.

Еколого-гігієнічна оцінка забруднення ґрунту і суміжних об’єктів довкілля важкими металами та їх вплив на здоров\’я населення в умовах техногенного на

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3821
Скачать документ

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЕЄВА

АМН УКРАЇНИ

КОЛОДОЧКА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 614.76:612-092.11]-037:711.454

Еколого-гігієнічна оцінка забруднення ґрунту і суміжних об’єктів
довкілля важкими металами та їх вплив на здоров’я населення в умовах
техногенного навантаження

03.00.16 – екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Деркачов Едуард Анатолійович,

Дніпропетровська державна медична
академія,

завідувач кафедри гігієни та
екології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук Станкевич Валерій Васильович,

Інститут гігієни та медичної
екології ім.О.М. Марзеєва

АМН України, завідувач відділу
гігієни ґрунту

та очистки населених місць

доктор медичних наук, професор

Берзінь Валерій Іванович,

Національний медичний університет ім.
О.О. Богомольця,

завідувач кафедри гігієни дітей та
підлітків

Провідна установа: Інститут медицини праці АМН України,

лабораторія промислової токсикології
та гігієни праці при дії

хімічних речовин

Захист відбудеться “ 11 ” лютого 2005 р. о 10.00 годині на
засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.03.01 Інституту гігієни та медичної
екології ім. О.М. Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м.Київ-94,
вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та
медичної екології

ім. О.М.Марзеєва АМН України (м.Київ-94, вул. Попудренка, 50)

Автореферат розісланий “ 29 ” “ грудня ” 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах соціальних та економічних
реформувань в Україні вирішення проблем, пов’язаних з охороною
навколишнього середовища, поліпшенням якості життя і збереженням
здоров’я населення, стає все більш актуальним (Є.Г. Гончарук, 1995;
А.М.Сердюк , 1998, 2004; Тимченко О.І., 2004).

Багаторічна техногенна діяльність в умовах значних промислових
агломерацій призвела до суттєвого погіршення стану довкілля та
деградації його складових об’єктів, що проявляється у високому рівні
техногенного їх забруднення. Обмеження цих процесів, відновлення цілості
й збалансованості об’єктів навколишнього середовища важливе для ряду
промислових районів України, особливо на території Придніпровського
економічного регіону, де екологічна ситуація оцінюється як загрозлива і
потребує невідкладного вирішення (Е.А. Деркачов, 2001; А.Г.Шапар, 2002).
Серед численних антропогенних забрудників довкілля промислових центрів
пріоритетне значення мають важкі метали та їх сполуки, які
характеризуються значною стабільністю, високою токсичністю, вираженими
кумулятивними властивостями та несприятливо впливають на здоров’я
населення (І.М. Трахтенберг, 1995, 2004; Е.М.Білецька, 1999, 2004).

Тільки на території Придніпров’я нині накопичено близько 4 млрд. тонн
промислових відходів, третина з яких високотоксичні, що складає близько
половини відходів, утворених по Україні в цілому. Значний масоперенос
атмосферних викидів, складування різних видів відходів та спуск стічних
вод призвели до вираженого забруднення ґрунту, перш за все важкими
металами, міграції цих та інших токсикантів у суміжні об’єкти довкілля
та транслокації їх у рослини – продукти харчування (М.Н. Овчаренко,
1997; М.П. Вашкулат, 1999; С.М. Крамарьов, 2002).

Актуальним завданням стратегії охорони довкілля є виділення територій з
найвищим забрудненням навколишнього середовища. Слід зазначити, що
головним критерієм якості довкілля та ефективності заходів з охорони
навколишнього середовища є стан популяційного здоров’я (Г.І. Сидоренко,
М.П. Захарченко, С.М. Кутепов, 1999; В.І.Берзінь 2002). В останні роки
при його оцінці поряд із загальновизнаними показниками здоров’я
(демографічні, захворюваності, фізичного розвитку) все частіше
використовуються біомаркери донозологічного статусу людини, які
характеризують ранні прояви негативних змін у стані здоров’я населення,
насамперед дітей – найбільш соціально значущої групи ризику, що чутливо
реагує на тривалий вплив комплексу факторів малої інтенсивності (О.І.
Винарська, 2000; О.В. Берднік, 2003).

