ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЗІНЧЕНКО Вікторія Олегівна

УДК 378:33

Формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей на початковому етапі навчання

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті
імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Савченко Сергій Вікторович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,

в.о. ректора.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Волкова Наталія Павлівна,

Дніпропетровський національний

університет, доцент кафедри педагогіки

і психології;

кандидат педагогічних наук

Коляда Михайло Георгійович,

Донецький інститут соціальної освіти, декан економічного факультету.

Захист відбудеться 14 лютого 2008 року о 15 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному
педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011,
м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного
педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ,
вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 14 січня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний науково-технічний розвиток, зміни в
соціально-економічному устрою держав, глобалізація економіки з новою
силою ставлять питання професійної реалізації особистості відповідно до
нових потреб суспільства. Економістам відводиться особлива роль у
вирішенні цих завдань, а також розв’язанні в Україні економічної кризи
та виходу держави на світовий ринок.

Сучасному українському господарству необхідні фахівці, які вміють творчо
використовувати у своїй професійній діяльності отримані знання,
володіють методами й прийомами їх реалізації в практичній діяльності,
особливо при виникненні нестандартних ситуацій. Вирішення такого
складного завдання не можливе лише за рахунок удосконалення навчальних
програм, планів та навчально-методичних розробок. Необхідно врахування
психолого-педагогічних закономірностей навчання й виховання фахівців,
визначення шляхів постійного формування професійної спрямованості
протягом усього періоду навчання студентів у ВНЗ та пошук педагогічних
заходів щодо вдосконалення ефективності цього процесу.

Різні аспекти проблематики формування професійної спрямованості
студентів економічних спеціальностей у ринкових умовах досліджуються в
працях українських та російських науковців, зокрема: теоретико-методичні
основи професійного становлення молоді (Л. Буйновська, К. Варнавських,
В. Виноградов, О. Джура, М. Дуранов, С. Єпіфанова, Б. Ількевич,
О. Новиков, В. Петрук, М. Станкін, М. Чобітько та ін.); розробка моделі
спеціаліста (О. Матвієнко, О. Мельничук, Є. Мухачева, О. Романовський,
Л. Сьомушина, В. Шадріков, С. Щенніков та ін.); питання професійної
підготовки (В. Бобров, Ф. Веселков, Ю. Голубєв, В. Дюков,
В. Євтушевський, С. Комар, В. Орлов, Л. Попова, А. Солов’єнко, В. Стасюк
та ін.); формування професійної спрямованості й компетентності майбутніх
економістів (О. Бабаян, В. Бобров, А. Войнаровський, В. Волкова,
М. Заворочай, М. Коляда, С. Коптякова, О. Куліш, Т. Распопова,
Г. Романова та ін.). Ученими активно здійснюється пошук шляхів
ефективного формування професійної спрямованості майбутніх економістів,
використовуючи можливості інформатики, математики, іноземної мови,
екології або економічних дисциплін професійно орієнтованого блоку. Проте
питанням формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей на початковому етапі навчання майже не приділяється
уваги, незважаючи на визначальну роль фундаментальної економічної
освіти в професійній підготовці цих фахівців.

Початковий етап навчання характеризується відсутністю понятійної бази зі
спеціальності та наявністю надто слабкого зв’язку з практикою
діяльності економіста в навчальних програмах і дидактичних матеріалах з
економічних дисциплін; незначним урахуванням різноманітних факторів
зовнішнього середовища в змісті навчального матеріалу.

Аналіз можливостей ефективного розв’язання в теорії й практиці проблем
формування професійної спрямованості в студентів економічних
спеціальностей на початковому етапі навчання дозволив виявити низку
суперечностей між:

потребою суспільства й народного господарства у високому якісному рівні
підготовки майбутніх економістів та недостатнім усвідомленням значення
фундаментальної економічної освіти в цьому процесі, необхідністю
гармонійного поєднання теоретичної й практичної підготовки з
орієнтуванням на фахову спрямованість;

необхідністю формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей на початковому етапі навчання та невизначеністю
педагогічних умов, що сприяють ефективності досліджуваного процесу.

Ці суперечності й науково-практичні потреби щодо їх розв’язання, а також
урахування стану дослідження вищеозначеної проблеми й доцільності її
розробки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування
професійної спрямованості студентів економічних спеціальностей на
початковому етапі навчання”.

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційного дослідження включена до плану науково-дослідної роботи
кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету
імені Тараса Шевченка, а також до плану роботи відділу з організації
наукових досліджень ЛНПУ імені Тараса Шевченка, відповідно до основних
напрямків дослідження АПН України в межах комплексної теми:
„Модернізація діяльності вищого закладу освіти в контексті європейської
інтеграції” (державний реєстраційний номер 0103V004993). Тему дисертації
затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки
і психології України (протокол № 6 від 14.06.2005 р.).

Об’єкт дослідження – процес формування професійної спрямованості
студентів економічних спеціальностей.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування в студентів
економічних спеціальностей професійної спрямованості на початковому
етапі навчання.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та
експериментальній перевірці педагогічних умов, що сприяють підвищенню
ефективності формування професійної спрямованості майбутнього економіста
на початковому етапі навчання в процесі його загальнопрофесійної
економічної освіти.

В основу дослідження була покладена гіпотеза: ефективність формування
професійної спрямованості майбутніх економістів на початковому етапі
навчання забезпечується реалізацією таких педагогічних умов:

забезпечення взаємозв’язку навчального матеріалу фундамен-тальних
економічних дисциплін зі змістом господарської діяльності підприємств
при набутті студентами знань, умінь та навичок вирішення
організаційно-управлінських та фінансово-господарських завдань;

надання спрямованості фундаментальної економічної освіти на формування в
студентів мотивів до оволодіння професійно значущими знаннями та
вміннями;

наближення процесу підготовки студентів до практичної діяльності
економіста сучасного підприємства.

