.

Економічна політика держави: політологічний аспект: Автореф. дис… канд. політ. наук / Ф.В. Барановський, НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2567
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 321:338.2

БАРАНОВСЬКИЙ ФЕЛІКС ВОЛОДИМИРОВИЧ

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ:
ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Київ – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському державному університеті.

Науковий керівник: доктор політичних наук, професор
Щедрова Галина Петрівна, завідувач кафедри
політології Східноукраїнського державного університету

Офіційні опоненти: доктор політичних наук,
Пойченко Анатолій Михайлович, професор кафедри
політології Української Академії державного управління
при Президентові України

кандидат філософських наук, доцент
Макаров Анатолій Миколайович, старший науковий
співробітник Інституту політичних і етнонаціональних
досліджень НАН України

Провідна організація: кафедра політології і соціології Національного
педагогічного університету ім. М. Драгоманова
Міністерство освіти України, м.Київ

Захист відбудеться «8» червня 1999 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.181.01 по захисту дисертацій в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України за адресою: 252011, м.Київ, вул.Кутузова, 8, зал засідань вченої ради (кім.202).

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України: 252011, м.Київ, вул.Кутузова, 8, (кім.218).

Автореферат розісланий «7» травня 1999 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Ю.А.Левенець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вирішення завдань національного відродження України як розвинутої демократичної країни із соціальною ринковою економікою неможливе без чіткої, гнучкої і виваженої державної економічної політики. На цій основі постала проблема створення механізмів досягнення політичної стабільності, консенсусу інтересів різних інститутів та суб’єктів політичної влади у процесі прийняття політичних рішень в економічній сфері, обгрунтування значимості устрою суспільно-політичного життя щодо формування економічної політики держави, яка б відповідала запитам кожного пересічного громадянина. Ця проблема, поряд з проблемою економічної кризи, яка триває в країні, є наріжним каменем, який визначає актуальність даного дослідження.
Актуальність дослідження зазначених напрямів дедалі зростає у зв’язку з проголошенням в Україні як суверенній державі курсу на впровадження виваженої економічної політики. Даний фактор обумовлює визнання її світовим співтовариством, яке розвивається в нових геополітичних умовах.
Актуальність дисертаційної роботи обумовлена також підвищенням ролі економічної політики держави в умовах соціальної стратифікації та диференціації суспільства. Саме в такі часи вона має бути спрямована на підтримку незахищених верств населення, відтворення умов життя, праці та розвитку. Людина як найвища соціальна цінність варта відчути на собі позитивні наслідки такої економічної політики.
Концепція та механізми співвідношення та взаємозв’язку ринкової економіки та політичної системи суспільства залишаються майже недослідженими. На погляд автора, саме ця проблема вимагає грунтовного політологічного вивчення. Триваючий державотворчий процес в сучасній Україні сприяє пошуку новітніх теоретичних основ економічної політики. Існує гостра потреба саме в здійсненні комплексного політологічного дослідження проблем економічної політики держави. Особливістю представленої роботи є її міждисциплінарний характер; аналіз взаємодії різних чинників політичного, економічного, соціального й правового порядку та впливу політичних інститутів на формування і реалізацію економічної політики.
Ступінь наукової розробки проблеми та міра дослідженості тематики дисертації є недостатніми щодо сучасного стану справ у політичній та соціально-економічній сферах суспільства та перспектив формування економічної політики України. В перші роки незалежності була помітна захопленість наукової думки, перш за все економічної, засадами так званого чистого ринку, – економіки, яка функціонує майже автономно від політичної системи. Дана концепція серйозно вплинула й на політичну думку, представники якої займалися науковими дослідженнями та розробками сучасних політичних інститутів і процесів майже не торкаючись економічної сфери. Але триваюча криза суспільства спонукає до політологічного осмислення проблем економічної політики держави.
Усвідомлення важливості зазначеної тематики як у загальноісторичному, так і в глобальному масштабі надає вивчення автором теоретичної філософсько-політичної і соціально-економічної спадщини видатних вчених минулого, в якій взаємозв’язок політичних, соціально-філософських і економічних чинників займав вагоме місце. До таких праць віднесено труди Арістотеля, Конфуція, Ксенофонта, Платона, Ціцерона, М.Вебера, Вольтера, Ф. Енгельса, К.Маркса, Ш.Монтеск’є, Дж. Мілля, А.Сміта, Г.Плеханова, А.Строніна, П. Струве, В. Соловйова, М. Туган-Барановського та ін.
Використані автором джерела відомих істориків і громадсько-політичних діячів, зокрема, Д.М.Бантиш-Каменського, М.С.Грушевського, М.І. Костомарова, М.О.Максимовича сприяли дослідженню історії економічної та політичної думки в нашій країні, взаємозв’язку політичних та економічних процесів і основ економічної політики в Україні у різні часи.
Здійснений аналіз свідчить про усвідомлення сучасними вітчизняними та іноземними вченими, елітою нашої країни необхідності глибокого дослідження взаємозв’язку політичних та економічних важелів при розробці та впровадженні економічної політики. Зокрема, про це йдеться в працях О. Бабкіної, Р.Бойлана, Дж.Бьюкенена, А.Гальчинського, В.Геєця, В. Горбатенка, С.Грабовського, А.Гуревича, Р.Даля, М.Жулинського, Р.Ібрагимова, Р.Івануха, Р.Козака, В.Лагутіна, В.Ланового, Дж.Ледьярда, Р.Маккелві, В.Масловського, В.Медведчука, Е.Мелцера, Г.Метельової, О.Мороза, С.Мочерного, В.Селіванова, В.Сіденка, Т.Степанкової, В.Степико, М.Степико, Б.Холода, Й.Шумпетера, О.Шморгуна та ін.
