.

Формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів у процесі навчально-виробничої практики (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
139 3318
Скачать документ

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

САУНОВА Юлія Олександрівна

УДК 37.033 + 37.047: 378.1

Формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів у
процесі навчально-виробничої практики

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті
Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Рацул Анатолій Борисович,

Кіровоградський державний

педагогічний університет

імені Володимира Винниченка,

професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Завгородня Тетяна Костянтинівна,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Кузнєцова Олена Анатоліївна,

Миколаївський державний університет

імені В.О. Сухомлинського,

завідувач кафедри теорії та практики

інноваційних педагогічних систем.

Захист відбудеться “30” жовтня 2007 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному
педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою:
25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кіровоградського
державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за
адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий “25” вересня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Екологічні проблеми залишаються одними з
найактуальніших у переліку глобальних проблем людства. Враховуючи, що
сутність цих проблем виявляється у взаємовідносинах людини та
навколишнього природного оточення, йдеться про радикальні зміни способів
взаємодії суспільства та природи й пов’язані перебудовні процеси в
соціальному організмі, необхідні для гармонізації цих зв’язків.
Розв’язання зазначених проблем без цілеспрямованої підготовки
педагогічних кадрів до природоохоронної діяльності, формування
екологічної свідомості майбутніх учителів біології в умовах вищої школи,
які мають бути взірцем моральної відповідальності за долю природи,
неможливе.

Успіх професійної діяльності майбутніх учителів біології, як свідчать
результати психолого-педагогічних досліджень, багато в чому залежить від
сформованості еколого-педагогічних цінностей, мотивів, інтересів. Саме
тому професійна підготовка студентів природничих факультетів вищих
навчальних закладів полягає не тільки в тому, щоб надати майбутнім
учителям певний обсяг знань, але разом із тим прищепити ціннісне
ставлення до еколого-професійної діяльності, сформувати в них високий
рівень розвитку екологічної свідомості.

Динаміка професіоналізму майбутніх педагогів у позитивний бік можлива в
тому разі, якщо процес екологічної підготовки студентів у вищій школі
буде орієнтуватися на систематичну роботу з формування екологічної
свідомості не лише в процесі аудиторних занять, але й у ході
навчально-виробничої практики. До сьогодні ця проблема розглядалася в
основному в рамках теоретичної підготовки майбутнього вчителя біології.

Теоретичний аналіз наукових праць (С. Дерябо, С. Іващенко, А. Кмець,
Л. Подгорна, І. Пономарьова, Ф. Ромазанова, В. Скребець, Г. Харлампович,
О. Чернікова, Н. Шеремет, В. Ясвін) засвідчує, що
організаційно-методичні засади навчально-виробничої практики майбутніх
учителів біології ще недостатньо досліджені в контексті особистісних
функцій громадянина. Наявний підхід до організації такої практики не
забезпечує належною мірою формування екологічної свідомості та
відповідальності студентів природничих факультетів. Не створюється
ситуація, яка потребує вияву особистісних властивостей, відсутні умови
виховання цілісної активної екологічної позиції студента. У традиційно
усвідомлюваному педагогічному процесі розвиток майбутнього вчителя
біології здійснюється переважно в когнітивній сфері, при цьому слабко
враховується його повсякденний життєвий досвід спілкування з природою,
власне ставлення до екологічної діяльності. Відчувається потреба в
досвіді суб’єктування елементів змісту професійної освіти, наділення їх
особистісним сенсом, що може відбуватися лише в ході особистої
екологічної діяльності.

Уявляється очевидною необхідність формування іншого способу взаємодії
теорії з практикою в процесі професійної освіти майбутніх учителів
біології, коли пізнання й перетворювальний досвід розвиваються разом.
Важливим є формування не якихось правил або норм екологічної поведінки,
а особистості вчителя біології, свідомість якої виходить за межі
власного “Я”, а також її здатності поширювати це “Я” на весь навколишній
світ, оцінюючи при цьому виниклі поза конкретною людиною екологічні
проблеми як власні, а власні – як частку глобальних проблем. Це уявлення
дає змогу розуміти процес навчально-виробничої практики майбутнього
вчителя біології як розгортання власного освітнього простору, де
з’являється реальне відкрите поле, у якому він вибудовує свій шлях
професійного зростання й досвід суб’єктування природоохоронної
діяльності.

Аналіз наукової літератури (О. Абдуліна, Т. Бєлоусова, З. Васильєва,
О. Глєбов, Н. Демідчук, О. Захлєбний, І. Зверєв, О. Кисельова, М. Козій,
Л. Кондрашова, Н. Негруца, О. Сластьоніна та ін.) засвідчив, що процес
формування екологічної свідомості студентів є складним і багатоплановим,
являючи собою сукупність різних компонентів, кожен з яких потребує
відповідних педагогічних умов, що можуть стати визначально-продуктивними
для створення особистості студента, свідомість якої здатна оцінювати
екологічні проблеми і бути морально відповідальною за навколишнє
середовище. Для цього необхідно виявити педагогічні умови ефективного
формування компонентів екологічної свідомості майбутніх учителів
біології. Навчально-виробнича практика залишається чи не єдиним засобом,
який уможливлює перенесення акценту в педагогічному процесі з
механічного оволодіння практичними навичками на цілісне особистісне
зростання з тим, щоб подати своєрідну модель такого конструювання
педагогічних умов у самостійній діяльності, у якому буде переважати
співпраця вчителя й дитини в набутті не лише екологічних знань, а й
досвіду перетворювальної діяльності в довкіллі.

Актуальність дисертаційного дослідження визначається широким проблемним
полем, яке можна уявити у вигляді протиріч між соціальною значущістю
проблеми й рівнем її теоретичної розробки; необхідністю формування
самодіяльної й рефлексивної особистості майбутнього вчителя біології,
здатної свідомо управляти розвитком своєї екологічної свідомості й
стереотипними уявленнями щодо ефективності засобів навчально-виробничої
практики; вимогами, які ставляться до сучасного вчителя та які
орієнтують його на свідоме управління розвитком своєї особистості, на
творчу ініціативу, самостійність, мобільність, компетентність,
відповідальність в еколого-педагогічній діяльності, і рівнем
технологічного забезпечення процесу їхнього виконання.

Недостатність вивчення педагогічного впливу засобів навчально-виробничої
практики для формування екологічної свідомості в майбутніх учителів
біології висунули проблему дослідження – визначення комплексу
педагогічних умов, що стимулюють можливості навчально-виробничої
практики у формуванні екологічної свідомості студентів природничих
факультетів.

