ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

МЕЛЬНИК Микола Васильович

УДК 377.1 + 37.033

Формування професійних знань учнів професійних училищ у процесі
позаурочної роботи з природничо-математичних дисциплін

Спеціальність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ВІННИЦЯ-2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому державному педагогічному університеті
імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман
Семенович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла
Коцюбинського, Інститут перспективних технологій, економіки і
фундаментальних наук, директор, м. Вінниця.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН
України, Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології
професійної освіти АПН України, головний співробітник відділу дидактики
професійної освіти, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Берман Віктор Петрович, Херсонський
державний університет, декан фізико-математичного факультету, м. Херсон.

Провідна установа – Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і
науки України, м. Тернопіль

Захист відбудеться 22 червня 2005 р. о 12 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному
педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: вул.
Острозького, 32, м. Вінниця, 21100. 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (вул.
Острозького, 32, м. Вінниця, 21100).

Автореферат розіслано 20 травня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
А.М. Коломієць ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На початку третього тисячоліття освіта є
основою формування людського капіталу, запорукою майбутнього кожної
держави. Вона є найбільш людиномісткою сферою суспільства, визначальним
чинником його політичної, соціально-економічної, культурної і наукової
організації. Нині перед професійно-технічними навчальними закладами
(ПТНЗ) постали завдання виховання вільної, творчої, освіченої,
культурної, естетично грамотної й активної особистості. Важлива роль у
їхній реалізації належить позаурочній роботі (ПР), зокрема ПР з
природничо-математичних дисциплін (ПМД).

У сфері освіти нагальні завдання та перспективи розвитку визначено в
Конституції України, Законах України “Про освіту”, „Про загальну середню
освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, в
Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Національній програмі
інформатизації, Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні,
Концепції професійно-технічної (професійної) освіти.

Важлива роль у розв’язанні цих завдань належить ПТНЗ, де закладаються
глибокі та міцні знання майбутніх фахівців, формується їхній світогляд
та переконання, готовність до творчої трудової діяльності. Орієнтація на
досягнення оптимального кінцевого результату навчання об’єктивно
пов’язана з розвитком освіти на основі нових концепцій, запровадженням
сучасних технологій навчання, новітніх науково-методичних досягнень.

Професійна спрямованість знань учнів ПТНЗ у процесі ПР з ПМД забезпечить
не лише істотне підвищення теоретичної та практичної підготовки, а й
створить сприятливі умови для досягнення ними високого рівня знань,
умінь і навичок.

Значні можливості для розв’язання цієї проблеми надає позаурочна
діяльність у ПТНЗ. Формування професійних знань учнів ПТНЗ у позаурочний
час перебували в епіцентрі уваги науковців, методистів і педагогів
колишнього СРСР. Дослідження проводилися як цілими колективами, так і
окремими дисертантами за такими основними напрямами: фізика, астрономія
– І.І. Андрощук, В.Ф. Башарін, С.У.  Гончаренко, Ю.А. Гришин ,
П.К. Гороль, Л.А. Горев, М.С. Державіна, О.Ф. Кабардін, Б.М. Комісаров,
В.А. Каторгін, А.В. Усова, С.Ф. Шилов; математика, інформатика –
В.П. Берман, О.І. Власенко, Ф.І. Кочуров, М.Ю. Кадемія,
М.В. Метельський, А.А. Столяр; біологія, географія, хімія –
Л.П. Вікторов, Д. Вольєрг, Я. Вольтер, В. Дорн, В. Ян,
Л.М. Максаковський, В.Р. Ільченко; техніка, технічна творчість,
дослідництво – Ю.К. Бабанський, О.І. Бугайов, В.А. Горський,
Д.М. Комський, І.Ф. Раздималін, І.П. Євдокименко, В.Г. Розумовський,
А.В. Шапіро; формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі ПР з ПМД
та її реалізації в навчальному процесі – С.Я. Батишев, Р.С. Гуревич,
О.С. Дубинчук, Н.Г. Ничкало, І.І. Петрова й інші.

Автори названих вище досліджень розглядають низку науково-методичних
питань, пов’язаних з формуванням наукових і професійних понять, –
проблемність викладу матеріалу, організація самостійної активної
діяльності учнів, розвиток мислення, застосування та поглиблення знань
на практиці, урізноманітнення форм і методів навчальної роботи.

Водночас залишається нерозробленим одне з головних питань – зміст і
методика формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі ПР з ПМД.
Частково ці завдання відображено і в чинних навчальних планах, програмах
і підручниках, що не встигають модифікуватись у зв’язку з
науково-технічним прогресом та швидкими змінами суспільно-економічних
відносин.

Наші дослідження та практика роботи ПТНЗ свідчать про те, що проблема
формування професійних знань учнів у процесі ПР з ПМД у теорії та на
практиці ще не розв’язана. Недостатньо досліджені дидактичні умови
формування професійних знань у процесі ПР з ПМД, що призводить до
серйозних недоліків у навчально-виховній роботі ПТНЗ.

Необхідно здійснити більш глибокий науковий аналіз можливостей
формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі ПР з ПМД, що дасть
відповідь на запитання: яким чином варто будувати навчально-виховний
процес для одержання позитивних результатів.

Аналіз методичної літератури дозволив виявити багато проблем, ще не
вирішених педагогічною наукою. У нашому дослідженні розглядається
формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі ПР з ПМД у реальному
навчально-виховному процесі, а також те, що потрібно зробити для
підвищення професійних знань учнів в умовах розбудови незалежної
держави. Проблемі формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі ПР з
ПМД, безперечно, приділялась увага, однак у доробках учених немає
чіткого поділу проблеми на загальнопедагогічні, дидактичні, методичні
аспекти. Недостатньо розкрита методика формування професійних знань
учнів у процесі ПР з ПМД. Поки що немає чітких критеріїв, за якими
треба оцінювати здійснення професійної спрямованості ПР.

Забезпечення науково обґрунтованої наступності дидактичних матеріалів,
форм і методів навчання, актуальність цієї проблеми в умовах відродження
національної освіти, практичне значення та недостатня розробка методики
професійного навчання зумовили вибір теми дисертації: “Формування
професійних знань учнів професійних училищ у процесі позаурочної роботи
з природничо-математичних дисциплін”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до плану реалізації основних положень
Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Концепції
професійно-технічної (професійної) освіти, тематичного плану наукових
досліджень кафедри педагогіки за темою “Теоретико-методологічні основи
педагогічної підготовки майбутніх учителів” (№ 0397 U 002868) та за
темою “Актуальні проблеми підготовки вчителя трудового навчання,
викладача спеціальних дисциплін ПТНЗ”, що тривалий час розробляється
викладачами кафедр машинознавства і основ виробництва та теорії і
методики трудового та професійного навчання Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Тема дисертації затверджена вченою радою Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 5 від
22.01.1997 р.) і узгоджена Радою з координації наукових досліджень у
галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 22.01.1998
р.).

Об’єктом дослідження є позаурочна діяльність з природничо-математичних і
професійно-технічних дисциплін у ПТНЗ.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування професійних знань
учнів ПТНЗ у позаурочній діяльності, методичні шляхи та засоби її
забезпечення.

Мета дисертаційного дослідження – визначити, теоретично обґрунтувати та
експериментально перевірити педагогічні умови формування професійних
знань учнів ПТНЗ у процесі позаурочної роботи з природничо-математичних
дисциплін.

У дослідженні ми виходили із гіпотези: формування професійних знань
учнів ПТНЗ у процесі позаурочної роботи з природничо-математичних
дисциплін поліпшиться, якщо:

викладачі та майстри виробничого навчання володітимуть методикою
формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі ПР з ПМД;

систематично й цілеспрямовано будуть втілювати традиційні та інноваційні
форми та методи ПР, які стимулюють засвоєння, контроль та корекцію
професійних знань учнів ПТНЗ;

забезпечується цілеспрямоване педагогічне керівництво цим процесом через
систему завдань, використання комп’ютерних технологій навчання,
враховуються психологічні і вікові особливості учнів, закономірності
розвитку їхньої уяви, образного мислення та творчого інтересу.

