.

Епідеміологічна характеристика ротавірусної інфекції та шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 3634
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

КРАКОВИЧ АНЖЕЛА ВАСИЛІВНА

УДК:616.98-036.22-084:578.823.91:615.371(477)

Епідеміологічна характеристика ротавірусної інфекції та шляхи
удосконалення епідеміологічного нагляду

14.02.02 – епідеміологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського АМН України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Задорожна Вікторія Іванівна,

завідувач лабораторії поліомієліту та інших ентеровірусних

інфекцій, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського АМН України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Зарицький Анатолій Мінович,

завідувач лабораторії кишкових інфекцій з групами

вібріозів та паразитології,

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ім. Л.В. Громашевського АМН України

доктор медичних наук

Колеснікова Ірина Павлівна,

завідувач кафедри епідеміології,

Національний медичний університет

ім. акад. О.О. Богомольця

Провідна установа:

Національна медична академія післядипломної
освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра
мікробіології та

епідеміології, м. Київ

Захист відбудеться „ 06 „ червня 2006 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д-26.614.02 при Інституті епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ,
вул. М. Амосова, 5)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ,
вул. М. Амосова, 5)

Автореферат розісланий „ 4 ” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук С.І. Доан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними ВООЗ в окремі роки у світі реєструється
понад 275 млн. випадків діарейних захворювань. Розповсюдженість кишкових
інфекцій залежить від рівня розвитку країни, у тому числі
соціально-економічних чинників, стану охорони здоров’я та навколишнього
середовища тощо.

Серед гострих кишкових інфекцій (ГКІ) значне місце посідає ротавірусний
ентерит. Щорічно на ротавірусну інфекцію (РВІ) хворіють близько 125 млн.
осіб, серед яких до 900 тис. помирають (Дзюблик І.В. із співавт., 2004).
З даною нозологічною формою пов’язано близько 2 млн. госпіталізацій, з
яких 223 тис. у промислово розвинених країнах (Itzler R.F., Vesikari
T. et al., 2005). Причиною високої захворюваності є широка циркуляція
ротавірусу (РВ), його стійкість до чинників довкілля, велика кількість
антигенних варіантів РВ, відсутність засобів специфічної профілактики.

РВІ в більшості країн Європи віднесено до першої десятки найбільш
небезпечних інфекційних хвороб поряд з ВІЛ- інфекцією/ СНІДом, гепатитом
С, туберкульозом (Дзюблик І.В. з співавт., 2004).

Враховуючи значну небезпеку РВІ, особливо для дітей перших років життя,
у ряді країн впроваджується специфічна профілактика.

В Україні майже половина випадків ГКІ (28381- 46134 щорічно)
залишається нерозшифрованою. Через відсутність досконалої системи
епідеміологічного нагляду неможливо визначити реальну картину щодо
епідемічної ситуації з РВІ. Оскільки на підставі клінічних проявів
етіологічний діагноз встановити важко, а проведення вірусологічного
обстеження не віднесено до обов’язкових, більшість випадків РВІ
залишаються без етіологічного підтвердження і не потрапляють до звітних
форм. Це не дає змоги визначити епідеміологічні особливості та ускладнює
впровадження в систему охорони здоров’я адекватних профілактичних та
протиепідемічних заходів, унеможливлює попередження зростаючого числа
спалахів РВІ у країні.

Таким чином, в Україні існує нагальна необхідність оцінки реальної
епідемічної ситуації, аналізу проявів епідемічного процесу та
удосконалення системи епідеміологічного нагляду за РВІ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане
дослідження виконано згідно з плановими науково – дослідними роботами
лабораторії поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій Інституту
епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН
України № держреєстрації 0103U000100 „Розробити науково–обґрунтовану
систему скринінгу тестування найбільш поширених інфекцій в
Україні”,

№ держреєстрації 0101U002002330 „Еволюція епідемічного процесу
ентеровірусних інфекцій”.

Мета роботи. На підставі вивчення закономірностей епідемічного процесу
ротавірусної інфекції удосконалити систему епідеміологічного нагляду.

Задачі роботи:

1. Провести аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності на
ротавірусну інфекцію, розподілу захворюваності за віковими групами,
визначити „групи ризику” щодо цієї інфекції.

2. Установити можливий корелятивний зв’язок між епідеміологічними
характеристиками ротавірусного ентериту та гастроентериту невстановленої
етіології (ГЕКНЕ).

3. На моделі м.Києва встановити питому вагу ротавірусних ентеритів серед
випадків гострих кишкових інфекцій.

4. Оцінити інтенсивність циркуляції ротавірусів серед здорового
населення та в об’єктах довкілля.

5. Удосконалити систему епідеміологічного нагляду за ротавірусною
інфекцією.

Об’єкт дослідження. Епідемічний процес ротавірусної інфекції,
епідемічний процес гастроентериту невстановленої етіології.

