.

Формування природної резистентності організму телят залежно від середовищних та генетичних факторів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
111 3140
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ГЖИЦЬКОГО

СТЕПАНОВ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

УДК 619: 612. 017 636.2

Формування природної резистентності організму телят залежно від
середовищних та генетичних факторів

03. 00. 13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному
університеті Міністерства

аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат ветеринарних наук, доцент Тихонов Микола
Михайлович, Подільський державний аграрно-технічний університет,
завідувач кафедри морфології, фізіології та патології.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Гуфрій
Дмитро Федорович, Львівська національна академія ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри фармакології та токсикології;

кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник Віщур Олег
Іванович, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії
імунології.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний
університет, кафедра нормальної і патологічної фізіології
сільськогосподарських тварин Міністерства аграрної політики України.

Захист відбудеться: “ 21 ” липня 2005 року о 1530 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за
адресою: 79010, м. Львів – 10, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010,
м. Львів – 10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “ 16 “ червня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої

ради, доктор ветеринарних наук, доцент
Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У нашій країні та за її межами практикується
„холодний” метод вирощування телят. Є дослідження, присвячені вивченню
впливу цього методу на фізіологічний стан, продуктивні якості та
резистентність тварин (Иноземцев В.П., 1986; Быков К.С., 1987; Флюстиков
А.Г., Гинчук А.И., 1987; Хрустова С.А., 1988; Достоевский П.П., Блажко
В.А., 1989; Томко Ю.Н., 1990; Горбунов Н., 1997; Сиротинин В.И. и
соавт., 2001; Сидорович М., 2003). Роботи виконувалися на тваринах
різних порід у різних природнокліматичних зонах. Більшість
дослідників прийшли до висновку щодо можливості цілорічного використання
даного технологічного варіанту вирощування молодняку великої рогатої
худоби. Але при вивченні цього питання більшість досліджень виконувалися
в умовах середовища, які не можна назвати агресивними у відношенні до
піддослідних тварин. Хоча, саме „холодне” вирощування може нести велике
навантаження на організм тварини і в першу чергу на її захисні сили, в
період, коли гранично низькі або високі температури навколишнього
середовища значно виводять її за межі термонейтральної зони. Тим більше,
що основне навантаження даного методу лягає на телят раннього
постнатального періоду онтогенезу.

Не дивлячись на тривалу експлуатацію технології вирощування телят в
індивідуальних будиночках-профілакторіях, на даний час відсутня єдина
чітко сформульована система експлуатації цього способу вирощування, яка
б регламентувала можливості його використання за різних умов середовища.
У зв’язку з цим вивчення особливостей формування природної
резистентності організму телят, яких вирощують „холодним” методом в
умовах довгострокового негативного впливу середовища, є актуальним, як у
науковому, так і у практичному плані.

Відомо, що природна резистентність організму тварин обумовлюється, окрім
впливу середовища, індивідуальною та груповою спадковістю тварин, тобто
наявними у них генотипами (Вагонис З.И., 1983; Скрипниченко Г.Г., 1983;
Плященко С.И., 1984; Меркурьева Е.К. и соавт., 1991; Милостивий Р.В.,
2004). У селекційних програмах з тваринництва передових країн світу
показникам природної резистентності організму відводиться важливе місце
(Вахуткевич Н.М., 2001). Однак, питання генетичної обумовленості
природної резистентності ще не достатньо вивчені. Зокрема, не вистачає
даних про вплив на рівень факторів природної резистентності тварин їх
належності до різних генетичних і селекційних груп (Березкина Л.М.,
1980; Беляева Н.Б., 1984; Тюрьев Г.В., Харитонов В.В., 1993; Тищенко
Н.Н., Колоденская В.В., 2002). Дуже мало робіт, що висвітлюють зв’язок
природної резистентності організму великої рогатої худоби з алелями за
поліморфними системами крові (Костомахин Н.М., 1991; Удина И.Г., 1992;
Бороздин Э.К. и соавт., 2001). В Україні зовсім мало робіт, присвячених
вивченню лейкоцитарних антигенів і їх зв’язків з факторами природної
резистентності організму тварин. З’ясування саме цих зв’язків дозволить
побудувати селекційно-племінну роботу в напрямку створення популяцій
тварин з високою опірністю до різних захворювань, а також несприятливих
факторів зовнішнього середовища.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
частиною комплексних досліджень, виконаних згідно з планом
науково-дослідних робіт кафедри морфології, фізіології та патології на
тему: „Вплив умов утримання та годівлі на природну резистентність
організму телят” та „Функціонування природної резистентності організму
телят чорно-рябої породи залежно від середовищних та генетичних факторів
в умовах Західного Лісостепу України” (номер державної реєстрації
0105U001219), які проводилися в Подільському державному
аграрно-технічному університеті. Автор дисертаційної роботи є одним із
виконавців вищевказаних досліджень.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було встановити
особливості формування природної резистентності організму телят
української чорно-рябої молочної породи залежно від середовищних та
генетичних факторів за умов Західного Лісостепу України.

