ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

РОГОЗІНА Ольга Василівна

УДК 378.147.03

Формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання

13.00.02 – теорія і методика трудового навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному педагогічному університеті імені
М.П.Драгоманова, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

ТВЕРЕЗОВСЬКА Ніна Трохимівна

Інститут професійно-технічної світи АПН України,

завідувач лабораторії інноваційно-інформаційних

систем і технологій та дистанційного навчання, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ЛУЗАН Петро Григорович,

Національний аграрний інститут,

завідувач кафедри педагогіки, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент

КУЗЬМЕНКО Василь Васильович

Херсонський державний університет,

доцент кафедри педагогіки та психології, м. Херсон.

Захист відбудеться “8” червня 2007 р. о 1400 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.458.01 в Інституті професійно-технічної
освіти АПН України за адресою: 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, 98

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту
професійно-технічної освіти АПН України за адресою: 03045, м. Київ,
Чапаєвське шосе, 98

Автореферат розісланий “___” травня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.С. Голіяд

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Провідним завданням вищої школи
в сучасних умовах є підготовка всебічно розвинених фахівців, здатних
безупинно поповнювати й поглиблювати свої знання, підвищувати
теоретичний і професійний рівень. Національна доктрина розвитку освіти
вказує на мету державної політики щодо створення умов для вдосконалення
особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Тому
одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти є оновлення її змісту та
форм організації навчально-виховного процесу для формування творчих
здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти й
самореалізації особистості, шляхом інтеграції науки, освіти та
виробництва; оперативного і гнучкого оновлення змісту навчального
матеріалу.

Формування в майбутніх вчителів трудового навчання дослідницьких умінь
до самостійної навчально-дослідницької діяльності стає необхідним для
вирішення сучасних суперечностей між вимогами навчально-дослідницької
діяльності і наявним рівнем готовності студентів до самостійної
дослідницької діяльності; між потенційними можливостями творчої
підготовки фахівців у вищих педагогічних закладах та їх недостатньою
реалізацією; між необхідністю підвищення рівня готовності до
навчально-дослідницької діяльності майбутніх учителів трудового навчання
і відсутністю науково обґрунтованої системи їх підготовки; між швидкими
темпами накопичення науково-педагогічних знань й обмеженими можливостями
їх засвоєння майбутнім учителем трудового навчання; між вимогами до
вчителів трудового навчання щодо дослідницької діяльності і внутрішніми
мотивами особистості студентів, їх потребами та особливостями.

У зв’язку з цим особливої ваги набуває дослідницька діяльність, яка
здійснюється протягом усього періоду навчання у вищому педагогічному
закладі освіти.

Важливу роль у розробці основ теорії педагогічної творчості відіграли
фундаментальні праці видатних психологів Л.Виготського, Г.Костюка,
О.Леонтьєва, С.Рубінштейна, В.Теплова.

Філософсько-методологічні аспекти теорії творчості та наукової
діяльності досліджували Л.Анциферова, М.Каган, М.Казарінов, Л.Рижко та
інші.

Проблему формування творчого типу особистості сучасного педагога
висвітлено в працях О.Абдуліної, Ю.Бабанського, Н.Кузьміної,
В.Сластьоніна, О.Щербакова.

Проблему організації навчально-дослідницької діяльності студентів вищих
навчальних закладів продуктивно розглянуто в дослідженнях Н.Амеліної,
В.Андрєєва, Я.Гендлера, І.Каташинської, А.Сологуба та інших.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється належна
увага професійній підготовці майбутнього вчителя та формуванню
особистості, яка творчо мислить (В.Андреєв, В.Демиденко, І.Зязюн,
Н.Кічук, І.Лернер, О.Матюшкін, М.Махмутов та ін.), вдосконаленню
технологій навчання майбутніх учителів (О.Мороз, О.Савченко та інші).

Теоретико-методичні засади професійної підготовки вчителя трудового
навчання розглянуті у дослідженнях А.Вербицького, В.Борисова, І.Зязюна,
О.Коберника, О.Коваленко, В.Сидоренка, Д.Тхоржевського.

При безумовній важливості цих досліджень ступінь розробки проблеми
формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання є
недостатнім, вимагають обґрунтування педагогічні умови, складові
формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання
освітньої галузі “Технологія”. Це приводить до виникнення суперечностей
між потребами суспільства у компетентних фахівцях та практикою
підготовки у вищих навчальних закладах, зокрема, між:

низьким рівнем сформованості дослідницьких умінь та характером ставлення
студентів до творчої та пошукової навчально-дослідницької діяльності,

теоретичним потенціалом навчально-дослідницької діяльності та її
практичною реалізацією,

необхідністю координації наукової творчості студентів із загальним
напрямом науково-дослідної роботи кафедр і реальним станом її
організації.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, необхідність
розв‘язання протиріч і зумовили вибір теми дослідження “Формування
дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання”.

