.

Ефективність застосування низькочастотного магнітного поля у комплексному лікуванні остеопорозу при ревматоїдному артриті (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3904
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

Тбілєлі Вікторія Валеріївна

УДК 616.72 – 002.77:616.71 – 007.234 – 08:615.847.8

Ефективність застосування низькочастотного магнітного поля у
комплексному лікуванні остеопорозу при ревматоїдному артриті

14.01.33 – курортологія та фізіотерапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса

2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії
Одеського державного медичного університету МОЗ України

Науковий керівник: – доктор медичних наук, професор,

Заслужений діяч
науки і техніки України,

Якименко Олена
Олександрівна,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії.

Офіційні опоненти: – доктор медичних наук,

головний науковий
співробітник

Богатирьова Тетяна
Вікторівна,

Український НДІ
медичної реабілітації та курортології

МОЗ України, головний
науковий співробітник клінічного відділу

– доктор медичних наук, професор

Васильєва-Лінецька
Лариса Яківна,

Харківська медична академія післядипломної освіти

МОЗ України, професор
кафедри фізіотерапії і курортології.

Провідна установа: Кримський державний медичний університет

ім. С.І.Георгієвського МОЗ України,
кафедра фізіотерапії факультету

післядипломної освіти, м.
Сімферополь

Захист відбудеться 13.05.2004 р. о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради

Д 41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної
реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м. Одеса, пров.
Лермонтовський, 6).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології
(65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6).

Автореферат розісланий 10.04.2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник
_________________ Дмитрієва Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми

Проблема ревматоїдного артриту (РА) належить до однієї із найбільш
актуальних проблем ревматології. Медична і соціальна значущість РА
визначається не тільки його значною розповсюдженістю, але і втратами,
які зазнає суспільство у зв’язку з тимчасовою і стійкою
непрацездатністю, інвалідизацією осіб переважно працездатного віку
(Насонов Е.Л., 1996; Насонова В.А. та ін., 1997). Розповсюдженість РА
серед осіб, молодших за 35 років, становить 0,38 % випадків, а віком 55
років і старше – 1,4 %. Понад 140 тис. осіб в Україні страждає на РА –
0,37 % дорослого населення. РА призводить до розвитку ускладнень, серед
яких значне місце посідають порушення мінерального обміну в кістковій
тканині (КТ) у вигляді остеопенії та остеопорозу (ОП) (Франке Ю., Рунге
Р., 1995). Останній у разі наявності РА є вторинним проявом
захворювання, що призводить до тяжких наслідків, зокрема до патологічних
(спонтанних) переломів, ризик виникнення яких при РА становить 2,5 %
(Laan N et al., 1995). Проблема ОП набуває особливої актуальності для
України у зв’язку з тривалим перебуванням людей в умовах дії
несприятливих чинників чорнобильської катастрофи. В Україні ризик
виникнення переломів на тлі ОП мають приблизно 4,7 млн людей, або 10,7 %
усього населення (Поворознюк В.В. и соавт., 1995). Необхідність щодо
проведення профілактики і лікування ОП і його ускладнень, особливо у
хворих на РА, не викликає сумнівів, а ефективність їхньої дії залежить
насамперед від розуміння патогенетичних механізмів розвитку ОП на тлі РА
та його ранньої діагностики (Коваленко В.Н., Головков Ю.Ж., Борткевич
О.П., 1998; Головач И.Ю., 2000), а також від надання кваліфікованої
медичної допомоги.

На сучасному етапі питання про механізм розвитку системного ОП на тлі РА
вивчене недостатньо. Згідно з сучасними уявленнями в цій галузі, існує
взаємозв’язок між автоімунними механізмами розвитку РА і ОП. Останній
розвивається на тлі хронічного ревматичного запалення і порушення
автоімунних реакцій в організмі, пов’язаних з імунною відповіддю
Т-лімфоцитів на антиген (антигени), виробленням цитокінів (Дранник Г.Н.,
1999; Hall. G.V., Spector T.D., Griffin A.J. et al., 1993; Коваленко
В.Н. и др., 2001). Автоімунні порушення і системний ОП виникають на тлі
зміни кислотно-лужної рівноваги (КЛР) і ферментативних систем організму
(Руденко М.М., 1992; Белоклицкая Г.Ф., 1996; Гулий М.Ф., Мельничук Д.А.,
1978, Мельничук Д.А., 1985; Пахомова В.А. и др., 1999). Навіть слабкі
зрушення з боку рН можуть впливати на швидкість перебігу метаболічних
процесів і стабільність наявності білків. Тому організм намагається
підтримувати сталість цих величин, використовуючи для цього неорганічні
елементи кісткової тканини як буферної системи.

