МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

ГРИЦИК ЛЮБОВ МИКОЛАЇВНА

УДК 582.998.1: 615.322: 615.45

Фармакогностичне дослідження видів роду кремена флори України

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Київ — 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармації Івано-Франківського державного
медичного університету Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: кандидат фармацевтичних наук, доцент

Бензель Леонід Васильович

Львівський національний медичний університет

ім. Д. Галицького, доцент кафедри фармакогнозії і ботаніки

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук,

старший науковий співробітник

Коновалова Олена Юріївна

Медичний інститут Української асоціації

народної медицини

завідуюча кафедрою фармацевтичної хімії та

фармакогнозії

доктор фармацевтичних наук, професор

Доля Віктор Семенович

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки

Провідна установа: Національний фармацевтичний університет

Міністерства охорони здоров’я України,

кафедра фармакогнозії, м. Харків

Захист відбудеться „_31_” _березня_2006 р. о _1400_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика ( 04112, м. Київ, вул.
Дорогожицька, 9 ).

Автореферат розісланий „_23_” _лютого_ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Пилипчук Л.Б.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пошук рослин з достатньою сировинною базою,
раціональне і комплексне використання сировини, створення на її основі
нових лікарських засобів, а також розробка сучасних методів
стандартизації лікарської рослинної сировини і фітозасобів – важливі
завдання сучасної фармації. Враховуючи потребу раціонального
використання рослинних ресурсів, особливої уваги заслуговують лікарські
рослини, які здавна використовуються в народній медицині. До таких
рослин належать види роду кремена родини Айстрові.

В народній медицині настій листків або відвар кореневищ кремени вживають
при сухому кашлі як відхаркувальні засоби, при виразковій хворобі шлунка
та дванадцятипалої кишки, епілепсії, задишці, метеоризмі та при
закрепах, як діуретичний та протиглисний засіб, і в тих же випадках, що
і підбіл звичайний. Зовнішньо свіжі листки використовують для загоювання
ран і зменшення набряків, припарки з листків – для зменшення
подагричного й ревматичного болю.

Листки кремени гібридної входять до складу збору для приготування
мікстури за прописом Здренко М.М., що застосовується для лікування
папіломатозу сечового міхура та анацидних гастритів.

Наявність у сировині рослин роду кремена великої кількості різних груп
біологічно активних речовин, які проявляють різноманітну фармакологічну
активність, не вивчений склад окремих груп діючих речовин, відсутність
методик їх аналізу, значна сировинна база визначають актуальність і є
підставою для проведення наших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт
Івано-Франківського державного медичного університету і є складовою
частиною науково-дослідної теми: „Дослідження деяких дикорослих і
культивованих рослин західного регіону України і вивчення можливості
створення на їх основі лікарських засобів” (номер державної реєстрації
0103U004377).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є фармакогностичне
дослідження видів роду кремена флори України та вивчення можливості
створення лікарських засобів на основі наявних у сировині біологічно
активних речовин.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

— вивчити сировинні ресурси видів роду кремена;

— дослідити хімічний склад листків та кореневищ рослин роду кремена;

— виділити індивідуальні речовини, ідентифікувати їх;

— розробити спосіб одержання екстрактів з рослинної сировини і
стандартизувати їх;

— вивчити фармакологічні властивості екстрактів з рослинної сировини;

— розробити проекти аналітичної нормативної документації на сировину,
інструкції із заготівлі, сушіння і зберігання рослинної сировини;

— вивчити можливість створення нових засобів з рослинної сировини.

Об’єкти дослідження: рослини роду кремена (кремена гібридна, кремена
біла, кремена несправжня), які зростають на території України.

Предмет дослідження: порівняльне фармакогностичне дослідження рослин
роду кремена флори України на вміст біологічно активних сполук та
можливості їх

використання для розробки лікарських засобів.

PAGE 2

Методи дослідження: морфологічні, анатомічні та органолептичні – опис та
ідентифікація сировини видів роду кремена; фізичні та фізико-хімічні –
тонкошарова хроматографія, спектроскопія в УФ- та видимій областях
спектру; хімічні – ідентифікація та встановлення кількісного вмісту
біологічно активних речовин; ресурсознавчі — визначення урожайності та
запасів рослин; фармакологічні — дослідження гострої токсичності,
протизапальної, ранозагоювальної та антимікробної активності екстрактів
з рослинної сировини та лікарської форми; біофармацевтичні — вивчення in
vitro вивільнення діючих речовин з мазі методом дифузії в агар та через
напівпроникну мембрану; статистичні – обробка результатів
експериментальних досліджень з використанням персонального комп’ютера
IBM за програмою Microsoft Excel 7.0.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено систематичне
фармакогностичне дослідження рослин роду кремена флори України, яке
включає фітохімічні, фармакологічні та ресурсознавчі аспекти.

Вивчено динаміку накопичення біологічно активних речовин в надземних та
підземних частинах видів роду кремена флори України в залежності від
фази вегетації та місця зростання. Опрацьовано оптимальні умови і
способи одержання екстрактів, фракцій біологічно активних речовин,
індивідуальних сполук, методики аналізу якісного складу та кількісного
вмісту діючих речовин. Виділено та ідентифіковано 9 фенольних сполук, що
представлені гідроксикоричними кислотами та флавоноїдами.

Опрацьовано спосіб одержання екстракту листків кремени гібридної з
ранозагоювальною активністю, на який одержано патент України № 8388. На
основі екстракту з листків кремени гібридної розроблено мазь з
ранозагоювальними властивостями, на яку одержано патент України № 8556.

Виявлені місця зростання кремени гібридної та кремени білої в західних
областях України і встановлені запаси надземних і підземних органів.

Практичне значення одержаних результатів. Фармакогностичні дослідження
вказують на можливість використання листків і кореневищ рослин роду
кремена як перспективних джерел біологічно активних речовин.

Розроблено проект аналітичної нормативної документації (АНД) “Кремени
гібридної листки”. Розроблено проект інструкції із заготівлі, сушіння і
зберігання листків кремени гібридної. Складені карти-схеми місць
зростання та запасів кремени гібридної і кремени білої, які можуть
використовуватись при заготівлі сировини.

На листки кремени гібридної розроблено та зареєстровано ТУ України
15.8-30983669-006-2005 „Листки кремени гібридної”, які використовуються
як харчова добавка до чаїв або напівфабрикат для потреб харчової
промисловості.

Відмітні морфолого-анатомічні ознаки рослин роду кремена включені до
інформаційного листа МОЗ України № 105 — 2004 „Відмітні
морфолого-анатомічні ознаки підбілу звичайного та ботанічно близьких
видів роду кремена”, які використовуються для встановлення тотожності
сировини видів роду кремена та підбілу звичайного в практичній роботі
контрольно-аналітичної лабораторії лікарських засобів Львівської
обласної державної адміністрації і Державної інспекції з контролю

якості лікарських засобів в Івано-Франківській області (акти
впровадження від 20.12.04, 14.12.04 р. відповідно), у відділі технічного
контролю ТзОВ „Фітолік” (акт впровадження від 07.12.04 р.), а також в
навчальному процесі кафедри фармакогнозії та кафедри ботаніки
Національного фармацевтичного університету, кафедри фармації
Івано-Франківського державного медичного університету (акти впровадження
від 26.11.04, 02.12.04, 23.11.04 р. відповідно).

