АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ім. Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

ПУТИНЦЕВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.24:612.2:615.27

Ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот у корекції
ендобронхіальних факторів неспецифічної реактивності у хворих на
хронічне обструктивне захворювання легенів

14.01.27 — пульмонологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.
Богомольця і Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Свінціцький Анатолій
Станіславович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
завідувач кафедри шпитальної терапії №2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Ячник Анатолій Іванович, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України, провідний науковий співробітник
клініко-функціонального відділення

доктор медичних наук, професор Лисенко Григорій Іванович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, завідувач
кафедри сімейнойної медицини

Провідна установа Дніпропетровська державна медична академія МОЗ

України, кафедра факультетської терапії та ендокрино-

логії, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться «17» квітня 2006 року об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (03680, м. Київ, вул.
Миколи Амосова, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (м. Київ, вул. Амосова,
10).

Автореферат розісланий «16» березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Бегоулева Ж.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Велика розповсюдженість і частота ускладнень
захворювань бронхолегеневої системи, зростання інвалідизації та
смертності населення свідчать про актуальність проблеми в
соціально-медичному й економічному аспектах. В Росії у 2000 р.
вищезазначені показники складали 5,3-17,1 % і займали перше місце серед
захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (А.Г. Чучалин, 2004),
а втрата від смертності хворих дорівнювала в 2002 р. 17 ум.од. на 1
мешканця (Ю.В. Ерофеев і співавт., 2002). Найбільша питома вага серед
них належала хронічному обструктивному захворюванню легенів (ХОЗЛ). В
Україні за 1991-2001 рр. хворобливість на ХОЗЛ зросла в 1,2 рази (Л.
Пиріг, 2004; Ю.І. Фещенко, 2004). В Луганській області в районах з
високим рівнем промислового забруднення захворюваність на ХОЗЛ у 2000 р.
дорівнювала 2002,8-2043,5, а в сільськогосподарських — 1191,5-1571,2
випадків на 10000 населення (А.В. Батарчуков і співавт., 2004).

В різних країнах і в Україні (Міжгалузева Програма «Здоров’я нації» на
2002-2011 роки) створені Федеральні Програми зниження захворюваності
населення, в тому числі – на ХОЗЛ. Однак, їх реалізація не призвела до
поліпшення приведених показників. В Інституті фтизіатрії і пульмонології
ім. Ф.Г. Яновського АМН України розроблений і має дозвіл
Фармакологічного комітету МОЗ України для клінічного застосування
препарат теком (епадол), який містить понад 45 % суміші
ейкозопентаєнової і докозагексаєнової ?-3 поліненасичених жирних кислот
(ПНЖК) (Ю.І. Фещенко, В.К. Гаврисюк, 1996). Відзначалася їх здатність
інгібувати утворення антитіл, цитокінів, проліферацію лейкоцитів,
адгезію клітин (T. Nagakura et al., 2000), здійснювати гіполіпідемічну,
гіпокоагуляційну, антиагрегантну, гіпотензивну та антиаритмічну дії
(А.І. Ячник, 2000; В.К. Гаврисюк і співавт., 2003). Вплив ?-3 ?НЖК на
ендобронхіальни механізми неспецифічної реактивності вивчено
недостатньо. Є підстави очікувати підвищення ефективності лікування
таких хворих шляхом включення в комплексну терапію ?-3 ПНЖК —
конкурентів арахідонової кислоти і її метаболітів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалась, відповідно, до основного плану Луганського
державного медичного університету «Клініко-патогенетична характеристика
захворювань внутрішніх органів, їх корекція» (№ держреєстрації
0198U002238) і є фрагментом науково-дослідної роботи міжвідомчої
Програми «Профілактика захворювань та формування здорового способу життя
населення України».

Мета роботи — підвищення ефективності лікування хворих на хронічне
обструктивне захворювання легенів на етапі, що передує формуванню
легеневого серця, шляхом включення в комплексну терапію ?-3
поліненасичених жирних кислот для корекції порушень неспецифічної
реактивності бронхів.

Задачі дослідження:

1. Охарактеризувати у хворих динаміку клінічних проявів хронічного
обструктивного захворювання легенів в умовах традиційного лікування.

2. Вивчити у хворих особливості динаміки показників неспецифічної
реактивності бронхів в умовах диференційованого лікування:

а) значення пристінного рН у селективних ділянках трахеї та бронхів;

б) вміст у бронхоальвеолярному секреті лізоциму, білків, сіалових
кислот, імуноглобулінів А, М і G;

в) сурфактантні властивості легенів;

г) вміст у конденсаті вологи повітря, що видихається, кінцевих
метаболітів оксиду азоту нітритів/нітратів, середньомолекулярних
пептидів, виразність оксидантних та антиоксидантних процесів.

3. Обгрунтувати можливість та доцільність застосування у комплексному
лікуванні хворих ?-3 поліненасичених жирних кислот на основі оцінки їх
клінічної ефективності та впливу на стан неспецифічної реактивності
бронхів.

Об’єкт дослідження — хронічне обструктивне захворювання легенів.

Предмет дослідження — ендобронхіальні механізми неспецифічної
реактивності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів без
ознак легеневого серця і ефективність застосування ?-3 поліненасичених
жирних кислот в комплексному лікуванні.

Методи дослідження:

І. Клінічний.

ІІ. Бактеріологічний: типіювання мікробної флори бронхоальвеолярного
секрету (БАС).

III. Bизначення лабораторно-біохімічних показників виразності
ендотоксемії:

1) показники об’єму еритроцитів (MСV);

2) сорбційна здатність еритроцитів;

3) вміст у крові і сечі середньомолекулярних пептидів (СМП).

ІV. Визначення активності ендобронхіту:

1) вміст в БАС білків, сіалових кислот, лізоциму;

2) вміст у конденсаті вологи повітря, що видихається (КВПВ), кінцевих
метаболітів оксиду азоту нітритів/нітратів (NOx), СМП, активність
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і ендогенного антиоксидантного
захисту (АОЗ).

V. Фізико-хімічний: тензіо- і реометрія КВПВ.

VI. Імунологічний: визначення концентрації в БАС sIgA, ІgG, IgM.

VII. Інструментальний:

1) бронхоскопія;

2) рентгенографія;

3) електрокардіографія;

4) комп’ютерна спірографія;

5) оцінка бронхіальної обструкції в інгаляційному тесті з ?2-агоністом;

6) селективна пристінна рН-метрія трахеобронхіального дерева (ТБД).