У терапевтичній практиці існує широкий арсенал медикаментозних засобів
для лікування хворих на системний ОП і остеопенію, проте їхнє
застосування часто не припиняє прогресування хвороби, а лікувальна дія
може супроводжуватися несприятливими побічними ефектами, крім того,
багато з цих засобів виробляються за кордоном, унаслідок чого мають
високу вартість і є малодоступними для населення. Тому актуальним є
питання щодо розроблення нових патогенетичне обґрунтованих принципів і
методик лікування хворих на системний ОП за наявності у них РА, в тому
числі й з використанням природних і преформованих фізичних чинників.

Розроблення методів патогенетичної терапії хворих з системним ОП і
остеопенією на тлі РА потребує враховувати такі чинники, як тривалість
існування РА, виразність запального процесу, що впливають на виникнення
і прогресування порушення щільності кісткової тканини. Отже, необхідно
проводити терапію, яка має багатогранний вплив на основні патогенетичні
ланки хвороби, зокрема здійснює протизапальний і протиостеопоротичний
ефекти.

Такий різноспрямований характер дії мають природні й преформовані
фізичні чинники (Лещинский А.Ф., Улащик В.С., 1989; Пшетаковский И.Л.,
Бабов К.Д., Лобенко Ал.А., 1997). Втім, застосуванню фізичних чинників з
метою профілактики і лікування хворих на ОП присвячено лише поодинокі
повідомлення (Маджед Абод, 1992; Богатырева Т.В., Бабов К.Д. и соавт.,
2001). В доступної літературі відсутні дослідження, що посвячені впливу
методів фізіотерапії на явища ОП у хворих на РА. Серед методів
фізіотерапії слід відзначити низькочастотну магнітотерапію (НЧМТ) та
електрофорез бішофіту. За даними літератури, НЧМТ має протизапальні
властивості, широко застосовується для лікування травм і захворювань
опорно-рухового апарату (Пенюкова Ю.П., Щаранов И.А., 1991; Самосюк И.З.
и др., 2000; Ткалина А.А., 2002). Відомі праці, присвячені позитивному
впливу НЧМТ на метаболізм кісткової тканини (Дирин В.А., 1979; Бородатых
В., 1985). Бішофіт – природний продукт, що являє собою сольовий розчин,
до складу якого входять понад 10 макро- і мікроелементів, – має
аналгетичну, протизапальну дію, широко використовується в клініці
внутрішніх хвороб, а також для лікування захворювань опорно-рухового
апарату (В.А.Самойлович, Л.Д.Тондий, 1995; А.Б.Зборовский,
В.Ф.Мартемьянов, Е.А.Сидорова и др., 2003).

Теоретичні передумови і клінічні спостереження є підставою для
обґрунтування доцільності проведення комплексної терапії хворих на РА з
ОП і остеопенією, яка має включати НЧМТ та електрофорез бішофіту,
зокрема для лікування на стаціонарному етапі лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії Одеського державного медичного
університету (№ державної реєстрації 0196U007678), яка присвячена
вивченню застосування немедикаментозних методів терапії для лікування
хворих на ревматичні захворювання. Фрагмент НДР, який стосується
вивчення впливу низькочастотного магнітного поля й електрофорезу
бішофіту для лікування хворих на ревматоїдний артрит з супровідними
остеопорозом і остеопенією, виконаний безпосередньо здобувачем.

Мета й основні завдання дослідження

Мета дослідження – підвищити ефективність терапії хворих на РА, які
мають порушення процесів щодо ремоделювання кісткової тканини, шляхом
розроблення методик лікування з застосуванням низькочастотного
магнітного поля й електрофорезу бішофіту.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

1. Визначити особливості стану мінеральної щільності кісток у хворих на
РА, виявити залежність між порушенням процесів кісткового ремоделювання
і стадією захворювання, активністю процесу, функціональною
неспроможністю суглобів на підставі вивчення клінічних, лабораторних
(маркери кісткового метаболізму, показники активності запального процесу
і кислотно-лужної рівноваги) та інструментальних (дані ультразвукової
остеоденситометрії) показників.

