АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ім. Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО
ЛИТВИНЕНКО НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 616.24–002.57–036.12–085.001.05
Ефективність лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз
легень із бактеріовиділенням залежно від кількості та розмірів
деструкцій
14.01.26 – фтизіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2006Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України
Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Петренко Віктор Михайлович,
Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України,
завідуючий відділенням фтизіатрії
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Мельник Василь Павлович,
Медичний інститут Української асоціації народної медицини,
завідувач кафедри інфекційних захворювань, фтизіатрії та пульмонології;
доктор медичних наук, професор
Петренко Василь Іванович,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
завідувач кафедри фтизіатрії з курсом пульмонології.
Провідна установа
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ
України, кафедра фтизіатрії і пульмонології, м. Львів
Захист відбудеться “29” травня 2006 р. о 11.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (03680, Київ, вул. М.
Амосова, 10).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (Київ, вул. М. Амосова,
10).
Автореферат розісланий “27” квітня 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Ж.Б.Бегоулева
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Епідеміологічна ситуація з туберкульозу в Україні на
даний час має негативний характер. У країні захворюваність на
туберкульоз із бактеріовиділенням з року на рік невпинно зростає: з 12,9
на 100 тис. населення у 1990 році до 29,3 – у 2004 році (Фещенко Ю.І.,
2002, 2004). Причому, у структурі захворюваності збільшується кількість
як вперше діагностованих деструктивних форм туберкульозу (Ільницький
І.Г., 2003; Порівняльні дані про розповсюдженість туберкульозу, 2004),
так і ВІЛ-асоційованого туберкульозу (Мельник В.П., 2003). У той же час
доведено, що велика кількість МБТ, резистентних до основних
протитуберкульозних препаратів, знаходиться саме у великих та множинних
деструкціях, де існують усі сприятливі умови для життєздатності та
розмноження таких мікроорганізмів-мутантів (Богадельникова И.В., 1997;
Черенько С.О., 1998; Пухлик Б.М., 1999; Журило О.А., 2004). Найбільш
актуальним питанням на даний час є розробка сучасних інтенсивних режимів
хіміотерапії у хворих із великими та множинними деструкціями, з тим, щоб
застосовано було не менше 5 антибактеріальних препаратів (АБП), до яких
МБТ чутливі (Бялик Й.Б., 1996, 2003).
Одним із важливих чинників, що дозволить покращити епідеміологічний стан
із туберкульозу в нашій країні є зменшення кількості
бактеріовиділювачів, котрі є загрозою зараження для оточуючих (Мельник
В.М., 1997). Дуже важливо, у короткі строки виліковувати максимальну
кількість хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз
легень із бактеріовиділенням, з тим, щоб зменшити частоту невдалого
лікування та розвитку хронічних форм туберкульозу і попередити
виникнення рецидивів (Панасюк О.В., 1997; Петренко В.І., 1999; Бялик
Й.Б., 2002; Процюк Р.Г., 2003). Але, на даний час, за різними
рекомендаціями, існують різноманітні критерії вилікування туберкульозу.
За програмою DOTS, котра застосована у багатьох країнах світу, основним
критерієм вважається лише припинення бактеріовиділення (Frieden T.R.,
2002). За вітчизняними рекомендаціями, основними критеріями вилікування
є припинення бактеріовиділення та загоєння деструкцій (Асмолов О.К.,
Крижанівський Д.Г., Шальмін А.С., 2004). На даний час, згідно програми
DOTS, хіміотерапія хворих на вперше діагностований туберкульоз легень
стандартизована (Treatment of tuberculosis, 1997; Moulding T.S., 1999;
O’Boyle J.J., 2002), але залишається низка досить важливих, досі не
вирішених питань. Особливо це стосується найбільш важкого контингенту
хворих І категорії, зокрема хворих на вперше діагностований
деструктивний туберкульоз легень із бактеріовиділенням, що виявлені
вперше та раніш не лікувались. У доступній літературі не існує чітких
рекомендацій щодо лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз
(ВДТБ), залежно від кількості та розмірів деструкцій.
В Україні і Російській Федерації згідно відповідних наказів Міністерств
охорони здоров’я та у багатьох країнах світу за рекомендаціями ВООЗ
застосовується декілька стандартних методик лікування для хворих на
вперше діагностований туберкульоз (Migliori G.B., 1999; Наказ МОЗ
України № 499, Приказ Министерства здравоохранения РФ № 109, 2003).