VIII. Статистичний: параметричний і непараметричний.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати роботи розширюють та
поглиблюють розуміння значення порушень ендобронхіальних механізмів
неспецифічної реактивності у патогенезу ХОЗЛ. На великому клінічному
матеріалі у хворих за даними динамічної міжфазної тензіо- і реометрії
досліджені фізико-хімічні властивості КВПВ, вміст у КВПВ СМП і NOx,
активність процесів ПОЛ і АОЗ, у БАС — вміст білків, сіалових кислот,
лізоциму, sIgА, IgМ i IgG, встановлені величини пристінного рН у
селективних ділянках ТБД. Взаємозв’язок наведених показників дозволив
розробити спосіб діагностики активності ендобронхіту (Патент України №
68817 А).

Вперше у хворих на ХОЗЛ для оцінки активності ендобронхіту визначена
концентрація ендобронхіальних СМП, встановлена їх роль у порушеннях
легеневого сурфактанту, обгрунтована необхідність включення ?-3 ПНЖК в
комплексне лікування хворих для підвищення його ефективності.

Результати роботи підтверджують позитивний вплив препаратів, що містять
?-3 ПНЖК, на прояви ендобронхіту, бронхіальну прохідність, доведені їх
гіполіпідемічні властивості, відзначений позитивний вплив на маркери
ендотоксемії, порушення біохімічних, бактеріологічних, імунних
показників БАС.

Вперше встановлена здатність препаратів, що містять ?-3 ПНЖК,
відновлювати структуру легеневого сурфактанту, зменшувати в КВПВ вміст
NOx, СМП, поліпшувати функцію систем ПОЛ і АОЗ, зменшувати у БАС вміст
білків, сіалових кислот, ІgG, збільшувати вміст лізоциму і sIgA,
поліпшувати показники пристінного рН ТБД.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень є
основою для поліпшення якості діагностики ХОЗЛ і застосування ?-3 ПНЖК у
комплексному лікуванні хворих. Встановлені маркери порушень
неспецифічної реактивності ТБД: збільшення в БАС концентрації білків,
сіалових кислот, ІgG, зменшення лізоциму і sIgA, значення пристінного рН
у селективних ділянках ТБД, визначені кількісні та структурні зміни
легеневого сурфактанту, вміст в КВПВ СМП, NOx, активність процесів ПОЛ і
АОЗ. Зазначені показники можуть використовуватися для діагностики,
прогнозування і моніторування захворюваності на ХОЗЛ. Для підвищення
ефективності лікування хворих розроблений клінічно та патогенетично
обгрунтований спосіб, що базується на включенні в комплексну терапію
препаратів, що містять ?-3 ПНЖК (теком, епадол), які мають
протизапальну, гіполіпідемічну, імуномодулюючу дію, поліпшують структуру
легеневого сурфактанту, пристінного рН ТБД, функцію систем ПОЛ і АОЗ
(Патенти України № 64987, № 62467, № 62554, № 63298, №63289). У
результаті лікування доведено прискорення темпу досягнення ремісії
захворювання.

Результати досліджень впроваджені в практику 10 лікувальних установ:
пульмонологічного відділення клінічної лікарні нафтопереробної
промисловості МОЗ України (м. Київ), обласної клінічної лікарні (м.
Луганськ), терапевтичних відділень міських лікарень № 3 і № 4 (м.
Луганськ), № 9 (м. Запоріжжя), № 2 (м. Тернопіль), № 13 (м. Харків),
міської клінічної лікарні (м. Полтава), обласного клінічного
територіального ме-

дичного об’єднання (м. Донецьк), обласного шпиталю для інвалідів
Вітчизняної війни (м. Чернівці). Отримані нові дані впроваджені в
навчальний процес кафедр сімейної медицини Запорізького інституту
удосконалення лікарів, пропедевтики внутрішніх хвороб Української
медичної стоматологічної академії, шпитальної терапії № 2 Тернопільської
медичної академії ім. І.Я. Горбачевського, факультетської і шпитальної
терапії Луганського медичного університету.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні інформаційно-патентного
пошуку, результати якого свідчать про відсутність аналогів розробок,
підборі, рандомізації клінічних, лабораторних та інструментальних
обстежень у 122 хворих на ХОЗЛ: дослідження в крові маркерів
ендотоксемії, у БАС — бактеріологічне дослідження, визначення білків,
сіалових кислот, лізоциму, sIgA, ІgM, ІgG, у КВПВ — тензіо-реометричних
показників, ендобронхіальних СМП, NOx, активності процесів ПОЛ і АОЗ,
дослідження пристінного рН у селективних ділянках ТБД. Здобувач
самостійно розробила метод лікування — включення в комплексну терапію 80
хворих на ХОЗЛ препаратів, що містять ?-3 ПНЖК (теком, епадол), і довела
його клінічну ефективність. Здобувачем систематизовані і проаналізовані
результати дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації обговорені на
науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми клінічної
пульмонології” (м. Київ, 2003), ІІІ з’їзді фтизіатрів і пульмонологів
України (м. Київ, 2003), І Всеросійській конференції «Физиология
иммунной системы» і І Всеросійській конференції з імунотерапії (м. Сочі,
2003), XІ Російському конгресі «Человек и лекарство» (м. Москва, 2004),
XV з’їзді терапевтів України (м. Київ, 2004), ІІІ конференції молодих
вчених Росії (м. Москва, 2004), І Всеукраїнській науково-практичній
конференції «Здорове довкілля — здорова нація» (м. Бердянськ, 2004), X
конгресі світової федерації українських лікарських товариств (м.
Чернівці, 2004), VІІ конгресі кардіологів України (м. Дніпропетровськ,
2004), засіданнях обласної асоціації терапевтів (м. Луганськ, 2003-2004
рр.).

