.

Формування рефракції у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій території (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
152 3326
Скачать документ

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ім. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

Ностопирьова Олена Іванівна

УДК 617.753-053.4/.7+614.876-079

Формування рефракції у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій
території

14.01.18 – Офтальмологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім.
В.П.Філатова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук,

старший науковий
співробітник

СЕРДЮЧЕНКО Віра Іванівна,

Інститут очних хвороб і
тканинної терапії

ім. В.П. Філатова АМН
України,

керівник лабораторії
розладів бінокулярного зору

Офіційні опоненти: доктор медичних наук

ФЕДІРКО Павло Андрійович,

Інститут клінічної
радіології

Наукового центру радіаційної
медицини

АМН України, провідний науковий співробітник відділу моніторингу стану
здоров’я працівників

атомної енергетики і
промисловості

доктор медичних наук,

старший науковий
співробітник

КОЛОМІЄЦЬ Володимир
Олександрович,

Інститут очних хвороб і
тканинної терапії

ім. В.П. Філатова АМН
України,

керівник лабораторії
медико-технічних

розробок

Захист відбудеться “21” грудня 2007 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і
тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061,
Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних
хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (65061,
Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

Автореферат розісланий “19” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор І.П. Метеліцина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Чорнобильська катастрофа 1986 року за своїми
масштабами, кількістю постраждалих осіб є унікальним, безпрецедентним
явищем, яке не має аналогів у світовій практиці. Катастрофа помітно
вплинула на стан здоров’я дітей та підлітків. Встановлено ріст
захворюваності за всіма основними класами хвороб, зниження питомої ваги
практично здорових дітей (Матийко А.С. із співавт., 2001; Романенко А.Ю.
із співавт., 2001; Денисенко Г.Т., Шульженко О.Ф., 2006).

Істотно виросли за останні роки показники захворюваності кістно-м’язової
системи і сполучної тканини, що обумовлено дією остеотропних та
міотропних радіонуклідів (стронцій-90 і цезій-137). Встановлено, що
радіаційний фактор сприяє порушенню фосфор-кальцієвого обміну, зниженню
міцностних характеристик кісткової, а також функціонального стану
м’язової та сполучної тканини (Думброва Н.Є. із співавт., 1997;
Степанова Е.И., 1999; Юрик О.Е., 2004). Виявлена тенденція до посилення
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у дітей, які мешкають на території з
високим ступенем забруднення і водночас констатовано достовірне зниження
активності антиоксидантної системи (АОС) (Конь И.Я. із співавт., 1994;
Степанова Е.И. із співавт., 2001). Імунологічні дослідження дітей із зон
радіонуклідного забруднення виявило різноманітні прояви імунного
дисбалансу у більшості обстежених осіб (Лук’янова Е.М., 2003).

Відомі роботи про взаємозв’язок рефракції, зокрема, міопії, з загальним
станом організму, фізичним розвитком дітей та підлітків, імунним
статусом, низкою біохімічних показників, клімато-географічними і
етнічними факторами (Смирнова Т.С., 1980; Бушуєва Н.М., 1995; Аветисов
Э.С., 1999; Аубакирова А.Ж., 2001; Пыльцина Н.Ю., 2007; Seang-Mei Saw et
al., 2002; Jae do Kim et al., 2006; Jacobsen et al., 2006; Rose et al.,
2006). Враховуючи значну частоту соматичної патології у дітей, які
мешкають в зоні радіаційного контролю, часто поєднаний її характер,
порушення рівноваги ПОЛ-АОС, патологічні зрушення в імунному статусі і
фосфор-кальцієвому обміні багатьох дітей, а також високу чутливість до
іонізуючої радіації кори головного мозку, вегетативних центрів, можна
припустити певний вплив вказаних факторів на формування рефракції.