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження входить до планів науково-дослідної роботи
кафедри трудового навчання і креслення Національного педагогічного
університету імені М.Драгоманова „Науково-дослідницька діяльність
студентів як умова формування творчо-активної особистості майбутніх
вчителів у вищих педагогічних закладів освіти” (РК № 0102U005575).

Тема дисертації затверджена вченою радою Бердянського державного
педагогічного інституту імені П.Осипенко (протокол № 9 від 25 квітня
2000 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі
педагогіки і психології в Україні (протокол № 25 від 20 грудня.2004
року).

Об‘єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх вчителів трудового
навчання.

Предмет дослідження – формування дослідницьких умінь у майбутніх
учителів трудового навчання.

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці й
експериментальній перевірці ефективності складових формування
дослідницьких умінь у студентів педагогічних ВНЗ.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формування дослідницьких
умінь у майбутніх учителів трудового навчання значно підвищиться при
забезпеченні таких педагогічних умов: актуалізація змісту
навчально-дослідницької діяльності студентів в плані її професійної
спрямованості; доцільне поєднання різних видів й організаційних форм
дослідницької діяльності; використання диференційованих завдань
професійно орієнтовного характеру, що підвищують дослідницьку активність
студентів; диференційований підхід до вибору форм і методів
педагогічного впливу на студентів, які знаходяться на різних рівнях
готовності до навчально-дослідницької діяльності.

Відповідно до об‘єкта, предмета, мети та гіпотези визначено основні
завдання дослідження:

На основі аналізу літератури, вивчення досвіду роботи у вищих навчальних
закладах, виявити ступінь розробленості проблеми.

Визначити критерії та показники рівнів сформованості дослідницьких умінь
у майбутніх учителів трудового навчання.

Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підвищення
ефективності формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів
трудового навчання.

Теоретично розробити модель навчально-дослідницької діяльності майбутніх
учителів трудового навчання.

Розробити методику формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів
трудового навчання освітньої галузі “Технологія”.

Методологічною основою дослідження є ідеї та положення філософської,
психологічної та педагогічної науки про теорію наукового пізнання;
творчу діяльність та сутність особистості; активність суб’єкта в
пізнавальній діяльності; роль діяльності у формуванні творчої
особистості; системний та особистісно-діяльнісний підходи до професійної
підготовки майбутніх учителів.

Нормативною базою дослідження є: положення Законів України „Про освіту”,
„Про вищу освіту”, Державної національної програми „Освіта”, Державного
стандарту освітньої галузі „Технологія”.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки про
професійну підготовку майбутнього вчителя (Ю.Бабанський, І.Зязюн,
Н.Кузьміна, О.Савченко); психолого-педагогічні концепції підготовки
майбутнього вчителя до педагогічної творчості (В.Андрєєв, Н.Кічук,
С.Сисоєва), психологічні концепції визначення здібностей (Б.Ананьєв,
С.Рубінштейн), психолого-педагогічні концепції засвоєння знань
(П.Гальперін, С.Рубінштейн та ін.); основ психологічної діяльності
особистості у процесі формування дослідницьких умінь (Л.Виготський,
П.Гальперін, Ю.Гільбух, О.Кабанова-Меллєр, Б.Кедров, В.Литовченко,
О.Пономарьов, Н.Щербина, Н.Яковлева та ін.); організації
навчально-дослідницької діяльності студентів (О.Абдуліна, Н.Амеліна,
В.Андрєєв, В.Борисов, Н.Кічук, П.Кравчук, Н.Кузьміна, В.Сидоренко);
управління навчально-виховним процесом (В.Крижко, Є.Павлютенков);
теоретичних засад професійної підготовки і трудового навчання
(А.Вербицький, В.Борисов, І.Зязюн, О.Коваленко, В.Сидоренко, Г.Терещук,
Д.Тхоржевський, та інші).

Для розв’язання завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези
використано комплекс методів дослідження: теоретичні – вивчення та
аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури та
узагальнення одержаної інформації, сучасних теоретичних концепцій змісту
освіти і процесу навчання; визначення методологічних і теоретичних основ
дослідження; врахування вітчизняного та зарубіжного досвіду з проблем
підготовки майбутніх учителів трудового навчання та формування
дослідницьких умінь; емпіричні – спостереження за динамікою формування
дослідницьких умінь у студентів, анкетування, тестування, бесіда;
педагогічний експеримент застосовувався з метою перевірки ефективності
запропонованої моделі навчально-дослідницької діяльності студентів, а
також оцінки рівня сформованості дослідницьких умінь у майбутніх
учителів трудового навчання; математичної статистики з метою аналізу
результатів проведеного дослідження та здійснення перевірки статистичних
гіпотез.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 2000-2006
рр. і охоплювало такі етапи науково-педагогічного пошуку:

На першому етапі (2000-2001 рр.) проаналізовано філософську,
психолого-педагогічну, методичну літературу з досліджуваної проблеми;
сформульовано мету, об’єкт, предмет, гіпотезу, завдання, логіку
організації дослідження; проведено констатувальний експеримент;
розроблено програму формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів
трудового навчання.

