УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ГОРЖЕЄВ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 619:616.98:579.873.21:636.22/28

Епізоотологічний моніторинг та удосконалення системи боротьби з
туберкульозом великої рогатої худоби у господарствах України

16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії вивчення туберкульозу Інституту
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії
аграрних наук.

Наукові керівники:

доктор ветеринарних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки

України Кассіч Юрій Якович , Інститут експериментальної і клінічної

ветеринарної медицини УААН, головний науковий співробітник;

доктор ветеринарних наук Завгородній Андрій Іванович, Інститут
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач
лабораторії вивчення туберкульозу.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН Романенко Володимир
Пилипович, Інститут ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії
імунології і генетики;

доктор ветеринарних наук, професор Буряк Євген Іванович, Одеський
державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України,
завідувач кафедри мікробіології та вірусології.

Провідна установа

Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної
політики України, кафедра лабораторної діагностики інфекційних
захворювань сільськогосподарських тварин, м. Біла Церква.

Захист відбудеться “ 7 ” липня 2005 р. о 9
годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.64.359.01 в Інституті експериментальної і
клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків,

вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою:
61023, м. Харків,

вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “ 6 ” червня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук, професор ________________ БАБКІН А.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основним завданням галузі тваринництва є забезпечення
населення країни високоякісними, дешевими продуктами харчування.

Сучасні тваринницькі підприємства можуть бути рентабельними тільки в
тому випадку, якщо вони укомплектовані гуртами здорових і
високопродуктивних тварин. Тому однією із важливих задач ветеринарної
медицини є підтримка благополуччя та оздоровлення тваринництва від
інфекційних хвороб і особливо від туберкульозу, який в значній мірі
представляє і на цей час велику загрозу як для тварин, так і для людей.

Реформування агропромислового комплексу, в тому числі і галузі
тваринництва, створення закритих і відкритих акціонерних товариств
ставлять перед ветеринарною наукою і практикою нові завдання щодо
розробки і удосконалення існуючих заходів профілактики та боротьби з
інфекційними хворобами, які б відповідали сучасному рівню організації
галузі тваринництва, були ефективними, простими і доступними для
масового застосування. Завдяки проведеним за останні роки
протитуберкульозним заходам епізоотична ситуація щодо туберкульозу
значно поліпшилась, а кількість неблагополучних щодо туберкульозу
великої рогатої худоби господарств в Україні значно зменшилась.

В системі заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої
рогатої худоби важливе значення має своєчасна та ефективна його
діагностика. З цією метою, як у нашій країні, так і за кордоном, для
прижиттєвої діагностики та контролю благополуччя стад з туберкульозу
застосовують внутрішньошкірну туберкулінову пробу, за результатами якої
визначають епізоотичний стан господарств щодо захворювання, наявність
або відсутність хворих тварин.

Однак слід відмітити, що реакції на туберкулін у тварин можуть
зумовлювати не тільки збудники туберкульозу, але й атипові мікобактерії.
Крім цього, необхідно враховувати, що збудники туберкульозу постійно
циркулюють і серед диких тварин та птиці, і те, що існує велика
кількість факторів їх передачі, які забезпечують постійну підтримку
збудників в природі та створюють загрозу зараження сприйнятливих до
туберкульозу тварин, птиці та людей (Кассіч Ю.Я., 1997, Завгородній
А.І., 2003, Ткаченко О.О., 1999).

Разом із цим, в останні роки в багатьох благополучних щодо захворювання
на туберкульоз господарствах України нерідко виявляють реагуючих на
туберкулін тварин, у яких при діагностичному забої не знаходять
властивих туберкульозу уражень, а бактеріологічним дослідженням
біоматеріалу від таких тварин збудника туберкульозу не виділяють.

Дослідженнями багатьох вчених встановлено, що сенсибілізацію до
туберкуліну організму великої рогатої худоби можуть обумовлювати не
тільки

збудники туберкульозу, але і атипові мікобактерії (Кассіч Ю.Я., 1997,
2001, 2002, Бусол В.О., 2002, Ткаченко О.О., 2002).

За даними зарубіжних авторів, у благополучних щодо захворювання на
туберкульоз господарствах випадки виявлення неспецифічних реакцій на
туберкулін у тварин складають у США 10-50%, у Франції – 15-30%, у Латвії
– 35,8%, у Литві – 81,8-98,3%, в Естонії – 92-95,1%, у Росії – 8,9-79,4%
господарств (Мартма О.В., 1978, Кадочкін А.М., 1983, Шаров О.М., 1989,
Шкіль М.А., 1995, Бусол В.О., 2002).

Що стосується неспецифічних реакцій на туберкулін у тварин благополучних
господарств України, то ці питання залишаються не до кінця вивченими, а
методи диференціації специфічних і неспецифічних реакції на туберкулін
вимагають подальшого удосконалення.

Крім цього, в окремих господарствах реєструються випадки одночасного
перебування в організмі великої рогатої худоби збудника туберкульозу
бичачого виду та атипових мікобактерій. В такому випадку неправильне
трактування значення неспецифічних реакцій може призводити до
невиправданого забою тварин або сприяти поширенню туберкульозу.

Опубліковані дані свідчать про те, що захворювання великої рогатої
худоби на туберкульоз є гальмом для збільшення поголів’я та
продуктивності тварин, які утримуються в крупних та дрібних селянських
господарствах. Причинами розповсюдження цієї хвороби в окремих областях
в значній мірі є недостатня вивченість епізоотичної ситуації (Бакулов І.
А., 1954; Овдієнко М. П., 1969), обмеженість знань щодо природи
сенсибілізації худоби до туберкуліну мікобактеріями різної біологічної
активності та недостатня ефективність існуючих методів їх диференціації
(Кассіч Ю. Я., 1999), невизначеність причин повторного виникнення
захворювання на туберкульоз худоби в оздоровлених господарствах. (Кассіч
Ю. Я. та інші, 1981, 1982, 1999, 2002).

У зв’язку з цим надзвичайно актуальним є вирішення питання оздоровлення
неблагополучних щодо туберкульозу господарств, в яких сенсибілізація
організму тварин до туберкуліну одночасно зумовлена як збудником
туберкульозу, так і непатогенними для великої рогатої худоби атиповими
мікобактеріями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планами науково-дослідних робіт ІЕКВМ УААН за
завданнями: “Розробити ефективні методи профілактики та діагностики для
створення екологічно безпечної системи боротьби з туберкульозом
сільськогосподарських тварин” 1991-1995 рр. (номер державної реєстрації
UА01009823Р); “Визначити особливості патогенезу туберкульозу у тварин,
уражених мікобактеріями різної біологічної активності” 1996-2000 рр.
(номер

державної реєстрації 0197U000755); “Розробити систему заходів боротьби з
туберкульозом сільськогосподарських тварин в умовах реформування
тваринництва” 2001-2005 рр. (номер державної реєстрації 0101U001615) та
в лабораторіях державної ветеринарної медицини і в тваринницьких
господарствах України.

Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи було вивчення
епізоотичної ситуації щодо туберкульозу тварин та розробка методів і
систем діагностики для з’ясування природи реакцій на туберкулін у
великої рогатої худоби, що утримується в благополучних щодо туберкульозу
господарствах та причин повторного виникнення цієї хвороби в
оздоровлених господарствах.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

вивчити епізоотичну ситуацію з туберкульозу великої рогатої худоби в
господарствах України;

встановити причини повторного виникнення захворювання худоби на
туберкульоз в оздоровлених господарствах та розробити заходи його
запобігання;

визначити причини сенсибілізації організму тварин до туберкуліну та
вдосконалити методи диференціації алергічних реакцій, зумовлених
мікобактеріями різних видів;

виділити культури мікобактерій від реагуючих на туберкулін тварин та
визначити їх видову належність;

вивчити можливість оздоровлення від туберкульозу стад ВРХ, уражених
збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованих до туберкуліну
атиповими мікобактеріями.

Об’єкт дослідження. Туберкульоз ВРХ.

Предмет дослідження. Епізоотологія туберкульозу, удосконалення
діагностики, заходів оздоровлення від туберкульозу тварин в
господарствах України.

Методи дослідження. При виконанні роботи використовували метод
ретроспективного епізоотологічного аналізу, клінічний, алергічний,
серологічний, патологоанатомічний і бактеріологічний методи досліджень.

Вірогідність отриманих результатів визначали статистичним методом
дослідження.

Наукова новизна. Епізоотологічним моніторингом визначено, що
туберкульозна інфекція серед великої рогатої худоби у післявоєнні роки
характеризувалась в різних регіонах України підвищенням або зменшенням
напруженості епізоотичного процесу і залежала від біологічних
властивостей мікобактерій, розповсюджених серед тварин та в об’єктах
зовнішнього середовища, економічних умов, а також якості проведених
профілактичних та оздоровчих заходів.

Показано, що до 1973 року від ураженої ВРХ виділяли лише збудники
туберкульозу бичачого, людського та пташиного видів, проте у
1974 році із

біоматеріалу від худоби, яка реагувала на туберкулін, виділено 17
культур атипових мікобактерій, у 1990 році – 1569 культур, у 2003 році –
275 культур, які не зумовлювали захворювання на туберкульоз у ВРХ, але
викликали сенсибілізацію організму до туберкуліну для ссавців.

Встановлено, що причинами повторного захворювання на туберкульоз худоби
в оздоровлених стадах були:

наявність в оздоровленому стаді анергічних до туберкуліну для ссавців
хворих тварин;

присутність в оздоровлених господарствах тварин, уражених збудником
туберкульозу, занесення його у стадо хворими тваринами, людьми,
незнезараженим молоком, відвійками, а також збереження збудника в
об’єктах зовнішнього середовища, внаслідок неякісного проведення
заключних оздоровчих заходів.

Визначено доцільність застосування серологічних методів (РЗК) для
виявлення анергічних до туберкуліну тварин у господарствах, що
оздоровляються від туберкульозу.

Розроблені заходи оздоровлення від туберкульозу стад великої рогатої
худоби одночасно ураженої збудником туберкульозу та сенсибілізованої до
туберкуліну атиповими мікобактеріями.

Встановлено, що на заключному етапі оздоровлення гуртів великої рогатої
худоби від туберкульозу у реагуючих на туберкулін тварин, при
відсутності в органах і тканинах характерних для туберкульозу уражень та
негативних результатів бактеріологічних досліджень, для визначення
природи реакцій на туберкулін доцільно застосовувати серологічні методи
досліджень.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених
досліджень використано при розробці:

Заходів щодо оздоровлення стад ВРХ з повторним захворюванням на
туберкульоз;

Методичних рекомендацій з визначення природи реакцій на туберкулін у ВРХ
господарств, благополучних щодо туберкульозу, і встановлення видової
належності культур мікобактерій;

Заходів з оздоровлення від туберкульозу ВРХ, ураженої збудником
туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими
мікобактеріями.

Перелічені розробки розглянуті та затверджені науково-технічною радою
Державного департаменту ветеринарної медицини України (1996-2003 рр.).

Одержані дані використані при розробці нової “Інструкції щодо заходів з
профілактики та боротьби з туберкульозом тварин” (2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Особисто проведено ретроспективний аналіз
епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ в Україні та результатів
досліджень худоби на туберкульоз у господарствах, де тварини були
уражені тільки одним збудником туберкульозу або одночасно збудником
туберкульозу і атиповими мікобактеріями, виконано аналітичну обробку та
узагальнення отриманих результатів.

Досліди з вивчення причин повторного виникнення захворювання на
туберкульоз в оздоровлених господарствах та розробки заходів щодо його
запобігання, визначення природи реакцій на туберкулін у худоби
господарств, благополучних щодо захворювання на туберкульоз, а також
розробка заходів оздоровлення від туберкульозу ВРХ, одночасно ураженої
збудником туберкульозу і сенсибілізованої до туберкуліну атиповими
мікобактеріями, та ідентифікацію культур мікобактерій виконано разом із
співробітниками лабораторії вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН, а також
практичними спеціалістами ветеринарної медицини України.

Колегам, які допомагали у вирішенні поставлених завдань, висловлюю
велику подяку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені
на засіданнях Вченої Ради ІЕКВМ УААН, на науково–практичних конференціях
“Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (м. Харків, ІЕКВМ
УААН, 1999 р.), “ІЕКВМ – 80 років на передовому рубежі ветеринарної
науки” (м. Харків, ІЕКВМ, 2002 р.), на Парламентських слуханнях на тему
“Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання” (м. Київ,
Верховна Рада України, травень 2003 р.) та міжнародній
науково–практичній конференції “Современные проблемы диагностики и
профилактики туберкулеза животных” (м. Москва, Всеросійський
науково–дослідний інститут експериментальної ветеринарії, 2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових праць у
фахових виданнях, із них 1 робота опублікована самостійно здобувачем.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 118 сторінках
комп’ютерного друку і складається з вступу та розділів: огляду
літератури, матеріалів та методів, власних досліджень, обговорення
отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Роботу ілюстровано 9 таблицями та 7 рисунками. Список використаних
джерел включає 191 джерело, у тому числі 47 – іноземних авторів.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалась у 1985–2003 роках в лабораторії вивчення
туберкульозу Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної
медицини УААН, Державних обласних лабораторіях ветеринарної медицини
України та у господарствах Луганської, Київської, Харківської,
Запорізької, Вінницької, Хмельницької, Сумської та Житомирської
областей.