Усе вищезазначене обумовлює актуальність та важливість проведеного
наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано за спеціальністю 03.00.16 – екологія: медичні науки.
Дисертаційна робота є самостійною науково-дослідницькою роботою
(державний реєстраційний номер 0101 V 003331), фрагменти якої пов’язані
з рядом держбюджетних та господарсько-договірних робіт, виконаних на
кафедрі гігієни та екології Дніпропетровської державної медичної
академії сумісно з Інститутом проблем природокористування та екології
НАН України в останні роки, в тому числі НДР: “Развитие и
совершенствование системы экологического мониторинга СЭМ – Приднепровье”
(№ ДР 0199 V004404); “Проведение экспертных экологических и
гигиенических исследований на территории города Днепропетровска” (№ ДР
0193 V 030461).

Метою дослідження є комплексна еколого-гігієнічна оцінка забруднення
ґрунту і суміжних об’єктів навколишнього середовища важкими металами з
визначенням їх впливу на стан здоров’я населення, яке мешкає в умовах
техногенного навантаження.

Для досягнення мети на прикладі однієї з найбільших промислових
агломерацій України – міста Дніпропетровська поставлені наступні задачі:

1. Визначити характер, рівень та ступінь небезпеки забруднення об’єктів
довкілля: атмосферного повітря, природних поверхневих та підземних вод,
ґрунту, сільськогосподарських рослин – продуктів харчування та
взаємозв’язки їх стану в реальних умовах техногенного навантаження.

2. Дати еколого-гігієнічну характеристику просторового та часового
розповсюдження пріоритетних забруднювачів довкілля – важких металів у
ґрунті на території промислового міста в залежності від переважних видів
антропотехногенного впливу.

3. Вивчити стан популяційного здоров’я населення міста Дніпропетровська
(за групами демографічних показників та показників захворюваності
дитячого населення) у зв’язку з забрудненням довкілля важкими металами.

4. Визначити донозологічні зміни стану здоров’я дітей, які мешкають у
несприятливих екологічних умовах, з використанням комплексу
інформативних біомаркерів ранньої гігієнічної діагностики впливу
несприятливих техногенних чинників (важких металів).

5. Дати прогноз стану здоров’я населення в зв’язку із забрудненням
об’єктів довкілля (ґрунту та атмосферного повітря) важкими металами.

Об’єкти дослідження: вплив важких металів на якість об’єктів довкілля на
території промислової агломерації та стан здоров’я населення (на основі
вивчення демографічних показників, показників поширеності захворювань,
а також донозологічних змін показників здоров’я дитячого населення).

Предмети дослідження: ґрунт, атмосферне повітря, вода, рослини –
продукти харчування, населення міста Дніпропетровська.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведена комплексна
еколого-гігієнічна оцінка якості об’єктів навколишнього середовища на
підставі поглибленого вивчення стану ґрунту та суміжних з ним об’єктів
довкілля – атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, продуктів
харчування рослинного походження, в умовах однієї з найзначніших в
Україні промислових агломерацій – місті Дніпропетровську, що дозволило
визначити характер та рівень небезпеки забруднення довкілля важкими
металами. Вперше дано наукове обґрунтування положення, що ґрунт, серед
інших об’єктів навколишнього середовища, при інтенсивному техногенному
навантаженні найбільш значимо відображає характер і ступінь небезпеки
територіального забруднення важкими металами і може бути провідним
маркером довгострокового негативного впливу середовищних факторів на
довкілля, умови життя та здоров’я населення. Дана оцінка стану здоров’я
населення у зв’язку з впливом пріоритетних забруднювачів довкілля –
важких металів. Розроблено комплекс діагностичних критеріїв оцінки
ранніх змін здоров’я населення під впливом техногенних факторів довкілля
та проведено вивчення донозологічних змін стану здоров’я дітей, які
мешкають в екологічно несприятливих умовах. На підставі математичного
моделювання надано прогноз можливих змін показників стану здоров’я
населення внаслідок негативної дії комплексу чинників довкілля (важких
металів).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження були
використані при розробці планів оздоровлення навколишнього середовища в
умовах міста Дніпропетровська. Отримані дані щодо забруднення ґрунту та
інших об’єктів довкілля важкими металами були використані при підготовці
“Екологічної карти міста Дніпропетровська” (2001), а також увійшли до
переліку пріоритетних задач регіональної “Програми оздоровлення
Дніпровського водосховища і забезпечення населення міста
Дніпропетровська доброякісною питною водою.” За матеріалами досліджень з
участю автора підготовлені методичні рекомендації “Рання донозологічна
діагностика здоров’я населення в зв’язку з впливом факторів
навколишнього середовища”, які затверджені МОЗ України (МР
2.2.12-068-2000). Це дозволяє проводити масову діагностику ранніх
проявів негативних змін у стані здоров’я дитячого населення при
екологічних негараздах та забезпечує підвищення ефективності
профілактичних заходів.