Економічна політика держави як об’єкт політологічного дослідження не може бути розглянута без врахування та аналізу факторів регулюючого впливу держави саме на процес функціонування вільної ринкової економіки. Цьому важливому аспекту дослідження присвячені праці таких вчених як Б.Базюк, С.Біляцький, В.Братішко, Г.Задорожний, М.Іонов, Д.Лесніченко, І.Лукінов, В.Луков, В.Медведчук, А.Нестеренко, В.Папава, М.Піскотін, Г.Принц, Д.Стігліц, М.Туган-Барановський та ін.
Адекватна економічна політика можлива лише за умов існування політичної стабільності в суспільстві та державі, тісної взаємодії та співробітництва всіх суб’єктів політичної влади. Ця, вельми актуальна для нашої країни проблема політичного консенсусу, а також теорія конфлікту, знаходять своє відображення в роботах таких дослідників як Ф.Веніславський, Є.Кіш, А.Макаров, Л.Нагорна, А.Пойченко, Ю.Шемшученко та ін.
Дослідження тематики дисертації не обминуло проблеми приватної власності та її вплив на формування економічної політики. При цьому автор спирався на праці Л.Ерхарда, , В.Медведчука, А.Раушера, Г.-Г.Хоппа та ін. Приватна власність є визначальною складовою ринкової економіки. Основою відносин, які базуються на засадах приватної власності є примат свободи. Тільки за умов певної свободи людина може реалізувати себе у різноманітних сферах життя. Теж саме можна казати про суспільство в цілому. Дані ідеї розроблялися ще в працях Вольтера, Д.Дідро, Дж.Локка, Ж.-Ж.Руссо, Б.Спінози.
Вплив лібералізму та демократичних цінностей на формування економічної політики досліджували сучасні вчені, як-от: Р.Арон, Л.Ерхард, М.Фрідман,
Ф.А. фон Хайєк, Д.Хелд та ін.
Розуміння глибокого взаємозв’язку та взаємопроникнення засад демократичного розвитку суспільства та соціальної ринкової економіки, вирішальної ролі даних чинників щодо визначення економічної політики держави простежується в роботах багатьох авторів. Такими є праці В. Безверхого, Г. Бласко, Є. Вятра, К. Гаджиєва, Р.Дарендорфа, В. Лукова, М. Кириченка, О. Панаріна, М.Піскотіна, В.Селіванова, В. Трипольського та ін.
Формування демократичної, соціальної, правової держави в нашій країні та пов’язаний з цим розвиток соціальної ринкової економіки вимагають від автора дисертації більш детального дослідження соціальної й економічної сфери громадянського суспільства та її взаємодії з усіма політичними інститутами та процесами в суспільстві. Проблеми формування та існування громадянського суспільства вивчалися ще Г.Гегелем, Т.Гоббсом, І.Кантом, Н.Макіавеллі, Ш.Монтеск’є та ін.
Багатомірний сучасний аналіз даної проблеми знаходить своє відображення в працях таких вчених як В. Антоненко, К. Гаджиєв, А. Демідов, Ф.Кирилюк, І. Курас, М. Михальченко, В. Тимошенко, А. Федосєєв, Г. Щедрова та ін.
Роль політичного лідера, політичної еліти щодо процесу формування та реалізації економічної політики є виключно важливим чинником і становить певний інтерес саме з точки зору політологічного аспекту проблеми. Даним аспектам дослідження присвячені праці С. Біляцького, П.Валігурського, Ю.Валігурського В. Коломойцева, М.Махненко, А. Пороховського, В.Селігмана, М.Шульги та ін. Особливий інтерес для України становить досвід реформ і суспільно-політичних та соціально-економічних трансформацій в країнах Східної Європи. Такими працями є праці Р.Андоркі, Є.Вятра, Р.Делорма, В.Кісельова, Є.Кіш, П.Крауза, М.Пазухи, Ф.Рудича, А.Румянцева, Б.Хейді та ін.
Об’єктом дослідження є багатоаспектна взаємодія суспільно-політичних та соціально-економічних інститутів і процесів у державі. Предметом дослідження виступає політологічний аспект економічної політики держави як дійовий засіб впливу на процес соціально-економічного розвитку суспільства і досягнення на цій основі громадсько-політичної злагоди.
Теоретико-методологічна основа дослідження. Для вирішення наукових завдань і досягнення кінцевої мети дослідження автором було використано такі підходи та методи наукового аналізу: емпіричний, структурно-функціональний, порівняльний, ретроспективний, системний, індуктивний, дедуктивний.
Емпіричний підхід надає змогу дослідити політичну поведінку, перш за все, державних діячів і лідерів, економічної й політичної еліти щодо їх відношення до існуючого стану справ у економічній сфері суспільства. Застосування автором статистичного та інформаційного матеріалу, даних соціологічних опитувань, вітчизняних та іноземних аналітичних досліджень, дозволило проаналізувати у динаміці дії зміни громадської думки щодо політичних процесів, які відбуваються всередині владних інститутів і впливають на соціально-економічне становище. Емпіричний підхід сприяє здійсненню структурно-функціонального аналізу економічної політики як політологічного феномену. Завдяки цьому аналізується мета, сутність, функції та інші важливі категорії, які характеризують економічну політику держави.
