ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ТОЛКАЧ СВІТЛАНА ІВАНІВНА

УДК:
616-053.2+616-053.7-056:616.71:616-055.26:614.876

Фізичний розвиток, стан кісткової системи та шляхи корекції їх порушень
у першого покоління дітей, які народилися у жінок, опромінених у
дитячому і підлітковому віці внаслідок аварії на ЧАЕС

14 .01.10 – педіатрія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті педіатрії , акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН
України

Антипкін Юрій Геннадійович, Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України, заступник директора з наукової роботи, керівник
відділення патології органів дихання та екологічних проблем здоров`я у
дітей

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України

Майданник Віталій Григорович, Національний медичний

університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри
педіатрії № 4

доктор медичних наук, професор

Степанова Євгенія Іванівна, Інститут клінічної радіології Наукового
центру радіаційної медицини, керівник відділу радіаційної педіатрії,
вродженої та спадкової патології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра педіатрії №2

Захист дисертації відбудеться “ 14 ” червня 2005 року о 13.00 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту
дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

Автореферат розіслано “ 11 ” травня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. За час, що минув після аварії на ЧАЕС, підросло
не тільки покоління дітей, народжених після аварії, але й перше
покоління нащадків, народжених від жінок, опромінених у дитячому віці
внаслідок цієї техногенної катастрофи. Здоров?я новонародженого і
майбутньої дитини суттєво залежить від дії різних негативних чинників на
організм матері як під час вагітності, так і до запліднення (Ю.Г.
Антипкін, 2000; 2003; Є.І. Степанова, 2000; 2003). Враховуючи досить
високу чутливість репродуктивної системи (М.В. Федорова и соавт., 1997;
В.Є. Дашкевич і співавт., 2000; Н.Н. Евтушенко, 2002) та щитовидної
залози до радіаційного опромінення у дитячому та підлітковому віці (М.Д.
Тронько, 1999; 2003), порушення яких не можуть не позначитися на
перебігу вагітності, стані плода та розвитку дитини у подальшому, не
викликає сумніву актуальність дослідження стану здоров’я, розвитку дітей
і формування кісткової системи першого покоління нащадків, народжених
від радіаційно опромінених у дитячому та підлітковому віці матерів.

Радіаційне опромінення дівчат у дитячому віці призводить в організмі до
змін гормонального, імунного та метаболічного характеру. До теперішнього
часу дослідженя по оцінці стану здоров’я, кісткової системи та
особливостей розвитку першого покоління нащадків жінок, радіаційно
опромінених у дитячому та підлітковому віці поодинокі (І.Б. Вовк і
співавт., 2000; В.Є. Дашкевич і співавт., 2002). Патологія
опорно-рухового апарату у дітей з радіаційно забруднених територій
перевищує средньоукраїнські показники і має постійну тенденцію до росту
(Р.О. Моісеєнко, 2003).

За даними травмпунктів, з кожним роком збільшується частота переломів у
всіх вікових групах населення. Але ж перелом розвивається тоді, коли
інтенсивність навантаження на кістку перевершує її міцність. Висока
поширеність остеопорозу і зв’язаних з ним переломів кісток кістяка в
популяції робить цю проблему однією з найбільш важливих для сучасної
медицини. Прогнозована цифра числа випадків найбільш складного по
розвитку ускладнень перелому стегнової кістки 6,25 млн. у 2050 році
говорить сама за себе. Не даремно ВООЗ оголосила 2000-2010 роки
Всесвітньою Декадою захворювань кісток і суглобів.

Не викликає сумніву той факт, що розвиток остеопорозу, зміна
мінеральної щільності кістки у дорослих залежить від збалансування
взаємопов’язаних процесів утворення і руйнування кісткової тканини у
дітей і підлітків.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту
педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, є фрагментами НДР:
„Комплексна оцінка системи регуляції кальцій-фосфорного гомеостазу та
структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей, які
проживають на радіаційно забруднених територіях” (№ держ. реєстрації
01.98.И00072428); „Вивчити репродуктивну функцію вагітних та здоров’я їх
нащадків в зв’язку з радіаційним опроміненням цих жінок в дитячому віці”
(№ держ. реєстрації 01.99. U004108).

Мета дослідження. Розробити заходи профілактики порушень фізичного
розвитку та стану кісткової системи у першого покоління нащадків жінок,
радіаційно опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС у дитячому і
підлітковому віці.

Задачі дослідження.

1. Оцінити особливості перебігу вагітності і пологів у матерів, які були
радіаційно опромінені у дитячому та підлітковому віці.

2. Вивчити стан здоров’я першого покоління нащадків матерів, радіаційно
опромінених у дитячому та підлітковому віці внаслідок аварії на ЧАЕС.

3. Дослідити особливості фізичного розвитку першого покоління нащадків
матерів, радіаційно опромінених у дитячому та підлітковому віці.

4. Оцінити структурно-функціональний стан кісткової тканини за допомогою
ультразвукової денситометрії у першого покоління дітей, матері яких
зазнали гострого радіаційного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС у
дитячому та підлітковому віці.

5. Дослідити стан окремих показників мінерального гомеостазу у дітей
(кальцій, фосфор, магній, мідь, залізо), системних гормонів
(соматотропний гормон, загальний тироксин, кортизол, тестостерон),
25ОНD3, а також показників метаболізму кісткової тканини (остеокальцин,
кістковий ізофермент лужної фосфатази, кисла фосфатаза, загальний
оксипролін у сечі).

6. Обгрунтувати заходи профілактики і реабілітації порушень здоров’я,
структурно-функціонального стану кісткової системи у першого покоління
дітей, які народилися від опромінених у дитячому та підлітковому віці
матерів.

Об’єкт дослідження — структурно-функціональний стан кісткової системи
дітей, які народилися у жінок, радіаційно опромінених у дитячому і
підлітковому віці внаслідок аварії на ЧАЕС.

Предмет дослідження — показники здоров’я, фізичний розвиток, кісткова
система, методи профілактики і реабілітації.

Методи дослідження: загальноклінічні, антропометричні, біохімічні,
гормональні, ультразвукові, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено особливості стану
кісткової системи, фізичного розвитку та соматичної патології у першого
покоління нащадків жінок, які отримали гостре та пролонговане
радіаційне опромінення у дитячому та підлітковому віці.

Оцінено, починаючи з раннього дитячого віку, процеси остеогенезу у цієї
категорії дітей, з урахуванням змін рівнів системних гормонів та
показників

мінерального гомеостазу, що дало можливість виділити групи ризику їх
порушень.