Відповідно до мети, об’єкта, предмета та гіпотези дослідження було
визначено такі завдання:

На підставі аналізу психологічної, педагогічної та економічної
літератури визначити теоретико-методичні засади формування професійної
спрямованості майбутніх економістів.

Дослідити фактори, що впливають на процес формування професійної
спрямованості студентів економічних спеціальностей на початковому етапі
навчання.

Розробити та науково обґрунтувати модель формування професійної
спрямованості особистості майбутніх економістів на початковому етапі
навчання.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні
умови, що сприяють підвищенню ефективності формування професійної
спрямованості студентів економічних спеціальностей на початковому етапі
їх навчання.

Методологічну основу дослідження становлять: положення теорії пізнання
про активну роль особистості в засвоєнні знань, теорії поетапного
формування розумових дій; концепція активізації пізнавальної діяльності
та самостійності студентів, виховання та розвитку творчих здібностей
особистості; концепція системного, діяльнісного, особистісно
орієнтованого та професійно орієнтованого підходів до організації
навчання; концепція професійного навчання щодо організації професійної
діяльності суб’єктів економічних відносин; принципи загальної психології
про єдність свідомості й діяльності; стратегія формування мотивації
навчання.

Теоретичною основою дослідження є положення й висновки про: зміст освіти
та основ теорії навчання (С. Архангельський, Ю. Бабанський,
В. Галузинський, М. Євтух, В. Загвязинський, В. Ляудіс, М. Махмутов,
П. Підкасистий, І. Підласий, Г. Селевко, С. Смирнов); базові положення
системного підходу (Т. Жижко, М. Каган, Н. Кузьміна, Л. Лук’янова,
В. Могилевський, З. Решетова, В. Садовський); діяльність як основу
становлення особистості (П. Атаманчук, Л. Божович, І. Дуранов,
В. Жернов, І. Зайнуліна, І. Зимня, С. Коптякова, В. Менедерецький,
О. Новиков, В. Садовський, П. Самойленко, Л. Сьомушина); особистісно
орієнтований підхід до виховання й професійної освіти (В. Бєліков,
М. Вікуліна, Т. Дмитренко, В. Жернов, В. Загвязинський, Б. Ількевич,
С. Коптякова, П. Образцов, С. Подмазін, С. Савченко, Л. Сьомушина,
М. Чобітько); теорію й практику моделювання (Л. Апостель,
С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Безпалько, В. Вєніков, Р. Габдреєв,
О. Дахін, Г. Клаус, В. Міхєєв, О. Сердюк, А. Федотов, Д. Хорофас,
В. Штофф); психологію формування спрямованості особистості (Б. Ананьєв,
Л. Божович, І. Зимня, О. Леонтьєв, В. Мерлін, А. Петровський,
К. Платонов, С. Рубінштейн, П. Якобсон); загальні питання професійної
орієнтації та самовизначення молоді (О. Голомшток, Е. Зеєр, І. Звєрев,
Л. Йовайша, Є. Климов, Н. Нізимов, Є. Павлютенков, О. Сейтешев,
М. Тітма, В. Чебишев, П. Шавір); аспекти формування професійної
спрямованості студентів ВНЗ (С. Архангельський, Е. Зеєр, Є. Климов,
Г. Костюк, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Сластьонін, С. Смирнов,
Н. Тализіна, Ю. Укке); аспекти підготовки економістів (О. Бабаян,
В. Волкова, М. Заворочай, М. Коляда, С. Коптякова, О. Куліш,
Т. Распопова, Г. Романова, В. Стасюк, В. Терес).

Для вирішення поставлених завдань та досягнення мети було застосовано
комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз педагогічної,
психологічної та економічної літератури з проблем формування професійної
спрямованості студентів економічних спеціальностей для визначення
напрямків дослідження та поняттєво-категоріального апарату;
класифікація, систематизація та узагальнення теоретичних даних для
з’ясування сутності формування професійної спрямованості студентів
економічних спеціальностей та завдань, що має вирішувати сучасний
економіст у практичній діяльності; контент-аналіз нормативно-правових
документів та робочих планів для визначення причин несформованості
професійної спрямованості в абітурієнтів та студентів економічних
спеціальностей молодших курсів ВНЗ; факторний аналіз для визначення
факторів зовнішнього середовища, що значною мірою впливають на
оволодіння студентами фундаментальними економічними знаннями та
формування професійної спрямованості; моделювання для створення
теоретичної моделі процесу формування професійної спрямованості
студентів економічних спеціальностей на початковому етапі навчання;
узагальнення та систематизація для концептуалізації основних теоретичних
положень; емпіричні – діагностичні (анкетування, бесіди), обсерваційні
(спостереження) – для виявлення новоутворень у структурі компонентів
професійної спрямованості; статистичні для кількісної та якісної обробки
даних; верифікація отриманої інформації шляхом зіставлення даних
дослідження; узагальнення педагогічного досвіду з метою визначення
педагогічних умов щодо покращення процесу формування професійної
спрямованості майбутніх економістів; педагогічний експеримент та
моніторинг для вивчення стану досліджуваної проблеми, перевірки
ефективності запропонованої моделі та педагогічних умов формування
професійної спрямованості студентів економічних спеціальностей на
початковому етапі навчання.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота
виконувалася в Луганському національному педагогічному університеті
імені Тараса Шевченка, Донецькому національному університеті економіки і
торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського, Східноукраїнському національному
університеті імені Володимира Даля впродовж 2003 – 2007 рр. Усього
дослідженням було охоплено понад 790 осіб, з них: 732 студенти, 43
викладачі, 15 економістів сучасних підприємств Луганської та Донецької
областей.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягає в
тому, що:

