НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ

ГЛУЩЕНКО ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА

УДК 581.02.632

Еколого-ценотична та ресурсна характеристика видів роду thymus l. на
території лівобережного лісостепу

03.00.05 — ботаніка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на Дослідній станції лікарських рослин Української
академії аграрних наук

Наукові керівники:

кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник

Мінарченко Валентина Миколаївна

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України,

завідувач лабораторії рослинних ресурсів

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Соломаха Володимир Андрійович

Київський національний університет

імені. Тараса Шевченка,

професор кафедри ботаніки

кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник

Ісайкіна Олександра Петрівна

Національний ботанічний сад

імені М.М. Гришка НАН України

Провідна установа: Національний аграрний університет

(кафедра ботаніки)

Кабінету Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться „01” листопада 2005 року о 10:00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.215.01 у Національному ботанічному саду
імені М.М. Гришка НАН України за адресою: 01014 Україна, м. Київ-14,
вул. Тімірязівська 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного ботанічного
саду імені М.М. Гришка НАН України (01014 Україна, м. Київ-14, вул.
Тімірязівська,1).

Автореферат розісланий „30” вересня 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук
Н.І. Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність збереження біологічного різноманіття на
різних рівнях його організації ставить перед наукою актуальні задачі з
розробки невідкладних заходів, спрямованих на збереження і стале
використання біологічних ресурсів, серед яких рослинні ресурси займають
особливе місце, як джерело лікарської і технічної сировини. Зростаюча
популярність фітотерапії та застосування біологічно активних харчових
добавок спричинюють збільшення попиту на лікарську рослинну сировину та
лікарські засоби з використанням сировини із дикорослих лікарських
рослин. Це призводить до надмірного використання природних фіторесурсів,
які в умовах трансформованого навколишнього середовища потерпають від
різних форм прямого та опосередкованого негативного впливу господарської
діяльності людини. При цьому зменшуються площі високопродуктивних
популяцій, наступає їх інсуляризація, а тривале надмірне порушення
екосистем призводить до розвитку незворотних сукцесій рослинності при
яких сировинна значущість господарсько-цінних видів втрачається.
Особливо гостро це проявляється на природних ценопопуляціях цінних
лікарських рослин, зокрема — видів роду Thymus L., які мають визнані
лікувальні, харчові та декоративні властивості.

Комплексний аналіз біоморфологічних, екологічних, фітоценотичних та
ресурсних особливостей дикорослих видів роду Thymus L. дозволяє виявити
закономірності формування, існування та відтворення ценопопуляцій
сировинних видів в умовах антропічного пресингу. Для розробки заходів
невиснажливого використання та збереження ресурсів цінних видів
лікарських рослин необхідні знання про приуроченість та вибагливість їх
ценопопуляцій до умов зростання, пластичність та стійкість до
несприятливих факторів навколишнього середовища, сировинну
продуктивність та стан ресурсів.

Дотепер залишалося не з’ясованим питання впливу екологічних і
фітоценотичних факторів на біопродуктивність і якість сировини
ценопопуляцій видів роду Thymus L., які зростають в Лівобережному
Лісостепу України. Не з’ясовано стан ресурсів цих видів у регіоні
досліджень, режими невиснажливого використання та охорони природних
ценопопуляцій сировинних видів. Потребує удосконалення система
діагностичних ознак при ідентифікації сировини видів чебрецю. У зв’язку
з цим, проведення таких досліджень є актуальним серед сучасних наукових
проблем у галузі збереження навколишнього природного середовища.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконані у відділі екології лікарських рослин Дослідної станції
лікарських рослин УААН (ДСЛР УААН) згідно тематичного плану з 1995 по
2004 рр. З проблеми НТП УААН „Лікарські рослини” (реєстраційний код:
0192U03072 — 1995 р.; р.к.: 0196U000787 -1996-2000 рр.; р.к.:
0101U002830 — з 2001 р.), НТП УААН „Генофонд рослин України” (р.к.:
0196U000789 -1996-2000 рр.; р.к.: 0101U007201 — з 2001 р.) за договором
з Мінчорнобилем „Розробити систему агроекологічного моніторингу,
прогнозування і керування екологічною обстановкою на
сільськогосподарських територіях” (р.к.: 0193U040506) та „Ведення
рослинництва на забруднених територіях” (р.к.: 0193U040508) з 1995 по
1998 рр. і планом аспірантської підготовки з 1994 по 1998 рр.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було виявлення взаємозв’язку
між еколого-ценотичними особливостями видів роду Thymus L. їх сировинною
продуктивністю та вмістом біологічно-активних речовин у сировині, на
основі комплексного аналізу їх популяцій в умовах Лівобережного
Лісостепу, встановлення ресурсного потенціалу, розробка основ їх
невиснажливого стійкого використання та збору якісної сировини.

Для досягнення поставленої мети передбачалося виконання наступних
завдань:

встановити вплив екологічних і фітоценотичних факторів на
біопродуктивність ценопопуляцій досліджуваних видів та якість їх
сировини;

оцінити ресурсний потенціал видів роду Thymus L., які зростають на
досліджуваній території;

вивчити особливості репродуктивної біології видів роду Thymus L.;

виділити систему діагностичних ознак ефективну при ідентифікації
сировини видів роду Thymus L.;

розробити режими невиснажливого використання та збереження природних
ресурсів видів роду Thymus L. у Лівобережному Лісостепу України;

здійснити оцінку перспективності використання досліджуваних видів в
ландшафтному будівництві.

Об’єкт дослідження — види роду Thymus L., ценопопуляції яких
представлені в різних типах рослинності Лівобережного Лісостепу.

Предмет дослідження — еколого-ценотичні, морфологічні, ресурсні і
фітохімічні характеристики популяцій видів роду Thymus L. Лівобережного
Лісостепу України.

Методи досліджень. Методологія досліджень включає діалектичний і
системний підходи, що спрямовані на вивчення видів роду Thymus L. в
межах ценопопуляцій. В основу роботи покладені польові ресурсні
дослідження природних ценопопуляцій видів роду Thymus L. Лівобережного
Лісостепу України. Еколого-фітоценотичні, морфометричні,
кількісно-популяційні, ресурсні, фітохімічні, інтродукційні та
статистичні дослідження виконані у відповідності до загальноприйнятих
методів у фітоценології, популяційній біології рослин, ботанічному
ресурсознавстві, фітохімії, інтродукції та біометрії.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше для Лівобережного
Лісостепу України отримано дані про поширення шести видів роду Thymus
L.: чебрецю Маршала (Th. marcshallianus Willd.), Паласа (Th. pallasianus
H.Braun.), блошиного (Th. pulegioides L.), Черняєва (Th. tschernjajevii
Klok. et Shost.), двовидового (Th. dimorphus Klok. et Shost.) та
повзучого (Th. serpyllum L.), виділено систему діагностичних ознак,
ефективну при ідентифікації сировини; з’ясовано інтегральний та
диференціальний вплив еколого-ценотичних факторів на біопродуктивність
цих видів; визначено чутливість до відчуження сировини Th. serpyllum,
Th. marcshallianus, Th. pallasianus , розроблено режими невиснажливого
використання та збереження їх природних ресурсів; встановлено
особливості репродуктивної біології чотирьох видів роду Thymus L.;
здійснено оцінку ресурсного потенціалу та виявлено ґрунтопокривні
властивості Th. serpyllum, Th. marcshallianus, Th. pallasianus, Th.
dimorphus, що зростають у регіоні досліджень; виявлено особливості
накопичення ефірної олії та забруднюючих речовин в сировині видів роду
Thymus L.