Матеріали роботи впроваджені санітарно-епідеміологічною службою м.
Дніпропетровська, рядом наукових закладів: Інститутом проблем
природокористування та екології НАН України (м.Дніпропетровськ), НДІ
промислової медицини (м. Кривий Ріг), НДІ медичної екології (м.Чернівці)
та використовуються в учбовому процесі на ряді гігієнічних кафедр
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця,
Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізького та
Кримського державних медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто аналізував вітчизняну та
зарубіжну літературу з даної проблеми, самостійно сформулював мету,
завдання та методологію проведення дослідження. Підібрані та засвоєні
сучасні методики досліджень, які є адекватними до поставлених завдань
дисертаційної роботи. Матеріали дисертації отримані при безпосередній
участі автора, а також на основі поглибленого аналізу й гігієнічної
оцінки численних результатів лабораторних досліджень об’єктів довкілля,
що виконані природоохоронними службами та санітарно-епідеміологічними
станціями міста Дніпропетровська за п’ятирічний період (1998-2002 рр.).
З участю дисертанта розроблені критерії та тести ранньої донозологічної
діагностики стану здоров’я населення у зв’язку з впливом факторів
довкілля та проведено дослідження у цьому напрямку. Питома вага
особистого внеску здобувача складає приблизно 70-75%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
досліджень були представлені та обговорені на: науково-практичній
конференції, присвяченій пам’яті Д.М.Калюжного “Актуальні питання
гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть” (Київ, 2000);
Міжнародній науково-практичній конференції “Вплив екологічного оточення
на стан здоров’я дітей” (Полтава, 2000); Міжнародному симпозіумі
“Безопасность жизнедеятельности в ХХІ веке” (Дніпропетровськ, 2001);
Міжнародній науково-практичній конференції “От переходной экономики к
устойчивому развитию” (Дніпропетровськ, 2001); Міжнародній
науково-практичній конференції “Екологія кризових регіонів України”
(Дніпропетровськ, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції
“Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки”
(Дніпропетровськ, 2001); науково-практичній конференції “Сучасні
проблеми гігієни та медичної екології України”, присвяченій 70-річчю
заснування інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва
(Київ, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные
вопросы нутрициологии. Роль биологически активных пищевых добавок в
обеспечении здоровья населения” (Дніпропетровськ, 2004); на сумісному
засіданні співробітників кафедр загальної гігієни і гігієни та екології
Дніпропетровської державної медичної академії.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли відображення
у 12 наукових публікаціях, з яких 6 – у фахових журналах та збірниках,
рекомендованих ВАК України, 1 – у методичних рекомендаціях, 5 – у
збірниках наукових праць, матеріалах наукових з’їздів, симпозіумів та
науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу,
огляду літератури, розділу “Методи та обсяг досліджень”, 3 розділів
власних досліджень, аналізу та обговорення результатів досліджень,
висновків та списку використаних джерел.

Дисертація викладена на 185 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 37
таблицями та 11 рисунками. Бібліографічний покажчик містить 275
вітчизняних та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методи та обсяг досліджень. Для вирішення задач, які поставлені у
роботі, проведені комплексні еколого-гігієнічні дослідження якості
об?єктів навколишнього середовища: атмосферного повітря, природних
поверхневих та підземних вод, ґрунту, сільськогосподарських рослин –
продуктів харчування та стану здоров?я населення, яке мешкає в умовах
однієї з найбільш техногенно навантаженої в Україні промислової
агломерації – місті Дніпропетровську.

При реалізації програми даної роботи використані сучасні та адекватні до
поставлених завдань методи дослідження: гігієнічні (гігієнічного опису,
аналіз даних про стан довкілля), фізико-хімічні (у тому числі
атомно-абсорбційної спектрофотометрії), біохімічні, мікробіологічні,
соціологічні (анкетування), медико-статистичні (обробка та аналіз даних
про стан популяційного здоров’я), математичні (варіаційної статистики та
прогнозування). Загальна характеристика видів та обсягу проведених
досліджень представлена у таблиці 1.