Визначальним є те, що проблема формування екологічної свідомості не є
новою, але в процесі навчально-виробничої практики студентів природничих
факультетів не досліджувалась. Важливість й актуальність цієї проблеми,
а також її недостатня теоретична обґрунтованість і практична
розробленість стали основою для визначення теми дисертаційного
дослідження “Формування екологічної свідомості студентів природничих
факультетів у процесі навчально-виробничої практики”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
є складовою комплексної теми “Теоретичні основи підготовки студентів до
творчої професійної діяльності в умовах педагогічного вузу”, що
виконується кафедрою педагогіки Криворізького державного педагогічного
університету на замовлення Міністерства освіти і науки України (№ 2–96),
затверджена вченою радою Криворізького державного педагогічного
університету (протокол № 4 від 12.11.2003), узгоджена в раді з
координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології при
АПН України (протокол № 3 від 30.03.2004).

Об’єкт дослідження – процес формування екологічної свідомості студентів
природничих факультетів у ході навчально-виробничої практики.

Предмет дослідження – педагогічні умови, які забезпечують ефективність
навчально-виробничої практики у формуванні екологічної свідомості
студентів природничих факультетів.

Мета дослідження полягає в теоретичній розробці, методичному
обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які
визначають ефективність формування екологічної свідомості майбутніх
учителів біології в процесі навчально-виробничої практики.

Гіпотеза дослідження: процес формування екологічної свідомості майбутніх
учителів біології буде успішним, якщо під час організації та проведення
навчально-виробничої практики надати цілям практики особистісний смисл і
забезпечити позитивну мотивацію студентів у оволодінні узагальненими
екологічними знаннями й уміннями використовувати їх при розв’язанні
практичних завдань; структурувати практичну підготовку за змістом моделі
комплексу педагогічних умов майбутніх учителів; активізувати діяльність
студентів на основі особистісно-зорієнтованого й діяльнісного підходів
до організації навчально-виробничої практики й урізноманітнити форми і
методи екологічного виховання; використовувати педагогічну технологію
формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів.

Для реалізації мети та підтвердження гіпотези дослідження планувалося
розв’язати такі завдання:

1. Визначити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження та
основні підходи до розв’язання її як на теоретичному, так і на
практичному рівнях.

2. Виявити сутність, зміст і структурні компоненти екологічної
свідомості та рівні її сформованості в студентів природничих
факультетів.

3. Розробити й експериментально перевірити ефективність моделі комплексу
педагогічних умов формування екологічної свідомості в майбутніх учителів
біології у процесі навчально-виробничої практики.

4. Розробити й науково обґрунтувати ефективність педагогічної технології
формування екологічної свідомості в студентів природничих факультетів у
ході навчально-виробничої практики.

5. За оформленими результатами підготувати методичні рекомендації щодо
формування екологічної свідомості в майбутніх учителів біології у
процесі навчально-виробничої практики.

Методологічною основою дослідження є праці, у яких розкриваються
провідні аспекти наукової теорії пізнання про діяльність та її соціальну
природу, діалектичну єдність людини з природою, їхню постійну
взаємозалежність, необхідність утворення гармонійних взаємозв’язків
людини з навколишнім природним середовищем, доцільність творчого
використання системно-структурного підходу до збирання, аналізу,
апробації та застосування матеріалів дослідження на основі ідей
В. Вернадського про матеріально-енергетичну й морально-духовну
взаємозалежність та інтеграцію всього сущого на землі, еволюцію і
вічність життя, неповторність і цінність людської особистості,
непересічної ролі екологічної свідомості в житті людства й окремої
особистості.

Вихідні положення дослідження ґрунтуються на засадах Закону України “Про
вищу освіту”, Національної доктрини України в XXІ столітті та на інших
державних нормативних документах.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, у яких розкриті
понятійний апарат сучасної екології (В. Борейко, В. Вальковська,
Л. Гумільов, Л. Далевська, А. Калмиков, В. Назаренко); взаємозв’язок
людини й природи у філософському та соціальному аспектах (З. Абдуллаєв,
І. Алексашина, І. Алексеєнко, В. Багничук, М. Мойсеєв); взаємозв’язки в
економічному, правовому, етичному, науково-технічному,
культурно-історичному аспектах екологічної культури (А. Галаєва,
С. Глазачев, Е. Гірусов, Л. Гумільов, С. Дерябо, Т. Дичев, В. Козак,
М. Реймерс); теоретико-методологічні основи екологічної соціалізації
особистості (А. Алдашева, Р. Біджеєва, В. Медведєв, А. Фадєєв,
Е. Фаустова, І. Шахов, Н. Шеремет); педагогічні аспекти екологічної
культури (Є. Асафова, П. Бачинський, Н. Єфименко, С. Іващенко, Н. Кічук,
І. Садюнов, Е. Флешар, В. Хлєбніков, Є. Чернова); психолого-педагогічне
формування навчальної діяльності особистості (К. Абульханова-Славська,
М. Коган, Г. Костюк, О. Леонтьєв, М. Риков, С. Рубінштейн,
Г. Щедровицький); навчально-методичні засади розвитку особистості
вчителя (В. Загвязінський, І. Зязюн, Н. Кузьміна, В. Радул,
В. Сластьонін, Г. Тарасенко); концепція розвивального діалогічного,
контекстного, особистісно-зорієнтованого навчання у вищій школі (М.
Вікуліна, Є. Зеєр, Л. Кондрашова, Л. Немець, Л. Нечепоренко, В. Сєріков,
С. Сисоєва, І. Якіманська); теоретичні основи педагогічної практики
студентів (О. Абдуліна, А. Бойко, З. Васильєва, А. Глебов, Т. Калечиц,
Н. Негруца).

Методи дослідження. Комплексний підхід до вивчення проблеми
дисертаційного дослідження зумовив використання сукупності методів:

– теоретичних – аналіз наукової та навчально-методичної літератури для
порівняння та зіставлення різних підходів до обраної проблеми,
визначення її теоретичних основ, розкриття використаних у дослідженні
дефініцій;

– емпіричних – спостереження, самоспостереження, самооцінка, тестування,
бесіди, анкетування для виявлення типів і рівнів сформованості складових
екологічної свідомості студентів та вчителів загальноосвітніх шкіл,
виявлення результативності експериментальної роботи;

– експериментальних – педагогічний експеримент у сукупності
констатувального, пошукового й формувального етапів, який дав можливість
дослідити реальний стан проблеми формування екологічної свідомості;
здійснити експериментальну перевірку моделі та технології формування
цього складного особистісного утворення як важливого показника
професіоналізму в процесі навчально-виробничої практики студентів;
апробувати та підтвердити ефективність упровадження педагогічних умов
формування екологічної свідомості майбутніх учителів біології;

– математичних методи статистичної обробки наукових даних – для аналізу
та інтерпретації результатів дослідження, уточнення висновків.

Дослідно-експериментальна база дослідження. Констатувальний експеримент
проводився на базі Криворізького державного педагогічного університету,
Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира
Винниченка, Херсонського державного університету, Дніпропетровського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Полтавського
державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та
Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна й охопив
632 респонденти, формувальний – 313.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж трьох
взаємопов’язаних етапів.

