.

Фізична реабілітація дітей з вадами розумового розвитку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 7676
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Михайлова Наталія Євгенівна

УДК: 796:616.899.3 – 085

Фізична реабілітація дітей з вадами розумового розвитку

24.00.03 – Фізична реабілітація

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті
імені академіка Степана Дем’янчука

Науковий керівник

кандидат медичних наук, доцент

ГРИГУС Ігор Михайлович,

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана
Дем’янчука, доцент кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

ВІСКОВАТОВА Тетяна Павлівна,

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, професор кафедри
клінічної психології;

кандидат медичних наук, доцент

БАННІКОВА Римма Олексіївна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент
кафедри фізичної реабілітації

Захист відбудеться 21 грудня 2007 р. о 14 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 у Національному університеті
фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул.
Фізкультури,1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету
фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул.
Фізкультури,1).

Автореферат розіслано 20 листопада 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними Міністерства охорони здоров’я в Україні
проживають понад 300 тисяч осіб з вадами розумового розвитку, з них 15
тисяч „не охоплені” жодними соціальними програмами; на 1000 дітей
припадає 10 випадків вад розумового розвитку. У зв’язку з цим створення
умов для забезпечення рухової активності, фізичної реабілітації дітей з
вадами розумового розвитку і їхніх родин є одним з актуальних завдань
нашого суспільства, про що говориться у затвердженій Указом Президента
України Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту
(2004–2016 рр.).

Розробка проблеми соціальної інтеграції і реабілітації людей з важким
ступенем розумової відсталості, організація їхньої взаємодії зі здоровою
частиною населення належить до пріоритетних напрямів наукових
досліджень. Як підкреслюють багато фахівців (А.І.Григор’єв, 1997;
М.Д.Левітов, 2000; В.І.Бондар; 2003, Д.М.Ісаєв, 2003; О.А.Дмитрієв,
2004; Л.М.Шипіцина, 2005), чим тяжчий ступінь розумової відсталості, тим
сильніше виражені порушення психомоторного розвитку. Дитині з важким
ступенем розумової відсталості необхідна своєчасна і довготривала
соціальна і фізична реабілітація (О.А.Катаєва, О.А.Стребелєва, 2001;
Т.П.Вісковатова, 2002; Л.М.Шипіцина, 2005).

Аналіз науково-методичної літератури з проблеми організації корекційних
занять і фізичної реабілітації дітей з вадами розумового розвитку
показав, що нині розглянуто специфічні особливості процесу фізичного
виховання дітей з вадами розумового розвитку (Т.Ю.Круцевич, Р.В.Чудна,
2003), апробовано методику адаптивної фізичної культури для дітей даної
нозології (С.П.Євсєєв, 2002–2005); визначено причини порушень
міжособистісних стосунків у сім’ях, що виховують дітей з відхиленнями
розумового розвитку (В.В.Ткачева, 2004); установлено позитивну динаміку
корекції психічних порушень у дітей з вадами розумового розвитку під час
використання корекційно-педагогічних заходів у сім’ях та спеціальних
закладах (Д.М.Ісаєв, 2003; І.І.Мамайчук, 2006); доведено доцільність
соціалізації та інтеграції дітей, підлітків і молоді з вадами розумового
розвитку в суспільство (Л.М.Шипіцина, 2005; Г.Ф.Нестерова, С.М.Безух,
А.М.Волкова, 2006); розроблено програму навчання невербальним навичкам
комунікації дітей з вадами розумового розвитку (М.Пишчек, 2006);
виявлено позитивний вплив рухливих ігор на психічний стан дітей
(Т.П.Вісковатова, 2006) і необхідність комплексної реабілітації
(Р.О.Баннікова, 2006). Водночас у спеціальній літературі практично не
приділяється увага фізичному вихованню дітей з важким ступенем розумової
відсталості, дотепер залишаються фрагментарно висвітленими багато питань
стимуляції моторного розвитку таких дітей.

Все викладене вище обґрунтовує і актуалізує тему даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана
відповідно до плану науково-дослідних робіт 2001–2005 рр. Міжнародного
економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука
і є фрагментом дослідження з теми: „Медико-біологічні,
психолого-педагогічні основи фізичної адаптації здорової та
неповносправної молоді”; “Зведеного плану науково-дослідної роботи у
сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.” Міністерства України
у справах сім’ї, молоді і спорту, тема 3.2.3 „Формування і відновлення
здоров’я людей різного віку в процесі фізичного виховання і фізичної
реабілітації” (номер державної реєстрації 0107U001056). Роль автора
полягає в оцінці психомоторного розвитку дітей з вадами розумового
розвитку, розробці та впровадженні комплексної програми фізичної
реабілітації дітей 7-10 років з важким ступенем розумової відсталості.