Відповідно до поставленої мети й гіпотези в роботі потрібно було
розв’язати такі завдання:

Проаналізувати стан формування професійних знань учнів у процесі ПР з
ПМД у педагогічній літературі та практиці роботи ПТНЗ.

Розробити модель формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі
підготовки та проведення індивідуальних, групових і масових форм
позаурочної роботи.

Визначити критерії оцінки та виявити рівні засвоєння основних понять,
вивчити оптимальні шляхи їхнього функціонування під час ПР з ПМД.

Опрацювати методику діагностики, контроля та корекції формування
професійних знань учнів ПТНЗ у процесі позаурочної роботи з ПМД і
перевірити її ефективність у процесі дослідно-експериментальної роботи.

Створити методичні рекомендації для викладачів ПТНЗ щодо організації та
проведення ПР з ПМД і перевірити їхню педагогічну ефективність.

Методологічною основою дослідження є філософські положення теорії
пізнання; концептуальні положення філософії, соціології, педагогіки,
психології, економіки; загальнонаукові принципи системного підходу і
елементи системного аналізу, неперервності освіти, особистісного,
діяльнісного та індивідуально-творчого підходу до особистості
майбутнього фахівця; основні положення системно-структурного підходу
щодо організації навчального процесу.

Важливе методологічне значення для розв’язання досліджуваної проблеми
мають положення Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про
загальну середню освіту” та “Про професійно-технічну освіту”,
Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Концепції
професійно-технічної (професійної) освіти, інших нормативних документів.

Теоретичною основою дослідження є аналіз сутності організації
професійної підготовки фахівців, яку вивчали С.Я. Батишев, В.П. Берман,
М.М. Берулава, О.С. Гребенюк, Р.С. Гуревич, О.С. Дубинчук,
Е.М. Ковальчук, А,Я. Кудрявцев, І.Я. Курамшин, О.Е. Лісейчинов,
І.А. Мельников, І.М. Носаченко, І.І. Петрова, А.А. Пінський,
В.О. Радкевич, Н.М. Розенберг, Ю.С. Тюнніков, В.Е. Чахоянц,
А.З. Шакірзянов й інші. Їхні наукові доробки дозволяють зробити висновок
про те, що вдосконалення організації професійної підготовки в процесі
позаурочної діяльності позитивно впливатиме на формування творчої
активності й самостійності учнів ПТНЗ, розширення поля їхньої
діяльності, а в кінцевому результаті буде підвищувати якість технічних
знань, розвивати й поліпшувати навчальні та трудові вміння та навички.
Стосовно ПР з ПМД це сприятиме підвищенню ефективності та якості
трудової діяльності.

Для розв’язання сформульованих завдань використовувалися такі методи
дослідження: теоретичні: аналіз науково-педагогічної і методичної
літератури з теми дослідження, наявних програм, посібників, підручників
з предметів природничо-математичного циклу; науково-методичний аналіз
процесу формування основних понять; моделювання педагогічних процесів;
аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи; емпіричні:
педагогічний експеримент; педагогічне спостереження, діагностичні методи
(тести, анкети, опитувальники), моделювання систем і процесів, які було
використано при організації і проведенні ПР з ПМД; вивчення досвіду
роботи викладачів; методи обробки результатів дослідження: методи
графічного зображення результатів дослідження, статистичні методи,
якісні методи аналізу та синтезу. Їх було застосовано для інтерпретації
результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось у Вінницькому
державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського в
період з 1995 по 2005 роки, а також на базі ВПУ № 4, 7, 11 і ПТНЗ № 2,
19 м. Вінниці. У ньому взяли участь учні 1-4 курсів у кількості 610
осіб.

Дослідження передбачало кілька етапів наукового пошуку.

На першому з них (1995-1998 рр.) було з’ясовано стан проблеми в
педагогічній теорії та практиці, здійснено аналіз змісту ПР з ПМД,
вивчено досвід організації і проведення ПР з ПМД в ЗСШ і ПТНЗ,
сформульовано гіпотезу, мету та завдання дослідження, узагальнено
результати вивчення проблеми, проведено констатуючий експеримент.

На другому етапі (1999-2001 рр.) розроблено методику планування,
організації та проведення ПР з ПМД. Проаналізовано зміст ПМД з метою
розробки позаурочних заходів і методів ПР. Визначено зміст ПР з ПМД й
умови її організації, розроблено програму та проведено перший етап
формуючого експерименту, здійснено кількісний і якісний аналіз проміжних
результатів.

На третьому етапі (2002-2005 рр.) узагальнено результати
дослідно-експериментальної роботи щодо впливу розробленої технології
організації і проведення ПР з ПМД. Завершено формуючий експеримент,
проведено контрольний експеримент, виконано систематизацію, узагальнення
та статистичну обробку експериментальних даних, сформульовано висновки,
завершено оформлення кандидатської дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

вперше обґрунтовано й розроблено дидактичні засади формування
професійних знань учнів у процесі ПР з ПМД, що є необхідною передумовою
зростання інтелектуального рівня і професійної культури майбутнього
робітника;

теоретично обґрунтовано доцільність проведення ПР з ПМД у ПТНЗ з
урахуванням національних традицій та досягнень педагогічної науки;

удосконалено методику формування професійних знань учнів ПТНЗ на основі
використання індивідуальних, групових і масових форм ПР;

подальшого розвитку дістали методи і форми підготовки учнів ПТНЗ до
оволодіння майбутньою професією в позаурочній роботі;

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні сучасних технологій
формування професійних знань учнів ПТНЗ, обґрунтуванні доцільності
поетапної та рівневої організації ПР, визначенні оптимальних форм,
методів та засобів ПР з ПМД, подальшому розвитку педагогічного
керівництва цим процесом, що, у свою чергу, спричиняється до підвищення
рівня професійних знань, вмінь і навичок, удосконалення ефективності та
якості підготовки до трудової діяльності майбутнього фахівця.

Практичне значення дослідження:

розроблено модель організації й проведення індивідуальних, групових і
масових форм ПР з ПМД у процесі формування професійних знань учнів ПТНЗ;

підготовлено методичні рекомендації для викладачів ПТНЗ щодо організації
та проведення ПР з ПМД;

розроблено дидактичні матеріали – зміст і плани предметних та
міжпредметних узагальнюючих уроків, семінарів, конференцій, диспутів,
декад, тижнів, турнірів, вечорів, змагань КВК, брейн-рингів тощо.

Узагальнені в дисертації результати дослідження можуть бути використані
для вдосконалення програм, навчальних посібників, підручників з ПМД,
методичних розробок щодо організації ПР з ПМД. Результати дослідження,
одержані на окремих етапах, стануть у пригоді керівникам ПТНЗ,
методистам, викладачам і організаторам ПР з ПМД.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи викладачів і
майстрів виробничого навчання ПТНЗ м. Вінниці та Вінницької області
(довідка № 3013/02 від 16.11.2004 р.), м. Хмельницького та Хмельницької
області (довідка № 53 від 9.02.2005 р.) у процес підготовки майбутніх
викладачів фізики, математики, спеціальних предметів в Інституті
перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького
державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
(довідка № 10/8 від 05.03.2005 р.).

Особистий внесок автора полягає в теоретичній розробці та обґрунтуванні
основних ідей і положень досліджуваної проблеми; безпосередній
організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи;
консультуванні та забезпеченні методичними матеріалами
викладачів-експериментаторів; практичному впровадженні рекомендацій щодо
вдосконалення організації та проведення ПР з ПМД у ПТНЗ. В
експериментальній перевірці окремих положень дисертаційного дослідження
брали участь інші дослідники, що й відображено в публікаціях [3; 6-10].

