ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ім. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

Ностопирьова Олена Іванівна

УДК 617.753-053.4/.7+614.876-079

Формування рефракції у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій
території

14.01.18 – Офтальмологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса — 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім.
В.П.Філатова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук,

старший науковий
співробітник

СЕРДЮЧЕНКО Віра Іванівна,

Інститут очних хвороб і
тканинної терапії

ім. В.П. Філатова АМН
України,

керівник лабораторії
розладів бінокулярного зору

Офіційні опоненти: доктор медичних наук

ФЕДІРКО Павло Андрійович,

Інститут клінічної
радіології

Наукового центру радіаційної
медицини

АМН України, провідний науковий співробітник відділу моніторингу стану
здоров’я працівників

атомної енергетики і
промисловості

доктор медичних наук,

старший науковий
співробітник

КОЛОМІЄЦЬ Володимир
Олександрович,

Інститут очних хвороб і
тканинної терапії

ім. В.П. Філатова АМН
України,

керівник лабораторії
медико-технічних

розробок

Захист відбудеться “21” грудня 2007 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і
тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061,
Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних
хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (65061,
Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

Автореферат розісланий “19” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор І.П. Метеліцина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Чорнобильська катастрофа 1986 року за своїми
масштабами, кількістю постраждалих осіб є унікальним, безпрецедентним
явищем, яке не має аналогів у світовій практиці. Катастрофа помітно
вплинула на стан здоров’я дітей та підлітків. Встановлено ріст
захворюваності за всіма основними класами хвороб, зниження питомої ваги
практично здорових дітей (Матийко А.С. із співавт., 2001; Романенко А.Ю.
із співавт., 2001; Денисенко Г.Т., Шульженко О.Ф., 2006).

Істотно виросли за останні роки показники захворюваності кістно-м’язової
системи і сполучної тканини, що обумовлено дією остеотропних та
міотропних радіонуклідів (стронцій-90 і цезій-137). Встановлено, що
радіаційний фактор сприяє порушенню фосфор-кальцієвого обміну, зниженню
міцностних характеристик кісткової, а також функціонального стану
м’язової та сполучної тканини (Думброва Н.Є. із співавт., 1997;
Степанова Е.И., 1999; Юрик О.Е., 2004). Виявлена тенденція до посилення
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у дітей, які мешкають на території з
високим ступенем забруднення і водночас констатовано достовірне зниження
активності антиоксидантної системи (АОС) (Конь И.Я. із співавт., 1994;
Степанова Е.И. із співавт., 2001). Імунологічні дослідження дітей із зон
радіонуклідного забруднення виявило різноманітні прояви імунного
дисбалансу у більшості обстежених осіб (Лук’янова Е.М., 2003).

Відомі роботи про взаємозв’язок рефракції, зокрема, міопії, з загальним
станом організму, фізичним розвитком дітей та підлітків, імунним
статусом, низкою біохімічних показників, клімато-географічними і
етнічними факторами (Смирнова Т.С., 1980; Бушуєва Н.М., 1995; Аветисов
Э.С., 1999; Аубакирова А.Ж., 2001; Пыльцина Н.Ю., 2007; Seang-Mei Saw et
al., 2002; Jae do Kim et al., 2006; Jacobsen et al., 2006; Rose et al.,
2006). Враховуючи значну частоту соматичної патології у дітей, які
мешкають в зоні радіаційного контролю, часто поєднаний її характер,
порушення рівноваги ПОЛ-АОС, патологічні зрушення в імунному статусі і
фосфор-кальцієвому обміні багатьох дітей, а також високу чутливість до
іонізуючої радіації кори головного мозку, вегетативних центрів, можна
припустити певний вплив вказаних факторів на формування рефракції.

До теперішнього часу думки дослідників відносно стану рефракції дітей,
які мешкають на радіоактивно забруднених територіях, суперечливі (Дітчук
О.М., 1992, 1999; Сердюченко В.І., 1992; Петруня А.М., 1992; Котелянская
К.Е. із співавт., 1996; Мадекин А.С., 1997). Відсутні дані про
взаємозв’язок міопії в дітей цих регіонів з соматичною патологією,
недостатньо вивчено в них стан основних зорових функцій, немає
відомостей про дослідження розміру очей у дітей означеної популяції. Не
проводились багаторічні порівняльні спостереження за станом рефракції у
дітей із радіаційно забрудненої і “незабрудненої” зон. Вивчення цієї
проблеми необхідно для вирішення питань профілактики зорових розладів у
дітей із контрольованих регіонів, призначення відповідного лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом наукових досліджень Інституту
очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова і є фрагментом
наступних НДР: “Вивчити особливості рефрактогенезу у школярів, які
мешкають в умовах постійної дії малих доз іонізуючого випромінювання, і
його взаємозв’язок з загальними захворюваннями організму”, 1999-2001 (№
держреєстрації 0199U001091); “Вивчити динаміку функцій ока у дітей,
юнаків та дівчат, які постійно мешкають на радіозабрудненій території”,
2005-2007 (№ держреєстрації 0105U000881), де авторка була
співвиконавцем.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – визначити особливості
формування рефракції у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій
території, на основі отримання нових даних і сучасних уявлень про
рефрактогенез, виділити групи високого ризику порушень рефракції і
розробити рекомендації для спостереження і контролю за станом рефракції
і відповідного лікування.

Задачі:

1. Дослідити характер формування рефракції у дітей залежно від
екологічної характеристики території їх мешкання.

2. Вивчити взаємозв’язок між формуванням рефракції у дітей, які мешкають
на радіаційно забрудненій території, і станом організму в цілому (за
даними антропометрії).

3. Вивчити особливості формування рефракції у дітей залежно від часу їх
народження відносно дати Чорнобильської аварії.

4. Вивчити вікову динаміку гостроти зору для далини і зблизька, об’єму
абсолютної акомодації, стану конвергенції у дітей із радіаційно
забрудненого району.

5. Визначити у дітей, які мешкають в радіаційно забрудненому районі,
зв’язок між хронічними загальносоматичними захворюваннями і формуванням
рефракції.

6. На основі отриманих даних визначити групи високого ризику порушень
рефракції, дати рекомендації офтальмологам і лікарям загального профілю
для спостереження і контролю за станом рефракції і своєчасної коригуючої
терапії.

Об’єкт дослідження: рефракція у дітей, які мешкають на радіоактивно
забрудненій території, і її зв’язок з загальним станом організму.

Предмет дослідження: динаміка рефракції, ехобіометрія ока, гострота
зору, акомодаційно-конвергентна система, антропометричні параметри у
дітей у віці від 6 до 17 років, які мешкають на радіаційно забрудненій
території, зв’язок між хронічними загальносоматичними захворюваннями і
формуванням рефракції.