3

За матеріалами роботи видані методичні рекомендації „Розповсюдження і
застосування рослин роду кремена в медицині”, які впровадженні у
навчальний процес на кафедрі фармакогнозії і ботаніки Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького, на кафедрі
фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, на кафедрі
ботаніки та охорони природи Чернівецького національного університету
ім.Ю.Федьковича, на кафедрі фармакології та фармації Буковинської
державної медичної академії, на кафедрах фармакогнозії та ботаніки, ОЕФ
та технології ліків Національного медичного університету ім. О.
Богомольця, на кафедрі ботаніки Національного фармацевтичного
університету, на кафедрі фармації Івано-Франківського державного
медичного університету, на кафедрі фармацевтичної хімії і фармакогнозії
Київської медичної академії післядипломної освіти ім П.Л. Шупика (акти
впровадження від 18.03.04, 21.04.04, 28.04.04, 06.05.04, 06.05.04,
14.05.04, 02.06.04, 26.10.04 р. відповідно).

Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:

— пошук і дослідження джерел літератури стосовно видового складу, місць
зростання, розповсюдження, ресурсних запасів, хімічного складу,
застосування в медицині та народному господарстві, результати яких стали
підгрунтям до вибору теми дисертації;

— розроблено способи одержання екстрактів, досліджено якісний склад,
виділено біологічно активні речовини з листків та кореневищ кремени
гібридної;

— виділено та ідентифіковано 9 сполук фенольного характеру;

— визначено кількісний вміст діючих речовин в сировині видів кремени в
залежності від фази вегетації та місця зростання;

— встановлено місця зростання та запаси сировини кремени гібридної та
кремени білої;

— розроблено проект АНД „Кремени гібридної листки”, Інструкцію по
заготівлі і сушінню сировини, ТУ України „Листки кремени гібридної”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
представлені на науково-практичній конференції „М’які лікарські засоби в
сучасній фармації і медицині” (Харків, 2002), Х Конгресі СФУЛТ
(Чернівці, 2004), науково-практичній конференції „Створення,
виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та
біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004), науково-практичній
конференції „Вік та шкіра” (Київ, 2004), міжнародній науковій
конференції, присвяченій 100-річчю створення фармацевтичного факультету
Запоріжського державного медичного університету „Актуальні питання
фармацевтичної та медичної науки та практики” (Запоріжжя, 2004),
науковій конференції студентів та молодих вчених (Вінниця, 2004),
науково-практичній конференції „Фармацевтичне право:
організаційно-правові проблеми рецептурного і безрецептурного
відпуску лікарсь-

ких засобів в сучасних умовах” (Харків, 2004), на Всеукраїнському
науково-практичному семінарі „Перспективи створення в Україні лікарських
препаратів різної спрямованості дії” (Харків, 2004), на Всеукраїнській
науково-практичній конференції з міжнародною участю „Лекарства –
человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации
лекарственных средств” (Харків, 2005), на VIII міжнародній
науково-практичній конференції „Наука і освіта 2005” (Дніпропетровськ,
2005), на ІV міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка
наукових досліджень 2005” (Дніпропетровськ, 2005).

4

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 праць, з них 8
статей, в тому числі 4 в наукових фахових виданнях, 2 патенти України, 6
тез доповідей, 1 інформаційний лист, 1 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
огляду літератури, трьох розділів з результатами експериментальних
досліджень, загальних висновків, списку використаних літературних джерел
і додатків. Дисертація викладена на 192 сторінках друкованого тексту
(обсяг основного тексту 118 сторінок), містить 56 таблиць, ілюстрована
20 рисунками, вміщує 25 додатків (44 сторінки). Список використаних
джерел включає 105 найменувань, з яких 94 кирилицею та 11 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Рослини роду кремена флори України і перспективи їх використання

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про
розповсюдження, хімічний склад і застосування рослин роду кремена. Дані
літератури свідчать, що рослини роду кремена широко розповсюджені на
території України, проявляють різноманітну фармакологічну дію, мають
широке використання в народній медицині, ветеринарії та народному
господарстві. Запаси видів роду кремена флори України не вивчались,
листки і кореневища досліджуваних видів є перспективними джерелами
біологічно активних речовин (БАР), а саме фенольних сполук і
полісахаридів. Проведення фітохімічних та фармакологічних досліджень
рослин роду кремена флори України є актуальним і перспективним для
створення лікарських засобів із забезпеченою сировинною базою.

Виділення та дослідження біологічно активних речовин видів роду кремена

За допомогою якісних реакцій та хроматографії на папері в листках та
кореневищах кремени (к.) гібридної, к. білої і к. несправжньої виявлено
дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, сапоніни, вільні
цукри, водорозчинні полісахариди, аскорбінову та органічні кислоти,
сліди алкалоїдів.

Виділення фракцій полісахаридів проводили почерговою екстракцією листків
і кореневищ к. гібридної, к. білої і к. несправжньої водою очищеною,
розчинами хлористоводневої кислоти і натрію гідроксиду та осадженням
ацетоном. Вміст водорозчинних полісахаридів (ВРПС) в листках
досліджуваних видів суттєво не відрізняється і становить 6,8 — 7,2 %, а
в кореневищах 4,8 — 8,2 %, що свідчить про можливість використання
сировини як джерела полісахаридів. Максимальна кількість пектинових
речовин (ПР) міститься в сировині к. несправжньої (2,0 % в

листках, 6,5 % — в кореневищах); геміцелюлози (ГЦ) найбільше в листках
к. гібридної і к. білої та кореневищах к. гібридної і становить 8,9 і
9,3 та 8,2 % відповідно. При вивченні мономерного складу у фракціях
ВРПС, ПР і ГЦ виявлено глюкозу, фруктозу, рамнозу, глюкуронову та
галактурову кислоти. Домінуючими моносахаридами у всіх фракціях є
глюкоза та фруктоза.

5

Вивчено якісний склад вільних амінокислот в сировині рослин роду
кремена. За забарвленням плям і величиною Rf у порівнянні з достовірними
зразками в листках досліджуваних видів ідентифіковано 10 амінокислот
(аспарагін, лейцин, фенілаланін, аспарагінова та глутамінова кислоти,
ізатин, гістидин, метіонін, валін, аланін), в кореневищах — 7
(аспарагін, лейцин, фенілаланін, аспарагінова та глутамінова кислоти,
ізатин, гістидин).

Методом паперової хроматографії в листках та кореневищах видів роду
кремена виявлено вільні органічні кислоти. В порівнянні з достовірними
зразками в кореневищах к. гібридної, к. білої і к. несправжньої
ідентифіковано аскорбінову, щавелеву, лимонну, бензойну та винну
кислоти, а в листках досліджуванних видів ще й янтарну кислоту.

При попередньому фітохімічному дослідженні сировини к. гібридної, к.
білої та к. несправжньої встановлено наявність гідроксикоричних кислот і
флавоноїдів. Оскільки к. гібридна поширена на всій території України,
дослідження якісного складу фенольних сполук проводили у даній рослині.
Для виділення, розділення та одержання в індивідуальному стані фенольних
сполук з листків та кореневищ к. гібридної використовували методи
рідинної екстракції, адсорбційної хроматографії на колонках поліаміду,
кристалізації, препаративної хроматографії на папері. Як екстрагент
використовували хлороформ, етилацетат, етанол. В результаті проведених
досліджень з листків к. гібридної виділено 9 індивідуальних речовин; з
кореневищ — 4 індивідуальні речовини, фізико-хімічні властивості яких
наведені в табл. 1.

Речовини 1 — 4 на підставі УФ-спектрів, даних хроматографії з
використанням достовірних зразків та кольорових реакцій ідентифіковані
як гідроксикоричні кислоти. Речовини 1 – 4 легко розчинні в етиловому і
метиловому спиртах, нерозчинні в хлороформі, бензолі і ефірі.

