.

Економічні методи управління науково-технічним розвитком підприємств вугільної промисловості України: Автореф. дис… д-ра екон. наук / А.І. Кабанов,

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3276
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису
УДК 622.012:338.45:658.588

Кабанов Анатолій Іванович

ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ
ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.06.01 – економіка підприємства і
організація виробництва

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Донецьк – 1999

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті економіки промисловості НАН України, відділ економічних проблем охорони праці (м. Донецьк)
Науковий консультант- доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Алимов Олександр Миколайович, Інститут економіки НАН України (м.Київ), завідуючий відділом промислового потенціалу;
доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Іванов Микола Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідуючий відділом проблем використання виробничого потенціалу;
доктор економічних наук, професор Сивий Володимир Борисович, Харківський державний економічний університет Міністерства освіти України (м.Харків), професор кафедри управління трудовими ресурсами

Провідна установа – Національна гірнича академія України, економічний факультет, кафедри “Менеджменту” і “Економічного аналізу та фінансів”, Міністерство освіти України (м. Дніпропетровськ)

Захист відбудеться 23 грудня 1999 р. о 14 годині на сасіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк,вул.Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк,вул.Університетська, 77.
Автореферат розісланий 3 листопада 1999 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Поклонський Ф.Ю.

Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. Розвиток паливно-енергетичного комплексу України і забезпечення стосовно цього незалежності і безпеки країни є глобальною і невідкладною державною проблемою. Її вирішення вимагає негайного виходу із кризового стану і швидкого підйому вугільної промисловості, оскільки вугілля є єдиним енергоносієм, котрим багата Україна.
Разом з тим розвиток вугільної галузі, забезпечення необхідних обсягів випуску конкурентоздатної вугільної продукції вимагають невідкладного вирішення складних технічних, економічних, організаційних і соціальних проблем.
Зараз в надзвичайно занедбаному стані знаходиться шахтний фонд, його технічне оснащення; різко впали обсяги видобутку вугілля і рівні найважливіших техніко-економічних показників роботи підприємств галузі, ослабла наукова та інноваційна діяльність.
В останні роки державою здійснюються значні заходи по адаптації вугільної галузі до ринкових відносин, що розвиваються в країні. Запроваджується реструктуризація управління вугільними підприємствами і упорядкування шахтного фонду. Орієнтація на розвиток господарської самостійності вугільних підприємств є вірною. Однак це не єдиний шлях, і він не забезпечує швидкого розвитку більшості холдингових компаній і підприємств по видобутку вугілля. Ключовим завданням тут є технічне переоснащення вугільних підприємств на базі сучасних досягнень науково-технічного прогресу (НТП) при суворому врахуванні фінансових можливостей країни.
В умовах гострого дефіциту державних коштів необхідна жорстка їх економія, орієнтація на швидку окупність, використання для вирішення тільки невід-кладних пріоритетних галузевих проблем технічного переоснащення вугільних підприємств.
Це, в загальних рисах, і є тим найважливішим
напрямком, який може забезпечити вихід із кризи і подальший підйом вугільної промисловості.
Відповідна концепція в деталізованому вигляді фор-мувалась і удосконалювалась при безпосередній участі і під керівництвом автора дисертації. Розпочата і її реалізація, яка торкається перебудови інноваційної діяльності від нау-ки до заходів щодо технічного переозброєння підприємств галузі.
Значний внесок в розвиток теорії управління науко-во-технічним прогресом, ефективності промислового виробництва і, зокрема, у вугільній галузі зробили видатні учені-економісти О.М. Алимов, В.П. Александрова, Л.М. Гатовський, Д.С. Львов, М.М. Протодьяконов, С.Г. Струмілін, Т.С. Хачатуров, М.Г. Чумаченко, О.І. Амоша, М.І. Іванов, В.Є. Нейєнбург і інші.
Теоретичні питання розвитку і управління еконо-мікою країн з ринковою формою господарювання в широ-кому плані були висвітлені в працях багатьох зарубіжних учених.
За останні роки в зв’язку з освоєнням в Україні нових форм господарювання питанням управління вироб-ництвом, наукою, інноваційною діяльністю були присвя-чені роботи багатьох дослідників, в тому числі і автора цієї дисертації. Але швидка зміна виробничої і економічної ситуації у вугільній промисловості України вимагає випереджаючого розвитку науково-методичних обгрунту-вань відповідної політики в управлінській і інноваційній діяльності.
Виходячи з цього тему дисертаційної роботи, що спрямована на вирішення зазначеної проблеми, в методичному, організаційному і економічному напрямках слід вважати актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Автор виступав керівником і безпосереднім вико-навцем науково-дослідних робіт, які виконувались в 1993-1999 рр. в ІЕП НАН України, Донвугі, інших академічних і галузевих наукових організаціях в рамках цільової комплексної галузевої програми “Розробка науково-мето-дичних основ реформування вугільної промисловості і створення цілісного економічного і господарського меха-нізмів, удосконалення системи управління виробництвом і науково-технічним прогресом для забезпечення роботи підприємств в умовах ринкової економіки і реструктури-зації галузі”. Основні з них – тема А419613000 (ІЕП НАН України) “Разработать научно-методические положения по реформированию отраслевой науки в условиях рыночных отношений”; тема А419819000 М-Ц1 (ІЕП НАН України) “Анализ инновационных процессов в угольной промыш-ленности Украины и рекомендации по совершенствованию управления ими”; тема А419717000 (ІЕП НАН України) “Разработать механизм реализации отраслевой научно-технической политики в условиях корпоратизации НИИ и ПКО угольной промышленности”; тема 2219651030 (Донвугі) “Разработать концепцию системы формирования и реализации научно-технической политики в угольной промышленности Украины”; тема А419921000 М-Ц1 (ІЕП НАН України) “Разработать и осуществить программу реформирования и структурной перестройки отраслевой науки”; тема 2219651010 М-Ц1 (Донвугі) “Исследовать эффективность выполнения и реализации отраслевых НИОКР в условиях функционирования ЦКОП, а также использования завершенных разработок на предприятиях Минуглепрома Украины”.
Ідея, мета і задачі дослідження. Ідея дисертаційної роботи полягає в подальшому розвитку теорії і еконо-мічних методів управління науково-технічним розвитком підприємств вугільної промисловості України з урахуван-ням специфіки їх економічних інтересів і фінансових обмежень. Її метою є розробка відповідних концептуальних положень нової державної політики, їх деталізація, мето-дичне обгрунтування, освоєння в практичній діяльності і на цій основі забезпечення підйому галузі до рівня, що відповідає державним інтересам.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі сформульовано і вирішено наступні наукові і практичні задачі дослідження:
проаналізовано сучасні тенденції зміни техніко-економічного рівня вугільної промисловості, стану шахт-ного фонду і його технічної оснащеності;
дано оцінку динаміки економічних показників вугільного виробництва і впливу негативних чинників на ці показники;
розглянуто актуальні питання і напрямки удоскона-лення структури управління вугільною промисловістю;
проаналізовано стан і визначено тенденції зміни науково-технічної діяльності в галузі; дано оцінку зарубіжного досвіду організації наукових досліджень;
розроблено на базі державних рішень концептуальні основи формування і реалізації нової науково-технічної політики у вугільній промисловості в цілому і на її підприємствах в умовах ринкових відносин і реструкту-ризації управління галуззю;