Показана висока радіочутливість кісткової системи жінок до радіаційного
опромінення у дитячому віці на основі катамнестичного дослідження жінок
фертильного віку.

Вперше дана комплексна клініко-параклінічна оцінка стану здоров’я та
фізичного розвитку, стану кісткової системи першого покоління нащадків,
народжених від радіаційно опромінених у дитячому та підлітковому віці
матерів.

Виявлено особливості фізичного розвитку у препубертатному періоді
першого покоління нащадків радіаційно опромінених у дитячому віці
матерів.

Показано, що формотворчий процес будови тіла відбувається переважно
гармонійно, але біологічна зрілість будови тіла частково відстає від
мешканців „умовно чистих” територій.

Виявлено особливості структурно-функціональних змін кісткової тканини у
дітей, народжених від опромінених у дитячому і підлітковому віці
матерів, та виділені групи ризику по ранньому їх формуванню.

Науково обґрунтовано та розроблено заходи профілактики ранніх порушень
остеогенезу у дітей та формування патології опорно-рухового апарату.

Практичне значення одержаних результатів. Доведена доцільність щорічної
цілеспрямованої оцінки стану здоров’я першого покоління нащадків,
народжених від опромінених у дитячому та підлітковому віці матерів, яка
дозволить своєчасно діагностувати можливе формування порушень фізичного
розвитку та кісткової системи у їх нащадків, що буде запобіганням
виникнення дисгармонійного розвитку даного контингенту дітей.

На основі проведених досліджень з врахуванням внутрішньогрупових
особливостей у дітей, народжених від опромінених у дитячому та
підлітковому віці матерів, удосконалена система профілактичних і
реабілітаційних заходів порушень здоров’я, структурно-функціональних
порушень кісткової тканини у них.

Доведено, що дітей-нащадків матерів, радіаційно опромінених у дитячому
віці складним комплексом радіонуклідів чорнобильського викиду у м.
Прип’ять, необхідно виділяти у окрему групу ризику.

Запропоновано профілактично-реабілітаційні заходи, направлені на
покращення соматичного здоров’я дітей, народжених від опромінених у
дитячому та підлітковому віці матерів, та структурно-функціональних
характеристик кісткової тканини у цієї когорти дітей.

Впровадження результатів досліджень в практику. Результати роботи
впроваджені у практичній діяльності: відділень радіаційної
ендокринології і гематології дитячого віку ІКР НЦРМ АМНУ, дитячої
поліклініки № 2 та дитячої стоматологічної поліклініки № 2
Шевченківського району, дитячої клінічної лікарні № 5 Святошинського
району м. Києва, дільничої лікарні селища міського типу Першотравневе
Овруцького району Житомирської області, Ірпінської міської

дитячої лікарні Київської області.

Матеріали дослідження наведено у методичних рекомендаціях: “Комплексна
профілактика і реабілітація патологічних змін в кістковій системі дітей,
народжених після аварії на ЧАЕС, та особливості їх диспансеризації”
(Київ, 2000).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним
науковим дослідженням. Автором проведено аналіз і узагальнення сучасних
джерел вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваної проблеми,

визначено завдання досліджень і розроблена методологія проведення
дослідження. Автором особисто збирався анамнез, проводився медичний
огляд дітей, їх антропометрія, анкетування, забір крові для лабораторних
досліджень, аналіз амбулаторних карток розвитку дітей та карт
денситометричних досліджень. Самостійно проведена систематизація та
статистична обробка отриманих даних, аналіз, узагальнення та
формулювання всіх положень і висновків роботи, розробка та апробація
реабілітаційних заходів. Дисертантом самостійно обґрунтовано практичні
рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, виступи, впроваджено
наукові розробки у роботу медичних закладів.

Висловлюю щиру вдячність професору В.В. Поворознюку за допомогу у
проведенні ультразвукової денситометрії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаційної роботи були обговорені на 2-му з’їзді Міжнародного Союзу
Асоціацій Патологоанатомів (7-10 грудня 1999 р., м.Москва), Українській
науково -практичній конференції „Здоров’я школярів на межі тисячоліть”
(17 травня 2000 р., м. Харків), VI Конгресі кардіологів України (18-21
вересня 2000 р., м.Київ), на щорічній конференції молодих вчених ІПАГ
АМН України (5-6 квітня 2001 р., м.Київ), ІІ Український конференції
молодих вчених, присвяченій пам’яті академіка В.В.Фролькіса (13 квітня
2001р.,м.Київ),ІІІ науково-практичній конференції „Морфогенез і
патологія кісткової системи в умовах промислового регіону Донбасу”
(березень 2002 р., м. Луганськ), Міжнародній конференції „Ультразвукові
дослідження в педіатрії” (14-17 травня 2002 р., м.Ялта, АР Крим),
науково-практичній конференції “Профілактика та реабілітація найбільш
поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації”
(26-27 листопада 2002 р., м.Київ), науково-практичній конференції
„Наукові та практичні питання педіатрії та шляхи їх вирішення” (22-24
травня 2003 р., м. Київ), науково-практичній конференції „Актуальні
проблеми педіатричної остеології” (15-17 вересня 2003 р., м .Євпаторія),
ІV Міжнародній конференції „Діти Чорнобиля – медичні наслідки та
соціально-психологічна реабілітація” (2-6 червня 2003 р., м. Київ), за
круглим столом „Актуальні проблеми епідеміології медичних наслідків
аварії на ЧАЕС” (24 жовтня 2003 р., м.Київ).

Публікації. Результати досліджень наведено у 13 наукових працях (в
авторефераті наведено 9): у 5 журнальних статтях, 8 матеріалах і тезах
конференцій,

з’їздів, конгресів; отримано 1 патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 246 сторінках тексту,
обсяг основного тексту складає 164 сторінки і включає: вступ, вісім
розділів (огляд літератури, характеристика матеріалів та методик
дослідження, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення
результатів досліджень), висновки, практичні рекомендації. Перелік
використаних джерел налічує 318 найменувань, що займає 31 сторінку.
Роботу ілюстровано 22 таблицями, 21 рисунком, які займають 51 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проведено у 225 дітей у віці
до 9 років (1 група), які народилися від матерів, опромінених у віці
7-15 років у період аварії на ЧАЕС (доза опромінення щитовидної залози у
когортах різних років народження знаходилася від 26,3 до 78 сГр за
даними індивідуальної тиреодозиметричної паспортизації). Оскільки ця
група включала дітей різних категорій радіаційного нагляду, для
виявлення можливих відмінностей у стані їх здоров’я 1 групу було
розділено на 2 менші дозозалежні групи.

