.

Ефективність комплексного хірургічного лікування хворих виразковою хворобою (Клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис… д-ра мед. наук / О

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3509
Скачать документ

ХАРКIВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

Бабалич Олександр Кирилович

УДК: 616. 33 – 002. 44 – 089 – 085

ЕФЕКТИВНIСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ХIРУРГIЧНОГО
ЛIКУВАННЯ ХВОРИХ ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ
(Клiнiко-експериментальне дослiдження)

14. 01. 03 – Хiрургiя

Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Харкiв – 1999

Дисертацiєю є рукопис.
Робота виконана в Кримському державному медичному унiверситетi
iм. С.I.Георгiєвського МОЗ України

Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор Фесенко Вiктор Павлович, Кримський державний медичний унiверситет iм. С.I.Георгiєвського МОЗ України, завiдувач кафедри загальної хiрургiї з доглядом за хворими та курсом реанiматологiї

Офiцiйнi опоненти:
доктор медичних наук, професор Лупальцев Володимир Iванович, Харкiвський державний медичний унiверситет МОЗ України, завiдувач кафедри хiрургiї

доктор медичних наук, професор Тищенко Олександр Михайлович, Харкiвський iнститут загальної та невiдкладної хiрургiї МОЗ України, завiдувач вiддiлення печiнки та пiдшлункової залози

доктор медичних наук, професор Бєлов Сергiй Григорович,
Харкiвский iнститут удосконалення лiкарiв МОЗ України,
професор кафедри хiрургiї з курсом проктологiї

Провiдна установа:
Донецький державний медичний унiверситет iм. М.Горького
МОЗ України, кафедра загальної хiрургiї № 1

Захист вiдбудеться ” 10 ” червня 1999 року на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 64.600.01 при Харкiвському державному медичному унiверситетi МОЗ України (адреса: 310022, м. Харкiв, проспект Ленiна, 4).
З дисертацiєю можна ознайомитися в бiблiотецi Харькiвського державного медичного унiверситету за адресою: 310022, м. Харкiв проспект Ленiна,4.

Автореферат розiсланий ” 27 ” квітня 1999 року

Вчений секретар спецiалiзованої ради,
кандидат медичних наук, доцент О.П.Танько
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ. Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипа¬лої кишки є надто поширеним захворюванням (О.В.Ивановская с со¬авт.,1987; G.Lux,1986; S.Munnangi et al.,1997), а консервативне лiкування не сприяє повному вилiкуванню хворих (Ю.М.Полоус с со¬авт.,1989; А.А.Шептулин,1995; C.Д.Атаев с соавт.,1998; R.Arnold, 1990), i супроводжується ускладненнями (В.Д.Братусь с соавт., 1986; В.М.Сидоренко,1994; J.Boey et al.,1990; P.Salvini et al., 1990; M.Hermansson et al.,1997). Тому хiрургiчне лiкування зали¬шається засобом лiкування виразкової хвороби, хоч не завжди є досконалим (Б.С.Полинкевич,1994; G.V.Rodkey,1988). Резекцiйнi способи втручання (А.А.Шалимов,В.Ф.Саенко,1987; А.Ф.Черноусов с соавт.,1995; E.Zilli,1970) супроводжуються значною летальнiстю та пiслярезекцiйними розладами. Органозберiгаючi операцiї (Г.И.Ду¬денко с соавт.,1987; В.Т.Зайцев с соавт.,1995,1998; В.М.Ратчик, 1997; L.F.Hollender et al.,1978; V.M.Y.Chan et al.,1994), хоч i рiдше, але теж не завжди призводять до видужання.
Ряд авторiв почали поєднувати хiрургiчне лiкування з терапевтичним, в основному при резекцiї шлунку (А.Н.Вусик,1982; L.D.Ducharne et al.,1975), а в останнiй час при органозберiгаючих операцiях (М.П.Павловский с соавт.,1986; А.Н.Долгушин с соавт., 1993), в тому числi на деяких етапах з санаторно-курортним (Е.Б.Выгоднер,1978,1993; М.Н.Полаженец с соавт.,1986). Дiя ж ку¬рортних факторiв Феодосiйського курорту пiсля ваготомiї взагалi не вивчена.
Проте однi автори не враховують ролi передоперацiйної реабi¬лiтацiї i прагнуть зробити операцiю у першi 1-3 днi пiсля надход¬ження у стацiонар (В.Д.Байда с соавт.,1988; Г.С.Избенко с соавт., 1988), iншi – розглядають її неефективнiсть як показання до втру¬чання (А.Г.Земляной,1973; В.М.Ратнер,1997; B.T.Nguyan et al., 1990), а деякi застосовують лише при стенозi (В.С.Помелов с со¬авт.,1983) або при поганому прогнозi (Б.С.Полинкевич с соавт., 1985). Пiсля операцiї противиразковi заходи, якщо i проводяться, то звичайно не комплексно та лише пiсля виписки з хiрургiчного стацiонару (Т.А.Селиванова с соавт.,1984; В.И.Лупальцев с соавт., 1985; Ю.Б.Мартов с соавт.,1995; С.Г.Белов с соавт.,1998), чи пiс¬ля нерадикальних екстрених втручаннь (В.И.Лупальцев с соавт., 1998; А.П.Радзiховський з спiвавт.,1998). Вплив же комплексного етапного противиразкового лiкування, включаючи санаторне, до опе¬рацiї, безпосередньо пiсля втручання в пiзнiй та вiддалений перi¬од не з’ясовано.
Хоч i вивчено вплив ваготомiї на заживлення виразки(Е.М.Мат¬росова с соавт.,1981; Z.Michalski et al.,1965), але не з’ясовано вплив рiзноманiтних препаратiв, що застосовуються пiсля ваготомiї на морфофункцiональнi змiни шлунку. Недостатньо вивчено вплив на гомеостаз хворого (гормони, iмуноглобулiни, кiнiни та iншi показ¬ники) етапного противиразкового реабiлiтацiйного лiкування.
Таким чином, висловленi питання лiкування хворих виразковою хворобою є актуальними та практично значущими.
ЗВЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Дисертацiя виконана згiдно з планом НДР Кримського державного медичного унiверситету iм.С.I.Георгiєвського: номер державної регистрацiї UA 01001385 P, шифр теми 23.11, шифр проблеми 22Р.
МЕТА ДОСЛIДЖЕННЯ – пiдвищити ефективнiсть хiрургiчного лiкування хворих виразковою хворобою шляхом розробки схеми комплекс¬ного етапного консервативного, оперативного та санаторного лiку¬вання.

