Національна Академія наук України

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного

Герасимова

Ольга Володимирівна

УДК 582.26

Флора водоростей водойм Дніпровсько-Орільського природного заповідника
(Україна)

03.00.05 – ботаніка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Царенко Петро Михайлович

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,

завідувач відділу фікології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий
співробітник

Клоченко Петро Дмитрович

Інститут гідробіології НАН України,

завідувач відділу екологічної фізіології водяних рослин

кандидат біологічних наук, доцент

Демченко Едуард Миколайович

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,

доцент кафедри ботаніки

Провідна установа: Харківський національний університет ім. В.Н.
Каразіна,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист дисертації відбудеться 29 січня 2007 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої Вченої ради Д 26.211.01 в Інституті ботаніки ім. М.Г.
Холодного НАН України за адресою: 01601, Київ, вул. Терещенківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України за адресою: 01025, Київ-25, вул.
Велика Житомирська, 28.

Автореферат розісланий 19 грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Виноградова О.М. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Детальна інвентаризація біоти є одним з ключових
завдань сучасної біологічної науки. Особлива увага при цьому
приділяється вивченню біорізноманіття заповідних територій. Дослідження
видового багатства водоростей заповідників України триває вже понад 100
років, проте для багатьох з них дані щодо їх альгофлори залишаються
досить обмеженими. Разом з цим, відсутність відомостей щодо видового
складу живих організмів об’єктів природно-заповідного фонду унеможливлює
проведення моніторингу природних комплексів, що охороняються, а також
розробки наукових основ збереження наявного біорізноманіття.

Дніпровсько-Орільський природний заповідник (ДОПЗ) репрезентує
унікальний ландшафт заплави Дніпра та його притоки – р. Оріль, а також
їх акваторій, і є ділянкою типових екосистем дніпровської заплави
(Державний кадастр…, 1994; Заповідники…, 1999), втрачених нині на
більшій частині долини Дніпра. В альгологічному відношенні він належить
до одних з найменш вивчених (враховуючи кількість виявлених видів та
наявність різних типів водойм). Зважаючи на значну оводненість
заповідника та на суттєву роль водоростей у формуванні водних ценозів,
виявлення повного видового складу водоростей та закономірностей їх
розподілу є актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
у межах науково-дослідної теми відділу фікології Інституту ботаніки ім.
М.Г. Холодного НАН України № 330: “Морфолого-таксономічне та
еколого-флористичне вивчення Cyanophyta, Dinophyta, Bacillariophyta та
Chlorophyta України” (номер державної реєстрації 0102U006433).

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є встановлення видового
різноманіття та екологічних особливостей водоростей водойм ДОПЗ, а також
закономірностей їх розподілу за типами і групами водойм. Для досягнення
поставленої мети були окреслені наступні завдання:

Провести інвентаризацію видового складу водоростей водойм ДОПЗ.

Проаналізувати систематичну структуру виявленого видового різноманіття
та з’ясувати закономірності розподілу водоростей за різними типами і
групами водойм.

Встановити закономірності сезонної динаміки розвитку водоростей водойм
ДОПЗ.

Провести екологічний аналіз виявленого видового складу водоростей.

Проаналізувати альгофлору ДОПЗ у порівнянні з альгофлорами інших
заповідників України.

Скласти конспект флори водоростей водойм ДОПЗ.

Об’єкт дослідження – водорості водойм ДОПЗ.

Предмет дослідження – видовий склад, систематична структура альгофлори,
закономірності розподілу та екологічні особливості водоростей ДОПЗ.

Методи дослідження. У роботі використані загальноприйняті методи збору
водоростей, мікроскопіювання (світлова та електронна сканувальна
мікроскопія), порівняльно-флористичного та екологічного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено детальне
вивчення різноманіття водоростей водойм ДОПЗ і складено конспект його
альгофлори. Виявлено 670 видів водоростей, представлених 745
внутрішньовидовими таксонами (включаючи ті, що містять номенклатурний
тип виду), серед яких 587 видів (662 вн. такс.) наведено вперше для
території заповідника, 26 – вперше для степової зони України, 3 види і 1
рід – вперше для України. Виявлені рідкісні види водоростей, серед яких
15 видів є рідкісними для флори степової зони України, 15 – рідкісними
для України, 2 – рідкісними для світової флори. Виявлені закономірності
розподілу видового складу водоростей за різними типами та групами водойм
і встановлено, що найбільше різноманіття характерне для водойм,
пов’язаних з руслом Дніпра при сповільненому водообміні з руслом.
Проаналізована систематична структура альгофлори ДОПЗ і визначено, що
основу його різноманіття формують Chlorophyta, Bacillariophyta,
Cyanophyta та Euglenophyta з домінуванням діатомових водоростей у
Дніпровському водосховищі та р. Оріль, зелених – у водоймах із незначним
впливом Дніпра та ізольованих водоймах, майже рівним співвідношеннях цих
груп – у водоймах із суттєвим впливом Дніпра. Проведено
порівняльно-систематичний аналіз водоростей та виявлено найбільшу
подібність видового складу водоростей Дніпровського водосховища та
поєднаних з руслом водойм заплави і своєрідність ізольованих водойм.
Здійснено аналіз сезонної динаміки розвитку водоростей і проведено
екологічний та порівняльний аналіз альгофлори ДОПЗ з альгофлорами інших
заповідників України. Встановлено, що альгофлора водойм ДОПЗ проявляє
найбільшу подібність з такою Канівського природного заповідника і меншою
мірою – Дунайського біосферного заповідника.

Практичне значення одержаних результатів. Дана робота є внеском у
пізнання флори водоростей України. У результаті досліджень отримано
фонові дані для проведення моніторингу водоростевого населення водних
екосистем, які передані дирекції заповідника та використані при
складанні Літопису природи ДОПЗ. У подальшому отримані відомості можуть
бути використані при написанні флористичних зведень, визначників і флор
водоростей України. Зібраний альгологічний матеріал переданий до
альготеки фікологічного сектору Національного гербарію “KW”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням автора. Протягом 2003-2005 рр. здобувачем здійснено 8
експедиційних виїздів та відібрано 403 альгологічні проби. Проведено
камеральне опрацювання зібраного матеріалу, виконані статистична обробка
і аналіз отриманих результатів, сформульовані положення і висновки
дисертації. Основні результати досліджень викладено у 10 опублікованих
роботах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи
доповідалися на засіданнях відділу фікології, сектору спорових рослин та
грибів і Вченої ради Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
протягом 2003-2006 рр. Матеріали дисертації представлені на 7
конференціях і з’їздах національного та міжнародного рівнів:
конференціях молодих вчених-ботаніків “Актуальні проблеми ботаніки та
екології” (Одеса, 2003; Канів, 2004), „Актуальні проблеми дослідження та
збереження фіторізноманіття” (Умань, 2005), конференції молодих вчених
“Микология и альгология – 2004” (Москва, 2004), міжнародній науковій
конференції “IV Ботанічні читання пам’яті Й.К.
Пачоського” (Херсон, 2004), III міжнародній конференції “Актуальные
проблемы современной альгологии” (Харків, 2005), IV з’їзді
Гідроекологічного товариства України “Структурно-функциональное
биоразнообразие и индикаторы состояния морских и пресноводных экосистем”
(Феодосія, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт,
серед яких 4 статті у журналах “Альгология” (2), “Заповідна справа в
Україні” (1), “Наукові записки Тернопільського національного
педагогічного університету ім. В. Гнатюка” (1), 1 – у збірнику “Й.К.
Пачоський та сучасна ботаніка” і 5 тез доповідей.