розроблено в деталізованому вигляді науково-мето-дичне забезпечення основних положень нової концепції, в тому числі реструктуризації науки, організації іннова-ційного процесу, обгрунтування пріоритетних проблем і планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), їх фінансування, правового і інфор-маційно-методичного забезпечення;
розроблено рекомендації щодо управління технічним і економічним розвитком конкретних підприємств галузі, а також в частині їх фінансових взаємовідносин з організа-ціями, що надають послуги інтелектуального характеру.
Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослід-ження є науково-технічна політика держави і галузевих органів управління, а також інноваційний процес у вугільній промисловості в їх розвитку і удосконаленні. Об’єкти дослідження включають науково-технічні орга-нізації (НТО), заводи вугільного машинобудування, вугледобувні та вуглепереробні підприємства з їх теоретич-ними і практичними проблемами розвитку і управління.
Методологія і методи дослідження. Методоло-гічною основою досліджень є наукова теорія пізнання, системний комплексний підхід до процесів і об’єктів, що розглядаються; фундаментальні основи теорії управління виробництвом, теорії його ефективності, класичні праці вітчизняних і зарубіжних учених з цих напрямків. Автор керувався законами України, указами Президента України, рішеннями Уряду, фондовими і літературними джерелами, нормативними та інструктивно-методичними документами галузевого і міжгалузевого значення. Як спеціальні методи дослідження в роботі використано методи техніко-економічного аналізу, статистичний, економіко-математичного моделювання, прогнозування, інженерних, економічних розрахунків та інші.
Наукова новизна результатів дослідження. Основ-ний науковий результат дисертаційної роботи полягає в теоретичному обгрунтуванні і розробці економічних методів управління науково-технічним розвитком підпри-ємств вугільної промисловості, в формуванні на цій основі нової державної політики в умовах сучасних ринкових відносин в країні.
Принциповою новизною відрізняються:
пропозиції в частині реструктуризації наукового потенціалу галузі, що стосуються упорядкування мережі та внутрішніх структур НТО, збереження провідних інститутів у державному підпорядкуванні, створення на базі НТО наукового об’єднання та ін.;
організація інноваційного процесу в умовах гострого дефіциту фінансових коштів держави і промислових підприємств, яка містить в собі економічний механізм управління цим процесом, грунтується на глибоких маркетингових дослідженнях, орієнтована на безумовну економічну віддачу нововведень, використання досконалої кредитної політики держави, системи прискореної амортизації активних фондів тощо;
принципи відбору невідкладних наукових пріоритетів розвитку галузі, які базуються на експертних оцінках наукових пропозицій, на урахуванні можливостей науки, проектування, вугільного машинобудування; при цьому як першочергові відбираються проблеми, що містять в собі розробки, які за короткий час можуть бути доведені до промислового використання при мінімальних витратах коштів;
детальна розробка програмного підходу до форму-вання планів НДДКР, що включає методи формування цільових комплексних галузевих програм (ЦКГП), визна-чення їх оптимальної структури, функцій керівників і виконавців, економічні обгрунтування, джерела фінансу-вання, облік і контроль виконання;
принципи і порядок фінансування інноваційного процесу в галузі, які засновано на новій системі зворотного фінансування, визначенні цін на науково-технічну продукцію, врахуванні взаємних економічних інтересів інвесторів, розробників і споживачів нововведень, а також інфляційних процесів та ін.;
особливості маркетингових дослідженнь в науці, що полягають в їх розвитку і поглибленні, від ранніх до заключних етапів виконання НДДКР;
методи прогнозування наслідків науково-технічного прогресу у вугільній галузі, які полягають у використанні і узагальненні техніко-економічних розробок, що містяться у галузевих, міжгалузевих і державних програмах НДДКР.
На основі вказаних досліджень розроблено і запропо-новано оригінальну концепцію формування і реалізації но-вої науково-технічної політики у вугільній промисловості.
З багатьох питань теоретичного обгрунтування і методичного забезпечення управління науково-технічним розвитком і організації інноваційного процесу вугільна промисловість значно випереджає суміжні галузі важкої промисловості, в тому числі і в країнах СНД. В цьому певну роль відіграли розробки автора.
Наукове значення одержаних результатів. Теоре-тично розроблено економічний механізм управління інноваційним процесом у видобувних галузях промисло-вості, створено концептуальні засади формування і реалізації нової науково-технічної політики у вугільній промисловості, що спрямована на забезпечення державних інтересів у паливно-енергетичному комплексі країни.
Практичне значення і реалізація результатів досліджень. Практична значущість досліджень полягає в тому, що на їх основі за ініціативою автора підготовлено комплект методичних рекомендацій і інструкцій, які стосуються питань формування і реалізації науково-технічної політики у галузі, розробки і виконання цільових комплексних галузевих програм, формування цін на науково-технічну продукцію і послуги інтелектуального характеру, оцінки ефективності заходів НТП, оцінки вартості майна галузевих науково-технічних організацій у процесі їх корпоратизації і приватизації.
Зазначені документи затверджено керівними орга-нами галузі, широко тиражовано, і вони використовуються організаціями і підприємствами вугільної промисловості, а також за її межами.
На цій основі автором проведено велику органі-заційну практичну роботу в частині реструктуризації науки, освоєння програмного підходу до формування планів НДДКР, впровадження нових методів фінан-сування, ціноутворення, правового забезпечення, контролю, урахування інноваційної діяльності і т.п. Тим самим зроблено перші значні кроки до реалізації нової науково-технічної політики у вугільній промисловості.
Особистий внесок автора в результати дослід-жень. Він полягає в тому, що під керівництвом і при безпосередній участі здобувача розроблено в методичному плані і впроваджено у практику в масштабі галузі програмний метод управління науково-технічною діяльністю підприємств і організацій в комплексі з виявленням невідкладних пріоритетних проблем розвитку, формуванням планів НДДКР, вирішенням по-новому питань фінансування, ціноутворення, маркетингу, оцінки ефективності науки і на цій основі впорядкуванням мережі, структури та входження у ринкові відносини науково-технічних організацій галузі в умовах гострого дефіциту фінансових коштів.
Апробація результатів дисертації і публікації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивні відгуки на науково-технічній раді Мінвуглепрому, наукових семінарах інститутів Донвугі, економіки промисловості (м. Донецьк) та геотехнічної механіки (м. Дніпропетровськ) НАН України, Національ-ної гірничої академії України Міносвіти (м. Дніпро-петровськ), Відділення вугілля, горючих сланців і торфу академії гірничих наук України (м. Київ), міжнародному симпозіумі з природоохоронних і економічних проблем шахт (MEEI’99, м. Дніпропетровськ), на конференціях і інструктивних нарадах за участю керівників академічних і галузевих інститутів, холдингових компаній, виробничих об’єднань і вугледобувних підприємств, що були проведені у 1994-1998 рр., а також на робочих нарадах керівників НТО в процесі формування цільових комплексних галузе-вих програм (ЦКГП) і відбору НДДКР для включення їх у галузеві плани в 1996-1998 рр.
За темою дисертації опубліковано три монографії (з них дві без співавторів обсягом 30,7 друкованих аркуша),
9 брошур, 13 статей, а також 8 інструктивно-методичних документів загальним обсягом 129,51 друкованих аркуша, з яких автору належить 69,14 друкованих аркуша. Перелік публікацій наведено в списку літературних джерел.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 6 розділів з висновками, загального висновку, викладених на 370 сторінках друкованого тексту, в тому числі містить 25 рисунків і 39 таблиць на 57 сторінках, а також список використаної літератури з 277 найменувань на 28 сторінках.