Дослідження проведено з урахуванням екологічної та санітарно-гігієнічної
ситуації, що обумовлена місцевими природнокліматичними та геохімічними
особливостями, інтенсивним багаторічним розвитком промислового
виробництва різних галузей, а також системою планування та житлової
забудови, що історично склалася у місті Дніпропетровську. На підставі
цього вибрані три зони спостереження – Правобережна (Бабушкінський,
Кіровський, Ленінський, Червоногвардійський, Жовтневий адміністративні
райони міста), Лівобережна (Індустріальний, Амур-Нижньодніпровський
райони) та Ігрень-Придніпровська зона (Самарський адміністративний
район), які відрізняються розміщенням та концентрацією промислових
підприємств, але характеризуються схожими умовами життя населення.
Виділення вказаних зон спостереження логічно відображає специфіку
характеру та рівня техногенного навантаження територій та його можливий
вплив на умови життя і стан здоров’я населення. Дана поглиблена
еколого-гігієнічна оцінка характеру, рівня та ступеня небезпеки
забруднення об’єктів довкілля пріоритетними забруднювачами – важкими
металами, в умовах реального техногенного навантаження на довкілля у
динаміці за п’ятирічний період-з 1998 до 2002 року. Вибір переліку
досліджених важких металів (свинець, залізо, марганець, кадмій, мідь,
цинк, хром, нікель) обумовлено специфікою складу технологічних викидів у
атмосферне повітря, скидів у відкриті водоймища та промислових відходів.

Таблиця 1

Узагальнені дані про зміст та обсяг досліджень

пп Зміст проведених досліджень Джерело

Інформації Обсяг дослід-жень

1 Вивчення стану об’єктів довкілля:

1.1 Дослідження важких металів у ґрунті на території м.Дніпропетровська
методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії Самостійні дослідження 760

1.2 Викопіювання та узагальнення даних з протоколів лабораторних
досліджень по визначенню вмісту важких металів у ґрунті на території м.
Дніпропетровська за 1998-2002 роки Матеріали міської СЕС 389

1.3 Аналіз даних НДР по визначенню важких металів у ґрунті на території
м. Дніпропетровська Звіт НДР ІППЕ НАНУ 204

1.4 Викопіювання з протоколів мікробіологічних досліджень санітарного
стану ґрунту (визначення загального мікробного числа, титру E. Coli,
титру Сl. perfringens) на території досліджуваних зон м.
Дніпропетровська та аналіз даних Матеріали міської СЕС 120

1.5 Викопіювання та узагальнення даних лабораторних досліджень по
визначенню вмісту важких металів та газових інгредієнтів у атмосферному
повітрі м. Дніпропетровська за 1998-2002 роки Матеріали міської СЕС
7173

1.6 Викопіювання та узагальнення даних лабораторних досліджень по
визначенню вмісту важких металів та тригалометанів у воді Дніпровського
водосховища та воді питній за 1998-2002 роки (м. Дніпропетровськ)
Щомісячні та річні звіти

Міської СЕС 528

1.7 Аналіз даних НДР по вивченню накопичення важких металів у продуктах
харчування рослинного походження на території м.Дніпропетровська
(приміські зони) Звіт НДР ка-федри гігієни та екології ДДМА 420

2 Вивчення стану здоров’я населення:

2.1 Викопіювання, облік та оцінка звітних даних про
санітарно-демографічні показники на території міста Дніпропетровська
(народжуваності, загальної смертності, дитячої смертності, природного
приросту населення) за 1993-2002 роки Самостійні дослідження 80

2.2 Викопіювання даних про захворюваність дитячого населення, яке мешкає
на території 8 адміністративних районів міста Дніпропетровська, за
період 1993-2002 років, розрахунки статистичних показників та їх оцінка
Самостійні дослідження 1380

2.3 Анкетування дітей організованих колективів ДДЗ м.Дніпропетровська з
подальшим відбором для досліджень донозологічних змін стану здоров’я
Самостійні дослідження 185

2.4 Дослідження вмісту важких металів у біосубстратах (волоссі) дітей,
статистична обробка та оцінка результатів Самостійні дослідження 1295

