Інститут біології тварин УААН

Гурський Роман Йосипович

УДК 577.118:636.2:574.4

Етіопатогенетичні особливості мікроелементної недостатності у корів з
біогеохімічних провінцій івано-франківської області та методи її
корекції

03.00.04 — біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів — 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин Української академії
аграрних наук.

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор,

академік УААН Влізло Василь
Васильович,

Інститут біології тварин УААН, м. Львів,
директор

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, член-кор. УААН

Коцюмбас Ігор Ярославович, Державний науково-дослідний контрольний
інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок МАП України,
директор;

кандидат біологічних наук, професор

Галяс Віктор Людвикович, Львівський національний університет
ветеринарної медицини та біотехнологій

ім. С.З. Гжицького МАП України, завідувач кафедри біохімії і
біотехнології

Захист дисертації відбудеться 29.01.2008 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології
тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. Стуса, 38

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин
УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. Стуса, 38

Автореферат розісланий 28.12.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Віщур О. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішний розвиток агропромислового комплексу України
не можливий без стабільного розвитку тваринництва, зокрема скотарства.
Для задоволення внутрішніх потреб нашої держави та виходу на ринки інших
країн слід досягти виробництва молока у кількості 17500 тис. тонн
(Саблук П.Т. зі співавт., 2002). У 2006 році в Україні було вироблено
13300 тис. тонн молока. Зростання виробництва молока може бути
забезпечено шляхом збільшення поголів’я корів та підвищення їхньої
продуктивності. Однією із важливих умов збереження здоров’я та
забезпечення високої продуктивності є повноцінне живлення тварин. При
цьому, дуже важливо забезпечити оптимальний вміст і співвідношення
мінеральних речовин. Відсутність, нестача або надлишок окремих
мінеральних елементів у раціонах спричиняє зменшення ефективності
використання поживних речовин корму, зниження продуктивності,
резистентності, антиоксидантного статусу, відтворюваної здатності та
розвиток захворюваності тварин (Кальницкий Б. Д., 1985; Кліценко І. Г.
зі співавт., 2001; Влізло В.В. зі співав., 2006). Рівень мінерального
живлення великої рогатої худоби у великій мірі залежить від забезпечення
тварин біотичними мікроелементами. Мікроелементи входять до складу
багатьох ферментів, є їх активаторами, а тому відіграють важливу роль у
обміні речовин. Дефіцит, надлишок або дисбаланс мікроелементів в
організмі тварин ведуть до розвитку мікроелементозів. Мікроелементози
відносяться до ендемічних або місцевих хвороб, що зустрічаються в
окремих біогеохімічних зонах і провінціях. Ендемічні хвороби тварин
характеризуються недостатнім або надлишковим умістом рухомих форм
мікроелементів у ґрунтах, водних джерелах і рослинах окремих
географічних територій (Судаков М. О. зі співавт., 1991; Левченко В. І.
зі співавт., 2001; Dirksen G. et al., 2002).

Івано-Франківська область складається з рівнинних, передгірських та
гірських регіонів, які характеризуються особливостями вмісту життєво
важливих мікроелементів, формуючи біогеохімічні провінції. В останні
роки в Івано-Франківській області настали зміни у промисловому та
сільськогосподарському виробництві, збільшилися вируби лісу, погіршилася
екологія. У зв’язку з реформуваннями, що відбулися на селі, змінилися
годівля та утримання тварин. Все це внесло істотні корективи в
біогеохімічну ситуацію Прикарпаття. Дефіцит мікроелементів, що постійно
реєструється у різних біогеохімічних провінціях Івано-Франківської
області, потребує додаткового вивчення. У зв’язку з цим,
науково-практичну актуальність становлять комплексні дослідження, які
ґрунтуються на вмісті мікроелементів у ґрунті, кормах та крові тварин,
вивченні стану обміну речовин, резистентності, антиоксидантної системи
організму. Не менш важливим питанням для ветеринарної медицини області є
впровадження ефективних заходів корекції виявлених порушень у тварин.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною програми № 28 Інституту біології тварин
“Фізіолого-біохімічні основи збереження здоров‘я та високої
продуктивності тварин”, наукових досліджень “Імунологічні та
біотехнологічні основи підвищення резистентності і збереження здоров’я
тварин” № ДР 016U003050 ’’Вивчити вміст мікроелементів, показників
білкового обміну та антиоксидантного статусу у ВРХ Західного регіону
України і розробити методи їх корекції’’, які виконувалися в Інституті
біології тварин УААН за темою ’’Дослідити механізм впливу деяких макро-
і мікроелементів на метаболізм в організмі жуйних тварин, ріст популяцій
симбіотичних мікроорганізмів у передшлунках і на процеси, зв’язані з
продуктивністю тварини – господаря та внести корективи в мінеральне
живлення молодняку жуйних тварин’’, державний реєстраційний номер ДР
0101U003434. Автор досліджував вміст мікроелементів у ґрунті, кормах і
крові корів, стан гемопоезу, білкового обміну та антиоксидантної
системи, розробив методи корекції встановлених порушень.

Мета роботи. Визначити вміст мікроелементів у ґрунті, воді, кормах і
крові корів у західній біогеохімічній зоні Івано-Франківської області,
з’ясувати стан гемопоезу, білкового обміну та антиоксидантної системи
організму і провести корекцію встановлених порушень.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

дослідити вміст мікроелементів і важких металів у ґрунті, воді та кормах
рівнинного, передгірського та гірського регіонів Івано-Франківської
області;

визначити вміст мікроелементів і важких металів у крові корів з різних
біогеохімічних провінцій області;

дослідити показники гемопоезу, природної резистентності та білкового
обміну в крові корів;

вивчити стан продуктів ПОЛ і вітамінів А і Е у крові корів;

розробити й апробувати методику корекції мікроелементної недостатності у
корів з різних біогеохімічних провінцій Івано-Франківської області.

Об’єкт дослідження – обмін мікроелементів і метаболізм у крові корів
рівнинної, передгірської та гірської зон Івано-Франківської області.