уперше теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено
ефективність педагогічних умов, що забезпечують сформованість
професійної спрямованості студентів економічних спеціальностей на
початковому етапі навчання; здійснено факторний аналіз зовнішнього
середовища економічного навчання студентів та виявлено ступінь впливу
факторів зазначеного середовища на рівень професійної підготовки
сучасного економіста; теоретично обґрунтовано зміст поняття „професійна
спрямованість студентів економічних спеціальностей”;

удосконалено положення щодо визначення структурних компонентів
професійної спрямованості студентів економічних спеціальностей, їх
змістовних характеристик;

подальшого розвитку набули наукові уявлення про ефективне формування
професійної спрямованості студентів економічних спеціальностей на
початковому етапі навчання; моделювання процесу формування професійної
спрямованості; визначення критеріїв та рівнів професійної спрямованості
майбутніх економістів зі встановленням кількісних показників щодо
оцінювання ефективності досліджуваного процесу при застосуванні
відповідних педагогічних умов.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній
готовності до впровадження в навчальний процес ВНЗ: розроблених
методичних рекомендаціях щодо підготовки професійно орієнтованого
навчального матеріалу фундаментальних економічних дисциплін, розробки та
використання проблемних і творчих завдань з алгоритмом їх самостійного
розв’язання студентами, застосування інструктивно-виконавчого,
пояснювально-репродуктивного, спонукаль-но-продуктивного і
спонукально-творчого методів навчання в процесі викладання
фундаментальних економічних дисциплін; робочої програми та
навчально-методичного посібника з курсу „Вступ до спеціальності
„Фінанси”. Результати дослідження можуть бути використані в професійній
підготовці фахівців у галузі економіки, у системі допрофесійної
підготовки, у самостійній роботі студентів молодших курсів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи
викладачів економічних кафедр Інституту економіки та бізнесу Луганського
національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка
про впровадження № 1/2469 від 26.11.07 р.); Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля (довідка про
впровадження № 107-115-1786/83 від 28.08.07 р.); Донецького
національного університету економіки і торгівлі ім.
М.І. Туган-Барановського (довідка про впровадження № 1302/1414 від
03.07.07 р.).

Особистий внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві (О. Дюбо),
полягає в дослідженні проблем впливу вищої освіти на стан ринку праці та
зміни попиту на освіту у зв’язку з переходом до нового типу зайнятості в
умовах становлення ринкових відносин в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки
дослідження обговорювались та здобули позитивну оцінку на засіданнях
економічних кафедр Східноукраїнського національного університету імені
Володимира Даля, Донецького національного університету економіки і
торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського, кафедрі педагогіки та економічних
кафедрах Луганського національного педагогічного університету імені
Тараса Шевченка. Основні положення дисертаційного дослідження було
обговорено на науково-практичних конференціях різного рівня –
Міжнародних: „Динаміка наукових досліджень ‘2004” (Дніпропетровськ,
2004), „Управление человеческими ресурсами: государство, регион,
предприятие” (Донецьк, 2006), „Соціально-економічний розвиток України в
умовах євроінтерграції” (Луганськ, 2007); регіональній:
„Соціально-економічні проблеми перетворення громадянського суспільства:
сучасне і майбутнє” (Луганськ, 2004).

Публікації. Зміст і результати дослідження викладено у 12 публікаціях
автора: 1 навчально-методичному посібнику, 11 статтях (з них 7
опубліковано в провідних фахових виданнях).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів,
висновків, списку використаних джерел (261 найменування, з них 7
іноземними мовами), 16 додатків на 59 сторінках. Загальний обсяг роботи
– 264 сторінки. Робота містить 14 малюнків та 6 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та стан її дослідження,
визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідної роботи;
визначено методологічні й теоретичні засади, методи дослідження й етапи
експериментальної роботи; висвітлено наукову новизну й практичне
значення дисертації; подано інформацію щодо апробації та впровадження
отриманих результатів і структури роботи.

У першому розділі – „Теоретико-методичні основи формування професійної
спрямованості студентів економічних спеціальностей” – проведено
теоретико-методичний аналіз формування професійної спрямованості
студента, розкрито сутність понять „професійна спрямованість” та
„професійна спрямованість студентів економічних спеціальностей”,
визначено сутність формування професійної спрямованості студентів
економічних спеціальностей на початковому етапі навчання та фактори, що
впливають на цей процес.

Спираючись на значне теоретико-методологічне підґрунтя (О. Голомшток,
Е. Зеєр, Є. Климов, Г. Костюк, Н. Кузьміна, А. Маркова, Н. Нізимов,
Є. Павлютенков, О. Сейтешев, П. Шавіра та ін.) і сучасні дослідження
проблем формування професійної спрямованості, визначено, що вирішальне
значення у становленні особистості належить провідній діяльності, яка
відбувається в той період життя людини, що пов’язаний з вибором,
підготовкою до виконання та виконанням дорослою людиною професійної
діяльності, яка має соціальну значущість і потребує спеціальних знань,
умінь і навичок, а також професійно зумовлених якостей особистості.

Професійну спрямованість студентів розуміємо як різнобічне явище, що
включає уявлення про цілі, мотиви, які спонукають до визначеного виду
діяльності, та емоційне ставлення до неї – любов, задоволення, потребу.
Професійна спрямованість характеризується повнотою, рівнем,
інтенсивністю, дієвістю та стійкістю. Напрямами розвитку професійної
спрямованості є збагачення системи мотивів та підвищення її рівня, що
може бути досягнуто завдяки поєднанню інтересів особистості та
суспільства.