Для реалізації мети були визначені такі завдання:

дослідити формування показників природної резистентності та
імунобіологічної реактивності організму телят української чорно-рябої
молочної породи при їх вирощуванні в індивідуальних
будиночках-профілакторіях „на холоді” і в закритих приміщеннях у
зимовий та літній періоди року;

провести порівняльну оцінку впливу різних технологічних варіантів
вирощування на ріст і розвиток телят української чорно-рябої молочної
породи;

визначити генетичний поліморфізм антигенів гістосумісності класу I
BoLA-системи в досліджуваній популяції тварин;

дослідити наявність асоціативних зв’язків між факторами природної
резистентності і антигенами Головного комплексу гістосумісності у телят
української чорно-рябої молочної породи.

Об’єкт дослідження. Механізми формування природної резистентності і
реактивності телят за дії гіпо- та гіпертермічних умов зовнішнього
середовища та генетичних факторів.

Предмет дослідження. Показники клітинного та гуморального імунітету,
антигенний спектр класу І BoLA-системи, а також продуктивні якості
молодняку української чорно-рябої молочної породи.

Методи дослідження. Фізіологічні, біохімічні, імунологічні,
імуногенетичні, клінічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено особливості
формування природної резистентності організму у телят української
чорно-рябої молочної породи, яких вирощують „холодним” методом в
індивідуальних будиночках-профілакторіях у зимовий та літній
періоди року на території Західного Лісостепу України. Вперше визначено
поліморфізм антигенів гістосумісності класу I BoLA-системи у телят
української чорно-рябої молочної породи та проведено дослідження
асоціативних зв’язків між їх лейкоцитарними антигенами та рівнем
факторів природної резистентності організму. З’ясовано, що показники
природної резистентності та імунобіологічної реактивності організму
телят, у вирощуванні яких мав місце тривалий вплив гіпотермічного
фактора середовища, починаючи з 30-добового віку були нижчими, ніж у їх
аналогів, яких утримували у приміщеннях.

Виявлено, що висока температура повітря є сильним стрес-фактором, який
призводить до зниження показників резистентності організму телят
української чорно-рябої молочної породи при їх вирощуванні в
індивідуальних будиночках у порівнянні з ровесниками, що утримувалися
традиційним способом. Встановлено, що деякі лейкоцитарні антигени
гістосумісності класу I BoLA-системи у великої рогатої худоби
української чорно-рябої молочної породи мають асоціативні зв’язки з
певними факторами, що визначають природну резистентність організму, при
цьому частина з цих антигенів вірогідно пов’язана з високим рівнем, а
інші – з низьким рівнем того чи іншого фактора природної
резистентності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані дають змогу
стверджувати про недоцільність застосування „холодного” методу
вирощування телят в умовах, коли низькі або високі температури повітря
значно виводять їх за межі термонейтральної зони. Виявлені антигени
класу І BoLA-системи, які мають зв’язки з рівнем факторів природної
резистентності організму, дадуть змогу проводити ціленаправлений відбір
з метою формування високорезистентних популяцій великої рогатої худоби
української чорно-рябої молочної породи.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійно проведеному пошуку та
аналізі даних літератури, опрацюванні робочих схем і практичному
застосуванні всіх описаних у роботі методик, проведенні
експериментальних досліджень, аналізу та інтерпретації отриманих
результатів. Визначення BoLA-антигенів класу І виконано під керівництвом
кандидата біологічних наук Супрович Т.М. З методичною допомогою
наукового керівника сформульовано основні висновки роботи та
підготовлено до друку публікації за матеріалами дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень
доповідались на науково-практичних конференціях різного рівня і отримали
загальне схвалення: професорсько-викладацького складу, аспірантів та
магістрів Подільського державного аграрно-технічного університету (1997
– 2005); викладачів та аспірантів Білоцерківського державного аграрного
університету (1999); на міжвузівській науково-практичній конференції
аспірантів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і
перспективи” у Вінницькому державному аграрному університеті (2003); на
міжнародній науково-практичній конференції „Біологічні основи
продуктивності та здоров’я тварин“, в Інституті біології тварин УААН у
Львові (2004).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 8 наукових статей з
яких 5 – у наукових фахових виданнях, означених переліком ВАК України,
в яких викладені основні положення дисертаційної роботи.