Згідно цим документам інтенсивну фазу лікування пропонується розпочинати
4 або 5-а протитуберкульозними препаратами, як щоденно, так і
інтермітуюче, але в жодному із них не враховується перед початком
лікування наявність, кількість та розміри деструктивних уражень легень.
Існують вітчизняні дослідження, у котрих описано, що поширеність
деструктивних уражень легень має негативний вплив на ефективність
лікування хворих із ВДТБ (Мельник В.М., 1997; Бялик Й.Б., 2002;
Крижанівський Д.Г., Шальмін А.С., 2004). Також наведені роботи іноземних
авторів, присвячені вивченню впливу на ефективність лікування кількості
та (або) розмірів деструкцій. Визначено, що такі хворі є групою ризику
невдач лікування та розвитку рецидивів (American Thoracic Society,
2003). Але недоліками цих досліджень є відсутність рекомендацій щодо
удосконалення хіміотерапії хворим на ВДТБ, залежно від поширеності та
вираженості деструктивних уражень легень, з метою підвищення
ефективності лікування.
Не вирішене і основне практичне питання про доцільність урахування
кількості та розмірів деструктивних уражень легеневої тканини при виборі
того чи іншого за інтенсивністю режиму лікування, і якщо так, то скільки
препаратів, залежно від цих чинників, треба призначити хворому від
початку хіміотерапії?
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках науково-дослідних тем Інституту фтизіатрії і пульмонології ім.
Ф.Г. Яновського АМН України: “Вивчити епідеміологічну ситуацію з
туберкульозу в Україні в умовах епідемії, її регіональні особливості,
причини погіршення, ефективність виявлення і лікування хворих на цю
недугу та розробити організаційні заходи їх поліпшення”(№ державної
реєстрації 0204U000027); “Вивчити найближчі та віддалені результати
лікування хворих на деструктивний туберкульоз легень” (№ державної
реєстрації 0104U000933).
Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на вперше
діагностований туберкульоз легень із бактеріовиділенням шляхом
застосування індивідуалізованих методик антибактеріальної терапії
залежно від кількості та розмірів деструкцій у легенях.
Задачі дослідження
1. Визначити основні фактори, що знижують ефективність лікування хворих
на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень із
бактеріовиділенням.
2. Вивчити вплив на ефективність лікування кількості та розмірів
деструкцій у хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз
легень із бактеріовиділенням.
3. Встановити ефективність лікування хворих на вперше діагностований
туберкульоз легень із бактеріовиділенням з однією та множинними
деструкціями різного розміру, за умови застосування від початку
хіміотерапії 4 та 5-и і більшої кількості препаратів.
4. Визначити місце режимів DOTS у хворих на вперше діагностований
деструктивний туберкульоз легень із бактеріовиділенням.
5. Встановити віддалені результати лікування хворих на вперше
діагностований туберкульоз легень із бактеріовиділенням, залежно від
розмірів та кількості загоєних деструкцій.
6. Вивчити характер та частоту побічної дії антибактеріальних
препаратів у хворих із різною кількістю і розмірами деструкцій залежно
від інтенсивності антибактеріальної терапії.
7. Вивчити частоту розвитку резистентності МБТ у хворих з однією та
множинними деструкціями різних розмірів, залежно від інтенсивності
антибактеріальної терапії.
Об’єкт дослідження: вперше діагностований деструктивний туберкульоз
легень із бактеріовиділенням.
Предмет дослідження: ефективність лікування хворих на вперше
діагностований деструктивний туберкульоз легень залежно від
інтенсивності антибактеріальної терапії, кількості та розмірів
деструкцій.
Методи дослідження: клінічні (анамнез, огляд пацієнтів, фізикальне
обстеження), лабораторні (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі,
біохімічне дослідження крові), рентгенологічні (оглядова рентгенографія
у прямій та боковій – за показаннями, проекціях, лінійна томографія
легень, спіральна комп’ютерна томографія легень – за показаннями),
мікробіологічні (визначення МБТ методом мікроскопії й посіву, визначення
чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів), статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що безпосередня
ефективність і віддалені результати лікування залежать окремо від
кількості, розміру деструкцій у легенях і адекватності застосування 4-х
чи 5-и препаратів від початку хіміотерапії.