Предмет дослідження. Захворюваність на РВІ, захворюваність на ГЕКНЕ,
спалахи РВІ, медична документація захворілих дітей, акти обстеження
об’єктів, на яких зареєстровані спалахи РВІ, статистичні форми,
затверджені наказом Держкомстату України від 01.09.1999 р. № 299: № 1 –
місячна та № 2 – річна, галузева звітність Київської міської СЕС (форма
– 40), журнали обліку вірусологічної лабораторії Київської міської
санітарно – епідеміологічної станції (СЕС) з результатами
вірусологічного дослідження матеріалу від хворих на ГКІ, здорових осіб
та об’єктів довкілля.

Методи дослідження При виконанні роботи використані епідеміологічні,
вірусологічні, санітарно – вірусологічні та статистичні методи
дослідження.

Із застосуванням епідеміологічних методів вивчено особливості проявів
епідемічного процесу РВІ, проведено порівняльний аналіз захворюваності
на РВІ та ГЕКНЕ, проаналізовано два спалахи РВІ в м. Києві, оцінено
ефективність діючої системи епідеміологічного нагляду.

Із застосуванням вірусологічних методів (реакція непрямої гемаглютинації
(РНГА), ІФА, латексний аглютинаційний тест) проведено дослідження щодо
виявлення антигену РВ в матеріалі від хворих на ГКІ, здорових дітей,
персоналу дитячих дошкільних закладів (ДДЗ) та підприємств, з продукцією
яких було пов’язано спалахи, осіб, контактних з хворими в домашніх
осередках. Санітарно-вірусологічним методом досліджено проби з об’єктів
довкілля (вода питна, відкритих водойм та стічна, харчові продукти,
змиви з пакувальної тари).

Статистичний метод використовувався на всіх етапах роботи для обробки
результатів дослідження, визначення вірогідності отриманих даних,
наявності та ступеню корелятивного зв’язку.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проаналізовано
та оцінено епідемічну ситуацію з РВІ за 10 – річний період. Надано
характеристику епідемічного процесу РВІ. Визначено місце ротавірусного
ентериту в групі гастроентеритів (ГЕК) установленої етіології.

Показано, що багаторічна динаміка захворюваності на РВІ має тенденцію до
зростання з періодичними підйомами кожні 2 – 4 роки.

Встановлено зимово-весняну сезонність захворюваності з максимальними
показниками у березні та найбільшою вираженістю серед дітей вікової
групи до 2 років (індекс сезонності 2,43). Дану вікову групу визначено
„групою ризику” щодо цієї інфекції, до якої у першу чергу віднесено
дітей, що знаходяться на штучному вигодуванні.

Встановлено наявність прямого сильного корелятивного зв’язку між
захворюваністю на РВІ та ГЕКНЕ у зимово – весняний період (r = 0,79 ±
0,02) для вікової групи 0 – 2 років та корелятивного зв’язку середньої
сили для вікової групи 3 – 6 років (r = 0,68± 0,02).

Показано інтенсивну циркуляцію РВ серед здорових дітей ДДЗ, обстежених з
профілактичною метою, контактних осіб у домашніх вогнищах РВІ та у ДДЗ
(4,9%, 4,1% та 14,1 % відповідно), персоналу підприємств, з продукцією
яких було пов’язано спалахи (8,7% – 32,3%), що опосередковано свідчить
про активність прихованого епідемічного процесу РВІ.

Показано роль харчових продуктів як факторів передачі РВ. Доведено
низьку ефективність існуючих методів дослідження об’єктів довкілля.

На підставі аналізу спалахів РВІ показано, що працівники підприємств по
виготовленню молочної продукції можуть бути джерелом інфекції для дітей,
а фактором передачі збудника – готові продукти.

Визначено основні напрямки епідеміологічного нагляду за РВІ на сучасному
етапі розвитку епідемічного процесу.

Практичне значення одержаних результатів. З урахуванням особливостей
епідемічного процесу РВІ на сучасному етапі, запропоновано схему
епідеміологічного нагляду за РВІ, надано пропозиції щодо системи
реєстрації випадків ротавірусного ентериту та носіїв РВ.

Доведено необхідність широкого впровадження обстеження на РВ хворих з
ГКІ, у першу чергу дітей та декретованих контингентів дорослих, а також
розробки технологічних процесів на молокопереробних підприємствах, що
виключають ділянки із застосуванням ручної праці.

Отримані дані увійшли до тимчасових методичних рекомендацій
“Епідеміологія і профілактика ротавірусної інфекції”, які узгоджені
Начальником Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України
13.06.2003 р..

