.

Ендохірургічне лікування перерваної позаматкової вагітності з масивною та помірною крововтратою (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2748
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

СУСЛІКОВА ЛІДІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 618.31.29.391+616-089.819

Ендохірургічне лікування перерваної позаматкової вагітності з масивною
та помірною крововтратою

14.01.01 – акушерство та гінекологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана

в Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї

Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (м.
Донецьк)

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ,

Луганський державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології № 2

доктор медичних наук, професор

КАМІНСЬКИЙ В’ЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Шупика МОЗ
України,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології № 2

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України,

кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 07 ” грудня 2005 р. о 12.00
год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при
Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк,
проспект Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект
Ілліча, 16)

Автореферат розісланий “ 07 ” листопада 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні десятиріччя відмічається тенденція до
неухильного зростання частоти позаматкової вагітності (ПВ) у всьому
світі, у тому числі і в Україні (Л.Б. Маркін і співавт., 1999;
О.С.Чернецкая, 2000; В.Я. Голота, Л.І. Мартинова, 2001; Э.В. Комличенко
и соавт, 2003; С.В. Штыров, 2005; D. Della-Giustina, M. Denny, 2003). У
16-39% хворих переривання ПВ відбувається з помірною та масивною
крововтратою і супроводжується розвитком геморагічного і больового шоку
(А.В. Співак, 2004; H. Mohamed et al., 2002; J. Bouyer, 2003).

Діагностика перерваної ПВ з помірною та масивною крововтратою не
викликає особливих труднощів, але для диференціювання з деякою
гінекологічною та екстрагенітальною патологією, при яких у хворої немає
ні вагітності, ні внутрішньої кровотечі, але наявна картина гострого
животу та колапсу, якщо дозволяє ситуація, застосовують кульдоцентез
(Л.Б. Маркін і співавт., 1999). Але ця інвазійна маніпуляція може значно
погіршити стан хворої. Широке впровадження сучасних ехографічних методів
дослідження потребує розробки чітких малоінвазійних діагностичних
критеріїв перерваної ПВ з масивною та помірною крововтратою.

Основний метод лікування перерваної ПВ – оперативний. Переважну
більшість випадків ПВ можна оперувати з використанням лапароскопічного
доступу (Л.В. Адамян и соавт., 2000; А.В. Чайка і співавт., 2001). Але
існують абсолютні протипоказання для виконання ендохірургічного
лікування ПВ, з яких основними вважаються: шок, гемодинамічна
нестабільність, великий об’єм крововтрати в черевну порожнину, розміри
плодового яйця понад 6 см (С.В. Штыров; 2005; A.M. Fernandes et al.,
2004). Однак лапароскопічний доступ порівняно з лапаротомічним має ряд
істотних переваг, таких як: мала інвазійність, відмовлення від
наркотичних анальгетиків, більш швидка фізична, сексуальна і соціальна
реабілітація, косметичний ефект, зниження гнійно-септичних ускладнень.
Тому необхідна розробка інструментального забезпечення та способу
оперативної техніки, що нададуть можливість здійснити ендохірургічне
втручання при перерваній ПВ з помірною і масивною крововтратою.

Обґрунтування об’єму оперативного втручання при перерваній ПВ потребує
вивчення гістоструктури вагітних маткових труб. У літературі є описи
морфологічних змін маткових труб при перериванні ПВ за типом трубного
аборту і розриву труби (А.Н. Стрижаков, 1998; О.С. Чернецкая, 2000), але
відсутні дослідження з вивчення особливостей таких змін в залежності від
об’єму крововтрати.