Мета роботи – науково-методично обґрунтувати та розробити комплексну
програму фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку з важким
ступенем розумової відсталості.

Завдання дослідження:

Систематизувати і узагальнити сучасні науково-методичні знання,
вітчизняний та світовий досвід використання засобів і методів соціальної
та фізичної реабілітації дітей з вадами розумового розвитку.

Дослідити особливості психомоторного розвитку, навичок
самообслуговування, комунікативних умінь дітей 7-10 років з важким
ступенем розумової відсталості.

Розробити комплексну програму фізичної реабілітації дітей з важким
ступенем розумової відсталості і визначити її ефективність.

Об’єкт дослідження – фізична реабілітація дітей з вадами розумового
розвитку.

Предмет дослідження – засоби і методи фізичної реабілітації, спрямовані
на корекцію психомоторного розвитку дітей з вадами розумового розвитку.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено аналіз
та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури,
педагогічне спостереження, обстеження, тестування, соціологічне
дослідження сімей за допомогою опитування та анкетування, педагогічний
експеримент, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– уперше науково обґрунтовано комплексну програму фізичної реабілітації,
спрямовану на соціалізацію дітей молодшого шкільного віку з важким
ступенем розумової відсталості;

– науково обґрунтовані умови соціальної реабілітації дітей молодшого
шкільного віку з важким ступенем розумової відсталості та їхніх родин
засобами фізичної реабілітації, що спрямовані на формування рухових
умінь та навичок, комунікативних умінь, навичок самообслуговування за
сприяння та безпосередньої участі батьків під керівництвом фахівців з
фізичної реабілітації;

– доповнена інформаційна база даних, що характеризує особливості
психомоторного розвитку дітей з важким ступенем розумової відсталості.

Практична значущість одержаних результатів полягає у розробці
комплексної програми фізичної реабілітації і практичних рекомендацій для
дітей з важким ступенем розумової відсталості, що сприяють покращанню
функціональних спроможностей кистей і пальців рук, навичок
самообслуговування, рухових і комунікативних умінь, підвищенню фізичної
працездатності.

Результати досліджень впроваджені у практичну діяльність Асоціації
захисту прав інвалідів дитинства „Надія”, м. Кузнецовськ; дошкільного
навчального закладу №5 для груп адаптації і корекції дітей з вадами
розумового розвитку, м. Кузнецовськ; Рівненського обласного центру
інвалідного спорту „Інваспорт”; навчально-реабілітаційного центру
„Особлива дитина”, м. Рівне; навчальний процес факультету здоров’я,
фізичної культури і спорту Міжнародного економіко-гуманітарного
університету імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне, що
підтверджується відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичній розробці і
обґрунтуванні основних положень дисертаційного дослідження:
проаналізовано й систематизовано дані літературних джерел за темою
дослідження, визначено основні тенденції фізичної реабілітації та
соціальної інтеграції дітей з вадами розумового розвитку; організовано й
проведено комплексні експериментальні дослідження, обґрунтовано і
розроблено комплексну програму фізичної реабілітації дітей з важким
ступенем розумової відсталості; конкретизовано форми взаємодії з
батьками дітей із важким ступенем розумової відсталості; виконано весь
обсяг експериментальної частини дисертації, здійснено обробку
результатів дослідження та їх інтерпретацію.