Обсяг роботи та її структура. Дисертаційна робота складається зі вступу,
8 розділів, висновків, списку літератури (276 джерел) і додатків,
загальним об’ємом 592 сторінки. Текстова частина дисертації викладена на
144 сторінках, ілюстрована 78 таблицями та 45 рисунками. Робота
супроводжується 3 додатками: Додаток А. “Видовий склад водоростей водойм
Дніпровсько-Орільського природного заповідника”, де у табличному вигляді
наводяться дані щодо видового складу водоростей різних типів та груп
водойм ДОПЗ; Додаток Б. “Конспект флори водоростей водойм
Дніпровсько-Орільського природного заповідника”, що містить відомості
щодо 693 видів (771 вн. такс.) водоростей водойм заповідника; Додаток В.
“Ілюстративний матеріал”, що містить 16 фотографій водойм ДОПЗ та 67
оригінальних мікрофотографій і 30 оригінальних рисунків водоростей ДОПЗ.

Основний зміст дисертації

Розділ 1. Історія вивчення водоростей регіону дослідження

1.1. Історія вивчення водоростей Орільсько-Самарської низовинної
фізико-географічної області. Проблема збереження видового різноманіття
останнім часом набула особливої гостроти. У зв’язку з цим актуальним є
виявлення наявного видового різноманіття як для усієї України в цілому,
так і для окремих її регіонів – фізико-географічних зон, провінцій,
областей. Аналізу літературних відомостей щодо різноманіття водоростей
Орільсько-Самарської низовинної фізико-географічної області присвячений
матеріал цього розділу.

За всю історію вивчення видового різноманіття водоростей (починаючи з
1920-х років) на території Орільсько-Самарської низовинної області
виявлено 893 види водоростей (993 вн. такс.), що відносяться до 264
родів, 109 родин, 54 порядків та 9 відділів. Серед них у р. Дніпро до
зарегулювання виявлено 290 видів (315 вн. такс.), у дніпровських
водосховищах – 236 (252), у притоках Дніпра – 393 (430), у заплавних
водоймах – 431 (480), в інших типах водойм – 161 (165), у грунтах – 105
видів (111 вн. такс.). Отже, відомості щодо альгофлори
Орільсько-Самарської низовинної області за даними літератури є
численними. Проте більшість досліджень проведені в 20-70-ті роки
минулого сторіччя, а більш нові – малочисельні та, як правило,
направлені на виявлення домінуючих комплексів, ценозоформуючих
угруповань і гідробіологічних особливостей водойм. Проте значний
флористичний та созологічний інтерес представляють саме рідкісні види з
поодинокою частотою трапляння.

1.2. Історія вивчення водоростей Дніпровсько-Орільського природного
заповідника. Перші відомості щодо видового складу водоростей сучасної
території ДОПЗ з’явилися ще до створення заповідника та представлені в
роботі А.К. Диги та Г.В. Місюри (1984). В результаті досліджень
фітопланктону водойм Таромського уступу протягом 1982-1983 рр. авторами
було виявлено 80 таксонів водоростей видового та внутрішньовидового
рангу. Подальша інформація щодо вивчення водоростей ДОПЗ відображена
лише в Літописі природи заповідника (1994, 1995, 2001). Протягом
досліджень 1993-1994 рр. було виявлено 144 види (147 вн. такс.), а 1997
р. – 60 видів водоростей. Таким чином, відомості щодо різноманіття
водоростей ДОПЗ є дуже обмеженими. За літературними даними для водойм
заповідника відомо 145 видів (148 вн. такс.) водоростей.

Розділ 2. Фізико-географічна характеристика Дніпровсько-Орільського
природного заповідника

На основі літературних даних подано характеристику положення, рельєфу,
грунтів, клімату, гідрології та рослинності території ДОПЗ.

ДОПЗ розташований на лівому березі Дніпровського водосховища (Україна,
Дніпропетровська область) в районі значного розвитку долинно-заплавних
ландшафтів Придніпровської низовини і займає дві тераси – добре
розвинуту заплавну (яка досягає завширшки до 2 км) та борову (Державний
…, 1994; Заповідники …, 1999). Загальна площа заповідника складає
3766,2 га.

Розділ 3. Матеріали і методи досліджень

Матеріал для роботи склали 403 альгологічні проби, відібрані з водойм
ДОПЗ у весняно-осінній період під час 8 експедиційних виїздів протягом
2003-2005 рр. Дослідженнями охоплені охоронна частина Дніпровського
водосховища (відкрита частина та затоки і протоки біля островів), р.
Оріль (нове русло), водойми Миколаївського уступу (МУ), Таромського
уступу (ТУ), Обухівських плавнів (ОП) та ефемерні водойми (калюжі).
Проведені збори проб водоростей різних екологічних угруповань
(фітопланктон, бентос, перифітон) із застосуванням фільтраційного та
відстійного методів відбору проб із товщі води, використанням сифону для
відбору проб з придонного шару, а також відбір субстрату обростань та
вижимок з вищої водної рослинності (Водоросли …, 1989). Вивчення
водоростей проведене на фіксованому матеріалі та у живому стані із
застосуванням культурального методу та мінерального середовища Болда
(Bischoff, Bold, 1958) з використанням методу прямого мікроскопіювання.
Рисунки виготовлені за допомогою рисувального апарату РА-6,
мікрофотографії – цифрового фотоапарату Olympus C450Z. Для ідентифікації
водоростей використовували цитохімічні реакції на крохмаль, наявність
слизу та виявлення структури ценобію (наприклад, у представників роду
Volvox (L.) Ehrenb.) – забарвлення препарату розчинами йоду, Люголя з
гліцерином, туші, а також метиленовим синім.

Визначення діатомових водоростей проведене на постійних препаратах,
виготовлених за методом холодного випалювання в мінеральних кислотах
(Диатомовые …, 1974) або методом виварювання в 50%-ному розчині перекису
водню (Swift, 1967; Баринова, 1988) з використанням синтетичної смоли
плевракс; вивчали також морфологічну структуру представників відділу
Bacillariophyta за допомогою електронного мікроскопу JSM-35C та
JSM-6060.

Відносна рясність виду відзначалася за шкалою К. Стармаха (Starmach,
1955). Для кожного виду розраховувався коефіцієнт трапляння.

Порівняння видового різноманіття водоростей різних типів і груп водойм
ДОПЗ, а також заповідників України проведене на основі розрахунку мір
включення – у флористичному та фітоценотичному аспектах (Семкин,
Комарова, 1977), а також за допомогою коефіцієнта Стугрена-Радулеску та
побудови дендритів флористичної спільності й кореляційних плеяд методом
максимального кореляційного шляху (Шмидт, 1984).

При проведенні екологічного аналізу використовували списки
видів-індикаторів галобності, сапробності та рН-приуроченості (Slade?ek,
1973; Водоросли, 1989; Олексив, 1992; Баринова, Медведева, 2000, 2006).

Різноманіття водоростей представлене за класифікаційною системою,
наведеною у зведенні „Algae of Ukraine” (2006).

Робота виконана за допомогою пакетів програм Word, Excel, Access,
PowerPoint (Microsoft Office 2000), Adobe Photoshop v. 7.0.

Розділ 4. Водорості різних типів та груп водойм Дніпровсько-Орільського
природного заповідника

У межах ДОПЗ наявні різні типи водойм, а саме водосховище, ріка
(р. Оріль), заплавні та ефемерні водойми. Оскільки 2/3 площі заповідника
займає заплава, то домінуючим типом є заплавні водойми, які
територіально підрозділяються на водойми МУ, ТУ та ОП, за розташуванням
у межах заплави – на прируслові, центрально-заплавні й притерасні, а в
залежності від наявності зв’язку з руслом Дніпра – на пов’язані з руслом
та ізольовані. Аналіз систематичної структури водоростей кожного з цих
типів та груп водойм містить цей розділ.