2.5 Дослідження лізоциму слини (активності та дебіту) дітей Самостійні
дослідження 185

2.6 Дослідження мікробного пейзажу слизових оболонок зіву та носа дітей
на носійство E. Coli і St. aurum. Самостійні дослідження 370

2.7 Дослідження мікробного пейзажу шкіри (відбитків із шкіри на
носійство гемолітичних форм мікроорганізмів) Самостійні дослідження 185

Дана гігієнічна характеристика хімічного забруднення повітряного
середовища за результатами аналізів проб атмосферного повітря,
відібраних у житловій зоні міста на стаціонарних постах спостереження
міської СЕС та Гідрометеослужби (за показниками вмісту вищеназваної
групи важких металів). Крім того, узагальнені дані про надходженнял
забруднень у атмосферу від організованих джерел викидів на основі
аналізу “Звітів про викиди в атмосферу” (ф.2-ТП “Повітря”) провідних
промислових підприємств міста. Проаналізовані результати лабораторних
досліджень води Дніпровського водосховища – джерела централізованого
господарсько-питного водопостачання та зони рекреації населення м.
Дніпропетровська, отримані за даними моніторингу міської СЕС у створах
постійного спостереження, та дана гігієнічна оцінка якості води за
комплексом санітарно-хімічних показників.

Проведено поглиблене вивчення санітарного стану ґрунту та рівня його
забруднення на підставі визначення токсикологічних показників (вміст
важких металів) і показників, що характеризують епідемічну безпеку
ґрунту, його біологічну активність та процеси природного самоочищення.

Визначення накопичення важких металів у сільськогосподарських рослинах –
продуктах харчування людини, що вирощені у приміських зонах міста
Дніпропетровська, здійснено методом атомно-абсорбційної
спектрофотометрії.

При дослідженні впливу факторів довкілля на стан здоров?я населення
застосовані засади та методичні підходи, що розроблені за останні роки
(Є.Г. Гончарук 1995; О.В.Берднік, 2003). Вивчення стану здоров?я
населення проведено за двохетапною програмою, що дозволила на першому
етапі оцінити рівень популяційного здоров’я за групами
медико-демографічних показників та показників поширеності захворювань
серед дитячого населення. На другому етапі з метою виявлення
донозологічних змін стану здоров?я дитячого населення було проведено
анкетування 6-7-річних дітей організованих колективів, які мешкають у
районах міста з різними рівнями забруднення середовища. За результатами
анкетування сформовано “копі-пари” здорових та практично здорових дітей
у кожній зоні дослідження, які включали 30-40 дітей, та проведено
поглиблене вивчення їх донозологічного статусу згідно з розробленою нами
методикою. Досліджені показники неспецифічного імунітету організму:
концентрація та дебіт лізоциму слини, мікробний пейзаж шкіри (на
виявлення гемолітичних форм мікроорганізмів) та слизових оболонок зіву
та носа (на носійство патогенних стафілококів і кишкової палички). Поряд
з цим вивченно накопичення важких металів у біосубстраті (волоссі)
обстежених дітей. З урахуванням кореляційного зв’язку між поширеністю
захворювань серед дитячого населення міста, донозологічними порушеннями
та рівнем забруднення за показниками моноелементного та інтегрального
забруднення важкими металами ґрунту та атмосферного повітря, побудовані
рівняння лінійної регресії різних типів.

Статистична обробка та аналіз результатів проведені за
загальноприйнятими методиками на персональному комп’ютері з
використанням стандартних статистичних пакетів Statgraphic, Statistica.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Місто Дніпропетровськ належить до категорії найзначніших міст України
та є потужною промисловою агломерацією, яка характеризується
різноманітністю фізико-географічних, геоморфологічних утворень,
локальних урбоекологічних ситуацій. Основні еколого-гігієнічні проблеми
міста обумовлені нераціональністю планувально-функціональної системи,
високою щільністю промислових підприємств та недосконалістю їх
технологічних процесів, значною питомою вагою різноманітних за вмістом
екзогенних хімічних речовин (ЕХР) викидів, скидів та відходів, що
надходять до об’єктів навколишнього середовища. Еколого-гігієнічна
характеристика зон спостереження наведена у таблиці 2.

