НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Михайлова Наталія Євгенівна

УДК: 796:616.899.3 – 085

Фізична реабілітація дітей з вадами розумового розвитку

24.00.03 – Фізична реабілітація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Київ — 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті
імені академіка Степана Дем’янчука

Науковий керівник

кандидат медичних наук, доцент

ГРИГУС Ігор Михайлович,

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана
Дем’янчука, доцент кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

ВІСКОВАТОВА Тетяна Павлівна,

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, професор кафедри
клінічної психології;

кандидат медичних наук, доцент

БАННІКОВА Римма Олексіївна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент
кафедри фізичної реабілітації

Захист відбудеться 21 грудня 2007 р. о 14 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 у Національному університеті
фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул.
Фізкультури,1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету
фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул.
Фізкультури,1).

Автореферат розіслано 20 листопада 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними Міністерства охорони здоров’я в Україні
проживають понад 300 тисяч осіб з вадами розумового розвитку, з них 15
тисяч „не охоплені” жодними соціальними програмами; на 1000 дітей
припадає 10 випадків вад розумового розвитку. У зв’язку з цим створення
умов для забезпечення рухової активності, фізичної реабілітації дітей з
вадами розумового розвитку і їхніх родин є одним з актуальних завдань
нашого суспільства, про що говориться у затвердженій Указом Президента
України Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту
(2004–2016 рр.).

Розробка проблеми соціальної інтеграції і реабілітації людей з важким
ступенем розумової відсталості, організація їхньої взаємодії зі здоровою
частиною населення належить до пріоритетних напрямів наукових
досліджень. Як підкреслюють багато фахівців (А.І.Григор’єв, 1997;
М.Д.Левітов, 2000; В.І.Бондар; 2003, Д.М.Ісаєв, 2003; О.А.Дмитрієв,
2004; Л.М.Шипіцина, 2005), чим тяжчий ступінь розумової відсталості, тим
сильніше виражені порушення психомоторного розвитку. Дитині з важким
ступенем розумової відсталості необхідна своєчасна і довготривала
соціальна і фізична реабілітація (О.А.Катаєва, О.А.Стребелєва, 2001;
Т.П.Вісковатова, 2002; Л.М.Шипіцина, 2005).

Аналіз науково-методичної літератури з проблеми організації корекційних
занять і фізичної реабілітації дітей з вадами розумового розвитку
показав, що нині розглянуто специфічні особливості процесу фізичного
виховання дітей з вадами розумового розвитку (Т.Ю.Круцевич, Р.В.Чудна,
2003), апробовано методику адаптивної фізичної культури для дітей даної
нозології (С.П.Євсєєв, 2002–2005); визначено причини порушень
міжособистісних стосунків у сім’ях, що виховують дітей з відхиленнями
розумового розвитку (В.В.Ткачева, 2004); установлено позитивну динаміку
корекції психічних порушень у дітей з вадами розумового розвитку під час
використання корекційно-педагогічних заходів у сім’ях та спеціальних
закладах (Д.М.Ісаєв, 2003; І.І.Мамайчук, 2006); доведено доцільність
соціалізації та інтеграції дітей, підлітків і молоді з вадами розумового
розвитку в суспільство (Л.М.Шипіцина, 2005; Г.Ф.Нестерова, С.М.Безух,
А.М.Волкова, 2006); розроблено програму навчання невербальним навичкам
комунікації дітей з вадами розумового розвитку (М.Пишчек, 2006);
виявлено позитивний вплив рухливих ігор на психічний стан дітей
(Т.П.Вісковатова, 2006) і необхідність комплексної реабілітації
(Р.О.Баннікова, 2006). Водночас у спеціальній літературі практично не
приділяється увага фізичному вихованню дітей з важким ступенем розумової
відсталості, дотепер залишаються фрагментарно висвітленими багато питань
стимуляції моторного розвитку таких дітей.

Все викладене вище обґрунтовує і актуалізує тему даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана
відповідно до плану науково-дослідних робіт 2001–2005 рр. Міжнародного
економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука
і є фрагментом дослідження з теми: „Медико-біологічні,
психолого-педагогічні основи фізичної адаптації здорової та
неповносправної молоді”; “Зведеного плану науково-дослідної роботи у
сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.” Міністерства України
у справах сім’ї, молоді і спорту, тема 3.2.3 „Формування і відновлення
здоров’я людей різного віку в процесі фізичного виховання і фізичної
реабілітації” (номер державної реєстрації 0107U001056). Роль автора
полягає в оцінці психомоторного розвитку дітей з вадами розумового
розвитку, розробці та впровадженні комплексної програми фізичної
реабілітації дітей 7-10 років з важким ступенем розумової відсталості.

Мета роботи – науково-методично обґрунтувати та розробити комплексну
програму фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з важким
ступенем розумової відсталості.

Завдання дослідження:

Систематизувати і узагальнити сучасні науково-методичні знання,
вітчизняний та світовий досвід використання засобів і методів соціальної
та фізичної реабілітації дітей з вадами розумового розвитку.

Дослідити особливості психомоторного розвитку, навичок
самообслуговування, комунікативних умінь дітей 7-10 років з важким
ступенем розумової відсталості.

Розробити комплексну програму фізичної реабілітації дітей з важким
ступенем розумової відсталості і визначити її ефективність.

Об’єкт дослідження – фізична реабілітація дітей з вадами розумового
розвитку.

Предмет дослідження – засоби і методи фізичної реабілітації, спрямовані
на корекцію психомоторного розвитку дітей з вадами розумового розвитку.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено аналіз
та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури,
педагогічне спостереження, обстеження, тестування, соціологічне
дослідження сімей за допомогою опитування та анкетування, педагогічний
експеримент, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

— уперше науково обґрунтовано комплексну програму фізичної реабілітації,
спрямовану на соціалізацію дітей молодшого шкільного віку з важким
ступенем розумової відсталості;

— науково обґрунтовані умови соціальної реабілітації дітей молодшого
шкільного віку з важким ступенем розумової відсталості та їхніх родин
засобами фізичної реабілітації, що спрямовані на формування рухових
умінь та навичок, комунікативних умінь, навичок самообслуговування за
сприяння та безпосередньої участі батьків під керівництвом фахівців з
фізичної реабілітації;

— доповнена інформаційна база даних, що характеризує особливості
психомоторного розвитку дітей з важким ступенем розумової відсталості.