Масивна крововтрата в черевну порожнину супроводжується вираженим
дефіцитом об’єму циркулюючої крові, недостатністю центрального та
периферичного кровообігу, виникненням гострої кисневої недостатності, що
потребує при крововтраті понад 20% циркулюючої крові проводити реінфузію
крові. У доступній нам літературі ми не знайшли повідомлень про
застосування реінфузії крові під час лапароскопічного лікування
перерваної ПВ з масивною крововтратою. Розробка методики і проведення
інтраопераційної реінфузії автокрові під час лапароскопічного втручання
у пацієнток з перерваною ПВ з помірною та масивною крововтратою повинна
сприяти кровозберігальному виконанню операції та швидкому відновленню
гемодинаміки, виведенню хворої з шокового стану.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького й Науково-дослідного
інституту медичних проблем сім’ї та є фрагментом теми “Розробити способи
відновлення репродуктивного здоров’я жінок із захворюваннями додатків
матки незапального генезу, котрі потребують хірургічної корекції (№
держреєстрації 0103U007892, шифр теми МК 04.06.01). Дисертантка була
виконавцем означеної теми.

Мета дослідження – підвищити ефективність діагностики та оперативного
лікування перерваної позаматкової вагітності з помірною та масивною
крововтратою шляхом розробки і впровадження науково-обґрунтованого
малоінвазійного кровозберігального ендохірургічного способу і
необхідного для його виконання інструментального забезпечення.

Задачі дослідження:

Вивчити особливості клінічної характеристики пацієнток при перерваній
позаматковій вагітності з помірною та масивною крововтратою.

Дослідити ехоструктурні та ендоскопічні особливості внутрішніх статевих
органів, рівень в-хоріонічного гонадотропіну сироватки крові, наявність
урогенітальних інфекцій та морфологічні особливості труб і хоріону у
хворих на перервану позаматкову вагітність з помірною та масивною
крововтратою.

Розробити ендоскопічний пристрій для швидкісної аспірації великих
об’ємів крові зі згустками та пухких елементів плодового яйця різних
розмірів.

Розробити, науково обґрунтувати і впровадити спосіб ендохірургічного
лікування перерваної позаматкової вагітності з помірною та масивною
крововтратою з використанням інтраопераційної реінфузії автокрові.

Оцінити ефективність розробленого способу ендохірургічного лікування
позаматкової вагітності при помірній і масивній крововтраті з
використанням інтраопераційної реінфузії автокрові.

Об’єкт дослідження – перервана позаматкова вагітність з помірною та
масивною крововтратою.

Предмет дослідження – клінічний стан, наявність урогенітальних інфекцій,
рівень сироваткового в-хоріонічного гонадотропіну (в-ХГ), ехоструктурні
та ендоскопічні особливості внутрішніх статевих органів, гістоструктура
маткових труб, тривалість оперативного втручання, термін перебування в
стаціонарі, економічні витрати на проведення лікування у хворих на
перервану позаматкову вагітність з помірною та масивною крововтратою.

