БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЄВДА МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК636.4.089:616–008.9(477.75)

Етіологія, діагностика та профілактична терапія аліментарної
остеодистрофії свиноматок

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південному філіалі «Кримський агротехнологічний

університет» Національного аграрного університету

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Кондрахін Іван Петрович,

Південний філіал «Кримський агротехнологічний

університет» Національного аграрного університету,

завідувач кафедри терапії і клінічної діагностики

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Чумаченко Володимир Юхимович,

Національний аграрний університет

професор кафедри терапії та
клінічної діагностики

доктор ветеринарних наук, професор

Павлов Михайло Єфремович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри терапії

Провідна установа – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної

медицини УААН, м. Харків,

лабораторія токсикологічного
моніторингу

Захист відбудеться «29» вересня 2006 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському державному

аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул.
Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд.№1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий 23 серпня2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради________________________Чорнозуб М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З огляду на складні економічні умови, у яких
опинилися господарства внаслідок реформування агропромислового
комплексу, галузь свинарства зіткнулася з низкою проблем, головною з
яких є відсутність міцної кормової бази. Прагнення одержати від тварин
якнайбільше продукції без об’єктивного врахування фізіологічних потреб
організму призвело до поширення спричинених порушенням обміну речовин
хвороб, що завдають значних економічних збитків. У господарствах
України, що займаються розведенням і вирощуванням свиней, зустрічається
аліментарна остеодистрофія. Це захворювання у великої рогатої худоби
достатньо вивчено (Кондрахін І.П., 1979, 1980, 1983, 1998, 2006;
Петренко О.Ф., 1988; Борисевич В.Б., 1984, 1988, 1998; Зухрабов М.Г.,
1989; Костюк М.М., 1999; Борисевич Б.В., 1999; Стадник А.М., Демидюк
С.К., 2004; Сапожников А.Ф., 2005). Нечисленні дослідження щодо
аліментарної остеодистрофії свиноматок (Якимчук Н.В., 1971; Абрамов
М.І., 1973; Чумаченко В.Ю., 1981), відсутність надійних засобів
лікування і профілактики хвороби, призвели до необхідності більш
детального вивчення етіології цього захворювання, пошуку ефективних
методів профілактичної терапії.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота є фрагментом
загальнофакультетської теми “Наукове забезпечення ветеринарного
благополуччя Криму” (номер державної реєстрації 0102U000128) Південного
філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного
аграрного університету.

Мета роботи – вивчити етіологію аліментарної остеодистрофії свиноматок,
розробити інформативні методи діагностики, експериментально обґрунтувати
ефективні засоби профілактичної терапії.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

визначити основні етіологічні фактори аліментарної остеодистрофії;

розробити лабораторні методи ранньої діагностики захворювання;

розробити склад лікувально-профілактичної
ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) для свиноматок і
провести її клінічні випробування при аліментарній остеодистрофії;

обґрунтувати отримані результати досліджень.

Об’єкт досліджень – аліментарна остеодистрофія свиноматок.

Предмет дослідження – вивчення етіології захворювання, розробка методів
ранньої діагностики і профілактичної терапії аліментарної остеодистрофії
свиноматок.

Методи досліджень – клінічні, зоотехнічні (аналіз раціонів свиноматок,
визначення вмісту у кормах кальцію і фосфору), загальний клінічний
аналіз крові (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, середній вміст
гемоглобіну в одному еритроциті, гематокрит), біохімічне дослідження
сироватки крові (визначення вмісту загального білка, загального й
іонізованого кальцію, неорганічного фосфору, магнію, активності
аспартат- і аланінамінотрансфераз, лужної фосфатази, ступеня
диспротеїнемії за цинк-сульфатним тестом).

Наукова новизна отриманих результатів. Вивчені найбільш характерні зміни
біохімічних показників крові супоросних і підсисних свиноматок, що дає
можливість діагностувати аліментарну остеодистрофію на ранній
(субклінічній) стадії. Встановлено, що аліментарна остеодистрофія
зустрічається переважно в супоросних та підсисних свиноматок і має
субклінічний перебіг. Розвиток системної кісткової дистрофії у
свиноматок зумовлений дефіцитом у раціоні протеїну, кальцію, фосфору,
остеогенних мікроелементів, вітамінів А і D.

Розроблена і клінічно випробувана ферментно-мінерально-вітамінна добавка
(ФМВД-С), як засіб профілактичної терапії аліментарної остеодистрофії
свиноматок, та запропоновано її схему використання при неповноцінних
раціонах свиноматок.

Вдосконалена методика з визначення загального кальцію в сироватці крові
із застосуванням комплексона Арсеназо ІІІ.

Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що її наукові
положення повинні лягти в основу розробки і проведення заходів, що
забезпечують профілактику аліментарної остеодистрофії свиноматок.

Для лікування і профілактики захворювання розроблена й випробувана
ферментно-мінерально-вітамінна добавка (ФМВД-С) для свиноматок.

Наукові положення дисертації використовуються при підготовці лікарів
ветеринарної медицини, магістрів, у післядипломному навчанні фахівців
ветеринарного і зоотехнічного профілю у Південному філіалі “Кримський
агротехнологічний університет” Національного аграрного університету й
інших ВНЗ України.

Для лікарів ветеринарної медицини розроблені „Методичні рекомендації з
діагностики і профілактики аліментарної остеодистрофії свиноматок”,
затверджені в.о. начальника Управління ветеринарної медицини АР Крим
С.М.Куземко 22.03.2006 р.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він самостійно виконав
увесь обсяг експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень,
узагальнив та проаналізував отримані результати.

