нормалізації функціонального стану ВНС, судинного тонусу (С.Д.
Бородулін, 2001). У наступний час методики лікування „сухими”
вуглекислими ваннами вагітних жінок не існує. Але відома перевага
„сухих” вуглекислих ванн над водними (відсутність гідростатичного
фактора та інгаляційного надходження вуглекислого газу, знижене
навантаження на терморегуляторні процеси, простота експлуатації,
економічність) вказує на доцільність їх використання в лікуванні
вагітних.

Представлена робота присвячена профілактиці та зниженню кількості
акушерських і перинатальних ускладнень, а також вивченню впливу „сухих”
вуглекислих ванн на стан механізмів адаптації в умовах порушення
компенсаторних можливостей організму вагітних хворих на ВСА.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексної НДР „Рання корекція гормонального
дисбалансу, як профілактика патологічних станів у акушерстві і
гінекології”, що виконувалась по планах МОЗ України (2001-2003р.р.), №
державної реєстрації 0101U001017, шифр УДК:
618.1+618.2]-092-084:616-008.9-08.

Мета і завдання досліджень. Знизити частоту акушерських та перинатальних
ускладнень у вагітних з вегетосудинною астенією шляхом розробки та
наукового обґрунтування способу лікування “сухими” вуглекислими ваннами,
спрямованого на підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей
організму вагітних хворих на вегетосудинну астенію.

Для досягнення поставленої мети вирішено наступні завдання:

1. Обґрунтовано доцільність використання „сухих” вуглекислих ванн у
вагітних з вегетосудинними розладами по гіпертонічному та гіпотонічному
типу.

2. Розроблено та впроваджено в практичне акушерство методику лікування
„сухими” вуглекислими ваннами вагітних з ВСА.

3. Визначено вплив „сухих” вуглекислих ванн на параметри вегетативної,
нервово-гуморальної регуляції та психосоматичного стану у вагітних з
ВСА.

4. Встановлено особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода та
проведено аналіз ефективності лікування вагітних з ВСА, які отримали
курс „сухих” вуглекислих ванн.

5. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних
з ВСА, обумовлено терміни його застосування.

Обєкт дослідження – вегетосудинна астенія у вагітних.

Предмет дослідження – функціональний стан вегетативної нервової,
симпатико-адреналової систем, стан центральної гемодинаміки, стан
утробного плода та новонародженого, психосоматична адаптивність, перебіг
вагітності та пологів у жінок з вегетосудинною астенією, та здорових
вагітних під впливом лікування.

Методи дослідження. Клінічні, біохімічні, флюориметричні,
ендокринологічні, інструментальні, ультразвукові, бальнеологічні,
анкетування; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення, які
характеризують наукову новизну роботи полягають у наступному:

Вперше доведено та науково обґрунтовано доцільність застосування „сухих”
вуглекислих ванн у комплексі санаторно-курортного лікування вагітних з
вегетосудинною астенією по гіпертонічному та гіпотонічному типу, що
спрямована на профілактику та зниження частоти акушерських ускладнень.

Доведено, що під впливом „сухих” вуглекислих ванн підвищується
функціональний рівень психічної адаптації вагітних з вегетосудинною
астенією.

Показано неспецифічний вплив „сухих” вуглекислих ванн на функціональний
стан симпатико-адреналової системи, який характеризується нормалізацією
співвідношень адреналіна і норадреналіна, та норадреналіна і дофаміна, а
також підвищенням резерву синтезу катехоламінів, що проявляється
збільшенням вмісту дофаміну в плазмі крові.

Доведено, що комплексний ефект дії „сухої” вуглекислої ванни спрямовано
на перебудову вегетативної регуляції серцевої діяльності – ваготонічний
ефект, формування вегетативного гомеостазу у вагітних з вегетосудинними
розладами.

Вперше встановлено кореляційні залежності між показниками рівня
норадреналіна та серотоніна в плазмі крові і показниками загального
периферичного опору судин у вагітних при лікуванні „сухими” вуглекислими
ваннами, що вказує на сприятливий вплив удосконаленого
профілактично-лікувального комплексу