Обґрунтованість і вірогідність результатів і висновків дослідження
забезпечується опорою на фундаментальні психолого-педагогічні концепції
навчання і розвитку учнів; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих і
взаємоперевіряючих методів науково-педагогічного дослідження, адекватних
його меті і завданням; коректною кількісною і якісною обробкою
експериментальних даних, які реально відображають теоретичні та
практичні аспекти проблеми; достатнім обсягом експериментальної вибірки;
використанням сучасних статистичних методів обробки одержаних
результатів.

На захист виносяться:

Розроблена, теоретично обґрунтована й експериментально перевірена модель
формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі індивідуальної,
групової та масової форм позаурочної роботи.

Науково обґрунтована та апробована методика діагностики, контролю,
корекції формування професійних знань, яка визначається невідповідністю
між наявними та необхідними компентенціями робітників у процесі
професійної підготовки учнів ПТНЗ до виробничої діяльності в сучасних
умовах як результат цілеспрямованої ПР з ПМД.

Апробація та впровадження. Основні положення і результати дослідження
доповідались на Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми
наступності та інтеграції змісту навчання в системі “школа-ПТУ-ВНЗ””
(Вінниця, 1996), “Система неперервної освіти: здобутки, пошуки,
проблеми” (Чернівці, 1996), “Науково-теоретичні і методичні засади
конструювання змісту професійної освіти” (Вінниця, 1998), “Сучасні
інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці
фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2000, 2002,
2004); науково-практичних конференціях педагогічно-індустріального
факультету Вінницького державного педагогічного університету імені
Михайла Коцюбинського (Вінниця, 1995-2005); педагогічних читаннях,
семінарах, серпневих нарадах учителів і працівників ПТНЗ, засіданнях
педагогічних рад ПНТЗ, методичних об’єднаннях учителів фізики та
астрономії, хімії, біології, математики, інформатики тощо.

Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедр педагогіки,
теорії і методики трудового та професійного навчання, безпеки
життєдіяльності Вінницького державного педагогічного університету імені
Михайла Коцюбинського (Вінниця, 1995-2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 праць, з них 5
статей у провідних фахових виданнях, 5 тез у збірниках матеріалів
науково-практичних конференцій, навчально-методичний посібник, методичні
рекомендації.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох
розділів, загальних висновків і додатків. Рукопис містить 185 сторінок
друкованого тексту. Ілюстративний матеріал подано у 3 схемах на 3
сторінках, 9 таблицях на 7 сторінках, 24 рисунках на 20 сторінках.
Список використаних джерел становить 200 найменувань, з них 13
іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет і
мету дослідження, сформульовано його гіпотезу та завдання, розкрито
методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне
та практичне значення роботи й особистий внесок здобувача, наведено
відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів.

У першому розділі “Формування професійних знань учнів профтехучилищ у
процесі позаурочної роботи з природничо-математичних дисциплін у
контексті стратегічних орієнтирів професійної освіти” проведено
ретроспективний аналіз організації і проведення ПР у ПТНЗ, вивчено стан
розробленості питань ПР з ПМД у сучасній вітчизняній і зарубіжній
психолого-педагогічній літературі, визначено шляхи й методику реалізації
ПР у ПТНЗ.

Метою ПР є формування, розширення і поглиблення професійних знань
майбутніх робітників, пробудження їхнього інтересу до своєї та суміжних
сучасних професій шляхом проведення різних позаурочних заходів.

Конкретизовано завдання ПР з ПМД щодо формування професійних знань учнів
ПТНЗ; поглиблення і збагачення знань з обраної професії або групи
професій; розширення політехнічного світогляду учнів; більш глибоке
розуміння суті техніки і технологій, пов’язаних з майбутньою професією;
демонстрація взаємозв’язку законів фізики, хімії, математики, біології
тощо в техніці і технології виробництва; ознайомлення учнів з принципами
будови і дії машин та механізмів, які використовуються у відповідній
галузі виробництва; зв’язок вивчення ПМД з предметами технології
відповідної сфери виробництва; виховання любові до обраної професії,
бережливого ставлення до техніки, поваги до праці і людей праці;
формування в учнів елементарних навичок дослідницького характеру;
виховання патріотизму, гордості за вітчизняну науку; прищеплення
інтересу до конструювання, раціоналізації, винахідництва шляхом
виготовлення різних моделей, проведення лабораторних робіт,
розв’язування нестандартних завдань; підвищення ефективності проведення
уроків унаслідок використання моделей, виготовлених під час ПР; показ
того, що сучасне виробництво має потребу в технічно освічених кадрах;
формування вміння самостійно працювати з науковою, довідковою і
технічною літературою, обдумувати конкретні факти з наукової точки зору,
проводити аналіз та узагальнення; формування вмінь і навичок самостійно
працювати на персональному комп’ютері, використовувати мультимедійні
електронні підручники, посібники, довідники й енциклопедії, вміти
проводити перевірку знань шляхом тестування і комп’ютерних контролюючих
програм; формування вмінь і навичок роботи в Інтернет, проводити пошук,
аналіз і відбір потрібної інформації, організовувати роботу в
електронних бібліотеках, проводити навчання за допомогою дистанційних
курсів, працювати з мережними довідниками й енциклопедіями, проводити
тестування з використанням мережних програм.

Узявши таку систему за основу для наступного аналізу, ми визначили
вимоги до формування професійних знань учнів ПТНЗ в процесі ПР:
залучення учнів з урахуванням їхніх інтересів, здібностей, таланту;
органічна єдність навчальної і позаурочної діяльності;
цілеспрямованість, суспільно корисний напрям; привабливість усіх
позаурочних занять, які стимулюють пізнавальний інтерес до обраної
професії; підвищення ролі самих учнів, органів учнівського
самоуправління; взаємодія ПТНЗ з виробництвом, суспільними і державними
організаціями, батьками і под.; доступність запропонованого матеріалу,
відповідність віковим особливостям та рівню підготовки; орієнтація на
професію, обрану учнями; взаємозв’язок різних форм ПР: індивідуальної,
групової, масової; поєднання добровільної участі в ПР з обов’язковістю
її виконання; самостійність роботи, що розвиває творчі здібності учнів.

Специфічною ознакою ПР з ПМД у ПТНЗ, на відміну від аналогічної
діяльності в загальноосвітній школі, є професійне спрямування. Для
ефективної реалізації цього завдання, як зазначено в працях
В.Ф. Башаріна, А.Й. Ізмайлова, Р.С. Гуревича, А.Я. Кудрявцева,
М.І. Махмутова та ін., треба цілеспрямовано впливати на розвиток
професійних знань, умінь і навичок. Тому за нашими рекомендаціями,
викладачі:

Під час вивчення ПМД (астрономії, фізики, математики, інформатики,
хімії, біології, географії), при розкритті сутності явищ, законів,
принципів, положень обов’язково супроводжували теоретичне викладення
матеріалу конкретними прикладами їхнього застосування в певній професії
(професіях), побуті, виробництві, техніці, технологіях, інструментах,
прийомах і методах роботи, екології.

У професійній підготовці розкривали закони, принципи й положення
природничо-математичних наук, що лежать в основі техніки, інструментів,
технології виробництва, професійних умінь та навичок.

Систематично включали в навчальний процес завдання з виробничим і
технічним змістом, пов’язані з обраною професією.

У процесі формування професійних знань учнів розкривали особисте й
суспільне значення політехнічних знань, умінь і навичок в оволодінні
новою технікою і технологією, складними спеціальностями, професійною
майстерністю, розвивали паростки технічної творчості та
раціоналізаторства.

Все це призвело до появи в учнів внутрішньої потреби до знань –
пізнавального інтересу, який можна поглибити, якщо наповнити зміст ПР з
ПМД відповідним практичним матеріалом і водночас підібрати такі форми
проведення занять, які б дали змогу підтримувати в учнів позитивні
емоції.