Публікації. Результати дисертації надруковано в 10 статтях у фахових
виданнях, які затверджені ВАК України (з них 8 — одноосібних), а також у
8 тезах доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій і
симпозіумів; за темою дисертації отримано 8 Патентів України на винахід,
3 рекомендації включені до Реєстру галузевих нововведень України за
2002-2003 рр.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках
машинопису, складається зі вступу, 6 розділів (огляду літератури, опису
матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень),
узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій,
списку літератури, який містить 441 найменування (249 кирилицею і 192
латиницею). Роботу ілюстровано 22 таблицями, 10 рисунками та 2
клінічними спостереженнями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Обстежено 122 хворих на ХОЗЛ ІІ стадії у
віці 40-69 років без ознак легеневого серця. Діагноз встановлювався за
опублікованими критеріями: ХОЗЛ (Ю.І. Фещенко, В.К. Гаврисюк, 2004),
легенева недостатність — ЛН (В.К. Гаврисюк, 2003). Лікування хворих
здійснювалося за схемою «крокової терапії» (Ю.І. Фещенко та співавт.,
2003): селективні антихолінергічні препарати, ?2-агоністи короткої дії,
їх комбінації, мукорегуляторні, антибактеріальні, імунорегулюючі,
антиоксидантні засоби та ін. Таке лікування ми позначили як «базисне». З
числа обстежених були сформовані дві репрезентативні групи: в І (42
особи) — лікування проводилося засобами базисної терапії, в ІІ групі (80
осіб) до лікування були додані препарати, що містять (-3 ПНЖК (теком,
епадол), по 1,0 г 4 рази на добу протягом 4 тижнів (з лікування
виключалися імуномодулюючі, дезагрегантні засоби, антикоагулянти). У
перші й останні дні перебування в стаціонарі у пацієнтів проводилися
клінічні, лабораторні і інструментальні дослідження. У крові визначалася
концентрація білку і його фракцій, загальних ліпідів, холестерину,
?-ліпопротеїдів, триглицеридів, ліпопротеїдів високої, низької і дуже
низької щільності, сорбційна здатність еритроцитів (А.А. Тогайбаев,
1988), за допомогою аналізатора К-1000 (Sysmex, Японія) — MCV (M.
Reynaud, 2000), у сироватці крові, сечі і КВПВ — вміст СМП (В.В.
Николайчик, 1991). У БАС проводилося бактеріологічне дослідження,
визначався загальний білок (біуретовий метод), сіалові кислоти (метод
Гессе), лізоцим (Т.И. Беляновская, 1984), sІgА, IgG та IgM (G. Mancіnі,
1965), у КВПВ — вміст NOx (L.C. Green, 1982), методом тензіо- і
реометрії з використанням комп’ютерного тензіометра «ADSA» (Торонто,
Канада) — сурфактантні властивості легенів (В.Н. Казаков, 2000),
загальна оксидантна і антиоксидантна активність (В.С. Камышников, 2000).
Зворотність бронхіальної обструкції вивчалася в інгаляційному тесті з
?2-агоністом. Для визначення пристінного рН ТБД був використаний метод
селективної ендобронхіальної рН-метрії (В.Г. Путінцев, Р.В. Разумний,
2003). Для вироблення нормативних показників обстежено 30 здорових осіб.
Математична обробка даних здійснювалась на ЕОМ Pentіum ІІ 450 Іntel MMX
Technology з використанням програм «Mіcrosoft Excel» та «Statіstіca»
(Mathcad 7 Professіonal, MathSoft Іnc. 1997). Вірогідність розходжень
середніх величин оцінювалася різнистним методом, обчислювався критерій
Ст’юдента.