Методи досліджень: а) офтальмологічні (візометрія, дослідження
бінокулярного зору, вимір об’єму абсолютної акомодації, найближчої точки
конвергенції, скіаскопія в умовах циклоплегії, біомікроскопія,
офтальмоскопія); б) антропометричні (ріст, вага, обхват голови); в)
аналіз соматичної патології за даними медичних карт амбулаторних хворих;
г) статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено, що формування
рефракції (процес еметропізації) у дітей, які мешкають в “незабрудненій”
і радіаційно забрудненій зонах, є різним: у дітей 7-12 років із
“незабрудненої” зони, які народились після Чорнобильської аварії,
еметропія відмічена в 9%, а у дітей забрудненої зони – в 26% випадків. У
дітей 13-16 років, які народилися до Чорнобильської аварії,
гіперметропія виявляється частіше в радіаційно забрудненій зоні (44%),
ніж в “незабрудненій (17%), що є ознакою затримки рефрактогенезу.

Вперше встановлено, що у підлітків у віці 16-17,5 років на завершуючій
фазі рефрактогенезу частота міопії є різною залежно від часу їх
народження відносно дати Чорнобильської аварії: у отримавших опромінення
в ембріональному періоді або на першому році життя – 11%; у віці 1-3
років – 29%; у дітей, що народились через 4-6 років після аварії на ЧАЕС
– 5%.

Отримані додаткові дані про те, що частота школярів зі зниженою
гостротою зору для далини в радіаційно забрудненій и “незабрудненій”
зонах є однаковою – 17,5%. Відмічена асиметрія в некоригованій гостроті
зору між очами: у дітей забрудненої зони в 35%, а в дітей
“незабрудненої” зони в 2 рази рідше – в 18,5% випадків.

Уточнені наукові дані про те, що у дітей у віці 15-16 років без
офтальмопатології із радіаційно забрудненої зони об’єм абсолютної
акомодації складав в середньому 8,0 дптр, а у дітей аналогічного віку із
“незабрудненої” зони – у 1,5 рази вище (12 дптр).

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені групи ризику
порушень рефракції у дітей, які мешкають на радіаційно забруднених
територіях: захворювання травного тракту, органів дихання, ЛОР-органів,
патологія сполучної тканини, алергічні захворювання підвищують ризик
виникнення короткозорості в 1,5-3 рази; при відхиленні у фізичному
розвитку (при перевищенні маси тіла порівняно з віковою нормою)
відмічається збільшення частоти міопії в 1,4 рази і гіперметропії в 1,3
рази порівняно з дітьми без означених відхилень); за наявності патології
сполучної тканини та захворювань крові збільшується частота астенопій у
3 рази.

Показано, що в дітей 7-16 років без патології органа зору, які мешкають
в радіаційно забрудненій зоні, гострота зору для далини підвищується з
1,03±0,2 до 1,27±0,23, що може бути використано у якості контрольних
цифр при проведенні профоглядів.

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджені в клінічну
практику Житомирської обласної дитячої лікарні (акт впровадження від
12.04.2006 р.) і Першотравневої дільничної лікарні Овруцького району
Житомирської області (акт впровадження від 19.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Ідея вивчення рефракції в дітей в радіаційно
забруднених районах і його взаємозв’язку з соматичною патологією
належить науковому керівникові доктору мед. наук В.І. Сердюченко, а
здійснення ідеї – автору. Дисертантом проведено аналіз літератури за
проблемою впливу малих доз радіації на організм і, зокрема, на орган
зору дітей. Самостійно виконано обстеження 989 дітей у віці від 6,5 до
17 років (1904 оглядів, 15232 досліджень), у тому числі проведено
багаторічне спостереження за станом органа зору 915 дітей протягом 2-11
років; проведена порівняльна оцінка стану рефракції і зорових функцій у
дітей, які мешкають в радіаційно забрудненому і “незабрудненому”
районах. Антропометричні виміри дітей (ріст, вага, обхват голови)
проведені при участі педіатра Першотравневої дільничної лікарні
Овруцького району Житомирської області І.І. Головко. Соматичні діагнози,
виставлені лікарями відповідних спеціальностей Житомирської обласної
дитячої лікарні і спеціалістами НДІ педіатрії, акушерства і гінекології,
м. Київ, взяті із медичних карт амбулаторних хворих. Статистична обробка
отриманих даних проведена спільно з науковим співробітником Інституту
очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України О.І.
Драгомирецькою.

Автором сформульовані висновки і практичні рекомендації, підготовлені
матеріали для публікації спільно з керівником роботи, доктором медичних
наук В.І. Сердюченко.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались та обговорювались на 3 симпозіумі “Діагностика та
профілактика негативних наслідків радіації”, присвяченому пам’яті
доктора біологічних наук Е.В.Михайловської (Київ, 1997); І
Польсько-Українській конференції з офтальмології (Люблін, Польща, 1997);
3-й Міжнародній конференції “Медицинские последствия Чернобыльской
катастрофы. Итоги 15-летних исследований” (Київ, 2001); ІІ конференції
дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та
лікування очної патології у дітей” (Судак, АР Крим, 2003); ІV
Українсько-Польській конференції з офтальмології (Київ, 2003);
науково-практичній конференції “Хірургічне лікування та реабілітація
хворих з офтальмологічною патологією” (Київ, 2004); V
Польсько-Українській конференції з офтальмології (Люблін, Польща, 2006);
науково-практичній конференції з міжнародною участю з дитячої
офтальмології (Євпаторія, АР Крим, 2006); науково-практичній конференції
“Детская офтальмология. Итоги и перспективы” (Москва, 2006); на
засіданні вченої ради Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім.
В.П. Філатова АМН України (Одеса, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 4
статті в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 робіт — в
тезах конференцій, симпозіумів та конгресів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена російською мовою.
Складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів
дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку
літератури. Ілюстрована 35 таблицями, із яких 3 розташовані на окремих
сторінках і 9 рисунками, які розташовані по тексту. Список використаної
літератури містить 170 джерел, розташований на 22 сторінках. Загальний
обсяг дисертації – 164 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Нами проведено багатократне дослідження
протягом 11 років дітей, які мешкають на радіаційно забруднених і
“незабруднених” територіях. Обстежено 989 школярів 1-11 класів 1981-1992
рр. народження, що проживають в одній клімато-географічній зоні
Житомирської області, але в екологічно різних районах.

1 група (основна) – 533 школяра із радіаційно забруднених населених
пунктів Овруцького району. Вона складалась із двох підгруп: 1 – 485
школярів у віці 6,5-16,5 років, які мешкають у місцевості з забрудненням
радіонуклідами за цезієм-137 5-10 Кі/кмІ (пгт. Першотравневе і село
Прилуки); 2 – 48 школярів у віці 8-15 років із місцевості з забрудненням
за цезієм-137 10-15 Кі/кмІ (села Рудня, Бережесть, Людвинівка,
Виступовичі). У більшості досліджень діти обох підгруп розглядались
одночасно і трактувались як діти, що проживають в радіаційно забрудненій
зоні (РЗ).