До теперішнього часу думки дослідників відносно стану рефракції дітей,
які мешкають на радіоактивно забруднених територіях, суперечливі (Дітчук
О.М., 1992, 1999; Сердюченко В.І., 1992; Петруня А.М., 1992; Котелянская
К.Е. із співавт., 1996; Мадекин А.С., 1997). Відсутні дані про
взаємозв’язок міопії в дітей цих регіонів з соматичною патологією,
недостатньо вивчено в них стан основних зорових функцій, немає
відомостей про дослідження розміру очей у дітей означеної популяції. Не
проводились багаторічні порівняльні спостереження за станом рефракції у
дітей із радіаційно забрудненої і “незабрудненої” зон. Вивчення цієї
проблеми необхідно для вирішення питань профілактики зорових розладів у
дітей із контрольованих регіонів, призначення відповідного лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом наукових досліджень Інституту
очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова і є фрагментом
наступних НДР: “Вивчити особливості рефрактогенезу у школярів, які
мешкають в умовах постійної дії малих доз іонізуючого випромінювання, і
його взаємозв’язок з загальними захворюваннями організму”, 1999-2001 (№
держреєстрації 0199U001091); “Вивчити динаміку функцій ока у дітей,
юнаків та дівчат, які постійно мешкають на радіозабрудненій території”,
2005-2007 (№ держреєстрації 0105U000881), де авторка була
співвиконавцем.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – визначити особливості
формування рефракції у дітей, які мешкають на радіаційно забрудненій
території, на основі отримання нових даних і сучасних уявлень про
рефрактогенез, виділити групи високого ризику порушень рефракції і
розробити рекомендації для спостереження і контролю за станом рефракції
і відповідного лікування.

Задачі:

1. Дослідити характер формування рефракції у дітей залежно від
екологічної характеристики території їх мешкання.

2. Вивчити взаємозв’язок між формуванням рефракції у дітей, які мешкають
на радіаційно забрудненій території, і станом організму в цілому (за
даними антропометрії).

3. Вивчити особливості формування рефракції у дітей залежно від часу їх
народження відносно дати Чорнобильської аварії.

4. Вивчити вікову динаміку гостроти зору для далини і зблизька, об’єму
абсолютної акомодації, стану конвергенції у дітей із радіаційно
забрудненого району.

5. Визначити у дітей, які мешкають в радіаційно забрудненому районі,
зв’язок між хронічними загальносоматичними захворюваннями і формуванням
рефракції.

6. На основі отриманих даних визначити групи високого ризику порушень
рефракції, дати рекомендації офтальмологам і лікарям загального профілю
для спостереження і контролю за станом рефракції і своєчасної коригуючої
терапії.

Об’єкт дослідження: рефракція у дітей, які мешкають на радіоактивно
забрудненій території, і її зв’язок з загальним станом організму.

Предмет дослідження: динаміка рефракції, ехобіометрія ока, гострота
зору, акомодаційно-конвергентна система, антропометричні параметри у
дітей у віці від 6 до 17 років, які мешкають на радіаційно забрудненій
території, зв’язок між хронічними загальносоматичними захворюваннями і
формуванням рефракції.

Методи досліджень: а) офтальмологічні (візометрія, дослідження
бінокулярного зору, вимір об’єму абсолютної акомодації, найближчої точки
конвергенції, скіаскопія в умовах циклоплегії, біомікроскопія,
офтальмоскопія); б) антропометричні (ріст, вага, обхват голови); в)
аналіз соматичної патології за даними медичних карт амбулаторних хворих;
г) статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлено, що формування
рефракції (процес еметропізації) у дітей, які мешкають в “незабрудненій”
і радіаційно забрудненій зонах, є різним: у дітей 7-12 років із
“незабрудненої” зони, які народились після Чорнобильської аварії,
еметропія відмічена в 9%, а у дітей забрудненої зони – в 26% випадків. У
дітей 13-16 років, які народилися до Чорнобильської аварії,
гіперметропія виявляється частіше в радіаційно забрудненій зоні (44%),
ніж в “незабрудненій (17%), що є ознакою затримки рефрактогенезу.

Вперше встановлено, що у підлітків у віці 16-17,5 років на завершуючій
фазі рефрактогенезу частота міопії є різною залежно від часу їх
народження відносно дати Чорнобильської аварії: у отримавших опромінення
в ембріональному періоді або на першому році життя – 11%; у віці 1-3
років – 29%; у дітей, що народились через 4-6 років після аварії на ЧАЕС
– 5%.