Дніпровське водосховище у межах заповідника. У відкритій частині
Дніпровського водосховища нами виявлено 137 видів (145 вн. такс.)
водоростей, у затоках та протоках біля островів – 113 (121) (табл. 1).
Домінуючою систематичною групою є Bacillariophyta (83 види, 91 вн. такс.
та 59 видів, 67 вн. такс. відповідно), що об’єднує 63,2% загального
видового різноманіття водоростей водосховища та посідає більшість
позицій у спектрі десяти провідних таксонів (від 6 до 8).
Найзвичайнішими видами виявилися представники роду Microcystis (Kuetz.)
Elenkin (M. aeruginosa Kuetz. emend. Elenkin, M. wesenbergii Komarek in
Kondrat., M. flos-aquae (Wittr.) Kirch. emend. Komarek), які викликали
“цвітіння” води, а також Aulacoseira italica (Ehrenb.) Sim., Melosira
varians C.Agardh, Oscillatoria tenuis C.Agardh, Navicula reinhardtii
(Grun.) Grun. in Cl. et Moll. Висока відносна рясность характерна для
Phormidium mucicola Hub.-Pest. et Naum., Asterionella formosa Hass.,
Cocconeis placentula Ehrenb. var. placentula і C. placentula var.
lineata (Ehrenb.) Cl. Лише для відкритої частини Дніпровського
водосховища у межах заповідника відзначено 6 видів водоростей, а лише
для заток водосховища – 1 вид.

Річка Оріль у межах заповідника. Різноманіття водоростей охоронної
ділянки р. Оріль нараховує 82 види (87 вн. такс.) з 56 родів, 35 родин,
22 порядків, 11 класів та 6 відділів, серед яких Bacillariophyta
переважають за видовим складом (53,7% видового різноманіття) та за
місцем розташування у спектрі 10 провідних таксонів (7 рангових місць).
До найпоширеніших видів належать представники синьозелених і зелених
водоростей: Microcystis aeruginosa, M. wesenbergii, Pandorina morum
(O.Muell.) Bory та Pediastrum duplex Meyen, які, за винятком останнього,
досягали рясного розвитку. Лише в р. Оріль в межах
заповідника виявлені 3 види (5 вн. такс.) водоростей.

Водойми Миколаївського уступу. МУ розташований в західній частині
заповідника. Заплавний сегмент МУ перетинається двома системами водойм –
прирусловими і центрально-заплавними. В прируслових пов’язаних з руслом
водоймах МУ виявлено 267 видів (284 вн. такс.) водоростей, в єдиному
центрально-заплавному озері – 169 (178). Аналіз систематичної структури
видового складу водоростей та внеску провідних таксонів показав
домінування Bacillariophyta та Chlorophyta – 100 видів (109 вн. такс.) і
99 (105) відповідно у прируслових водоймах, та 57 (62) і 63 (67) у
центрально-заплавній. Найпоширенішими видами виявилися Melosira varians,
Cocconeis placentula, Gomphonema truncatum Ehrenb., Microcystis
flos-aquae, M. wesenbergii, M. aeruginosa, Pediastrum
boryanum (Turp.) Menegh., Aulacoseira italica, Fragilaria heidenii
Ostrup in Heid., F. vaucheriae (Kuetz.) Boye-Pet., Navicula reinhardtii,
Phormidium mucicola, Navicula capitatoradiata Germ., Synedra ulna
(Nitzsch) Ehrenb. Вказані представники синьозелених водоростей, а також
окремі види діатомових (Fragilaria heidenii, Cocconeis euglypta Ehrenb.,
Cocconeis placentula, Melosira varians, Nitzschia frustulum (Kuetz.)
Grun. in Cl. et Grun.) та зелених (Eudorina elegans Ehrenb.) досягали
рясного кількісного розвитку. Лише в прируслових водоймах МУ в межах
водойм ДОПЗ виявлені 24 види (25 вн. такс.) водоростей, а лише в оз.
Грузське – 8 видів (9 вн. такс.).

Водойми Таромського уступу. ТУ розташований в центральній частині
заповідника та займає найбільшу площу. В межах ТУ чітко відокремлюються
три системи водойм, а саме водойми прируслові, центрально-заплавні й
притерасні. Видове різноманіття водоростей пов’язаних з руслом водойм ми
аналізуємо окремо для кожної з цих систем, а всі ізольовані водойми
розглядаємо разом.

Різноманіття водоростей прируслових пов’язаних з руслом Дніпра водойм ТУ
нараховує 270 видів (283 вн. такс.) водоростей, центрально-заплавних –
266 (281), серед яких переважають за видовим багатством діатомові (102
види, 111 вн. такс., або 37,8%, та 93 види, 103 вн. такс., або 35,0%
відповідно) і зелені (90 видів, 92 вн. такс., або 33,3%, та 91 вид, 94
вн. такс., або 34,2%) водорості. Суттєвий вклад у формування видового
складу досліджених водойм вносять також Cyanophyta (12,6% та 12,8%) і
Euglenophyta (8,9% та 12,8%). Найпоширенішими (за значеннями коефіцієнту
трапляння) видами в прируслових та центрально-заплавних водоймах ТУ
виявилися Melosira varians, Cocconeis placentula, Gomphonema truncatum,
Navicula cryptocephala Kuetz., Synedra ulna, Cymbella tumida (Breb. in
Kuetz.) V.H., а для видів Microcystis flos-aquae, M. wesenbergii, M.
aeruginosa, Phormidium mucicola, Dinobryon divergens Imhof, D. sociale
Ehrenb., Synura petersenii Korschikov, Synedra ulna, Rhoicosphenia
abbreviata (C.Agardh) Lange-Bert., Cocconeis pediculus Ehrenb., Eudorina
elegans відмічені найвищі показники відносної рясності (“часто” та
“масово” за шкалою К. Стармаха). Лише в прируслових водоймах ТУ в межах
водойм ДОПЗ виявлений 21 вид, а лише в центрально-заплавних водоймах –
23 види (25 вн. такс.) водоростей.

Різноманіття водоростей притерасних пов’язаних з руслом водойм ТУ є
високим і нараховує 352 види (384 вн. такс.) водоростей, що відносяться
до 141 роду, 74 родин, 43 порядків, 16 класів та 8 відділів. Домінуючими
є зелені (38,1%), діатомові (28,4%), а також синьзелені (14,5%) та
евгленофітові (8,8%) водорості. Такі види, як Cocconeis placentula,
Epithemia turgida (Ehrenb.) Kuetz., Synedra ulna, Rhopalodia gibba
(Ehrenb.) O.Muell., Aphanizomenon flos-aquae (L.) Ralfs, Melosira
varians, Gomphonema truncatum характеризувалися найвищими показниками
коефіцієнту трапляння, а особливо рясно розвивалися Microcystis
flos-aquae, Anabaena flos-aquae (Lyngb.) Breb., Pannus leloupii (Kuff.)
Hindak, Ceratium hirundinella (O.F.Mueller) Schrank f. furcoides
(Levander) Schroed., C. hirundinella f. carinthiacum (Zederb.)
Bachm. та Epithemia sorex Kuetz. Лише в притерасних водоймах ТУ в межах
заповідника виявлені 54 види (63 вн. такс.) водоростей.

В ізольованих водоймах ТУ відмічено 282 види (308 вн. такс.) водоростей
з 126 родів, 67 родин, 38 порядків, 16 класів та 8 відділів. Основу
різноманіття формують зелені (31,6%), діатомові (25,2%), евгленофітові
(15,6%) та синьозелені (17,7%) водорості. До найзвичайніших в
ізольованих водоймах видів належать Epithemia turgida, E. adnata
(Kuetz.) Breb. in Breb. et God., Cocconeis placentula, Eunotia bilunaris
(Ehrenb.) Mills і Trachelomonas volvocina Ehrenb.; рясного кількісного
розвитку досягали Cyanothece aeruginosa (Naegeli) Komarek,
Cylindrospermum stagnale (Kuetz.) Born et Flah. із синьозелених
водоростей, Dinobryon divergens, Synura uvella Ehrenb., S. petersenii із
золотистих, Monoraphidium contortum (Thur.) Komark.-Legn., M. convolutum
(Corda) Komark.-Legn. із зелених. Виключно в цих водоймах в межах ДОПЗ
відмічено 51 вид (60 вн. такс.) водоростей.