2. Оцінити стан кислотно-лужної рівноваги в крові і тканинах у хворих на
РА з різним ступенем порушення процесів кісткового ремоделювання (за
даними вмісту сульфгідрільних груп і дисульфідних сполук у водорозчинних
білках, окислених і відновлених нікотинамідних коферментів, малонового
діальдегіду (МДА), активності фруктозодифосфатази в еритроцитах і плазмі
крові).

3. Вивчити особливості впливу НЧМТ в комплексному лікуванні хворих на РА
з ОП і остеопенією на динаміку клінічних проявів захворювання,
метаболізм кісткової тканини (за даними ультразвукової
остеоденситометрії і лабораторних показників), стан КЛР.

4. Встановити характер впливу застосування електрофорезу бішофіту й
ефективність його впливу в комплексному лікуванні хворих на РА з ОП і
остеопенією за даними динаміки клінічних показників, ультразвукової
остеоденситометрії, стану КЛР.

5. Розробити методику комплексного застосування НЧМТ та електрофорезу
бішофіту для лікування хворих на РА і визначити її ефективність у разі
захворювання на РА з ОП і остеопенією за даними клініко-лабораторних
досліджень (співвідношення між процесами алкалозу й ацидозу в крові та
тканинах, маркерами кісткового метаболізму) і показниками ультразвукової
остеоденситометрії (УОД).

6. Провести порівняльний аналіз ефективності застосування у хворих на РА
НЧМТ, електрофорезу бішофіту, та комплексного їх призначення за даними
безпосередніх і віддалених результатів лікування.

7. Визначити показання до диференційованого застосування НЧМТ,
електрофорезу бішофіту, комплексного призначення магнітотерапії і
бішофіт-електрофорезу для лікування хворих на РА залежно від клінічних
проявів захворювання і ступеня порушення процесів кісткового
ремоделювання (остеопороз, остеопенія).

Об’єкт дослідження – хворі на ревматоїдний артрит з остеопорозом і
остеопенією.

Предмет дослідження – вплив методів фізіотерапії на стан мінеральної
щільності кісткової тканини, рівень КЛР у хворих на РА.

Методи дослідження – клінічні, загальнолабораторні, біохімічні,
інструментальні (УОД), рентгенологічні методи.

Наукова новизна

Вперше виявлено, що у хворих на ревматоїдний артрит мають місце
порушення процесів кислотно-лужного гомеостазу, що може бути одним із
патогенетичних механізмів розвитку остеопорозу у даної категорії хворих.
Доведено, що ступінь порушення кислотно-лужного балансу прогресує у міру
посилення ступеня порушень кісткового метаболізму (від остеопенії до
остеопорозу) у хворих на ревматоїдний артрит.

Вперше обґрунтовано доцільність застосування низькочастотної
магнитотерапії й електрофорезу бішофіту для лікування хворих на
ревматоїдний артритом з порушенням процесів ремоделювання КТ
(остеопороз, остеопенія), встановлено їх високу клінічну ефективність.

Доведено, що призначення низькочастотної магнитотерапії, електрофорезу
бішофіту є патогенетичне обґрунтованим у разі комплексного лікування
хворих на ревматоїдний артрит, що було підтверджене сприятливою
динамікою клінічних показників (зниженням запальних проявів
захворювання, поліпшенням функціональної здатності суглобів,
аналгезуючим ефектом, покращанням остеопоротичної симптоматики,
нормалізацією лабораторних маркерів кісткового метаболізму і біохімічних
критеріїв запального процесу).

Застосування низькочастотного магнітного поля, електрофорезу бішофіту,
комплексного використання низькочастотного магнітного поля й
електрофорезу бішофіту здійснювало відновлювальний ефект на дані
кислотно-лужного стану (показники вмісту сульфгідрільних груп і
дисульфідних сполук і їхніх відношень, окислених і відновлених
нікотинамідних коферментів в еритроцитах і плазмі крові).

