ЛЬВІВСЬКА національна АКАДЕМІЯ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

імені С.З.ГЖИЦЬКОГО

КОЗЕНКО

ОКСАНА ВІТАЛІЇВНА

УДК: 636.2.068:619:613

Фізіологічний статус великої рогатої худоби за умов впливу абіотичних
чинників середовища

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрах гігієни тварин і ветеринарно-санітарної та
радіологічної експертизи Львівської національної академії ветеринарної
медицини імені С.З.Гжицького.

Наукові консультанти: доктор біологічних наук, професор, академік УААН,
заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини імені
С.З.Гжицького, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної
експертизи, ректор;

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки
України Демчук Михайло Васильович, Львівська національна академія
ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, завідувач кафедри гігієни
тварин.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Колтун Євстахій Михайлович, Львівська національна академія ветеринарної
медицини імені С.З.Гжицького, професор кафедри клінічної діагностики;

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Богданов
Григорій Олександрович, Українська академія аграрних наук, заступник
академіка секретаря відділення зоотехнії;

доктор ветеринарних наук, професор Гончаренко Володимир Михайлович,
Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни і
технології виробництва продуктів тваринництва.

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет.

Захист відбудеться «_9_» _червня___ 2004 р. о _10_ год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий «_7_» __травня______ 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доцент Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: За останні 15 років різко погіршився екологічний стан
навколишнього середовища, зокрема на великих просторах західних областей
України. За даними вчених, кількість токсичних речовин, які надходять у
навколишнє середовище, перевищила 400 тисяч назв. Цьому сприяє значне
розширення мережі промислових підприємств, збільшення кількості відвалів
і сховищ шахт (Смоляр Н.І. та співавт., 1999); використання, інколи в
надмірних кількостях, мінеральних добрив, гербіцидів та інших
отрутохімікатів (Барабой В.А., 1996; Кравців Р.Й. та співавт., 2000;
Гуфрій Д.Ф. та співавт., 2001). Лише аварія на Чорнобильській АЕС стала
причиною забруднення більш ніж 377 тис. га переважно північно-західного
регіону (Асташева Н.А. та співавт., 1991; Пристер Б.С. та співавт.,
1991; Фукс П., Богданов Г. та співавт., 1999; Високос М.П., Савченко
І.Г., 1997; Засєкін Д., 1999). До того ж обширні території
Тернопільської, Рівненської та Волинської областей зазнали забруднення
зі щільністю від 1 до 15 Кі/км2 за цезієм-137. Лише у Волинській області
такого забруднення зазнали 167 населених пунктів, в яких проживає 144
188 чоловік дорослого населення та 46014 дітей.

За останнє десятиріччя тваринницька галузь, зокрема скотарство, зазнала
занепаду. Причин для цього було чимало. Це перехідний період, зміна форм
власності, розпад колективних господарств, невдала спроба на забруднених
територіях замінити молочне скотарство на м’ясне, масове вибракування
худоби в багатьох господарствах Полісся. В цьому регіоні переважно
розводили червоно-польську худобу, яка на даний час майже зникла. За
останні 10-20 років найбільш поширеною є чорно-ряба порода, яка добре
пристосована до специфіки місцевих умов і тому заслуговує на збереження
(Богданов Г.О., Савченко Ю.І. та співавт., 1997).

Незважаючи на всі проблеми і труднощі, сільськогосподарська діяльність є
невід’ємною частиною життя населення радіаційно забруднених територій.

За сучасних умов проведенням дослідів безпосередньо на базі
тваринницьких ферм неможливо виділити дію якогось одного чинника на
організм тварини. Як правило, всі шкідливі чинники діють на організм
комплексно, при цьому один із них часто посилюється дією іншого. Все це,
як правило, відбувається на тлі недоліків технологічного порядку,
зокрема гіподинамії, незбалансованості раціонів через нестачу кормів і
низьку їх якість (Зубець М.В., 2000), одностороннього живлення якимось
одним кормом тощо. Дія радіоактивного випромінювання на організм, як і
отрутохімікатів та недоліків годівлі й утримання, шкідливо впливає на
обмін речовин, органи кровотворення, імунний захист і відтворну
здатність тварин. Враховуючи багаточисельні функції крові щодо
підтримання продуктивності тварин та імунного захисту в профілактиці
захворювань, питання дослідження та відпрацювання способів зменшення
шкідливого впливу радіоактивного випромінювання та інших негативних
чинників навколишнього середовища на організм дорослих тварин і
молодняку надзвичайно актуальні. Саме тому даний аспект набуває
особливої гостроти і актуальності в сучасних умовах. Властиво з цих
міркувань нами було приділено особливу увагу вивченню фізичних
властивостей, морфологічного і біохімічного складу крові великої рогатої
худоби за дії несприятливих екологічних, кліматичних і технологічних
чинників навколишнього середовища. Ці питання, за даними зарубіжної
літератури, є маловивченими, а в Україні розробляються вперше.
Дослідження цих питань має як теоретичне, так і практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами , планами, темами. Робота –
розділ комплексної спільної теми кафедри гігієни тварин та
ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської
національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького (номер
державної реєстрації 0197 U-007262).

Мета і задачі дослідження: Метою нашої роботи було вивчити інтер’єрні
особливості організму великої рогатої худоби чорно-рябої породи за
впливу сукупної дії несприятливих (екологічних, кліматичних і
технологічних) чинників навколишнього середовища, екстер’єрні показники
та продуктивність тварин, морфологічний та біохімічний склад крові
залежно від кількості в ній лейкоцитів; сезонні зміни морфологічного і
біохімічного складу крові; вплив підвищеної температури повітря на
показники крові; вплив віку та тривалості їх перебування в забрудненій
радіонуклідами зоні на склад крові корів і молодняку; ефективність
парентерального введення тривітаміну та корекції раціонів полісолями
мікроелементів; імунологічну відповідь організму на внутрішньошкірне
введення гістаміну; показники крові молодняку за впливу аерозольної
дезінфекції повітря; лабільність білків плазми крові та вплив сукупності
несприятливих чинників середовища на ендогенну інтоксикацію організму.

Об’єкт дослідження. Функціональний стан організму корів, новонароджених
телят, молодняку 7-8-місячного віку та бугаїв-плідників залежно від
впливу несприятливих технологічних і екологічних чинників.

Предмет дослідження. Кров і плазма крові від корів, телят і
бугаїв-плідників, тривітамін, полісолі мікроелементів, загальна
імунологічна реактивність та ендогенна інтоксикація організму.

Методи дослідження. Морфологічні, фізіолого-біохімічні, зоогігієнічні,
зоотехнічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне
вивчення гігієнічних умов утримання, екстер’єрних показників, фізичних
властивостей, морфологічного складу і біохімічних показників крові, що
характеризують білковий, вуглеводний та фосфорний обміни у великої
рогатої худоби у зв’язку з віком, сезоном року, умовами годівлі,
технологічними та екологічними чинниками, тривалістю перебування під
впливом низьких рівнів радіонуклідного забруднення в чотирьох областях
західного регіону України (Львівська, Волинська, Рівненська,
Тернопільська).

Встановлено, що тривала сукупна дія несприятливих чинників
навколишнього середовища впливає на екстр’єрні показники великої рогатої
худоби. Тварини не відповідають стандарту для породи за живою масою,
основними зоотехнічними промірами та показниками продуктивності.

Доведено, що парентеральне введення тривітаміну (в дозі 5 мл через
кожних 10-14 днів протягом зимівлі) і корекція раціону полісолями
мікроелементів не можуть компенсувати незадовільної годівлі і позитивно
впливають лише на нормалізацію окремих показників крові. У
новонароджених телят, отриманих від таких матерів, встановлено незначне
збільшення живої маси і кількості лейкоцитів, загального білка, бета- та
гама-глобулінів. Встановлено, що застосування малотоксичного препарату
“Хлоран” для аерозольної дезінфекції повітря, при наявності тварин є
лише додатковим стресовим чинником при незадовільній годівлі. Але за
умови покращення годівельного фактора в крові з’являються більш
осмотично резистентні форми еритроцитів, незначно збільшуються рівні
імуноглобулінів і церулоплазмін.

Доведено, що реакція сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ) є чутливим
індикатором стану довкілля, а її застосування доцільне для оцінки
ендогенної інтоксикації організму за впливу несприятливих чинників
довкілля та проведення аерозольної дезінфекції повітря при наявності
тварин. Парентеральне введення тривітаміну незначно оберігає організм
від ендогенної інтоксикації. Встановлено, що імунологічна реактивність
великої рогатої худоби (на введення гістаміну) із забрудненої
радіонуклідами зони має дуже велику залежність від умов годівлі.
Показники лабільності білків плазми крові великої рогатої худоби є
чутливим індикатором функціонального стану гепатоцитів.

Наукова новизна проведених досліджень захищена 1 патентом України.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами вивчення
інтер’єрних показників великої рогатої худоби розроблені і видані:
«Методичні рекомендації для покращення продуктивних якостей великої
рогатої худоби на фермах західних областей України, які зазнали
техногенного забруднення», схвалені і рекомендовані до видання на
засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і
птахівництва науково-технічної Ради Міністерства аграрної політики
України. Протокол №5 від 8 листопада 2002 року; «Методичні рекомендації
щодо методів оцінки функціонального стану організму великої рогатої
худоби, яка утримується в зонах з техногенним забрудненням західних
регіонів України», схвалено і рекомендовано до видання науково-технічною
Радою Державного департаменту ветеринарної медицини, реєстр. №15-14/511
від 27 листопада 2002 року, а також є можливість поповнити спеціальну
літературу новими нормативними величинами показників крові корів,
бугаїв-плідників і молодняку у зв’язку з сукупною дією негативних
чинників технологічного та екологічного походження.

Результати роботи використовуються в навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача. При виконанні дисертації здобувачем
самостійно здійснений весь обсяг методичної й експериментальної роботи,
проведені гематологічні, біохімічні і зоотехнічні дослідження під
керівництвом наукових консультантів. Однак окремі експериментальні
дослідження проведені спільно із Є.С.Гаврилець, Е.М.Охріменко та
І.П.Ульянюком, які є співавторами наших праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
представлені, обговорені та схвалені на: науково-практичному
семінарі-симпозіумі (14-16 березня 1995 р.) м. Кузнецовськ; другому
міжнародному міжкафедральному симпозіумі з питань гігієни тварин,
Львів, 1996 р.; miendzynarodowej Sesji Naukowej (19-20 wrzesnia),
Lublin, 1995 r.; міжнародній науково-практичній конференції (24-26
вересня) м. Харків, 1997 р.; науково-виробничій конференції, присвяченій
190-річчю вищої ветеринарної освіти в Росії, Санкт-Петербург, 1998 р.;
міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи
їх вирішення”, присвяченій 50-річчю зооінженерного факультету – 1999 р.
(7-8 жовтня), м. Львів; третій міжнародній науково-практичній
конференції “Шляхи вирішення проблем сучасного тваринництва (4-5
листопада) Вітебськ, Білорусь, 1999 р.; міжнародній науковій конференції
“С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука”, присвяченій 100-річчю від дня
народження Степана Гжицького (4-6 травня), 2000 р., Львів; третій
міжнародній конференції “Актуальні проблеми біології в тваринництві”
(6-8 вересня), м. Боровськ, Росія 2000 р.; міжнародній
науково-методичній конференції “Сучасні проблеми екології та гігієни
виробництва продуктів тваринництва” (19-20 жовтня), Вінниця, 2000 р.;
міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку
сучасної зооветеринарної науки”, присвяченій 120-річчю від часу
заснування ветеринарної школи у Львові (4-6 жовтня), Львів, 2001 р.

Публікації: за матеріалами дисертації опубліковано 37 робіт. З них
статей у наукових виданнях 25 (10 одноосібних), у працях міжнародних,
загальнодержавних та галузевих з’їздів, симпозіумів і конференцій 9,
методичних рекомендацій 2, деклараційний патент 1.

Cтруктура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з таких
розділів: “Вступ”, “Огляд літератури”, “Матеріали і методи досліджень”,
“Результати досліджень”, “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”,
“Висновки”, “Пропозиції виробництву” та “Додатки”. Дисертація викладена
на 360 сторінках комп’ютерного набору, ілюстрована 84 таблицями, 25
рисунками і 29 додатками. Список використаної літератури містить 505
джерел, в тому числі 91 іноземне.

загальна методика та основні методи досліджень

В експериментальній частині роботи вивчали інтер’єрні особливості
організму великої рогатої худоби чорно-рябої породи, залежно від впливу
несприятливих (екологічних, кліматичних і технологічних) чинників
навколишнього середовища. Проведено 13-ть серій дослідів, зміст яких
наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Схема проведення досліду

Назва господарства Область n Екологічна ситуація Підлягали вивченню

1 2 3 4 5

В усіх господарствах

Гігієнічні умови утримання і годівлі тварин

АТСТзОВ “Звенигород”

КСП “Світанок”

КСП “Галузія” Львівська

Волинська

Волинська 16

25

25 Сприятлива

Несприятлива

Несприятлива Сукупний вплив несприятливих чинників на показники
продуктивності і екстер’єру корів

АТСТзОВ “Звенигород”

КСП “Збруч”

КСП “Маяк”

КСП “Промінь”

КСП “Світанок”

КСП “Галузія” Львівська

Тернопіль.

Тернопіль.

Рівненська

Волинська

Волинська 16

46

16

26

21

20 Сприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива Поширення лейкозу та особливості морфологічного і
біохімічного складу крові корів, залежно від кількості в ній лейкоцитів

АТСТзОВ “Звенигород”

КСП “Промінь”

КСП “Маяк”

КСП “Надслучанська” Львівська

Рівненська

Рівненська

Рівненська 15

15-28

20-28

20-15

Сприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива Сезонні зміни фізичних, морфологічних і біохімічних
показників крові корів

КСП “Збруч”

КСП “Маяк”

КСП “Промінь” Тернопіль.