Практична значущість одержаних результатів полягає у розробці
комплексної програми фізичної реабілітації і практичних рекомендацій для
дітей з важким ступенем розумової відсталості, що сприяють покращанню
функціональних спроможностей кистей і пальців рук, навичок
самообслуговування, рухових і комунікативних умінь, підвищенню фізичної
працездатності.

Результати досліджень впроваджені у практичну діяльність Асоціації
захисту прав інвалідів дитинства „Надія”, м. Кузнецовськ; дошкільного
навчального закладу №5 для груп адаптації і корекції дітей з вадами
розумового розвитку, м. Кузнецовськ; Рівненського обласного центру
інвалідного спорту „Інваспорт”; навчально-реабілітаційного центру
„Особлива дитина”, м. Рівне; навчальний процес факультету здоров’я,
фізичної культури і спорту Міжнародного економіко-гуманітарного
університету імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне, що
підтверджується відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичній розробці і
обґрунтуванні основних положень дисертаційного дослідження:
проаналізовано й систематизовано дані літературних джерел за темою
дослідження, визначено основні тенденції фізичної реабілітації та
соціальної інтеграції дітей з вадами розумового розвитку; організовано й
проведено комплексні експериментальні дослідження, обґрунтовано і
розроблено комплексну програму фізичної реабілітації дітей з важким
ступенем розумової відсталості; конкретизовано форми взаємодії з
батьками дітей із важким ступенем розумової відсталості; виконано весь
обсяг експериментальної частини дисертації, здійснено обробку
результатів дослідження та їх інтерпретацію.

У спільних публікаціях авторові належать дані експериментальних
досліджень, їх аналіз та інтерпретація результатів.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні теоретичні положення
та практичні висновки висвітлювалися у доповідях на ІІІ студентській
конференції „На шляху до професійного удосконалення” (Рівне, 2003), ІІІ,
ІV міжнародних науково-практичних конференціях „Концепція розвитку
галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2003, 2005),
Міжнародній науково-практичній конференції „Економічні та гуманітарні
проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті” (Рівне, 2003), VІІІ,
ІХ, Х Міжнародних наукових конференціях „Молода спортивна наука України”
(Львів, 2004, 2005, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції
„Актуальні проблеми розвитку руху „Спорт для всіх” у контексті
європейської інтеграції України” (Тернопіль, 2004), Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Основні напрями розвитку фізичної
культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (Дніпропетровськ,
2004), V Міжнародній науково-практичній конференції Фізична культура,
спорт та здоров’я нації” (Вінниця, 2004), Міжнародній науково-практичній
конференції „Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному
суспільстві” (Луцьк – Світязь, 2005), ІХ Міжнародній науково-практичній
конференції „Формування громадянського суспільства у контексті
європейської інтеграції” (Рівне, 2005), науковій конференції „Новітні
методики діагностики та лікування дітей різних вікових груп з органічним
ураженням нервової системи” (Рівне, 2005), науково-практичній
конференції „Сучасні вимоги до реабілітації у кардіології,
ендокринології та ортопедії” (Рівне, 2006).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 12 роботах, з
них 6 – у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести
розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури,
додатків. Робота викладена на 169 сторінках основного тексту, вміщує 10
таблиць, 26 рисунків. Список використаної літератури становить 240
джерел, з яких 28 – іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено об’єкт, предмет,
мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну, практичну
значущість роботи, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації
результатів досліджень і їх впровадження; зазначено кількість
публікацій.

У першому розділі “Сучасні уявлення про соціальну і фізичну реабілітацію
дітей з вадами розумового розвитку” проаналізовано вітчизняний та
світовий досвід виховання, освіти, соціальної та фізичної реабілітації
дітей з вадами розумового розвитку (М.Wolery, 1994; S.W.Blackstone,
M.H.Berg, 2003; Д.М.Ісаєв, 2003; О.А.Дмитрієв, 2004; Л.М.Шипіцина, 2005;
М.Пишчек, 2006). Питання інтеграції людей із вадами розумового розвитку
набуває великого значення, у багатьох розвинутих країнах діти з важким
ступенем розумової відсталості інтегровані у загальноосвітнє середовище,
особливе місце відведене формуванню у них соціальних форм поведінки і
подальшого працевлаштування. Форми організації фізичної реабілітації та
освіти дітей з вадами розумового розвитку у кожній країні мають свої
особливості і залежать від рівня економічного розвитку, культури,
відповідних законів, методів роботи з даним контингентом дітей.

У різних областях України створено громадські організації, асоціації
батьків дітей з особливими потребами, завдання яких полягає у підтримці
та наданні допомоги таким сім’ям.

Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що
існує об’єктивна необхідність більш поглибленого вивчення, уточнення,
коректування і удосконалення процесу фізичної реабілітації дітей з
вадами розумового розвитку. Серед наукових досліджень вітчизняних
авторів немає теоретичних і практичних рекомендацій, підтверджених
дослідженнями, про роботу з дітьми із помірним і важким ступенем
розумової відсталості, не виявлено робіт, присвячених проблемі розробки
програм занять з фізичного розвитку дітей з важким ступенем розумової
відсталості та форм спільної роботи з батьками.

У другому розділі „Методи та організація дослідження” описано й
обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних
об’єкту, предмету, меті й завданням дослідження. Дослідницька робота
проводилася на базах дошкільного навчального закладу №5 у групах
адаптації та корекції дітей з вадами розумового розвитку м.
Кузнецовська; Асоціації батьків дітей інвалідів „Надія” м. Кузнецовська;
Рівненського обласного центру інвалідного спорту „Інваспорт”;
навчально-реабілітаційного центру „Особлива дитина” м. Рівне;
Мирогощанського дитячого будинку-інтернату.