Отримані результати та їх обговорення. При загостренні захворювання у
пацієнтів обох груп були виражені астено-невротичний синдром та
експіраторна задишка, виділялося слизово-гнійне і гнійне мокротиння, у
легенях вислуховувалися сухі хрипи; в 28,6 % хворих І групи і 20,1 % ІІ
групи, крім того, вислуховувалися також вологі хрипи, які були
обумовлені перибронхіальною інфільтрацією. Порушення ліпідного обміну
діагностовані у (57,1±7,6) % і (50,0±5,6) % обстежених, запальні зміни в
крові — у 54,8 % і 50,0 % в І і ІІ групах, відповідно. У крові пацієнтів
у надлишковій кількості виявлялися СМП, збільшення сорбційної здатності
еритроцитів і MCV, у БАС — зменшення вмісту лізоциму і sІgА, збільшення
– ІgG, білків і сіалових кислот. Виразність порушень корелювала з
активністю і поширеністю ендобронхіту. Так, вміст у БАС лізоциму при
гнійному ендобронхіті був в 1,6 і 2,3 рази, а sІgА- в 1,9 і 1,7 рази
нижче, IgG в 1,2 і 1,1 рази вище, ніж при катарально-гнійному (Р<0,05). При катаральному і катарально-гнійному ендобронхіті кореляційний зв’язок між вмістом в БАС білків і сіалових кислот зі збільшенням IgG дорівнював r =+0,66 і +0,45, r =+0,57 і +0,51; при гнійному виявлялося ослаблення взаємозв’язку. Показники свідчили про декомпенсований характер порушень неспецифічної реактивності ТБД. Фібробронхоскопія виявляла виразність і поширеність ендобронхіту, деформацію усть сегментарних бронхів. Атрофічні зміни слизової ТБД визначалися у 21,4 % і 27,5 % випадків у групах. У 71,4 % пацієнтів І групи і 85,1 % хворих ІІ групи була діагностована ЛН ІІ ступеня з порушенням бронхіальної прохідності на рівні дрібних, середніх і великих бронхів. Зворотність бронхіальної обструкції в групах складала 4,7 % і 5,0 %. Величини пристінного рН ТБД залежали від активності ендобронхіту і більш, ніж на 3 %, перевищували референтну норму. При збільшенні активності ендобронхіту градієнт рН на ділянках "кіль трахеї-устя субсегментарних бронхів" зростав у хворих обох груп: при катаральному - (1,03±0,02) і (1,03±0,02), гнійному - (1,16±0,05) і (1,15±0,03), Р<0,05; у здорових осіб - (1,03±0,01). Найбільше число колоній патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів виявлялося в БАС тих відділів ТБД, де в точках виміру рН визначалися слаболужна або лужна реакції. Тензіо-реометричне дослідження виявляло збільшення сумарної концентрації легеневого сурфактанту при зменшенні в його структурі високоактивних поверхнево активних речовин (ПАР). Так, значення (4 (сумарний коефіцієнт поверхневого натягу) у них були в 1,3 і 1,2 рази менше і (2 (кут нахилу тензіограми) - у 1,5 рази більше, ніж у здорових осіб. Показник ( (година релаксації монослою) був збільшений у 1,5 рази, ( (модуль в’язкоеластичності) у 1,7 і 1,8 рази, ?1 (співвідношення ( и (4) збільшений у 2,3 і 2,3 рази. Зазначені зміни відображали розвиток вторинної сурфактантопатії. У здорових осіб показники оксидантної і антиоксидантної активності КВПВ складали (0,1±0,18) % і (8,1±0,3) %, їх співвідношення - (0,012±0,010). При загостренні ХОЗЛ у пацієнтів зростала оксидантна активність до (15,7±1,3) % у хворих І групи і (15,4±1,2) %, Р<0,05 в ІІ групі, в меншому ступені зростала антиоксидантна активність до (19,1±1,6) % і (20,2±1,8) %, відповідно. Співвідношення складало (0,82±0,05) і (0,76±0,04). Порушення корелювали з активністю ендобронхіту. В КВПВ була збільшена концентрація NОx: при катаральному ендобронхіті в І групі - (5,59±0,44) мкмоль/л і в ІІ - (5,87±0,42) мкмоль/л, катарально-гнійному - (10,29±0,77) мкмоль/л і (11,15±0,72) мкмоль/л (Р<0,05), гнійному - (28,3±1,0) мкмоль/л і (29,6±1,06) мкмоль/л (Р<0,05), відповідно. В КВПВ також був збільшений вміст СМП: у здорових - (0,32±0,03) г/л, при катаральному ендобронхіті - (0,39±0,04) г/л і (0,38±0,03) г/л в групах, катарально-гнійному - (0,65±0,05) г/л і (0,68±0,05) г/л, Р<0,05, гнійному - (1,05±0,08) г/л і (1,12±0,09) г/л, Р<0,05, відповідно. Концентрація СМП у КВПВ і сироватці крові виявляли у групах кореляційний взаємозв’язок (r= +0,67 і +0,61). Кількість додаткових ПАР в КВПВ при загостренні ХОЗЛ є більш різноманітній, що підверджували кореляційні зв’язки між тензіо-реометричними показниками (наприклад, (4 і (2) і вмістом у БАС білків, сіалових кислот, лізоциму, sІg А, NOx, СМП. До моменту виписки зі стаціонару у хворих І групи був усунутий гнійний характер мокротиння, була менш виражена задишка, в легенях зменшувалась кількість сухих і вологих хрипів, рідше діагностувалися запальні зміни в гемограмі. Збільшений вміст у крові і сечі маркерів ендотоксемії зберігалися в 33,3 %, порушення ліпідного обміну - в 38,1 %, білкового - в 28,6 % випадків. При катарально-гнійному і гнійному ендобронхіті вміст білків у БАС був в 4,9 і 9,5 рази більше, сіалових кислот - в 1,9 і 2,5 рази більше, лізоциму - в 1,5 і 1,7 рази менше норми. У КВПВ активність оксидантних і антиоксидантних процесів до моменту виписки зі стаціонару складала, відповідно, (5,9±0,3) % і (12,2±1,1) %, а їх співвідношення - (0,48±0,04), що перевищувало норму (Р<0,05). У хворих І групи відзначалася лише тенденція до зменшення в КВПВ NOx: при виписці зі стаціонару вміст NOx складав (6,96±0,53) мкмоль/л, у здорових осіб - (5,08±0,34) мкмоль/л, Р<0,05. Аналогічні процеси виявлялися у відношенні концентрації СМП у КВПВ. FEV1, FEF25, FEF75 та ін., зворотність бронхіальної обструкції невірогідно відрізнялася від значень при загостренні ХОЗЛ. У 47,6 % пацієнтів при фібробронхоскопії виявлялися ознаки ендобронхіту. Позитивні зміни рН у ділянках ТБД були досягнуті лише при катаральному ендобронхіті. Відновлення градієнту рН на ділянках "кіль трахеї-субсегментарні бронхи" не відбувалося. У пацієнтів ІІ групи до моменту завершення лікування було відсутнє виділення гнійного мокротиння, зменшувалася кількість сухих хрипів, були відсутні вологі. В крові збільшений вміст маркерів ендотоксемії виявлявся у (13,8±3,8) % осіб (Р<0,05 в порівнянні з пацієнтами І групи), порушення ліпідного обміну - у (2,5±1,7) %, Р<0,05. Вміст білків і сіалових кислот в БАС був лише в 1,3 рази більше норми, лізоциму в 1,1 менше, а кількість sІgА в 1,5 рази перевищувала такий в І групі. У КВПВ відновлювалися належні концентрації NOx і СМП, ?1 дорівнював (44,0±1,9) %, Р<0,05 при порівнянні з І групою. Показники оксидантної і антиоксидантної