1А групу склали 105 дітей, народжених від матерів, які у дитячому віці
отримали менше опромінення радіоактивним йодом – до 26,3 сГр на
щитовидну залозу і продовжували постійно мешкати на території
радіаційного контролю Житомирської області (рівень забруднення 137Cs
185-555 кБк/м2, 90Sr 37 кБк/м2).

До 1Б групи увійшло 120 дітей–нащадків матерів, які отримали у дитячому
віці більше радіаційне навантаження на щитовидну залозу (більше 36,7
сГр) під час аварії на ЧАЕС у м. Прип’ять, а також загальне гостре
?-опромінення та вдихнули цілий спектр радіонуклідів Чорнобильського
викиду з реактора.

Групу порівняння (2) склали 120 дітей відповідного віку, які народилися
від матерів, які на період аварії на ЧАЕС були у дитячому та
підлітковому віці і мешкали на „умовно чистих” територіях Київської
області.

Комплексне обстеження дітей включало загальноклінічне, стоматологічне
обстеження, офтальмоскопію, антропометрію, ультразвукове дослідження
щитовидної залози, органів черевної порожнини, серця, ультразвукову
денситометрію, дослідження метаболізму, мінералізації кісткової тканини,
гормональної регуляції кісткоутворення, фізичного розвитку.

Дослідження ехоструктури та розмірів щитовидної залози, органів черевної
порожнини, серця проводили за допомогою апарату ультразвукової
діагностики (УЗД) “Алока SSD-280” з доданням спеціальних датчиків (для
дослідження щитовидної залози і серця). Діагностика захворювань
щитовидної залози здійснена на основі міжнародної класифікації ВООЗ
(1994).

Якісний стан губчастої кісткової тканини досліджували ультразвуковим
денситометром “Achilles+” (Lunar Corp., Madison, WI) на п’ятковій
кістці.

Для оцінки стану мінералізації кісткової тканини у сироватці крові
тест-наборами досліджували вміст таких показників: загального кальцію
-“БІО-ЛАТЕСТ” (Чехія); неорганічного фосфору (B.S. Dyce,1973);
заліза–Fe 70 “БІО-ЛАТЕСТ” (Чехія); магнію–Mg 208 “БІО-ЛАТЕСТ” (Чехія);
міді–Cu 35 “БІО-ЛАТЕСТ” (Чехія).

Дослідження біохімічних маркерів кісткового метаболізму включало
визначення у сироватці крові тест-наборами таких показників, як:
активність загальної лужної фосфатази та активність її кісткового
ізоферменту-“БІО-ЛАТЕСТ” (Чехія); вміст кісткового ізоферменту лужної
фосфатази (остеази) -IRMA Tandem-R Ostase, Hybritech (США); активність
кислої фосфатази-“БІО-ЛАТЕСТ” (Чехія); вміст остеокальцину — ELSA-OSTEO
(Франція); метаболіту вітаміну D3 (25ОНD3) радіорецепторним методом за
Т.А.Князевою і співавт.,1983; дослідження загального оксипроліну в сечі
(Ф.И. Комаров и соавт., 1976).

Радіоімунологічні дослідження гормонів включали визначення тест-наборами
вмісту у сироватці крові таких показників, як: соматотропний гормон — GH
IRMA, IMMUNOTECH (Франція); загальний тироксин — «РИА-Т4-СТ» (Білорусь);
кортизол — «СТЕРОН-К-125J-M» (Білорусь); тестостерон —
“РИА-ТЕСТОСТЕРОН-ПР” (Білорусь). Досліджувався базальний рівень
зазначених гормонів, забір венозної крові проводився одномоментно.

Обробку цифрових даних здійснювали різними математичними методами, вибір
яких визначався у кожному конкретному випадку (варіаційної статистики,
кореляційного аналізу тощо).

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

В результаті проведених досліджень у порівнянні з контрольною групою
встановлено, що опромінення жінок у дитячому та підлітковому віці
негативно позначилося на безпечному материнстві – частота фізіологічної
вагітності у них дуже низька (25,8 %) і її варіювання залежить від
дозового радіаційного навантаження – зменшується з 40,0 % при меншій до
12,5 % при більшій дозі опромінення організму матері у дитячому віці.
Про високу чутливість кісткової системи до радіаційного опромінення
свідчить не тільки виявлена значна частота формування патології
опорно-рухового апарату (36,9 %) та зубів (76,0 %) у даної когорти
жінок, а й втричі більша частота розвитку остеопорозу на початкових
етапах фертильного віку, клінічним проявом якого є переломи кісток (11,1
%). Отримані дані вказують на те, що розвиток плода у цієї когорти жінок
відбувався у досить складних умовах, а саме, глибоких змін мінерального
гомеостазу. У цієї когорти жінок частота народження нащадків з
відхиленнями у фізичному розвитку при народженні була достовірно вищою
(50,6 %), ніж у 2 групі (35,0 %). За даними кількості дітей, які були на
штучному вигодовуванні, або отримували материнське молоко менше 3-х
місяців, третина (33,8 %) жінок мала первинну і вторинну

гіпогалактію (в контролі – 12,5 %).

Перше покоління нащадків народжувалося фізіологічно незрілим, про що
свідчить не тільки частота відхилень у фізичному розвитку (50,6 %), а
й виявлена

значна частота захворювань на першому році життя. Для цієї когорти дітей
характерна не тільки загальна неспецифічна радіаційна гіперчутливість,
синдром екологічної дезадаптації, виражений у мультисистемних
функціональних розладах, починаючи з першого року життя, а й раннє
формування хронічної соматичної патології, практична відсутність
здорових дітей (8,6 %, у контролі –15,0 %). Кількість нозологічних форм
захворювань, виявлених у однієї дитини 1 групи, складала 3,6, а у 2
групі – 2,6. Цей факт вказує на ранній розвиток поліморфізму соматичної
патології, системність ушкоджень, на загальні негативні тенденції у
стані здоров’я дітей України. Структура захворюваності дітей 1 групи
подібна до однолітків 2 групи, але встановлена більша частота патології
та прогредієнтний характер перебігу захворювань. Перше місце у них
займала патологія органів травлення, друге–органів дихання,
третє–кістково-м’язової системи.

