Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Міхеєва Людмила Василівна

УДК 378.147

Формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми
вчителями праці і професійного навчання

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Хмельницькому національному університеті, Міністерство
освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Сметанський Микола Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

кафедра педагогіки, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова,
завідувач кафедри трудового навчання та креслення;

кандидат педагогічних наук, доцент

Шахов Володимир Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла
Коцюбинського, доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і
науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “22” червня 2005 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному
педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою:
21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою:
21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розіслано 19 травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціальні, економічні, політичні та духовні
перетворення в Україні переконують, що їх ефективне здійснення та
переведення на якісно новий рівень вимагають покращення теоретичної та
практичної підготовки спеціалістів вищої кваліфікації. У зв’язку з цим
особливої актуальності набуває пошук внутрішніх резервів підвищення
ефективності навчально-професійної діяльності майбутніх учителів праці і
професійного навчання. Такими внутрішніми джерелами активності
особистості у процесі набуття знань, умінь і навичок, необхідних для
подальшого навчання, самоосвіти та майбутньої професійної діяльності, є
насамперед мотиви, потреби, інтереси, прагнення, ставлення до навчання.
Оптимізація освіти у вищій школі передбачає цілеспрямоване формування в
молоді позитивного ставлення до набуття знань. Учіння, як і будь-яка
свідома діяльність, у суб’єктивному плані – це наслідок реалізації
прагнень людини до задоволення своїх потреб. У процесі навчання майбутні
вчителі праці і професійного навчання виступають не лише як об’єкт
впливу, але й як суб’єкт діяльності, спонукуваний наявними в них
пізнавальними і професійними інтересами та іншими мотивами. Інакше
кажучи, мотиви учіння, як активізуюча сила навчання, є однією з умов
успішної навчальної діяльності. На думку А. Маркової, знання про
мотиваційну сферу особистості і про мотиваційну основу конкретного
процесу учіння рівносильне знанню про рушійні сили цього процесу. Жоден,
навіть висококваліфікований викладач, не досягне бажаного результату,
якщо його зусилля не будуть узгоджені з мотиваційною основою конкретного
процесу учіння. Успішне розв’язання проблеми мотивації навчальної
діяльності значно впливає на якість підготовки майбутніх фахівців. Тому
дослідження мотиваційної сфери особистості як фактора ефективності
навчальної діяльності є одним із найбільш актуальних наукових завдань.

Підготовка майбутніх учителів трудового і професійного навчання у
сучасних умовах характеризується специфічними особливостями, зумовленими
якісною неоднорідністю майбутньої педагогічної діяльності. Їхня
педагогічна діяльність, у процесі якої проектуються і формуються знання,
вміння і навички майбутніх педагогів, посідає важливе місце в
суспільному житті. Тому завдання викладача полягає не тільки в
дослідженні структури педагогічної діяльності, але, насамперед, у
дослідженні педагогічних умов формування педагогічної майстерності.

Ефективність навчання визначається не тільки кількістю засвоєних знань,
але й ставленням студентів до навчальної діяльності, їх внутрішньою
позицією. Тому вивчення мотивації є центральною проблемою дидактики і
педагогічної психології. Хоч у цій сфері є певні успіхи, але проблема ще
не вирішена: мінливість, рухливість, різноманітність мотивів дуже важко
звести до певних структур, однозначно визначити способи управління ними.

У працях вітчизняних педагогів і психологів сформульовані методологічні
принципи дослідження проблеми мотивації. В них мотивація розглядається
як одне із стрижневих утворень особистості. У дослідженнях з цієї
проблеми наголошується на складності, якісній неоднорідності будови
мотиваційної сфери. Зокрема, взаємозалежність зовнішніх і внутрішніх
умов розвитку особистості і її мотиваційної сфери досліджували Б.
Ананьєв, В. Леонтьєв, В. Мясіщев, С. Рубінштейн. Про зміни у розвитку і
формуванні мотивації йдеться у роботах В. Вілюнаса, Д. Ельконіна, Г.
Костюка, Ю. Орлова, Т. Шамової, Ю. Шарова, П. Якобсона. Джерела
мотивації розглянуто у працях В. Асєєва, І. Джидаряна, С. Занюка, О.
Ковальова, Ю. Кулюткіна, В. Мерліна, Г. Сухобської та інших.

Із зарубіжних вчених проблему мотивації досліджували Ж. Аткінсон, М.
Дауголл, К. Левін, А. Маслоу, Г. Мерфі, Ж. Нюттен, П. Фресс, К. Халл, Х.
Хекхаузен та інші.

Оскільки основною категорією мотиваційної сфери особистості більшістю
вчених визначається “мотив”, значна увага у педагогіці і педагогічній
психології звернена на вивчення цього поняття. У психолого-педагогічній
літературі виділяють декілька видів класифікацій мотивів учіння.
Найбільш визнаним є поділ мотивації на внутрішню, яка безпосередньо
пов’язана зі змістом навчальної діяльності та включає пізнавальні мотиви
і мотиви самовдосконалення, і зовнішню мотивацію, яка включає соціальні
мотиви (М. Алексєєва, Л. Божович, В. Ільїн, О. Киричук, О. Леонтьєв, А.
Маркова, В. Моргун, Н. Тализіна, Г. Щукіна, П. Якобсон та інші). В
останні роки науковці стверджують, що будь-яка діяльність, у тому числі
й навчальна, зумовлена одночасно багатьма мотивами, тобто полімотивована
(В. Вілюнас, І. Імедадзе, В. Ковальов, В. Ляудіс, В. Петренко, М.
Філіппов, Г. Хесс та інші).

Дослідженню мотиваційного компонента навчальної діяльності студентів та
вивченню засобів його формування присвячені роботи Р. Вайсмана, А.
Вербицького, С. Григоряна, Р. Гуревича, М. Дьяченка, Д. Єфімової, Л.
Кандибовича, Л. Непомнящої, Ю. Орлова, Т. Платонової, Ф. Рахматулліної,
Н. Савотіної, М. Сметанського, В. Шахова та ін. Серед сучасних
науковців, які займаються вивченням проблем мотиваційної сфери та
закономірностей її формування у студентському віці, слід відзначити
дисертаційні дослідження В. Галузяка, І. Жадан, Л. Кален, К.
Кальницької, В. Клачко, І. Красноголової, О. Плюща, Л. Шумакової та ін.
Результати аналізу наукових джерел свідчать, що у вітчизняній педагогіці
проблема формування мотивації навчальної діяльності майбутніх учителів
праці і професійного навчання досліджена недостатньо. Вона досі не
виступала предметом дисертаційного дослідження.

