.

Формування у молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в північній Ірландії (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5499
Скачать документ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БУНІНА Лариса Миколаївна

УДК 37.013.42

Формування у молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами
соціально-педагогічної підтримки в північній Ірландії

13.00.05 – соціальна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті
імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Звєрєва Ірина Дмитрівна,

Міжнародна благодійна
організація „Кожній

дитині”, головний консультант,
м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук

Лактіонова Галина Михайлівна,

Християнський дитячий фонд,

виконавчий директор, м. Київ;

кандидат педагогічних наук,
доцент

Веретенко Тетяна Григорівна,

Харківський національний
університет

ім. В.Н. Каразіна, професор

кафедри педагогіки.

Провідна установа: Інститут проблем виховання АПН України,

лабораторія соціальної
педагогіки, м. Київ.

Захист відбудеться „ 3 ” листопада 2005 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному
педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м.
Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного
педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ,
вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий ” 30 ” вересня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.
Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. За сучасної економічної й політичної
ситуації в Україні інститут сім’ї зазнає серйозних матеріальних та
морально-психологічних труднощів і випробувань. Прогресивні зміни, що
відбуваються сьогодні в суспільстві, з одного боку, сприяють
саморозкриттю, самовизначенню й самоствердженню людини, з іншого –
виявляють дефіцит добра й милосердя в стосунках між людьми, у тому числі
між членами родини, труднощі сімейного виховання, в основі яких –
недостатньо сформований рівень культури батьків щодо виконання ними
батьківських функцій та обов’язків.

Проблеми трансформаційного періоду в українському суспільстві відбилися
на соціально-економічному становищі та умовах життя всіх категорій
сімей. Особливо вони позначилися на молодих сім’ях, від становлення й
соціального самопочуття яких залежить і сьогодення, і майбутнє України.
Молода сім’я як соціальний інститут, на який в основному покладається
вирішення демографічної проблеми й створення найкращих умов для
повноцінного розвитку дитини та з яким пов’язуються подальші суспільні
перетворення в країні, потребує уважного вивчення та розробки на цій
основі відповідних програм її становлення, розвитку й підтримки.

Розв’язання цього завдання певною мірою неможливе без ретельного
вивчення передового зарубіжного досвіду. Не випадково Державна
національна програма „Освіта” (Україна XXI століття) одним з
пріоритетних напрямів виховання визначає розроблення
теоретико-методологічних аспектів національної системи виховання з
урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду, організацію родинного
виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу. У Національній
доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті зазначається, що освіта
підпорядкована формуванню системи національних інтересів як головних
пріоритетів світоглядної культури особистості, і разом з тим вона сприяє
оволодінню багатствами світової культури, вихованню поваги до народів
світу. Звернення до досвіду інших країн, які мають сформовані традиції в
галузі інтеграції всіх виховних сил суспільства, зокрема сімейного
виховання, дають можливість виявити позитивні й негативні моменти в
організації вітчизняного виховного процесу, обґрунтувати шляхи його
вдосконалення.

В усьому світі визначена необхідність соціально-педагогічної допомоги
батькам, опікунам та іншим людям, котрі беруть на себе турботу про дітей
і відіграють головну роль у їх вихованні. Складовою допомоги стає
поширення та впровадження засад усвідомленого батьківства, яке є умовою
зростання й розвитку дітей в атмосфері щастя й любові, безпечному та
стабільному середовищі.

На особливу увагу щодо концепції усвідомленого батьківства, практики
підтримки молодих сімей та раннього дитинства заслуговує вивчення
досвіду Північної Ірландії. У цій країні за досить короткий строк
склалася, існує й розвивається сформована система підтримки сім’ї та
функціонують спеціально розроблені проекти й програми, спрямовані на
підвищення педагогічної освіти батьків, формування навичок усвідомленого
батьківства, надання допомоги щодо проблем розвитку дитини на різних
вікових етапах її життєдіяльності. Громадські організації, серед яких,
перш за все, слід відзначити північноірландську Асоціацію з питань
забезпечення дітей дошкільного віку NIPPA (Northern Ireland Pre-School
Provision Association), Центр розвитку й навчання дітей раннього віку
CECDE (The Centre for Early Childhood Development and Education), Центр
сім’ї CFF (Centre for Fun and Families), відіграють провідну роль у
розробці й упровадженні різнопланових програм соціально-педагогічної
підтримки сім’ї, охоплюючи більш ніж 50% населення країни.