Результати роботи використовувались при проведенні організаційних,
профілактичних та протиепідемічних заходів у м. Києві в період сезонних
підйомів захворюваності на РВІ та при епідеміологічному розслідуванні
спалахів РВІ (2003, 2004 р.р.), при підготовці: Наказу Головного
управління охорони здоров’я та медичного забезпечення м. Києва № 260 від
21.05.04 р. „Про ліквідацію наслідків групового захворювання дітей”,
інформацій на засідання Надзвичайної протиепідемічної комісії та
оперативних нарад у Київській міській державній адміністрації (2003,
2004 р.р.), на колегії санітарно – епідеміологічної служби та управління
охорони здоров’я м.Києва (2003, 2004, 2005 р.р.), наради епідеміологів
та гігієністів, фахівців лікувально – профілактичних закладів м. Києва
(2003, 2004, 2005 р.р.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено особливості
епідемічного процесу РВІ за період 1995-2004 р.р. за даними щомісячних
та річних звітних форм по Україні, галузевої звітності Київської міської
СЕС. Проведено аналіз та порівняння основних характеристик РВІ та ГЕКНЕ
в м. Києві та Україні (1995 – 2004 р.р.).

За даними первинної документації вірусологічної лабораторії Київської
міської СЕС узагальнено результати досліджень матеріалу від 3940 хворих
на ГКІ в м. Києві у 1998-2000 р.р., 162 здорових дітей та персоналу ДДЗ,
117 контактних осіб, 435 проб об’єктів довкілля.

Автор безпосередньо брав участь у проведенні епідеміологічного
розслідування спалахів РВІ у м. Києві у 2003 р. та 2004 р.. Проведено
аналіз та узагальнення даних щодо віку хворих, клінічних проявів,
термінів та причин захворювання, результатів бактеріологічного та
вірусологічного дослідження матеріалу 623 хворих дітей ( 29 у 2003 р. та
594 у 2004 р.), 116 працівників (23 осіб молочної кухні у 2003 р. та 93
осіб, що працювали на ДКП „Молочна фабрика-кухня дитячого харчування №
1” у 2004 р. ), санітарно-вірусологічних досліджень 26 проб харчових
продуктів, 4 питної та 6 стічної води, 6 змивів з пакувального
матеріалу, результати бактеріологічних досліджень 220 проб харчових
продуктів, змивів з обладнання на мікроорганізми кишкової групи та
стафілокок тощо.

Самостійно узагальнено та проаналізовано матеріал, проведено його
статистичну обробку, сформульовано висновки та пропозиції.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
було висвітлено на: нараді з актуальних питань роботи епідеміологічних
відділів і вірусологічних лабораторій установ державної санепідслужби
МОЗ України (Дніпропетровськ, 2002), науково – практичній конференції і
пленумі Асоціації інфекціоністів України (Івано-Франковськ, 2003),
Київській міській науково – практичній конференції “Актуальні аспекти
ротавірусної інфекції на сучасному етапі” (Київ, 2003), міжнародій
конференції, присвяченій 10-річчю Академії медико – технічних наук
Російскої Федерації (Єреван, 2003), ХІV з’їзді мікробіологів,
епідеміологів та паразитологів України (Полтава, 2005), міському
семінарі з питань профілактики кишкових інфекцій (Київ, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації представлені у 9 наукових працях, що
відображають основні її положення, 4 з яких – у наукових журналах і
збірках, затверджених Вищою атестаційною комісією України, як фахові.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 143
сторінках, ілюстрована 23 таблицями та 19 рисунками. Робота складається
із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів, висновків та списку літератури (308 джерел, у
тому числі 209 іноземних).

Висловлюємо щиру подяку за допомогу в етіологічній розшифровці
епідемічного спалаху РВІ, що мав місце в м. Києві у 2004р., завідувачу
кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного
університету ім. акад. О.О. Богомольця академіку Широбокову В.П.,
завідувачу кафедри вірусології Національної медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика д.мед.н., професору Дзюблик І.В..

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Робота виконана з комплексним
застосуванням епідеміологічних, вірусологічних, санітарно –
вірусологічних та статистичних методів дослідження. У роботі
представлено матеріали вивчення епідемічного процесу РВІ в Україні за
період 1995 – 2004 р.р.. Поглиблений аналіз його характеристик наведено
на моделі м. Києва. Обсяг проведених досліджень та їх спрямованість
визначались основними задачами, поставленими у роботі. Для визначення
шляхів удосконалення епідеміологічного нагляду за РВІ проведено:

визначення характеристик епідемічного процесу РВІ в Україні за період
1995 – 2004 рр., на підставі аналізу випадків захворювань,
зареєстрованих згідно з офіційною статистичною звітністю „Звіт про
окремі інфекційні захворювання” (форми № 1 –щомісячна та форми № 2 –
річна ) обласних СЕС, СЕС АР Крим, СЕС м.м. Києва та Севастополя.
Дослідження багаторічної та річної динаміки захворюваності на РВІ з
урахуванням вікових груп, її територіального розподілу. Враховуючи той
факт, що майже половина випадків ГЕК в Україні залишається
нерозшифрованою, для визначення ролі РВІ проведено порівняльну оцінку
багаторічної та річної динаміки, вікової структури хворих на
ротавірусний ентерит та ГЕКНЕ;

