МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ШЕВЧЕНКО РОСІНА ПЕТРІВНА

УДК 159.923:613.8

Емоційно-особистістні особливості осіб з ішемічною хворобою серця

19.00.04 – медична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І.І.
Мечникова Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: Академік УАН, доктор психологічних наук,
професор ВІСКОВАТОВА Тетяна Павлівна,

Інститут математики, економіки і механіки Одеського національного
університету ім. І.І. Мечникова, кафедра диференціальної та
експериментальної психології,

завідувач кафедри

Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор

МИХАЙЛОВ Борис Володимирович,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра
психотерапії, завідувач кафедри

Член-кореспондент АПН України,

доктор психологічних наук, професор

БАЛЛ Георгії Олексійович,

Інститут психології АПН України ім. Г.С. Костюка, лабораторія
методології і теорії психології,

завідувач лабораторії

Захист відбудеться „ 25 ” грудня 2007 р. о 11-00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 при Харківській медичній
академії післядипломної освіти МОЗ України, за адресою: 61176, м.
Харків, вул. Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України, за адресою: 61176, м.
Харків, вул. Корчагінців, 58

Автореферат розісланий „ 23 ” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук, доцент
Н. К. Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У останні десятиліття, за даними вчених (Галачьян
А. Р., 1954; Банщиков В.М., 1960; Авербух Е.С., Лебедев Б.А. 1961;
Вангейм К.А. 1962; Вітенко І.С., Піскун В.М., 1984; Александров А.А.,
1993; Б’ялов Ф.І., 2002; Сідоров П.І., Соловйов А.Г., Новікова І.А.
2006; Coote D., Tenenbaum G. 1998) збільшився відсоток захворюваності
населення серцево-судинними розладами, особливо у осіб працездатного
віку, серед яких ішемічна хвороба серця (ІХС) займає провідне місце.

В результаті перенесення хворим ІХС інфаркту міокарду (ІМ), а також
рецидивів і загострень протягом захворювання, пацієнт часто втрачає
здібність до рухової активності, у нього знижується фізична
працездатність, розвиваються комплекси психосоціальної|
дезадаптації (Зайцев В.П., Аро-нов Д.М., Шарфнадель М.Г., 1982;
Волков В.С., Белякова Н.С., 1983; Во-лож О.І., 1990, Вісковатова Т.П.,
1996; Михайлов Б.В., 2002; Hamalainen| H., Smith| R. 1997). Виявлення
особливостейособистості характеру хворого з ІХС дозволить не лише
розробити адекватні психотерапевтичні методи своєчасної психологічної
корекції, але і включити в цей психологічний процес особливо значущі для
хворого аспекти, що сприятиме більш швидкої їх соціальної реабілітації і
відновленню професійного статусу.

Важливою складовою питання психосоматичних взаємозв’язків у клініці ІХС
є визначення особливостей особистості|емоційно-особистісної сфери
залежно від тяжкості соматичного стану. В зв’язку з цим необхідне
комплексне багатобічне вивчення психологічних особливостей індивіда
виходячи з антропометричних, соціальних показників з урахуванням|
анамнезу хворого.

Виявлення особливостейособистості, впливу психоемоційного стану хворого
ІХС на розвиток і перебіг ІХС, допоможе медичному персоналу підбирати
індивідуальні, особистісто-орієнтовані методи лікування, що значно
підвищить ефективність медико-відновлювального лікування. Знання
особливостей психічної сфери хворого ІХС, включення самого хворого в
медико-відновлювальний процес, підвищить ефективність медикаментозного
курсу, зменшить тривалість перебування в лікарняних умовах, поверне
працездатність пацієнтові. Отже, дана медико-психологічна проблема має
ще і важливий соціально-економічний аспект. На жаль, як показав аналіз
наукової літератури з досліджуваної проблеми, в роботах вчених
Барбараш О.Л., Лебедевой Н.Б., Жуковой Е.Ю., Тульчинського М.Я.,
Бармараш Л.С. (2001); Боброва В. А., Жарінова О.І., Волченко Г.В.,
Китура О.Е. (2001); Віноку-ра В.А., Кліценко О.А., Симаненкова В.І.
(2001) її висвітлення недостатньо і фрагментарно.

Таким чином, підвищення ефективності медико-відновлювального| процесу і
зниження соціально-економічних витрат| за рахунок перебування осіб із
ІХС в стаціонарі, та етапи санаторно-курортного лікування, а також
недостатня розробленість даних питань в спеціальній літературі зумовили
вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до тематичного плану дослідження кафедри
диференціальної і експериментальної психології Інституту математики,
економіки і механіки Одеського національного Університету ім.
І.І.Мечникова за темою основних науково-дослідних робіт „Психологія
часу” (№ держреєстрації 0197U019181) Наукового центру психології часу
Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова.

Мета дослідження. Розробити реабілітаційно-корекційний комплекс заходів
для осіб з ІХС з урахуванням особистісно-емоційних характеристик і
основних соціально-психологічних чинників, що сприяють виникненню і
розвитку ІХС.

Для досягнення цілей дослідження у роботі були поставлені такі завдання:

1.Встановити особистісні| особливості хворих на ІХС залежно від віку,
гендерних характеристик, рівня освіти, а також тяжкість захворювання.

2.Вивчити особливості особистісно-емоційної сфери у осіб з ІХС залежно
від віку, гендерних характеристик, рівня освіти, клінічних проявів і
тяжкості захворювання.

3.Провести порівняльний аналіз психологічних і соціальних характеристик
осіб з ІХС і виявити ступінь їх впливу на виникнення і розвиток ІХС.

4.Розробити реабілітаційно-корекційний комплекс для осіб з ІХС в умовах
клінічного стаціонару.

5.Визначити ефективність розробленого реабілітаційно-корекційного
комплексу на основі порівняльного динамічного вивчення психологічних
характеристик у осіб з ІХС в умовах стаціонарного лікування.

Об’єкт дослідження: взаємозв’язок психічного і соматичного у осіб з ІХС.

Предмет дослідження: емоційно-особистісні особливості хворих на ІХС з
урахуванням тяжкості захворювання.

Методи дослідження. Вивчення осіб з ІХС було проведене за допомогою
наступних методів: особистісні зміни вивчались за допомогою
багатопрофільного особистісного опитувальника MMPI-2 (Бурлачук Л.Ф.,
Моро-зов С.М ,1999), та опитувальника А.Т. Джерсайлд (Немов Р.С., 1995);
емоційні відхилення вивчались за допомогою проективної методики
“Неіснуюча тварина” та методики “Самопочуття-активність-настрій”.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

— проведено комплексний порівняльний аналіз особистісних девіацій у осіб
з ІХС, виходячи з антропометричних, соціальних і лави клінічних
показників;

— виявлені особливості психоемоційного стану у осіб з ІХС залежно від
антропометричних, психосоціальних і медико-біологічних чинників;

— запропоновано принцип оцінки системи психоемоційних| відхилень у осіб
з ІХС виходячи з тяжкості клінічного стану хворих з серцево-судинними
порушеннями;

— розроблена класифікація чинників|факторів|, які обумовлюють|
виникнення взаємозв’язку психологічних проявів і соматичного стану осіб
з ІХС;

— розроблені принципи формування медико-психофізичних
реабіліта-ційно-корекційних| заходів у осіб з ІХС;

удосконалено та уточнено:

— поняття “реабілітаційно-корекційний комплекс”;

— удосконалення методів оцінки психоемоційних відхилень в клініці ІХС;

— розширення і поглиблення переліку клінічних відхилень при визначенні
особливостей психоемоційних відхилень у осіб з ІХС в залежності від
тяжкості загального соматичного полягання.