Таблиця 2

Основні дані еколого-гігієнічної характеристики зон спостереження міста
Дніпропетровська

3они спостереження на території міста Викиди ЕХР у атмосферу від
стаціонарних джерел

всього

(тонн)

на 1 мешк./

рік

(кг)

Питома вага викидів у атмосферне повітря (%) Питома вага стічних вод,
що скидаються у водойми (%) Питома вага твердих відходів, що
накопичуються на території (%) Площа зелених насаджень

всього

(га)

на 1 мешк.

(м 2)

І зона

(Правобережна) 20299 130,4 66,6 55,6 53,3 8070 105,3

ІІ зона

(Лівобережна) 7981 72,1 18,1 30,8 26,7 5110 124,6

ІІІ зона

(Ігрень-Придніпровська) 71352 96,4 13,3 13,6 20,0 2320 300,9

Всього по місту 99632 97,6 100,0 100,0 100,0 15500 135

Відсутність чіткого функціонального зонування території і розташування
заводів поблизу житлової забудови призвели до дифузного забруднення
повітряного басейну над усією територією міста. Аналіз даних
спостереження за рівнем забруднення повітряного басейну міста свідчить,
що 45,5% населення Дніпропетровська мешкає в зоні з допустимим рівнем
забруднення повітря; 30, 4 % – у зоні з незначним рівнем забруднення. У
зоні дуже сильного та сильного забруднення атмосфери проживає відповідно
4,6% та 8,8% населення. Складний техногенний комплекс, що склався на
території міста, обумовлений викидами у атмосферне повітря 175
підприємств із загальною кількістю 7 тис. організованих джерел, більше
100 тис. т викидів з яких не уловлюються. Специфічними та пріоритетними
для міста Дніпропетровська інгредієнтами є важкі метали, валова
кількість їх у загальній емісії у повітряний басейн міста сягає 2962
тони за рік.

На сельбищних територіях поблизу місць розташування провідних
промислових підприємств концентрації важких металів у повітрі не
перевищують ГДК, однак не мають тенденції до зниження. Виняток складає
вміст заліза у повітрі Правобережної зони спостереження, який сягає в
окремі роки 6,3+0,358 мкг/м3, що в 1,6 разу вище за ГДК.

У атмосферному повітрі Лівобережної зони спостереження виявлені
вірогідно вищі у порівнянні з Правобережжям концентрації свинцю (p 128 у
Ленінському районі на 0,2% території), та значною територією під
промисловою забудовою (близько 18,3% у Червоногвардійському районі).

Таблиця 3

Характеристика ступеня небезпеки забруднення ґрунтів важкими металами

на території міста Дніпропетровська (середні дані за 1998-2002)

Зона спостереження Ступінь небезпеки забруднення ґрунту

(ареал відповідного забруднення, %)

безпечний

(Кс 128)

Промис-лова зона (%)

І зона

(Правобережжя) 20,4 60,0 9,1 0,1 10,4

ІІ зона

(Лівобережжя) 16,9 70,4 5,3 – 7,4

ІІІ зона (Ігрень-Придніпровська) 4,7 78,8 5,2 – 11,3

Усього по місту 17,0 65,8 7,4 0,05 9,7

Ґрунти лівобережної частини менш забруднені, що може бути пов’язано як з
більш низьким рівнем викидів на одиницю площі, так і характеристикою
ґрунтів (пісчані та супісчані). Для лівобережної частини міста
характерний ступінь помірно-небезпечного забруднення (Кс = 16-32), який
знижаується до допустимого (Кс менше 16) у житлових зонах
багатоповерхових забудов та у секторах індивідуальної забудови. Зони
небезпечного забруднення займають незначні площі і приурочені до
промислових підприємств та вулиць з інтенсивним рухом автотранспорту.

Найбільш високі показники забруднення (за коефіцієнтами концентрації для
моноелементів) спостерігаються для нікелю на усій території міста,
особливо у ґрунтах Бабушкінського, Червоногвардійського та Ленінського
районів, де сконцентрований основний промисловий потенціал міста.
Найбільш високе територіальне забруднення свинцем, джерелом якого є
автомобільний транспорт, спостерігається на території Кіровського
району.

\

?

@

@

@

$

@

@

@

@

@

@

@

@

’kdt

$

AE)

@

u

hE9>>*

j J

j J

j J

j J

???c?¶ueEueVyOeyOyUythJthcI‹‹‹i”

@

„b”

@

@

@

??????’?

??????’?

?ння ґрунту складає 0,91+ 0,035 (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019