Характеристика рівня фізичного розвитку дітей 1 А групи була, практично,
подібною у хлопців і дівчат: значно переважали гармонійно розвинені діти
середнього фізичного розвитку. Характеристика рівня фізичного розвитку
дітей 1 Б групи також була, практично, подібною у дітей обох статей:
частка дітей середнього і нижче та вище середнього зросту була майже
однаковою з незначним переважанням дівчат вище середнього зросту.

Діти 2 групи мали статеву різницю, яка проявлялася меншою кількістю
дівчат із середнім фізичним розвитком, ніж хлопців. Дисгармонійність
розвитку у всіх досліджуваних групах була виявлена за невідповідністю
маси тіла зросту.

З екологічної позиції, зріст — це основний показник характеру взаємин
між

організмом і навколишнім середовищем (Ю.Е. Вельтищев, 1995). Очевидно,
виявлена однотипна у всіх групах дослідження дисгармонійність розвитку –
за невідповідністю маси тіла зросту дитини є свідченням впливу не тільки
радіаційного чинника, а й складних економічних умов проживання дітей
України на їх здоров’я та показники фізичного розвитку зокрема.

Характер видовження тіла дітей досліджуваних груп представлено на
рис.1а,1б.

У всіх дітей груп дослідження формотворчий процес будови тіла відбувався
переважно гармонійно, свідченням чого є виявлений характер створюваних
прямих кореляційних взаємозв’язків між досліджуваними антропометричними
показниками. Але за виявленими даними співвідношень між частинами тіла
біологічна зрілість будови тіла дітей 1А і 1Б груп частково відставала
від дітей 2 групи.

Патологія кісткової системи, осалгії, переломи кісток у дітей 1А і 1Б
груп виявлялася частіше, ніж у дітей 2 групи (табл.1).

За характером структурно-функціонального стану кісткова тканина нащадків
опромінених матерів достовірно відрізнялася від структури кістки дітей
групи порівняння (рис.2,3,4).

Встановлено, що при опроміненні щитовидної залози матері у дозах більше
36,7 сГр у дитячому віці, до вступу в пубертат, у їх нащадків жіночої
статі рано розвивався остеофіброз; при опроміненні матерів на початкових
етапах пубертату, коли жіночий організм ще повністю статево не
сформований, їх нащадки жіночої і чоловічої статі в переважній більшості
мали остеофіброз з раннього дитячого віку.

Очевидно, при опроміненні матерів у більш ранньому дитячому віці
виникають значні порушення мінерального гомеостазу у них, які викликають
більш глибокі зміни у розвитку плода і його кістковій системі та на
подальших етапах розвитку дитини. Для нащадків матерів, які були
опромінені на пізніх стадіях пубертату, більш характерний розвиток
остеомаляції та остеопенії за даними ультразвукової денситометрії.

При опроміненні щитовидної залози матерів у препубертатному віці у
менших дозах (до 26,3 сГр) у їх нащадків обох статей рано розвивалася
остеомаляція, а при опроміненні матерів на ранніх стадіях пубертату – у
нащадків виявлявся ранній розвиток як остеомаляції, так і остеофіброзу.

Виявлені зміни у кістковій системі, структурні зміни у кістковій тканині
цієї когорти дітей можуть трактуватися як можливі клініко-біологічні
ефекти впливу іонізуючого випромінення на організм, оскільки,
встановлено наявність залежності характеру якісних змін кісткової
структури нащадків від величини опромінення організму їх матері у
дитинстві. Зміни термінів прорізування зубів характерні для третини
першого покоління нащадків матерів, опромінених у дитячому та
підлітковому віці, незалежно від величини опромінення матері у
дитинстві. Але при цьому раннє прорізування зубів достовірно частіше
виявлялося у нащадків при більшому дозовому навантаженні на організм
матері у дитинстві. Четверта частина дітей, народжених від опромінених
матерів, мала запізніле прорізування зубів. Достовірної різниці від
величини дозового навантаження на організм матері не виявлено, але при
більшій величині опромінення матері частота запізнілого прорізування
зубів була більшою у хлопців, ніж у дівчат. Зміна термінів прорізування
зубів у цих дітей може бути свідченням скомпроментованості процесів
кісткоутворення, починаючи з періоду ембріонального розвитку. Очевидно,
активація цих процесів сприяла ранньому прорізуванню зубів і в
подальшому у таких дітей у процесі росту і розвитку організму на всіх
етапах онтогенезу переважно розвивалися зміни в структурі кісткової
тканини на зразок остеофіброзу.

В подальшому у дітей з обома типами зміни терміну прорізування зубів
розвивався ранній карієс зубів — вже на 1-2 році життя.

Кальцій є основною структурно-функціональною одиницею мінерального
матриксу кістки. Середні показники загального кальцію і неорганічного
фосфору у крові у всіх групах дослідження знаходились у фізіологічних
межах (табл.2).

За даними відхилень вмісту Са2+ у сироватці крові від фізіологічних меж
порушення кальцій-фосфорного обміну виявлено у 30,8 % дітей 1А групи
(гіпокальціємія – у 23,1 %, гіперкальціємія – у 7,7 % дітей) та у 41,2 %
у дітей 1Б групи (гіпокальціємія – у 26,5 %, гіперкальціємія – у 14,7 %
дітей), у 2 групі – у 6,5 % дітей (гіпокальціємія).

При індивідуальному аналізі відхилення від фізіологічного вмісту Рн у
сироватці крові виявлено у 53,8 % дітей 1А групи (гіпофосфатемія –
у 46,2 %, гіперфосфатемія – у 13,3 % дітей), у 52,9 % дітей 1Б групи
(гіпофосфатемія), у 9,7 % дітей 2 групи (гіперфосфатемія). Кальцій та
фосфор взаємодоповнюють один одного у головній своїй функції – побудові
мінеральної основи кісткової тканини. Вважають, що співвідношення між
Са2+ і Рн у сироватці крові складає 1,5-2 : 1. Зміни цього
співвідношення виявлено у 33,3 % хлопців 1А групи, з них: підвищення у
6,7 %, а зниження — у 26,6 % хлопців, що може бути проявом різних за
характером порушень процесів мінералізації кісткової тканини. Серед цих
хлопців у 40,0 % Са2+ і Рн були у межах фізіологічної норми. Зміни
співвідношення Са2+ : Рн виявлено у 23,5% дітей 1Б групи: у 17,6 %
хлопців і у 29,4 % дівчат, при цьому підвищення показника — у 11,8 %
хлопців і у 5,9 % дівчат, а зниження — у 5,9 % хлопців і у 23,5 %
дівчат; у 2 групі дітей — у 16,1 % дітей: у 20,0 % хлопців і у 12,5 %
дівчат.