Дослідження проводилося протягом трьох років і передбачало кілька
етапів.

На першому етапі дослідження (2003 – 2004 рр.) був проведений аналіз
сучасних літературних джерел, вивчено науково-теоретичні і методичні
аспекти виховання, навчання, соціальної та фізичної реабілітації;
визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і програму дослідження; були
розроблені анкети, карти обстеження.

На другому етапі дослідження (2004 – 2005 рр.) проведено констатуючий
експеримент з метою створення бази даних, необхідної для вивчення
особливостей психомоторного розвитку дітей 7-10 років з важким ступенем
розумової відсталості. У ході експерименту визначено особливості
психомоторного розвитку, навички самообслуговування і комунікативні
уміння дітей з важким ступенем розумової відсталості.

У дослідженні взяло участь 48 дітей 7-10 років. Кожній дитині
Рівненською обласною медико-педагогічною комісією було поставлено
діагноз: важкий ступінь розумової відсталості.

На третьому етапі дослідження (2005 – 2006 рр.) було розроблено і
експериментально апробовано комплексну програму фізичної реабілітації.
Запропонована програма фізичної реабілітації мала комплексний підхід,
соціальне спрямування, залучалися всі члени родини, проводилася
просвітницька робота з близьким оточенням. Результати, отримані в ході
дослідження, були оброблені методами математичної статистики.

У третьому розділі „Особливості психомоторного розвитку та
комунікативних умінь дітей з важким ступенем розумової відсталості”
представлено дані констатуючого експерименту.

У процесі спостереження і обстеження було визначено особливості
психомоторного розвитку, навичок самообслуговування, комунікативних
умінь дітей 7-10 років з важким ступенем розумової відсталості (n = 48).

Констатуючий експеримент, проведений з метою визначення рівня
психомоторного розвитку, фізичної працездатності дітей з важким ступенем
розумової відсталості, виявив їх низькі показники. Вправу „повзання по
гімнастичній лаві” 10,42% дітей виконали самостійно, 25% дітей не змогли
її виконати, а 64,58% дітей необхідна була фізична допомога, при цьому у
них спостерігалася неузгодженість рухів. Вправу „ходьба по гімнастичній
лаві” 29,17% дітей виконали самостійно, 70,83% дітей – з фізичною
допомогою, припускалися помилок (нахил тулуба уперед, торкання руками
лави, не розгинали повністю нижні кінцівки – кут у колінних суглобах).
Вправу „переступання через перешкоду” 72,92% дітей виконали, втрачаючи
рівновагу, допускаючи зайві рухи, 27,08% дітей не виконали. Вправу
„перестрибування через перешкоду” 54,17% дітей виконали з фізичною
допомогою, 45,83% дітей не виконали, вони не відштовхувалися двома
ногами одночасно, поштовх виконувався майже прямими ногами.

Під час дослідження виявлено високу фізичну працездатність у 6,25%
дітей, добру – у 14,58%, середню – у 27,08%, задовільну – у 37,5%,
погану – у 14,58%.

Обстеження функцій самообслуговування дітей з важким ступенем розумової
відсталості (гігієна тіла, користування туалетом, вживання їжі, одягання
й роздягання, взування й роззування) допомогло визначити проблеми у
даній сфері діяльності.

Вивчення комунікативних умінь виявило, що у контакт не вступають 25%
дітей, вступають з великими труднощами 29,17%, контакт вибірковий у
20,83%, легко вступають у контакт 25% дітей.

Соціологічне опитування батьків дітей з важким ступенем розумової
відсталості виявило, що вони не беруть безпосередньої участі у фізичному
вихованні дітей, сприянні та спільній роботі з фахівцями.

Отримані результати проведеного констатуючого експерименту вказують на
необхідність розробки і впровадження комплексної програми фізичної
реабілітації для даного контингенту дітей.

У четвертому розділі „Комплексна програма фізичної реабілітації дітей з
важким ступенем розумової відсталості” викладено теоретичне
обґрунтування комплексної програми фізичної реабілітації дітей молодшого
шкільного віку з важким ступенем розумової відсталості.

Комплексна програма фізичної реабілітації будувалася з урахуванням
результатів констатуючого експерименту і включала три періоди: вступний,
основний, заключний (рис.1).

Визначальними рисами запропонованої програми є те, що фізична
реабілітація була спрямована на розвиток психомоторики, дрібної моторики
кистей і пальців рук, оволодіння навичками самообслуговування і
комунікативних умінь, проводилася просвітницька робота з батьками,
відбувалося активне залучення всіх членів родини за їхнього сприяння і
безпосередньої партнерської участі.

1-й міс. 2-й міс. 3-й міс. 4-й міс. 5-й міс. 6-й міс. 7-й міс. 8-й міс.
9-й міс. 10-й міс. 11-й міс. 12-й міс. 13-й міс. 14-й міс. 15-й міс.
16-й міс.

Вступний період Основний період Заключний період

Вихідне обстеження і тестування Завдання:

Привчання до дисципліни й організованості.

Формування знань про будову тіла і його частин.

Формування орієнтації у просторі.

Вивчення назв інвентаря і устаткування.

Попереднє вивчення фізичних вправ.

Формування рухових умінь.

Завдання:

Вивчення комплексів фізичних вправ, смуги перешкод.

Корекція і розвиток основних локомоцій.

Корекція і розвиток координаційних здібностей: орієнтації у просторі,
рівноваги, точності дрібних рухів кистей і пальців рук.

Формування рухових навичок.

Підвищення фізичної працездатності.

Завдання:

Доведення до автоматизму фізичних вправ, рухових дій.

Активне самостійне виконання фізичних вправ, рухових дій.

Виконання рухових дій за мовною інструкцією.

Розвиток комунікативних умінь, навичок самообслуговування, загартування

Заняття з дітьми

Реабілітаційний процес роботи з родинами

Спортивно-масова робота

Ранкова зарядка

ходьба,

загальнорозвиваючі вправи.