Оскільки професійна спрямованість поєднує в собі розуміння змісту
професії, мотиви щодо оволодіння нею та здійснення певного напряму
професійної діяльності, то можливо виділити в ній три основних
компоненти – змістовий, мотиваційний та функціонально-діяльнісний.
Змістовий компонент розкривається через зміст конкретної професійної
освіти, що передбачає підготовку студентів до виконання визначених
професійних дій, набуття певних професійних знань та вмінь. Мотиваційний
та функціонально-діяльнісний компоненти визначають цілеспрямованість
професійної поведінки.

Дослідження робіт Р. Бібріха, І. Васильєва, І. Володарської,
А. Маркової, А. Мітіної, Н. Тализіної та інших свідчить про необхідність
з’ясування особливостей, притаманних кожній спеціальності, що
проявляються в комплексі завдань, які майбутні фахівці мають вирішувати
в практичній діяльності. Комплекс цих завдань створює систему, що
розуміється як модель спеціаліста – опис того, до чого може бути здатний
фахівець, до виконання яких функцій він підготовлений і якими якостями
володіє.

Окреслення основних завдань, які повинен виконувати сучасний економіст у
практичній діяльності, дозволило подати таке визначення: професійна
спрямованість студентів економічних спеціальностей є складовою
спрямованості їхньої особистості, що забезпечує визначення цілей,
цілісність та стійкість навчально-пізнавальної діяльності студента з
отримання знань і вмінь для виконання організаційно-управлінської,
фінансово-господарської, обліково-розрахункової,
інформаційно-аналітичної, маркетингової, інноваційної,
проектно-дослідницької та нормативно-правової діяльності економіста та
виявляється в його професійно значущих принципах, поглядах,
переконаннях, ідеалах, настановах, потребах, мотивах, інтересах і
бажаннях.

Сутність формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей є процесом створення мотивів навчально-пізнавальної
діяльності щодо оволодіння професійно значущими знаннями та вміннями
завдяки розумінню студентами основних завдань, які має виконувати
майбутній економіст у практичній роботі, а також ролі та місця цих
фахівців у соціально-економічному розвитку держави. Зазначене є, з
одного боку, результатом професійної спрямованості освіти, з іншого – її
головною метою.

На ефективність навчально-виховного процесу й формування професійної
спрямованості студентів комплексно впливає велика кількість
різноманітних факторів – детермінантів соціально-педагогічних процесів
та явищ, що зумовлюють рух розвитку останніх. Дослідження робіт
Г. Дементьєва, Л. Кулікової, Ч. Куписевича, А. Мудрика, П. Осипова,
І. Підласого, С. Савченка, Н. Стучинської дозволили виявити вплив на
процес навчання та формування професійної спрямованості економістів
психолого-педагогічних і соціально-економічних факторів.

До основних психолого-педагогічних факторів, які впливають на формування
професійної спрямованості, належать: зміст навчального матеріалу;
різноманітні методи, форми та засоби навчально-виховної роботи;
особистість викладача та його професіоналізм; стан матеріально-технічної
бази ВНЗ; готовність студентів до навчальної діяльності, їх
психологічний стан і наявність мотивації до навчання за обраною
професією.

Важливим аспектом формування професійної спрямованості є наявність
мотивації вибору та навчання за визначеною професією, потреби щодо
оволодіння та позитивного ставлення до неї, наявність здібностей,
інтересів та професійних планів – усього того, що складає мотиваційний
компонент професійної спрямованості студента і який є провідним серед
інших її компонентів на початку навчання у ВНЗ.

При визначенні психолого-педагогічних факторів, що впливають на процес
формування професійної спрямованості, необхідним є також урахування
особливостей початкового етапу навчання, який містить безліч проблем,
пов’язаних з процесом адаптації студентів у ВНЗ. Під адаптацією
початкового етапу навчання розуміється процес подолання труднощів при
включенні особистості першокурсника в навчальний процес ВНЗ та входження
в новий колектив. Науковці виділяють три основні форми адаптації цього
періоду: професійну, дидактичну та соціально-психологічну.

Констатувальний етап експерименту передбачав визначення рівня
сформованості професійної спрямованості студентів та основних труднощів,
які виникають у їхній навчально-пізнавальній діяльності.

Для оцінювання рівня професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей були розроблені такі критерії: розуміння студентом змісту
своєї майбутньої професії; наявність та рівень оволодіння студентом
загальнопрофесійних знань і вмінь для виконання
організаційно-управлінської, фінансово-господарської,
обліково-розрахункової, інформаційно-аналітичної, маркетингової,
інноваційної, проектно-дослідницької та нормативно-правової видів
діяльності; усвідомлення професійної значущості навчально-пізнавальної
діяльності, інтенсивність, наполегливість, самостійність та творчість у
ній; наявність у студентів професійно значущих цілей; сформованість
професійно значущих принципів, поглядів, переконань, ідеалів, потреб,
мотивів, інтересів, бажань. На підставі цих критеріїв були визначені
рівні сформованості компонентів професійної спрямованості студентів
економічних спеціальностей: низький, середній, високий.

3/4 A Ae 8 \ ° e –

E

.