Активне використання дисертантом у дослідженні методів порівняльного та ретроспективного аналізу дозволило визначити основні тенденції розвитку та функціонування політичних процесів й інститутів, які детермінують різні форми економічної політики. На кожному етапі ретроспективно-порівняльного аналізу автор пристосовує отриманий досвід до конкретних політичних та економічних умов в Україні з метою знаходження оптимального шляху формування і проведення економічної політики держави.
Системний підхід дозволив авторові виявити глибоку взаємозалежність та множинність політичних та економічних чинників. Метод наукової індукції та дедукції допоміг встановленню причинно-наслідкових зв’язків між феноменами демократичної, соціальної, правової держави та соціальної ринкової економіки й формуванню на цій основі певних аспектів економічної політики.
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу сутності економічної політики як політологічної категорії, вивченні взаємозв’язку, взаємодії та взаємовпливу політичних інститутів і процесів й економічної системи суспільства, осмисленні світових тенденцій розвитку та функціонування економічної політики на предмет творчого застосування отриманого досвіду щодо формування виваженої та послідовної економічної політики в Україні.
Відповідно до цієї мети, сформульовані основні завдання наукового дослідження, які полягають у тому, щоб:
• розкрити сутність, мету, принципи, функції та тенденції розвитку економічної політики держави як предмету політологічного дослідження;
• на основі відстеження генезису економічної та політичної думки протягом століть виявити взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємообумовленість політичних, економічних, соціальних процесів у суспільстві, обгрунтувавши на цій основі міждисциплінарний характер дослідження;
• творчо осмислити світовий досвід формування та реалізації економічної політики держави в кризових умовах, зокрема, вплив на цей процес таких політичних чинників, як поведінка державних діячів та еліти, політична воля лідерів країни, взаємодія різних суб’єктів політичної влади тощо;
• визначити державотворчу функцію та потенціал економічної політики в Україні;
• проаналізувати особливості та перспективи формування економічної політики в Україні;
• дослідити взаємообумовленість стабільності суспільно-політичного устрою та ступеню економічного розвитку країни;
• визначити роль демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства у формуванні сучасної економічної політики.
Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні теоретичного аналізу проблем економічної політики держави як предмету політологічного дослідження; розширенні ролі політичної науки стосовно аналізу даної проблематики; виявленні сутності, функцій і тенденцій формування та здійснення економічної політики як вагомого політичного чинника процесу державотворення в Україні; збагаченні методології політологічного дослідження процесу розробки економічної політики держави; розробці концепції полісуб’єктності економічної політики держави як чинника динамізації та демократизації політико-економічних процесів у суспільстві; виявленні ролі формування демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства щодо виваженої та цілеспрямованої економічної політики.
На захист виносяться такі основні положення:
• економічна політика держави – це діяльність у сфері відносин між громадянами, різними верствами населення, політичними інститутами щодо забезпечення економічного розвитку та задоволення інтересів людини як найвищої соціальної цінності. Виходячи з принципу полісуб’єктності вона відображає потреби та запити найширших прошарків населення і здатна задовольнити їх при наявності високого рівня взаємодії;
• державотворча функція економічної політики в Україні полягає у зміцненні основ незалежності завдяки підвищенню економічної могутності країни, яка є чинником зменшення різкої соціальної диференціації суспільства;
• стабільність суспільно-політичного устрою є детермінантою сталого економічного розвитку країни. Формування виваженої і цілеспрямованої економічної політики в Україні має подальшу перспективу лише завдяки досягненню політичної стабільності суспільства і злагоди владних структур;
• подальший розвиток процесу взаємовідносин між політичною й економічною системами суспільства в Україні, формування та реалізації економічної політики нашої держави буде ускладнено в разі неврахування всебічного світового політичного досвіду щодо успішного вирішення проблем виходу з кризових ситуацій в економіці;
• формування демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства – найважливіші чинники формування та реалізації економічної політики. Особиста свобода, політико-правові гарантії людини у громадянському суспільстві, дійсна, а не уявна політична і соціальна рівновага, мають стати запорукою подальшого економічного зростання;
• концепція полісуб’єктності економічної політики держави повинна стати найважливішим чинником досягнення суспільно-політичної злагоди щодо вироблення та прийняття адекватних політико-економічних рішень, основою реалізації якої є засади демократичної, правової, соціальної держави й громадянського суспільства;
• з точки зору політологічного аспекту економічної політики держави її політичні чинники та складові відіграють провідну роль по відношенню до економічних, оскільки незважаючи на власне економічні причини перетворень саме політика визначає напрями економічного розвитку суспільства.
Визначаючи теоретичне значення дослідження, маємо підкреслити, що вивчення проблеми економічної політики держави, її політологічного аспекту сприяє адекватному уявленню про взаємозв’язок та взаємодію економічних і політичних інститутів і процесів в суспільстві та державі, розширює потенціал політології як науки, її міждисциплінарний характер, значно збагачує методологічні основи і коло об’єктів дослідження сучасної політичної науки в Україні.
Практичне значення дослідження полягає у впровадженні нових авторських розробок науково-методологічного і теоретико-аналітичного характеру у процес практичної реалізації економічної політики в нашій країні. До цього можна віднести творче використання багатого світового досвіду та теоретичних надбань, які можуть бути корисними щодо стабілізації політичного підгрунтя, яке необхідне для створення умов формування цілісної, концептуальної економічної політики України.