Розповсюдження туберкульозу серед великої рогатої худоби в
господарствах України у період з 1947–1966 та 1967–2003 роки вивчали на
підставі аналізу і узагальнення звітних даних Державного департаменту
ветеринарної медицини Міністерства АПК України. Відомості про виділення
культур мікобактерій із патологічного матеріалу від хворої на
туберкульоз

великої рогатої худоби в господарствах України, одержані від Державної
лабораторії ветеринарної медицини Міністерства агропромислового
комплексу України. Крім цього, в роботі використовували звітні дані
лабораторій ветеринарної медицини та обласних станцій по боротьбі з
хворобами тварин.

Власні результати досліджень отримані в спеціальних лабораторних,
виробничих дослідах та в умовах господарств.

Дослідження великої рогатої худоби на туберкульоз проводили у 24
господарствах на 26579 головах благополучної та на 3398 головах
неблагополучної щодо захворювання на туберкульоз ВРХ.

З метою визначення у ВРХ природи реакцій на туберкулін використовували
комплекс діагностичних досліджень на туберкульоз, який включав
епізоотологічний, алергічний, серологічний, патологоанатомічний і
бактеріологічний методи досліджень.

Алергічне дослідження ВРХ проводили згідно з “Настановами по
використанню туберкулінів для алергічної діагностики туберкульозу у
ссавців та птиці”, затверджених ГУВ МСГ СРСР у 1978 та у 1996 році
Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України
та “Настановою по проведенню симультанної алергічної проби з
використанням туберкуліну і комплексного алергену із атипових
мікобактерій (КАМ) при діагностиці туберкульозу у тварин”, затвердженою
Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства
СРСР 4 липня 1980 року.

Сироватку крові від реагуючих на туберкулін тварин досліджували в
реакції зв’язування комплементу (РЗК) згідно з “Настановою по постановці
і обліку реакції зв’язування комплементу (РЗК) при діагностиці
туберкульозу у тварин”, затвердженою Головним управлінням ветеринарії
Міністерства сільського господарства СРСР 15 серпня 1978 року.

Бактеріологічне дослідження проб матеріалу, відібраного від реагуючої
на туберкулін великої рогатої худоби, проводили згідно з “Методичними
рекомендаціями по діагностиці туберкульозу тварин”, затвердженими
Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства
СРСР 11 лютого 1976 року та “Настановою по діагностиці туберкульозу
тварин та птиці”, затвердженою Державним департаментом ветеринарної
медицини Міністерства АПК України 26 травня 1994 року.

У 17 культур мікобактерій, виділених від реагуючих на туберкулін
тварин, вивчали такі основні властивості:

швидкість і характер росту на середовищі Левенштейна-Йєнсена та
середовищі для культивування мікобактерій при температурах 25°, 37°,
45°С;

характеристику колоній (розмір, форму, консистенцію, характер поверхні);

тінкторіальні властивості;

здатність утворювати пігмент на світлі та в темряві за методом Кивіса
G.P. (1973);

стійкість до 5% хлористого натрію за методом Kestle D. et al. (1967);

каталазну активність за методом Middlebrook C. (1954);

реакцію редукції телуріту калію за методом Kilburn J. et al. (1969);

реакцію гідролізу твін-80 за методом Wayne L.G. (1962);

амідазну активність за методом Taequet et al. (1967) в модифікації
Ільїної Т. Б. (1981).

Видову належність 17 культур мікобактерій, виділених із діагностичного
матеріалу, визначали в лабораторії вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН
згідно із розробленою нами схемою ідентифікації культур мікобактерій.

При вивченні культуральних, морфологічних, тінкторіальних і біохімічних
властивостей у культур мікобактерій, виділених із діагностичного
матеріалу та при їх ідентифікації, в якості контролю використовували
референтні штами збудника туберкульозу бичачого виду штам М. Vallee, а
також штами атипових мікобактерій, із колекції культур лабораторії
вивчення туберкульозу ІЕКВМ УААН (M. scrofulaceum, M. intracellularae,
M. avium, M. gordonae, M. smegmatis, M. phlei, M. fortuitum, M. vaccae,
M. flavescens, M. dierngoferi).

Біологічні властивості виділених культур мікобактерій вивчали у дослідах
на 52 морських свинках і 14 кролях.

Досліджувані культури мікобактерій вводили морським свинкам підшкірно, а
кролям – внутрішньовенно в дозі 1 мг вологої бактерійної маси в 1 см3
стерильного фізіологічного розчину. Через 30-90 діб після зараження
тварин досліджували алергічним методом на туберкульоз. Облік реакцій на
туберкулін і КАМ проводили через 36 годин після введення алергенів.

Вивчення можливості оздоровлення ВРХ, ураженої збудником туберкульозу та
одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями,
вивчали у двох господарствах Луганської та Київської областей на 4757
головах худоби шляхом застосування епізоотологічного, клінічного,
алергічного, серологічного, патологоанатомічного та бактеріологічного
методів досліджень на туберкульоз.

Отримані в експериментах дані піддавали статистичній обробці за методом
Ст’юдента-Фішера, а також за допомогою методу критерію знаків Z (Ашмарін
І. Г., Воробйов О. О., 1962, Лакін Г. Ф., 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Стан епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ та заходи боротьби з
ним в господарствах України. Аналіз документів та епізоотичної ситуації
показав, що система боротьби з туберкульозом ВРХ в
Україні

ґрунтується на виконанні організаційно–господарських та спеціальних
ветеринарно–санітарних заходів, які спрямовані на забезпечення розриву
ланок епізоотичного ланцюга у неблагополучному щодо туберкульозу стаді.

Існуючі нормативні документи щодо боротьби з туберкульозом тварин
забезпечують здійснення профілактики в благополучних та ліквідацію
захворювання у неблагополучних господарствах. Проте епізоотична ситуація
з туберкульозу у післявоєнні роки була нестабільною. Вона залежала від
епізоотологічних та економічних факторів.

В післявоєнні роки накопичення збудника туберкульозу відбулось в
результаті неможливості повноцінної реалізації заходів профілактики
хвороби та внаслідок завозу по репарації з Німеччини хворої
туберкульозом худоби. Ці причини і призвели до того, що у 1951 році
кількість неблагополучних по туберкульозу господарств досягла 3812.
Складність перебігу в них епізоотичного процесу зумовлювалась тим, що
майже в кожному господарстві утримувалось хворе поголів’я. Перепоною до
здачі його на забій були економічні негаразди післявоєнних років,
зумовлені дефіцитом продуктів харчування.

Єдиною можливістю припинити розповсюдження збудника хвороби була
організація в таких господарствах туберкульозних ізоляторів, що і було
здійснено у 1962 році. В подальші 24 роки їх існування були вжиті заходи
щодо вилучення з них тварин з відкритою формою хвороби та знешкодження
збудника у молоці і довкіллі.

Реалізовані заходи сприяли покращенню епізоотичної ситуації щодо
туберкульозу ВРХ. Доказом тому було зменшення кількості неблагополучних
господарств з 1840, що були через чотири роки після створення
ізоляторів, до 724-х в останньому 1986 році їх існування.