Структура та об’єм роботи. Дисертація налічує 224 сторінки тексту
комп’ютерного складання і містить 28 таблиць, які займають 23 сторінки
друкованого тексту. Робота складається зі вступу, огляду літератури,
матеріалів та методів досліджень, результатів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій
виробництву, списку літератури, який включає 374 першоджерел, у тому
числі 91 іноземною мовою та 12 додатків.

Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи.
Експериментальна частина роботи проводилася в умовах КСП ім.
Котовського, Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області
протягом 1996 – 1999 рр. Відповідно до завдань досліджень були проведені
три науково-господарські досліди.

Перший дослід щодо вивчення впливу факторів навколишнього середовища на
фізіологічний стан та резистентність телят проводився з грудня 1996 року
по травень 1997 року. Дослідження виконувалися на теличках української
чорно-рябої молочної породи, віком від народження до шести місяців.
Порівняльному вивченню підлягали два технологічні варіанти утримання
телят до двомісячного віку: „холодним” методом (в індивідуальних
будиночках-профілакторіях) – дослідна (І) група і традиційним
способом (у закритих приміщеннях) – контрольна (ІІ) група. З
двомісячного віку піддослідні телята утримувалися традиційним способом.
Годівля піддослідних тварин була однаковою і проводилась згідно з
деталізованими нормами для телиць із запланованим середньодобовим
приростом живої маси 650 – 700 г (Калашников А.П. и соавт., 1985). Умови
мікроклімату в закритих приміщеннях, в яких вирощувалися телята
контрольної групи, відповідали допустимим зоогігієнічним нормам.
Параметри мікроклімату індивідуальних будиночків, в яких вирощувалися
телята дослідної групи до двомісячного віку, значно відрізнялися від
тих, що створювалися у закритих приміщеннях. Найбільша різниця
спостерігалася щодо температури повітря. Майже протягом 60 діб життя
дослідні телята перебували в умовах безперервного впливу низьких
температур повітря, а в деякі періоди температура повітря знижувалась до
–27…–29°С. В період досліду середня температура атмосферного повітря в
грудні була –14°С, в січні –10°С і в лютому – –8°С.

Другий дослід щодо вивчення впливу факторів навколишнього середовища на
фізіологічний стан та резистентність організму телят проводився з червня
по листопад 1999 року. Дослідженню піддавалися два технологічні варіанти
утримання телят до двомісячного віку: „холодним” методом (I група –
дослідна) та традиційним способом (II група – контрольна). З двох- до
шестимісячного віку телички обох груп утримувалися традиційним способом.
Годівля піддослідних тварин була однаковою і проводилася згідно з
нормами і раціонами для телиць літнього періоду вирощування із
запланованим середньодобовим приростом маси тіла 650 – 700 г. Умови
мікроклімату в закритих приміщеннях для телят у період досліджень в
основному знаходилися в межах допустимих норм. Параметри мікроклімату
індивідуальних будиночків значно відрізнялися від таких у профілакторію
і телятнику за температурою повітря. Температура повітря в прибудованому
до кожного будиночка вигульному дворику відповідала температурі
атмосферного повітря, в самому ж будиночку, поблизу входу вона була на
1?С, а поблизу задньої стінки на 2?С вищою. Протягом 31 доби життя
телята дослідної групи перебували в умовах, коли температура повітря
вдень перевищувала 30?С, у тому числі 16 діб температурні умови
піднімалися вище від 32?С, сім діб вони зростали вище від 33?С і в
окремі дні сягали навіть 34,5 – 35,7?С. Різниця між денною та нічною
температурою повітря в межах однієї доби спостерігалася від 7,1?С до
16,4?С. У період досліду середня температура атмосферного повітря в
червні була 22,6?С, липні – 23,8?С, серпні – 20,5?С.