На другому етапі (2002-2005 рр.) розроблено та впроваджено модель
навчально-дослідницької діяльності студентів, вивчено динаміку рівнів
сформованості дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового
навчання; здійснено формувальний експеримент, спрямований на перевірку
достовірності сформульованої гіпотези дослідження.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) теоретично обґрунтовано й практично
перевірено методику, спрямовану на формування дослідницьких умінь у
майбутніх учителів трудового навчання, виконано аналіз і статистичну
обробку результатів експерименту, визначено перспективи подальших
досліджень.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота
проводилась на індустріально-педагогічному факультеті Бердянського
державного педагогічного університету та педагогічно-індустріальному
факультеті Національного педагогічного університету імені
М.П.Драгоманова. Всього дослідженням було охоплено 416 студентів
педагогічних університетів Полтави, Херсону, Слов’янську.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено складові
формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання;

визначено основні критерії, показники та рівні сформованості
дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання;

визначено педагогічні умови підвищення ефективності формування
дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання;

конкретизовано форми навчально-дослідницької діяльності студентів;

удосконалено методику підготовки майбутніх учителів трудового навчання
до навчально-дослідницької діяльності;

подальшого розвитку набули положення професійної підготовки вчителів
трудового навчання у плані здійснення навчально-дослідницької
діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що теоретично
обґрунтовано поняття „навчально-дослідницька діяльність”; у здійсненні
наукового обґрунтування й експериментальної перевірки розробленої моделі
навчально-дослідницької діяльності майбутніх учителів трудового
навчання; конкретизовані аудиторні та позааудиторні форми
навчально-дослідницької діяльності студентів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці моделі
навчально-дослідницької діяльності студентів та методики формування
дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

Розроблено та апробовано „Положення про організацію науково-дослідної
роботи студентів Бердянського державного педагогічного університету”.
Зміст і результати наукового дослідження можуть бути використані
викладачами вищих навчальних закладів під час укладання навчальних
планів, програм, спецкурсів, методичних рекомендацій, тестових завдань,
що сприятиме підвищенню їхнього професійного рівня і результативності
формування дослідницьких умінь.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес
Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка
(довідка № 191/01-37/09 від 17.01.2006 р.), Херсонського державного
педагогічного університету (довідка № 06-12/1358 від 09.12.2005 р.),
Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 57/167-08
від 30.01.2006 р.), Слов’янського державного педагогічного університету
(довідка № 68-05-228 від 01.12.2005 р.), Національного педагогічного
університету імені М.П.Драгоманова (довідка № 04-10/2514 від 14.12.2005
р.).

Особистий внесок дисертанта. Отримані автором наукові результати є
самостійним внеском у розробку комплексної системи формування
дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання, полягають в
теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей проведеного
дослідження, визначенні педагогічних умов, показників і рівнів
сформованості дослідницьких умінь студентів; розробці моделі
навчально-дослідницької діяльності студентів, „Положенні про організацію
науково-дослідної роботи студентів Бердянського державного педагогічного
університету”; безпосередній організації та проведенні
дослідно-експериментальної роботи, спрямованої на перевірку
запропонованих педагогічних умов формування дослідницьких умінь у
процесі навчально-дослідницької діяльності, аналізі та узагальненні
результатів проведеного дослідження.

Вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів і висновків
дисертаційного дослідження забезпечувалося методологічною та теоретичною
обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням комплексу
взаємодоповнюючих методів і методик, адекватних поставленій меті та
завданням; усебічним аналізом закономірностей формування дослідницьких
умінь тривалою дослідно-експериментальною перевіркою теоретичних ідей;
поєднанням кількісного та якісного аналізу значного обсягу теоретичного
й емпіричного матеріалу.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення й
результати дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях
кафедри трудового навчання і креслення Національного педагогічного
університету імені М.Драгоманова; на щорічних звітних науково-практичних
конференціях Бердянського державного педагогічного університету
(2000-2007 рр.); на Всеукраїнських: науково-практичній конференції
„Сучасні проблеми підготовки вчителів трудового навчання в системі
ступеневої освіти” (м. Бердянськ, 2002 р.); науково-методичній
конференції „Інженерно-педагогічна освіта: сьогодення і майбуття” (м.
Херсон 2003 р.,), науково-методичному семінарі „Сучасні проблеми
художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і
технології” (м. Дрогобич, 2006 р.); Міжнародних: ІІ науково-практичній
конференції „Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ІІІ
тисячоліття” (м. Слов’янськ, 2002 р.,); конференції PDMU – 5 „Проблеми
прийняття рішень в умовах невизначеності” (м. Бердянськ, 2005 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження
викладено у 8 друкованих одноосібних публікаціях, з яких 4 – одноосібні
статті у наукових фахових виданнях, 4 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох
розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел (204), додатків. Робота містить 16 таблиць, 9
графіків та схем. Основний зміст викладено на 158 сторінках, загальний
обсяг дисертації становить – 212 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено
об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання й методи дослідження,
окреслено методологічні й теоретичні основи дисертаційної роботи,
визначено її наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, подано
відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи навчально-дослідницької діяльності
студентів” здійснено аналіз сучасного стану проблеми, розкрито
психолого-педагогічну сутність формування дослідницьких умінь,
проаналізовано стан підготовки студентів до формування дослідницьких
умінь, виділено основні принципи системи організації
навчально-дослідницької діяльності студентів.

Темп генерації знань став настільки високим, що випускник вищого
навчального закладу тільки тоді зможе творчо підійти до розробки
сучасних наукових концепцій, коли безпосередньо бере участь у їхній
розробці. Принцип сполучення наукової праці з навчанням стає діючим
фактором формування фахівця. Участь студентів у науковій праці, уведення
дослідницьких елементів у різні форми навчальних занять є ефективним
засобом подолання відомого протиріччя між масовим характером підготовки
у ВНЗ і потребами розвитку в кожного студента, самостійності й
ініціативи, індивідуального професіоналізму й творчих здібностей.

Організація наукової праці студентів має вирішувати такі завдання:
глибоке засвоєння ними загальнонаукових дисциплін; сформованість умінь
застосовувати отримані знання для вирішення конкретних дослідницьких
завдань; розвиток навичок наукових досліджень, оволодіння методикою
проведення експерименту; формування умінь вільно орієнтуватися в
літературі того або іншого напряму, виступи з доповіддю чи лекцією;
формування умінь узагальнювати дані науки з конкретних питань, проблем.

Аналіз джерел з проблем навчально-дослідницької та науково-дослідної
діяльності студентів дозволив встановити, що серед її дослідників немає
єдиної думки про сутність, зміст і форми, функції, основні ознаки та
структурні ланки даної педагогічної категорії. Мають місце різні підходи
до визначення і кваліфікації її видів.

У сучасних умовах для майбутнього висококваліфікованого фахівця
особливу цінність набувають такі соціальні та особистісно-значущі
якості, як готовність до рішучих, цілеспрямованих дій, загострене
почуття нового та передового, прагнення до самовдосконалення і творчого
пошуку, до підвищення ефективності та якості праці, до використання
новітніх інформаційних технологій. Для того, щоб змінити на краще
існуюче в підготовці фахівців становище, необхідно інтенсифікувати
навчальний процес, посилити його привабливість і результативність не
тільки у відношенні до кінцевої мети, але й в усіх формах і методах
навчання. Прищеплення студентам цих багато в чому нетрадиційних і
складних умінь та навичок вимагає повного перегляду системи підготовки
майбутніх фахівців, що має торкнутися усіх сторін навчально-виховного
процесу.

Аналіз стану проблеми в науковій літературі свідчить про те, що
найбільшу увагу дослідники приділяли змісту і специфіці дослідницької
діяльності в цілому. Але розробка методики формування дослідницьких
умінь не стала предметом вивчення дослідників. Розуміючи актуальність
формування дослідницьких умінь, узагальнення досвіду і перевірки власних
методичних розробок ми зробили спробу визначити структуру і
конкретизувати зміст навчально-дослідницької діяльності студентів,
виходячи із специфіки дослідницької діяльності і вимог, які висунуті
сьогодні до особистості вчителя трудового навчання.

,

\

^

°

O

- V ?

A

dh

°

Z A (

?

`„?o

?нському державному педагогічному університеті”.

Мотиваційний компонент формування дослідницьких умінь утворює основу для
реалізації інших її структурних компонентів. Мотиви можуть носити
соціальний та індивідуальний характер. Ведучими мотивами
навчально-дослідницької діяльності, як показали в своїх дослідженнях
Н.Кузьміна, В.Андрєєв, Л.Кондрашова, О.Ярошенко є особистісні (інтереси
в дії).