– вивчення ролі РВ як етіологічних чинників ГКІ. Дослідження
здійснювались у двох напрямках: на підставі вивчення галузевої
статистичної звітності Київської міської СЕС (форма – 40) щодо структури
розшифрованих випадків кишкових інфекцій, об’єднаних у групу ГЕК, до
якої входить і ротавірусний ентерит, тобто за заключними діагнозами
захворювань та за даними результатів вірусологічного дослідження
матеріалу від хворих з попереднім діагнозом „ГКІ”, що направлявся з
лікувально – профілактичних закладів (ЛПЗ) м. Києва до вірусологічної
лабораторії Київської міської СЕС;

– дослідження частоти виявлення РВ серед здорових контингентів
населення, у тому числі обстежених з профілактичною метою за умови
відсутності випадків ГКІ, контактних з хворими при спорадичній
захворюваності на РВІ та під час спалахів, дорослих – працівників ДДЗ та
підприємств, продукція яких була фактором передачі РВ для дітей.

Обсяг проведених досліджень представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Обсяг виконаної роботи

Об’єкт/ предмет дослідження Кількість

Державна статистична звітність (форма №1 місячна)
– м. Київ

– Україна

Державна статистична звітність (форма №2 річна)

– м. Київ

– Україна

120 звітів

120 звітів

10 звітів

10 звітів

Галузева звітність Київської міської СЕС (форма 40):

Етіологічна структура ГЕК встановленої етіології 3 звіти

4407

випадків

Результати дослідження на РВ матеріалу від хворих з ГКІ 3940 осіб

Результати дослідження на РВ матеріалу: від здорових дітей ДДЗ

контактних з хворим на РВІ з ДДЗ

контактних з хворим на РВІ з домашніх вогнищ 162 дітей

93 особи

24 особи

Результати дослідження на РВ проб з об’єктів довкілля:

води р. Дніпро, відібраної в місцях водозабору, та водопровідної мережі

стічної води Бортницької станції водоочистки м. Києва

харчових продуктів

122 проби

20 проб

293 проби

Матеріали епідеміологічного розслідування спалахів РВІ:

Історій хвороб (ф 003/0) дітей, постраждалих під час спалаху та карти
епідеміологічного обстеження вогнищ

Результати обстеження на РВ: працівників об’єктів спалахів

контактних у домашніх вогнищах

Результати активного патронажу за здоровими дітьми, що вживали продукцію
молочної кухні (2003р.)

Результати дослідження проб з об’єктів довкілля на РВ:

продуктів харчування

водопровідної води

стічної води

змивів з пакувальної тари

Результати бактеріологічного дослідження:

проб продуктів харчування

змивів з об’єктів навколишнього середовища

Донесення в МОЗ України про спалахи ГКІ в м. Києві

623 особи

116 осіб

27 осіб

429 осіб

26

4

6

6

220

570

4

Дослідження матеріалу від хворих та здорових осіб, проб з об’єктів
довкілля проводились у вірусологічній лабораторії Київської міської СЕС.
Визначення антигену РВ групи А в пробах фекалій та з об’єктів довкілля
проводили за допомогою РНГА з використанням тест-систем „Ротатест”
(виробництва Росії, м. Ростов – на – Дону).

Під час розслідування спалаху в 2003 р. дослідження матеріалу проведено
з використанням експрес-методу – латексного аглютинаційного тесту
VIROTЕCT – ROTA (OMEGA diagnostics, виробництва Шотландії).

У 2004 р. за допомогою ІФА з використанням тест-систем „Ротааналіз”
(виробництва Росії, м. Москва) при проведенні епідеміологічного
розслідування спалаху досліджено 188 проб фекалій дітей та 31 дорослого,
26 проб з об’єктів довкілля, у тому числі 16 – продуктів харчування, 3 –
водопровідної та 2 – стічної води, 5 – змивів з пакувальної тари.

Для визначення середніх багаторічних рівнів, тенденції вивчених
нозологічних форм захворюваності та кореляційного зв’язку між явищами
використовувалися комп’ютерні програми “Srednie” та „Excel – 2000”.

Результати дослідження та їх обговорення

На сьогоднішній день в Україні не існує нормативних документів, які б
забезпечували здійснення епідеміологічного нагляду за РВІ, що дозволило
б достовірно оцінити існуючу епідемічну ситуацію. До офіційної
статистики входять лише випадки РВІ, які мають вірусологічне
підтвердження. За умови відсутності регламенту щодо проведення
відповідних досліджень, кількість таких випадків значно менша за реальну
захворюваність. Враховуючи вищевикладене, для вивчення характеристик
епідемічного процесу РВІ аналізувались, дані статистичних звітів та
результати вірусологічних досліджень матеріалу від хворих, здорових
осіб, проб з об’єктів довкілля та матеріали епідеміологічного
розслідування спалахів РВІ. Аналіз етіологічних чинників 4407 випадків
ГЕК з установленою етіологією, зареєстрованих у м. Києві, проведений за
даними офіційних статистичних звітів, показав, що провідна роль у
виникненні захворювань належить бактеріальним збудникам (89,6%). Питома
вага вірусних ГЕК складала 10,4%, у тому числі викликаних ротавірусом –
8,1%. Серед вірусних чинників кишкових інфекцій РВ посідає домінуюче
місце, обумовлюючи 77,5% усіх випадків.