Аналіз дисертаційних досліджень, присвячених проблемі мотивації учіння,
дозволяє стверджувати, що до цього часу відсутня термінологічна чіткість
у визначенні таких мотиваційних категорій, як “мотив”, “мотивація”,
“мотиваційна сфера”. Залишаються не розробленими педагогічні умови
комплексного і цілісного мотиваційного забезпечення навчального процесу.
Основна увага в дослідженні мотиваційного компонента навчальної
діяльності спрямовується на вивчення мотиваційної сфери та її формування
в суб’єктів учіння шкільного віку. Водночас, як свідчить практика,
навчальний процес у вищих навчальних закладах має свою специфіку, що
суттєво впливає на мотивацію учіння студентів.

Виходячи з актуальності проблеми й у зв’язку з недостатністю її
теоретичної та експериментальної розробки, темою дослідження ми обрали
“Формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми
вчителями праці і професійного навчання”.

Зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами,
темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових
досліджень кафедри педагогіки і психології Хмельницького технологічного
університету Поділля (протокол №6 від 31.01.2000р.). Тема дисертації
затверджена радою гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького
технологічного університету Поділля (протокол №1 від 11.02.2000р.) і
узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і
психології АПН України (протокол №1 від 23.01.2001р.).

Об’єкт дослідження: педагогічна підготовка майбутніх учителів праці і
професійного навчання.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування в майбутніх учителів
праці і професійного навчання мотивації вивчення педагогічних дисциплін.

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати та експериментально
перевірити педагогічні умови формування мотивації вивчення педагогічних
дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання.

Досягнення мети дослідження передбачає розв’язання таких дослідницьких
завдань:

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясувати сутність
основних напрямів та підходів до трактування джерел активності суб’єктів
пізнання і оптимальний комплекс мотивів вивчення педагогічних дисциплін.

Визначити показники та рівні сформованості мотивації вивчення
педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного
навчання.

Обгрунтувати педагогічні умови формування у майбутніх учителів праці і
професійного навчання мотивації вивчення педагогічних дисциплін.

Розробити і експериментально перевірити методику формування мотивації
вивчення дисциплін педагогічного спрямування студентами трудового і
професійного навчання.

Гіпотеза дослідження – формування мотивації вивчення педагогічних
дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання буде
ефективним, якщо:

забезпечити професійну спрямованість навчального процесу;

посилити проблемність змісту і методів навчання;

створити позитивний емоційний клімат під час вивчення педагогічних
дисциплін;

залучити студентів до активної пошукової діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: основні положення
теорії навчальної діяльності (Л. Божович, С. Гончаренко, Р. Гуревич, В.
Давидов, О.Киричук, А. Маркова, М. Сметанський, В. Шахов); концепція
особистісно-орієнтованого навчання (Г. Бал, І. Бех, В. Рибалка, С.
Подмазін, Г. Тарасенко, О. Савченко, І. Якиманська); теорія проблемного
навчання (О. Матюшкін, М. Махмутов, О. Савченко, А. Фурман, І.
Якиманська), концепція спільної навчальної діяльності, теорія
співробітництва, діалогу (К. Абульханова-Славська, Ш. Амонашвілі, Г.
Костюк, В. Ляудіс, П. Фрейре); контекстний підхід до навчання (А.
Вербицький); концепція самодетермінації та внутрішньої мотивації (Е.
Десі, Р. Руаян), педоцентрична концепція (Дж. Дьюї).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань
було використано комплекс взаємодоповнюючих теоретичних і емпіричних
методів:

теоретичний аналіз, порівняння та узагальнення наукових літературних
джерел із проблеми дослідження з метою відбору та осмислення фактичного
матеріалу;

спостереження за особливостями прояву мотивації навчальної діяльності
під час вивчення педагогічних дисциплін;

методи опитування (бесіда, анкетування), стандартизовані й валідизовані
методики, за допомогою яких визначались показники та рівні мотивації
вивчення дисциплін педагогічного циклу;

педагогічний експеримент, спрямований на перевірку дидактичної
ефективності запропонованих педагогічних умов формування у майбутніх
учителів праці і професійного навчання внутрішньої і позитивної
зовнішньої мотивації вивчення педагогічних дисциплін;

статистичні методи обробки отриманих результатів з метою виявлення
кількісних та якісних характеристик результативності
дослідно-експериментального дослідження.

Надійність і вірогідність отриманих даних забезпечувалась вибором
методів, адекватних меті та завданням дослідження, репрезентативністю
вибірки досліджуваних, використанням взаємодоповнюючих методів
дослідження, послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні
завдань емпіричного дослідження, застосуванням сучасного апарату
математичної статистики, поєднанням кількісного і якісного аналізу
експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалось у
Хмельницькому національному університеті у період з 2000 до 2004 року і
складалося з трьох взаємопов’язаних етапів. У експериментальному
дослідженні взяли участь 470 студентів 1-5 курсів.

На першому етапі (2000 – 2001 рр.) – визначалися теоретико-методологічні
умови дослідження, вихідні принципи та методики дослідження, робоча
гіпотеза та завдання, уточнювався понятійний апарат, з’ясовувався
комплекс мотивів учіння, складалася програма констатуючого та формуючого
етапів дослідження.

На другому етапі (2001 – 2003 рр.) – здійснювався формуючий експеримент,
спрямований на перевірку сформульованої гіпотези та поставлених завдань;
апробовувалась методика формування мотивації вивчення педагогічних
дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання;
перевірялись педагогічні умови, що забезпечували успішне формування у
студентів мотивації вивчення педагогічних дисциплін.