Встановлено, що окреме призначення низькочастотної магнитотерапії,
електрофорезу бішофіту, а також комплексне призначення магнітного поля й
електрофорезу бішофіту мають не тільки стабілізуючий ефект дії на стан
кісткової тканини, але й сприяють зростанню кісткової маси (за даними
ультразвукової остеоденситометрії – Т- і Z-показників, індексу
щільності). Позитивні зрушення у процесах кісткового ремоделювання
відбуваються на тлі сприятливих змін як показників кислотно-лужної
рівноваги, так і клінічного стану хворих на ревматоїдний артрит.

Використання низькочастотної магнитотерапії у комплексній терапії хворих
на ревматоїдний артрит з остеопорозом і остеопенією зумовлює найбільш
виразний терапевтичний ефект (патент України на винахід № 44465 А), який
реалізується позитивним впливом на клінічний перебіг захворювання,
показники кісткового ремоделювання (маркери кісткового метаболізму, дані
ультразвукової остеоденситометрії).

Вперше розроблено комплекс лікування низькочастотним магнітним полем і
електрофорезом бішофіту хворих на ревматоїдний артрит з виразними
змінами кісткового метаболізму (остеопороз з переломами в анамнезі),
доведено його лікувальну і профілактичну спрямованість щодо впливу на
остеопоротичні процеси.

Практичне значення одержаних результатів

Результати проведеного дослідження довели про ефективність застосування
НЧМТ, що дозволило рекомендувати цей метод комплексної терапії хворих на
РА з ОП і остеопенією для широкого впровадження в терапевтичну практику.
Встановлено клінічну ефективність застосування НЧМТ і показано його
регуляторну спрямованість щодо окислювально-відновних властивостей
тканин, а також антирезорбтивну і стимулюючу дії у процесі
кісткоутворювання. Розроблено практичні рекомендації для застосування
НЧМТ у комплексному лікуванні хворих на ОП і остеопенію за наявності РА.
Для стаціонарного лікування хворих на РА з ОП і остеопенією може
застосовуватись електрофорез бішофіту, який призначають як окремо, так і
в комплексі з низькочастотним магнітним полем.

Встановлено, що за наявності I, II ступенів активності запального
процесу, I, II ступенів функціональної нездатності суглобів можуть
ефективно застосовуватися і є методом вибору НЧМТ, електрофорез
бішофіту, а також комплексне їх призначення, тоді як для лікування
хворих на РА з ОП і остеопенією з наявністю в анамнезі переломів
найкращим є комплексне застосування НЧМТ та електрофорезу бішофіту.

Пропонований метод лікування хворих на РА з ОП з допомогою НЧМТ
упроваджений у практику в ревматологічному відділенні міської клінічної
лікарні № 9 ім. проф. А.І.Мінакова, в терапевтичних відділеннях міських
клінічних лікарень № 1, № 5, № 10, № 11, а також рекомендований до
практичного застосування (патент України № 44465 А).

Особистий внесок здобувача

Автором особисто зроблено інформаційний пошук, визначено мету і завдання
дослідження, методичні підходи. Дисертантом самостійно виконувалося
повне клінічне обстеження хворих на РА з ОП і остеопенією, здійснювався
аналіз клінічних, рентгенологічних, лабораторних, остеоденситометричних
даних, призначалося лікування з використанням низькочастотного
магнітного поля, електрофорезу бішофіту, комплексного застосування
низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту. Особисто
також виконано математичну і статистичну обробку одержаних результатів
та їхнє оформлення у вигляді таблиць і графіків, проведено аналіз
отриманих результатів, сформульовано висновки роботи, опубліковано
основні положення дисертації. У публікаціях, що видані в співавторстві,
основні ідеї і матеріали належать дисертантові.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертаційної роботи були викладені на VI Міжнародній
науково-практичній конференції сучасних технологій валеології і
спортивної медицини (Одеса, 2002), пленумі Всеукраїнського суспільства
терапевтів (Київ, 2001), Українській науково-практичній конференції
“Сучасні проблемі кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”
(Київ, 2001), III Національному конгресі ревматологів України
(Дніпропетровськ, 2001), республіканській, з міжнародною участю,
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізіотерапії,
курортології і медичної реабілітації” (Одеса, 2002), II Національному
конгресі фізіотерапевтів і курортологів України “Курортні природні
ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” (Слов’янськ, 2002).