Значна практична та теоретична цінність даного дисертаційного дослідження полягає в можливості використання його матеріалів у навчальному процесі, викладацькій та науково-дослідницькій роботі при розробці нових спеціальних курсів, навчально-методичних посібників та вказівок з політології, економіки, соціології, політичної психології тощо.
Апробація роботи. Деякі положення дисертації використовуються автором у викладацькій роботі, зокрема, при викладанні курсу «Економічна політика держави і проблеми регіонального управління» в магістратурі державного управління та основ політології в Східноукраїнському державному університеті.
Основні положення, тези та висновки дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри політології Східноукраїнського державного університету, а також викладені автором на обласній науково-практичній конференції «Основні аспекти становлення державності в регіоні» (Луганськ, 1997). За темою дисертації автором написано і опубліковано кілька наукових статей і одна індивідуальна брошура. Отже, саме в цьому полягає особистий внесок дисертанта у розробку комплексного підходу щодо дослідження взаємодії суспільно-політичних та соціально-економічних інститутів і процесів у сучасній Україні.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких налічує два підрозділи, висновків і списку використаної літератури. Обсяг дисертації складає 166 сторінок, обсяг використаної літератури – 16 сторінок і налічує 210 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її наукової розробки у вітчизняній та світовій політичній науці, визначаються теоретико-методологічна основа дослідження, основні положення, які виносяться на захист, формулюються його мета та завдання, відзначаються наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження, надаються дані про апробацію його результатів.
У першому розділі «Економічна політика держави як предмет політологічного дослідження» на основі дослідження теоретичної спадщини вчених минулого, а також аналізу взаємодії економічних і політичних процесів у суспільстві складається авторське бачення сутності економічної політики держави як категорії політичної науки. У першому підрозділі «Генезис економічної та соціально-політичної думки щодо сутності поняття «економічна політика» автор всебічно аналізує теоретичні надбання представників стародавньої філософсько-політичної думки. На основі аналізу робіт таких мислителів як Конфуцій, Платон, Арістотель, Ціцерон автор доходить висновку, що саме розгляд соціально-економічних проблем посідав вагоме місце у їхніх філософсько-політичних поглядах і аналітичних розробках. Зокрема, важливим моментом щодо аналізу наукових розробок Арістотеля є те, що він вважав людину по своїй природі політичною істотою; отже нормальна людина не може жити поза державою. Таким чином, як зазначено автором у дисертаційному дослідженні, і економічна сфера існування людини не може знаходитися поза державою, а отже має своє політичне забарвлення.
Вкрай необхідним і важливим, на думку автора є ретроспективний аналіз політико-економічного розвитку України та вивчення генезису соціально-політичної та економічної думки щодо подальшого визначення сутності економічної політики та процесу державотворення в країні. Протягом кількох століть створення економічних підвалин політичного курсу було спрямовано на розвиток основ незалежності країни. Спочатку ліберальна економічна політика київських князів, а потім і гетьманів поєднувалась з піднесенням могутніх суспільно-політичних рухів. Суспільно-політичний прогрес набув форми національно-визвольної боротьби. Водночас, у середині ХVII століття в Україні відбулися радикальні соціально-економічні зміни, було утверджено козацьку власність на землю. Істотно змінилася розстановка соціальних верств, що створювало могутню соціальну базу для єднання та консолідації народу.
На думку автора, актуальність дослідження соціально-економічної та політичної думки цього періоду сьогодні обумовлена тим, що в сучасній Україні доводиться розв’язувати проблеми, дуже схожі на вже згадані. Шлях до вирішення цих проблем полягає у тісному взаємозв’язку між процесом державотворення та економічною політикою держави, яка сприяє соціальному самовизначенню людини.
Нагальною проблемою, на думку автора, є необхідність врахування в політичній теорії досліджень сутності економічної політики, саме з боку інтересів і потреб людини, її індивідуальної мотивації до вільної економічної діяльності.
У другому підрозділі «Пошук обгрунтованої економічної політики як діючої сили державотворення» – досліджуються сутність, мета, функції економічної політики держави. Вперше зосереджено увагу на «економічній політиці» як політологічній категорії.
Автор доводить, що економічна політика є невід’ємним атрибутом усякої загальнодержавної політики. Взаємодія та взаємовплив економіки й політики у державі є предметом дослідження політичної науки, бо політична влада, перш за все, залежить від дії економічних важелів. У той самий час, лише прийняття адекватних політичних рішень змушує економіку прискорити свій розвиток.
Теоретичні розробки проблем економічної політики держави в світі, що докорінно змінюється, дедалі набувають більшої актуальності. Держави, які сформували міцну основу свого розвитку, як правило, мали і мають цілеспрямовану політику в галузі економіки. Цей фактор, на думку автора, є важливим щодо здійснення державотворення в країнах, що стали на шлях незалежності.
Розглядаючи системно політико-економічну діяльність як складову політичного процесу, автор доходить висновку, що економіка держави не може існувати автономно, не будучи тісно пов’язаною з всією системою політико-владних відносин. Політологічний аспект проблеми відображається у взаємозв’язку напрямів економічної політики з конкретними їх суб’єктами усередині інституту держави. Сутність економічної політики держави як предмета політологічного дослідження полягає у комплексі політичних заходів, рішень, які здійснюються з метою дії та впливу на економічний стан суспільства. Основною метою економічної політики держави є задоволення багатоманітних інтересів політичних суб’єктів у суспільстві через певні зміни в економічній сфері.