Апробація результатів дисертації проводилася на V Міжнародній
науково-практичної конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин”
(Біла Церква, 3–4 листопада 2005 р.), Всеукраїнській конференції
студентів, магістрантів і аспірантів, присвяченій – професорові
І.Г.Морозу “Майбутнє ветеринарної медицини, біології та біотехнології”
(Луганськ, 26–28 квітня 2005 р.) і науково-виробничій конференції
“Основные направления развития АПК Крыма на период до 2010 года”
(Сімферополь, 16–20 грудня 2005 р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 6
статтях, що вийшли у фахових виданнях: “Наукові праці Кримського
агротехнологічного університету” (2), “Збірник наукових праць
Луганського національного аграрного університету” (1), “Науковий вісник
Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.
Гжицького” (1), “Вісник Білоцерківського державного аграрного
університету” (1), „Збірник наукових праць Південного філіалу „Кримський
агротехнологічний університет” НАУ” (1).

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
введення, огляду літератури, трьох розділів результатів власних
досліджень, їхнього узагальнення й аналізу, висновків і пропозицій
виробництву, списку використаної літератури, що містить 153 джерела, у
тому числі 28 – з далекого зарубіжжя. Робота викладена на 111 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 55-ма таблицями, 6-ма рисунками,
містить 4 додатки.

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи

Робота виконувалася протягом 2002–2006 рр. на кафедрі терапії і
клінічної діагностики Південного філіалу “Кримський агротехнологічний
університет” Національного аграрного університету та в умовах свиноферм
шести господарств: Навчального науково-виробничого тваринницького
комплексу (УНВТК) ПФ “КАТУ” НАУ, ПП “Гуммі” Бахчисарайського району, СПК
“Родіна”, ВАТ “Широке”, ВАТ “Партизани” Сімферопольського району,
радгоспу-заводу ім. 1 Травня і СПК “ім. Калініна” Первомайського району
Автономної Республіки Крим. Експериментальна частина роботи була
виконана в умовах свиноферм УНВТК ПФ “КАТУ” НАУ і ВАТ “Широке”
Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

Дослідження проводилися за наступним планом:

а) вивчення поширеності й етіології аліментарної остеодистрофії
свиноматок, змін гематологічних і біохімічних показників крові (перший
етап);

б) клінічні випробування ферментного препарату Натуфос і мінеральної
добавки (МД) відомої рецептури для профілактики аліментарної
остеодистрофії свиноматок (другий етап);

в) розробка і клінічна апробація ферментно-мінеральної (ФМД) і
ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) при аліментарній
остеодистрофії свиноматок (третій етап).

Підбір груп експериментальних тварин проводився за принципом парних
аналогів (порода, вік, маса тіла, вгодованість, терміни запліднення й
опоросів).

При виконанні першого етапу роботи досліджено 41-ну свиноматку. При
виконанні другого і третього етапів вивчення ефективності
лікувально-профілактичної дії різних добавок було використано 60
свиноматок. Усього досліджено 101-ну тварину. Проведено аналіз 12-ти
раціонів, у 8-ми зразках кормів визначений уміст кальцію і фосфору.

Матеріалом для досліджень були кров і сироватка крові свиноматок, зразки
кормів, раціони свиноматок.

У крові свиноматок визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів – у
камері з сіткою Горяєва, гемоглобін – геміглобінціанідним методом;
загальний білок сироватки – біуретовою реакцією, білкові фракції –
турбідиметричним методом, загальний кальцій – комплексоном Арсеназо ІІІ
у нашій модифікації, іонізований кальцій – із застосуванням обмінної
адсорбції (за Д.Т. Волковим), неорганічний фосфор – за Пулсом у
модифікації В.Ф. Коромислова і Л.А. Кудрявцевої, магній – за методом
Кункеля, Пірсона, Швейгерта в модифікації І.В. Петрухіна, активність
аспартат- і аланінамінотрансфераз – за методом Райтмана – Френкеля,
лужної фосфатази – за гідролізом фенілфосфату; виконували
колоїдно-осадову пробу з 0,1%-ним цинком-сульфатом (за Кондрахіним
І.П.). У кормах визначали кількість кальцію і фосфору. Раціони
свиноматок аналізували за прийнятими в зоотехнії методами.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННь та ЇХ АНАЛІЗ

Поширення й етіологія аліментарної остеодистрофії свиноматок

Дослідження були проведені в січні – травні 2003 р. При цьому
встановлено, що аліментарна остеодистрофія свиноматок реєструється в
60–100% підсисних свиноматок у різних господарствах Автономної
Республіки Крим (УНВТК КДАУ – 100%, ПП “Гуммі” – 71–100, ВАТ “Партизани”
– 60–80, радгоспі-заводі ім. 1 Травня – 20%). Проведений аналіз раціонів
і результати досліджень крові дозволяють стверджувати, що основними
етіологічними факторами аліментарної остеодистрофії свиноматок є низька
забезпеченість їх основними поживними і біологічно активними речовинами,
годівля тварин за раціонами з нестачею кальцію (64–83%), фосфору (5–71),
міді (51–81), цинку (70–93), марганцю (78–88), кобальту (78–91%),
значним дефіцитом у раціонах вітамінів А і D, низькою забезпеченістю
енергією (46–66%) і протеїном (39–62%).

Клінічні ознаки при субклінічному перебізі аліментарної остеодистрофії
не виражені. Найбільш характерними симптомами клінічно вираженої форми
захворювання є слабкість опорно-рухового апарату, кульгавість, неохочий
хворобливий скований рух (“ходульна хода”), спотворення смаку.
Температура тіла – у межах норми (38,5–39,2 ?С). У хворих свиноматок
відмічали тахікардію і тахіпное.

Типовими показниками аліментарної остеодистрофії були еритроцитопенія
(відзначалася у 80–100% тварин), олігохромемія (50–71), а також знижений
уміст загального (16,7–71,4) та іонізованого (83–100) кальцію,
неорганічного фосфору (28,6–100), магнію (40–100%). Позитивна
колоїдно-осадова проба, зареєстрована у 28,6–66,7% свиноматок, свідчила
про розвиток дистрофії печінки, що ускладнювало перебіг аліментарної
остеодистрофії. Порівнюючи результати дослідження крові хворих
свиноматок УНВТК КДАУ, ПП “Гуммі” і ВАТ “Партизани” з показниками крові
клінічно здорових тварин радгоспу-заводу ім. 1 Травня, встановлено, що у
крові хворих тварин було вірогідно менше еритроцитів, загального та
іонізованого кальцію, неорганічного фосфору і магнію (табл. 1).