2 групу (контрольну) склали 334 школяра у віці від 6,5 до 16,5 років,
котрі мешкають в Баранівському районі (“незабруднена” зона — НЗ).

3 група (додаткова) складалась із 122 школярів у віці 16-17,5 років з
м. Олевська Житомирської області (забрудненість радіонуклідами за
цезієм-137 5-15 Кі/кмІ), які були однократно обстежені для збільшення
репрезентативності групи дітей, що народились в період з 26 квітня 1985
р. по січень 1987 р. Результати проведеного огляду аналізувались разом з
результатами обстеження 42 випускників середньої школи пгт.
Першотравневе 16-17,5 років (всього 164 дитини). Це дослідження
проведено для вивчення стану рефракції і функцій органа зору у дітей, що
отримали вплив радіації в ембріональному періоді і на першому році життя
порівняно з такими ж показниками школярів аналогічного віку із
незабрудненого району. В усіх 3 групах в цілому проведено 1904 огляди,
здійснено 15232 досліджень. Кожна дитина 1 і 2 груп була обстежена нами
від 1 до 7 разів, при цьому більше половини дітей (51,4%) були оглянуті
від 2 до 7 разів. Всього оглядів у цих двох групах було 1782 (14256
досліджень).

Офтальмологічне обстеження включало наступні методики: візометрія для
далини і зблизька, визначення положення очей і рухливості очних яблук,
дослідження характеру бінокулярного зору за допомогою кольоротеста ЦТ-1,
визначення найближчої точки ясного зору (НТЯЗ) методом провокування
монокулярної диплопії за допомогою решіткової діафрагми І.О. Вязовського
і В.І. Сердюченко (1985) з наступним визначенням об’єму абсолютної
акомодації (ОАА), дослідження найближчої точки конвергенції (БТК),
біомікроскопія; після 1-кратної інстиляції 1% розчину тропікаміду
проводили офтальмоскопію і скіаскопію; при виявленні аномалій рефракції
призначали атропінізацію.

Всіх дітей опитували на предмет астенопічних скарг: їх характер, час їх
появлення з моменту початку зорового навантаження. Із медичних карт
амбулаторних хворих отримували відомості про перенесені дитиною
загальносоматичні захворювання.

За загальноприйнятими методиками здійснювали антропометричні дослідження
(виміри росту, ваги, обхвату голови), з використанням комп’ютерної
програми ANTHRO 1.2 (безкоштовно поширюваної ВООЗ) розраховували Z-scor
індекси: росто-віковий (HAZ) і масо-віковий (WAZ), які показують ступінь
відхилення росту або маси обстежуваної дитини від стандартних величин,
виражений величиною, кратною числу стандартних відхилень, а також
масо-ростовий індекс (BMI).

У роботі застосовані стандартні методи оцінки числених перемінних з
використанням критерію Ст’юдента для зв’язаних і незв’язаних виборок.
При порівнянні середніх значень чисельних параметрів в декількох групах
одночасно був використаний дисперсійний аналіз з наступним використанням
критерію Н’юмена Кейлса. Оцінку зв’язку ознак в таблицях спряженості
проводили з використанням критерію чІ.

Для порівняльного аналізу частоти зустрічаємості порушень рефракції
залежно від ступеня радіоактивного забруднення зони мешкання був
використаний показник “відношення шансів” (Odds Ratio, або OR). В усіх
статистичних процедурах різниці вважали достовірними при р<0,05. Статистична обробка проводилась з використанням пакету Statistica for Windows 6.0. Основні результати і їх обговорення. На першому етапі наших досліджень ми проаналізували частоту очних захворювань у дітей екологічно різних районів: радіаційно забрудненого (РЗ) і “незабрудненого” (НЗ). В цілому, в РЗ виявлено достовірно більше школярів з різними видами офтальмопатології (окрім аномалій рефракції) у порівнянні з НЗ – (22,3% і 16%, р=0,0014). Істотно частіше в РЗ у порівнянні з НЗ зустрічались: слабкість акомодації (2,3% і 0,6%, р=0,008) та астенопії (5,4% і 0,6%, р=0,00001). У частоті інших захворювань достовірної різниці не виявлено. Проаналізовані результати дослідження рефракції за даними першого огляду дітей шкільного віку 1-й і 2-й груп. Встановлено, що в дітей, які мешкають в НЗ, рефракція коливалась від –19,0 дптр до +8,75 дптр. Частота рефракції в межах вікових норм (от 0,0 дптр до +1,0 дптр) склала 82,2%. Середня рефракція в даній популяції дітей дорівнювала 0,34±2,11 дптр. У дітей, які проживають в РЗ, рефракція коливалась від –14,0 дптр до +8,0 дптр. Частота рефракції в межах вікових норм (від 0,0 дптр до +1,0 дптр) склала 81,1%. Середня рефракція у школярів із РЗ дорівнювала 0,47±1,29 дптр, що статистично не відрізняється від середньої рефракції в дітей із НЗ (р>0,3).

Порівняльні дані про розподіл видів рефракції за сферичним еквівалентом
у дітей РЗ і НЗ наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльний розподіл видів рефракції за сферичним еквівалентом у дітей
“незабрудненої” (НЗ) і радіаційно забрудненої (РЗ) зон за даними першого
огляду (n=1734)

Рефракція НЗ

кількість

око (%) РЗ

кількість

око (%) Р

Еметропія 229 (34,28) 316 (29,64) 0,04

Міопія слабкого ступеня (0,5-3,0 дптр) 15 (2,25) 63 (5,91) 0,0003

Міопія середнього ступеня (3,25-6,0 дптр) 10 (1,5) 4 (0,38) 0,011

Міопія високого ступеня (>6,0 дптр) 10 (1,5) 6 (0,56) 0,048

Гіперметропія слабк. ст. (0,5-3,0 дптр) 387 (57,93) 656 (61,54) 0,14

Гіперметропія середн. ст. (3,25-6,0 дптр) 13 (1,95) 18 (1,69) 0,69

Гіперметропія високого ст. (>6,0 дптр) 4 (0,60) 3 (0,28) 0,31

Всього очей 668 1066

З таблиці виходить, в обох зонах превалювала гіперметропія слабкого
ступеня і еметропія. У РЗ достовірно рідше в порівнянні з НЗ
зустрічалась еметропія (29,6% і 34,3%, р=0,04) і достовірно частіше —
міопія слабкого ступеня (5,9% і 2,3%, р=0,0003). Слід відмітити, що
міопія високого ступеня діагностована в обох зонах, була спадковою, і
частота міопії визначалася генетичною схильністю.