Змістовно-процесуальний компонент формування дослідницьких умінь – це
інформація про види, форми, методи і процеси їх здійснення, а також
знання статистичних методів в педагогіці. Система
навчально-дослідницької діяльності повинна забезпечувати спочатку
пізнавальну і практичну підготовку студентів, а згодом безпосереднє
включення до навчально-дослідницької діяльності.

Навчально-дослідницька діяльність студентів покликана:

— озброїти студентів теоретичними основами дослідницької діяльності,
знанням методологічних вимог, які застосовуються до досліджень
студентів; знанням принципів і методів дослідницької роботи; розумінням
практичного значення наукового пошуку у професійній діяльності;

формувати й розвивати у студентів інтерес та нахил до самостійної
творчої і дослідницької діяльності, знайомити їх з актуальними
проблемами науки, з новими здобутками, допомогти обрати і сформулювати
тему самостійної роботи і дібрати літературу з теми;

озброїти студентів уміннями, необхідними для здійснення наукової
діяльності й підготовки результатів до впровадження (публікації,
виступи);

— навчити студентів оформляти роботу відповідно до чинних у наукових
дослідженнях вимог.

Сформовані в ході навчально-дослідницької роботи інтереси, знання й
уміння студентів по мірі наближення терміну закінчення вищого
навчального закладу освіти диференціюються й спеціалізуються, набуваючи
великої цінності для творчої професійної діяльності.

При розробці критеріїв повноти сформованості дослідницьких умінь та
міри виявлення пізнавальної самостійності студентів надавалася
пріоритетність функції набуття знань студентами (див. табл. 1).

Таблиця1

Рівні сформованості дослідницьких умінь

Рівні сформованості Якісна характеристика сформованості умінь

Алгоритмічний Передбачає зовнішню регуляцію процесу дослідження з боку
викладача, покрокове формування дослідницьких умінь, низький ступінь
виявлення пізнавальної самостійності

Частково-пошуковий Характеризується більшим рівнем саморегуляції
пошукової роботи, частковим керівництвом з боку викладача, ознайомлення
студентів із технологією дослідження, опануванням “базових”
дослідницьких умінь

Креативний Потребує повної саморегуляції творчої діяльності, вільного
оперування дослідницькою роботою, широкої комбінації методів наукового
пізнання

Аналіз відповідей на анкети студентів різних курсів дозволив зробити
висновок, що значні недоліки в організації навчально-дослідницької
діяльності студентів знижують рівень формування дослідницьких умінь. У
свою чергу, низький рівень обумовлює значні ускладнення при виконанні
студентами навчально-дослідницьких завдань, що негативно позначається й
на ступені їх інтересу до цієї діяльності. Суттєвими причинами, які
обумовлюють недоліки організації НДДС, є слабка практична спрямованість,
недостатня інформаційна база, відсутність інтеграції навчання й
елементів навчально-дослідницької роботи, недооцінка мотиваційної сфери
і форм самостійної та пошукової діяльності, малоефективна реалізація і
впровадження результатів проведення досліджень студентами, слабка
зацікавленість і відповідальність студентів та викладачів за результати
наукового пошуку.

Все це дозволило нам перейти до визначення педагогічних умов формування
дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.

У другому розділі “Формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів
трудового навчання” – визначено та обґрунтовано педагогічні умови,
розроблена модель навчально-дослідницької діяльності, представлені
матеріали формуючого експерименту, охарактеризована методика його
здійснення, проаналізовано результати проведеного експерименту.

Встановлено, що розвиток дослідницької самостійності студентів
насамперед має відбуватися на основі навчального процесу. У цілому
результати першого етапу дослідно-експериментальної роботи підтвердили
актуальність теми нашого дослідження, а також забезпечили наукове
обґрунтування його концептуальних положень, що у свою чергу, обумовило
логіку формувального етапу.

У контексті започаткованого дослідження було визначено головні напрями
формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання.
Їх сутність полягала в реалізації таких педагогічних умов:

— актуалізація змісту навчально-дослідницької діяльності студентів в
плані її професійної спрямованості;

— доцільне поєднання різних видів і організаційних форм дослідницької
діяльності;

— використання диференційованих завдань професійно орієнтовного
характеру, що підвищують дослідницьку активність студентів;

— диференційований підхід до вибору форм і методів педагогічного впливу
на студентів, які знаходяться на різних рівнях готовності до
навчально-дослідницької діяльності.

Згідно із складовими процесу формування дослідницьких умінь у майбутніх
учителів трудового навчання та обраних педагогічних умов було розроблено
модель навчально-дослідницької діяльності студентів, яка схематично
представлена на рис. 1.

