.

Фізична реабілітація хворих на статичну форму плоскостопості та остеохондроз хребта (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 4183
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО

ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ЖАРОВА ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 617.586-077.58-85+616.711-085

Фізична реабілітація хворих на статичну форму плоскостопості та
остеохондроз хребта

24.00.03 – Фізична реабілітація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і
спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент

МАРЧЕНКО Ольга Кузьмівна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент
кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Левенець Віталій Миколайович, Національний університет фізичного
виховання і спорту України, професор кафедри спортивної медицини,
директор центру спортивної травматології;

доктор медичних наук, професор

Клапчук Василь Васильович, Дніпропетровська державна медична академія,
професор кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини і
валеології.

Провідна установа – Національний педагогічний університет імені М.П.
Драгоманова, кафедра фізичної реабілітації, Міністерство освіти і науки
України, м. Київ.

Захист відбудеться “7” грудня 2005 р. о 16 год. 30 хв. на засіданні
спеціалізованої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного
виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету
фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури,
1).

Автореферат розіслано “5 листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Воронова В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В усьому світі спостерігається тенденція до
збільшення числа захворювань опорно-рухового апарату (ОРА). Інвалідність
внаслідок ортопедичних порушень досягає 50% загальної інвалідності. За
даними лікарсько-трудової експертизи причинами зниження та втрати
працездатності у 26,1% випадків є функціональні зміни (В.П.
Веселовський, 1991; Я.Ю. Попелянський, 1997). Аналіз причин порушень
основних функцій організму, що виникає у хворих на поперековий
остеохондроз та плоскостопість, вказує на те, що найчастіше вони
виникають не стільки через важкість патології, скільки через відсутність
профілактичних заходів, недооцінки ролі відновного лікування із
використанням різноманітних засобів та методів фізичної реабілітації, а
також через відсутність реабілітаційних програм, що одночасно впливають
на стан стопи та хребта (О.С. Скоромець, М.О. Пшеничний, С.Р. Брус, А.Л.
Гуменюк, 1989; О.А. Жиляєв, М.В. Паришкова, 2000; В.В. Клапчук, 2005).
Тому у відновному лікуванні таких хворих мають бути передбачені
комплексні лікувальні заходи, що сприяють зміцненню м’язово-зв’язкового
апарату як нижніх кінцівок, так і хребта.

Вивчення науково-методичної літератури показало, що нині сучасна система
реабілітації осіб з ортопедичною патологією передбачає використання
різних засобів та методів кінезитерапії, де особливе місце відводиться
гімнастичним та спортивно-прикладним вправам, спрямованим на зміцнення
м’язів, що формують склепіння стопи та м’язів тулуба (Л.О. Блудиліна,
1989; С. Бретмен, 1997). У запобіганні виникнення остеохондрозу та
плоскостопості також важливу роль відіграють різні види комплексної
терапії: масаж, фізіотерапія, бальнеотерапія, ортопедичні технології,
лікувальна гімнастика, спортивно-прикладні вправи, альтернативні засоби
(О.В. Магльований, 1993; О.М. Гринштат, 1998; В.М. Мухін, О.В.
Магльований, Г.П. Магльована, 1999).

У зв’язку з появою нових методів консервативного та хірургічного
лікування деформацій локомоторного апарату, виникла необхідність у
подальшій розробці та удосконаленні методик лікувального застосування
фізичних вправ. Підтвердженням цьому є значна кількість досліджень як
вітчизняних, так і зарубіжних авторів з проблеми використання фізичних
вправ для профілактики та лікування різних патологій опорно-рухового
апарату (М.Г. Григор’єва, 1984; B. Brotzman, 1996; В.М. Єрин, Г.Є.
Іванова, 1997).

Водночас багато питань кінезитерапії при плоскостопості та поперековому
остеохондрозі хребта нині вивчені ще недостатньо. Наукового
обґрунтування потребує застосування комплексної терапії у суворій
відповідності до динаміки перебігу репаративних процесів і характеру
сполученої патології. Деякі автори (Г.О. Іваничєв, О.Я. Попелянський,
1975; В.П. Веселовський, 1989) вказували на зв’язок остеохондрозу зі
статичними деформаціями стоп, але не наводили даних, що достатньою мірою
розкривають суть зв’язку плоскої стопи з хребтом, або яким чином
патологія органу, пристосованого для виконання функції опори та
пересування, відбивається на діяльності іншого, але функціонально
подібного органу.