Основний зміст дисертації
В дисертації захищаються економічні методи управління науково-технічним розвитком підприємств вугільної промисловості України, а також засновані на них методичні і організаційні підходи до формування і реаліза-ції нової науково-технічної політики, яка спрямована на ліквідацію кризових явищ і економічний підйом галузі.
Розділ 1. Тенденції зміни техніко-економічного рівня вугільної промисловості і структури управління. Наростання за останні роки кризових явищ в паливно-енергетичному комплексі пов’язано, головним чином, з різким скороченням обсягів видобутку вугілля, що є наслідком багатьох технічних, економічних і соціальних причин.
В розділі виконано аналіз стану шахтного фонду, технічного оснащення шахт, динаміки техніко-економічних показників вугільного виробництва і зміни структури управління галуззю, який показав наступне.
1. Сучасний надто запущений стан шахтного фонду України пов’язаний з тим, що починаючи ще з 70-х років закладення нових потужностей для видобутку вугілля у порівнянні з 60-ми роками зменшилось майже в 6 разів.
Основними причинами старіння шахтного фонду є зростання глибини розробки, ускладнення гірничогео-логічних умов, швидке вичерпання запасів вугілля в продуктивних пластах і на цьому фоні згортання робіт з реконструкції шахт.
2. Технічний розвиток вугільного виробництва прямо пов’язаний з прискоренням НТП. Переоснащення шахт України в другій половині 70-х і в 80-ті роки характе-ризувалось обмеженими капіталовкладеннями, поступо-вим відставанням рівня техніки і технологій від світових досягнень і, як наслідок, все більшим погіршенням техніко-економічних показників роботи підприємств.
Незважаючи на надто обмежені фінансові можливості держави і галузі, в 1993-1998 рр. було створено багато видів гірничошахтного обладнання і технологій, які відповідають сучасним вимогам і доведені до стадії підготовки їх широкомасштабного серійного випуску.
Однак через відсутність коштів у шахт і заводів вугільного машинобудування велика кількість розробок
тиражується і впроваджується в кінцевому виробництві в незначних масштабах або і зовсім не тиражується.
Становище із використанням гірничої техніки і технологій нового технічного рівня на вугільних шахтах України характеризується тим, що в структурі парку основних видів гірничошахтного обладнання (ГШО) нові засоби застосовуються в одиничних екземплярах, або зовсім відсутні.
3. Відмічені недоліки в технічному розвитку шахт позначались, перш за все, на кількісних і якісних характе-ристиках їх роботи. Це привело у 1990-1996 рр. до різкого зниження загальних обсягів виробництва в усіх підгалузях вугільної промисловості (рис. 1), падіння рівня продуктив-ності праці робітника по видобутку вугілля (рис. 2) і збіль-

шення собівартості рядового вугілля і вугільної продукції в порівняльних цінах (рис. 3). У 1997-1998 рр. спостеріга-лось деяке поліпшення основних техніко-економічних показників роботи галузі. Це, в основному, пов’язано з впливом організаційного чинника, оскільки істотних зрушень у технічному переоснащенні шахт за цей період не відбулось. Причини цих явищ докладно проаналізовано в дисертаційній роботі.

Рис. 2. Середньомісячна продуктивність праці робітника по видобутку на вугільних шахтах

Рис. 3. Динаміка собівартості видобутку рядового
вугілля по Мінвуглепрому України
Зростання собівартості видобутку вугілля є одною з головних причин різкого погіршення фінансових результа-тів діяльності вугільної промисловості. Без держпідтримки в 1998 р. середній рівень збитковості складав 17,2% (за внутрішніми ринковими цінами). Із 239 діючих шахт (технічних одиниць) тільки 19 працювали рентабельно.
В перспективі рентабельна робота діючих шахт, що залишаються в експлуатації, їх господарська самостійність може бути забезпечена, в основному, за рахунок технічного переоснащення виробництва, включаючи невідкладні заходи в сфері безпеки праці, екології і шляхом суворої економії ресурсів.
4. Прийняті Урядом рішення про перехід до ринкових відносин, до побудови соціально зорієнтованої багато-укладної ринкової економіки є логічним розв’язанням проблеми ефективного розвитку продуктивних сил і вироб-ничих відносин, досягнення високого рівня виробництва.
В 1995-1996 рр. почали здійснюватись активні заходи щодо перетворення форм власності, структури управління у вугільній промисловості України, які регламентовані указами Президента України, постановами Уряду і рішеннями Мінвуглепрому.
До кінця 1998 р. у вугільній промисловості України було створено 19 державних холдингових компаній з видо-бутку і переробки вугілля. Продовжують також функціо-нувати 6 виробничих об’єднань і 17 самостійних шахт. Роз-глядається питання щодо подальшого удосконалення уп-равління галуззю шляхом створення вугільних концернів, до складу яких передбачається включити поряд з шахтами і збагачувальними фабриками технологічно пов’язані з ними підприємства обслуговуючої інфраструктури.
Адаптація до ринкових відносин потребує часу і перекваліфікації керівних кадрів і фахівців.
Однак найбільші складності полягають в надто важкому фінансовому стані галузі, що негативно впливає на інноваційну діяльність, технічний стан вугільного виробництва, трудові відносини тощо.
Вихід галузі з цього становища, як і держави в цілому, бачиться, головним чином, на шляху прискорення науково-технічного прогресу, неухильного проведення ефективної науково-технічної політики. І тут, безперечно, ринкові відносини мають відіграти мобілізуючу роль.
Розділ 2. Особливості організації науково-технічної діяльності у вугільній промисловості в ретроспективі; зарубіжний досвід.
1. Планування науки, особливо перспективне, на перших етапах було несистемним і некомплексним. Її досягнення були результатами діяльності розрізнених наукових колективів і окремих учених. Після державних рішень про перехід науково-технічної діяльності на госпрозрахункові методи управління в кінці 70-х років було розроблено механізм перспективного планування і стимулювання науки на основі формування різноманітного роду програм. Однак цей механізм мав багато недоліків, які проаналізовано в дисертаційній роботі.
2. Аналіз динаміки розвитку науково-технічного потенціалу галузі в 90-х роках після набуття Україною державної незалежності виявив низку негативних тенден-цій, які пов’язані з теперішньою економічною кризою в державі і галузі. На початок 90-х років у вугільній промисловості України зберігся великий науковий потенціал (табл. 1).
Найбільш стабільною була група галузевих НТО. На кінець 1998 р. шість інститутів було корпоратизовано, а решту – збережено як виключно державні організації. Останнім часом ведеться приватизація деяких корпорати-зованих інститутів. Було також проведено внутрішню структурну перебудову в галузевих інститутах і скорочено майже 20 відсотків наукових, проектно-конструкторських відділів і лабораторій, які не одержали держзамовлення.
3. За останні роки значно скоротилась кількість орга-нізацій НАН України, навчальних інститутів, міжгалу-зевих організацій і підприємств, інститутів інших галузей, а також комерційних організацій і фірм, котрі залучались до виконання галузевого плану НДДКР.
Впровадження в 1996 р. програмно-цільового методу вирішення складних виробничих, техніко-технологічних, економічних та соціальних проблем галузі на основі