Речовини 1 і 2 на хроматограмах в УФ-світлі мають блакитну
флуоресценцію, яка переходить в жовто-блакитну під дією пари аміаку;
після обробки хроматограм розчином барбітурової кислоти — блакитне
забарвлення, що свідчить про наявність D-хінної кислоти в їх структурі.
На підставі УФ-спектрів та даних хроматографії в порівнянні з
достовірним зразком хлорогенової кислоти в різних системах розчинників
речовина 1 ідентифікована як 5-0-кофеїл-D-хінна кислота (хлорогенова
кислота).

Близькість речовини 2 до хлорогенової кислоти при їх різному
хроматографічному русі вказує, що вона є ізомером. Хроматографічне
порівняння речовини 2 з достовірним зразком неохлорогенової кислоти в
різних системах розчинників та дані УФ-спектрів підтверджує їх
ідентичність та дозволяє ідентифікувати її як 3-0-кофеїл-D-хінну кислоту
(неохлорогеннову кислоту).

Речовини 3 і 4 на хроматограмах в УФ-світлі мають блакитну
флуоресценцію, яка посилюється під дією пари аміаку. В результаті
спектрального аналізу встанов-

лено, що речовина 3 має максимуми поглинання при 245, 299, 325 нм.
Хроматографічне порівняння речовини 3 з достовірним зразком кофейної
кислоти показало їх ідентичність і дало підставу ідентифікувати її як
3,4-диоксикоричну або кофейну кислоту. На основі даних спектральних
досліджень та хроматографії в порівнянні з достовірним зразком ферулової
кислоти речовина 4 ідентифікована як 3-окси-4-метоксикорична кислота
(ферулова кислота).

Таблиця 1

6

Фізико-хімічні властивості речовин, виділених з листків і кореневищ
кремени гібридної

з/п Речовина Загальна формула Температура топлення, оС ( max, нм

(96% етанол) Значення Rf в системах розчинників Рослинна сировина

1

2

3

4

5

6

7

8

9 Хлорогенова

кислота

Неохлорогенова

кислота

Кофейна кислота

Ферулова кислота

Кверцетин

Кемпферол

Астрагалін

Гіперозид

Рутин С16Н18О9

С16Н18О9

С9Н8О4

С10Н10О4

С15Н10О7

С15Н10О6

С21Н20О11

С21Н20О12

С27Н30О16 —

307-312

272-274

175-178

233-234

187-190 240, 298, 325

245, 298, 325

245, 299, 325

230, 291, 323

255, 265, 360

266, 367

270, 375

257, 265, 360

255, 270, 375 0,58А; 0,67Г

0,72Г; 0,60Е

0,82А; 0,47Г

0,85А;

0,32Е

0,82А; 0,34Б

0,90А;

0,25В

0,70А;

0,27Д

0,68А; 0,24Г

0,53А; 0,43Г Листки, кореневища

Листки, кореневища

Листки, кореневища

Листки, кореневища

Листки

Листки

Листки

Листки

Листки

Примітка. Системи розчинників: А – н-бутанол-оцтова кислота-вода
/4:1:2/; Б – 60 % оцтова кислота; В – 30 % оцтова кислота; Г – 15 %
оцтова кислота; Д – 6 % оцтова кислота; Е – 2,5 % оцтова кислота.

Результати реакцій ідентифікації та УФ-спектри свідчать про належність
речовин 5 — 9 до похідних флавону. За рухомістю на хроматограмах в
різних системах розчинників, а також за результатами ціанідинової
реакції за Бріантом речовини 5, 6 віднесені до агліконів, а 7, 8, 9 — до
глікозидів.

Речовини 5 і 6 утворюють зелене забарвлення із заліза (ІІІ) хлоридом, з
цирконію хлороксидом – яскраво-жовте забарвлення, яке не зникає під дією
лимонної кислоти, що вказує на наявність вільних оксигруп при С-3 і С-5.
Жовтий осад, який дає речовина 5 з розчином свинцю ацетату,
вказує на о-диоксиугрупування в В-кільці. На хроматограмах в
УФ-світлі речовини 5 і 6 мають жовто-оранжеву флуо-

ресценцію. В результаті вивчення фізико-хімічних властивостей, а також
в порівнянні з достовірними зразками виділені речовини 5 і 6
ідентифіковані як 3,5,7,3′,4′-пентаоксифлавон або кверцетин і
3,5,7,4′-тетраоксифлавон або кемпферол відповідно.

7

Речовина 7 в УФ-світлі має коричневу флуоресценцію, при обробці 5%
спиртовим розчином алюмінію хлориду утворює зеленувато-жовту
флуоресценцію. В продуктах гідролізу виявлені кемпферол і цукровий
компонент, ідентифікований за результатами хроматографічного дослідження
з достовірним зразком D-глюкози. Змішана проба з достовірним зразком
астрагаліну не виявляє депресії температур плавлення і на хроматограмах
дає єдину нероздільну пляму, що дозволяє ідентифікувати речовину 7 як
3-О-в-D-глюкопіранозид кемпферолу або астрагалін.

Речовина 8 в УФ-світлі має темно-коричневу флуоресценцію, яка переходить
в жовту під дією пари аміаку. В продуктах кислотного гідролізу речовини
8 встановлено аглікон, який за фізико-хімічними властивостями
ідентифіковано з речовиною 5 — кверцетином. В нейтралізованому
гідролізаті хроматографією на папері в системі розчинників
н-бутанол-піридин-вода (6:4:3) в порівнянні з достовірним зразком було
виявлено D-галактозу. Змішана проба речовини 8 і достовірного зразка
гіперозиду не викликала депресії температури плавлення і на
хроматограмах давала одну нероздільну пляму. На основі одержаних
результатів можна охарактеризувати речовину 8 як
3-О-в-D-галактопіранозид кверцетину або гіперозид.

Речовина 9 в УФ-світлі на хроматограмах має темно-коричневу
флуоресценцію, яка переходить в жовту під дією пари аміаку. При
дослідженні продуктів кислотного гідролізу речовини 9 було виявлено
аглікон, який за фізико-хімічними властивостями ідентифіковано з
речовиною 5 — кверцетином. В нейтралізованому гідролізаті хроматографією
на папері в системі розчинників н-бутанол-піридин-вода (6:4:3) в
порівнянні з достовірними зразками було виявлено D-глюкозу і L-рамнозу.
Змішана проба речовини 9 і достовірного зразка рутину не викликала
депресії температури плавлення і на хроматограмах давала одну
нероздільну пляму. На основі одержаних результатів речовина 9
ідентифікована як 3-рамноглюкозид кверцетину або рутин (3-рутинозидом
кверцетину).

Кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин в
сировині видів роду кремена. З метою стандартизації, раціонального
використання і можливості застосування різних видів кремени як
рівноцінної рослинної сировини проведено визначення кількісного вмісту
основних груп біологічно активних речовин. Сировину к. гібридної і к.
білої заготовляли в Івано-Франківській області, к. несправжньої — в
Херсонській області. Надземні та підземні органи досліджуваних видів
висушували до повітряно-сухого стану, подрібнювали до розміру частинок
1- 2,5 мм і використовували для проведення аналізу. Кількісний вміст
дубильних речовин, аскорбінової та органічних кислот, водорозчинних
полісахаридів в сировині визначали за методиками ДФ ХІ, флавоноїдів і
суми фенольних сполук — фотоелектроколориметричним методом в перерахунку
на рутин та хлорогенову кислоту відповідно.