Проте в подальшому відчутного зменшення кількості неблагополучних щодо
туберкульозу господарств в країні не відбувалось. Причиною тому стала
контамінація тварин атиповими мікобактеріями, які при надходженні в
організм тварин зумовлювали сенсибілізацію його до туберкуліну, але не
викликали захворювання в стаді, тобто не призводили до розвитку
епізоотичного процесу. За цих обставин виникли ускладнення контролю
благополуччя ВРХ щодо туберкульозу та труднощі встановлення діагнозу на
захворювання.

Для вирішення цих проблем у 1966, 1974 та 1975 рр. видано ряд
нормативних документів. Проте і ці заходи не сприяли покращенню
епізоотичної ситуації. Так, кількість неблагополучних господарств,
зареєстрованих в країні, у 1976 році зросла до 1883.

Поряд з цим треба було визначити причини повторного спалаху захворювання
на туберкульоз ВРХ в оздоровлених господарствах.

Крім цього надзвичайно важливим було вивчити можливість оздоровлення
неблагополучних стад, в яких тварини одночасно були уражені

збудником туберкульозу та сенсибілізовані до туберкуліну непатогенними
мікобактеріями.

Вивчення причин повторного спалаху туберкульозу в оздоровлених стадах. І
дотепер немає чіткого розмежування господарств, в яких повторне
виникнення захворювання на туберкульоз може бути наслідком відновлення
захворювання за рахунок анергічних до туберкуліну хворих туберкульозом
тварин, які залишились в стаді, або результатом зараження тварин M.
bovis, що зберігався у довкіллі або був повторно занесений у
господарства з хворими тваринами, а також контамінованими відвійками,
кормами, молоком та іншим шляхом. Від визначення цих епізоотологічних
особливостей залежить спрямованість заходів боротьби з туберкульозом ВРХ
при повторних його спалахах.

Для розв’язання поставлених питань були проведені дослідження в трьох
областях України. В 38 (13,7%) із 276 оздоровлених господарств вивчали
причини повторного захворювання худоби на туберкульоз. Результати цих
досліджень наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати вивчення причин повторного захворювання худоби на туберкульоз
у 38 господарствах

Кількість господарств, (%) Причини повторного захворювання худоби

2 (5,3%) Хвора на туберкульоз худоба, яка була в стані анергії до
туберкуліну.

27 (71%) Не знешкоджений збудник туберкульозу, що залишився на фермі в
довкіллі внаслідок неякісного виконання заключних оздоровчих заходів.

6 (15,8%) Збудника туберкульозу занесено хворою худобою, яка без
належного контролю придбана для комплектування стада, а також
відвійками, які без попередньої пастеризації використані для випоювання
телят.

3 (7,9%) Хворі на туберкульоз люди.

Як видно з даних таблиці, повторне захворювання в 5,3% оздоровлених
господарствах виникло внаслідок знаходження в стаді анергічних до
туберкуліну тварин. У 71% оздоровлених господарствах причиною повторного
спалаху туберкульозу став не знешкоджений збудник туберкульозу, що
залишився на фермі внаслідок неякісного виконання заключних оздоровчих
заходів. В 15,8% господарств повторне захворювання худоби виникло
внаслідок недостатнього контролю епізоотичної ситуації, в результаті
чого збудник було занесено хворою худобою, закупленими на
молокопереробних підприємствах контамінованими відвійками, які були
використані для годівлі

телят, а у 7,9% господарств причиною повторного захворювання були хворі
туберкульозом люди. В інших 236 (85,5%) оголошених благополучними
господарствах, завдяки ретельно проведеним заключним оздоровчим заходам,
забезпечено стійке благополуччя стад з туберкульозу.

Приведені матеріали свідчать про те, що в 5,3% господарств, в яких
джерелом інфекції були хворі тварини анергічні до туберкуліну,
оздоровлення слід проводити шляхом повної заміни неблагополучного
поголів’я здоровим. У господарствах, де захворювання виникло через
повторне занесення (71%) збудника хворими тваринами, людьми,
незнезараженими молочними продуктами, кормами, необхідно якісно і в
повному обсязі проводити профілактичні та заключні оздоровчі заходи.

Розробка методу диференціації у ВРХ реакцій на туберкулін, зумовлених
патогенними та непатогенними мікобактеріями. Результати аналізу
епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ в господарствах України
спонукали до розробки методу визначення природи реакцій на туберкулін у
тварин стад благополучних щодо цієї хвороби.

Жоден з окремо взятих існуючих методів діагностики не забезпечував
вирішення цього питання. Проте кожен з них створював додаткові
можливості для досягнення бажаної мети. В зв’язку з цим нами були
відібрані 5 господарств, в яких протягом 2-3 років виділяли реагуючих на
туберкулін тварин, але патологоанатомічними та бактеріологічними
дослідженнями причина таких реакцій не була з’ясована. Для диференціації
специфічних від неспецифічних реакцій на туберкулін в цих господарствах
застосували комплексний метод досліджень.

Так, при дослідженні 4689 голів ВРХ у цих господарствах в симультанній
алергічній пробі було виявлено 308 корів, що реагували на туберкулін для
ссавців та КАМ.

При цьому визначено, що реакції на туберкулін для ссавців були більше
виражені лише у тварин одного господарства, а у 4-х господарствах
реакції були більше виражені на КАМ.

b

d

r

?

i

?

®

O

EH

,

d

f

h

j

l

n

p

r

?

?$??

®

O

;

?

1?

AE)

@

????u?cO?*oONU?

?$?еріалу, відібраного від забитих тварин, було виділено 6 культур M.
bovis з 1 господарства та 11 культур атипових мікобактерій видів: M.
avium, M. smegmatis, M. fortuitum, M. phlei та M. vaccae – з 4
господарств.

Таким чином, застосований нами комплексний метод діагностичних
досліджень дозволив визначити епізоотичну ситуацію з
туберкульозу у

господарствах і встановити причину реакцій на туберкулін у великої
рогатої худоби за короткий термін. Проведені дослідження дозволили
розробити ,,Методичні рекомендації з визначення природи реакцій на
туберкулін у великої рогатої худоби господарств, благополучних щодо
туберкульозу і встановлення видової належності культур мікобактерій”. У
подальшому вони були використані для визначення природи реакцій на
туберкулін у ВРХ благополучних щодо захворювання на туберкульоз
господарств 7 областей України. До впровадження розроблених нами
“Методичних рекомендацій” в цих господарствах визначення природи реакцій
на туберкулін тривало від 7 до 84 місяців. За цей час в них з метою
діагностики забито 2573 голови сенсибілізованих до туберкуліну тварин.
Лише за рахунок цього економічні втрати склали 257300 гривень.