Предмет дослідження – вміст мікроелементів, показники гемопоезу,
резистентності, білкового обміну, продуктів ПОЛ, ретинолу та токоферолу
в крові корів і вплив препарату ’’МультіВітаМікс’’ на корекцію їх
порушень.

Методи дослідження – клінічні, атомно-абсорбційні (кобальт, мідь, цинк,
марганець, залізо, нікель, стронцій, кадмій, свинець), мікроскопічні
морфологічного складу крові (еритроцити, лейкоцити, лейкограма),
спектрофотометричні (гемоглобін, загальний білок, сечовина, креатинін,
гідроперекисі ліпідів, дієнові кон’югати, малоновий діальдегід,
активність аспарагінової та аланінової трансфераз і лужної фосфатази),
електрофоретичні (білкові фракції), хроматографічні (вітаміни А і Е),
статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено взаємозв’язок
між дефіцитом мікроелементів (кобальт, цинк, мідь, марганець) у ґрунті,
кормах і організмі корів з рівнинної, передгірської та гірської зон
Івано-Франківської області. Показано негативний вплив дефіциту кобальту,
цинку, міді та марганцю на фізіологічні функції й біохімічні процеси
організму, зокрема стан гемопоезу, резистентності, білкового обміну,
вміст вітамінів А і Е та ПОЛ. Дефіцит мікроелементів та його негативний
вплив на біохімічні процеси в організмі корів, виражені більше у
передгірській та гірській зонах, ніж у рівнинній. Вперше
експериментально обґрунтувано позитивну дію мінерально-вітамінного
преміксу ’’МультіВітаМікс’’ на корекцію мікроелементної й вітамінної
недостатності, гемопоезу, білкового обміну та продуктів перекисного
окиснення ліпідів у корів з різних біогеохімічних провінцій
Івано-Франківської області.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено вміст мікроелементів
у ґрунті, кормах і крові корів рівнинної, передгірської та гірської зон
Івано-Франківської області, показано вплив дефіциту кобальту, цинку,
міді та марганцю на розвиток мікроелементозів, порушення кровотворення,
метаболізму білків і вітамінів, а також зростання продуктів перекисного
окиснення ліпідів. Експериментально обґрунтовано й апробовано високу
ефективність застосування мінерально-вітамінного преміксу
’’МультіВітаМікс’’ з метою попередження мікроелементозів у корів різних
біогеохімічних провінцій Івано-Франківської області. За матеріалами
дисертаційної роботи видано методичні рекомендації ’’Мікроелементози у
біогеохімічних провінціях Івано-Франківської області’’, які затверджені
Головним управлінням агропромислового розвитку Івано-Франківської
обласної державної адміністрації. Результати досліджень впроваджено у
господарствах Галицького та Надвірнянського районів Івано-Франківської
області. Одержані результати досліджень увійшли до довідника
’’Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та
ветеринарній медицині’’ (Львів, 2004).

Особистий внесок здобувача. Здобувач виконав експериментальні
дослідження, провів аналіз літератури та отриманих результатів у
дисертаційній роботі. Лабораторні дослідження ґрунту проведені у
Івано-Франківському обласному проектно-технологічному центрі охорони
родючості ґрунтів і якості продукції. Дослідження вмісту мікроелементів
у воді та кормах проведено в Івано-Франківській обласній державній
лабораторії ветеринарної медицини.

Апробація результатів дисертації. Одержані результати дисертаційної
роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції в
Австрії ”Der Wiederkдuer und seine Probleme” (Wien, 2006), І Міжнародній
науково-практичній конференції ”Стан та розвиток агропромислового
виробництва в межах Єврорегіону ”Верхній Прут” (Чернівці, 2003),
Міжнародній науково-практичній конференції ”Біологічні основи
продуктивності та здоров’я тварин” (Львів, 2004), Міжнародній
науково-практичній конференції ”Ветеринарні препарати: розробка,
контроль якості та застосування” (Львів, 2005).

Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано 9
робіт, 5 з яких увійшло до фахових видань.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, матеріалів та методів, результатів власних досліджень, їх
узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій, списку використаних
джерел і 3 додатків. Список використаної літератури містить 293 джерел,
в тому числі 103 латиною. Робота викладена на 156 сторінках, містить 47
таблиць (39 сторінок) та 1 рисунок (1 сторінка).

Вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи

Робота виконувалася протягом 2001-2006 рр. у Інституті біології тварин
УААН. Частина досліджень проведена в Івано-Франківській обласній
державній лабораторії ветеринарної медицини та в Івано-Франківському
обласному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і
якості продукції.

Експериментальну частину дисертаційної роботи виконували у різних
регіонах Івано-Франківської області, які характеризуються особливим
складом ґрунтів, води та рослин. Враховуючи особливості рівнинних,
передгірських та гірських регіонів області, нами було відібрано для
досліджень корів з господарств Галицького та Надвірнянського районів,
які є характерними для цих зон. У зимовий період утримання тварин було
стійлово-прив’язне. У літний час корови вдень знаходилася на пасовищах.
Продуктивність корів становила 3500 – 4000 кг молока на рік.

Експериментальна частина роботи виконувалася за наступним планом:

дослідження ґрунту, води та кормів у різних зонах Івано-Франківської
області (рівнинна, передгірська, гірська) на вміст мінеральних речовин;

клінічне обстеження корів, дослідження показників еритроцитопоезу та
аналіз показників резистентності організму;

дослідження вмісту мікроелементів та важких металів (кобальт, мідь,
цинк, марганець, залізо, нікель, стронцій, кадмій, свинець) у плазмі
крові корів;

дослідження показників білкового та вітамінного обмінів, активності
ферментів, продуктів перекисного окиснення ліпідів у крові корів;

корекція мікроелементної недостатності в організмі корів шляхом
застосування мінерально-вітамінного преміксу – „МультіВітаМікс”.