На третьому етапі (2003 – 2004 рр.) – аналізувалися й узагальнювалися
результати дослідження; оброблялися експериментальні дані; формулювалися
загальні висновки.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягає у
тому, що:

вперше визначено педагогічні умови формування мотивації вивчення
педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного
навчання: забезпечення професійної спрямованості навчально-пізнавальної
діяльності студентів, посилення проблемності змісту і методів навчання,
створення позитивного емоційного клімату під час вивчення педагогічних
дисциплін, залучення студентів до активної пошукової діяльності;

встановлено оптимальний комплекс мотивів вивчення педагогічних дисциплін
майбутніми вчителями праці і професійного навчання: професійний мотив,
мотив самовдосконалення, пізнавальний мотив, мотив досягнення,
престижний мотив, інтерес до знань, почуття власної гідності, мотив
самоствердження, мотив самовипробування, почуття обов’язку, демонстрація
власних можливостей, прагматичний мотив;

визначено показники сформованості мотивації вивчення педагогічних
дисциплін (співвідношення внутрішніх і зовнішніх, позитивних і
негативних мотивів, усвідомленість мотивів, дієвість мотивів) та рівні
такої сформованості (студенти із слабко вираженими внутрішніми і
зовнішніми мотивами; студенти, в яких переважає один із видів мотивації:
або внутрішня, або позитивна зовнішня; студенти з високим показником
сформованості як внутрішніх мотивів, так і позитивних зовнішніх);

подальшого розвитку набули наукові положення щодо структури мотивації
навчальної діяльності студентів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено
методику формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми
вчителями праці і професійного навчання; підготовлено практичні
рекомендації щодо формування у студентів мотивації вивчення педагогічних
дисциплін; обгрунтовано зміст, форми і методи формування мотивації
вивчення педагогічних дисциплін, які можуть застосовуватись у ВНЗ під
час підготовки вчителів праці і професійного навчання, на курсах
підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а також при розробці
навчальних посібників з методик навчальних дисциплін.

Впровадження результатів дослідження. Запропоновані автором у
дослідженні педагогічні умови формування мотивації вивчення педагогічних
дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання впроваджено
у навчальний процес Хмельницького національного університету (довідка
№128/129 від 10.02.2005 р.), Хмельницького гуманітарно-педагогічного
інституту (довідка №444 від 31.12.2004 р.) і Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №04/9
від 10.02.2005 р.), а також неодноразово обговорювались на різноманітних
науково-методичних семінарах викладачів педагогічних дисциплін, на
курсах підвищення кваліфікації учителів трудового і професійного
навчання.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження
доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Симбіоз нового і традиційного” (Кам’янець-Подільський,
2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні
проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток особистості” (Хмельницький,
2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми
загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів” (Вінниця, 2002),
Науково-методичній конференції “Самовиховання як фактор розвитку
особистості” (Хмельницький, 2002), Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Підготовка соціального працівника: надбання, проблеми,
перспективи” (Хмельницький, 2003), Міжвузівській науково-практичній
конференції “Соціальна робота – ознака демократизації суспільства”
(Хмельницький, 2004), засіданнях кафедри педагогіки і психології
Хмельницького національного університету та кафедри педагогіки
Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла
Коцюбинського.

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 11 одноосібних
публікаціях, з них 7 статей, опублікованих у фахових виданнях, 4 – у
збірниках матеріалів конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох
розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний
зміст дисертації викладено на 185 сторінках. Список використаних джерел
містить 210 найменувань, з них 11 – іноземною мовою. В роботі 10 таблиць
і 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано об’єкт,
предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну,
теоретичне і практичне значення роботи, представлено дані про
організацію і проведення дослідження та апробацію його результатів.

У першому розділі – „Теоретичні основи формування мотивації вивчення
педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного
навчання” – проаналізовано праці з проблеми дослідження, розкрито
основні напрями та підходи до розуміння сутності понять „мотив”,
„мотивація”, „мотиваційна сфера”, „навчальна мотивація”, виявлено
показники та рівні розвитку навчальної мотивації, з’ясовано стан
сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми
вчителями праці і професійного навчання.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що мотивацію слід
розглядати як складний багаторівневий регулятор життєдіяльності людини –
її поведінки, діяльності. Складність і багатоаспектність проблеми
мотивації зумовлює різноманітність підходів до розуміння її сутності,
природи, структури. Також не існує й загальноприйнятого визначення таких
мотиваційних категорій, як “мотив”, “мотивація”, “мотиваційна сфера”.

Аналіз літературних джерел дає можливість стверджувати, що, розглядаючи
мотивацію людини як психологічний феномен, науковці зіштовхнулися з
багатьма труднощами. Насамперед, виникла термінологічна розбіжність:
однаково і навіть як синоніми вживаються терміни “мотивація” і “мотив”.
Розглянуті погляди на поняття “мотив” вказують на багатозначність у
трактуванні цього терміна: мотивом називають різні психологічні
феномени, уявлення та ідеї, почуття та переживання (Л. Божович),
потреби, спонукання і нахили (Х. Хекхаузен), бажання, звички, думки і
почуття обов’язку (П. Рудик), морально-політичні установки (О.
Ковальов), психічні процеси, стани і властивості особистості (К.
Платонов), предмети зовнішнього світу (О. Леонтьєв), установки (А.
Маслоу) і навіть умови існування (В. Вілюнас). У дослідженні ми дійшли
висновку, що мотив – це складне інтегральне психологічне утворення,
кінцевою метою якого є формування навчально-пізнавальної активності
студентів та спонукання їх до досягнення поставленої мети.