Наші дослідження засвідчили, що для формування професійних знань учнів
на уроці і в позаурочний час у сучасних умовах недостатньо інтересу та
бажання учнів, а обов’язковою є діяльність викладачів, майстрів
виробничого навчання з високою професійною майстерністю та бажанням і
вмінням передавати свої знання учням. Крім того, в учнів повинна
виховуватись любов до процесу навчання, праці та діяльності, яка
забезпечує результат дослідження.

Наші пошуки та практика навчально-виховної роботи в ПТНЗ показали, що ПР
з ПМД (конференції, вечори, декади, тижні, конкурси та ін.) сприяють
реалізації взаємозв’язків загальноосвітніх і професійно-технічних
дисциплін та формуванню більш глибоких професійних знань. Серед багатьох
питань, пов’язаних з підвищенням ефективності формування професійних
знань учнів ПТНЗ, важливе місце посідає вдосконалення форм і методів
викладання ПМД. Пізнання краси науки, гармонії фізичної картини світу,
простоти математичних виразів, головних законів природи, вишуканість
багатьох експериментів призводять до наукових відкриттів, зокрема, до
розвитку творчих здібностей та естетичного виховання учнів.

Відомо, що існує два протилежні погляди на розуміння творчості. Згідно з
міркуваннями прихильників першого з них, творчістю є лише те, що
пов’язане з об’єктивною новизною і має суспільне значення. Інші
вважають, що будь-яка значна діяльність невіддільна від творчості, тому
що для учня все є новим. Очевидно, що з обома твердженнями погодитися
не можна. Дійсно, учні не можуть у процесі навчання систематично робити
об’єктивно нові відкриття і винаходи, але вони можуть робити їх для
себе, тобто робити відкриття і винаходи, які мають суб’єктивну новизну.
У цьому і полягає евристичний метод навчання, на якому ми ґрунтували
самостійну дослідницьку роботу на уроках і в позаурочний час. Тому під
час планування занять і заходів ПР з ПМД приділялось більше уваги
організації самостійної роботи учнів ПТНЗ, спрямованої на формування
професійних знань.

Для більш ефективного формування професійних знань учнів під час ПР з
ПМД у ПТНЗ викладачами підбирались завдання творчого характеру.

Успіх навчально-виховної роботи значною мірою залежить від її
раціонального й ефективного планування. Останнє здійснюється на основі
певних принципів і становить систему дій викладача, що передбачають
аргументовану постановку цілей позаурочних заходів, аналіз і відбір
змісту пізнавального навчального матеріалу, відбір форм і методів
їхнього проведення і т.д.

Аналіз педагогічної та методичної літератури з цієї проблеми, а також
закономірностей, які дзеркально відтворюють стійкі зв’язки між
діяльністю засвоєння, тобто змістом освіти, дозволяє визначити принципи
планування ПР. До них ми віднесли такі:

Принцип відповідності змісту ПР змістові навчального матеріалу, що
вивчається на уроках.

Принцип наступності.

Принцип врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Принцип систематичності.

Принцип комплексності.

Принцип неперервності.

Принцип перспективності.

Принцип оптимального співвідношення індивідуальних, групових і масових
форм ПР.

Бурхливий розвиток персональних комп’ютерів (ПК) стимулює широке
використання останніх в розгалуженій мережі навчальних закладів. Нині
чітко простежується перехід від розповсюдження науково-технічної та
нормативної інформації на паперових носіях (журнали, періодичні видання,
підручники, збірники наукових статей тощо) до розповсюдження цієї
інформації в електронній формі, насамперед за допомогою комп’ютерних
мереж. Це дає змогу поповнювати інформаційні потоки відомостями
будь-якого змісту і форми, а також передавати текст, зображення, звук,
комп’ютерні програми, документи тощо. Безумовно, така інформаційна
універсальність стала можливою завдяки реалізації на ПК мультимедійних
технологій.

Комп’ютерні комунікації разом із сучасними технологіями навчання
можуть суттєво вплинути на формування нового змісту освіти та
модифікацію організаційних форм і методів навчання. Поява таких
комунікацій у закладах освіти щонайперше передбачає інтенсивне
використання сучасних ПК і безпаперової технології як одного з основних
компонентів навчально-виховного процесу. Використання комп’ютерних
мереж, без сумніву, забезпечило коригування змісту традиційних
дисциплін та їхню інтеграцію, значно розширило можливості методів
самостійної науково-дослідної роботи та прийоми колективного розв’язання
проблем. Безумовно, це вимагало від викладачів відповідної підготовки до
інтенсивного використання ПК у навчальному процесі та ПР.

Телекомунікації розглядаються як інформаційна технологія, що дозволяє
шляхом інтенсивного спілкування за інтересами поєднувати у творчі
дослідницькі групи учнів і викладачів різних країн і регіонів, при цьому
відзначається мотивуюче та активізуюче значення технології.
Використовується методика, що одержала назву “метод проектів”: учні
запитують відомості через Інтернет із ПТНЗ інших регіонів, аналізують і
складають загальну інформаційну картину. Метод проектів дозволяє навчати
реальної діяльності в умовах реальної дійсності, виховувати громадян
відкритого суспільства (діяльних, ініціативних, які знають і поважають
закони світового співтовариства і прагнуть миру, прогресу людства).

Метод проектів заснований на активізації учнів у процесі навчання, на
переорієнтації навчання з репродуктивного на креативне. Властиве цьому
методові створення передумов для розвитку аналітико-синтетичних видів
мислення інтенсифікувалось застосуванням його до навчання ПМД, що
розвиває і формує нове розуміння предмета, „нових” учня і педагога.
Метод проектів покликаний до життя через необхідність перебудови
освітньої системи в умовах інформатизації суспільства.

На основі ПР з ПМД проектний метод дозволив використовувати усі виховні
і дидактичні можливості. Він розгортається для нас, по-перше, як один з
методів проблемного навчання, що активізує і поглиблює пізнання;
по-друге, як метод, що дозволяє навчати самостійному мисленню і
діяльності, по-третє, як метод, що дає змогу навчати груповій взаємодії,
що важливо для соціалізації учнів, для формування професійних навичок.

Як проект, що спирається на нові інформаційні технології, група учнів
ПТНЗ під нашим керівництвом вибрала проект створення веб-сайту училища.
Це дозволило використовувати всю (або майже всю) сукупність ПМД у
процесі його реалізації, зібрати свіжу інформацію про події, що
відбуваються в ПТНЗ.

З’явився новий вид освітньої діяльності – освоювати: редактори,
браузери, прийоми журналістської роботи, сканування, фотографування,
здобування інформації в інформаційно-пошукових системах і т.п. Варто
підкреслити, що велике прагнення до освоєння, на наш погляд, з’явилося в
учнів через усвідомлення важливості виконуваної роботи, що спрямована на
створення державного іміджу ПТНЗ.

У такий спосіб проект із визначеними вимогами до якості, оперативності,
професіоналізму неминуче призводить до посилення інтересів діяльності,
розширює коло навчальних предметів, з ним контактуючих, відкриває нові
напрями, дає матеріал для творчості і польоту фантазії.

»

&

,

F

H

v

o

O

„o

dh1$^„o

? O

? O

O

O

активності учнів. Вона допомогла учням краще орієнтуватися в потоці
інформації, виробляти навички самостійно вибирати головне і засвоювати
його. Участь у предметних гуртках дала змогу краще виявити інтереси і
здібності учнів, прищепила любов до професії. Важлива роль позакласних
заходів і в плані організації вільного часу учнів, оскільки вони
забезпечують як індивідуальну роботу з кожним учнем, так і колективну.