Практичне значення одержаних результатів. В роботі виконано аналіз даних
про поширення та запаси сировини шести видів роду Thymus L. території
Лівобережного Лісостепу України. На його основі розроблено рекомендації
по стабільному використанню та охороні видів роду. Встановлено
коефіцієнти стійкості шести видів роду по фактору пасовищної дигресії.
Розраховано рівняння залежності урожайності (повітряно-сухих облистлених
пагонів) за „коефіцієнтом щільності запасу” для чотирьох видів.
Розроблено ознакову таблицю для практичної ідентифікації видів роду
Thymus L. Удосконалено бланк геоботанічного опису для проведення
комплексних геоботанічних, екологічних та популяційних досліджень.
Створено інформаційну базу даних „Геоботаніка” для обробки отриманих
результатів за порівняльними екологічними таблицями Л.Г. Раменського.
Проведено оцінку ресурсного потенціалу видів роду на території
Лівобережного Лісостепу України, результати якої увійшли до звіту теми:
„Визначення ареалів та запасів дикорослих лікарських видів на території
України в асортименті вказаному замовником” (ЗАО „Ліктрави” м. Житомир;
р.к. 0196U009622) та до Кадастру рослинних ресурсів України (2003 р.).
Зібрано гербарій дикорослих видів (97 гербарних аркушів передано до
фондів (KW), 65 до гербарних фондів національного ботанічного саду імені
М.М. Гришка (KWНА), 212 гербарних аркушів зберігається у фондах (LB) та
створено колекцію живих рослин, яка входить до Національної колекцій
генетичних ресурсів рослин України. Ці матеріали використовуються в
наукових дослідженнях і учбовій практиці студентів фармацевтичного та
медичного профілів.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійній розробці і виконанні
науково-дослідної програми, обробці та аналізі експериментальних даних
(1995-2002 рр.); у критичному аналізі впливу еколого-ценотичних факторів
на біопродуктивність досліджуваних видів, удосконаленні системи
діагностичних ознак при ідентифікації сировини видів чебрецю, визначенні
чутливості ценопопуляцій трьох сировинно цінних видів роду Thymus L. до
відчуження сировини, оцінці ресурсного потенціалу видів чебрецю, що
зростають в Лівобережному Лісостепу, вивченні особливостей
репродуктивної біології сировинно значущих видів роду Thymus L.,
визначенні закономірностей переходу радіонуклідів у системі: грунт ?
рослинна сировина ? лікарська форма.

Разом з науковими керівниками виконані: вибір об?єктів і методик
дослідження, розробка структури дисертаційної роботи та схем деяких
польових дослідів. За безпосередньої участі здобувача проведені роботи
по створенню інформаційної бази даних та вивченню динаміки накопичення
ефірної олії в сировині видів роду Thymus L.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
досліджень регулярно повідомлялись та обговорювались на засіданнях
Вченої ради Дослідної станції лікарських рослин УААН, на засіданнях
відділу систематики судинних рослин Інституту ботаніки ім. М.Г.
Холодного та ботанічного музею НАН України (1994-2004 рр.), а також на
наукових конференціях: Конференції молодих вчених і спеціалістів
„Актуальные вопросы ботаники и экологии” (Харьков, 1996), Міжнародній
науково-практичній конференції з нагоди 80-річчя Інституту лікарських
рослин УААН „Проблеми лікарського рослинництва” (Лубни, 1996),
Міжнародному симпозіумі ”Методические основы формирования, ведения и
использования коллекций генетических ресурсов растений” (Харьков, 1996),
Х з’їзді Українського ботанічного товариства „Проблеми ботаніки і
мікології на порозі третього тисячоліття” (Полтава, 1997), Міжнародній
конференції „Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции
растений” (Харьков, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції
„Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення” (Полтава, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертаційних досліджень опубліковано 11
праць, в тому числі: три статті — у фахових наукових виданнях України,
що входять до переліку ВАК України та розділ в книзі.

Структура та об’єм роботи. Дисертація викладена на 211 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, шести розділів, висновків,
списку використаної літератури та додатків. Основна частина містить 32
таблиці, 19 рисунків. Додатки займають 51 сторінку з таблицями,
рисунками та рекомендаціями. В переліку використаних джерел наведено 282
найменувань, з них іноземною мовою 33.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ТЕОРЕТИЧНЕ І ПРАКТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ВИДІВ РОДУ THYMUS L.

(огляд літературних джерел)

Рід Чебрець (Thymus L.) — один з найбільших і таксономічно складних у
родині Lamiaceae. Всі представники цього роду — низькорослі ароматичні
кущики і напівкущики, „трава” яких використовується для лікувальних
цілей і входить до списку фармакопейних видів всіх європейських держав,
як дезинфікуючий, знеболюючий, антисептичний, відхаркувальний засіб.
Сировина чебреців є джерелом цінних ефірних олій для фармацевтичної,
парфумерної, харчової промисловості; більшість з них є хорошими
медоносами. Види чебрецю мають декоративні і ґрунтопокривні властивості
та перспективні для використання в озелененні.

В роботі коротко висвітлено історію вивчення роду Thymus L. Звернено
увагу на складність та особливості таксономії роду на основі робіт Я.
Яласа (1965, 1966, 1970), М.В. Клокова (1954, 1967, 1973). Наведено
загальну таксономічну (К. Lyka 1927; J. Jalas 1965; М.В. Клоков, 1967),
морфологічну (J. Jalas, 1965; Й.Н. Берко, 1987, 1988; О.Е. Гогина, 1990;
В.М. Остапко, 1991), хемотаксономічну ( Ю.О. Карпенко, 1932;
Н.А. Гуревич, 1960; В.І. Литвиненко, І.Г. Зоз, 1969; А.В. Симонян, 1970,
1973) характеристики. На основі літературних даних розглянуто поширення
(М.В. Клоков, 1954, 1960; Д.С. Івашин, 1964; А.П. Мринський, 1971; О.М.
Байрак, 1997; В.М. Мінарченко, 2002) та використання видів роду (Н.П.
Брик, 1956; Г.Н. Котуков, 1974; В.І. Чопик, Л.Г. Дудченко, А.Н.
Краснова, 1983). Аналіз літературних даних показав, що вивченню видів
даного роду присвячено велику кількість робіт, проте вони характеризують
лише окремі аспекти досліджуваних видів, поширених у Лівобережному
Лісостепу України.

Питання ефективності та екологічної доцільності використання видів роду
Thymus L. Лівобережного Лісостепу для задоволення потреб фармацевтичної
промисловості і аптечної мережі в високоякісній екологічно-чистій
сировині, в умовах сучасного стану довкілля, залишається не вивченим.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

В основу роботи покладено матеріали польових досліджень, що проводилися
сезонно протягом 1995-2002 рр. на території Лівобережного Лісостепу в
природних умовах та умовах ботанічного і інтродукційного розсадників
ДСЛР УААН.

Вихідний матеріал було отримано завдяки детальним польовим
фітоценотичним і ресурсним дослідженням природних популяцій шести видів
роду Thymus L. на території Лівобережного Лісостепу. Вибір пробних площ
проводився з врахуванням охоплення найбільшого різноманіття біотопів по
основним зовнішнім факторам, які мають вплив на формування ресурсної
значимості ценопопуляцій видів роду. Виконано 302 геоботанічних описи,
які проводились традиційними маршрутними методами відповідно до
методичних рекомендацій Л.Г. Раменського (1971). Номенклатура таксонів
вищих судинних рослин наведена за „Определителем высших растений
Украины” (1987) з використанням зведення S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk
(1999). Назва асоціацій визначалася за домінантним принципом.