Отже, вивчення досвіду Північної Ірландії з питань
соціально-педагогічної підтримки молодої сім’ї, діяльності громадських
організацій і визначення шляхів практичної реалізації цього досвіду може
значно збагатити сучасну українську педагогічну науку й практику за
умови врахування національних особливостей нашої країни. Також
відкривається можливість для поліпшення якості виховної діяльності
батьків, усвідомлення важливості періоду раннього дитинства як
фундаменту для подальшого життя дитини, упровадження ефективних форм та
методів соціально-педагогічної підтримки, що сприяють не тільки
повноцінному розвитку дитини, але й гармонізації взаємин між батьками та
дітьми.

Аналіз філософської, психологічної, соціально-педагогічної літератури
свідчить про наполегливі пошуки вченими умов і механізмів сімейного
виховання та формування навичок батьківства. Значний внесок у розробку
питань батьківства та сімейного виховання зробили вітчизняні вчені
О.Духнович, А.Макаренко, М.Стельмахович, В.Сухомлинський, К.Ушинський та
ін.

Дослідженню проблем становлення та розвитку сім’ї, батьківства,
педагогічної культури батьків, а також просвітницької роботи з батьками,
зокрема з молодими сім’ями, присвятили свої роботи Т.Алексєєнко,
І.Бестужев-Лада, І.Гребенніков, З.Зайцева, І.Кон, Р.Овчарова,
О.Песоцька, В.Постовий, І.Трубавіна та ін.

Важливі аспекти проблеми розвитку соціально-педагогічної роботи з дітьми
та молоддю, вітчизняних та зарубіжних концепцій соціалізації
особистості, соціально-педагогічних умов усвідомленого батьківства
розглянуті в працях О.Безпалько, І.Беха, В.Бочарової, Т.Веретенко,
О.Докукіної, І.Звєрєвої, А.Зінченка, А.Капської, О.Кононко, В.Кравця,
Г.Лактіонової, Л.Міщик, С.Харченка, Т.Шеляг, Ю.Якубової та багатьох ін.

Проблема теорії та практики сімейного виховання в зарубіжних країнах
знайшла відображення в ряді дисертаційних і монографічних робіт
вітчизняних науковців (О.Демченко, М.Євтух, М.Тадєєва, Г.Фінчук,
Т.Швець). Однак, спеціальних досліджень, присвячених проблемі формування
в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами
соціально-педагогічної підтримки в Україні, не проводилося.

Теоретико-методологічні аспекти дослідження сім’ї, батьківства та
проблеми виховання висвітлили у своїх публікаціях зарубіжні педагоги та
соціологи: С.Гудман (S.Goodman), Л.Давідофф (L.Davidoff), Д.Добсон
(D.Dobson), Майк та Террі Квін, (M.&T.Queen) Дж.Келлі (J.Kelly),
Р.Кемпбелл (R.Campbell), К.Кволс (C.Qualls), П.Ласлетт (P.Laslett),
Д.Морган (D.Morgan), Л.Поллок (L.Pollok), М.Янг (M.Young) та ін.

У Північній Ірландії проблемам сім’ї, виховання, взаємин батьків та
дітей, становлення батьківства, формування усвідомленого батьківства
присвятили свої роботи С.Барден (S.Barden), А.Бейнхам (A.Bainham),
Б.Вільямсон (B.Williamson), М.Девід (M.David), А.Джемісон (A.Jamieson),
Л.Кінг (L.King), А.Кларк (A.Clark), В.Кроуфорд (W.Crawford), С.МакАтір
(S.McAteer), Я.Максвелл (I.Maxwell), С.Ніколс (S.Nicols), Дж.О’Пріскелл
(J.O’Priscoll), Д.Уайтбред (D.Whitebread), С.Хампріс (T.Humphries),
Б.Хеневальт (B.Hanawalt), М.Хілл (M.Hill) та ін.