Незважаючи на велику практичну значущість, нам не вдалося виявити
жодної теоретичної або практичної праці, присвяченої реабілітації осіб
зі сполученою патологією ОРА (остеохондроз та плоскостопість), а також
дослідженню впливу лікувальної гімнастики у комплексі з іншими методами
реабілітації на стан хребта та стопи у хворих на статичну форму
плоскостопості та остеохондроз.

Таким чином, одним з актуальних напрямів у проблемі відновного лікування
на фоні різних захворювань та деформацій ОРА є: створення нових програм
з включенням до них сучасних методів фізичних впливів, визначення
найраціональніших режимів використання різних засобів та методів
реабілітації для лікування та профілактики остеохондрозу та
плоскостопості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри
фізичної реабілітації НУФВСУ та “Зведеного плану НДР у сфері фізичної
культури та спорту на 2001-2005 р.” Міністерства України у справах
сім’ї, молоді та спорту за темою: 2.2.8. “Фізична реабілітація при
захворюваннях внутрішніх органів, травмах опорно-рухового апарату та
зниженні працездатності”. Номер державної реєстрації 0104U003840.

Мета роботи – підвищити ефективність відновного лікування осіб зі
статичною формою плоскостопості та поперековим остеохондрозом хребта
шляхом обґрунтування, розробки та втілення програми фізичної
реабілітації, що сприяє підвищенню функціонального стану, корекції
названої патології та запобіганню пов’язаних із нею порушень.

Завдання:

Систематизувати та узагальнити сучасні науково-методичні знання і
результати практичного вітчизняного та зарубіжного досвіду у галузі
фізичної реабілітації осіб з деформаціями ОРА.

Вивчити взаємозв’язок плоскостопості та поперекового остеохондрозу
хребта.

Розробити та обґрунтувати програму та рекомендації щодо використання
комплексної реабілітації для осіб з поперековим остеохондрозом та
плоскостопістю.

Визначити ефективність впливу засобів відновної терапії на функціональну
недостатність стоп та поперековий остеохондроз хребта.

Об’єкт дослідження – стан ОРА хворих на статичну форму плоскостопості
та остеохондроз поперекового відділу хребта.

Предмет дослідження – програма фізичної реабілітації, складена з
урахуванням статичної деформації стопи та поперекового остеохондрозу.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічні
спостереження; експерименти з використанням комплексу клінічних
(рентгенографія, огляд, опитування) та інструментальних методів
(стабілографія, тензодинамометрія, термографія); плантографія; методи
математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів:

виявлено функціональні особливості опорно-рухового апарату
(тензодинамометричні, стабілографічні і термографічні показники) хворих
зі сполученою патологією, котрі свідчать про їхню взаємозумовленість, що
відкрило можливість для розробки програми фізичної реабілітації і
корекції виявлених порушень;

розроблено програму фізичної реабілітації, що вирізняється комплексним
підходом і включає засоби, дібрані з урахуванням виявлених порушень,
спрямовані на зміцнення м’язів та зв’язок як стопи, так і хребта, що
відрізняє її від загальноприйнятих програм реабілітації;

розширено теоретичні уявлення про вплив запропонованих засобів і методів
фізичної реабілітації на стан ОРА на основі оцінки їхньої ефективності;

доповнено існуючу програму реабілітації осіб з поперековим
остеохондрозом і плоскостопістю альтернативними засобами.

Практична значущість дослідження полягає у розробці комплексної програми
фізичної реабілітації для хворих на статичну форму плоскостопості та
поперековим остеохондрозом хребта з науково обґрунтованим вибором
основних засобів і методів, що можуть бути використані як у практичній
діяльності спеціалізованих лікувальних та санаторно-курортних закладів,
так і у домашніх умовах.

Результати досліджень впроваджені у навчальний процес кафедри фізичної
реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту
України у викладанні курсу “Фізична реабілітація при травмах та
захворюваннях нервової системи”, а також у лікувальний процес відділення
реабілітації Інституту травматології та ортопедії Академії медичних наук
України та санаторію “Жовтень”, що підтверджено відповідними актами
впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає в ідеї, організації та проведенні
комплексних досліджень; відборі та апробації методів дослідження;
розробці програми фізичної реабілітації; роботі з хворими за
пропонованою програмою; кількісному та якісному аналізі одержаних
результатів; узагальненні результуючих даних дисертаційної роботи;
підготовці публікацій.