Вперше встановлено, що у хворих на вперше діагностований туберкульоз
легень із бактеріовиділенням, об’єктивними критеріями вибору
інтенсивності режиму від початку хіміотерапії є кількість та розміри
деструкцій.
Вперше серед контингенту хворих на вперше діагностований деструктивний
туберкульоз легень із бактеріовиділенням проведене порівняння
ефективності лікування, у разі застосування стандартної методики DOTS і
індивідуалізованих режимів антибактеріальної терапії із 4 та 5-и і
більшої кількості АБП.
Встановлено, що стандартний короткостроковий курс лікування (DOTS)
доцільно застосовувати у хворих з однією невеликою (діаметром менше 4
см) деструкцією в легенях. Застосування 5-и і більшої кількості
препаратів від початку хіміотерапії має перевагу перед лікуванням 4-а
препаратами, а саме: у хворих із одною великою деструкцією (діаметром 4
см і більше) підвищуються частота припинення бактеріовиділення на 13,3%
(з 86,7 до 100%), та частоти загоєння деструкцій на 15,7% (з 60 до
85,7%); у хворих із множинними невеликими деструкціями підвищується
частота припинення бактеріовиділення на 6,8% (з 93,2 до 100,0%), та
частота загоєння деструкцій на 17,2% (з 69,5 до 86,7%); у хворих із
множинними великими деструкціями (діаметром 4 см і більше) підвищується
частота припинення бактеріовиділення на 29,1% (з 59,1 до 88,2%),
скорочуються середні строки ліквідації тубінтоксикації на 1,5 місяці,
загоєння деструкцій на 1,2 місяці та на 23,8% рідше розвивається
вторинна резистентність МБТ.
Встановлено, що у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень із
великою або множинними деструкціями, застосування від початку
хіміотерапії 5-и і більшої кількості препаратів, порівняно з
призначенням 4-х, знижує частоту рецидивів (на 24,4%).
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені основні фактори,
які суттєво знижують ефективність лікування хворих на вперше
діагностований туберкульоз легень із бактеріовиділенням: великі та
множинні деструкції в легенях, первинна резистентність МБТ до
антибактеріальних препаратів, інтенсивність антибактеріальної терапії
від початку хіміотерапії. Кількість та розміри деструкцій у легенях були
визначені як критерії для призначення у цього контингенту хворих
необхідної кількості препаратів від початку стандартних режимів
лікування, що наведені в “Інструкції про групування диспансерних
контингентів протитуберкульозних закладів та її застосування”,
затвердженої наказом МОЗ України від 28.10.2003 р. № 499. У хворих з
великою або множинними деструкціями в легенях рекомендовано
застосовувати режим,
у котрому від початку хіміотерапії призначається 5 та більша кількість
протитуберкульозних препаратів. У хворих з однією невеликою деструкцією
в легенях достатньо застосовувати від початку хіміотерапії 4-х
компонентний режим лікування.
Запропоновані у дисертації методи лікування туберкульозу легень
впроваджені у ІІ терапевтичному відділенні Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України; кафедрі інфекційних
захворювань, фтизіатрії та пульмонології Медичного інституту Української
асоціації народної медицини; кафедрі фтизіатрії з курсом пульмонології
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України.
Прочитані лекції на кафедрі туберкульозу Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Київ, 2005).
Особистий внесок здобувача. Автором дисертації самостійно проведений
літературний та патентний пошук, проаналізовано значний перелік
літературних джерел і здійснено літературний огляд, планування
досліджень, аналіз клінічних спостережень і медичної документації усіх
хворих, що увійшли у дисертаційне дослідження, складання бази даних на
них, статистична обробка матеріалу, аналіз та інтерпретація одержаних
результатів, їх зіставлення з літературними даними. Висновки і практичні
рекомендації на основі проведених досліджень сформульовані автором разом
із науковим керівником. Усі наукові результати проведених досліджень,
які виносяться на захист, отримані автором самостійно.
Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на двох
науково-практичних конференціях Інституту фтизіатрії і пульмонології ім.