“Мотивація” є більш широким поняттям, ніж “мотив”. У
психолого-педагогічній літературі мотивація як психічне явище теж
трактується неоднозначно. Мотивація визначається як сукупність факторів,
що підтримують і спрямовують, тобто визначають поведінку (К. Мадлен, Ж.
Годфруа), як сукупність мотивів (К. Платонов), як спонукання, яке
викликає активність організму і визначає її спрямованість (Л. Божович),
як процес психічної регуляції конкретної діяльності (М. Магомет-Емінов),
як процес дії мотиву і як механізм, що визначає виникнення,
спрямованість і способи здійснення конкретних форм діяльності (І.
Джидар’ян), як єдину систему процесів, що відповідають за спонукання і
діяльність (В. Вілюнас). Усі з вищеназваних визначень мотивації умовно
можна поділити на два напрями. Представники першого напряму розглядають
мотивацію як сукупність снонукань, що викликають активність людини,
тобто систему факторів, детермінуючих поведінку (сюди входять: потреби,
мотиви, цілі, наміри, прагнення тощо); другого – як процес формування
мотивів, характеристику процесу, який стимулює та підтримує поведінкову
активність на певному рівні. Ми трактуємо мотивацію
навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів праці і
професійного навчання як ієрархічно організовану систему мотивів, які
спонукають їх до вивчення педагогічних дисциплін.

Найширшим є поняття мотиваційної сфери. Під мотиваційною сферою слід
розуміти сукупність стійких мотивів, що знаходяться в певній ієрархії і
виражають спрямованість особистості (ціннісні орієнтації, установки,
соціальні очікування, домагання, емоції, вольові якості та інші
соціальні і психолого-педагогічні характеристики).

Аналіз літературних джерел дозволяє відмітити, що кожен із дослідників,
які займалися проблемою мотивації навчальної діяльності, пропонує свою
структуру мотивів, підкреслюючи значення домінуючих. Тому мотиви
навчально-пізнавальної активності студентів як свідомо здійснюваної
діяльності надзвичайно різноманітні.

Беручи до уваги наявність різних підходів до класифікації мотивів
учіння, враховуючи полімотивованість навчальної діяльності студентів, у
своєму дослідженні, ми розглядаємо мотивацію учіння як ієрархічну
систему внутрішніх і зовнішніх мотивів (Е. Десі, В. Мільман, М. Рогов,
Х. Хекхаузен, В. Чирков, П. Якобсон та ін.). До внутрішніх мотивів
належать спонукання, в основі яких лежить задоволення від процесу та
безпосередніх результатів навчальної діяльності. Зовнішні мотиви учіння
безпосередньо не стосуються змісту, процесу та результатів навчальної
діяльності; це мотиви, які породжуються всією системою відносин, що
існують між індивідом та навколишнім середовищем. Зовнішні мотиви можуть
бути позитивними (мотиви успіху, досягнення) і негативними (мотиви
уникнення, захисту).

З метою вивчення стану сформованості мотивації вивчення педагогічних
дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання протягом
2000-2001 рр. у Хмельницькому національному університеті проведено
констатуючий етап дослідження, під час якого використано комплекс
взаємодоповнюючих методів: спостереження, бесіди, анкетування, тести. На
цьому етапі у дослідженні взяли участь 470 студентів.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що
найбільш адекватними для проведення констатуючого експерименту
показниками сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін є:
співвідношення внутрішніх і зовнішніх мотивів; усвідомленість мотивів –
ступінь розуміння та осмисленості студентами власних спонукань; дієвість
мотивів – готовність майбутніх учителів праці і професійного навчання до
реалізації мотивів під час вивчення педагогічних дисциплін.

Під час дослідження формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін
майбутніми вчителями праці і професійного навчання враховувались
внутрішні і зовнішні, позитивні і негативні мотиви: професійний мотив,
пізнавальний мотив, інтерес до знань, престижний мотив, мотив
досягнення, почуття обов’язку, мотив самоутвердження, прагматичний
мотив, мотив самовипробування, почуття власної гідності, мотив
самовдосконалення, демонстрація власних можливостей, вимоги викладачів,
мотив уникнення неприємностей, мотив уникнення невдачі, мотив уникнення
осуду.

Встановлено, що оптимальним є комплекс мотивів навчальної діяльності
майбутніх учителів праці і професійного навчання, у якому внутрішні
мотиви органічно доповнюються позитивними зовнішніми мотивами. Чільне
місце в структурі мотивації навчальної діяльності студентів посідають
внутрішні мотиви. До внутрішніх мотивів належать спонукання, в основі
яких лежить задоволення від процесу та безпосередніх результатів
навчально-пізнавальної діяльності: пізнавальний мотив (прагнення
оволодівати новими знаннями та способами пізнавальної діяльності),
інтерес до знань (прагнення до засвоєння способів здобування знань:
інтерес до прийомів самостійного засвоєння знань, до методів наукового
пізнання, до способів саморегуляції та раціональної організації своєї
навчальної діяльності), мотив самовдосконалення (прагнення підвищувати
власну компетентність, ефективність і майстерність), мотив
самовипробування. Зовнішні мотиви учіння безпосередньо не стосуються
змісту, процесу та результатів навчальної діяльності, проте також
відіграють важливу стимулюючу роль: професійний мотив (прагнення
досконало оволодіти майбутньою професією), мотив досягнення (прагнення
до успіхів у навчанні, перевершення рівня власних попередніх досягнень),
престижний мотив, мотив самоутвердження (прагнення посісти престижну
позицію в колективі, заслужити схвалення з боку викладачів, батьків,
товаришів, досягти вищого соціального статусу в суспільстві),
демонстрація власних можливостей (прагнення до реалізації власних
потенційних можливостей і здібностей), почуття обов’язку (почуття
відповідальності перед товаришами за результати власної пізнавальної
діяльності), почуття власної гідності (прагнення не бути гіршим за інших
товаришів).

На основі встановлених показників сформованості мотивації навчальної
діяльності студентів визначено й охарактеризовано рівні сформованості
мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і
професійного навчання:

< >

( n ¤ |

~

¦

< >

uuuuuuuuuuunaUUUE?

>

|

~

„@

dh^„@

„@

dh^„@

„@

dh^„@

&

F

&

&

&

&

I

&

F

&

???????????ення педагогічних дисциплін, яке проявляється в низькому
рівні пізнавальної активності та успішності. Результати констатуючого
етапу дослідження засвідчили, що низький рівень сформованості мотивації
вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і
професійного навчання становить 12,5%.

У студентів із середнім рівнем сформованості мотивації вивчення
педагогічних дисциплін переважає один із видів мотивації: або внутрішня,
або позитивна зовнішня.