Методи дослідження – клінічні – для вивчення клінічних проявів ПВ;
ехографічні – для дослідження ехоструктуи внутрішніх статевих органів;
імуноферментні – для визначення рівня сироваткового в-ХГ і наявності
урогенітальних інфекцій; ендоскопічні – для вивчення відеоскопічних
особливостей внутрішніх статевих органів і характеру крововтрати;
морфологічні – для дослідження гістоструктури маткових труб з плодовим
яйцем; статистичні – для обробки отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі на сучасному методичному
рівні приведено нове рішення важливої задачі сучасної гінекології та
акушерства – підвищення ефективності та діагностики оперативного
лікування перерваної ПВ з помірною та масивною крововтратою. Доповнені
дані про клінічні особливості, рівень сироваткового в-ХГ, наявність
урогенітальних інфекцій при перерваній ПВ з помірною та масивною
крововтратою. Уточнені ехографічні та відеоскопічні критерії
діагностики перерваної ПВ з масивною та помірною крововтратою. Вивчена
гістоструктура маткових труб та хоріону у пацієнток з перерваною ПВ з
різним об’ємом крововтрати в черевну порожнину. Показано, що висока
гормональна і проліферативна активність хоріону грає важливу роль у
виникненні значної кровотечі в черевну порожнину при перериванні ПВ, що
надало змогу обґрунтувати об’єм оперативного втручання при ПВ з масивною
та помірною крововтратою. Доведена можливість проведення при перерваній
ПВ з масивною крововтратою хірургічного лікування із застосуванням
лапароскопічного доступу, а також корекції дефіциту об’єму циркулюючої
крові та недостатності центрального і периферичного кровообігу шляхом
реінфузії крові під час виконання лапароскопії. Доведена можливість
застосування моноінструментальної методики виконання сальпінгоектомії із
застосуванням біполярного коагулятора у режимі різання та коагуляції.
Проведена оцінка кровозберігального ендохірургічного лікування
перерваної ПВ.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані діагностичні
ехографічні критерії перерваної ПВ з масивною та помірною крововтратою.
Розроблено пристрій для проведення ендохірургічного лікування та спосіб
кровозберігального ендохірургічного лікування перерваної ПВ. Важливими
для практичної охорони здоров’я є висока ефективність запропонованого
способу ендохірургічного лікування, значне скорочення часу оперативного
втручання, терміну лікування в стаціонарі, зниження економічних витрат
на проведення лікування.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи
впроваджено в навчальний процес на кафедрі акушерства, гінекології та
перинатології ДонДМУ ім. М. Горького при підготовці лікарів-інтернів та
лікарів-курсантів, а також на курсі підвищення кваліфікації з
ендоскопічної хірургії. Отримані результати дослідження, розроблені
ендоскопічний пристрій та методика ендохірургічного лікування перерваної
ПВ з помірною та масивною крововтратою впроваджено в роботу
гінекологічних та ендохірургічних відділень Донецької та Київської
областей.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно зроблений
патентно-інформаційний пошук. Проведено клінічне обстеження хворих,
збирання матеріалу для гормональних, ехографічних та морфологічних
досліджень. Дисертантом виконані ендоскопічні втручання у обстежених
хворих, проведено фото- та відеодокументування. Самостійно проведено
накопичення первинної документації. Розроблено і впроваджено пристрій та
спосіб кровозберігального ендохірургічного лікування перерваної ПВ.
Проведена оцінка ефективності впровадження розробленого способу.
Сформульовані висновки, обґрунтовані практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
докладені на ХІІІ Міжнародному конгресі „Ендоскопія в діагностиці,
лікуванні та моніторингу жіночих хвороб” (Москва, 2000); ХІ з’їзді
акушерів-гінекологів України (Київ, 2001); ІІІ Всеукраїнській
науково-практичній конференції з гінекологічної ендоскопії (Одеса,
2001); Науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів
України „Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2002); на I
Євроазіатському міжнародному конгресі акушерів та гінекологів “The event
of the year in gynecology and obstetrics” (Санкт-Петербург, 2004); на
Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Харьков, 2004); на
засіданні Вченої ради НДІ медичних проблем сім’ї та кафедри акушерства,
гінекології та перинатології ДонДМУ ім. М. Горького (Донецьк, 2005).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 15 робіт, з яких 1
глава в монографії, 6 статей в центральних медичних журналах, 2 статті в
збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 2 деклараційних
патенти України, 4 тезиси доповідей на з’їздах та конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 146
сторінках друкованого тексту, включає вступ, огляд літератури, опис
матеріалу та методів дослідження, 4 розділи власних досліджень, аналіз
та узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні
рекомендації. Перелік використаних джерел налічує 169 найменувань (69
вітчизняних і 100 зарубіжних) та займає 18 сторінок. Робота ілюстрована
26 таблицями, 56 рисунками (займають повністю 10 сторінок).