На першому етапі (2003–2004 рр.) – пошуково-теоретичному – вивчалася
розробка проблеми в науковій літературі, аналізувалися специфіка й
сутнісні характеристики екологічної свідомості, здійснювалося теоретичне
обґрунтування педагогічних умов, які стимулюють формування екологічної
свідомості в майбутніх учителів біології у процесі навчально-виробничої
практики, уточнювався понятійний апарат дослідження, розроблялася
програма дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2004–2005 рр.) – дослідно-експериментальному –
вивчався й аналізувався стан сформованості екологічної свідомості
(констатувальний експеримент), здійснювалася апробація дослідних методів
за програмою експерименту, перевірялася ефективність педагогічних умов
організації навчально-виробничої практики як засобу формування
екологічної свідомості студентів. Експериментальні й контрольні групи
було створено зі студентів IV-V курсів Криворізького державного
педагогічного університету.

На третьому етапі (2005–2007 рр.) – завершально-узагальнювальному –
здійснювалася обробка, систематизація, літературне оформлення отриманого
дослідного матеріалу, апробація й упровадження висновків і рекомендацій
у педагогічну практику. Був проведений уточнювальний експеримент,
зроблено контрольні зрізи, що дало змогу порівняти результати
формувального експерименту з даними констатувального.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

– уперше на основі системно-структурного аналізу основних компонентів
екологічної свідомості конкретизовано, теоретично обґрунтовано та
експериментально перевірено модель комплексу педагогічних умов, що
забезпечують результативність навчально-виробничої практики у формуванні
екологічної свідомості студентів;

– удосконалено педагогічну технологію формування екологічної свідомості
засобами навчально-виробничої практики;

– уточнені ключові поняття проблеми дослідження – “екологічна
свідомість”, “навчально-виробнича практика” – і збагачений їх зміст;

– визначено сутнісні ознаки, структуру екологічної свідомості й
удосконалено зміст навчально-виробничої практики в аспекті
систематизації й конкретизації педагогічного впливу на рівень
сформованості екологічної свідомості;

– розроблено методичні рекомендації щодо формування екологічної
свідомості в майбутніх учителів біології в процесі навчально-виробничої
практики.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше досліджено
процес формування екологічної свідомості майбутніх педагогів у процесі
навчально-виробничої практики й науково обґрунтовано технологію її
організації, яка сприяє розвитку цього складного особистісного
утворення; визначено сутність і структуру екологічної свідомості як
показника професіоналізму сучасного вчителя; обґрунтовано комплекс
педагогічних умов (модель комплексу педагогічних умов), що забезпечують
результативність навчально-виробничої практики у формуванні екологічної
свідомості студентів; розроблено й науково обґрунтовано структуру моделі
комплексу педагогічних умов формування екологічної свідомості;
удосконалено технологію формування екологічної свідомості майбутніх
учителів біології, побудовану на принципах особистісно-зорієнтованого та
діяльнісного підходів.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

– теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель комплексу
педагогічних умов формування екологічної свідомості студентів
природничих факультетів і вдосконалено технологію її формування;

– розроблено методичні рекомендації щодо використання педагогічних умов
організації навчально-виробничої практики з метою підвищення її
ефективності у формуванні екологічної свідомості студентів-практикантів
природничих факультетів педагогічних університетів;

– у навчально-виховний процес упроваджена авторська програма із
застосування форм і методів формування екологічної свідомості студентів
природничих факультетів;

– створено комплекс методичного забезпечення навчально-виробничої
практики.

Вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів дослідження
забезпечується обраними методологічними основами дослідження;
відповідністю методів дослідження його меті й завданням; відповідністю
основних теоретичних положень дисертації результатам
психолого-педагогічних досліджень; статистично достатнім обсягом
емпіричних даних педагогічного експерименту. Достовірність результатів
дослідження підтверджується позитивними результатами впровадження в
практику підготовки вчителів біології педагогічної технології формування
екологічної свідомості.

Апробація результатів дослідження здійснювалася в процесі систематичного
обговорення матеріалів на методологічних і методичних семінарах, що
постійно діють у Криворізькому державному педагогічному університеті
(2003–2007), засіданнях науково-методичної ради педагогічних
університетів м. Кривого Рогу й м. Кіровограда. Основні положення
дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції
“ІІІ Слов’янські педагогічні читання” (2004, Кривий Ріг),
ІV Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції
“Студентська наука: проблеми і перспективи ХХІ століття” (2004,
Кіровоград), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні
педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття” (2006,
Кіровоград), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Духовність у
становленні та розвитку громадянськості особистості” (2006, Херсон),
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогічні та
соціально-психологічні аспекти виховання у контексті сучасного
європейського виміру” (2006, Полтава), Всеукраїнській науково-практичній
конференції “Проблеми структурування педагогічних знань як умова
підготовки майбутніх фахівців” (2006, Кривий Ріг), Міжнародній
науково-практичній конференції “Формування професійної компетентності
учителя в умовах європейської інтеграції” (2006, Житомир). Отримані
результати апробувалися на курсах підвищення кваліфікації вчителів
біології, семінарах молодих дослідників у Криворізькому державному
педагогічному університеті.

Упровадження результатів дослідження. Результати впроваджено в
навчальний процес Криворізького державного педагогічного університету
(довідка № 4 від 12.04.2006), Кіровоградського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка (довідка № 7 від 05.09.2006),
Херсонського державного педагогічного університету (довідка № 11 від
25.10.2006), Дніпропетровського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти (довідка № 8 від 9.11.2006), Полтавського державного
педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 3 від
18.05.2006) та Харківського національного університету ім.
В. Н. Каразіна (довідка № 15 від 14.11.2006).

Публікації. Результати дослідження викладені в 16 одноосібних
публікаціях, 13 з яких – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох
розділів, висновків, списку використаних джерел (378 найменувань),
додатків (А-Ш), 2 таблиць, 9 рисунків. Загальний обсяг роботи –
309 сторінок, основний зміст викладено на 179 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подається загальна характеристика дослідження, обґрунтовується
його актуальність, ступінь розробленості проблеми в
психолого-педагогічній літературі, визначається мета, об’єкт, предмет і
завдання дослідження, формулюється гіпотеза, розкриваються методологічні
й теоретичні основи, описується комплекс методів, використаних у роботі,
відображається наукова новизна, теоретичне й практичне значення,
накреслюються шляхи апробації й застосування результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи формування екологічної свідомості
студентів природничих факультетів у процесі навчально-виробничої
практики” аналізується стан проблеми у вітчизняній та зарубіжній
літературі; конкретизується сутність понять “свідомість”, “екологічна
свідомість”, розглядаються різні підходи до визначення їх сутнісних
ознак, показників, рівнів; визначаються педагогічні умови, що
забезпечують результативність формування екологічної свідомості
студентів природничих факультетів у ході навчально-виробничої практики.