4 6 8 ° e x

„@

„Ly^„@

„@

^„@

„@

^„@

„@

„Ly^„@

???????????????$??? за кордон – 20,3 %; мода та престижність сьогодні
цієї професії – 10,3 %. При дослідженні професійних планів та майбутньої
самореалізації студентів домінуючими є бажання займатися приватним
підприємництвом (21,2 %), керувати великим колективом (19,4 %),
працювати в банку (17,3 %) та займатися високоприбутковою діяльністю
(17,3 %). Дослідження мотивів вибору професії на підставі методики,
запропонованої Є. Павлютенковим, виявило такі провідні мотиви:
матеріальні, пізнавальні та пов’язані із змістом роботи.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту свідчить, що
рівень професійної спрямованості майбутніх економістів нижче середнього,
і хоча серед мотивів вибору професії пізнавальні інтереси є провідними,
на початковому етапі навчання вони ще не узгоджуються в студентів
економічних спеціальностей зі змістом майбутньої професії.

Дослідження виявило також труднощі, з якими стикаються студенти на
початковому етапі навчання: нові форми навчально-пізнавальної
діяльності, значний обсяг самостійної роботи та навчальної інформації,
психологічні проблеми щодо взаємодії в новому колективі.

Значний вплив на професійне становлення майбутніх економістів має
зовнішнє середовище – сукупність факторів, що характеризують оточення, у
якому здійснюється діяльність економіста. До факторів зовнішнього
середовища належать політичні, економічні, ринкові, науково-технічні,
соціальні, екологічні та правові.

Для всебічного розгляду впливу факторів зовнішнього середовища на процес
формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей на початковому етапі навчання проведено факторний аналіз
за допомогою трьох груп експертів, а саме: економісти-практики,
викладачі та студенти старших курсів. Установлено, що в процесі
фундаментальної економічної освіти особливого значення набуває
врахування ринкових та економічних факторів діяльності суб’єктів
господарювання, що дає змогу забезпечити принцип зв’язку теорії з
практикою, активізувати пізнавальну діяльність студентів, ефективно
сформувати їхню професійну спрямованість.

У другому розділі „Обґрунтування та експериментальна перевірка
педагогічних умов формування професійної спрямованості студентів
економічних спеціальностей на початковому етапі навчання” досліджено
питання створення моделі формування професійної спрямованості,
обґрунтовуються методологічні підходи, що покладені в основу її
функціонування, складові моделі, їх взаємодія, педагогічні умови, що
сприяють ефективній реалізації процесу формування професійної
спрямованості майбутніх економістів на початковому етапі навчання;
розкривається логіка експериментального дослідження та перевіряється
методика реалізації гіпотези роботи.

Оскільки педагогічна діяльність є складним та багатоплановим об’єктом,
що знаходиться під впливом багатьох змінних, то для підвищення
результативності експериментальної роботи застосовано моделювання як
засіб узгодження різних компонентів системи навчального процесу та
вдосконалення методики викладання.

Спираючись на дослідження щодо застосування моделей і моделювання в
педагогіці Л. Апостеля, С. Архангельського, Ю. Бабанського,
В. Безпалька, В. Вєнікова, Р. Габдреєва, О. Гребенюка, О. Дахіна,
В. Міхєєва, О. Наіна, А. Федотова, В. Штоффа та інших, визначено
характерні риси, завдання, процедуру та можливі результати моделювання
педагогічного процесу. Результатом теоретичної та експериментальної
роботи стала побудова моделі формування професійної спрямованості
студентів економічних спеціальностей на початковому етапі навчання, у
якій узгоджується мета, завдання та певні педагогічні умови.
Методологічну основу моделі (сукупність взаємопов’язаних педагогічних
впливів, які забезпечують ефективну навчально-пізнавальну діяльність
студента) становлять принципи системного, діяльнісного, особистісно
орієнтованого та професійно орієнтованого підходів. Застосування цих
підходів зумовлено такими обставинами:

Формування професійної спрямованості особистості повинно досліджуватися
як цілісне явище з урахуванням усіх структурних елементів, впливу
зовнішніх та внутрішніх факторів освітньої системи.

Діяльність є однією з найважливіших умов формування й розвитку
особистості. Діяльнісний підхід виконує провідну роль при формуванні
функціонально-діяльнісного компонента професійної спрямованості
студентів.

Професійна спрямованість особистості як складова підструктури
особистості не може бути досліджена та сформована без використання
принципів особистісно орієнтованого підходу, який забезпечує розробку
механізмів формування мотиваційних елементів і якостей особистості
студента.

Діяльність студентів завдяки професійно орієнтованому підходу повинна
сприяти формуванню в них значущих для майбутньої професійної діяльності
якостей особистості, знань, навичок і вмінь, які складають змістовий
компонент професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей.

Зазначене дозволяє створити відповідні педагогічні умови щодо реалізації
процесу формування професійної спрямованості майбутніх економістів. Під
педагогічними умовами розуміємо сукупність педагогічних заходів та
вимог, що сприяють ефективному формуванню професійної спрямованості
майбутніх фахівців у галузі економіки. Аналіз психолого-педагогічних
розробок щодо формування професійної спрямованості студентів і
результати власних досліджень дозволили встановити, що ефективність
цього процесу залежить від організації безперервного впливу на
формування професійної спрямованості можливостей курсів допрофесійної
підготовки; фундаментальних економічних дисциплін „Політична економія”,
„Макроекономіка”, „Мікроекономіка”, „Історія економічних учень”,
„Фінанси”, „Гроші та кредит” та курсу „Вступ до спеціальності”.
Визначено педагогічні умови, реалізація яких забезпечить ефективність
формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей на початковому етапі навчання, а саме:

забезпечення взаємозв’язку навчального матеріалу фундамен-тальних
економічних дисциплін зі змістом господарської діяльності підприємств
при набутті студентами знань, умінь та навичок вирішення
організаційно-управлінських та фінансово-господарських завдань;

надання спрямованості фундаментальної економічної освіти на формування в
студентів мотивів до оволодіння професійно значущими знаннями та
вміннями;

наближення процесу підготовки студентів до практичної діяльності
економіста сучасного підприємства.