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи. Обстежено 160 хворих на перервану ПВ та 30 жінок
контрольної групи. В залежності від об’єму крововтрати в черевну
порожнину виділено три групи: група М – 63 пацієнтки з масивною
крововтратою (понад 1000 мл); група П – 64 хворі з помірною крововтратою
(від 500 до 1000 мл); група Л – 33 жінки з легкою крововтратою (до 500
мл). В залежності від застосованого доступу й методики оперативного
лікування хворі на ПВ з помірною та масивною крововтратою в черевну
порожнину розподілені на наступні клінічні групи: основна група МО – 30
пацієнток з перерваною ПВ з масивною крововтратою, прооперованих за
розробленим способом з використанням лапароскопічного доступу; група
порівняння МП – 33 пацієнтки з перерваною ПВ з масивною крововтратою,
прооперованих за традиційним способом з використанням лапаротомічного
доступу; основна група ПО – 32 пацієнтки з перерваною ПВ з помірною
крововтратою, прооперованих за розробленим лапароскопічним способом;
група порівняння ПП – 32 пацієнтки з перерваною ПВ з помірною
крововтратою, прооперованих за традиційним лапароскопічним способом.
Контрольну групу склали 30 соматично і гінекологічно здорових жінок
репродуктивного віку з наявністю маткових вагітностей в анамнезі.

Вік обстежених пацієнток варіював від 18 до 44 років і в середньому
склав при ПВ 28,38±0,42 років (в контролі – 28,10±0,79 років, p>0,05).
Проведений загальний клініко-статистичний аналіз не виявив вірогідної
різниці між групами з ПВ та контрольною групою за показниками
соціального стану, групи та резус-приналежності крові, перенесених
інфекційних захворювань, віком менархе, тривалістю менструацій та
менструального циклу, за вираженістю больового синдрому та характером
крововтрати під час менструацій, початком статевого життя,
масо-зрістовими даними пацієнток, що дозволяє їх порівнювати між собою.

Звертає на себе увагу те, що кількість жінок з нерегулярним
менструальним циклом серед жінок групи П (10,94%) була більшою в 3,45
рази (p0,05). Це свідчить про важливу роль ендокринних
порушень в розвитку ПВ у кожної десятої жінки з помірною крововтратою та
кожної шостої жінки з ПВ з легкою крововтратою, що співпадає з даними
В.Я. Голоти і співавт. (2003).

При аналізі репродуктивного анамнезу встановлено, що середня кількість
пологів на одну жінку з ПВ була менше порівняно з контролем у 2,00 рази
(р0,05,
рм-л0,05) та К (110,33±1,48, 70,33±1,48,
p>0,05). Відповідно індекс Альговера при помірній крововтраті
(0,89±0,04), хоча і відрізнявся від такого в групах Л (0,72±0,01,
рп-л0,05 і рм-к0,05). Активований
частковий тромбопластиновий час в групі М був нижче контрольних значень
на 3,46 с, в групі П (34,09±0,35 с) – на 0,54 с

(рм-к0,05, рм-л0,05); потовщення серединного М-ехо – у 44,44%, 43,75% та 42,42%
відповідно (рм-п>0,05, рм-л>0,05, рп-л>0,05); наявність
екстраоваріального утворення в проекції одного з додатків матки – у
95,24%, 96,87% та 93,94% відповідно (рм-п>0,05, рм-л>0,05,

рп-л>0,05).

Сполучення усіх перерахованих вище ехографічних критеріїв зустрічалося у
44,44% пацієнток групи М, у 43,75% – групи П і лише у 12,12% – групи Л.
В групі М найчастіше зустрічалося сполучення таких ехографічних ознак як
„збільшення матки + екстраоваріальне утворення + вільна рідина” з
потовщенням (44,44%) і без потовщення М-ехо (36,51%); в групі П –
„збільшення матки + потовщення М-ехо + екстраоваріальне утворення +
вільна рідина” (43,75%) та „екстраоваріальне утворення + вільна рідина”
(32,81%); в групі М – „збільшення матки + екстраоваріальне утворення”
(30,30%) та тільки екстраоваріальне утворення (24,24%). У 4,76%
пацієнток з масивною крововтратою, у 3,13% з помірною крововтратою і у
6,06% з легкою під час ехографії з основних ехографічних ознак
перерваної ПВ реєструвалася лише вільна рідина в поглибленнях малого
тазу та черевній порожнині. Численні зсідки великих розмірів утруднювали
візуалізацію органів малого тазу.

