національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Борківська Руслана Валеріївна

УДК 378.147

Формування мотивації навчальної діяльності студентів коледжу економіки
та права

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті
імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Галузяк Василь Михайлович,

Вінницький державний педагогічний

університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент
АПН України

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова,
завідувач кафедри трудового навчання та креслення;

кандидат педагогічних наук, доцент

Зарубінська Ірина Борисівна,

Київський національний економічний

університет, доцент кафедри іноземних мов.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний

університет імені Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти
і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться 25 лютого 2005 року о 15 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 у Тернопільському національному
педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027,
м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського
національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за
адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

Автореферат розіслано 24 січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

загальна ХАРАКТЕРИСТИКА роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Розв’язання важливих завдань, що
постають на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України,
потребує якісного вдосконалення системи професійної підготовки фахівців
з економіки та права у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації.
В умовах досить жорсткої ринкової конкуренції, динамічної зміни
технологій, оновлення юридично-правової бази діяльності підприємств від
сучасних фахівців у галузі економіки та права вимагається готовність до
постійного самовдосконалення, підвищення рівня фахової культури,
освоєння нових методів і прийомів професійної діяльності. У зв’язку з
цим особливої актуальності набуває розвиток внутрішніх, особистісних
резервів професійної підготовки майбутніх фахівців з економіки та права.
Такими внутрішніми джерелами активності особистості в процесі набуття
знань, умінь і навичок, необхідних для подальшого навчання, самоосвіти
та майбутньої професійної діяльності є насамперед мотиви, потреби,
інтереси, ставлення до навчання. У зв’язку з цим однією з центральних
проблем теорії та методики професійної освіти є пошук шляхів формування
мотивації навчальної діяльності студентів.

Підготовка фахівців економічного та правового профілю характеризується
специфічними особливостями, зумовленими якісною своєрідністю майбутньої
професійної діяльності, яка вимагає підприємливості, ініціативності,
самостійності, гнучкості, аналітичних умінь, здатності комплексно
оцінювати економіко-правову ситуацію та оперативно приймати рішення,
готовності розумно ризикувати, уміння працювати в команді, вести ділові
переговори і знаходити вихід із кризових ситуацій, налагоджувати
конструктивну взаємодію з діловими партнерами та клієнтами, готовності
постійно працювати над удосконаленням фахової компетентності тощо. У
зв’язку з цим організація навчального процесу у вищих навчальних
закладах І-ІІ рівня акредитації економіко-правового профілю вимагає
розробки і застосування дидактичних технологій, які б не лише
забезпечували високий рівень пізнавальної активності студентів, але й
формували у них структуру мотивів, адекватну специфіці майбутньої
професійної діяльності.

Комплексність, теоретична і практична значущість проблеми формування
мотивації навчальної діяльності студентів визначили широту та
інтенсивність її дослідження у педагогіці та психології. Значна увага
приділялася, зокрема, вивченню природи мотивів (В. Асєєв, В. Ковальов,
С. Занюк, Є. Ільїн, С. Москвичов, Х. Хекхаузен та ін.), їх зв’язку з
психічними процесами, емоціями та почуттями, індивідуальними
особливостями суб’єктів учіння (К. Абульханова-Славська, М. Алексєєва,
І. Джидар’ян, Б.Додонов, В. Мерлін, Н. Рейнвальд та ін.),
закономірностей формування мотиваційної сфери особистості (Л. Божович,
В.Вілюнас, Г. Костюк, О. Леонтьєв, А. Маркова, М. Матюхіна,
С. Рубінштейн та ін.). Досліджувалися також методи і прийоми формування
мотивів у суб’єктів навчальної діяльності різних вікових груп
(С. Григорян, Л. Єфімова, В. Кругликов, Т. Левченко, В. Леонтьєв,
В. Мільман, Л. Непомняща, Г. Щукіна та ін.).

У психолого-педагогічних дослідженнях обґрунтовано різні шляхи
мотиваційного забезпечення навчального процесу, зокрема: розвиток
пізнавальних потреб (П. Гальперін, М. Махмутов, Г. Щукіна та ін.);
поєднання індивідуальних і колективних форм діяльності (Ю. Мальований,
І. Чередов, О. Ярошенко, Т. Васильєва, Т. Матис, А. Мудрик, Г. Цукерман
та ін.); використання методів проблемного навчання (А. Алексюк,
І. Лернер, В. Лозова, О. Матюшкін, М. Махмутов, В. Оконь та ін.).

За останні роки різні підходи до розв’язання проблеми формування
мотивації навчальної діяльності були запропоновані в дисертаційних
дослідженнях Н. Бондаренко, О. Гузенко, С. Забредовського, І. Зайцевої,
В. Клачка, І. Красноголової, О. Музики, В.Тимошенко. Водночас результати
аналізу психолого-педагогічної літератури свідчать, що більшість
досліджень проблеми мотиваційного забезпечення навчальної діяльності
стосується учнів молодшого й середнього шкільного віку або ж студентів
університетів та інститутів. Значно менше уваги приділено обґрунтуванню
педагогічних умов формування мотивації навчальної діяльності у
студентів, які навчаються в освітніх закладах І-ІІ рівня акредитації.
Однак їм притаманна низка вікових і соціально-психологічних особливостей
розвитку, які унеможливлюють безпосередню екстраполяцію висновків,
отриманих у процесі дослідження педагогічних умов розвитку навчальної
мотивації інших вікових груп. Зокрема, студенти коледжів та інших
навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, як правило, характеризуються
недостатньою стійкістю і диференційованістю мотиваційної сфери,
невизначеністю життєвих планів і незавершеністю професійного
самовизначення, слабкістю вольових процесів, одностороннім домінуванням
мотивів самоствердження.

Крім того, у дослідженнях, присвячених вивченню педагогічних умов
формування мотивації навчальної діяльності, основна увага звертається на
розвиток пізнавальних мотивів (М. Алексєєва, Л. Божович, П. Гончарук,
В. Ільїн, Н. Морозова, О. Скрипченко, Л. Славіна, Г. Щукіна та ін.).
Недостатньо дослідженими залишаються шляхи формування інших типів
мотивів, які більшою мірою відповідають соціальній ситуації розвитку,
віковим особливостям та специфіці майбутньої професійної діяльності
студентів коледжу економіки та права. Особливе значення для ефективної
діяльності фахівців економіко-правового профілю мають мотиви досягнення,
самовдосконалення, обов’язку, а також комунікативний мотив. Формування
цих мотивів вимагає застосування адекватних дидактичних підходів,
зокрема, технологій групової організації навчальної діяльності
студентів. Водночас педагогічний процес у сучасних вищих навчальних
закладах І-ІІ рівнів акредитації економіко-правового профілю продовжує
базуватися на фронтальній та індивідуальній навчальній діяльності
студентів. Поки що недостатньо використовується мотиваційний потенціал
групової навчальної взаємодії, яка дозволяє студентам реалізувати їх
природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співробітництва,
сприяє формуванню професійно адекватної структури мотивів навчальної
діяльності. Таким чином, існує суперечність між значним мотиваційним
потенціалом групової навчальної взаємодії та його недостатнім
використанням у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у
навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації економічного і правового
профілю.