У спільних публікаціях авторові належать дані експериментальних
досліджень, їх аналіз та інтерпретація результатів.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні теоретичні положення
та практичні висновки висвітлювалися у доповідях на ІІІ студентській
конференції „На шляху до професійного удосконалення” (Рівне, 2003), ІІІ,
ІV міжнародних науково-практичних конференціях „Концепція розвитку
галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2003, 2005),
Міжнародній науково-практичній конференції „Економічні та гуманітарні
проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті” (Рівне, 2003), VІІІ,
ІХ, Х Міжнародних наукових конференціях „Молода спортивна наука України”
(Львів, 2004, 2005, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції
„Актуальні проблеми розвитку руху „Спорт для всіх” у контексті
європейської інтеграції України” (Тернопіль, 2004), Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Основні напрями розвитку фізичної
культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні” (Дніпропетровськ,
2004), V Міжнародній науково-практичній конференції Фізична культура,
спорт та здоров’я нації” (Вінниця, 2004), Міжнародній науково-практичній
конференції „Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному
суспільстві” (Луцьк – Світязь, 2005), ІХ Міжнародній науково-практичній
конференції „Формування громадянського суспільства у контексті
європейської інтеграції” (Рівне, 2005), науковій конференції „Новітні
методики діагностики та лікування дітей різних вікових груп з органічним
ураженням нервової системи” (Рівне, 2005), науково-практичній
конференції „Сучасні вимоги до реабілітації у кардіології,
ендокринології та ортопедії” (Рівне, 2006).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 12 роботах, з
них 6 – у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести
розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури,
додатків. Робота викладена на 169 сторінках основного тексту, вміщує 10
таблиць, 26 рисунків. Список використаної літератури становить 240
джерел, з яких 28 – іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено об’єкт, предмет,
мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну, практичну
значущість роботи, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації
результатів досліджень і їх впровадження; зазначено кількість
публікацій.

У першому розділі “Сучасні уявлення про соціальну і фізичну реабілітацію
дітей з вадами розумового розвитку” проаналізовано вітчизняний та
світовий досвід виховання, освіти, соціальної та фізичної реабілітації
дітей з вадами розумового розвитку (М.Wolery, 1994; S.W.Blackstone,
M.H.Berg, 2003; Д.М.Ісаєв, 2003; О.А.Дмитрієв, 2004; Л.М.Шипіцина, 2005;
М.Пишчек, 2006). Питання інтеграції людей із вадами розумового розвитку
набуває великого значення, у багатьох розвинутих країнах діти з важким
ступенем розумової відсталості інтегровані у загальноосвітнє середовище,
особливе місце відведене формуванню у них соціальних форм поведінки і
подальшого працевлаштування. Форми організації фізичної реабілітації та
освіти дітей з вадами розумового розвитку у кожній країні мають свої
особливості і залежать від рівня економічного розвитку, культури,
відповідних законів, методів роботи з даним контингентом дітей.

У різних областях України створено громадські організації, асоціації
батьків дітей з особливими потребами, завдання яких полягає у підтримці
та наданні допомоги таким сім’ям.

Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що
існує об’єктивна необхідність більш поглибленого вивчення, уточнення,
коректування і удосконалення процесу фізичної реабілітації дітей з
вадами розумового розвитку. Серед наукових досліджень вітчизняних
авторів немає теоретичних і практичних рекомендацій, підтверджених
дослідженнями, про роботу з дітьми із помірним і важким ступенем
розумової відсталості, не виявлено робіт, присвячених проблемі розробки
програм занять з фізичного розвитку дітей з важким ступенем розумової
відсталості та форм спільної роботи з батьками.

У другому розділі „Методи та організація дослідження” описано й
обґрунтовано систему взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних
об’єкту, предмету, меті й завданням дослідження. Дослідницька робота
проводилася на базах дошкільного навчального закладу №5 у групах
адаптації та корекції дітей з вадами розумового розвитку м.
Кузнецовська; Асоціації батьків дітей інвалідів „Надія” м. Кузнецовська;
Рівненського обласного центру інвалідного спорту „Інваспорт”;
навчально-реабілітаційного центру „Особлива дитина” м. Рівне;
Мирогощанського дитячого будинку-інтернату.

Дослідження проводилося протягом трьох років і передбачало кілька
етапів.

На першому етапі дослідження (2003 – 2004 рр.) був проведений аналіз
сучасних літературних джерел, вивчено науково-теоретичні і методичні
аспекти виховання, навчання, соціальної та фізичної реабілітації;
визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і програму дослідження; були
розроблені анкети, карти обстеження.

На другому етапі дослідження (2004 – 2005 рр.) проведено констатуючий
експеримент з метою створення бази даних, необхідної для вивчення
особливостей психомоторного розвитку дітей 7-10 років з важким ступенем
розумової відсталості. У ході експерименту визначено особливості
психомоторного розвитку, навички самообслуговування і комунікативні
уміння дітей з важким ступенем розумової відсталості.