Оскільки вік дітей – один з основних чинників формування рефракції, то
вплив зони мешкання (тобто роль радіаційного чинника) аналізувався у
дітей одного віку. Вперше виявлено, що формування рефракції (процес
еметропізації) у дітей, що проживають в “незабрудненій” і радіаційно
забрудненій зонах, різне: у школярів 7-12 років з “незабрудненої” зони,
що народилися в 1987-1992 рр., еметропія відмічена в 0,0-18,8% випадків,
а у дітей забрудненої зони – в 12,3-39,0% випадків. У школярів 13-16
років, що народилися в 1981-1986 рр., еметропія виявлена частіше в
“незабрудненій” зоні (60,0-81,8%) порівняно з забрудненою (35,3-47,9%).
З іншого боку, у дітей 7-12 років з НЗ гіперметропія виявлена в
70,0-100,0%, а в РЗ – в 50,0-83,3% випадків; у дітей 13-16 років –
відповідно у 6,8-27,5% і 35,3-53,4%.

Дані про частоту гіперметропії в дітей різного віку за даними першого
огляду представлені на рис. 1, з якого видно, що у дітей одного віку в
молодших вікових групах до 12 років включно відсоток виявленої
гіперметропії в РЗ є зниженим порівняно з НЗ.

Рис. 1. Відсоток виявлення гіперметропії у дітей різної вікової
категорії залежно від зони мешкання.

У дітей 11-14 років, які мешкають в РЗ, відсоток виявленої гіперметропії
залишається приблизно на одному рівні (49,1-54%, р>0,3), що свідчить про
гальмування процесу посилення рефракції. У дітей 13-16 років з РЗ
відсоток виявлення гіперметропії виявляється значно вищим, ніж у
однолітків, що проживають в НЗ. Відмінності в частоті виявлення
гіперметропії в кожному віці істотні: р<0,04. Одержані нами дані свідчать про прискорення процесу еметропізації у дітей 7-12 років, що народилися в 1987-1992 рр. і проживають в РЗ, порівняно з аналогічними за віком дітьми з НЗ, і в той же час про уповільнення процесу рефрактогенезу у дітей 13-16 років з РЗ, що народилися в 1981-1986 рр. Ризик гіперметропії у дітей РЗ, що народилися до Чорнобильської аварії, в 12-14 років в 2,2 рази вище (р=0,0006), а в 15-16,5 років – в 2,3 рази вище (р=0,015), ніж у дітей аналогічного віку з НЗ. Дані про частоту міопії у дітей різного віку в радіаційно забрудненій і “незабрудненій” зонах (за даними першого огляду) представлені на рис. 2. Рис. 2. Відсоток виявлення міопії у дітей різної вікової категорії залежно від зони мешкання. Відсоток міопів серед дітей молодшого шкільного віку обумовлений, як правило, спадковою схильністю. Зі збільшенням віку відсоток виявлення міопії росте в “чистій” і в забрудненій зоні. У дітей 16 років з РЗ частота виявлення міопії складає 29,4% проти 11,4% в “чистій” зоні (р=0,049). Встановлено, що ризик розвитку міопії у дітей 15-16,5 років із РЗ в 1,9 рази вищий, ніж у дітей того ж віку із НЗ (р=0,01). Проведено аналіз частоти зустрічаємості астигматизму. Встановлено, що частота всіх видів астигматизму (5,1% в НЗ і 5,9% в РЗ, р>0,3), а також
гіперметропічного (3,6% в НЗ і 3,3% в РЗ, р>0,3) і міопічного
астигматизму (відповідно 1,05% і 1,03%, р>0,3) в обох зонах практично
однакова. Проте частота змішаного астигматизму (відповідно 0,45% і 1,6%,
р=0,03) була вищою в радіаційно забрудненому районі. Змішаний
астигматизм був відмічений майже в усіх вікових групах дітей РЗ, тоді як
в НЗ він був діагностований лише у 13-річних школярів.

Встановлено, що частота анізометропії була практично однаковою у
школярів обох зон (22,4% і 22,7%, р>0,3); при цьому у тих та інших
переважала анізометропія невеликого ступеня – до 2,0 дптр (19,8% і
20,8%, р>0,3).

Досліджена динаміка змін рефракції протягом 5 років у дітей, що мешкають
в радіоактивно забрудненій і “незабрудненій” зонах. Для проведення цього
етапу дослідження з бази даних були відібрані результати обстеження
тільки тих дітей, щодо яких були повторні дані стану рефракції з
інтервалом в 5 років після попереднього огляду (159 дітей з НЗ і 188 – з
РЗ). Середній вік дітей на момент першого огляду складав в “чистій” зоні
9,3(1,6 роки, в забрудненій – 9,4(2,3 роки (р=0,45). При аналізі
динаміки рефракції до групи гіперметропії увійшли діти зі сферичною
гіперметропією і гіперметропічним астигматизмом, в групу міопії – діти
зі сферичною міопією і міопічним астигматизмом. Окремою групою виділені
діти зі змішаним астигматизмом.