Заняття у залі фізичної реабілітації

ходьба, біг, загально-розвиваючі вправи, корекційні вправи, рухливі
ігри,

смуги перешкод. Заняття у плавальному басейні

вправи для профілактики і корекції порушень постави, рухливі ігри у
воді, дихальні вправи, підготовчі рухи до оволодіння навичками плавання.
Заняття, спрямовані на розвиток дрібної моторики:

пальчикова гімнастика, складання мозаїки, кубиків, робота на шнурівці,
застібання і розстібання ґудзиків, розкладання у миски предметів,вправи
з олівцем, намистинами, вправи на захоплення і утримання різними
пальцями рук предметів різної форми та величини. Просвітницький блок
(семінари, лекції). Консультаційний блок (індивідуальні бесіди,
консультації, круглий стіл). Корекційна робота. Спортивні свята.
Змагання.

Дні здоров’я.

Навчання навичок самообслуговування

Рис. 1. Блок-схема комплексної програми фізичної реабілітації дітей з
важким ступенем розумової відсталості

У вступному періоді фізичної реабілітації основна увага приділялася
привчанню до дисципліни, формуванню рухових умінь і навичок,
попередньому вивченню фізичних вправ.

В основному періоді фізичної реабілітації основна увага приділялася
корекції психомоторного розвитку, доведенню виконання вправ і рухових
дій до автоматизму.

У заключному періоді фізичної реабілітації основна увага приділялася
закріпленню отриманих знань, удосконаленню умінь, навичок і рухових дій.

Методи проведення занять: індивідуальний і груповий.

Форми проведення фізичної реабілітації: заняття, спрямовані на розвиток
психомоторики, дрібної моторики кистей і пальців рук, навичок
самообслуговування; ранкова гігієнічна гімнастика, фізкультхвилинки,
фізкультурні свята, змагання, прогулянки, заняття та ігри у родині.

Форми організації роботи з батьками: лекції, семінари, консультації,
бесіди, проведення круглих столів.

Засоби проведення фізичної реабілітації: загальнорозвиваючі і корекційні
вправи, рухливі ігри, вправи для розвитку дрібної моторики, функцій
самообслуговування; вправи та ігри у воді, загартовування, масаж,
бальнеотерапія.

На підставі раніше отриманих результатів розроблено методичні
рекомендації для проведення занять із дітьми з важким ступенем розумової
відсталості:

1. Використання ігрової форми, як домінуючої. Гра розглядалася не як
розвага і відпочинок, а як засіб навчання і корекції.

2. Використання позитивних емоцій з метою підвищення мотивації до
навчання.

3. Використання наслідування поведінки і дій інших людей, властивого
дітям з важким ступенем розумової відсталості.

4. Організація активної практичної діяльності дітей з конкретними
вказівками.

5. Детальне розчленовування матеріалу на найпростіші елементи за
збереження його систематичності й логіки побудови. Навчали спочатку
кожному елементу і лише потім частини поєднували у ціле.

6. Поступове збільшення самостійних дій дітей: перехід від дій за
наслідуванням до дій за зразком, за мовною чітко сформульованою
інструкцією.

7. Зміна видів діяльності на занятті.

8. Повторення матеріалу, застосування його у нових ситуаціях.

9. Індивідуальна і диференційована робота на занятті. Завдання дитина
повинна виконувати у відповідності до своїх можливостей і з
використанням необхідної допомоги реабілітолога, з обов’язковою емоційно
позитивною оцінкою найменших досягнень.

Під час проведення фізичної реабілітації вправи спочатку вивчалися
індивідуально, пасивно, після успішного навчання переходили до активного
виконання; поступово об’єднували дітей у групи, збільшуючи їх кількість;
вправи, спрямовані на розвиток м’язів рук і тулуба, виконувалися
спочатку з вихідного положення „сидячи”, щоб попередити розбігання
дітей.

Підґрунтям фізичної реабілітації дітей з важким ступенем розумової
відсталості було опанування вправ, яке починалося із навчання окремим
рухам, елементам рухової дії, поступово доводилося їх виконання до
автоматизму, після чого здійснювалося об’єднання цих елементів у вправу.

У результаті соціологічного дослідження батьків були визначені основні
напрями роботи з родинами:

гармонізація сімейних стосунків;

встановлення довірчих стосунків між фахівцями, які працюють з дитиною, і
батьками;

допомога в адекватній оцінці можливостей дитини (фізичних і психічних);

допомога у вирішенні особистісних проблем (відчуття неповноцінності,
провини), пов’язаних із народженням і вихованням дитини з важким
ступенем розумової відсталості;

навчання елементарних методів психологічної корекції (елементи
ігротерапії, казкотерапії тощо);

постійна підтримка, консультування з боку всіх фахівців.

У п’ятому розділі „Результати впровадження комплексної програми фізичної
реабілітації дітей з важким ступенем розумової відсталості” представлено
дані порівняльного педагогічного експерименту.

Ефективність комплексної програми фізичної реабілітації оцінювалася у
двох групах дітей 7-10 років з важким ступенем розумової відсталості:
контрольній (n = 24) і основній (n = 24). Тривалість педагогічного
експерименту – 16 місяців.

З досліджуваними контрольної групи проводилися заняття з навчання
трудовим навичкам, функціям самообслуговування; з лікувальної фізичної
культури (за призначенням лікаря). Діти основної групи займалися за
розробленою комплексною програмою фізичної реабілітації. Всі діти
основної групи жили в сім’ях і відвідували заклад щодня з 8.00 до 18.00
год., крім вихідних (субота і неділя).

Наприкінці дослідження був проведений порівняльний аналіз
психомоторного розвитку дітей обох груп на підставі тестування (табл. 1,
2).

Аналіз виконання вправ після експерименту показав, що діти основної
групи виконували всі вправи самостійно або з незначною фізичною
підтримкою.

Таблиця 1

Показники розвитку психомоторики дітей контрольної та основної груп,
бали

№ п/п Дія, виконання Час тестування, групи, середні бали

Етап тестування Контрольна група, n=24 Основна група,

A

e

( z r

?

e

A

A

e

( z p

r

?

e

&

`„A

?