У дослідженні взяло участь 48 дітей 7-10 років. Кожній дитині
Рівненською обласною медико-педагогічною комісією було поставлено
діагноз: важкий ступінь розумової відсталості.

На третьому етапі дослідження (2005 – 2006 рр.) було розроблено і
експериментально апробовано комплексну програму фізичної реабілітації.
Запропонована програма фізичної реабілітації мала комплексний підхід,
соціальне спрямування, залучалися всі члени родини, проводилася
просвітницька робота з близьким оточенням. Результати, отримані в ході
дослідження, були оброблені методами математичної статистики.

У третьому розділі „Особливості психомоторного розвитку та
комунікативних умінь дітей з важким ступенем розумової відсталості”
представлено дані констатуючого експерименту.

У процесі спостереження і обстеження було визначено особливості
психомоторного розвитку, навичок самообслуговування, комунікативних
умінь дітей 7-10 років з важким ступенем розумової відсталості (n = 48).

Констатуючий експеримент, проведений з метою визначення рівня
психомоторного розвитку, фізичної працездатності дітей з важким ступенем
розумової відсталості, виявив їх низькі показники. Вправу „повзання по
гімнастичній лаві” 10,42% дітей виконали самостійно, 25% дітей не змогли
її виконати, а 64,58% дітей необхідна була фізична допомога, при цьому у
них спостерігалася неузгодженість рухів. Вправу „ходьба по гімнастичній
лаві” 29,17% дітей виконали самостійно, 70,83% дітей – з фізичною
допомогою, припускалися помилок (нахил тулуба уперед, торкання руками
лави, не розгинали повністю нижні кінцівки – кут у колінних суглобах).
Вправу „переступання через перешкоду” 72,92% дітей виконали, втрачаючи
рівновагу, допускаючи зайві рухи, 27,08% дітей не виконали. Вправу
„перестрибування через перешкоду” 54,17% дітей виконали з фізичною
допомогою, 45,83% дітей не виконали, вони не відштовхувалися двома
ногами одночасно, поштовх виконувався майже прямими ногами.

Під час дослідження виявлено високу фізичну працездатність у 6,25%
дітей, добру – у 14,58%, середню – у 27,08%, задовільну – у 37,5%,
погану – у 14,58%.

Обстеження функцій самообслуговування дітей з важким ступенем розумової
відсталості (гігієна тіла, користування туалетом, вживання їжі, одягання
й роздягання, взування й роззування) допомогло визначити проблеми у
даній сфері діяльності.

Вивчення комунікативних умінь виявило, що у контакт не вступають 25%
дітей, вступають з великими труднощами 29,17%, контакт вибірковий у
20,83%, легко вступають у контакт 25% дітей.

Соціологічне опитування батьків дітей з важким ступенем розумової
відсталості виявило, що вони не беруть безпосередньої участі у фізичному
вихованні дітей, сприянні та спільній роботі з фахівцями.

Отримані результати проведеного констатуючого експерименту вказують на
необхідність розробки і впровадження комплексної програми фізичної
реабілітації для даного контингенту дітей.

У четвертому розділі „Комплексна програма фізичної реабілітації дітей з
важким ступенем розумової відсталості” викладено теоретичне
обґрунтування комплексної програми фізичної реабілітації дітей молодшого
шкільного віку з важким ступенем розумової відсталості.

Комплексна програма фізичної реабілітації будувалася з урахуванням
результатів констатуючого експерименту і включала три періоди: вступний,
основний, заключний (рис.1).

Визначальними рисами запропонованої програми є те, що фізична
реабілітація була спрямована на розвиток психомоторики, дрібної моторики
кистей і пальців рук, оволодіння навичками самообслуговування і
комунікативних умінь, проводилася просвітницька робота з батьками,
відбувалося активне залучення всіх членів родини за їхнього сприяння і
безпосередньої партнерської участі.

1-й міс. 2-й міс. 3-й міс. 4-й міс. 5-й міс. 6-й міс. 7-й міс. 8-й міс.
9-й міс. 10-й міс. 11-й міс. 12-й міс. 13-й міс. 14-й міс. 15-й міс.
16-й міс.

Вступний період Основний період Заключний період

Вихідне обстеження і тестування Завдання:

Привчання до дисципліни й організованості.

Формування знань про будову тіла і його частин.

Формування орієнтації у просторі.

Вивчення назв інвентаря і устаткування.