формування цільових комплексних галузевих програм дозволило упорядкувати дослідження, значно ліквідувати дрібні теми, безперспективні або передчасні напрямки НДДКР, їх дублювання.
Проте, реалізація програмно-цільового методу при виконанні вже запланованих пріоритетних НДДКР істотно стримується дефіцитом коштів, який постійно зростає. Загальний обсяг централізованого фінансування таких робіт за 1992-1998 рр. скоротився в 9 разів.
4. Незважаючи на різке скорочення кількості НДДКР і обсягів фінансування, в 1998 р. основна увага приділя-лась створенню прогресивних технологій і засобів розробки вугільних родовищ в складних гірничогеологічних умовах і на великих глибинах.
Велику кількість робіт і коштів було направлено на проблеми безпеки праці і медицини, а також на роботи з наукового забезпечення комплексу економічних і управ-лінських проблем, пов’язаних із структурною перебудовою вугільної промисловості в цілому і галузевої науки зокрема.
5. Фінансові труднощі негативно вплинули на кадровий склад галузевих науково-технічних організацій (рис.4).
Скорочення кадрового складу в певній мірі не можна вважати негативним чинником, однак, дефіцит коштів, що направляються на науку, низький рівень і несвоєчасна виплата заробітної плати порушили природний процес залучення і підготовки в аспірантурі і докторантурі молодих наукових кадрів, визвали падіння престижу наукової праці.
6. Досвід зарубіжних вугледобувних країн в частині організації наукових досліджень свідчить про велику різноманітність відповідних формувань (від малих приват-них або в складі промислових структур наукових фірм до великих державних і міжнародних організацій). Дуже різноманітними є і методи залучення науки до вирішення галузевих проблем. До них відносяться економічні пільги, заохочення організацій і окремих учених, чітка податкова політика і т.п. При цьому скрізь відзначається необхідність державного регулювання наукової діяльності шляхом інвестування науки.
В країнах з розвинутою ринковою економікою практикується формування науково-технічних програм, в тому числі і міжнародних, наприклад в рамках Європейського Союзу.

Рис. 4. Чисельність працівників в науково-технічних організаціях Мінвуглепрому України у 1990 – 1998 рр.

Велике значення приділяється інформаційному забезпеченню програм і наукових досліджень (зокрема, через Інтернет), на що витрачаються великі кошти.
Зарубіжний досвід організації науки може бути прийнятний і у нас в частині програмного підходу до наукових досліджень з використанням міжнародної кооперації, сполучення високої концентрації наукових сил з участю дрібних комерційних фірм і груп учених, широкого інформаційного забезпечення науки, більш дійової системи пільг і заохочень і т.п.

Розділ 3. Концептуальні питання управління науково-технічним розвитком вугільної промисловості України в умовах ринкових відносин і реструктуризації галузі.
1. Державна науково-технічна політика України передбачає переорієнтацію всіх відповідних програм на вирішення першочергових проблем і завдань, які спрямовано на задоволення потреб країни в основних сферах економіки. Серед багатьох національних пріоритетів слід відзначити критичні і високі технології енергозабезпечення, енергозбереження, безпеки праці, охорони навколишнього середовища, які безпосередньо пов’язані з проблемами розвитку вугільної промисловості.
Розроблена в 1993 р. під керівництвом автора “Концепція управління науково-технічним прогресом у вугільній промисловості України” на теперішній час вимагає суттєвої переробки як в принциповому відношенні, так і в частині детального викладу і подання у вигляді інструктивно-методичних документів.
В дисертаційній роботі зазнали нового переосми-слення і детальної проробки в методичному, організа-ційному, фінансовому і правовому відношеннях такі основні питання:
роль держави у виборі невідкладних пріоритетних науково-технічних, економічних і соціальних проблем; методичні підходи до їх обгрунтування;
організація галузевих НДДКР, спрямованих на вирі-шення пріоритетних проблем на основі програмного підходу;
адаптація мережі, внутрішніх форм і структур науко-во-дослідних, проектно-конструкторських інститутів і інших організацій до умов ринкових відносин, що розвиваються;
розробка інвестиційної і цінової політики в науково-технічній сфері;
методичне, правове і інформаційне забезпечення науково-технічної політики, яка проводиться в галузі;
індикативний підхід керівного галузевого органу до управління технічним розвитком підприємств різних форм власності.
На рис. 5 в схематичному вигляді наведено позиції системи управління (менеджменту) інноваційною діяльністю у вугільній промисловості України.
2. Принциповим є те положення, що вугільна промисловість – це базова галузь; управління її технічним розвитком має здійснюватись з елементами державного регулювання при суворому дотриманні законів України.
Враховуючи складне фінансове становище галузі і держави, кількість невідкладних першочергових пріори-тетних проблем і відповідні інвестиції в їх розробку суворо обмежуються.
Основні наукові і технічні пріоритети визначаються з урахуванням їх невідкладності, ресурсних обмежень, мож-ливостей науки, вугільного машинобудування, реальних потреб виробництва. За ініціативою автора їх було розроб-лено на перспективу (10-15 років) і на найближчі 2-3 роки.
3. Перелік невідкладних пріоритетних проблем, які пройшли експертизу, може бути кваліфіковано як перспективну державну (галузеву) програму науково-технічного розвитку вугільної промисловості. Така програма носить узагальнюючий характер і потребує диференціації шляхом формування за однорідними напрямками цільових комплексних галузевих програм, кожна із яких повинна, в свою чергу, містити перелік
конкретних НДДКР, що за своїм змістом відповідають тематичній спрямованості ЦКГП.
Порядок формування ЦКГП, їх реалізації, а також функції організацій, які відповідають за виконання прог-рам і окремих НДДКР, детально розроблено в дисертації.
4. Перехід до ринкової багатоукладної економіки поставив гостру проблему входження в цей процес науково-технічної сфери як невід’ємної складової соціально-економічних відносин в суспільстві і об’єктивно висунув задачу розробки моделей управління науково-технічними організаціями, включаючи як внутрішні механізми, так і зв’язки з ринковими і неринковими середовищами.