?

&

??

jS

¬

»

»

m у

1 Загально-розвиваючі вправи Вихідний 3,08 0,17 0,81 3,13 0,18 0,88

Заключний 2,79 0,17 0,82 0,67* 0,17 0,85

2 Повзання по гімнастичній лаві Вихідний 2,46 0,24 1,19 2,63 0,27 1,32

Заключний 1,79 0,26 1,26 0,38* 0,14 0,70

3 Ходьба по гімнастичній лаві Вихідний 2,79 0,20 0,96 2,92 0,21 1,04

Заключний 2,13* 0,25 1,24 0,38* 0,12 0,56

4 Кидання і ловіння м’яча Вихідний 3,25 0,15 0,72 3,21 0,14 0,71

Заключний 3,13 0,15 0,73 0,50* 0,16 0,76

5 Переступання через перешкоду висотою

20–30 см Вихідний 2,63 0,22 1,07 2,75 0,22 1,09

Заключний 2,08 0,28 1,35 0,67* 0,20 0,99

6 Перестрибування через перешкоду висотою 20 см Вихідний 3,08 0,20 1,00
3,00 0,24 1,15

Заключний 2,88 0,21 1,05 0,75* 0,21 1,01

7 Перехід із положення стоячи у положення сидячи (без допомоги рук)
Вихідний 3, 58 0,10 0,49 3,58 0,10 0,49