Практичне значення| одержаних| результатів|:

Розроблений реабілітаційно-корекційний комплекс, визначені особливості
його застосування|вживання| залежно від бального рангу тяжкості
клінічного стану хворих з серцево-судинними порушеннями.

Розроблено бальне рангування тяжкості клінічного стану хворих із
серцево-судинними порушеннями, що дозволяє визначати
першочерговість|першоочерговий| проведення реабілітаційно-корекційного
комплексу.

Розроблені критерії ефективності застосування|вживання|
реабілітаційно-корекційного| комплексу у осіб з ІХС.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження докладалися і обговорювалися на міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної
конфліктології” (Р. Молдова, м. Тирасполь, 2001), на науковій
конференції “Молода спортив-на наука України” (Львів, 2007), на 60-ій
професорсько-викладацькій науко-во-технічній конференції Одеського
національного морського університету (Одеса, 2007), на
науково-практичних конференціях 411 Одеського військового госпіталю.

Публікації. Основні результати дослідження викладені в 10 наукових
статтях, зокрема 3 — в спеціалізованих наукових виданнях ВАК. З них 9
виконано одноосібно, 1 спільно. У співавторстві внесок дисертанта склав
2/3 від загального об’єму статті, а саме: розроблена програма фізичних
вправ реабілітаційно-корекційного комплексу.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох
розділів, висновків до них, загального висновку, списку використаних
джерел, додатків. Загальній обсяг дисертації — 231 стор. (Основний текст
– 160 стор.). Список використаних джерел включає 221 найменування, з них
32 іноземних авторів. Робота ілюстрована 30 малюнками, 40 таблицями.

ЗМІСТ РОБОТИ

В основу роботи було покладене комплексне дослідження 180 осіб з ІХС, з
них 120 чоловік в основній групі і 60 в контрольній.

Контингент випробовуваних був розділений на три вікові категорії: перша
— хворі від 45 до 54 років (60 чоловік), друга — хворі від 55 до 64
років (60 чоловік), третя — хворі старше 65 років (60 чоловік) (таблиця.
1).

Таблиця 1

Розподіл випробовуваних за віком і статтю

Вікові групи (повних років)

Кількість хворих ІХС розподілених за статтю (n)

Всього

чоловіки жінки n %

45-54 30 30 60 33,33

55-64 30 30 60 33,33

65 і більш 30 30 60 33,33

Разом 90 90 180 100

При відборі випробовуваних в основну групу враховувалися
наступні|слідуючі| клінічні показники: “ІХС з стенокардіею” — 60
чоловік; “ІХС з інфарктом міокарду” (ІХС з ІМ) — 60 чоловік. З 60 хворих
ІХС з інфарктом міокарду 39 чоловік перенесли один ІМ, 10 чоловік – два,
8 чоловік – 3, і три людини перенесли чотири ІМ. З 39 хворих, які
перенесли 1 ІМ у 20 він характеризувався як дрібноочаговий, у 19 – як
великоочаговий (рис. 1).

Для визначення характеру|вдачі| взаємозв’язку між психологічним статусом
і ступенем|мірою| тяжкості діагнозу були виділені основні захворювання
досліджених, їх клінічна тяжкість|тягар|. Привласнивши абсолютній
відсутності хворобливих|болючих| змін в області серцево-судинної системи
0 балів, була розроблена бальна оцінка соматичних відхилень. На її
основі досліджені були розподілені на групи по ступеню|мірі| тяжкості
загального|спільного| клінічного стану: легкий ступінь|міра| (до 15
балів) – 46 чоловік, середній (16-25 балів) – 50 чоловік, помірний
(26-35 балів) 20 чоловік, важкий|тяжка| (36-45 балів) – 4 людини.

Дослідження емоційно-особистісних особливостей осіб з ІХС по
антропометричних, психосоціальних| і медико-біологічних
чинниках|факторах| дозволило встановити наступне|слідуюче|.