Зволоження (У), багатство та засоленість ґрунту (БЗ) і пасовищна
дигресія (ПД) визначалася за шкалами Л.Г. Раменського зі спів. (1956).
Рівень освітленості визначався за допомогою люксметра Ю-116. Життєвість
(здатність рослин даного виду підтримуватися в ценозі, їх стійкість і
здатність до розмноження) визначалася за чотирибальною шкалою
Браун-Бланке (А.П.Шенников 1964). Вікова структура (онтогенетичні стани)
ценопопуляцій встановлювалася за „Онтогенетичним атласом лікарських
рослин” (1997).

Визначення урожайності здійснювалось методом облікових площ і в період,
рекомендований для збору лікарської сировини, з наступним її зважуванням
і повітряно-тіньової сушки (Методические указания…, 1971; Д.С. Івашин
зі спів. 1983). Облік сировини на продуктивних масивах проводився за
методом проективного покриття (И.Л. Крылова, А.И. Шретер 1971) та за
методом пробних площинок (И.Л. Крылова, В.И. Капорова, 1992), а також за
коефіцієнтом щільності запасу. Вміст ефірної олії в лікарській сировині
визначали за методом Державної фармакопеї (1987, 1989).

Місцезнаходження пробних площ визначали за топографічними картами.

Вивчення характеру цвітіння проводили за загальноприйнятою методикою
(А.Н. Пономарев, 1960), нектар з квіток вилучали методом змивання (Е.К.
Ливанцева, 1954), кількість цукрів у нектарі визначали за методом
Бертрана (Н.Н. Іванов, 1965). Визначення якості пилку видів роду Thymus
L. проводили пероксидазним способом (М.С. Миллер, 1973). Процес
формування плодів та зав’язування насіння вивчали за загальноприйнятими
методиками (А.Н. Пономарев, 1960; В.В. Старикова, 1963).

Радіологічні дослідження лікарської сировини проводилися за допомогою
радіометра СРП-68-01 ”Поиск”, радіометра „Бета-4” та гама-спектрометра
OPTEC SPECTRUM MASTER 292x (США) згідно загальноприйнятих методик (В.Ф.
Авсеєнко,1990).

Встановлення строків відтворення запасів сировини та режимів
невиснажливого використання природних заростей трьох видів роду Thymus
L. здійснювали за загальноприйнятими методиками (И.Л. Крылова, 1981).

Отримані дані оброблено на персональному комп’ютері із застосуванням
кореляційного, дисперсійного і регресивного аналізів за допомогою
табличного процесора Microsoft Excel, при обробці матеріалів була
створена база даних “Геоботаніка” за допомогою системи управління базами
даних Microsoft Access, що вміщує таксономічний довідник, характеристики
рослинних угруповань та ценопопуляцій видів роду Thymus L., інші
допоміжні таблиці.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

(клімат, геоморфологічна та ландшафтна характеристики)

Досліджувана територія Лівобережного Лісостепу за геоботанічним
районуванням України (1977) відноситься до Сибірсько-Європейської
лісостепової області, Східноєвропейської провінції і до двох
підпровінцій: Лівобережно-придніпровської і Середньо-руської. До складу
Лівобережного Лісостепу за фізико-географічним районуванням території
України (1968) входять дві провінції: Лівобережно-Дніпровська
лісостепова та Середньо-Руська лісостепова (рис. 1). Вона займає площу
близько 180 тис. км2, що становить 14% всієї площі України.

В розділі наводиться характеристика кліматичних (В.Н. Бабиченко,
М.Ю. Кулаховская, 1967), геоморфологічних особливостей (В.Г. Бондарчук,
1959), рельєфу (В.Я. Клименко, 1958; Г.І. Білик, 1977), ландшафтів (А.П.
Мринський, 1971; В.К. Мякушко, 1982; Т.Л. Андрієнко, 1992 ) і ґрунтів
(Н.Б. Вернандер, 1972) регіону, а також наведені дані про трансформацію
природних умов внаслідок господарської діяльності (В.А. Мурликін, 1972;
Ю.Р. Шеляг-Сосонко із спів., 1982, 1985) на основі літературних джерел.

ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА ТА РЕСУРСНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИДІВ РОДУ THYMUS L. НА
ТЕРИТОРІЇ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ

Морфологічна характеристика видів та особливості їх визначення. До роду
Thymus L. відносяться декілька сотень видів, що поширені майже по всій
Євразії (крім тропіків), в північній Африці, на Канарських островах і
досягають на північному заході Гренландії. Рід представлений значною
кількістю досить диференційованих у морфологічному відношенні,
приурочених до певних екологічних умов видів, зокрема за останнім
визначником (Определитель…, 1987) на території України їх налічується
16, з яких шість зростають у Лівобережному Лісостепу.

Для потреб практики, на основі описів (наведених у літературних джерелах
) видів роду, за власними даними (одержаними в природних умовах) і за
фіксованим матеріалом, були встановлені межі мінливості морфологічних
параметрів шести видів роду Thymus L. та складена діагностична таблиця.
Це дає можливість чітко віднести той чи інший екземпляр, разок сировини
до представників одного з шести видів, поширених у Лівобережному
Лісостепу.

Таксономічний аналіз сировини за діагностичними матеріалами показав, що
на переробку до фармацевтичних підприємств України надходить сировина
більше 10 видів роду чебрець, об’єднана під загальною назвою Herba
serpylli.

Фітоценотична характеристика видів роду Thymus L. Дослідженнями
встановлено, що види роду Thymus L. пов’язані зі степовими,
лучно-степовими та лучними рослинними угрупованнями, які формуються на
ділянках з різним ступенем порушення екотопів. Угруповання, в яких види
роду здатні формувати сировинні масиви, є своєрідними коротко чи
середньо тривалими сукцесійними ланками в процесі формування стабільних
фітосистем.

Найширше представлений в складі природних угруповань Лівобережного
Лісостепу — Th. marschallianus. Даний вид виступає в ролі асектатора в
фітоценозах, які є сукцесійними ланками формування стабільних
лучно-степових фітосистем. Високу щільність запасу Th. marschallianus
формує і в екотонних угрупованнях, які є проміжними між справжніми та
остепненими луками.

Виявлено, що сировинну значущість Th. marschallianus має в угрупованнях,
які належать до формацій: Festuceta valesiacae, Poeta angustifoliae,
Elytrigieta repentis, Stipeta capillatae, де біопродуктивність цього
виду сягає до 75 г/м2 повітряно-сухої сировини. Видова насиченість в
угрупованнях досягає 44 видів на 100 м2, проективне покриття до 90%.

Загальна площа сировинно-цінних масивів Th. marschallianus в межах
Лівобережного Лісостепу складає близько 553 га. Визначено, що
біологічний запас сировини знаходиться в межах 95774.3 кг,
експлуатаційний запас — 23943.5 кг, обсяг допустимого щорічного
використання — 7981.1 кг.

За результатами польових досліджень встановлено, що в Лівобережному
Лісостепу Th. dimorphus формує щільні популяції при значній рясності
інших видів в угрупованні (до 26 видів, проективне покриття до 90%). Вид
зростає в степових і лучно-степових угрупованнях і сировинну значущість
проявляє в формаціях: Stipeta capillatae, Thymeta dimorphi та Poeta
angustifoliae, де біопродуктивність даного виду досягає 80 г/м2 .

За нашими розрахунками загальна площа сировинно-цінних масивів Th.
dimorphus в межах Лівобережного Лісостепу складає близько 34 га,
біологічний запас сировини 8433.1 кг, експлуатаційний запас -2108 кг,
обсяг допустимого щорічного використання — 702.7 кг.

Дослідження показали, що Th. pallasianus, як правило, приймає участь в
угрупованнях, які формуються в екстремальних умовах для інших видів
роду, але щільних заростей не утворює (видова щільність від 7 до 33, при
проективному покриття до 53%). Сировинну значущість даний вид має в
піонерних угрупованнях, сукцесійних стадіях заростання пісків та
порушених екотопів других терас річкових долин. У складі угруповань, які
належать до формацій Festuceta beckeri, Calamagrostideta epigeioris та
Festuceta valesiacae вказаний вид досягає щільності запасу 62.5 г/м2 .