Тернопіль.

Рівненська 5

5

26 Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива Показники крові телят і молодняку залежно від способу
утримання

КСП “Промінь” Рівненська 16 Несприятлива Вплив спекотної погоди на
показники крові корів

КСП “Промінь” Рівненська 16 Несприятлива Вплив спекотної погоди на
показники крові 7-8 місячного молодняку

КСП “Промінь”

КСП “Маяк” Рівненська

Рівненська 15

29 Несприятлива

Несприятлива Склад крові корів залежно від віку і тривалості
перебування в забрудненій радіонуклідами зоні

КСП “Світанок”

КСП “Галузія”

Племоб’єднання

Племстанція Волинська

Волинська

Волинська Львівська 20

20

10

9 Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Сприятлива Ефективність парентераль-ного введення тривітаміну і
корекції раціону полісолями мікроелементів

КСП “Світанок”

КСП “Галузія” Волинська

Волинська 6

7 Несприятлива

Несприятлива Показники крові телят, одержаних від корів, яким вводили
тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів

1 2 3 4 5

КСП “Маяк”

КСП “Надслучанська”

КСП “Світанок”

КСП “Галузія”

Племоб’єднання Рівненська

Рівненська

Волинська

Волинська

Волинська 20

10

12

10

10 Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива Загальна імунологічна відповідь організму тварин на
внутрішньошкірне введення гістаміну

Навчально-дослідне господарство

“Дублянське” Львівська 6 Сприятлива Вплив аерозольної дезінфекції
повітря на показники крові молодняку

КСП “Надслучанська”

КСП “Маяк”

КСП “Світанок”

КСП “Галузія”

Племоб’єднання

Навчально-дослідне господарство

“Дублянське”

Рівненська

Рівненська

Волинська

Волинська

Волинська

Львівська

35

20

25

25

10

6

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Несприятлива

Сприятлива Показники лабільності білків плазми крові дорослих тварин і
молодняку

АТСТзОВ “Звенигород”

СФГ “Дермань”

КСП “Світанок”

КСП “Галузія”

Племоб’єднання

Навчально-дослідне господарство

“Дублянське”

Львівська

Рівненська

Волинська

Волинська

Волинська

Львівська

8

8

26

27

10

6

Сприятлива

Задовільна

Незадовільна Незадовільна

Незадовільна

Сприятлива

Рівень ендогенної інтоксикації організму великої рогатої худоби під
впливом сезонного, технологічного і екологічного чинників

У всіх господарствах, де проводилася експериментальна частина роботи,
корови утримувалися зимою в приміщеннях на прив’язі, а літом їх випасали
на пасовищі. Бугаїв-плідників утримували в боксах, без прив’язі, а
влітку лише на Дрогобицькій племстанції забезпечували їх перебування на
вигульних майданчиках. Телят утримували залежно від віку: в
індивідуальних, далі в групових клітках, а пізніше на прив’язі. Годівля
бугаїв-плідників на Дрогобицькій племстанції була повноцінна, а на
Волинському племоб’єднанні – незбалансована. У селянсько- фермерському
господарстві (ФСГ) “Дермань” та КСП “Маяк” Рівненської області умови
годівлі корів були задовільні, в акціонерному товаристві
сільськогосподарських товаровиробників (АТСТзОВ) “Звенигород” – умовно
задовільні, на інших фермах – незадовільні.

З огляду на масову вибраковку поголів’я, усі приміщення були заповнені
тваринами на 1/2 або 1/3 своєї місткості, що позитивно вплинуло на
показники мікроклімату.

Дослідним групам тварин у восьмій серії дослідів, протягом усього
стійлового періоду утримання, двічі на місяць вводили внутрішньом’язово
(коровам по 5 мл, а бугаям-плідникам по 10 мл) тривітамін, виготовлений
Київським вітамінним заводом (в 1 г препарату було вітаміну А – 10 000
МО, D – 16 000 МО, Е – 20 мг) та з кормом згодовували, відповідно до
інструкції, у вигляді полісолей (KJ; CoCl2; ZnSO4; MnSO4; CuSO4),
виготовлених Волинською державною лабораторією ветеринарної медицини.
Доза полісолей для однієї тварини становила (в перерахунку на діючий
препарат) в мг: йоду – 4, кобальту – 15, цинку – 125, марганцю – 125,
міді – 90. Препарат у формі свіжовиготовленого розчину згодовували з
кормом два рази на тиждень протягом 30 діб, потім робили 30-денну
перерву. Контрольні групи тварин жодних добавок не отримували. Кров для
дослідження від усіх тварин брали з яремної вени до годівлі, з
дотриманням усіх правил асептики і антисептики.

При виконанні роботи використовували наступні методи досліджень:

Статистичний: проаналізовано радіологічну документацію, яка стосується
радіоактивного забруднення зони розташування господарств.

Зоогігієнічні: в холодну пору року в приміщеннях для тварин визначали
температуру і відносну вологість повітря – статичним психрометром, вміст
аміаку – переносним газоаналізатором УГ-2. Аерозоль дезінфікуючого
засобу – 1% розчин “Хлоран” у дозі 16,5 мг/м3 діючої речовини одержували
за допомогою струминного аерозольного генератора при тиску в системі
4,5-5,5 атм. Тривалість обробки повітря при наявності тварин становила
60 хв.

Зоотехнічні: визначали поживність раціонів і брали зоотехнічні проміри,
за якими вираховували індекси будови тіла тварин.

Фізичні властивості крові: осмотичну резистентність еритроцитів (ОРЕ) у
гіпотонічних розчинах натрію хлориду; швидкість осідання еритроцитів
(ШОЕ) – у капілярах Панченкова під кутом 45(; гематокритну величину
– центрифугуванням крові протягом 30 хв. при 3 тис. обертів/хвилину в
укорочених капілярах Панченкова; в’язкість крові і плазми –
віскозиметром.

Морфологічні показники крові: кількість еритроцитів і концентрацію
гемоглобіну – на ФЕК-М; кількість лейкоцитів – підрахунком у камері
Горяєва; диференційовану кількість лейкоцитів – у мазках крові,
фарбованих за методом Папенгейма. Такі індекси червоної крові, як
кольоровий показник (КП) і вміст гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ)
визначали розрахунковим методом.

Біохімічні показники крові: концентрацію метгемоглобіну – фотометричним
методом (за Evelyn and Malloy в модифікації М.С.Кушаковського);
неорганічного фосфору – за методом Фіске-Суббароу; фосфору АТФ – за
різницею між лабільним і неорганічним фосфором; сорбційну здатність
еритроцитів – за методом А.А.Тогайбаєва і співавторів.

В плазмі крові визначали: каротин – за методом Карр-Прайса в модифікації
Юдкіна; глюкозу – за допомогою діагностичного набору для ферментативного
визначення глюкози “Діаглюк”; активність лужної фосфатази – за кількістю
неорганічного фосфору, відщепленого від бетагліцерофосфату натрію при 38
(С протягом 1 години; загальний білок – рефрактометром РЛ-2;
співвідношення білкових фракцій – за методом Олла і Маккорда в
модифікації Карпюка; церулоплазмін за методом Ревіна; холестерин – за
методом Ілька; дифеніламінову реакцію (ДФА) – за мікрометодом Ларського
і виражали в одиницях екстинції; концентрацію імуноглобулінів за
реакцією з сульфатом цинку (ЦСТ) – за методами Литвина та Кункеля;
лабільність білків плазми крові – реакція з хлоридом кальцію за
Вельтманом.

Імунологічні показники – загальну імунологічну відповідь організму на
внутрішньошкірне введення 0,2 мл 0,1% розчину гістаміну – за товщиною
складки шкіри через 30 і 60 хв. після введення препарату безголковим
ін’єктором і діаметром інфільтрату через 60 хв. після введення
препарату.