Апробація дисертації відбулася на розширеному засіданні університетської
проблемної комісії “Терапія” і кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб і
терапії Одеського державного медичного університету, а також на
засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та
курортології.

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 17 праць, серед яких 8 статей – у
профільних журналах і 8 тез – у збірниках матеріалів конгресів,
конференцій; одержано патент України на винахід (№ 44465 А).

Структура дисертації

Дисертацію викладено російською мовою на 161 сторінках текстового
матеріалу; вона містить вступ, огляд літератури, 5 розділів, закінчення,
висновки. Роботу ілюстровано 40 таблицями. Список використаної
літератури включає 300 джерел, з яких 205 – кирилицею, 95 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження

Під спостереженням перебувало 105 хворих на РА, серед яких жінок було
88 (83,8 %), чоловіків – 17 (16,2 %), віком від 18 до 60 років (середній
вік 47,71(0,98 років). Переважно були пацієнти з тривалістю терміну
хвороби до 5 років (41,0 %) і понад 10 років (41,9 %), з помірно
виразною активністю РА (II ступінь) – у 61,9 % випадків. Наявність I
ступеня активності мала місце у 38,1 % хворих на РА. В обстежених хворих
на РА рентгенологічні зміни у суглобах відповідали ІІ стадії
захворювання у 38,1 % випадків, III і ІVстадіям – у 25,7 і 21,9 %
відповідно. Переважали хворі на РА з функціональною недостатністю
суглобів II ступеня – 64,8 %. Серед обстежених хворих на РА з ОП, за
даними УОД, було 23,8 % (25 осіб), включаючи 4,8 % (5 осіб), в анамнезі
яких були переломи. Хворі з остеопенією становили 76,2 % (80 осіб),
серед них 9,5 % (10 осіб) мали переломи в анамнезі. Основним проявом
утрати кісткової маси у хворих на РА в основному були болі в кістках – у
70,5 % випадків(74 особи). Основними чинниками ризику розвитку ОП у
обстежених хворих на РА були такі: вживання глюкокортикоїдів – у 55
пацієнтів (52,4 %), недостатнє надходження іонів кальцію з їжею – у 84
(80,0 %), нестача фізичної активності – у 70 (66,7 %).

Для об’єктивної клінічної оцінки початкового стану хворих на РА й
ефективності здійснюваного лікування проводилося клінічне обстеження
відповідно до рекомендацій НДІ ревматології РАМН та Інституту
кардіології ім. М.Д.Стражеска.

Виразність болю в суглобах оцінювали за 5-бальною системою (від 0 до 4
балів). Виразність уранішньої скутості в суглобах оцінювали також за
5-бальною системою (0–4 бали). Термін тривалості вранішньої скутості
визначали в хвилинах на підставі даних самого хворого. Суглобовий індекс
Річі (сумарна оцінка пальпаторної болючості 26 суглобів) оцінювали за
4-бальною системою (від 0 до 3 балів). Запальний індекс визначали
візуально або пальпаторно, а об’єм рухів у суглобах – за гоніометричними
показниками. Недостатність функції суглобів оцінювали за 4-бальною
системою (від 0 до 3 балів). Виразність болю в кістках – відповідно до
візуальної аналогової шкали. Визначали зріст, вагу, тип статури хворих.
Активність запального процесу в обстежуваних хворих визначали за
загальноприйнятими показниками, а саме: СРБ, фібриноген, загальний білок
і білкові фракції у сироватці крові, загальний аналіз крові. Визначення
титру ревматоїдного чинника (РЧ) в сироватці крові здійснювали за
латекс-тестом і в реакції Ваале-Роузе.

Окислювально-відновні властивості тканин визначали за вмістом
сульфгідрильних груп (SS-груп) і дисульфідних зв’язків (SH-груп)
(Верёвкина И.В., Точилкин А.И., Попова Н.А., 1977) та їхньому
співвідношенню, за наявністю окислених і відновлених нікотинамідних
коферментів (Прохорова М.И. и др., 1982) та їхньому співвідношенню,
малонового діальдегіду (МДА) (за методом Стальної І.Д. і Гарішвілі Т.Г.,
1977), а також за активністю фруктозодифосфатази (за методикою
Прохорової М.І., 1979) в еритроцитах і плазмі крові хворих.