Студенти, в яких переважають внутрішні мотиви, характеризуються бажанням
вчитися, оволодіти певним обсягом знань, умінь і навичок у процесі
навчання, прагненням пізнати все нове. Внутрішня мотивація спонукає
студентів до прагнення долати труднощі інтелектуального порядку, шукати
нетипові розв’язки навчальних проблем, які вимагають ініціативності,
творчого підходу і самостійності. Проте низький рівень сформованості
зовнішньої позитивної мотивації, особливо професійної мотивації, стримує
професійне становлення майбутніх учителів праці і професійного навчання.
Студенти, в яких переважають зовнішні позитивні мотиви, характеризуються
усвідомленням важливості навчання для отримання професії, прагненням
набути певного статусу у стосунках з ровесниками і викладачами, досягти
авторитету, самоствердитись у суспільстві і вбачають у навчанні
підгрунтя для задоволення в майбутньому матеріальних та інших потреб.
Проте низький рівень сформованості внутрішніх мотивів стримує їх
загальний пізнавальний розвиток. Як правило, такі студенти виявляють
інтерес до вивчення професійно-спрямованих дисциплін і не зацікавлені у
вивченні загальноосвітніх дисциплін.

Мотивація вивчення педагогічних дисциплін у студентів із середнім рівнем
має ситуативний характер. Результати дослідження засвідчили, що середній
рівень сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін властивий
для 59,1% майбутніх учителів праці і професійного навчання.

Студенти з високим рівнем сформованості мотивації вивчення педагогічних
дисциплін характеризуються високим показником сформованості як
внутрішніх, так і позитивних зовнішніх мотивів. Тобто внутрішні мотиви
(пізнавальний, самовдосконалення, інтерес до знань) органічно
доповнюються позитивними зовнішніми мотивами (професійний,
самоствердження, прагматичний, престижний та ін.), а мотивація вивчення
педагогічних дисциплін має активний, творчий характер. Такі студенти
характеризуються допитливістю, ерудованістю, прагненням до особистісного
вдосконалення, усвідомленням професійної важливості навчання й здатністю
працювати без зовнішнього нагляду. Високий рівень сформованості
мотивації вивчення педагогічних дисциплін властивий для 28,4% майбутніх
учителів праці і професійного навчання.

За допомогою тестування і бесід з майбутніми вчителями праці і
професійного навчання було встановлено, що при формуванні мотивації
вивчення педагогічних дисциплін слід враховувати основні демотивуючі
фактори навчально-пізнавальної діяльності студентів. До таких факторів
студенти віднесли: відсутність інтересу до навчання, брак можливостей
для вияву ініціативи і творчості, відсутність умінь і навичок навчальної
діяльності, непосильність навчального матеріалу, негативне ставлення до
обраної спеціальності.

Аналіз результатів констатуючого експерименту дозволяє стверджувати, що
стихійне формування навчальної мотивації не забезпечує якісної
навчально-професійної підготовки значної частини майбутніх учителів
праці і професійного навчання.

У другому розділі – „Експериментальна перевірка ефективності
педагогічних умов формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін
майбутніми вчителями праці і професійного навчання” – розкрито
педагогічні умови, які забезпечують формування мотивації вивчення
педагогічних дисциплін, описано організацію та результати формуючого
експерименту.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, практики навчання
педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах теоретично
обґрунтовано педагогічні умови формування мотивації вивчення
педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного
навчання: 1) забезпечення професійної спрямованості
навчально-пізнавальної діяльності студентів; 2)  посилення проблемності
змісту і методів навчання; 3) створення позитивного емоційного клімату
під час вивчення педагогічних дисциплін; 4) залучення студентів до
активної пошукової діяльності.

На основі аналізу літературних джерел з’ясовано, що сучасна дидактична
система не виробила єдиного підходу до врахування впливу педагогічних
умов щодо формування мотивації навчальної діяльності. У педагогіці і в
педагогічній психології існує лише низка концепцій, які передбачають не
тільки формування знань, але й загальний всебічний і гармонійний
розвиток студентів, їх духовних, інтелектуальних, професійних та інших
навичок і вмінь, формування мотивації навчально-пізнавальної та
майбутньої повноцінної змістовної життєдіяльності. Ці концепції
спрямовані на цілісне особистісне зростання студента як суб’єкта учіння.

У дослідженні нами схарактеризовано концептуальні підходи, які
обгрунтовують ту чи іншу педагогічну умову формування у студентів
внутрішньої і позитивної зовнішньої мотивації. Так, контекстний підхід
до навчання (А. Вербицький) обгрунтовує професійну спрямованість
навчального процесу; теорія проблемного навчання (О. Матюшкін,
М. Махмутов) – проблемність змісту і методів навчання; концепція
спільної навчальної діяльності (В. Ляудіс), теорія співробітництва,
діалогу (Ш. Амонашвілі, П. Фрейре), теорія самодетермінації та
внутрішньої мотивації (Е. Десі, Р. Руаян), концепція
особистісно-орієнтованого навчання (О. Савченко, І. Якиманська) –
позитивний емоційний клімат під час розв’язання творчих (нестандартних)
завдань; педоцентрична концепція (Дж. Дьюї) – активну пошукову
діяльність студентів. Встановлено, що педагогічні умови, які
обгрунтовані в концептуальних підходах, забезпечать формування
позитивної мотивації, що є необхідною передумовою для формування
мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і
професійного навчання.

З’ясовано, що реалізація педагогічних умов, спрямованих на розвиток у
студентів творчого самостійного мислення, активізацію пізнавальної
діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного
розв’язання певних професійних проблем, вдосконалення навичок
професійного спілкування, стимуляцію вираження потенційних можливостей
кожного як учителя-майстра, вироблення вмінь і навичок колективної
пізнавальної і практичної діяльності, розвиток умінь індивідуального
прийняття рішень, створення умов для активного обміну досвідом має
значний вплив на розвиток у майбутніх учителів праці і професійного
навчання позитивної мотивації вивчення педагогічних дисциплін.