Водойми Обухівських плавнів. ОП розташовані з північного сходу
заповідника і представляють собою систему річищ і стариць терасової
річки Проточі, в межах якої в 1974 р. прокладено канал для нового русла
р. Оріль. В межах ОП представлені водойми, пов’язані з руслом Дніпра (а
також з руслом Орілі) та ізольовані, живлення яких здійснюється під час
весняної повені, а в інші сезони року – за рахунок атмосферних опадів.
Встановлене в результаті наших досліджень різноманіття водоростей водойм
ОП складає 348 видів (377 вн. такс.).

Видове багатство пов’язаних з руслом водойм ОП нараховує 341 вид (360
вн. такс.). Домінуючими за видовим складом систематичними групами є
Chlorophyta (126 видів, 133 вн. такс., або 37,0%) і Bacillariophyta (89
видів, 96 вн. такс., або 26,1%) при значній участі Cyanophyta (19,1%) та
Euglenophyta (10,3%). Найпоширенішими у цій групі водойм виявилися такі
види, як Asterionella formosa, Navicula radiosa Kuetz., Gomphonema
truncatum, Synedra ulna, S. capitata Ehrenb., Cocconeis placentula,
Nitzschia fonticola Grun. in Cl. et Moell., Oscillatoria tenuis.
Найбільшою відносною рясністю характеризувалися Microcystis flos-aquae
та M. wesenbergii з синьозелених водоростей, Synura petersenii із
золотистих, Aulacoseira italica та Synedra ulna із діатомових. Лише в
цій групі водойм в межах заповідника виявлені 53 види (57 вн. такс.).

Різноманіття водоростей ізольованих водойм ОП є досить бідним і
представлене 78 видами (80 вн. такс.) водоростей, серед яких лише в
ізольованих водоймах ОП в межах заповідника виявлені 5 видів (6 вн.
такс.). Домінуючими відділами є Bacillariophyta (30 видів, 31 вн. такс.,
або 38,5%) та Chlorophyta (19 видів, 20 вн. такс., або 24,4%) при
значній участі Cyanophyta та Euglenophyta (по 14,1%). Переважання
діатомових водоростей обумовлено, очевидно, весняним та осіннім періодом
існування цих водойм. Різноманіття водоростей характеризується
переважанням нитчастих форм, а також видів, що розвиваються в асоціації
з ними. До найпоширеніших видів відносяться Tribonema vulgare Pascher,
Zygnema sp., Synedra acus Kuetz., Cocconeis placentula, Gomphonema
angustatum Kuetz., Gomphoneis olivaceum (Horn.) Daw. ex Ross et Sims,
Epithemia adnata; у весняний період спостерігався рясний розвиток
Colacium cyclopicola (Gickl.) Woron. et Popova.

Ефемерні водойми заповідника. Ефемерні водойми на території ДОПЗ
представлені калюжами. Різноманіття водоростей ефемерних водойм ДОПЗ є
досить бідним і нараховує 30 видів з 23 родів, 16 родин, 14 порядків, 8
класів та 6 відділів, серед яких переважаючим за кількістю видів є
Chlorophyta (50,0% загального різноманіття). Рясного розвитку досягали
таки види, як Phormidium autumnale (C.Agardh) Gom., Botrydiopsis arhiza
Borzi, Pandorina charkowiensis Korschikov. Виключно в ефемерних водоймах
на території заповідника виявлено 4 види водоростей.

Особливості розподілу видового складу водоростей за типами водойм.

В результаті опрацювання оригінальних даних в водоймах ДОПЗ виявлено 760
видів (745 вн. такс.) водоростей, розподіл яких за типами та групами
водойм є нерівномірним та обумовлений морфометричними показниками
водойм, ступенем їх проточності, затіненості та заростання вищими
водними рослинами.

Найвищим різноманіттям водоростей відзначаються заплавні водойми, в яких
відмічено 85,9% альгофлори заповідника. Цей тип водойм є найбільш
представленим на території ДОПЗ, характеризується різними умовами
розвитку водоростей, що сприяє формуванню високого загального видового
багатства. Серед заплавних водойм найбагатшими в альгологічному
відношенні виявилися водойми, що пов’язані з руслом Дніпра, але вплив
якого є незначним – притерасні водойми ТУ (352 види, 384 вн. такс.) та
пов’язані з руслом водойми ОП (341 вид, 360 вн. такс.). Трохи біднішим є
видовий склад водоростей водойм, що пов’язані з руслом Дніпра та
характеризуються суттєвим його впливом – прируслових та
центрально-заплавних водойм МУ і ТУ, який нараховує в середньому 243
види.

Встановлене нами різноманіття водоростей ізольованих водойм заплави
складає 302 види (333 вн. такс.), які розподіляються наступним чином:
ізольовані водойми ТУ – 282 (308), ізольовані водойми ОП – 78 (80).
Ізольовані заплавні водойми є біднішими в альгологічному відношенні, ніж
пов’язані з руслом Дніпра, а досить високе загальне видове різноманіття
досягається за рахунок великої кількості досліджених водойм. Бідність
видового складу пояснюється невеликими розмірами та мілководністю
більшості водойм, високим ступенем їх затіненності та заростання вищими
водними рослинами (в багатьох випадках заростання водного дзеркала
досягає 100%), а також замуленістю та накопиченням сірководню біля дна.
Значно бідніший видовий склад водоростей ізольованих водойм ОП порівняно
з такими ТУ пояснюється, ймовірно, меншою кількістю водойм даного типу
та сезонністю їх існування під час проведення досліджень (весняний та
осінній періоди з пересиханням влітку).

У відкритій частині Дніпровського водосховища нами відмічено 137 видів
(145 вн. такс.) водоростей, в затоках та протоках біля островів – 113
(121), в р. Орілі – 83 (89). Ці басейни на території заповідника
представлені частково – лише 50-метрова прибережна частина Дніпровського
водосховища та гирло р. Орілі, тому виявлену нами кількість видів не
можна вважати репрезентативною для водосховища і для ріки в цілому.
Останньою групою водойм на території заповідника є ефемерні водойми.
Вони найбідніші на водоростеве населення (лише 30 видів), але є
найсвоєріднішими.

? ? A /essssOeOeOeOessssIIAIµ?Fss

„A`„A

L

N

?

oeoeoeoeeeeoeoeoeoeoeoeTHOOEE1/4EE

?

i

P ? ? »

T

?

, . ‚ oooeesssssseooooeeoeeeeeNee

&

\tbvb,c2dggRgaq.u2vPyezI{E|E|ooeeooooeooeessoooooI?

nssOOEOE??OOOOOOOEOOssOO

-язки подібності формуються лише на рівні 0,4 та нижче).

Рис. 1. Розподіл видового складу водоростей різних типів та груп водойм
ДОПЗ за відділами: 1 – Дніпровське водосховище та р. Оріль; 2 – заплавні
водойми із суттєвим впливом Дніпра; 3 – заплавні водойми із відсутнім
або незначним впливом русла.

Розділ 5. Сезонна динаміка розвитку водоростей водойм заповідника

З метою проведення аналізу сезонної динаміки розвитку водоростей водойм
ДОПЗ альгологічні проби відбирали в різні сезони року – навесні
(березень-квітень 2004 року, травень 2005 року), влітку (липень, серпень
2003 року, серпень 2005 року) та восени (кінець жовтня 2003 року,
початок жовтня 2004 року).