Виявлена площа сировинно-цінних масивів Th. pallasianus в межах
Лівобережного Лісостепу складає близько 83.7 га, біологічний запас
сировини — 32266.9 кг, експлуатаційний запас — 8066.5 кг, обсяг
допустимого щорічного використання — 2688.8 кг.

Th. pulegioides найвищу сировинну значущість має в лучно-степових і
лучних типових і похідних угрупованнях, зокрема формацій Festuceta
pratensis та Poeta angustifoliae в складі яких вид досягає щільності
запасу 28.6 г/м2, при видовій насиченості до 24 видів і проективному
покритті 70-80%.

Загальна площа виявлених сировинно-цінних масивів Th. pulegioides, що
фрагментарно представлені в Лівобережному Лісостепу, складає близько 8.5
га, біологічний запас сировини 1376.0 кг, експлуатаційний запас — 344.6
кг, обсяг допустимого щорічного використання — 114.6 кг .

Th. serpullуm формує ценопопуляції з високою щільністю запасу сировини
при незначній рясності інших видів (видова щільність від 13 до 29,
проективне покриття від 60 до 90%). Це пустошні та сукцесійні стадії
розвитку угруповань на легких за механічним складом ґрунтах (борові
піски, лісові галявини в соснових і змішаних лісах). Th. serpullуm
найвищу сировинну значущість має в угрупованнях, які належать до
формацій Cariceta colchica, Poeta angustifoliae та Agrostideta tenuis в
складі яких вказаний вид досягає щільності запасу 57.8 г/м2.

Загальна площа сировинно-цінних масивів Th. serpullуm, виявлених в
Лівобережному Лісостепу, складає близько 52.2 га. Біологічний запас
сировини -11349.8 кг, експлуатаційний запас — 2837.2 кг, обсяг
допустимого щорічного використання — 945.7 кг.

Th. tscernjaevii найвищу біопродуктивність має в угрупованнях, які
входять до формацій Festuceta valesiacae, Calamagrostideta epigeioris,
Festuceta beckeri в складі яких вказаний вид досягає щільності запасу
26.1 г/м2, проте цей вид знаходиться під регіональною охороною в межах
Полтавської області. Угруповання з участю зазначеного виду мають видову
щільність від 17 до 27 видів і проективне покриття від 20 до 70%.

Вплив супутніх видів на щільність запасу найбільш поширених видів роду
Thymus L. в складі чотирьох асоціацій наведений в таблиці 1.

Таблиця 1

Середні показники щільності запасу видів роду Thymus L. в асоціаціях

Асоціації Середні показники щільності запасу, г/м2

Th. dimorphus

Th. marcshallianus

Th. pallasianus

Th. serpyllum

Злакові 10.0±0.4 12.6±0.4 22.0±0.8 18.5±0.8

Злаково-різнотравні 29.5±0.8 18.9±0.5 31.0±0.9 21.9±0.6

Різнотравні 26.3±1.3 18.9±0.7 30.4±0.9 23.4±1.0

Різнотравно-злакові 11.7±0.3 21.0±1.0 41.0±1.2 17.3±0.7

Аналіз показав, що найвищі показники щільності запасу характерні для Th.
dimorphus в злаково-різнотравних асоціаціях – 29.5±0.8 г/м2, оптимальні
умови для Th. marcshallianus та Th. pallasianus складаються в
різнотравно-злакових асоціаціях — 21.0±1.0 г/м2 та 41.0±1.2 г/м2
відповідно, для Th. serpyllum найвищі показники щільності відмічені в
межах різнотравних асоціацій — 23.4±1.0 г/м2.

Продуктивні масиви інколи займають досить обмежені за площею території,
і формуються в короткострокових та екотонних угрупованнях, тоді як
малопродуктивні займають значні за площею території і входять до складу
типових (класичних) угруповань (табл. 2).

Таблиця 2

Загальна площа та біологічний запас сировини видів роду Thymus L. в
асоціаціях Лівобережного Лісостепу

Асоціації Види

Th. dimorphus

Th. marcshallianus

Th. pallasianus

Th. serpyllum

площа, га

запас, кг

площа, га

запас, кг

площа, га

запас, кг

площа, га

запас, кг

Злакові 3.3 351.6 33.0 4209.0 0.5 110.0 8.0 1480.0

Злаково-різнотравні 17.2 5696.5 240.9 39724.4 25.8 7650.4 1.7 2967.5

Різнотравні 11.5 2134.0 150.8 27897.0 34.8 13502.5 27.9 6837.5

Різнотравно-злакові 2.0 251.0 128.4 25964.9 22.6 11004.0 2.6 501.8

Всього 34.0 8433.1 553.1 97795.3 83.7 32266.9 52.2 11786.8

При ресурсній оцінці для Th. dimorphus і Th. marcshallianus
перспективними є злаково-різнотравні асоціації. Максимальний біологічний
запас сировини досліджуваних видів в яких складає 5696,5 та 39724,45 кг
відповідно. Ресурсний потенціал Th. serpyllum і Th. pallasianus
зосереджено в різнотравних асоціаціях — 6837,5 та 13502,5 кг відповідно.
Таким чином, найперспективнішим у сировинному відношенні в межах
Лівобережного Лісостепу є Th. marcshallianus, біологічний запас якого в
досліджуваному регіоні складає 97,795 т, за загальної площі понад 553
га.

Вплив умов зростання на ценопопуляції видів роду Thymus L. Види роду
Thymus L. є геліофільними і в умовах затінення втрачають сировинну
цінність на 2-й-3-й рік, тому дослідження були зосереджені лише на
ценопопуляціях, сформованих в оптимальних та субоптимальних умовах —
відкритих ділянках.

За одним з основних екологічних факторів — зволоженням ґрунту —
досліджувані види утворюють відносно безперервний еколого-ценотичний
ряд: Th. dimorphus (39-48), Th. marcshallianus (39-75), Th. pallasianus
(40-54), Th. tscernjaevii (45-53), Th. serpyllum (52-70), Th.
pulegioides (58-68) (за шкалою зволоження Л.Г. Раменський і спів.,
1956).

Найбільш пластичним до умов зволоження виявився Th. marcshallianus. Він
здатен формувати продуктивні ценопопуляції в умовах багатих лучних
степів і остепнених луків. Чутливими до умов зволоження є Th.
pulegioides.

Найбільший вплив на морфо-ценотичні параметри видів мають: багатство,
засоленість ґрунту та показники кислотності ґрунтового розчину. За
відношенням до багатства ґрунту (БЗ) досліджені види утворюють наступний
еколого-ценотичний ряд: Th. pallasianus (5-18), Th. tscernjaevii (5-15),
Th. serpyllum (6-15), Th. marcshallianus (6-18), Th. pulegioides (9-13),
Th. dimorphus (10-19).

:

Oe

?

? O O o x

?

??????

:

?

Ae

AE

E

E

I

I

?

O

O

Oe

i

? O

U

U

U

U

EH

†  

ph

Ti*i*

?xOzO

?oOuO

okd

??U‚U

okdT

?oUuU

Nanus частіше всього зростає на степових та лучно-степових ділянках,
рідше в освітлених місцях, на узліссях дібров. Виявлена чітка залежність
сировинної продуктивності ценопопуляцій даного виду від багатства
ґрунту: найбільш продуктивні місцезростання з середньою урожайністю
22.0±0.5 г/м2 пов’язані з багатими ґрунтами 11-12 (БЗ).