За даними першого огляду дітей в НЗ гіперметропічна рефракція виявлена в
91,5%, еметропія – в 5,7%, міопія — в 2,8% випадків. Через 5 років
частота гіперметропії зменшилася в 2 рази (44%), частота еметропії
збільшилася в 8,5 раз (48,4%), міопії – в 2,5 рази (6,9%), в 2 випадках
виявлено змішаний астигматизм (0,6%). На момент першого огляду в РЗ
також переважали діти з гіперметропією, але їх було менше, ніж в НЗ
(76,1%, р<0,05); частота еметропії склала 19,7%, що істотно більше, ніж у дітей в НЗ (р<0,05), міопії – 3,2%, змішаного астигматизму – 1,1%. Через 5 років частота гіперметропії також зменшилася в 2 рази (39,4%), частота еметропії збільшилася в 2,6 рази (51,9%), міопії – в 2,3 рази (7,2%), змішаного астигматизму – в 1,5 рази (1,6%). Відмічене посилення рефракції відповідає відомим даним літератури (Аветисов Э.С., 1999; Азнаурян И.Э., 2006; Rose et al., 2006). Разом з тим, початкова більша частота еметропії у дітей РЗ і менший відсоток її приросту через 5 років підтверджує факт ранньої еметропізації у школярів радіаційно забрудненої зони. ??? ¬ ® ? 8 ae ¬ ? O ae ue „ ? ’ ¤ " $ * , 8 ’ c ? ® 3/4 E O TH a ?? (Середня величина посилення рефракції у дітей НЗ при початковій еметропії склала (0,29±0,6) дптр (р=0,06), при гіперметропії – (0,65±0,95) дптр (р=0,000), при міопії – (1,31±2,26) дптр (р=0,12); у дітей РЗ – відповідно (0,16±0,43) дптр (р=0,003), (0,57±0,59) дптр (р=0,000), (2,45±2,46) дптр (р=0,012). Отже, статистично значуще посилення рефракції відбулося у дітей РЗ при всіх її початкових видах, а у дітей НЗ – тільки при початковій гіперметропії. Проведено вивчення розподілу рефракції у підлітків у віці 16-17,5 років залежно від часу їх народження відносно дати Чорнобильської аварії. Показано, що частота міопії була різною: у тих, що отримали опромінення в ембріональному періоді або на першому році життя – 11%, у віці 1-3 років – 29%, у дітей, які народилися через 4-6 років після аварії на ЧАЕС - 5%. Нами проведено порівняльний аналіз стану рефракції у віддалені терміни (2007 р. у порівнянні з 2001 р.) за даними “поперечних зрізів” у школярів 15-17 років, тобто у вікових групах, де закінчено формування рефракції і була виявлена найбільша частота короткозорості на першому етапі досліджень (1996-2001 рр.). Встановлено зменшення поширеності аномалій рефракції в 2007 р. в порівнянні з 2001 р. Так, серед обстежених в 2007 р. старшокласників 15-17 років, що народилися в 1990-1992 рр., істотно знизилася порівняно з дітьми аналогічного віку, що народилися в 1984-1986 рр. і були обстежені в 2001 р., частота міопії (з 24,3% до 5,2%, р=0,0000). Зменшилася також частота дітей з гіперметропією (з 20,6% до 11,05%, р<0,01) і змішаним астигматизмом (з 3,7% до 1,7%, р<0,05). Отже, аномалії рефракції частіше були виявлені у дітей, що отримали опромінення на ранніх етапах онтогенезу. УЗ-біометрія проведена у 160 школярів РЗ (320 очей) з різними видами рефракції. За віком діти були розділені на 3 групи: 9,5-11 років (1), 12-14 років (2) і 15-16,5 років (3). За видом рефракції також були виділені: еметропія (46 дітей, 92 ока), гіперметропія до 1,0 дптр (94 дитини, 188 очей) і міопія 0,5-4,5 дптр (20 дітей, 40 очей). Встановлено, що у дітей з еметропією, довжина передньо-задньої осі ока достовірно не відрізнялася в 1, 2 і 3 групах, складаючи в середньому 23,1(0,7, 23,4(0,7 і 23,4(0,6мм відповідно. За наявності гіперметропії у дітей у віці 12-14 років передньо-задня вісь ока (23,5(0,5мм) достовірно більше (р=0,000), ніж у дітей 9,5-11 років (22,9(0,9мм); у віковій групі 15-16,5 років розмір ока достовірно не відрізняється від такого у дітей 12-14 років (23,5(0,6мм). Розмір міопічних очей за даними УЗ дослідження був достовірно більше (р<0,05), ніж при інших видах рефракції, складаючи у дітей 9-11, 12-14 і 15-16,5 років відповідно 24,2(1,0мм, 24,4(0,9мм, 24,6(1,25мм. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що у дітей, які мешкають в забрудненому радіонуклідами районі, розмір очей при різних видах рефракції відповідає даним літератури (Аветисов Э.С., 1999; Волкова Л.П. с соавт., 2006). Вивчено взаємозв’язок розміру ока з антропометричними показниками. Для дітей з еметропією і гіперметропією до 1,0 дптр знайдено прямий кореляційний зв’язок між довжиною осі ока і обхватом голови (r=0,32; р<0,0001), ростом (r=0,38; р<0,0001) і масою дитини (r=0,36; р<0,0001). Для дітей з міопією кореляційного зв’язку довжини осі ока з усіма визначаємими антропометричними показниками не виявлено. Для дітей з еметропією і гіперметропією до 1,0 дптр встановлено математичну залежність довжини осі ока від антропометричних показників: Передньо-задня вісь ока = 17,5827+0,0723хА+0,2329хВ-0,253хС+0,0869хD, де А – обхват голови, B – росто-віковий індекс, С – масо-віковий індекс, D – росто-ваговий індекс. Таким чином, чим більше ріст дитини відхиляється у бік підвищеного відносно стандарту, тим довше передньо-задня вісь ока. І зворотна залежність – при відхиленні ваги тіла: чим більше вага відхиляється у бік підвищеного, тим розмір ока менше. Модель має високу статистичну оцінку (F=12,2; р<0,000001). Встановлено, що середня некоригована гострота зору для далечини у школярів радіаційно забрудненої зони без явної патології органу зору (з еметропією і гіперметропією не більше 1,0 дптр) була вище 1,0 і у віковому інтервалі від 6,5 до 16,5 років підвищується від 1,03±0,20 до 1,27±0,23. Істотної різниці в частоті зустрічаємості осіб зі зниженим зором в основній і контрольній групах не виявлено (17,9 і 16,8%). Разом з тим, констатована висока частота зустрічаємості школярів з асиметрією в некоригованій гостроті зору (34,8% у дітей РЗ і 18,5% у дітей НЗ, р<0,05), що імовірно можна пояснити гіршою адаптацією дітей РЗ до аномалій рефракції порівняно з дітьми НЗ. Ця асиметрія усувалася призначенням оптичної корекції, в результаті якої різниця в гостроті зору більше 0,1 залишилася лише у 0,7% школярів РЗ і 0,4% - у дітей НЗ (р=0,3). Показано, що у дітей, які проживають в РЗ, найвищі значення об'єму абсолютної акомодації (ОАА) отримані у віці 7 і 8 років (відповідно 11,1±3,7 і 11,3±3,5дптр), потім відмічено поступове зниження цього показника, який у віці 16 років складає 7,7±1,3дптр. Достовірні відмінності в середніх величинах ОАА у дітей НЗ і РЗ виявлені у вікових групах 12-14 років (9,9±0,5 і 8,6±0,4дптр, р<0,05) і 15-16 років (11,6±0,7 і 7,9±0,4дптр, р<0,001), що свідчить про кращу акомодаційну здатність у дітей НЗ порівняно з дітьми РЗ в середньому і старшому шкільному віці. Встановлено, що найближча точка конвергенції у школярів РЗ з віком поступово віддаляється від очей: від 7,0±2,1см у дітей 7 років до 8,8±2,3 см у віці 