У весняний період у водоймах ДОПЗ виявлено 376 видів (411 вн. такс.)
водоростей, в літній – 550 (604), в осінній – 329 видів (353 вн. такс.).
Отже, розвиток альгофлори водойм ДОПЗ характеризується літнім
максимумом. Навесні домінуючим за кількістю видів є відділ
Bacillariophyta (36,2%), окремі представники якого (Asterionella
formosa, Aulacoseira italica) розвиваються у значній кількості. Влітку
зростає роль Chlorophyta (36,9%), а також Cyanophyta (18,5%),
Euglenophyta (10,0%) і Xanthophyta (6,2%); восени при високій частці
Chlorophyta (34,7%) підвищується участь Bacillariophyta (29,8%). У
весняний період разом із діатомовими водоростями рясного розвитку можуть
набувати представники золотистих (Dinobryon divergens, D. sociale,
Synura petersenii, S. uvella), евгленофітових (Colacium
cyclopicola), жовтозелених (Botrydiopsis arhiza) та зелених вольвоксових
(Eudorina elegans) водоростей. Влітку більшість водойм заповідника
характеризується “цвітінням” води синьозеленими водоростями (Microcystis
flos-aquae, M. aeruginosa, M. wesenbergii), яке може
тривати до середини осені, а також масовим розвитком динофітових
водоростей (Ceratium hirundinella f. furcoides, C.
hirundinella f. carinthiacum) в притерасних водоймах.

Розділ 6. Загальна характеристика водоростей водойм
Дніпровсько-Орільського природного заповідника

Різноманіття водоростей водойм ДОПЗ нараховує 693 види (771 вн. такс.),
які належать до 215 родів, 100 родин, 49 порядків, 17 класів та 8
відділів, серед яких в період оригінальних досліджень водойм заповідника
виявлено та ідентифіковано 670 видів (745 вн. такс.). Домінуючими за
кількістю видів відділами є Chlorophyta (240 видів, 261 вн. такс.),
Bacillariophyta (171 вид, 194 вн. такс.), Cyanophyta (120 видів, 124 вн.
такс.) та Euglenophyta (90 видів, 113 вн. такс.), які разом об’єднують
89,6% виявленого складу альгофлори водойм ДОПЗ. Менш суттєвий вклад у
формування флори водоростей досліджуваної території вносять жовтозелені
та золотисті водорості – 19 видів (23 вн. такс.) і 42 види відповідно.
Останні два відділи (Dinophyta та Cryptophyta) представлені значно
меншою кількістю таксонів (7 видів, 10 вн. такс. та 4 види відповідно) і
складають лише 1,6% видового складу водоростей ДОПЗ.

Десять провідних родин формують Euglenaceae, Oscillatoriaceae,
Scenedesmaceae, Desmidiaceae, Fragilariaceae, Oocystaceae,
Selenastraceae, Cymbellaceae, Naviculaceae, Closteriaceae і об’єднують
44,6% видового різноманіття. До провідних родів відносяться Phacus Duj.,
Oscillatoria Vaucher, Trachelomonas Ehrenb., Cosmarium Corda ex Ralfs,
Navicula Bory, Closterium Nitzsch ex Ralfs, Euglena Ehrenb., Desmodesmus
(Chodat) An et al., Cymbella C.Agardh, Anabaena Bory ex. Born et Flah.

До найпоширеніших видів відносяться Cocconeis placentula var. placentula
(коефіцієнт трапляння 54,3%), Melosira varians (49,3%), Gomphonema
truncatum (42,6%), Synedra ulna (39,0%), Epithemia turgida (34,1%), E.
adnata (33,2%), Gomphonema acuminatum (29,6%), Rhoicosphenia abbreviata
(28,3%), Desmodesmus armatus (26,7%), Navicula lanceolata (26,5%),
Microcystis aeruginosa (26,1%), Navicula radiosa (26,0%), Microcystis
wesenbergii (23,7%), Pediastrum boryanum (22,6%), Pediastrum duplex
(21,7%), Trachelomonas volvocina (21,1%), Dinobryon divergens (18,1%).

Cеред виявленого різноманіття 547 видів (622 вн. такс.), або 86,1% є
новими для заповідника, а 240 видів (286 вн. такс.), або 35,8% – новими
для Орільсько-Самарської області.

В результаті проведених досліджень альгофлори водойм ДОПЗ відмічено ряд
рідкісних та цікавих у флористичному відношенні видів водоростей. Вперше
для флори України виявлені 3 види (Pannus leloupii, Pseudokephyrion
acutum Schill., Uronema elongatum Hodg.) і 1 рід (Pannus Hickel), для
флори степової зони України – 26 видів. Рідкісними для світової флори є
2 види, для флори України – 15, для степової зони України – 15 видів.
Найбільшу кількість рідкісних видів відмічено у пов’язаних з руслом
водоймах заплави, а саме у притерасних водоймах ТУ.

Значне різноманіття водоростей, виявлене в результаті наших досліджень
на зовсім невеликій території, а також наявність серед них рідкісних
видів, засвідчує цінність заплавних водойм з біологічної точки зору в
цілому та з альгологічної зокрема. А це, в свою чергу, доводить
необхідність збереження й охорони заплавного типу водойм, які, у випадку
заплави Дніпра, у великій кількості зникли внаслідок гідробудівництва. У
межах досліджуваної території, завдяки тому, що й донині зберігається
субрівальний режим Дніпра, збереглися найбільші на сьогодні ділянки
типових екосистем дніпровської заплави в межах північно-степової підзони
Степу, і єдині – на всьому протязі Дніпровського водосховища.

розділ 7. Екологічний аналіз альгофлори заповідника

Екологічний аналіз альгофлори ДОПЗ проведений нами за трьома основними
групами індикаторів – галобності, pH та сапробності, а також за
відношенням до типу місцезростання.

В залежності від умов зростання водорості формують різні екологічні
угруповання: планктон, перифітон та бентос. Серед 745 таксонів
водоростей, виявлених у водоймах ДОПЗ, в планктоні відзначено 472 види
(523 вн. такс.), або 70,4%. Серед них 185 видів (203 вн. такс.) належать
до відділу Chlorophyta, 98 (108) – до Bacillariophyta, 85 (87) –
Cyanophyta, 57 (72) – Euglenophyta, 21 – Xanthophyta, 16 (19) –
Chrysophyta, 6 (9) – Dinophyta і 3 види – Cryptophyta. З них 184 види
(205 вн. такс.) водоростей виявлені лише в планктонних угрупованнях.
Найчастіше серед фітопланктону зустрічалися Microcystis aeruginosa, M.
wesenbergii, M. flos-aquae, Oscillatoria tenuis, Aphanizomenon
flos-aquae, Anabaena flos-aquae, Melosira varians, Eudorina elegans,
Pandorina morum, Pediastrum boryanum, P. duplex, Desmodesmus armatus
(Chodat) E.H.Hegew.

У пробах перифітону виявлено 135 видів (151 вн. такс.), або 20,1%.
Досліджувались переважно обростання вищої водної рослинності і
водоростей-макрофітів, а також каміння та черепашок молюсків. Серед
обростань переважають водорості відділів Bacillariophyta (52 види, 66
вн. такс.), Cyanophyta (33 види) та Chlorophyta (27 видів, 28 вн.
такс.). Жовтозелені водорості серед перифітону представлені 17 видами,
золотисті – 3 (4), евгленофітові – 3 видами. Виключно в перифітоні
відзначено 69 видів (75 вн. такс.). Найзвичайнішими видами серед
перифітонних угруповань були діатомові водорості: Synedra ulna,
Gomphonema truncatum, Cocconeis placentula, Epithemia turgida, E.
adnata, Rhopalodia gibba.