Ефективна реалізація цих педагогічних умов можлива завдяки наданню
змісту фундаментальних економічних дисциплін професійної спрямованості
та відповідності реаліям господарювання; підбору серед існуючих та
розробки додатково відповідних завдань проблемного й творчого характеру
з наданням алгоритму їх самостійного вирішення студентами; використанню
в аудиторній та позааудиторній роботі на різних етапах вивчення
фундаментальних економічних дисциплін інструктивно-виконавчого,
пояснювально-репродуктивного, спонукаль-но-продуктивного та
спонукально-творчого методів навчання; а також наданню різноманітним
практичним завданням відповідного ступеня індивідуальності для
здійснення безпосереднього взаємозв’язку між студентом і викладачем.

Відповідно до цього внесено корективи в навчальний матеріал лекційних та
практичних занять визначених вище дисциплін з наданням їх змісту
професійної спрямованості; виділені серед існуючих, а також розроблені
додатково завдання творчого та проблемного характеру, алгоритм їх
самостійного вирішення студентами; підготовлена та впроваджена в
навчальний процес робоча програма курсу „Вступ до спеціальності
„Фінанси” зі створенням навчально-методичного посібника; запропоновано
рекомендації щодо застосування визначених методів навчання.

Реалізація зазначених педагогічних умов забезпечила формування
професійно значущих знань і вмінь; реалізацію творчого підходу до
навчально-пізнавальної діяльності та зростання мотивації навчання.

Формувальний етап експерименту проводився в Луганському національному
педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за участю 550 студентів
І – ІІІ курсів спеціальностей „Фінанси”, „Менеджмент організацій” та
„Маркетинг” упродовж 2004 – 2007 рр. Зіставлення результатів рівнів
сформованості професійної спрямованості в експериментальних та
контрольних групах показало ефективність реалізації в навчальному
процесі визначених у дослідженні педагогічних умов. Доведено дискретний
вплив цих педагогічних умов на компоненти професійної спрямованості:
реалізація першої педагогічної умови переважно впливає на змістовий
компонент професійної спрямованості, другої – на
функціонально-діяльнісний, а третьої педагогічної умови – на
мотиваційний компонент.

Результати експерименту дозволили дійти висновку, що лише за умови
реалізації сукупності педагогічних умов можна забезпечити на початковому
етапі навчання ефективність формування в студентів економічних
спеціальностей професійної спрямованості. Зазначене підтверджено
розрахунками коефіцієнтів ефективності формування професійної
спрямованості за методикою М. Грабаря, В. Полонського та Т. Ільїної, а
саме: коефіцієнт ефективності засвоєння студентами професійно значущих
знань (k з); коефіцієнт ефективності формування у студентів професійно
значущих умінь (kв); коефіцієнт ефективності використання професійно
значущих знань для вирішення проблемних і творчих завдань, властивих
діяльності сучасного економіста (kпт); коефіцієнт ефективності
формування в студентів мотивів діяльності щодо оволодіння професійно
значущими знаннями та вміннями (kм); узагальнюючий коефіцієнт
ефективності формування професійної спрямованості особистості студентів
економічних спеціальностей (k ф) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Статистичні зміни показників ефективності формування професійної
спрямованості майбутніх економістів

Період проведення формувального етапу експерименту k з k в k пт k м k ф

2004 – 2005 навч. рік 1,00 0,99 0,99 1,05 1,01

2005 – 2006 навч. рік 1,075 1,00 1,075 1,13 1,07

2006 – 2007 навч. рік 1,09 1,02 1,11 1,15 1,09

Приріст зазначених коефіцієнтів у межах 0,01 – 0,09 згідно з цією
методикою визначається статистично значущим, що підтверджує вірогідність
результатів експериментальної роботи.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової
проблеми формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей у процесі вивчення ними фундаментальних економічних
дисциплін, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та
експериментальній перевірці змісту професійної спрямованості майбутніх
економістів та педагогічних умов щодо забезпечення ефективної реалізації
зазначеного феномена.

Теоретико-методичними засадами професійної спрямованості майбутніх
економістів було визначено системний, діяльнісний, особистісно
орієнтований підходи, психологію формування спрямованості особистості,
теорію й практику формування професійної орієнтації майбутніх фахівців.
Це дало змогу визначити професійну спрямованість студентів економічних
спеціальностей як складову спрямованості їхньої особистості, що
забезпечує визначення цілей, цілісність та стійкість
навчально-пізнавальної діяльності студента з отримання знань і вмінь для
виконання організаційно-управлінської, фінансово-господарської,
обліково-розрахункової, інформаційно-аналітичної, маркетингової,
інноваційної, проектно-дослідницької та нормативно-правової діяльності
економіста та виявляється в його професійно значущих принципах,
поглядах, переконаннях, ідеалах, настановах, потребах, мотивах,
інтересах і бажаннях.

Виявлено, що на ефективність процесу формування професійної
спрямованості майбутніх економістів на початковому етапі навчання
комплексно впливають соціально-економічні та психолого-педагогічні
фактори. Установлено, що до основних психолого-педагогічних факторів
належать: зміст навчального матеріалу; різноманітні методи, форми та
засоби навчально-виховної роботи; особистість викладача; стан
матеріально-технічної бази ВНЗ та особливості початкового етапу, які
характеризують готовність студентів до навчальної роботи, наявність у
них навичок самоменеджменту, мотивації до навчання за обраною професією.
На підставі факторного аналізу визначено, що серед соціально-економічних
факторів на процес формування професійної спрямованості майбутніх
економістів на початковому етапі навчання значною мірою впливають
економічні та ринкові фактори, урахування яких у змісті навчального
матеріалу забезпечить поєднання теорії з практикою діяльності економіста
в сучасних ринкових умовах, створить у студентів мотиви до пізнавальної
діяльності та сформує їхню професійну спрямованість.

Теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування професійної
спрямованості студентів економічних спеціальностей, у якій узгоджується
мета, завдання та певні педагогічні умови, що призводить до ефективної
взаємодії підсистеми самоуправління навчально-виховною діяльністю
студента й підсистеми педагогічної діяльності викладача щодо формування
всіх складників професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей.

Розроблено й теоретично обґрунтовано застосування в навчальному процесі
ВНЗ педагогічних умов, що забезпечили ефективне формування професійної
спрямованості студентів економічних спеціальностей на початковому етапі
навчання, а саме: забезпечення взаємозв’язку навчального матеріалу
фундаментальних економічних дисциплін зі змістом господарської
діяльності підприємств при набутті студентами знань, умінь та навичок
вирішення організаційно-управлінських та фінансово-господарських
завдань; надання спрямованості фундаментальної економічної освіти на
формування в студентів мотивів до оволодіння професійно значущими
знаннями та вміннями; наближення процесу підготовки студентів до
практичної діяльності економіста сучасного підприємства. Реалізація
зазначених педагогічних умов здійснена завдяки розробленню методичних
рекомендацій щодо підготовки професійно орієнтованого навчального
матеріалу фундаментальних економічних дисциплін, розробки й використанню
проблемних і творчих завдань та алгоритму їх розв’язання в процесі
самостійної роботи студентів, застосуванню інструктивно-виконавчого,
пояснювально-репродуктивного, спонукально-продуктив-ного і
спонукально-творчого методів навчання в процесі викладання
фундаментальних економічних дисциплін; нових підходів до викладання
курсу „Вступ до спеціальності „Фінанси”.

На основі зіставлення отриманих у проведеному педагогічному експерименті
результатів, їх кількісного та якісного аналізу виявлено, що комплексна
реалізація педагогічних умов призвела до суттєвих статистично значущих
змін у рівні сформованості кожного складника професійної спрямованості й
досліджуваного феномена в цілому. Найбільшу кількість студентів з
високим рівнем сформованості професійної спрямованості зафіксовано в
експериментальних групах, де за умовами експерименту було реалізовано
всі три педагогічні умови.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної
спрямованості та її формування в навчальному процесі ВНЗ. До
перспективних напрямків подальших наукових розробок відносимо
дослідження принципів формування професійної спрямованості в процесі
вивчення професійно орієнтованих дисциплін з визначенням відповідних
педагогічних умов, урахування в процесі формування професійної
спрямованості студентів ВНЗ особливостей навчання в умовах
модульно-кредитної системи та більш широкого використання дистанційних
форм навчання; визначення домінант формування компонентів професійної
спрямованості для різних напрямів економічної підготовки студентів;
оптимізацію відбору змісту, форм, методів і засобів економічної освіти.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

Зинченко В.О. Проблемы формирования учебно-познавательной активности
студентов экономических специальностей // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту
імені Тараса Шевченка. – 2005. – № 7. – С. 240 – 246.

Зінченко В.О. Теоретичні аспекти формування професійної спрямованості
майбутніх економістів на початковому етапі навчання // Вісн. Луган. нац.
пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2006. – № 6. – С. 223 – 228.

Зінченко В.О. Соціально-економічні фактори та їх вплив на процес
формування професійної спрямованості майбутніх економістів // Засоби
навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. / За заг. ред.
проф. В.І. Євдокимова та О.М. Микитюка. – 2006. – № 25. – С. 216 – 223.

Зінченко В.О. Моделювання професійної спрямованості особистості
майбутніх економістів // Нова педагогічна думка. – 2006. – № 3. – С.19
– 25.

Зінченко В.О. Вплив психолого-педагогічних факторів на процес формування
професійної спрямованості студентів економічних спеціальностей //
Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр./ За заг. ред.
В.І. Сипченка – Слов’янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. – Вип. ХХХІІІ. – С. 9
– 17.

Зінченко В.О. Врахування психолого-педагогічних особливостей початкового
етапу навчання на формування професійної спрямованості студентів
економічних спеціальностей // Освіта Донбасу. – 2007. – № 1. – С. 78 –
81.

Зінченко В.О. Створення комплексу педагогічних умов для підвищення
ефективності формування професійної спрямованості // Вісн. Луган. нац.
пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2007. – № 12. – Ч.2. – С. 70 –
79.

Зінченко В.О. Зростання ролі та місця самостійної роботи у підготовці
майбутніх фахівців в сфері економіки при використанні
модульно-рейтингової системи // Динаміка наукових досліджень ‘2004:
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Д.: Наука і освіта, 2004. –
С. 54 – 55.

Зінченко В.О., Дюбо О.М. Вища освіта та її вплив на стан ринку праці //
Соціально-економічні проблеми перетворення громадянського суспільства:
сучасне і майбутнє: Матеріали Регіон. наук.-практ. конф. – Луганськ,
2004. – С.100 – 104.

Зінченко В.О. Компоненти професійної спрямованості майбутніх економістів
// Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие:
Материалы Междунар. науч.-практ. конф.: Сб. науч. тр. в 3 т. – Т. 1. –
Донецк, 2006. – С. 270 – 276.