Обґрунтовані педагогічні умови були покладені в основу експериментальної
методики формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми
вчителями праці і професійного навчання. Дослідна перевірка ефективності
розробленої методики здійснювалася в процесі викладання педагогічних
дисциплін і тривала протягом двох років у Хмельницькому національному
університеті. Для експерименту були відібрані експериментальні та
контрольні групи. Всього у формуючому експерименті взяли участь 99
студентів (n = 56 в експериментальних і n = 43 в контрольних групах).

Організація експериментального дослідження передбачала послідовне
проходження трьох етапів: констатуючого, формуючого та підсумкового.
Мотиваційне забезпечення навчання педагогічних дисциплін в
експериментальних групах відбувалося шляхом модифікації традиційного
курсу викладання цих дисциплін у Хмельницькому національному
університеті, у контрольних групах навчання здійснювалось за
традиційними методиками.

Експериментальна методика формування мотивації вивчення педагогічних
дисциплін забезпечувалась за допомогою форм і методів активного навчання
з урахуванням контекстного підходу до навчального процесу: (неімітаційні
активні методи навчання: проблемна лекція, лекція вдвох, лекція із
заздалегідь запланованими помилками, семінар-дискусія, педагогічні
ситуації; імітаційні: ігрові – ділова гра, сюжетно-рольові ігри,
неігрові – аналіз конкретних ситуацій, мозкова атака, розв’язування
ситуаційних завдань), а також залученням студентів до науково-дослідної
роботи, написання курсових і дипломних робіт, проходження педагогічної
практики. Формуючий експеримент засвідчив, що проблемні, цікаві,
адекватні життєвому досвіду студентів і специфіці майбутньої професійної
діяльності, неоднозначні, комплексні навчальні завдання забезпечують
поступову трансформацію навчальної діяльності у професійну з відповідною
перебудовою мотиваційної сфери студентів.

Таким чином, результати експериментального дослідження засвідчують, що
розроблена на основі обґрунтованих у роботі педагогічних умов формування
мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і
професійного навчання методика сприяє формуванню позитивної мотивації
навчальної діяльності. У студентів експериментальних груп суттєво зросли
показники сформованості позитивних мотивів: професійний мотив (6,2),
мотив самовдосконалення (6,2), пізнавальний мотив (6,0), мотив
досягнення (5,7), престижний мотив (5,6), інтерес до знань (5,5),
почуття власної гідності (5,3), мотив самоствердження (5,2), мотив
самовипробування (4,8), почуття обов’язку (4,6), демонстрація власних
можливостей (4,5), прагматичний мотив (4,5) при максимальній значущості
кожного мотиву – 7 балів.

В експериментальних і контрольних групах сталися зміни щодо виділених
нами рівнів сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін
(табл. 1). Отримані результати свідчать, що за період проведення
формуючого експерименту в експериментальних групах суттєво зменшився
відсоток студентів з низьким рівнем мотивації вивчення педагогічних
дисциплін (з 8,7% до 4,1%). Зменшилась кількість студентів з середнім
рівнем мотивації вивчення педагогічних дисциплін (з 65,8% до 49,5%), в
яких переважає один із видів мотивації: або внутрішня, або позитивна
зовнішня. Суттєво підвищилась кількість студентів з високим (з 25,5% до
46,2%) рівнем мотивації вивчення педагогічних дисциплін.

Таблиця 1

Розподіл контингенту студентів за рівнями сформованості мотивації
вивчення педагогічних дисциплін до і після проведення формуючого
експерименту, %

Рівень сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін
Експериментальні групи Контрольні

групи

1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз

Високий рівень: студенти з високим показником розвитку внутрішньої і
позитивної зовнішньої мотивації

25,5

46,2

23,8

28,8

Середній рівень: студенти з показником вираженості одного із видів
мотивації: або внутрішньої, або позитивної зовнішньої

65,8

49,5

67,7

63,0

Низький рівень: студенти з слабко вираженою внутрішньою і позитивною
зовнішньою мотивацією

8,7

4,1

7,8

8,2

Аналіз результатів у контрольних групах свідчить про те, що окремі
позитивні зрушення у студентів з високим і середнім рівнем сформованості
мотивації вивчення педагогічних дисциплін не досягають рівня
статистичної значущості. Проте зафіксовано збільшення кількості
студентів з низьким рівнем сформованості мотивації вивчення педагогічних
дисциплін.

Загалом отримані результати свідчать, що завдяки проведеному
експериментальному навчанню було сформовано позитивну мотивацію вивчення
педагогічних дисциплін, у якій в оптимальній пропорції поєднуються
внутрішні і позитивні зовнішні.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі загальні висновки:

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дає
можливість стверджувати, що навчальна мотивація є важливою проблемою
дидактики і педагогічної психології. Її розв’язання суттєво впливає на
навчально-пізнавальну активність студентів і на результати професійної
підготовки майбутніх учителів. Однак проблема мотивації і мотивів
ускладнюється різноманітністю поглядів на їх природу. Загальним
недоліком наявних думок є відсутність системного підходу при розгляді
процесу мотивації, внаслідок чого будь-який фактор, який впливає на
виникнення спонукання й прийняття рішення, вважається мотивом.
Суперечності у трактуванні основних мотиваційних категорій ускладнюють
вирішення мотиваційних завдань у процесі вивчення майбутніми вчителями
праці і професійного навчання педагогічних дисциплін.

Аналіз теоретичних підходів мотивації дозволяє дійти висновку, що
продуктивним у вивченні мотивації навчальної діяльності виступає
комплексний підхід, у контексті якого мотивація розглядається як складна
система, що передбачає ієрархічність мотивів.

Навчальна діяльність студентів завжди є полімотивованою, тобто в ній
поєднуються зовнішні і внутрішні мотиви учіння. До внутрішніх мотивів
належать спонукання, в основі яких лежить задоволення від процесу та
безпосередніх результатів навчальної діяльності. Внутрішні мотиви ніколи
не існують до і поза самою діяльністю: оволодіння новими знаннями,
прийомами та способами дій, захопленість своєю діяльністю, інтерес до
нових фактів, явищ, ідей і т.д. Зовнішні мотиви учіння безпосередньо не
стосуються змісту, процесу та результатів навчальної діяльності: бажання
отримати певну професію, вимоги викладачів, почуття обов’язку, бажання
уникнути неприємностей і т.д. З’ясовано, що оптимальний комплекс мотивів
вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і
професійного навчання становить ієрархічно впорядкована система мотивів
зовнішнього і внутрішнього типів: пізнавальний мотив, професійний мотив,
мотив самовдосконалення, мотив досягнення, престижний мотив, мотив
самоутвердження, демонстрація власних можливостей, інтерес до знань,
почуття обов’язку, почуття власної гідності, мотив самовипробування.