Вміст мікроелементів (кобальт, мідь, цинк, марганець, залізо) і важких
металів (стронцій, кадмій, свинець) досліджували у плазмі крові корів за
допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С-115М. У сироватці
крові визначали кількість загального білка на рефрактометрі, білкових
фракцій – за допомогою фракціонування білків у поліакриламідному гелі
(Холод В. М., 1983), концентрацію сечовини – за допомогою реакції з
діацетилмонооксимом та креатиніну – за методом Яффе. Вміст вітамінів А
та Е у сироватці крові досліджували на рідинному хроматографі
Міліхром-5.

У сироватці крові корів визначали активність аспарагінової (АСТ) та
аланінової (АЛТ) трансаміназ за методом Рейтмана і Френкеля, активність
лужної фосфатази (ЛФ) – реакцією гідролізу динатрійфенілфосфату.

Продукти перекисного окиснення ліпідів вивчали, досліджуючи у плазмі
крові концентрацію гідроперекисів ліпідів (Мирончик В.В., 1984), у
цільній гепаринізованій крові – вміст дієнових кон’югатів (Стальная И.
Д., 1977), у сироватці крові – малонового діальдегіду (Коробейникова С.
Н., 1989).

У крові корів підраховували кількість еритроцитів (меланжерним методом),
визначали вміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом), величину
гематокриту (мікроцентрифугуванням за Шклярем). На основі цих показників
розраховували вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ), колірний
показник (КП) і середній об’єм еритроцита.

У крові підраховували загальну кількість лейкоцитів за допомогою
меланжерного методу та кількість окремих форм лейкоцитів (лейкограму) у
мазках крові, пофарбованих за Романовським-Гімзою.

Дослідження ґрунту та кормів на вміст мікроелементів проводили
атомно-абсорбційним методом. У ґрунті досліджували вміст кобальту, міді,
цинку, марганцю, молібдену та бору; у кормах (сіно, трава) – міді та
цинку. Крім цього, було проведено повний аналіз раціонів за їх
поживністю (Богданов Г.А., 1990; Ібатуллін І.І. зі
співавт., 2003).

У досліджуваних нами зонах (рівнинна, передгірська, гірська) було
проведено корекцію мінерально-вітамінної недостатності. Для цього у
кожній зоні сформували дві групи корів – дослідну і контрольну по 5
тварин у кожній. Корекцію мікроелементної недостатності у корів
дослідних груп проводили за допомогою введення в раціон
мінерально-вітамінного преміксу „МультіВітаМікс” (підприємство
„Укрветпромпостач”). У одному кілограмі преміксу містяться вітаміни – А
(1,1 МО), D3 (0,12 MO), Е (1 г), К (0,3 г), В1 (0,03 г), В2 (0,02 г), В3
(0,73 г), В4 (10 г), В5 (0,11 г), В6 (0,01 г), Вс (0,005 г), В12 (0,0015
г) та мінеральні речовини – цинк (9 г), залізо (3 г), мідь (0,7 г),
марганець (0,3 г), йод (0,11 г), кобальт (0,025 г), селен (0,03 г),
кальцій (18 %), фосфор (6 %), натрій (9 %), магній (2,5 %).
„МультіВітаМікс” вводили в раціон корів з розрахунку 0,3 г на кг маси
тварини на добу. Під час проведення досліду за тваринами проводили
клінічне спостереження. Крім цього, перед початком досліду, а також
через 25 та 45 днів після початку згодовування коровам преміксу
відбирали зразки крові для лабораторних досліджень.

Одержані цифрові дані опрацьовували статистично на комп’ютері за
допомогою програми Excel.

результати досліджень та їх аналіз

Вміст мінеральних речовин у ґрунтах і кормах біогеохімічних провінцій
Івано-Франківської області. Проведені нами дослідження ґрунту з
рівнинного, передгірського та гірського регіонів Івано-Франківської
області показали низький вміст кобальту (0,5 – 0,6 мг/кг проти 7 – 30 за
нормою), молібдену (0,13 – 0,24 мг/кг проти 2 – 2,6), бору (0,58 – 1,1
мг/кг проти 7 – 80) та цинку (1,5 – 3,1 мг/кг, у нормі понад 3).

Основним кормом у раціонах корів у зимово-стійловий період було сіно, а
у пасовищний – трава. При дослідженні вмісту цинку в сіні встановлено
його значне зниження. Так, кількість цинку в ньому з рівнинної зони
складала лише 1,2 мг/кг, передгірської – 7,4, гірської – 7,1. У кг
раціону вміст цинку повинен бути у межах від 30 до 60 мг/кг.

Водночас вміст міді у ґрунтах був у межах норми. Проте у сіні та траві
вміст міді був зниженим у всіх зонах, зокрема у низинній до 0,82 мг/кг,
передгірській – до 1,43 і у гірській – до 1,07. Оптимальний вміст міді у
раціоні корів від 5 до 10 мг/кг.

При аналізі раціонів корів у досліджених зонах встановлено, що цілорічно
реєструється дисбаланс у забезпеченні мінеральними речовинами, зокрема
постійно існує дефіцит фосфору (56,6 – 74,3 % забезпеченості), сірки
(64,7 – 85,2 %), кобальту (27 – 91 %), міді (70 – 86 %), цинку (46 – 67
%), йоду (27 – 43 %) і надлишок калію (198 – 296 %), заліза (235 – 367
%), інколи кальцію (до 144 %) та магнію (до 122 %).

Таким чином, проведені нами дослідження у різних регіонах
Івано-Франківської області (рівнинний, передгірський, гірський) вказують
на наявність дисбалансу мінеральних речовин у ґрунті та раціонах корів.
Цілорічно реєструється дефіцит йоду, кобальту, цинку, міді, сірки,
фосфору та надлишок калію, заліза, кальцію та магнію. Слід відмітити, що
одні мінеральні речовини негативно впливають на засвоюваність інших.
Зокрема, кальцій є антагоністом міді, цинку, марганцю, йоду, кобальту;
залізо – марганцю, міді, кобальту, цинку; магній – йоду; сірка – міді;
молібден – міді, марганцю; кадмій – міді; бор – кобальту, міді;
марганець – йоду, кобальту; свинець – йоду; стронцій – кобальту
(Кліценко Г.Т. зі співавт., 2001; Левченко В.І. зі співавт., 2002).
Отже, навіть при достатньому вмісті окремих мікроелементів у ґрунті та
кормах порушується їх засвоєння організмом корів через присутність
антагоністів.