Гематологічні і біохімічні показники крові свиноматок при

аліментарній остеодистрофії

З метою вивчення змін гематологічних і біохімічних показників крові було
проведено клініко-біохімічні дослідження 18-ти лактуючих свиноматок,
хворих на аліментарну остеодистрофію (грудень 2003 р.).

У крові всіх хворих свиноматок зменшена кількість еритроцитів (3,0–5,3
Т/л; 4,1±0,13), а зміни вмісту гемоглобіну були неоднозначними:
олігохромемія встановлена лише в 16,7, плейохромія – 16,1 % тварин, у
решти кількість його була в межах норми. Насиченість кожного еритроцита
гемоглобіном зросла до 26,6±1,0 пг, гіперхромія виявлена у 100 %
свиноматок, а середній об’єм еритроцитів – у 72,2. Одержані зміни є
характерними для гіперхромної макроцитарної анемії, спричиненої нестачею
кобальту і ціанокобаламіну.

Вміст загального кальцію у сироватці крові свиноматок знаходився в межах
від 1,86 до 3,11 ммоль/л (2,27±0,07), неорганічного фосфору – від 0,89
до 1,88 (1,42±0,07). Гіпокальціємія встановлена у 83,3 % тварин,
гіпофосфоремія – 44,4 % (табл. 2). Кальціє-фосфорне відношення в
середньому залишалося в межах норми.

Таблиця 2 – Показники фосфорно-кальцієвого обміну в хворих на
остеодистрофію

свиноматок, n=18

Біометричний показник Загальний кальцій, ммоль/л Іонізований кальцій,
ммоль/л Іонізований