ПР з ПМД відіграє значну роль у всій багатогранності навчально-виховного
процесу. Проте вивчення її стану в ПТНЗ Вінницької області (анкетування
керівників ПТНЗ, викладачів, майстрів виробничого навчання, учнів,
ознайомлення з досвідом роботи педагогів, матеріали перевірок навчальних
закладів органами освіти) виявило серйозні недоліки в організації
навчально-виховного процесу. Усвідомлюючи значення ПР з ПМД та у
відповідь на вимоги керівних органів освіти, директори ПТНЗ, як правило,
дбають про розширення системи предметних гуртків. У результаті 65%
викладачів здійснюють ПР зі свого предмета. Водночас рівень її
ефективності та якість ще не зовсім відповідають вимогам, що постійно
зростають.

Серед причин, які, на думку керівників ПТНЗ, призводять до цього, мають
місце такі: недостатнє володіння методикою проведення ПР зі свого
предмета; відсутність ініціативи; невміння організувати учнів;
перевантаженість викладачів, учнів; відсутність відповідних умов.

У другому розділі “Педагогічне керівництво процесом формування
професійних знань учнів професійно-технічних закладів” розкрито форми
організації і проведення ПР з ПМД, запропоновано методику їхнього
проведення.

Аналіз сучасної літератури, присвяченої ПР з ПМД, дає підставу
диференціювати форми організації ПР на індивідуальні, групові й масові,
визначити види діяльності учнів, які умовно можна віднести до тієї чи
іншої форми.

Як свідчать наші спостереження, бесіди й анкетування
інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ, викладачі відчувають постійну
потребу в підготовці спеціальних матеріалів щодо організації ПР у ПТНЗ
з формування професійних знань учнів, а також у розробці нових видів
їхньої діяльності, характерних для навчальних закладів цього типу.

Організаційним і координаційним центром усієї системи педагогічної
роботи з ПМД у ПТНЗ була група учнів-активістів гуртків (фізичного,
технологічного, біологічного, хімічного). Їм була відведена провідна
роль в організації масових форм ПР, наданні допомоги викладачам та
формуванню професійних знань учнів. Обов’язковою умовою ефективності
системи ПР та предметом підготовки є постійний зв’язок ПТНЗ з
робітниками підприємств – соціальних партнерів, батьками,
науково-дослідними закладами.

На уроках у багатьох учнів пробуджується інтерес до вивчення ПМД і
їхнього практичного застосування. Це зв’язано з вивченням на уроці
професійно важливих матеріалів. Одним з ефективних засобів відбору учнів
з підвищеним інтересом до ПМД є використання на уроках додаткової
літератури та розв’язання завдань підвищеної складності. Це можуть бути
матеріали, опубліковані в газетах, журналах, науково-популярних книгах,
знайдені на сторінках мережі Інтернет, завдання олімпіадного характеру.
Такі форми роботи потрібно практикувати постійно тому, що інтерес до
вивчення предмета може пробудитись у різний час і на різних етапах
вивчення матеріалу. Викладачам ПМД доцільно використовувати на заняттях
довідники, каталоги сайтів мережі Інтернет, науково-популярну
літературу, журнали, газетні вирізки і рекомендувати їх для опрацювання.
Окремим учням (не обов’язково “відмінникам”) пропонувалося написати
доповідь або реферат, які б не лише розкривали зміст прочитаного, а й
містили відомості про застосування явищ і законів природи в техніці та
технології щодо обраної професії.

Педагогічна практика показала, що використання мультимедійних технологій
створює справжній технологічний прорив в організації і практичній
реалізації навчального процесу в ПТНЗ. Нині мультимедійні програми
широко використовуються в різноманітних сферах саме завдяки
різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, репетитори з
різних предметів та професій, навчальні, демонструючі, контролюючі
програми та ін.

Природно, що за умов належного методичного забезпечення використання
мультимедійних програм у ПР призвело до поліпшення знань учнів,
розширило їхній світогляд, дало змогу побачити явища і процеси, які на
звичайному уроці продемонструвати неможливо. Це стосується не тільки
загальноосвітніх дисциплін, таких, як астрономія, фізика, хімія,
біологія, географія і т.д., а й спеціальних дисциплін – програмування,
автоматизація виробництва, експлуатація ПК та ін., викладання яких з
використанням комп’ютера набагато полегшується, і при цьому рівень
засвоєння знань учнями значно підвищується. Цікавим є досвід роботи в
цьому напрямі викладачів ВПУ № 4 м. Вінниці М.Ю. Кадемії, А.П. Кобисі,
В.М. Кобисі, Л.С. Шевченко та багатьох інших.

Систематична участь у технічному конструюванні здійснюється в процесі
занять у гуртках, проте можлива й індивідуальна робота в цьому напрямі.
Об’єкти конструювання і виготовлення моделей, приладів і посібників
різні. Опис їх наведено у фахових журналах або спеціальних посібниках.

Під час проведення різних видів ПР з ПМД широко використовувались
науково-технічні кросворди. Розв’язування їх допомагало формувати в
учнів пізнавальний інтерес до науки і техніки, спонукало до читання
літератури, допомагало чітко засвоїти наукову термінологію і понятійний
апарат, формуючи, таким чином, професійні знання.

Застосування кросвордів, чайнвордів і криптограм у навчально-виховному
процесі загалом, а також у ПР дозволило виявити певні закономірності,
пов’язані з формуванням професійних знань та інтересу учнів до вивчення
ПМД. По-перше, розв’язування кросвордів, чайнвордів і криптограм
невід’ємне від поглибленого аналізу змісту предметів, що вивчаються, в
процесі їхнього складання та розгадуванні створюється уява про предмет
(розділ, тему) як цільну і злагоджену систему науково-технічних знань.
По-друге, складання та розгадування завдань такого типу можна розглядати
як проблемне навчання, головне завдання якого повільно перейти від
простішого рівня до більш складного, яке спрямоване на тривале
запам’ятовування наукових і технічних понять і термінів. По-третє,
розв’язання їх має, безсумнівно, певну практичну спрямованість, оскільки
воно не тільки формує інтерес до пізнання, а й сприяє більш якісній
підготовці учнів ПТНЗ до трудової діяльності.

Серед ПР з ПДМ особливе місце посідають гуртки. Працюючи в них, учні
ПТНЗ готували доповіді, реферати, проводили самостійні експериментальні
дослідження, читали наукову й технічну літературу, конструювали і
виготовляти прилади, наочні посібники, організовували масові заходи і
т.д. Це дозволило розвинути світогляд учнів, вдосконалити їхнє вміння
знаходити потрібну інформацію в мережі Інтернет, працювати з
науково-популярною і технічною літературою, довідниками, різним
обладнанням, відкрило широкі можливості для творчої професійної
діяльності.

Ми дійшли висновку, що метою ПР є не тільки розширення і поглиблення
знань, умінь та навичок учнів ПТНЗ з ПМД, що має суттєве загальноосвітнє
значення, а й формування професійних знань і умінь, які безпосередньо
стосуються обраної професії.

Навчально-виховний процес у ПР з ПМД відкриває широкі можливості
виховного впливу на учнів ПТНЗ. Цьому сприяють особливості ПР. Із них
найбільш важливі такі: добровільність вибору роботи; можливість
задоволення інтересу й реалізації здібностей учнів у галузі науки,
техніки, технологій; значна частка самостійності і творчості в роботі;
гармонійне поєднання розумової та фізичної праці; практична
спрямованість і суспільна користь праці; колективність праці; спільність
інтересів учнів і викладачів; робота разом учнів різних курсів;
безпосередня участь у поліпшенні умов навчання і праці; вплив ПР на
формування професійних знань, умінь і навичок учнів та ріст професійної
майстерності.

Найпоширенішими видами творчої діяльності учнів у процесі ПР з ПМД були
такі: моделювання, конструювання, розв’язування завдань творчого
характеру, розумовий експеримент, пошук і ліквідація недоліків,
раціоналізація, винахідництво.