Результати аналізу наукових джерел свідчать, що у вітчизняній педагогіці
проблема формування мотивації навчальної діяльності майбутніх фахівців у
галузі економіки та права досліджена недостатньо. Відомі праці з питань
організації навчального процесу у коледжах економічного профілю
(К. Беркита, Н. Житник, Т. Красикова, Т. Труханова), реалізації
міжпредметних зв’язків (Л. Ковальчук), формування ціннісних орієнтацій
(В. Анненков), управління якістю підготовки фахівців (В. Стельмашенко),
формування ділової культури (О. Вишневська), формування вмінь
розв’язувати прикладні задачі (Г. Дутка). Проблема формування мотивації
навчальної діяльності студентів коледжу економки та права досі не
виступала предметом дисертаційного дослідження.

Актуальність проблеми, її недостатня вивченість і потреби практики
зумовили вибір теми дослідження: “Формування мотивації навчальної
діяльності студентів коледжу економіки та права”.

Зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами,
темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукового
дослідження кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного
університету імені Михайла Коцюбинського “Сучасні педагогічні технології
професійної підготовки студентів у вищих закладах освіти” (протокол №5
від 06.11.1999 р.). Тема дисертації затверджена вченою радою Вінницького
державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського
(протокол №6 від 26.01.2000 р.) і узгоджена в Раді з координації
наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України
(протокол №4 від 23.05.2000 р.).

Об‘єкт дослідження – навчальна діяльність студентів вищих навчальних
закладів І-ІІ рівня акредитації економічного і правового профілю.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування мотивації навчальної
діяльності студентів коледжу економіки та права.

Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні та
експериментальній перевірці педагогічних умов формування мотивації
навчальної діяльності студентів коледжу економіки та права.

Гіпотеза дослідження: ефективний розвиток мотивації навчальної
діяльності студентів коледжу економіки та права можливий у процесі
групової взаємодії, яка організовується відповідно до таких педагогічних
умов:

– формування позитивної взаємозалежності між членами групи;

– забезпечення індивідуальної відповідальності студентів за результати
навчально-пізнавальної діяльності групи;

– систематичне здійснення рефлексії групової навчально-пізнавальної
діяльності;

– застосування інтеграційних структур навчальної взаємодії студентів;

– формування у студентів умінь і навичок міжособистісного спілкування та
навчальної взаємодії в малих групах.

Для досягнення мети дослідження розв’язувалися такі завдання:

1. З’ясувати сутність навчальної мотивації і визначити оптимальний
комплекс мотивів навчальної діяльності студентів коледжу економіки та
права.

2. Визначити показники та рівні сформованості мотивації навчальної
діяльності студентів коледжу економіки та права.

3. З’ясувати можливості групової навчальної взаємодії щодо формування
мотивації навчальної діяльності студентів коледжу економіки і права.

4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні
умови формування мотивації навчальної діяльності студентів коледжу
економіки та права у процесі групової взаємодії.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять педагогічно
адаптовані положення про закономірності функціонування та розвитку
соціальних груп, соціально-психологічне забезпечення педагогічного
процесу (Г. Андреєва, О. Брушлинський, Є. Головаха, А. Деркач,
В. Казміренко, Я. Коломінський, Н. Коломінський, Р. Немов, М. Обозов,
А. Петровський, В. Семиченко, Л. Уманський), положення про сутність і
особливості групової навчальної діяльності (В. Дяченко, В. Краєвський,
І. Лернер, Х. Лійметс, В. Лозова, Ю. Мальований, М. Скаткін, І. Чередов,
О. Ярошенко); положення теорії навчальної діяльності (А. Маркова,
В. Давидов, Л. Божович, П. Гальперін, С. Максименко, В. Моргун);
концептуальні засади технології кооперативного навчання (Д. Джонсон,
Р. Джонсон, X. Кук, М. Ліберман, Е. Маклінток, Р. Салман, Р. Славін,
К. Сміт, Дж. Сонквіст, С. Стингл, С. Фрайзер).

Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань використовувався
комплекс взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів дослідження:

теоретичний аналіз психологічної та педагогічної літератури здійснювався
з метою уточнення сутності групової навчальної діяльності та її
можливостей щодо розвитку навчальної мотивації студентів коледжу
економіки та права;

спостереження за особливостями взаємодії студентів у процесі
навчально-пізнавальної діяльності;

методи опитування (бесіда, анкетування) та тестування застосовувалися
для вивчення стану сформованості мотивації навчальної діяльності
студентів;

педагогічний експеримент здійснювався з метою перевірки педагогічних
умов формування навчальної мотивації студентів у процесі застосування
групових форм навчальної діяльності;

статистичні методи використовувались з метою з’ясування достовірності
результатів експериментального дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі
Вінницького кооперативного коледжу економіки та права. Загалом у
дослідженні взяли участь 467 студентів 1-4 курсів.

Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 2000–2004 рр.

На першому етапі (2000-2001 рр.) визначено теоретико-методологічні
передумови, вихідні принципи та методики дослідження, робочу гіпотезу та
завдання, уточнено понятійний апарат, з’ясовано сутність групової
навчальної діяльності та визначено її можливості щодо розвитку
навчальної мотивації, вивчено стан сформованості мотивів навчальної
діяльності студентів коледжу економіки та права, розроблено програму
констатуючого й формуючого етапів експериментального дослідження.

На другому етапі (2001-2003 рр.) здійснено формуючий експеримент,
спрямований на перевірку вірогідності сформульованої гіпотези,
перевірено педагогічні умови та методику формування мотивації навчальної
діяльності студентів у процесі групової взаємодії на заняттях з
іноземної мови.