Отримані дані (табл. 2) вказують, що листки та кореневища к. гібридної,
к. білої і к. несправжньої за кількісним вмістом основних груп БАР
суттєво не відрізняються. Перспективним є використання сировини кремени
білої та кремени несправжньої як рівноцінної до кремени гібридної.

Таблиця 2

Кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин у надземних
та підземних органах рослин роду кремени

Вид сировини Вміст БАР, %, х ± Дх, n = 9

Дубильні речовини Флавоноїди Сума фенольних сполук Аскорбінова кислота
Органічні кислоти Водорозчинні полісахариди

Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Микуличин

Кореневища к. гібридної 6,85±0,12 0,31±0,01 6,44±0,08 0,03±0,002
0,8±0,01 7,28±0,12

Кореневища к. білої 9,54±0,15 0,40±0,01 8,74±0,05 0,04±0,001 1,1±0,01
6,75±0,18

Листки к. гібридної 11,29±0,06 1,05±0,01 12,74±0,07 0,03±0,001 2,0±0,02
7,26±0,13

Листки к. білої 9,36±0,13 1,20±0,02 10,33±0,10 0,04±0,001 1,0±0,01
6,78±0,17

Пуп’янки к. гібридної 8,07±0,28 0,52±0,01 7,23±0,08 0,03±0,001 1,2±0,02
6,90±0,11

Пуп’янки к. білої 7,07±0,12 0,85±0,01 6,82±0,08 0,03±0,001 0,5±0,02
6,11±0,18 Суцвіття к. гібридної 7,22±0,11 0,46±0,01 6,34±0,09
0,03±0,001 1,1±0,01 4,85±0,20

Суцвіття к. білої 6,20±0,07 0,78±0,01 5,22±0,05 0,02±0,001 0,4±0,01
3,47±0,14

Херсонська обл., Голопристанський район, с.Рибальче

Кореневища к. несправжньої 6,13±0,12 0,29±0,01 5,73±0,10 0,03±0,001
0,7±0,01 8,23±0,25

Листки к. несправжньої 9,25±0,09 1,08±0,01 10,20±0,09 0,04±0,001
0,9±0,01 7,01±0,20

Пуп’янки к. несправжньої 6,92±0,20 0,50±0,04 6,70±0,13 0,03±0,001
0,5±0,01 6,28±0,22

Суцвіття к. несправжньої 6,42±0,13 0,72±0,03 5,80±0,12 0,03±0,001
0,5±0,01 4,00±0,17

9

Для встановлення оптимальних термінів заготівлі рослинної сировини
вивчали вміст основних груп БАР в листках та кореневищах к. гібридної і
к. білої в залежності від фази вегетації. Результати дослідженнь (рис. 1
— 5) вказують, що в листках найбільша кількість діючих речовин
накопичується в період масової вегетації (липень), а в кореневищах — на
початку вегетації. Максимальний вміст водорозчинних полісахаридів
(рис.6) нагромаджується в листках видів роду кремена під час масової
вегетації (липень), в кореневищах – в період відмирання надземної
частини.

Рис. 1. Вміст фенольних сполук в сировині видів роду кремена Рис. 2.
Вміст дубильних речовин в сировині видів роду кремена

Рис. 3. Вміст флавоноїдів в сировині видів роду кремена Рис. 4. Вміст
аскорбінової кислоти в сировині видів роду кремена

Рис. 5. Вміст органічних кислот в сировині видів роду кремена Рис. 6.
Вміст водорозчинних полісахаридів в сировині видів роду кремена

Для виявлення впливу умов зростання к. гібридної та к. білої на вміст
основних груп біологічно активних речовин проводили їх кількісне
визначення в сировині досліджуваних видів. Результати досліджень (табл.
3) показали, що умови зростання суттєво не впливають на вміст БАР в
сировині к. гібридної і к. білої.

Таблиця 3

Вміст БАР у надземній і підземній частинах видів роду кремена з різних
місць зростання

Місце і час заготівлі Вміст БАР, %, n = 9

Дубильні речовини Сума фенольних сполук Флавоноїди Аскорбінова кислота
Органічні кислоти Водорозчинні полісахариди Дубильні речовини Сума
фенольних сполук Флавоноїди Аскорбінова кислота Органічні кислоти
Водорозчинні полісахариди

Кореневища кремени гібридної Листки кремени гібридної

Івано-Франківська обл., с.Микуличин, 2002 р. 6,85 6,44 0,31 0,03 0,8
7,28 11,29 12,74 1,05 0,03 2,0 7,26

Івано-Франківська обл., прит. Заросляк, 2002 р. 7,14 6,55 0,34 0,04 0,9
6,86 11,21 13,50 1,04 0,04 1,8 6,41

Івано-Франківська обл., с.Ямниця, 2002 р. 6,72 5,94 0,33 0,03 0,8 6,23
10,91 11,19 1,08 0,04 1,9 7,00

Окол. м. Івано-Франківськ, 2002р. 7,29 5,97 0,38 0,02 0,9 6,00 11,84
12,61 1,26 0,04 2,1 6,05

Ботанічний сад ЛНМУ ім. Д.Галицького, м. Львів, 2003 р. 6,25 5,53 0,27
0,02 0,8 5,95 10,51 11,68 0,83 0,04 1,8 6,09

Івано-Франківська обл., с.Татарів, 2003 р. 7,37 5,72 0,37 0,02 0,7 6,07
10,80 11,76 0,87 0,06 2,0 6,27

Кореневища кремени білої Листки кремени білої

Івано-Франківська обл., с.Микуличин, 2002 р. 9,54 8,74 0,40 0,04 1,1
6,75 9,36 10,33 1,20 0,04 1,0 6,78

Івано-Франківська обл., прит. Заросляк, 2002 р. 9,83 9,06 0,31 0,0 1,2
5,37 9,44 11,65 1,13 0,06 1,1 5,66

Івано-Франківська обл.,

с. Верхній Струтень, 2003 р. 9,53 7,33 0,40 0,03 1,0 5,11 11,57 11,98
0,88 0,05 1,0 6.06

Івано-Франківська обл.,

м. Яремча, 2003 р. 8,89 6,84 0,35 0,04 1,2 6,00 10,22 11,92 1,16 0,05
1,1 5,13

Івано-Франківська обл., м.Ворохта,2003 р. 8,34 6,88 0,36 0,04 1,2 5,34
9,34 12,92 1,17 0,04 1,1 5,30

Івано-Франківська обл., с.Татарів, 2003 р. 8,53 7,79 0,35 0,03 1,0 4,74
8,85 9,48 0,92 0,04 1,1 6,95

11

Одержання екстрактів з кремени гібридної та дослідження їх
фармакологічної активності. З метою раціонального використання рослинної
сировини та створення лікарських засобів, розроблені способи одержання
екстрактів з листків та кореневищ кремени гібридної і встановлені їх
фармакологічні властивості.

Оптимальними умовами виділення БАР з сировини є екстракція подрібненої
сировини водою очищеною, 40% та 70% етанолом при температурі кипіння
екстрагенту протягом 30 хв однократної екстракції. Оптимальне
співвідношення між сировиною та екстрагентом – 1:10 та 1:15 в залежності
від виду сировини. Повнота виділення БАР досягається при 3-х кратній
екстракції. Одержані екстракти це рихлі, аморфні від світло-жовтого до
темно-коричневого та брудно-зеленого кольору, пухкі маси, гіркого смаку,
без запаху. Вихід і кількісний вміст основних груп БАР в екстрактах
наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Вихід екстрактів і кількісний вміст основних груп БАР

B d ? ae ?