Отримані додаткові дані про те, що частота школярів зі зниженою
гостротою зору для далини в радіаційно забрудненій и “незабрудненій”
зонах є однаковою – 17,5%. Відмічена асиметрія в некоригованій гостроті
зору між очами: у дітей забрудненої зони в 35%, а в дітей
“незабрудненої” зони в 2 рази рідше – в 18,5% випадків.

Уточнені наукові дані про те, що у дітей у віці 15-16 років без
офтальмопатології із радіаційно забрудненої зони об’єм абсолютної
акомодації складав в середньому 8,0 дптр, а у дітей аналогічного віку із
“незабрудненої” зони – у 1,5 рази вище (12 дптр).

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені групи ризику
порушень рефракції у дітей, які мешкають на радіаційно забруднених
територіях: захворювання травного тракту, органів дихання, ЛОР-органів,
патологія сполучної тканини, алергічні захворювання підвищують ризик
виникнення короткозорості в 1,5-3 рази; при відхиленні у фізичному
розвитку (при перевищенні маси тіла порівняно з віковою нормою)
відмічається збільшення частоти міопії в 1,4 рази і гіперметропії в 1,3
рази порівняно з дітьми без означених відхилень); за наявності патології
сполучної тканини та захворювань крові збільшується частота астенопій у
3 рази.

Показано, що в дітей 7-16 років без патології органа зору, які мешкають
в радіаційно забрудненій зоні, гострота зору для далини підвищується з
1,03±0,2 до 1,27±0,23, що може бути використано у якості контрольних
цифр при проведенні профоглядів.

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджені в клінічну
практику Житомирської обласної дитячої лікарні (акт впровадження від
12.04.2006 р.) і Першотравневої дільничної лікарні Овруцького району
Житомирської області (акт впровадження від 19.04.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Ідея вивчення рефракції в дітей в радіаційно
забруднених районах і його взаємозв’язку з соматичною патологією
належить науковому керівникові доктору мед. наук В.І. Сердюченко, а
здійснення ідеї – автору. Дисертантом проведено аналіз літератури за
проблемою впливу малих доз радіації на організм і, зокрема, на орган
зору дітей. Самостійно виконано обстеження 989 дітей у віці від 6,5 до
17 років (1904 оглядів, 15232 досліджень), у тому числі проведено
багаторічне спостереження за станом органа зору 915 дітей протягом 2-11
років; проведена порівняльна оцінка стану рефракції і зорових функцій у
дітей, які мешкають в радіаційно забрудненому і “незабрудненому”
районах. Антропометричні виміри дітей (ріст, вага, обхват голови)
проведені при участі педіатра Першотравневої дільничної лікарні
Овруцького району Житомирської області І.І. Головко. Соматичні діагнози,
виставлені лікарями відповідних спеціальностей Житомирської обласної
дитячої лікарні і спеціалістами НДІ педіатрії, акушерства і гінекології,
м. Київ, взяті із медичних карт амбулаторних хворих. Статистична обробка
отриманих даних проведена спільно з науковим співробітником Інституту
очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України О.І.
Драгомирецькою.

Автором сформульовані висновки і практичні рекомендації, підготовлені
матеріали для публікації спільно з керівником роботи, доктором медичних
наук В.І. Сердюченко.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались та обговорювались на 3 симпозіумі “Діагностика та
профілактика негативних наслідків радіації”, присвяченому пам’яті
доктора біологічних наук Е.В.Михайловської (Київ, 1997); І
Польсько-Українській конференції з офтальмології (Люблін, Польща, 1997);
3-й Міжнародній конференції “Медицинские последствия Чернобыльской
катастрофы. Итоги 15-летних исследований” (Київ, 2001); ІІ конференції
дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та
лікування очної патології у дітей” (Судак, АР Крим, 2003); ІV
Українсько-Польській конференції з офтальмології (Київ, 2003);
науково-практичній конференції “Хірургічне лікування та реабілітація
хворих з офтальмологічною патологією” (Київ, 2004); V
Польсько-Українській конференції з офтальмології (Люблін, Польща, 2006);
науково-практичній конференції з міжнародною участю з дитячої
офтальмології (Євпаторія, АР Крим, 2006); науково-практичній конференції
“Детская офтальмология. Итоги и перспективы” (Москва, 2006); на
засіданні вченої ради Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім.
В.П. Філатова АМН України (Одеса, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 4
статті в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 робіт – в
тезах конференцій, симпозіумів та конгресів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена російською мовою.
Складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів
дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку
літератури. Ілюстрована 35 таблицями, із яких 3 розташовані на окремих
сторінках і 9 рисунками, які розташовані по тексту. Список використаної
літератури містить 170 джерел, розташований на 22 сторінках. Загальний
обсяг дисертації – 164 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Нами проведено багатократне дослідження
протягом 11 років дітей, які мешкають на радіаційно забруднених і
“незабруднених” територіях. Обстежено 989 школярів 1-11 класів 1981-1992
рр. народження, що проживають в одній клімато-географічній зоні
Житомирської області, але в екологічно різних районах.