Показниками сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін
майбутніми вчителями праці і професійного навчання є: співвідношення
різних типів мотивів – внутрішніх і зовнішніх, позитивних і негативних;
усвідомленість мотивів – ступінь розуміння та осмисленості студентами
власних спонукань; дієвість мотивів – готовність майбутніх учителів
праці і професійного навчання до реалізації мотивів під час вивчення
педагогічних дисциплін. Оптимальним є комплекс мотивів, у якому
внутрішні мотиви органічно доповнюються позитивними зовнішніми мотивами.

На основі встановлених показників визначено і схарактеризовано рівні
сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми
вчителями праці і професійного навчання:

студенти з низьким рівнем сформованості мотивації вивчення педагогічних
дисциплін характеризуються слабко вираженими внутрішніми і позитивними
зовнішніми мотивами, тобто мотивація вивчення педагогічних дисциплін у
таких студентів має негативний характер.

у студентів із середнім рівнем сформованості мотивації вивчення
педагогічних дисциплін домінує один із видів мотивації: або внутрішня,
або позитивна зовнішня, тобто мотивація вивчення педагогічних дисциплін
має ситуативний характер.

майбутні вчителі праці і професійного навчання з високим рівнем
сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін характеризуються
високим показником сформованості як внутрішніх, так і позитивних
зовнішніх мотивів, тобто мотивація вивчення педагогічних дисциплін має
активний, творчий характер.

Встановлено, що при формуванні мотивації вивчення педагогічних дисциплін
слід враховувати основні демотивуючі фактори навчально-пізнавальної
діяльності студентів. До таких факторів можна віднести: брак можливостей
для вияву ініціативи і творчості, відсутність умінь і навичок навчальної
діяльності, непосильність навчального матеріалу, ставлення до обраної
спеціальності.

Врахування полімотивованого характеру навчальної діяльності і
комплексного підходу, у контексті якого мотивація розглядається як
складна система, що передбачає ієрархічність мотивів, дозволило виділити
дидактичні умови формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін,
які забезпечували розвиток у майбутніх учителів праці і професійного
навчання як внутрішніх мотивів, так і позитивних зовнішніх мотивів:
забезпечення професійної спрямованості навчального процесу, посилення
проблемності змісту і методів навчання, створення позитивного емоційного
клімату під час вивчення педагогічних дисциплін; залучення студентів до
активної пошукової діяльності.

Експериментальне дослідження засвідчило, що формуванню мотивації
вивчення педагогічних дисциплін сприяє застосування активних методів
навчання на основі контекстного підходу (неімітаційні активні методи
навчання: проблемна лекція, лекція вдвох, лекція із заздалегідь
запланованими помилками, семінар-дискусія, педагогічні ситуації;
імітаційні: ігрові – ділова гра, сюжетно-рольові ігри, неігрові – аналіз
конкретних ситуацій, мозкова атака, розв’язування ситуаційних завдань),
залучення студентів до науково-дослідної роботи, написання курсових і
дипломних робіт, проходження педагогічної практики.

Формуючий експеримент підтвердив ефективність методики, розробленої на
основі обґрунтованих педагогічних умов і спрямованої на формування
внутрішніх і позитивних зовнішніх мотивів у майбутніх учителів праці і
професійного навчання під час вивчення педагогічних дисциплін. Так, в
експериментальній групі відбулися статистично значущі зміни, про що
свідчить позитивна динаміка формування внутрішньої і позитивної
зовнішньої мотивації.

Проведене дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів розглянутої
проблеми. Подальші перспективи дослідження пов’язані з вивченням
співвідношення мотиваційного та інтелектуального (академічна успішність)
факторів. Було б доцільним розробити мотиваційний курс для формування
мотивації вивчення педагогічних дисциплін, який враховував би
індивідуальні й вікові особливості особистості студента, а також
розробити методичні рекомендації щодо формування мотивації учіння для
професорсько-викладацького складу, які можуть застосовуватись з метою
підвищення навчально-пізнавальної діяльності студентів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Міхеєва Л.В. Теоретичні основи формування навчальної мотивації студентів
// Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія:
Педагогіка і психологія. – Вінниця, 2001. – Вип. 4. – С. 25-29.

Міхеєва Л.В. Активне навчання контекстного типу при формуванні мотивації
навчальної діяльності студентів // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту
ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2001. – № 6. – С. 38-42.

Міхеєва Л.В. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів на
заняттях з дисциплін педагогічного циклу // Наук. зап. Вінниц. держ.
пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. –
Вінниця, 2002. – Вип. 7. – С. 160-163.

Міхеєва Л.В. Шляхи підвищення ефективності навчально-пізнавальної
діяльності студентів // Самовиховання як фактор розвитку особистості:
Зб. наук. пр. міжвуз. наук.-метод. конф. Нац. академії Прикордонних
військ України ім. Б. Хмельницького. – Хмельницький, 2002. — №23. Ч. 2.
– С. 109-113.

Міхеєва Л.В. Педагогічні умови й способи формування мотивації учіння
студентів // Наук. зап. Кіровоград. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка.
Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград, 2003. – Вип. 49. Ч. 2. – С.
72-76.

Міхеєва Л.В. Дослідження проблеми формування мотивації вивчення
педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного
навчання // Наук. зап. Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського.
Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця, 2005. – Вип. 12. – С. 37-40.

Міхеєва Л.В. Характеристика сформованості мотивації вивчення
педагогічних дисциплін у майбутніх учителів праці і професійного
навчання// Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія:
Педагогіка. – Тернопіль, 2005. – № 2. – С. 20-24.