За допомогою методики MMPI-2 була виявлена кореляція|зріст| негативних
емоційно-особистісних характеристик з| віком. За шкалою
“іпохондричність”: у віковій категорії від 45 до 54 років – 72 Т-бала|,
від 55 до 64 років – 77 Т-балів|, після|потім| 65 років – 81 Т-бал|
(р<0,05|). Збільшення за шкалою “емоціональна лабільність|”: від 45 до 54 років – 72 Т-бала|, від 55 до 64 років – 74 Т-балів|, після|потім| 65 років – 84 Т-балів| (р<0,05|). Підвищення за шкалою “депресія |”: від 45 до 54 років – 69 Т-балів|, від 55 до 64 років – 75 Т-балів|, після|потім| 65 років – 78 Т-балів| (р<0,05|). За допомогою проективної методики “Неіснуюча тварина” було виявлено, що зі|із| збільшенням віку у хворих зростало прагнення до економії сил, незадоволеність|незадоволення| своїм положенням|становищем| у соціумі (р<0,05|). За допомогою особистісного опитувальника|опитувача| А.Т. Джерсайлд було виявлено, що із збільшенням віку у хворих зростали несприятливі емоційно-особові особливості. Сильний рівень вираженості|виказувати| в характеристиці “самотності|самітність|” в категорії від 45 до 54 років – у 5,83 % досліджених, від 55 до 64 років – у 7,49 % досліджених, після|потім| 65 років – у 17,49 % досліджених (р<0,05|), у останніх 69,19 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; у характеристиці “розбіжність|розходження| між реальним і ідеальним Я”: від 45 до 54 років – у 4,99 % досліджених, від 55 до 64 років – у 6,66 %, після|потім| 65 років – у 15,83 % досліджених (р<0,05|), у останніх 72,52 % рівень показників характеристиці був в межах норми. За даними методики “САН” було виявлено зростання|зріст| негативних показників у більш старших хворих за характеристиками “пасивний - активний”: від 45 до 54 років – у 6,66 % досліджених, від 55 до 64 років – у 9,99 % досліджених, після|потім| 65 років – у 11,66 % досліджених (р<0,05|), у останніх 71,69 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; “охочий відпочити - змагатися”: від 45 до 54 років – у 4,99 % досліджених, від 55 до 64 років - у 7,49 % досліджених, після|потім| 65 років – у 9,16 % досліджених (р<0,05|), у останніх 78,36 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; “повний|цілковитий| надій – розчарований”: від 45 до 54 років – у 5,83 % досліджених, від 55 до 64 років -у 7,49 % досліджених, після|потім| 65 років – у 10,83 % досліджених (р<0,05|), у останніх 75,85 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. За допомогою методики MMPI-2 було виявлено більшу кількість негативних показників у хворих чоловічої статі. За шкалою “емоційна лабільність” у осіб чоловічої статі – 80 Т-балів|, у осіб жіночої статі – 73 Т-бала| (р<0,05|); за шкалою “депресія |” у осіб чоловічої статі – 78 Т-балів|, у осіб жіночої статі – 74 Т-бала| (р<0,05|); за шкалою “іпохондричність |” у осіб чоловічої статі – 77 Т-балів|, у осіб жіночої статі – 71 Т-бал| (р<0,05|). За допомогою проективної методики “Неіснуюча тварина” було виявлено, що тривалі роздуми про себе, само вивчення спостерігалися | більшою мірою у хворих чоловічої статі, ніж у жінок (р<0,05|). |біля| У осіб жіночої статі більше, ніж у хворих чоловічої статі екстравертованість|, вони більшою мірою були спрямовані|спрямовані| на події майбутнього (р<0,05|). За допомогою особистісного опитувальника|опитувача| А.Т. Джерсайлд були виявлені більш негативні показники у хворих чоловічої статі. У характеристиці “самотність|самітність|” сильно виражений|виказувати| рівень у осіб чоловічої статі у 14,99 % досліджених, |біля| жіночої у 9,99 % (р<0,05|), у останніх 75,02 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. За даними методики “САН” були виявлені більш негативні характеристики у хворих чоловічої статі: високий рівень стомлюваності у 16,66 % чоловіків і 11,66 % жінок (р<0,05), у останніх 74,18 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; виснаженості у 14,16 % чоловіків і 11,66 % жінок, млявості у 18,33 % чоловіків і 14,16 % жінок (р<0,05|), у останніх 67,51 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. За допомогою методики MMPI-2 було виявлено, що| рівень освіти|утворення| корелював з наступними|слідуючі| характеристиками: за шкалою “депресія” у хворих з вищою освітою|утворенням| – 85 Т-бала|, з середньо-спеціальною – 74 Т-бала|, з середньою – 64 Т-бала| (р<0,05|); за шкалою “іпохондричність|”: у хворих з вищою освітою –| 84 Т-бала|, з середньою-спеціальною – 75 Т-бала|, з середньою – 65 Т-бала| (р<0,05|); за шкалою “індивідуалістичність|”: у хворих з вищою освітою–| 83 Т-бала|, з середньо-спеціальною– 71 Т-бала|, з середньою – 62 Т-бала| (р<0,05|). За допомогою проективної методики “Неіснуюча тварина” було виявлено, що недовіра, тривожність, боязкість в стосунках з тими, що оточують, підозрілість і напруженість, властиві найбільшою мірою хворим з вищою освітою|утворенням|, поступово зменшувалися у хворих з середньо-спеціальною і середньою (р<0,05|). За допомогою особистісного опитувальника|опитувача| А.Т. Джерсайлд було виявлено, що зі|із| збільшенням рівня освіти|утворення| у хворих наростало відчуття|почуття| самотності|самітності|: у групі з вищою освітою|утворенням| – у 18,33 % хворих, з середньо-спеціальною – у 16,66 % хворих; з середньою – у 11,66 % хворих (р<0,05|), у останніх 53,35 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. За даними методики “САН” зі|із| збільшенням рівня освіти|утворення| наростала виснаженість: у групі хворих з вищою освітою|утворенням| – у 15,83 % хворих, з середньо-спеціальною – у 13,33 % хворих; з середньою – у 10,83 % хворих (р<0,05|), у останніх 60,01 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; розслаблення: у групі хворих з вищою освітою|утворенням| – у 17,49 % хворих, з середньою-спеціальною – у 14,99 % хворих; з середньою – у 9,16 % хворих (р<0,05|), у останніх 58,36 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; розчарованість: у групі хворих з вищою освітою|утворенням| – у 14,16 % хворих, з середньо-спеціальною – у 9,99 % хворих; з середньою– у 6,66 % хворих (р<0,05|), у останніх 69,19 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. |унаслідок| Дослідження емоційно-особистісних особливостей осіб з ІХС залежно від наявності ІМ в анамнезі, величини осередку ураження (дрібноочаговий|, великоочаговий|), а так само кількості перенесених ІМ за допомогою методики MMPI-2 було виявлено зростання|зріст| негативних характеристик у хворих з важчим соматичним станом|достатком|. За допомогою методики MMPI-2| було виявлено зростання|зріст| негативних характеристик у хворих, що перенесли ІМ порівняно з|порівняно із| особами|обличчями| з стенокардіею: за шкалою “емоційна лабільність” у осіб з стенокардією – 73 Т-балів|, у осіб, що перенесли ІМ, – 80 Т-бала| (р<0,05|); за шкалою “депресія|” у осіб з стенокардією – 75 Т-балів|, у осіб, що перенесли ІМ, – 78 Т-бала| (р<0,05|); за шкалою “індивідуалістичність|” у осіб з стенокардією – 70 Т-балів|, у осіб, що перенесли ІМ, – 77 Т-балів| (р<0,05|). У групах хворих, що перенесли дрібноочаговий| і великоочаговий| ІМ був виявлений взаємозв'язок зростання|зросту| емоційно-особистісних відхилень з соматичним станом|достатком|: за шкалою депресії у хворих ІХС, що перенесли дрібноочаговий| ІМ, – 66 Т-балів|, у хворих ІХС, що перенесли великоочаговий| ІМ, – 75 Т-балів| (р<0,05|); за шкалою “іпохондричність|” у хворих ІХС, що перенесли дрібноочаговий| ІМ, – 71 Т-балів|, у осіб, що перенесли великоочаговий| ІМ, – 80 Т-балів| (р<0,05|); за шкалою “індивідуалістичність|” у хворих ІХС, що перенесли дрібноочаговий| ІМ, – 62 Т-балів|, у осіб, що перенесли великоочаговий| ІМ, – 74 Т-балів| (р<0,05|) (рис. 2). Рис. 2 Середні профілі хворих ІХС, що перенесли дрібноочаговий| і великоочаговий| ІМ за методикою MMPI-2| Примітка|тлумачення|: дрібноочаговий| ІМ; великоочаговий| ІМ. У хворих, що перенесли більшу кількість ІМ було відмічено зростання|зріст| негативних емоційно-особистісних характеристик: за шкалою “індивідуалістичність|” у хворих, що перенесли один ІМ, - 68 Т-балів|, два інфаркти – 82 Т-бала|, три інфаркти – 89 Т-балів|, чотири інфаркти – 104 Т-бала| (р<0,05|), за шкалою “депресія” у хворих, що перенесли один ІМ, - 75 Т-балів|, два інфаркти – 79 Т-балів|, три інфаркти – 88 Т-балів|, чотири інфаркти – 98 Т-балів| (р<0,05|), за шкалою “іпохондричність|” у хворих, що перенесли один ІМ, - 73 Т-бала|, два інфаркти – 79 Т-балів|, три інфаркти – 86 Т-балів|, чотири інфаркти – 96 Т-балів| (р<0,05|). За допомогою проективної методики “Неіснуюча тварина” було виявлено, що тенденція до роздумів про себе, своє місце|місце-милі| і призначення в соціумі, інертність мислення, стереотипність, банальність в думках більшою мірою у хворих, що перенесли ІМ, чим у хворих ІХС (р<0,05|). Зануреність в світ власних переживань|вболівань|, егоцентричність| була виявлена більшою мірою у хворих, що перенесли великоочаговий| ІМ, ніж у хворих, що перенесли дрібноочаговий| ІМ (р<0,05|). Прагнення до економії емоційних|емоціональних| і фізичних сил наростало у хворих, що перенесли більшу кількість ІМ (р<0,05|). За допомогою особистісного опитувальника|опитувача| А.Т. Джерсайлд було виявлено зростання|зріст| негативних емоційно-особистісних особливостей у хворих з більш важким станом|достатком|. Сильно виражений|виказувати| рівень в характеристиці “розбіжність|розходження| між реальним і ідеальним Я” в групі хворих з стенокардією, – у 12,49 % досліджених, в групі хворих, що перенесли ІМ, – у 18,33 % досліджених (р<0,05|), у останніх 69,18 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; в характеристиці “самотність|самітність|” в групі хворих з стенокардією – у 11,66 % досліджених, в групі хворих, що перенесли ІМ, – у 14,99 % досліджених (р<0,05|), у останніх 73,35 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. Необхідно відзначити сильно виражений|виказувати| рівень в характеристиці “розбіжність|розходження| між реальним і ідеальним Я” в групі хворих ІХС, що перенесли дрібноочаговий| ІМ, - у 7,49 % досліджених, в групі хворих ІХС, що перенесли великоочаговий| ІМ, - у 15,83 % досліджених (р<0,05|), у останніх 76,68 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. Зі|із| збільшенням кількості перенесених ІМ в анамнезі наростали негативні емоційно-особові особливості. У характеристиці “самота|самітність|” сильно виражений|виказувати| рівень в групі хворих, що перенесли один ІМ, - у 4,99 % досліджених; у групі хворих, що перенесли два ІМ, - у 7,49 % досліджених; у групі хворих, що перенесли три ІМ, - у 11,66 % досліджених; у групі хворих, що перенесли чотири ІМ, - у 17,49 % досліджених (р<0,05|), у останніх 58,37 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. За даними методики “САН” було виявлено зростання|зріст| негативних характеристик з погіршенням в соматичному стані|достатку|: високий рівень сонливості у 9,16 % хворих з стенокардією і 14,99 % хворих ІХС, що перенесли ІМ (р<0,05|), у останніх 75,85 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; бажання відпочити у 9,16 % хворих з стенокардією та 14,99 % хворих ІХС, що перенесли ІМ (р<0,05|), у останніх 75,85 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; байдужість у 8,33 % хворих ІХС з стенокардією і 17,49 % хворих ІХС, що перенесли ІМ (р<0,05|), у останніх 74,18 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. Високий рівень в характеристиці “охочий відпочити” в групі хворих, що перенесли дрібноочаговий| ІМ, - у 9,99 % досліджених; у групі хворих, що перенесли великоочаговий| ІМ, - у 16,66 % досліджених (р<0,05|), у останніх 73,35 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. Із збільшенням кількості перенесених ІМ в анамнезі наростав рівень в характеристиці “байдужий”: у групі хворих, що перенесли один ІМ, - у 5,83 % досліджених; у групі хворих, що перенесли два ІМ, - у 7,49 % досліджених; у групі хворих, що перенесли три ІМ, - у 10,83 % досліджених; у групі хворих, що перенесли чотири ІМ, - у 18,33 % досліджених (р<0,05|), у останніх 57,52 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. За допомогою методики МMPI-2 було виявлене зростання|зріст| емоційно-особистісних відхилень в групах хворих з важчим загальним|спільним| клінічним станом|достатком|. Максимальне підвищення в середніх профілях за шкалою депресії: у хворих легкого ступеня|міри| тяжкості загального|спільного| клінічного стану - 64 Т-балів|, середнього ступеню|мірі| тяжкості - 78 Т-балів|, важкого|тяжкому| ступеню|мірі| - 78 Т-балів|, дуже важкого|тяжкою| - 100 Т-балів| (р<0,05|); значущий підйом за шкалою індивідуалістичності|: у хворих легкого ступеня|міри| тяжкості загального|спільного| клінічного стану - 65 Т-балів|, середнього ступеню|мірі| тяжкості - 75 Т-балів|, важкого|тяжкому| ступеню|мірі| - 80 Т-балів|, дуже важкого|тяжкою| - 99 Т-балів| (р<0,05|); за шкалою іпохондрії: у хворих легкого ступеня|міри| тяжкості загального|спільного| клінічного стану - 68 Т-балів|, середнього ступеню|мірі| тяжкості - 79 Т-балів|, важкого|тяжкому| ступеню|мірі| - 80 Т-балів|, дуже важкого|тяжкою| - 95 Т-балів| (р<0,05|). За допомогою проективної методики “Неіснуюча тварина” було виявлено, що у хворих з важчим загальним клінічним станом наростала інертність, стереотипність в побудові|шикуванні| висновках|висновків|, егоцентричність| (р<0,05|). За допомогою особистісного опитувальника|опитувача| А.