активності КВПВ складали (2,9±0,1) %, Р<0,05 та (11,2±1,0) %, Р<0,05, оксидантно/антиоксидантний індекс - (0,25±0,01), Р<0,05. При катаральному ендобронхіті належні величини цих показників були відновлені, при катарально-гнійному складали (5,0±0,4) %, (13,4±0,9) % і (0,37±0,02), Р< 0,05, гнійному - (10,2±1,0) %, (14,5±1,0) % і (0,70±0,05); оксидантно/антиоксидантний індекс в ІІ групі при катаральному і катарально-гнійному ендобронхіті був менше (Р<0,05), ніж в І групі. Тензіо-реометричні показники КВПВ відповідали референтній нормі і свідчили про відновлення легеневого сурфактанту - (4, ( і (1 вірогідно (Р<0,05) відрізнялися від зазначених в І групі. При гнійному ендобронхіті позитивні зміни були значними, однак, інтегральний показник ?1 дорівнював (44,0±1,9) %, Р<0,05 при порівнянні з І групою (табл. 1). Таблиця 1 Тензіо-реометричні показники КВПВ у хворих із катарально-гнійним ендобронхітом в процесі лікування (М ±m) Показники Здорові особи I група (n =20) II група (n =40) До лікування Після лікування До лікування Після лікування (4 (мН/м) 56,30 ±1,15 47,90 ±1,44* 52,20 ±1,27* 49,2 ±1,4* 55,8 ±1,3 (2(мНм–1с1/2 ) 313,0 ±19,5 456,0 ±19,9* 363,0 ±21,7 464,0 ±21,4* 330,0 ±15,4 ( (с) 463,0 ±25,5 597,0 ±26,1* 503,0 ±27,2 588,0 ±29,0* 477,0 ±23,6 ( (мН/м) 24,80 f l n † ? ¶ E E i * v 4 d ????d f h j l n † ? ¶ ?? ??????? ?? ????? ??? ??????? ??????? ??? ????? ??????? ??????? ?? ????? ??? ?? ????l?????I»?»ae»oe»1/4 1/401/4C55555 1/2*1/261/2T1/2l1/2?1/2c1/2nnnnnnn eF88888 ±2,35* 42,3 ±2,5* 25,4 ±1,76# (1, % 44,0(1,9 91,8(4,1* 65,1 (3,6* 86,0 (3,7* 45,5 (1,7# Примітки: 1. * - Р<0,05 при порівнянні зі здоровими особами; 2. __ - Р<0,05 при порівнянні "до" і "після" лікування; 3. # - Р<0,05 при порівнянні між групами хворих. Під впливом лікування поліпшувалася прохідність бронхів. У хворих із катаральним і катарально-гнійним ендобронхітом були відновлені належні значення пристінного рН і градієнту рН ТБД. Наприклад, при катарально-гнійному ендобронхіті останній дорівнював (1,037±0,014), Р<0,05 при порівнянні з показником в І групі. Тривалість перебування в стаціонарі хворих І групи складала (18,2±1,32) діб, ІІ групи - (14,1±1,22) діб (Р<0,05); 5 пацієнтів І групи протягом 6 місяців було госпіталізовано в зв’язку з загостренням ХОЗЛ, в ІІ групі такі випадки були відсутні. ВИСНОВКИ Результати дослідження поглиблюють уявлення про роль порушень неспецифічної реактивності бронхів у загостренні хронічного обструктивного захворювання легенів, обгрунтовують можливість підвищення ефективності лікування хворих шляхом застосування препаратів, що містять ?-3 поліненасичені жирні кислоти (теком, епадол). 1. Загострення хронічного обструктивного захворювання легенів на етапі відсутності легеневого серця супроводжується розвитком у хворих астено-невротичного і кашльового синдромів, ендогенної токсемії, порушеннями ліпідного і білкового обміну. При лікуванні засобами базисної терапії у 47,6 % хворих зберігаються зазначені порушення і у 11,9 % із них через 6 місяців розвивається загострення захворювання. 2. Загострення хронічного обструктивного захворювання легенів характеризується розвитком ендобронхіту із змінами пристінного рН трахеобронхіального дерева: збільшенням його значень у селективних ділянках більше, ніж на 3 % щодо референтної норми, зменшенням його у напрямку до дистальних відділів, зростанням проксимально-дистального градієнту, ступінь виразності яких визначається активністю ендобронхіту і наявністю атрофічних змін слизової оболонки. Базисна терапія сприяє відновленню рН у 52,4 % хворих. 3. У хворих із катаральним і катарально-гнійним ендобронхітом констатовані субкомпенсовані і при гнійному - декомпенсовані порушення ендобронхіальних механізмів неспецифічної реактивності (збільшення в бронхоальвеолярному секреті білків, сіалових кислот, ІgG, зменшення - лізоциму, sІgA) із посиленням активності оксидантних і, у меншому ступені, антиоксидантних процесів. Базисна терапія не приводить до ліквідації оксидантного стресу дихальних шляхів. 4. Загострення хронічного обструктивного захворювання легенів супроводжується збільшенням у конденсаті вологи повітря, що видихається, концентрації поверхнево-активних речовин і порушенням їх структури за рахунок зменшення частки високомолекулярних фракцій і збільшення низько- і середньомолекулярних, погіршенням дилятаційних і в’язкоеластичних властивостей сурфактанту із порушенням енергетичного забезпечення його релаксаційних процесів. В умовах базисної терапії відновлення показників досягається в 31 % випадків. 5. Зміни тензіо-реометричних і біохімічних показників бронхоальвеолярного секрету свідчать, що додатковими поверхнево активними речовинами, які визначають прояви вторинної сурфактантопатії легень у хворих, є збільшення в ньому кількості білків, сіалових кислот, нітритів/нітратів та середньомолекулярних пептидів. 6. Включення в лікування хворих препаратів, що містять ?-3 поліненасичені жирні кислоти (теком, епадол), в 91,5 % випадків усувало активність ендобронхіту, сприяло нормалізації гемограми, білкового і ліпідного обміну, концентрації маркерів ендогенної токсемії, а також показників бронхоальвеолярного секрету - вмісту білка, сіалових кислот, лізоциму, IgG, sIgA, нітритів/нітратів, ендобронхіальних середньомолекулярних пептидів; в 77,5 % хворих поліпшувало молекулярну організацію легеневого сурфактанту та в 72,5 % усувало дисбаланс між про- і антиоксидантними процесами у дихальних шляхах. Комплексна терапія сприяла зменшенню тривалості лікування загострення на 4,1 добу, що дорівнювало 22,5 %, в порівнянні з хворими, які отримували засоби базисної терапії, і ліквідації загострень захворювання на протязі 6 місяців. Практичні рекомендації 1. Критеріями активності ендобронхіту у хворих на хронічне обструктивнe захворювання легенів є збільшення пристінного рН у селективних ділянках трахеобронхіального дерева і градієнту рН на рівні "кіль трахеї-устя субсегментарних бронхів" >3 % від референтної норми (1,03), вміст у
бронхоальвеолярному секреті білків >0,8 г/л, сіалових кислот >28,0
ум.од., лізоциму <5,6 г/л. 2. У хворих на хронічне обструктивне захворювання легенів вміст у бронхоальвеолярному секреті sІgА <0,2 г/л і ІgG >0,18 г/л є критеріями
порушень імунологічної реактивності дихальних шляхів.