Аналіз переваг і недоліків цих моделей показав, що на даному етапі найбільш доцільним є створення науково-технічного об’єднання “НТО-вугілля”.
В дисертації розроблено функціональну схему участі державних і приватизованих НТО, а також наукового об’єднання в формуванні і реалізації галузевої науково-технічної політики.
5. Економічно обгрунтоване формування цін на науково-технічну продукцію необхідне для удосконалення інноваційного процесу в галузі, а також для оцінки об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) науково-техніч-них організацій при їх приватизації і функціонуванні в ринковому середовищі. При цьому враховується нова система фінансових взаємовідносин між всіма учасниками інноваційного процесу, яка заснована на ліцензійних дого-ворах і поверненні асигнувань, що відображено на рис. 6.
6. Правове регулювання відносин в сфері інноваційної діяльності, що засноване на ряді законів України і входить в зміст “Положення про використання спеціального фонду позабюджетних коштів цільового призначення Мінвугле-прому України для фінансування НДДКР”, було вперше введено у вугільній промисловості. Принципові установ-ки цього Положення, які включають систему зворотного фінансування і ліцензійні відносини, засновано на дослідженнях, проведених в даній дисертації.
7. Методичне забезпечення інноваційного процесу мають здійснювати провідні НДІ галузі і НАН України під керівництвом Міністерства. Мається на увазі створення і своєчасне поповнення банку нормативних, інструктивно-методичних документів і рекомендацій для науково-технічних організацій, виробничих підприємств і компаній, які займаються питаннями формування і реалізації науково-технічної політики.
На теперішній час для вугільної промисловості України за основними розробками даної дисертації підготовлено і затверджено 8 інструктивно-методичних документів, перелік яких наведено у списку праць, опублікованих за темою дисертації.
Зазначені розробки і рекомендації використовуються для практичної реалізації основних положень запропо-нованої Концепції.
8. В умовах ринкових форм господарювання нарівні з організацією в галузі інноваційної діяльності надається важливого значення механізму управління технічним розвитком безпосередньо на конкретних підприємствах вугільної промисловості.
В дисертації детально розглянуто систему саморегу-лювання технічного розвитку вугільних підприємств.
Розділ 4. Науково-методичне забезпечення систе-ми управління технічним розвитком підприємств вугільної промисловості. В розділі пропонуються деталі-зовані науково-методичні підходи до виконання основних заходів, що пов’язані з розробкою і реалізацією нової науково-технічної політики у вугільній промисловості.
1. Аналітичні дослідження спрямовано, в основному, на ретроспективу і сучасну технічну оснащеність вугільного виробництва, мають за мету виявлення пріоритетних проблем, визначення “вузьких місць” і служать базою для формування науково-технічної програми. Ці дослідження періодично виконують провідні галузеві НТО. Організаційна схема відбору пріоритетів, визначення переліку цільових комплексних галузевих програм і провідних інститутів, відповідальних за їх формування і реалізацію, наведена в дисертації.
2. Формування ЦКГП здійснюють провідні за програ-мами наукові організації, котрі призначаються міністер-ством на основі конкурсного відбору із числа державних або дочірніх НТО в складі наукового об’єднання. Вони здійснюють експертний відбір НДДКР у складі ЦКГП. В функції провідних інститутів, головних розробників і співвиконавців НДДКР входять підготовка технічних завдань, оформлення договорів і ліцензійних угод, еконо-мічні обгрунтування, маркетингові дослідження, форму-вання цін, організація фінансування ЦКГП і т.п. Детально функції розробників ЦКГП, форми, зміст і порядок скла-дання документів регламентовано методичними вказів-ками, що підготовлено за результатами даної дисертації.
3. В роботі розглянуто і визначено принципові особливості маркетингових досліджень в галузевих науково-дослідних організаціях. Вони мають бути керівною ланкою в інноваційному процесі при формуванні програм, визначенні переліку перспективних НДДКР, оптимізації ЦКГП, оцінці їх потенційної ефективності.
Функціональну схему маркетингу на основних етапах створення і реалізації нової техніки наведено на рис. 7.
Важливим завданням є створення маркетингових служб в складі НТО, не кажучи вже про заводи вугільного машинобудування, і забезпечення їх активної діяльності в
стратегічних питаннях управління інноваційним про-цесом.
4. В роботі розглянуто теоретичні підходи і укрупнені методи визначення індексів інфляції економічних показників з метою можливості їх співставлення і оцінки реальної динаміки.
Розроблено матрицю індексів інфляції витрат на НДДКР за 1992-1998 рр., яку наведено в дисертації.
5. Оцінка економічної ефективності є ключовим етапом розробки різних господарських рішень на всіх рівнях виробничої діяльності. В інноваційному процесі така оцінка має здійснюватись від теоретичних досліджень і до практичних результатів використання нововведень на конкретних підприємствах.
В Україні аж до першої половини 90-х років під-приємства і організації галузі користувались “Временными методическими рекомендациями по комплексной оценке мероприятий НТП в угольной промышленности”, що були розроблені ЦНДЕІвугілля (м. Москва) і опубліковані в 1990 р. Однак цей документ мав суттєві недоліки як в теоретичному, так і в практичному відношеннях.
Принципові питання його оновлення і прив’язки до сучасних умов господарювання виконано в даній роботі.
На цій основі було розроблено, затверджено і широко розтиражовано спочатку тимчасові (в 1994 р.), а потім (в 1995 р.) остаточні “Методические рекомендации по оценке экономической эффективности мероприятий научно-технического прогресса в угольной промышленности”.

6. Механізм визначення договірної ціни на науково-технічну продукцію Цд полягає в порівнянні граничних цін Цн і Цв і розподілу річного ефекту Ер, який утворюється в кінцевому виробництві протягом періоду експлуатації виробу Те з урахуванням частки р, яка належить розробникам (включаючи інвестора) і споживачу (1 – р). Ці частки визначаються із застосуванням спеціальної шкали, яка враховує трудовий і творчий внесок кожного учасника, або ж на договірних засадах.
Річний ефект, що підлягає розподілу, визначається за формулою:
Ер = Цв – ЦнТе , грн., (1)
а договірна ціна, що висунута як пропозиція при здійсненні акту купівлі-продажу, за формулою:
Цд = Цн (1 – р) + Цв р , грн. (2)
Суми ліцензійних платежів (Sj), які передаються j-м розробникам, визначаються часткою від суми, повернутої інвестору і встановленої за договором:
Sj = Bj kijAp T N , грн., (3)
Bj – витрати j-го розробника, грн.;
kij – коефіцієнти інфляції;
Ap – потенційний обсяг випуску виробу, од.;
T – період серійного випуску виробу, років;
N – кількість реалізованих виробів протягом здійснення ліце¬нзійних платежів, од.;
 – частка ліцензійних платежів, що належать розробникам, частки од.
Отриманий в кінцевому виробництві економічний ефект (приріст прибутку П) розподіляється між розроб-никами і споживачами відповідно до їх частки j за формулою:
Пj = Ep j Te , грн. (4)
В деталізованому вигляді запропонований в дисертації механізм утворення цін, розподілення платежів і додаткового прибутку використано при розробці відповідних методичних рекомендацій, які витримали два видання (1993 і 1995 рр.), широко розтиражовані і доведені до всіх галузевих підприємств і організацій.
7. Викладений механізм ціноутворення покладено в основу детальної (замість укрупненої) оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) галузевих НТО при їх корпоратизації (приватизації). Додатково враховано коефіцієнт готовності розробки і строк серійного випуску виробу, який залишився на момент оцінки. Відповідні рекомендації використано при підготовці методичного документа, затвердженого Мінвуглепромом і Фондом державного майна України.
8. В дисертаційній роботі доведено, що фінансування інноваційного процесу має грунтуватися на безумовній економічній віддачі нововведень і на обігу авансованих коштів з їх нарощуванням у часі.
Джерелами фінансування інноваційного процесу у вугільній промисловості є: бюджет, галузевий інновацій-ний фонд, кредити банків, власні кошти (накопичення) вугільних підприємств. Обіг коштів (рис. 6) забезпечується завдяки системі зворотного фінансування. Іншим джере-лом фінансування є прискорена амортизація активних промислово-виробничих фондів. Основними є метод суми років і метод понижаючого залишку. Наприклад, сума амортизаційних відрахувань А при подвоєній ставці складає в черговому році:
Ai+1 = 2Na (C – ), грн., (5)
де Na – норма амортизації при рівномірному списанні, частки, од.;
С – початкова вартість об’єкта, на який здійсню-ються амортизаційні нарахування, грн.;

– сума нарахованої амортизації на кінець і-го року, грн.