Т. Джерсайлд було виявлене зростання|зріст| негативних характеристик у хворих з важчим загальним|спільним| клінічним станом|достатком|: у характеристиці “самотність|самітність|” у 6,66 % хворих легкого ступеня|міри| тяжкості загального|спільного| клінічного стану, 12,49 % хворих середнього ступеня|міри| тяжкості, 14,16 % хворих важкого|тяжкого| ступеня|міри|, 19,16 % хворих дуже важкого|тяжкої| (р<0,05|), у останніх 47,53 % хворих рівень показників шкали був в межах норми; у характеристиці “розбіжність|розходження| між реальним і ідеальним Я”: у 9,16 % хворих легкого ступеня|міри| тяжкості загального|спільного| клінічного стану 10,83 % хворих середнього ступеня|міри| тяжкості, 13,33 % важкого|тяжкому| ступеню|мірі|, 16,66 % дуже важкого|тяжкою| (р<0,05|), у останніх 50,02 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. AE u ue J L ^ ” ^ ` o   c ¤ ¦ a ae ae e e oooeaeeeee*eeeOAEAEAEAEAEAEAEAE AE E E ? O o ?????????9? ???9? ?9? ?????????????$?9? ?????o u ? ?9? ???9? ) A|міри| тяжкості, 17,49 % хворих важкого|тяжкого| ступеня|міри|, 19,16 % хворих дуже важкого|тяжкої| (р<0,05|), у останніх 46,70 % хворих рівень показників шкали був в межах норми. На підставі проведенного дослідження розроблена модель залежності ІХС від основних чиннииків (рис. 3). антропомет- соціальні психо- проявлення чинників - вік; - стать; - освіта - величина вогнищевої поразки; - рецидиви захворювання; - ступінь загального клінічного захворювання -гіподина- мічний стан - паління - несприятливі події у продовженні року - негативні емоційні стани - емоційні перенапруження - турботні тяжкість захворювання ІХС кількісне вираження тяжкості захворювання (система оцінки тяжкості стану – ранг захворювання) Рис. 3 Модель залежності тяжкості коронарної патології від основних чинників У представленому|уявляти| дослідженні розглянуті|розглядувати| суть|сутність| системи реабілітаційно-корекційного комплексу, а також його ефективність у відновленні емоційно-особистісного стану коронарного хворого. Введено|запроваджувати| поняття реабілітаційно-корекційного комплексу – поєднання| системи антропометричної, психосоциальної| і медико-біологічної складових, що направлені|спрямованих| на відновлення, корекцію або компенсацію особливостей емоційно-особистісної сфери, особистого|особового| і соціально-трудового статусу хворих ІХС. Визначені складові реабілітаційно-корекційного комплексу: серія бесід, проведених з хворим. Тематика бесід визначалася складовими реабілітаційно-корекційного комплексу: антропометричною, психосоці-альною| і медико-біологічною; два комплекси фізичних вправ, розроблені з урахуванням|з врахуванням| тяжкості загального|спільного| клінічного стану хворого; серія бесід з родичами хворого. Тематика бесід визначалася так само антропометричною, психосоціальною| і медико-біологічною складовими; - навчання|вчення| родичів фізичним вправам, необхідних для продовження реабілітації хворого після|потім| виписки із стаціонару. Використання в реабілітаційно-корекційному комплексі антропометричних показників дозволило врахувати вікову категорію, гендерні характеристики і рівень освіти досліджених хворих. Реабілітаційна складова за психосоціальними| показниками дозволила врахувати особливості типу|типа| вищої нервової діяльності досліджуваних, наявність психотравмуючих ситуацій в житті хворих в даний час|нині|, а так само в період до захворювання, наявність в актуальному стані|достатку| хворих виражених|виказувати| порушень в психо-емоційної| сфері, загальної|спільній| психофізичной слабкості, розладів сну та ін.. При розробці реабілітаційної складової за медико-біологічними даними були враховані наявність спадкової|спадкоємної| обтяженості, анамнестичні дані з урахуванням|з врахуванням| захворювань, що розташовують до розвитку ІХС, а так само актуальний соматичний стан|достаток| хворих з індивідуальними особливостями перебігу хвороби (клінічна форма ІХС, величина і локалізація поразки|ураження| міокарду, наявність і кількість рецидивів захворювання, наявність і ступінь|міра| інвалідності). Реабілітаційна програма за антропометричними показниками враховує вікову категорію, гендерні характеристики, рівень утворення досліджених. Реабілітаційна програма за психосоціальними| показниками складена з урахуванням|з врахуванням| особливостей типу|типа| вищої нервової діяльності, психотравмуючих ситуацій в житті хворих в даний час|нині|, а також в період до захворювання, наявність в актуальному поляганні|достатку| виражених|виказувати| порушень в емоційно-особовій сфері, загальній|спільній| психофізичній слабкості, розладів сну та ін.. Реабілітаційна програма за медико-біологічними даними враховує наявність спадкової|спадкоємної| обтяженості, анамнестичні дані з урахуванням|з врахуванням| захворювань, що розташовують до розвитку ІХС, а також актуальний соматичний стан|достаток| хворих з індивідуальними особливостями перебігу хвороби (клінічна форма ІХС, величина і локалізація поразки|ураження| міокарду, наявність і кількість рецидивів захворювання, наявність і ступінь|міра| інвалідності). Для оцінки переважного|пануючого| фону в настрої, як показника загального|спільного| психосоматичного стану випробовуваних після|потім| проведення реабілітаційно-корекційного комплексу, були використані методики ММРІ–2, “Само-почуття - активність - настрій|”. Дослідження осіб, що пройшли|минали| реабілітаційно-корекційний комплекс, за допомогою ММРІ–2, виявило помірно виражену|виказувати| іпохондричність|, психосоматичну предиспозицію|, наявність в структурі особи|особистості| рис|меж|, що обумовлюють психосоматичні відхилення, визначають механізми виникнення і розвитку хвороби. Помірно виражений|виказувати| стан|достаток| депресії сигналізує про трохи знижений загальний|спільний| психо-емоційний| фон, обумовлений соматичним станом,|достатком| а також про збільшення в міцних соціальних зв’язка після|потім| проходження реабілітаційно-корекційного комплексу. Результати дослідження хворих, що взяли участь в апробації|випробуванні| реабілітаційно-корекційного комплексу за допомогою методики “САН|” відбиті в таблиці 2. Таблиця 2 Зміна показників психоемоційної| сфери під впливом реабілітаційно-корекційного комплексу № п/п Показники стану особи Кількість осіб (%), що виявили емоційно-особовий стан до* після** різниця 1. Емоційна лабільність 53,33 29,99 23,34 2. Іпохондричність 52,66 26,64 26,02 3. Депресія 53,46 33,30 20,16 4. Схильність до сну 40,83 25,83 15,00 5. Поганий настрій 32,49 15,83 16,66 6. Охочий до відпочинку 31,66 12,49 19,17 7. Байдужий 34,16 11,66 22,50 * - показникі психо-емоційного| стану до проведення реабілітаційно-корекційного комплексу; ** - показникі психо-емоційного| стану