Біометричну обробку даних здійснювали з використанням методу варіаційної
статистики (Монцевічюте-Ерінгене, 1964). Визначали середню арифметичну
(М), статистичну похибку середньої арифметичної (±m),середнє квадратичне
відхилення (?), показник суттєвої різниці між середнім арифметичним двох
варіаційних рядів за критерієм вірогідності (td) і таблицею Стьюдента.
Різницю між двома величинами вважали вірогідною при Р<0,05. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ та їх аналіз 1. Гігієнічна характеристика умов утримання тварин на фермах. Основні несприятливі чинники навколишнього середовища, які постійно діяли на організм тварин у господарствах, в яких проводилися дослідження, були до певної міри наближені, але мали різну силу. Для більшості господарств найбільш відчутним джерелом забруднення довкілля була і є постійна в малих дозах іонізуюча радіація: на території КСП “Промінь”, “Маяк” і “Надслучанська” Рівненської та “Збруч” і “Маяк” – Тернопільської областей від 1 до 15 Кі/км2, “Галузія” Волинської від 1 до 5 Кі/км2, “Світанок” і Волинського племоб’єднання до 1 Кі/км2. Територія решти господарств віднесена до умовно чистої зони. Гігієнічні умови утримання тварин на фермах, у тому числі і основні параметри мікроклімату в приміщеннях, були задовільні. Літом корів випасали на пасовищах, взимку утримували в приміщеннях на прив’язі, а бугаїв-плідників – протягом року в боксах без прив’язі. Забезпечення тварин кормами на більшості ферм не відповідало гігієнічним і годівельним вимогам. Нестача у раціоні для корів кормових одиниць в окремих господарствах досягла більше 36% до потреби, перетравного протеїну – 46%, цукру – 57%, фосфору – 43%, каротину 69% і окремих мікроелементів від 74 до 50%. Постійно діючими стресорами, крім тривалої гіподинамії, були систематичні переходи від машинного доїння на ручне, неритмічна подача кормів на ферму та інші порушення технологічного порядку. Отже, умови утримання і годівлі тварин на фермах не відповідали фізіологічним потребам організму. 2. Сукупний вплив несприятливих чинників навколишнього середовища на показники екстер’єру корів. За невідповідних гігієнічних умов утримання корів низькою була їх продуктивність. Так, в умовно чистій зоні (Львівська область) надій молока за 305 днів лактації не перевищував 1740 кг, а жива маса телят при народженні – 20 кг. В КСП “Галузія” Волинської області надій молока на корову в середньому за чотири роки становив лише 965 кг., вихід телят на 100 корів і телиць – 58, а жива маса телят при народженні – 18 кг. Після закінчення зимівлі в жодному із господарств не було корів, які б за живою масою відповідали вимогам стандарту для чорно-рябої породи. Найбільшу живу масу мали корови з АТСТзОВ “Звенигород” – 431,8(3,41 кг, а найменшу з КСП “Галузія” – 347,3(8,13 кг. Усі корови були низькорослими і вузькогрудими. Порівняно до стандарту у всіх тварин був вищий індекс довгоногості, особливо у корів із забрудненої радіонуклідами зони. У всіх тварин були різко зменшені габарити. Якщо у корів з АТСТзОВ “Звенигород” це зменшення становило 3,4 см, то у корів з КСП “Світанок” – 21,3 см, а у корів з КСП “Галузія” – 37,6 см. У всіх корів зменшеним було співвідношення живої маси до габаритів. Наведені дані свідчать про різко знижені м’ясні якості корів. Але сукупна дія усіх несприятливих чинників навколишнього середовища мала значно більший вплив на тварин із господарств, розташованих в забрудненій радіонуклідами зоні, і значно менший в умовах Львівщини. 3. Поширення лейкозу та особливості морфологічного і біохімічного складу крові, залежно від кількості в ній лейкоцитів. Проводячи дослідження крові корів через два-три місяці після проведення ветеринарною службою планової диспансеризації поголів’я, ми спостерігали значні відхилення, порівняно з фізіологічною нормою, в кількості лейкоцитів. Так, із 144 обстежених корів з шести господарств у 17 тварин встановлена лейкопенія, а у 24 – лейкоцитоз. Для зручності математичної обробки цифрового матеріалу і представлення його у таблицях усіх корів за кількістю лейкоцитів поділено на три групи: I група до 5·109/л, II – від 5 до 10 і III група – більше 10·109/л лейкоцитів. Одержані результати досліджень наведені в табл. 2. Таблиця 2 Кількість лейкоцитів, у тому числі лімфоцитів, в крові корів (109/л) Назва господарства Рівень забруднення за Cs-137, Кі/км2 Показники Групи тварин I II III 1 2 3 4 5 6 АТСТзОВ “Звенигород” Львівської області 0 n Лейкоцити Лімфоцити 1 4,10(0,000 2,47(0,000 15 6,65(0,28 3,41(0,21 0 0 0 КСП “Збруч” Тернопільської області 1-15 n Лейкоцити Лімфоцити 6 4,62(0,11 1,93(0,26 35 6,75(0,22 3,40(0,17 5 22,72(4,96 17,27(0,36 КСП “Маяк” Тернопільської області 1-15 n Лейкоцити Лімфоцити 3 4,16(0,53 1,69(0,11 10 6,22(0,29 2,61(0,35 3 22,30(1,22 19,04(1,55 КСП “Промінь” Рівненської області 1-15 n Лейкоцити Лімфоцити 0 0 0 18 7,44(0,57 3,08(0,26 8 15,52(2,96 10,97(0,28 КСП “Галузія” Волинської області 1-5 n Лейкоцити Лімфоцити 4 4,05(0,43 2,42(0,47 13 7,05(0,58 4,07(0,43 3 16,48(5,0 7,79(0,21 КСП “Світанок” Волинської області до 1 n Лейкоцити Лімфоцити 3 3,30(0,29 1,57(0,13 13 7,09(0,45 4,16(0,42 5 22,75(5,53 17,19(4,24 Серед поголів’я з Львівської області лейкоцитозу у корів не встановлено. Отже, в господарствах, розташованих на землях забруднених радіонуклідами, створюються умови для поширення лейкозу. У крові більшості груп тварин виявлено еозинофілію, а у корів I і II груп з КСП “Маяк” Тернопільської області – збільшену кількість паличкоядерних нейтрофілів – 13,0 і 11,5% відповідно. За концентрацією загального білка в плазмі крові виділялися корови з господарств, розташованих в Тернопільській області (99,5-106,7 г/л). У корів з Рівненської та Волинської областей рівень загального білка коливався в межах 68,25-78,10 г/л, а у корів першої групи з Львівської області – становив лише 66,5 г/л. У плазмі крові корів з усіх господарств зниженим був рівень альбумінів і коливався від 13,45 до 24,88 г/л, а гама-глобулінів – від 26,15 до 33,96 г/л. Стосовно цих показників суттєвої різниці між групами тварин не встановлено. У крові корів з усіх господарств кількість еритроцитів коливалася в межах від 4,28 до 5,76·1012/л. Лише у корів першої групи з КСП “Галузія” Волинської області вона була збільшена до 7,11±0,35·1012/л, проте рівень гемоглобіну перевищив 100 г/л лише у корів з КСП “Збруч” Тернопільської області. У всіх інших корів він не досягав нижньої межі фізіологічної норми. У ШОЕ та ОРЕ різниці між групами тварин не встановлено. Для корів з усіх господарств характерними були низькі рівні неорганічного фосфору. Лише у корів третіх груп, порівняно з першими та другими, були дещо вищі рівні каротину. Дуже низький рівень каротину, наближений до критичного, виявлено в плазмі крові корів з умовно чистої зони. У цих же корів найнижчими були показники церулоплазміну і холестерину. Найнижчі показники ДФА-реакції (0,044-0,051 од.) виявлені в плазмі корів з КСП “Галузія” Волинської області, проте і в даному випадку суттєвої різниці між групами корів не встановлено. Наведені дані свідчать про ураження у обстежених корів лімфоїдної та еритроцитарної систем, а також синтетичної функції печінки. Внаслідок цього, в крові багатьох корів виявлено збільшену кількість лімфоцитів переважно, малої і середньої форм, анемію, в плазмі крові – різке зниження рівня альбумінів і через це порушення А/Г співвідношення, низькі значення – ДФА реакції, головним чином у корів з КСП “Галузія”, та порівняно високі рівні церулоплазміну у корів з Волинської області. Незважаючи на те, що дослідження крові проведено в період пасовищного утримання, рівень каротину в плазмі крові корів з умовно чистої зони лише незначно перевищив критичний. 4. Морфологічний склад та біохімічні показники крові корів залежно від сезону року. Дослідження були проведені в літній, зимовий та перехідні періоди (весна та осінь) утримання на коровах, які віднесені в попередньому розділі до другої групи, тобто, кількість лейкоцитів в крові яких була в межах від 5 до 10·109/л. Встановлено, що загальна кількість лейкоцитів у крові корів мала тенденцію до сезонних коливань. Так, восени їх кількість дещо збільшувалася, порівняно з весняним і літнім періодами утримання. Диференційований підрахунок лейкоцитів вказав на тенденцію до збільшення в крові еозинофілів у літньо-осінній період утримання. Особливо збільшеною їх кількість була у корів із господарств Рівненської області, включно до 11,4-13,5%. Кількість молодих форм нейтрофілів, а саме паличкоядерних дещо збільшувалася в осінній період і значно менше їх було в крові корів взимку та навесні. Вміст загального білка знаходився в межах фізіологічної норми майже в усі пори року. Виняток складали корови з АТСТзОВ “Звенигород” у весняний і з КСП “Надслучанська” в зимовий період утримання. У них спостерігали гіпопротеїнемію, вміст загального білка у них був відповідно на 3,97 та 3,36 г/л менший за нижню межу фізіологічної норми. На 3,3 г/л перевищував верхню межу фізіологічної норми вміст загального білка у корів з АТСТзОВ “Звенигород” в осінній період утримання. А/Г співвідношення було зниженим у всіх групах тварин в усі періоди утримання. Найвищим воно було у корів з КСП “Промінь” влітку, але все ж таки на 0,29 г/л меншим за нижню межу фізіологічної норми. Дані протеїнограми (табл. 3) свідчать про гіпоальбумінемію, в основному за рахунок бета-глобулінів, вміст яких на 50% перевищував фізіологічну норму і гама-глобулінів – на 18,88-4,80%. Одержані нами результати досліджень вказують на порушення синтетичної функції печінки, яка забезпечує синтез альбумінової фракції білка. До того ж ці порушення мали місце у корів, які утримувалися як в умовно чистій від радіонуклідів зоні, так і в забрудненій. Таблиця 3 Протеїнограма плазми крові корів в різні пори року Пора року n Стат. показник Альбуміни, г/л Глобуліни, г/л Альфа Бета Гама АТСТзОВ “Звенигород” Львівської обл. Осінь Весна Літо 15 15 15 M ±m M ±m t M ±m t 19,56 1,27 15,78* 1,24 2,129 17,42 1,52 0,836 8,24 0,76 5,87 1,33 1,338 6,03 1,17 0,090 26,80 2,49 23,77 1,37 1,066 22,93 2,12 0,332 34,70 1,90 22,61**** 2,52 3,831 30,60** 1,49 2,733 КСП “Промінь” Рівненської обл. Осінь Весна Літо 20 15 15 M ±m M ±m t M ±m t 21,30 0,96 18,59 0,88 2,081 23,89*** 1,36 3,272 9,93 0,59 8,94 0,61 1,167 6,30** 0,72 2,798 16,16 0,90 21,24** 1,56 2,822 19,61 1,17 0,836 32,17 2,49 26,63 2,73 1,499 32,72 1,25 2,028 КСП “Маяк” Рівненської обл. Весна Літо 20 28 M ±m M ±m t 17,38 0,99 20,46 1,58 1,652 6,13 0,52 10,40*** 1,11 3,483 19,24 0,58 19,28 0,85 0,038 32,35 1,34 35,41* 0,42 2,179 КСП “Надслучанська” Рівненської обл. Зима Весна 20 15 M ±m M ±m t 15,91 0,72 17,74 0,84 1,654 7,93 0,40 6,97 0,67 1,230 23,94 0,95 17,95**** 0,84 4,724 20,89 0,67 34,81**** 1,47 8,635 *P < 0,05; **Р < 0,02; ***Р < 0,01; ****Р < 0,001 Отже, основною причиною гіпоальбумінемії у корів був годівельний фактор, а саме – неповноцінна годівля. В літній і осінній періоди, коли в раціон були включені зелені корми, у деяких груп тварин виявлена тенденція до нормалізації показників, а саме, до збільшення в плазмі крові вмісту альбумінів. Але, оскільки цей період короткотривалий, то вже навесні гіпоальбумінемія знову була чітко виражена. В зимово-весняний період заниженим у плазмі крові був рівень гама-глобулінів. Одночасно в цей період в крові корів була дещо збільшеною кількість лейкоцитів, що вказує на зниження захисних сил організму. Найменшу кількість еритроцитів у крові мали корови з АТСТзОВ “Звенигород” у весняний період (3,81·1012/л), влітку та восени цей показник зріс, але все ж таки залишався нижчим за фізіологічну норму. У корів з КСП “Промінь” в осінній період кількість еритроцитів була на рівні нижньої межі фізіологічної норми, а весною і влітку перевищувала її лише на 0,39 та 0,53·1012/л. Таку ж закономірність гемопоезу спостерігали у корів з КСП “Маяк” і “Надслучанська”. Відповідно дуже низькою, майже на 50% нижче нижньої межі фізіологічної норми, була концентрація гемоглобіну. Закономірно, що найнижчою вона була у корів з АТСТзОВ “Звенигород”. Також нижчою за фізіологічну норму була гематокритна величина в усіх тварин, в усі періоди утримання. Навесні вона була найменшою, найнижчий показник спостерігали у корів з КСП “Маяк” – 26,25%, що на 8,75% менше нижньої межі фізіологічної норми, а найвищий – в осінній період, зокрема у корів з АТСТзОВ “Звенигород” – 33,0%, що відповідно на 2% нижче норми. Низькими були індекси червоної крові – КП і ВГЕ у корів з КСП “Маяк” та “Надслучанська”, дещо вищими вони були у корів з АТСТзОВ “Звенигород”, найвищими, хоч і на рівні нижньої межі фізіологічної норми, восени у корів з КСП “Промінь”. Але і в цьому господарстві встановлено сезонне зниження їх рівня з високим показником вірогідності (Р<0,001). Незважаючи на те, що ШОЕ не є специфічним показником, проте вона наочно свідчить про наявність в організмі патологічного процесу. В наших дослідженнях, в усі періоди утримання корів, ШОЕ була дещо прискорена. У найсприятливіший для організму тварин період утримання (осінній) найстійкішими щодо гіпотонічних розчинів натрію хлориду були еритроцити крові корів з КСП “Промінь”. Початок їх гемолізу припадав на 0,70% розчин, в 0,60% розчині гемолізованими були 69,1% еритроцитів, нижня межа гемолізу припадала на розчин 0,54% концентрації. Наприкінці стійлового періоду утримання (навесні) найбільш стійкими виявились еритроцити крові корів з КСП “Надслучанська”. Верхня межа гемолізу припадала на 0,70% розчин натрію хлориду, в якому гемолізованими були 7,0% еритроцитів, нижня межа припадала на 0,45% розчин. У зимовий період утримання еритроцити цих корів були менш стійкими порівняно з весняним періодом утримання – на рівні 0,70% розчину гемолізувалося 6,7% еритроцитів, а в 0,60% – 56,1% клітин. Наведені дані вказують на те, що кількість еритроцитів, а також концентрація гемоглобіну в крові корів з різних господарств, розташованих як на умовно чистих, так і забруднених радіонуклідами землях, підпорядкована сезонним змінам. У пасовищний період, коли тваринам згодовували зелені корми, кількість еритроцитів, а також концентрація гемоглобіну були значно вищими, ніж у весняний період, на який вплинув рівень годівлі корів у зимовий період. Отже, з усіх чинників, які шкідливо