3. При загостренні хронічного обструктивного захворювання легенів
критеріями розвитку вторинної сурфактантопатії легенів є величини
тензіо-реометричних показників конденсату вологи повітря, що
видихається: (4 <55,1 мН/м, (2 >332,5 мНм–1с1/2, ( >488,5 с, ( >30,96
мН/м і ?1 >45,9 %, а також вміст нітритів/нітратів >5,42 мкмоль/л,
ендобронхіальних пептидів середньої маси >0,43 г/л.

4. Значення показників загальної оксидантної активності конденсату
вологи повітря, що видихається, >0,28 % і співвідношення оксидантної і
антиоксидантної активності >0,022 є ознаками наявності у хворих
оксидантного стресу дихальних шляхів.

5. При загостренні хронічного обструктивного захворювання легенів для
скорочення тривалості лікування, зменшення кількості рецидивів
захворювання у комплексну терапію необхідно включати препарати, що
містять ?-3 полінененасичені жирні кислоти (теком, епадол), у дозі 1,0 г
4 рази на добу протягом 4 тижнів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Путинцева Н.В. Хронический обструктивный бронхит сочетанный с
ишемической болезнью сердца: клиническая характеристика // Укр. мед.
альманах. – 2003.–Т. 6, № 2.–С. 176-179.

Путинцева Н.В. Оптимизация лечения больных хроническим обструктивным
бронхитом, сочетанным с ишемической болезнью сердца, при высокой
активности эндобронхита и хронической легочной недостаточности // Укр.
журн. экстремальной медицины.–2003.–Т. 4, № 3.–С. 66-71.

Путинцева Н.В. Клиническая эффективность омега-3 полиненасыщенных жирных
кислот в лечении больных хроническим обструктивным бронхитом, сочетанным
с ишемической болезнью сердца // Укр. пульмонол. журн.–2003.–№ 3
(41).–С. 40-44.

Путинцева Н.В. О некоторых спорных вопросах: эндобронхиальные пептиды
средней молекулярной массы у больных хроническим обструктивным бронхитом
сочетанным с ишемической болезнью сердца – маркеры вторичной апудопатии
и сурфактантопатии легких // Укр. мед. альманах.–2003.–Т. 6, № 5.–С.
133-136.

Путинцева Н.В. Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты в коррекции
нарушений эндобронхиальных механизмов неспецифической реактивности у
больных хроническим обструктивным бронхитом, сочетанным с ишемической
болезнью сердца // Буков. мед. вісн.–2003.–Т. 7, № 4.–С. 106-112.

Путинцева Н.В. Перспективы использования ?-3 полиненасыщенных жирных
кислот для коррекции сурфактантных свойств легких у больных хроническим
обструктивным бронхитом // Укр. пульмонол. журн.–2003.-№ 4 (42).–С.
56-59.

Путинцева Н.В. Эффективность омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в
коррекции состояния сурфактанта у больных хроническим обструктивным
бронхитом, сочетанным с ишемической болезнью сердца // Укр. пульмонол.
журн.–2004.-№ 2 (44).–С. 48-50.

Свинцицкий А.С., Путинцева Н.В. К вопросу эффективности лечения больных
хроническим обструктивным заболеванием легких // Укр. мед.
альманах.–2005. –Т. 8, № 1.–С. 155-160. Підбір та обстеження хворих.

Свинцицкий А.С., Путинцева Н.В. Клинико-патогенетическое обоснование
эффективности омега-3 полиненасыщенныхжирных кислот в лечении больных
хроническим обструктивным заболеванием легких // Укр. пульмонол. журн. –
2005. — № 2 (48). – С. 42-46. Підбір та обстеження хворих.

Путинцева Н.В. Иммуномодулирующие свойства омега-3 полиненасыщенных
жирных кислот у больных хроническим обструктивным бронхитом сочетанным с
ишемической болезнью сердца // Пробл. екологічної та медичної генетики і
клінічної імунології. Зб. науков. праць. Київ-Луганськ -Харків, 2003.–№
4 (50).–С. 121-132.

Путінцев В.Г., Ярцева С.В., Путинцева Н.В., Козлова С.В., Іванова О.Б.
Спосіб корекції порушень сорбційной здатності мембран еритроцитів //
Патент 62467 А України. МКВ А61В5/0205. Заявка № 2003032689. Заявл.
28.03.2003. Опубл. — 15.12.2003. Бюл. № 12. – Кн. 1. – С. 4.16.
Обстеження хворих.

Путінцев В.Г., Путинцева Н.В., Іванова О.Б. Спосіб корекції порушень
клітинної ланки неспецифічної реактивності бронхів у хворих на хронічний
обструктивний бронхіт // Патент 62554 А України. МКВ А61В5/0205. Заявка
№ 2003043165. Заявл. 09.04.2003. Опубл. 15.12.2003. Бюл. № 12. – Кн. 1.
– С. 4.16. Підбір та обстеження хворих.

Путінцев В.Г., Путинцева Н.В. Спосіб корекції сурфактантних порушень
легень у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Патент 63298 А
України. МКВ А61В5/0205. Заявка № 2003032750. Заявл. 31.03.2003. Опубл.
15.01.2004. Бюл. № 1. – Кн. 1. – С. 4.19. Підбір та обстеження хворих.

Путінцев В.Г., Путинцева Н.В., Іванова О.Б., Разумний Р.В. Спосіб
корекції пристінного кислотно-основного стану бронхів у хворих на
хронічний обструктивний бронхіт // Патент 63289 А України. МКВ
А61В5/0205. Заявка № 2003032718. Заявл. 28.03.2003. Опубл. 15.01.2004.
Бюл. №1. – Кн. 1. – С. 4.18.-4.19. Підбір та обстеження хворих.

Путінцев В.Г., Ярцева С.В., Путинцева Н.В., Іванова С.Б., Розумна Т.В.
Спосіб корекції цитогенетичних порушень // Патент 64987 А України. МКВ
А61В5/0205. Заявка № 2003043174. Заявл. 09.04.2003. Опубл. 15.03.2004.
Бюл. № 3. – Кн. 1. – С. 4.18. Підбір та обстеження хворих.

Путінцев В.Г., Путинцева Н.В., Разумний Р.В., Козлова Н.В. Спосіб
діагностики активності ендобронхіту у хворих на хронічний обструктивний
бронхіт // Патент 68817 А України. МКВ А61В5/0205. Заявка № 2003109773.
Заявл. 31. 10.2003 р. Опубл. 16.08.2004. Бюл. № 8. – Кн. 1. – С. 4.26.
Обстеження хворих.

Путінцев В.Г., Ярцева С.В., Путинцева Н.В., Козлова Н.В. Спосіб
визначення ефективності функціонування антиоксидантної системи
еритроцитарних мембран // Патент 70429 А України. МКВ А61В5/0205. Заявка
№ 2003042997. Заявл. 07.04.2003. Опубл. 15.10.2004. Бюл. № 10. – Кн. 1.
– С. 4.20.-4.21. Обстеження хворих.