В процесі впровадження “Методичних рекомендацій”, термін застосування
яких продовжувався від 1 до 6–ти місяців, в досліджених стадах виділено
1395 корів, реагуючих на туберкулін. Встановлено, що причиною
сенсибілізації тварин до туберкуліну були непатогенні для ВРХ атипові
мікобактерії, що послужило підставою для спростування у досліджуваних
тварин діагнозу на туберкульоз. Тварини, що реагували на туберкулін
залишались в загальному стаді.

Таким чином, завдяки застосуванню цих заходів сума попереджених
економічних втрат в цих господарствах становила 1780 тис. гривень. Слід
сказати, що і зараз ВРХ цих господарств залишається благополучною щодо
захворювання на туберкульоз.

Приведені факти свідчать про те, що існуючі нормативні документи
потребують деяких змін. При визначенні епізоотичної ситуації щодо
туберкульозу слід користуватись запропонованими нами “Методичними
рекомендаціями з визначення природи реакцій на туберкулін у великої
рогатої худоби господарств, благополучних щодо туберкульозу і
встановлення видової належності культур мікобактерій”.

Розробка заходів щодо оздоровлення від туберкульозу стад ВРХ, ураженої
збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до туберкуліну
атиповими мікобактеріями. З 1974 року кількість культур атипових
мікобактерій в порівнянні з культурами мікобактерій туберкульозу,
виділених в країні від ВРХ, мала тенденцію до зростання. Так, у 1974
році їх було 2,0%, через десять років (1984) – 15,2%, у 1994 році –
68,9%, а у 2003 році – 82,6%. Складалось враження, що ці мікроорганізми
можуть перебувати не лише в організмі здорової, але і в організмі
ураженої збудником туберкульозу худоби. І якщо це так, то нормативи
профілактики цієї хвороби в благополучних та ліквідація її в стадах
неблагополучних щодо захворювання на туберкульоз мусять зазнати певних
вдосконалень та корекції.

Правомірність такої думки була підтверджена даними аналізу епізоотичної
ситуації щодо цієї хвороби в АТОВ “Степове” Луганської області, в якому
за 55 місяців неблагополуччя при проведенні нами оздоровчих заходів
виділено і здано на забій 1203 голови хворої худоби. В перші три роки
неблагополуччя від забитих тварин виділяли лише культури збудника
туберкульозу бичачого виду. Завдяки впровадженню оздоровчих заходів, на
початку четвертого року неблагополуччя з матеріалу від забитих тварин,
що реагували на туберкулін, виділення збудника туберкульозу припинилось.
Проте від них в подальшому стали виділяти атипові мікобактерії.

Застосуванням комплексного методу досліджень худоби господарства
визначено, що у сенсибілізованих до туберкуліну тварин інтенсивність
реакцій на комплексний алерген з атипових мікобактерій (КАМ) була вищою
ніж на туберкулін для ссавців.

Результати досліджень були підставою до зняття карантинних обмежень на
туберкульоз, а тварин, які при контрольних дослідженнях реагували на
туберкулін, залишали в загальному стаді господарства.

Одержані дані свідчать, що в деяких неблагополучних на туберкульоз ВРХ
стадах поряд зі збудником M. bovis сенсибілізацію її до туберкуліну
зумовлюють непатогенні атипові мікобактерії. За таких обставин досягти
виконання вимог існуючих нормативних документів, а саме припинення у
всьому стаді виділення реагуючих на туберкулін тварин було неможливо. Як
і неможливо визначити межу припинення інфекційного процесу, зумовленого
збудником туберкульозу, та продовження сенсибілізації худоби атиповими
мікобактеріями. В такому випадку оздоровлення господарства здійснюють
лише шляхом повної заміни неблагополучного поголів’я здоровими
тваринами.

Застосуванням розроблених нами “Методичних рекомендацій” у господарстві
,,Степове’’ недоліки існуючої системи оздоровлення господарства були
усунені. Розмежування цих двох важливих питань, дозволило об’явити
поголів’я худоби господарства благополучним щодо захворювання на
туберкульоз. За 35 місяців, що минули після оздоровлення, комплексними
одинадцяттю дослідженнями виділено 488 корів, що реагували на
туберкулін. У 42-х таких тварин після забою змін властивих туберкульозу
не було встановлено, а бактеріологічним дослідженням проб матеріалу,
відібраного від 35 корів, у 13-ти випадках виділені культури атипових
мікобактерій видів M. phlei, M. vaccae i M. fortuitum. Інші реагуючі на
туберкулін корови утримувались в загальному стаді господарства, що
дозволило запобігти економічних втрат на суму 60900 гривень.

Таким чином доведено, що оздоровити худобу неблагополучного господарства
можливо навіть тоді, коли епізоотичний процес, зумовлений збудником
туберкульозу, припинився, а сенсибілізацію організму тварин до
туберкуліну продовжують викликати атипові мікобактерії.

Надалі була випробувана можливість оздоровлення господарств, в яких крім
збудника туберкульозу сенсибілізація тварин до туберкуліну була
обумовлена не тільки атиповими мікобактеріями, але й вакцинним штамом
мікобактерій. Дослідження проведені в державному племінному заводі
“Плосківський” Київської області, де серед 2028 голів ВРХ у січні 2001
року відбувся спалах туберкульозу. Кількість хворого поголів’я в ньому
становила 3,4 %.

З метою прискорення оздоровлення худоби господарства, доросле поголів’я
було щеплене препаратом ПКП–3, до складу якого входила жива культура
вакцинного штаму БЦЖ. Вже через 1–2 місяців після щеплення кількість
сенсибілізованих до туберкуліну тварин збільшилась до 55,8%. Серед
забитих 39 тварин зміни властиві туберкульозу знайдені у 8 голів.

Черговим третім – п’ятим дослідженнями на туберкульоз щепленого
поголів’я кількість тварин що реагували на туберкулін становила
24,6–58,3% від загального щепленого поголів’я господарства. В той же час
серед щепленої худоби вона сягала до 47,6%. Слід сказати, що у 20–ти
забитих тварин змін властивих туберкульозу не було. Проте з відібраного
матеріалу від трьох тварин виділені культури атипових мікобактерій.
Результати досліджень дали підставу до застосування в подальшому
діагностичних методів, передбачених згаданими “Методичними
рекомендаціями”.

Дослідженнями щеплених і нещеплених препаратом ПКП–3 тварин симультанною
алергічною пробою визначено, що інтенсивність реакцій на КАМ кожен раз у
них була у 2–11 раз вищою ніж на туберкулін для ссавців. У забитих
тварин туберкульозних уражень не було, а з відібраного від них проб
матеріалу виділяли лише культури атипових мікобактерій виду M. phlei.

Одержані дані дозволили, як і в АТОВ “Степове”, зняти з господарства
карантинні обмеження щодо туберкульозу. Подальшими двома черговими
комплексними дослідженнями худоби підтверджена правильність такого
рішення.