У визначенні поняття “екологічна свідомість” не має одностайності. Його
трактують як сукупність знань про навколишній світ, як психічну
діяльність (А. Петровський, М. Ярошевський), ставлення людини до
дійсності (В. Скребець), ставлення до природи (З. Абдуллаєв, О. Гамаєва,
Е. Гірусов, С. Дерябо, М. Курок, В. Ясвін та ін.).

Аналіз різних трактувань поняття “екологічна свідомість” дозволив
говорити про те, що екологічна свідомість вбирає в себе кілька
спрямувань: світоглядне, в основі якого лежить матеріалістичне
осмислення єдності суспільства і природи; екологічне, основу якого
творить положення про визначальне значення способу виробництва
матеріальних благ залежно від рівня розвитку виробничих сил і характеру
виробничих відносин; морально-естетичне, характеризоване певними
моральними нормами, які регулюють поведінку людини у спілкуванні з
природою; правове, що визначається нормативними актами природоохоронного
законодавства, у яких відображені інтереси всього суспільства.

У якості вихідної позиції дослідження прийнято, що екологічна свідомість
– це сукупність уявлень, як індивідуальних, так і групових, про
взаємозв’язки в системі “людина-природа” й у самій природі, а також
відповідних стратегій і технологій взаємодії людини з нею.

У структурі екологічної свідомості майбутнього вчителя виокремлено п’ять
взаємозалежних, взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-ціннісний,
інтелектуально-пізнавальний, діяльнісно-оцінний, рефлексивний і
емоційно-вольовий.

За допомогою теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури,
самооцінок, експертних оцінок, тривалого спостереження за діяльністю
студентів було визначено показники екологічної свідомості: інтереси,
потреби, установки на екологічну діяльність; знання, що розкривають
теоретичні основи екологічної свідомості; уміння діяти в практичних
екологічних ситуаціях і творчо вирішувати екологічні проблеми; новизна й
оригінальність рішень; рефлективність й креативність дій;
ініціативність, самостійність, емоційна сприйнятливість, оцінка й
самооцінка природоохоронної діяльності.

У дослідженні подається характеристика критеріїв, від ступеня вираження
яких залежать рівні сформованості екологічної свідомості (низький,
середній, високий), диференційовані через прояв показників. На нижчому
рівні ієрархії перебуває базова (загальна) активна екологічна
свідомість, на середньому – науково-обґрунтована екологічна свідомість,
на вищому – активна, творча (професійна) екологічна свідомість.

У розділі подано теоретичне обґрунтування вихідного положення про те, що
формування екологічної свідомості не стихійний, а педагогічно керований
складний динамічний процес. Успішність його протікання багато в чому
визначається систематичністю практичної діяльності, спрямованої на
формування й розвиток складових цього особистісного утворення.

Позитивна динаміка рівня сформованості екологічної свідомості поєднана з
наявністю інтересу до природоохоронної діяльності й установок майбутніх
педагогів-біологів на нестандартне виконання завдань у навчальному
процесі й навчально-виробничій практиці, саморозвиток і
особистісно-професійне зростання.

Комплексне формування екологічної свідомості можливе тільки на основі
залучення механізмів розвитку особистості майбутнього вчителя біології
як суб’єкта еколого-педагогічної діяльності, де задіяні внутрішні
механізми саморозвитку й самореалізації. Це розширить діапазон
формувальних можливостей процесу професійної підготовки майбутніх
учителів та логічно завершить етап їхньої теоретичної підготовки.

У дослідженні навчально-виробнича практика розглядається як засіб,
процес і результат суб’єктування професійної діяльності майбутнього
вчителя. Функції педагогічної практики сприяють формуванню особистості
вчителя-біології, його екологічної свідомості. Основу змісту
навчально-виробничої практики складає еколого-педагогічна діяльність з
внутрішнього і зовнішнього мотивів та правильно організована екологічна
підготовка до неї, структуру якої складають змістовий (екологічні
знання, методи аналізу й моделювання екологічних процесів),
мотиваційно-ціннісний (екологічні цінності, потреби, природоохоронні
потреби), діяльнісно-оцінний (екологічні уміння, уміння формувати
екологічний світогляд), вольовий (подолання “мотиву страху”, успішне
опанування власної сфери духовності) компоненти. Зміст
навчально-виробничої практики реалізується через проектну діяльність,
моделювання методики позакласних заходів колективних справ, розробку
моделей проведення різноманітних форм виховної роботи з учнями,
екскурсії, туристичні походи, польову роботу, польові практикуми,
екологічні марафони, еколого-педагогічні ігри, дискусії, дослідницьку
роботу. Вплив цих заходів тим сильніший, чим більш вони є комплексними
та такими, що збуджують до активної діяльності кожного студента й учня.

Цінність навчально-виробничої практики для майбутніх учителів біології
полягає в тому, що вона є чи не єдиним засобом формування досвіду
суб’єктування елементів змісту еколого-педагогічної діяльності,
наділених особистісним сенсом. ЇЇ зміст повен включати не тільки
розробку і використання педагогічних технологій, а й одночасне
формуванням особистості як носія цих технологій.

Під час дослідження було визначено поетапний характер формування
екологічної свідомості й установлено залежність результативності
навчально-виробничої практики від дотримання педагогічних умов: цілям
навчально-виробничої практики надати особистісний смисл і забезпечити
позитивну мотивацію студентів в оволодінні узагальненими екологічними
знаннями та вміннями використовувати їх при розв’язанні практичних
завдань; практичну підготовку структурувати за змістом моделі комплексу
педагогічних умов майбутніх учителів; активізувати діяльність студентів
на основі особистісно-зорієнтованого й діяльнісного підходів до
організації навчально-виробничої практики та урізноманітнити форми й
методи екологічного виховання; використовувати педагогічну технологію
формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів.

`„

2

b

f

>¶@

I

^„1/4 `„Do

>hp

@

z

?

?

5 подається аналіз педагогічної практики з досліджуваної проблеми,
використання можливостей навчально-виробничої практики у формуванні
екологічної свідомості студентів, розкривається методика проведення
експериментальної роботи, її зміст та умови проведення, аналізуються
результати педагогічного експерименту.

На етапі констатувального експерименту визначено ступінь сформованості
екологічної свідомості студентів та виявлено ефективність традиційних
підходів у доборі змісту, форм і методів навчально-виробничої практики
та їх впливу на формування екологічної свідомості в майбутніх учителів
біології.

На першому етапі констатувального експерименту встановлено, що 35,7 %
респондентів позитивно оцінили стан професійного навчання на природничих
факультетах; 64,3 % – виставили негативну оцінку. Більшість з опитаних
зазначили недостатній рівень навчально-методичного й технологічного
забезпечення процесу формування екологічної свідомості майбутніх
учителів.