Серед фітобентосу відмічено 230 видів водоростей (253 вн. такс.), що
об’єднує 34,3% загального видового складу. Серед них Bacillariophyta
представлені 111 видами (124 вн. такс.), Chlorophyta – 69 (75),
Cyanophyta – 29 (30), Euglenophyta – 12 (15), Xanthophyta – 9 видами.
Лише цьому екологічному угрупованню притаманні 43 види (47 вн. такс.).
Найчастіше серед фітобентосу відзначені Melosira varians, Synedra ulna,
Gomphonema parvulum Kuetz., Cocconeis placentula, Navicula lanceolata
(C.Agardh) Ehrenb., Epithemia turgida, E. sorex, Rhopalodia gibba.

Значна увага в період досліджень приділялася також вивченню видового
складу водоростей вижимок та змивів з вищої водної рослинності та
водоростей-макрофітів. Види, виявлені в таких пробах, важко віднести до
певного екологічного угруповання, оскільки основу їх складають як
планктонні та бентосні види, що розвиваються в асоціації з вищими
водними рослинами, так і типові види обростань. Такі проби, як правило,
виявляються найбільш багатими щодо видового складу водоростей, оскільки
серед заростей зануреної у воду рослинності формуються сприятливі умови
для розвитку високого альгорізноманіття, а саме наявність великої
кількості органічних речовин, субстрату для прикріплення, зменшення
впливу течії, добре прогрівання води. Група водоростей, виявлених у
вижимках із занурених у воду вищих рослин, нараховує 336 видів (380 вн.
такс.), або 50,1% загального видового складу водоростей ДОПЗ. Серед них
58 видів (64 вн. такс.) не були відзначені в інших екологічних
угрупованнях.

Індикаторними за відношенням до солоності води виявилися 286 видів (308
вн. такс.), що складає 42,7% загального різноманіття водоростей ДОПЗ.
Серед наявного видового складу водоростей заповідника найчисельніше
представлена група індиферентів – 204 види (224 вн. такс.), або 71,3%
усіх показових форм. Група галофілів нараховує 49 видів (51 вн. такс.),
галофобів – 27, мезогалобів – 6 видів.

Індикаторними за відношенням до рН водного середовища є 159 видів (178
вн. такс.) водоростей, серед яких переважають у водоймах заповідника
групи індиферентів (67 видів, 71 вн. такс.) та алкаліфілів (61 вид, 73
вн. такс.). Група алкалібіонтів представлена 18 видами (21 вн. такс.),
ацидофілів – 13 видами.

Таким чином, видовий склад водоростей можна охарактеризувати як
приурочений до прісноводних водойм з нейтральною та слабколужною
реакцією води.

Серед виявлених під час оригінальних досліджень таксонів водоростей 426
видів (445 вн. такс.) є індикаторами сапробності, що складає 63,6%
загального видового різноманіття альгофлори заповідника. Індикаторні
види розподіляються між 5 основними та 10 перехідними зонами сапробності
(відсутні лише ?-полісапроби). Найбільша їх кількість зосереджена в
діапазоні від оліго- до ?-мезосапробної зони, до якого відноситься 418
таксонів, або 93,9% усіх показових форм. Серед цих таксонів вираженним
домінуванням відрізняються ?-мезосапробні форми (215 таксонів, або
48,3%). За межами діапазону о-? в бік ксеносапробної зони виявлено 19
форм, в бік полісапробної зони – 8. Значення індексу сапробності
змінювалися від 1,61 (ізольовані водойми ТУ восени) до 2,35 (затоки та
протоки Дніпровського водосховища навесні), постійно знаходячись в межах
?-?езосапробної зони. Середнє значення індексу сапробності становить
1,89, що відповідає оліго-?-мезосапробній зоні, III класу якості води –
“задовільно чиста”, розряду якості “достатньо чиста”.

Розділ 8. Порівняльний аналіз альгофлори водойм Дніпровсько-Орільського
заповідника з іншими заповідниками України

Для більш повної оцінки отриманих даних щодо різноманіття водоростей
ДОПЗ нами проведено порівняння альгофлори дослідженої території з
альгофлорами водойм інших найбільш вивчених з альгологічної точки зору
заповідників України за допомогою методу мір включення та коефіцієнтів
Стугрена-Радулеску (?sr).

Найбільш подібними виявилися альгофлори ДОПЗ та Канівського природного
заповідника (ПЗ), що проявляється вже при пороговому значенні 0,50. Це
пояснюється розташуванням обох заповідників на одній і тій самій водній
артерії (Дніпрі), що сприяє вільному обміну діаспорами водоростей. До
територій обох заповідників входять подібні за своїм гідрорежимом верхні
річкові частини водосховищ – Дніпровського (ДОПЗ) та Кременчуцького
(Канівський ПЗ). Зближує ці заповідники й наявність численних заток,
проток, заплавних водойм. Додатковим фактором є також близькі в часі
(різниця декілька років) альгофлористичні дослідження обох заповідників
(Михайлюк, 2000), що нівелює вплив часового фактору на різноманіття
водоростей зазначених територій. Різницю ж альгофлор цих територій
обумовлює наявність яружних ставків на високому правому березі Дніпра на
території Канівського ПЗ та відсутність таких на території ДОПЗ, а також
вищий ступінь мінералізації водойм ДОПЗ.

При зниженні порогу до 0,40 формуються відносини подібності також між
ДОПЗ та Дунайським біосферним заповідником (БЗ). Пояснюється це з одного
боку високим ступенем дослідженості Дунайського заповідника, а з іншого
– території обох цих заповідників є значно оводненими завдяки наявності
великої ріки (Дніпро та Дунай відповідно) та її заплави. Однак до складу
Дунайського БЗ входить гирлова ділянка ріки, на яку суттєво впливає
море, що обумовлює велику частку солоноводних видів водоростей.

Оскільки, як вже зазначалося вище, в більшості заповідників вивчення
різних систематичних груп водоростей є нерівномірним, то проведене
порівняння заповідників окремо для кожного з провідних відділів
(Cyanophyta, Euglenophyta, Bacillariophyta та Chlorophyta).

Аналіз побудованих графів показує, що для всіх основних систематичних
груп зберігаються відносини подібності для пар ДОПЗ-Канівський ПЗ (для
Euglenophyta, Bacillariophyta та Chlorophyta – на рівні 0,50, для
Cyanophyta – 0,40), ДОПЗ-Дунайський БЗ (на рівні 0,40). Для
Bacillariophyta спостерігається подібність видового складу водоростей
ДОПЗ з такими Дунайського та Карпатського біосферних заповідників. Лише
для зелених водоростей спостерігається подібність між ДОПЗ і Луганським
ПЗ, а саме Станично-Луганським відділенням. Основним типом водойм, що
переважає в обох заповідниках, є заплавний, що й обумовлює подібність їх
альгофлор. При порівнянні складу Euglenophyta досліджений нами ДОПЗ
формує “постійні” зв’язки з Канівським ПЗ та Дунайським БЗ, а також
притаманні виключно для евгленофітових водоростей – з Поліським ПЗ.

Порівняння заповідників України за допомогою коефіцієнта
Стугрена-Радулеску проведено також як для їх альгофлор в цілому, так і
для основних систематичних груп водоростей. Всі отримані значення
коефіцієнту Стугрена-Радулеску є додатними, що свідчить про досить
велику ступінь відмінності альгофлор порівнювальних заповідників.
Побудовані на основі матриці коефіцієнтів дендрити флористичної
спільності дозволяють виділити наступні закономірності. ДОПЗ постійно
формує зв’язки з Канівським ПЗ та Дунайським БЗ. Як правило, значення
?sr для пари ДОПЗ-Канівський заповідник є нижчим, ніж для пари
ДОПЗ-Дунайський БЗ. Найбільша подібність цих територій відзначається за
складом діатомових водоростей (0,04 і 0,28).