¦

$

^

?

Ue

X o &

E

?   c ¤ ¦ $

&

(

*

,

X

Z

\

^

?

???????

Ue

O

??????????лопців та у 18,2 % дівчат – гіпермагніємія, у 33,3 % хлопців
та у 9,1 % дівчат вміст магнію був на нижній межі норми, у 18,2 % дівчат
– на верхній межі норми. Тобто, 66,7 % хлопців та 54,5 % дівчат мали
зміни вмісту магнію у сироватці крові. У 1Б групі дітей у 29,4 % хлопців
та у 29,4 % дівчат виявлена гіпомагніємія, у 17,6 % хлопців та у 23,5 %
дівчат – гіпермагніємія, у 41,2 % хлопців та у 35,3 % дівчат вміст
магнію був на нижніх межах фізіологічної норми, у 5,9 % хлопців та у 5,9
% дівчат – на верхніх межах. Всього відхилення вмісту магнію у сироватці
виявлено у 61,5 % дітей 1А групи, у 50 % дітей 1Б групи та у 6,5 %
дітей 2 групи. Зміни вмісту заліза у сироватці крові виявлено у 50 %
дітей 1А групи, у 26,5 % дітей 1Б групи, у 6,5 % дітей 2 групи.

Зміни показників мінерального обміну носять складний характер, мають
індивідуальні особливості, статеві відмінності. Виявлений спектр
порушення співвідношення Са2+ і Рн в сироватці крові свідчить про більш
різноманітний, комбінований характер порушень мінералізації кісткової
тканини – змішану деструкцію кісткової тканини: поєднання процесів
остеомаляції, остеопенії і, можливо, остеопорозу. Виявлені зміни
показників мінерального обміну можуть свідчити про складність порушень
процесів осифікації кісткової тканини у цієї когорти дітей в період її
формування.

Біохімічні маркери ремоделювання кісткової тканини є неінвазивними і
досить інформативними показниками стану кісткової тканини (P.O. Delmas,
2000). За допомогою їх оцінки можна виявити якісні зміни у кістковій
тканині на більш ранніх етапах, ніж за допомогою ультразвукової
денситометрії. Середні показники досліджуваних біохімічних маркерів
представлено у табл.3.

За середніми показниками активність кислої фосфатази у дітей
досліджуваних груп не відрізнялася. При індивідуальному аналізі у 40,0 %
дівчат і у 38,5 % хлопців 1А групи, у 47,1 % дівчат і у 41,2 % хлопців
1Б групи та у 8,3 % дівчат, у 8,3 % хлопців 2 групи виявлено підвищення
активності кислої фосфатази. Середні показники вмісту загального
оксипроліну в сечі вищі у дітей обох статей 1А і 1Б групп, ніж у дітей 2
групи. Активність загальної лужної фосфатази була підвищеною у дітей
обох статей 1Б групи у порівнянні з показниками дітей 2 групи і від
фізіологічної норми. Аналіз середніх показників активності кісткового
ізоферменту лужної фосфатази (КІЛФ) показав, що співвідношення між
термостабільною і термолабільною фракціями не було фізіологічним.
Активність КІЛФ була зниженою у дітей 1А і 1Б груп як у порівнянні з
дітьми 2 групи, так і у порівнянні з фізіологічною нормою. Це може
вказувати на низьку активність функціонування остеобластів у дітей обох
статей 1А і 1Б груп. Отже, активність загальної лужної фосфатази була
підвищеною за рахунок термостабільної фракції, що ніяким чином не
відображає характер перебігу процесів у кістковій тканині. В зв’язку з
цим, було проведено дослідження кількісного вмісту КІЛФ (остеази) у
сироватці крові — у дітей 1А і 1Б груп обох статей він був достовірно
вищим, ніж у дітей 2 групи і вищим від фізіологічної норми. Виявлений
паралелізм утворення остеази і остеокальцину, може свідчити про розвиток
остеопенії у хлопців 1А і 1Б груп, оскільки відомо, що рівень
остеокальцину і остеази одночасно підвищується при остеопластичних
ушкодженнях (K.H. Bichler et al, 1996). Виявлений паралелізм між
підвищеним вмістом остеази і підвищеним вмістом загального оксипроліну в
сечі може свідчити про розвиток остеопенії у зв’язку з активацією
резорбції кісткової тканини у цих дітей. У хлопців 1А і 1Б груп зміни
вмісту остеази і зниження активності цього ферменту прямо позначалися на
структурі кісткової тканини.

Більше третини дітей, які народилися від жінок, опромінених у дитячому
віці, мали підвищену активність кислої фосфатази, яка корелювала зі
змінами структури кісткової тканини та змінами вмісту мінералів у
сироватці крові. У частини дітей відсутність значної активації кислої
фосфатази, очевидно, сприяла відкладанню кальцію, магнію і фосфату у
кістці – “дозріванню” новоутвореної кісткової тканини. Виявлено
активацію остеопластичних і остеолітичних змін у кістковій тканині,
тобто, остеопластичні ушкодження, про що свідчить підвищення вмісту
продуктів розпаду коллагену (загального оксипроліну) та остеокальцину і
остеази. Якісні зміни структури кісткової тканини у першого покоління
нащадків матерів, опромінених у дитячому віці, супроводжувалися
активацією процесів резорбції.

Також виявлено структурно-функціональні порушення клітинних мембран
остеобластів, на що вказує виявлена стимуляція функції ферментоутворення
остеобластами і одночасне пригнічення функціональної активності
продукованого ферменту-кісткового ізоферменту лужної фосфатази. Такий
характер функціонування остеобластів веде до активації утворення
кісткової тканини із низькими якісними характеристиками.

Ендокринна система відіграє значну роль у регуляції процесів росту і
розвитку і є одним з основних факторів у реалізації генетичної
інформації і формування дорослого організму. Дослідження базального
вмісту деяких системних гормонів у першого покоління нащадків жінок,
опромінених у дитячому та підлітковому віці, показало, що у
препубертатному періоді (до 10-річного віку) базальний середній вміст
системних гормонів знаходився, практично, у фізіологічних межах
(табл.4).

Враховуючи виявлені багатокомпонентні ушкодження процесів мінералізації
кісткової тканини, було розроблено і апробовано комплекс заходів по їх
покращанню, який включав: остеогенон, вітамін D3, АТФ-ЛОНГ, ЛФК, масаж.