Актуальність проблеми, посилений інтерес учених до зарубіжного досвіду
організації соціально-педагогічної підтримки сім’ї та дитинства,
популяризація ідеї усвідомленого батьківства й недостатня розробленість
цієї проблеми у вітчизняній педагогічній теорії зумовили вибір теми
дослідження: „Формування у молодих сімей навичок усвідомленого
батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній
Ірландії”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконувалося згідно з планом наукової роботи Луганського
національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка в рамках
комплексного дослідження кафедри соціальної педагогіки та соціальної
роботи „Теоретико-методологічні основи змісту й технології навчання
студентів соціальної роботи” (Державний реєстраційний номер 0101 V
001373), тема узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі
педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2003 р.).

Об’єкт дослідження – соціально-педагогічна допомога молодим сім’ям у
Північній Ірландії.

Предмет дослідження – процес формування в молодих сімей навичок
усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в
Північній Ірландії.

Мета дослідження – вивчити теоретичні засади й практичний досвід
соціально-педагогічної підтримки молодих сімей у процесі підготовки до
усвідомленого батьківства в Північній Ірландії та визначити можливі
шляхи використання цього досвіду в Україні.

Відповідно до мети було сформульовано такі завдання:

Охарактеризувати на основі теоретичного аналізу наукових джерел сутність
усвідомленого батьківства як соціально-педагогічного явища.

Здійснити аналіз соціально-педагогічних програм формування навичок
усвідомленого батьківства в національному та міжнародному аспектах.

Розкрити роль потреб дитини як основного фактора в процесі формування в
молодих сімей навичок усвідомленого батьківства в діяльності соціальних
служб підтримки сім’ї в Північній Ірландії.

Виявити основні напрями, форми й методи формування навичок усвідомленого
батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній
Ірландії.

Визначити шляхи використання позитивного північно- ірландського досвіду
щодо формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства в
Україні.

Методологічну основу проведеного дослідження складають основні положення
філософії освіти, соціології, культурології, психології, загальної та
соціальної педагогіки щодо значення сімейного виховання в процесі
становлення та розвитку особистості, її цінності; відповідності змісту й
прийомів виховання віковим та індивідуальним природним особливостям
дітей; зв’язку національного та загальнолюдського підходів до вирішення
проблем сімейного виховання; методологія компаративних досліджень.

Теоретичну основу дослідження становлять положення про соціалізацію
особистості та соціально-педагогічну роботу з молоддю (О.Безпалько,
В.Бочарова, З.Зайцева, І.Звєрєва, А.Капська, Г.Лактіонова, С.Харченко та
ін.); основні положення міждисциплінарних досліджень педагогіки,
психології, філософії та соціології з проблем молодої сім’ї (Ю.Азаров,
І.Бестужев-Лада, М.Вовчик-Блакитна, В.Кравець, М.Стельмахович, А.Харчев
та ін.); концепція педагогічної просвіти та соціально-педагогічної
підтримки молодих батьків (Т.Алексєєнко, І.Гребенніков, З.Зайцева,
В.Постовий, І.Трубавіна та ін.); сучасні тенденції становлення й
розвитку батьківства (А.Варга, Т.Гурко, І.Кон, В.Кравець, В.Крен,
Р.Овчарова); концептуальні висновки загальної, вікової й педагогічної
психології про закономірності розвитку особистості (Б.Ананьєв,
Н.Аксаріна, М.Боришевський, І.Бех, Л.Виготський, Д.Ельконін,
О.Запорожець, О.Кононко, М.Лісіна та ін.).