діють на функціональний стан організму корів, найбільш потужним був годівельний. Результати ЦСТ і рівень в крові мідьоксидази, яких вважають інформативними стосовно захисних сил організму, свідчать про те, що і вони підпорядковані сезонним коливанням. Так, концентрація церулоплазміну (білка який містить понад 90% міді, що є в організмі) була найвищою у корів з КСП “Маяк” у літній період утримання і складала 1,35 мкмоль/л. У корів з АТСТзОВ “Звенигород” і КСП “Промінь” вона була значно меншою – відповідно на 0,78 та 1,03 мкмоль/л. В осінній період цей показник у корів з АТСТзОВ “Звенигород” знизився на 0,46 мкмоль/л, а у корів з КСП “Промінь”, навпаки, зріс на 0,35 мкмоль/л. У представниць з КСП “Надслучанська”, цей показник в зимовий період утримання порівняно з весняним періодом, був на 0,04 мкмоль/л вищий. Найвищий рівень ДФА-реакції спостерігали весною у корів з КСП “Надслучанська” – 0,24 од. У цей же час в інших груп тварин вона була дещо нижчою. Влітку ДФА-реакція зросла на 0,003-0,008 од і найнижчою була взимку. Значний розмах коливань був характерним для концентрації холестерину. Найменші показники його вмісту виявили у корів з АТСТзОВ “Звенигород” в літній період – 1,77 ммоль/л, весною він був на 0,26 ммоль/л вищим і найбільшим в осінній період утримання – на 0,51 ммоль/л більший за літній. У інших груп корів концентрація холестерину була значно вищою. Рівень неорганічного фосфору в крові корів мав значну амплітуду коливань, але в основному знаходився в межах фізіологічної норми. Найвищою концентрація фосфору АТФ була у корів з АТСТзОВ “Звенигород” в усі періоди. В крові корів з інших господарств його концентрація була у два-шість разів нижчою. Найвищу активність лужної фосфатази виявили в літній період утримання. У корів з КСП “Промінь” вона становила 12,98 од., на 4,8 од. нижчою була у корів з КСП “Маяк” і найнижчою – у корів з АТСТзОВ “Звенигород”. В осінній період утримання цей показник знизився, але все-таки вищим був у тварин з КСП “Промінь”. Отже, результати проведених досліджень свідчать про вплив умов годівлі та утримання тварин в різні пори року на рівень в крові певних показників і на значні переваги літнього періоду утримання. Літня пора сприяла збільшенню в плазмі крові активності лужної фосфатази та у переважної більшості корів збільшенню концентрації неорганічного фосфору і зниженню рівня фосфору АТФ. Рівень глюкози в усіх групах тварин був дуже низький. Виняток становили корови з АТСТзОВ “Звенигород” у літній період утримання, у яких рівень глюкози перевищував верхню межу фізіологічної норми на 0,85 ммоль/л. Відповідно дуже низьким, менше нижньої межі фізіологічної норми, був і вміст каротину в крові у весняний та зимовий періоди. 5. Морфологічний склад, біохімічні показники крові телят і молодняку великої рогатої худоби залежно від віку та способу утримання в господарствах забрудненої радіонуклідами зони. Як правило, в господарствах, де проводилися дослідження, новонароджених телят утримували в індивідуальних клітках, встановлених у проходах корівника, 1-2-місячних – в групових клітках по 10-12 тварин у кожній, молодняк 5-6- місячного віку – в телятнику на прив’язі, а 9-12-місячний, залежно від пори року – взимку у приміщенні на прив’язі, влітку, в суху погоду, на вигульних майданчиках, а в дощову – у приміщенні і згодовували їм скошену зелену масу. Одновікові телята з КСП “Збруч” і “Маяк” Тернопільської області відрізнялися між собою за морфологічним і біохімічним складом крові (табл. 4). Так, у крові телят з КСП “Збруч” було вдвічі більше лейкоцитів і сегментоядерних форм нейтрофілів. Рівень загального білка в плазмі крові на 8,6 г/л, ЦСТ на 0,77 од., еритроцитів на 1,24·1012/л, концентрація гемоглобіну на 66,6 г/л були більшими в телят з КСП “Збруч”. Одночасно вірогідно вищими були у них кольоровий показник (КП) і вміст гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ). Таблиця 4 Морфологічний склад і біохімічні показники крові новонароджених телят з господарств Тернопільської області Показники Стат. показники Назва господарства “Збруч” “Маяк” n = 5 n = 5 Лейкоцити, 109/л M±m t 12,44±1,46 5,05±0,42**** 4,864 Лейкоцитарна Б формула, % Е Ю П С Л М Лімфоїдні клітини М М М М М М М М 0,5 1,5 0,5 2,5 27,5 60,5 5,5 1,5 – 1,0 1,5 7,5 14,0 67,0 8,0 1,0 Загальний білок, г/л M±m t 91,2±6,85 82,6±0,43 1,253 ЦСТ, од. за В.І.Литвином M±m t 15,27±1,55 14,5±1,20 0,393 Еритроцити, 1012/л M±m t 7,50±0,58 6,26±0,42 1,857 Гемоглобін, г/л M±m t 135,0±9,27 68,4±0,32**** 7,180 Кольоровий показник, од. M±m t 0,98±0,05 0,60±0,02**** 7,056 ВГЕ, пг M±m t 17,90±1,02 10,92±0,71**** 5,616 ****Р < 0,001 Хоча обидва господарства розташовані в забрудненій радіонуклідами зоні, дещо кращі умови годівлі корів з КСП “Збруч” порівняно з КСП “Маяк” забезпечили значно вищі показники крові новонароджених телят. У крові молодняку з КСП “Промінь” Рівненської області найменша кількість лейкоцитів була у 1-2-місячних телят, дещо більше (на 1,27·109/л) їх було в крові 5-6-місячного молодняку і найбільше – у 9-12-місячного (10,26·109/л). Рівень загального білка в плазмі крові молодняку старших вікових груп був майже однаковим. Проте з віком концентрація альбумінової фракції зменшилась. В’язкість крові була найменшою у тварин віком 9-12 міс. У телят віком 1-2 місяці гематокритна величина була на 5,95% меншою, порівняно з молодняком 5-6-місячного віку і у тварин віком 9-12-місяців наближена до початкового рівня. Кількість еритроцитів була найбільшою у телят віком 1-2-місяці і в подальшому поступово знижувалася. Динаміка концентрації гемоглобіну мала деяку відмінність: найнижчою вона була у 9-12-місячного молодняку, на 4,10 г/л більшою у наймолодшої групи і незначно вищою у 5-6-місячних. Таку ж динаміку мали КП і ВГЕ. ШОЕ через одну годину у 1-2-місячних телят становила 2,33 мм, у 9-12-місячних – 0,85, а у 5-6-місячних – 1,1 мм. Стійкість еритроцитів у гіпотонічних розчинах натрію хлориду була високою у телят наймолодшої вікової групи. Еритроцити молодняку старших вікових груп були менш осмотично стійкими, особливо 5-6-місячного віку. Рівень глюкози в плазмі крові молодняку був дещо занижений, проте найвища її концентрація була у 5-6-місячних, на 0,029 ммоль/л нижча у 9-12-місячних і найнижча у 1-2-місячних телят. Аналогічно, у молодняку наймолодшої групи був найнижчий рівень неорганічного фосфору, дещо вищий (на 0,139 ммоль/л) у 9-12 місячних і найвищий – у 5-6-місячного молодняку. У телят наймолодшої групи низьким був рівень фосфору АТФ (0,455 ммоль/л), на 0,278 вищим у 9-12-місячних і найвищим у 5-6-місячного молодняку. Активність лужної фосфатази з віком тварин мала тенденцію до зниження. Така ж динаміка встановлена для показників ДФА-реакції та церулоплазміну. Показники концентрації холестерину в плазмі крові усіх вікових груп були наближені. Отже, на вікові зміни досліджуваних показників у крові молодняку з КСП “Промінь” вплинули умови їх утримання. Годівля телят молоком позитивно вплинула на рівень в крові гама-глобулінів та імунних тіл. Переведення тварин виключно на зелену масу привело до зниження в їх крові рівня альбумінів, а тому і А/Г співвідношення, а також концентрації гемоглобіну. 6. Фізичні, морфологічні та біохімічні показники крові корів і 7-8-місячного молодняку за впливу підвищеної температури повітря. У західних областях України щорічно в літній період протягом 15-20 і більше діб спостерігається підвищена температура повітря, яка вдень сягає позначки 35-38 (С, а вночі її значення не нижчі 24 (С. Реакція організму тварин на такі погодні умови різко виражена (табл. 5). Таблиця 5 Вплив високої температури повітря на показники крові корів Показники Статистичні показники В період підвищеної температури повітря Через 7 діб після її нормалізації II група III групах II група III групах n = 11 n = 5 n = 11 n = 3 B’язкість крові, од М ± m 4,40 0,118 4,36 0,170 4,67 0,163 5,10xxx 0,116 Лейкоцити, 109/л М ± m 7,72 0,47 19,30 4,41 7,16 0,66 11,73 1,52 Загальний білок, г/л М ± m - - - - 82,44 3,70 85,30 2,29 Альбуміни, % М ± m 28,96 1,09 32,07 3,89 30,20 1,16 33,13 3,75 Глобуліни, %: альфа М ± m 8,23 1,23 7,06 1,70 3,62ххх 0,89 4,38 1,32 бета М ± m 17,17 0,64 15,48 1,39 25,61хххх 1,47 23,65ххх 1,90 гама М ± m 45,64 0,73 45,39 4,81 40,56ххх 1,56 38,84 1,30 ЦСТ, од (за методом В. І. Литвина) М ± m 44,51 3,45 46,98 7,15 7,55хххх 1,65 12,16хххх 1,35 Фосфор АТФ, ммоль/л М ± m 0,337 0,016 0,360 0,038 0,776х 0,178 1,012хххх 0,089 Лужна фосфатаза, од. М ± m 14,29 1,45 14,58 1,37 8,06 2,82 3,81хххх 0,71 х) – група корів, у яких встановлений лейкоз. хр < 0,05; хххр < 0,01; ххххр < 0,001 порівняно зі спекотним періодом. У корів обох груп (за класифікацією поданою в розділі 3) була дещо прискореною ШОЕ та збільшеною ОРЕ (рис. 1 і 2). У корів другої групи в 0,66 % розчині натрію хлориду гемолізованими були лише 15 % еритроцитів, тоді як у третій – 37,5 %. . Через сім діб після нормалізації температури повітря, ще явною була дегідратація. Про це свідчить збільшення в’язкості крові і плазми, гематокриту, кількості еритроцитів і концентрації гемоглобіну, а також зменшення КП і ВГЕ. ШОЕ була прискореною та підвищеною ОРЕ, найбільше у корів другої групи. У цей же час у тварин обох груп зменшилася кількість лейкоцитів, але збільшилась кількість молодих форм нейтрофілів. Встановили також зниження вмісту альфа- та гама-глобулінів, але збільшився вміст бета-глобулінів. Значного зниження зазнали показники цинк-сульфатної проби. Суттєві відмінності спостерігали і в показниках вуглеводно-фосфорного обміну. Після нормалізації температури повітря рівень глюкози та фосфору АТФ зріс у другої групи у 2,3, третьої – у 2,8 раза, неорганічного фосфору – на 0,17 та 0,069 ммоль/л відповідно. Встановлено зменшення в 1,2 раза ДФА-реакції в обох групах корів. У другої групи корів у цей же час у два рази зменшилася концентрація церулоплазміну та зріс (на 0,211 ммоль/л) показник холестерину, тоді як у третьої групи, навпаки, церулоплазмін зріс на 0,061 мкмоль/л, а рівень холестерину зменшився на 0,235 ммоль/л. У 7-8-місячного молодняку, який перебував під впливом підвищеної температури повітря, після її нормалізації спостерігали збільшення (від 7,28 до 9,89·109/л) кількості лейкоцитів, в 11 разів – еозинофілів, в 17 разів – паличкоядерних і в 1,2 раза сегментоядерних нейтрофілів. Аналіз протеїнограми вказував на зменшення альбумінів (на 2,4%), альфа-глобулінів (на 0,89%), гама-глобулінів (на 3,66%) та збільшення бета-глобулінів (на 6,98%). Зменшився також показник ЦСТ на 5,6 од. Нормалізація температури повітря сприяла незначному прискоренню ШОЕ та підвищенню ОРЕ, зниженню в’язкості крові та плазми, гематокритної величини на 0,05%, кількості еритроцитів (на 0,91·1012/л), вмісту гемоглобіну (на 14,55г/л), КП на 0,03 од. і ВГЕ на 0,49 пг. Зниження зазнали і такі показники, як вміст неорганічного фосфору (0,199ммоль/л), лужної фосфатази (у чотири рази), ДФА-реакція (в 1,4 раза.), церулоплазміну (в 6,7 раза), холестерину (в 1,3 раза). Концентрація глюкози збільшилася в 2,2 раза та фосфору АТФ у 2,5 раза. Отже, період підвищеної температури повітря створює екстремальні умови для організму, викликає у тварин стресову реакцію. Організм молодняку є дуже чутливим до підвищеної температури повітря, тому в нашій кліматичній зоні, доцільно обладнати вигульні майданчики навісами. 7. Вікові зміни морфологічного складу і біохімічних показників крові корів, залежно від тривалості перебування в забрудненій радіонуклідами зоні. На даний час недостатньо вивченим є вплив на організм худоби хронічної дії малих доз радіонуклідного опромінення, а також зміни в різних ланках обміну речовин залежно від тривалості перебування організму на забрудненій радіонуклідами території. Зауважимо, що на нашу думку, результати досліджень проведених в умовах виробництва, де на організм діє сума чинників, будуть відрізнятися від лабораторних, де є можливість постановки чистого досліду. Дослідження проводили в двох господарствах Рівненської області, рівень радіонуклідного забруднення території яких коливався в межах 1-15 Кі/км2. Умови утримання корів у господарствах відрізнялися лише рівнем годівлі. У корів з КСП “Маяк” годівля була умовно задовільною, тоді як з КСП “Промінь” – погана. Під дією низьких доз радіаційного випромінювання з різним терміном перебували корови, народжені з 1984 по 1989 р.р. Вік тварин на час проведення досліду становив від шести до одинадцяти років. Відлік тривалості перебування в забрудненій радіонуклідами зоні вели від 1986 р. Згідно з одержаними результатами дослідження, кількість лейкоцитів у крові була найвищою у корів 10-річного віку з КСП “Промінь”, які протягом дев’яти років перебували в забрудненій радіонуклідами зоні. Деяке зменшення кількості цих клітин було у 7-річних корів з обох господарств (КСП "Промінь" і КСП "Маяк"). У крові корів з обох господарств виявлена еозинофілія. В’язкість крові була вищою у корів з КСП “Маяк” і збільшувалась обернено пропорційно до терміну перебування тварин у зоні. До верхньої межі фізіологічної норми був наближений рівень загального білка в плазмі крові корів з обох господарств і мав тенденцію до зниження. Вищим він був у корів з КСП “Маяк”. Характерним для корів з обох господарств був дуже низький, менший за нижню межу фізіологічної норми, рівень альбумінової фракції білка, особливо у корів з КСП “Маяк”. Вважається, що зниження рівня альфа-глобулінової фракції дуже рідкісне явище, проте у обстежених тварин ми відзначали її зменшення щодо нижньої межі фізіологічної норми на 7,62-4,22 г/л у корів з КСП “Промінь” і на 0,79-3,65 г/л у корів з КСП “Маяк”. Порівняно високим у всіх тварин був рівень гама-глобулінової фракції, особливо народжених у 1986 р. з КСП “Промінь” і в 1988 р. з КСП “Маяк”. Одночасно рівень імунних тіл у всіх вікових групах був вищий у корів з КСП “Промінь” і значно нижчий у корів з КСП “Маяк”. Неоднозначними були показники рівня церулоплазміну, порівняно малі його концентрації (від 0,27 до 0,40 мкмоль/л) виявлені у корів з КСП “Промінь” і втричі вищі у корів з КСП “Маяк”. При цьому найнижча його концентрація виявлена у корів 11-ти і найвища – у корів 7-річного віку з КСП “Промінь”. І навпаки, у корів з КСП “Маяк” найбільша його концентрація встановлена у 11-ти і найнижча у 9-річних корів. Приблизно однакова та наближена до нижньої межі фізіологічної норми була кількість еритроцитів у крові корів з обох господарств. Зниженою була також концентрація гемоглобіну і відповідно низькими були КП та ВГЕ. Дещо прискорену ШОЕ виявили у корів різного віку з КСП “Промінь” порівняно з ровесницями з КСП “Маяк”. Вищу ОР мали еритроцити крові корів з КСП “Маяк”. Еритроцити крові корів з КСП “Промінь” були менш осмотично стійкими, але найбільш резистентними серед них були еритроцити 9-річних корів, народжених у 1986 р. У крові корів з обох господарств був дуже низький (нижче за фізіологічну норму) рівень глюкози, особливо у тварин з КСП “Маяк”. Корови з КСП “Промінь” мали порівняно високий показник вмісту неорганічного фосфору, особливо 7-річного віку, який перевищував верхню межу фізіологічної норми. У корів з КСП “Маяк” цей показник був значно нижчий. Концентрація фосфору АТФ була вища у корів з КСП “Промінь”, особливо у 10-річних порівняно з коровами з КСП “Маяк”. Висока активність лужної фосфатази була у корів 10-11-річного віку з КСП “Промінь” та 8-річного з КСП “Маяк”. Отже, наведені дані вказують на порушення в організмі корів процесів обміну речовин. Причиною цього слід вважати тривалу (протягом декількох років) дію на організм комплексу несприятливих чинників, серед яких провідними були незбалансована годівля, гіподинамія та постійна дія малих доз радіоактивного випромінювання. Особливо дії несприятливих умов годівлі зазнали корови з КСП “Промінь”. Умови годівлі корів з КСП “Маяк”, за останній рік, дещо покращилися, але все-таки наслідки тривалої недогодівлі залишилися, на це вказує занижений вміст гемоглобіну в еритроцитах і низькі індекси крові. 