Показники мікроелементів, гемопоезу, білкового обміну, вітамінів (А, Е)
і ПОЛ у крові корів. Дослідження крові корів, які були проведені нами,
показали дефіцит мікроелементів у організмі (табл. 1). У всіх
географічних зонах у плазмі крові корів спостерігався низький
рівень кобальту. Так, якщо

Таблиця 1

Вміст мікроелеменів у плазмі крові корів (мкмоль/л; n = 10)

Показник

Біометричні

показники Гірська

зона Передгірська

зона Рівнинна

зона

Кобальт

Коливання

M ± m 0,22 – 0,49

0,32±0,017 0,17 – 0,44

0,27±0,019 0,30 – 0,63

0,44 ± 0,02

Мідь

Коливання

M ± m 7,4 – 25,3

14,6 ± 2,14 11,1 – 17,8

14,3 ± 1,41 12,9 – 17,5

14,8 ± 1,21

Цинк

Коливання

M ± m 10,7 – 17,4

14,7 ± 1,16 10,5 – 17,8

14,5 ± 1,23 13,3 – 21,5

18,8 ± 1,25

Марганець

Коливання

M ± m 0,56 – 1,29

0,85 ± 0,047 0,73 – 1,07

0,83 ± 0,085 0,73 – 1,00

0,83 ± 0,050

фізіологічні коливання вмісту кобальту в плазмі крові великої рогатої
худоби повинні бути у межах від 0,36 до 0,85 мкмоль/л (Левченко В. І. зі
співавт., 1997), то у корів передгірського регіону він складав лише 0,27
± 0,019 мкмоль/л, гірського – 0,32 ± 0,017, рівнинного – 0,44 ± 0,02. У
корів, в яких кількість кобальту в крові була зниженою, ми реєстрували
клінічні ознаки гіпокобальтозу (спотворення смаку, тьмяність,
скуйовдженість, порушення линяння волосяного покриву, сухість та
нееластичність шкіри, блідість видимих слизових оболонок і шкіри).

Недостатнє надходження кобальту в організм тварин спричиняє зниження
мікробіального синтезу вітаміну В12 в передшлунках. За нестачі вітаміну
В12 порушується перетворення фолієвої кислоти у її метаболічно активну
форму – тетрагідрофолієву, що веде до зниження синтезу ДНК в еритро- і
нормобластах, затримується їх виділення та дозрівання, а це сприяє
перетворенню нормобластичного еритроцитопоезу в мегалобластичний. У
крові появляються мегалоцити та мегалобласти, що свідчить про розвиток
макроцитарної мегалобластичної анемії. Саме тому, при дефіциті кобальту
в організмі ми реєстрували гіперхромну анемію та макроцитоз. У корів
зменшувалася кількість еритроцитів крові (5,0 ± 0,24 – 5,5 ± 0,28 Т/л).
Олігоцитемія супроводжувалася зростанням насиченості еритроцитів
гемоглобіном. У більшості тварин ВГЕ (19,2 ± 1,19 – 20,1 ± 1,37 пг) та
КП (1,14 ± 0,037 – 1,2 ± 0,048) були високими (гіперхромемія). Про
розвиток макроцитарної анемії в організмі корів вказувало збільшення
середнього об’єму еритроцита (55,6 ± 1,73 – 59,0 ± 1,27 мкм3). Отже,
дефіцит кобальту спричиняє розвиток макроцитарної та гіперхромної
анемії.

Вплив ціанкобаламіну на обмін фолієвої кислоти опосередковується через
метіонін, який поліпшує її надходження в гепатоцити. Цей процес може
затримуватися внаслідок порушення функції та структури клітин печінки.
Нами встановлено, що у корів знижується білоксинтезувальна функція
печінки. Кількість альбумінів зменшувалася (22,4 ± 1,82 – 23,7 ± 2,37
г/л). Виникала диспротеїнемія (альбуміно-глобуліновий коефіцієнт складав
0,4 – 0,5 до 1) та гіпопротеїнемія (67,6 ± 1,87 – 71,7 ± 1,70 г/л). Крім
цього, у крові окремих тварин встановлювали збільшення активності АСТ,
АЛТ та ЛФ, що є показовим для ураження печінки.

Кобальт сприяє засвоєнню та депонуванню вітамінів А, Е, С, К, посилення
синтезу нікотинової кислоти та рибофлавіну (Влізло В.В. зі співав.,
2006). Можливо, одним із факторів зниження вмісту вітамінів А та Е у
крові корів, що встановлено нами у різних біогеохімічних провінціях,
було також пов’язано з дефіцитом кобальту в організмі. Зокрема, у
передгірській зоні, де вміст кобальту в плазмі крові був найнижчим,
кількість вітамінів А та Е була також найменшою (табл. 2).

При дослідженні вмісту міді у плазмі крові корів встановлено (табл. 1)
його зниження у 30 % тварин з гірської та 20 % передгірської зон. Мідь,
як і кобальт, є необхідним елементом для кровотворення. За нестачі міді
залізо недостатньо використовується для синтезу гемоглобіну. Саме тому,
в корів зі зниженим вмістом міді у плазмі порушувалося утворення
гемоглобіну і його концентрація зменшувалася до 76 г/л у крові 10 – 30 %
корів.