кальцій,

у процентах Неорганічний

фосфор,

ммоль/л Лужна

фосфатаза, мкмоль/л

Норма 2,5–3,5 1,0–1,75 40–50 1,29–1,94 0,5–2,5

Lim 1,86–3,11 0,64–1,61 31,9–51,8 0,89–1,87 0,52–2,2

M±m 2,27±0,07 0,88±0,05 38,4±1,3 1,42±0,07 1,28±0,13

> норми – – 1 / 5,6 – –

< норми 15 / 83,3 14 / 77,8 13 / 72,2 8 / 44,4 1 / 5,6 Примітка. У чисельнику всього тварин, у знаменнику – в процентах. Вміст іонізованого кальцію зменшений у 77,8 % свиноматок (0,88±0,05 ммоль/л), а його частка в загальному – у 72,2 % і становила 38,4±1,3% проти 40–50 у здорових. Отже, вміст загального та іонізованого кальцію є інформативним для діагностики остеодистрофії. Менш важливим є визначення неорганічного фосфору, вміст якого був зменшений у 44,4 % свиноматок. Аліментарна остеодистрофія у деяких свиноматок проходила на фоні порушення білоксинтезувальної функції печінки, яка характеризувалася гіпер- (38,9 % тварин) або рідше (16,7 % ) – гіпопротеїнемією (середній уміст білка становив 84,0±2,8 г/л, а його ліміти – 66,0–101,7), гіпоальбумінемією у 77,8 % та гіпергамма-глобулінемією (у 100 % тварин). Як відомо, печінка бере активну участь в обміні не лише макроелементів, а й вітаміну D – у ній синтезується перший біологічно активний метаболіт – 25-гідроксихолекальциферол. Тому визначена патологія печінки, очевидно, є однією з причин розвитку остеодистрофії у свиноматок, що було описано у корів І.П.Кондрахіним [1980]. Окрім патології печінки, сприятливим фактором розвитку остеодистрофії є метаболічний ацидоз: резервна лужність у свиноматок в середньому становила 44,9±2,7 об. % СО2, а її знижений рівень виявлений у 44,4 % тварин. Лікувально-профілактична дія ферментного препарату Натуфос і мінеральної добавки (МД) відомої рецептури Дослідження були проведені у лютому – травні 2004 р. у ВАТ “Широке” Сімферопольського району АР Крим. Об'єктом для досліджень були 15 супоросних і підсисних свиноматок, поділених на три групи (дві дослідні і одна контрольна, по 5 у кожній). Тваринам першої дослідної групи додатково до господарського раціону вводили ферментний препарат Натуфос з розрахунку 0,1 г на 1 кг сухої речовини корму, другої – мінеральну добавку, що включала трикальційфосфат (супоросним і підсисним свиноматкам по 40 г), сульфати міді (0,09 і 0,3 г), цинку (0,25 і 1,4) і марганцю (0,45 і 0,85), кобальту хлорид (0,02 і 0,04 г) та наповнювач – дерть ячмінну (до 150 г). Ферментний препарат Натуфос і мінеральну добавку свиноматкам задавали за 30–40 днів до опоросу і 30 – після нього разом з кормом один раз на добу. Натуфос містить бактеріальну фітазу, що повинно підвищувати засвоєність фосфору і, очевидно, кальцію, деяких мікроелементів та протеїну (рибалко В.П., 2002). Господарський раціон забезпечував потребу супоросних і підсисних свиноматок відповідно: кальцієм на 35,2 і 61,1 %, фосфором – 72,4 і 33,2, міддю – 53 і 28, цинком – 69,4 і 29, кобальтом – 11,2 і 5%. При лабораторному дослідженні кормів було встановлено, що вміст кальцію і фосфору був на 30–35% меншим, ніж за довідковими даними. Введення мінеральної добавки забезпечувало потребу свиноматок кальцієм на 89,8 і 91,3 %, фосфором – 96,9 і 52,2, цинком – на 91,5 і 101,9, міддю – 98,8 і 117,5, кобальтом на 110,2 і 114,7 %. При дослідженні показників крові вірогідної різниці в кількості еритроцитів, умісту гемоглобіну, ВГЕ через 14 і 30 днів після опоросу між групами не було. За 30–40 днів до опоросу вміст загального та іонізованого кальцію, магнію, неорганічного фосфору і активність ЛФ в сироватці крові свиноматок різних груп не відрізнялися. Через 14 днів після опоросу вміст кальцію у свиноматок першої (p<0,05) і другої (p<0,001) дослідних груп був вірогідно більшим, ніж у контрольній, де середній вміст менше норми (табл. 3). Таблиця 3 – Результати дослідження показників мінерального обміну свиноматок, яким згодовували ферментну добавку Натуфос (перша дослідна) і мінеральну добавку (друга група) M±m (n=5) Група Загальний кальцій, ммоль/л Іонізований кальцій, ммоль/л Неорганічний фосфор, ммоль/л Магній, ммоль/л Лужна фосфатаза, мкмоль/л За 30–40 днів до опоросу Перша дослідна 2,54±0,13 0,64±0,08 2,08±0,05 0,81±0,04 3,24±0,74 Друга дослідна 2,81±0,17 0,93±0,21 2,13±0,03 0,82±0,03 2,49±0,37 Контрольна 2,35±0,11 0,59±0,06 2,17±0,19 0,85±0,02 2,45±0,54 Через 14 днів після опоросу Перша дослідна 2,85±0,14* 1,06±0,09 1,63±0,15 0,93±0,01** 2,94±0,48 Друга дослідна 2,92±0,07*** 1,09±0,1 1,62±0,10 0,90±0,06 3,02±0,73 Контрольна 2,43±0,05 0,92±0,06 1,41±0,05 0,86±0,01 2,83±0,09 Через 30 днів після опоросу Перша дослідна 2,29±0,10 1,09±0,09* 1,41±0,04 0,74±0,03 3,46±0,25 Друга дослідна 2,16±0,06 1,1±0,08* 1,50±0,07 0,69±0,06 3,14±0,05 Контрольна 2,05±0,06 0,81±0,08 1,38±0,14 0,73±0,01 3,34±0,22 Норма 2,5–3,5 1,0–1,75 1,29–1,94 1,03–1,44 0,5–2,5 Примітка. * – р<0,05, ** – р<0,01, *** – р<0,001, порівняно з контрольною групою. Упродовж наступних 16-ти днів (на 30-й день) уміст загального кальцію зменшився і був менше норми в усіх групах, а іонізований в обох дослідних групах – у межах нижніх лімітів норми і вірогідно (p<0,05) більшим, ніж у контролі, де він був меншим 1,0 ммоль/л. Вміст неорганічного фосфору поступово зменшувався: у свиноматок контрольної групи на 30-й день після опоросу він становив 63,6 % від початкового, першої дослідної – 67,8, другої – 70,4 %, проте був у межах норми. Активність лужної фосфатази не відрізнялася і була підвищеною в усіх групах. Оскільки активність аланін- і аспартатамінотрансфераз була в межах норми, то, очевидно, що підвищення активності лужної фосфатази відбувалося за рахунок кісткового, а не печінкового, ізоферменту. Таким чином, ферментний препарат Натуфос і мінеральна добавка при роздільному застосуванні деякою мірою стабілізували вміст неорганічного фосфору, сприяли збільшенню рівня іонізованого кальцію, частка якого становила в середньому 47,6 % – у першій і 53,6 – у другій дослідній групах, порівняно з 39,5 % – у контролі, проте бажаного лікувально-профілактичного