Доказано специфічну дію „сухих” вуглекислих ванн на параметри
центральної та периферичної гемодинаміки у вагітних з вегетосудинною
астенією.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методику лікування
„сухими” вуглекислими ваннами з використанням її в комплексі
санаторно-курортного лікування вагітних з ВСА, яка сприяє нормалізації
обміну катехоламінів, покращенню показників варіабельності серцевого
ритму, стану центральної гемодинаміки, покращенню функціонального стану
ВНС, психосоматичного статусу та стану утробного плода і новонародженого
та впливає на зниження частоти ускладнень вагітності і пологів. Методика
впроваджена у відділенні оздоровлення вагітних жінок санаторію „Великий
Луг” філії Приазовкурорт ЗАТ м. Запоріжжя. Результати дисертації
відображені в інформаційному листі „Спосіб лікування „сухими”
вуглекислими ваннами вагітних жінок з вегетосудинними розладами” (№
240-2002). Наукові положення та практичні рекомендації роботи
впроваджено в навчальний процес кафедри акушерства та гінекології
Запорізької медичної академії післядипломної освіти для лікарів-інтернів
і на курсах підвищення кваліфікації лікарів-курсантів.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та висновки
автором розроблені особисто. Їй належить: розробка способу лікування
“сухими” вуглекислими ваннами вагітних з ВСА та проведення
інструментальних досліджень. [4,5,6,9,10,15,16,19], наукове
обгрунтування переваги удосконаленого поряд із загальноприйнятим
комплексом санаторно-курортного лікування вагітних з ВСА [2,8,18],
статистична обробка та узагальнення результатів досліджень, встановлення
закономірностей впливу „сухих” вуглекислих ванн на психосоматичний
статус [7,8,11,12], функціональний стан вегетативної нервової системи
[1,5,7,8], серцево-судинної [4,6,19,13,14] та симпатико-адреналової
систем [3,15], формулювання основних висновків та практичних
рекомендації [16,17,18].

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення
дисертації доповідались та обговорювались на: Міжнародному конгресі
„VII Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених”
(Тернопіль, 2003); Міжнародних науково-практичних конференціях „Україна
наукова ‘ 2003” (Дніпропетровськ, 2003), „Людина і космос”
(Дніпропетровськ, 2003), „Динаміка наукових досліджень”
(Дніпропетровськ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції
„Сучасні аспекти фетоплацентарної недостатності” (Запоріжжя, 2004),
“Использование природных и преформированных факторов в восстановительном
лечении и реабилитации больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями”
(Запорожье, 2004); науково-практичній конференції „Нові критерії
відбору, напрямки й оригінальні методи оздоровлення вагітних в
санаторних умовах” (Запоріжжя, 2003); науково – практичних конференціях
Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (Запоріжжя,
2001, 2002, 2003).

Публікацї. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, у
тому числі 4 у фахових виданнях ВАК, 6 у збірниках наукових праць, 1
патент на винахід, 1 інформаційний лист, 1 нововведення, 6 у матеріалах
і тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
5 розділів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних
джерел, викладених на 174 сторінках (146 сторінок основного тексту), у
тому числі 45 таблиць, 21 рисунок, 279 використаних джерел на 73
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. Обгрунтовано актуальність роботи, її мету та завдання досліджень,
визначено наукову новизну і практичне значення роботи.

Аналіз сучасних підходів до профілактики та лікування ВСА. Розділ
присвячений аналізу сучасного стану наукових поглядів на ВСА, сучасних
методів профілактики і лікування цього захворювання з урахуванням оцінки
функціонального стану ВНС, САС, серцево-судинної системи та
психосоматичного статусу у вагітних з ВСА. Проаналізовано фактори, які
викликають ВСА у вагітних. Відмічено, що поширення даної патології
пов’язане із збільшенням рівня психоемоційного напруження в умовах
науково-технічного прогресу, несприятливою економічною ситуацією,
соціально-побутовим статусом та взагалі змінами умов життя та діяльності
сучасної жінки. На підставі результатів проведеного аналізу сучасних
поглядів на патогенез ВСА показано, що провідним ланцюгом патогенезу
цього захворювання є порушення вегетативно-гуморальної регуляції, які
сполучаються з порушеннями психічної адаптації, зміною біохімічних
показників.

Відмічено, що у формуванні адаптаційно-захисних реакцій організму
провідна роль належить САС та серотонінергічній системам, маркерами
активності яких постають катехоламіни та серотонін. Показано, що
результати використання преформованих та фізичних факторів у лікування
вагітних з ВСА висвітлено недостатньою мірою, а застосування відомих
методів лікування хворих на ВСА однозначно перенести на процес лікування
вагітних з ВСА неможливо. Доказано необхідність розробки нових
ефективних та економічно корисних методів лікування вагітних з ВСА,
розробки оптимальних режимів застосування „сухих” вуглекислих ванн,
визначення маркерів ефективності лікування та адекватності проведеної
терапії.