16 років. У дітей 16 років, які мешкають в РЗ, найближча точка конвергенції більше віддалена від очей, ніж у дітей НЗ (7,8±2,2 см; р=0,000), але в обох групах ця величина знаходиться в межах вікової норми. При порівняльній оцінці стану органу зору у підлітків 16-17,5 років, що одержали опромінення в результаті Чорнобильської аварії під час ембріонального періоду або протягом першого року життя, встановлено збільшення частоти офтальмопатології в цілому в 2 рази в порівнянні з підлітками з НЗ (46,3% і 25%, р<0,001), і випадків виявлення гостроти зору менше 1,0 (22,6% і 10,7%, р<0,01), а також збільшення частоти зустрічаємості в 3 рази дітей з міопією і міопічним астигматизмом (10,7% і 3,6%, р<0,01). У підлітків РЗ з рефракцією в межах вікових норм (еметропія і гіперметропія до 1,0 дптр) виявлена достовірно вища частота розладів акомодаційно-конвергентної системи (26,8% і 10,7%, р=0,0002), астенопічних скарг (23,7% і 1,4%, р=0,00001), істотно нижчі значення об'єму абсолютної акомодації (7,9±3,6дптр і 12,0±3,1дптр, р=0,0001) і гостроти зору зблизька (0,71±0,08 і 0,79±0,05, р=0,0001) порівняно з підлітками НЗ. Отже, у підлітків РЗ виявлено збільшення частоти як офтальмопатології в цілому, так і порушень рефракції і стану ряду функцій органу зору. Нами встановлено, що в районі, забрудненому радіонуклідами, не мають соматичних захворювань лише 16% дітей. У інших (84%) зареєстровано від 1 до 7 нозологічних форм соматичних захворювань. Найчастіше у дітей зустрічалася патологія щитовидної залози (27,3%). Далі йдуть: лімфоаденопатії (18,3%), захворювання серцево-судинної системи (17,4%), ЛОР-захворювання (14,3%), часті ОРВІ, бронхіти (13,4%), захворювання травної системи (13,2%), захворювання центральної нервової системи (10,8%), анемії і інші захворювання крові (9,1%), патологія сполучної тканини (7,5%), тубінтоксикація (6,7%), ожиріння (4,1%), алергічні захворювання (3,7%) і інші. Одне соматичне захворювання мали 33,8% дітей. По два захворювання відмічено у 23,2% дітей. Патологія щитовидної залози, що найчастіше виявляється, в 45,9% випадків поєднувалася з лімфоаденопатією. По три захворювання мали 11% дітей. Найчастіше це були поєднання дифузного нетоксичного зобу, хронічних захворювань ЛОР-органів і травного тракту. У решти дітей (6,0%) зареєстровано від 4 до 7 соматичних захворювань. У дітей РЗ проаналізовано зв'язок міопічного виду рефракції з наявністю соматичних захворювань. Для цього за видом рефракції були відібрані діти з еметропією (366 дітей) і міопією з міопічним астигматизмом (97 дітей). У таблиці 2 показано відсоток дітей з міопічним типом рефракції залежно від наявності соматичних захворювань (щодо еметропів), статі дитини, а також приведені відношення шансів і довірчі інтервали. Таблиця 2 Оцінка впливу відносного ризику розвитку міопії у зв'язку з соматичною патологією і статтю дітей, що проживають в радіаційно забрудненому районі (за даними первинного огляду) Чинники ризику Число дітей з міопією % Відношення шансів (OR) 95% довірчий інтервал Захворювання травного тракту (n=71) 8 11,3 1,51 1,2ч2,9 Захворювання ЛОР-органів (n=79) 9 11,4 2,14 1,5ч3,0 Захворювання органів дихання (n=72) 9 12,5 1,39 1,03ч1,9 Патологія сполучної тканини (n=40) 7 17,5 2,63 1,1ч6,3 Алергічні захворювання (n=20) 4 20,0 2,98 1,1ч6,7 Жіноча стать (n=273) 28 10,3 1,57 1,2ч2,0 Так, за наявності у дітей захворювань, представлених в таблиці 2, а також за наявності жіночої статі ризик міопізації рефракції в 1,5-3 вищий, ніж у дітей без даної соматичної патології. Наявність інших захворювань не є чинником ризику для виникнення міопії. За наявності патології сполучної тканини та захворювань крові збільшується частота астенопій у 3 рази (10,5%) порівняно із здоровими дітьми (3,6%, р=0,001). Відмічено, що у дітей з перевищенням росту і ваги порівняно з віковою нормою частота міопії в 1,4 рази більше (23,2%), ніж у дітей із ростом і вагою в межах норми (16,8%, р=0,047). При підвищенні ваги дітей щодо средньовікових норм в 1,3 рази збільшується відсоток дітей з гіперметропією (73,5%) порівняно з дітьми з вагою в межах норми (57,7%, p=0,0016). Отже, проведені багаторічні порівняльні дослідження виявили особливості формування рефракції у дітей, що проживають на радіаційно забрудненій території. На відміну від дітей “незабрудненої” зони виявлена прискорена еметропізація у дітей 7-12 років і уповільнення рефрактогенезу у дітей 13-16 років, а також зв'язок рефракції з показниками фізичного розвитку і загальносоматичною патологією у дітей радіаційно забрудненої зони. Одержані дані є патогенетичним обгрунтуванням для проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів у дітей, що проживають на радіаційно забруднених територіях. ВИСНОВКИ 1. Думки дослідників щодо стану рефракції дітей, що проживають на радіаційно забруднених територіях, суперечливі. Відсутні дані про взаємозв'язок міопії у дітей цих регіонів з соматичною патологією, недостатньо вивчено стан основних зорових функцій, немає відомостей про дослідження розміру очей у дітей даної популяції. Не проводились багаторічні порівняльні спостереження за станом рефракції у дітей радіаційно забрудненої і “незабрудненої” зон. Вивчення цієї проблеми необхідне для вирішення питань профілактики зорових розладів у дітей з контрольованих районів і призначення відповідного лікування. 2. Вперше виявлено, що формування рефракції (процес еметропізації) у дітей, які мешкають в “незабрудненій” і радіаційно забрудненій зонах, є різним: у дітей 7-12 років із “незабрудненої” зони, які народились після Чорнобильської аварії, еметропія відмічена в 9%, а у дітей забрудненої зони – в 26% випадків. У дітей 13-16 років, які народилися до Чорнобильської аварії, гіперметропія виявляється частіше в радіаційно забрудненій зоні (44%), ніж в “незабрудненій (17%), що є ознакою уповільнення рефрактогенезу. 3. Частота міопії у віковому інтервалі 7-16 років підвищується з 3,7% до 11,4% у дітей “незабрудненої” зони і з 4,2% до 29,4% у дітей радіаційно забрудненої зони. Ризик розвитку міопії у дітей 15-16 років радіаційно забрудненої зони, що народилися до Чорнобильської аварії, в 1,9 рази вищий, ніж у дітей ”чистої” зони. 4. Вперше встановлено, що у підлітків у віці 16-17,5 років на завершальній фазі рефрактогенезу частота міопії була різною залежно від часу народження щодо дати Чорнобильської аварії: у тих, що одержали опромінення в ембріональному періоді або на першому році життя – 11%; у віці 1-3 років – 29%; у дітей, які народилися через 4-6 років після аварії на ЧАЕС - 5%. 