На третьому етапі (2003-2004 рр.) проаналізовано й узагальнено матеріали
дослідження, оброблено експериментальні дані, сформульовано загальні
висновки, розроблено практичні рекомендації щодо використання групової
навчальної діяльності як засобу розвитку навчальної мотивації студентів
коледжу.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягає в
тому, що вперше визначено педагогічні умови формування мотивації
навчальної діяльності студентів коледжу економіки та права у процесі
групової взаємодії (забезпечення позитивної взаємозалежності між членами
групи; формування індивідуальної відповідальності студентів за
результати навчально-пізнавальної діяльності групи; використання
інтеграційних структур навчальної взаємодії студентів; формування у
студентів умінь і навичок міжособистісного спілкування та навчальної
взаємодії в малих групах; систематичне здійснення рефлексії групової
навчальної діяльності); встановлено оптимальний комплекс мотивів
навчальної діяльності майбутніх фахівців у галузі економіки та права
(пізнавальний мотив, професійний мотив, мотив досягнення, мотив
самодетермінації, мотив самовдосконалення, мотив обов’язку,
комунікативний мотив, мотив самоутвердження, прагматичний мотив);
визначено показники (співвідношення внутрішніх і зовнішніх, соціальних і
пізнавальних, дискретних і процесуальних, позитивних і негативних
мотивів; усвідомленість мотивів; стабільність мотивів; дієвість мотивів)
та рівні сформованості мотивації навчальної діяльності студентів коледжу
економіки та права; уточнено сутність групової навчальної взаємодії та
визначено її можливості щодо формування мотивації навчальної діяльності
студентів коледжу; подальшого розвитку набули наукові положення щодо
структури мотивації навчальної діяльності студентів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено
методику ефективного застосування групових форм пізнавальної діяльності
для розвитку мотивації навчальної діяльності студентів коледжу економіки
та права; розроблено способи організації групової навчально-пізнавальної
взаємодії, які можуть використовуватися у навчальному процесі закладів
І-ІІ рівня акредитації з метою стимулювання пізнавальної активності
студентів; розроблено діагностичні методики, які можуть застосовуватись
викладачами для визначення структурних особливостей мотивації навчальної
діяльності студентів. Експериментально перевірені висновки і практичні
рекомендації можуть використовуватись у подальших дослідженнях проблеми
формування мотивації навчальної діяльності студентів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологічно
обґрунтованими підходами до дослідницького процесу формування мотивації
навчальної діяльності, застосуванням методів, адекватних меті та
завданням дослідження, а також репрезентативністю вибірки, кількісним та
якісним аналізом емпіричних результатів, застосуванням методів
математичної статистики.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та
результати дослідження обговорювалися і були схвалені на звітних
наукових конференціях викладачів Вінницького державного педагогічного
університету імені Михайла Коцюбинського (2000-2004), на засіданнях
кафедри іноземних мов Вінницького кооперативного коледжу економіки та
права (2000-2004), міжнародних науково-практичних конференціях
“Науково-теоретичні та методичні засади конструювання змісту професійної
освіти” (Вінниця, 1998), „Проблеми загальнопедагогічної підготовки
майбутніх учителів” (Вінниця, 2002), “Сучасні технології в навчальному
процесі” (Вінниця, 2003).

Обґрунтовані в дослідженні педагогічні умови формування мотивації
навчальної діяльності студентів впроваджено у навчальний процес
Вінницького кооперативного коледжу економіки та права (довідка №237 від
20.09.2004 р.), Одеського юридичного інституту Національного
університету внутрішніх справ (акт про впровадження №1689 від 25.10.2004
р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 8 одноосібних
публікаціях, з них 7 статей у фахових виданнях і 1 методичні
рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний
зміст викладено на 177 сторінках. Список використаних джерел містить 199
найменувань. У роботі 8 таблиць і 8 рисунків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано об’єкт,
предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну,
теоретичне і практичне значення роботи, представлено дані про
організацію і проведення дослідження та апробацію його результатів.

У першому розділі – „Психолого-педагогічні основи формування мотивації
навчальної діяльності студентів коледжу” – проаналізовано основні
підходи до розуміння сутності навчальної мотивації, виявлено показники
та рівні її розвитку, з’ясовано стан сформованості мотивації навчальної
діяльності студентів коледжу економіки та права, розкрито мотиваційний
потенціал групової навчальної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що серед психологів
поки що немає єдності у розумінні змісту та структури мотиваційної сфери
особистості. Мотивація визначається як сукупність факторів, що
підтримують і спрямовують поведінку (Ж. Годфруа, Дж. Нюттен), в іншому –
як сукупність мотивів (Є. Ільїн, К. Платонов), як спонукання, що
зумовлює активність людини і визначає її спрямованість (Л. Божович), як
процес психічної регуляції конкретної діяльності (М. Магомед-Емінов), як
процес дії мотиву (Х. Хекхаузен), як механізм, що визначає виникнення,
спрямованість і способи здійснення конкретних форм діяльності
(І. Джидар’ян), як сукупна система процесів, що відповідають за
спонукання і діяльність (В. Вілюнас). Усі з вищеназваних визначень
мотивації можна умовно поділити на два напрями. Перший розглядає
мотивацію зі структурних позицій як сукупність спонукальних факторів або
мотивів. У другому мотивація розглядається не як статичне утворення, а
як динамічний процес, у ході якого формуються спонукання до діяльності,
здійснюється вибір між різними можливими діями, регулюється і
підтримується цілеспрямована активність.

Ураховуючи особливості навчально-пізнавальної діяльності студентів
коледжу економіки та права, під мотивацією навчальної діяльності ми
розуміємо ієрархічно організовану систему мотивів, які спонукають
студентів оволодівати знаннями та способами пізнання, основами
майбутньої професійної діяльності, свідомо ставитись до навчання,
проявляти пізнавальну активність. Навчання як соціально опосередкована
пізнавальна діяльність є полімотивованою, тобто спонукається не одним, а
декількома мотивами, що відрізняються за змістовими та динамічними
характеристиками, утворюють певну ієрархічну структуру і взаємодіють між
собою. Найчастіше мотиви навчальної діяльності диференціюються за
спрямованістю – пізнавальні та соціальні (М. Алексєєва, Л. Божович,
А. Маркова, В. Моргун та ін.), за локалізацією стимулів поведінки –
внутрішні та зовнішні (Е. Десі, В. Мільман, М. Рогов, Х. Хекхаузен,
В. Чирков, П. Якобсон та ін.), за модальністю – позитивні та негативні
(Б. Додонов, М. Матюхіна, П. Якобсон та ін.), за
процесуально-результативною орієнтацією – дискретні та процесуальні
(В. Асєєв, М. Аптер, І.Зимня та ін.). Результати психолого-педагогічних
досліджень свідчать, що ефективність навчальної діяльності суттєвим
чином залежить від сили та співвідношення вказаних типів мотивів у
структурі мотиваційної сфери студентів.