Ф.Г. Яновського: “Ефективність лікування хворих на вперше діагностований
деструктивний туберкульоз легень із бактеріовиділенням залежно від
кількості, розмірів деструкцій” (Київ, 2004 р.); „Ефективність лікування
хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень із
бактеріовиділенням та множинними деструкціями” (Київ, 2005 р.), були
представлені на Європейському конгресі хвороб органів дихання
(Стокгольм, 2002 р.), на ІІІ з’їзді фтизіатрів і пульмонологів України
(Київ, 2004 р.); на науково-практичній конференції Національного
Медичного Університету ім. О.О. Богомольця (Київ, 2004 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць у
профільних виданнях, серед них 9 статей у фахових журналах, 1 стаття за
матеріалами науково-практичної конференції Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця, 1 тези за матеріалами III з’їзду
фтизіатрів і пульмонологів України, 1 – Європейському конгресі хвороб
органів дихання, отримано 1 патент на винахід.
Структура дисертації. Робота викладена на 158 сторінках друкованого
тексту, ілюстрована 28 таблицями та 18 рисунками, складається із вступу,
7 розділів (огляду літератури, 6 розділів власних досліджень), аналізу
та обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку
використаних джерел. Список використаних джерел нараховує 267
найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Об’єкт і методи дослідження. Клінічний перебіг туберкульозу та
ефективність лікування хворих вивчалися у дослідженні, яке включало 311
хворих на вперше діагностований деструктивний туберкульоз легень із
бактеріовиділенням. Більшість із них (227 пацієнтів) лікувалися у
клініці фтизіатрії Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України, менша частина (84 особи) – у стаціонарі Міської
протитуберкульозної лікарні № 1 м. Києва. Серед загальної кількості
хворих, 61 (19,6%) із них нерегулярно приймали протитуберкульозні
препарати і (або) самовільно переривали лікування, як правило, на фоні
зловживання шкідливими звичками, та передчасно виписані зі стаціонару
(недисципліновані). Інші 250 осіб не порушували лікарняний режим у
стаціонарі та регулярно приймали протитуберкульозні препарати протягом
стаціонарного етапу лікування (дисципліновані). Для об’єктивної оцінки
ефективності застосування методик лікування у груп порівняння, подальше
дослідження та вивчення цих результатів проводили лише серед
дисциплінованих хворих (250 осіб – загальна кількість хворих).
Вивчено наявність зв’язку між частотами припинення бактеріовиділення,
загоєння деструкцій та наступними негативними факторами: поширені зміни
(ураження більше 1 долі при однобічній локалізації процесу та двобічні
процеси будь-якої локалізації); множинні деструкції (2 та більше
деструкцій); великі деструкції (4 см і більше у діаметрі);
резистентність МБТ до протитуберкульозних препаратів; частота бічних
реакцій від хіміотерапії; наявність супутніх захворювань та (або)
ускладнень туберкульозу легень; застосування від початку хіміотерапії 4
АБП. Застосовували аналіз таблиці виду 2хK, шляхом порівняння критеріїв
ч2 розрахункового (змінного) та ч2 критичного (сталого), яке дорівнювало
3,84. У разі, якщо розрахункове значення було більше критичного,
гіпотезу про рівність відкидали та приймали гіпотезу про наявність
суттєвого зв’язку між негативними факторами та частотами припинення
бактеріовиділення, загоєння деструкцій.
Пацієнтів, яких включили у дослідження, поділили на групи, відповідно до
кількості та розмірів деструкцій у легенях та призначених від початку
хіміотерапії різних за інтенсивністю режимів лікування:
1 група – хворі (56) з 1-ю деструкцією, розміром менше 4 см, та із
застосуванням 4 препаратів від початку хіміотерапії (1CV 0,05).