Третій дослід щодо вивчення впливу генетичних факторів на природну
резистентність організму телят української чорно-рябої молочної породи
проводився на 300 клінічно здорових телятах віком 6 – 8 місяців. Умови
годівлі та утримання тварин відповідали загальноприйнятим нормам. У цих
тварин визначали показники резистентності організму. Виходячи з
отриманих даних, були сформовані умовні групи тварин залежно від рівня
того чи іншого фактора резистентності, який досліджували. До сформованих
груп відносили лише тварин, у яких були отримані гранично низькі або
гранично високі показники. В кожній із визначених груп тварин вивчали
генетичний поліморфізм серологічно визначуваних антигенів класу I
BoLA-системи.

Методи дослідження. Матеріалом для досліджень слугували зразки крові,
одержані з яремної вени телят. У крові визначали: вміст гемоглобіну
гемометром Салі; кількість еритроцитів і лейкоцитів підрахунком у камері
Горяєва; лейкоцитарну формулу – шляхом підрахунку 200 лейкоцитів різних
видів, зафарбованих за Романовським-Гімзою; фагоцитарну активність
лейкоцитів (Емельяненко П.А. и соавт., 1980) – у відношенні до
тест-культури Е. соlі, штаму № 817.

У сироватці крові досліджували: вміст загального білка рефрактометрично,
білкових фракцій – методом електрофорезу на плівці з ацетату целюлози
(Чумаченко В.Е. та ін., 1990); концентрацію імуноглобулінів класів G та
М – методом радіальної імунодифузії за Манчіні в модифікації J. Fahey,
E. McKelvey (1965), з використанням моноспецифічних антисироваток до
окремих класів імуноглобулінів; бактерицидну активність –
фотонефелометричним методом за О.В. Смирнова і Т.А. Кузьмина (1986), з
використанням тест-мікробу Е. соlі штаму 04; активність лізоциму – за Е.
Osserman, D. Lawlor (1966), з використанням ацетонового порошку з
клітинних оболонок Мicrococcus Lisodecticus. Виділення лімфоцитів з
периферичної крові проводили у градієнті густини фікол-верографіну за А.
Boyum (1968). Вміст Т-лімфоцитів у крові визначали за методом M. Jondal
et al. (1972). Вміст В-лімфоцитів у крові визначали в реакції
розеткоутворення за N.F. Mendes (1973).

Отримані цифрові дані опрацьовували статистично (Меркурьева Е.К.,
Шангин-Березовский Г.Н., 1983). Різницю з контролем вважали вірогідною
при РFVX?3/4? A * * * * ??????ах-профілакторіях, показали збільшення в порівнянні з тваринами, які вирощувалися в телятнику та профілакторію вмісту альфа- та бета-глобулінів (РВИСНОВКИ У дисертації на основі проведених фізіолого-біохімічних, імунологічних та імуногенетичних досліджень запропоновано новий науковий підхід, який полягає у дослідженні стану природної резистентності організму телят української чорно-рябої молочної породи, що вирощуються в умовах несприятливого середовища, та комплексному застосуванні результатів визначень показників резистентності і антигенного спектру BoLA-системи класу І у великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи для практики ветеринарної медицини. Вирощування телят в індивідуальних будиночках-профілакторіях у період тривалого значного зниження температури повітря призвело до зменшення в їх крові кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в віці 60 діб (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020