ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З.
ГЖИЦЬКОГО

КОВАЛЬЧУК ІРИНА ІВАНІВНА

УДК 591.1:577.1:636.2:546.47.48

Фізіолого-біохімічні показники крові, молока і тканин організму великої
рогатої худоби при аліментарному навантаженні кадмієм і цинком

03.00.13–фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин Української академії
аграрних наук.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, с. н. с.

Федорук Ростислав Степанович,

Інститут біології тварин УААН,

завідувач лабораторії екологічної
фізіології

і біохімії.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Гуфрій Дмитро Федорович,

Львівська національна академія

ветеринарної медицини ім. С.З.
Гжицького,

завідувач кафедри фармакології та

токсикології;

кандидат ветеринарних наук, доцент

Карповський Валентин Іванович,

Національний аграрний університет,

в. о. завідувача кафедри
фізіології,

патофізіології та імунології
тварин.

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет,
кафедра фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин.

Захист дисертації відбудеться ” 30 ” червня 2006 року о 14 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській
національній академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за
адресою: 79010, м.Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий ” 25 ” травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук
Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Більшість важких металів виявляють високу біологічну
активність, однак окремі з них зумовлюють токсичний вплив навіть за
незначного вмісту в організмі. Вони здатні нагромаджуватися у тканинах
тварин і трофічним ланцюгом потрапляти в організм людини у небезпечних
кількостях. Наслідки довготривалої дії невисоких рівнів важких металів
виявляються в організмі людини і тварин повільно і погано розпізнаються.
Надходження в організм окремих металів у більших кількостях може
порушувати процеси обміну речовин, а нагромадження в організмі кадмію,
свинцю, ртуті, миш’яку супроводжується токсичною дією (Покровская С.Ф.,
1986; Трахтенберг И.М., 1994; Ноздрюхина Л.Р, 1997; Babonas J., 1997;
Розпутній О.І., 1998; Кравців Р.Й., 1999, 2000). Погіршення екологічної
ситуації в Україні зумовлює актуальність вивчення можливості безпечного
ведення тваринництва й одержання якісної продукції харчування в окремих
біогеохімічних зонах і на територіях, що зазнали підвищеного
техногенного впливу. Враховуючи дані літератури щодо дії різних
токсичних речовин, в т. ч. техногенних, на організм тварин (Мазуркевич
А.Й. 1996, 1998; Гуфрій Д.Ф., 1997, 2002; Богданов Г.О., 2003)
актуальним є вивчення впливу окремих важких металів та їх поєднань,
зокрема кадмію і цинку на фізіолого – біохімічні процеси в організмі
великої рогатої худоби.

Однією з центральних ланок у біологічному кругообігу кадмію є тварини –
джерело продуктів харчування, з якими елемент потрапляє в організм
людини (Розпутній О.І., 1999; Засєкін Д.А., 2002). Висока лабільність
цього металу в процесах обміну речовин потребує врахування багатьох
факторів щодо його впливу на організм: вміст кадмію у кормах і воді,
інтенсивність всмоктування у травному тракті, надходження в організм і
перерозподіл між органами та тканинами, антагоністичні впливи інших
елементів (Авцын А.П., 1991; Кузнєцов С.Г., 1991; Kolacz R., 2000; Jarup
L., 2002).

Кадмій і цинк впливають на основний обмін в організмі та окремих
мінеральних елементів. Цей вплив виявляється змінами ферментативної
активності на рівні процесів всмоктування, відкладення і виділення
окремих елементів живлення, а також порушення функції різних систем
організму. Можливість отруєння кадмієм у значній степені залежить від
його взаємовідношення в організмі з цинком. Вважається, що кадмій є
специфічний антиметаболіт цинку. Однак, ряд токсичних явищ, які
викликаються дією кадмію (ураження покривів шкіри, сім’яників, яєчників,
нервових гангліїв), можна попередити згодовуванням цинку, що свідчить
про доцільність вивчення механізмів комплексної дії кадмію і цинку в
організмі тварин. За даними літератури більшість досліджень із вивчення
біологічної дії кадмію виконані на лабораторних тваринах. З’ясування
механізмів впливу кадмію і цинку на організм телиць, а також корів під
час лактації, з комплексними дослідженнями їх артеріовенозної різниці у
молочній залозі, вмісту цих елементів у крові, молоці і тканинах
проводяться вперше, що свідчить про їх новизну та актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота є
фрагментом наукової тематики Інституту біології тварин УААН та
науково-методичного центру „Фізіологія тварин”, що входить до державної
науково-технічної програми УААН ”Фізіологія і біохімія тварин.
Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” на рівні завдання
02.02. №ДР0101U003429 „Вивчити біологічні особливості формування
резистентності, адаптації і репродуктивної функції у тварин та
розробити способи їх корекції при дії радіаційного і техногенного
навантаження”, що виконувалося в лабораторії екологічної фізіології і
біохімії у 2001-2005 роках.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи — з’ясування
фізіолого-біохімічних механізмів дії на організм великої рогатої худоби
підвищених рівнів цинку і кадмію в раціонах годівлі та інтенсивності
виведення їх з молоком і кумуляції у тканинах окремих органів.

Для реалізації поставленої мети ставились наступні завдання:

-дослідити жирнокислотний склад крові і молока, вміст у них окремих
мінеральних елементів за умов аліментарного навантаження організму корів
цинком і кадмієм;

-з’ясувати фізіолого-біохімічні механізми впливу на організм підвищеного
рівня цинку і кадмію в раціонах великої рогатої худоби залежно від
умов утримання, рівня годівлі, стадії лактації;

-вивчити вплив підвищеного рівня цинку і кадмію в раціонах теличок у
окремі періоди росту й розвитку на вміст окремих мінеральних елементів і
жирних кислот у крові;

-встановити вплив підвищеного вмісту цинку і кадмію в раціоні телиць на
вміст цих елементів у шерсті;

-дослідити мінеральний і жирнокислотний склад артеріальної та венозної
крові, м?язів і тканин внутрішніх органів корів за експериментального
згодовування сульфату кадмію;

-встановити динаміку артеріовенозної різниці жирних кислот та
мінеральних елементів у молочній залозі корів за введення в раціон
сульфату кадмію;

-з’ясувати фізіолого-біохімічні механізми дії сульфату кадмію в
організмі корів за експериментального аліментарного навантаження;

-вивчити вплив експериментального навантаження організму корів сульфатом
кадмію на сорбційно-реабсорбційні процеси у молочній залозі та хімічний
склад молока.

Об’єкт дослідження: фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів під
час лактації та телиць за умов підвищеного рівня кадмію і цинку в
раціоні.

Предмет дослідження: мінеральний, морфологічний, жирнокислотний склад
крові, молока, тканин окремих органів корів, ріст і розвиток телиць,
фізіолого-біохімічні показники їх крові та шерсті.