Ue

< >

@ B ? e B

?

?

ph% hYJ

ph% hYJ

ph% hYJ

???????????????

hYJ

???0?????

??????????????

`3/4b3/4?3/41&

Oe? ”yA

?,?3(

Oe? ”yA

????E?3(

Oe? ”yA

DAFArA3(

Oe? ”yA

A3(

Oe? ”yA

?A?A?A3(

Oe? ”yA

0A2AVA3(

Oe? ”yA

Oe? ”yA

Ikd

Oe? ”yA

Oe? ”yA

A*A>Aoeoeeoeoe

Oe? ”yA

Oe? ”yA

Сума фенольних сполук Водорозчинні полісахариди

Кореневища Вода 36,40 13,31±0,40 0,81±0,04 9,96±0,50 19,55±0,55

40%

етанол 33,84 12,57±0,59 1,01±0,03 12,46±0,14 10,78±0,34

Листки Вода 33,60 29,88±0,41 2,42±0,10 25,33±0,20 17,60±0,57

40%

етанол 31,36 32,35±0,40 2,71±0,03 28,07±0,17 12,84±0,54

70%

етанол 33,60 35,72±0,41 3,59±0,04 29,59±0,25 —

Дослідження фармакологічних властивостей екстрактів к. гібридної
проводили на базі центральної науково-дослідної лабораторії і
лабораторії промислової токсикології Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького при консультативній допомозі проф.
Піняжка О.Р. та на кафедрі біохімії Івано-Франківського державного
медичного університету при консультативній допомозі проф. Клименка А.О.
Дослідження гострої токсичності проводили на білих мишах — самцях, яким
внутрішньошлунково вводили водні розчини екстрактів. Результати
дослідження показали, що екстракти можна віднести до малотоксичних
сполук (IV клас) при внутрішньошлунковому введенні.

Результати дослідження ранозагоювальних властивостей екстрактів листків
та кореневищ к. гібридної при експериментальному термічному опіку
показали, що найбільш виражену ранозагоювальну дію проявляє екстракт
листків кремени гібридної (екстрагент 40% етанол).

Спосіб одержання екстракту з листків кремени гібридної з ранозагоюючою
активністю захищений патентом України № 8388.

12

Протизапальну дію екстрактів к. гібридної вивчали на моделі набряку лапи
білого щура, викликану субплантарним введенням флогогенного агенту.
Результати проведених досліджень показали, що найкращу протизапальну дію
проявляє водний екстракт кореневищ та водно-спиртові екстракти листків
та кореневищ к. гібридної (екстрагент 40% етанол) на рівні 64 %, 47% та
43% відповідно до активності бутадіону.

Антимікробну дію екстрактів кремени гібридної вивчали методом дифузії
діючих речовин в агар з використанням паперових дисків. Отримані дані
свідчать, що екстракти листків та кореневищ к. гібридної затримують ріст
патогенної мікрофлори. Найкращу антимікробну активність проявляють
екстракти листків та кореневищ (екстрагент 40% етанол).

Розробка складу і дослідження лікарського засобу з кремени гібридної

В результаті проведених фітохімічних та фармакологічних досліджень
екстрактів к. гібридної запропоновано лікарську форму у вигляді мазі з
ранозагоювальною дією на основі екстракту листків кремени гібридної. При
розробці лікарської форми враховували вимоги до м’яких лікарських форм,
а саме: рівномірність розподілу на поверхні шкіри, стабільність при
зберіганні, рН, концентрацію діючих речовин, швидкість та повноту
вивільнення діючих речовин, органолептичні показники.

Для вибору основи використовували гідрофільні та емульсійні основи,
оскільки екстракти к. гібридної розчинні у воді та водно-спиртових
розчинах. В результаті проведених біофармацевтичних досліджень методом
in vitro шляхом дифузії БАР з мазей в 2% агаровий гель, який містив 10%
розчин заліза (ІІІ) хлориду, встановлено, що найкращою є гідрофільна
основа, до складу якої входить поліетиленоксид-4000, гліцерин та вода.
Для підвищення активності БАР, забезпечення їх транспорту через шкірні
покриви та стабілізації лікарської форми в процесі зберігання вводили
димексид. Встановлено, що оптимальна концентрація димексиду в мазі
складає 2%.

Для визначення оптимальної концентрації екстракту листків к. гібридної
було проведено дослідження їх антимікробної активності методом in vitro
шляхом дифузії в агаровий гель, вимірюючи діаметр затримки росту
патогенної мікрофлори навколо препарату. Отримані результати свідчать,
що найбільш оптимальною концентрацією є 5%.

На основі проведених технологічних, біофармацевтичних та
мікробіологічних досліджень було розроблено склад та запропоновано
технологію виготовлення мазі.

Оцінку якості мазі проводили за зовнішнім виглядом, кольором, запахом,
однорідністю, рН водного розчину мазі, мікробіологічною чистотою та
кількісним вмістом БАР. Результати досліджень вказують, що протягом
одного року зберігання мазь з екстрактом листків кремени гібридної
залишається стабільною, органолептичні показники та вміст БАР суттєво не
змінюються.

Фармакологічні дослідження мазі з екстрактом листків кремени гібридної
проводили в Івано-Франківському державному медичному університеті на
кафедрах біохімії (при консультативній допомозі проф. Клименка А.О.) та
паталогічної анатомії (при консультативній допомозі проф. Михайлюка
І.О.).

Результати досліджень ранозагоювальної дії показали, що мазь з
екстрактом кремени гібридної при експериментальному термічному опіку
прискорює заживлення раневої поверхні (терміни відходження
первинної і вторинної кірок на 13,5(0,8

та 21,7(0,8 добу відповідно) і забезпечує заживлення опікового дефекту
в більш короткі терміни в порівнянні з контрольною групою тварин
(терміни відходження первинної і вторинної кірок на 18,2(0,9 та 25,7(0,7
добу відповідно).

13

Гостру токсичність мазі і основи вивчали в гострих дослідах на білих
мишах, білих щурах та морських свинках. Токсичну дію препарату оцінювали
за загальним станом тварин, їх летальністю, зміною маси тіла, а також
враховували гематологічні та деякі біохімічні показники крові після
одноразової аплікації досліджуваної мазі та основи і введення їх
внутрішньошлунково. За час спостереження за тваринами їх стан був
задовільний, загибелі тварин не спостерігалось, гематологічні та
біохімічні показники крові знаходились на рівні інтактних тварин. При
макроскопічному та мікроскопічному дослідженні внутрішніх органів
піддослідних тварин виражених патогістологічних змін в порівнянні з
інтактними тваринами не виявлено. Результати досліджень гострої
токсичності мазі для різних видів тварин вказують на нетоксичність
препарату в експерименті.

Спосіб одержання мазі з екстрактом листків кремени гібридної з
ранозагоювальною дією захищений патентом України № 8556.

Ресурсознавчі дослідження видів роду кремена та розробка проекту
аналітичної нормативної документації на сировину кремени гібридної

Результати фітохімічних та фармакологічних досліджень дозволили
запропонувати листки к. гібридної як лікарську рослинну сировину з
ранозагоювальними та протизапальними властивостями. За вмістом основних
груп БАР листки к. білої та к. несправжньої є рівноцінними к. гібридній
і можуть використовуватись як додаткова рослинна сировина. Перспективним
є використання підземних органів к. гібридної, к. білої та к.
несправжньої як джерела біологічно активних речовин.