З метою вивчення стану сформованості мотивів навчальної діяльності
студентів протягом 2000-2001 н.р. у Вінницькому кооперативному коледжі
економіки та права проведено констатуючий етап дослідження, під час
якого використано комплекс взаємодоповнюючих методів: спостереження,
бесіди, анкетування, тести, аналіз продуктів діяльності, експертні
оцінки. На цьому етапі у дослідженні взяли участь 467 студентів.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, а також результатів
спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю студентів коледжу
економіки та права встановлено, що основними показниками сформованості
їхньої навчальної мотивації є: співвідношення внутрішніх і зовнішніх,
соціальних і пізнавальних, дискретних і процесуальних, позитивних і
негативних мотивів; усвідомленість мотивів – ступінь розуміння та
осмисленості студентами власних спонукань; стабільність мотивів –
регулярність вияву спонукань у різних ситуаціях навчальної діяльності;
дієвість мотивів – готовність студентів до реалізації мотивів у
навчальній діяльності у формі старанності, наполегливості,
самостійності, ініціативності, пізнавальної активності.

Комплексне врахування зазначених показників дало змогу виділити три типи
мотиваційних профілів, які одночасно характеризують рівень сформованості
мотивації навчальної діяльності майбутніх фахівців у галузі економіки та
права: збалансований (високий рівень), диспропорційний (середній рівень)
і регресивний (низький рівень).

Збалансований мотиваційний профіль характеризується високим рівнем
сформованості внутрішніх і зовнішніх мотивів, які забезпечують
оптимальну мотиваційну основу навчальної діяльності студентів коледжу
економіки та права. Вагоме місце в структурі їхньої мотивації посідають
внутрішні мотиви, в основі яких лежить задоволення від процесу та
безпосередніх результатів навчально-пізнавальної діяльності:
пізнавальний мотив (прагнення оволодівати новими знаннями та способами
пізнавальної діяльності); мотив самодетермінації (прагнення відчувати
себе суб’єктом навчальної діяльності та взаємодії з оточенням); мотив
самовдосконалення (прагнення підвищувати власну компетентність,
ефективність і майстерність). Зовнішні мотиви, які опосередковано
пов’язані з процесом і результатами навчальної діяльності студентів,
також відіграють важливу стимулюючу роль: професійний мотив (прагнення
досконало оволодіти майбутньою професією, стати висококласним фахівцем);
мотив досягнення (прагнення до успіхів у навчанні, перевершення рівня
власних попередніх досягнень); мотив обов’язку (почуття відповідальності
перед товаришами за результати власної пізнавальної діяльності);
комунікативний мотив (прагнення до партнерського спілкування з
учасниками навчальної діяльності, налагодження продуктивної
міжособистісної взаємодії); мотив самоутвердження (прагнення посісти
престижну позицію в колективі, заслужити схвалення з боку викладачів,
батьків і товаришів); прагматичний мотив (орієнтація на практичну
цінність навчання, його важливе значення для майбутнього життя).

У студентів зі збалансованим профілем навчальної мотивації пізнавальний
інтерес, прагнення до особистісного самовдосконалення та
самодетермінації доповнюються і підкріплюються усвідомленням професійної
важливості навчання, його цінності як засобу самоствердження, досягнення
успіхів і особистісного визнання. Вказані мотиви характеризуються
стійкістю, усвідомленістю та дієвістю, що забезпечує високий рівень
пізнавальної активності та успішності студентів.

Результати констатуючого етапу дослідження засвідчили, що збалансований
профіль властивий для 20,5% студентів коледжу економіки та права, які
характеризуються ерудованістю, допитливістю, спрямованістю на ґрунтовне
оволодіння основами майбутньої професійної діяльності й здатністю
напружено та систематично працювати без зовнішнього нагляду.

Диспропорційний мотиваційний профіль характеризується домінуванням у
структурі мотивації навчальної діяльності студентів зовнішніх або
внутрішніх, соціальних або пізнавальних, дискретних або процесуальних
мотивів. Такі студенти, як правило, проявляють наполегливість і
старанність у навчанні, однак диспропорційність розвитку мотивів і
недостатня їх стабільність призводять до ситуативності їхньої
пізнавальної активності. Їм властиве нерівномірне, вибіркове ставлення
до навчальних предметів, концентрація уваги на тих, які містять нову,
цікаву інформацію і можуть задовольнити пізнавальний інтерес, або на
тих, які дають змогу досягти успіху і визнання, мають професійну
спрямованість тощо.

Результати педагогічної діагностики засвідчили, що диспропорційний
мотиваційний профіль властивий для 43,7% студентів коледжу економіки та
права, які досить старанні і наполегливі у навчанні, однак через певну
однобічність і непостійність інтересів потребують педагогічної
підтримки.

Регресивний мотиваційний профіль характеризується слабкою вираженістю
соціальних і пізнавальних, внутрішніх і зовнішніх, дискретних і
процесуальних мотивів навчальної діяльності. В його структурі домінують
негативні мотиви, основу яких становить прагнення уникати неприємних
емоційних переживань, пов’язаних з недбалим ставленням до навчальної
діяльності. Для студентів з таким профілем властиве незацікавлене
ставлення до навчання і, як наслідок, низький рівень пізнавальної
активності та успішності. У зв’язку з недостатньою силою та стабільністю
мотивів такі студенти не здатні до самоорганізації навчальної діяльності
і вимагають постійного контролю та стимулювання з боку викладачів. Серед
дослідженої вибірки студентів з регресивним мотиваційним профілем
виявилося 35,8%.

Аналіз результатів констатуючого етапу дослідження засвідчив, що
стихійний розвиток навчальної мотивації не забезпечує формування у
значної частини майбутніх фахівців у галузі економіки та права комплексу
мотивів, які відповідають специфіці майбутньої професійної діяльності і
зумовлюють високий рівень пізнавальної активності. Як виявилося у ході
анкетування і бесід з студентами, однією з основних причин недостатнього
рівня сформованості їх навчальної мотивації є домінування у
педагогічному процесі традиційних фронтальної та індивідуальної форм
навчальної діяльності, які не дають змоги адекватно змоделювати
предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності і повною
мірою забезпечити суб’єктну позицію студентів у навчанні.

8 H J ? ? ?

?

??

?

??????????$ ???????

???????????

?????????

?

????????

???????$?????