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, клінічні, зоотехнічні,
математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше досліджено вплив

підвищеного вмісту в раціоні кадмію і цинку на фізіологічний стан
організму, окремі фізіолого-біохімічні показники крові та молока корів,
з’ясовано вплив цих елементів на вміст інших важких металів (ВМ) в
організмі. Вивчено динаміку вмісту в артеріальній і венозній крові та
інтенсивність сорбції окремих метаболітів і ВМ молочною залозою із
крові, вміст їх у тканинах окремих органів за умов п’яти-добового
експериментального навантаження сульфатом кадмію. Встановлено зв’язок
між вмістом кадмію в раціоні, крові, тканинах органів і молоці корів,
досліджено вплив його на рівень інших ВМ в організмі. З’ясовано
фізіолого-біохімічний вплив добавок цинку і кадмію в раціоні на
метаболічні процеси та реактивність організму телиць до парувального
віку. Розроблено і апробовано склад кормової добавки на основі
препарату „Сел-Плекс”, що підвищує імунобіологічну, продуктивну і
репродуктивну здатність організму корів за умов утримання їх в умовах
інтенсивного техногенного навантаження.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати позитивної
біологічної і продуктивної дії кормової добавки на основі
селеновмісного препарату „Сел-Плекс” можуть бути використані у розробці
рекомендацій із зменшення надходження важких металів із кормів раціону і
травного тракту в організм корів та виділення їх з молоком. Результати
досліджень впливу підвищеного вмісту солей цинку і кадмію в раціонах
годівлі корів і телиць на вміст цих та деяких інших елементів у крові,
шерсті й молоці можуть бути використані для уточнення допустимих
рівнів їх у кормах і раціонах для великої рогатої худоби (ВРХ). Отримані
дані експериментальних досліджень щодо аліментарного навантаження
сульфатом кадмію організму корів під час лактації і виділення його з
молоком можуть бути використані для розробки та уточнення норм і
стандартів з гранично допустимих концентрацій кадмію в організмі та
молоці корів. Результати досліджень впливу підвищеного вмісту кадмію в
раціоні корів на функціональний стан печінки і молочної залози за
концентрацією метаболітів, що досліджувались у крові, тканинах окремих
органів і молоці можна рекомендувати для включення у навчальні
посібники та програми з підготовки фахівців ветеринарної медицини.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено підбір і аналіз
наукової літератури з теми дисертації, самостійно виконано увесь обсяг
експериментальних досліджень, опрацювання та статистичну обробку
результатів, їх узагальнення та підготовку до публікацій, написання
статей і тез. Аналіз і обговорення отриманих даних, формулювання
висновків та пропозицій за матеріалами дисертаційної роботи проведено за
участю наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і
схвалені на: аспірантських конференціях Інституту біології тварин
УААН

(Львів, 2000 – 2005); міжнародних науково – практичних
конференціях “Біологічні основи підвищення продуктивності тварин”
(Львів, 2001); „Стан та

розвиток агропромислового виробництва в межах Єврорегіону „Верхній

Прут” (Чернівці, 2003); „Актуальні проблеми розвитку тваринництва” і
„Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики”
(Львів, 2004, 2005); „Екотрофологія. Сучасні проблеми” (Біла Церква,
2005); „Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва” (Львів,
2005); „Проблеми екології і ветеринарної медицини Житомирщини” (Житомир,
2005); „Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної
морфології продуктивних тварин” (Дніпропетровськ, 2005); V симпозіумі
Україна – Австрія „Сільське господарство: наука і практика” (Київ,
2004); міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених та
спеціалістів Львівської національної академії ветеринарної медицини
імені С.З. Гжицького „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки
і практики” (Львів, 2003 – 2005); міжнародних науково-практичних
семінарах „Перспективність екологічних (органічних) технологій
виробництва продукції землеробства і тваринництва (Львів, 2003 – 2005).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи та отримані
результати досліджень висвітлені в повному обсязі і опубліковані в 19
наукових працях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з таких розділів:
„Вступ”, „Огляд літератури”, „Загальна методика й основні методи
досліджень”, „Результати експериментальних досліджень”, „Аналіз і
узагальнення результатів досліджень”, „Висновки”, „Практичні
рекомендації”, „Список використаних джерел”, „Додатки”. Робота
ілюстрована 28 таблицями, 3 рисунками і 4 додатками. Список
використаної літератури включає 390 джерел, у тому числі українською
та російською мовами — 244, іншими мовами — 146.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Загальна методика й основні методи досліджень

Враховуючи актуальність вивчення підвищених рівнів важких металів у
системі корми – тварина – продукти тваринництва вибір напрямку
досліджень пов’язували з введенням у раціони великої рогатої худоби
підвищених рівнів кадмію і цинку, з’ясування фізіолого – біохімічних
механізмів їх дії на організм, вмісту у крові, молоці і тканинах
внутрішніх органів.

Експериментальна частина роботи виконана в лабораторії екологічної
фізіології і біохімії Інституту біології тварин УААН. Дослідження
проведені протягом 2000-2004рр. за схемою, наведеною у таблиці 1. Дослід
1 проведений у ТзОВ ”Україна” (с. Купче Буського району) на трьох групах
корів під час лактації (І-контрольна, ІІ і ІІІ дослідні) по 6 тварин у
кожній, української чорно — рябої молочної породи, аналогах за
віком, фізіологічним станом і продуктивністю. Тваринам ІІ групи до
раціонів годівлі додавали сульфат цинку в кількості 2,2
г/тв/добу, що відповідало 0,5 г цинку, а коровам ІІІ

групи – сульфат кадмію в кількості 9,2 мг/тв/добу, що відповідало 4
мг кадмію (низький рівень). У другій серії досліджень тварини отримували
відповідно 3,3 г/тв/добу сульфату цинку (0,75 г цинку) і — 13,8
мг/тв/добу сульфату кадмію (6 мг кадмію). Тварини І групи
використовувались як контроль.

Таблиця 1

СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ

Групи тварин К-ть тварин Періоди дослідження

Підго-товчий Дослідний Зак-люч

ний Трива-

лість

дослід-ження,

днів

стійловий (низький рівень добавки Zn i Cd) пасовищний (низький
рівень добавки Zn i Cd) пасовищний (підвищений рівень добавки Zn i Cd)

І дослід (корови 1-5 міс. лактації)

І-К 6 ОР ОР ОР 210

ІІ-Д 6 ОР ОР+ZnSO4

(2,2г/тв/добу) ОР+ZnSO4 (3,3г/тв/добу) ОР 210

ІІІ-Д 6 ОР ОР+CdSO4

(9,2мг/тв/добу) ОР+CdSO4

(13,8мг/тв/добу) ОР 210

ІІ дослід (телиці 5-10 міс. віку)

І-К 6 ОР ОР ОР 200

ІІ-Д 6 ОР ОР+ZnSO4 (600 мг/тв/добу) ОР 200

ІІІ-Д 6 ОР ОР+CdSO4 (3,5мг/тв/добу) ОР 200

ІІІ дослід (корови 6-7 міс. лактації)

І-К 4 ОР ОР ОР 5

ІІ-Д 4 ОР ОР+CdSO4 (8 мг/тв/добу) ОР 5

Виробнича перевірка (корови 1-6 міс. лактації)

І-К 50 ОР ОР ОР 364

ІІ-Д 50 ОР ОР+Сел — Плекс (6 г/тв/добу) +

цеоліт (45 г/тв/добу) ОР 364

Корови контрольної і дослідних груп утримувалися на прив’язі в типових
корівниках. Годівля нормувалася відповідно до фізіологічного стану,
продуктивності і маси тіла з врахуванням пори року (Столярчук П.З.
Боярський Л.Г., 1989), що відображають складені раціони,
водонапування централізоване, доїння дворазове на установці лінійного
типу в переносні бачки. У літній період тварин випасали на прифермських
пасовищах і підгодовували зеленими кормами. Кров і молоко для
біохімічних досліджень відбирали один раз у підготовчий період (за 10
діб до згодовування Zn i Cd) і тричі у дослідний за умов стійлового та
пасовищного утримання. Кров відбирали із яремної вени через 1,5-2 години
після ранкової годівлі та доїння, а зразки молока — із ранкового і
вечірнього надоїв у дні взяття крові.