Середні розміри матки у пацієнток групи М (Д1 – 5,84±0,05 см, Д2 –
4,72±0,07 см, Д3 – 5,25±0,06 см) вірогідно перевищували аналогічні в
групах П (Д1 – 5,63±0,07 см, Д2 – 4,41±0,08 см, Д3 – 4,77±0,07 см), Л
(Д1 – 5,43±0,13 см, Д2 – 4,50±0,11 см, Д3 – 4,63±0,13 см) і К (Д1 –
4,87±0,10 см, Д2 – 3,55±0,09 см, Д3 – 4,14±0,09 см). Середні розміри
М-ехо у пацієнток групи М (10,60±0,54 мм) вірогідно не відрізнялися від
таких в групі П (9,45±0,42 мм) і були статистично відмінними від
середніх розмірів М-ехо в групі Л (М-ехо – 8,88±0,56 мм, рм-л0,05).

При вивченні інфектологічного статусу хворих на перервану ПВ було
виявлено, що урогенітальні інфекції (УГІ) спостерігалися у 34,92%
пацієнток групи М, у 46,88% групи П і у 42,42% групи Л (рм-п>0,05,
рм-л>0,05, рп-л>0,05). У всіх групах серед жінок з наявністю УГІ
переважали випадки хламідіозу, який спостерігався в групі М у 23,81%
випадків, П – у 29,69% і Л – у 27,27% (рм-п>0,05, рм-л>0,05, рп-л>0,05).

При проведенні лапароскопії крововтрату в черевну порожнину оцінювали
візуально, а також на підставі підрахунку крові, зібраної при реінфузії
та аспірації. Крововтрата в черевну порожнину у пацієнток групи М
варіювала від 1000 до 2500 мл, в середньому склала 1328±52 мл і
перевищувала таку в групі П у 2,22 рази (рм-п0,05).

ph

F

|

@

@

ph

@

Uь, яка проявлялася накопиченням несульфатованих кислих глікопротеїнів
в зоні інвазії синцитіального епітелію, а також формуванням
гістіоцитарно-макрофагальної інфільтрації. При цьому в материнській
частині хоріону спостерігалися різко поширені судини, поряд з ними –
скопичення поліморфноядерних лейкоцитів. При гістологічному дослідженні
ділянок труби, які знаходились на відстані від місця розриву маткової
труби, в більшості випадків спостерігалися явища реактивного серозного
сальпінгіту з набряком трубних ворсин, розширенням судин без наявності
фіброзу.

У 30,16% пацієнток групи М, 92,19% хворих групи П та 100% жінок групи Л
переривання ПВ здійснилося за типом трубного аборту. При цьому в
більшості випадків вагітність розвивалася на тлі хронічного сальпінгіту
з явищами склерозу. Загострення хронічного сальпінгіту внаслідок реакції
на ектопічну вагітність в багатьох випадках приводило до інфікування
хоріону і розвитку гострого запалення в плодовому яйці. Синцитіальний
епітелій при перерваній ПВ за типом трубного аборту у пацієнток групи М
і П мав виражені проліферативні властивості, але розміри ворсин були
менші, ніж у пацієнток групи М з розривом труби. Масивну та помірну
крововтрату при перерваній ПВ за типом трубного аборту можна пояснити
роз’їданням проліферувальним синцитієм множинних або крупних судин
труби. В роз’їданні стінок судин приймають також участь і лейкоцити
гістіоцитарно-макрофагальних інфільтратів. Внаслідок множинних
інтерстиційних кровотеч кров по пухкій сполучній тканині
розповсюджувалася по всій трубі. Труба значно збільшувалася в розмірах і
приймала багрово-синюшний вигляд. Синцитіальний епітелій при перерваній
ПВ за типом трубного аборту у пацієнток групи Л мав менш виражені
проліферативні властивості порівняно з пацієнтками групи М і П, в
багатьох випадках проліферація синцитію була практично відсутня.