Попереднє вивчення фізичних вправ.

Формування рухових умінь.

Завдання:

Вивчення комплексів фізичних вправ, смуги перешкод.

Корекція і розвиток основних локомоцій.

Корекція і розвиток координаційних здібностей: орієнтації у просторі,
рівноваги, точності дрібних рухів кистей і пальців рук.

Формування рухових навичок.

Підвищення фізичної працездатності.

Завдання:

Доведення до автоматизму фізичних вправ, рухових дій.

Активне самостійне виконання фізичних вправ, рухових дій.

Виконання рухових дій за мовною інструкцією.

Розвиток комунікативних умінь, навичок самообслуговування, загартування

Заняття з дітьми

Реабілітаційний процес роботи з родинами

Спортивно-масова робота

Ранкова зарядка

ходьба,

загальнорозвиваючі вправи.

Заняття у залі фізичної реабілітації

ходьба, біг, загально-розвиваючі вправи, корекційні вправи, рухливі
ігри,

смуги перешкод. Заняття у плавальному басейні

вправи для профілактики і корекції порушень постави, рухливі ігри у
воді, дихальні вправи, підготовчі рухи до оволодіння навичками плавання.
Заняття, спрямовані на розвиток дрібної моторики:

пальчикова гімнастика, складання мозаїки, кубиків, робота на шнурівці,
застібання і розстібання ґудзиків, розкладання у миски предметів,вправи
з олівцем, намистинами, вправи на захоплення і утримання різними
пальцями рук предметів різної форми та величини. Просвітницький блок
(семінари, лекції). Консультаційний блок (індивідуальні бесіди,
консультації, круглий стіл). Корекційна робота. Спортивні свята.
Змагання.

Дні здоров’я.

Навчання навичок самообслуговування

Рис. 1. Блок-схема комплексної програми фізичної реабілітації дітей з
важким ступенем розумової відсталості

У вступному періоді фізичної реабілітації основна увага приділялася
привчанню до дисципліни, формуванню рухових умінь і навичок,
попередньому вивченню фізичних вправ.

В основному періоді фізичної реабілітації основна увага приділялася
корекції психомоторного розвитку, доведенню виконання вправ і рухових
дій до автоматизму.

У заключному періоді фізичної реабілітації основна увага приділялася
закріпленню отриманих знань, удосконаленню умінь, навичок і рухових дій.

Методи проведення занять: індивідуальний і груповий.

Форми проведення фізичної реабілітації: заняття, спрямовані на розвиток
психомоторики, дрібної моторики кистей і пальців рук, навичок
самообслуговування; ранкова гігієнічна гімнастика, фізкультхвилинки,
фізкультурні свята, змагання, прогулянки, заняття та ігри у родині.

Форми організації роботи з батьками: лекції, семінари, консультації,
бесіди, проведення круглих столів.

Засоби проведення фізичної реабілітації: загальнорозвиваючі і корекційні
вправи, рухливі ігри, вправи для розвитку дрібної моторики, функцій
самообслуговування; вправи та ігри у воді, загартовування, масаж,
бальнеотерапія.

На підставі раніше отриманих результатів розроблено методичні
рекомендації для проведення занять із дітьми з важким ступенем розумової
відсталості:

1. Використання ігрової форми, як домінуючої. Гра розглядалася не як
розвага і відпочинок, а як засіб навчання і корекції.

2. Використання позитивних емоцій з метою підвищення мотивації до
навчання.

3. Використання наслідування поведінки і дій інших людей, властивого
дітям з важким ступенем розумової відсталості.

4. Організація активної практичної діяльності дітей з конкретними
вказівками.

5. Детальне розчленовування матеріалу на найпростіші елементи за
збереження його систематичності й логіки побудови. Навчали спочатку
кожному елементу і лише потім частини поєднували у ціле.

6. Поступове збільшення самостійних дій дітей: перехід від дій за
наслідуванням до дій за зразком, за мовною чітко сформульованою
інструкцією.

7. Зміна видів діяльності на занятті.

8. Повторення матеріалу, застосування його у нових ситуаціях.

9. Індивідуальна і диференційована робота на занятті. Завдання дитина
повинна виконувати у відповідності до своїх можливостей і з
використанням необхідної допомоги реабілітолога, з обов’язковою емоційно
позитивною оцінкою найменших досягнень.