З метою вивчення лабораторних показників щодо стану процесів кісткового
ремоделірованія в обстежуваних хворих на РА проводилося визначення
рівнів загального кальцію (шляхом О-крезолфталеїнового комплексоного
методу набором Ca-CPC FLUITEST “КАЛЬЦІЙ-СРС” фірми Bioelect (Німеччина))
і фосфору (з допомогою методу фотометричного UV-тесту набором PHOS
FLUITEST НЕОРГАНІЧНИЙ ФОСФАТ фірми Bioelect (Німеччина)), активності
лужної фосфатази (ЛФ) (Kind J.,1954) і вільного оксипроліну в сироватці
крові та екскреції останнього з сечею (за методом П.М.Шараєва (1981,
1990)).

Хворим на РА до початку лікування виконували рентгенографію уражених
суглобів у стандартних проекціях.

Усім хворим на РА перед лікуванням і в динаміці за 12 міс терапії
здійснювали остеоденситометрію з метою визначення ступеня втрати
кісткової тканини з допомогою ультразвукового денситометра UBIS 5000
(Ultrasound Bone Imaging Scanner) фірми DMS (Франція). Вимірювали такі
денситометричні показники: швидкість проходження ультразвуку (ШУЗ) крізь
кістку; Т-показник; Z-показник; відносний ризик розвитку перелому (ВРП);
широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ); індекс щільності кісткової
тканини (ІЩ). Для оцінки УД у динаміці окремо враховували показник ШОУ.
Показники ШОУ відносно нормальних показників ШОУ для кожного віку
(належні величини) приймали за 100,0 %, потім обчислювали, скільки % від
норми становлять фактичні величини ШОУ кожного пацієнта за такою
формулою: %=(ШОУфх100)/ШОУн, де ШОУф – фактичне ШОУ пацієнта, ШОУн –
належне відповідно до віку.

Для об’єктивної клінічної оцінки ефективності проведеної терапії
підсумовували бали клінічних і функціональних показників, отримані до і
після лікування. Зменшення кількості балів наприкінці лікування на 50 %
і більше вважали ознакою значного поліпшення стану пацієнта, на 49-20 %
– поліпшення, а менш як на 20 % – відсутності ефекту. Завдяки
анкетуванню і повторному обстежуванню пацієнтів (клінічні методи і дані
остеоденситометрії), було вивчено віддалені результати лікування
протягом відповідних періодів: до 3 міс, від 3 до 6 міс, від 6 до 12
міс, понад 1 року після проведеної терапії.

Всі параметри, які об’єктивно характеризують стан хворих на РА до і
після лікування, оброблялися методом варіаційної статистики з
використанням таких критеріїв: визначення середньої арифметичної кожного
(М), середньої квадратичного відхилення, похибки середньої (m),
вірогідність розбіжностей між порівнюваними результатами за t-критерієм
Стьюдента. У разі, якщо р0,05); рівні загального фосфору в крові залишались
у межах норми. Виявлено статистично вірогідні (рIR `„7   c A Ae i i naaaaaaaaaaaaaYYYYNNNNN HПорівнюючи зміни показників УОД під впливом досліджуваних комплексів, відзначено їхню стабілізуючу дію на втрату кісткової маси. Разом з тим виявлено особливості у дії різних комплексів лікування на показники УОД. Так, вірогідне (р0,05). Детальний аналіз динаміки Т-показника у
хворих на РА залежно від ступеня втрати КТ виявив таке. Позитивні зміни
Т-показника під впливом лікування 1-м (кальцемін), 3-м (низькочастотне
магнітне поле), 4-м (НЧМТ й елетрофорез бішофіту) комплексами
відбувалися здебільшого у хворих на РА з ОП, ніж з остеопенією. Так, у
результаті проведеної терапії Т-показник підвищувався у хворих на РА з
ОП від -2,51(0,14 до -1,74(0,31 (р0,05) відповідно. Найменший позитивний ефект дії на
даний показник мав 1-й комплекс лікування (медикаментозна дія з
використанням кальцеміну), при цьому показник ШОУ збільшувався від
61,4(0,66 до 63,1(0,56 дБ(Мгц (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020