За показниками відношення досліджуваних видів до кислотності ґрунтового
розчину еколого-ценотичний ряд має таку послідовність: Th. serpyllum (рН
5.0-7.0), Th. pallasianus (рН 6.0-7.5), Th. tcernjaevii (рН 5.5-7.0),
Th. pulegioides (рН 5.5-7.5), Th. marcshallianus (рН 5.5-8.3), Th.
dimorphus (рН 6.0-8.3).

В межах досліджуваного регіону Th. serpyllum має найширший розмах
амплітуди толерантності до кислотності ґрунтового розчину (рН від 5.0 до
7.0). Типові місцезростання даного виду — підзолисті,
дерново-підзолисті, підзолисто-глеєві, рідше — торф’яні ґрунти, що
властиві суходільним лукам, хвойним і мішаним лісам лісової зони.

При аналізі впливу орографічних факторів на біопродуктивність видів роду
Thymus L. встановлено, що більшість ценопопуляцій Th. marcshallianus, на
відміну від інших видів, приурочені до схилових ділянок. Спостерігається
тенденція до їх локалізації на схилах південної та південно-східної
експозиції (рис. 2).

Аналіз урожайності ценопопуляцій Th. marcshallianus з урахуванням
прив’язки до рельєфу місцевості показав, що цей показник не співпадає з
закономірностями просторового розподілу. Найвищі показники урожайності
(Th. marcshallianus) 30 та 27 г/м2 були відмічені на схилах балок та
пагорбів північно-східної і західної експозиції, де складається
оптимальне поєднання екологічних умов для формування біопродукції (див.
рис. 2).

Вплив вікової організації ценопопуляцій видів роду Thymus L. на їх
біопродукцію. Аналіз вікової структури досліджуваних ценопопуляцій
показав, що більшість з них належить до повночленних, нормального типу
ценопопуляцій, самопідтримання яких відбувається комбіновано:
вегетативним і генеративним шляхом, з переважанням того чи іншого
способу (відтворення в залежності від умов зростання).

Встановлено, що ценопопуляції видів роду Thymus L. мають віковість (А.А.
Уранов, 1968) близьку до 0,5. Це свідчить про формування продуктивних
ценопопуляцій, лише з повночленною віковою структурою, при деякому
переважанні молодих генеративних особин. Винятком є Th. pallasianus та
Th. serpyllum, які в досліджуваному регіоні зростають на межі поширення
і мають в своєму складі вагому частку пост генеративних особин.
Характерною особливістю формування популяцій Th. marcshallianus та Th.
dimorphus є значна участь особин віргінільного вікового стану.

Загальні тенденції впливу вікової структури на формування біопродукції
представлені графіком (рис. 3.).

У Th. marcshallianus та Th. serpyllum не прослідкується чітко виражена
залежність біологічної продуктивності від віковості, так як значна
частка у формуванні популяції належить молодим генеративним особинам.
Невелика позитивна залежність виявлена в популяціях Th. dimorphus і Th.
pulegioides, де у формуванні ценопопуляції переважна роль належить
вегетативному розмноженню. Позитивна залежність виявлена і в популяціях
Th. pallasianus. Цей багаторічний напівкущик з віком формує товсті
здерев’янілі стебла, що відображається на загальной біопродукції. У Th.
tschernjajevii відмічена невелика зворотна залежність.

Вплив життєвості популяцій видів роду Thymus L. на їх урожайність. В
трав’янистих рослинних угрупованнях досліджувані види займають переважно
третій, зрідка другий ярус, формуючи, іноді, значні за площею масиви з
мозаїчним просторовим розміщенням особин. Урожайність їх сировинної маси
є одним з найхарактерніших критеріїв оцінки загального стану
ценопопуляції за життєвістю особин, що їх складають (рис. 4).

Таким чином, у всіх досліджуваних видів, незалежно від особливостей
біології, екології та онтогенезу, здатність формувати високу урожайність
можлива за рахунок сукупності пристосувань (життєвість), які дозволяють
популяціям виду існувати за певних екологічних умов разом з популяціями
інших видів, займати певне місце в ценозі та відновлюватися.

Особливості формування продуктивності видів роду Thymus L. в умовах
антропогенного навантаження. Антропогенне навантаження в досліджуваному
регіоні є одним з найвідчутніших зовнішніх чинників, серед яких
найбільший вплив на морфо-ценотичні параметри має пасовищна дигресія
(ПД) за шкалою зволоження (Л.Г. Раменський і спів., 1956).

В зв’язку з цим, встановлена залежність щільності запасу від ПД — одного
з найбільш впливових антропогенних чинників в досліджуваному регіоні
(рис. 5).

Встановлено, що Th. marcshallianus є досить стійким видом по відношенню
до такого зовнішнього впливу як пасквільне навантаження. Лише при
показниках ПД 4-5 балів урожайність популяцій Th. marcshallianus
незначною мірою знижується.

Стійкості популяцій може розглядатися, як здатність підтримувати
нормальний стан ценопопуляції та сталий її розвиток під впливом
негативних факторів середовища, зокрема пасовищного навантаження чи
вилучення сировинної маси.

Ресурсна оцінка видів роду Thymus L. Лівобережного Лісостепу. При
встановленні сировинного потенціалу видів роду Thymus L. ми спиралися на
загальноприйняті методичні розробки (И.Л. Крилова, В.И. Капорова, 1992).
Для розрахункових таблиць були використані об’єднані дані, які отримані
в понад 150 ценопопуляціях на 2100 облікових площинках чотирьох видів
роду Thymus L., які є ресурсно-перспективними в умовах Лівобережного
Лісостепу. Для роботи в польових умовах нами було введено коефіцієнт
щільності запасу (добуток середньої висоти облистлених пагонів (см) на
проективне покриття виду (%)).

Таблиця 3

Кореляція між урожайністю, коефіцієнтом щільності запасу і проективним
покриттям видів роду Thymus L.

  Th. dimorphus Th. marcshallianus Th. pallasianus Th. serpyllum

Коефіцієнт Ккор 0.80 0.40 0.41 0.44

щільності запасу t 5.25 5.17 2.49 2.66

Проективне Ккор 0.68 0.37 0.37 0.36

покриття t 3.64 4.79 2.23 2.05

Кількість n 17 143 33 31

При 95% t 2.13 1.96 2.04 2.05

Як видно з наведених у таблиці даних, регресійний зв’язок урожайності
сировини з коефіцієнтом щільності запасу у Th. dimorphus, Th.
marcshallianus, Th. pallasianus та Th. serpyllum сильніший і більш
достовірний ніж з проективним покриттям. Тому точніший і більш придатний
для практичного використання.

Для потреб практики складена розрахункова таблиця, яка скоригована для
видів роду Thymus L., що зростають в Лівобережному Лісостепу (табл. 4.)

Ресурсна оцінка лівобережної частини ареалу Th. marcshallianus,
показала, що при використанні усіх виявлених масивів, дана територія
(553 га) може дати щорічно лише близько 8 т сировини зазначеного виду.
Стосовно інших видів роду, то їх запаси або не підлягають експлуатації
через біологічні особливості, як у випадку з Th. pallasianus, або досить
обмежені, як у випадку: Th. dimorphus – 0.7т, Th. pulegioides –0.1т та
Th. serpyllum – 1.0 т, або взагалі відсутні, як у Th. tschernjajevii
(даний вид підлягає охороні на території Полтавської області згідно з
Рішенням обласної Ради народних депутатів від 28.02.1995 р.).