??????індивідуальною. Узагальнення різних підходів і врахування
специфіки навчального процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня
акредитації економічного та правового профілю дало змогу визначити
групову навчальну діяльність студентів як форму навчального
співробітництва, у процесі якого студенти у складі малих груп працюють
над виконанням спільних пізнавальних завдань. Основними характеристиками
групової навчальної діяльності є: об’єднання студентів у малі групи, що
діють як єдиний суб’єкт пізнавальної діяльності; єдність
навчально-пізнавальної мети і безпосередній характер взаємодії
студентів; розподіл функцій і завдань; кооперативний характер
пізнавальної діяльності студентів; сформованість міжособистісних
стосунків.

З’ясовано, що групова навчальна взаємодія має значні потенційні
можливості щодо розвитку навчальної мотивації студентів, які
визначаються: реалізацією природного прагнення суб’єктів навчання до
спілкування та співробітництва (комунікативний мотив), стимулюванням
взаємної пізнавальної активності в ситуації діалогічної взаємодії
партнерів по спільному розв’язанню навчально-пізнавальних завдань
(пізнавальний мотив), формуванням стосунків відповідальної залежності
між студентами (мотив обов’язку); моделюванням типових комунікативних
ситуацій майбутньої професійної діяльності студентів (професійний
мотив); створенням можливостей для індивідуалізації та самостійного
вибору студентами рівня складності навчальних завдань (мотив
досягнення); опосередкованим характером педагогічного керівництва
груповою діяльністю та забезпеченням суб’єктної позиції студентів у
навчальному процесі (мотив самодетермінації).

У другому розділі – „Педагогічні умови формування мотивації навчальної
діяльності студентів” – розкрито педагогічні умови, які забезпечують
реалізацію мотиваційного потенціалу групової навчальної взаємодії
студентів.

Узагальнення результатів аналізу психолого-педагогічної літератури, а
також практичного досвіду організації навчального процесу в коледжі
економіки та права дало змогу виділити педагогічні мови формування
мотивації навчальної діяльності студентів у процесі групової взаємодії:
1) забезпечення позитивної взаємозалежності між студентами шляхом їх
об’єднання в групи з чотирьох-шести осіб для виконання спільних завдань;
2) забезпечення індивідуальної відповідальності студентів за результати
навчально-пізнавальної діяльності групи; 3) застосування інтеграційних
структур навчальної взаємодії, які стимулюють формування стосунків
відповідальної залежності між студентами і зміцнюють їх кооперацію;
4) формування у студентів умінь і навичок міжособистісного спілкування
та навчальної взаємодії в малих групах; 5) систематичне здійснення
рефлексії процесу та результатів групової діяльності.

На основі аналізу соціально-психологічних закономірностей групової
динаміки встановлено, що необхідною умовою підвищення навчальної
мотивації студентів є формування у групі стосунків позитивної
взаємозалежності. Позитивна взаємозалежність являє собою такий тип
взаємовідносин між членами групи, коли, з одного боку, успіх окремого
студента неможливий без внеску товаришів, а, з іншого боку, для успішної
навчальної діяльності всієї групи необхідна продуктивна робота кожного
зокрема. Формуванню мотивації навчальної діяльності студентів сприяють
різні типи позитивної взаємозалежності: за результатом (кожен досягне
своєї мети лише тоді, коли всі інші також досягнуть власних цілей), за
ресурсами, за виконуваним завданням, за місцем роботи, рольова
взаємозалежність. Позитивна взаємозалежність за результатом
забезпечується шляхом оцінювання досягнень кожного студента залежно від
результатів роботи групи в цілому. Завдяки цьому у групі створюється
психологічна атмосфера, яка спонукає студентів виявляли турботу,
стимулювати один одного і надавати взаємну допомогу у виконанні завдань,
що сприяє формуванню соціальних мотивів навчальної діяльності (почуття
обов’язку, відповідальності, мотив досягнення, прагнення до спілкування
тощо).

З’ясовано також, що формування навчальної мотивації у процесі групової
роботи вимагає забезпечення індивідуальної відповідальності студентів за
результати власної діяльності: кожен студент має самостійно звітувати за
виконання групового завдання. Методичними шляхами реалізації цієї умови
є: використання індивідуальних письмових контрольних робіт; усне
опитування окремих студентів за навчальним матеріалом, який
опрацьовувався під час групової роботи; виділення в структурі
загальногрупового завдання індивідуальних підзавдань; уведення правила,
згідно з яким група не повинна переходити до наступного навчального
завдання, поки кожен її член не впорається з попереднім.

Як свідчить аналіз психолого-педагогічних досліджень і практичного
досвіду організації групової навчальної діяльності студентів коледжу
економіки та права, важливу роль у формуванні мотивації навчальної
діяльності відіграють структури навчальної взаємодії, що являють собою
повторювані послідовності дій викладача та студентів, спрямовані на
реалізацію певної дидактичної мети. Встановлено, що найбільш ефективними
щодо формування навчальної мотивації студентів є інтеграційні структури
навчальної взаємодії, які стимулюють кооперацію та комунікаційну
взаємодію членів групи: індивідуально-групова робота, командно-ігрова
діяльність, “мозаїка”.

Необхідною передумовою успішної групової діяльності і розвитку
навчальної мотивації студентів є цілеспрямоване формування у них умінь і
навичок групової взаємодії. З урахуванням специфіки групової навчальної
діяльності студентів коледжу економіки та права виділено чотири групи
умінь, необхідних для забезпечення продуктивної навчально-пізнавальної
діяльності на різних етапах групової динаміки:

– уміння, необхідні для формування та забезпечення стабільного
функціонування групи: організовано об’єднуватися в групи, тихо і
спокійно розмовляти, дотримуватися черговості, звертатися один до одного
по імені, толерантно ставитися до товаришів;

– уміння, необхідні для ефективного виконання групових навчальних
завдань: роз’яснювати свої ідеї та думки іншим, задавати запитання,
керувати роботою групи, стимулювати активну діяльність інших членів
групи, звертатися за роз’ясненнями, виражати підтримку і схвалення,
пропонувати пояснення або роз’яснення, перефразовувати;

– уміння, необхідні для ефективного обміну інформацією, аналізу і
засвоєння навчального матеріалу: підсумовувати вголос, уточнювати,
просити розвинути ідею, підтримувати групову пам’ять, перевіряти
розуміння, планувати;

– уміння, необхідні для переосмислення матеріалу, подолання пізнавальних
конфліктів, пошуку додаткової інформації: критикувати ідеї, а не людей,
зіставляти аргументи членів групи, синтезувати ідеї, продовжувати думку
товариша, задавати запитання на поглиблення розуміння тієї чи іншої
ідеї, пропонувати альтернативи, перевіряти реалістичність виконання
пропонованої роботи (час, ресурси).