Другий дослід проведений на 3-х групах ремонтних телиць української
чорно-рябої молочної породи, віком 5-6 місяців, по 6 тварин у кожній,
сформованих за принципом аналогів. Тваринам ІІ групи до раціону годівлі
вводили сульфат цинку, в кількості 600мг/тв/добу, а теличкам ІІІ групи –
3,5мг/тв/добу сульфату кадмію. Тварини І групи були контролем. Тварини
всіх груп утримувались в однакових умовах на прив’язі, годівля
нормована, водо-напування – централізоване з автопоїлок. Для досліджень
відбирали кров із яремної вени один раз у підготовчий період – на 5-6
місяцях, і двічі у дослід-ний – на 7-8 та 9-10 місяцях росту і розвитку,
а також корми, воду та шерсть.

Третій дослід проведений у дослідному господарстві „Оброшино” Інституту
землеробства і тваринництва західного регіону УААН на 2 групах корів
під час лактації, по 4 тварини у кожній, які були аналогами за віком,
фізіологічним станом та продуктивністю (2,8-3,2 тис. кг молока за
лактацію). Тваринам ІІ групи до раціону годівлі вводили 8 мг/тв/добу
сульфату кадмію (по 4 мг зранку і ввечері) впродовж 5 діб. Тварини І
групи вважались контролем. Кров і молоко для дослідження відбирали у
підготовчий період – за 2 доби до згодо-вування, на 1- і 5-ту доби
згодовування сульфату кадмію, а також через 24 год. після останнього
згодовування сульфату кадмію. Зразки тканин внутріш-ніх органів,
найдовшого м’яза спини, рідини рубця отримували після забою корів, який
провели на шосту добу від початку згодовування сульфату кадмію.

За результатами досліджень розроблено склад кормової добавки і проведено
виробничу перевірку ефективності її використання у годівлі корів, які
утримувалися в умовах підвищеного техногенного навантаження (агрофірма
„Білий Стік” Сокальського району Львівської області). Склад кормової
добавки розроблений на основі селеновмісного препарату „Сел-Плекс” із
включенням цеоліту. Виробнича перевірка проведена на двох групах корів,
з яких контрольна отримувала основний раціон (ОР), а дослідна
мінеральну добавку в кількості 6г/тв/добу Сел-Плексу і 45 г/тв/добу
цеоліту впродовж шести місяців лактації. Ефективність згодовування
добавки контролювали за добовими надоями, які визначали раз у місяць, а
також за показниками репродуктивної функції – тривалістю
сервіс-періоду, індексом осіменіння.

У крові визначали: лейкоцитограму, кількість лейкоцитів, загального
білка і гемоглобіну (Кондрахин И.П.и др., 1985); еритроцитів (Гаврилець
Є.С., Демчук М.В., 1966), вміст сульфгідрильних груп і глутатіону
(Петрунькина А.М., 1961; Соколовський В.В., 1962); активність
аспартат-амінотрансферази (АсАТ) і аланін-амінотрансферази (АлАТ) –
метод Райтмана і Френкеля в модифікації Капетанакі К.Г., (1962); вміст
гаптоглобіну (Кульга А.В., Воробьева Л.Ф., 1985); циркулюючих імунних
комплексів (Гриневич Ю.А.,

Алферов А.Н., 1981); молекул середньої маси (Миколайчик В.В. і
співав.,

1991); загальних, вільних і кон’югованих з сірчаною та глюкуроновою
кислотами фенолів (Палфий Ф.Ю. и др., 1974); окремих важких металів на
атомно-абсорбційному спектрофотометрі СП-115 (Кузнєцов С.Г., 1983);
вміст основних жирних кислот (Рівіс Й.Ф. та інші, 1981, 1995).
Артеріальну кров відбирали пункцією аорти (метод Логвинова Д.Д., Вольвач
Н.Д. в нашій модифікації, 2004), а венозну – із молочної вени.

У молоці корів визначали вміст жиру (Кугенев П.В., Барабанщиков Н.В.,
1983); жирних кислот (Рівіс Й.Ф. та інші, 1997), сухого і мінерального
залишку (Кравців Р.Й. і співав., 2000, 2003); окремих важких металів
(Кузнєцов С.Г., 1983).

У тканинах визначали вміст розчинного білка (Лебедев П.Т., Усович А.Т.,
1969); концентрацію основних жирних кислот (Рівіс Й.Ф. та інші 1997;
загальних, вільних і кон’югованих фенолів (Палфий Ф.Ю. и др., 1974);
активність аспартат-амінотрансферази (АсАТ) і аланін-амінотрансферази
(АлАТ) – метод Райтмана і Френкеля в модифікації Капетанакі К.Г.,
(1962); вміст окремих важких металів (Кузнєцов С.Г., 1983). У шерсті,
кормах і воді визначали вміст окремих важких металів (Кузнєцов С.Г.,
1983) та проводили зоотехнічний аналіз кормів.

Одержані цифрові дані опрацьовували статистично і визначали ступінь
вірогідності різниці (Р) між дослідженими показниками організму тварин
контрольних і дослідних груп, а також порівняно до підготовчого періоду
(Ланкин Г.Ф., 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Мінеральний і морфологічний склад крові корів за умов аліментарного
навантаження організму цинком і кадмієм. У дослідженні впливу важких
металів на організм важливе значення має рівень їх споживання з кормом і
водою та ступінь забезпеченості тварин основними елементами живлення. За
результатами досліджень вмісту окремих важких металів у кормах раціону
встановлено, що рівень кадмію у силосі, соломі та комбікормі не
перевищував допустимий рівень (ДР). Додаткове аліментарне навантаження
організму кадмієм і цинком супроводжувалося тенденцією до зростання
концентрації цих елементів у крові корів дослідних груп у пасовищний
період. За згодовування як низького, так і підвищеного сірчанокислого
цинку і кадмію у пасовищний період у крові корів зростало число
лімфоцитів. Тривале згодовування солей цинку і кадмію не впливало на
клінічний стан та показники температури, пульсу, дихання, вміст
глутатіону у відновленій формі в крові корів дослідних груп у
другий пасовищний період, проте рівень

міді, кобальту і стронцію, загального глутатіону і його окисненої форми
зростав у цей період у крові під впливом підвищених доз цинку і,
особливо,

кадмію. Отримані дані можуть свідчити про активацію відновних та
інгібування окисних процесів в організмі корів за умов дії сульфату
кадмію і, в меншій мірі, цинку.

Отже, згодовування сульфату цинку і кадмію коровам під час лактації
виявлялося змінами фізіолого – біохімічних показників крові з
підвищенням вмісту міді, кобальту і стронцію, окисненого і загального
глутатіону, числа лімфоцитів і нейтрофілів та зниженням концентрації
відновленого глутатіону й сульфгідрильних груп.