по завершенню проведення реабілітаційно-корекційного комплексу. Дані таблиці демонструють поліпшення|покращання| в психо-емоційному| стані|достатку| хворих після|потім| проведення з ними роботи по складових реабілітаційно-корекційного комплексу. Результати вивчення якості і швидкості адаптації хворих, що пройшли|минали| реабілітаційно-корекційний комплекс | відбиті в таблиці 3. Хворі, що взяли участь в апробації|випробуванні| реабілітаційно-корекційного комплексу, проходили|минали| потім коротший за часом відновлювальний курс в санаторних умовах. У 76,60 % випадків особи|обличчя|, що перенесли ІМ, поверталися | до роботи вже після|потім| 2-х місяців лікування і віднолювального періоду (1 міс. в лікарняному|шпитальному| стаціонарі і 1 міс. в умовах санаторно-курортного лікування). Таблиця 3 Якість адаптаційних процесів під впливом реабілітаційно-корекційнійного комплексу № п/п Показники адаптації особи Кількість осіб (%), які виявили адаптаційні процеси(%) Не проходили* проходили** різниця 1. Скорочення тривалості санаторно-відновлю-вального курсу 22,50 73,33 50,83 2. Повне відновлення трудової діяльності 28,50 76,60 48,10 * - показникі психо-емоційного| стану хворих, що не пройшли|минали| реабілітаційно-корекційний комплекс; ** - показникі психо-емоційного| стану хворих, що пройшли|минали| реабілітаційно-корекційний комплекс. ВИСНОВКИ |висновки| 1. У дисертації наведено рішення наукової задачі розробки реабілітаційно-корекційного комплексу, який враховує систему антропометричних, психосоціальних і медико-біологічних складових, є ефективним засобом поліпшення характеристик емоційно-особистісної сфери, особистого і соціально-трудового статусу хворих ІХС. 2. Встановлена певна кореляція вікових та емоційно-особистісних характеристик.|достатку| Із збільшенням віку зростали показники іпохондричності: від 45 до 54 років – 72 Т-бала|, від 55 до 64 років – 74 Т-бала|, після|потім| 65 років – 84 Т-бала| (р<0,05|); індивідуалістичність: від 45 до 54 років – 69 Т-бала|, від 55 до 64 років – 75 Т-балів|, після|потім| 65 років – 78 Т-балів|; депресії: у віковій категорії від 45 до 54 років – 72 Т-бала|, від 55 до 64 років – 77 Т-балів|, після|потім| 65 років – 81 Т-бал| (р<0,05|);| прагнення до економії сил, незадоволеність|незадоволення| своїм положенням|становищем| в соціумі (р<0,05|); відчуття|почуття| самоти|самітності|: від 45 до 54 років – 5,83 %, від 55 до 64 років –7,49 %, після|потім| 65 років – 17,49 % (р<0,05|); розчарованості: від 45 до 54 років – 5,83 %, від 55 до 64 років –7,49 %, після|потім| 65 років – 10,83 % (р<0,05|). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників. 3. Були встановлені певні гендерні відмінності |порівняно іемоційно-особистісних характеристик. Найбільші розбіжності спостерігалися за такими показниками: індивідуалістичність: чоловіки – 80 Т-балів|, жінки – 73 Т-бал;| депресії: чоловіки – 80 Т-балів|, жінки – 73 Т-бала| (р<0,05|); іпохондричністі|: чоловіки – 78 Т-балів|, жінки – 74 Т-бала| (р<0,05|)||; тривалі роздуми про себе, самовивчення|, інтровертированість| (р<0,05|); відчуття самоти|самітності|: чоловіки – 14,99 %, жінки – 9,99 % (р<0,05|); стомлюваність: чоловіки - у 16,66 %, жінки – 11,66 % (р<0,05|). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників. Також була виявлена кореляція емоційно-особистісних характеристик з |рівнем освіти|утворення|: депресія: вища освіта|утворення| – 85 Т-бала|, середньо-спеціальна – 74 Т-бала|, середня – 64 Т-бала| (р<0,05|); іпохондричність|: вища освіта –| 84 Т-бала|, середньо-спеціальна – 75 Т-балів|, середня – 65 Т-бала| (р<0,05|); індивідуалістичність|: вища освіта|утворення| – 83 Т-бала|, середньо-спеціальна – 71 Т-бал|, середня – 62 Т-бала| (р<0,05|); недовір'я, тривожність, боязкість в стосунках з тими, що оточують, підозрілість і напруженість у відносинах| (р<0,05|); відчуття|почуття| самотності|самітності|: вища освіта|утворення| – 18,33 %, середньо-спеціальна – 16,66 %; середня – 11,66 % (р<0,05|); виснаженість: вища освіта|утворення| – 15,83 %, середньо-спеціальна – 13,33 %; середня – 10,83 % (р<0,05|). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників. 4. Встановлено взаємозв’язок між нозологічною приналежністю захворювання та| емоційно-особистісних характеристик. Іпохондричність: у хворих з стенокардією – 75 Т-бала|, у тих, що перенесли ІМ – 78 Т-балів| (р<0,05|); депресія|: у хворих з стенокардією – 73 Т-балів|, у тих, що перенесли ІМ – 80 Т-балів| (р<0,05|); індивідуалістичність| у хворих з стенокардією – 70 Т-балів|, у тих, що перенесли ІМ – 77 Т-балів| (р<0,05|); розбіжність|розходження| між реальним і ідеальним Я: у хворих з стенокардією – 12,49 %, у тих, що перенесли ІМ – 18,33 % (р<0,05|); самотність|самітність|: у хворих, що не перенесли ІМ, – 11,66 %, у тих, що перенесли ІМ, – 14,99 % (р<0,05|); бажання відпочити у хворих з стенокардією - 9,16 %, у тих, що перенесли ІМ – 14,99 % (р<0,05|).| Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників. 5. Зі|із| збільшенням кількості перенесених ІМ в анамнезі наростала індивідуалістичність|: один ІМ - 68 Т-балів|, два – 82 Т-бала|, три – 89 Т-балів|, чотири – 104 Т-бала| (р<0,05|); депресія: один ІМ - 75 Т-балів|, два – 79 Т-бала|, – 88 Т-балів|, чотири – 98 Т-балів| (р<0,05|), іпохондричність|: один ІМ - 73 Т-бала|, два – 79 Т-балів|, три – 86 Т-балів|, чотири – 96 Т-балів| (р<0,05|); інертність мислення, стереотипність, банальність в думках, тенденція до роздумів про себе, свого місця|місце-милі| і призначення в соціумі (р<0,05|); байдужість: один ІМ – 5,83 %, два – 7,49 %, три – 10,83 %, чотири – 18,33 % (р<0,05|). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників. 6. Тяжкість |загального|спільного| клінічного стану впливала на емоційно-особистісні характеристики наступним чином. Депресія: легкий ступінь|міра| - 64 Т-бала|, середній - 78 Т-балів|, важкий|тяжка| - 78 Т-балів|, дуже важкий|тяжка| - 100 Т-балів| (р<0,05|), індивідуалістичність|: легкий ступінь|міра| - 65 Т-балів|, середній - 75 Т-балів|, важкий|тяжка| - 80 Т-балів|, дуже важкий|тяжка| - 99 Т-балів| (р<0,05|), іпохондричність|: легкий ступінь|міра| - 68 Т-балів|, середній - 79 Т-балів|, важкий|тяжка| - 80 Т-балів|, дуже важкий|тяжка| - 95 Т-балів|) (р<0,05|); прагнення до економії емоційних|емоціональних| і фізичних сил (р<0,05|); самотність|самітність|: легкий ступінь|міра| – 6,66 %, середній -12,49 %, важкий|тяжка| – 14,16 %, дуже важкий|тяжка– 19,16 % (р<0,05|); розчарованість: легка – 9.16 %, середня – 11,66 %, важка|тяжка| – 14,16 %, дуже важка|тяжка| – 18,33 % (р<0,05|). Інші параметри також змінювалися але в межах незначного відхилення від коридору нормативних показників. 