Творчі завдання, що використовуються в ПР, ми поділили на такі види:

Завдання на доконструювання (розв’язування їх вимагає доопрацювання або
розробки ланцюга певного технічного пристрою, якого не вистачає).

Завдання на переконструювання (процес їхнього розв’язування зводиться до
необхідності внести в технічний пристрій низки конструктивних змін
відповідно до заданих умов для того, щоб змінити принцип дії і характер
роботи всього пристрою або його окремих вузлів).

Завдання на конструювання – побудова конструкції, що відповідає певним
технічним вимогам. Відзначимо, що результат розв’язування
конструкторських завдань в позаурочний час не має характеру об’єктивної
новизни. Мова йде про новизну суб’єктивну, новизну для учнів.

Метою тематичних вечорів було розширення й поглиблення в яскравій і
цікавій формі знань учнів, набутих на уроках, пробудження інтересу до
ПМД та їхнього практичного використання в техніці, житті, залучення
учнів до активної позаурочної діяльності. Тематику вечорів та їхній
зміст пов’язували з навчальним матеріалом, що вивчається на уроці, з
урахуванням інтересу та нахилів учнів, їхньої майбутньої професії.

Метою конференцій передбачалося узагальнення, систематизація і
розширення знань учнів ПТНЗ з певної теми або розділу, важливими з точки
зору практичного значення. На конференції розкривалось господарське
значення розглядуваного питання, висвітлювалась суть досягнень сучасної
науки, показувалось втілення їх у практичну діяльність людей та ін.

Під час конференції учні вчились активно сприймати, обдумувати й
опрацьовувати інформацію, бути не пасивними слухачами, а завзятими
учасниками обговорювання, дискусії. Обмін думками, що відбувався під час
конференції, вчить учнів чітко і ясно висловлювати і впевнено
аргументувати свою думку та ставлення до питання, яке обговорюється. Під
час дослідження встановлено, що:

ПР з ПМД дозволяє виховувати естетику мислення людини, тобто вміння
логічно і правильно мислити, доказово аргументуючи кожний крок своїх
міркувань;

зміст ПР з ПМД визначається цілями освіти, виховання і розвитку учнів
ПТНЗ, кожному з видів діяльності ставиться у відповідність певний зміст
роботи. Найліпших результатів можна досягнути за умов комплексного
використання та раціонального поєднання різноманітних форм і видів
діяльності учнів;

ПР з ПМД є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу в ПТНЗ. Вона
спрямована не тільки на поповнення й закріплення знань учнів з
конкретної дисципліни, а й є найважливішим засобом виховання та
різнобічного розвитку учнів, сприяє розвитку самостійності, формуванню
світогляду, підсиленню інтересу учнів до предмета, майбутньої професії,
праці, а участь у ПР має приносити їм радість і задоволення.

У третьому розділі “Експериментальне обґрунтування ефективності
формування професійних знань учнів профтехучилищ у процесі позаурочної
роботи” визначено завдання та методику проведення педагогічного
експерименту, розкрито сутність організації експериментального
дослідження, проведено аналіз одержаних результатів, на основі чого було
сформульовано науково-практичні рекомендації щодо впровадження та
ефективного використання методики організації та проведення ПР з ПМД.

Зміст експериментальної частини дослідження розкривається в дисертації
шляхом проведення констатуючого, формуючого та контрольного
експериментів.

Для цього вибрали контрольні та експериментальні групи, які
спостерігалися і зіставлялися як до початку експерименту, так і після
нього, що дало змогу порівняти вихідні та кінцеві характеристики і
довести ефективність проведеного експерименту (рівень параметрів
професійних знань та вмінь учнів, розвиток особистості фахівця,
формування професійної мобільності, професійного мислення, творчого
потенціалу).

Спостереження, анкетування та бесіди з учнями та майстрами виробничого
навчання дозволили прийти до висновку, що учні експериментальної групи
порівняно з учнями контрольної групи успішніше виконують нестандартні
завдання, позитивно реагують на підвищення їхньої складності, частіше
звертаються до довідкової інформації, захищають власні алгоритми
досягнення результату; мають більшу швидкість набору тексту за рахунок
ознайомлення з різноманітною термінологією, стилями викладення матеріалу
і розширення світогляду; вільніше оперують інформацією різного
програмного забезпечення, досконаліше знають їх можливості, є більш
самостійними; порівнюють різні способи досягнення мети, придумують
власні завдання, оцінюють свою роботу і рецензують роботу інших.

Рівень засвоєння системи знань визначався за допомогою контрольних робіт
і завдань практичного характеру. Крім поточної перевірки знань, умінь та
навичок учнів під час експерименту, ми застосовували тематичну перевірку
засвоєння знань, заснованих на наступності змісту урочної та позаурочної
форм навчання. Поєднання цих видів перевірки та оцінки знань дало змогу
визначати рівень засвоєння взаємопов’язаних знань і на підставі цього
вносити відповідні корективи у ПР з ПМД.

Для визначення успішності учнів у контрольних і експериментальних групах
ми не тільки порівнювали успішність за навчальне півріччя або навчальний
рік, а скористались насамперед порівнянням кількості правильних і
неправильних відповідей на завдання діагностичних зрізів. Таке
порівняння здійснювали протягом кожного навчального року, оцінюючи
вивчення конкретних тем, розділів і окремих дисциплін.

Для визначення рівня засвоєння знань і вмінь як результативної форми
пізнавальної діяльності учнів з кожної навчальної теми виділяли
сукупність елементів знань, що включали фактичні знання окремих
теоретичних положень, практичні вміння оперувати ними в процесі
виконання вправ, розв’язування завдань практичного характеру.

Кількість таких елементів визначалась згідно з вимогами навчальних
програм, тому закономірно, що з різних тем, розділів і предметів
перевірці підлягала різна кількість елементів знань. Використовуючи
кількість елементів засвоєних знань як показник ефективності навчання
учнів, одержували інформацію про знання з кожної теми, розділу або
предмета всіх учнів, які брали участь в експерименті.

Результати обробки експериментальних даних за підсумками випускних
екзаменів з предметів теоретичного навчання та випускних кваліфікаційних
екзаменів засвідчили, що головні показники навчально-виховної роботи в
експериментальних групах були вищими, ніж у контрольних, за всіма
порівнювальними даними.

Наведемо зведену таблицю показників успішності, складену на підставі
підсумкових оцінок учнів в екзаменаційних відомостях з окремих
предметів, а також оцінок з письмових і пробних екзаменаційних робіт зі
спеціальності (таблиця 1).

Таблиця 1

Зведена таблиця успішності в експериментальних і контрольних групах

(за результатами повного виконання навчальних планів і програм)

Попередній експеримент

(1994 – 1998 рр.)

Основний експеримент

(1998 – 2003 рр.)

контрольні (nI1)

експериментальні (nII1)

контрольні (nI2)

експериментальні (nII2)

1. Кількість учнів, які брали участь 173 174 232 234

2.Успішність (в середніх балах) з предметів:

а) матеріалознавство

б) спеціальна технологія

в) виробниче навчання

3,6

4,1

4,3

4,3

4,6

4,8

3,7

4,2

4,4

4,4

4,7

4,9

3.Оцінки з випускних кваліфікаційних екзаменів: на “5”

“4”

“3”

68

54

51

90

56

28

96

100

36

117

98

19

4. Середній бал 4,0 4,6 4,1 4,7

5.Одержали розряди:

а) встановлений

б) вище встановленого

70,5 %

29,5 %

61,8 %

38,2 %

69,6 %

30,4 %

62,8 %

37,2 %

З таблиці 1 видно, що учні експериментальних груп мають більш високі
показники, ніж учні контрольних груп. Вони досягли вищих показників з
теоретичних предметів і виробничого навчання, а також при складанні
випускних кваліфікаційних екзаменів і одержанні робочих розрядів.

Нульову гіпотезу в нашому випадку формулюємо таким чином: рівень
засвоєння однаковий у контрольних та експериментальних групах. Перевірка
гіпотези здійснювалась за критерієм згоди ?2.