Зінченко В.О. Професійна спрямованість майбутніх економістів як фактор
ефективного формування кваліфікованого персоналу //
Соціально-економічний розвиток України в умовах євроінтеграції: Зб. тез
міжнар. молодіжної наук.-практ. конф. – Луганськ, 2007. – С.159 – 162.

Зінченко В.О. Вступ до спеціальності „Фінанси”: Навч.-метод. посібник
для студ. І курсу спец. „Фінанси”. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – 110
с.

Зінченко В.О. Формування професійної спрямованості студентів економічних
спеціальностей на початковому етапі навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04. – теорія і методика професійної освіти. –
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка.
– Луганськ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності формування
професійної спрямованості студентів економічних спеціальностей у процесі
їх фундаментальної економічної освіти, що є важливим компонентом
професійного навчання та становлення особистості майбутнього економіста.
У дисертації обґрунтовано педагогічні умови, за яких забезпечується
ефективне формування професійної спрямованості майбутніх економістів.
Розроблено й упроваджено методику викладання курсу „Вступ до
спеціальності”. Викладено підходи щодо надання змісту фундаментальних
економічних дисциплін професійної спрямованості з метою наближення його
до реальної господарської практики. Наведено приклади підбору та
створення проблемних і творчих завдань з алгоритмом їх самостійного
вирішення студентами. Експериментально доведено, що запропоновані
педагогічні умови формування професійної спрямованості досягають своєї
максимальної ефективності лише при комплексному застосуванні.

Ключові слова: професійна спрямованість, професійна спрямованість
студентів економічних спеціальностей, психолого-педагогічні фактори,
фактори зовнішнього середовища, педагогічні умови.

Зинченко В. О. Формирование профессиональной направленности студентов
экономических специальностей на начальном этапе обучения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04. – теория и методика профессионального
образования. – Луганский национальный педагогический университет имени
Тараса Шевченко. – Луганск, 2008.

В диссертации разработаны и обоснованы педагогические условия
эффективного формирования профессиональной направленности студентов
экономических специальностей на начальном этапе обучения.

Установлено, что профессиональная направленность соединяет в себе
понимание содержания профессии, мотивы по ее овладению и осуществление
определенного направления профессиональной деятельности, что дало
возможность выделить в профессиональной направленности содержательный,
функционально-деятельностный и мотивационный компоненты.

Профессиональная направленность студента экономических специальностей
является частью направленности его личности, которая обеспечивает
определение целей, целостности и устойчивости учебно-познавательной
деятельности по получению знаний и умений для осуществления
организационно-управленческой, финансово-хозяй-ственной,
расчетно-учетной, информационно-аналитической, марке-тинговой,
инновационной, проектно-исследовательской и нормативно-правовой
деятельности и проявляется в его профессионально значимых принципах,
взглядах, убеждениях, идеалах, установках, потребностях, мотивах,
интересах и желаниях.

В исследовании представлены результаты анализа влияния
психолого-педагогических факторов на процесс формирования
профессиональной направленности будущих экономистов. Выявлена
необходимость наличия у студентов мотивации к овладению выбранной
профессией и учета в процессе формирования их профессиональной
направленности особенностей начального этапа обучения, который
характеризуется процессом адаптации студентов.

Охарактеризовано влияние на процесс формирования профессиональной
направленности будущих экономистов внешней среды как совокупности
факторов, характеризующих окружение, в котором осуществляется
деятельность экономиста. К таким факторам относятся политические,
экономические, рыночные, научно-технические, социальные, экологические и
правовые. Факторный анализ позволил установить необходимость учета в
процессе изучения фундаментальных экономических дисциплин рыночных и
экономических факторов.

Для повышения результативности экспериментальной работы была построена
модель формирования профессиональной направленности студентов
экономических специальностей на начальном этапе обучения, эффективное
функционирование которой базируется на принципах системного,
деятельностного, личностно ориентированного и профессионально
ориентированного подходов.

В исследовании обоснованы и экспериментально подтверждены педагогические
условия эффективного формирования профессиональной направленности
студентов экономических специальностей, которые показывают необходимость
обеспечения взаимосвязи содержания фундаментальных экономических
дисциплин и хозяйственной деятельности предприятий, приближения процесса
подготовки студентов к практической деятельности экономиста современного
предприятия и формирования у студентов мотивов к овладению
профессионально значимыми знаниями и умениями.

Ключевые слова: профессиональная направленность, профессиональная
направленность студентов экономических специальностей,
психолого-педагогические факторы, факторы внешней среды, педагогические
условия.

Zinchenko V.O. Forming of professional orientation of students of
economic specialities on the initial stage of education. – The
manuscript.

The thesis on achieving of scientific degree of candidate of pedagogical
sciences in speciality 13.00.04. – theory and methods of professional
education. – Luhansk Taras Shevchenko National Pedagogical University. –
Lugansk, 2008.

The dissertation is devoted to the problem of increasing efficiency of
forming professional orientation of students of economic specialities in
the process of their fundamental economic education which is the
important component of professional studies and becoming of personality
of future economist. Pedagogical terms are grounded in the dissertation
which are provided the effective forming of professional orientation of
future economists. The method of teaching of course “Introduction to
speciality” is developed and inculcated. The approaches in relation to a
grant maintenance of fundamental economic disciplines of professional
orientation are expounded with the purpose of approaching it to the real
economic practice. The examples of selection and creation of problem and
creative tasks are resulted with the algorithm of their independent
decision by students. It is experimentally proved that the pedagogical
terms of forming of professional orientation are offered achieve the
maximal efficiency only at complex application.

Keywords: professional orientation, professional orientation of students
of economic specialities, psychologically-pedagogical factors, factors
of external environment, pedagogical terms.

PAGE 23

Похожие записи