Таким чином, результати застосування комплексних досліджень тварин на
туберкульоз, передбачені розробленими нами “Методичними рекомендаціями”
показали, що оздоровлення худоби, ураженої збудником туберкульозу та
одночасно сенсибілізованої до туберкуліну атиповими мікобактеріями і
мікобактеріями вакцинного штаму БЦЖ, можливе навіть тоді, коли в стаді
не припинилось виділення тварин, що реагують на туберкулін. Контроль
благополуччя стада, як і в благополучному господарстві, слід проводити
двічі на рік шляхом застосування заходів, передбачених “Методичними
рекомендаціями”.

Матеріали досліджень, одержаних протягом семи років в АТОВ “Степове”, та
протягом трьох років в племзаводі “Плосківський”, дали підставу для
розробки “Заходів по оздоровленню від туберкульозу стад ВРХ ураженої
збудником туберкульозу та одночасно сенсибілізованої до
туберкуліну

непатогенними мікобактеріями”. Матеріали з обґрунтування цього документу
заслухані та затверджені для впровадження у виробництво Науково –
технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини України 12
грудня 2003 року, протокол № 1.

Завдяки впровадженню чинних і розроблених нами методів та заходів
боротьби з туберкульозом ВРХ кількість неблагополучних щодо туберкульозу
господарств в Україні значно зменшилась.

ВИСНОВКИ

Проведений епізоотологічний моніторинг дозволив встановити особливості
захворювання на туберкульоз великої рогатої худоби при різних системах
оздоровчих заходів впродовж 1951-2003 років. Визначено причини повторних
спалахів захворювання худоби на туберкульоз в оздоровлених
господарствах, розроблено і впроваджено комплексний метод діагностики,
який забезпечує диференціацію параалергічних реакцій на туберкулін,
спричинених непатогенними атиповими мікобактеріями, а також
запропоновано і впроваджено метод оздоровлення та подальшого контролю
стад худоби, ураженої збудником туберкульозу і сенсибілізованої
непатогенними атиповими мікобактеріями, що прискорило оздоровлення
господарств, скоротило економічні збитки та поліпшило загальну
епізоотичну ситуацію з туберкульозу в Україні.

Епізоотологічними особливостями туберкульозної інфекції є поширеність в
різних природнокліматичних зонах, висока сприйнятливість до M. bovis
тварин різновікових та статевих груп і стаціонарність. Найбільша
кількість неблагополучних пунктів щодо туберкульозу зареєстрована в
період з 1951 по 1976 рік, відповідно 1901 і 978. За період 1977-2003
рр., завдяки впровадженню нових широкомасштабних протиепізоотичних
заходів, кількість неблагополучних пунктів зменшилась з 743 до 29, а
захворюваність тварин відповідно з 0,56% до 0,1%.

За останні 30 років при дослідженні проб матеріалу від реагуючої на
туберкулін великої рогатої худоби збільшилась частка культур атипових
мікобактерій з 2,0% у 1974 р. до 82,6% у 2003 році від загальної
кількості виділених культур мікобактерій. Кількість ізольованих культур
M. bovis зменшилась з 94,1% до 15,8%, M. tuberculosis – з 2,6% до 0,3
%, а M. avium – з 1,2% до 1,0%.

Виникнення повторних спалахів захворювання на туберкульоз худоби
зумовлено в 5,3% господарств хворою худобою, що не реагувала на
туберкулін і залишалася у стаді; у 71% – внаслідок проведення неякісної
дезінфекції; у 15,8% – новим занесенням збудника хворими тваринами
і в 7,9% – хворими на туберкульоз людьми.

У неблагополучних щодо туберкульозу господарствах, в яких методом РЗК
виявляють 2,8% і більше хворих тварин, анергічних до туберкуліну,
оздоровлення необхідно проводити шляхом заміни поголів’я здоровим.

У благополучних щодо туберкульозу господарствах параалергічні реакції на
туберкулін зумовлюють непатогенні атипові мікобактерії M. smegmatis, M.
fortuitum, M. phlei, M. vaccae, M. avium, що ускладнює діагностичні та
оздоровчі заходи.

Для визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби
благополучних господарств запропоновано використовувати комплексний
метод діагностики (епізоотологічний, алергічний, патологоанатомічний та
бактеріологічний методи досліджень), який дозволяє підтвердити або
спростувати діагноз на туберкульоз протягом 60-90 діб.

У неблагополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах, де
худоба уражена збудником туберкульозу і сенсибілізована непатогенними
атиповими мікобактеріями, дослідження тварин після шестимісячного
контролю необхідно проводити комплексним методом.

Мікобактерії видів M. smegmatis, M. phlei, M. fortuitum, M. vaccae, M.
avium є непатогенними для великої рогатої худоби. Стада великої рогатої
худоби, де реакції на туберкулін обумовлені непатогенними атиповими
мікобактеріями, слід вважати благополучними щодо туберкульозу.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Поширення мікобактерій різних видів у господарствах України / Ю. Кассіч,
А. Завгородній, М. Павленко, В. Горжеєв, В. Манченко // Ветеринарна
медицина України. – 1996. – № 8. – С. 26–27.

Дисертант зібрав і провів аналіз звітної інформації про поширення
мікобактерій.

Епізоотичне значення видів мікобактерій, виділених в господарствах
України / Ю. Кассіч, А. Завгородній, П. Тіхонов, В. Горжеєв, М.
Павленко, В. Манченко // Ветеринарна медицина України. – 1996. – №
9. – С. 24 – 25.

Дисертант визначив епізоотичне значення різних видів мікобактерій.

Шляхи поліпшення епізоотичного стану щодо туберкульозу великої рогатої
худоби в господарствах України / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Горжеєв,
М. Зелінський, В. Манченко, М. Павленко, С. Долецький, А. Мазурок //
Ветеринарна медицина України. – 1997. — № 3. — С. 21 – 23.

Дисертант визначив шляхи поліпшення епізоотичного стану щодо
туберкульозу ВРХ.

Антигенна спорідненість видів мікобактерій та її значення для
діагностики туберкульозу / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Горжеєв, В.
Манченко, М. Павленко, З. Троценко // Ветеринарна медицина України. –
1997. – № 10. – С. 16 – 17.

Дисертант з’ясував значення антигенної спорідненості видів мікобактерій
при алергічній діагностиці туберкульозу.

Методичні рекомендації з визначення природи реакцій на туберкулін у
великої рогатої худоби господарств благополучних щодо туберкульозу і
встановлення видової належності культур мікобактерій / Ю. Кассіч, В.
Бабкін, А. Завгородній, В. Горжеєв, А. Борзяк, М. Павленко, В. Манченко
// Ветеринарна медицина України. – 1997. — № 12. – С. 32 – 38.

Дисертант запропонував застосування симультанної алергічної проби в
комплексі методів дослідження ВРХ на туберкульоз.