8. Морфологічний і біохімічний склад крові великої рогатої худоби при парентеральному введенні тривітаміну та згодовуванні полісолей мікроелементів. За рівнем у крові досліджуваних показників на початку облікового періоду, тобто після закінчення пасовищного утримання, корови з обох ферм відрізнялися між собою. Так, у корів з КСП “Світанок” була дещо більша, хоча і менша за нижній рівень фізіологічної норми, концентрація загального білка, альфа- і гама-глобулінів та дещо вищими були КП, ВГЕ, показники ЦСТ та ДФА-реакції. Проте у корів з КСП “Галузія” дещо вищим був рівень альбумінів, А/Г співвідношення, концентрація гемоглобіну, гематокрит, рівні холестерину, каротину, неорганічного фосфору та фосфору АТФ. Після зимівлі, протягом якої тваринам дослідної групи вводили тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів, у корів з КСП “Світанок” збільшилася концентрація загального білка на 1,68 г/л, альбумінів – 1,91 г/л, бета-глобулінів – 8,83 г/л, імуноглобулінів – 8,01 од., глюкози – 1,03 ммоль/л, фосфору АТФ – 0,27 ммоль/л, активність лужної фосфатази – 3,13 од. і зменшився рівень альфа- та гама-глобулінів, еритроцитів, гемоглобіну, гематокрит, КП, ВГЕ, церулоплазмін, холестерин і каротин – відповідно на 3,26 г/л, 5,80 г/л, 0,23·1012/л, 17,92 г/л, 5,93%, 0,059 од., 1,34 пг, 0,38 мкмоль/л, 0,62 ммоль/л та 675 мкг/100 мл. У корів дослідної групи з КСП “Галузія” рівень загального білка збільшився на 2,87 г/л, альфа- і гама-глобулінів – відповідно на 4,17 і 3,80 г/л, ЦСТ – 2,13 од., ДФА-реакція – 0,16 од., неорганічного фосфору – 0,20 ммоль/л, активність лужної фосфатази – 1,26 од. У корів контрольних груп за період зимівлі особливо зниженими були рівні каротину, гемоглобіну та церулоплазміну. & * . H t v x I ? O ue ? ae " $ & & ( * , . H v x ?????? ?? ??? ??? voeissssssssss v’v–v?v?vcv¦vYKKKKK l ????? ????? Oe Oe$Oe(OeA3333 l *-*nnnnnnnnnnnn O,Onnnnnnnnnnnn U U"U8Unnnnnnnnnnnn U$Unnnnnnnnnnnn tUxU?UcU¦U?UIUOUeUueUU U(Unnnnnnnnnnnn Ue2Uennnnnnnnnnnn <2Ue4Ue6Ue®Y’aXa?aeF99999 EEEEE $ 1$`„Aa$ ??¶??1/4EORDDDDDD U u U u nnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnn nnnnnnnnnn nnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnnn nnnnnnnnnnn nnnnnnnnnnnnnnnnnn nnnnnnnnnnnnnnnnnn ?????? 1$`„Aa$ Через рік від початку облікового періоду, а саме після закінчення літнього утримання, найбільш помітно зріс рівень каротину в плазмі крові корів з обох господарств. Концентрація інших досліджуваних показників мала досить велику амплітуду коливань як у корів дослідної, так і контрольної груп. Тому математично вірогідність змін не підтверджена, але все-таки під впливом тривітаміну і полісолей мікроелементів встановлена тенденція до деякої нормалізації показників. У бугаїв-плідників застосування тривітаміну і полісолей мікроелементів сприяло в кінці зимівлі збільшенню концентрації в крові гемоглобіну – на 3,76 г/л, еритроцитів – 0,6·1012/л, гематокриту – 14%. За період зимівлі у них менш вираженим було зменшення, кількості лейкоцитів, альбумінів, зменшилась й еозинофілія. У крові новонароджених телят від корів, які одержували тривітамін і полісолі мікроелементів, дещо більше було лейкоцитів, вищою була концентрація загального білка, альбумінів, альфа-, бета- і гама-глобулінів та церулоплазміну, і у телят з КСП “Світанок” значно вищою була ОРЕ. Отже, наведені дані вказують на те, що парентеральне введення тривітаміну та підгодівля тварин полісолями мікроелементів мали позитивну дію за умов неповноцінної годівлі як під час застосування так, і у віддалені терміни. 9. Загальна імунологічна реактивність організму великої рогатої худоби з господарств Рівненської та Волинської областей, розташованих в забрудненій радіонуклідами зоні. Дослідження проводили в особливо несприятливий для тварин період – в останні дні стійлового утримання. В цей час корови, які утримувалися на фермах, розташованих у двох областях, відрізнялися між собою за товщиною складки шкіри. Найменшою вона була у тварин з КСП “Світанок” (2,33 мм) і “Галузія” (2,33-2,67 мм) Волинської області, дещо більшою була у тварин з КСП “Надслучанська” (4,65 мм) та з КСП “Маяк” (5,60 мм) Рівненської області. У бугаїв-плідників складка шкіри була в межах фізіологічної норми (8,75 мм). Шкірна реакція тварин з різних господарств на введення гістаміну була неоднакова та цілком залежала від умов годівлі. Найбільш вираженою вона була у корів з КСП “Галузія” і менша у корів з КСП “Світанок” та у бугаїв-плідників (Волинська область). Дещо менша реакція виявлена у корів з КСП “Надслучанська” та ще менша у корів з КСП “Маяк” (Рівненська область). Вагомим підтвердженням впливу умов годівлі на імунологічну реактивність тварин є те (табл. 6), що підгодівля тварин полісолями мікроелементів і парентеральне введення тривітаміну протягом зимового стійлового періоду утримання сприяли послабленню реакції організму на введення гістаміну. Таблиця 6 Шкірна гістамінова реакція у великої рогатої худоби Назва господарства n Група Статис-тичний показник Товщина складки шкіри, мм Діаметр інфільтрату, мм до введення препарату через 30 хв. через 60 хв. КСП “Маяк” 20 М ± m % 5,60 0,207 100 6,52ххх 0,226 116,43 7,70хххх 0,281 137,50 КСП “Надслучанська” 10 М ± m % 4,65 0,188 100 11,40хххх 0,786 245,16 12,60хххх 0,719 270,97 КСП “Світанок” 6 Контр. М ± m % 2,33 0,248 100 6,17ххх 1,059 264,81 11,50хххх 1,961 493,56 30,00 6 Дослід М ± m % 2,33 0,248 100 5,16хх 1,057 221,46 9,17хххх 1,401 393,56 19,00 КСП “Галузія” 5 Контр. М ± m % 2,67 0,775 100 14,33хх 4,260 536,70 19,67хххх 1,936 736,70 31,00 5 Дослід М ± m % 2,33 0,386 100 11,00хх 2,904 472,10 15,33ххх 3,697 657,90 22,00 Волинське обл. племоб’єднання 5 Контр. М ± m % 8,75 0,271 100 27,00хххх 2,894 308,57 32,25хххх 4,525 368,57 42,00 5 Дослід М ± m % 8,75 0,271 100 24,50хххх 1,53 280,00 28,75хххх 1,356 338,57 38,66 ххР < 0,02; хххР < 0,01; ххххР < 0,001 – порівняно з показниками до введення препарату. Отже, умови годівлі тварин є надзвичайно потужним фактором від якого залежить імунологічна відповідь організму на введення антигену. Парентеральне введення тривітаміну за умов несприятливої екологічної ситуації лише до певної міри компенсує нестачу їх в кормовому раціоні, але не може замінити повноцінного живлення тварин. 10. Особливості фізичних, морфологічних та біохімічних показників крові молодняку великої рогатої худоби за впливу аерозолю дезінфекційного препарату "Хлоран". В останні роки з метою дезінфекції повітря при наявності в приміщенні тварин застосовують хімічні препарати, як правило, віднесені до 4-ої групи токсичності, які нанесені на кон’юнктиву та шкіру і в помірних концентраціях введені внутрішньо не викликають симптомів отруєння. Як показали дослідження, при проведенні такої дезінфекції повітря відбуваються певні зміни в показниках крові тварин, які можуть бути віднесені до стресових через незвичні умови та шум генератора в період його роботи. З метою вивчення глибини змін у показниках крові молодняку 3-4-місячного віку при дезінфекції повітря аерозолем препарату “Хлоран” у дозі 16,5 мг/м3 діючої речовини провели дві серії досліджень. У першій серії – кров тварин досліджували до проведення дезінфекції та через 24 год, у другій – до та через 72 години після проведення аерозольної дезінфекції повітря. Встановили, що через 24 години після проведення дезінфекції кількість лейкоцитів у крові зменшилася на 34,67%, але зміни в лейкоцитарній формулі були несуттєві. Для еритроцитарної системи крові характерним було зменшення в’язкості крові на 18,36%, гематокриту – на 19,3%. Більш вираженого характеру набула анемія: кількість еритроцитів зменшилася на 18,53%, а концентрація гемоглобіну – на 9,57%, КП та ВГЕ збільшилися на 0,11 од. та 2,11 пг відповідно. Дещо прискореною була ШОЕ та стійкішими еритроцити щодо гіпотонічних розчинів натрію хлориду. В плазмі крові збільшився показник ЦСТ – на 0,015 од., церулоплазмін – 0,05 мкмоль/л, холестерин – 0,22 ммоль/л, показник ДФА-реакції зменшився на 0,008 од. Зміни окремих показників крові молодняку стали суттєвішими через 72 год. після проведення дезінфекції. Зокрема, кількість лейкоцитів збільшилася на 0,62·109/л, сегментоядерних нейтрофілів – на 16,5 %, а лімфоцитів – зменшилась на 15,5%. Зменшилися такі показники як: в’язкість крові – на 0,24 од.; кількість еритроцитів – 0,39·1012/л; гемоглобіну 9,9 г/л; КП – 0,06 од.; ВГЕ – на 1,05 пг. Лише на 0,6% збільшилася гематокритна величина та еритроцити стали стійкішими щодо гіпотонічних розчинів натрію хлориду. В плазмі крові незначно зріс рівень загального білка, але зменшився вміст альбумінової фракції за рахунок збільшення концентрації усіх глобулінів, у тому числі імунних тіл. Зміни рівня інших досліджуваних показників крові були несуттєвими. Отже, аерозольна дезінфекція повітря, яка проводиться малотоксичним препаратом при наявності тварин у приміщенні, через специфіку свого проведення (густий туман у приміщенні та шум аерозольного генератора) є стресовим фактором для молодих тварин, які перебувають у незадовільних умовах годівлі та вперше опинилися в такій ситуації. 11. Показники лабільності білків плазми крові великої рогатої худоби. Чутливим індикатором функціонального стану гепатоцитів є реакція визначення лабільності білків плазми крові. Критерієм для оцінки є коагуляція білків крові залежно від концентрації розчину кальцію хлориду. Ця реакція добре відпрацьована в медичній практиці та є тестом для диференціації гострих і хронічних хвороб паренхіми печінки та жовчних ходів. Коагуляція білків сироватки крові здорових людей настає в концентрації розчину кальцію хлориду від 0,05 до 0,04%, що відповідає пробіркам з розчинами №№6 і 7. До використання цієї реакції нас спонукала дуже низька концентрація альбумінів в плазмі крові абсолютної більшості тварин. Нашими дослідженнями встановлено (табл. 7), що коагуляція білків Таблиця 7 Коагуляційна стрічка білків плазми крові великої рогатої худоби (в % до обстеженого поголів’я) Назва господарства п Група Пора року Номери пробірок К-сть 10% р-ну CaCl2 (мл) 5 0,6 6 0,5 7 0,4 7а 0,35 8 0,3 9 0,2 Корови КСП “Надслучанська” 20 15 Контр. Контр. Зима Весна - - - 13,4 5 20 - - 45 60 50 6,6 КСП “Маяк” 20 Контр. Весна 5 - 15 - 55 25 КСП “Світанок” 10 10 10 Контр. Зима Весна Осінь - - - - - - - - - 10 40 - 90 60 10 - - 90 10 10 6 Дослід. Зима Весна Осінь - - - - - - - - - - - - - 11,2 10 100 88,8 90 КСП “Галузія” 10 10 10 Контр. Зима Весна Осінь - - - - 11,1 - - 22,2 - - - - 70 66,7 - 30 - 100 10 10 6 Дослід. Зима Весна Осінь - - - - 20 - 10 10 - 10 20 - 40 50 60 40 - 40 Бугаї-плідники Племстанція с. Рокині 5 5 5 Контр. Зима Весна Осінь - - - - - - - - - 100 100 - - - 100 - - - 5 5 5 Дослід. Зима Весна Осінь - - - - - - - - - 100 100 25 - - 75 - - - плазми крові тварин проходила в пробірках від №5 до 9. Як правило, восени, в кінці пасовищного періоду утримання коагуляційна стрічка зміщувалася вправо – до пробірки №9. За період зимівлі у корів з КСП “Маяк” Рівненської та “Галузія” Волинської області вона змістилася вліво до пробірок №6 і 7, але у більшості корів залишилася в пробірках №8 і 9. У бугаїв-плідників у зимовий і весняний періоди коагуляція білків наступила в пробірці №7, в осінній період змістилася до пробірки №8, але у 25% тварин, з тих, які отримували вітаміни та полісолі мікроелементів залишилась в пробірці №7а. У телят з КСП “Світанок” і “Галузія” коагуляційна стрічка, як правило, була зміщена вліво. Відповідно у 100% телят з чистої зони (Львівська область) коагуляція білків наступила в пробірці №7, а після аерозольної дезіфекції повітря при наявності тварин у приміщенні змістилася вліво до пробірки №6. Отже, наведені дані свідчать, що реакція визначення лабільності білків плазми крові є чутливим індикатором функціонального стану печінки. Власне через погіршення функціонального стану печінки була порушена синтетична функція гепатоцитів, що проявилося різким зменшенням альбумінової фракції білків плазми крові. 