Реалізація основної мети відбувалась у цілісному навчально-виховному
процесі вищого навчального закладу та здійснювалась в три етапи. На
першому етапі (I-II курси) визначено здібності і творчі можливості
кожного студента і на цій підставі складався індивідуальний план
професійної підготовки до навчально-дослідницької діяльності. Планом
передбачено розвиток загальних здібностей студента та формування навичок
організації і проведення навчально-дослідницької діяльності. Формувалися
навички проведення дослідницької роботи й розвивалися основні якості
творчої особистості в галузі педагогіки і психології. Загальні здібності
та якості розвивалися за допомогою спеціально розроблених вправ і
завдань. Основна увага приділялась розвитку наукової інтуїції, уяви,
вмінню нестандартного мислення.

На наступному етапі підготовки (III курс) студентів знайомили з методами
організації і проведення наукових досліджень на лабораторних і
практичних заняттях із фундаментальних та професійно-орієнтовних
дисциплін. Вони виконували завдання на розвиток уяви, інтуїції, вмінь
спостерігати, які зміни відбуваються, якщо змінюються параметри
розрахунків. Відбувався подальший розвиток творчих здібностей студента,
вдосконалювалися навички проведення наукових досліджень.

На третьому етапі (IV-V курси) формувались експериментальні вміння й
навички проведення науково-методичних досліджень, експериментальної
перевірки ефективності застосовуваних методів і прийомів наукових
досліджень, які формуються шляхом виконання дослідницьких завдань під
час проходження студентами практик.

Форми організації та види навчально-дослідницької діяльності (табл. 2).

Таблиця 2

Форми організації та види навчально-дослідницької діяльності студентів

Етапи підготовки Форми організації та види навчальної діяльності

Розвиток творчих здібностей – творчі лабораторні роботи дослідницького
характеру;

– вправи й завдання на розвиток творчих здібностей;

– колективні дослідження в галузі педагогіки і психології;

– індивідуальні завдання з розробки лабораторних приладів і
устаткування;

Формування навичок наукових досліджень – знайомство із загальними
методами педагогічних досліджень;

– знайомство з методами наукового дослідження;

– розробка окремих питань методики викладання трудового навчання;

– участь у наукових розробках викладачів і кафедр;

Формування експериментальних навичок наукових досліджень – збір
експериментального матеріалу для курсових (дипломних) робіт;

– індивідуальні завдання з комплексного наукового дослідження на період
проходження практики.

Вивчення динаміки й ефективності формувального експерименту містило:
первинну оцінку зацікавленості студентів у дослідницькій діяльності
(констатувальний експеримент); відстеження процесу оволодіння студентами
необхідними знаннями й уміннями, встановлення й оперативне усунення
недоліків підготовки (поточний контроль); загальну оцінку підготовки і
рівнів сформованості дослідницьких умінь (підсумковий контроль).

Для визначення вибіркової сукупності респондентів експериментальної
групи ми виходили з необхідності простежити динаміку змін у кожному з
виділених рівнів сформованості дослідницьких умінь протягом всього
періоду навчання у вузі, тому експериментальну та контрольну групи
склали студенти першого курсу індустріально-педагогічного факультету
Бердянського державного педагогічного університету.

Навчання в експериментальних групах (ЕГ) здійснювалося на основі
розробленої методики з дотриманням визначених педагогічних умов щодо
організації навчально-дослідницької діяльності студентів, а в
контрольних групах (КГ) заняття проходили за традиційною методикою.

Перевірка ефективності реалізації запропонованої нами методики, вивчення
зазначених показників здійснювалась нами за допомогою методів і
діагностичних методик, що використовувалися на констатувальному етапі
дослідження, а також за результатами виконання контрольних робіт,
заліків та іспитів, вирішення дослідницьких завдань. Узагальнений
підсумок дослідно-експериментальної роботи з формування дослідницьких
умінь у майбутніх учителів трудового навчання подано в таблиці 3.

Таблиця 3

Динаміка росту сформованості дослідницьких умінь

Рівень сформованості дослідницьких умінь Початок експерименту Кінець
експерименту

ЕГ КГ ЕГ КГ

Креативний рівень 13 14 24 16

Частково-пошуковий рівень 35 36 44 35

Алгоритмічний рівень 52 50 32 49

Отримані результати продемонстрували, що група, яка була контрольною не
виявила прогресивної динаміки. Більшість студентів так знаходиться на
низькому рівні сформованості дослідницьких умінь. Стосовно
експериментальної групи відзначимо, що студенти в кількості 20% з
низького рівня перейшли на середній рівень сформованості, а 11%
студентів з середнього рівня піднялися до високого. Останні 32%, які
залишились на низькому рівні – це студенти, які ще нехтують знаннями та
недосконало володіють науковим пізнанням. Отже, зміни в
експериментальних групах указують на суттєвий вплив обґрунтованих
педагогічних умов, а також розробленої нами моделі
навчально-дослідницької діяльності, які в сукупності складають
відповідну систему, яка забезпечує якісне формування дослідницьких умінь
у майбутніх учителів трудового навчання.