Для забезпечення сировиною розробленої лікарської форми нами досліджені
сировинні запаси к. гібридної і к. білої та встановлені місця зростання
в Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях. Урожайність
повітряно-сухої сировини кремени гібридної становить: для листків – 85,0
— 521,5 г/м2, для кореневищ – 15,8 — 84,8 г/м2; кремени білої: для
листків – 73,1 — 284,9 г/м2, для кореневищ – 20,4 — 77,4 г/м2 в
залежності від місця зростання рослин.

Обсяги можливих щорічних заготівель листків к. гібридної і к. білої на
даних заростях становлять 11,18 та 12,26 т відповідно, кореневищ – 0,84
та 1,37 т відповідно і є достатні для промислової заготівлі як можливої
лікарської рослинної сировини (табл. 5).

Для стандартизації сировини розроблено методику спектрофотометричного
визначення суми фенольних сполук в листках кремени гібридної в
перерахунку на хлорогенову кислоту.

Дослідження УФ-спектрів водно-спиртої витяжки з листків кремени
гібридної показали наявність максимуму поглинання в області 320 — 330
нм. В УФ-спектрі хлорогенової кислоти є максимум поглинання при довжині
хвилі 327 нм, що дозволяє визначати кількісний вміст суми фенольних
сполук спектрофотометрично безпосередньо у витяжках.

Таблиця 5

14

Запаси листків та кореневищ кремени гібридної і кремени білої

Область Біологічний запас, т Експлуатаційний запас, т Обсяги можливих
щорічних заготівель, т

Листки Кореневища Листки Кореневища Листки Кореневища

Кремена гібридна

Львівська 6,70 1,32 5,38 1,05 1,34 0,10

Закарпатська 24,09 4,39 19,17 3,49 4,79 0,35

Івано-Франківська 25,54 4,88 20,42 3,91 5,05 0,39

Всього 56,33 =SUM(ABOVE) 10,59 =SUM(ABOVE) 44,97 =SUM(ABOVE)
8,45 =SUM(ABOVE) 11,18 =SUM(ABOVE) 0,84

Кремена біла

Львівська 2,01 0,52 1,58 0,41 0,39 0,04

Закарпатська 22,78 5,93 18,21 4,73 4,55 0,47

Івано-Франківська 34,99 9,74 29,04 5,09 7,32 0,86

Всього 59,78 =SUM(ABOVE) 16,19 =SUM(ABOVE) 48,83 =SUM(ABOVE)
10,23 =SUM(ABOVE) 12,26 =SUM(ABOVE) 1,37

При розробці методики враховували ступінь подрібнення сировини,
концентрацію етанолу, співвідношення сировина-екстрагент, час та
кратність екстракції. В результаті проведених досліджень встановлено, що
в листках міститься від 9,82 до 13,50% суми фенольних сполук в
перерахунку на хлорогенову кислоту. Відносна похибка методики становить
± 3,65%. Методика визначення суми фенольних сполук використана при
розробці АНД на листки кремени гібридної.

Для встановлення тотожності листків видів роду кремена та можливої
домішки листків підбілу звичайного визначені відмітні
морфолого-анатомічні ознаки сировини, які включені в матеріали
інформаційного листа.

При розробці АНД на листки кремени гібридної нами проведено
товарознавчий аналіз сировини з різних місць зростання, визначені
числові показники доброякісності сировини, а також досліджені зміни в
процесі зберігання. На основі проведених досліджень нами запропоновані
показники доброякісності для листків кремени гібридної: вміст суми
фенольних сполук не менше 9,0%, втрата в масі при висушуванні не більше
13%, золи загальної не більше 10%, золи, нерозчинної в 10% розчині НСІ,
не більше 2,0%, пожовтілих, побурілих і почорнілих частин листків не
більше 5,0%, органічних домішок не більше 2,0%, мінеральних домішок не
більше 1,0%.

Дослідження змін числових показників доброякісності в процесі зберігання
дозволило встановити термін придатності сировини 2 роки.

Опрацьовано прийоми заготівлі, первинної обробки, сушіння, доведення до
стандартного стану і зберігання листків кремени гібридної. Розроблені
технічні умови України „Листки кремени гібридної” (ТУ У
15.8-30983669-006:2005) та інструкції із заготівлі і сушіння рослинної
сировини.

15

ВИСНОВКИ

1. Вперше теоретично обґрунтовано і доведено практичну значимість трьох
видів кремени флори України як джерела біологічно активних речовин,
встановлено запаси к. гібридної і к. білої на виявлених місцях
зростання, визначено якісний склад і кількісний вміст основних діючих
речовин, розроблено спосіб одержання екстрактів з кореневищ і листків
кремени гібридної, які проявляють ранозагоювальну, антибактеріальну і
протизапальну активність.

2. В листках і кореневищах к. гібридної, к. білої і к. несправжньої
виявлені дубильні речовини, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти,
сапоніни, аскорбінову і органічні кислоти, вільні цукри і полісахариди,
сліди алкалоїдів.

3. В листках видів роду кремена виявлено 10 вільних амінокислот, з них 5
незамінимі; у кореневищах – 7, з них 3 незамінимі. Встановлено якісний
склад органічних кислот в сировині видів роду кремена. В листках
досліджуваних видів ідентифіковано 6 органічних кислот (аскорбінова,
щавелева, лимонна, бензойна, янтарна, винна), а в кореневищах – 5
(аскорбінова, щавелева, лимонна, бензойна, винна).

4. Виділено фракції водорозчинних полісахаридів, пектинових речовин,
геміцелюлози А і Б з листків і кореневищ видів роду кремена, в яких
методом хроматографії на папері та тонкому шарі сорбенту виявлено
моноцукри глюкозу, фруктозу, рамнозу, глюкуронову та галактуронову
кислоти.

5. З надземних і підземних органів к. гібридної виділено в
індивідуальному стані 9 речовин: 4 гідроксикоричні кислоти (хлорогенова,
неохлорогенова, кофейна, ферулова), 5 флавоноїдів (кверцетин, кемпферол,
рутин, астрагалін, гіперозид).

6. Визначено кількісний вміст дубильних речовин, суми фенольних сполук,
флавоноїдів, аскорбінової та вільних органічних кислот, водорозчинних
полісахаридів в надземних і підземних органах к. гібридної, к. білої, к.
несправжньої. За вмістом основних діючих речовин листки к. білої і к.
несправжньої можуть бути рівноцінною і додатковою рослинною сировиною до
листків к. гібридної, а кореневища досліджуваних видів – джерелом
біологічно активних речовин.

7. Розроблені способи екстракції БАР з листків і кореневищ к. гібридної
водою та водно-спиртовими сумішами. Вихід екстрактів для
кореневищ к. гібридної становить 33,84 — 36,40 %, для листків — 31,22 —
33,60 % в залежності від виду екстрагенту. Водні та водно-спиртові
екстракти листків і кореневищ к. гібридної не токсичні, проявляють
ранозагоювальну, протизапальну і антимікробну дії. Найкращу
ранозагоювальну активність виявляє водно-спиртовий екстракт з листків
кремени гібридної, спосіб одержання якого захищений патентом України №
8388.

8. На основі екстракту з листків кремени гібридної розроблено склад мазі
та запропоновано технологію її виробництва, на спосіб виготовлення і
застосування якої одержано патент України № 8556.

9. Встановлені місця зростання к. гібридної і к. білої на території
Івано-Франківської, Закарпатської і Львівської областей. Обсяги можливих
щорічних заготівель для листків даних видів на встановлених заростях
становить 11,18 і 12,26 т відповідно, кореневищ – 0,84 і 1,37 т
відповідно. Запаси сировини к. гібридної і к. білої достатні для
промислової заготівлі як можливої лікарської рослинної сировини.