На цій основі автор виділяє такі функції економічної політики держави:
• здійснення регулювання економіки в інтересах соціальних груп, які мають політичну владу;
• зрівняння економічних інтересів соціальних груп, які мають політичну владу та економічних інтересів соціальних груп, які не мають її, в протилежному випадку держава буде невзмозі забезпечити стабільне становище суспільної системи;
• забезпечення задоволення економічних інтересів усієї соціальної системи в цілому (грошовий обіг, енергетичне забезпечення, будівництво споруд, інфраструктура, екологічні проблеми і т.ін.);
• встановлення та розвиток взаємовигідних економічних зв’язків з іншими країнами, а також захист економічних інтересів своєї країни тощо.
Важливість розмежування підходів щодо здійснення економічної політики починає находити розуміння у вітчизняних дослідників. Проте відчувається відсутність певних методологічних, наукових розробок щодо вивчення даного аспекту економічної політики саме з точки зору політичної науки.
Тому, враховуючи всі фактори, які можуть впливати на економічну політику держави, а також на прийняття політичних рішень у сфері економічних перетворень, автор вважає за необхідне впровадження метода домінантно-диференційованого знаходження першочергової регіональної складової економічної політики. Саме даний аспект концепції дослідження економічної політики ще не знайшов свого відображення у вітчизняній політичній науці.
Даний метод передбачає максимальне використання регіональних відмінностей та переваг для переборювання кризи й активізації внутрішніх джерел економічного росту. Сутність його полягає у координації зусиль центральних і регіональних органів управління щодо вироблення оптимальних шляхів розвитку і віднайдення на цій основі першочергової складової економічної політики для кожного регіону.
Політологічне осмислення та аналіз феномену економічної політики дає змогу усвідомити важливість прийняття саме політичних рішень на ниві економічних перетворень. Власне економічні розробки мають незначну ціну, якщо вони не підкріплені політичною підтримкою. Вдала економічна політика держави позитивно впливає на соціальні, духовні, культурні та інші чинники розвитку суспільства.
У другому розділі «Світовий досвід державної діяльності щодо виходу з економічної кризи» розглядаються та аналізуються конкретні приклади здійснення успішної економічної політики держави в різних країнах по виходу з кризового становища і на цієї основі здійснено спробу проаналізувати особливості та перспективи розробки економічної політики в сучасній Україні. В першому підрозділі «Економічна політика в кризових умовах» досліджується великий світовий досвід проведення економічної політики в кризових умовах. Зокрема, автор приділяє особливу увагу саме політологічному аспектові даної проблеми, оскільки економічна політика не може бути впроваджена в дію без допомоги політичних важелів. Особливо це є помітним за часів економічних криз, коли держава в особі уряду, чи його лідера, мусить взяти на себе весь тягар соціально-економічних та суспільно-політичних негараздів й запропонувати діючу економічну політику.
У розділі розглядається і аналізується економічна політика в умовах кризи на прикладі країн з різним рівнем розвитку економіки, політичної культури, різним політичним та економічним устроєм.
Яскравим прикладом визначення саме політологічного виміру економічної політики в дослідженні є порівняльний аналіз досвіду економічної політики щодо виходу з кризи в США та Англії у різні часи, за різних економічних обставин. Саме цей факт відіграє істотну роль у проведенні даного аналізу. Якщо США до кризи привела політика невтручання в економіку і жорстокі закони вільного ринку, то в Англії ситуація була протилежною. Там до кризи призвело правління лейбористів, які впроваджували політику націоналізації промисловості, соціалістичне планування.
У цьому сенсі економічний вимір проблеми виходить на другий план. Першорядного значення набуває саме політологічний аспект економічної політики, в якому знаходяться шляхи досягнення загальної мети перетворень.
Автор вказує на той факт, що незважаючи на власне економічні причини кризи, які можуть бути різноманітно-протилежного характеру, головними політологічними чинниками виступають добра політична воля, рішучість дій, особисті якості лідерів цих країн, велике щире бажання змін на краще. Саме відсутність політичного роздвоєння та коливань в той чи інший бік викликала довіру спочатку виборців, а потім всіляку моральну підтримку всього населення в процесі виконання заходів економічної політики, що є дуже важливим психологічним фактором політологічного аспекту.
Також досліджується досвід політико-економічних реформ в країнах Центральної та Східної Європи. Автор зосередив свою увагу на трьох, найбільш розвинених країнах цього регіону, а саме Чехії, Угорщині та Польщі. Досвід цих країн, на думку автора, має бути корисним для України в світлі схожості тих геополітичних та геоекономічних процесів, які відбуваються в них, з тими, що мають таку ж тенденцію в Україні. Аналізуючи і вивчаючи праці дослідників цієї проблеми – Ф.Рудича, М.Пазухи та інших, автор дійшов висновку, що основою успішного реформування економічної політики в зазначених східноєвропейських країнах стала демократизація всього суспільства, консолідація зусиль усіх суб’єктів політичної влади, що в політологічному розумінні аспекту проблеми має на увазі наявність конструктивної опозиції, розбіжності якої з урядом не виходять за рамки стратегічного курсу економічної політики.