У процесі роботи було використано комплекс методів: аналіз і синтез
зарубіжної та вітчизняної науково-педагогічної літератури, законодавчих
актів, соціальних програм, матеріалів конференцій, емпіричних і
статистичних даних для визначення основних положень, які складають
науково-теоретичну базу дослідження; вивчення й узагальнення
соціально-педагогічного досвіду в поєднанні з теоретичним аналізом з
метою виявлення динаміки становлення й розвитку служб
соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії; порівняльний
аналіз змісту, форм і методів соціально-педагогічної підтримки молодої
сім’ї в Україні та Північній Ірландії для визначення шляхів оптимізації
відносин у системі „сім’я – діти – громада”.

Джерельну базу дослідження складають фонди Центральної наукової
бібліотеки НАН України ім. В.Вернадського, бібліотеки Інституту
педагогіки та психології АПН України, бібліотеки Академії педагогічних
наук України, північноірландського Центру розвитку, освіти й виховання
дітей раннього віку ЕССС (Early Childhood Care Centre), Київського
ресурсного центру Християнського дитячого фонду (ХДФ) ім.
А.Муравйова-Апостола, державні документи уряду Північної Ірландії з
проблем сімейного виховання, автентичні матеріали північноірландської
громадської організації NIPPA (Northern Ireland Pre-School Provision
Association). З періодики використані матеріали видань „Народное
образование”, „Советская педагогика”, „Социологические исследования”,
„Дошкільне виховання”, „Освіта України”, „Офіційний вісник України”,
„Педагогіка та психологія”, „Початкова школа”, „Практична психологія та
соціальна робота”, „Рідна школа”, „Соціальна педагогіка: теорія та
практика” „Annual NIPPA Report”, „Child development”, „Effective
Pre-school Provision in Northern Ireland”, “Child and family social
work”, “Sex Roles”, “The Family Coordinator”, “The Future of Children”,
“The Rising Child”, матеріали комп’ютерної мережі Інтернет і т. ін.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі численних
джерел було вперше здійснено комплексний аналіз соціально-педагогічної
сутності поняття „усвідомлене батьківство”; узагальнено досвід
соціально-педагогічної підтримки молодих сімей та підготовки їх до
усвідомленого батьківства в Північній Ірландії; уперше введено до
наукового обігу невідомі раніше теоретичні ідеї й матеріали з практики
формування навичок усвідомленого батьківства засобами
соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії; дістала
подальшого розвитку концепція взаємодії сім’ї й соціального середовища у
вихованні.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що теоретичний матеріал і
практичні результати з проблеми підготовки молодих сімей до
усвідомленого батьківства в Північній Ірландії можуть знайти втілення
безпосередньо в практиці сімейного виховання дітей раннього віку в
Україні, формуванні педагогічної культури сучасної української родини.
Північноірландський досвід роботи соціальних служб підтримки сім’ї та
дитинства може бути практично використаним у процесі викладання
спецкурсів і проведення спецсемінарів з питань сімейного виховання.
Матеріали дисертації можуть стати джерелом інформації для науковців,
викладачів ВНЗ, вихователів, психологів, соціальних працівників,
соціальних педагогів, а також використовуватися при підготовці
навчально-методичних посібників, підручників з історії зарубіжної
соціально-педагогічної роботи, розробці програм соціально-педагогічної
спрямованості для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів,
громадських організацій.