Міхеєва Л.В. Особливості навчальної мотивації студентів //
Теоретико-методологічні засади виховання студентської молоді: Зб. наук.
пр. Всеукр. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 2001. – С.
205-206.

Міхеєва Л.В. Характеристика учбової мотивації студентів //
Психолого-педагогічні проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток
особистості: Зб. наук. пр. міжнарод. наук.-практ. конф. – Хмельницький,
2001. – С. 39-41.

Міхеєва Л.В. Аналіз процесу формування мотивації учіння у студентів
вищих навчальних закладів освіти // Підготовка соціального працівника:
надбання, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. Всеукр. наук.-практ.
конф. технологічного ун-ту Поділля – Хмельницький, 2003. – С. 79-80.

Міхеєва Л.В. Аналіз проблеми формування мотивації вивчення педагогічних
дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання //
Соціальна робота – ознака демократизації суспільства: Зб. наук. пр.
міжвуз. наук.-практ. конф. Хмельн. націон. ун-ту – Хмельницький, 2004. –
С. 117-119.

Анотації

Міхеєва Л.В. Формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін
майбутніми вчителями праці і професійного навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла
Коцюбинського, Вінниця, 2005.

У дисертації на основі аналізу психолого-педагогічної літератури
розкрито сутність навчальної мотивації, визначено структуру, показники
та рівні сформованості мотивації вивчення педагогічних дисциплін
майбутніми вчителями праці і професійного навчання. Теоретично
обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов
формування позитивної мотивації у майбутніх учителів праці і
професійного навчання під час вивчення педагогічних дисциплін.

На основі активних методів навчання (з урахуванням контекстного
підходу) розроблено методику, яка спрямована на формування у майбутніх
учителів праці і професійного навчання позитивної мотивації до вивчення
педагогічних дисциплін.

Ключові слова: позитивна мотивація, навчальні мотиви, майбутні вчителі
праці і професійного навчання, структура, показники та рівні
сформованості, педагогічні умови, активні методи навчання на основі
контекстного підходу.

Михеева Л.В. Формирование мотивации изучения педагогических дисциплин
будущими учителями труда и профессионального обучения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Винницкий государственный педагогический университет
имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2005.

В диссертации выделены и проанализированы основные направления
психолого-педагогических исследований мотивации учебной деятельности.
Определены структура, показатели (соотношение разных типов мотивов –
внешних и внутренних, позитивных и негативных; сознательность мотивов;
действенность мотивов) и уровни сформированости мотивации изучения
педагогических дисциплин будущими учителями труда и профессионального
обучения (низкий, средний, высокий).

Установлено, что учебная деятельность студентов полимотивирована.
Оптимальную мотивационную основу учебной деятельности будущих учителей
труда и профессионального обучения составляет иерархически
организованная система внутренних и позитивных внешних мотивов.
Внутренние – это мотивы, заложенные в самом процессе учебной
деятельности. Они побуждают учиться, овладевать определенным кругом
знаний, умений, навыков сам процесс приобретения знаний: познавательный
мотив, интерес к знаниям, мотив самосовершенствования. Позитивные
внешние мотивы заложены вне самой учебной деятельности, но имеющие
положительный характер: профессиональный мотив, мотив достижения,
чувство долга, мотив самоутверждения, престижный мотив, чувство
собственного достоинства, прагматический мотив.

Обоснован и экспериментально проверен комплекс педагогических условий
формирования мотивации изучения педагогических дисциплин будущими
учителями труда и профессионального обучения: усиление проблемности
содержания, форм и методов обучения; обеспечение профессионального
направления учебного процесса; создание позитивной эмоциональной среды;
организация совместной деятельности преподавателя со студентами и
студентов между собой; применение форм и методов активного обучения.

Реализация педагогических условий направлена на развитие у студентов
творческого самостоятельного мышления, активизацию познавательной
деятельности, формирование творческих навыков и умений нестандартного
решения определенных профессиональных проблем, совершенствование навыков
профессионального общения, выражение потенциальных возможностей каждого
как учителя-мастера, формирование умений и навыков коллективной
познавательной и практической деятельности, индивидуальное принятие
решений, создание условий для активного обмена опытом.

Установлено, что формированию мотивации изучения педагогических
дисциплин будущими учителями труда и профессионального обучения
способствует применение форм и методов активного обучения на основе
контекстного подхода (неимитационные: проблемная лекция, лекция вдвоем,
лекция с наперед запланированными ошибками, семинар-дискуссия,
педагогические ситуации; имитационные: неигровые – анализ конкретных
ситуаций, решение ситуационных проблем, мозговая атака, игровые –
деловая игра, сюжетно-ролевая игра), научно-исследовательская работа
студентов, курсовые и дипломные работы, педагогическая практика. На
основании этого подхода разработана методика, которая направлена на
формирование у будущих учителей труда и профессионального обучения
позитивной мотивации к изучению педагогических дисциплин.

Ключевые слова: позитивная мотивация, учебные мотивы, будущие учителя
труда и профессионального обучения, структура, показатели и уровни
сформированности, педагогические условия, активные методы обучения на
основании контекстного подхода.

Miheyeva L.V. Forming of Motivation at Studying Pedagogical Subjects by
the Future Teachers of Vocational Training. – Manuscript.

Thesis for Candidate of Pedagogical Science Degree; speciality 13.00.04
– Theory and Methods of Professional Education. – Vinnytsia State
Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskiy, Vinnytsia,
2005.

The thesis, on basis of deep analysis of pedagogical and psychological
literature, explains the essence of studying motivation, its structure,
indexes and levels of motivation development at studying pedagogical
subjects by the future teachers of vocational training. The thesis
theoretically explains and experimentally proves the whole complex of
pedagogical conditions necessary for forming of positive motivation at
studying pedagogical subjects among future teachers of vocational
training.

On basis of active methods of teaching (including contextual approach) a
new methodology, aimed at forming of positive motivation at studying
pedagogical subjects among future teachers of vocational training is
developed and represented in the thesis.

Key words: positive motivation, studying motives, future teachers of
vocational training, structure, indexes and levels of motivation
development, pedagogical conditions, active methods of teaching on basis
of contextual approach.

PAGE 4

Похожие записи