У другому підрозділі «Особливості та перспективи розробки економічної політики в сучасній Україні» автор зважує на необхідність врахування інституційних можливостей держави щодо зміни політико-правової бази стосовно формування та розвитку економічної політики. В цьому зв’язку держава повинна привести свої функції у відповідність до своїх потенційних можливостей, щоб виробити інституційні правила і норми, які дозволяють їй розробити ефективну та дійову економічну політику.
На цій основі автор виділяє такі основні елементи формування економічної політики в Україні як-от:
• політико-правове забезпечення макро- і мікроекономічного середовища, яке формує стимули для ефективної економічної діяльності;
• забезпечення інституціональної інфраструктури – прав власності, законності і правопорядку, а також норм, які заохочують ефективне довготермінове інвестування;
• забезпечення першочергових основ освіти, охорони здоров’я; інфраструктури, необхідної для економічної діяльності; захист навколишнього середовища тощо.
Завдання держави і, відповідно, політики, яку вона проводить, різні. Інколи потрібно стимулювати подальше економічне зростання, інколи важливо його дещо стримувати. Необхідні при цьому засоби також різні. Все залежить від конкретної ситуації і конкретних завдань.
Таким чином, на основі вищезазначених факторів автор визначає основні особливості розробки економічної політики в Україні. Вони, на його погляд, полягають у:
• необхідності збереження економічної і політичної незалежності країни в умовах мультиполярного світу;
• продовженні процесу державотворення на основі зміцнення економічного становища в державі;
• необхідності прийняття політико-економічних рішень в умовах політичної нестабільності в суспільстві;
• необхідності врахування геополітичного становища країни щодо процесів економічної та політичної інтеграції в країнах Європейської співдружності.
Важливим об’єктом дослідження автор вважає визначення геополітичного виміру економічної політики України. На думку дисертанта, політико-економічна ізольованість від зовнішнього світу, державна автаркія може мати небажані негативні наслідки. Він вбачає сутність політологічного аспекту економічної геополітики України у якнайшвидшому інтегруванні нашої країни у Європейський геополітичний та геоекономічний простір.
Щодо кроків внутрішньої економічної політики нашої держави в рамках політологічного аспекту, то вони полягають саме у розвитку справжнього парламентаризму, у зміцненні і поширенні демократичних тенденцій в суспільстві та його політичних інститутах. Про доцільність цієї думки свідчить увесь досвід країн Східної Європи.
Таким чином, на думку автора, постала необхідність зробити спробу визначити ті перспективи, які може мати розробка економічної політики в Україні. Як вважає автор, вони можуть бути такими:
• по-перше, за умов існування чіткої програми уряду щодо шляхів та засобів виходу з економічної кризи, розробка та впровадження економічної політики має зайняти невеликий проміжок часу;
• по-друге, реалізація економічної політики має бути більш успішною при її належному політико-правовому забезпеченні;
• по-третє, досягнення консенсусу між органами політичної влади має сприяти більш конструктивному обговоренню економічних питань в процесі розробки економічної політики;
• по-четверте, розробка економічної політики буде дійовою за умов більш гнучкого визначення пріоритетів на кожний окремий проміжок часу;
• по-п’яте, якщо у розробці економічної політики України будуть враховані геополітичні реалії її існування, це має безумовним чином позначитися й на внутрішньому стані її економіки.
Тому стає очевидним, що вивести економіку України з кризового стану і створити умови для її успішного розвитку передбачається можливим лише з урахуванням усіх можливих чинників, які впливають на розробку економічної політики.
У третьому розділі «Створення демократичної, соціальної, правової держави – найважливіший чинник формування та реалізації економічної політики в Україні» аналізуються демократичний політичний режим, сутність демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства щодо позитивного спонукаючого впливу на розробку та впровадження економічної політики. У першому підрозділі «Демократія як основополагаюча складова економічної політики» автор доводить, що саме примат демократії в суспільстві і державі може допомогти кожному індивідові та суспільству в цілому розкрити свій потенціал в усіх сферах життя – економічній, політичній, соціальній, культурній, духовній. Запорукою цьому є невід’ємний принцип демократії – свобода. В економічній сфері фактором реалізації свободи є плюралізм у правовому статусі форм власності, де ключову роль має відігравати гарантія державно-правового забезпечення, перш за все, діяльності приватних власників.
Чинник демократії як складової частини економічної політики держави полягає у відповідальності владних структур як перед народом, так і перед політичними опонентами за формування і проведення економічної політики. Автор досліджує різноманітні типи сучасної політичної демократії, їх вплив на економічну сферу суспільства. Він доводить, що демократія є найбільш прийнятною формою політичного устрою в умовах соціально-економічного реформування суспільства. Класичним прикладом можна вважати країни Західної Європи та США, які продемонстрували адекватність демократичних принципів нагальним соціокультурним, суспільно-політичним і економічним завданням сучасності. Вони виробили ефективну інституційну структуру сучасної політики і довели свою спроможність до забезпечення соціально-політичної стабільності.
Таким чином, на основі проведеного аналізу взаємозв’язку демократичних цінностей і політико-економічних відносин в суспільстві, автор дійшов висновку, що Україна не може знаходитися осторонь процесів тісного взаємопроникнення демократії і економічної політики соціальної ринкової економіки, яке існує в економічно і політично розвинених демократичних країнах Європи і світу.
Тож, на думку автора, найважливішою передумовою політичної стабілізації процесу розробки і формування економічної політики є демократизація як політичного, так і всього суспільного життя.