1 група (основна) – 533 школяра із радіаційно забруднених населених
пунктів Овруцького району. Вона складалась із двох підгруп: 1 – 485
школярів у віці 6,5-16,5 років, які мешкають у місцевості з забрудненням
радіонуклідами за цезієм-137 5-10 Кі/кмІ (пгт. Першотравневе і село
Прилуки); 2 – 48 школярів у віці 8-15 років із місцевості з забрудненням
за цезієм-137 10-15 Кі/кмІ (села Рудня, Бережесть, Людвинівка,
Виступовичі). У більшості досліджень діти обох підгруп розглядались
одночасно і трактувались як діти, що проживають в радіаційно забрудненій
зоні (РЗ).

2 групу (контрольну) склали 334 школяра у віці від 6,5 до 16,5 років,
котрі мешкають в Баранівському районі (“незабруднена” зона – НЗ).

3 група (додаткова) складалась із 122 школярів у віці 16-17,5 років з
м. Олевська Житомирської області (забрудненість радіонуклідами за
цезієм-137 5-15 Кі/кмІ), які були однократно обстежені для збільшення
репрезентативності групи дітей, що народились в період з 26 квітня 1985
р. по січень 1987 р. Результати проведеного огляду аналізувались разом з
результатами обстеження 42 випускників середньої школи пгт.
Першотравневе 16-17,5 років (всього 164 дитини). Це дослідження
проведено для вивчення стану рефракції і функцій органа зору у дітей, що
отримали вплив радіації в ембріональному періоді і на першому році життя
порівняно з такими ж показниками школярів аналогічного віку із
незабрудненого району. В усіх 3 групах в цілому проведено 1904 огляди,
здійснено 15232 досліджень. Кожна дитина 1 і 2 груп була обстежена нами
від 1 до 7 разів, при цьому більше половини дітей (51,4%) були оглянуті
від 2 до 7 разів. Всього оглядів у цих двох групах було 1782 (14256
досліджень).

Офтальмологічне обстеження включало наступні методики: візометрія для
далини і зблизька, визначення положення очей і рухливості очних яблук,
дослідження характеру бінокулярного зору за допомогою кольоротеста ЦТ-1,
визначення найближчої точки ясного зору (НТЯЗ) методом провокування
монокулярної диплопії за допомогою решіткової діафрагми І.О. Вязовського
і В.І. Сердюченко (1985) з наступним визначенням об’єму абсолютної
акомодації (ОАА), дослідження найближчої точки конвергенції (БТК),
біомікроскопія; після 1-кратної інстиляції 1% розчину тропікаміду
проводили офтальмоскопію і скіаскопію; при виявленні аномалій рефракції
призначали атропінізацію.

Всіх дітей опитували на предмет астенопічних скарг: їх характер, час їх
появлення з моменту початку зорового навантаження. Із медичних карт
амбулаторних хворих отримували відомості про перенесені дитиною
загальносоматичні захворювання.

За загальноприйнятими методиками здійснювали антропометричні дослідження
(виміри росту, ваги, обхвату голови), з використанням комп’ютерної
програми ANTHRO 1.2 (безкоштовно поширюваної ВООЗ) розраховували Z-scor
індекси: росто-віковий (HAZ) і масо-віковий (WAZ), які показують ступінь
відхилення росту або маси обстежуваної дитини від стандартних величин,
виражений величиною, кратною числу стандартних відхилень, а також
масо-ростовий індекс (BMI).