Важливою умовою розвитку мотивації навчальної діяльності студентів є
систематична рефлексія перебігу та результатів групової взаємодії –
організований, цілеспрямований процес, у ході якого члени групи
обговорюють досягнення поставлених навчальних цілей і аналізують групові
взаємовідносини. Групова рефлексія необхідна для виявлення проблем, що
виникають у діяльності групи, корекції неефективних прийомів
міжособистісної взаємодії, стимулювання пізнавальної активності окремих
студентів і групи в цілому.

У третьому розділі – „Експериментальна перевірка педагогічних умов
формування мотивації навчальної діяльності студентів коледжу у процесі
групової взаємодії” – описано методику проведення формуючого
експерименту та проаналізовано його результати.

Експериментальна перевірка ефективності обґрунтованих педагогічних умов
формування мотивації навчальної діяльності студентів у процесі групових
форм навчання здійснювалася в процесі викладання іноземної мови у
Вінницькому кооперативному коледжі економіки та права. Для експерименту
було відібрано експериментальні та контрольні групи студентів з
приблизно однаковим складом і вихідним рівнем успішності. Всього у
формуючому експерименті взяли участь 174 студенти (88 в
експериментальних і 86 в контрольних групах).

Організаційна схема експериментального дослідження передбачала
послідовне проходження трьох етапів: констатуючого, формуючого та
підсумкового. В експериментальних групах у процесі вивчення іноземної
мови застосовувалась експериментальна методика організації групової
навчальної діяльності студентів, у контрольних групах навчання
здійснювалось за традиційними методиками. Всі інші умови, які могли
впливати на мотивацію навчальної діяльності студентів, ми намагалися
врівноважити.

Експериментальна методика організації групової навчально-пізнавальної
діяльності студентів у процесі вивчення іноземної мови передбачала таку
послідовність етапів: 1) організація малих груп; 2) формулювання і
розподіл навчальних завдань; 3) інструктування студентів
(консультантів); 4) поточний контроль за роботою груп; 5) оцінка
результатів групової роботи; 6) підсумкова рефлексія групової
навчально-пізнавальної взаємодії.

З метою забезпечення сприятливих умов для розвитку навчальної мотивації
малі групи створювалися з урахуванням таких критеріїв, як психологічна
сумісність і рівень навчальних можливостей студентів. Результати
педагогічних досліджень свідчать, що ефективна навчально-пізнавальна
діяльність можлива в групах, до складу яких уходить не менше половини
студентів з середнім і високим рівнем навчальних можливостей
(Д. Джонсон, О. Ярошинська та ін.). У зв’язку з цим під час формуючого
експерименту ми практикували створення гетерогенних груп, що об’єднували
студентів з різним рівнем пізнавальних можливостей.

Формуючий експеримент засвідчив, що завдання для групової роботи повинні
мати інший характер, ніж за традиційних форм навчальної діяльності. Як
правило, недоцільно пропонувати для групової роботи завдання, які кожен
студент може виконати самостійно. Групова взаємодія виникає лише тоді,
коли потрібний колективний пошук, взаємодопомога, творчість. У зв’язку з
цим ми намагалися добирати для групової роботи проблемні, неоднозначні,
цікаві, адекватні життєвому досвіду студентів і специфіці майбутньої
професійної діяльності, структурні (які можна поділити на відносно
самостійні модулі), комплексні навчальні завдання.

Результати експериментального дослідження засвідчують, що розроблена на
основі обґрунтованих у роботі педагогічних умов методика організації
групової взаємодії сприяє підвищенню пізнавальної активності студентів,
структурній перебудові їх навчальної мотивації. У студентів
експериментальних груп суттєво зросла сила комунікативних, пізнавальних,
професійних мотивів, а також мотивів досягнення, самовдосконалення,
самодетермінації та обов’язку, що проявилося в позитивній динаміці
рівнів мотивації навчальної діяльності (див. рис. 1).

EMBED Unknown

Рис. 1. Динаміка рівнів мотивації навчальної діяльності студентів
контрольних і експериментальних груп (у %)

Отримані результати свідчать, що за період проведення формуючого
експерименту в експериментальних групах суттєво зменшився відсоток
студентів з низьким рівнем мотивації навчальної діяльності (з 36,3% до
11,3%). Натомість суттєво підвищилася кількість студентів з високим (з
20,5% до 39,8%) і середнім (з 43,2% до 48,9%) рівнями навчальної
мотивації. Використання непараметричного критерію Вілкоксона засвідчило
статистичну достовірність цих змін (?=0,05), що підтверджує позитивний
вплив експериментальної методики групового навчання на розвиток
мотивації навчальної діяльності студентів. Якщо на початку формуючого
експерименту комунікативний мотив був лише четвертим в ієрархії мотивів
навчальної діяльності студентів, то на завершальному етапі він
перемістився на перше місце. На статистично значущому рівні зросла також
вираженість почуття обов’язку як мотиву навчальної діяльності студентів.
Це можна пояснити позитивною взаємозалежністю, яка виникає між
студентами в умовах навчального співробітництва і вимагає від них
відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків заради
досягнення спільної мети.

Загалом отримані результати свідчать про значний мотиваційний потенціал
групової форми навчальної діяльності студентів і підтверджують
істинність сформульованої гіпотези.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі загальні висновки:

1. Результати аналізу психолого-педагогічних досліджень і практики
підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації
економічного і правового профілю свідчать, що традиційні форми
організації навчання не забезпечують формування у значної частини
студентів навчальної мотивації, яка відповідає специфіці майбутньої
професійної діяльності і зумовлює високий рівень пізнавальної
активності. Розв’язання цієї проблеми потребує обґрунтування
педагогічних умов і пошуку нових підходів до організації навчального
процесу, які дають змогу адекватно моделювати предметний і соціальний
зміст професійної діяльності фахівців у галузі економіки та права і
забезпечують формування високого рівня мотивації навчальної діяльності
студентів.

2. З урахуванням особливостей навчального процесу у коледжі економіки та
права з’ясовано сутність мотивації навчальної діяльності як ієрархічно
організованої системи мотивів, що спонукають студентів оволодівати
знаннями та способами пізнання, основами майбутньої професійної
діяльності, свідомо ставитись до навчання, проявляти пізнавальну
активність. З’ясовано, що оптимальну мотиваційну основу навчальної
діяльності студентів коледжу економіки та права становить ієрархічно
впорядкована система мотивів зовнішнього і внутрішнього типів:
пізнавальний мотив (прагнення оволодівати новими знаннями та способами
пізнавальної діяльності), професійний мотив (прагнення досконало
оволодіти майбутньою професією, стати висококласним фахівцем), мотив
досягнення (прагнення до успіхів у навчанні, перевершення рівня власних
попередніх досягнень), мотив самодетермінації (прагнення відчувати себе
суб’єктом навчальної діяльності), мотив самовдосконалення (прагнення
підвищувати власну компетентність, ефективність і майстерність), мотив
обов’язку (почуття відповідальності перед товаришами за результати
власної пізнавальної діяльності), комунікативний мотив (прагнення до
партнерського спілкування з учасниками спільної навчальної діяльності,
налагодження продуктивної міжособистісної взаємодії), мотив
самоутвердження (прагнення посісти престижну позицію в колективі,
заслужити схвалення з боку викладачів, батьків і товаришів),
прагматичний мотив (орієнтація на практичну цінність навчання, його
важливе значення для майбутнього життя).