Для виконання ендохірургічного лікування перерваної ПВ з масивною та
помірною крововтратою нами був розроблений пристрій для ендоскопічної
аспірації, який включає металевий трубчастий корпус з відкритим та
скошеним робочим кінцем під кутом 45о і штуцером на протилежному
вихідному кінці, насаджений на штуцер знімний трубчастий перехідник,
виконаний об’ємно, надіту на знімний перехідник силіконову трубку для
поєднання з апаратом для вакуумної аспірації, так що наскрізні робочі
канали корпусу і знімного перехідника та просвіт силіконової трубки
мають діаметр 16 мм і складають єдиний канал однакового розміру на
всьому протязі.

Наявність скошеного робочого кінця дає можливість більш зручного
введення робочого кінця пристрою в порожнину маткової труби для
проведення аспірації вмісту. Об’ємність знімного перехідника дозволяє
використовувати його як рукоятку.

Всі стандартні фірмові апарати для ендоскопічної іригації та аспірації
мають штуцери для приєднання силіконових трубок діаметром тільки 5 мм та
відтворюють в ємності для збору рідини, яка аспірується, розрідження
0,3-0,5 кГ/см2. Приєднання силіконової трубки до вакуумного аспіратора
(котрий звичайно використовується для вакуум-аспірації плодового яйця з
порожнини матки), який має штуцер зовнішнім діаметром 16 мм та відтворює
в ємності для збору рідини, яка аспірується, розрідження – 2 кГ/см2, дає
можливість збільшити об’єм та швидкість потоку аспірату.

Те, що наскрізні робочі канали корпусу і знімного перехідника та просвіт
силіконової трубки мають діаметр 16 мм і складають єдиний канал
однакового розміру на всьому протязі, також дає можливість збільшити
об’єм та швидкість потоку аспірату. Відсутність зміни діаметрів робочих
каналів корпусу, перехідника та просвіту трубки значно зменшує
можливість затримки великих тканинних фракцій матеріалу, який
аспірується з черевної порожнини, в містах зміни діаметрів з більшого на
менший, а також не потребує частого очищення від застряглих тканинних
елементів.

Нами була розроблена методика ендохірургічного втручання, яка дозволяла
здійснювати оперативне лікування ПВ при наявності помірної та масивної
крововтрати в черевну порожнину і наявності геморагічного шоку
лапароскопічним доступом. Ця методика мала низку переваг порівняно з
традиційним лапароскопічним способом лікування ПВ. Так, додаткове
встановлення четвертого бокового троакару діаметром 11 мм дає можливість
одночасного введення в черевну порожнину затискача, біполярного
електрокоагулятора та аквапуратора, зрошування та змивання крові з
тканин під час коагуляції, що попереджає швидке забруднення біполярного
коагулятора та необхідність частого його очищення від коагульованих
елементів крові, поліпшує візуалізацію тканин, які оперуються. При
роботі з трьома троакарними портами за традиційним способом доводиться
вести постійну зміну інструментів, що значно подовжує термін операції та
ускладнює роботу хірурга.

Введення вакуумної реінфузорної трубки в черевну порожнину дає
можливість швидкого асептичного збору крові в черевній порожнині за
допомогою вакуумного електровідсмоктувача зі спеціальними фільтрами та
реінфузії її під час операції, що допомагає швидко стабілізувати
гемодинаміку при геморагічному шоку, запобігти переливанню компонентів
донорської крові. Здійснення інтраопераційної реінфузії автокрові стало
можливим у 56,67% пацієнток групи МО з масивною крововтратою. У групі МП
інтраопераційна реінфузія автокрові здійснена 48,48% пацієнткам
(p>0,05). На 5-6-у добу після операції в групі з реінфузією крові рівень
гемоглобіну периферичної крові (96,69±1,81 г/л) був вірогідно більше
аналогічного показника в групі без реінфузії автокрові з використанням
інтра- і/або післяопераційної трансфузії компонентів донорської крові на
6,56 г/л (р0,05) та
зниженням індексу Альговера (0,89±0,04, рп-к

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020