Зупинити поширення туберкульозу / Ю.Я. Кассіч, В.Ф. Бабкін, А.І.
Завгородній, В.М. Горжеєв // Ветеринарна медицина: Міжвід. тематич.
наук. зб. – Х. – 1998. — № 74. – С. 3 – 9.

Дисертант дав оцінку існуючої епізоотичної ситуації щодо туберкульозу
ВРХ та обгрунтував доцільність активної дії в боротьбі з хворобою.

Науково – методичне забезпечення тваринництва України в боротьбі з
туберкульозом / Ю. Кассіч, В. Бабкін, А. Завгородній, С. Долецький, В.
Горжеєв, М. Павленко // Ветеринарна медицина України. – 1998. — № 4.
– С. 28 – 29.

Дисертант обґрунтував напрямки протиепізоотичних заходів для покращення
науково-методичного забезпечення боротьби з туберкульозом тварин.

Щодо вивчення туберкульозу тварин у господарствах України / Ю. Кассіч,
В. Бабкін, А. Завгородній, П. Достоєвський, В. Горжеєв, М. Павленко //
Ветеринарна медицина України. – 1998. — № 11–12. — С. 16 – 17.

Дисертант показав необхідність подальшого вдосконалення методу
алергічної діагностики туберкульозу тварин.

Достижения науки и практики в изучении туберкулеза животных / Ю.Я.
Кассич, В.Ф. Бабкин, А.И. Завгородний, П.П. Достоевский, В.М. Горжеев,
Н.С. Павленко // Ветеринария. – М. – 1998. – № 12. – С. 9 – 11.

Дисертант визначив місце алергічного методу в комплексі діагностичних
досліджень на туберкульоз.

Досягнення науки і практики в застосуванні методу алергічної
діагностики туберкульозу великої рогатої худоби / Ю. Кассіч, П. Фукс, А.
Завгородній, П. Вербицький, П. Достоєвський, В. Горжеєв, М. Павленко, В.
Прискока, С. Долецький, А. Ображей, М. Мандигра, М. Косенко //
Ветеринарна медицина України. – 1999. — № 9. – С. 18 – 20.

Дисертант дав оцінку алергічного методу діагностики худоби при
визначенні епізоотичної ситуації щодо туберкульозу ВРХ.

Щодо вирішення проблеми атипових мікобактерій у скотарстві України / Ю.
Кассіч, А. Завгородній, С. Негіпа, В. Білушко, П. Вербицький, В.
Горжеєв, М. Павленко, С. Долецький, В. Льоля, М. Часник // Ветеринарна
медицина України. – 1999. — № 11. – С. 14 – 16.

Дисертант обґрунтував напрямки досліджень з визначення проблеми атипових
мікобактерій у скотарстві.

Визначення природи реакцій на туберкулін у великої рогатої худоби шляхом
застосування симультанної алергічної проби / Ю. Кассіч, А. Завгородній,
В. Кассіч, П. Вербицький, В. Горжеєв, О. Кучерявенко, В. Льоля, В.
Яковлєв, С. Негіпа // Ветеринарна медицина України. – 2001. — № 5. – С.
14 – 15.

Дисертант провів аналіз результатів застосування симультанної алергічної
проби при вивченні епізоотичної ситуації по туберкульозу.

Реабілітаційні заходи у господарствах щодо туберкульозу великої рогатої
худоби / Ю. Кассіч, А. Завгородній, П. Вербицький, В. Горжеєв, О.
Кучерявенко, М. Ігнатов, В. Льоля, М. Часник, Г. Мінасян, В.
Гетьманський, П. Ігнатенко // Ветеринарна медицина України. – 2002. – №
1. – С. 13 – 14.

Дисертант дослідив особливості досліджень при оздоровленні
неблагополучних стад, де тварини заражені збудником туберкульозу та
одночасно сенсибілізовані до туберкуліну атиповими мікобактеріями.

Повторний спалах туберкульозу в оздоровленої худоби – це рецидив чи
реінфекція? Які ж причини їх виникнення? / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В.
Кассіч, В. Горжеєв, В. Льоля // Ветеринарна медицина України. – 2002. —
№ 8. — С. 33 – 34.

Дисертант визначив доцільність застосування методу повної заміни
неблагополучного поголів’я здоровим в стадах де відбувся рецидив
захворювання ВРХ на туберкульоз.

Епізоотичне спостереження – засіб прогнозування епізоотичної ситуації,
керування нею та вдосконалення заходів боротьби з туберкульозом / Ю.
Кассіч, А. Завгородній, В. Кассіч, П. Вербицький, В. Горжеєв, О.
Кучерявенко, М. Зелінський, М. Співак, Є. Резуненко, В. Льоля, М.
Павленко // Ветеринарна медицина України. – 2003. — № 3. – С. 15 – 17.

Дисертант визначив значення епізоотологічного обстеження для
вдосконалення методів боротьби з туберкульозом тварин.

Горжеєв В. М. Перспективи оздоровлення неблагополучних господарств
України від туберкульозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина
України. – 2003. — № 5. – С. 18 – 19.

17. Оздоровлення стад великої рогатої худоби, ураженої збудником
туберкульозу та водночас сенсибілізованої до туберкуліну непатогенними
мікобактеріями / Ю. Кассіч, А. Завгородній, В. Кассіч, В. Горжеєв, М.
Павленко, П. Онищенко, В. Наумчук, М. Ігнатов // Ветеринарна медицина
України. – 2004. — № 7. – С. 11-14.

Дисертант теоретично обґрунтував і виконав експерименти щодо
застосування нового методу боротьби з туберкульозом ВРХ.

Горжеєв В. М. Епізоотологічний моніторинг та удосконалення системи
боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби у господарствах України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за
спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. Інститут
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2005.

Проведеними дослідженнями показано, що на розвиток епізоотичного процесу
впливають епізоотологічні та економічні чинники.

За останні 30 років від реагуючої на туберкулін великої рогатої худоби
збільшилось виділення атипових мікобактерій, зокрема M. smegmatis, M.
fortuitum, M. phlei, M. vaccae та ін., до 86,2 % від загального числа
виділених мікобактерій, що значно ускладнює проведення діагностичних та
оздоровчих заходів, особливо в умовах повторного виникнення захворювання
на туберкульоз. Тому для визначення природи позитивних реакцій на
туберкулін у благополучних господарствах слід використовувати
комплексний метод діагностики, що дозволяє підтвердити або спростувати
діагноз на туберкульоз протягом 60-90 діб.