Таблиця 1
Динаміка ліквідації туберкульозної інтоксикації, припинення
бактеріовиділення, загоєння деструкцій у хворих із ВДТБ
(безпосередні результати лікування)
Група Туберкульозна інтоксикація Бактеріовиділення Деструкції
інтоксикація ліквідована середні терміни ліквідації, місяці
бактеріовиділення припинилось середні терміни припинення, місяці
деструкції загоїлись середні терміни загоєння, місяці
абс. число %
абс. число %
абс. число %
1:n=56 42 100 1,0±0,1 53 94,6 2,2±0,2 46 82,1 4,6±0,3
2:n=37 34 100 1,4±0,1 36 97,3 2,2±0,2 33 89,2 4,3±0,3
3:n=15 13 100 1,2±0,1 13 86,7 2,8±0,3 9 60 5,3±0,6
4:n=14 14 100 1,4±0,2 14 100 2,3±0,3 12 85,7 4,2±0,5
5:n=59 48* 97,9 1,6±0,1 55 93,2# 2,6±0,2 41 69,5# 4,1±0,3
6:n=30 28* 100 1,4±0,1 30 100 2,4±0,2 26 86,7 3,9±0,2
7:n=22 21* 100 2,9±0,5^ 13 59,1# 3,3±0,5 5 22,7 5,4±0,6
8:n=17 16 94,1 1,4±0,2 15 88,2 2,8±0,4 5 29,4 4,2±0,4
Примітки: 1. * – інтоксикація була наявна у 49 хворих 5-ї групи; у 28
хворих 6-ї групи;
у 21 хворого 7-ї групи;
2. ^ – (Р
N
V
X
Z
b
f
@Fn®e?
ae
>
@
B
D
F
H
J
L
N
f
’
”
BDFn®e¶
?
?
ae
?????
?????
???????$?????
??
???
?????
??
??
Ff?
??
?????
?x?????
?????
?????
??????$???Серед хворих на туберкульоз легень із множинними великими
деструкціями, (див. табл. 1), застосування 5-и та більшої кількості АБП
від початку хіміотерапії (8-а група), у порівнянні із призначенням 4-х
(7-а група), призвело до припинення бактеріовиділення у 88,2 проти 59,1%
пацієнтів відповідно (Р 0,05). Отже, застосування від початку хіміотерапії,
індивідуалізованих методик лікування, із визначенням інтенсивності
залежно від кількості та розмірів деструкцій, порівняно із застосуванням
методики DOTS, дозволило значно збільшити кількість абацільованих хворих
на 16,7% та кількість хворих із деструкціями, що загоїлись, на 16,4%. У
той же час, інтоксикація ліквідована практично в усіх хворих, не залежно
від методики від початку хіміотерапії – у 98,9 – 100,0% хворих.
Рис. 1. Частота припинення бактеріовиділення, загоєння деструкцій
та ліквідації симптомів інтоксикації між хворими, котрим від початку
хіміотерапії застосовано методику DOTS або індивідуалізовані
методики хіміотерапії
Таким чином, розмір та кількість деструкцій у легенях можуть служити
об’єктивними критеріями для встановлення інтенсивності режиму
антибактеріальної терапії. На їх основі можна встановити показання до
застосування стандартних режимів лікування, які наведені в “Інструкції
про групування диспансерних контингентів протитуберкульозних закладів та
її застосування”, затвердженої наказом МОЗ України від 28.10.2003 р.
№ 499.
1. У хворих І категорії з невеликою деструкцією в легенях доцільно
застосовувати такі режими лікування: 2HRZS(E) 2HRZ3E3 3HRZ3; 2HRZS(E)
2HRZ3E3 3H3R3Z3; 2HRZS(E) 1HRZ3E3 3HR; 2HRZS(E) 1HRZ3E3 3H3R3
2. У хворих І категорії з одною великою або множинними деструкціями в
легенях доцільно призначити переважно такі режими лікування: 2HRSZ3E3
2HRZ3E3 3HRZ3; 2HRSZ3E3 2HRZ3E3 3H3R3Z3.
У хворих із одною деструкцією в легенях, не залежно від розміру, побічні
реакції, у разі застосування 4-х або 5-и протитуберкульозних препаратів
від початку хіміотерапії, виникають у 16,1 – 35,7% випадків (Р > 0,05),
однак визначається тенденція до збільшення кількості побічних реакцій
серед хворих у разі застосування 5-и та більшої кількості АБП. У хворих
із множинними деструкціями, не залежно від їх розміру, побічні реакції
від застосування 4-х та 5-и протитуберкульозних препаратів від початку
хіміотерапії, визначено від 22 до 26,7% або від 22,7 до 11,8%
відповідно, що не має значимої різниці.