ефекту досягти не вдалося, напевно, через дефіцит вітамінів D і А в раціоні. Розробка і клінічні випробування ферментно-мінеральної (ФМД) і ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) У травні-липні 2004 р. в УНВТК КДАТУ були проведені дослідження з випробування ферментно-мінеральної добавки (ФМД), до складу якої входили Натуфос, трикальційфосфат, сульфати міді, заліза, цинку, марганцю, кобальту хлорид і калію йодид. Раціони супоросних і підсисних свиноматок задовольняли потребу тварин кальцієм на 22,1 і 20,6 %, фосфором – на 56,2 і 46,1; залізом – 86,8 і 45,9; міддю – 34,4 і 25,5; цинком – 35,1 і 29,9; кобальтом – на 12,4 і 10,1 %. Хімічним аналізом кормів було встановлено, що вміст кальцію в окремих зразках був на 40, а фосфору – на 32% нижче довідкових даних. Введенням у раціон тварин ФМД досягалася забезпеченість дослідних порісних свиноматок кальцієм на 76,9, фосфором – 90,5 %, лактуючих – 96,2 і 93,7 %, мікроелементами, відповідно, на 81,6–90,4 і 92,7–94,5 %. Результати клінічного обстеження тварин, отримані по завершенні експерименту, показали, що у дослідних свиноматок була вірогідно нижчою частота серцевих скорочень і дихання (р<0,001), порівняно з контрольними. Очевидно, це пояснюється позитивним впливом добавки на окремі показники гемопоезу: кількість еритроцитів у свиноматок дослідної групи залишалася стабільною, а в контрольних зменшилася на 16,1 % (р<0,05), вміст гемоглобіну зменшився в обох групах: дослідній на 12,3, контрольній – 16,9 %. „ i ` – ? n U ue uiiiiiaiiiOiiiOiiiiOOiii „ e i ` ? ??????? ??????????? n O U ??????? ??????? ????? ?????th?? u u u ??????? ????? ?–?–i–F9 ”y„ « ”y„ « ?™3/4™A™O™i™? ?o;oooo?kd0 ”y„ « ”y„ « ”y„ « ??????????????, – на 31,5 і 41 %. Вміст магнію у свиноматок, які одержували ферментно-вітамінну добавку, не відновлювався і був меншим за норму, проте вірогідно (р<0,001) більшим, порівняно з контролем. Активність лужної фосфатази за період досліду зростала у дослідній групі в 1,7 раза і була більшою максимальної межі норми, що є показниками початкової стадії розвитку остеодистрофії. У свиноматок контрольної групи активність ЛФ зросла у 2 рази. ФМД позитивно впливала на приплід. У дослідній групі одержано на 8,4 % більше поросят, а їх збереженість була вищою на 16,7 %. Отже, застосування ферментно-мінеральної добавки для профілактики аліментарної остеодистрофії сприяло стабілізації вмісту загального та зростанню іонізованого кальцію, менш інтенсивному зниженню вмісту неорганічного фосфору, проте активність ЛФ збільшувалась. Тому можна зробити висновок, що ФМД є недостатньо ефективною для профілактики остеодистрофії свиноматок, а отже виникала необхідність апробувати іншу добавку, до складу якої входили б вітаміни А, D і Е. Клінічні випробування ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) проводилися в жовтні – грудні 2004 р. на базі УНВТК ПФ “КАТУ” НАУ. Для дослідження були підібрані 18 свиноматок за принципом парних аналогів, з яких сформували 3 групи (дві дослідні і одну контрольну). Свиноматкам дослідних груп відповідно до схеми додатково до господарського раціону згодовували ФМВД-С за розробленою рецептурою. До складу ФМВД-С входили солі трикальційфосфату, сульфати заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту хлорид, калію йодид, натрію гідрокарбонат, препарати вітамінів А, D і Е та ферментний препарат Натуфос і дерть ячмінна. ФМВД-С задавали свиноматкам разом з кормом один раз на добу під час ранкової годівлі упродовж 30–45 діб до опоросу і 30 діб після нього. Свиноматкам першої дослідної групи у складі ФМВД-С-1 дозування мікроелементів було підібрано з урахуванням рекомендацій Всеросійського інституту тваринництва, а для другої до складу ФМВД-С-2 мікроелементи входили у дозах, що рекомендуються нами для конкретних умов господарства. Склад раціону для свиноматок був наступним (кг): супоросні – дерть ячмінна – 2,5, сіно люцернове – 0,3, молоко – 1,0; підсисні – дерть ячмінна – 4,0, сіно люцернове – 0,5, молоко –1,0; підсисні – дерть ячмінна – 4 кг, сіно люцерни – 0,5, молоко – 3,0. Концентровані корми у структурі раціону супоросних свиноматок складали 87, підсисних – 80%. Раціони забезпечували потребу свиноматок кальцієм на 40–41%, фосфором – 53–55%, мікроелементами – на 15–76%, а після включення до складу комбікорму ФМВД-С кальцієм супоросних на 109,2 %, підсисних – 116 %, фосфором на 98,1 і 100,5 %, остеогенними мікроелементами – на 59,4–72,6 і 62,7–73,6 %, вітаміном А – 100 і 113,8 %, D3 – 117,6 і 131 %, токоферолом – 219 і 227,8 %. Використання комплексної ферментно-мінерально-вітамінної добавки сприяло посиленню еритроцитопоезу, особливо у свиноматок другої дослідної групи, яким згодовували залізо, кобальт, мідь, марганець і цинк у дозах, що забезпечували потребу на 62,7–100,6 %. Кількість еритроцитів у них була більшою від початкової на 7,7 %, а від показника контрольної групи – на 19,1 % (у першій дослідній, відповідно, на 3,4 і 6,4 %). У свиноматок контрольної групи спостерігали розвиток олігоцитемії (р<0,05). Встановлена тенденція до зростання вмісту гемоглобіну у крові на (16,3 і 21,8 %) та насиченості ним еритроцитів (на 9,9 і 13,9 %) у свиноматок обох дослідних груп, порівняно з початковим. Вміст загального кальцію в сироватці крові свиноматок усіх груп за 30 днів до опоросу був у межах норми, іонізованого – зменшений (перша група) або на мінімальній межі норми (табл. 5). Через 14 днів після опоросу, незважаючи на згодовування ФМВД-С, у першій дослідній і контрольній групах виявлена гіпокальціємія: вміст макроелементу зменшився, порівняно з початковим, на 25,2 і 20,4 % (р<0,001 і р<0,05), у другій – на 19,2 % (р<0,01). Водночас ФМВД-С позитивно впливала на рівень іонізованого кальцію, який збільшувався у першій дослідній на 50,7, другій – 21,4 %. Більш тривале використання ФМВД-С відновлює вміст загального кальцію, до 3,0±0,14 ммоль/л у першій (р<0,05) і 3,22±0,09 ммоль/л (р<0,01) – у другвй групах, спричиняє