Жирнокислотний склад плазми крові корів за підвищеного вмісту цинку і
кадмію в раціонах. Дослідженнями жирнокислотного складу ліпідів плазми
крові корів встановлено суттєвий вплив сульфату цинку і кадмію на
співвідношення окремих жирних кислот та їх відносний вміст в організмі
як у стійловий, так і пасовищний періоди. Відзначені зміни в
жирнокислотному складі плазми крові корів у стійловий період можуть
вказувати на те, що й низькі рівні добавки солей кадмію і цинку в раціон
корів вплинули на бродильні процеси в передшлунках. Зокрема, їх вплив,
очевидно, зумовлював активацію бродіння, що сприяло утворенню більшої
кількості оцтової та масляної кислот і меншої – пропіонової, які
відповідно є попередниками для синтезу насичених жирних кислот з
парною і непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу. У другій
половині пасовищного утримання і згодовування підвищеної кількості солі
цинку коровам ІІ дослідної групи в їх крові зростав відносний
вміст капринової, лауринової, лінолевої, ліноленової і бегенової
кислот, але зменшувався – міристинової, пальмітинової, олеїнової і
арахідонової кислот порівняно із контрольною групою. У крові корів ІІІ
групи, яким згодовували сульфат кадмію, порівняно із коровами
контрольної групи, підвищувався рівень пальмітоолеїнової, стеаринової,
лінолевої і ліноленової кислот, але знижувався – капронової, лауринової,
міристинової, пальмітинової, олеїнової, арахідонової. Отже, вищенаведене
може вказувати на гальмування в організмі корів процесу синтезу жирних
кислот, які мають видовжений вуглецевий ланцюг і більшу кількість
ненасичених зв’язків у ньому за умов дії підвищеної кількості кадмію і
цинку в раціоні.

Жирнокислотний і мінеральний склад молока та продуктивність корів за
умов підвищеного вмісту цинку і кадмію в раціонах. У жирнокислотному
складі молока корів II і III (дослідних) груп, яким згодовували
відповідно солі цинку і кадмію, порівняно із коровами контрольної групи,
у стійловий період утримання збільшувався відносний вміст капринової,
лауринової, міристинової, пентадеканової і лінолевої кислот, але
зменшувався – стеаринової. Можливо, у цей період виявляється вплив
важких металів на біохімічні процеси за рахунок видовження вуглецевого
ланцюга насичених жирних кислот до стеаринової кислоти і десатурації
останнього до олеїнової кислоти. Відомо, що важкі метали впливають не
лише на біохімічні процеси в організмі корів, але й на їх
продуктивність. Отримані результати свідчать, що за згодовування коровам
кількостей солей цинку і кадмію, що досліджувались, середньодобові надої
молока дещо зменшувалися. Аналіз результатів досліджень вмісту важких
металів у молоці корів за умов аліментарного навантаження організму
цинком і кадмієм свідчить про наявність міжгрупових різниць у
концентрації елементів, що досліджувались за періодами досліду. Зокрема,
додаткове аліментарне навантаження організму корів цинком і кадмієм
супроводжувалося зниженням вмісту свинцю, міді та кобальту у молоці в
стійловий період і тенденцією до зростання концентрації цинку, кадмію,
свинцю, стронцію та міді у молоці корів дослідних груп у пасовищний
період. Тенденція до вищого вмісту кадмію у молоці корів ІІ і ІІІ груп у
стійловий період і вірогідно вищий рівень цього елементу у молоці корів
ІІІ групи у пасовищний період зумовлені мабуть тим, що кадмій має
високу здатність до всмоктування з кишечника та виділення з молоком.

Отже, згодовування цинку і кадмію коровам супроводжувалося збільшенням
вмісту цих елементів у молоці корів у пасовищний період, зменшенням
концентрації свинцю та міді і змінами жирнокислотного складу ліпідів
молока у стійловий період утримання.

Вміст мінеральних елементів і жирних кислот у крові та шерсті теличок за
умов підвищеного рівня цинку і кадмію в раціонах. Аліментарне
навантаження організму цинком і кадмієм підвищувало концентрацію кадмію
в крові на 4,6% у телиць ІІІ групи порівняно до контролю у віці 9-10
місяців. Встановлені вірогідні різниці вмісту кобальту, марганцю і
стронцію в крові телиць дослідної і контрольної груп у дослідний період
можуть свідчити про стимулюючий вплив цинку та кадмію у застосованих
кількостях на інтенсивність засвоєння цих елементів із корму та вміст їх
в організмі. Результати дослідження вмісту мінеральних елементів у
шерсті телиць свідчать про суттєве зростання рівня кадмію і цинку в
шерсті, що може вказувати на нагромадження цих елементів в
організмі. Згодовування цинку і кадмію теличкам суттєво впливало на
обмін інших елементів в організмі та супроводжувалося підвищенням вмісту
кобальту, марганцю і стронцію в крові та шерсті у віці 9-10 місяців, що
може бути наслідком стимулювання їх обміну у передшлунках,
всмоктування у кишечнику та метаболізму у печінці.

Дослідженнями жирнокислотного складу плазми крові телиць встановлено
суттєві міжгрупові різниці вмісту окремих жирних кислот у крові телиць
дослідних груп за умов згодовування як сульфату цинку, так і сульфату
кадмію. У плазмі крові телиць контрольної і дослідних груп на 9-10
місяцях підвищувався вміст пальмітинової, стеаринової, олеїнової та
бегенової, але зменшувався рівень лінолевої, ліноленової та арахідонової
кислот, що є наслідком вікових змін, зумовлених, очевидно, становленням
повновікового типу травлення у рубці. Однак, у плазмі крові телиць ІІ і
ІІІ (дослідних) груп, порівняно із контрольною, підвищення або
зниження вмісту відповідної кислоти в цей період є вираженішим.

Отже, вищенаведені зміни у жирнокислотному складі плазми крові телиць
дослідних груп, крім віку, можливо пов’язані з впливом добавок цинку і
кадмію на обмін жирних кислот у передшлунках через корегуючу дію цих
елементів на метаболізм мікроорганізмів рубця, а також в основному
органі з дезінтоксикаційної здатності – печінці телиць.

Вміст окремих речовин у притікаючій і відтікаючій крові та їх
артеріовенозна різниця у молочній залозі корів за умов аліментарного
навантаження сульфатом кадмію. За результатами досліджень встановлено
певні зміни гематологічних показників, що відображають фізіологічний
стан тварин та відносний вплив сульфату кадмію на функціонування
окремих органів і систем організму. Введення до комбікорму коровам
сульфату кадмію супроводжувалося вірогідним (Р(0,05-0,001) зниженням в
артеріальній і венозній крові концентрації гемоглобіну на 1-, і більше
на 5-ту доби згодовування порівняно до підготовчого періоду (рис.1).

Рис.1. Вміст гемоглобіну і загального білка в артеріальній і венозній
крові та їх АВР у молочній залозі корів за умов навантаження сульфатом
кадмію

»

@

F

d

6 J X \ i *

»

B

D

F

H

J

????????$?J

L

N

d

f

4 6 c *

?????

???

???

?????

?????

?????

?????

?????

?????

Aі 13,0% на 1-шу добу згодовування сульфату кадмію. Артеріовенозна
різниця для всіх фракцій фенолу протягом 5-ти діб досліджень була
від’ємною. Отримані дані вказують на суттєвий вплив сульфату кадмію у
кількості, що додатково згодовувалась у складі раціону, на захисні
метаболічні реакції організму корів, а також на активацію функцій
печінки з підвищенням вмісту окремих компонентів дезінтоксикаційної
системи у притікаючій і відтікаючій крові та вивільнення їх молочною
залозою.

Отже, експериментальне навантаження організму корів сульфатом кадмію
впродовж 5 діб змінювало вміст окремих речовин у крові та посилювало
сорбційну і реабсорбційну функцію у молочній залозі протягом всього
періоду досліджень.