У роботі застосовані стандартні методи оцінки числених перемінних з
використанням критерію Ст’юдента для зв’язаних і незв’язаних виборок.
При порівнянні середніх значень чисельних параметрів в декількох групах
одночасно був використаний дисперсійний аналіз з наступним використанням
критерію Н’юмена Кейлса. Оцінку зв’язку ознак в таблицях спряженості
проводили з використанням критерію чІ.

Для порівняльного аналізу частоти зустрічаємості порушень рефракції
залежно від ступеня радіоактивного забруднення зони мешкання був
використаний показник “відношення шансів” (Odds Ratio, або OR). В усіх
статистичних процедурах різниці вважали достовірними при р0,3).

Порівняльні дані про розподіл видів рефракції за сферичним еквівалентом
у дітей РЗ і НЗ наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльний розподіл видів рефракції за сферичним еквівалентом у дітей
“незабрудненої” (НЗ) і радіаційно забрудненої (РЗ) зон за даними першого
огляду (n=1734)

Рефракція НЗ

кількість

око (%) РЗ

кількість

око (%) Р

Еметропія 229 (34,28) 316 (29,64) 0,04

Міопія слабкого ступеня (0,5-3,0 дптр) 15 (2,25) 63 (5,91) 0,0003

Міопія середнього ступеня (3,25-6,0 дптр) 10 (1,5) 4 (0,38) 0,011

Міопія високого ступеня (>6,0 дптр) 10 (1,5) 6 (0,56) 0,048

Гіперметропія слабк. ст. (0,5-3,0 дптр) 387 (57,93) 656 (61,54) 0,14

Гіперметропія середн. ст. (3,25-6,0 дптр) 13 (1,95) 18 (1,69) 0,69

Гіперметропія високого ст. (>6,0 дптр) 4 (0,60) 3 (0,28) 0,31

Всього очей 668 1066

З таблиці виходить, в обох зонах превалювала гіперметропія слабкого
ступеня і еметропія. У РЗ достовірно рідше в порівнянні з НЗ
зустрічалась еметропія (29,6% і 34,3%, р=0,04) і достовірно частіше –
міопія слабкого ступеня (5,9% і 2,3%, р=0,0003). Слід відмітити, що
міопія високого ступеня діагностована в обох зонах, була спадковою, і
частота міопії визначалася генетичною схильністю.

Оскільки вік дітей – один з основних чинників формування рефракції, то
вплив зони мешкання (тобто роль радіаційного чинника) аналізувався у
дітей одного віку. Вперше виявлено, що формування рефракції (процес
еметропізації) у дітей, що проживають в “незабрудненій” і радіаційно
забрудненій зонах, різне: у школярів 7-12 років з “незабрудненої” зони,
що народилися в 1987-1992 рр., еметропія відмічена в 0,0-18,8% випадків,
а у дітей забрудненої зони – в 12,3-39,0% випадків. У школярів 13-16
років, що народилися в 1981-1986 рр., еметропія виявлена частіше в
“незабрудненій” зоні (60,0-81,8%) порівняно з забрудненою (35,3-47,9%).
З іншого боку, у дітей 7-12 років з НЗ гіперметропія виявлена в
70,0-100,0%, а в РЗ – в 50,0-83,3% випадків; у дітей 13-16 років –
відповідно у 6,8-27,5% і 35,3-53,4%.

Дані про частоту гіперметропії в дітей різного віку за даними першого
огляду представлені на рис. 1, з якого видно, що у дітей одного віку в
молодших вікових групах до 12 років включно відсоток виявленої
гіперметропії в РЗ є зниженим порівняно з НЗ.

Рис. 1. Відсоток виявлення гіперметропії у дітей різної вікової
категорії залежно від зони мешкання.