Одержані результати наведено в таблиці 2. Вони свідчать про статистично
значущі відмінності в засвоєнні навчального матеріалу учнями
експериментальних і контрольних груп за рівнями III і IV. Достовірність
результатів при запереченні нульової гіпотези в попередньому і основному
експерименті становить 95 – 99,9%.

Для виявлення рівня засвоєння знань використовувались контрольні роботи,
які містили завдання, що складалися з двох запитань, в тому числі
проблемні завдання та пізнавальні запитання. Ми умовно визначили 5
категорій відповідей учнів, які засвоїли знання, що мають відношення до
системи наступних зв’язків та вмінь використовувати їх у роботі.
Позначимо категорії літерами А, В, С, Д, Е: А – учні засвоїли фактичний
матеріал з ПМД; В – учні засвоїли фактичний матеріал з технології.

Наступні три категорії відповідей розмістимо у вигляді ієрархічного
ланцюга, нижчий рівень якого С відповідає найслабшому засвоєнню знань, а
верхній Е – найкращому: С – учні засвоїли взаємопов’язані знання з ПМД
та технології на рівні запам’ятовування та розуміння; Д – на рівні
застосування; Е – на рівні синтезу.

Таблиця 2

Результати експериментального навчання

Категорія засвоєння навчальної інформації А В С Д Е1 Е2

Наявність відповіді Так Ні Так Ні Так Ні Так Ні Так Ні Так Ні

Попередній експеримент

(1994 –1996) Контрольні

125

48

137

36

147

26

42

131

61

112

56

117

Експериментальні

131

43

138

36

153

21

47

127

64

110

60

111

0,5

0,06

0,58

0,16

0,07

0,37

Рівень значущості

нуль-гіпотези

p>0,1

p>0,9

p>0,1

p>0,5

p>0,5

p>0,5

Основний експеримент

(1996 – 1998) Контрольні

165

67

185

47

197

35

58

174

82

150

74

79

Експериментальні

176

58

189

45

206

28

69

165

86

148

158

155

0,7

0,04

0,4

0,84

0,08

0,14

Рівень значущості нуль-гіпотези

p>0,1

p>0,5

p>0,5

p>0,1

p>0,5

p>0,5

Тоді, як у попередньому, так і в основному експерименті істотних
відмінностей між засвоєнням навчального матеріалу за рівнями І і ІІ
немає. Нульова гіпотеза повинна бути прийнятою на рівні значущості від
0,1 до 0,9. Це означає, що перевищення показників у експериментальних
групах над аналогічними в контрольних або навпаки випадкове.

Як бачимо, у попередньому експерименті істотної різниці між засвоєним
матеріалом з ПМД та предметами професійної підготовки немає.
Нуль-гіпотеза має бути прийнята, оскільки перевищення у % показника,
який характеризує якість відповідей за категоріями С, в контрольних та
експериментальних групах не випадкове (з вірогідністю в 99,7%). З цього
випливає, що в контрольних групах засвоєння знань, заснованих на
наступності змісту навчання в урочній роботі з ПМД, проходить переважно
на І рівні (запам’ятовування та розуміння).

Відсоткові показники, що відображають якість правильних відповідей за
категоріями Д та Е експериментальних груп, перевищують показники для
контрольних груп з вірогідністю 95-99%. Це свідчить про те, що в
експериментальних групах типовим є засвоєння учнями взаємозв’язаних
знань на ІІ рівні (застосування) та ІІІ рівні (синтезування). Загальне
засвоєння питань, пов’язаних з наступністю змісту навчання в урочній і
ПР з ПМД, також вище в експериментальних групах.

Отже, результати експерименту засвідчили, що в контрольних групах
переважним є засвоєння навчального матеріалу на рівнях І–ІІ, а в
експериментальних типовим є засвоєння знань із суміжних дисциплін на
рівнях III–IV. Таким чином, перевіркою педагогічних можливостей
пропонованої організації навчання в ПТНЗ із застосуванням ПР з ПМД
підтверджено, що вона забезпечує високі результати підготовки майбутніх
кваліфікованих спеціалістів. Такими були наслідки експериментальної
перевірки ефективності організації навчання учнів у ПТНЗ у процесі ПР з
ПМД. Вони свідчать на користь впровадження пропонованої організації
наступності між урочною і позаурочною роботою з ПМД у ПТНЗ.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу педагогічної, психологічної та спеціальної літератури
з проблеми дослідження встановлено, що швидкі зміни виробництва,
глобальна інформатизація суспільства ставлять перед системою професійної
освіти завдання підготовки майбутнього фахівця, здатного швидко
інтегруватись у виробничий процес, мати полівалентну кваліфікацію.

Вивчення практики роботи ПТНЗ дало підставу констатувати, що значне
підвищення рівня фахової підготовки майбутніх спеціалістів можливе при
використанні моделі формування професійних знань учнів ПТНЗ у процесі
підготовки та проведення індивідуальних, групових і масових форм
позаурочної роботи.

У дисертації визначено критерії оцінювання професійних знань, умінь і
навичок учнів ПТНЗ, а також запропоновано й науково обґрунтовано
доцільність виділення рівнів засвоєння основних понять, передбачених
чинними навчальними програмами, вказано оптимальні шляхи проведення ПР з
ПМД.

Опрацьовано методику діагностики, контролю та корекції формування
професійних знань учнів ПТНЗ у позаурочній роботі з ПМД і перевірено її
ефективність у процесі дослідно-експериментальної роботи.

У процесі дослідження виявлено, що для формування професійних знань,
окрім інтересу та бажань учнів і діяльності викладачів та майстрів
виробничого навчання як ключових фігур навчального процесу, достатній
рівень професійних знань не може бути досягнутий без досконалих програм,
раціонального і ефективного планування, принципів наступності та
системності, єдності в інтерпретації понять ПМД, системного контролю та
корекції засвоєних знань, використання традиційних, апробованих,
адаптованих та інноваційних технологій навчання. Тому було розроблено й
видано методичні рекомендації для викладачів ПТНЗ щодо організації та
проведення ПР з ПМД.

Здійснене дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій, зокрема:
обласним навчально-методичним центрам і кабінетам щодо врахування
особливостей організації ПР з ПМД, використанням комп’ютерної техніки
під час ПР з ПМД, внесення змін в організацію уроків виробничого
навчання з урахуванням методичних засад ПР з ПМД.

Таким чином, результати педагогічного експерименту доводять, що
теоретичне та методичне обґрунтування та організація проведення ПР з ПМД
істотно підвищує якість професійної підготовки молодих фахівців, що, у
свою чергу, свідчить про справедливість робочої гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів професійної підготовки
учнів ПТНЗ у процесі позаурочної роботи з ПМД. Перспективними напрямками
подальшого дослідження є такі: теоретичне обґрунтування ПР для інших
дисциплін навчального плану; розробку комплексу вимог до вивчення
програмних засобів з виокремленням навчальних елементів та визначенням
рівня володіння ними; розробку пакета дидактичних матеріалів для
проведення ПР в ПТНЗ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Мельник М.В. Формування професійних знань учнів ПТНЗ у позаурочній
діяльності з природничо-математичних дисциплін // Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання у підготовці
фахівців:методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. пр. / Редкол.:
І.А. Зязюн (голова) та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. – С.
236-242.

Мельник М.В. Застосування методу проектів у позаурочній роботі в процесі
створення Web-сайту ПТНЗ // Сучасні інформаційні технології та
інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія,
теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. пр. – Вип. 4 / Редкол.: І.А. Зязюн
(голова) та ін. – Київ?Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 251-256.

Тимошенко О.З., Мельник М.В.  Застосування інформаційно-комунікаційних
технологій у навчальному процесі середніх загальноосвітніх навчальних
закладів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики
навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми.
Зб. наук. пр. – Вип. 5 / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. –
Київ?Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 67-72.