У той же час, за даними обстеження хворих з ГКІ за цей період в м.
Києві, частота виявлення антигену ротавірусу була значно вищою і в
середньому складала 27,6%. Такі розбіжності пов’язані, по-перше, з тим,
що не всі хворі з ГКІ обстежуються на наявність РВ через відсутність
відповідних регламентів та обмежені можливості лабораторної діагностики,
по-друге, при одночасному виявленні бактеріального збудника та антигену
РВ частина випадків втрачається, оскільки існуючі звітні форми не
передбачають реєстрацію мікст-інфекцій. У віковій групі дітей 0 – 2
років частота виявлення антигену РВ була найвищою і складала 32,3 %, у
віковій групі 3 – 6 років – дещо меншою (25,3%), віком 7 – 14 років –
15,6 %. Загалом, серед осіб, обстежених на РВ, питома вага дітей віком
до 2 років складала 55,2 %. При виникненні спалахів РВІ у 2003 та 2004
р.р., частота виявлення РВ значно зросла і склала відповідно 75,9% та
79,2% серед обстежених хворих.

Аналіз матеріалів річних звітів в м. Києві та регіонах України за
1995-2004р. показав, що захворюваність на РВІ має тенденцію до зростання
та характеризується періодичними підйомами (1995, 1998, 2001, 2004 р.р.)
(рис.1).

Рис.1 Динаміка захворюваності на ротавірусну інфекцію в м.Києві та
Україні (1995 – 2004 р.р.)

У різних регіонах періодичні підйоми спостерігаються з інтервалом у 2-4
роки. Зареєстровані рівні захворюваності на РВІ в значній мірі залежать
від стану лабораторної діагностики, а це, у свою чергу, обумовлює значні
коливання показників захворюваності, як це видно на прикладі м. Києва
(показник від 0 до 8,72 на 100 тис. населення). У цілому в країні за
даний період різниця між мінімальним (0,94 на 100 тис. населення у 1996
р.) та максимальним (4,92 у 2004 р.) показниками була меншою ніж у м.
Києві. Тенденція до зростання захворюваності на РВІ пов’язана, як з
активізацією епідемічного процесу, так і з поступовим впровадженням
лабораторної діагностики цієї інфекції.

Аналіз територіального розподілу захворюваності на РВІ в Україні показав
її відмінності. Так на Волинську, Дніпропетровську, Донецьку,
Запорізьку, Миколаївську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську,
Чернівецьку області та м. Київ припадає до 70,8% випадків,
зареєстрованих за 10 років, а на інші 17 регіонів – лише 29,2%. Така
ситуація обумовлена особливостями природних, кліматичних умов, станом
водопостачання, проте визначається і широтою застосування вірусологічних
методів діагностики та недосконалістю системи обліку випадків
захворювань на РВІ, відсутністю критеріїв встановлення діагнозу.
Прикладом виявлених проблем може служити самий великий спалах РВІ в
Україні, що відбувся в Одеській області наприкінці 2000 р. – початку
2001 р., коли постраждало понад 1300 осіб, а до річної звітної формі у
2000 р. увійшло 23 випадки РВІ, а у 2001 р. – 75 випадків. Інші випадки
були класифіковані як ГЕКНЕ. Аналогічна ситуація відмічалась і в м.
Києві, коли до звіту увійшло лише 218 вірусологічно підтверджених
випадків із 594 зареєстрованих під час спалаху РВІ у 2004р..

З метою виявлення закономірностей річної динаміки захворюваності на РВІ
в країні проведено узагальнення щомісячних показників за 1995-2004р.р.
та за допомогою комп’ютерної програми “Srednie” розраховано середній
багаторічний рівень з довірчими (мінімальним та максимальним)
інтервалами для кожного місяця (рис. 2).