Вказаний метод створює передумови для інтенсивного оновлення обладнання, що стимулює науково-технічний прогрес.
9. При формуванні цільових комплексних галузевих програм важливого значення набувають прогнозні оцінки їх економічних результатів в перспективі. Найбільш прийнятними серед методів прогнозування є інженерно-економічні методи, що дозволяють враховувати безпосе-редній вплив на результативні показники виробництва конкретних програм і окремих науково-технічних розро-бок. Наприклад, в j-му році за зведеними результатами реалізації програм очікується річна економія з собівартості Ес, а рівень видобутку вугілля – Д, то зниження собіварто-сті порівнянно з базовим роком складає:
С = ЕсД , грн/т. (6)
При цьому термін окупності То додаткових капітальних витрат К за цими програмами складає:
То = КЕс, років. (7)
Розділ 5. Методичні рекомендації з формування програм технічного розвитку виробництва на вугледо-бувних підприємствах. Державне регулювання і фінан-сова підтримка діяльності вугільних підприємств, яка з часом має скорочуватися, не звільняє їх від самостійної творчої роботи в галузі технічного переозброєння і досягнення високого рівня господарювання.
Програма технічного розвитку виробництва (ТРВ) шахт і розрізів є одним з важливих документів, що активізують виробничу діяльність вугледобувних під-приємств. Тому вона має формуватися з випередженням відносно загальної програми виробництва і враховуватись при її складанні та затвердженні, особливо в частині економічних показників.
Необхідна, перш за все, переорієнтація шахт на повну самостійність в налагодженні горизонтальних зв’язків з суміжними виробництвами, організаціями, що здійснюють фінансування, постачання, та іншими. Таку ж самостій-ність і заінтересованість шахти мають виявляти в оцінці фактичних економічних результатів реалізації програми.
Технологія програмного управління науково-техніч-ним розвитком вугледобувного підприємства наведена на рис. 8.
Методи виконання окремих етапів і видів робіт докладно розглянуто в дисертації.
У міру освоєння нових форм господарювання під-приємства все менше можуть розраховувати на безпово-ротнє державне або галузеве фінансування технічного
розвитку виробництва. У випадку, коли шахта бажає отримати кредит банку на будь-який дорогий захід, кредитор, звичайно, вимагає розробки бізнес-плану, який обгрунтовує ефективність інвестицій, повернення кредиту в обумовлений термін і гарантовані платежі по ньому.
Методичні рекомендації з формування програм ТРВ розроблено з ініціативи автора і при його безпосередній участі, затверджено, широко тиражовано і доведено до всіх вугільних підприємств України, які використовують їх в практичній діяльності.
Розділ 6. Визначення розмірів платежів вугільних підприємств за інтелектуальні послуги з боку науково-технічних і інших організацій. Державними законами, постановами Уряду, а також документами, що регламен-тують безпеку виробничих процесів, охорону праці, охорону навколишнього середовища і т.ін., встановлено порядок обов’язкової попередньої експертизи проектної і конструкторської документації, контролю стану діючого обладнання, об’єктів виробничого призначення, техноло-гічних процесів, будівель, споруд і інше. Подібні інтелектуальні послуги мають обов’язковий характер.
Інший вид інтелектуальних послуг має характер науково-технічної допомоги підприємствам і не є обов’язковим.
В роботі виконано аналіз інтелектуальних послуг, що були надані вугільним підприємствам і організаціям в 1996-1997 рр., і здійснено їх класифікацію. Аналіз

свідчить про надмірно великий розбіг даних з трудових і вартісних витрат навіть для однорідних видів послуг та в ряді випадків про явне завищення цін відносно середніх розмірів витрат.
В найбільш загальному вигляді ціна інтелектуальної послуги визначається з урахуванням витрат виконавців і економічних результатів підприємств-споживачів.В роботі запропоновано спрощену формулу і матрицю витрат.
Якщо в результаті реалізації заходу, відповідного наданій послузі, на підприємстві відсутній економічний ефект, то ціна послуги Цп дорівнює витратам виконавців Вп, тобто:
Цп = Вп , грн. (8)
При наявності на підприємстві ефекту (за плановими розрахунками) до витрат на послугу додається частка економічного ефекту, що належить розробникам:
Цп = Вп +( Цв – Вп) р , грн., (9)
де Цв – верхня межа ціни розробки (послуги), що забезпечує економічний ефект.
Виручка за послугу з урахуванням ефекту або без нього розподіляється між розробниками, включаючи органи контролю і нагляду, пропорційно їх витратам.
На основі наведених методичних підходів розроблено і затверджено керівний нормативний документ “Послуги інтелектуального характеру, встановлення розмірів плате-жів. Методика”.
Висновки
Проведені дослідження дозволили отримати висновки теоретичного, методологічного та науково-прикладного характеру.
Основні з них такі:
1. Вихід з кризи в паливно-енергетичному комплексі країни може бути досягнутий вже у теперішній час лише за рахунок стабілізації роботи вугільної галузі, а в най-ближчій перспективі – за рахунок розвитку як об’ємних, так і, головним чином, економічних показників виробничо-господарської діяльності її підприємств.
2. Проведений аналіз техніко-економічного рівня вугільної промисловості, її виробничого та наукового потенціалу, тенденцій їх зміни в ретроспективі дозволив не тільки простежити їх рух до сучасного кризового стану, але й виявити численні причини цього явища.
3. Здійснені в 1996-1998 рр. заходи щодо реструкту-ризації управління галуззю, корпоратизації її підприємств та впорядкування шахтного фонду вивільняють ініціативу підприємств і об’єднань (компаній) і дозволяють за рахунок закриття нерентабельних виробництв поліпшити середні техніко-економічні показники по галузі в цілому. Однак при цьому навряд чи можливе швидке економічне зростання, оскільки більшість шахт характеризуються технічною відсталістю і економічною нестабільністю.
4. Основною ланкою, за допомогою якої можливо “розв’язати” вузол суперечливих обставин, що стримують розвиток галузі при гострій нестачі фінансів, є технічний прогрес, прискорення якого повинно і може бути забезпечено в умовах глибокої фінансової кризи галузі і держави в цілому. Для цього, як показали дослідження, має бути сформована і введена в дію принципово нова науково-технічна політика держави і галузі. Розробці відповідної концепції, її деталізації та практичному використанню були присвячені дослідження здобувача у 1992 – 1998 рр.
5. Концептуальні основи формування і реалізації нової науково-технічної політики вугільної промисловості полягають, перш за все, в мобілізації зусиль науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій і підприємств вугільного машинобудування на вирішення невідкладних пріоритетних проблем техніко-економічного розвитку галузі при суворій економії та доцільному витрачанні коштів.
На базі визначених пріоритетів реалізується програмно-цільовий підхід до формування галузевого плану НДДКР, організації науки і інноваційного процесу в цілому.
6. Концепція визначає принципові підходи до рішення цих важливих проблем. Серед таких підходів – реструктуризація науково-технічних організацій і адапта-ція їх до ринкових відносин; нові (на зворотній основі) принципи фінансування інноваційного процесу; регулю-вання цін на науково-технічну продукцію з урахуванням економічних інтересів її розробників, виготовлювачів, спо-живачів, а також інвесторів; правове забезпечення науко-во-технічної політики, що здійснюється в галузі і т. ін.
7. Основні положення нової концепції забезпечено науково-методичною та інструктивною проробками. Для цього було розроблено, затверджено, випущено та доведено до всіх організацій і підприємств галузі широкий перелік інструктивно-методичних документів, деталізуючих всю економічну діяльність, що пов’язана з реалізацією нової концепції. Таку методичну підготовку в 1993 -1998 рр. було проведено з ініціативи, під керівництвом і при безпосередній участі автора.
8. Серед найважливіших рішень і заходів, уже впроваджених або запланованих для реалізації наукових положень дисертаційної роботи, необхідно відзначити наступні:
здійснюється реструктуризація управління науково-технічними організаціями;
впроваджено програмно-цільовий підхід до організації галузевої науки шляхом формування ЦКГП, що грунтуються на відборі невідкладних пріоритетних проблем і конкретних НДДКР, які включено в цільові програми. Подібний підхід вже в 1997 р. дозволив різко скоротити дублюючу тематику наукових досліджень, малоефективні витрати на НДДКР з державних і галузевих фондів, підійти до впорядкування внутрішньої та зовнішньої структури НТО;
введено як обов’язкові чіткі методи оцінки ефективності результатів галузевих НДДКР, а також методи регулювання договірних цін на науково-технічну продукцію;
розроблено метод зворотного фінансування НДДКР на основі ліцензійних договорів і угод, що дозволяє задоволь-нити економічні інтереси інвесторів, розробників, вироб-ників нових технічних засобів і їх споживачів;
регламентовано положення про те, що всі етапи НДДКР мають супроводжуватися маркетинговими дослідженнями. Наукові розробки без таких досліджень можуть призвести, а в ряді випадків вже призвели до марного витрачання коштів;
впроваджено методичні рекомендації з формування річних програм технічного розвитку виробництва вугле-добувних підприємств всіх форм власності, які широко ними використовуються;
розроблено метод визначення ціни інтелектуальних послуг підприємствам з боку НТО і органів державного управляння та контролю.
9. Широкий комплекс науково-дослідних робіт і методичних розробок, виконаних в процесі дисертаційного дослідження, є базою для докорінної перебудови інноваційної діяльності у вугільній галузі, що спрямована на прискорення виходу її з кризового стану. Здобувач бере участь в організаційній роботі Мінвуглепрому України з впровадження результатів проведених ним досліджень, які визначають нові концептуальні положення та підходи до вирішення проблем техніко-економічного розвитку вугільної промисловості.