На другому етапі констатувального експерименту проводилася оцінка рівня
сформованості позитивної мотивації до екологічного саморозвитку й
еколого-педагогічної діяльності. Аналіз отриманих даних засвідчив: 7,7 %
респондентів мають високий рівень мотивації, 15 % – вище середнього,
24,5 % – середній, 42,3 % – нижче середнього, 10,5 % – низький.

94,8 % опитаних студентів розуміють значення науково обґрунтованої
екологічної свідомості у становленні професіоналізму учителя біології,
але 5,2 % вузько розуміють процес формування екологічної свідомості,
зводячи його до екологічної освіченості. Причину такого становища варто
шукати у формалізації організації навчального процесу й
навчально-виробничої практики, у застарілій методиці й технології їх
проведення, у непідготовленості викладачів вищої школи до систематичної
роботи з формування екологічної свідомості студентів.

При розробці програми дослідної роботи враховувалося, що рівень
екологічної свідомості студентів залежить від наявності особистісної
спрямованості педагогічного процесу й позитивної мотивації студентів до
еколого-педагогічної діяльності; знань студентів з екологічних проблем,
умінь і навичок еколого-педагогічної діяльності; рівня прояву
екологічних здібностей.

Програма дослідно-експериментальної роботи ґрунтувалася на положенні про
те, що екологічну свідомість не можна передати майбутнім учителям
біології у формі екологічної інформації, вона формується в процесі
рефлексії й перетворення їхнього екологічного досвіду – у процесі
еколого-педагогічної діяльності.

Основу програми формувального експерименту складала педагогічна
технологія формування екологічної свідомості засобами
навчально-виробничої практики, яка являє собою систему алгоритмізованих
операцій, спрямованих на вирішення проблемних педагогічних ситуацій, що
утворюють динаміку послідовних взаємозмінюючих етапів. У змісті
дослідно-експериментальної програми акцентувалася увага на оволодінні
студентами методикою проектування екологічної спрямованої діяльності.
Технологія творчого проектування збагачує індивідуальний досвід
студентів, дає змогу їм бачити результати власної проектної діяльності,
переживати позитивні емоції й виявляти вольові зусилля при досягненні
запланованого результату. Екологічна позиція майбутніх педагогів
забезпечувалася реалізацією особистісно-зорієнтованого підходу до
здійснення проектної діяльності засобами активних форм та методів. На
етапі підготовки до навчально-виробничої практики відпрацьовувалися
моделі проведення різноманітних форм виховної роботи з учнями (екскурсії
у природу, біологічний вечір “Природа навколо нас”, експедиція “Охорона
парків”, дискусія “Якщо не ти, тоді хто – друг живої природи”, виїзні
заняття “Уроки спілкування з природою”). Екологічні вміння
відпрацьовувалися у процесі тренінгів (еколого-педагогічного,
мотиваційного), польової роботи, польового практикуму.

У ході експерименту перевірялася модель комплексу педагогічних умов,
дотримання яких при організації та проведенні навчально-виробничої
практики майбутніх учителів біології буде забезпечувати успіх у
формуванні екологічної свідомості. Модель комплексу педагогічних умов
формування екологічної свідомості засобами навчально-виробничої практики
– це цілісне утворення педагогічних компонентів і психологічних
механізмів у їхній цілеспрямованій взаємодії, що розкриває процес
розвитку екологічної свідомості в контексті становлення суб’єктних
здібностей майбутнього вчителя біології в процесі навчально-виробничої
практики. Структурні компоненти цієї моделі презентують комплексність
педагогічних впливів на свідомість студентів природничих факультетів і
на їхні суб’єктні функції в процесі навчально-виробничої практики. Її
основу склала педагогічна технологія формування екологічної свідомості
засобами навчально-виробничої практики.

Під час розробки дослідно-експериментальної програми значна увага
приділялася реалізації принципу педагогічної взаємодії, тобто
суб’єкт-суб’єктним відносинам у системі “викладач-студент”. Цей принцип
забезпечує умови, у яких кожен студент стає автором екологічного
проекту, отримує можливість виявляти активність, ініціативу й
відповідальність, інтерес до педагогічно-екологічної діяльності,
різноманітних форм і способів розв’язання екологічних завдань і
ситуацій, знаходячи адекватну самооцінку своїм екологічним поглядам і
діям.

У ході експерименту встановлено залежність між успішністю формування
екологічної свідомості студентів та наявністю в них установки на
педагогічно-екологічну діяльність, вияв вольових зусиль, самостійності й
ініціативності в ході навчально-виробничої практики; здатністю до
постановки екологічних проблем і пошуку способів їх нестандартного
розв’язання.

На завершальному етапі дослідно-експериментальної роботи проводилася
діагностика рівня сформованості екологічної свідомості в майбутніх
учителів біології. За результатами контрольних зрізів була виявлена
позитивна динаміка рівня цього складного особистісного утворення (табл.
1, 2).

Таблиця 1

Динаміка рівнів розвитку екологічної свідомості студентів

за результатами контрольних зрізів у ході експерименту

№ Порівнювані показники Групи КЕ ФЕ Різниця

Абсолютна Відносна, %

1. Середнє значення в масиві “Оцінка рівня сформованості
мотиваційно-ціннісного компонента екологічної свідомості” ЕГ 19,63 25,93
6,3 32,08

КГ 20,1 20,93 0,83 4,12

2. Середнє значення в масиві “Оцінка рівня сформованості
інтелектуально-пізнавального компонента екологічної свідомості” ЕГ 22,68
25,33 2,65 11,68

КГ 22,22 23,10 0,88 3,95

3. Середнє значення в масиві “Оцінка рівня сформованості
діяльнісно-оцінного компонента екологічної свідомості” ЕГ 12,74 20,65
7,91 62,08

КГ 12,68 13,67 0,99 7,80

Продовження табл. 1

4. Середнє значення в масиві “Оцінка рівня сформованості рефлексивного
компонента екологічної свідомості” ЕГ 3,51 4,74 1,23 35,04

КГ 3,48 3,65 0,17 4,89

5. Середнє значення в масиві “Оцінка рівня сформованості
емоційно-вольового компонента екологічної свідомості” ЕГ 18,5 21,66 3,36
18,16

КГ 18,25 18,60 0,35 1,91

З таблиці 1 видно, що на початку експерименту вираженість
мотиваційно-ціннісного компоненту екологічної свідомості в
експериментальних групах складала 19,63 %, наприкінці – 25,93 %,
інтелектуально-пізнавального – 22,68 % і 25,33 % відповідно;
діяльнісно-оцінного – 12,74 % і 20,65 %; рефлексивного – 3,51 % і
4,74 %; емоційно-вольового – 18,5 % і 21,66 %. Якщо в експериментальних
групах виявлено значне зростання рівня сформованості екологічної
свідомості (на 32,08 % мотиваційно-ціннісного компоненту, на 11,68 %
інтелектуально-пізнавального, на 7,8 % діяльнісно-оцінного, на 35,04 %
рефлексивного і на 18,16 % емоційно-вольового), то в контрольних групах
зміни незначні.