В цілому заповідники гірських регіонів характеризуються більш своєрідною
альгофлорою порівняно з такими рівнинних територій, і, як наслідок,
більш відокремленим розташуванням на графах мір включення. Подібність
видового складу водоростей рівнинних заповідників України пов’язана з
наявністю однакових типів водойм та приуроченістю до певних річкових
артерій. Найбільш подібними є заповідники України за видовим складом
евгленофітових водоростей, більш своєрідними – за складом діатомових, і,
особливо, зелених та синьозелених водоростей.

Висновки

Видове багатство водоростей водойм ДОПЗ представлене 693 видами (771 вн.
такс.) з 8 відділів: Cyanophyta – 120 (124), Euglenophyta – 90 (113),
Chrysophyta – 19 (23), Xanthophyta – 42, Bacillariophyta – 171 (194),
Dinophyta – 7 (10), Cryptophyta – 4, Chlorophyta – 240 (261). Вперше для
території заповідника вказується 587 видів (662 вн. такс.), для степової
зони України – 26 видів, для України – 3 види і 1 рід. Виявлені рідкісні
види водоростей, серед яких рідкісними для флори степової зони України є
15 видів, для флори України – 15, для світової флори – 2 види. Багатство
видового складу водоростей заповідника обумовлено оводненістю цієї
території та різнотипністю наявних водойм.

Основу видового різноманіття водоростей водойм ДОПЗ формують
представники відділів Chlorophyta, Bacillariophyta, Cyanophyta та
Euglenophyta, які об’єднують 89,6% видового складу водоростей. Серед
родин найбільшим видовим багатством характеризуються Euglenaceae – 76
видів (98 вн. такс.), Oscillatoriaceae – 49 (51), Scenedesmaceae – 37
(44), Desmidiaceae – 31 (36), Fragilariaceae – 23 (28), Oocystaceae –
21, Selenastraceae – 20, Cymbellaceae – 19 (23), Naviculaceae – 17 (18),
Closteriaceae – 16 (19), загальна частка яких становить 44,6%. На рівні
родів за кількістю видів переважають Phacus – 26 (32), Oscillatoria – 25
(27), Trachelomonas – 22 (29), Cosmarium – 21 (25), Navicula – 17 (18),
Closterium – 16 (19), Euglena – 15 (21), Desmodesmus – 12 (18), Cymbella
та Anabaena – по 11 (12).

Розподіл виявленого видового складу водоростей за типами водойм є
нерівномірним та обумовлений морфометричними показниками водойм,
ступенем їх проточності, затіненості, заростання вищою водною
рослинністю, а також хімічними параметрами води. Найбільше
альгорізноманіття виявлене у заплавних водоймах із сповільненим
водообміном з руслом Дніпра – притерасних водоймах Таромського уступу
(352 види, 384 вн. такс.) та пов’язаних з руслом водоймах Обухівських
плавнів (341 вид, 360 вн. такс.), яке, очевидно, сформувалося як за
рахунок автохтонного угруповання водоростей, так і за рахунок занесеного
видового складу водоростей Дніпра. Ізольовані водойми заплави
характеризуються нижчим ступенем різноманіття водоростей, ніж поєднані з
руслом.

Співвідношення основних систематичних груп водоростей відрізняється для
різних типів водойм: у Дніпровському водосховищі та р. Оріль
домінує за багатством видового складу відділ Bacillariophyta, в
заплавних водоймах із суттєвим впливом Дніпра (прируслові та
центрально-заплавні) спостерігається майже рівна участь Bacillariophyta
і Chlorophyta, в заплавних водоймах із незначним впливом Дніпра
(притерасні водойми Таромського уступу, пов’язані з руслом водойми
Обухівських плавнів) виявлене домінування Chlorophyta із високою часткою
Bacillariophyta, Cyanophyta і Chlorophyta.

Найбільша подібність видового складу водоростей характерна для
Дніпровського водосховища і поєднаних з руслом водойм заплави, а
найбільша своєрідність – для ізольованих водойм, що особливо
проявляється при аналізі у фітоценотичному аспекті.

Розвиток альгофлори водойм ДОПЗ характеризується чітко вираженною
сезонністю розвитку та літнім максимумом видового різноманіття. Навесні
та восени домінуючим відділом за кількістю видів є Bacillariophyta.
Влітку зростає роль Chlorophyta, а також Cyanophyta, Euglenophyta і
Xanthophyta. В другій половині літа та на початку осені у більшості
водойм заповідника відзначається “цвітіння” води, викликане масовим
розвитком окремих видів синьозелених водоростей.

Розподіл видового складу водоростей за екологічними угрупованнями є
нерівномірним. Найбільш різноманітно представлені водорості в планктоні
(70,4%), менше – у фітобентосі (34,3%) та перифітоні (20,1%). Серед
виявлених видів-індикаторів щодо галобності води переважає група
індиферентів (204 види, 224 вн. такс.), щодо pH середовища – групи
індиферентів та алкаліфілів (67 вид, 71 вн. такс. та 61 вид, 73 вн.
такс. відповідно), щодо сапробності – ?-мезосапробні форми (215).
Середнє значення індексу сапробності становить 1,89 та відповідає
оліго-?-мезосапробній зоні. Видовий склад водоростей характеризується
приуроченістю до прісноводних водойм з нейтральною та слабколужною
реакцією середовища та ?-мезосапробними умовами. Найбільша кількість
показових форм виявлена серед відділу Bacillariophyta.

ДОПЗ займає друге місце серед заповідників України за багатством
видового складу водоростей водойм. Найбільша подібність альгофлори ДОПЗ
проявляється з такою рівнинних заповідників, а саме Канівського
природного заповідника і меншою мірою – Дунайського біосферного
заповідника. Слабкий рівень зв’язку встановлений з альгофлорою
заповідників гірських регіонів України, які характеризуються більш
своєрідною альгофлорою в порівнянні з рівнинними. Подібність видового
складу водоростей рівнинних заповідників України обумовлена наявністю
аналогіних типів водойм та приуроченістю до певних річкових систем.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Герасимова О.В. Euglenophyta Дніпровсько-Орільського природного
заповідника // Заповідна справа в Україні. – 2005. – Т. 11, вип. 1. – С.
15-19.

Герасимова О.В. Редкие виды водорослей водоемов Днепровско-Орельского
природного заповедника (Украина) // Альгология. – 2005. – Т. 15, № 4. –
С. 451-458.

Герасимова О.В. Матеріали до флори водоростей Дніпровсько-Орільського
природного заповідника (Україна) // Наукові записки Тернопільського нац.
пед. університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спец. випуск:
Гідроекологія. – 2005. – № 3 (26). – С. 77-79.

Герасимова О.В. Видовой состав водорослей водоемов разного типа
Днепровско-Орельского природного заповедника (Украина) // Альгология. –
2006. – Т. 16, № 1. – С. 92-104.

Герасимова О.В. Сучасний стан вивчення різноманіття водоростей
Орільсько-Самарської низовинної області // Й.К. Пачоський та сучасна
ботаніка (Відповідальний редактор М.Ф. Бойко). – Херсон: Айлант, 2004. –
С. 52-58.

Герасимова О.В. Матеріали до альгофлори Дніпровсько-Орільського
природного заповідника. 1. Озера Таромського уступу // Актуальные
проблемы ботаники и экологии: Материалы конференции молодых
ученых-ботаников Украины (Одесса, 26-29 сентября 2003 г.). – Одесса,
2003. – С. 12-13.

Герасимова О.В. Материалы к альгофлоре Днепровско-Орельского природного
заповедника (Украина) // Микология и альгология – 2004: Материалы
юбилейной конференции, посвященной 85-летию кафедры микологии и
альгологии МГУ им. М.В. Ломоносова. – М., 2004. – С. 45-46.