У спільних публікаціях авторові належать дані педагогічних та
інструментальних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
методичних кафедральних конференціях Національного університету
фізичного виховання і спорту України (2002-2005 рр.); науково-методичній
конференції “Фізична реабілітація як напрям підготовки фахівців” (Київ,
2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Основні напрями
розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні”
(Дніпропетровськ, 2004, 2005 рр.), ІХ науково-практичній конференції
“Молода спортивна наука України” (Львів, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційних досліджень викладено у 10
наукових працях, з них 8 – у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК
України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,
шести розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел.

Текст дисертаційної роботи викладений на 199 сторінках, включає 24
таблиці, 33 рисунки. У роботі використано 234 джерела наукової та
спеціальної літератури, з яких 48 – іноземні.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет,
мету і завдання дослідження; розкрито новизну і практичну значущість
роботи, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації результатів
досліджень, вказано кількість публікацій; представлено структуру та
обсяг дисертації.

У першому розділі “Сучасне уявлення про фізичну реабілітацію в ортопедії
та відновну терапію хворих на остеохондроз та плоскостопість” розглянуто
основні теорії виникнення плоскостопості та остеохондрозу, їхнього
ступеня та класифікації, проаналізовано та узагальнено дані про
закономірність формування порушень рухової функції стопи та хребта,
відомості про біокінематичну єдність цих ланок опорно-рухового апарату
і, з урахуванням одержаних даних, про взаємозв’язок плоскостопості та
остеохондрозу. Також представлено відомості про основні напрями у
системі відновного лікування в ортопедичній клініці, вплив фізичних
вправ та інших фізичних чинників на організм людини, принципи та
особливості застосування фізичних вправ у реабілітації осіб з
остеохондрозом та плоскостопістю.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить про те, що є окремі
нечисленні повідомлення про взаємозв’язок дистрофічних процесів у хребті
зі статичними деформаціями стоп і, саме через ці причини, нині не існує
програм фізичної реабілітації для осіб зі сполученою патологією ОРА. У
зв’язку з цим постала гостра необхідність у розв’язанні питань щодо
розробки такої програми з метою лікування та профілактики виникнення
поперекового остеохондрозу та плоскостопості.

У другому розділі “Методи та організація досліджень” описано і
обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних
об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження. Матеріали роботи
одержані під час проведення досліджень на базі Інституту ортопедії і
травматології Академії медичних наук України (відділення реабілітації)
протягом двох років, що дало змогу простежити їхню динаміку.

На першому етапі дослідження (2002 – 2003 рр.) був проведений аналіз
сучасних літературних джерел, що дозволило установити і зрозуміти
загальний стан проблеми. Розроблено карти обстеження хворих та програму
фізичної реабілітації з науково-обґрунтованим вибором засобів і методів
реабілітації. Встановлено мету і завдання роботи, терміни проведення
досліджень, опановано клінічні та інструментальні методи оцінки стану
хворих та поглиблені методики вивчення функціонального статусу їхнього
ОРА.

На другому етапі дослідження (2003 – 2004 рр.) було проведено основні
дослідження та отримано матеріали, що дозволяють об’єктивно оцінити
функціональні спроможності хворих на статичну форму плоскостопості та
поперековим остеохондроз хребта, охарактеризувати вплив деформацій стоп
на стан хребта і навпаки, провести початкову обробку одержаних даних,
скоригувати завдання досліджень, удосконалити програму фізичної
реабілітації для даного контингенту.

Наше дослідження ґрунтується на результатах спостереження за 92 особами,
з яких 60 хворих мали різні синдроми поперекового остеохондрозу хребта
та статичну плоскостопість, 16 – “чистий” остеохондроз і 16 – “чисту”
плоскостопість.

На третьому етапі дослідження (2004 – 2005 рр.) було оцінено
ефективність пропонованої програми фізичної реабілітації для хворих на
поперековий остеохондроз хребта і статичну форму плоскостопості,
узагальнено та проаналізовано одержані дані.