Перевірка достовірності результатів експерименту за допомогою
математичної обробки підтвердила, що отримані результати не
обумовлювалися випадковістю, а є результатом запропонованої нами
методики формування дослідницьких умінь у процесі
навчально-дослідницької діяльності студентів.

ВИСНОВКИ

У дослідженні проведено теоретичне узагальнення аспектів проблеми,
обґрунтовано нові підходи до формування дослідницьких умінь у майбутніх
учителів трудового навчання, що виявляється у визначенні педагогічних
умов даного процесу дослідження. Отримані результати проведеного
дослідження підтвердили гіпотезу й дали змогу сформулювати наступні
висновки:

1. Система формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів
трудового навчання будується на закономірностях навчально-дослідницької
діяльності і передбачає створення оптимальних педагогічних умов,
найважливішими з яких є: актуалізація змісту навчально-дослідницької
діяльності студентів в плані її професійної спрямованості; доцільне
поєднання різних видів і організаційних форм дослідницької діяльності;
використання диференційованих завдань професійно орієнтовного характеру,
що підвищують дослідницьку активність студентів; диференційований підхід
до вибору форм і методів педагогічного впливу на студентів, які
знаходяться на різних рівнях готовності до навчально-дослідницької
діяльності.

2. Специфіка підготовки майбутнього вчителя трудового навчання полягає
в тісній взаємодії всіх форм дослідницької діяльності, що дає змогу за
період навчання сформувати дослідницькі уміння.

3. Основу системи формування дослідницьких умінь становлять такі
чинники: студент (його переконання, мотиви, потреби, інтереси,
самосвідомість та ідеали); педагог (його професійна спрямованість,
компетентність, професійно-важливі якості, розвинений інтелект);
педагогічні впливи (методи, форми, засоби); науково0методичне
забезпечення; оцінка і корекція результатів формування дослідницьких
умінь (критерії, рівні).

4. Відповідно до теоретичної і практичної складових сформованості
дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання визначено
рівні сформованості: алгоритмічний, частково-пошуковий та креативний.
Алгоритмічний рівень передбачає зовнішню регуляцію процесу дослідження з
боку викладача, покрокове формування дослідницьких умінь, низький
ступінь виявлення пізнавальної самостійності. Частково-пошуковий рівень
характеризується більшим рівнем саморегуляції пошукової роботи,
частковим керівництвом з боку викладача, ознайомленням студентів із
технологією дослідження, опануванням «базових» дослідницьких умінь.
Креативний рівень потребує повної саморегуляції творчої діяльності,
вільного оперування дослідницькою роботою, широкої комбінації методів
наукового пізнання.

5. Позитивна динаміка рівнів сформованості дослідницьких умінь, яка
зафіксована результатами формувального експерименту, дає підставу
вважати, що обрано адекватно вихідну методологію, визначені мета та
завдання досягнуті, сукупність одержаних наукових висновків має важливе
значення для теорії і методики професійної підготовки майбутніх учителів
трудового навчання.

6. Розроблена і впроваджена у практику модель навчально-дослідницької
діяльності студентів дала змогу зосередити увагу на необхідності
доповнення змісту навчальних дисциплін завданнями дослідницького
характеру. При цьому набуває важливого значення врахування спрямованості
навчального матеріалу на формування дослідницьких умінь. Ефективність
запропонованої моделі підтверджено експериментальною перевіркою.

7. Кількісні і якісні результати експериментальної роботи свідчать, що
за всіма параметрами відбулися статистично достовірні зміни рівня якості
сформованості дослідницьких умінь, що дає підставу зробити висновок про
ефективність обраної методики підготовки майбутнього вчителя трудового
навчання.

8. Репрезентоване дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а
прогнозує необхідність подальших наукових пошуків. Детальнішого вивчення
потребують питання розробки та впровадження нових технологій формування
дослідницьких умінь, ролі дослідницької діяльності в професійній
соціалізації вчителя трудового навчання.

Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях автора:

Статті у фахових виданнях

Рогозіна О.В. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів
трудового навчання у процесі навчально-дослідницької діяльності: Зб.
наук. праць Бердянського державного педагогічного університету, 2005. –
№ 3. – С. 174-178.

Рогозіна О.В. Науково-дослідна діяльність як невід’ємна складова
підготовки майбутніх учителів трудового навчання // Імідж сучасного
педагога. – 2004. – № 2-3 (41-42). – С. 62-65.