5. Одержані додаткові дані про те, що частота школярів зі зниженою гостротою зору для далечини в забрудненій і “незабрудненій” зонах була однаковою – 17,5%. Відмічена асиметрія в некоригованій гостроті зору між очима: у дітей радіаційно забрудненої зони в 35%, а у дітей “незабрудненої” зони в 2 рази рідше – в 18,5% випадків. 6. Уточнені дані про те, що у дітей у віці 15-16 років без офтальмопатології з радіаційно забрудненої зони об'єм абсолютної акомодації складав в середньому 8,0 дптр, а у школярів аналогічного віку “незабрудненої” зони – в 1,5 рази вище (12,0 дптр). 7. Встановлені чинники ризику порушень рефракції у дітей, що проживають на радіаційно забруднених територіях: захворювання травного тракту, органів дихання, ЛОР-органів, патологія сполучної тканини, алергічні захворювання збільшують ризик виникнення короткозорості в 1,5-3 рази; при відхиленні у фізичному розвитку (перевищення маси тіла порівняно з віковими нормами) відмічається збільшення частоти міопії в 1,4 рази і гіперметропії в 1,3 рази порівняно з дітьми без вказаних відхилень. За наявності патології сполучної тканини та захворювань крові збільшується частота астенопій у 3 рази. ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Сердюченко В.И., Драгомирецкая Е.И., Ностопырева Е.И., Головко И.И. Соматический статус и физическое развитие детей и подростков как факторы риска разития миопии // Офтальмол. журн. – 2002. - № 2. – С. 4-8. Автором проведено клінічне обстеження школярів, обробка та інтерпретація отриманих даних. 2. Ностопирьова О.І., Сердюченко В.І., Драгомирецька О.І. Радіоактивна забрудненість регіону мешкання і особливості стану рефракції у дітей і підлітків // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Вип. 13. – Кн. 4. – Київ, 2004. – С. 393-400. Автором проведено обстеження дітей, проаналізовано отримані дані, підготовлено матеріали для публікації. 3. Сердюченко В.І., Ностопирьова О.І. Віддалені спостереження за станом органа зору школярів, які постійно мешкають в радіоактивно забрудненому районі // Офтальмол. журн. – 2006. - № 3 (ІІ). – С. 152-155. Автором проведено офтальмологічне обстеження школярів, обробка та аналіз отриманих даних. 4. Сердюченко В.И., Ностопырева Е.И., Драгомирецкая Е.И., Конопчук Н.П. Особенности формирования рефракции у детей радиационно загрязненной зоны // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь: Издат. центр КГМУ, 2007. – Т. 143, ч. ІІ. – С. 160-161. Автором проведено клінічне обстеження дітей, проведено аналіз отриманих даних та їх інтерпретація, підготовлено матеріали для публікації. 5. Сердюченко В.І., Корбутяк С.В., Ностопирьова О.І., Дідик В.С., Головко В.О., Головко І.І. Захворювання очей та стан зорово-нервового апарату школярів, що мешкають в районі Житомирської області з високим радіоактивним забрудненням // Матеріали 3-й симпозіуму “Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації”, присвяченого пам’яті д.б.н. Е.В.Михайловської. – Київ, 1997. – С. 227-229. 6. Serdyuchenko V.I., Korbutyak S.V., Nostopireva E.I., Didik V.S., Golovko V.A., Golovko I.I. Results of a profound screening of schoolchildren living in a district of the Zhitomir region with radioactive contamination // Current рroblems in ophthalmology. Proceeding of the 1 st Polish-Ukrainian Conference in Ophthalmology. – Lublin, 1999. – Р. 251-253. 7. Сердюченко В.И., Ностопырева Е.И. Функциональное состояние органа зрения у детей из радиоактивно загрязненного района и его взаимосвязь с общим состоянием организма, возрастом и экологической характеристикой зоны обитания // Международный журнал радиационной медицины. – 2001. – Т. 3, № 1-2. – С. 286-287. 8. Сердюченко В.И., Драгомирецкая Е.И., Ностопырева Е.И., Головко И.И. Физическое развитие детей и подростков и общесоматический статус как факторы риска развития близорукости // ІІІ симпозіум з катарактальної та рефракційної хірургії. ІV Українсько-Польська конф. з офтальмології: Тези. – Київ, 2003. – С. 156-157. 9. Сердюченко В.І., Ностопирьова О.І., Бикова І.О., Савчук О.М. Зоровий профіль підлітків, що зазнали “Чорнобильського удару” у пренатальному і ранньому постнатальному періодах // ІІ конф. дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей”. – Тези та лекції, Судак, 2003. – С. 165-166. 10. Сердюченко В.І., Ностопирьова О.І. Стан офтальмопатології у школярів із радіаційно забрудненого району у віддалений після чорнобильської аварії період // Miedzynarodova konferencja choroby rogowki, twardowki i powierzchni oka oraz V Polsko-Ukrainska konferencja okulisticzna. Lublin, 2006. – PU-3-3. 11. Сердюченко В.І., Ностопирьова О.І., Драгомирецька О.І. Особливості рефрактогенезу у школярів з радіаційно забрудненого району // Наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідизуючою очною патологією”. – Київ, 2006. – С. 215-217. 12. Сердюченко В.И., Драгомирецкая Е.И., Ностопырева Е.И. Размер глаза по данным ультразвуковой биометрии у школьников и его взаимосвязь с антропометрическими показателями // Детская офтальмология. Итоги и перспективы: Материалы научно-практич. конф. 21-23 ноября. – Москва, 2006. – С. 228-229. АНОТАЦІЯ Ностопирьова О.І. Формування рефракції у дітей, що проживають на радіаційно забрудненій території. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – Офтальмологія. – Інститут очних хвороб і тканинної терапії ним. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2007. Дисертація присвячена питанню формування рефракції у дітей, що проживають на радіаційно забрудненій території. Вперше проведено багатократне дослідження протягом 11 років дітей віком 6,5-17 років, що проживають в радіаційно забрудненій (РЗ) і “незабрудненій” (НЗ) місцевості однієї клімато-географічної зони. Відмічено прискорення еметропізації у дітей 7-12 років, що народилися після Чорнобильської аварії і проживають в РЗ, порівняно з аналогічними за віком дітьми з НЗ. Встановлено уповільнення рефрактогенезу у дітей 13-16 років з РЗ, що народилися до аварії на ЧАЕС. Ризик гіперметропії у дітей РЗ, що народилися до Чорнобильської аварії, у віці 15-16,5 років в 2,3 рази вищий, ніж у дітей аналогічного віку НЗ. Ризик міопії у дітей 15-16,5 років з РЗ в 1,9 рази вищий, ніж у дітей того ж віку з НЗ. Встановлена вища частота змішаного астигматизму в РЗ (1,6%) порівняно з НЗ (0,45%, р=0,03). Виявлені групи ризику порушень рефракції у школярів, що проживають в РЗ: наявність захворювань травного тракту, органів дихання, ЛОР-органів, патології сполучної тканини, алергічних захворювань (ризик виникнення міопії збільшується в 1,5-3 рази); відхилення у фізичному розвитку призводять до збільшення частоти міопії в 1,4 рази і гіперметропії в 1,3 рази порівняно з дітьми без вказаних відхилень). Ключові слова: рефракція, діти, міопія, гіперметропія, астигматизм, радіаційно забруднені і “незабруднені” території. АННОТАЦИЯ Ностопырёва Е.