У другому підрозділі «Вплив соціальної правової держави і громадянського суспільства на формування економічної політики» автор аналізує феномени соціальної правової держави та громадянського суспільства щодо їх поняття, сутності як чинників впливу на процес розробки та впровадження економічної політики.
Основною засадою суспільного життя у правовій державі визначається його багатоманітність – політична, економічна та ідеологічна. Саме на ній, як вважає автор, має грунтуватися нова концепція полісуб’єктності економічної політики, згідно з якою справжніми її суб’єктами повинні бути працівники, трудові колективи, громадянські організації тощо. Реальні потреби та інтереси суб’єктів господарської діяльності і є об’єктом економічної політики. У даному випадку полісуб’єктність економічної політики має своїм підгрунтям принципи глобального міжсуб’єктного соціального партнерства, які мусять функціонувати в межах усієї держави.
Механізм реалізації принципів полісуб’єктності економічної політики може бути впроваджений в дію лише за умов створення в країні засад демократичної, соціальної, правової держави. А вже на основі останніх формуються політико-правові чинники даної діяльності. Головним політико-правовим аспектом цього процесу має стати створення Центральної Координаційної Міжсуб’єктної Ради, а також міжрегіональних і регіональних узгоджувальних рад суб’єктів економічної політики в органах управління і місцевого самоврядування з питань прийняття політико-економічних рішень.
У цьому сенсі, методологічно вірним та актуальним постає вивчення феномену громадянського суспільства з точки зору його впливу та взаємодії з економічною системою держави. Автором дослідження проведено аналіз взаємозв’язку таких політологічних категорій як громадянське суспільство, правова держава і економічна політика, визначено сутність громадянського суспільства. Громадянське суспільство – це людська спільність, яка формується і розвивається в демократичних державах і являє собою мережу добровільно утворених недержавних структур (об’єднань, організацій, асоціацій, союзів, спілок, центрів, клубів, фондів тощо) в усіх сферах життєдіяльності суспільства і сукупність недержавних відносин (економічних, соціальних, духовних, релігійних та ін.).
Очевидно, що громадянське суспільство і демократична, соціальна, правова держава постійно знаходяться в рамках суспільно-політичного та економічного взаємодоповнення. Держава взаємодіє із громадянським суспільством в різних формах, зокрема, таких як вивчення громадських ініціатив, виділення матеріальних засобів для розвитку активності багатьох суспільних та недержавних об’єднань, організацій, фондів, які діють в межах економічної сфери, створення правового поля тощо.
Розвиток аналогічних й подібних до них структур, а також співробітництво із ними з боку політичних, державних установ має неабияке значення для формування реально діючої економічної політики і на цій основі подальшого суспільно-політичного та економічного розвитку нашої держави.
В роботі автор визначає основні економічні функції та стратегічні напрями, що мають бути характерними для громадянського суспільства, яке формується в Україні, як-от:
• захист інтересів і прав підприємств, які входять до відповідних організацій. Він досягається через участь їх представників у вищих органах державної влади, у підготовці проектів нормативних правових актів, а також контролі за їх виконанням;
• всебічне сприяння зміцненню економічних позицій підприємств, які входять до організацій бізнесу. Цей процес здійснюється шляхом забезпечення залучення фінансових коштів для реалізації перспективних проектів, шляхом впровадження нових форм господарювання, освоєння нових ринків збуту тощо;
• організація громадського контролю за дотриманням антимонопольного законодавства і правил добросовісної конкуренції;
• проведення у рамках об’єднання господарської і комерційної діяльності, зокрема, заснування різноманітних фондів;
• підвищення професіоналізму і ділової кваліфікації підприємців через створення центрів та шкіл бізнесу, комерції, менеджменту, а також проведення конференцій і ділових зустрічей.
Таким чином, простежується чіткий взаємозв’язок між розвитком демократичної, правової, соціальної держави, відповідних до нього інститутів громадянського суспільства і розробкою та впровадженням у життя нової економічної політики держави.
У висновках зроблено узагальнюючі підсумки роботи. Аналіз та вивчення політологічного аспекту економічної політики держави засвідчив, що в кризовій економічній ситуації вирішальними виявляються саме політичні чинники. Зазначається, що в світлі сучасних економічних і політичних процесів державотворення економічна політика має бути фактором зміцнення усього державного механізму. Підгрунтям для її розвитку повинні стати такі чинники як демократизація суспільства, консолідація зусиль суб’єктів політичної влади, засади політичного консенсусу. Встановлено взаємозв’язок між створенням демократичної, соціальної, правової держави і формуванням відповідної економічної політики.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено у таких публікаціях:
1. Барановський Ф.В. Проблеми формування економічної політики держави. – Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-ту, 1999. – 39 с. (2,33 друк.арк.).
2. Барановський Ф.В. Економічна політика держави як предмет політологічного дослідження // Вісник Східноукраїнського державного університету. – Луганськ, 1997. – №6. – С. 205-210.
3. Барановський Ф. Курс “Економічна політика держави і проблеми регіонального управління” у магістратурі // Вісник державної служби України. – 1997. – №1. – С.79-81.
4. Барановський Ф. Потрібна чітка доктрина виходу з кризи // Віче. – 1997. – №9. – С. 17-26.
5. Барановський Ф.В. Світовий досвід державної діяльності щодо виходу з економічної кризи // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї / Редкол.: М.І. Михальченко, Ф.М. Рудич. – К.: Вид-во Укр.-фін. ін-ту менеджменту і бізнесу, 1999. – С. 158-165.