Результати дослідження, фактологічні матеріали, рекомендації щодо
формування в молодих сімей навичок усвідомленого батьківства впроваджено
в роботу Християнського дитячого фонду, м. Київ (довідка про
впровадження № 67/К-1 від 14.04.05 р.), дошкільного навчального закладу
№ 41, м. Львів (довідка про впровадження № 14 від 24.06.04 р.), 4-ої
Міської комунальної поліклініки, м. Львів (довідка про впровадження № 20
від 07.04.05 р.), Львівського державного обласного перинатального центру
(довідка про впровадження № 187 від 01.04.05 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати
дослідження доповідалися на: ІІ Міжнародній науково-практичній
конференції „Психолого-педагогічні проблеми дитинства”
(Переяслав-Хмельницький, 2003); ІІІ Міжнародній науково-практичній
конференції „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004);
Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проект „Соціальна освіта
в Україні: інновації, надбання, досвід” (Київ, 2003); Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Сучасні тенденції та пріоритети
виховання” (Київ, 2004). Завдання, зміст, методика й результати
дисертації обговорювалися на засіданні кафедри соціальної педагогіки та
соціальної роботи Луганського національного педагогічного університету
імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображені в 9
публікаціях, у тому числі 6 – у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів,
висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних
джерел (287 найменувань, з них 117 – іноземною мовою), 7 додатків на 10
сторінках. Загальний текст дисертації становить 212 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначено об’єкт,
предмет, сформульовано мету, головні завдання, джерела дослідження,
розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи,
наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Усвідомлене батьківство як предмет
соціально-педагогічного дослідження” визначено сутність понять
„батьківство” та „усвідомлене батьківство”, простежено генезис
філософсько-педагогічних та психолого-педагогічних уявлень про чинники
формування навичок батьківства, здійснено аналіз поняття „молода сім’я”,
соціальних програм формування навичок усвідомленого батьківства в
міжнародному та національному контексті, розкрито сутність потреб дитини
в процесі формування навичок усвідомленого батьківства в Північній
Ірландії.

Сучасні тенденції в суспільстві пов’язані з підвищенням престижу сім’ї й
ролі сімейного виховання, яке вирішальним чином впливає на формування
особистості. За такої ситуації головним стає активне залучення батьків
до освітньо-виховного процесу. Саме батьки відповідають за успішний
фізичний, психічний, емоційний і соціальний розвиток дитини. У науковій
літературі не існує розбіжностей у визначенні репродуктивної функції як
провідної й специфічної для сім’ї.

Проведений аналіз літератури та наукових досліджень з даної проблеми
показав її складність і багатогранність, оскільки вона поєднує в собі
великий обсяг наукових знань з різних галузей: філософії, психології,
фізіології, соціальної педагогіки, права.

Ретроспективний аналіз становлення та розвитку інституту батьківства,
підготовки до сімейного життя підтвердив, що ці питання цікавили вчених
минулого. Так, Я.А.Коменський, Д.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Корчак та ін.
розглядали ідею про підготовку батьків як перших вихователів дитини до
належного виконання батьківських функцій, про необхідність початкового
виховання з моменту народження дитини й особливе місце батьків у цьому
процесі.

Видатні педагоги А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський у своїх
роботах наголошували на гостроті проблеми підготовки молодих батьків до
виконання подружніх і батьківських обов’язків, формування основ
батьківства, які, на їх думку, закладаються ще в дитячому віці.
Використовуючи досвід демократичної педагогічної думки, вони розглядали
батьків як основних вихователів, які впливають на наступне життя дитини,
а сім’ю – як первісний осередок, де з покоління в покоління передаються
моральні цінності людини.

Аналіз численних робіт з даної проблеми підтвердив, що при значному
науковому інтересі до розвитку дітей у сім’ї, питанням підтримки
батьків, формуванню навичок батьківства приділяється набагато менше
уваги. У наукових дослідженнях термін „батьківство” використовувався
рідко, лише кілька робіт було спеціально присвячено батьківству й
батьківським ролям. Однак, на думку багатьох дослідників цієї проблеми,
батьківство слід розглядати як процес забезпечення батьками необхідних
умов для повноцінного розвитку, виховання й навчання дітей, як важливий
стан і значну соціально-психологічну функцію кожної людини (Т.Гурко,
М.Єрміхіна, І.Кон, В.Кравець, В.Крен, Р.Овчарова).