У дітей 11-14 років, які мешкають в РЗ, відсоток виявленої гіперметропії
залишається приблизно на одному рівні (49,1-54%, р>0,3), що свідчить про
гальмування процесу посилення рефракції. У дітей 13-16 років з РЗ
відсоток виявлення гіперметропії виявляється значно вищим, ніж у
однолітків, що проживають в НЗ. Відмінності в частоті виявлення
гіперметропії в кожному віці істотні: р0,3), а також
гіперметропічного (3,6% в НЗ і 3,3% в РЗ, р>0,3) і міопічного
астигматизму (відповідно 1,05% і 1,03%, р>0,3) в обох зонах практично
однакова. Проте частота змішаного астигматизму (відповідно 0,45% і 1,6%,
р=0,03) була вищою в радіаційно забрудненому районі. Змішаний
астигматизм був відмічений майже в усіх вікових групах дітей РЗ, тоді як
в НЗ він був діагностований лише у 13-річних школярів.

Встановлено, що частота анізометропії була практично однаковою у
школярів обох зон (22,4% і 22,7%, р>0,3); при цьому у тих та інших
переважала анізометропія невеликого ступеня – до 2,0 дптр (19,8% і
20,8%, р>0,3).

Досліджена динаміка змін рефракції протягом 5 років у дітей, що мешкають
в радіоактивно забрудненій і “незабрудненій” зонах. Для проведення цього
етапу дослідження з бази даних були відібрані результати обстеження
тільки тих дітей, щодо яких були повторні дані стану рефракції з
інтервалом в 5 років після попереднього огляду (159 дітей з НЗ і 188 – з
РЗ). Середній вік дітей на момент першого огляду складав в “чистій” зоні
9,3(1,6 роки, в забрудненій – 9,4(2,3 роки (р=0,45). При аналізі
динаміки рефракції до групи гіперметропії увійшли діти зі сферичною
гіперметропією і гіперметропічним астигматизмом, в групу міопії – діти
зі сферичною міопією і міопічним астигматизмом. Окремою групою виділені
діти зі змішаним астигматизмом.

За даними першого огляду дітей в НЗ гіперметропічна рефракція виявлена в
91,5%, еметропія – в 5,7%, міопія – в 2,8% випадків. Через 5 років
частота гіперметропії зменшилася в 2 рази (44%), частота еметропії
збільшилася в 8,5 раз (48,4%), міопії – в 2,5 рази (6,9%), в 2 випадках
виявлено змішаний астигматизм (0,6%). На момент першого огляду в РЗ
також переважали діти з гіперметропією, але їх було менше, ніж в НЗ
(76,1%, р?8 ae ¬ ? O ae ue „?’¤ " $ * , 8 ’ c ? ® 3/4 E O TH a ?? (Середня величина посилення рефракції у дітей НЗ при початковій еметропії склала (0,29±0,6) дптр (р=0,06), при гіперметропії – (0,65±0,95) дптр (р=0,000), при міопії – (1,31±2,26) дптр (р=0,12); у дітей РЗ – відповідно (0,16±0,43) дптр (р=0,003), (0,57±0,59) дптр (р=0,000), (2,45±2,46) дптр (р=0,012). Отже, статистично значуще посилення рефракції відбулося у дітей РЗ при всіх її початкових видах, а у дітей НЗ – тільки при початковій гіперметропії. Проведено вивчення розподілу рефракції у підлітків у віці 16-17,5 років залежно від часу їх народження відносно дати Чорнобильської аварії. Показано, що частота міопії була різною: у тих, що отримали опромінення в ембріональному періоді або на першому році життя – 11%, у віці 1-3 років – 29%, у дітей, які народилися через 4-6 років після аварії на ЧАЕС - 5%. Нами проведено порівняльний аналіз стану рефракції у віддалені терміни (2007 р. у порівнянні з 2001 р.) за даними “поперечних зрізів” у школярів 15-17 років, тобто у вікових групах, де закінчено формування рефракції і була виявлена найбільша частота короткозорості на першому етапі досліджень (1996-2001 рр.). Встановлено зменшення поширеності аномалій рефракції в 2007 р. в порівнянні з 2001 р. Так, серед обстежених в 2007 р. старшокласників 15-17 років, що народилися в 1990-1992 рр., істотно знизилася порівняно з дітьми аналогічного віку, що народилися в 1984-1986 рр. і були обстежені в 2001 р., частота міопії (з 24,3% до 5,2%, р=0,0000). Зменшилася також частота дітей з гіперметропією (з 20,6% до 11,05%, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020