6. Барановский Ф.В. Экономическая политика в регионе: политологический аспект // Материалы областной научно-практической конференции «Основные аспекты становления государственности в регионе». – Луганск, 1997. – С. 42-44.

Барановський Ф.В. Економічна політика держави: політологічний аспект. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, Київ, 1999.
Дисертацію присвячено детальному аналізу взаємовпливу та взаємодії політичної та економічної сфер суспільства. На основі дослідження великого світового досвіду формування та реалізації економічної політики в кризових умовах в історичному та просторовому масштабі пропонуються певні узагальнення щодо розробки та впровадження дійової економічної політики в Україні. Встановлюється взаємозалежність між створенням демократичної, соціальної, правової держави і формуванням економічної політики. Розглядається економічна сфера громадянського суспільства щодо впливу на економічну політику держави. Робиться спроба запропонувати інноваційний комплексний підхід дослідження політологічних концептуальних парадигм взаємовідношення і взаємодії державних інститутів і політичних та економічних процесів і визначити на цій основі політологічний аспект економічної політики держави.
Ключові слова: економічна політика держави, політична сфера суспільства, економічна сфера суспільства, економічні і політичні інститути та процеси, економічна сфера громадянського суспільства, демократична правова держава, полісуб’єктність економічної політики.

Барановский Ф.В. Экономическая политика государства: политический аспект. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 – политические институты и процессы. – Институт политических и этнонациональных исследований НАН Украины, Киев, 1999.
Диссертация посвящена детальному анализу взаимовлияния и взаимодействия политической и экономической сфер общества. На основе исследования богатого мирового опыта формирования и реализации экономической политики в кризисных условиях в историческом и пространственном масштабе предлагаются определенные обобщения по разработке и внедрению действенной экономической политики в Украине. Устанавливается взаимозависимость между созданием демократического, социального, правового государства и формированием экономической политики. Рассматривается экономическая сфера гражданского общества относительно влияния на экономическую политику государства. Делается попытка предложить инновационный комплексный подход исследования политических концептуальных парадигм взаимоотношения и взаимодействия государственных институтов и политических и экономических процессов, и определить на этой основе политологический аспект экономической политики государства.
Ключевые слова: экономическая политика государства, политическая сфера общества, экономическая сфера общества, экономические и политические институты и процессы, экономическая сфера гражданского общества, демократическое правовое государство, полисубъектность экономической политики.

Baranovsky F.V. Economic policy of the state: politological aspect. – Manuscript.
A thesis for a Candidate’s degree of Political Science on speciality 23.00.02 – political institutions and processes. – Institute for political and ethnonational studies of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.
The thesis is dedicated to the detailed analysis of mutual influence and interaction of political and economic spheres of society. The author of the thesis analyzes the theoretical approaches of representatives of ancient philosophical and political thought. On the basis of analysis of works of such thinkers as Confucius, Plato, Aristotel, Cicero, the author comes to the conclusion that consideration of social and economic problems had been of great meaning in their philosophical and political thoughts and analytical elaborations.
The author consider the analysis of social political and economical thought of Ukraine very important thing concerning further determination of the essence of economic policy and the state creating process in the country. The close interconnection between the state creating process and economic policy of the state contributing to social self-determination of the human being is established.
The essence, object and functions of the economic policy of the state are examined. Economic policy is an integral part of any state policy. Interaction and mutual influence of economy and politics in the state are the subject of political science research so far as political power, first of all, depends on the action of economical key factors. At the same time, making adequate political decisions makes the economy to accelerate its development.
There is being made an attempt to propound an innovative complex approach of research of politological conceptual paradigms of interrelation and interaction of the state institutions and political and economical processes and to determine, on this basis, the politological aspect of economic policy of the state.
The politological aspect of economic policy of the state consists in activity in the sphere of relations between citizens, different categories of population, political institutions concerning an ensuring of the economic development and satisfaction of interests of the human being as a highest social value.
Specific examples of successful implementation of economic policy of the state in the different countries concerning the way out of the crisis condition are considered. On this basis an attempt to analyze peculiarities and prospects of elaboration of economic policy in the present-day Ukraine has been implemented.
Interdependence between creating the democratic, social, legal state and forming the economic policy is established.
The author proves that the primacy of democracy in the society and in the state may help each individual and society to open up their potencial in all spheres of life – economical, political, social, cultural, spiritual. An integral principle of democracy is the freedom. Just on condition of complete freedom in political sphere each person can express interests of his own and became an essencial factor of influence to the process of making political decisions.
The tendency of democratization and freedom development are the regularity of real economic policy.
The economic sphere of civil society and the principle of the democratic, social, legal state concerning an influence to the economic policy of the state is considered.
The basic principle of public life in the legal state is its political, economical and ideological variety. As the author suppose the new concept of polysubject economic policy should be grounded on the above variety. According to that concept the workmen, labor collectives, public organizations etc. must be the real subjects of economic policy. Real needs and interests of the subjects of economical activity are the object of the economic policy.
In this sense, the study of fenomenon of civil society is methodologically right and topical.
In the thesis the author traces an interconnection between the development of the democratic, social, legal state, institutions of civil society and elaboration and realization the reasonable economic policy of the state.
Key words: economic policy of the state, political sphere of society, economic sphere of society, economical and political institutions and processes, economic sphere of civil society, democratic legal state, polysubject economic policy.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019