3. Визначено показники сформованості мотивації навчальної діяльності
студентів (співвідношення різних типів мотивів: внутрішніх і зовнішніх,
соціальних і пізнавальних, дискретних і процесуальних; усвідомленість
мотивів – ступінь розуміння та осмисленості студентами власних
спонукань; стабільність мотивів – регулярність вияву спонукань у різних
ситуаціях навчальної діяльності; дієвість мотивів – готовність студентів
до реалізації мотивів у навчальній діяльності у формі старанності,
наполегливості, самостійності, ініціативності, пізнавальної активності),
на основі яких виділено та описано три рівні навчальної мотивації:
високий, середній і низький.

4. Доведено, що ефективним засобом формування мотивації навчальної
діяльності студентів коледжу є групова форма навчальної взаємодії,
основними характеристиками якої є: об’єднання студентів у малі групи, що
діють як єдиний суб’єкт пізнавальної діяльності; наявність
безпосередньої взаємодії студентів; розподіл функцій і завдань;
опосередковане педагогічне керівництво; кооперативний характер
пізнавальної діяльності.

5. Групова навчальна взаємодія характеризується низкою особливостей, які
визначають її мотиваційний потенціал: реалізація природного прагнення
суб’єктів навчання до спілкування та співробітництва, стимулювання
взаємної пізнавальної активності в ситуації діалогічної взаємодії
партнерів по спільному розв’язанню навчально-пізнавальних завдань,
формування стосунків відповідальної залежності між студентами;
моделювання типових комунікативних ситуацій майбутньої професійної
діяльності студентів; створення можливостей для індивідуалізації та
самостійного вибору студентами рівня складності навчальних завдань;
опосередкований характер педагогічного керівництва груповою діяльністю
та забезпечення суб’єктної позиції студентів у навчальному процесі;
об’єднання індивідуальних зусиль і ресурсів студентів для розв’язання
спільних завдань; розширення зони найближчого розвитку членів групи.

6. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування
мотивації навчальної діяльності студентів у процесі групової роботи:
забезпечення позитивної взаємозалежності між членами групи; забезпечення
індивідуальної відповідальності студентів за результати
навчально-пізнавальної діяльності групи; застосування інтеграційних
структур навчальної взаємодії, які стимулюють формування відносин
відповідальної залежності в групі і посилюють кооперацію студентів;
формування у студентів умінь і навичок міжособистісного спілкування та
навчальної взаємодії в малих групах; систематична рефлексія процесу та
результатів групової роботи.

7. Експериментальне дослідження засвідчило, що формуванню навчальної
мотивації студентів сприяє організація їх групової пізнавальної
діяльності за такими етапами: 1) поділ студентів на гетерогенні малі
групи у складі 4-5 осіб; 2) відбір і розподіл навчальних завдань;
3) інструктування студентів (консультантів); 4) поточний контроль за
пізнавальною діяльністю груп; 5) оцінювання результатів групової роботи;
6) рефлексія групової навчальної взаємодії.

8. З’ясовано, що для формування мотивації навчальної діяльності
студентів необхідно, щоб завдання для групової роботи відповідали таким
вимогам: мали проблемний характер і передбачали різні способи
розв’язання, надавали можливість для активного використання наявних
знань і спонукали до творчого мислення, пошуку нових знань і способів
дій; формулювалися в цікавій формі та спонукали студентів до спільного
пошуку розв’язку; надавали можливість для застосування життєвого досвіду
членів групи, інформації, набутої з різних джерел; вимагали для свого
розв’язання застосування різнопланових здібностей та вмінь; за своєю
структурою були такими, щоб їх можна було поділити на відносно
самостійні модулі, над якими могли б працювати різні групи чи окремі
студенти в межах однієї групи; при цьому важливо, щоб кожна група
усвідомлювала зв’язок свого завдання із завданнями інших груп.

9. Результати формуючого експерименту свідчать, що групова
навчально-пізнавальна діяльність студентів, організована відповідно до
обґрунтованих педагогічних умов та розробленої методики, сприяє
позитивній динаміці навчальної мотивації студентів: посилює внутрішні
мотиви (інтерес до нових знань і способів пізнавальної діяльності, мотив
самовдосконалення, мотив самодетермінації), а також позитивні зовнішні
мотиви (професійний мотив, мотив досягнення, мотив обов’язку,
комунікативний мотив, мотив самоутвердження, прагматичний мотив).
Загалом отримані результати свідчать про значний мотиваційний потенціал
групової форми навчальної діяльності, що проявляється в підвищенні
пізнавальної активності студентів, структурній перебудові їх навчальної
мотивації, формуванні позитивного ставлення до навчання.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань, пов’язаних з
досліджуваною проблемою. Подальшої розробки вимагають такі питання, як
конструювання структур групової навчальної взаємодії, що забезпечують
розвиток мотивації досягнення студентів, формування навчальної мотивації
студентів коледжу економіки та права в процесі виробничої практики на
завершальному етапі здобуття базової вищої освіти.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Борківська Р.В. Використання групових форм навчання на заняттях з
іноземної мови // Наукові записки Вінницького державного педагогічного
університету. Серія: Педагогіка і психологія. – 2001. – №4. – С. 63-68.

2. Борківська Р.В. Умови і способи ефективної організації групової
навчальної діяльності студентів // Наукові записки Вінницького
державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. –
2001. – №5. – С. 19-24.

3. Борківська Р.В. Значення групового спілкування під час навчання
студентів іноземної мови // Наукові записки Вінницького державного
педагогічного університету імені М.Коцюбинського. Серія: Педагогіка і
психологія. — Вінниця, 2002. – №6. – Частина 1. – С. 103-105.

4. Борківська Р.В. Групове навчання як засіб формування мотивації
вивчення студентами іноземної мови // Наукові записки Вінницького
державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. –
2002. – №7. – С. 83-87.