7. Встановлені найбільш інформативні показники змін емоційно-особистісного стану, які застосовувались як кількісні критерії оцінки ефективності моделі реабілітаційно-корекційного комплексу: зниження емоційної|емоціональної| лабільності (різниця – 23,34 %|), іпохондричності| (різниця – 26,02 %|), депресії (різниця – 20,16 %|); відчуття байдужості (різниця – 22,50 %), бажання відпочити (різниця – 19,17 %), поліпшення|покращанні| настрою (різниця – 16,66 %), зменшення станів|достатків| схильності до сну (різниця – 15,00 %); скорочення тривалості санаторно-відновного курсу (різниця – 16,66 %) (р<0,05|). Високий ступінь ефективності досягнута у 76,60 % хворих основної групи, середній ступінь – у 13,32 % хворих; низький – у 9,99 % (р<0,05|). СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Скрипченко Р.П. Сравнительная характеристика психических особенностей больных ИБС (по возрасту и полу) // Вісник національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. – Київ: Політехніка, 2003. - №1(7). – с.161-168. 2. Скрипченко Р.П. Особенности психического статуса больных ИБС, перенесших и не перенесших инфаркт миокарда // Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України „Наука і освіта”. – Одеса, 2003.- №2-3. – с.66-68. 3. Скрипченко Р.П. Психоэмоциональные особенности больных ИБС, перенесших мелкоочаговый и крупноочаговый инфаркт миокарда.// Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України „Наука і освіта”.- Одеса, 2003. - №4. –с.47-51. 4. Скрипченко Р.П. Зависимость психического статуса больного ИБС от степени тяжести клинического заболевания.// Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України „Наука і освіта”.- Одеса, 2004. - №2. –с.39-43. 5. Скрипченко Р.П. Некоторые особенности психо-эмоционального состояния лиц с заболеваниями сердца. // Психологія на перетині тисячоліть. Сборник научных работ участников Пятых Костюковских чтений, 1999.- с. 202-206. 6. Скрипченко Р.П. Некоторые особенности состояния интеллектуальной недостаточности при врождённых пороках сердца. // Опыт и перспективы развития психологии в Приднестровье. Материалы Международной научно-практической конференции.- Тирасполь, 2000.- с.170-172. 7. Скрипченко Р.П. Некоторые особенности психосоматических взаимосвязей в трудах В.М. Бехтерева. // Динаміка наукових досліджень. Материалы международной научно-практической конференции.- том 10. Психология.- Днепропетровск: Наука і освіта, 2003.- с. 29-31. 8. Скрипченко Р.П. Некоторые аспекты социализации больных с психоэмоциональными девиациями. // Крок у майбутнє. Третья всеукраинская научно-практическая конференція студентов, аспирантов и молодых ученых.- Київ: Політехніка, 2003.- с.42-43. 9. Висковатова Т.П., Шевченко Р.П. Психокоррекционные возможности иcпользования физических загрузок в клинике ишемической болезни сердца // Молода спортивна наука України. Збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту.- выпуск 11.- Львов, 2007.- с.71-72 (особистий внесок - 2/3 розробки, складена система реабілітаційно-корекційного комплексу) 10. Шевченко Р.П. Проблема зростання захворювань серцево-судинними відхиленнями населення сучасної України // 60-я професорко-викладацька науково-технічна конференція Одеського національного морського університету.- Одеса, 2007.- с. 75. АНОТАЦІЯ Шевченко Р.П. Емоційно-особистісні особливості осіб з ІХС – Рукопис. Дисертація на здобуття|конкурс| наукового ступеня|міри| кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. - Харківська медична академія післядипломної освіти|утворення|: Харків, 2007 р. У дисертаційній роботі на основі багатобічного|багатостороннього| вивчення антропометричних, психосоціальних| і медико-біологічних чинників|факторів| отримана|одержувати| комплексна характеристика емоційно-особистісних особливостей осіб з ІХС. Визначені емоційно-особистісні| особливості осіб з ІХС залежно від віку, гендерних характеристик, рівня освіти|утворення|, а також тяжкість|тягар| захворювання. Виявлена порівняльна медико-психо-соціальна| характеристика осіб з ІХС і виявлений ступінь|міра| її впливу на виникнення і розвиток ІХС. Використання реабілітаційно-корекційного комплексу в умовах стаціонару дозволило в науково-прикладному аспекті розробити основні принципи обліку|урахування| особистісно-емоційних|емоціональних| характеристик, сприяючих виникненню і розвитку ІХС. Ключові|джерельні| слова: психосоматичні відхилення, антропометричні, психосоціальні|, медико-біологічні чинники|фактори|, емоційно-особові особливості, ступінь|міра| тяжкості клінічного стану, реабілітаційно-корекційний комплекс. АНОТАЦИЯ Шевченко Р.П. Эмоционально-личностные особенности лиц с ишемической болезнью сердца – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 – медицинская психология. - Харьковская медицинская академия последипломного образования. Харьков, 2007 г. На основе многостороннего изучения антропометрических, психосоциальных и медико-биологических факторов в представленном исследовании получена комплексная характеристика эмоционально-личностных особенностей лиц с ишемической болезнью сердца. Изучение лиц с ишемической болезнью сердца было проведено при помощи следующих методов: личностные изменения при помощи многопрофильного личностного опросника MMPI-2, личностного опросника А.Т. Джерсайлд, эмоциональные отклонения при помощи проективной методики “Несуществующее животное”, методики “Самочувствие-активность-настроение”. В диссертации представлено решение научной задачи разработки реабилитационно-коррекционного комплекса, который включил в себя сочетание системы антропометрической, психосоциальной и медико-биологической составляющих, является эффективным способом улучшения характеристик эмоционально-личностной сферы, личного и социально-трудового статуса больных ИБС. Установлена определённая корреляция возрастных и эмоционально-личностных характеристик. С увеличением возраста увеличивались показатели ипохондричности: в возрастной категории от 45 до 54 лет – 72 Т-балла, от 55 до 64 лет – 74 Т-баллов, после 65 лет – 84 Т-балл (р<0,05); индивидуалистичности: от 45 до 54 лет – 69 Т-балла, от 55 до 64 лет – 75 Т-баллов, после 65 лет – 78 Т-балла (р<0,05); депрессии: от 45 до 54 лет – 72 Т-балла, от 55 до 64 лет – 77 Т-баллов, после 65 лет – 81 Т-баллов (р<0,05); стремление к экономии сил, неудовлетворенность своим положением в социуме (р<0,05); чувство одиночества: от 45 до 54 лет – 5,83 %, от 55 до 64 лет –7,49 %, после 65 лет – 17,49 % (р<0,05); разочарованности: от 45 до 54 лет – 5,83 %, от 55 до 64 лет –7,49 %, после 65 лет – 10,83 % (р<0,05). Другие параметры также изменялись в пределах незначительных