позитивний вплив на рівень іонізованого (у другій дослідній групі), стабілізує вміст неорганічного фосфору і магнію. Активність лужної фосфатази в обох дослідних групах знаходилася в межах норми, а в контрольній залишалася підвищеною та була у 2 і 2,4 раза більшою, ніж у першій і другій (р<0,001). Таблиця 5 – Вміст кальцію, неорганічного фосфору, магнію і активності лужної фосфатази у свиноматок, яким згодовували комплекс ФМВД-С M±m (n=6) Група Загальний кальцій, ммоль/л Іонізований кальцій, ммоль/л Неорганічний фосфор, ммоль/л Магній, ммоль/л Лужна фосфатаза, мкмоль/л За 30–40 днів до опоросу Перша дослідна 3,06±0,09 0,747±0,12 2,32±0,2 0,93±0,02 4,59±0,43 Друга дослідна 3,02±0,13 1,12±0,18 2,07±0,1 0,92±0,02 3,75±0,36 Контрольна 2,80±0,20 1,02±0,08 2,35±0,09 0,93±0,02 3,72±0,50 Через 14 днів після опоросу Перша дослідна 2,29±0,04 1,13±0,02 1,6±0,05 0,86±0,01 4,15±0,19** Друга дослідна 2,44±0,05* 1,36±0,07 1,77±0,03** 0,89±0,01 3,31±0,29*** Контрольна 2,23±0,06 1,16±0,10 1,45±0,05 0,85±0,02 5,31±0,29 Через 30 днів після опоросу Перша дослідна 3,00±0,14* 1,03±0,03* 1,93±0,03 1,04±0,02 2,1±0,15*** Друга дослідна 3,22±0,09** 1,76±0,1** 2,1±0,02 1,02±0,03 1,75±0,06*** Контрольна 2,39±0,19 1,31±0,1 2,19±0,09 1,02±0,02 4,24±0,14 Норма 2,5–3,5 1,0–1,75 1,29–1,94 1,03–1,44 0,5–2,5 Примітка. * – р<0,05, ** – р<0,01, *** – р<0,001, порівняно з контрольною групою. Ефективність добавки ФМВД-С-2 була апробована додатково на 5-ти свиноматках (у контролі 5) масою тіла 150–160 кг. ЇЇ починали згодовувати за 30–40 днів до опоросу і продовжували протягом 30 днів після нього. Забезпеченість супоросних свиноматок кальцієм становила 117,7, фосфором – 103,1 %; лактуючих – 111,1 і 90,3 %; остеогенними (мідь, цинк, марганець і кобальт) мікроелементи – 65,3–77,7 і 59,3–67,8 %; вітаміном А – 94,1 і 113,8 %, вітаміном D – 125,9 і 137,2 % відповідно. Згодовування добавки стабілізує в межах норми вміст загального (2,67±0,03 ммоль/л) та іонізованого (1,35±0,03 ммоль/л) кальцію, магнію (0,96±0,03 ммоль/л), неорганічного фосфору (1,96±0,05 ммоль/л). Активність лужної фосфатази у свиноматок контрольної групи була в 1,5 раза вищою. У дослідній групі одержано більше приплоду (+2,4) на свиноматку, а його збереженість була вищою на 24,6 %. Економічна ефективність використання ФМВД-С-1 в розрахунку на 1 грн затрат становила 18,64; ФМВД-С-2 – 90,9 грн, а в розрахунку на 1 свиноматку – 3,11 і 15,15 грн відповідно. Узагальнивши результати дослідження показників мінерального обміну, що були отримані по завершенні експериментів, можна зробити висновок, що випробувані добавки мали різну ефективність (рис. 1–4). При цьому встановили, що вміст загального кальцію був менше норми у 29 % дослідних і 100 % контрольних свиноматок (рис. 1). Вміст іонізованого кальцію виявився зниженим у 21-ї свиноматки (87,5%) контрольних груп (рис. 2), тоді як у всіх дослідних тварин цей показник знаходився в межах норми (1,0–1,75 ммоль/л). Рисунок 1 – Вміст загального кальцію у крові свиноматок, ммоль/л Примітка. Тут і далі дослідні групи свиноматок, яким у раціон уводили ферментний препарат Натуфос (1 група), МД (2 група), ФМД (3 група), ФМВД-С-1 (4 група), ФМВД-С-2 (5 група), 6 – у середньому по контрольних групах. Рисунок 2 – Вміст іонізованого кальцію в крові свиноматок Вміст неорганічного фосфору у тварин усіх груп був у межах норми (рис. 3). Дані, представлені на рисунках 1–3, підтверджують, що найбільш виражену дію на мінеральний обмін мали добавки (ФМВД-С), приготовлені за нашою рецептурою. Рисунок 3 – Вміст неорганічного фосфору у крові свиноматок, ммоль/л Активність лужної фосфатази (рис. 4) була підвищеною у 51,4% дослідних свиноматок груп 1–3, у групах 4 і 5 – у межах норми. У всіх контрольних свиноматок активність цього ферменту була вищою за норму (більше 2,5 мкмоль/с?л). Рисунок 4 – Активність лужної фосфатази у сироватці крові свиноматок Таким чином, з рисунків 1–4 видно, що найбільший ?профілактичний ефект одержаний після згодовування добавки ФМВД-С, яка складена за нашою рецептурою (групи 4 і 5), з урахуванням фактичного вмісту кальцію, фосфору, міді, цинку, кобальту, заліза та марганцю в раціоні. Узагальнивши дані дослідження крові супоросних і підсисних свиноматок у хворих на остеодистрофію, встановили, що в ній знижена кількість еритроцитів, загального та іонізованого кальцію, магнію, підвищена активність лужної фосфатази, у супоросних – підвищена концентрація неорганічного фосфору. При математичній обробці даних виявили високий ступінь зв'язку між активністю АлАТ і АсАТ (r=0,49–0,76; р<0,001), середній – між активністю АлАТ і показником колоїдно-осадової проби (r=0,47; р<0,01). При цьому було визначено, що кореляція між активністю лужної фосфатази і АсАТ була неістотна (r=-0,383; р<0,01), а між активністю лужної фосфатази і АлАТ – відсутня (r=-0,054). Слабкий негативний зв'язок між активністю лужної фосфатази і АсАТ та відсутність його між активністю лужної фосфатази і АлАТ свідчить про те, що підвищення активності лужної фосфатази у хворих тварин відбувалося за рахунок кісткового ізоферменту. ВИСНОВКИ 1. Результати клінічного обстеження тварин, гематологічних і біохімічних досліджень крові, аналізу раціонів свиноматок вказують на те, що в господарствах Автономної Республіки Крим часто зустрічається аліментарна остеодистрофія супоросних і підсисних свиноматок, зумовлена неповноцінною, однотипною годівлею. При сформованому типові годівлі розроблена і клінічно випробувана комплексна лікувально-профілактична добавка як один із засобів профілактичної терапії аліментарної остеодистрофії свиноматок. 2. У зимово-весняний період аліментарна остеодистрофія у супоросних і підсисних свиноматок у деяких господарствах Криму зустрічається у 80–100% випадків. Основними етіологічними факторами аліментарної остеодистрофії є незбалансованість раціонів: недостатня забезпеченість свиноматок кальцієм (12–41% від потреби), фосфором (31–62), вітамінами А і D (8–10%), міддю (20–53), цинком (20–50), марганцем (20–43), кобальтом (5–14), йодом (35–83) у поєднанні з нестачею обмінної енергії (30–50) і протеїну (32–54%). 