Вміст жирних кислот у крові і тканинах окремих органів корів за
експериментального згодовування сульфату кадмію. Уміст жирних кислот у
крові корів за умов експериментального навантаження сульфатом кадмію
свідчить про його вплив на рівень окремих насичених і ненасичених
жирних кислот як у артеріальній, так і венозній крові через 1 і 5 діб
після згодовування добавки кадмію порівняно до підготовчого періоду.
Зокрема, це підтверджується вмістом пентадеканової кислоти (С15:0) у
артеріальній і венозній крові корів через 5 діб, який був вірогідно
менший та лінолевої кислоти (С18:2), вміст якої у венозній крові у цей
період був вірогідно більший, ніж у підготовчий період, що впливало на
їх артеріовенозну різницю у молочній залозі. Ступінь поглинання молочною
залозою корів окремих жирних кислот, зокрема, олеїнової та лінолевої на
5-ту добу після початку згодовування добавки кадмію був відповідно в
6,7; 2,2 і 2,5 раза менший, ніж у підготовчий період. Ці дані свідчать
про суттєве зниження сорбційної функції молочної залози корів щодо
жирних кислот за дії кадмію. Дія сульфату кадмію супроводжувалась
підвищенням вмісту лауринової, міристинової, лінолевої, арахідонової та
бегенової жирних кислот у тканинах печінки і найдовшого м’яза спини
корів дослідної групи порівняно до їх рівня у зразках цих тканин від
корів контрольної групи.

Отже, зміни у жирнокислотному складі досліджуваних тканин можуть
зумовлюватися впливом підвищеного вмісту сульфату кадмію в раціоні корів
на ліпідний обмін та метаболізм жирних кислот в організмі тварин, що
свідчить про активну роль їх в дезінтоксикаційних процесах з участю
печінки.

Мінеральний склад крові, тканин окремих органів корів за
експериментального згодовування сульфату кадмію. Експериментальне
навантаження сульфатом кадмію організму корів спричиняло тенденцію до
зростання концентрації цього елементу у крові. Встановлені вірогідні
різниці вмісту ВМ в організмі з підвищенням концентрації кобальту у
венозній крові, марганцю і свинцю в артеріальній та венозній крові на
1- і 5-ту доби згодовування, свідчать про негативний вплив кадмію на
організм тварин, що може приводити до порушення клітинного метаболізму і
викликати патології обміну мінеральних елементів та активності
ферментних систем.

Результати дослідження вмісту важких металів у окремих тканинах
дослідних корів після забою порівняно з контрольною групою свідчать, що
введення сульфату кадмію в раціон супроводжувалось збільшенням його
вмісту у тканинах печінки, нирок, серця, найдовшого м’яза спини і рубця.
Це вказує на можливість кумуляції цього елементу в організмі. Вірогідно
вищі рівні кадмію спостерігалися у тканинах печінки, нирок і рубця
корів дослідної групи, у яких вміст цього елемента перевищував їх
величини у тварин контрольної групи відповідно на 80, 49 і 71%.
Очевидно, це зумовлено тим, що кадмій швидко всмоктувався з кишечника
та відзначався високим вмістом у крові, а це сприяло нагромадженню цього
елемента в тканинах окремих органів.

Отже, введення в раціон корів сульфату кадмію впродовж 5 діб
супроводжувалося такими змінами мінерального складу крові та тканин
окремих органів і м’язів: підвищенням вмісту кадмію, кобальту і марганцю
у крові й тканинах печінки, нирок, серця і м’язів, а також зменшенням
вмісту цинку і збільшенням вмісту міді та заліза у тканинах і рідині
рубця на тлі зниження їх рівня у тканинах печінки.

Хімічний і жирнокислотний склад молока та продуктивність корів у
період аліментарного навантаження сульфатом кадмію. Відомо, що важкі
метали, корегуючи фізіолого-біохімічні процеси в організмі тварин,
впливають на їх репродуктивну і продуктивну здатність. За результатами
наших досліджень спостерігали зниження молочної продуктивності корів у
дослідний період. Зміни хімічного складу молока відбувалися за рахунок
коливань вмісту жирних кислот у ліпідах, що спостерігалися вже на 1-шу
добу після початку згодовування сульфату кадмію (рис.2). Це, можливо,
пов’язано з впливом кадмію на інтенсивність реакцій метаболізму в
ліпоїдних тканинах, оскільки деякі важкі метали беруть участь у процесах
видовження і десатурації вуглецевого ланцюга жирних кислот.

Тенденція до збільшення вмісту основних жирних кислот у ліпідах молока
корів порівняно до підготовчого періоду спостерігалася і на 5-ту добу
згодовування сульфату кадмію. У цей період у ліпідах молока виявлено
вірогідне підвищення рівня лауринової (12,7%), міристинової (5,9%),
пентадеканової (14,8%), лінолевої (12,6%) та ліноленової (10,8%) жирних
кислот порівняно до підготовчого періоду. Вплив кадмію правдоподібно
спричинив мікроелементну корекцію процесів бродіння, що, очевидно,
сприяло підвищеному утворенню пропіонової, оцтової та масляної кислот,
які слугують попередниками для синтезу насичених жирних кислот з
парною і непарною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу.

Дослідженнями вмісту основних важких металів у молоці корів встановлено
найвищу концентрацію Zn і Fe у молоці у підготовчий період. У дослідний
період концентрація цих елементів у молоці виявляла тенденцію до
зниження за зростання її для Sr, Pb, Co, Mn, Cu. Вираженіше підвищення
концентрації вказаних елементів у молоці встановлено на 5-ту добу
згодовування сульфату кадмію, що вказує на кумулюючий вплив цього
елементу на виведення інших ВМ з молоком. Висока міграційна здатність
кадмію в системі грунт-вода-рослини зумовлює ймовірність надходження
кадмію в організм сільськогосподарських тварин у підвищених кількостях і
зростання виведення його та інших ВМ з молоком за умов техногенного
забруднення довкілля цими компонентами.

Рис.2. Вміст жирних кислот у молоці корів при експериментальному
навантаженні кадмієм, мг%

Отже, введення до раціону корів сульфату кадмію впродовж 5 діб у
кількості 8 мг/тв/добу супроводжувалося змінами мінерального і
жирнокислотного складу молока та рівня добових надоїв: суттєвим
підвищенням концентрації стронцію ( у 2-3 раза), кадмію (у 1,1-1,9
раза), свинцю (у 1,1-2 раза) й міді (у 1,7 раза), насичених лауринової,
міристинової, пентадеканової і поліненасичених лінолевої та ліноленової
жирних кислот у молоці корів, зниженням функціональної активності
молочної залози, що виявлялося зменшенням секреції молока та добового
надою в цілому на 10%.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі експериментальних досліджень узагальнено
результати біологічної і продуктивної дії добавок сульфату кадмію і
цинку до раціону корів і телиць у стійловий і пасовищний періоди
утримання. На основі органічного селену і цеоліту розроблено й
апробовано у годівлі корів у зоні техногенного навантаження біологічно
активну добавку, що підвищує репродуктивну здатність і молочну
продуктивність корів. За показниками артеріовенозної різниці притікаючої
та відтікаючої крові з’ясовано фізіолого-біохімічні механізми впливу
цинку і кадмію на поглинання та виведення окремих компонентів крові
молочною залозою корів під час лактації.

Введення до раціону корів 9,2 мг/тв/добу сульфату кадмію і 2,2 г/тв/добу
сульфату цинку супроводжувалося підвищенням їх вмісту у крові на 23% і
на 50% відповідно у стійловий (Р(0,05) і на 11% та 70% у пасовищний
періоди. Збільшення кількості введення кадмію до 13,8 мг/тв/добу і
цинку до 3,3 г/тв/добу до раціону корів зумовлювало підвищення добового
споживання цих елементів на 40-70% без значного зростання концентрації
кадмію у крові та вірогідного збільшення її з 2,43 мг/л до 3,25 мг/л для
цинку (Р(0,025).