Рис. 2 Середній багаторічний рівень захворюваності на ротавірусну
інфекцію за 1995-2004 р.р. в Україні для кожного місяця

Отримані дані показують, що захворюваність на РВІ реєструється протягом
всього року, проте їй притаманна зимово-весняна сезонність. Максимальний
показник захворюваності спостерігався у березні (0,28 на 100 тис.
населення ), він перевищував мінімальний рівень листопада (0,06) у 4,7
рази. Така сезонність формується за рахунок захворюваності дітей віком
0-2 років та 3-6 років. Індекс сезонності у віковій групі до 2 років
складав 2,43. Для старших вікових груп (7-14 років) сезонність мала
більший зсув у бік літніх місяців, для дорослих – осінніх. Незначне
зростання показника у вересні відображає активізацію епідемічного
процесу за рахунок формування організованих колективів (ДДЗ та шкіл).
Зазначене підтверджено аналізом середніх багаторічних рівнів
захворюваності за віковими групами населення. Так, серед дітей вікової
групи 0-2 років у вересні мало місце подальше зниження захворюваності, у
той час, як у віковій групі 7-14 років сезонний підйом тривав з лютого
по вересень, а серед дорослих – з липня по листопад.

$

8

$

$

0,05). Найменша з усіх результативність досліджень
спостерігалась у групі дітей до 1 місяця ( 10,8% ) (р 2. За даними офіційної реєстрації, питома вага ротавірусних ентеритів складала 8,1% від числа розшифрованих випадків ГЕК. Серед ГЕК вірусної етіології цей показник дорівнював 77,5%. На моделі м. Києва за результатами лабораторного обстеження хворих з діареями встановлено, що при спорадичній захворюваності антиген ротавірусу виявлено у 27,6 % від числа обстежених. Цей показник зменшувався з віком хворих (від 32,3% у віковій групі 0-2 років до 15,6% у дітей 7-14 років). Під час спалахів відсоток позитивних знахідок зростав до 75,9 – 79,2%. 3. Особливостями епідемічного процесу РВІ є тенденція до зростання захворюваності у багаторічній динаміці; наявність періодичних підйомів кожні 2-4 роки; зимово - весняна сезонність, яка найбільш виражена серед дітей віком до 6 років. Значні коливання показників захворюваності у різних регіонах України обумовлені впливом природних чинників, особливостями водопостачання, недосконалістю системи лабораторної діагностики та обліку РВІ. 4. Діти віком 0 - 2 років мають найвищі показники захворюваності (161,9 на 100 тис. ) та складають 68,6% усіх випадків РВІ. Питома вага дітей 3- 6 років дорівнювала 16,1%, 7-14 років - 7,3%, 15 років і старше - 8,0%. Найвищі показники захворюваності реєструються серед неорганізованих дітей дошкільного віку (76,8 - 121,7) проти дітей з дошкільних закладів (16,6 - 36,1), школярів (2,3 - 4,7) та дорослих (0 - 0,05 на 100 тисяч осіб відповідної групи). 5. “Групу ризику” щодо РВІ становить вікова група 0 - 2 років, серед якої особливої уваги потребують діти першого року життя, що знаходяться на штучному вигодовуванні. 6. Встановлено наявність сильного корелятивного зв’язку (r = 0,79± 0,02) річної динаміки захворюваності на РВІ та ГЕКНЕ у зимово - весняний період у віковій групі 0-2 роки та корелятивного зв’язку середньої сили (r = 0,68 ± 0,02) у віковій групі 3- 6 років. За умови недостатньої лабораторної діагностики РВІ доцільно проводити профілактичні та протиепідемічні заходи у зимово – весняний період, орієнтуючись на рівні захворюваності на ГЕКНЕ. 7. Інтенсивна циркуляція ротавірусів серед здорових дітей ДДЗ, що не мали контакту з хворими на РВІ (4,9 % від числа обстежених), контактних осіб у домашніх осередках (4,1%), та ДДЗ (14,1 %), персоналу дитячих молочних підприємств під час спалахів (8,7% - 32,3%) опосередковано свідчить про активність прихованого епідемічного процесу РВІ. Низька ефективність дослідження проб з об’єктів довкілля не дозволяє проводити моніторинг та оцінити інтенсивність циркуляції РВ в навколишньому середовищі. 8. Розроблено схему епідеміологічного нагляду за ротавірусною інфекцією з урахуванням даних ретроспективного та оперативного епідеміологічного аналізу захворюваності на РВІ та ГЕКНЕ, вірусологічного моніторингу та контролю санітарного - гігієнічного стану об’єктів ризику, якості води, харчових продуктів тощо. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Кракович А.В., Бєлік Н.В., Миколенко Н.І. Роль ротавірусів в етіології гострих кишкових захворювань // Дитячі інфекції: Укр. міжвід. зб. – К., 2002. – Вип. 29. – С. 222 – 226. Особистий внесок – дисертантом проведено узагальнення, статистичну обробку звітних форм № 1 та №2 по м. Києву та Україні щодо захворюваності на гострі кишкові інфекції, у тому числі РВІ, аналіз отриманих результатів, зроблено висновки та підготовлено статтю до публікації. Кракович А.В., Задорожна В.І., Бондаренко В.І. Етіологічна структура гастроентероколіту у м. Києві // Сучасна гастроентерологія. –2002. – №3 (9 ). – С. 4 – 6. Особистий внесок – дисертантом проведено узагальнення та аналіз галузевої звітності Київської міської СЕС (форма №40), аналіз етіологічних чинників захворюваності на ГЕК встановленої етіології, питомої ваги вірусних ГЕК, у тому числі РВІ, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, зроблено висновки. Кракович А.