Таблиця 4

Визначення урожайності (повітряно-сухих облистлених пагонів) видів роду
Thymus L. за коефіцієнтом щільності запасу

Коефіцієнт щільності Урожайність, г/м2

Th. dimorphus

Th. marcshallianus

Th. pallasianus

Th. serpyllum

1 2 3 4 5

0-100 14-17 18-20 29-33 19-22

100-200 17-20 20-23 33-38 22-25

200-300 20-24 23-25 38-42 25-28

300-400 24-27 25-28 42-47 28-31

400-500 27-31 28-30 47-51 31-34

500-600 31-34 30-33 51-56 34-37

600-700 34-37 33-35 56-60 37-39

700-800 37-41 35-38 60-65 39-42

800-900 41-44 38-40 65-69 42-45

Продовження табл.. 4

1 2 3 4 5

900-1000 44-48 40-43 69-74 45-48

1000-1100 48-51 43-45 74-78 48-51

1100-1200 51-54 45-48 78-83 51-54

1200-1300 54-58 48-50 83-87 54-57

1300-1400 58-61 50-53 87-92 57-60

1400-1500 61-65 53-55 92-96 60-63

1500-1600 65-68 55-58 96-101 63-66

1600-1700 68-71 58-60 101-105 66-68

1700-1800 71-75 60-63 105-110 68-71

Результати досліджень вказують на те, що обсяги заготівлі сировини видів
даного роду, які складають у досліджуваному регіоні лише близько 12.5 т
щорічно, слід лімітувати і контролювати видачею ліцензій. Сировина Th.
serpyllum має підлягати обов’язковому радіологічному контролю, оскільки
більша частина його сировинного ареалу на території Лівобережного
Лісостепу, підпала під дію радіоактивного забруднення після аварії на
ЧАЕС.

Особливості репродуктивної біології деяких видів роду Thymus L. регіону
досліджень. За характером розпускання квіток протягом доби види роду
Thymus L. належать до рослин із вранішнім типом розпускання. Квітки всіх
досліджуваних видів чебрецю мають чітко виражену протандричність.
Відмічено, що в умовах Лівобережного Лісостепу запилювачами чебреців є
35 видів комах, переважна більшість з яких належить до
перетинчастокрилих (Hymenoptera). Нектаропродуктивність досліджуваних
видів вища в жіночу (приймочкову) фазу, ніж у чоловічу (пилякову), що
має важливе значення для збереження виду. Нектаропродуктивність рослин
значною мірою визначається метеорологічними умовами року і варіює від
0.0111 до 0.0918 мг з однієї квітки та від 0.0602 до 0.2243 мг з однієї
рослини.

Доведено, що життєздатність пилку залежить від місцезнаходження квітки в
суцвітті та на пагоні, від погодних умов у період цвітіння та від
едафічних умов. Активність проходження процесу запилення суттєво впливає
на ефективність зав’язування насіння. Вивчення топографії процесу
плодоутворення Th. marcshallianus показало, що вік рослини не впливає на
насіннєву продуктивність, проте визначає величину урожаю, бо з кожною
репродукцією збільшується кількість генеративних органів на кожному з
пагонів.

Вплив забруднювачів на якість сировини видів роду Thymus L. Проведені
дослідження та результати аналізу лікарської рослинної сировини різних
видів роду Thymus L. виявили наступні закономірності:

морфолого-анатомічна будова рослини відіграє суттєву роль у накопиченні
радіонуклідів;

рівень забруднення рослин залежить від рівня змочуваності листя;

рівень забруднення плодів та насіння, що закриті в оплодні, нижчий від
рівня забруднення інших частин рослини, що контактують із забрудненим
ґрунтом, пилом та аерозолями.

Ступінь переходу радіонуклідів, що забруднюють сировину з видів роду
Thymus L., у медичні препарати та лікарські форми залежить від глибини
переробки та екстрагуючої речовини (табл.5).

Таблиця 5

Концентрація радіоактивного цезію в ґрунті, рослинній сировині та в
лікарських формах, виготовлених з чебрецю повзучого Th. serpyllum ,
Кі/кг

Місце відбору зразку Вид зразку Цезій-134 Цезій-137

м.Київ, Ботанічний сад Ґрунт 3.35 10-7 6.10 10-7

рослинна сировина 1.00 10-10 1.03 10-10

водний відвар трави 0.91 10-10 0.73 10-10

водний настій трави 8.52 10-11 3.27 10-11

спиртова настоянка трави 0.57 10-11 0.49 10-11

На прикладі Th. serpyllum видно, що радіонуклідна забрудненість
препаратів в порівнянні з ґрунтом і вихідною сировиною на декілька
порядків нижча і дорівнювала межі чутливості приладу (1.00·10-11 — 1.00·
10-12 Кі/кг), що є гранично допустимою концентрацією, затвердженою
Міністерством охорони здоров’я України.

ХЕМОТАКСОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ РОДУ THYMUS L. ЛІВОБЕРЕЖНОГО
ЛІСОСТЕПУ

„Трава” видів роду Thymus L. містить ефірну олію та екстрактивні
речовини і застосовується в медицині, як протикашлевий та
відхаркувальний засіб: трава чебрецю в брикетах, відвар, „Пертусин”,
тімол, ефірна олія. Остання входить до складу різноманітних лініментів
та мікстур для внутрішнього і зовнішнього застосування.

Вивчення динаміки накопичення ефірної олії, показало, що за період
вегетації вміст ефірної олії в сировині міняється у Th. pallasianus —
від слідів до 0.09%, у Th. marcshallianus від 0.35 до 1.3%, у Th.
serpyllum від 0.11 до 0.97%, у Th. dimorphus від 0.24 до 0.37% та від
0.25 до 0.86% у Th. pulegioides (табл. 6).

Таблиця 6

Вміст ефірної олії (в % від повітряно-сухої сировини) в сировині деяких
видів роду Thymus L.

Види роду Фази розвитку

Вегетація

Бутонізація

Цвітіння

Кінець цвітіння

Дозрівання насіння

Вегетація після обсипання насіння

Th. marcshallianus 0.35± 0.03 0.78±0.02 0.93±0.01 0.87±0.02 0.79±0.03
0.83±0.01

Th. serpyllum 0.11±0.01 0.17±0.02 0.26±0.03 0.21±0.03 0.22±0.03
0.21±0.03

Th. pulegioides 0.25±0.04 0.35±0.02 0.81±0.01 0.56±0.04 0.42±0.01
0.51±0.01

Th. pallasianus сліди 0.05±0.002 0.08±0.001 0.09±0.002 0.06±0.002
0.05±0.001

Th. dimorphus 0.24±0.02 0.26±0.01 0.37±0.02 0.35±0.03 0.33±0.04
0.21±0.01

Th. tscernjaevii — — 0.42±0.02 — — —

Вивчення динаміки накопичення ефірної олії, вказує на доцільність збору
сировини під час максимального її вмісту в сировині досліджуваних видів
— у період масового цвітіння.

Більшість проаналізованих на вміст ефірної олії зразків сировини, було
відібрано з природних місцезростань у межах шести областей (за
фізико-географічним районуванням Лівобережного Лісостепу України (див.
рис.1)), які відрізняються за ступенем напруженості окремих екологічних
факторів: рельєф, сума ефективних температур, опадів, тощо. Аналіз
отриманих результатів дозволив визначити достовірність впливу
географічного фактору на вміст ефірної олії в сировині досліджуваних
видів.

Прослідкувати особливості накопичення ефірної олії видами роду Thymus L
в шести областях, згідно фізико-географічного районування Лівобережного
Лісостепу дозволить діаграма представлена на рис. 6.

Залежність вмісту діючих речовин в лікарській рослинній сировині від
екологічних факторів — загальновизнаний факт. Результати досліджень
показали, що у видів роду Thymus L залежність фітохімічних характеристик
від географічного фактору має характер одновершинної кривої, з
максимумом у центральній частині меж поширення виду. Така залежність
чітко прослідкується лише у Th. marcshallianus, який поширений у всіх
областях Лівобережного Лісостепу, і у якого охоплений весь діапазон
толерантності. Решта видів мають подібну залежність, яка проявляється на
фрагментах такої ж кривої, через неповне охоплення регіонів їх
поширення.

ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ РЕСУРСІВ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ THYMUS L. ПРИ РІЗНИХ
РЕЖИМАХ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Експериментальне дослідження режимів невиснажливого використання
природних ресурсів — Th. serpyllum, розпочалося в 1996. В експерименті
були задіяні чотири варіанти з різною інтенсивністю і періодичність
вилучення сировинної маси. Всього було закладено 104 експериментальні
площинки, з них 30 контрольні (И.Л. Крылова, 1981).Найоб’єктивнішим із
контрольованих показників виявилася величина біологічного запасу
надземної маси (рис. 7).

Одержані результати свідчать, що невиснажливим для ценопопуляцій Th.
serpyllum є вилучення фітомаси з інтервалом у два роки.

Для експериментального встановлення режимів невиснажливого використання
природних заростей Th. marcshallianus в 1995 були підібрані та описані
промислові зарості. Всього закладено 81 експериментальну площинку, з
яких 14 контрольні.

На кожній з облікових площинок були визначені висота пагонів (см),
проективне покриття в %, урожайність (г/м2), величина запасу (кг) (И.Л.
Крылова, 1981). Отримані експериментальні дані послужили матеріалом для
прогнозування строків відновлення даного виду при промислових заготівлях
(рис. 8).

Результати проведеного експерименту вказують на те, що раціональним є
вилучення сировинної маси з інтервалом у два роки.

У результаті проведених досліджень виявилося, що Th. pallasianus дуже
чутливий до проведення зрізки надземної маси і пошкодження рослини
призводить до зниження її продуктивності і навіть до загибелі.
Біологічні особливості та умови зростання виду (рослина має здерев’яніле
стебло та поверхневу кореневу систему, зростає на легких за механічним
складом ґрунтах) занадто ускладнюють, як процес заготівлі сировини так і
дотримання правил її проведення. Отже, цей вид не може бути
рекомендованим до масової заготівлі сировини.

ВИСНОВКИ

В межах Лівобережного Лісостепу України зростає шість видів роду: Th.
dimorphus, Th. marcshallianus, Th. pallasianus, Th. tschernjajevii, Th.
serpyllum, Th. pulegioides. Найбільш ресурснозначущим серед яких є Th.
marcshallianus. Основні місцезростання виду пов’язані з лучними степами,
останні значно представлені в регіоні досліджень і займають, переважно,
непридатні для сільськогосподарського використання схилові ділянки.

Показники ресурсної значущості (насамперед — урожайності) досліджуваних
видів визначаються життєвістю їх популяцій. На формування біопродукції
Th. pallasianus суттєвий вплив має віковість, значно менше вона впливає
на продуктивність Th. dimorphus та Th. pulegioides; зворотна залежність
відмічена у Th. tschernjajevii, а для Th. serpyllum та Th.
marcshallianus чіткої залежності урожайності ценопопуляцій від вказаного
показника не виявлено.

По відношенню до умов зволоження ґрунту досліджувані види умовно можуть
бути розміщені у безперервний еколого-ценотичний ряд (за шкалою Л.Г.
Раменського (У)): Th. dimorphus (39-48), Th. marcshallianus (39-75), Th.
pallasianus (40-54), Th. tschernjajevii (45-53), Th. serpyllum (52-70),
Th. pulegioides (58-68). Найбільш пластичним до зволоження є Th.
marcshallianus, а чутливим — Th. pulegioides. Для ценопопуляцій Th.
marcshallianus виявлена чітка залежність сировинної продуктивності від
багатства та засоленості ґрунту: при показниках багатства і засоленості
ґрунту 11-12 середня урожайність складає 22.0±0.5 г/м2. Для показників
сировинної продуктивності решти досліджуваних видів така залежність не
виявлена. Найвищою стійкістю до пасовищного навантаження (ПД) в межах
досліджуваного регіону характерна для ценопопуляцій Th. marcshallianus
(коефіцієнт стійкості 10.4), найнижчою — Th. pulegioides (-5.9).

На території Лівобережного Лісостепу біологічний запас сировини Th.
marcshallianus складає 95,8 т, Th. serpyllum – 11.3 т; обсяг їх
допустимого щорічного використання першого — 8 т, другого – 1 т.
Біологічний запас Th. pallasianus складає 32,2 т, однак використання
його ресурсів не рекомендоване через високу чутливість виду до
відчуження сировини. Обмежені запаси сировини виявлені для: Th.
dimorphus – 8.4 т та Th. pulegioides – 1.3 т. Ресурси Th. tschernjajevii
відсутні, вид перебуває під регіональною охороною.

Всі досліджені види роду Thymus L. належать до рослин літнього строку
цвітіння з вранішнім типом розпускання квіток. Швидкість розпускання,
тривалість цвітіння квіток залежать від температури повітря: найдовша
вона у Th. marcshallianus, Th. serpyllum (7-8 діб), найкоротша у Th.
dimorphus (2-3). Фертильність пилку підвищується з родючістю ґрунту.
Квітки чебреців строго протандричні, нектаропродуктивність яких вища в
жіночу (приймочкову) фазу і залежить від середньодобової температури та
вологості повітря.

Ступінь переходу забруднюючих сировину радіонуклідів в препарати і
лікарські форми залежить від глибини переробки та екстрагуючої речовини.
Сировина Th. serpyllum при забрудненні Cs-134 1,00 10-10 Кі/кг, в
спиртовій настоянці знижує рівень забруднення до 0,57 10-11 Кі/кг, який
є допустимим для використання в якості лікувального засобу.

Накопичення ефірної олії у сировині видів роду Thymus L. є
видоспецифічною ознакою, найвищий цей показник у фазу масового цвітіння
для Th. marcshallianus він складає 0,9 %; для Th. pulegioides – 0,8%,
Th. tschernjajevii — 0.4%, Th. dimorphus –0.3%, Th. serpyllum – 0,26% та
Th. pallasianus –0.08% (від маси повітряно-сухої сировини). На
накопичення ефірної олії в сировині Th. marcshallianus має вплив
географічний фактор — виявлена залежність має характер одновершинної
кривої, з максимумом у центральній частині меж поширення виду.

Визначальними для експес-визначення щільності запасу є показники висоти
рослин і проективного покриття на основі яких складено розрахункову
таблицю для Th. dimorphus, Th. marcshallianus, Th. pallasianus та Th.
serpyllum. Для невиснажливого використання природних ресурсів Th.
serpyllum та Th. marcshallianus оптимальним є відчуження їх сировини з
інтервалом у два роки.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мінарченко В.М., Глущенко Л.А. Еколого-ценотична та ресурсна оцінка
деяких видів роду Thymus L. на території Лівобережної України // Укр.
ботан. журн.- 1995.- №3-4.- С.12-15.

Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М., Мінарченко В.М. Хоролого-ресурсна оцінка
лікарських рослин Лівобережного Лісостепу України // Актуальнuе вопросu
ботаники и yкологии: Тез. докл. конф. мол. ученuх и специалистов 5-7
июня, 1996. — Харьков, 1996. — С.35.

Глущенко Л.А., Мінарченко В.М. До питання ресурсного потенціалу деяких
чебреців України // Проблеми лікарського рослинництва:Тез. доп.
наук.-практ. конф. з нагоди 80-річчя інституту лікарських рослин 3-5
липня, 1996. – Полтава, 1996.-С.23-24.

Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М. Оцінка вихідного матеріалу для створення
родових комплексів Thymus та Hypericum // Методологические основu
формирования, ведения и использования коллекций генетических ресурсов
растений: Тез. докл. междун. симпоз. 2-4 октября, 1996 — Харьков, 1996.-
С.170.