Важливе значення у системі заходів боротьби з туберкульозом мають
випадки повторного захворювання. Визначено, що у 5,3 % випадків причиною
повторних спалахів є анергія на туберкулін у хворих тварин; у 71 %
неблагополучних на туберкульоз господарствах хвороба виникає повторно
внаслідок неповного проведення комплексу заходів при оздоровленні стад і
у 15,8 % повторні спалахи зумовлені новим занесенням туберкульозного
збудника хворими тваринами або незнезараженими молочними продуктами. Для
виявлення тварин з анергією рекомендується застосовувати комплексне
дослідження тварин з використанням РЗК. У неблагополучних стадах, де
методом РЗК виявляють від 2,8 до 3,2 % хворих тварин, анергічних до
туберкуліну, оздоровлення стад слід проводити шляхом повної заміни
поголів’я здоровою худобою.

Вирішальне значення має застосування комплексного методу діагностики в
неблагополучних щодо туберкульозу господарствах, де худоба одночасно
уражена збудником туберкульозу і сенсибілізована до туберкуліну
атиповими або вакцинними штамами мікобактерій. Проведені господарчі
дослідження показали, що за допомогою комплексного методу їх можна
оздоровити від туберкульозу. Визначено, що стада ВРХ, де реакції на
туберкулін зумовлені атиповими мікобактеріями, слід вважати
благополучними щодо туберкульозу, а сенсибілізованих до туберкуліну
тварин – здоровими.

Ключові слова: епізоотологія, епізоотичний процес, туберкульоз,
мікобактерії патогенні та атипові, діагностика, профілактика,
оздоровлення.

Горжеев В. М. Эпизоотологический мониторинг и усовершенствование системы
борьбы с туберкулезом крупного рогатого скота в хозяйствах Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по
специальности 16.00.08 – эпизоотология и инфекционные болезни. Институт
экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков,
2005.

Проведенными исследованиями показано, что на развитие эпизоотического
процесса при туберкулёзе оказывают влияние эпизоотологические и
экономические факторы. За последние 30 лет от реагирующего на туберкулин
крупного рогатого скота уменьшилось выделение M. bovis с 94,1 % в 1974
году до 15,8 % в 2003 году, M. tuberculosis соответственно с 2,6 % до
0,3 %, а M. avium – с 1,2 % до 1,0 %. При этом увеличилось выделение
атипичных микобактерий, в частности M. smegmatis, M. fortuitum, M.
phlei, M. vaccae и др., до 82,6 % от числа выявленных микобактерий, что
значительно усложняет проведение диагностических и оздоровительных
мероприятий, особенно в условиях повторного возникновения заболевания
туберкулёзом. В связи с этим для определения природы положительных
реакций на туберкулин в благополучных по заболеванию хозяйствах следует
использовать комплексный метод диагностики, который позволяет
подтвердить или опровергнуть диагноз на туберкулёз в течение 60-90
суток.

Важное значение в системе мероприятий по борьбе с туберкулёзом имеют
случаи повторного заболевания. Определено, что в 5,3 % случаев причиной
повторного заболевания является анергия к туберкулину у больных
животных, в 71 % туберкулёз возникает повторно вследствие неполного
осуществления комплекса мероприятий при оздоровлении стад, в 15,8 % он
обусловлен новым заносом возбудителя туберкулёза больными животными,
закупленными для комплектования стада из хозяйств с невыясненной
эпизоотической ситуацией по этому заболеванию, а также не обезвреженным
обратом из молокоперерабатывающих предприятий, который использовался для
выпойки телят и в 7,9 % случаев туберкулезная инфекция отмечалась в
результате заражения животных больными туберкулезом людьми. Для
выявления животных с анергией рекомендуется проводить комплексные
исследования с использованием РСК. В неблагополучных стадах, где методом
РСК выявляют от 2,8 до 3,2 % больных животных, анергичных к туберкулину,
оздоровление стад необходимо проводить путём полной замены поголовья
здоровым крупным рогатым скотом.

Решающее значение имеет применение комплексного метода диагностики в
неблагополучных по туберкулёзу хозяйствах, где скот одновременно поражён
возбудителем туберкулёза и сенсибилизирован к туберкулину атипичными
микобактериями или вакцинными штаммами

микобактерий. Исследования, проведенные в крупных хозяйствах показали,
что с помощью комплексного метода их можно оздоровить от туберкулёза.
Признано, что стада КРС, где реакция на туберкулин обусловлена
атипичными микобактериями, следует считать благополучными по
туберкулёзу, а сенсибилизированных к туберкулину животных – здоровыми.

Ключевые слова: эпизоотология, эпизоотический процес, туберкулез,
микобактерии патогенные и атипичные, диагностика, профилактика,
оздоровление.

Gorzheyev V. M. Epizootological monitoring and improvement of system of
struggle against cattle tuberculosis in farms of Ukraine.

The dissertation for the academic degree of Candidate of Veterinary
Sciences, specialty 16.00.08 – Epizootology and infections diseases. The
Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine of UAAS,
Kharkov, 2005.

It was shown by carried out investigations that biological and
economical factors influenced on the development of epizootic process at
tuberculosis. During last 30 years it was increased of atypical
mycobacterium isolation, in particular M. smegmatis, M. fortuitum, M.
phlei, M. vaccae and others, from tuberculosis reactive cattle (till
82,6 % of exposed mycobacterium). It significantly complicates the
conduction of diagnostically and sanitary measures, especially under the
repeated occurrence of tuberculosis conditions. In connection with it,
complex method of diagnostic is necessary to be used for determined of
positive reaction nature on tuberculin in free of tuberculosis farms.
This method allows confirming or disproving of diagnosis on tuberculosis
during 60-90 days.

Repeated disease case has an importance in system of control measures
against tuberculosis. It was determined that in 5,3 % of cases anergy to
tuberculin at sick animals is cause of repeated disease; in 71 % of
cases – tuberculosis repeatedly occurred because of incomplete
realization of measure complex at herd sanitation; and in 15,8 % of
cases – it caused by new entering of pathogen. For determining of
animals with anergy it is recommended to conduct of complex research
using reaction of complement binding. In unsafe herds, where 2,8-3,25 %
of sick animals anerged to tuberculin have positive reacted in test of
complement binding, herd sanitation is necessary to be carried out by
complete substitution of livestock for healthy cattle.

Application of complex diagnostic method in unsafe farms, where cattle
simultaneously affected by agent of tuberculosis and sensibilized by
atypical mycobacterium or vaccine mycobacterium strains to tuberculin
has a decisive importance. Conducted in farms investigations showed that
it is possible to sanitize these farms using complex method. It was
acknowledged that cattle herds, where reaction on tuberculin caused by
atypical mycobacterium, are safe, and animals sensibilized to tuberculin
– are healthy.

Key words: epizootology, epizootic process, tuberculosis, pathogenic and
atypical mycobacterium, diagnostic, prophylaxis, sanitation.

Підписано до друку 08.04. 2005 р. Формат 60*90/16.

Друк офсет. Папір офсет. Гарнітура Times NR Cyr.

Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим.

Надруковано в АТЗТ “САММІТ-Харків”

Св-во ДК № 133 від 01.08.2000 р.

61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 86. Тел. 7142-620

Похожие записи