Герасимова О.В. Матеріали до альгофлори Дніпровсько-Орільського
природного заповідника. 2. Водойми Миколаївського уступу // Актуальні
проблеми ботаніки та екології: Матеріали конференції молодих
учених-ботаніків (Канів, 7-10 вересня 2004 р.). – Київ, 2004. – Вип. 9.
– С. 15-16.

Герасимова О.В. Эвгленовые водоросли Днепровско-Орельского природного
заповедника (Украина) // Актуальные проблемы современной альгологии:
Тез. докл. III Междунар. конф. / Под ред. Т.В. Догадиной. – Харьков,
2005. – С. 35.

Герасимова О.В. Chlorophyta заплавних водойм Дніпровсько-Орільського
природного заповідника (Україна) // Актуальні проблеми дослідження та
збереження фіторізноманіття: Матеріали конференції молодих
учених-ботаніків (Нац. дендрологічний парк «Софіївка» НАНУ, Умань, 6-9
вересня 2005 р.). – Київ, 2005. – С. 31-32.

Герасимова О.В. Альгофлора водойм Дніпровсько-Орільського природного
заповідника (Україна). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Інститут ботаніки ім. М.Г.
Холодного НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню альгофлори водойм Дніпровсько-Орільського
природного заповідника (ДОПЗ). Складений конспект флори водоростей ДОПЗ
нараховує 693 види (771 внутрішньовидовий таксон) з відділів Cyanophyta
– 120 (124), Euglenophyta – 90 (113), Chrysophyta – 19 (23), Xanthophyta
– 42, Bacillariophyta – 171 (194), Dinophyta – 7 (10), Cryptophyta – 4,
Chlorophyta – 240 (261). За результатами оригінальних досліджень
виявлено 670 видів (745 вн. такс.), вперше для території заповідника
вказується 587 видів (662 вн. такс.), вперше для степової зони України
– 26 видів, вперше для України – 3 види і 1 рід. Рідкісними для флори
степової зони України є 15 видів, для флори України – 15, для світової
флори – 2. Проведено аналіз систематичної структури виявленого
альгорізноманіття. Встановлено, що його розподіл за різними типами
водойм є нерівномірним та обумовлений морфометричними показниками
водойм, ступенем їх проточності, затіненості та заростання вищою водною
рослинністю. Найбільше альгорізноманіття виявлене у заплавних водоймах
із сповільненим водообміном з руслом Дніпра. Проведено аналіз сезонної
динаміки розвитку водоростей, а також екологічний аналіз дослідженої
альгофлори. Показано, що альгофлора водойм ДОПЗ проявляє найбільшу
подібність з такою Канівського природного заповідника, меншою мірою –
Дунайського біосферного заповідника.

Ключові слова: альгофлора, водорості, різноманіття, типи водойм,
Дніпровсько-Орільський природний заповідник.

Герасимова О.В. Альгофлора водоемов Днепровско-Орельского природного
заповедника (Украина). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.05 – ботаника. – Институт ботаники им. Н.Г.
Холодного НАН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию альгофлоры водоемов
Днепровско-Орельского природного заповедника (ДОПЗ). Составленный
конспект флоры водорослей ДОПЗ насчитывает 693 вида (771 внутривидовой
таксон) из отделов Cyanophyta – 120 (124), Euglenophyta – 90 (113),
Chrysophyta – 19 (23), Xanthophyta – 42, Bacillariophyta – 171 (194),
Dinophyta – 7 (10), Cryptophyta – 4, Chlorophyta – 240 (261). В
результате оригинальных исследований выявлено 670 видов (745 вн. такс.),
впервые для территории заповедника отмечено 587 видов (662 вн. такс.),
для степной зоны Украины – 26 видов, для Украины – 3 вида и 1 род.
Редкими для флоры степной зоны Украины являются 15 видов, редкими для
флоры Украины – 15, редкими для мировой флоры – 2 вида. Основу
разнообразия альгофлоры формируют представители отделов Chlorophyta,
Bacillariophyta, Cyanophyta и Euglenophyta, которые объединяют 89,6%
видового состава водорослей. Распределение выявленного видового
багатства по разным типам и группам водоемов неравномерно и обусловлено
морфометрическими показателями водоемов, степенью их проточности,
затененности и зарастания высшей водной растительностью. Наибольшее
альгоразнообразие отмечено в пойменных водоемах с замедленным
водообменом с руслом Днепра. Изолированные водоемы поймы характеризуются
более низким уровнем видового разнообразия водорослей, чем связанные с
руслом.

Соотношение основных систематических групп различно в разных типах и
группах водоемов. В Днепровском водохранилище и р. Орель доминирует
отдел Bacillariophyta, в пойменных водоемах с существенным влиянием
русла Днепра наблюдается примерно одинаковая роль Bacillariophyta и
Chlorophyta, в пойменных водоемах с незначительным влиянием русла –
доминирование Chlorophyta с высокой долей Bacillariophyta, Cyanophyta и
Chlorophyta.

Развитие альгофлоры водоемов ДОПЗ характеризуется четко выраженной
сезонностью развития и летним максимумом видового разнообразия.
“Цветение” воды большинства водоемов заповедника, вызванное массовым
развитием синезеленых водорослей, наблюдается во второй половине лета и
в начале осени.

Видовой состав водорослей ДОПЗ характеризуется приуроченностью к
пресноводным водам с нейтральной и слабощелочной реакцией воды и
?-мезосапробными условиями. Наибольшее количество видов-индикаторов
выявлено среди Bacillariophyta.

ДОПЗ занимает второе место среди заповедников Украины по багатству
видового состава водорослей водоемов. Наибольшее сходство альгофлоры
ДОПЗ отмечено с такой равнинных заповедников, а именно Каневского
природного заповедника и в меньшей степени – Дунайского биосферного
заповедника. Схожесть альгофлор связана с наличием общих типов водоемов
и приуроченностью к определенным водным артериям.

Ключевые слова: альгофлора, водоросли, разнообразие, типы водоемов,
Днепровско-Орельский природный заповедник.

Gerasymova O.V. Algal flora of reservoirs of Dniprovsko-Orilsky Nature
Reserve (Ukraine). – Manuscript.

Thesis for Doctor of Philosophy (Ph.D) by speciality 03.00.05 – botany.
– M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of
Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to study of algal flora of reservoirs of
Dniprovsko-Orilsky Nature Reserve (DONR). The synopsis of the flora of
algae of DONR numbers 693 species (771 infraspecific taxa) from
divisions Cyanophyta – 120 (124), Euglenophyta – 90 (113), Chrysophyta –
19 (23), Xanthophyta – 42, Bacillariophyta – 171 (194), Dinophyta – 7
(10), Cryptophyta – 4, Chlorophyta – 240 (261). Among them 670 species
(745 infrsp. taxa) were revealed as a result of original investigation,
587 species (662 infrsp. taxa) are new for DONR, 26 species – new for
Steppe zone of Ukraine, 3 species і 1 genera – for Ukraine; 15 species
are rare for Steppe zone of Ukraine, 15 – rare for Ukraine, 2 – rare for
world flora. Analysis of systematic structure of algal flora has been
carried out. Distribution of species diversity of algae in different
types and groups of water bodies is irregular and determined by
morphometric characteristics of reservoirs, degree of flowing, shading
and overgrowning with macrophytes. The highest index of species
diversity is revealed in flood-lands water bodies, in particular in
reservoirs with minor influence of the Dnipro. Analysis of seasonal
dynamics of development of algal flora and ecological analysis have been
carried out. Algal composition of DONR is more similar to those of Kaniv
Nature Reserve and Dunaiski Biospere Reserve.

Key words: algal flora, algae, diversity, water bodies types,
Dniprovsko-Orilsky Nature Reserve.

PAGE 2

PAGE 23

1

2

3

Похожие записи