12. Рівень ендогенної інтоксикації організму великої рогатої худоби та концентрація метгемоглобіну під впливом сезонного і техногенного чинників. На даний час виділена велика група речовин, які утворюються в організмі при порушенні метаболічних процесів і хворобах різних органів та систем. Їм властива токсична дія і вони зумовлюють неспецифічний синдром – ендогенну інтоксикацію. Для оцінки такого стану організму великої рогатої худоби нами була застосована реакція, яка грунтується на сорбційній здатності еритроцитів (СЗЕ). Встановлено (табл. 8), що СЗЕ змінюється відповідно до сезону року та залежить ще й від екологічної ситуації в регіоні. Так, у корів з АТСТзОВ “Звенигород” восени СЗЕ збільшилася порівняно з весною на 1,99%, а у корів з селянсько-фермерського господарства (СФГ) “Дермань”, яке розташоване на межі умовно чистої і забрудненої радіонуклідами та продуктами цементної промисловості зони Рівненської області – на 11,81%. Більшу інтоксикацію організму встановлено у корів з КСП “Світанок”і КСП "Галузія". Результати вивчення цієї реакції у молодняку під дією аерозольної дезінфекції повітря препаратом “Хлоран” свідчать про те, що він не вплинув токсично на організм навіть за умов неповноцінної годівлі тварин. З метою виключення впливу на тварин отрутохімікатів, у тому числі нітратів і нітритів, які могли потрапити в організм разом з пасовищним кормом, визначали в крові концентрацію метгемоглобіну. Одержані дані свідчать про те, що у тварин всіх груп рівень метгемоглобіну не виходив за межі фізіологічної норми і коливався у корів – від 1,94% до 4,33, у бугаїв-плідників – від 1,59 до 1,98%, у телят від 0,60 до 2,23%. Таблиця 8 Сорбційна здатність еритроцитів великої рогатої худоби під впливом сезонного, технологічного та екологічного чинників, % Назва господарства n Група Статистичний показник Пора року весна осінь АТСТзОВ “Звенигород” 8 М ±m 10,30 3,73 12,29 0,80 СФГ “Дермань” 8 М ±m 14,58 3,27 26,39х 3,76 КСП “Світанок” 10 Контр. М ±m 26,68 1,91 51,44хххх 2,27 10 Дослід. М ±m 11,65. . . . 0,50 55,93хххх 1,23 КСП “Галузія” 10 Контр. М ±m - - 46,39 1,28 10 Дослід. М ±m - - 52,05 4,68 Волинське племоб’єднання 5 Контр. М ±m 27,74 3,01 42,67х 4,89 5 Дослід. М ±m 38,33 . . 1,34 46,64хх 2,27 КСП “Світанок” телята 5 Від контр. групи корів М ±m 24,04 2,24 - - 5 Від дослід. групи корів М ±m 11,22 . . . 1,30 - - Навчально-дослідне господарство “Дублянське” 6 До дезінф. М ±m 7,40 0,89 - - 6 Через 72 год. після дезінф. М ±m 8,47 1,19 - - хР<0,05; ххР<0,02; хххР<0,01; ххххР<0,001 порівняно з весняним періодом . . Р < 0,02; . . . Р < 0,01; . . . . Р < 0,001 порівняно з контролем. Отже, наведені дані показують, що систематичне парентеральне введення коровам тривітаміну може запобігти ендогенній інтоксикації організму. Показники цієї реакції у телят від дослідної групи корів були набагато нижчі порівняно з телятами від контрольних груп. Крім того, дана реакція може бути застосована для оцінки ступеня інтоксикації організму під впливом аерозольної дезінфекції повітря, проведеної в приміщеннях при наявності тварин. висновки 1. У дисертації, на основі теоретичного узагальнення і одержаних результатів, запропоновано новий науковий підхід до оцінки фізіологічного стану організму великої рогатої худоби за впливу технологічних і екологічних чинників, які викликають шкідливу дію і змінюють за цих умов біохімічні та фізіологічні параметри крові. Запропоновано, для усунення шкідливого впливу їх на організм проводити корекцію технологій утримання худоби та застосовувати природні компоненти доброякісних кормів, але в збільшених на 20-25% кількостях, ніж передбачено збалансованими раціонами годівлі. 2. При хронічному впливі на організм великої рогатої худоби малоінтенсивного іонізуючого випромінювання на тлі інших шкідливих чинників довкілля, в крові тварин утворюються ендогенні токсини, які впливають на показник сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ). При наростанні показника СЗЕ (понад 35%) встановлена позитивна реакція на ендотоксини. Тварини, які утримуються на забруднених територіях, із щільністю від 1 до 15 Кі/км2 за цезієм-137, вважаються ураженими іонізуючою радіацією і вимагають відповідних заходів для корекції обміну речовин з метою нейтралізації впливу цього негативного чинника довкілля. 3. В кожному господарстві, зокрема, залежно від місця його розташування, екологічного стану місцевості, економічних показників ведення галузі та особливостей прийнятої технології ведення скотарства, формується свій комплекс шкідливо діючих чинників, які діють на організм в сукупності. Встановити домінуючий вплив того чи іншого чинника на організм можливо за даними специфічних досліджень, аналізу господарської діяльності та статистичного матеріалу. Доведено, що шкідлива дія більшості негативних чинників проявляється в першу чергу в тих стадах, умови годівлі яких порушені. 4. Встановлено, що основними шкідливими чинниками, які діяли на організм тварин, поряд з такими порушеннями гігієнічних норм утримання як гіподинамія, мікроклімат приміщень, а в певні періоди ще й погодні умови та зараження пасовищ збудниками інвазійних захворювань були: - постійна дія малоінтенсивного радіонуклідного випромінювання, за цезієм-137, в дозі від 1 до 15 Кі/км2; - постійна, в різній мірі неповноцінна і незбалансована годівля всього поголів’я великої рогатої худоби. Забезпечення поголів’я перетравним протеїном було в межах 123,3-54,2% до потреби, цукром від 201,3 до 34,8%, клітковиною – 210,6-98,5%, кальцієм – 210,8-98,5%, фосфором – 126,2-56,43% та каротином від 124,3 до 54,55%. Вміст мікроелементів в раціонах, за винятком марганцю, для тварин зони Полісся коливався від 25,63 до 106,80%, в Тернопільській області від 52,54 до 119,36% та у Львівській області – 33,44-93,17% до потреби. Велика амплітуда коливань встановлена щодо цукрово-протеїнового відношення; - інші шкідливі чинники навколишнього середовища – вимикання електроенергії, а в зв’язку з цим перебої в постачанні води і кормів, прибирання приміщень від гною і забрудненої підстилки були короткочасними і частота їх дії була наближеною в умовах різних ферм. 5. Доведено, що шкідливі чинники, насамперед неповноцінна годівля тварин в різних регіонах, були причиною зміни екстер'єрних показників і зниження продуктивних якостей тварин: - молочна продуктивність корів, вихід телят та їх жива маса при народженні мали тенденцію до зниження. В середньому за чотири роки надій молока на одну корову коливався в межах від 1740 до 965 кг, вихід телят на 100 корів і телиць від 69 до 58 голів, жива маса телят при народженні від 20 до 18 кг; - низькою була жива маса корів, яка в господарствах Поліської зони Волині становила 391,7-348,3 кг, а у Львівський області 431,8 кг; - нижчими, щодо стандарту по породі, були основні зоотехнічні проміри корів, такі як: висота в холці, глибина і обхват грудей за лопатками, а також обхват п’ястя. В результаті різко заниженими були індекси будови тіла, особливо у корів з КСП "Галузія" вірогідність одержаних даних порівняно з лімітом для породи становила Р<0,01-0,001. 6. Доведено, що наслідки порушення технологічних і гігієнічних норм утримання великої рогатої худоби в зимовий період мають чіткий прояв весною. Про це свідчить зниження в крові кількості лейкоцитів (P<0,001), еритроцитів і осмотичної їх резистентності, гемоглобіну, гематокриту (P<0,01) та в плазмі крові рівня загального білка (P<0,001), альбумінової і гама-глобулінової фракцій (P<0,001), глюкози, церулоплазміну, а також у переважній більшості холестерину. Весною, порівняно з осіннім періодом, такі біохімічні показники крові, як активність лужної фосфатази, рівень неорганічного фосфору (P<0,01) та фосфору АТФ, ДФА-реакції у корів з окремих господарств навіть дещо збільшилися. Встановлено, що ріст і розвиток організму, морфологічний та біохімічний склад крові новонароджених телят залежали від функціонального стану організму матерів під час вагітності, зумовленого насамперед чинниками годівлі і утримання. На це вказують результати досліджень крові телят, народжених на фермах чорноземної зони України порівняно з телятами, народженими на Поліссі. В крові телят від корів, які не одержували достатньої кількості кормів, було менше лейкоцитів (P<0,001), загального білка та чітко вираженою була анемія (P<0,001). Натомість, в крові телят, народжених коровами, умови годівлі яких були наближені до фізіологічної норми (чорноземна зони України) було більше лейкоцитів, загального білка, еритроцитів, вдвоє більшою була концентрація гемоглобіну. На вікові зміни досліджуваних показників в крові молодняку вплинули умови їх утримання. Годівля телят молоком сприяла підвищенню рівня в крові гама-глобулінів та імунних тіл. Переведення тварин виключно на зелену масу стало причиною зниження у крові рівня альбумінів, гемоглобіну та осмотичної стійкості еритроцитів в гіпотонічних розчинах. Найбільш осмотично резистентні еритроцити були в крові 1-2 міс. молодняку і найменш резистентні у 5-6 міс. В плазмі крові 1-2 міс. молодняку встановлено найбільший рівень церулоплазміну, показників ДФА-реакції та високою була активність лужної фосфатази. 7. Радіонуклідне забруднення території розташування господарств, де утримувалися тварини, викликало зміни в лейкоцитарній системі крові. Так, із 62 корів з Тернопільської області, лейкопенія виявлена у 9 корів, а лейкоцитоз – у 8 голів; із 26 корів з Рівненської області лейкоцитоз встановлено у 8 корів та із 41 корови з Волинської області лейкопенія виявлена – 7, а лейкоцитоз у 8 голів. Із 16 корів з Львівської області лише у однієї корови виявлено лейкопенію. В середньому, абсолютна кількість лімфоцитів у корів, у яких виявлено лейкоцитоз, була в межах: у базових господарствах з Тернопільської області від 17 до 19(109/л, з Рівненської – 7,79 та з Волинської області – 7,79-17,18(109/л, але у окремих корів доходила до 27,15(109/л з Волинської обл., 26(109/л – Рівненської та 30(109/л – з Тернопільської обл. У таких корів встановлена анемія, гіпоальбумінемія, зниження вмісту в крові концентрації неорганічного фосфору, каротину та показників ДФА-реакції. 8. Встановлено, що підвищена температура повітря є додатковим стресовим чинником для організму. В період спекотної погоди у тварин спостерігали дещо підвищену ШОЕ, ОРЕ, збільшеними були кількість лейкоцитів, рівень гамма-глобулінів та посиленим було використання глюкози і фосфору АТФ. Через тиждень після нормалізації температури повітря, наглядним було збільшення в’язкості крові (P<0,01) і плазми, гематокриту (P<0,01), бета-глобулінів (P<0,01; 0,001) і зменшення кількості лейкоцитів, альфа і гама-глобулінів, активності лужної фосфатази (P<0,001) та показників ДФА-реакції. В крові 7-8 міс. молодняку в період підвищеної температури повітря дещо зменшеною була кількість лейкоцитів, еозинофілів, молодих форм нейтрофілів, зниженою була ШОЕ та підвищеною в'язкість крові і плазми, посиленим було використання глюкози і фосфору АТФ та збільшеними були показники ДФА-реакції і церулоплазміну. Через тиждень після нормалізації температури повітря встановили зміни в показниках крові, зокрема збільшеною була кількість лейкоцитів, еозинофілів та концентрація фосфору АТФ (P<0,001) і зниженою активність лужної фосфатази, церулоплазміну (P<0,001) та холестерину. 9. Встановлено, що на рівень досліджуваних показників крові корів, які утримуються в забрудненій радіонуклідами зоні терміном від 9 до 6-ти років вагоміший вплив мали гігієнічні умови утримання та годівлі ніж хронічна дія низьких доз радіоактивного випромінювання. В переважній більшості різниця в досліджуваних показниках поміж віковими групами тварин коливалась в межах похибки. 10. Чіткий прояв позитивного впливу внутрішньом'язового введення тривітаміну та підгодівлі корів полісолями мікроелементів протягом зимового періоду утримання, встановлено лише через рік. Рівень більшості досліджуваних показників залежав від сезону року та рівня годівлі. Більш повноцінні раціони сприяли позитивним змінам досліджуваних біохімічних показників крові. Корови, які одержували згадані препарати, народжували телят з дещо більшою живою масою, у них збільшеною була секреція молозива; у крові бугаїв-плідників нормалізувалась кількість еозинофілів, дещо більшою була кількість паличкоядерних нейтрофілів, в плазмі крові зросла концентрація гама-глобулінів, а головне імуноглобулінів, незначно збільшилась кількість еритроцитів та концентрація гемоглобіну (P<0,05). 11. Встановлено позитивний вплив на показники імунного захисту (збільшення концентрації загального білка, альбумінів, бета- і гама-глобулінів) у новонароджених телят, одержаних від корів, яким вводили тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів. Значно більший ефект від застосування згаданих препаратів одержали у молодняку, при краще збалансованих раціонах для корів (P<0,01). 12. Доведено, що літній пасовищний період не спроможний компенсувати недоліки технології утримання та годівлі тварин за незбалансованими раціонами в зимовий період, зокрема в забрудненій радіонуклідами зоні. За своєю тривалістю, він недостатній для відновлення в крові рівня більшості макроергічних сполук. 13. Доведено, що імунологічна відповідь організму на внутрішньошкірне введення гістаміну більш виражена у тих тварин, які знаходились в гірших умовах годівлі. У корів складка шкіри збільшилася з 2,67 до 19,67 мм, а у бугаїв-плідників з 8,75 до 32,25 мм (P<0,001). Реакція на введення гістаміну була значно меншою у тварин, яким систематично, протягом зимівлі, вводили тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів (KI; CoCl2; ZnSO4; MnSO4; CuSO4). 14. Коагуляційну стрічку білків плазми крові можна вважати надійним і чутливим індикатором функціонального стану печінки. Зміщення її показників вправо співпадає з гіпоальбумінемією. У більшості корів вона була зміщена вправо включно до пробірки №8 та 9 і лише у незначної кількості корів наступила в пробірці №6, 7 та 7а. У переважної більшості бугаїв-плідників коагуляція білків наступила в пробірках №7а і 8. У молодняку, з умовно чистої зони, коагуляція білків наступила в пробірках №6 і 7, а з забрудненої радіонуклідами зони – №4, 5 і 6. 15. Аерозольна дезінфекція повітря приміщення препаратом “Хлоран” є певним стресовим чинником, який викликає у тварин реакцію тривоги. Через 24 год. після її проведення в крові молодняку дещо зменшилась в'язкість, кількість еритроцитів ((P<0,01), гематокритна величина і концентрація гемоглобіну, незначно прискорилася ШОЕ, але зросла осмотична їх резистентність та концентрація церулоплазміну. Через 72 год. після проведення дезінфекції зросла кількість лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофілів (P<0,01), зменшилися в'язкість крові, кількість еритроцитів і концентрація гемоглобіну (P<0,02), але вищою залишилася їх осмотична резистентність. Також дещо вищим був вміст в плазмі крові загального білка, альфа-, бета- і гамма-глобулінів за рахунок зменшення альбумінової фракції. Хоча рівень в крові неорганічного фосфору збільшився, проте наступило зменшення рівня фосфору АТФ (P<0,02). 