Результати педагогічного експерименту засвідчили, що всі показники
сформованості основних компонентів екологічної свідомості у студентів
експериментальних груп вищі, ніж у контрольних (табл. 1, 2).

Таблиця 2

Показники рівнів сформованості екологічної свідомості у студентів
експериментальних і контрольних груп до і після експерименту

Групи Етапи розвитку Показники

І1 І2 І3 І4 І5 Ік

Експериментальні До 0,48 0,51 0,37 0,54 0,38 0,456

Після 0,76 0,81 0,66 0,82 0,63 0,736

Різниця 0,28 0,30 0,29 0,28 0,25 0,280

Контрольні До 0,52 0,54 0,35 0,48 0,41 0,460

Після 0,66 0,68 0,39 0,57 0,59 0,578

Різниця 0,14 0,14 0,04 0,09 0,18 0,118

Відбулося зростання в цілому рівнів сформованості екологічної свідомості
в студентів експериментальних і контрольних груп, на заключному етапі
порівняно з початковим, що дозволяє говорити про ефективність
розробленої й апробованої на практиці “Моделі комплексу педагогічних
умов формування екологічної свідомості засобами навчально-виробничої
практики”, яка при використанні педагогічної технології проектної
діяльності екологічної спрямованості забезпечує зростання рівня
сформованості цього складного особистісного утворення майбутніх учителів
біології.

Підсумковий зріз підтвердив доцільність та ефективність запропонованої
програми дослідної роботи, сукупності педагогічних умов і педагогічних
заходів щодо формування екологічної свідомості студентів засобами
навчально-виробничої практики.

У висновках узагальнюються результати дослідження:

1. Успіх професійної діяльності майбутніх учителів біології, як свідчать
результати психолого-педагогічних досліджень, багато в чому залежить від
сформованості в них еколого-педагогічних цінностей, мотивів, інтересів.
Саме тому професійна підготовка студентів природничих факультетів вищих
навчальних закладів полягає не тільки в тому, щоб надати майбутнім
учителям певну суму знань, але разом з тим прищепити ціннісне ставлення
до еколого-професійної діяльності, забезпечити високий рівень
сформованості екологічної свідомості студентів.

2. Екологічна свідомість майбутнього вчителя біології як складне
особистісне утворення поєднує в собі сукупність знань про навколишній
світ, природоохоронних умінь, психічних дій, які забезпечують
узагальнене й цілеспрямоване відображення зовнішнього світу,
прогнозування їхніх наслідків, контроль та управління поведінкою
особистості.

3. Екологічна свідомість характеризується складністю, багатогранністю й
багатокомпонентністю структури, включає п’ять взаємозалежних і
взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-ціннісний,
інтелектуально-пізнавальний, діяльнісно-оцінний, рефлексивний та
емоційно-вольовий. Достатня вираженість показників, які характеризують
усі компоненти її структури, дає змогу зробити висновки про рівень вияву
екологічної свідомості студентів у процесі навчально-виробничої
практики.

4. Формування екологічної свідомості – досить складний і динамічний
процес. Його результати переважно визначаються тим, наскільки чітко
майбутні вчителі уявляють сутність, структуру, рівні сформованості цього
складного особистісного утворення, показника професіоналізму педагога.

5. Сучасна спрямованість практичної підготовки майбутнього вчителя
передбачає інновації щодо формування екологічної свідомості, утвердження
суб’єктної позиції студентів у навчальному процесі, проектування власної
педагогічної діяльність на основі нових підходів до екологічної освіти,
побудови нового змісту і технології формування екологічної свідомості й
самосвідомості.

6. Експериментально підтверджена дієвість моделі комплексу педагогічних
умов формування екологічної свідомості студентів засобами
навчально-виробничої практики, яка об’єднала в собі мету, завдання
навчально-виробничої практики, об’єкт і предмет проектування, технологію
формування екологічних поглядів студентів.

7. Здійснена експериментальна робота довела правомірність поетапного
підходу до формування екологічної свідомості студентів, – доцільність
розвитку мотиваційної та емоційно-вольової сфери, індивідуальних якостей
особистості засобами проектної діяльності, реалізованої в шести кроках:
обґрунтування вибору теми проекту; нейтралізація негативних і посилення
позитивних факторів досягнення мети; моделювання сценарію; реалізація
проекту; оформлення проекту та його презентація; рефлексія. Проектна
діяльність, орієнтована на інтереси та установки студентів,
взаємозв’язок теорії та практики, різноманітність способів комунікації
забезпечують особистісне зростання та професійне становлення майбутнього
вчителя біології.

8. Доведено, що процес формування екологічної свідомості студентів
природничих факультетів під час навчально-виробничої практики стане
керованим, якщо своєчасно діагностувати її вираження в студентів різних
курсів навчання й чітко уявляти той її рівень, якого повинні досягти
майбутні вчителі біології після закінчення педагогічного університету;
визначити способи переходу від початкового стану до більш високого її
рівня, що характеризує професіоналізм та екологічну компетентність
сучасного вчителя біології; забезпечити раціональне співвідношення
педагогічної теорії та шкільної практики, традиційних і нових
педагогічних технологій формування екологічної свідомості студентів. Ці
технології побудовані на принципах особистісно-зорієнтованого та
діяльнісного підходів, педагогічної взаємодії, співпраці й
співтворчості, різноманітних форм і методів проектної діяльності.

9. Зібрані факти та експериментальні матеріали підтвердили припущення
про те, що процес формування екологічної свідомості майбутніх учителів
біології буде успішним, якщо при здійсненні навчально-виробничої
практики дотримуватися сукупності педагогічних умов, експериментально
перевірених та теоретично обґрунтованих відносно завдань і змісту
навчально-виробничої практики студентів.

Результати свідчать про те, що висунуту в ході дослідження гіпотезу
підтверджено теоретично й практично, поставлену мету досягнуто, завдання
розв’язані.

10. Розроблені для фахівців програма й методичні рекомендації щодо
формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів у
процесі навчально-виробничої практики апробовані викладачами природничих
факультетів педагогічних університетів. Їх використання засвідчило
ефективність запропонованих форм і способів моделювання й проектування
доцільних методичних комплексів і технології розв’язання екологічних
проблем, що складають основу екологічного досвіду студентів, ведуть до
формування їхніх екологічних поглядів та активної екологічної позиції.