отклонений от средненормативных показателей. Были установлены определённые гендерные особенности эмоционально-личностных характеристик. Наибольшие отклонения наблюдались среди следующих показателей: индивидуалистичность: мужчины – 80 Т-баллов, женщины – 73 Т-балла (р<0,05); депрессия: мужчины – 80 Т-баллов, женщины – 73 Т-балла (р<0,05); ипохондричность: мужчины – 78 Т-баллов, женщины – 74 Т-балл (р<0,05); длительные размышления о себе, самоизучение, интровертированность (р<0,05); ощущение одиночества: мужчины – 14,99 %, женщины – 9,99 % (р<0,05); высокой утомляемости: мужчины - у 16,66 %, женщины – 11,66 % (р<0,05). Остальные параметры так же изменялись, однако, все они незначительно отличались от средненормативных показателей. Так же была выявлена корреляция эмоционально-личностных характеристик с уровнем образования: депрессия: высшее образование – 85 Т-балла, средне-специальное – 74 Т-балла, среднее – 64 Т-балла (р<0,05); ипохондричности: высшее образование– 84 Т-балла, средне-специальное – 75 Т-баллов, среднее – 65 Т-балла (р<0,05); индивидуалистичность: высшее образование – 83 Т-балла, средне-специальное – 71 Т-балл, среднее – 62 Т-балла (р<0,05). недоверие, тревожность, опасливость в отношениях с окружающими, подозрительность и напряженность в отношенияхим (р<0,05); чувство одиночества: высшее образование – 18,33 %, средне-специальное – 16,66 %; среднее – 11,66 % (р<0,05); изнурённость: высшее образование – 15,83 %, средне-специальное – 13,33 %; среднее – 10,83 % (р<0,05). Другие параметры также изменялись в пределах незначительных отклонений от средненормативных показателей. Установлена взаимосвязь между нозологической принадлежностью заболевания и эмоционально-личностными характеристиками: ипохондричность: у больных со стенокардией – 75 Т-балла, у перенесших инфаркт миокарда – 78 Т-баллов (р<0,05); депрессия: у больных со стенокардией – 73 Т-баллов, у перенесших инфаркт миокарда – 80 Т-баллов (р<0,05); индивидуалистичность у больных со стенокардией – 70 Т-баллов, у перенесших инфаркт миокарда – 77 Т-баллов (р<0,05); расхождение между реальным и идеальным Я: у больных со стенокардией – 12,49 %, у перенесших инфаркт миокарда – 18,33 % (р<0,05), сонливость: у больных со стенокардией- 9,16 %, у перенесших инфаркт миокарда 14,99 % (р<0,05). Остальные параметры так же изменялись, однако, все они незначительно отличались от средненормативных показателей. С увеличением количества перенесенных инфарктов миокарда в анамнезе нарастала индивидуалистичность: один инфаркт миокарда - 68 Т-баллов, два – 82 Т-балла, три – 89 Т-баллов, четыре – 104 Т-балла (р<0,05); депрессия: один инфаркт миокарда - 75 Т-баллов, два – 79 Т-балла, – 88 Т-баллов, четыре – 98 Т-баллов (р<0,05), ипохондричность: один инфаркт миокарда - 73 Т-балла, два – 79 Т-баллов, три – 86 Т-баллов, четыре – 96 Т-баллов (р<0,05); инертность мышления, стереотипность, банальность в суждениях, тенденция к размышлениям о себе, своем месте и предназначении в социуме (р<0,05); безучастность: один инфаркт миокарда – 5,83 %, два – 7,49 %, три – 10,83 %, четыре – 18,33 % (р<0,05). Другие параметры так же изменялись, однако, в пределах средненормативных показателей. Тяжесть общего клинического состояния влияла на эмоционально-личностные характеристики следующим образом. Депрессия: лёгкая степень - 64 Т-балла, средняя - 78 Т-баллов, тяжёлая - 78 Т-баллов, очень тяжёлая - 100 Т-баллов) (р<0,05), индивидуалистичность: лёгкая степень - 65 Т-баллов, средняя - 75 Т-баллов, тяжёлая - 80 Т-баллов, очень тяжёлая - 99 Т-баллов (р<0,05), ипохондричность: лёгкая степень - 68 Т-баллов, средняя - 79 Т-баллов, тяжёлая - 80 Т-баллов, очень тяжёлая - 95 Т-баллов (р<0,05); стремление к экономии эмоциональных и физических сил (р<0,05); одиночество: лёгкая степень – 6,66 %, средняя -12,49 %, тяжёлая – 14,16 %, очень тяжёлая – 19,16 % (р<0,05); разочарованность: лёгкая – 9.16 %, средняя – 11,66 %, тяжёлая – 14,16 %, очень тяжёлая – 18,33 % (р<0,05). Остальные параметры так же изменялись, однако, все они незначительно отличались от средненормативных показателей. Установлены наибольшие информативные показатели изменений эмоционально-личностного состояния, которые использовались как количественный критерий оценки эффективности реабилитационно-коррекционного комплекса: снижение эмоциональной лабильности (разность – 23 %), ипохондричности (разность – 26 %), депрессии (разность – 20 %); понижение ощущения равнодушия (разность - 22 %), желания отдохнуть (разность – 19,17 %), улучшение настроения (разность – 16,66 %), уменьшение состояний сонливости (разность – 15,00 %); сокращении продолжительности санаторно-восстановительного курса (разность – 16,66 %). Высокая степень эффективности достигнута у 76,60 % основной группы, средняя степень – у 13,32 % больных, низкий – у 9,99 % (р<0,05). Ключевые слова: психосоматические отклонения, антропометрические, психосоциальные|, медико-биологические факторы|фактори|, эмоционально-личностные особенности, степень тяжести клинического состояния, реабилитационно–коррекционный комплекс. ANNOTATION Shevchenko R.P. Emotionally-personal special features of persons with ischemic heart disease. – Manuscript. The dissertation for the candidate degree in psychological science on speciality 19.00.04 – medical psychology. - the Kharkov medical academy of post degree education. Kharkov, 2007 In the dissertation on the basis of versatile study of anthropometric, psychosocial and medical-biology factors the composite description of emotionally-personal special features of persons with ischemic heart disease is got. The patopersonality emotional features of persons with ischemic heart trouble depending on the age, gendering descriptions, the level of education, and similarly weights of disease. Comparative medic-psychosocial description of persons is exposed with ischemic heart trouble and the degree of its influence on the origin and development of ischemic heart trouble is exposed. The use of rehabilitation-correction complex in the conditions of permanent establishment allowed in the scientific-applied aspect to develop basic principles of account of personality-emotional descriptions that influent on the origin and development of ischemic heart trouble. Keywords: anthropometric, psychosocial, medical-biology factors, emotionally-personal special features, degree of weight of the clinical being, rehabilitation-correction complex. Подписано в печать с оригинал-макета 22.11.07 Формат 60Ч84 1/16. Усл.печ.лист.0,9 Заказ № 620. Тираж 100 Адрес редакционной коллегии и Издательства ОНМУ 62029, Одесса, ул Мечникова, 34 Тел. 728-31-14 ОСНОВНІ ЧИННИКИ

Похожие записи