16. Реакція сорбційної здатності еритроцитів може служити критерієм оцінки екологічного стану довкілля. У тварин з господарств усіх зон вона дещо більша восени, порівняно з весняним періодом, і особливо в регіонах, забруднених радіонуклідами (P<0,001). Навіть у бугаїв-плідників, які не користувалися пасовищем, а їм згодовували виключно скошену зелену масу, показники цієї реакції теж були значно вищі восени порівняно з весною (P<0,02). Концентрація в крові метгемоглобіну була в межах фізіологічної норми у тварин усіх груп. Практичні пропозиції 1. З метою зменшення негативного впливу на організм тварин абіотичних чинників, необхідно покращити умови їх годівлі, збалансувати раціони за основними компонентами (перетравним протеїном, цукрово-протеїновим відношенням, фосфором, каротином, мікроелементами та вітамінами). 2. В господарствах, розташованих на екологічно неблагополучних територіях, для профілактики сумарного впливу стресово діючих на організм чинників (гіподинамії та різко підвищеної температури повітря до 35-38 (С), провести коригуючі заходи у технологіях утримання. Зокрема передбачити безприв’язне утримання, вигульні майданчики, загінне випасання тварин, місця їх стоянок обладнати накриттям, впровадити табірне утримання. (Методичні рекомендації для покращення продуктивних якостей великої рогатої худоби на фермах західних областей України, які зазнали техногенного забруднення. – Київ, 2002. – 27 с). 3. Застосувати в якості контрольного тесту, для визначення відповідності раціонів фізіологічним потребам великої рогатої худоби, реакцію на внутрішньошкірне введення гістаміну, яка дає можливість оцінити функціональний стан імунної системи організму за даними імунологічної відповіді на введення антигену. (Методичні рекомендації щодо методів оцінки функціонального стану організму великої рогатої худоби, яка утримується в зонах з техногенним забрудненням західних регіонів України. – Київ, 2002 . - 18 с). 4. Чіткий прояв позитивного впливу на організм від застосування вітамінопрофілактики, можна очікувати лише в тому випадку, коли вміст кормових одиниць і перетравного протеїну в раціонах становитиме 85-90% від потреби. В господарствах, розташованих на забрудненій радіонуклідами території, навіть при умові збалансованої годівлі тварин за вмістом вітамінів і мікроелементів, доцільно протягом зимівлі, а також і влітку, систематично, раз на 14 днів, вводити коровам по 5 мл, а бугаям-плідникам по 10 мл тривітаміну та згодовувати відповідно до інструкції, полісолі мікроелементів. 5. Результати реакції сорбційної здатності еритроцитів у великої рогатої худоби можуть служити критерієм оцінки стану організму сільськогосподарських тварин за дії забруднюючих чинників довкілля. Реакція може застосовуватись в господарствах різних форм власності для визначення ефективності ведення скотарства в умовах радіаційного забруднення довкілля. (Деклараційний патент України 55081А: "Спосіб виявлення негативного впливу радіаційного забруднення на організм великої рогатої худоби". Опубліковано 17.03.2003р. – Бюл. №3). 6. Теоретичні дані роботи бажано використати для вивчення курсів "Фізіологія тварин", "Гігієна тварин", "Ветеринарна санітарія" та "Ветеринарна екологія". Список основних праць, опублікованих за темою дисертації Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Охріменко Е.М. Фізичні і морфологічні показники крові корів в літній період, утримуваних в зоні, забрудненій радіонуклідами //Книга наук. статей "Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства”.- Львів, 1995. – С. 30-33. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження, проаналізовано їх результати, підготовлено статтю до друку). Ульянюк І.П., Козенко О.В. Вплив літнього утримання на показники білкового обміну і захисні функції бугаїв-плідників в умовах Волинської області //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 1998. – Вип. 1. – С. 60-62. (Дисертанту належить ідея проведення такого аналізу, виконання лабораторних досліджень, аналіз одержаних результатів, написання роботи). Ульянюк І.П., Козенко О.В. Вивчення загальної імунологічної реактивності основних порід великої рогатої худоби в умовах Волинської області //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.3.Гжицького. – Львів, 1998.- Вип.1. – С. 56-59. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, матеріальне його забезпечення, участь у виконанні роботи, аналіз одержаних результатів, написання статті). Козенко О.В. Вивчення колоїдно-осадової реакції плазми крові великої рогатої худоби //Наук. вісник НАУ. - 1998. – Вип. 12. – С. 70-72. Демчук М.В., Павлюк Я.С., Гаврилець Є.С., Козенко О.В. Функціональний стан організму тварин і птиці в зоні радіоекологічного контролю //Наук. вісник НАУ. -1998. – Вип. 12. – С. 141-144. (Дисертант узагальнила і підготувала матеріали, які стосуються організму великої рогатої худоби та гусей і підготувала статтю до друку). Демчук М.В., Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Ульянюк І.П. Вивчення проблем в скотарстві деяких господарств Волинської області // Тваринництво України. - 1999. - №3-4. - С. 5-7. (Дисертант провела аналіз і узагальнення даних літератури та власних досліджень і підготувала статтю до друку). Козенко О.В., Ульянюк І.П. Деякі показники крові корів під впливом введення тривітаміну і згодовуванні полісолей мікроелементів в умовах тривалої недогодівлі //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 1999.- Т. 1. (№4). – С. 28-31. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, нею проведені лабораторні дослідження крові тварин, узагальнення одержаних результатів, написання статті). Ульянюк І.П., Козенко О.В. Загальна характеристика стану скотарства в господарствах тих регіонів Волинської області, землі яких забруднені радіонуклідами //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 1999. - Вип. 3.- Ч. 1. – С. 94-96. (Дисертанту належить ідея підготовки статті, узагальнення матеріалу та її написання). Демчук М.В., Козенко О.В., Вороняк В.В., Гаврилец Е.С., Высоцкий А.А. Влияние малых доз радиации на кроветворную систему крупного рогатого скота //Ученые записки Витебской ордена "Знак почёта" Государственной академии ветеринарной медицины. – Витебск, 1999. -Т. 35. -Ч. І. – С.165-167. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті). Козенко О.В., Ульянюк И.П. Сезонная динамика рисунка высушенной капли плазмы спермы быков-производителей из зоны с низким уровнем радионуклидного загрязнения //Ученые записки Витебской ордена "Знак почёта" Государственной академии ветеринарной медицины. - Витебск, 1999. - Т. 35. – Ч. 1. – С. 183-185. (Дисертанту належить ідея проведення такої роботи, нею виконані лабораторні дослідження, написана стаття Демчук М.В., Ульянюк І.П., Козенко О.В. Особливості вирощування телят в господарствах тих регіонів Полісся, землі яких забруднені радіонуклідами // Сільський господар. – Львів, 1999. - №11-12. – С. 39-40. (Дисертант брала участь в упорядкуванні зібраного матеріалу та написанні статті). Козенко О.В., Кравців Р.Й. Вивчення загальної імунологічної реактивності організму та рівня церулоплазміну в плазмі крові великої рогатої худоби, вирощуваної в зоні забрудненій радіонуклідами //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2000. -Т. 2 (№2). – Ч.2. – С. 129-132. (Дисертантом проведені лабораторні дослідження, аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку). Козенко О.В., Мельничук М.Р. Вплив умов утримання на еритроцитарну систему крові корів чорно-рябої породи //Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва: Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - 2000. - Вип. 8. – Т. 1. – С. 136-138. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження крові корів, узагальнення одержаних результатів, написання статті). Демчук М.В., Павлюк Я.С., Козенко О.В., Вороняк В.В., Хміляр Д.Д., Висоцький А.О., Олійник В.Р., Ульянюк Н.І. Використання результатів диспансеризації для корекції технологій утримання худоби і свиней в господарствах регіонів, забруднених радіонуклідами //Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва: Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2000. -Вип. 8. – Т. 1. – С. 66-70. (Дисертант підготувала і узагальнила ті матеріали, які стосуються великої рогатої худоби з господарств, розташованих в забрудненій радіонуклідами зоні). Козенко О.В. Еритроцитарна система крові корів залежно від тривалості перебування в зоні забрудненій радіонуклідами //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2001. - Вип. 2. - Т. 3 (№4). – С. 27-30. Козенко О.В. Вплив сукупності факторів утримання на показники крові корів чорно-рябої породи в умовах Львівщини //Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ, 2002. - №1.– С.89-91. Козенко О.В. Рівень ендогенної інтоксикації організму великої рогатої худоби під впливом сезонного, технологічного та екологічного факторів // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Полтава, 2002. - Т. 2 (21). – С. 275-277. Козенко О.В. Сукупний вплив несприятливих чинників навколишнього середовища на показники екстер’єру корів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2002.- Т. 4 (№2).- Ч. 5. – С. 191-195. Козенко О.В. Порівняльна оцінка біохімічних методів дослідження функціонального стану печінки великої рогатої худоби //Біологія тварин. –Львів, 2003. – Т.5.- №1-2. – С. 243-246. Козенко О.В. Морфологічний і біохімічний склад крові новонароджених телят під впливом парентерального введення тільним коровам тривітаміну і корекції раціонів полісолями мікроелементів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2003. -Т. 5 (№2). - Ч.1. – С. 22-27. Козенко О.В. Протеїнограма плазми крові корів за впливу сезонних та екологічних чинників //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів, 2003. -Т. 5 (№2). -Ч. 2. –. С. 46-51. Козенко О.В. Протеїнограма плазми крові корів, які утримувалися в забрудненій радіонуклідами зоні //Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. -Харків, 2003.- Вип. 11(35). - Ч. 2. –. С. 348-352. Козенко О.В. Лейкоцитарна картина крові корів, які утримувалися в забрудненій радіонуклідами зоні //Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2003. - Вип. 14. – С. 116-120. Козенко О.В. Вплив парентерального введення тривітаміну і корекції раціону полісолями мікроелементів на показники еритроцитарної системи крові бугаїв-плідників //Аграрна наука і освіта.- 2003. – Т. 4(№3-4). – С. 80-84. Козенко О.В. Вплив умов утримання і годівлі на біохімічні показники крові бугаїв-плідників із забрудненої радіонуклідами зони //Науковий вісник національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького - Львів, 2003. - Т. 5 (№4). – С. 59-64. Демчук М.В., Козенко О.В. Основні екологічні, гігієнічні, ветеринарно-санітарні вимоги до сучасних технологій утримання корів //Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. -Львів, 2003.- Т.5(№4). – С. 30-41. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті). Козенко О.В., Ковальчик Л.М. Апробація препарату „Хлоран” для аерозольної дезінфекції повітря в тваринницьких приміщеннях //Сільський господар. – Львів, 2003. - №3-4. – С. 10-11. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних аналізів крові, аналіз результатів досліджень та підготовка статті до друку). Деклараційний патент України 55081А. "Спосіб виявлення негативного впливу радіаційного забруднення на організм великої рогатої худоби": Козенко О.В., Кравців Р.Й., Демчук М.В.; Заявлено 25.06.2002р., опубліковано 17.03.2003р. - Бюл. №3. Козенко О.В., Кравців Р.Й., Демчук М.В. Методичні рекомендації для покращення продуктивних якостей великої рогатої худоби на фермах західних областей України, які зазнали техногенного забруднення. Схвалені і рекомендовані до видання на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України. Протокол №5 від 8 листопада 2002 року. – 27 с. Козенко О.В., Ульянюк І.П., Кравців Р.Й., Демчук М.В. Методичні рекомендації щодо методів оцінки функціонального стану організму великої рогатої худоби яка утримується в зонах з техногенним забрудненням західних регіонів України. Схвалено і рекомендовано до видання науково-технічною Радою Державного департаменту ветеринарної медицини, реєстр. №15-14/511 від 27 листопада 2002 року. – 18 с. Гаврилець Є.С., Охріменко Е.М., Козенко О.В. Адаптація телят вирощуваних в зоні забрудненій радіонуклідами до високої температури повітря //Медико-біол. проблеми адаптації в сучасних умовах існування організму /Матер. наук.-практ. семінару-симпозіуму м. Кузнецовськ. –Львів, 1995. – С. 23. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних аналізів крові, аналіз результатів досліджень та підготовка статті до друку). Demczuk M.W., Pawluk Y.S., Kozenko O.V., Woroniak W.W., Rewuckij Y. Nektore problemy ekologii wsi w roznych regionach Zachodnej Ukrainy //Higienizacja wsi. Miedzynarodowa Sesja Naukowa. – Lublin, 1995. – S. 21-22. (Дисертанту належать матеріали стосовно функціонального стану організму великої рогатої худоби та птиці, залежно від екологічного стану довкілля). Козенко О.В., Гаврилець Є.С., Охріменко Е.М., Демчук М.В. Вплив сукупності спадкових, сезонних та екологічних факторів на фізичні і морфологічні показники крові телят і молодняку //Матеріали 2-го міжнародного міжкафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. – Львів, 1996. – С. 78-81. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті. Їй належить аналіз результатів та написання статті, участь в розробці робочої схеми експерименту, отримані матеріалу та безпосередньому виконанні експериментальних робіт). Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Охріменко Е.М., Колодинський О.П., Семен Л.В. Вплив сукупності спадкових, вікових, сезонних та екологічних факторів на деякі біохімічні показники крові молодняка великої рогатої худоби //Матеріали 2-го міжнародного міжкафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. – Львів, 1996. – С. 24-26. (Дисертанту належить ідея підготовки статті, проведення експериментальної роботи, аналіз результатів та написання статті). Колодинський О.