Застосування такого комплексу протягом року у дітей основної групи
показало його високу ефективність. У цієї групи дітей відбувався більш
швидкий набір кісткової маси (у 85,0 % дітей ІМ був вищим, ніж у групі
порівняння), у 90,0 % дітей за даними ШПУ і ШОУ кістка мала кращі якісні
характеристики в порівнянні з однолітками. При цьому у всіх дітей значно
покращувалися показники структури клітинних мембран, активність КІЛФ
була вищою, ніж у групі порівняння, показники мінерального гомеостазу
коливались у фізіологічних межах, наростав вміст 25ОНD3 у сироватці
крові, зникали неспецифічні ознаки інтоксикації, осалгії,

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і пропонується нове
вирішення наукової задачі профілактики порушень фізичного розвитку і
кісткової системи у першого покоління нащадків матерів, радіаційно
опромінених у дитячому та підлітковому віці, та удосконалення їх
реабілітації на основі вивчення характеру структурних змін кісткової
тканини у віковому аспекті, процесів метаболізму, мінералізації та
гормональної регуляції остеогенезу.

1. Радіаційне опромінення у дитячому та підлітковому віці в подальшому
негативно позначається на безпечному материнстві – частота фізіологічної
вагітності у них у 2,5 рази менша, ніж у неопромінених; із збільшенням
дозового радіаційного навантаження на організм зменшується частота
фізіологічної вагітності. У третини жінок даної когорти розвивається
первинна і вторинна гіпогалактія. Зміни кісткової системи жінок при
опроміненні у дитячому віці проявляються значною частотою формування
патології опорно-рухового апарату (46,9 %), зубів (76 %), втричі більшою
частотою клінічних форм остеопорозу (переломів кісток) та глибоких змін
мінерального гомеостазу на початку фертильного віку, що є обтяжуючим
фоном розвитку плода.

2. Виявлено, що у опроміненої у дитячому віці когорти жінок частота
народження нащадків з відхиленням у фізичному розвитку достовірно вища,
ніж у мешканок “умовно чистих” територій – у випадку народження дівчат
більш характерна ретардація розвитку плода, а хлопців – велика маса
тіла. У першого покоління нащадків радіаційно опромінених у дитячому
віці матерів у препубертатному періоді частота високорослості вища, а
низькорослості – нижча на відміну від мешканців-однолітків з “умовно
чистих” територій. Чим більше радіаційне навантаження на організм
отримала мати у дитинстві, тим частіше нащадки мають відхилення у
фізичному розвитку від середнього та дизгармонійність за рахунок
невідповідності маси довжині тіла.

3. У структурі захворюваності першого покоління нащадків радіаційно
опромінених у дитячому віці жінок патологія кісткової системи посідає
третє місце і виявляється вдвічі частіше, ніж у дітей-однолітків з
“умовно чистих” територій, біль у кістках і переломи кісток виявляються
у 5 разів частіше.

4. Встановлено, що активація видовження тіла у хлопців – нащадків
матерів, які отримали менше радіаційне опромінення у дитячому віці,
відбувається на один рік пізніше, а у першого покоління нащадків
матерів, які отримали більше радіаційне навантаження на організм у
дитинстві – у хлопців на один рік, у дівчат на два роки раніше від
мешканців “умовно чистих” територій. Для цієї когорти дітей характерний
сталий досить активний набір маси і довжини тіла у дошкільному віці і,
практично повне, призупинення перед періодами активації видовження тіла
у довжину, а також немає чіткого чергування періодів “витягування” на
організменому рівні (між частинами тіла), але вони збережені на
регіональному рівні (між складовими частин тіла).

5. Формотворчий процес будови тіла відбувається переважно гармонійно,
але біологічна зрілість будови тіла частково відстає від мешканців
“умовно чистих” територій (за даними співвідношень між складовими частин
тіла).

6. Встановлено, що у третини дітей змінюються терміни прорізування
зубів, що вказує на скомпроментованість процесів кісткоутворення з
періоду ембріонального розвитку, карієс зубів у них починає розвиватися
вже на першому-другому році життя і має розповсюджений характер.

7. Встановлено, що у першого покоління нащадків радіаційно опромінених у
дитячому віці матерів, ранній розвиток адаптаційних змін у кістковій
системі супроводжується якісними змінами у структурі кісткової тканини,
характер яких залежить від величини і виду радіаційного опромінення їх
матері у дитинстві та віку на період опромінення – із збільшенням
величини дозового навантаження на організм матері у нащадків
відбувається ранній розвиток остеофіброзу, остеопорозу, особливо у
дівчачої статі, при менших дозах – остеопенії, остеомаляції. Ранній вік
радіаційного опромінення матері у будь-яких дозах детермінує остеофіброз
у нащадків з раннього дитячого віку.

8.Виявлено, що ранні зміни гістоархітектоніки кісткової тканини
супроводжуються не тільки змінами фізичних властивостей кісток, а й
порушенням мінерального гомеостазу в організмі нащадків опромінених
жінок, змінами структурно-функціональних властивостей та метаболізму
остеогенних клітин.

9.Розроблено профілактично-реабілітаційні заходи з урахуванням
багатокомпонентних ушкоджень процесів мінералізації кісткової тканини і
застосуванням препаратів патогенетичної дії, що сприяє покращанню її
якісних характеристик у нащадків опромінених у дитячому і підлітковому
віці матерів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для впровадження у практику охорони здоров’я запропоновано:

1.Дітей, які народилися від матерів, радіаційно опромінених у дитячому
та підлітковому віці, віднести до референтної когорти, яка підлягає
диспансерному нагляду.

2. Скомпроментованість процесів кісткоутворення у цієї когорти дітей з
періоду ембріонального розвитку та наявність змін у кістковій системі їх
матерів обумовлює доцільність призначення під час вагітності такій
когорті жінок мінеральних комплексів, вітаміну D3, АТФ-ЛОНГ для
оптимізації процесів розвитку плода.

3. Диспансерний нагляд нащадків опромінених у дитячому і підлітковому
віці матерів проводити активно з першого року життя щорічно з
обов’язковим залученням, крім інших спеціалістів, генетика, ортопеда,
стоматолога, з контролем вмісту мінералів у сироватці крові, а з
5-річного віку – з проведенням ультразвукової діагностики
(денситометрії) якісних характеристик кісткової тканини.