Список опублікованих автором праць
за темою дисертації

За темою дисертаційної роботи опубліковано 33 наукових праці.
Серед них найважливіші:
1. Кабанов А.И. Экономические методы формиро-вания и реализации государственной научно-технической политики в угольной промышленности. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998.-448 с.
2. Кабанов А.И., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д. Инновационный процесс и эффективность новой техники в угольной промышленности.- Київ: Техніка, 1994.- 266 с.
Особистий внесок автора: обгрунтовано зміст та розроблено організацію інноваційного процесу у вугільній промисловості України (с. 3-60, 126-146).
3. Кабанов А.И. Роль угля в энергетике Украины и технико-экономический уровень угольной промышленно-сти. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 84 с.
4. Кабанов А.И. Программирование технического развития угольных шахт. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 28 с.
5. Кабанов А.И. О состоянии, развитии и задачах научно-технической деятельности в угольной промыш-ленности Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 32 с.
6. Кабанов А.И. Механизм управления инновацион-ными процессами на современном этапе (на примере угольной промышленности Украины). – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 44 с.
7. Кабанов А.И. Научно-технические организации как объект приватизации. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. – 56 с.
8. Кабанов А.И. Экономические предпосылки разви-тия угольной промышленности Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. – 48 с.
9. Кабанов А.И. Регулирование оборотных средств на предприятиях угольной промышленности. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 37 с.
10. Кабанов А.И. Управление научно-техническими организациями угольной промышленности Украины на отраслевом уровне в условиях их корпоратизации (прива-тизации). – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 68 с.
11. Амоша А.И., Биренберг Б.М., Кабанов А.И., Моисеев Г.В. Методические подходы к управлению инно-вационными процессами в угольной промышленности Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 40 с.
Особистий внесок автора: визначено методичні підходи до організації діяльності галузевих НДІ в нових умовах господарювання (с.19-24); надані пропозиції щодо перебудови структури управління галузевими науково-технічними організаціями (с.25-30).
12. Кабанов А.И. Проблемы формирования амортиза-ционного фонда в угольной промышленности // Восстанов-ление и развитие промышленного потенциала: – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1995.- С. 148 -156.
13. Биренберг Б.М., Моисеев Г.В., Кабанов А.И. Отраслевые особенности управления НИИ и ПКО угольной промышленности в условиях их корпоратизации (привати-зации) // Государственное регулирование экономики: практика и проблемы. – Донецк: ИЭП НАН Украины,
1995. – С.14-29.
Особистий внесок автора: запропоновано схему реорганізації НДІ і ПКО вугільної промисловості та розглянуто систему заходів щодо перебудови органзаційно-економічних структур.
14. Кабанов А.И. Проблемы реформирования отрасле-вой науки в условиях перестройки угольной промыш-ленности при переходе ее к рыночным отношениям // Уголь Украины. – 1996.- №3.-С. 2-6.
15. Мамутов В.К., Кабанов А.И., Будянский В.А., Еременко Е.Н. Совершенствование правового регулирова-ния инновационной деятельности в угольной промышлен-ности // Уголь Украины. – 1996.- №8.-С. 3-8.
Особистий внесок автора: визначено підходи до зворотного методу фінансування НДДКР (с. 6-7).
16. Кабанов А.И., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д., Хроменко Н.А. Экономические проблемы технического развития угольных предприятий // Уголь Украины. – 1998.- №6.-С. 3-6.
Особистий внесок автора: проаналізовано практику формування програм технічного розвитку виробництва вугільних шахт (с. 4-5).
17. Кабанов А.И. Определение размеров платежей за интеллектуальные услуги, оказываемые предприятиям научно-техническими организациями // Проблемы разви-тия промышленного региона. – Донецк: ИЭП НАН Украи-ны, 1998. – С.25-46.
18. Кабанов А.І. Вплив інфляційних процесів на динаміку вартісних економічних показників у вугільній промисловості // Менеджер (Вестник Донецкой государст-венной академии управления). – 1999. – № 3(5). – С. 9-17.
19. Кабанов А.И. Вопросы маркетинга в инновацион-ном процессе в угольной промышленности // Экономика промышленности. – 1999. – № 3(5). – С. 48-55.
20. Кабанов А.И. Угольная промышленность как сос-тавляющая энергетического сектора экономики Украины // Экономика промышленности. – 1999. – № 2(4). – С. 27-34.
21. Кабанов А.И. Проблемы выхода из кризиса угольной промышленности Украины // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – С. 3-11.
22. Kabanov A.I. On state, development and tasks of the scientific activities in the coal industry of Ukraine // International Symposium on Mine Environmental and Economical Issues (MEEI’99). – Dnipropetrovsk: National Mining University of Ukraine, 1999. – P. 629-633.
23. Кабанов А.И., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д. Концепция формирования и реализации научно-техни-ческой политики в угольной промышленности Украины в условиях рыночной экономики и реструктуризации отрас-ли. – Донецк: ИЭП НАН Украины, Донуги, 1996.- 51 с.
Особистий внесок автора: розроблено фінансове і правове забезпечення науково-технічної галузевої політи-ки (с. 26-33).
24. Кабанов А.И., Турчанин Г.И., Захаров Е.П., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д., Николаева М.А., Ере-менко Е.Н. Методические указания по формированию и реализации целевых комплексных отраслевых программ (ЦКОП) научно-технического развития угольной промышленности Украины. – Донецк: Минуглепром Украины, Донуги, 1996.- 69 с.
Особистий внесок автора: визначено основні функції учасників розробки та реалізації ЦКГП (с. 8-18).
25. Кабанов А.И., Амоша А.И., Биренберг Б.М., Мои-сеев Г.В., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д., Еременко Е.Н. Временная методика оценки стоимости имущества отраслевых научно-технических организаций в процессе их корпоратизации. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996.- 51 с.
Особистий внесок автора: розроблено класифіка-ційні характеристики нематеріальних активів та правову базу оцінки вартості ОІВ (с. 7-10, 26-29).
26. Кабанов А.И., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д., Еременко Е.Н. Методические рекомендации по формиро-ванию цен на новую научно-техническую продукцию (вто-рое издание). – Донецк: Минуглепром Украины, Донуги, 1995.- 37 с.
Особистий внесок автора: визначено взаємовідноси-ни в інноваційному процесі та методичні підходи до форму-вання цін на нову науково-технічну продукцію (с. 4-10, 20-26).
27. Кабанов А.И., Турчанин Г.И., Захаров Е.П., Нейенбург В.Е., Харченко В.Д., Бойко С.М., Никола-
ева М.А., Еременко Е.Н., Баева Э.И. Методические реко-мендации по оценке экономической эффективности меро-приятий научно-технического прогресса в угольной про-мышленности Украины. – Донецк: Минуглепром Украины, Донуги, 1995.- 238 с.
Особистий внесок автора: розроблено методи роз-рахунку показників ефективності заходів НТП різних напрямків (с. 42-66).
28. Кабанов А.І., Нейєнбург В.Є., Харченко В.Д., Єременко О.М., Баєва Е.І. Керівний нормативний доку-мент “Послуги інтелектуального характеру. Встановлення розмірів платежів. Методика.” – Донецьк: Донвугі, 1998. – 43 с.
Особистий внесок автора: розроблено класифікацій-ні характеристики інтелектуальних послуг (с. 9-10, 27-35), методи визначення їх ціни (с.16-18), а також порядок розподілу платежів за послуги (с.18-19).