Таблиця 2

Вміст вітамінів А і Е у сироватці крові корів у зимовий період

(мкмоль/л; n=15)

Групи корів Біометричні

показники Вітамін А

Вітамін Е

Рівнинна зона

коливання

M ± m 0,38 – 1,31

0,92 ± 0,016 8,9 – 15,0

11,6 ± 0,52

Передгірська зона коливання

M ± m 0,35 – 1,83

c

¤

AE

„ ? 2

4

T

z

a

hc

??????????

c

¤

? T

z

a

dh

$

&

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

&

$

O

O

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

hc

???1/4???O?ae?e?oaUUIIIIIII

$

O

O

TH.THh^QQQQQQ

7,2 – 14,7

10,8 ± 0,61

Гірська зона коливання

M ± m 0,36 – 1,43

0,94 ± 0,019 7,7 – 15,2

11,3 ± 0,82

Водночас вміст заліза у плазмі крові корів різних географічних регіонів
Івано-Франківської області була відносно високою (від 39,8±5,71 до
50,7±8,07 мкмоль/л). Причиною нормального або збільшеного вмісту заліза
у плазмі крові можуть бути порушення його транспорту та зв’язування з
трансферином (Scholz H., 1990). Слід відмітити, що залізо є антагоністом
життєво необхідних мікроелементів, зокрема кобальту, цинку, міді та
марганцю, тому його високі концентрації у кормах чи організмі можуть
перешкоджати їх засвоєнню і сприяти розвитку мікроелементозів.

Мідь входить до складу окиснювальних ферментів (церулоплазміну,
цитохромоксидази, галактозоксидази та ін.), які каналізують окремі етапи
тканинного дихання, а також до складу супероксиддисмутази – ключового
ферменту системи антиоксидантного захисту в організмі тварин. При
дослідженні вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів у крові корів
було встановлено збільшення їх рівня у всіх зонах (табл. 3), що,
можливо, було пов’язано з дефіцитом міді в організмі. Слід відмітити, що
показники дієнових кон’югатів, гідроперекисів ліпідів і малонового
діальдегіду були високими у крові корів, у яких кількість міді
знижувалася. Крім цього, цинковмісні антиоксидантні ферменти знижують
інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів. Проведені нами
дослідження вмісту цинку в плазмі крові корів показали, що у більшості
тварин передгірської зони (60 %), а також половини гірської та 20 %
низинної зон він був зниженим (табл. 1). Зменшення вмісту цинку, як і
міді, спричиняє зростання концентрації ПОЛ у крові корів (табл.3).
Найбільш інтенсивно процеси перекисного окиснення ліпідів перебігали у
корів з передгірської та гірської зон, де і вміст цинку був низьким.

Обмін цинку тісно пов’язаний з рівнем вітаміну А. Ретинол впливає на
засвоєння цинку в організмі тварин. Водночас за дефіциту цинку в печінці
порушується синтез ретинолозв’язувального білка, необхідного для
транспорту вітаміну А. Тому при низькому вмісті цинку в плазмі крові
корів рівень вітаміну А у сироватці також був зниженим ( r = + 0,7 ).

У більшості тварин рівень марганцю були нижчими за 1,0 мкмоль/л, а у
деяких опускалися до 0,56 – 0,73 мкмоль/л (табл. 1). Отже, кількість
марганцю у плазмі крові корів різних зон Івано-Франківської області була
близькою до нижньої межі фізіологічних коливань.

Таблиця 3

Групи тварин Біометричні показники Дієнові кон’югати,

мкмоль/л Гідроперекиси ліпідів,

од Е 480/ мл Малоновий діальдегід,

мкмоль/л

Рівнинної зони коливання

M ± m 2,9 – 10,7

6,5 ± 0,93 0,17 – 0,81

0,37 ± 0,036 1,1 – 5,3

3,4 ± 0,43

Передгірської зони коливання

M ± m 4,1 – 10,3

8,0 ± 1,23 0,20 – 0,86

0,41 ± 0,019 1,1 – 11,8

4,3 ± 0,59

Гірської зони коливання

M ± m 4,1 – 9,1

6,8 ± 1,25 0,18 – 0,79

0,38 ± 0,029 2,2 – 6,9

4,2 ± 0,36

Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у крові корів (n=30)

Подібно до міді та цинку, марганець приймає участь у функціонуванні
антиоксидантної системи. Зниження його в організмі спричиняє пригнічення
синтезу мітохондріальної супероксиддисмутази і пошкодження мембран
мітохондрій (Левченко В.І. зі співавт., 2002). Крім цього, марганець,
взаємодіючи з фолієвою кислотою та ціанкобаламіном, відіграє важливу
роль у кровотворенні.

Отже, у біогеохімічних провінціях Івано-Франківської області дефіцит
мікроелементів у організмі корів настає внаслідок їх недостатності у
ґрунті та кормах і порушення співвідношення між мінеральними речовинами,
зокрема антагоністами. Недостатнє надходження мікроелементів спричиняє
порушення не лише мінерального метаболізму, а й гемопоезу,
білоксинтезувальної функції, обміну вітамінів, резистентності та
антиоксидантного стану організму.

Корекція мікроелементної недостатності у корів. Беручи до уваги
особливості біогеохімічної ситуації Івано-Франківської області, нами
було апробовано мінерально-вітамінний премікс для дійних корів
’’МультіВітаМікс’’.

Як показали наші дослідження, щоденна дача преміксу в змішаному вигляді
з комбікормами в кількості 0,3 г на кг маси в день протягом 45-ти діб
сприяє ліквідації мікроелементозів у корів. У плазмі крові корів
збільшувався вміст кобальту, цинку, міді та марганцю (рис. 1 – 4) у всіх
географічних зонах вже через 25 днів від початку згодовування преміксу і
стабілізувався протягом наступного періоду дослідження.