Ефективність застосування „сухих” вуглекислих ванн доведено у хворих із
зниженими функціональними можливостями адаптаційних процесів, з проявами
серцевої недостатності, артеріальної гіпертонії, порушеннями серцевого
ритму. Під час вагітності в організмі жінки підключаються генетичні
передпосилки, які забезпечують фізіологічну адаптацію організму до
вагітності. Як впорається організм вагітної жінки із збалансуванням
порушень процесів життєдіяльності, залежить від можливостей адаптації її
організму. Вуглекислий газ є еволюційно та генетично детермінованою
основою адаптації і для створення реакцій довготривалої адаптації
доцільно використовувати саме вуглекислий газ. У останні часи методики
лікування вагітних жінок „сухими” ваннами розроблено не було. Але
перевага „сухих” ванн над водними вказує на доцільність їх використання
в лікуванні вагітних жінок, у яких серцево-судинна система зазнає
значного гемодинамічного навантаження. „Сухі” ванни зберігають корисні
властивості вуглекислого газу та дозволяють уникнути недоліків,
притаманних водним вуглекислим ваннам:

– вдихання вуглекислого газу при прийомі “сухих” вуглекислих ванн та
вплив його на функціональний стан дихального і вазомоторного центрів
виключається, а під час прийому водної ванни цілком імовірно, тому що
вуглекислий газ тяжчий за повітря;

крім газового та температурного чинників, дія водних вуглекислих ванн
визначається і гідростатичним чинником, який справляє негативний вплив
на організм людини із зниженою толерантністю до фізичного навантаження,
низьким рівнем функціональних можливостей внаслідок підвищення
внутрішньогрудного тиску, збільшення постнавантаження на серцево –
судинну систему, що небажано при вагітності. У “сухих” вуглекислих
ваннах гідростатичний чинник відсутній;

– насичена вуглекислотою вода має значну теплоємність та
теплопровідність, впливає на тепловий баланс: підвищує температуру
шкіри, покращує кровопостачання, але висуває підвищені вимоги до
теплорегуляційних процесів і сприяє охолодженню організму. Під час
холодового подразнення шкіри живота у здорової жінки при фізіологічному
перебігу вагітності настає сповільнення серцебиття плоду. „Сухі”
вуглекислі ванни дозволяють уникнути цього ефекту, що підтверджено
проведеними дослідженнями;

– процедури відпускання водних вуглекислих ванн не можна віднести до
числа енергозберігаючих технологій, якщо враховувати необхідну енергію
на нагрівання води та витрати на обслуговування бальнеотехніки;

– відсутність спеціальних бальнеологічних пристроїв дозволяє
застосовувати “сухі” вуглекислі ванни в жіночіх консультаціях,
відділеннях патології вагітних та фізіотерапевтичних кабінетах, тобто в
любих умовах.

Методи досліджень. За допомогою методу клініко-статистичногог аналізу
перебігу вагітності, пологів за останні п’ять років (1999-2003 р.р.) у
Запорізькій області показано, що частота ВСА серед вагітних жінок
коливається від 7,14 % до 19,46 % та має тенденцію до зростання.
Встановлено, що вагітність на фоні ВСА супроводжується високою частотою
акушерських та перинатальних ускладнень: ранні гестози – 29,25 %,
прееклампсія – 41,83 %, невиношування – 28,56 %, загроза переривання
вагітності – 30,24 %, гіпотрофія плода – 29,7 %, несвоєчасне злиття
навколоплідної рідини – 57,2 %; передчасні пологи – 39,72 %,
дискординована пологова діяльність – 63,45 %, слабкість пологової
діяльності -13,45 %, підвищена крововтрата -16,7 %, частота оперативного
розродження 10,7 %, частота післяпологових ускладнень – 19,8 %. Частота
утробної асфіксії плода ? та ?? ступеня у жінок з ВСА становить 20,91 %,
а дизадаптаційних синдромів новонародженого-28,2 %.