В. Епідеміологічна характеристика спалаху ротавірусної інфекції в м.Києві // Експериментальна і клінічна медицина. – 2004. – №2. – С. 100–102. Кракович А.В. Аналіз захворюваності на ротавірусні гастроентерити в м.Києві // Матеріали наради з актуальних питань роботи епідеміологічних відділів і вірусологічних лабораторій установ державної санепідслужби МОЗ України (24–25 квітня 2002р. м.Дніпропетровськ), – К., 2002. – С. 78 -79. Кракович А.В Захворюваність на ротавірусну інфекцію та перспективи її імунопрофілактики // Керовані інфекції. Матеріали науково- практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України.(14-15 травня 2003р. м. Івано-Франковськ). – Тернопіль: Укрмедкнига: 2003. – С. 109–111. Кракович А.В. Аспекти імунопрофілактики ротавірусної інфекції. // Зб. матеріалів з актуальних питань діагностики вірусних інфекцій та їх імунопрофілактики. – К., 2003. – С. 81–83. Кракович А.В. Эпидемиологическая характеристика вспышки ротавирусной инфекции в г. Киеве.// Материалы междунар. конф., посвящ. 10-летию Академии медико–технических наук Российской Федерации (25 сентября 2003г. Ереван). – Ереван, 2003. – С. 199. Кракович А.В., Бондаренко В.І. Актуальність впровадження моніторингу циркуляції ротавірусів в об”єктах довкілля // Тези ХІV з”їзду мікробіологів, епідеміологів та паразитологів (19 – 21 січня 2005р., м.Полтава). – Полтава, 2005. – С. 83. Особистий внесок – дисертантом проведено узагальнення даних щодо ролі води та харчових продуктів у виникненні РВІ, зроблено висновки, підготовлено статтю до публікації. Козлова І.А., Кракович А.В., Обертинська О.В., Колос Л.А., Миколенко Н.І., Маринюк О.В., Дзюблик І.В., Широбоков В.П. Спалах ротавірусної інфекції в м.Києві // Зб. наук.праць співроб. КМАПО. – К., 2005. – Вип. 14, кн. 2. –с.446 – 451. Особистий внесок – дисертантом проведено збір та аналіз даних щодо 594 постраждалих дітей під час спалаху, у тому числі клінічних, анамнестичних, результатів лабораторних досліджень матеріалу від хворих та працівників фабрики - кухні, проб з об’єктів довкілля, узагальнення отриманих даних, зроблено висновки. АНОТАЦІЯ Кракович А.В. Епідеміологічна характеристика ротавірусної інфекції та шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 – епідеміологія. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006 р. У дисертації досліджено особливості епідемічного процесу ротавірусної інфекції (РВІ) в Україні за період 1995-2004р.р., який проявлявся спорадичною захворюваністю та спалахами. Показано, що питома вага випадків РВІ в структурі етіологічно розшифрованих гастроентеритів становить 8,1%. Активність прихованого епідемічного процесу РВІ підтверджено позитивними результатами дослідження матеріалу від здорових дітей та дорослих. На РВІ хворіють особи всіх вікових груп, проте до 68,6% випадків реєструється серед дітей до 2 років, яку визначено як „групи ризику”. Встановлено роль дорослих, як можливих джерел інфекції для дітей. У багаторічній динаміці захворюваність на РВІ має тенденцією до зростання показників та періодичні підйоми з інтервалом у 2 - 4 роки. Виявлено зимово - весняну сезонність з максимальним рівнем захворюваності у березні. Недосконалість системи лабораторної діагностики та реєстрації РВІ, вплив природних чинників, особливості водопостачання обумовлюють значні відмінності захворюваності у регіонах України. В умовах відсутності епідеміологічного нагляду за РВІ проведення профілактичних заходів у зимово- весняний період щодо дітей молодшого віку можливо за даними захворюваності на кишкові інфекції невстановленої етіології. На підставі аналізу епідеміологічних характеристик захворюваності на РВІ запропоновано схему епідеміологічного нагляду за цією інфекцією. Ключові слова: епідемічний процес, ротавірусна інфекція, гострі кишкові інфекції, джерело інфекції, епідеміологічний нагляд. АННОТАЦИЯ Кракович А.В. Эпидемиологическая характеристика ротавирусной инфекции и пути усовершенствования эпидемиологического надзора.– Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 – эпидемиология. – Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины, Киев 2006 г. В диссертации изучены особенности эпидемического процесса ротавирусной инфекции (РВИ) в Украине за 1995-2004г.г., который проявляется спорадической заболеваемостью и вспышками разной интенсивности. Доказана значительная роль ротавирусов, как возбудителей острых кишечных инфекций (ОКИ). Согласно статистическим данным, 8,1% случаев заболеваний, объединенных в группу гастроэнтеритов (ГЭК) установленной этиологии, были вызваны ротавирусом, однако среди больных ОКИ антиген ротавируса выявлялся значительно чаще - в 27,6%. Частота выявления антигена ротавируса при исследования материала от здорових контингентов, в т.