Згодовування сульфату кадмію і цинку у складі концентрованих кормів
лактуючим коровам виявлялося підвищенням у крові вмісту міді, кобальту
і стронцію, окисненого і загального глутатіону (Р(0,05), відносного
вмісту лімфоцитів (Р(0,05) і нейтрофілів (Р(0,025) та зниженням вмісту
відновленого глутатіону (Р(0,01) й сульфгідрильних груп (Р(0,002).

Додаткове введення до раціону корів сульфату кадмію і цинку змінювало
співвідношення окремих жирних кислот їх крові як у стійловий, так і
пасовищний періоди, що виявлялося:

— підвищенням відносного вмісту як насичених (каприлової, лауринової та
міристинової Р(0,05-0,001), так і ненасичених (лінолевої, арахідонової
та бегенової) жирних кислот ліпідів крові корів дослідних груп,
порівняно до рівня їх у крові корів контрольної групи впродовж
дослідного періоду;

— зменшенням відносного вмісту насичених жирних кислот (пальмітинової,
пентадеканової, стеаринової) у крові корів дослідних груп проти
контрольної у стійловий період за умов низького рівня добавки кадмію і
цинку.

Згодовування солей кадмію і цинку коровам супроводжувалося збільшенням
вмісту цих елементів у молоці корів ІІ (Zn) і ІІІ (Cd) груп у
пасовищний період (Р(0,025) та зменшенням рівня свинцю і міді (Р(0,05)
у стійловий період утримання.

У жирнокислотному складі молока корів, яким згодовували сульфат кадмію
і цинку збільшувався відносний вміст лауринової, міристинової,
пентадеканової, капронової кислот у стійловий та пасовищний періоди
утримання і лінолевої кислоти тільки у стійловий період, але зменшувався
рівень стеаринової кислоти (Р(0,001).

Уведення до раціону телиць сульфату кадмію (3,5мг/тв) і цинку (600мг/тв)
супроводжувалося змінами мінерального, жирнокислотного і морфологічного
складу крові, що виявлялося:

підвищенням вмісту кобальту, марганцю, свинцю і стронцію в крові та
шерсті (крім свинцю) телиць дослідних груп у віці 9-10 місяців порівняно
до контролю;

збільшенням числа паличкоядерних нейтрофілів і зменшенням його для
моноцитів і вмісту гемоглобіну у крові телиць обох дослідних груп
порівняно до контрольної групи;

вищим вмістом лауринової, міристинової і стеаринової жирних кислот у
крові телиць дослідних груп та нижчим рівнем пентадеканової, лінолевої,
ліноленової й арахідонової кислот.

Експериментальне навантаження організму корів сульфатом кадмію в дозі 8
мг/тв/добу впродовж 5 діб змінювало вміст окремих метаболітів у крові
та їх артеріовенозну різницю в молочній залозі, що виявлялося:

зниженням вмісту гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, загального білка,
циркулюючих імунних комплексів в артеріальній і венозній крові (Р(0,001)
та підвищенням рівня молекул середньої маси, вільних і зв’язаних з
глюкуроновою кислотою фенолів (Р(0,05) на 1- і 5-ту доби згодовування
кадмію порівняно до підготовчого періоду;

зменшенням інтенсивності сорбції з притікаючої крові молочною залозою
загального білка та зростанням від’ємної артеріовенозної різниці для
еритроцитів і зв’язаних зі сірчаною кислотою фенолів на фоні вірогідного
поглинання гаптоглобіну і циркулюючих імунних комплексів на 5-ту добу
(Р(0,05) порівняно як до 1-ї доби згодовування, так і підготовчого
періоду;

збереженням нижчого вмісту у венозній крові корів лейкоцитів,
загального білка, гаптоглобіну, циркулюючих імунних комплексів,
лауринової і пентадеканової кислот та вищого вмісту гемоглобіну, молекул
середньої маси, вільних і зв’язаних з глюкуроновою кислотою фенолів
(Р(0,05) на першу добу післядії сульфату кадмію порівняно до рівня їх у
крові у підготовчий період;

нижчим вмістом лауринової і пентадеканової жирних кислот у артеріальній
та венозній крові на 5-ту добу згодовування сульфату кадмію (Р(0,05) та
зниженням інтенсивності сорбції пальмітинової (з +0,50 мг% до +0,37
мг%), стеаринової (з +1,3 мг% до +0,53 мг%), олеїнової (з +5,03 мг% до
+0,74 мг%) та ненасичених – лінолевої (з +3,57 мг% до +1,60 мг%),
пальмітоолеїнової (з +0,16 мг% до + 0,10 мг%), ліноленової (з +2,66 мг%
до +1,06 мг%) і арахідонової ( з +0,24 мг% до +0,17 мг%) жирних кислот
молочною залозою корів порівняно з даними на початку досліду.

Введення до раціону корів сульфату кадмію у кількості 8 мг/тв/добу
впродовж 5 діб супроводжувалося такими змінами мінерального і
жирнокислотного складу молока та тканин окремих органів і м’язів, а
також рівня добових надоїв:

підвищенням вмісту кадмію, кобальту і марганцю та зменшенням вмісту
цинку у молоці й тканинах внутрішніх органів і м’язів (Р(0,05);

суттєвим підвищенням концентрації стронцію ( у 2-3 раза), свинцю (у
1,1-2 раза) й міді (у 1,7 раза) у молоці корів у період згодовування
сульфату кадмію;

підвищенням вмісту лауринової, міристинової, лінолевої, арахідонової та
бегенової (Р(0,025) жирних кислот у тканинах печінки і найдовшого
м’яза спини;

збільшенням у 2-2,5 раза вмісту міді та заліза у тканинах і рідині
рубця на тлі зменшення його у тканинах печінки;

зниженням функціональної активності молочної залози, що виявлялося
зменшенням інтенсивності секреції молока та добового надою в цілому на
10 % у період згодовування сульфату кадмію.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою зниження надходження кадмію в організм великої рогатої худоби
за умов підвищеного техногенного навантаження та високого вмісту цього
елементу в кормах доцільно збільшувати в раціонах на 30-40% нормування
цинку.

У зонах із підвищеним фоновим рівнем важких металів у кормах і воді
забезпечувати постійний контроль вмісту кадмію і цинку в молоці корів та
використовувати в їх годівлі добавку селеновмісного препарату ”Сел –
Плекс” у кількості 6 г/тв/добу і 45 г/тв/добу цеоліту.

Рекомендувати виробництву проводити контроль за вмістом кадмію і цинку в
організмі великої рогатої худоби у зонах підвищеного техногенного
навантаження з визначенням їх концентрації у кормах, молоці та шерсті
тварин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Пилипів І.І., Федорук Р.С. Жирнокислотний склад крові та молока корів,
їх продуктивність при згодовуванні цинку та кадмію // Науково-технічний
бюлетень Інституту біології тварин УААН. – Львів, 2001. – С. 49-53
(Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні молочної
продуктивності та хімічного складу молока, узагальненні результатів
дослідження і написанні статті).

Пилипів І.І. Вплив підвищеного рівня цинку та кадмію в раціоні на
хімічний склад молока та продуктивність корів // Науковий вісник
Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.
– Львів, 2002. –Т. 4 (№2), Ч. 2. – С. 96 – 101.