У третьому розділі “Характеристика вихідного морфофункціонального
стану осіб з поперековим остеохондрозом та плоскостопістю”
розв’язувалися завдання вивчення характеру суті взаємозв’язку
остеохондрозу та плоскостопості і впливу деформації одного органу опори
на інший, а також порівняльної характеристики функціонального стану ОРА
осіб зі сполученою патологією, осіб з “чистим” остеохондрозом та
“чистою” плоскостопістю.

Вивчення анамнезу і динамічне спостереження за різними групами хворих на
плоскостопість, остеохондроз та зі сполученням обох форм показало, що в
осіб зі статичною формою плоскостопості частіше виявляється остеохондроз
поперекового відділу хребта (86 %), рідше – шийного (10,5 %) та
грудного (3,5%).

У результаті проведених досліджень було відмічено, що у групі осіб зі
сполученою патологією (n = 40) у 17 хворих симптоми плоскостопості
передували болі, 23 особи відмітили появу характерних скарг на
плоскостопість після наявного болю у поперековому відділі хребта. З
цього випливає, що симптоми остеохондрозу з’являються майже однаково
часто як перед, так і після появи ознак плоскостопості, що не дозволяє
нам встановити причинно-наслідкові відносини обох цих форм.

Проведені дослідження дали змогу виявити перевагу рефлекторних синдромів
поперекового остеохондрозу як в осіб зі сполученою патологією, так і в
осіб з остеохондрозом, необтяженим плоскостопістю. Таким чином, зв’язок
синдромів ураження поперекового відділу хребта і стопи – двох ланок
загального біокінематичного ланцюга – проявляється рядом загальних
м’язово-тонічних, нейроваскуляторних і нейродистрофічних порушень, що
переплітаються.

Домінуючим порушенням кривини хребта у групі з остеохондрозом є
згладжений лордоз (58%); вертебральний синдром при сполученні
остеохондрозу з плоскостопістю характеризується гіперлордозом (в 46%
випадків). Це дозволяє поставити питання про опосередкований вплив
плоскостопості на формування остеохондрозу через гіперлордоз, що
узгоджується з думкою Г.О. Іваничєва (1975).

Результатами дослідження також встановлено, що суб’єктивні та об’єктивні
ознаки плоскостопості притаманні не тільки хворим з цією патологією, але
й особам з “чистим” остеохондрозом. Це дозволяє зробити висновок про
вплив остеохондрозу на стан нижніх кінцівок.

З проведеного комплексу інструментальних досліджень ми встановили, що
всі одержані при цьому показники (біомеханіки ходьби, вертикальної
стійкості тіла, сила м’язів, стан терморегуляції) значно нижчі у групі
осіб зі сполученою патологією і деякі з них мають тенденцію до
достовірності.

Так, результати досліджень опорних реакцій у хворих на поперековий
остеохондроз та плоскостопість свідчать про збільшення загального
опорного часу до 1,2 с, що супроводжувалося зміною тривалості окремих
перекатів – збільшенням часу переднього поштовху (31,1±0,67%) та
міжпоштовхового періоду (50,6±0,96%), зниженням часу заднього поштовху
(18,3±0,64%). Ці показники статистично достовірно відрізнялися від
аналогічних показників груп з необтяженими патологіями (PZ?Ue¤ I n0nds?sLuruDv”x–x?„u†ooooiocoooooooooooooooooooaiOeiOeaiaiaioiaiaiaiaiai aiaiaiaiooNiaioENaiNiNiNiNaiaiOe - 68?Ue¤ ¦ O „O dh1$^„O O „o dh1$^„a`„o \ O O O ¦ I o O O O $ O i i i i O ??????????малася за стандартною програмою фізичної реабілітації, максимум переднього поштовху збільшився на 3,4% від вихідного рівня (P>0,05), у групі К2, яка також займалася за стандартною методикою, –
на 5,2% (P0,05), а в основній групі – на 25%
(P0,05

39,0±0,32

38,0±0,28

24,5±0,32

26,6±0,3

Р

>0,05 0,05), сила
м’язів-розгиначів тулуба – на 22,4% (P>0,05), м’язів-згиначів – на 23,4%
(P>0,05). У групі К2 сила м’язів стопи збільшилася на 20,1% (P0,05).

8. Для оцінки теплопровідності нами вимірялася температура шкірних
покровів. Так, після проведеного курсу реабілітації в основній групі
хворих температура поперекового відділу знизилася на 3° (8,4%)
(P0,05), температура стоп збільшилася на
1,8° (P>0,05) та 2,1° (P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020