АНОТАЦІЯ
Кабанов А.І. Економічні методи управління науково-технічним розвитком підприємств вугільної промисловості України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01- Економіка підприємства і організація виробництва.- Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 1999.
Проаналізовано розвиток і стан промислового і наукового потенціалу вугільного виробництва в Україні і структури управління галуззю. Розглянуто концептуальні питання управління інноваційним процесом, запропо-новано нові методичні підходи і рішення, які забезпечують удосконалення наукової та інноваційної діяльності, їх державне регулювання в ринкових відносинах. Особливу увагу звернуто на удосконалення планування науки, на питання утворення цін на нову науково-технічну продукцію, фінансування, оцінки ефективності заходів НТП, правового забезпечення науково-технічного розвитку і інноваційної діяльності.
Ключові слова: концептуальні питання, управління, методичні підходи, інноваційна діяльність, регулювання, утворення цін, фінансування, ефективність заходів НТП, правове забезпечення.

SUMMARY
Kabanov A.I. Economical methods of management of scientific and technical development of coal industry enterprises of Ukraine. – Manuscript.
Thesis for a doctor’s degree by speciality 08.06.01 – economy of enterprise and organization of production. – The Institute of Economy of Industry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 1999.
The development and condition of the industrial and scientific potential of coal production in Ukraine and the structures of branch management have been analyzed. Conceptual problems of management of innovational process have been considered. New methodological approaches and solutions that provide the development of scientific and innovational activities and their state regulation in market conditions have been proposed. Special attention has been given to the improving of planning of science, to the problems of price formation for new scientific and technical pro-duction, financing, efficiency evaluation of the measures of scientific and technical progress, legal providing of scientific and technical development and innovational activity.
Key words: conceptual problems, management, methodological approaches, innovational activity, regulation, price formation, financing, efficiency of medsures of scientific and technical progress, legal providing.

АННОТАЦИЯ
Кабанов А.И. Экономические методы управления научно-техническим развитием предприятий угольной промышленности Украины.- Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономи-ка предприятия и организация производства. – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 1999.
Проанализировано развитие и состояние промышлен-ного потенциала угольного производства в Украине. Отмечено быстрое старение шахтного фонда, неудовлетво-рительное его состояние в сравнении с развитыми угледобывающими странами ближнего и дальнего зарубежья, низкий уровень и отрицательная динамика многих важнейших показателей производства. Вскрыты причины этих явлений, среди которых главными являются неудовлетворительная инвестиционная политика прави-тельства бывшего СССР по отношению к Донбассу, глубокое кризисное состояние отрасли и государства в последние годы, просчеты в технической политике и др. Проанализированы последние мероприятия Правительства Украины по вхождению отрасли в рыночные условия хозяйствования.
Рассмотрены недостатки планирования науки в пред-шествующие периоды, определены тенденции изменения структуры научных организаций и численности персонала в последние годы, что связано с упорядочением тематики в результате реализации программного подхода, а с другой стороны – с острым дефицитом финансовых средств. Рассмотрены принципы организации науки в зарубежных странах.
Определены концептуальные вопросы управления и методические подходы к совершенствованию научно-технической политики, в которой главными вопросами являются развитие инновационной деятельности, отбор неотложных приоритетных проблем, научно обоснованный программный подход к организации НИОКР, государ-ственное регулирование науки и адаптация ее к рыночным условиям, новые принципы образования цен и инвести-ционной политики, возвратные методы финансирования на основе безусловной экономической отдачи нововведений, маркетинговые исследования, индикативный подход к управлению техническим развитием конкретных предприятий и др.
Разработаны детальные научно-методические подхо-ды к решению всех указанных вопросов управления отраслевой наукой и инновационным процессом и создана соответствующая база в виде детализированных инст-руктивно-методических документов, которые изданы, утверждены и широко используются в научно-технических организациях и на предприятиях отрасли. Особое значение имеют методики формирования и реализации ЦКОП, определения договорных цен на научно-техническую про-дукцию, оценки экономической эффективности мероприя-тий НТП, определения стоимости объектов интеллекту-альной собственности научных организаций, включая вопросы правового обеспечения научно-технической деятельности и др.
Подробно рассмотрены вопросы формирования и реализации программ технического развития угольных предприятий, а также определения цен на интеллекту-альные услуги угольным шахтам, машиностроительным заводам и другим предприятиям и организациям отрасли со стороны научных организаций.
Ключевые слова: концептуальные вопросы, управле-ние, методические подходы, инновационная деятельность, регулирование, образование цен, финансирование, эффективность мероприятий НТП, правовое обеспечение.

____________________________________________________________
Пiдп. до друку 28.10.99. Формат 60х90/16. Папiр друк. №3. Офс. друк.
Обл.-вид. арк. 2,0. Тираж 100 прим. Замовлення № 404.
340048, Донецьк, Унiверситетська, 77.
Ротапринт ІЕП НАН України.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020