Пилипів І.І. Вміст деяких важких металів у крові корів, кормах і воді
у зоні техногенного забруднення // Науково-технічний бюлетень Інституту
біології тварин УААН. – Львів, 2002. – Вип. 4 (1). – С. 117 – 121.

Фізіолого-біохімічні реакції організму корів на аліментарне навантаження
сульфатом кадмію і цинку / Федорук Р.С., Вронська О.Т., Колісник
Г.В., Рівіс Й.Ф., Хомин М.М., Цап О.Ф., Кропивка С.Й., Пилипів І.І. //
Український біохімічний журнал. – 2002. – Т. 74, № 4б. — С. 109 – 110.
(Дисертант брав участь у виконанні експериментальних досліджень,
визначенні фізіолого-біохімічних показників крові, провів аналіз
отриманих даних та здійснив їх статистичну обробку).

Пилипів І.І., Федорук Р.С. Вміст жирних кислот у крові та молоці корів
за умов підвищеного рівня цинку та кадмію в раціоні // Науковий вісник
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені
С.З.Гжицького. – Львів, 2003. – Том. 5 (№4). – С. 106 – 114. (Дисертант
провів відбір матеріалу, виконав експериментальні дослідження,
узагальнив матеріали щодо вмісту жирних кислот у крові та молоці корів і
написав статтю).

Підвищений вміст окремих важких металів в раціоні та їх вплив на якість
молока і продуктивність корів / Федорук Р.С., Хомин М.М., Цап О.Ф.,
Вронська О.Т., Кропивка С.Й., Голубій Є.М., Колісник Г.В., Пилипів І.І.,

Токарчук З.Б. //Науковий вісник Львівської національної академії
ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. – Львів, 2003. –Т.5, №4. – С.
126-132. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначив вміст
окремих важких металів у крові та молоці, показники молочної
продуктивності корів, написав розділи вступ, методику та обговорення
результатів).

Пилипів І.І. Фізіолого-біохімічний статус організму та вміст кадмію в
крові телиць за умов аліментарного навантаження кадмієм і цинком //
Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини
ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Том 6 (№2), Ч. 2. – С. 138 – 142.

Fedoruk R.S., Pylypiv I.I. The content of some elements in the blood
and hair of young heifer calves due to the excessive level of cadmium
and zinc in the feed // The Animal Biology. – Lviv, 2004. – Vol.6 (1-2).
– P. 369 – 372.

(Дисертант брав участь у плануванні і проведенні досліду, провів
дослідження вмісту окремих важких металів у крові та шерсті, аналіз
отриманих результатів і написав статтю).

Пилипів І.І., Кропивка С.Й. Вікова динаміка вмісту кадмію в крові і
шерсті ремонтних телиць за умови введення в раціон сульфату цинку і
кадмію та різного рівня окремих мікроелементів у кормах і воді //
Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. – Львів,
2004. – Вип. 5, (№1-2). – С. 105 – 108. (Дисертант брав участь у
проведенні досліду, визначенні мінерального складу кормів і води та
написав статтю).

Пилипів І.І. Біохімічні показники молока і крові корів та їх
артеріо-венозна різниця у молочній залозі при експериментальному
навантаженні кадмієм // Науково-технічний бюлетень Інституту біології
тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту
ветпрепаратів та кормових добавок. –Львів, 2005. – Вип. 6, №1. – С. 134
– 138

Пилипів І.І., Федорук Р.С. Важкі метали у крові та шерсті телиць

за умови підвищеного рівня кадмію і цинку в раціоні // Науковий
вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім.С.З.
Гжицького. – Львів, 2005. – Том 7 (№1), Ч.2. – С. 186 – 190. (Дисертант
брав участь у плануванні і проведенні досліду, визначенні вмісту важких
металів у крові і шерсті та підготував статтю до друку).

Пилипів І.І., Федорук Р.С., Рівіс Й.Ф. Вплив сульфату кадмію на вміст
жирних кислот в молоці корів та їх продуктивність // Матеріали
міжнародної науково-виробничої конференції „Проблеми екології
ветеринарної медицини Житомирщини”. – Житомир, 2005. – С. 136 – 139.
(Дисертант брав участь у проведенні досліду, визначенні показників
молочної продуктивності та хімічного складу молока, узагальнив
матеріали щодо вмісту жирних кислот у молоці корів та написав статтю).

Ковальчук І.І., Федорук Р.С. Дезінтоксикаційна здатність організму корів
за умов експериментального навантаження кадмієм // Науковий вісник
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.
Гжицького. – Львів, 2005. – Том 7, №3 (26), Ч. 2. – С. 51 – 55.
(Дисертант брав участь у плануванні і проведенні досліду, визначенні
вмісту фенольних сполук у

тканинах внутрішніх органів і крові та написав статтю).

Вміст жирних кислот у печінці і крові та їх артеріовенозна різниця в
молочній залозі лактуючих корів при введенні в раціон сульфату кадмію /
Ковальчук І.І., Федорук Р.С., Янович В.Г., Рівіс Й.Ф. // Біологія
тварин. – Львів, 2005. – Том 7, № 1-2. – С. 89 – 93. (Дисертант
організував дослід, брав участь у дослідженні крові і тканин печінки,
аналізі результатів і написанні статті).

Ковальчук І.І., Федорук Р.С. Вміст окремих важких металів у молоці і
тканинах корів при експериментальному навантаженні кадмієм // Вісник
Дніпропетровського аграрного університету. –Дніпропетровськ, 2006. –
№1. – С. 58 – 62. (Дисертант організував дослід, провів дослідження
вмісту окремих важких металів у молоці і тканинах корів та написав
статтю).

Застосування біологічно активних домішок у годівлі корів для підвищення
продуктивності і репродуктивної здатності за умов техногенного
навантаження на довкілля (Методичні рекомендації) / Федорук Р.С.,
Голубій Є.М., Ковальчук І.І., Рівіс Й.Ф., Хомин М.М., Цап О.Ф., Кропивка
С.Й. – Львів, 2006. – 47 с. (Дисертант брав участь в узагальненні
результатів експериментальних досліджень та підготовці рекомендацій до
друку).

Пилипів І.І. Метаболічні реакції організму телиць за умов підвищеного
рівня кадмію і цинку в раціоні // Матеріали І-ї міжнародної
науково-практичної конференції, 8-10 жовтня 2003р. – Чернівці, 2003. –
C. 54 –55.

Fedoruk R.S., Pylypiv I.I. The excessive level of some heavy metals in
feed; cadmium and zinc content in the blood and hair of heifer calves //
Agriculture: science and practice: materials of V symposium Ukraine –
Austria (9-11 September 2004) / — K.: ZAT „Nichlava”, 2004. – P.113.
(Дисертант брав участь у проведенні досліду, аналізі отриманих
результатів, написанні та підготовці

тез, виступив з доповіддю).

Пилипів І.І., Федорук Р.С., Рівіс Й.Ф. Високомолекулярні жирні кислоти
молока корів та їх продуктивність за умов застосування сульфату кадмію
// Матеріали І-ї міжнародної науково-практичної конференції
„Екотрофологія. Сучасні проблеми”. – Біла Церква, 2005. –С. 39 – 40.
(Дисертант організував дослід, провів відбір матеріалу, визначив
показники хімічного складу молока, провів аналіз отриманих результатів
та описав їх у статті).

Ковальчук І.І. Фізіолого-біохімічні показники крові, молока і тканин
організму великої рогатої худоби при аліментарному навантаженні кадмієм
і цинком.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук
за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівська
національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, Львів,
2006.