Слід відмітити добре засвоєння організмом корів вітамінів А і Е з
преміксу, оскільки їх кількість у крові зростала (р < 0,05 – 0,001) вже після 25-ти днів застосування і трималася на високому рівні до кінця експерименту (рис. 5, 6). У результаті проведених досліджень встановлено позитивний вплив препарату ’’МультіВітаМікс’’ на ряд біохімічних процесів і фізіологічних функцій організму корів. Зокрема, встановлено покращення гемопоезу. Так, у корів зникали симптоми анемії, зростала кількість еритроцитів (р < 0,05) та гемоглобіну (р < 0,05), знижувався вміст гемоглобіну в одному еритроциті (р < 0,05) та колірний показник (р < 0,05), що є ознакою ліквідації гіперхромної анемії. Мінерально-вітамінний премікс сприяв покращенню білкового обміну в організмі. Зокрема, посилювалася білоксинтезувальна функція печінки, що характеризувалося зростанням кількості альбумінів (р < 0,05) та загального білка (р<0,05) у сироватці крові; зникала диспротеїнемія, покращувалося сечовиноутворення та виділення залишкових продуктів білкового обміну з організму. Про позитивний вплив преміксу на клітини печінки та інших органів вказувала нормалізація активності ферментів (АСТ, АЛТ, ЛФ) у сироватці крові. Корекція мікроелементної недостатності в організмі корів спричиняла покращення неспецифічної резистентності. У крові тварин дещо зростала кількість лейкоцитів, за рахунок лімфоцитів, моноцитів та еозинофілів і зниження нейтрофілів. Нормалізовувався вміст глобулінових фракцій сироватки крові. Враховуючи те, що ’’МультіВітаМікс’’ містить цілий ряд мінеральних речовин і вітамінів, які позитивно впливають на антиоксидантну систему, а ретинол і токоферол вважаються дуже сильними природними антиоксидантами, тому при його застосуванні вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів знижувався. Так, у крові корів рівнинної зони зменшувалися кількість дієнових кон’югатів із 8,7 ± 1,27 мкмоль/л до 2,9 ± 0,53 (р < 0,01), гідроперекисів ліпідів – із 0,37 ± 0,066 од Е 480/мл до 0,29 ± 0,060, малонового діальдегіду – із 4,3 ± 0,53 мкмоль/л до 2,6 ± 0,17 (р < 0,01); передгірської – вміст дієнових кон’югатів знижувався із 9,1 ± 1,01 мкмоль/л до 3,4 ± 0,84 (р < 0,01), гідроперекисів ліпідів – із 0,35 ± 0,070 од Е 480/мл до 0,33 ± 0,060, малонового діальдегіду – із 4,0 ± 0,73 мкмоль/л до 2,5 ± 0,12 (р < 0,05); гірської – показники дієнових кон’югатів зменшувалися із 7,5 ± 1,19 мкмоль/л до 3,3 ± 0,48 (р < 0,01), гідроперекисів ліпідів – із 0,32 ± 0,020 од Е 480/мл до 0,29 ± 0,087, малонового діальдегіду – із 3,0 ± 0,13 мкмоль/л до 2,6 ± 0,51. Таким чином, введення у раціон корів з різних біогеохімічних провінцій Івано-Франківської області мінерально-вітамінного преміксу ’’МультіВітаМікс’’ спричиняє покращення клінічного стану, мінерально-вітамінного і білкового обмінів, гемопоезу, резистентності та антиоксидантної системи організму. ВИСНОВКИ 1. У дисертаційній роботі теоретично і експериментально обґрунтовано взаємозв’язок між вмістом мікроелементів у ґрунті та кормах і крові корів у різних біогеохімічних провінціях Івано-Франківської області, показано негативний вплив дефіциту мікроелементів (Co, Zn, Cu, Mn) на гемопоез, білковий обмін, антиоксидантний статус, метаболізм вітамінів (А і Е) і природну резистентність, доведено, що застосування мінерально-вітамінного преміксу ’’МультіВітаМікс’’ веде до нормалізації показників мінерального та вітамінного обмінів, спричиняє покращення білкового метаболізму, природної резистентності, знижує утворення продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон’югатів, гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду). 2. У ґрунтах з рівнинного, передгірського та гірського регіонів Івано-Франківської області знижений вміст кобальту (0,5 – 0,6 проти 7 - 30 мг/кг за нормою), молібдену (0,13 – 0,24 проти 2 – 2,6 мг/кг), бору (0,58 – 1,1 проти 7 – 80 мг/кг), цинку (1,5 – 3,1, у нормі понад 3 мг/кг). 3. У основному кормі корів – сіні, зібраному з природних угідь рівнинних територій, вміст цинку складав 1,2 мг/кг, передгірських – 7,4, гірських – 7,1 (у нормі 30 – 60 мг/кг); кількість міді у сіні з рівнинної зони дорівнювала 0,82 мг/кг, передгірської – 1,43, гірської – 1,07 (у нормі 5 – 10 мг/кг). 4. Цілорічно у раціонах корів реєструється дисбаланс у забезпеченні мінеральними речовинами, зокрема існує дефіцит фосфору (56,6 – 74,3 % забезпеченості), сірки (64,7 – 85,2 %), кобальту (27 – 91 %), міді (70 – 86 %), цинку (46 – 67 %) та йоду (27 – 43 %), надлишок калію (198 – 296 %), заліза (235 – 367 %), інколи кальцію (до 144 %), магнію (до 122 %) та важких металів (стронцій, кадмій, свинець, нікель). 5. У плазмі крові корів з різних біогеохімічних провінцій Івано-Франківської області встановлено зниження вмісту кобальту в передгірській до 0,27 ± 0,019 мкмоль/л, у гірській – до 0,32 ± 0,017, у рівнинній – до 0,44 ± 0,020; цинку в 60 % (14,5 ± 1,23 мкмоль/л) передгірської, 50 % (14,7 ± 1,16) гірської та 20 % (18,8 ± 1,25) рівнинної, а також міді у 30 % (14,6 ± 2,14 мкмоль/л) гірської та 20 % (14,3 ± 1,41) передгірської. 6. У корів з низькими показниками кобальту в крові розвивається гіперхромна анемія та макроцитоз, які характеризуються зменшенням кількості еритроцитів (5,0 ± 0,24 – 5,5 ± 0,28 Т/л), збільшенням вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (19,2 ± 1,19 – 20,1 ± 1,37 пг), колірного показника (1,14 ± 0,037 – 1,2 ± 0,048) та середнього об’єму еритроцитів (55,6 ± 1,73 – 59,0 ± 1,27 мкл3). 7. У корів зі зниженим вмістом мікроелементів у крові встановлено порушення функціонального стану печінки, зокрема у сироватці зменшувалася кількість альбумінів (22,4 ( 1,82 – 23,7 ( 2,37 г/л) та загального білка (67,7 ± 1,87 – 71,7 ± 1,70 г/л) розвивалася диспротеїнемія (альбуміно-глобуліновий коефіцієнт складав 0,4 – 0,5 : 1) та збільшувалася активність АСТ (понад 500 нкат/л), АЛТ (понад 380 нкат/л) і ЛФ (більше 800 нкат/л). 