10. Розроблена методика спектрофотометричного визначення суми фенольних
сполук в перерахунку на хлорогенову кислоту. Відносна похибка методики
складає ± 3,65%. Встановлено, що в листках к. гібридної міститься від
9,82 до 13,50% суми фенольних сполук. Розроблена методика включена в
проект АНД „Кремени гібридної листки”.

16

11. Визначено кількісний вміст основних груп БАР в листках і кореневищах
к. гібридної і к. білої в залежності від фази вегетації та місця
зростання. Максимальний вміст БАР в листках нагромаджується в період
масової вегетації, в кореневищах – на початку вегетації та відмирання
надземної частини. Вміст БАР в сировині видів роду кремена в залежності
від місця зростання суттєво не відрізняється.

12. Встановлено числові показники для оцінки доброякісності листків к.
гібридної: вміст суми фенольних сполук не менше 9,0%, втрата в масі при
висушуванні не більше 13%, золи загальної не більше 10%, золи,
нерозчинної в 10% розчині хлористоводневої кислоти не більше 2,0%,
пожовтілих і почорнілих частин листків не більше 5,0%, органічних
домішок не більше 2,0%, мінеральних домішок не більше 1,0%. Термін
придатності рослинної сировини — 2 роки. Показники тотожності і
доброякісності сировини включені до ТУ України на листки кремени
гібридної (ТУ У 15.8-30983669-006:2005).

13. Розроблені проекти АНД „Кремени гібридної листки” та інструкції з
заготівлі і сушіння сировини кремени гібридної.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Цвеюк Н.П., Гавкалюк М.І., Клименко А.О., Грицик Л.М., Грицик А.Р.
Використання лікарських рослин Карпат в дерматології // Вісник фармації.
— 2002. — № 2. — С. 67 — 68. (Здобувач особисто проводив збір матеріалу
щодо свого об’єкту дослідження).

Грицик Л.М., Бензель Л.В. Дослідження кремени гібридної // Збірник
наукових статей. Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та
практики. — Випуск ХІІ, Т. ІІІ. — Запоріжжя, 2004. — С. 160 — 163.
(Здобувач особисто приймав участь в узагальненні даних та написанні
наукової статті).

Грицик Л.М., Бензель Л.В. Перспективи використання рослин роду кремена в
медицині та фармації // Фітотерапія. Часопис. — 2005. — № 2. — С. 44 —
49. (Здобувач особисто проводив збір матеріалів, приймав участь в
узагальненні даних та написанні наукової статті).

Грицик Л., Капелюха А., Сребродольський О. Одержання екстрактів і
фракцій біологічно активних речовин кремени гібридної та вивчення їх
антимікробної активності // Ліки України. — 2005. — № 10. — С. 115 —
116. (Здобувач особисто приймав участь у проведенні дослідження,
інтерпретації отриманих даних, написанні наукової статті).

Патент на корисну модель № 8388. Спосіб одержання екстракту з
ранозагоюючою активністю / Грицик Л.М., Бензель Л.В. — № 2004806404;
Заяв. 02.08.2004; Опубл. 15.08.2005; Бюл. № 8. (Здобувач особисто
приймав участь у проведенні дослідження, інтерпретації отриманих даних).

Патент на корисну модель № 8556. Мазь з екстрактом кремени гібридної з
ранозагоювальною дією / Грицик Л.М., Бензель Л.В. — № а 200500558; Заяв.
21.01.2005;

Опубл. 15.08.2005; Бюл. №8. (Здобувач особисто приймав участь у
проведенні дослідження, інтерпретації отриманих даних).

17

Грицик Л.М., Бензель Л.В. Вивчення полісахаридного комплексу кремени
гібридної // Матеріали науково-практичної конференції „Створення,
виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та
біологічно активних добавок”. — Тернопіль, 2004. — С. 93 — 94. (Здобувач
особисто приймав участь у проведенні дослідження, інтерпретації,
статистичній обробці отриманих даних, написанні наукової статті,
виступав з доповіддю на конференції).

Грицик Л.М., Бензель Л.В., Грицик А.Р. Розробка складу мазі з екстрактом
кремени гібридної // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного
семінару „Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної
спрямованості дії. — Харків, 2004. — С. 109 — 113. (Здобувач особисто
приймав участь у проведенні дослідження, статистичній обробці отриманих
даних, написанні наукової статті, виступав з доповіддю на конференції).

Грицик Л.М., Клименко А.О. Дослідження ранозагоюючої дії мазі з
екстрактом кремени гібридної // Материалы Всеукраинской
научно-практической конференции с международным участием “Лекарства —
человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации
лекарственных средств”. — Харьков, 2005. — С. 191 — 195. (Здобувач
особисто приймав участь у проведенні дослідженнь, статистичній обробці
отриманих даних, написанні наукової статті).

Грицик Л.М. Дослідження запасів кремени гібридної // Матеріали VIII
міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2005”. —
Дніпропетровськ, 2005. — Т. 9 : Біологія. — С. 46 — 47.

Грицик Л.М., Бензель Л.В. Дослідження гострої токсичності мазі з
екстрактом кремени гібридної // Матеріали науково-практичної конференції
„Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного та
безрецептурного відпуску лікарських засобів у сучасних умовах”. — Ліки
України. — 2004. — № 9. — С. 144. (Здобувач особисто приймав участь у
проведенні дослідження, інтерпретації отриманих даних, написанні
наукової статті, виступав з доповіддю на конференції).

Грицик Л.М. Вивчення хімічного складу кремени гібридної // Матеріали до
наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. —
Вінниця, 2004. — С. 306.

Грицик Л.М., Бензель Л.В. Створення нових фітопрепаратів для
дерматології // Матеріали науково-практичної конференції „Вік та шкіра”.
— Київ, 2004. — С. 46. (Здобувач особисто приймав участь у проведенні
дослідження, написанні тез).

Грицик Л.М., Бензель Л.В. Мазь з екстрактом кремени гібридної для
лікування термічних опіків // Тези доповідей Х Конгресу СФУЛТ. Чернівці
— Київ — Чикаго, 2004. — С. 80. ( Здобувач особисто приймав участь у
проведенні дослідження, написанні тез, виступав з доповіддю на
конференції).

Грицик Л.М. Дослідження амінокислотного складу рослин роду кремена //
Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка
наукових досліджень 2005”. — Дніпропетровськ, 2005. — Т. 65: Хімія. — С.
4 — 6.

Грицик Л.М. Дослідження органічних кислот видів роду кремена //
Мате-ріали VІ Національного з’їзду фармацевтів України „Досягнення та
перспективи роз-

витку фармацевтичної галузі України”. — Харків, 2005. — С.694.

18

Бензель Л.В., Грицик Л.М. Відмітні морфолого-анатомічні діагностичні
ознаки підбілу звичайного та ботанічно близьких видів роду кремена:
Інформаційний лист. Вип. 7. — Київ, 2004. — 5 с. (Здобувач особисто
проводив збір матеріалу, його аналіз, написання інформаційного листа,
приймав участь в оформленні до друку).

Грицик Л.М., Бензель Л.В. Розповсюдження і застосування рослин роду
кремена в медицині / Методичні рекомендації. — Львів, 2003. — 18 с.
(Здобувач особисто проводив збір матеріалу, його аналіз, приймав участь
в оформленні методичних рекомендацій до друку).

Грицик Л. М. Фармакогностичне дослідження видів роду кремена флори
України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук
за фахом 15.00.02 — фармацевтична хімія та фармакогнозія. — Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
Київ, 2006.