Мельник М.В. Екологічне виховання в процесі позаурочної роботи з учнями
ПТУ // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Вип. 3. –
Вінниця: ВАТ “Віноблдрукарня”, 2000. – С. 98-101.

Мельник М.В. Екологічне виховання у процесі позаурочної роботи з ПМД з
учнями ПТУ // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики
навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми.
Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін.. – Київ-Вінниця: ДОВ
Вінниця, 2000. – С. 394-396.

Мельник М.В., Солоненко В.І. З досвіду викладання
природничо-математичних дисциплін в ЗОШ // Науково-теоретичні і
методичні засади конструювання змісту професійної освіти:
Науково-методичний збірник / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. – Ч.
1,2. – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 1998. – Ч. 1. – С.
65-76.

Мельник М.В., Солоненко В.І. Формування інтересу до читання
науково-популярної літератури в учнів і студентів // Проблеми
наступності та інтеграції змісту навчання у системі “школа-ПТУ-ВНЗ”:
Науково-методичний збірник / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. –
Вінниця, 1996. – С. 73-76.

Організація і зміст позаурочної роботи з природничо-математичних
дисциплін в професійно-технічних навчальних закладах:
Навчально-методичний посібник // Укладачі: Р.С. Гуревич, Л.Л.
Коношевський, М.В. Мельник. – Вінниця: Планер, 2005. – 184 с.

Виховання учнів у процесі позаурочної роботи з фізики: Методичні
рекомендації // Укл. Р.С. Гуревич, О.В. Мозговий, В.І. Солоненко, М.В.
Мельник. – Вінниця, 1994. – 37 с.

Ковальов Ю.Г., Мельник М.В. Технічна творчість в системі неперервної
освіти // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми / Мат.
міжнар. наук.-практ. конф., у 6-ти книгах. – Кн. 3. – Чернівці:
“Митець”, 1996. – С. 247-249.

Мельник М.В. Мета і завдання позаурочної роботи з
природничо-математичних дисциплін у ПТНЗ // Актуальні проблеми трудової
і професійної підготовки молоді / Зб. наук. пр. – Вип. 9. – Вінниця: ДОВ
Вінниця, 2003. – С. 80-81.

Мельник М.В. Шляхи формування екологічних знань учнів профтехучилищ у
процесі позаурочних занять // Актуальні проблеми трудової і професійної
підготовки молоді / Матер. наук. конф. педагогічно-індустріального
факультетету. – Вінниця: ВДПУ імені Михайла Коцюбинського, 2001. – Вип.
VIІ. – С. 66-69.

Мельник М.В. Формування професійних знань учнів професійних училищ у
процесі позаурочної роботи з природничо-математичних дисциплін. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти,
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла
Коцюбинського, Вінниця, 2005.

Дисертацію присвячено розробці та науковому обґрунтуванню методики
формування професійних знань учнів профтехучилищ у процесі позаурочної
роботи з природничо-математичних дисциплін, в основу якої покладено
модель процесу організації позаурочної роботи в ПТНЗ. Її головними
елементами є дидактична мета та завдання, принципи і зміст, форми і
методи, засоби (та їхня класифікація), результати діяльності.

Розкрито суть і шляхи організації та проведення позаурочних заходів з
природничо-математичних дисциплін.

Розроблено методичні рекомендації щодо організації позаурочної роботи з
природничо-математичних дисциплін у ПТНЗ, добору тематики позаурочної
роботи, проведення занять у предметних гуртках.

Виявлено, що запропонована методика сприяє ефективності формування
професійних знань і вмінь учнів ПТНЗ.

Ключові слова: професійні знання, позаурочна робота,
природничо-математичні дисципліни, спеціальні предмети,
професійно-технічні навчальні заклади.

Мельник М.В. Формирование професиональных знаний учащихся
профессиональных училищ в процессе внеурочной работы по
естественно-математическим дисциплинам. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук
по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования, Винницкий государственный педагогический университет имени
Михаила Коцюбинского, Винница, 2005.

Диссертация посвящена разработке и научному обоснованию методики
формирования знаний учащихся профтехучилищ в процессе внеурочной работы
по естественно-математическим дисциплинам, в основе которой лежит модель
процесса организации внеурочной работы в ПТУЗ. Её главными элементами
являются дидактическая цель и задачи, принципы и содержание, формы и
методы, средства (и их классификация), результаты деятельности.

Раскрыта суть и пути организации и проведения внеурочных мероприятий с
естественно-математических дисциплинам в ПТУЗ, отбора тематики
внеурочной работы, проведения занятий в предметных кружках.

Роль внеурочной работы по естественно-математическим дисциплинам нам
видится, во-первых, как средство формирования познавательного интиреса;
во-вторых, в развитии творческих способностей учеников; в-третьих, для
углубления знаний, умений и навыков, опыта творческой деятельности
учеников, приобретённых на уроках.

Внеурочная работа по естественно-математическим дисциплинам позволяет
воспитывать творческое мышление ученика, то есть умение логически и
правильно мыслить, доказательно аргументируя каждый шаг своих
рассуждений.

Содержание внеурочной работы по естественно-математическим дисциплинам
определяется целями образования, воспитания и развития учеников ПТУЗ,
каждому из видов деятельности ставится в соответствие определённое
содержание работы. Наилучших результатов можно достигнуть при
комплексном использовании и рациональном объединении различных форм и
видов деятельности учеников.

К формированию профессиональных знаний учащихся
профессионально-технических учебных заведений в процессе внеурочной
работы по естественно-математических дисциплинам выдвигаются такие
основные требования: формирование и развитие у учащихся положительных
мотивов учебно-познавательной деятельности; определение профессиональных
и образовательных целей внеурочных мероприятий; системный подход к
информационному наполнению внеурочной работы; рациональное
структурирование фрагментов внеурочной работы; оптимизация временных
интервалов инструктажей; обеспечение оперативной обратной связи и
действенного контроля; оперативная перестройка внеурочной работы с
учётом прогностических аспектов. Каждое из этих требований имеет сложную
структуру и может рассматриватся, как объединение других, менее общих
требований.

Разработаны методические рекомендации относительно организации
деятельности учащихся профессионально-технических учебных заведений во
внеурочное время, отбора тематики проведения занятий в предметных
кружках.

Предложенная методика оказывает содействие эффективности формирования
профессиональных знаний и умений учеников профессионально-технических
учебных заведений во внеурочное время.

Ключевые слова: профессиональные знания, внеурочная работа,
естественно-математические дисциплины, специальные предметы,
профессионально-технические учебные заведения.

Melnyk М.V. Formation of professional knowledge of vocational colledge
students in the process of extracurricular work in natural and
mathematical sciences. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in pedagogics by speciality 13.00.04 –
Theory and

methodology of professional training. – Vinnytsia State Pedagogical
University named after M. Kotsiubynskyi, Vinnytsia, 2005.

The thesis is devoted to the elaboration and substantiation of the
methodology underlying the formation of professional knowledge of
vocational colledge students in the process of extracurricular work in
natural and mathematical sciences. The methodology is based on the model
of the process of extracurricular work organisation in vocational
colledges. Its main elements are didactic purpose and task, principles
and content, forms and methods, means (and their classification), the
results of activity.

The essence of exracurricular work in natural and mathematical sciences
is revealed and the ways of its organisation and conducting are
suggested in the dissertation.

The thesis elaborates methodical recommendations as to the organisation
of extracurricular work in natural and mathematical sciences in
vocational schools, the selection of themes for extracurricular work,
conducting classes in study groups.

It has been revealed that the suggested methods promote the efficiency
of building up professional knowledge and skills of vocational colledge
students.

Key words: professional knowledge, extracurricular work, natural and
mathematical sciences, special subjects, vocational training
institutions.

PAGE \* Arabic 28

Похожие записи