Рогозіна О.В. Педагогічні умови формування дослідницьких умінь у процесі
науково-дослідної діяльності студентів вищих навчальних закладів //
Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Вип. 36. – Херсон, 2004. –
С.283-287.

Рогозіна О.В. Формування дослідницьких умінь під час позааудиторної
роботи студентів // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2004. – №
8. – С.124-128.

Рогозіна О.В. Магістратура як форма науково-дослідної діяльності
студентів у ВНЗ // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – Вип. 32. – 2003,
С.56-60.

Рогозіна О.В. Роль науково-дослідної діяльності в професійній підготовці
вчителя: Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного
університету, 2003. – № 4. – С. 139-145.

Рогозіна О.В. Роль мотивації науково-дослідницької діяльності в процесі
професійної підготовки студентів вищого навчального закладу: Зб. наук.
праць Бердянського державного педагогічного університету, 2002. – № 5. –
С. 45-50.

Рогозіна О.В. Проблеми вдосконалення навчального процесу засобами
новітніх технологій // Вісник Житомирського педагогічного університету.
– 2000. – № 6. – С.172-175.

Рогозіна О.В. Формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів
трудового навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика трудового навчання. –
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2006.

Дослідження присвячено підготовці висококваліфікованих кадрів, здатних
до творчої праці, професійного саморозвитку. У дисертації розглядаються
форми, методи та етапи формування дослідницьких умінь у майбутніх
учителів трудового навчання.

У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано поняття
„навчально-дослідницька діяльність”; розроблена, науково обґрунтована й
експериментально перевірена модель навчально-дослідницької діяльності
майбутніх учителів трудового навчання; конкретизовані аудиторні та
позааудиторні форми навчально-дослідницької діяльності студентів;
визначені рівні сформованості дослідницьких умінь у студентів.

Ключові слова: діяльність, науково-дослідницька діяльність,
навчально-дослідницька діяльність, дослідницькі уміння, творчість,
модель, педагогічні умови.

Рогозина О.В. Формирование исследовательских умений у будущих учителей
трудового обучения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.02 – теория и методика трудового обучения.
Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев,
2006.

Исследование посвящено актуальной теме – подготовке квалифицированных
кадров, способных к творческой деятельности, профессиональному
саморазвитию. В диссертации рассматриваются формы, методы и этапы
формирования исследовательских умений у будущих учителей трудового
обучения.

Уточнено понятие „учебно-исследовательская деятельность” и обоснованы
педагогические условия повышения эффективности использования
предложенных составляющих формирования исследовательских умений,
важнейшие из которых: актуализация содержания учебно-исследовательской
деятельности студентов в плане их профессиональной направленности;
соединение различных видов и организационных форм исследовательской
деятельности; использование дифференциальных заданий профессионально
направленного характера, которые повышают исследовательскую активность
студентов, дифференцированный подход к выбору форм и методов
педагогического влияния на студентов, которые находятся на разных этапах
уровня готовности к учебно-исследовательской деятельности.

В диссертационном исследовании разработаны уровни сформированности
исследовательских умений, методика их оценивания.

В ходе исследования были проверены педагогические условия формирования
исследовательских умений у будущих учителей трудового обучения. В
диссертации разработана методика формирования исследовательских умений,
составляющими которой являются: цели, принципы, формы, методы, этапы
формирования исследовательских умений; педагогические условия, модель
учебно-исследовательской деятельности студентов, положение про
организацию научно-исследовательской деятельности студентов.

Реализация этой методики обеспечила систематизацию теоретических и
методологических знаний и умений, понимание будущими учителями трудового
обучения необходимости дальнейшего развития творческих способностей в
профессиональной деятельности.

Ключевые слова: деятельность, научно-исследовательская деятельность,
модель, учебно-исследовательская деятельность, исследовательские умения,
творчество, педагогические условия.

Rogozina O.V. Forming of investigative skills of future lab our training
teachers. – Manuscript.

Dissertation for Candidate of Pedagogical Science Degree on specialty
13.00.02 – methods of lab our training. National Pedagogical University
named after M.P.Dragomanov. Kiev, 2006.

The dissertation deals with the theoretical analysis of the contents of
educational and investigative activity. The author has determined types
and forms of this activity, worked out the model of educational also has
suggested the levels and criteria of estimation of investigative skills
forming. The complex system of investigative skills of future lab our
training teachers forming has been tested in teachers practice.

The system of future labour teachers training for the pedagogical
research activity is scientifically proved and experientially tried. The
scientific methodological maintenance of the realization of the future
labour teachers training system for the pedagogical research activity in
the teaching and educational process is developed.

Key words: activity, scientific, research activity, educational and
investigative skills, model, pedagogical conditions.

PAGE 1

Похожие записи