П., Козенко О.В., Гаврилець Є.С., Демчук М.В. Загальна імунологічна реактивність молодих корів чорно-рябої породи, які утримувалися в зоні забрудненій радіонуклідами //Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми УААН: Зб. наук. праць інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. - Харків, 1997. – С. 210-211. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, його матеріальне забезпечення, аналіз і опрацювання одержаних результатів, написання статті). Демчук М.В., Висоцкий А.А., Андрусишин И.В., Вороняк В.В., Гаврилец Е.С., Козенко О.В., Хмиляр Д.Д., Ульянюк И.П. Особенности сезонной динамики клинического состояния коров в хозяйствах регионов, умеренно загрязненных радионуклидами //Материалы науч.-произв. конф., посвященной 190-летию высшего ветеринарного образования в России и 100-летию ветеринарной науки (ветеринарной лаборатории в Санкт-Петербурге). - Санкт-Петербург, 1998. – Ч.1. – С.68-69. (Дисертант підготувала і узагальнила ті матеріали, які стосуються великої рогатої худоби з господарств Рівненської, Волинської та Тернопільської областей). Кухарець І.А., Козенко О.В. Фізичні, морфологічні та біохімічні показники крові корів селянсько-фермерського господарства "Дермань" Здолбунівського району, Рівненської області //Матер. міжнар. студ. конференції “Молодь за вирішення аграрних проблем XXI століття". - Львів, 2001. - Ч. 1. – С. 96-98. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних досліджень крові, аналіз одержаних результатів та участь у написанні статті). Анотації Козенко О.B. Фізіологічний статус великої рогатої худоби за умов впливу абіотичних чинників середовища. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальностями 03.00.13 – фізіологія людини і тварини; 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, Львів, 2004. Дисертація присвячена вивченню функціонального стану організму великої рогатої худоби за впливу несприятливих екологічних, кліматичних та технологічних чинників навколишнього середовища. У процесі досліджень встановлено зміни в показниках периферійної крові тварин різних статевих і вікових груп залежно від екологічного стану місцевості де розташоване господарство та особливостей прийнятої технології ведення скотарства. Встановлено, що основними шкідливими чинниками, які діяли на організм були порушення гігієнічних норм утримання, постійна, в різній мірі неповноцінна і незбалансована годівля, погодні умови, хронічна дія малоінтенсивного радіонуклідного випромінювання (1-15 Кі/км2). Вперше досліджено, що тривала дія сукупності несприятливих чинників впливала на показники екстер’єру тварин, особливо це проявлялось у тварин, які знаходились в забрудненій радіонуклідами зоні, вони не відповідали вимогам стандарту для чорно-рябої породи. Встановлено, що несприятливі екологічні фактори, порушення технологічних і гігієнічних норм утримання великої рогатої худоби в зимово-стійловий період, мають чіткий прояв симптомів анемії, особливо у весняний період. Виявлено ураження лімфоїдної та еритроцитарної системи, синтетичної функції печінки, а також зниження природної резистентності організму. Короткотривалий літній пасовищний період не спроможний компенсувати негативних наслідків допущених недоліків, особливо у тварин з господарств грунти яких забруднені радіонуклідами. Доведено, що ріст і розвиток організму, морфологічний і біохімічний склад крові новонароджених телят залежали від функціонального стану організму матерів під час вагітності, зумовленого насамперед чинниками годівлі. У віковому аспекті ці показники залежали від технології утримання і годівлі. Встановлено, що внутрішньо-м’язове введення тривітаміну та підгодівля полісолями мікроелементів протягом зимового утримання мало більший позитивний вплив на організм за умов кращої годівлі та у віддалені терміни, зокрема на новонароджених телят, які мали вищі показники імунного захисту. Ключові слова: велика рогата худоба, утримання, годівля, кров, вітаміни, мікроелементи, радіонукліди. Козенко О.В. Физиологический статус крупного рогатого скота при условии влияния абиотических факторов среды. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальностях 03.00.13 – физиология человека и животных; 16.00.06 - гигиена животных и ветеринарная санитария. – Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого, Львов, 2004. Диссертация посвящена изучению функционального состояния организма крупного рогатого скота под влиянием неблагоприятных экологических, климатических и технологических факторов внешней среды. В процессе исследования установлены изменения в показателях периферической крови животных различных половых и возрастных групп в зависимости от экологического состояния местности где размещено хозяйство и особенностей принятой технологии ведения животноводства. Установлено, что основными стресогенными факторами, которые влияют на организм были нарушения гигиенических норм содержания, постоянное, в различной степени неполноценное и несбалансированное кормление, погодные условия, хроническое действие малоинтенсивного радионуклидного излучения (1-15 Ки/км2). Доказано, что длительное совместное влияние сочетанных неблагоприятных факторов привело к существенным изменениям экстерьерных показателей животных, особенно проявлялось у тех, которые находились в загрязнённой радионуклидами зоне. Их интерьерные и экстерьерные данные зачастую не соответствовали требованиям стандарта для чёрно-пёстрой породы. Установлено, что неблагоприятные экологические факторы, нарушение технологических и гигиенических норм содержания крупного рогатого скота в зимне-стойловой период, имели чёткое проявление симптомов анемии, особенно весной. Установлено отклонения в лимфоидной и эритроцитарной системах, синтетической функции печени, а также уменьшение природной резистентности организма. Короткий летний пастбищный период не в состоянии компенсировать последствий допущенных погрешностей, особенно у животных из хозяйств, почвы которых загрязнены радионуклидами. Доказано, что рост и развитие организма, морфологический и биохимический состав крови новорождённых телят зависели от функционального состояния организма матерей во время беременности, обусловленного прежде всего факторами кормления. В возрастном аспекте эти показатели зависели от технологии содержания и кормления животных. Установлено, что внутримышечное введение тривитамина и подкормка животных полисолями микроэлементов на протяжении зимнего периода содержания оказало существенное положительное влияние на организм при условии лучшего кормления и в отдалённые сроки, а именно на новорождённых телятах, у которых показатели иммунной защиты были выше. Ключевые слова: крупный рогатый скот, содержание, кормление, кровь, витамины, микроэлементы, радионуклиды. Kozenko O.V. Physiological status of live-stock under the influence of abiotic environment factors. – Manuscript. Thesis presented for the scientific degree of doctor of agricultural sciences on speciality 03.00.13 – physiology of human and animal; 16.00.06 – hygiene of animal and veterinary sanitation. – Lviv National Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, 2004. Thesis deals with studying of functional state of animal organism of cattle by the influence of unfavourable ecological, climatic and technological factors of environment. It was found out the changes in indices of peripheric blood of animals of different sexual and age groups during experimental process depending on ecological state of region where economy is situated and the peculiarities of accepted technology of stock-breeding conducting. It was determined, that the violation of hygienic norm of keeping, constant, in different limit the defective and disbalanced feeding, weather conditions, chronical action of small-intensive radionuclidic radiation (1-15 Ki/km2) were injurious factors. For the first time it was investigated, that the long-term totality action of unfavourable factors had an influence on the indices of animal interior, it was especially developed in animals, which were in polluted zone by radionuclides, they were not corresponded to the requirements of standard for Black-Spotted breed. It was settled, that unfavourable ecological factors, the violation of technological and hygienic norm of cattle keeping during winter-stall period, have definite display of anemia symptoms during spring period of time. It was found out the damage of lymphoidic and erythrocitarian system, synthetic function of liver, and also the reduction of natural resistance of organism. Dependent changes in indices of leucocitic system of animal blood from the intensity of radionuclidic pollution of zone of economy and the duration of organism being under chronical action of low doze of radiative radiation were determined. The increased temperature of atmospheric air was an additional stress factors for organism, as adult animals, especially weakened as a result of violation of hygienic condition of keeping and feeding during winter period of time, as youngers. Under such circumstances, different links of metabolism, beginning from the water exchange, that is clear retraced by the physiological indices of blood are included into the process of supporting the physiological functions of cow organism. Then comes it re-distribution, young and more resistant forms of erythrocytes, which have some slow velocity of sediment pass into blood. The investigations of blood were done during the period of stress phase of increase resistance. An increased, mainly young form of neutrophiles, an increased level of gama-globulines and also immune bodies, on which high indices of zinc-sulphate test is indicates, testify about it. It was also studied a considerable decrease of glucose and at the same time a low level of phosphorus ATA at high activity of alkaline phosphatase. At the same time, the overheat of 7-8 months of youngers is accompanied by some decrease of leucocites quantities, and increase per cent of lymphocytes, coagulation of blood, more intensification of using the glucose and phosphorus ATA and also decrease of osmotic resistance of erythrocytes and some increase of DFA-reaction indices. The action of such factor was long-termed and were displayed during seven days after temperature normalization. Summer pasture period, because of its short durability, manifested itself not able to compensate the deficiency of technology, feeding and keeping animals during winter, especially in economies with polluted by radionuclide zone. It was proved, that growth and developed of organism, morphological and biological content of blood in new-born calves was depended on functional state of organism of mothers during pregnancy, caused, first of all, by the factors of keeping and feeding. These indices were expressed to a great degree at the age aspect. Distinct display of positive influence of inter-muscle injection of Trivitamines and feeding up of cows with polisalts of microelements during winter period of keeping was determined only in a year. The level of majority experimental indices was depended on also from the season of year and the level of feeding. Most rations of full value favoured to intensify the action effect of biological substances, including on positive changes of investigated biochemical indices of blood. Cows which were taken Vitamines and microelements were born calves with some more living mass, they had an increased secretion of colostrum. The quantity of eozinophiles was standardized in bull-calves, and the quantity of leucocites was somewhat more, the concentration of hamaglobulines in blood plasma was increased, and the main, immunoglobulines, the quantity of erythrocytes and the concentration of hemoglobines in them was slightly rise. It was found out the positive influence on indices of immune protection (increase concentration of common protein, albumines, beta- and gamma-globulines) in new-born calves, which were born from cows, which were injected by trivitamines and were fed with polisalts of microelements. Some more effect from the using of mentioned preparations was in youngers, which were grown on more balanced ration for mothers. It was proved that immunological answer of organism on interskin injection 0,2 ml 0,1 per cent – solution of histamine was more defined in animals, which were kept in polluted radionuclides zone and by the condition of their non-balanced feeding. An important confirmation of the influence of feeding factors on immunological reactivity is feeding up of animals with polisalts of microelements and parallel injection of trivitamines during winter stall keeping, the reaction of organism on of histamine injection was weaken. And especially in cows from farm "Galuzia", which were received microelements and vitamines (experimental group), the thickness of skin fold in thirty minutes after injection of histamine was 3,33 mm less than in cows from control group, which were on pure ration. In sixty minutes the difference was 4,34 mm. It was determined, that the reaction of coagulation of blood plasma proteins in solution of chloride calcium of different concentration, we may consider as effective and sensitive indicator of functional state of liver. Just through the worsening of functional state of the liver, it was disturbed the synthetic function of hepatocytes, which were manifested by sharp decrease of ambuminic fraction of blood plasma protein. The reaction of sorbic ability of erythrocytes in animal blood, which characterises the level of endogenic intoxication of organism, may serve as criterion of valuation of environment ecological state. It was proved, that its changes were depended on year season and intensity of radionuclide pollution in region. But systematic parenteral injection of trivitamines to cows doesn't protect organism from endogenic intoxication. But the indices of this reaction in calves from experimental cows group, were lower in comparison with calves from control group. Key words: cattle, keeping, feeding, blood, vitamines, microelements, radionuclide PAGE 2

Похожие записи