Проведений теоретичний аналіз проблеми підготовки до батьківства
дозволяє зробити висновки про те, що батьківство являє собою системну
функцію стосовно сім’ї. Чинники, що впливають на формування батьківства,
можуть бути представлені на кількох рівнях: макрорівень – рівень
суспільства; мезорівень – рівень батьківської сім’ї; мікрорівень –
рівень власної сім’ї; рівень конкретної особистості. Це поняття враховує
тісний зв’язок розвитку дитини з благополуччям, а не тільки з певними
методами виховання дітей і формування їхньої поведінки. Отже, ідеться
про право дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй різнобічний
розвиток і добробут. У такому випадку, говорячи про формування навичок
батьківства, мова йде про формування в них усвідомленого підходу до
виконання батьківських функцій чи усвідомленого батьківства. Таким
чином, підготовка до батьківства становить частину соціальної політики
сучасного суспільства. Необхідність роботи з формування навичок
усвідомленого батьківства ґрунтується, по-перше, на потребі батьків у
підтримці, по-друге, на потребі самої дитини в повноцінному розвитку,
по-третє, на існуванні незаперечного зв’язку між якістю домашнього
виховання, дошкільною та шкільною системою виховання й соціальними
проблемами суспільства.

Термін „усвідомлене батьківство” тільки-но починає входити до наукового
обігу, його зміст ще остаточно не визначено. Але до цього явища останнім
часом звертається ряд учених (Т.Алексєєнко, О.Безпалько, І.Звєрєва,
І.Кон, О.Кононко, В.Кравець, Г.Лактіонова, Р.Овчарова, Г.Філіпова).

Проведений теоретичний аналіз дозволяє нам розглядати підготовку батьків
до усвідомленого батьківства як процес, який містить у собі: засвоєння
знань і навичок з догляду за дітьми та їх виховання; набуття знань про
нормальний розвиток дитини; створення таких умов, за яких фізіологічні,
емоційні й інтелектуальні потреби дитини будуть задовольнятися
достатньою мірою й на необхідному якісному рівні.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень з підготовки молодих сімей до
виконання ними батьківських функцій у сучасних умовах свідчить, що саме
в молодих сім’ях відзначаються труднощі у вихованні й догляді за
дитиною. Значна кількість молодих батьків не має певного обсягу
психолого-педагогічних знань, необхідних батьківських навичок і вмінь,
вони утруднюються у виборі методів виховання й догляду за дітьми. В
основі цих проблем лежить несформованість навичок батьківства та
педагогічної культури молодих батьків, брак кваліфікованої допомоги їм з
боку фахівців.

На підставі аналізу різних визначень ми дійшли висновку, що для
характеристики більшості молодих сімей суттєвими показниками є:
молодість подружжя, недостатність життєвого досвіду, нетривалість
сімейного життя, що зумовлює обмеженість батьківського досвіду,
наявність дітей дошкільного віку. У ході дослідження виявлено, що
необхідною умовою повноцінного розвитку дитини в сім’ї є відповідна
підготовка батьків, засвоєння ними певних наукових знань з педагогіки,
психології, фізіології й інших суміжних наук, а також формування в них
навичок і вмінь використовувати набуті знання в повсякденному житті.

Вивчення зарубіжних та вітчизняних програм соціально-педагогічної
підтримки молодих сімей дає підстави стверджувати, що в них ставляться й
вирішуються різні завдання. Спільним є прагнення розширити самостійність
батьків при розв’язанні спектра завдань у взаєминах з дітьми, при виборі
поведінки й методів впливу в різних ситуаціях. Потреби батьків у знаннях
та навичках щодо догляду та розвитку дитини стимулюють уряди різних
країн, у тому числі й України, до розробки та впровадження спеціальних
соціально-педагогічних програм. Ці програми передбачають допомогу
сім’ям, батькам, людям, які здійснюють догляд за дитиною; надання певних
послуг дітям; залучення до активної участі територіальних громад щодо
питань підтримки сім’ї; співробітництво людей, які працюють у різних
напрямах для створення або зміцнення законодавчих та регуляторних
структур, розробки стратегії фінансування та залучення коштів для
розв’язання проблем у цій галузі. На відміну від міжнародних програм, у
яких акцент робиться на підтримку батьків, задоволення їх потреб у
знаннях, навичках щодо виховання дитини, державні національні програми
направлені на спеціалістів у галузі виховання дошкільників, підвищення
їх професійної підготовки. Тому було б доцільним розробити такі програми
та методичні рекомендації, які б звернули увагу, перш за все, на
батьків, провести відповідні дослідження, спираючись на міжнародний
досвід.

D h 4

?

:

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019