ч. детей и персонала детских дошкольных учреждений, контактных с больным РВИ (14,1%) в домашних очагах (4,1%), работников предприятий по выпуску продукции детского питания (8,7% - 32,3%), свидетельствуют об активности скрытого эпидемического процесса ротавирусной инфекции. Ретроспективный эпидемиологический анализ заболеваемости РВИ показал, что она регистрируется во всех возрастных группах, однако в группе от 0 до 2 лет имеет самые высокие уровни. Дети этой группы составили 68,6% среди всех заболевших РВИ, их выделено в “группу риска”. Регистрация случаев заболевания среди взрослых (8,0% от общего числа заболевших), причастность сотрудников предприятий по производству детского питания к возникновению вспышек, подтвердили роль взрослых как возможных источников инфекции для детей. Выявлены периодические подъемы в многолетней динамике заболеваемости с тенденцией к росту, зимне-весенняя сезонность. Значительные различия в показателях заболеваемости РВИ в регионах Украины обусловлены влиянием природных факторов, особенностями водоснабжения и несовершенством системы лабораторной диагностики. Наличие прямой сильной корреляционной связи заболеваемости РВИ и ОКИ неустановленной этиологии в осеннее-зимний период позволяэт при отсутствии эпидемиологического надзора за РВИ в регионе, проводить планирование профилактических мероприятий в отношении детей младшего возраста, на основании данных оперативного анализа заболеваемости кишечными инфекциями неустановленной этиологии. Установлена низкая эфективность вирусологического исследования проб воды, пищевых продуктов, что не позволяет оценить интенсивность циркуляции ротавирусов в окружающей среде. Проведенные исследования позволили выявить основные эпидемиологические характеристики РВИ, обосновать необходимость осуществления и предложить схему эпидемиологического надзора за РВИ с учетом данных ретроспективного и оперативного эпидемиологического анализа заболеваемости РВИ, ОКИ неустановленной этиологии, вирусологического мониторинга, санитарно - гигиенического контроля на объектах риска. Ключевые слова: эпидемический процесс, ротавирусная инфекция, острые кишечные инфекции, источник инфекции, эпидемиологический надзор. Annotation Krakovich A.V. Еpidemiological characteristic rotavirus infections and ways of improvement epidemiological survey. – Manuscript. Dissertation for the Candidate of medical science degree in specialty 14.02.02 – Epidemiology. – Lev Gromashevskiy Institute of Epidemiology and Infectious Diseases of Academia of medical science of Ukraine, Kiev – 2006. In the dissertation the features of epidemic process rotavirus infections (RVI) in Ukraine during 1995-2004 years, which displays sporadic disease and flashes are investigated. The considerable role of rotavirus, as activators of acute intestinal infection, which produced about 8,1% causes is proved. The activity of the latent epidemic process RVI is testify in positive results of research of a material from healthy children and adults. All scales of age can be ill with RVI, but about 68,8% causes registrated among children in the age till 2 years. This group is specified as “group of risk”. The role of adults as possible sources of an infection for children is established. In long-term dynamics of RVI has a tendency to growth of the index and periodic rises 2-4 years apart. The winter-spring seasonality with the peak level of morbidity in March is descovered. The laboratory diagnostics RVI system fallibility and natural features cause the considerable divergences of disease in different regions of Ukraine. In condition of absence of epidemiological monitoring for RVI, realization of preventive actions concerning younger age children, can be based on the grounds of the analysis of morbidity of acute intestinal infections unknown etiology. On the basis of the analysis of epidemiological characteristics of RVI disease, it is offered the epidemiological surveillance system for rotavirus infection. Key words: epidemic process, rotavirus infection, acute intestinal infections, a source of an infection, epidemiological surveillance. PAGE 2 PAGE 25 Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на ГЕКНЕ Оцінка епідеміологічної ефективності Вірусологічний моніторинг циркуляції ротавірусів Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на РВІ Обстеження хворих з ГКІ Серед здорового населення (профілактичне обстеження, епідеміологічне обстеження) Санітарно-вірусологічні дослідження проб з об’єктів довкілля (за епідемічними показаннями) Реєстрація та облік випадків РВІ, носіїв РВ Контроль за санітарно - гігієнічним станом об’єктів ризику, якістю води, харчових продуктів тощо Проведення протиепідемічних та профілактичних заходів в осередках Оперативний епідеміологічний аналіз Прогнозування перебігу епідемічного процесу (короткостроковий/ довгостроковий прогноз), визначення соціально-економічної значущості РВІ Профілактичні заходи Протиепідемічні заходи Прийняття управлінських рішень

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020