3. Найбільш характерними клінічними симптомами аліментарної остеодистрофії свиноматок є слабкість опорно-рухового апарату, кульгавість, неохочий хворобливий скований рух, спотворення смаку. 4. Лабораторно у хворих на аліментарну остеодистрофію свиноматок діагностуються олігоцитемія, зниження вмісту загального (2,27±0,07 ммоль/л) та іонізованого (0,88±0,05) кальцію, магнію (0,83±0,3 ммоль/л), підвищення активності лужної фосфатази (3,83±0,14 мкмоль/с?л). У деяких свиноматок аліментарна остеодистрофія розвивалася на фоні порушення альбуміносинтезувальної функції печінки і метаболічного ацидозу (77,8 і 44,4 % тварин відповідно). 5. У свиноматок контрольної групи вміст загального кальцію менший від норми у 100 % свиноматок, іонізованого 87,5 %, активність лужної фосфатази збільшена у 100 % тварин, що можна використовувати для діагностики остеодистрофії. 6. Застосування ферментного препарату Натуфос або мінеральної добавки МД, яка містить трикальційфосфат, солі міді, цинку, марганцю і кобальту, стабілізувало вміст неорганічного фосфору, сприяло збільшенню рівня іонізованого кальцію, проте не забезпечувало надійної профілактики остеодистрофії: вміст загального кальцію зменшувався, активність лужної фосфатази зростала. 7. Сумісне використання препарату Натуфос і мінеральних компонентів у складі ферментно-мінеральної добавки (ФМД) більш ефективне: стабільним і вірогідно більшим, ніж у контрольній групі, був уміст загального (р<0,001) та іонізованого (р<0,05) кальцію, неорганічного фосфору (р<0,05), магнію (р<0,001), проте активність лужної фосфатази зростала і була більшою максимальної межі норми. 8. Розроблена комплексна ферментно-мінерально-вітамінна добавка (ФМВД-С) дозволяє усунути дефіцит у раціонах кальцію та фосфору, окремих остеогенних мікроелементів, вітамінів А, D і Е, поліпшити засвоюваність поживних речовин кормів. 9. Використання ферментно-мінерально-вітамінної добавки ФМВД-С протягом 30 днів до і 30 – після опоросу спричиняє нормалізацію еритроцитопоезу, кальціє-фосфорного обміну, профілактує аліментарну остеодистрофію свиноматок, забезпечує народження повноцінного приплоду. 10. Застосування ферментно-мінерально-вітамінної добавки як засобу профілактичної терапії аліментарної остеодистрофії свиноматок економічно доцільне: ефективність на 1 грн затрат становить 90,9 грн, а на одну свиноматку – 15,15 грн. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 1. Діагностика аліментарної остеодистрофії свиноматок можлива за результатами аналізу раціонів, клінічного обстеження, визначення у крові вмісту загального та іонізованого кальцію й активності лужної фосфатази. Показниками, що свідчать про розвиток хвороби, є концентрація загального кальцію – нижче 2,27 ммоль/л, іонізованого кальцію – нижче 0,88, магнію – нижче 0,83 ммоль/л, активності лужної фосфатази – вище 2,25 мкмоль/с?л. 2. Для профілактики аліментарної остеодистрофії свиноматок рекомендується застосування комплексної ферментно-мінерально-вітамінної добавки (ФМВД-С) протягом 30–45 днів до і 30 – після опоросу, щодня з кормом. 3. При розробці заходів профілактики аліментарної остеодистрофії свиноматок пропонується керуватися “Методичними рекомендаціями по діагностиці і профілактиці аліментарної остеодистрофії свиноматок”, затвердженими в.о. начальника Управління ветеринарної медицини АР Крим С.М. Куземко 22 березня 2006 р. Список опублікованих праць за темою дисертації Методичні рекомендації 1. Кондрахин И.П., Куевда Н.Н. Методические рекомендации по диагностике и профилактике алиментарной остеодистрофии свиноматок. – Симферополь, 2006. – 18 с. Список статей, опублікованих за темою дисертації 1. Куевда Н.Н., Кондрахин И.П. Алиментарная остеодистрофия свиноматок в хозяйствах Автономной Республики Крым // Актуальні проблеми вет. медицини: Наук. праці Крим. держ. агротехнол. ун-ту. – Сімферополь, 2004. – Вип. 85. – С.99–105. Дисертант провів клінічне і лабораторне дослідження крові свиноматок, підготував статтю до друку. 2. Лизогуб М.Л., Куевда Н.Н., Кондрахин И.П. Модификация определения общего кальция в сыворотке крови животных с комплексоном Арсеназо ІІІ // Актуальні проблеми вет. медицини: Наук. праці Крим. держ. агротехнол. ун-ту. – Сімферополь, 2004. – Вип. 85. – С.116–120. Дисертант запропонував принцип модифікації і брав участь у порівнянні модифікованого і класичного методів. 3. Куевда Н.Н. Лечебно-профилактическое действие Натуфоса и добавки минеральных элементов при алиментарной остеодистрофии свиноматок // Зб. наук. праць Луган. націон. аграр. ун-ту: Серія „Ветеринарні науки”. – Луганськ, 2005. – № 50/73. – С. 109–112. 4. Куевда Н.Н., Кондрахин И.П. Эффективность применения комплексной лечебно-профилактической добавки при алиментарной остеодистрофии свиноматок // Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львiв, 2005. – Т. 7 (№3). – Ч.1. – С. 87–92. Дисертант організував і провів експерименти, виконав лабораторний аналіз крові, узагальнив результати. 5. Куєвда М.М. Профілактика аліментарної остеодистрофії свиноматок з використанням комплексної лікувально-профілактичної добавки // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2005. – Вип. 33. – С. 111–115. 6. Куевда Н.Н. Применение комплексной ферментно-минеральной добавки при алиментарной остеодистрофии свиноматок // Актуальні проблеми вет. медицини: Наук. праці Півден. філіалу „Кримський агротехнологічний університет” НАУ. – Сімферополь, 2005. – Вип. 92. – С.55–59. Куєвда М.М. Етіологія, діагностика і профілактична терапія аліментарної остеодистрофії свиноматок. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01. – діагностика і терапія тварин. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006. Дисертація присвячена вивченню причин аліментарної остеодистрофії свиноматок, її діагностиці, розробці засобів профілактичної терапії цього захворювання у супоросних і підсисних свиноматок. Установлено, що аліментарна остеодистрофія поширена в різних господарствах Автономної Республіки Крим. Виявлено зміни морфологічного і біохімічного складу крові у хворих свиноматок (зменшення вмісту еритроцитів, загального кальцію – нижче 2,27 ммоль/л, іонізованого кальцію – нижче 0,88, магнію – нижче 0,83 ммоль/л; підвищення активності лужної фосфатази – вище 2,25 мкмоль/с?л. При цьому встановлено, що аліментарна остеодистрофія у свиноматок розвивається нерідко нерідко (до 20% випадків) на фоні гепатодистрофією, на що вказували позитивна колоїдно-осадова проба і підвищення активності аланінамінотрансферази, та метаболічного ацидозу (у 44,4 % тварин). З огляду на поліетіологічну природу аліментарної остеодистрофії, була розроблена і клінічно випробувана ферментно-мінерально-вітаминна добавка (ФМВД-С), застосування якої дозволило не тільки профілактувати розвиток аліментарної остеодистрофії супоросних і підсисних свиноматок, але й підвищити збереженість поросят у підсисний період. Ключові слова: аліментарна остеодистрофія, супоросні і підсисні свиноматки, макроелементи, мікроелементи, мінеральний обмін. Куевда Н.Н. Этиология, диагностика и профилактическая терапия алиментарной остеодистрофии свиноматок. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01. – диагностика и терапия животных. – Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2006. Диссертация посвящена изучению причин алиментарной остеодистрофии свиноматок, её диагностике, изысканию средств профилактической терапии этого заболевания у супоросных и подсосных свиноматок. Установлено, что алиментарная остеодистрофия распространена в различных хозяйствах Автономной Республики Крым. Основными причинами болезни являются: недостаточная обеспеченность свиноматок кальцием (12–41 % потребности), фосфором (31–62), витаминами А и D (8–10 %), медью (20–53), цинком (20–50), марганцем (20–43), кобальтом (5–14 %) в сочетании с дефицитом обменной энергии (30–50 %) и периваримого протеина (32–54 %). Наиболее типичными клиническими симптомами остеодистрофии у свиноматок являются: слабость опорно-двигательного аппарата, хромота, неохотное болезненное скованное движение, извращение аппетита. Выявлены изменения крови у больных свиноматок (снижение содержания эритроцитов, общего кальция – ниже 2,27 ммоль/л, ионизированного кальция – ниже 0,88 ммоль/л, магния – ниже 0,83 ммоль/л, повышение активности щелочной фосфатазы – выше 2,25 мкмоль/с?л.). При этом установлено, что течение алиментарной остеодистрофии у свиноматок нередко (до 20% случаев) сочетается с вероятной гепатодистрофией, о чём свидетельствовали умеренно положительная белково-осадочная проба и повышение активности аланинаминотрансферазы, и развитием метаболического ацидоза у 44,4 % животных. В контрольной группе содержание общего кальция меньше нормы у 100 % свиноматок, ионизированного кальция – 87,5 %, активность щелочной фосфатазы повышена у 100 % животных, что можно использовать для диагностики остеодистрофии. Использование свиноматкам ферментного препарата Натуфос и минеральной добавки раздельно или в сочетании в течение 30–45 дней до опороса и 30 дней после него стабилизирует уровень общего и увеличивает содержание ионизированного кальция, иногда – неорганического фосфора, но активность щелочной фосфатазы возрастает за пределы максимальной нормы, что свидетельствует о развитии начальной стадии остеодистрофии. Учитывая полиэтиологическую природу алиментарной остеодистрофии, была разработана и клинически испытана ферментно–минерально–витаминная добавка (ФМВД-С), применение которой позволило не только профилактировать развитие алиментарной остеодистрофии супоросных и подсосных свиноматок, но и повысить сохранность поросят в подсосный период. Содержание общего кальция повышается до 3,22±0,09 ммоль/л, ионозированного – до 1,76±0,1 ммоль/л, неорганического фосфора – 2,1±0,02 ммоль/л, активность щелочной фосфатазы уменьшалась с 3,75±0,36 до 1,75±0,06 мкмоль/л, в то время когда в контрольной группе увеличивалась до 4,24±0,14 мкмоль/л. Ключевые слова: алиментарная остеодистрофия, супоросные и подсосные свиноматки, макроэлементы, микроэлементы, минеральный обмен. Kuevda N.N. The etiology, diagnostics and prophylactics therapy of alimentary osteodystrophy of sows. – Manuscript. The thesis on competition of scientific degree of the candidate of veterinary sciences on a specialty 16.00.01. – diagnostics and therapy animal. – Bila Tzerkva State agrarian university, Bila Tzerkva, 2006. The thesis is dedicated to learning of reasons of a alimentary osteodystrophy of sows, those diagnostics, research of resource of preventive therapy of this disease for pregnancies and milk’s sows. Is placed, that the alimentary osteodystrophy is spread in different farms of Autonomy Republic of Crimea. The hematological and biochemical changes of a blood for ill cow’s (lowering of a contents of erythrocytes, common calcium – lower of 2,27 mmol/l, ionization calcium – lower of 0.88 mmol/l, magnesium – lower of 0,83 mmol/l are detected, the increase activity of an alkaline phosphathase is higher 2,25 mcmol/s·l). Thus is placed, that the course of an alimentary osteodystrophy for sows quite often (up to 20% of causes) is combined with probable hepatodysthrophy, to what testify moderately positive proteinacescous – sedimental test and increase of activity alaninaminotransferases. Talking into account the polyethyological nature alimentary osteodystrophy, designed and clinic’s tested the enzymes-mineral’s-vitamin’s component (EMVC-S), used of which application has allowed not only prophylactic’s development alimentary osteodystrophy after pregnancy and milk’s cows, but also to increase safety of piglets in milk’s period. Keywords: a alimentary osteodystrophy, pregnancies and milk’s sows, macro element’s, microelement’s, mineral metabolism.

Похожие записи