У дисертації наведено дані про вплив на організм великої рогатої
худоби підвищених рівнів цинку і кадмію в раціонах годівлі,
трансформацію їх з молоком та кумуляцію у тканинах окремих органів.
З’ясовано фізіолого-

біохімічний вплив добавок цинку і кадмію в раціоні на метаболічні
процеси та реактивність організму телиць. Відзначено, що сульфат кадмію
виявляв вираженіший інгібуючий ефект на біосинтез жирних кислот та
метаболізм в організмі телиць, ніж сульфат цинку.

З’ясовано дію важких металів на концентрацію інших елементів в
організмі, а також динаміку вмісту в артеріальній і венозній крові та
інтенсивність сорбції окремих метаболітів і важких металів молочною
залозою із крові, концентрацію їх у тканинах внутрішніх органів за умов
п’яти-добового експериментального навантаження сульфатом кадмію. Під
впливом кадмію встановлено зниження функціональної активності молочної
залози, що виявлялося зменшенням секреції й виведення молока та добового
надою в цілому.

Розроблено і апробовано склад кормової добавки на основі препарату
„Сел-Плекс”, що підвищує продуктивну і репродуктивну здатність
організму корів за умов утримання їх в зоні підвищеного техногенного
навантаження.

Ключові слова: фізіологія, біохімія, корови, телиці, тканини, кров
артеріальна і венозна, молоко, кадмій, цинк.

Ковальчук И.И. Физиолого-биохимические показатели крови, молока и тканей
организма крупного рогатого скота при алиментарной нагрузке кадмием и
цинком. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по
специальности 03.00.13. – физиология человека и животных.- Львовская
национальная академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого, Львов,
2006.

В диссертации приведены данные о влиянии на организм коров повышенного
уровня цинка и кадмия в рационах питания, трансформацию с молоком и
кумуляцию в тканях отдельных органов. Установлено, что скармливание
сульфата кадмия и цинка лактирующим коровам способствовало изменению
физиолого–биохимических показателей крови с повышением содержания меди,
кобальта и стронция, числа лимфоцитов и нейтрофилов, а также изменениями
соотношения отдельных жирных кислот в крови в условиях стойлового и
пастбищного содержания.

Изучено физиолого-биохимическое влияние добавок цинка и кадмия в рационе
на метаболические процессы и реактивность организма телок. Установлено,
что сульфат кадмия оказывал более вираженный эффект на биосинтез жирных
кислот и метаболизм в организме телок, чем сульфат цинка. Введение в
рацион телок сульфата кадмия и цинка сопровождалось изменениями
минерального, жирнокислотного и морфологического состава крови и
вызывало повышение содержания кобальта, марганца, свинца и стронция в
крови и шерсти (кроме свинца) телок в возрасте 9-10 месяцев, а также
высшим содержанием лауриновой, миристиновой и стеариновой жирных кислот
в крови телок и более низким содержанием пентадекановой, линолевой,
линоленовой и арахидоновой кислот.

Изучено влияние тяжелых металлов на концентрацию других минеральных
элементов в организме, динамику содержания их в артериальной и венозной
крови, а также интенсивность сорбции отдельных метаболитов и тяжелых
металлов молочной железой из крови, концентрацию их в тканях внутренних
органов в условиях 5-ти суточной экспериментальной нагрузки сульфатом
кадмия. Под влиянием кадмия установлено изменение жирнокислотного и
минерального состава крови и молока, снижение функциональной активности
молочной железы, что вызывало уменьшение секреции молока и суточного
удоя на 10%. Отмечены изменения содержания отдельных метаболитов в
крови, а также их артериовенозной разницы в молочной железе. Установлено
повышение содержания кадмия, кобальта и марганца, а также уменьшение
содержания цинка и меди в молоке и тканях внутренних органов;
увеличение в 2-2,5 раза концентрации меди и железа в тканях на фоне
уменьшения их содержания в тканях печени; существенное повышение
концентрации стронция ( в 2-3 раза), свинца (в 1,1-2 раза) и меди (в
1,7 раза) в молоке коров.

Экспериментальная нагрузка коров сульфатом кадмия в течении 5-ти суток
проявлялась более низким содержанием лауриновой и пентадекановой жирных
кислот в артериальной и венозной крови и снижением интенсивности сорбции
пальмитиновой, пальмитоолеиновой, стеариновой, олеиновой, линолевой,
линоленовой и арахидоновой жирных кислот молочной железой сравнительно
с исходным периодом. В тканях печени установлено повышение содержания
лауриновой, миристиновой, линолевой, арахидоновой и бегеновой жирных
кислот.

Установлено снижение содержания гемоглобина, еритроцитов, лейкоцитов,
гаптоглобина, циркулирующих имунных комплексов в артериальной и венозной
крови. Отмечено влияние сульфата кадмия на метаболические реакции
организма коров, что вызывало активацию функции печени с повышением
содержания фенольных соединений – основных компонентов
дезинтоксикационной системы в артериальной и венозной крови и выдиление
их молочной железой.

Экспериментальная нагрузка организма коров сульфатом кадмия в течении 5
суток предопределяла повышение активности АлАТ в артериальной и АсАТ в
венозной крови на пятые сутки опытного периода с ростом ее уровня для
этих ферментов в венозной крови в заключительный период исследований.
Активность аминотрансфераз при условиях экспериментальной нагрузки
организма коров сульфатом кадмия повышалась в тканях почек и сердца
сравнительно с контрольными животными. Кратковременное скармливание с
кормами сульфата кадмия коровам сопровождалось достоверным уменьшением
содержания белка в тканях печени и почек.

Разработан состав кормовой добавки на основе препарата “Сел-Плекс”,
которая повышает продуктивную и репродуктивную функции организма коров в
условиях содержания их в зоне повышенной техногенной нагрузки.

Ключевые слова: физиология, биохимия, коровы, телки, ткани, кровь
артериальная и венозная, кадмий, цинк.

Kovalchuk I.I. Physiologico-biochemical indices in blood, milk and
tissues of cows organism after alimentary loading by zinc and
cadmium.-Manuscript.

The dissertation for getting the scientific degree of the candidate of
veterinary science on a speciality 03.00.13 – physiology of human and
animals.- Lviv National Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.
Gzhytskyj, Lviv, 2006.

Thesis data about influence on cows organism of the higher levels of
zinc and cadmium in the rations, transformation of them with milk and
cumulation in tissues of separate organs. It is shown, that the
physiologico – biochemical influence of additions of zinc and cadmium in
a ration on metabolic processes and reactivity of heifers organism. It
is marked, that the sulfate of cadmium exposed the more expressed effect
on the biosynthesis of fatty acids and metabolism in the organism of
heifers, than sulfate of zinc.

It was shown the influence of heavy metals on the concentration of
different elements in organism and also dynamics of content in an
arterial and vein blood and intensity of sorbtion of separate
metabolites and heavy metals by a milk gland from blood, concenstration
of them in the tissues of internal organs under the five days
experimental increasing of sulfate of cadmium. Under the influence of
cadmium it was noticed the decreasing of functional activity of milk
gland, that meant the reduction of secretion and dectroying of milk and
the day?s yield on the whole.

It is developed and the approved composition of forage addition on the
basis of preparation “Sel-Pleks”, that promotes production and
reproduction power of cows organism on the condition of their location
in the area of the promoted loading.

Key words: physiology, biochemistry, cows, heifers, tissues, blood
arterial and vein, milk, cadmium, zinc.

PAGE 1

Похожие записи