Глущенко Л.А., Минарченко В.Н. Ресурсное и yкологическое изучение
некоторuх видов рода Thymus L (Lamiaceae) Левобережной Лесостепи Украинu
// Растительные ресурсы: Тез. докл. междун. симпоз.- Санкт-Петербург,
1997.- С. 77.

Глущенко Л.А. Колекція родового комплексу Thymus L // Проблеми ботаніки
і мікології на порозі третього тисячоліття:Тез. доп. Х з?їзду Україн.
ботан. товарист. 22-23 травня — 1997. — Київ-Полтава, 1997.-С.177.

Глущенко Л.А. Особливості цвітіння та нектаропродуктивність деяких видів
роду Thymus L // Укр. ботан. журн..-№4.-1999.-С.414-420.

Глущенко Л.А., Ковтун С.М. Колекція родового комплексу Thymus L. як
основа збереження генофонду.// Современнuе проблемu генетики,
биотехнологии и селекции растений: Тез. докл. междун. конф. 2-7 июля
2001. — Харьков, 2001.- С.197-198.

Глущенко Л.А. Відновлення ресурсів деяких видів Thymus L. в умовах
Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн.-2002.-Т.59.-№5.-С.578-583.

Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М. Моніторинг ценопопуляцій лікарських рослин
в умовах помірного антропогенного пресингу // Екологічні проблеми
довкілля та шляхи їх вирішення: Зб. наук. праць Між-ної наук.-практ.
конф. 16-17 травня, 2002. -Полтава, 2002. С. 84-85.

Глущенко Л.А. Тимьян обuкновеннuй // Лекарственнuе растения: вековой
опuт в изучении возделuвания / Под ред. А.М. Рабинович. – Полтава:
Верстка, 2004. -С.170-173.

АНОТАЦІЇ

Глущенко Л.А. Еколого-ценотична та ресурсна характеристика видів роду
Thymus L. на території Лівобережного Лісостепу. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Національний ботанічний сад імені
М.М. Гришка НАН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню еколого-ценотичних,
морфологічних, ресурсних і фітохімічних особливостей видів роду Thymus
L. в умовах Лівобережного Лісостепу України. В результаті
еколого-ценотичного аналізу шести ресурсно-значущих видів роду були
визначені ключові параметри ценопопуляцій, особливості репродуктивної
біології і структури популяцій та виявлені основні екзогенні фактори, що
впливають на формування біопродукції та якість сировини. Складені
розрахункові таблиці для оцінки урожайності чотирьох видів роду за
„коефіцієнтом щільності запасу”. Виявлені та оцінені промислові зарості
видів роду Thymus L. на території Лівобережного Лісостепу. З’ясовані
особливості накопичення ефірної олії сировиною та експериментально
встановлені режими невиснажливого використання природних ценопопуляцій
трьох видів роду Thymus L. Проведена оцінка перспективності використання
об’єктів дослідження в ландшафтному будівництві.

Ключові слова: Thymus L., ценопопуляція, лікарські рослини, фітохімія,
рослинні ресурси, невиснажливе використання.

Глущенко Л.А. Эколого-ценотическая и ресурсная характеристика видов рода
Thymus L. на территории Левобережной Лесостепи. — Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.05 — ботаника. Национальный ботанический сад им.
М.М. Гришко НАН Украины, Киев, 2005.

Диссертационная работа посвящена изучению эколого-ценотических,
морфологических, ресурсных и фитохимических особенностей видов рода
Thymus L. в условиях Левобережной Лесостепи Украины.

Объектом исследования являлись виды рода Thymus L.: Th. marcshallianus
Willd., Th. pallasianus H.Braun., Th. pulegioides L., Th. tschernjajevii
Klok. et Shost., Th. dimorphus Klok. et Shost. и Th. serpyllum L.,
ценопопуляции которых представлены в разнообразных типах растительности
Левобережной Лесостепи. Цель работы – выявление взаимозависимости
эколого-ценотических особенностей видов рода Thymus L., сырьевой
продуктивности и содержания биологически-активных веществ в сырье, на
основе комплексного анализа их популяций в условиях исследуемой
территории, а так же определение ресурсного потенциала и разработка
основ рационального использования и сбора качественного сырья.

В результате эколого-ценотического анализа шести ресурсно-значимых видов
рода были определены ключевые параметры ценопопуляций, особенности
репродуктивной биологии видов и структуры популяций, а также выявлены
основные экзогенные факторы, которые оказывают влияние на формирование
биопродукции и качества сырья. Показатели ресурсной значимости, в первую
очередь – урожайности определяется жизненностью их популяций. По
отношению к условиям увлажнения почв мест произрастания, исследуемые
виды образуют следующий эколого-ценотический ряд (по шкале увлажнения
Раменского (У)): Th. dimorphus (39-48), Th. marcshallianus (39-75), Th.
pallasianus (40-54), Th. tschernjajevii (45-53), Th. serpyllum (52-70),
Th. pulegioides (58-68). Для ценопопуляций Th. marcshallianus выявлена
зависимость сырьевой продуктивности от богатства и засоленности почвы.
Стойкость к пастбищной нагрузке (ПД) в Левобережной Лесостепи проявляют
ценопопуляции Th. marcshallianus (коэффициент стойкости 10.4),
чувствительный к пастбищной нагрузке – Th. pulegioides (коэффициент
стойкости -5.9).

Составлены расчётные таблицы для оценки урожайности четырёх видов по
„коэффициенту плотности запаса”. Выявлены и оценены промысловые заросли
видов рода Thymus L. на территории Левобережной Лесостепи. Биологический
запас сырья Th. marcshallianus составляет 95,8 т, Th. serpyllum – 11.3
т. Ограниченные запасы сырья выявлены для Th. dimorphus – 8.4 т и Th.
pulegioides – 1.3 т. Биологический запас Th. pallasianus составляет 32,2
т, однако использование его ресурсов не рекомендуется из-за высокой
чувствительности вида к срезке сырья. Ресурсы Th. tschernjajevii
отсутствуют, вид находится под региональной охраной.

Установлены особенности накопления эфирного масла сырьем и
экспериментально определены режимы рационального использования природных
ценопопуляций: Th. marcshallianus, Th. pallasianus и Th. serpyllum.
Произведена оценка перспективности использования объектов изучения в
ландшафтном строительстве.

Ключевые слова: Thymus L., ценопопуляция, лекарственные растения,
фитохимия, растительные ресурсы, рациональное использование.

Gluschenko L.A. Ecological, cenotic and resource characteristic of the
species of genus Thymus L. at the territory of Left-bank Forest-Steppe.
– Manuscript.

Dissertation on the conferring of scientific degree of the candidate of
biological science by specialty 03.00.05 – botany. M.M.Gryshko National
Botanical Garden of the National Ukrainian Academy of Sciences, Kyiv,
2005.

Dissertation is devoted to the investigation of ecological, cenotic,
morphological, resource and phytochemical features of the species of
genus Thymus L. in the conditions of Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
Key parameters of the cenopopulations, species reproductive biology
features, population structure features, main exogenous factors
affecting on the bioproduction forming and crop quality where determined
as a result of ecological and cenotic analysis of the six resource
important species of genus. Calculation table for crop productivity
estimation of the four species of genus by the “stock density
coefficient” was composed. Commercial stocks of the species of genus
Thymus L. at the territory of Left-bank Forest-Steppe were discovered
and estimated. Features of the essential oils accumulation were
determined. Regimes of the rational use of the natural cenopopulations
of the three species of genus Thymus L. were experimentally determined.
Perspective of use of the research objects in the landscape architecture
was estimated.

Keywords: Thymus L., cenopopulation, medicinal herbs, phytochemistry,
plant resources, efficient use.

PAGE \* Arabic 1

PAGE \* Arabic 8

доктор біологічних наук, професор

Заверуха Борис Володимирович

Похожие записи