Для усунення негативного впливу ВСА на стан вагітних та новонароджених
розроблено ефективну методику лікування „сухими” вуглекислими ваннами.
Доказано, що методика лікування „сухими” вуглекислими ваннами є
ефективним, а також патогенетично обґрунтованим засобом для лікування
вагітних жінок, що було підтверджено проведеними дослідженнями. Основною
відмінною рисою розробленої методики від існуючих дотепер є те, що вплив
вуглекислого газу здійснюється циклічно, з першої по п’яту ванну – через
день, а з шостої по десяту – щоденно, при постійній концентрації
вуглекислого газу і температурі, причому тривалість першої ванни складає
4-6 хвилин, а з другої по десяту- 8-10 хвилин. При гіпертонічному типі
захворювання вплив здійснюють при температурі 26-27 ?С і концентрації
вуглекислого газу першої ванни 9-10 об.%, а з другої по десяту –12-13
об.%. При гіпотонічному типі захворювання вплив здійснюють при
температурі 24-25 ?С і концентрації вуглекислого газу першої ванни 7-8
об.%, а з другої по десяту –10-11 об.%. На курс 10 процедур.

Для оцінки ефективності проведеного лікування визначали хврактер змін у
системах, що беруть безпосередню участь у патогенезі ВСА. Тому
дослідження проводили у наступних напрямках: 1. Для визначення
функціонального стану ВНС було досліджено вегетативний тонус за
допомогою шкали вегетативних симптомів А.М. Вейна, вегетативну
реактивність (рефлекс Данінін-Аншера) та вегетативне забезпечення
діяльності (ортокліностатична проба). Характеристику вегетативного
тонусу також було визначено за допомогою показників
кардіоінтервалографії за методом Р.М. Баєвського, які дозволили оцінити
стан регуляторних механізмів. При аналізі кардіоінтервалограм
враховували такі показники: (М0, с)-значення кардіоінтервалів, що
найбільш часто зустрічаються, (Ам0, %)-число кардіоінтервалів, що
відповідає діапазону значень моди, (?Х, с)-діапазон коливань значень
кардіоінтервалів, (ІН,ум.один.)-індекс напруги регуляторних механізмів.
2. Вивчення ступеня психосоматичної адаптивності проведено за методикою
кольорового вибору (тест Люшера). Надано оцінку особистої (ОТ) та
реактивної тривожності (РТ) за шкалою самооцінки Ч.Д. Спілберга в
модифікації Ю.Л. Ханіна, яка дозволяє визначити рівень функціональних
можливостей (РФМ) психічної адаптації. 3. З метою вивчення
функціонального стану симпатико-адреналової системи визначали рівень
катехоламінів: адреналіну (А), норадреналіну (НА), дофаміну (ДА),
серотоніну (Ср) в крові вагітних з ВСА на спектрофлюориметрі „Hitachi
MPF – 4” за допомогою методу C. Atack, T. Magnusson. 4. Для визначення
показиків центральної гемодинаміки застосовували метод тетраполярної
реовазографії (ТПРВГ). Визначали: ударний об’єм серця (УО), хвилинний
об’єм крові (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний опір
судин (ЗПОС). 5. Визначали характер бальнеореакції згідно класифікації
Е.Б. Волошиної. 6. При аналізі кардіотокограм (КТГ) враховували базальну
частоту серцевих скорочень (БЧСС), частоту та амплітуду миттєвих
осциляцій (АМО), кількість, амплітуду та тривалість акцелерацій і
децелерацій. Оцінку ступеня змін кардіотокограми проводили за шкалою
Фішера (W.M. Fischer, 1976), та біофізичний профіль плода за таблицею A.
Vintzileos. Проведено аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плоду
та новонародженого у жінок, які лікувались в санаторії (за даними
історій пологів та карт „зворотного зв’язку”). Стан новонародженого
оцінювали за шкалою Апгар при народженні, а також за показниками
фізичного розвитку та перебігу раннього неонатального періоду.

Отримані результати досліджень оброблено методами математичної
статистики, прийнятої в біології та медицині на IBM PC-сумісному
комп’ютері за допомогою програм “StatSoft Statistica 6.0” та “MathSoft
Mathcad 2001 prof.”. Графіки оформлено за допомогою програм “Microsoft
Exсel 2003” та “SigmaPlot 7.0”. Визначали середнє арифметичне,
напівширину довірчого інтервалу (М±m). Отримані статистичні дані були
перевірені на нормальність розподілу за допомогою критерію ?2 Пірсона.
Вірогідність відмінності показників, що порівнювалися, оцінювали за
допомогою t-критерію Ст’юдента. Оцінка залежності між показниками
виконувалась розрахунком коефіцієнту кореляції Пірсона.