4. Для оптимізації процесів росту і розвитку цієї когорти дітей та з
метою запобігання раннього розвитку змін опорно-рухового апарату
реабілітаційні комплекси починати на першому році життя (вітамін D3,
мінеральні комплекси, антигіпоксанти за показаннями) і проводити
щорічно, поряд з організацією інших профілактичних і лікувальних
заходів, у відділеннях відновлювальної терапії дитячих поліклінік.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Особливості стану здоров’я першого покоління нащадків жінок, радіаційно
опромінених в дитячому та підлітковому віці//Перинатологія та
педіатрія–2002.-№2.–С.45-48.

Стан кісткової системи у дітей, які народилися у жінок, радіаційно
опромінених у дитячому та підлітковому віці // Український
медичний альманах. – 2002. – Т. 5, №2. – С. 137-142 (співавт.: Арабська
Л.П., Поворознюк В.В.). Проведено підбір і клінічний огляд дітей,
антропометрію, аналіз даних денситометрії, оцінку
структурно-функціонального стану кісткової системи у дітей основної і
контрольної груп, дослідження впливу на нього процесів росту,
статистичну обробку, аналіз отриманих результатів.

Характеристика стану зубів у першого покоління нащадків матерів,
радіаційно опромінених у дитячому та підлітковому віці під час аварії на
ЧАЕС // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – №3.–С. 35-38 (співавт.:
Антипкін Ю.Г., Арабська Л.П.). Проведено огляд літературних джерел,
оцінку терміну прорізування та стану зубів дітей основної і контрольної
груп, статистичну обробку і аналіз отриманих даних, оформлення статті.

4. Особливості фізичного розвитку першого покоління нащадків матерів,
радіаційно опромінених у дитячому віці // Перинатологія та педіатрія. –
2003. -№4.–С. 28-35. (співавт.: Арабська Л.П., Антипкін Ю.Г.). Проведено
аналіз літературних джерел, клінічний огляд, антропометрію дітей
основної і контрольної груп, оцінку фізичного розвитку дітей
досліджуваних груп, статистичну обробку і аналіз отриманих даних,
оформлення статті.

5. Деякі особливості гормональної регуляції фізичного розвитку та
структурно-функціонального стану кісткової тканини у першого покоління
нащадків матерів, радіаційно опромінених у дитячому віці //
Перинатологія та педіатрія. – 2004. -№4.–С. 27-30. (співавт.: Арабська
Л.П., Антипкін Ю.Г.). Проведено підбір дітей , їх обстеження, забір
крові для лабораторного дослідження, статистичну обробку і аналіз
отриманих даних, оформлення статті.

6. Некоторые аспекты реабилитации детей с нарушениями в костной системе,
рожденных от радиационно облученных в детском воздасте матерей //
Матеріали ІІ Української конференції молодих вчених, присвяченої пам?яті
академіка В.В. Фролькіса. – 2001. – С. 115.

7. Деякі питання стану здоров’я першого покоління нащадків радіаційно
опромінених у дитячому віці матерів //Додаток до журналу ПАГ–2003. — №2.
– С. 10. (співавт.: Арабська Л.П.). Проведено підбір і обстеження дітей,
статистичну обробку і аналіз отриманих даних, оформлення тез.

8. Некоторые аспекты состояния костной системы первого поколения
потомков матерей, радиационно облученных в детском возрасте // Проблеми
остеології. – 2003. – Т.6, №4. – С. 58. (співавт.: Арабська Л.П.).
Проведено клінічний огляд, аналіз денситометричних карт та виявленої
патології кісткової системи, статистичну обробку і аналіз отриманих
даних, оформлення тез.

9. Особливості метаболізму кісткової тканини у дітей, які народилися від
радіаційно опромінених у дитячому віці матерів // Проблеми остеології. –
2004. – Т.7, №3-4. – С.89-91. (співавт.: Арабська Л.П.). Проведено
підбір і обстеження дітей, статистичну обробку і аналіз отриманих
даних, оформлення тез.

АНОТАЦІЯ

Толкач С.І. Фізичний розвиток, стан кісткової системи та шляхи корекції
їх порушень у першого покоління дітей, які народилися у жінок,
опромінених у дитячому і підлітковому віці внаслідок аварії на ЧАЕС. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.10-“Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена питанням удосконалення та оптимізації заходів
профілактики ранніх порушень остеогенезу та формування патології
опорно-рухового апарату у нащадків опромінених у дитячому і підлітковому
віці матерів.

Представлено результати клініко-параклінічних досліджень у дітей,
народжених від матерів, опромінених у дитячому і підлітковому віці.

Показано, що формотворчий процес будови тіла цієї когорти дітей
відбувається переважно гармонійно, але біологічна зрілість будови тіла
відстає від мешканців „умовно чистих” територій. Встановлено, що у
першого покоління нащадків радіаційно опромінених у дитячому віці
матерів, ранній розвиток адаптаційних змін у кістковій системі
супроводжується якісними змінами у структурі кісткової тканини, характер
яких залежить від величини і виду радіаційного опромінення їх матері у
дитинстві та віку на період опромінення – із збільшенням величини
дозового навантаження на організм матері у нащадків відбувається ранній
розвиток остеофіброзу, остеопорозу, особливо у дівчачої статі, при
менших дозах – остеопенії, остеомаляції. Ранній вік радіаційного
опромінення матері у будь-яких дозах детермінує остеофіброз у нащадків з
раннього дитячого віку. Радіаційне опромінення матері у пубертатному
періоді сприяє також більш ранньому розвитку сколіозу у нащадків.
Виявлено, що ранні зміни гістоархітектоніки кісткової тканини
супроводжуються не тільки змінами фізичних властивостей кісток, а й
порушенням мінерального гомеостазу в організмі, змінами
структурно-функціональних властивостей остеогенних клітин.

На основі комплексного вичення структурно-функціонального стану,
метаболізму, мінералізації кісткової тканини, гормональної регуляції
процесів кісткоутворення, формоутворення у нащадків опромінених у
дитячому і підлітковому віці матерів, удосконалено заходи профілактики і
реабілітації їх порушень, направлених на покращення якості локомоторних
функцій.

Ключові слова: діти радіаційного ризику, кісткова система, фізичний
розвиток, гомеостаз.

АННОТАЦИЯ

Толкач С.И. Физическое развитие, состояние костной системы и пути
коррекции их нарушений у первого поколения детей, которые родились у
женщин, облученных в детском и подростковом возрасте вследствие аварии
на ЧАЭС. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.10-«Педиатрия». Институт педиатрии, акушерства и
гинекологии АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования и оптимизации
мероприятий профилактики ранних нарушений остеогенеза и формирования
патологии опорно-двигательного аппарата у потомков облученных в детском
и подростковом возрасте матерей.