И. Формирование рефракции у детей, проживающих на радиационно загрязненной территории. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 – Офтальмология. – Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П.Филатова АМН Украины, Одесса, 2007. Диссертация посвящена вопросу формирования рефракции у детей, проживающих на радиационно загрязненной территории, и её связи с общим состоянием организма. Актуальность темы обусловлена большими масштабами Чернобыльской аварии, недостаточной изученностью состояния органа зрения у пострадавших детей, отсутствием единого мнения исследователей относительно состояния рефракции у этих лиц. Не проводились многолетние сравнительные наблюдения за состоянием рефракции у детей из радиационно загрязненной и “незагрязненной” зон. Проведено многократное исследование в течение 11 лет детей, проживающих на радиационно загрязненной и “незагрязненной” территориях Обследовано 989 школьников 1-11 классов 1981-1992 гг. рождения, проживающих в одной климатогеографической зоне Житомирской области, но в экологически различных районах. 1 группа (основная) – 533 школьника в возрасте от 6,5 до 16,5 из радиационно загрязненных (РЗ) населенных пунктов Овручского района (загрязнение по цезию-137 5-15 Ки/кмІ). 2 группа (контрольная) - 334 школьника в возрасте от 6,5 до 16,5 лет, которые проживают в Барановском районе (“незагрязненная” зона - НЗ). 3 группа (дополнительная) - 122 школьника в возрасте 16-17,5 лет из г. Олевска Житомирской области (загрязненность радионуклидами по цезию-137 5-15 Ки/кмІ), у которых дата рождения или первый год жизни совпали с датой Чернобыльской аварии. Результаты их осмотра анализировались вместе с результатами обследования 42 выпускников средней школы пгт. Першотравневое такого же возраста. Свыше половины детей (51,4%) осмотрены от 2 до 7 раз. Во всех 3 группах проведено 1904 углубленных осмотра, осуществлено 15232 исследования. Впервые выявлено, что формирование рефракции у детей, проживающих в “незагрязненной” и радиационно загрязненной зонах, различно: у школьников 7-12 лет из НЗ, родившихся в 1987-1992 гг. (после Чернобыльской аварии), эмметропия отмечена в 9% случаев, а у детей РЗ – в 26%, что говорит об ускорении процесса эмметропизации у детей РЗ. У школьников 13-16 лет, родившихся в 1981-1986 гг. (до Чернобыльской аварии), чаще выявлялась эмметропия в “незагрязненной” зоне (71%) по сравнению с загрязненной (42%). С другой стороны, у детей 7-12 лет из НЗ гиперметропия выявлена в 85%, а в РЗ – в 67% случаев; у детей 13-16 лет – соответственно у 18% и 44%, что свидетельствует о замедлении процесса рефрактогенеза у детей РЗ, родившихся до аварии на ЧАЭС (для всех сравниваемых показателей р<0,05). Частота миопии в возрастном интервале 7-16 лет повышается с 3,7% до 11,4% у детей НЗ и с 4,2% до 29,4% у детей РЗ. Риск развития миопии у детей 15-16 лет из РЗ в 1,9 раза выше (р=0,01), чем у детей из НЗ. Впервые установлено, что у подростков в возрасте 16-17,5 лет на завершающей фазе рефрактогенеза частота миопии была различной в зависимости от времени рождения относительно даты Чернобыльской аварии: у получивших облучение в эмбриональном периоде или на первом году жизни – 11%; в возрасте 1-3 года – 29%; у детей, которые родились через 4-6 лет после аварии на ЧАЭС - 5%. Установлено, что частота школьников с пониженной остротой зрения для дали в загрязненной и “незагрязненной” зонах была одинаковой – 17,5%. Отмечена асимметрия в некорригированной остроте зрения между глазами: у детей загрязненной зоны в 35%, а у детей “незагрязненной” зоны в 2 раза реже – в 18,5% случаев (р=0,0001). Асимметрия устранялась назначением оптической коррекции. Уточнены научные данные о том, что у детей в возрасте 15-16 лет без офтальмопатологии из радиационно загрязненной зоны объем абсолютной аккомодации составлял в среднем 8,0 дптр, а у школьников аналогичного возраста “незагрязненной” зоны – в 1,5 раза выше (12,0 дптр; р=0,00001). Установлены факторы риска нарушений рефракции у детей, проживающих на радиационно загрязненных территориях: заболевания пищеварительного тракта, органов дыхания, ЛОР-органов, патология соединительной ткани, аллергические заболевания увеличивают риск возникновения близорукости в 1,5-3 раза; отклонения в физическом развитии (превышение массы тела по сравнению с возрастными нормами) вызывают увеличение частоты миопии в 1,4 раза и гиперметропии в 1,3 раза по сравнению с детьми без указанных отклонений). Полученные данные являются патогенетическим обоснованием для проведения необходимых лечебно-профилактических мероприятий у детей, проживающих на радиационно загрязненных территориях. Ключевые слова: рефракция, дети, миопия, гиперметропия, астигматизм, радиационно загрязненные и “незагрязненные” территории. ANNOTATION Nostopyreva O.I. Refractive formation in children, living in polluted district by radiation. – Manuscript. Thesis for a candidate’s degree by speciality 14.01.18 – Ophthalmology. – Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, Academy of Medical Sciences of Ukraine. Odessa, 2007. The dissertation is devoted to the questions of refractive formation in children, living in polluted district (РD) by radiation. For the first time the multiple investigations were performed during 11 years, concerning of children, aged 6,5-17 y/o, living in PD and "not polluted district" (NPD) after nuclear radiation of one climatic -geographical zone. Faster emmetropization was marked in children, aged 7-12 y/o, who were born in 1987-1992 and living in РD, in comparison with similar children from NPD. The refractogenesis delay was observed in children of 13-16 years (1981-1986) from РD. The risk of hyperopia is higher in 2,3 times in children from РD, born before Chernobyl accident, aged 15-16,5 y/o, than in children of the same age from NPD. The risk of myopia is higher in 1,9 times in children from РD than in children of the same age from NPD. Higher frequency of mixed аstigmatism in РD (1,6%) is established in comparison with NPD (0,45%). Groups of risk among schoolchildren with refractive disorders, living in РD, are revealed: presence of digestive path diseases, organs of breathing and hearing, pathologies of connective tissue, allergic diseases (the risk of myopia icreases in 1,5-3 times); physical anomaly causes the increased cases of myopia in 1,4 and hyperopia - in 1,3 times in comparison with healthy children. Key words: refraction, children, myopia, hyperopia, astigmatism, polluted and not-polluted territory by radiation.

Похожие записи