В дисертації представлені результати фармакогностичного дослідження
видів роду кремена флори України як перспективного джерела біологічно
активних речовин. Вивчено якісний склад та кількісний вміст біологічно
активних речовин в надземних і підземних органах к. гібридної, к. білої
та к. несправжньої. Вивчена динаміка нагромадження діючих речовин в
сировині в залежності від фази вегетації та місця зростання. З листків і
кореневищ к. гібридної виділено та ідентифіковано 4 гідроксикоричні
кислоти, 5 флавоноїдів. Екстракти з листків і кореневищ к. гібридної не
токсичні, проявляють ранозагоювальну, протизапальну і антимікробну дії.
На основі екстракту з листків к. гібридної розроблено мазь з
ранозагоювальною дією.

Виявлені місця зростання к. гібридної та к. білої на території західних
областей України, встановлені запаси сировини. Розроблена методика
спектрофотометричного визначення суми фенольних сполук в перерахунку на
хлорогенову кислоту.

Ключові слова: види кремени, фенольні сполуки, екстракти, мазь,
ранозагоювальна дія, протизапальна дія, сировинні запаси.

Грицик Л. Н. Фармакогностическое исследование видов рода белокопытник
флоры Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук
по специальности 15.00.02 – фармацевтическая химия и фармакогнозия. –
Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л.
Шупика МЗ Украины, Киев, 2006.

Диссертационная работа посвящена исследованию и внедрению в медицинскую
практику нового лекарственного растительного сырья – листьев и корневищ
видов белокопытника. Листья белокопытника гибридного входят в состав
сбора для приготовления микстуры за прописью Здренко М.Н., который
применялся для лечения папиломатоза мочевого пузыря и анацидных
гастритов.

Перспективными для исследования являются белокопытник гибридный,
белокопытник белый, белокопытник ложный, которые широко распространены
на территории Украины и издавна используются в народной медицине. В
диссертации

представлены результаты проведенных фитохимических, фармакологических и
ресурсоведческих исследований видов рода белокопытник.

19

В подземных и надземных органах видов белокопытника с помощью
качественных реакций, бумажной и тонкослойной хроматографии обнаружены
флавоноиды, дубильные вещества, гидроксикоричные кислоты, алкалоиды,
аскорбиновая и органические кислоты, аминокислоты, свободные сахара и
полисахариды, сапонины. Из надземных и подземных органов получено
фракции водорастворимых полисахаридов, пектиновых веществ,
гемицеллюлозы, в которых методом хроматографии на бумаге и в тонком слое
сорбента обнаружено глюкозу, фруктозу, рамнозу, глюкуроновую и
галактуроновую кислоты. Во всех фракциях преобладают глюкоза и фруктоза.
Из листьев и корневищ белокопытника гибридного виделено в индивидуальном
состоянии и идентифицировано с достоверными образцами, 2 агликона
флавоноидов (кверцетин, кемпферол), 3 гликозида флавоноидов (рутин,
астрагалин, гиперозид) и 4 гидроксикоричные кислоты (хлорогеновая,
неохлорогеновая, кофейная, феруловая).

С целью рационального использования растительного сырья видов
белокопытника, а также разработки возможных методов его стандартизации
определено содержание биологически активных веществ в надземных и
подземных органах растений.

Разработаны способы получения суммарных экстрактов из листьев и корневищ
белокопытника гибридного, учитывая степень измельчения сырья, природу
экстрагента, соотношение сырья и экстрагента, время и кратность
экстракции. Согласно результатам проведенных фармакологических
исследований определено, что полученные водные и водно-спиртовые
экстракты корневищ и листьев являются нетоксическими и обладают
ранозаживляющей, противовоспалительной и антимикробной активностью.
Наибольшей ранозаживляющей активностью обладает водно-спиртовый экстракт
листьев белокопытника гибридного.

На основе экстракта листьев белокопытника гибридного разработан состав
мази, которая проявляет ранозаживляющую активность, и предложена
технология ее производства.

Проведены ресурсоведческие исследования белокопытника гибридного и
белокопытника белого в западных областях Украины, составлена карта-схема
их произрастания и запасов. На обнаруженых зарослях определены
урожайность, биологический и эксплуатационный запасы, а также объемы
возможных ежегодных заготовок листьев и корневищ белокопытника
гибридного и белокопытника белого, свидетельствующие о достаточной
сырьевой базе.

Разработана методика спектрофотометрического определения суммы фенольных
соединений в пересчете на хлорогеновую кислоту. Относительная ошибка
методики составляет ± 3,65%. Определено, что в листьях белокопытника
гибридного содержится от 9,82 до 13,50 % суммы фенольных соединений в
пересчете на хлорогеновую кислоту.

Определено количественное содержание дубильных веществ, аскорбиновой и
органических кислот, полисахаридов (по методикам ГФ ХІ), флавоноидов
(фотоколориметрическим методом в пересчете на рутин), суммы фенольных
соединений

(спектрофотометрическим методом в пересчете на хлорогеновую кислоту) в
листьях и корневищах белокопытника гибридного и белокопытника белого.
Исследование количественного содержания биологически активных веществ
проведено в зависимости от фазы вегетации и места произростания
растений, результаты которого были использованы при определении
оптимальных сроков заготовли сырья.

20

Определены числовые показатели доброкачественности сырья. Разработаны
проекты инструкций по заготовле, сушке и хранению листьев белокопытника
гибридного, технические условия Украины, а также проекты аналитической
нормативной документации на сырье, в спецификацию которых включен
показатель количественного содержания суммы фенольных соединений.

Ключевые слова: виды белокопытника, фенольные соединения, экстракты,
мазь, ранозаживляющая активность, противовоспалительная активность,
сырьевые запасы.

Grytsyk L. M. Pharmacognostical investigation of types of Petasites
flora sort of Ukrainе. – A manuscript.

Dissertation for the candidate of pharmacy degree in speciality 15.00.02
– Pharmacutical Chemistry and Pharmacognosy. — Kyiv Medical Academy of
Postgraduate Education after P.L. Schupyk, the Ukrainian Ministry of
Health, Kyiv. — 2006.

The dissertation represents the results of the pharmacognostical
investigation of types of Petasites (P.) flora sort of Ukrainе as of the
perspective source of the biologically active compounds (BAC). The
qualitative and quantative content of the BAC was estimated in the
leaves and rhizomes of the P. hybridus, P. albus, P. spurius. There was
estimated the dynamics of BAC accumulation in the raw material depending
on the vegetation period and growing areas. 4 hydroxycoric acids and 5
flavonoids were derivated and identified from the leaves and rhizomes of
the P. hybridus.

The extracts from the material of the P. hybridus are nontoxic, and show
healing, anti-inflammatory and antimicrobic activity. The ointment with
healing action was worked out on the basis of the P. hybridus leaves
extract.

The growing areas of the P. hybridus and P. alba were found on the
territory of the western regions of Ukraine; leaves and rhizomes
reserves were determined. There was worked out the method of the
spectrophotometrical determination of the sum of the phenolic
combinations in the re-calculation on the chlorogenic acid.

Key words: types of Petasites, the sum of the phenolic combinations, the
extracts, the ointment, healing and anti-inflammatory activity, a
reserve.

Підписано до друку 21.02.2006 р. Формат 60х68/16.

Папір офсетний. Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100. Зам. №14.

Тираж здійснено у видавництві Івано-Франківського

державного медичного університету.

Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2.

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції.

ДК №2361 від 05.12.2005 р.

8

PAGE 10

Похожие записи