Проведене дослідження, звичайно, не вичерпує всіх аспектів проблеми
формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів
педагогічних університетів. Подальшого вивчення й розв’язання потребують
питання структурування змісту біологічних дисциплін з урахуванням моделі
екологічної свідомості майбутніх учителів біології; розробки й
удосконалення діагностичних методик поетапного визначення рівня
сформованості структурних компонентів екологічної свідомості;
удосконалення системи моніторингу за динамікою рівня сформованості цього
складного особистісного утворення; розробки механізмів створення
екологічного середовища в різних типах навчальних закладів педагогічної
спрямованості, що стимулює професіоналізм майбутніх учителів біології та
їхню готовність до формування екологічної свідомості учнів; вивчення
резервів позааудиторної роботи у формуванні готовності студентів до
екологічного виховання учнів; визначення оптимального співвідношення між
аудиторною, самостійною та науково-дослідною роботою студентів,
дослідження динаміки працездатності майбутніх учителів біології в
процесі формування їх екологічної свідомості. З дослідженням цих питань
пов’язується подальше вдосконалення якості екологічної підготовки
майбутніх учителів в умовах природничих факультетів педагогічних
університетів.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Саунова Ю. О. Сучасний стан проблеми формування екологічної культури
майбутніх учителів біології // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб.
наук. пр. / Гол. ред. – д. п. н., проф. В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ,
2004. – Вип. 7. – С. 77-86.

2. Саунова Ю. О. Сучасні підходи до визначення поняття, змісту і
структури екологічної культури майбутнього учителя // Педагогіка вищої
та середньої школи: Зб. наук. пр. / Гол. ред. – д. п. н., проф.
В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2004. – Вип. 8. – С. 135-142.

3. Саунова Ю. О. Педагогічна практика: місце і роль у формуванні
особистості майбутнього учителя // Науковий часопис НПУ
ім. М. П. Драгоманова. – Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми
теорії і практики: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: О. Г. Мороз, Н. В. Гузій
(відп. ред.) та ін. – К.: НПУ, 2005. – Вип. 4 (14). – С. 192-195.

4. Саунова Ю. О. Формування екологічної свідомості майбутнього учителя
як провідна задача екологічної освіти та виховання: сучасні підходи до
визначення поняття екологічної свідомості // Педагогіка вищої та
середньої школи: Зб. наук. пр. / Гол. ред. – д. п. н., проф.
В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. 11. – С. 192-199.

5. Саунова Ю. О. Виховні можливості навчально-виробничої практики у
формуванні екологічної свідомості майбутнього учителя біології //
Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. / Гол. ред. – д. п.
н., проф. В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – Вип. 12. – С. 69-84.

6. Саунова Ю. О. Формування екологічної свідомості майбутніх учителів:
психолого-педагогічний аспект // Філософські науки. Педагогічні науки:
Зб. наук. пр. / Гол. ред. – д. ф. н., проф. П. Ю. Саух. – Житомир: РВВ
ЖДУ ім. Івана Франка, 2005. – Вип. 25. – С. 209-212.

7. Саунова Ю. О. Проблеми формування екологічної свідомості особистості
учителя: можливості розвитку в контексті екологічної освіти // Наукові
записки. – Серія: Педагогічні науки: Зб. наук. пр. / Ред. кол.:
Величко С. П. (відп. ред.) та ін. – Кіровоград: РВВ КДПУ
ім. В. Винниченка, 2005. – Вип. 60.– Ч. 2. – С. 335-338.

8. Саунова Ю. О. Педагогічні умови формування екологічної свідомості
студентів природничих факультетів засобами навчально-виробничої практики
// Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. / Гол.
ред. – д. псих. н. С. Д. Максименко. – К., 2006 – Т. VIIІ. – Вип. 6. –
С. 250-257

9. Саунова Ю. О. Принципи організації педагогічної практики та умови її
ефективності у формуванні екологічної свідомості майбутнього вчителя
біології // Науково-практичний освітньо-популярний часопис “Імідж
сучасного педагога. Орієнтири соціальної педагогіки”: Зб. наук. пр. /
Гол. ред. – Н. Білик. – Полтава: Полтавський державний педагогічний
університет ім. В. Г. Короленка, 2006. – Вип. 7 (66). – С. 40-42.

10. Саунова Ю. О. До проблеми компонентної структури екологічної
свідомості майбутнього учителя і факторів, що її визначають //
Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. / Гол. ред. – д. п.
н., проф. В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – Вип. 14. –
С. 164-174.

11. Саунова Ю. О. До проблеми визначення критеріїв, рівнів та показників
екологічної свідомості майбутніх вчителів біології // Педагогіка вищої
та середньої школи: Зб. наук. пр. / Гол. ред. – д. п. н., проф.
В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – Вип. 15. – С. 302-309.

12. Саунова Ю. О. Зміст екологічної підготовки майбутніх учителів
біології у формуванні їхньої екологічної свідомості // Вісник
Запорізького національного університету. Педагогічні науки: Зб. наук.
пр. / Гол. ред. – Л. І. Міщик. – Запоріжжя: Запорізький національний
університет, 2006 – С. 171-177.

13. Саунова Ю. О. Технології формування екологічної свідомості студентів
природничих факультетів у процесі навчально-виробничої практики //
Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. / Гол. ред. – д. п.
н., проф. В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2007. – Вип. 17. – С.
140-152.

Матеріали науково-практичних конференцій

14. Саунова Ю. О. Сучасні проблеми формування екологічної культури
майбутніх учителів біології // Актуальні проблеми і перспективи розвитку
вищої освіти в Україні: ІV Науково-практична конференція, 28 листопада
2003 р. – Кіровоград: КІК, СПІ “ПА” – НРЦ, 2003. – С. 71-74.

15. Саунова Ю. О. Шляхи вирішення проблеми формування екологічної
свідомості у студентів природничих факультетів ВНЗ // Студентська наука:
проблеми і перспективи ХХІ століття: IV Всеукраїнська студентська
науково-практична конференція, 14-15 травня 2004 р. – Кіровоград: КІК,
СПІ “ПА” – НРЦ, 2004. – С. 68-69.

Статті у наукових виданнях

16. Саунова Ю. О. Форми і типи екологічної свідомості особистості:
сутність, базові установки та психолого-педагогічні основи формування //
Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття: Зб. наук.
пр. / Ред. кол.: Р. М. Макаров та ін. – Кіровоград: ВМУРоЛ “Україна”,
2006. – С. 195-201.

АНОТАЦІЇ

Саунова Ю. О. Формування екологічної свідомості студентів природничих
факультетів у процесі навчально-виробничої практики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. –
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира
Винниченка, Кіровоград, 2007.

Дисертацію присвячено проблемі формування екологічної свідомості
студентів природничих факультетів у процесі навчально-виробничої
практики.

Проведено психолого-педагогічний аналіз основ формування екологічної
свідомості у студентів природничих факультетів у процесі
навчально-виробничої практики. Уточнено поняття “екологічна свідомість”;
виокремлено його структуру; розглянуто специфіку, зміст та ознаки
екологічної свідомості; визначено сутність і зміст формування
екологічної свідомості майбутніх педагогів.