Путинцев В.Г., Ярцева С.В., Путинцева Н.В. Спосіб корекції порушень
сурфактантних властивостей сироватки крові у хворих на хронічний
обструктивний бронхіт // Патент 72688 А України. МКВ А61В5/0205,
G01N33/49. Заявка № 2003042996. Заявл. 07.04.2003. Опубл. 15.03.2005.
Бюл. № 3. – Кн. 1. – С. 4.2. Обстеження хворих.

Путинцева Н.В. Метод використання ?-3 поліненасичених жирних кислот у
відновленні сурфактантних властівостей легень у хворих на хронічний
обструктивний бронхіт (за даними показніків конденсату вологи
видихаємого повітря) // Реєстр галузевих нововведень. – 2002. — №
16-17.–№ 251/17/02.-С. 134.

Путинцева Н.В. Методика визначення вторинної сурфактантопатії легень //
Реєстр галузевих нововведень.–2003.–Вип. № 18-19.–№ 257/19/03.–С.
179-180.

Путинцева Н.В. Методика застосування омега-3 поліненасичених жирних
кислот (ПНЖК) в корекції порушень оксиду азоту легень у хворих на
хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) // Реєстр галузевих
нововведень.–2003.–Вип. № 18-19.–№ 259/19/03.–С. 180-181.

Ярцева С.В., Путинцева Н.В., Атапіна Н.В. Ефективність ?-3
поліненасичених жирних кислот в корекції мікроциркуляторних і
гемореологічних порушень у хворих на хронічний обструктивний бронхіт
(ХОБ) // Актуальні пробл. клін. пульмонології. Мат. науково-практ. конф.
Тези допов. Київ, 2003.–С. 97-98. Підбір та обстеження хворих.

Путинцев В.И., Разумный Р.В., Ярцева С.В., Путинцева Н.В., Иванова О.Б.
Нарушения сурфактантного гомеостаза у больных хроническим обструктивным
бронхитом и пути их коррекции // Мат. III з’їзду фтизіатрів і
пульмонологів України. Тези допов. Укр. пульмонол. журн.–2003.-№ 2
(40).–С. 324-325. Підбір та обстеження хворих.

Путинцева Н.В. Эффективность омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в
коррекции нарушений эндобронхиального иммунитета у больных хроническим
обструктивным бронхитом, сочетанным с ишемической болезнью сердца // I
всероссийская конф. “Физиология иммунной системы” и I всероссийская
конф. по иммунотерапии: Тез. докл. Сочи, 11-14 октября 2003. –
Физиология и патология иммунной системы.–2003.–Т. 5, № 2.–С. 315 (448).

Путинцева Н.В. Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты в лечении больных
хроническим обструктивным бронхитом, сочетанным с ишемической болезнью
сердца // XI российск. национальн. конгресс “Человек и лекарство”. Тез.
докл.. Москва. 2004.–С. 311-312.

Путинцева Н.В. Применение омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в
лечении пациентов с хроническим обструктивным бронхитом, сочетанным с
ишемической болезнью сердца // Мат. XV з’їзду терапевт. України. Київ,
2004. – С. 81.

Путинцева Н.В. Особенности течения хронических обструктивных заболеваний
легких (ХОЗЛ), сочетанных с ишемической болезнью сердца (ИБС), у жителей
промышленного региона Донбасса // I всеукраїнська науково-практ. конф.
„Здорове довкілля — здорова нація”. Бердянськ, 2004. –С. 21-23.

Путинцева Н.В. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) в корекції
окислювального стресу дихальних шляхів у хворих на хронічну обструктивну
хворобу легенів (ХОХЛ), поєднану з ішемічною хворобою серця (ІХС) // X
конгрес світової федерації українських лікарських товариств. Тези допов.
Чернівці-Київ-Чікаго, 2004.–С. 261-262

Путинцева Н.В. Особенности течения ишемической болезни сердца при
обострении хронических обструктивних заболеваний легких II стадии //
Мат. VII нац. конгресу кардіологів України. Дніпропетровськ, 2004.–С.
368.

АНОТАЦІЯ

Путинцева Н.В. Ефективність омега-3 поліненасичених жирних кислот в
корекції ендобронхіальних факторів неспецифічної реактивності хворих на
хронічне обструктивне захворювання легенів. — Рукопис.

Дисертация на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.27 — пульмонологія. — Інститут фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена обґрунтуванню і вирішенню наукової і практичної
задачі пульмонології — підвищенню ефективності лікування хворих на
хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ) шляхом включення в
комплексну терапію препаратів, що містять ?-3 поліненасичені жирні
кислоти (ПНЖК).

Обстежено 122 хворих на ХОЗЛ ІІ стадії у віці 40-69 років (79 чоловіків,
43 жінок) без клінічних проявів легеневого серця, з числа яких були
сформовані дві репрезентативні групи. В І групі (42 осіб) проводилося
«базисне лікування» селективними антихолінергічними засобами,
?2-агоністами короткої дії, мукорегуляторними засобами, ендобронхіальна
санація та ін.; в ІІ групі (80 осіб) — до терапії були додані препарати,
що містять ?-3 ПНЖК (теком, епадол), у дозі 1,0 г 4 рази на добу
протягом 4 тижнів. При загостренні ендобронхіту виявлялися порушення
ендобронхіальних механізмів неспецифічної реактивності (збільшення в
бронхоальвеолярному секреті – БАС — білків, сіалових кислот, ІgG,
зменшення — лізоциму, sIgА), розвиток вторинної сурфактантопатії легенів
— збільшення сумарної концентрації ендобронхіальних поверхнево активних
речовин, порушення співвідношення оксидантних (ПОЛ) і антиоксидантних
(АОЗ) процесів. Включення в лікування хворих II групи препаратів, що
містять ?-3 ПНЖК, поліпшувало прохідність бронхів, швидше усувало
активність ендобронхіту і ендотоксемії, порушення білкового і ліпідного
обміну, нормалізувало в БАС вміст білків, сіалових кислот, лізоциму,
IgG, sIgA, середньомолекулярних пептидів, відновлювало належне
співвідношення процесів ПОЛ і АОЗ, молекулярну організацію легеневого
сурфактанту.

Ключові слова: хронічне обструктивне захворювання легенів, лікування,
омега-3 поліненасичені жирні кислоти.

SUMMARY

Putyntseva N.V. Efficiency of omega-3 polynonsaturated fatty acids for
correction endobronchitis factors of nonspecific reactivity in patients
with chronic obstructive lung diseases. — Manuscript.