Заключний 3,17* 0,15 0,75 0,71* 0,17 0,84

8 Виконання доручень Вихідний 2,50 0,24 1,19 2,58 0,24 1,19

Заключний 1,67* 0,30 1,49 0,54* 0,16 0,76

Примітка. * – показник вірогідності розбіжностей р<0,05 Статистично достовірні зміни (р<0,05) спостерігалися у дітей контрольної групи у трьох вправах з восьми; у дітей основної групи – в усіх вправах, що доводить ефективність запропонованої комплексної програми фізичної реабілітації. Отримані результати розвитку дрібної моторики свідчать про те, що діти основної групи, після застосування запропонованої комплексної програми фізичної реабілітації, виконували ці вправи самостійно або з незначною фізичною підтримкою. Під час дослідження показників дрібної моторики кистей і пальців рук спостерігалися статистично достовірні зміни (р<0,05) у дітей контрольної групи у семи вправах з десяти; у дітей основної групи – в усіх вправах, що доводить ефективність запропонованої комплексної програми фізичної реабілітації розвитку функціональних можливостей кистей і пальців рук. У дослідженні комунікативних умінь було виявлено, що у контрольній групі контакт покращився на 4,17%; в основній – на 33,33%. Таблиця 2 Показники розвитку дрібної моторики кистей і пальців рук дітей контрольної та основної груп, бали № п/п Дія, виконання Час тестування, групи, середні бали Етап тестування Контрольна група, n=24 Основна група, m у 1 Виконання пальчикової гімнастики Вихідний 3,29 0,16 0,79 3,25 0,16 0,78 Заключний 3,17 0,15 0,75 0,54* 0,16 0,76 2 Розрізнення предметів за формою і величиною Вихідний 2,67 0,18 0,90 2,75 0,19 0,92 Заключний 2,46 0,18 0,87 1,00* 0,23 1,19 3 Застібання ґудзиків на тренажері Вихідний 3,21 0,12 0,58 3,42 0,12 0,57 Заключний 2,63* 0,15 0,75 0,96* 0,22 1,06 4 Шнурування на тренажері Вихідний 3,88 0,07 0,33 3,96 0,04 0,20 Заключний 3,50* 0,10 0,50 1,42* 0,22 1,08 5 Маніпуляція тенісним м’ячем Вихідний 3,75 0,09 0,43 3,71 0,10 0,54 Заключний 3,33* 0,10 0,47 1,04* 0,23 1,14 6 Конструювання Вихідний 3,67 0,11 0,55 3,67 0,11 0,55 Заключний 3,04* 0,10 0,45 1,13* 0,21 1,05 7 Вправи з олівцем Вихідний 3,46 0,13 0,64 3,54 0,12 0,58 Заключний 3,17 0,11 0,55 0,96* 0,23 1,14 8 Будування з кубиків Вихідний 2,96 0,14 0,68 3,08 0,13 0,64 Заключний 2,13* 0,09 0,44 0,92* 0,22 1,08 9 Нанизування намистинок на нитку Вихідний 2,75 0,21 1,01 2,79 0,21 1,04 Заключний 2,08* 0,16 0,81 0,96* 0,22 1,10 10 Розкладання сірників у коробочки Вихідний 3, 63 0,12 0,56 3,38 0,12 0,56 Заключний 3,21* 0,12 0,58 1,04* 0,20 0,98 Примітка. * – показник вірогідності розбіжностей р<0,05 У дітей основної групи застосування розробленої комплексної програми фізичної реабілітації сприяло позитивним результатам виконання основних функцій самообслуговування, що підтверджено і покращенням у таких сферах: гігієна тіла (контрольна група – 2,42±0,07; основна група – 1,08±0,11); користування туалетом (контрольна – 2,08±0,05; основна – 1,22±0,07); вживання їжі (контрольна – 0,75±0,05; основна – 0,25±0,00); вдягання і роздягання (контрольна – 1,83±0,00; основна – 0,84±0,01); взування і роззування (контрольна – 1,92±0,08; основна – 1,01±0,05). Середні показники оволодіння навичками самообслуговування у дітей основної групи значно нижчі, ніж у дітей контрольної групи, статистично достовірні зміни (р<0,05) у дітей контрольної групи виявлені у 3 видах навичок із 16; у дітей основної групи – у 14 навичках із 16. Це свідчить про те, що заняття за розробленою комплексною програмою фізичної реабілітації позитивно впливає на оволодіння функціями самообслуговування. У завершальному етапі порівняльного педагогічного експерименту висока фізична працездатність виявлена у 4,17% дітей контрольної групи та у 8,33% дітей основної групи; добра – у 16,67% дітей контрольної групи та у 12,5% – дітей основної групи; середня – у 25% дітей контрольної групи та у 29,17% – дітей основної групи; задовільна – у 37,5% дітей контрольної групи та у 37,5% – дітей основної групи; погана – у 16,67% дітей контрольної групи та у 12,5% – дітей основної групи. Показники фізичної працездатності покращилися у 12,5% дітей контрольної групи та у 79,17% дітей основної групи. Таким чином, отримані результати педагогічного експерименту свідчать про те, що комплексна програма фізичної реабілітації сприяла психомоторному розвитку, оволодінню навичками самообслуговування, комунікативними вміннями, підвищенню фізичної працездатності. У шостому розділі „Аналіз та узагальнення результатів дослідження” охарактеризовано повноту вирішення завдань дослідження. У процесі нашого дослідження отримано три групи даних: підтверджуючі, доповнюючі наявні розробки і абсолютно нові результати з проблеми дослідження. Наші дослідження підтвердили необхідність широкого застосування фізичної реабілітації дітей з вадами розумового розвитку, оскільки відомо, що добрий фізичний і нервово-психічний стан дитини значною мірою визначається оптимально організованою руховою активністю (Д.М.Ісаєв, 2003; О.А.Дмитрієв, 2004; Л.М.Шипіцина, 2006). Доповнено і розширено дослідження особливостей психомоторики дітей з вадами розумового розвитку (О.Р.Маллер, Г.В.Цикото, 2003; О.А.Дмитрієв, 2004). Розширене уявлення про можливості соціальної інтеграції, психомоторного розвитку, навчання необхідним навичкам у побуті, розвитку комунікативних умінь у дітей з вадами розумового розвитку засобами фізичної реабілітації. Наші дослідження доповнили відомості про важливість занять фізичними вправами дітьми з вадами розумового розвитку (Д.М.Ісаєв, 2003; Т.Ю.Круцевич, Р.В.Чудна, 2003; О.А.Дмитрієв, 2004; Л.М.Шипіцина, 2005; Т.П.Вісковатова, 2006) і внесли уточнення в організацію процесу фізичної реабілітації дітей з важким ступенем розумової відсталості. Вперше науково обґрунтована комплексна програма фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з важким ступенем розумової відсталості, що включала ранкову гігієнічну гімнастику, корекційні вправи, рухливі ігри, гідрокінезитерапію, розвиток комунікативних умінь, навчання навичкам самообслуговування на підставі покращення дрібної моторики кистей і пальців рук, масаж, бальнеотерапію, активне залучення всіх членів родини за сприяння і безпосередньої партнерської участі батьків. Запропонована програма фізичної реабілітації мала комплексний підхід, соціальний напрям, залучалися всі члени родини, проводилася просвітницька робота з близьким оточенням. Дані порівняльного педагогічного експерименту свідчать про ефективність і необхідність застосування фізичної реабілітації дітей з вадами розумового розвитку. ВИСНОВКИ 1. Узагальнення, оцінка та аналіз спеціальної літератури й досвіду провідних фахівців дозволяє зробити висновок про те, що нині установлено специфічні особливості організації процесу фізичного виховання дітей з вадами розумового розвитку, сформульовано теоретичні положення для усунення у них рухових порушень. Водночас, практично не приділяється увага фізичному вихованню дітей з важким ступенем розумової відсталості, відсутні дані про розвиток дрібної моторики кистей і пальців рук, що негативно впливає на оволодіння навичками самообслуговування і комунікативними вміннями. Програми залучення батьків до співробітництва із фахівцями ще недостатньо розроблені. Усе це визначає актуальність розробки ефективних програм фізичної реабілітації, вказує на важливість покращання психомоторики дітей з вадами розумового розвитку, пошуку нових шляхів, засобів і методів формування основних рухових якостей, корекції вторинних порушень. 