8. У зимово-стійловий період у крові корів різних біогеохімічних провінцій встановлено зниження концентрації вітамінів – ретинолу (в передгірській зоні – до 0,9 ± 0,022 мкмоль/л, гірській – до 0,94 ± 0,019, рівнинній – до 0,92 ± 0,016) та токоферолу (в передгірській – до 10,8 ± 0,61 мкмоль/л, гірській – до 11,3 ± 0,82, рівнинній – до 11,6 ± 0,52). 9. Дефіцит мікроелементів та вітамінів у організмі корів спричиняє накопичення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів: концентрація дієнових кон’югатів у крові корів рівнинної зони складала 6,5 ± 0,93 мкмоль/л, передгірської – 8,0 ± 1,23, гірської – 6,8 ± 1,25; гідроперекисів ліпідів – 0,37 ± 0,036 од Е 480/мл, 0,41 ± 0,019, 0,38 ± 0,029; малонового діальдегіду – 3,4 ± 0,43 мкмоль/л, 4,3 ± 0,59, 4,2 ± 0,36, відповідно. 10. Застосування коровам мінерально-вітамінного преміксу ’’МультіВітаМікс’’ у дозі 0,3 г на кг маси тварини в добу протягом 45 днів спричиняє ліквідацію симптомів мікроелементозів, збільшення у крові корів вмісту кобальту, цинку, міді та марганцю, вітамінів А і Е, зниження кількості продуктів ПОЛ, покращення гемопоезу, функціонального стану печінки та неспецифічної резистентності організму. ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ 1. Для встановлення забезпеченості корів мікроелементами у різних біогеохімічних провінціях Івано-Франківської області доцільно контролювати їх рівень у кормах і крові. 2. З метою профілактики мікроелементної та вітамінної недостатності, а також для покращення гемопоезу, неспецифічної резистентності, білкового обміну та зниження вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів коровам з гірських, передгірських і рівнинних регіонів Івано-Франківської області слід застосовувати мінерально-вітамінний премікс ’’МультіВітаМікс’’ у дозі 0,3 г на кг маси тварини в добу протягом 45 днів зимово-стійлового періоду. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1.Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: Довідник /Л. В. Андреєва, П. І. Вербицький, О. І. Віщур, …, Р. Й. Гурський та ін. – Львів, 2004. – 399 с. (Автор брав участь у впорядкуванні довідника та підготовці до друку 13 розділу). 2. Гурський Р. Й. Вміст мікроелементів у крові корів гірської, передгірської та рівнинної зон Івано-Франківської області // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. – Львів, 2002. – Вип. 4, № 1. – С. 49 – 51. 3. Гурський Р. Й. Стан гемопоезу корів з різних біогеохімічних провінцій Івано-Франківської області // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. – Львів, 2004. – Вип. 5, № 3. – С. 267 – 269. 4. Гурський Р. Й., Пилипець А. З. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у крові корів різних зон Івано-Франківської області // Біологія тварин. – 2004. – Т. 6, № 1, 2. – С. 361 – 364. (Автор відібрав матеріал для дослідження, провів статистичну обробку отриманих результатів і підготував статтю до друку). 5. Гурський Р. Й., Влізло В. В. Корекція мікроелементної недостатності у західній біогеохімічній зоні Івано-Франківської області // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 7, № 3, 4. – С. 112 – 116. (Автор провів дослідження, статистичну обробку отриманих результатів і підготував статтю до друку). 6. Гурський Р. Й. Мікроелементозна недостатність у західних біогеохімічних провінціях Івано-Франківської області та методи її корекції // Вет. мед. України. – 2006. – № 3. – С. 36 – 38. 7. Vlizlo V., Hurskij R. Spurelementmangel (Cu, Co, Zn, Mn) beim Rind im Karpatenregion der Ukraine // IV. Fortbildungsveranstaltung: Der Wiederkдuer und seine Probleme. Wien, 2006. – S. 103 – 104. (Автор провів експериментальні дослідження, статистичну обробку отриманих результатів і підготував статтю до друку). 8. Влізло В. В., Гурський Р. Й. Мікроелементози у біогеохімічних провінціях Івано-Франківської області: Методичні рекомендації. – Івано-Франківськ, 2007. – 15 с. (Автор брав участь у впорядкуванні рекомендацій та підготовці їх до друку). 9. Влізло В., Гурський Р. Стан мінерального обміну у корів карпатських районів Івано-Франківської області. // Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції: Стан та перспективи агропромислового виробництва в межах Єврорегіону „Верхній Прут”. – Чернівці, 2003. – С. 91. (Автор провів дослідження, статистичну обробку отриманих результатів і підготував статтю до друку). Гурський Р. Й. Етіопатогенетичні особливості мікроелементної недостатності у корів з біогеохімічних провінцій Івано-Франківської області та методи її корекції. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2007. У дисертації наведені дані про існування взаємозв’язку між дефіцитом мікроелементів (кобальт, мідь, цинк, марганець) у ґрунтах, воді та кормах і крові корів з рівнинного, передгірського і гірського регіонів Івано-Франківської області. Показано, що недостатність мікроелементів спричиняє негативний вплив на ряд біохімічних процесів і фізіологічних функцій організму корів. Зокрема, порушується гемопоез, метаболізм білків і вітамінів (А і Е), антиоксидантний статус, неспецифічна резистентність. Встановлено, що дефіцит мікроелементів та його негативний вплив на організм більше виражений у корів з гірської та передгірської зон Івано-Франківської області, порівняно з рівнинною. У результаті проведених досліджень показано позитивний вплив мінерально-вітамінного преміксу ’’МультіВітаМікс’’ на корекцію мінеральної та вітамінної недостатності, гемопоезу, антиоксидантного статусу, білкового обміну, природної резистентності у корів з різних біогеохімічних провінцій Івано-Франківської області. Ключові слова: біогеохімічні провінції Івано-Франківської області, корови, мікроелементи (Сo, Cu, Zn, Mn), ретинол, токоферол, білковий обмін, продукти перекисного окиснення ліпідів, мінерально-вітамінний премікс, корекція. Гурский Р. И. Этиопатогенетические особенности микроэлементной недостаточности у коров с биогеохимических провинций Ивано-Франковской области и методы её коррекции. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.04 – биохимия. – Институт биологии животных УААН, Львов, 2007. В диссертации наведены данные о наличии взаимосвязи между дефицитом микроэлементов (кобальт, медь, цинк, марганец) в грунте и кормах и их содержанием в организме коров в разных биогеохимических провинциях (равнинных, предгорных и горных). В почвах исследованых зон Ивано-Франковской области регистрируется дефицит кобальта, молибдена, бора и цинка. У кормах равнинных, предгорных и горных районов установлено недостаточность фосфора, серы, кобальта, меди, цинка, йода и избыток калия, железа, иногда кальция, магния, а также тяжелых металлов (стронций, кадмий, свинец, никель). В плазме крови коров с разных биогеохимических провинций Ивано-Франковской области регестрируется снижение содержания кобальта в предгорной до 0,27 ± 0,019 мкмоль/л, горной – до 0,32 ± 0,017, равнинной – до 0,44 ± 0,020; цинка в 60 % (14,5 ± 1,23 мкмоль/л) предгорной, 50 % (14,7 ± 1,16) горной та 20 % (18,8 ± 1,25) равнинной, а також меди у 30 % (14,6 ± 2,14 мкмоль/л) горной и 20 % (14,3 ± 1,41) предгорной. Показано отрицательное влияние недостаточности микроэлементов (Сo, Cu, Zn, Mn) на некоторые биохимические процессы и физиологические функции в организме коров. Так, у животных установлено нарушения гемопоэза, белоксинтетической функции печени, неспецифической резистентности, активности антиоксидантной системы организма. Показано, что при недостаточности кобальта в организме коров в крови снижается количество эритроцитов, возрастают содержание гемоглобина в одном эритроците и цветовой показатель. Развивается гиперхромная анемия и макроцытоз. Нарушение гемопоэтической функции усугубляется низким содержанием меди в организме. Низкое содержание меди и цинка ведет к усиленному образованию продуктов перекисного окисления липидов (диеновых коньюгатов, гидроперекисей липидов, малонового диальдегида). За результатами клинических исследований и лабораторных анализов крови установлено, что микроэлементозы чаще диагностируются в предгорных и горных регионах Ивано-Франковской области. У коров клинически регистрируются извращение вкуса, кожа сухая, неэластичная, шерсть тусклая, выпадает, кожа и слизистые бледные. В крови уменьшается количество эритроцитов, увеличвается содержание гемоглобина в одном эритроците, цветовой показатель, средний объем еритроцита. У зимово-стойловый период в крови коров с разных биогеохимических провинций установлено снижение содержания витаминов – ретинола и токоферола. Показано, что в биогеохимических провинциях Ивано-Франковской области (равнинных, предгорных и горных), дефицитных по микроэлементах, ежедневное скармливание коровам с кормом минерально-витаминного премикса ’’МультиВитаМикс’’ в дозе 0,3 г на кг массы животного на протяжении 45 суток оказывает позитивное влияние на коррекцию минеральной и витаминной недостаточности, гемопоэза, белкового обмена, неспецифической резистентности и снижает образование продуктов перекисного окисления липидов (диеновых коньюгатов, гидроперекисей липидов, малонового диальдегида). Ключевые слова: биогеохимические провинции Ивано-Франковской области, коровы, микроэлементы (Сo, Cu, Zn, Mn), ретинол, токоферол, белковый обмен, продукты перекисного окисления липидов, минерально-витаминный премикс, коррекция. Gurskij R. J. Etiopathogenetic features of microelement insufficiency in cows from the biogeochemical provinces of the Ivano-Francovsk region and methods of its correction. Thesis for a Doctor of Philosophy (Ph.D.) scientific degree in veterinary, speciality 03.00.04 – biochemistry. – Institute of Animal Biology, UAAS, Lviv, 2007. Current work represents data about existence of connection between the deficit of microelements (cobalt, copper, zinc, manganese) in soils, water, sterns and blood of cows from the flat, pre-mountain and mountain regions of the Ivano-Francovsk region. It is shown that insufficiency of microelements draws negative influence on the row of biochemical processes and physiology functions of cow organism. In particular, hemopoeisis is violated, metabolism of proteins and vitamins (A and E), antioxidant status, unspecific resistance. It is set that the deficit of microelements and its negative influence on an organism is more expressed in cows from mountain and pre-mountain areas, comparatively with a plain. As a result of the conducted researches positive influence of mineral-vitamin premix of "MultiVitaMix" is shown on the correction of mineral and vitamin insufficiency, hemopoeisis, antioxidant status, protein exchange, natural resistance in cows from the different biogeochemical provinces of the Ivano-Francovsk region. Key words: biogeochemical provinces of Ivano-Francovsk region, cows, microelements (Co, Cu, Zn, Mn), retinol, tocopherol, protein metabolism, products of lipid peroxidation, mineral-vitamin premix, correction. PAGE 1 Рис. 2. Вміст міді в плазмі крові корів різних зон до та після застосування преміксу Рис. 1. Вміст кобальту в плазмі крові корів різних зон до та після застосування преміксу Рис. 4. Вміст марганцю в плазмі крові корів різних зон до та після застосування преміксу Рис. 3. Вміст цинку в плазмі крові корів різних зон до та після застосування преміксу Рис. 6. Вміст вітаміну Е в сироватці крові корів різних зон до та після застосування преміксу Рис. 5. Вміст вітаміну А в сироватці крові корів різних зон до та після застосування преміксу

Похожие записи