Під час проведення фізичної реабілітації вправи спочатку вивчалися
індивідуально, пасивно, після успішного навчання переходили до активного
виконання; поступово об’єднували дітей у групи, збільшуючи їх кількість;
вправи, спрямовані на розвиток м’язів рук і тулуба, виконувалися
спочатку з вихідного положення „сидячи”, щоб попередити розбігання
дітей.

Підґрунтям фізичної реабілітації дітей з важким ступенем розумової
відсталості було опанування вправ, яке починалося із навчання окремим
рухам, елементам рухової дії, поступово доводилося їх виконання до
автоматизму, після чого здійснювалося об’єднання цих елементів у вправу.

У результаті соціологічного дослідження батьків були визначені основні
напрями роботи з родинами:

гармонізація сімейних стосунків;

встановлення довірчих стосунків між фахівцями, які працюють з дитиною, і
батьками;

допомога в адекватній оцінці можливостей дитини (фізичних і психічних);

допомога у вирішенні особистісних проблем (відчуття неповноцінності,
провини), пов’язаних із народженням і вихованням дитини з важким
ступенем розумової відсталості;

навчання елементарних методів психологічної корекції (елементи
ігротерапії, казкотерапії тощо);

постійна підтримка, консультування з боку всіх фахівців.

У п’ятому розділі „Результати впровадження комплексної програми фізичної
реабілітації дітей з важким ступенем розумової відсталості” представлено
дані порівняльного педагогічного експерименту.

Ефективність комплексної програми фізичної реабілітації оцінювалася у
двох групах дітей 7-10 років з важким ступенем розумової відсталості:
контрольній (n = 24) і основній (n = 24). Тривалість педагогічного
експерименту – 16 місяців.

З досліджуваними контрольної групи проводилися заняття з навчання
трудовим навичкам, функціям самообслуговування; з лікувальної фізичної
культури (за призначенням лікаря). Діти основної групи займалися за
розробленою комплексною програмою фізичної реабілітації. Всі діти
основної групи жили в сім’ях і відвідували заклад щодня з 8.00 до 18.00
год., крім вихідних (субота і неділя).

Наприкінці дослідження був проведений порівняльний аналіз
психомоторного розвитку дітей обох груп на підставі тестування (табл. 1,
2).

Аналіз виконання вправ після експерименту показав, що діти основної
групи виконували всі вправи самостійно або з незначною фізичною
підтримкою.

Таблиця 1

Показники розвитку психомоторики дітей контрольної та основної груп,
бали

№ п/п Дія, виконання Час тестування, групи, середні бали

Етап тестування Контрольна група, n=24 Основна група,

A

e

(zr

?

e

A

A

e

(zp

r

?

e

&

`„A

?

?

&

??

jS

¬

»

»

m у

1 Загально-розвиваючі вправи Вихідний 3,08 0,17 0,81 3,13 0,18 0,88

Заключний 2,79 0,17 0,82 0,67* 0,17 0,85

2 Повзання по гімнастичній лаві Вихідний 2,46 0,24 1,19 2,63 0,27 1,32

Заключний 1,79 0,26 1,26 0,38* 0,14 0,70

3 Ходьба по гімнастичній лаві Вихідний 2,79 0,20 0,96 2,92 0,21 1,04

Заключний 2,13* 0,25 1,24 0,38* 0,12 0,56

4 Кидання і ловіння м’яча Вихідний 3,25 0,15 0,72 3,21 0,14 0,71

Заключний 3,13 0,15 0,73 0,50* 0,16 0,76

5 Переступання через перешкоду висотою

20–30 см Вихідний 2,63 0,22 1,07 2,75 0,22 1,09

Заключний 2,08 0,28 1,35 0,67* 0,20 0,99

6 Перестрибування через перешкоду висотою 20 см Вихідний 3,08 0,20 1,00
3,00 0,24 1,15

Заключний 2,88 0,21 1,05 0,75* 0,21 1,01

7 Перехід із положення стоячи у положення сидячи (без допомоги рук)
Вихідний 3, 58 0,10 0,49 3,58 0,10 0,49

Заключний 3,17* 0,15 0,75 0,71* 0,17 0,84

8 Виконання доручень Вихідний 2,50 0,24 1,19 2,58 0,24 1,19

Заключний 1,67* 0,30 1,49 0,54* 0,16 0,76

Примітка. * – показник вірогідності розбіжностей р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020