На основі визначених теоретико-методологічних підходів обґрунтовано
модель комплексу педагогічних умов формування екологічної свідомості,
визначено основні координати цієї моделі та функціональний склад.
Розроблено педагогічну технологію формування екологічної свідомості.
Визначено критерії та показники оцінки ефективності процесу формування
екологічної свідомості засобами навчально-виробничої практики.
Виокремлено рівні сформованості екологічної свідомості студентів
природничих факультетів.

Розв’язання завдань обґрунтування моделі комплексу педагогічних умов
формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів та
їх реалізація в процесі навчально-виробничої практики дозволили
максимізувати педагогічний вплив на формування кожної складової
структури екологічної свідомості, суттєво вплинути на характер
екологічної та професійної діяльності майбутніх учителів біології.

Ключові слова: екологічна свідомість, модель комплексу педагогічних умов
формування екологічної свідомості, педагогічна технологія формування
екологічної свідомості.

Саунова Ю. А. Формирование экологического сознания студентов
естествоведческих факультетов в процессе учебно-производственной
практики. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук
по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Кировоградский государственный педагогический университет
имени Владимира Винниченко, Кировоград, 2007.

Диссертация посвящена проблеме формирования экологического сознания
студентов биологических факультетов в процессе учебно-производственной
практики.

В ходе исследования проведен психолого-педагогический анализ основ
формирования экологического сознания у студентов биологических
факультетов в процессе учебно-производственной практики.

В работе уточнено понятие “экологическое сознание”, которое определяется
как сложное личностное образование, объединяющее в себе совокупность
знаний об окружающем мире, природоохранных умений, психических действий,
которые обеспечивают обобщенное и целенаправленное отображение внешнего
мира, прогнозирование их последствий, контроль и управление поведением
личности. Экологическое сознание рассматривается как совокупность
индивидуальных и групповых представлений о взаимосвязях в системе
“человек-природа” и в самой природе, а также соответствующих стратегий и
технологий взаимодействия с нею.

Структура экологического сознания объединяет пять взаимозависимых,
взаимосвязанных компонентов: мотивационно-ценностный,
интеллектуально-познавательный, деятельностно-оценочный, рефлексивный и
эмоционально-волевой. Мотивационно-ценностный компонент включает
убеждения, стремления, внутренние психологические установки. Главным
звеном его структуры являются мотивы, которые определяют ценностные
ориентации личности. Интеллектуально-познавательный компонент объединяет
знания и взгляды личности учителя на природу и отношение к ней.
Деятельностно-оценочный предусматривает два уровня – теоретический и
практический, содержит в себе такие качества, как умение оценивать свои
возможности и действия в соответствии с задачами экологической
деятельности. В основе рефлексивного компонента лежит рефлексия,
выступающая рефлексивным механизмом процесса саморегуляции действий
будущего учителя биологии в экологической деятельности.
Эмоционально-волевой компонент характеризуют такие качества личности,
как самообладание и выдержка, настойчивость, инициативность и
решительность в принятии решений, умение владеть собой и своим
психологическим состоянием.

В диссертации определены уровни развития экологического сознания:
низкий, средний и высокий. На самом низком уровне иерархии находится
базовое (общее) активное экологическое сознание, на среднем – научно
обоснованное экологическое сознание, на высшем – активное, творческое
(профессиональное) экологическое сознание.

В ходе исследования были определены показатели экологического сознания:
интересы, потребности, установки на экологическую деятельность; знания,
раскрывающие теоретические основы экологического сознания, умения
действовать в практических экологических ситуациях и творчески решать
экологические проблемы; новизна и оригинальность решений; рефлексивность
и креативность действий; инициативность, самостоятельность,
эмоциональное восприятие, оценка и самооценка природоохранной
деятельности.

На основе определенных теоретико-методологических подходов обоснована
модель комплекса педагогических условий формирования экологического
сознания, определены основные координаты этой модели и функциональный
состав. Разработана педагогическая технология формирования
экологического сознания студентов, которая представляет собой систему
алгоритмизированных операций, направленных на решение проблемных
педагогических ситуаций. Эти операции образовывают динамику этапов,
последовательно сменяющих друг друга. На каждом таком этапе существуют
специфические психолого-педагогические механизмы формирования и
саморазвития экологического сознания будущих учителей биологии.
Определены критерии и показатели оценки эффективности процесса
формирования экологического сознания средствами учебно-производственной
практики на основе анализа рефлексивного состояния и уровня
сформированности у студентов основных функций самоуправления.

Обоснование комплекса педагогических условий формирования экологического
сознания студентов биологических факультетов и их реализация в ходе
учебно-производственной практики позволили обеспечить динамику уровня
экологического сознания студентов с низкого на более высокий уровень.

Ключевые слова: экологическое сознание, модель комплекса педагогических
условий формирования экологического сознания, педагогическая технология
формирования экологического сознания.

Saunova Yu. Forming ecological consciousness of students of the Natural
Science Departments in the process of their teaching practice. –
Manuscript.

The thesis for a Candidate’s degree in Pedagogics; speciality 13.00.04 –
theory and teacting methods of professional education. – Kirovograd
State Pedagogical University, Kirovograd, 2007.

In this research the problem of forming ecological consciousness of
students of the Natural Science Departments in the process of their
teaching practice.

The thesis provides a psychological and pedagogical analysis of the
foundations of forming ecological consciousness of students of the
Natural Science Departments in the process of their teaching practice.
The conception of “ecological consciousness” is specified, the structure
of person’s ecological consciousness is distinguished; the specificity,
content and features of ecological consciousness is examined; the main
point and the content of forming ecological consciousness of future
Biology teacher’s are cleared up.

There have been grounded and defined the model of the complex of
pedagogical conditions of forming ecological consciousness, the primary
coordinates and the functional components of this model on the basis of
determined theoretical and methodological approaches. The pedagogical
technology of teaching practice management which is a pedagogical
technology of forming students’ ecological consciousness at the same
time, has been elaborated. There have been defined the criteria and
indexes of evaluating the quality of the effectiveness of the process of
forming ecological consciousness by means of teaching practice on the
basis of the analysis of a reflexive state and a level of formation of
main functions of future Biology teacher’s self-management. There have
been defined the levels of forming ecological consciousness of students
of the Natural Science Departments.

The solution to the problem of substantiating the complex of pedagogical
conditions of forming ecological consciousness of students of the
Natural Science Departments and the realization of teaching practice
have made it possible to maximize the pedagogical influence with the
level of every structural component of ecological consciousness, and
thus the solution to the problem to affect to a great extent the
character of the ecological and professional activities of future
Biology teacher’s activities.

Key words: ecological consciousness, the model of the complex of
pedagogical conditions of forming ecological consciousness, pedagogical
technology of forming ecological consciousness.

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020