Представлены результаты клинико-параклинических исследований у 225
детей, родившихся от матерей, облученных в детском и подростковом
возрасте.

Показано, что радиационное облучение в детском и подростковом возрасте в
дальнейшем негативно сказывается на безопасном материнстве – частота
физиологической беременности у них в 2,5 раза реже, чем у необлученных,
и уменьшается с увеличением дозовой радиационной нагрузки на организм. У
третьей части женщин данной когорты развивается первичная и вторичная
гипогалактия. Изменения костной системы женщин при облучении в детском
возрасте проявляются значительной частотой формирования патологии
опорно-двигательного аппарата, зубов, в три раза большей частотой
клинических форм остеопороза (переломов костей) и глубоких изменений
минерального гомеостаза вначале фертильного возраста, что является
отягчающим фоном развития плода. Выявлено, что у когорты женщин, которые
были облучены в детском возрасте, частота рождения потомков с
отклонением в физическом развитии достоверно выше, чем у жительниц
“условно чистых” территорий – в случае рождения девочек более характерна
ретардация развития плода, а мальчиков – большая масса тела. У первого
поколения потомков радиационно облученных в детском возрасте матерей в
пубертатном периоде частота высоколрослости выше, а низкорослости – ниже
в отличие от жителей – ровесников с “условно чистых” территорий. Чем
большую радиационную нагрузку на организм получила мать в детстве, тем
чаще потомки имеют отклонения в физическом развитии от среднего и
дисгармоничность за счет несоответствия массы длине тела.

В структуре заболеваемости первого поколения потомков радиационно
облученных в детском возрасте женщин патология костной системы занимает
третье место и определяется вдвое чаще, чем у детей-ровесников с
“условно чистых” территорий, боль в костях и переломы костей
определяются в 5 раз чаще.

Установлено, что активация удлинения тела у мальчиков – потомков
матерей, которые получили меньшее радиационное облучение в детском
возрасте, происходит на один год позже, а у первого поколения потомков
матерей, которые получили большую радиационную нагрузку на организм в
детстве – у мальчиков на один год, у девочек на два года раньше чем у
жителей “условно чистых” территорий. Для этой когорты детей характерен
постоянный активный набор массы и длины тела в дошкольном возрасте и,
практически полная, приостановка перед периодами активации удлинения
тела в длину, а также нет четкого чередования периодов “вытягивания” на
организменном уровне (между частями тела), но они сохранены на
региональном уровне (между составляющими частями тела).

Показано, что формообразовательный процесс, строения тела этой когорты
детей происходит преимущественно гармонично, но биологическая зрелость
строения тела отстает от жителей «условно чистых» территорий.

Установлено, что у первого поколения потомков радиационно облученных в
детском возрасте матерей, раннее развитие адаптационных изменений в
костной системе сопровождается качественными изменениями в структуре
костной ткани, характер которых зависит от величины и вида радиационного
облучения их матери в детстве, и возраста на период облучения — с
увеличением величины дозовой нагрузки на организм матери у потомков
происходит раннее развитие остеофиброза, остеопороза, особенно у
девочек, при меньших дозах — остеопении, остеомаляции. Ранний возраст
радиационного облучения матери в любых дозах детерминирует остеофиброз у
потомков в раннем детском возрасте. Радиационное облучение матери в
пубертатном периоде способствует также более раннему развитию сколиоза у
потомков. Выявлено, что ранние изменения гистоархитектоники костной
ткани сопровождаются не только изменениями физических свойств костей, а
и нарушением минерального гомеостаза в организме, изменениями
структурно-функциональных свойств остеогенних клеток.

На основании комплексного изучения структурно-функционального состояния,
метаболизма, минерализации костной ткани, гормональной регуляции
процессов костеобразования, формообразования у потомков облученных в
детском и подростковом возрасте матерей, оптимизированы мероприятия
профилактики и реабилитации их нарушений, направленных на улучшение
качества локомоторных функций.

Ключевые слова: дети радиационного риска, костная система, физическое
развитие, гомеостаз.

SUMMARY

S.I.Tolkach. Physical development, condition of bone system and way of
correction of itґs infringements in the first generation of children,
who were born from the women irradiated at children and teenage age,
owing to failure on CAES. — Manuscript.

The dissertation on reception a scientific degree of the candidate of
medical sciences for a speciality 14.01.10 — » Pediatrics «. Institute
of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology АМS of Ukraine, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to a question of improvement and
optimization of actions of preventive maintenance of early infringements
of osteohenesis and formation of a pathology of the locomotor system of
descendants of irradiated in children and teenage age mothers.

Results of clinico-paraclinical researches at children, who have been
born from mothers, who were irradiated in children and teenage age, are
submitted.

It is shown, that form-making process of a habitus of this cohort of
children occurs mainly harmoniously, but the biological maturity of a
structure of a body lags from inhabitants of «conditionally clear»
territories.

It is established, that at the first generation of descendants of
irradiated in children age mothers, early development of adaptable
changes in bone system is accompanied by qualitative changes in
structure of a bone fabric, which character depends on size and a kind
of a radiating irradiation of their mothers in their childhood and age
for the period of an irradiation — with increase in size of radial on
motherґs organism, descendants have early development of osteofibrosis,
osteoporosis, especially of girls, at smaller dozes — osteomalatia. The
early age of motherґs radiating irradiation in any dozes determines
osteofibrosis of descendants inearly children’s age. The radiating
irradiation of mother in the pubertal period also assists to earlier
development of a scoliosis of descendants.

It is revealed, that early changes of histoarchitectonics of a bone
fabric are accompanied not only by changes of physical properties of
bones, but also by infringement of a mineral homeostasis in organism,
changes of structurally functional properties of osteogenic cells.

On the basis of complex studying a structurally-functional condition, a
metabolism, a mineralization of a bone fabric, hormonal regulation of
processes of osteogenesis formationis at descendants of the irradiated
in children and teenage age mothers, actions of preventive maintenance
and rehabilitation of their infringements directed on improvement of
quality of locomotor functions are optimized.

Key words: children of radiation risk, bone system, physical
development, homeostasis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

ІМ — індекс міцності кісткової тканини

ІКР НЦРМ — Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної
медицини

КІЛФ – кістковий ізофермент лужної фосфатази (остеаза)

Т4 – загальний тироксин

ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція

ШОУ — широкосмугове ослаблення ультразвуку

ШПУ — швидкість поширення ультразвуку

Похожие записи