Загальна клінічна характеристика обстежуваних жінок. Клінічне та
лабораторно-інструментальне обстеження проведено у 110 вагітних, які
проходили лікування у відділенні оздоровлення вагітних санаторію
„Великий Луг” м. Запоріжжя. Ефективність розробленої та запропонованої
методики лікування „сухими” вуглекислими ваннами вивчено у 40 вагітних з
ВСА (15 – з ВСА по гіпертонічному типу і 25 – з ВСА по гіпотонічному
типу) – основна група. 40 вагітних з ВСА (15 – з ВСА по гіпертонічному
типу і 25 – з ВСА по гіпотонічному типу) отримали загально прийнятий
комплекс санаторно-курортного лікування для вагітних з цим захворюванням
і склали контрольну групу. 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності
увійшли в групу здорових. Термін вагітності у жінок трьох груп становив
28-32 тижні. До групи здорових було віднесено вагітних, які не мали
соматичних та гінекологічних захворювань в анамнезі, з гармонійним
фізичним розвитком при відсутності факторів ризику перинатальної
патології. У обстежених жінок основної та контрольної груп ВСА існувала
до вагітності на фоні хронічної екстрагенітальної патології. Серед
обстежених переважали вагітні із середнім ступенем тяжкості
захворювання, яку встановлено у 74,8 % вагітних основної і у 62,9 %
жінок контрольної груп. Легку ступінь ВСА встановлено у 25,2 % жінок
основної і у 37,1 % вагітних контрольної груп.

Загально прийнятий комплекс лікувально-профілактичних заходів для
вагітних з ВСА включав: лікувально-охоронний режим; кліматотерапію,
повітряні за таблицею Латишевої та дозовані сонячні ванни; лікувальне
харчування (дієта 106), фізичне тренування у вигляді ранкової
гігієнічної гімнастики, лікувальної фізкультури, дозованої ходьби,
гідрокінезотерапію психотерапію і аутогенне тренування, кисневі
коктейлі; аеро-йоно-фітотерапію, Диференційовано, в залежності від типу
ВСА, проводили бальнеотерапевтичне лікування: при гіпертонічному типі
ВСА – хвойні ванни, при гіпотонічному типі ВСА – хлоридно-натрієві
ванни, циркулярний душ. Вагітні основної групи, крім загальноприйнятого
комплексу лікування, проходили курс „сухих” вуглекислих ванн, який
призначали, згідно розробленої методики (патент № 53326 А України на
винахід), диференційовано в залежності від типу ВСА.

Проведений нами динамічний контроль за станом вагітних до та після
комплексу лікування, який містив „сухі” вуглекислі ванни, вказуэ про
відсутність загострення ВСА у обстежуваних вагітних. Патологічної
бальнеореакції у обстежуваних жінок основної групи не спостерігалось. У
43,4 % вагітних після п’ятої процедури було відмічено „незначне
покращення”, яке характеризувалось регресом деяких скарг, тенденцією до
нормалізації артеріального тиску. Після закінчення курсу „сухих”
вуглекислих ванн майже у всіх вагітних було відмічено „значне
покращення”.

Проведений аналіз показав, що після курсу лікування „сухими”
вуглекислими ваннами, усі вагітні без винятку відмічали покращення
загального самопочуття, приємне тепло, бадьорість після прийому
процедури, нормалізацію сну та настрою. У 52 % жінок основної групи було
відмічено зниження метеолабільності. Зниження кількості скарг після
лікування спостерігалось у 96 % вагітних основної та у 72,2 % вагітних
контрольної групи. Гіпотензивний ефект у жінок основної групи з ВСА по
гіпертонічному типу було відмічено вже наприкінці 4-5 процедури, який
стабілізувався після курсу “сухих” вуглекислих ванн. У більшості
вагітних перед початком процедури спостерігався тренуючий ефект на
серцево-судинну систему, що відбивався прискоренням частоти серцевих
скорочень (ЧСС), яка стабілізувалась наприкінці процедури. Під час
пологів у більшої половини вагітних контрольної групи з ВСА по
гіпертонічному типу спостерігалось деяке підвищення артеріального тиску
(АТ) в середньому до 155,0±10,2 мм рт.ст. на відміну від показників
вагітних основної групи з ВСА по гіпертонічному типу. Лабільність АТ у
вагітних з гіпотонічним типом ВСА після лікування „сухими” вуглекислими
ваннами на протязі подальшого перебігу вагітності спостерігалась у 7,5 %
вагітних, а у контрольній групі – у 20,0 % вагітних жінок. У контрольній
групі динаміка показників АТ на початку та після лікування залишилась
майже без змін. Згідно даним табл.1, у основній групі після лікування
зменшилась частота пізніх гестозів в 5,58 рази, а у жінок групи контролю
– в 2,79 рази (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020