The thesis for the degree of a candidate of Medical Sciences in
speciality 14.01.27 – pulmonology. — Institute Phthisiology and
Pulmonology named after F.G. Yanovsky of AMS of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to the substantiation and decision of
scientific and practical problems — the increasing of efficiency of
treatment in patients with chronic obstructive lung diseases (COLD) by
addition omega-3 polynonsaturated fatty acids in complex therapy.

122 patients (79 men, 43 women) in the age of 40-69 years with COLD
without clinical manifestation a pulmonary heart were observed. Two
groups were created. The first (42 persons) received „basic treatment”;
the second group (80 persons) received omega-3 polynonsaturated fatty
acids 1 g 4 times per day during 4 weeks in additional to complex
therapy.

The clinical manifestation is disease; disturbances of endobronchitis
mechanisms of nonspecific response were scrutinized. The oxidant and
antioxidant processes in condencate of moisture of exhaled air,
concentration of nitrites/nitrates, average molecular peptides,
structure of pulmonary surfactant, the content of lysozyme, sIgА, IgМ
and IgG, protein, sialic acids, microflora in bronchial-alveolar
stcretion, рН in selective points of trachea and bronchial tree,
depending parameters of endobronchial activity were investigated. The
insufficient of basic therapy in patients with COLD and expedience of
inclusion in complex therapy of ?-3 polynonsaturated fat acids were
pruved. The diagnostic parameters, criteria of efficiency of treatment
were determined.

Key words: chronic obstructive lung diseases, treatment, omega-3
polynonsaturated fat acids.

АННОТАЦИЯ

Путинцева Н.В. Эффективность омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в
коррекции эндобронхиальных факторов неспецифической реактивности у
больных хроническим обструктивным заболеванием легких. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.27 – пульмонология. — Институт фтизиатрии и
пульмонологии им. Ф.Г. Яновского АМН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена обоснованию и решению научной и практической
задачи пульмонологии — повышению эффективности лечения больных
хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) путем включения в
комплексную терапию препаратов, содержащих омега-3 полиненасыщенные
жирные кислоты (ПНЖК).

Под наблюдением находились 122 больных ХОЗЛ II стадии в возрасте 40-69
лет (79 мужчин и 43 женщины) без клинических проявлений легочного
сердца. Из их числа формировались две репрезентативные группы. В I
группу были включены 42 больных, которым проводилось „базисное лечение”
селективными антихолинэргическими препаратами, ?2-агонистами короткого
действия, их комбинациями, по показаниям назначались эндобронхиальная
санация, антибактериальные и мукорегуляторные средства и др. Пациентам
II группы (80 человек) к базисному лечению на протяжении 4 недель
добавлялись препараты, содержащие омега-3 ПНЖК (теком, эпадол) в дозе
1,0 г 4 раза в сутки.

В первые и последние дни госпитализации у больных проводились следующие
виды исследования: клиническое; бактериологическое: типирование
микробной флоры бронхоальвеолярного секрета (БАС);
лабораторно-биохимическое: комплекс показателей для оценки выраженности
эндотоксемии, определялись маркеры активности эндобронхита —
концентрация белка, сиаловых кислот, лизоцима в БАС, содержание конечных
метаболитов оксида азота нитритов/нитратов, среднемолекулярных пептидов
(СМП) в конденсате влаги выдыхаемого воздуха; инструментальное
исследование: фибробронхоскопия, рентгенография грудной полости,
компьютерная спирография, обратимость бронхиальной обструкции
оценивалась в ингаляционном тесте с ?2-агонистом, производилась
пристеночная рН-метрия в 13 точках слизистой трахеобронхиального дерева
(ТБД), электрокардиография; физико-химическое — выполнялись тензио- и
реометрия в конденсате влаги выдыхаемого воздуха; иммунологическое — в
БАС определялась концентрация sIgA, IgG, IgM.

Обострение ХОЗЛ сопровождалось развитием у больных астено-невротического
и кашлевого синдромов, выделением мокроты слизисто-гнойного или гнойного
характера, увеличением в легких количества выслушиваемых сухих хрипов,
выявлением в гемограмме маркеров воспаления: лейкоцитоза, увеличенной
скорости оседания эритроцитов (СОЭ), острофазовых изменений и др. и
увеличением концентрации маркеров эндотоксемии (корпускулярного объема и
сорбционной способности эритроцитов, концентрации СМП), нарушениями
липидного и белкового обменов, ухудшением проходимости бронхов,
увеличением пристеночного рН в селективных участках ТБД и градиента рН
между проксимальными и дистальными его отделами, возрастанием в БАС
концентраций белка, сиаловых кислот и IgG, уменьшением содержания
лизоцима и sIgA. При катаральном, катарально-гнойном и гнойном
эндобронхитах выявлялось, соответственно, компенсированное,
субкомпенсированное и декомпенсированное нарушение эндобронхиальных
механизмов неспецифической реактивности, нарастала выраженность
вторичной сурфактантопатии легких – увеличивалась суммарная концентрация
эндобронхиальных поверхностно активных веществ, нарушалось соотношение
между их крупно-, средне- и мелкомолекулярными фракциями, между
интенсивностью оксидантных и антиоксидантных процессов в ТБД. Наиболее
существенными нарушения были у больных с гнойным эндобронхитом. Базисная
терапия лишь у половины обследованыx способствовала восстановлению
указанных нарушенных показателей.

Включение в комплексное лечение больных II группы омега-3 ПНЖК
способствовало улучшению проходимости бронхов, увеличению темпа
устранения активности эндобронхита, улучшению показателей гемограммы –
уменьшению концентрации маркеров воспаления (лейкоцитоза, увеличенной
СОЭ, острофазовых показателей и др.) и эндотоксемии (уменьшению
корпускулярного объема и сорбционной способности эритроцитов,
концентрации в сыворотке крови СМП), нарушений белкового и липидного
обмена, в БАС – уменьшению концентрации белка, сиаловых кислот,
нитритов/нитратов, эндобронхиальных СМП, IgG, увеличению содержания
лизоцима и sIgA, восстановлению должного соотношения оксидантных и
антиоксидантных процессов, молекулярной организации легочного
сурфактанта, пристеночного рН и градиента рН в ТБД.

Пребывание больных в стационаре уменьшилось на 4,1 дней или на 22,5 % по
сравнению с пациентами, лечившимися только средствами базисной терапии.

Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, лечение,
омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты.

PAGE 1

Похожие записи