5. Борківська Р.В. Дослідження групових форм навальної діяльності в
зарубіжній педагогіці // Наукові записки Вінницького державного
педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. – 2002. –
№8. – С. 56-59.

6. Борківська Р.В. Формування у студентів умінь і навичок групової
навчально-пізнавальної діяльності // Наукові записки Вінницького
державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. –
2004. – №11. – С. 80-84.

7. Борківська Р.В. Формування позитивної взаємозалежності студентів у
процесі групової навчальної діяльності // Вісник Одеського інституту
внутрішніх справ. – 2004. – №4. – С. 223-228.

8. Борківська Р.В. Формування мотивації навчальної діяльності студентів
коледжу економіки та права у процесі групової навчальної взаємодії:
Методичні рекомендації. – Вінниця: Вінницький державний педагогічний
університет імені Михайла Коцюбинського, 2004. – 36 с.

Анотації

Борківська Р.В. Формування мотивації навчальної діяльності студентів
коледжу економіки та права. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира
Гнатюка, Тернопіль, 2005.

У дисертації на основі аналізу психолого-педагогічної літератури
визначено структуру мотивації навчальної діяльності студентів коледжу
економіки та права, показники та рівні її сформованості, розкрито
можливості групової навчальної взаємодії щодо розвитку навчальної
мотивації студентів. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови
формування мотивації навчальної діяльності студентів у процесі групової
навчальної взаємодії. Визначено вимоги до завдань, які можуть
використовуватись для стимулювання групової навчально-пізнавальної
діяльності студентів.

Розроблено методику організації групової навчальної діяльності студентів
коледжу економіки та права, яка забезпечує позитивну динаміку їх
навчальної мотивації.

Ключові слова: мотивація, навчальні мотиви, студенти коледжу, мала
група, групова навчальна діяльність, навчальна взаємодія, кооперативне
навчання.

Боркивская Р.В. Формирование мотивации учебной деятельности студентов
колледжа экономики и права. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2005.

В диссертации установлено, что оптимальную мотивационную основу учебной
деятельности студентов колледжа составляет иерархически организованная
система внешних и внутренних мотивов: познавательный мотив (стремление
овладевать новыми знаниями и способами познавательной деятельности),
мотив самодетерминации (стремление ощущать себя субъектом учебной
деятельности), мотив самосовершенствования (стремление повышать
собственную компетентность, эффективность и мастерство),
профессиональный мотив (стремление в совершенстве овладеть будущей
профессией, стать высококлассным специалистом), мотив достижения
(стремление к успехам в обучении, превышению уровня собственных
предыдущих достижений), мотив долга (чувство ответственности перед
товарищами за результаты собственной познавательной деятельности),
коммуникативный мотив (стремление к партнерскому общению с участниками
совместной учебной деятельности), мотив самоутверждения (стремление
занять престижную позицию в коллективе, заслужить одобрение со стороны
преподавателей, родителей и товарищей), прагматический мотив (ориентация
на практическую ценность обучения, его значение для будущей жизни).

Установлено, что существенными потенциальными возможностями относительно
формирования учебной мотивации студентов обладает познавательное
взаимодействие, осуществляемое в малых группах. Раскрыта сущность
групповой учебной деятельности, которая состоит в объединении студентов
в относительно стабильные малые группы для выполнения общих
учебно-познавательных задач. Определены основные характеристики
групповой учебной деятельности: объединение студентов в малые группы,
действующие как единый субъект познавательной деятельности; единство
учебно-познавательной цели и непосредственное взаимодействие студентов;
опосредствованное педагогическое руководство работой групп;
кооперативный характер познавательной деятельности; сформированность
межличностных связей.

Выделены особенности группового учебного взаимодействия, определяющие
его мотивационный потенциал: направленность на реализацию естественного
стремления субъектов учения к общению и сотрудничеству; стимулирование
познавательной активности и коммуникативного взаимодействия студентов;
моделирование типичных ситуаций будущей профессиональной деятельности;
создание возможностей для индивидуализации и самостоятельного выбора
уровня сложности учебных заданий; опосредованный характер
педагогического руководства групповой деятельностью и обеспечение
субъектной позиции студентов в учебном процессе; формирование отношений
ответственной зависимости между студентами.

Обоснованы педагогические условия развития мотивации учебной
деятельности студентов колледжа в процессе групповой работы: обеспечение
положительной взаимозависимости между членами группы; формирование
индивидуальной ответственности студентов за результаты
учебно-познавательной деятельности группы; применение интеграционных
структур учебного взаимодействия, стимулирующих формирование отношений
ответственной зависимости в группе и усиливающих кооперацию студентов;
формирование у студентов умений и навыков группового взаимодействия;
систематическая рефлексия процесса и результатов групповой работы.

Установлено, что формированию учебной мотивации студентов способствует
организация их групповой познавательной деятельности в соответствии со
следующими этапами: 1) деление студентов на гетерогенные группы
численностью 4-5 человек; 2) отбор и распределение учебных задач;
3) инструктирование студентов (консультантов); 4) текущий контроль за
познавательной деятельностью групп; 5) оценивание результатов групповой
работы; 6) рефлексия группового учебного взаимодействия.

Определены требования к созданию малых учебных групп и конструированию
учебных заданий для групповой работы.

Ключевые слова: мотивация, учебные мотивы, студенты колледжа, малая
группа, групповая учебная деятельность, учебное взаимодействие,
кооперативное обучение.

Borkivska R.V. Formation of motivation of educational activity of
students of college of economy and the right. — Manuscript.

These theses are to embody the research for the Scientific Degree of
Master of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04. – Theory and
Methodology of Professional Education – V.Hnatyuk Ternopil National
Pedagogical University, Ternopil, 2005.

In the dissertation on the basis of the analysis of the psychological
and pedagogical literature the optimum structure of motivation of
educational activity of students of college of economy and the right is
determined, parameters and levels of its development are determined,
opportunities of group educational interaction concerning development of
educational motivation of students are determined. Pedagogical
conditions of formation of motivation of educational activity of
students are theoretically proved during group forms of educational
interaction. Requirements to tasks which can be used for stimulation of
group educational activity of students are determined.

The technique of the organization of group educational activity of
students of college of economy and the right which provides positive
changes of their educational motivation is developed.

Key words: motivation, educational motives, students of college, small
group, group educational activity, educational interaction, cooperative
training.

Підписано до друку 21.01.2005 р. Формат 60х90/16.

Папір друкарський. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 1,0.

Тираж 100 прим. Зам. №9.

Редакційно-видавничий відділ

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського

21001, м. Вінниця, вул. Острозького, 21

Похожие записи