2. Порушення психомоторного розвитку та природних локомоцій у дітей з важким ступенем розумової відсталості мають такий характер: діти не повторювали вправи під словесну вказівку, їм необхідні були демонстрація та фізична допомога. Під час констатуючого експерименту 25% дітей не проповзли та 29,17% дітей не пройшли самостійно по гімнастичній лаві; 39,58% дітей не виконали вправи з м’ячем; 27,08% дітей не переступили і 45,83% дітей не перестрибнули перешкоду висотою 20–30 см. 3. Аналіз результатів обстеження функцій самообслуговування виявив рівень володіння такими навичками: пиття з горнятка – 83,33% дітей; користування столовими приборами під час вживання їжі – 56,25%; користування туалетом, розстібування й застібування одягу, взування і роззування – 20,83%; одягання і знімання окремих предметів одягу – 16,67%; миття рук, обличчя, ніг – 10,42%; розчісування волосся – 6,25%; витирання рушником, шнурування, розміщення взуття у відведеному для цього місці – 4,17%; користування носовичком – 2,08%. 4. У процесі дослідження комунікативних умінь встановлено, що не вступали у контакт – 25% дітей; вступали в контакт з великими труднощами – 29,17%; контактували вибірково – 20,83%; легко вступали у контакт – 25%. У дітей проявлялася неадекватна реакція на оточення, недостатня увага, невміння орієнтуватися у просторі; у 87,5% спостерігалася неадекватна поведінка; 66,67% під час обстеження неадекватно використовували іграшки; у 70,83% була неадекватною реакція на похвалу й у 83,33% на зауваження; 66,67% дітей під час констатуючого експерименту були пасивними, їх важко було залучити до рухової активності. 5. Запропонована програма фізичної реабілітації має комплексний підхід та соціальний напрям із залученням всіх членів родини, проведенням просвітницької роботи з близьким оточенням, включає: ранкову гігієнічну гімнастику, корекційні вправи, рухливі ігри, гідрокінезитерапію, масаж, бальнеотерапію; сприяє розвитку комунікативних умінь, навчанню навичкам самообслуговування на підставі покращання дрібної моторики кистей і пальців рук, активному залученню всіх членів родини і безпосередній партнерській участі батьків. 6. Статистично достовірні (р<0,05) покращення виконання вправ для розвитку дрібної моторики кистей і пальців рук визначені в усіх дітей основної групи, що на 54,17% більше, ніж у контрольній; показники фізичної працездатності покращилися в основній групі у 79,17% дітей, що на 66,67% більше, ніж у контрольній, та спостерігалося достовірне покращення показників психомоторики. Це свідчить про ефективність застосування комплексної програми фізичної реабілітації. 7. Покращення навичок самообслуговування в основній групі виявлено у 22 дітей (91,67%), що на 83,33% більше, ніж у контрольній. Досягнення сприятливої динаміки показників функцій самообслуговування стало можливим завдяки покращенню дрібної моторики кистей і пальців рук. Результати мають достовірну різницю (р<0,05), що доводить ефективність застосування комплексної програми фізичної реабілітації. 8. Проведення рухливих ігор покращило у дітей основної групи розрізняння форм предметів (на 16,67%), кольорів (на 45,83%), орієнтування у просторі (на 50%), диференціювання просторових понять (на 33,33%), конструювання (на 37,5%). Впровадження комплексної програми фізичної реабілітації дітей з важким ступенем розумової відсталості сприяє розвитку комунікативних умінь: поліпшилось вміння вступати у контакт (на 33,33%), підвищилась увага (на 33,33%). 9. Запропонована комплексна програма фізичної реабілітації за умови тривалого систематичного застосування здатна значно покращити психомоторний розвиток, рівень функцій самообслуговування, комунікативні вміння дітей з важким ступенем розумової відсталості. Отримані дані порівняльного педагогічного експерименту свідчать про значний потенціал застосування засобів фізичної реабілітації для покращення психомоторики, оволодіння навичками самообслуговування, комунікативними вміннями, що призвело до соціалізації дітей 7–10 років з важким ступенем розумової відсталості. Подальше перспективне дослідження проблеми фізичної реабілітації дітей з вадами розумового розвитку може розглядатися в удосконаленні психомоторного розвитку, комунікативних і побутових умінь (приготування їжі, прибирання приміщень). Список робіт, які опубліковані за темою дисертації Михайлова Н.Є. Фізична реабілітація дітей з вадами розумового розвитку: Методичні рекомендації. – Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, 2006. – 100 с. Михайлова Н.Є. Навчання дітей з важкими розумовими вадами // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту України: Зб. наук. пр. – Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного університету “РЕГІ” імені академіка Степана Дем’янчука, 2003. – Вип. ІІІ, Ч. ІІ. – С. 128-132. Михайлова Н., Григус І. Оволодіння навичками самообслуговування дітей з важкими розумовими вадами // Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць з галузі фізичної культури і спорту: Вип. 8: У 4-х т. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. – Т. 4. – С. 243-246. Внесок здобувача полягає в проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів. Михайлова Н.Є. Рухливі ігри як засіб фізичної реабілітації дітей з розумовими вадами // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2004. – С. 90-92. Михайлова Н.Є., Григус І.М. Розвиток фізичних здібностей дітей з розумовими вадами // Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць з галузі фізичної культури і спорту: Вип. 9: У 4-х т. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2005. - Т. 2. - С. 150-152. Внесок здобувача полягає в розробці програми фізичної реабілітації, проведенні досліджень. Михайлова Н.Є., Григус І.М. Корекційна робота з розумово відсталими дітьми // Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць з галузі фізичної культури і спорту: Вип. 10: У 4-х т. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2006. - Т. 4. - С. 325-328. Дисертанткою безпосередньо проведені дослідження, оброблені, систематизовані і узагальнені результати. Михайлова Н.Є. Фізична працездатність дітей з розумовими вадами // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. Вип. ІV. – Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, 2006. – С. 360-364. Михайлова Н.Є. Гідрокінезотерапія як засіб фізичної реабілітації дітей з розумовими вадами // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Зб. наук. пр. – Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2004. – Вип. 5. – С. 485-489. Михайлова Н.Є. Робота з сім’ями, які мають дітей з особливими потребами // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Збірник наукових праць. – Луцьк, 2005. - С. 304-306. Михайлова Н.Є., Григус І.М. Психолого-педагогічне обстеження дітей з розумовими вадами // Формування громадянського суспільства в контексті Європейської інтеграції: Збірник наукових праць. – Рівне: Редакційно-видавничий центр Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, 2005. – С. 227-230. Внесок здобувача полягає в систематизації даних про психомоторику дітей з вадами розумового розвитку. Михайлова Н.Є., Григус І.М. Ефективність фізичної реабілітації дітей з важкими розумовими вадами // Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль, 2004. – С. 373-375. Внесок здобувача полягає в систематизації даних про ефективність використання фізичної реабілітації з метою корекції розвитку дітей з вадами розумового розвитку. Михайлова Н.Є., Григус І.М. Фізична реабілітація як засіб виховання адекватної поведінки в дітей з розумовими вадами // Матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”. Том 65: Фізична культура і професійний спорт. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 56-58. Внесок здобувача полягає в проведенні досліджень, узагальненні результатів і формуванні висновків. АНОТАЦІЇ Михайлова Н.Є. Фізична реабілітація дітей з вадами розумового розвитку. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 – Фізична реабілітація. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2007. Дисертація присвячена питанням організації процесу фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з важким ступенем розумової відсталості. У роботі проведено аналіз результатів застосування фізичної реабілітації. У дослідженнях взяли участь 48 дітей молодшого шкільного віку з важким ступенем розумової відсталості. Розроблено і апробовано комплексну програму фізичної реабілітації дітей 7–10 років з важким ступенем розумової відсталості, що включає ранкову гігієнічну гімнастику, корекційні вправи, рухливі ігри, гідрокінезитерапію, розвиток комунікативних умінь, навчання навичкам самообслуговування на підставі покращання дрібної моторики кистей і пальців рук, масаж, бальнеотерапію, активне залучення всіх членів родини за сприяння і безпосередньої партнерської участі батьків. Запропонована програма фізичної реабілітації мала комплексний підхід, соціальний напрям, залучалися всі члени родини, проводилася просвітницька робота з близьким оточенням. Проведений педагогічний експеримент свідчить про те, що впровадження розробленої комплексної програми фізичної реабілітації поліпшило показники психомоторного розвитку, функцій самообслуговування, комунікативних умінь, що сприяло покращенню рухової сфери дітей, підвищенню рівня їхньої фізичної працездатності та соціалізації. Результати дослідження впроваджені у практичну діяльність Асоціації захисту прав інвалідів дитинства „Надія”, м. Кузнецовськ; дошкільного навчального закладу №5 для груп адаптації і корекції дітей з вадами розумового розвитку м.Кузнецовськ; Рівненського обласного центру інвалідного спорту „Інваспорт”; навчально-реабілітаційного центру „Особлива дитина”, м. Рівне; навчальний процес факультету здоров’я, фізичної культури і спорту Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне. Ключові слова: фізична реабілітація, діти з важким ступенем розумової відсталості, гідрокінезитерапія, комунікативні вміння, функції самообслуговування. Михайлова Н.Е. Физическая реабилитация детей с недостатками умственного развития. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.03 – Физическая реабилитация. – Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2007. Диссертация посвящена вопросам организации процесса физической реабилитации детей младшего школьного возраста с тяжелой степенью умственной отсталости. Систематические занятия физическими упражнениями содействуют активному увеличению резервов детского организма, в связи с чем рекомендуется их использование для коррекции нарушенных функций у детей с тяжелой степенью умственной отсталости. В научной литературе практически не уделяется внимания физическому воспитанию детей с тяжелой степенью умственной отсталости, до сих пор остаются фрагментарно освещенными многие вопросы стимуляции их моторного развития. Отсутствуют данные по развитию функциональных возможностей кистей и пальцев рук, а это, в свою очередь, отрицательно влияет на овладение навыками самообслуживания и коммуникативными умениями. В работе проведен анализ результатов констатирующего и сравнительного педагогического эксперимента по использованию физической реабилитации детей младшего школьного возраста с тяжелой степенью умственной отсталости. В ходе эксперимента были определены особенности психомоторного развития, степень владения навыками самообслуживания, коммуникативные умения детей с тяжелой степенью умственной отсталости. В исследовании приняло участие 48 детей младшего школьного возраста (24 – контрольная группа; 24 – основная группа) с диагнозом „тяжелая степень умственной отсталости”. Разработана и апробирована в основной группе комплексная программа физической реабилитации, включающая утреннюю гигиеническую гимнастику, коррекционные упражнения, подвижные игры, гидрокинезитерапию, развитие коммуникативных умений, обучение навыкам самообслуживания на основе улучшения мелкой моторики кистей и пальцев рук, массаж, бальнеотерапию, активное привлечение всех членов семьи при содействии и непосредственном партнерском участии родителей. Предложенная программа физической реабилитации имела комплексный подход, социальное направление, привлекались все члены семьи, проводилась просветительская работа с близким окружением. С испытуемыми контрольной группы проводились занятия по обучению трудовым навыкам, функциям самообслуживания; по лечебной физической культуре (согласно назначению врача). Педагогический эксперимент показал, что внедрение разработанной комплексной программы существенно улучшило показатели психомоторного развития, функций самообслуживания, коммуникативных умений, что способствовало улучшению двигательной сферы детей, повышению их физической работоспособности и социализации. Основные результаты работы внедрены в практическую деятельность Ассоциации защиты прав инвалидов детства „Надежда”, г. Кузнецовск; дошкольного учебного заведения №5 для групп адаптации и коррекции детей с недостатками умственного развития, г. Кузнецовск; Ровенского областного центра инвалидного спорта „Инваспорт”; учебно-реабилитационного центра „Особый ребенок”, г. Ровно; учебный процесс факультета здоровья, физической культуры и спорта Международного экономико-гуманитарного университета имени академика Степана Демьянчука, г. Ровно. Ключевые слова: физическая реабилитация, дети с тяжелой степенью умственной отсталости, гидрокинезитерапия, коммуникативные умения, функции самообслуживания. Mikhailova N.E. Physical Rehabilitation of Children with Mental Disorders. – Manuscript. Thesis for obtaining of the scientific degree of Candidate of Science in Physical Education and Sport in speciality 24.00.03 – Physical Rehabilitation. – National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, 2007. The thesis is devoted to the issues of practical organization of physical rehabilitation for junior schoolchildren with hard stages of mental disorders. In the work there has been presented an analysis of results in application of physical rehabilitation. 48 children of junior school age with grave stage of mental disorders took part in the research. Complex program of physical rehabilitation of children of junior school age has been developed and tested, including morning physical exercises, correction exercises, outdoor games, hydrokinesotherapy, development of communication skills, teaching self-service skills based on improvement of motorics of hand and fingers, massage, balneotherapy, active calling of all members of the family with the parents’ help and their direct partner participation. The proposed program of physical rehabilitation has a complex approach and social trend. All members of the family were drawn in and educational activity with close relationship was conducted. The conducted pedagogical experiment proves that introduction of the worked-out complex program of physical rehabilitation has improved the indices of psychomotor development, self-service functions, communication skills and has led not only to the improvement of children’s motor field and increase of physical capability but also to the improvement of their social rehabilitation. The results of the research have been introduced into the practical activity of the Association for the Defense of the Rights of the Disabled Children “Nadiya”, city of Kuznetsovsk; pre-school educational institution № 5 for groups of adaptation and correction of children with mental disorders in Kuznetsovsk; Regional Centre of Sports for Disabled “Invasport”; Educational and Rehabilitation Centre “Peculiar Child”, city of Rivne; educational process at the Faculty of Health, Physical Culture and Sport of the International Economic and Humanitarian University named after Academician Stepan Dem’yanchuk, city of Rivne. Key words: physical rehabilitation, children with grave stages of mental disorders, hydrokinesotherapy, communicative skills, self-service functions. PAGE 1

Похожие записи