У хворих із ВДТБ та одною деструкцією частота розвинення вторинної
резистентності не перевищує 7,1% і не залежить від розмірів деструкції
та інтенсивності режиму (застосування 4-х чи 5 та більше препаратів від
початку хіміотерапії). У хворих із множинними деструкціями до 4 см у
діаметрі, частота розвинення вторинної резистентності МБТ у хворих,
котрим застосовували 4 або 5 та більше АБП від початку хіміотерапії, не
перевищувала 6,7%, тобто не залежала від розмірів деструкцій та
інтенсивності режиму хіміотерапії. У хворих із множинними деструкціями
великих розмірів, вторинна резистентність МБТ розвинулась лише за умови
призначення 4-х АБП від початку хіміотерапії
(у 23,8% хворих), Р 0,05). Загоєння деструкцій у них спостерігалось у 85,7
та 60,0%, відповідно (P > 0,05). Після вилікування хворих з однією
невеликою деструкцією в легенях рецидиви туберкульозу виникли лише у
8,8% осіб, яких лікували поєднанням 4-х антибактеріальних препаратів (P
> 0,05).
4. У хворих із множинними невеликими деструкціями застосування 5-и і
більшої кількості АБП від початку хіміотерапії, порівняно із
використанням 4-х препаратів, значно підвищило частоту припинення
бактеріовиділення на 6,8% (із 93,2 до 100%), частоту загоєння деструкцій
– на 17,2% (із 69,5 до 86,7%), Р 0,05). После излечения больных с
одной небольшой деструкцией, рецидивы туберкулеза возникали только у
больных, которых лечили 4-мя противотуберкулезными препаратами (8,8%).
У больных с множественными небольшими деструкциями в результате
применения 5-и и большего количества антибактериальных препаратов от
начала химиотерапии, по сравнению с применением 4-х, бактериовыделение
прекратилось на 6,8% (с 93,2 до 100,0%) чаще, деструкции зажили на 17,2%
(с 69,5 до 86,7%) чаще. Частота и сроки ликвидации тубинтоксикации
одинаковые, в случае применения как 4, так и 5-и антибактериальных
препаратов от начала лечения. У больных с множественными большими
деструкциями в результате применения 5 препаратов, по сравнению с 4-мя,
частота прекращения бактериовыделения повышается на 29,1% (с 59,1 на
88,2%), сокращаются средние сроки ликвидации туберкулезной интоксикации
на 1,5 месяца, заживление деструкций – на 1,2 мес. После излечения, у
больных с одной большой или множественными деструкциями в легких, в
результате применения 5-и противотуберкулезных препаратов от начала
лечения, по сравнению с 4-мя, рецидивы туберкулеза возникали реже (у 4,5
и 28,9% больных).
Эффективное применение стандартной краткосрочной контролируемой терапии
(DOTS) в классическом варианте, возможно только у 19,7% больных. Это
связано с тем, что, в большинстве случаев через 3 месяца от начала
лечения, возникают факторы, которые вынуждают продолжать интенсивную
фазу лечения. Основные из них: выявление у 27,3% больных первичной
резистентности МБТ, сохранения бактериовыделения (у 19,7%) и деструкций
(у 24,2%).
В результате применения от начала лечения индивидуализированных методик
антибактериальной терапии, адекватно количеству и размерам деструкций,
по сравнению с применением методики DOTS, значительно чаще определяется
прекращение бактериовыделения (у 97,0 против 77,0%) и заживление
деструкций (у 77,0 против 60,6%).
Частота побочных реакций после применения 4 или 5-и и большего
количества препаратов существенно не отличается и также не зависит от
количества, размеров деструкций.
У больных с множественными большими деструкциями вторичная
резистентность МБТ возникла только у 23,8% пациентов, которые принимали
4 противотуберкулезных препарата от начала лечения. У остальных
пациентов, частота развития вторичной резистентности МБТ не превышала
7,1%, и не зависела от количества, размера деструкций и интенсивности
лечения.
Ключевые слова: впервые выявленный туберкулез легких с
бактериовыделением, количество деструкций, размеры деструкций,
интенсивность химиотерапии.
____________________________________________
Підписано до друку 22.03.2006 р. Формат 60Ч90/16.
Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.
Тираж 100. Зам. 57.
____________________________________________
“Видавництво “Науковий світ””®
Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.
м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504.
200-87-13, 200-87-15, 8-050-525-88-77
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