ОСНОВНI ЗАВДАННЯ ДОСЛIДЖЕННЯ:

1. Вивчити результати операцiй у хворих виразковою хворобою з застосуванням комплексного етапного лiкування до операцiї, в ран¬ньому, пiзньому та вiддаленому пiсляоперацiйному перiодах.
2. Розробити новi засоби операцiй на шлунку.
3. Вивчити вплив передоперацiйної та пiсляоперацiйної протиза¬пальної рентгенотерапiї вкупi з iнгiбiторами ферментiв на ре¬зультати оперативного лiкування хворих виразковою хворобою.
4. З’ясувати у експериментi особливостi дiї стимулюючої регенерацiю терапiї, а також бензогексонiю i тренталу на кровотечу у шлунку, у раннiй пiсляоперацiйний перiод пiсля ваготомiї.
5. Вивчити в експериментi та клiнiцi вплив на секреторну та моторну функцiї шлунку пiсля ваготомiї мiнеральної води “Феодо¬сiйська”.
6. Вивчити роль санаторного етапу оздоровлення у комплексному лiкуваннi хворих, що мали органозберiгаючi операцiї.
7. Вивчити гормональний статус хворих, стан iмунiтету та динамiку кiнiнової системи пiд впливом хiрургiчного лiкування та комплексної реабiлiтацiї.
8. Вивчити економiчну ефективнiсть, працездатнiсть i iнвалiдизацiю хворих виразковою хворобою шлунку та дванадцятипалої кишки пiсля хiрургiчного i етапного лiкування.
НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ. Вперше проведено у Криму аналiз за¬хворюваностi виразковою хворобою у хiрургiчному аспектi. Розроб¬ленi: засоби хiрургiчного лiкування виразкової хвороби дванадця¬типалої кишки (СПВ) при нервах Латарже, що не диференцiюються (а.с. N 1473754); спосiб резекцiї шлунку (а.с. N 1131494); спосо¬би обробки “важкої” кукси дванадцятипалої кишки (рац. пропозицiя N 273 вiд 18.11.1977 р. та N 1250 вiд 7.01.1985 р.).
Вперше у експериментi проведено вивчення дiї препаратiв (ме¬тилурацил, неробол, гастроцепiн, трентал, даларгiн) пiсля вагото¬мiї. Для цього розроблена експериментальна операцiя (рац. пропо¬зицiя N 1185 вiд 5.11.1986). Вивчена вперше дiя бензогексонiю на кровотечу у шлунку пiсля СПВ.
У експериментi та клiнiцi вперше з’ясовано вплив мiнеральної води “Феодосiйська” на секреторну та моторну функцiї шлунку пiсля ваготомiї i розроблена експериментальна операцiя (а.с. N 833223).
Показано, що проведення комплексного лiкування хворих вираз¬ковою хворобою шлунку та дванадцятипалої кишки на всiх етапах ре¬абiлiтацiї, включаючи санаторне, дозволяє iстотно полiпшити ре¬зультати хiрургiчного втручання. Встановлено, що у хворих вираз¬кою, ускладненою пенетрацiєю, протизапальна рентгенотерапiя з iнгiбiторами ферментiв (рац. пропозицiя N 1251 вiд 7.01.1985) мо¬же використовуватися як патогенетичний засiб. Вивчена динамiка показникiв кiнiнової системи, деяких гормонiв та гуморального iмунiтету пiд впливом хiрургiчного лiкування з комплексною етап¬ною реабiлiтацiєю. Вперше вивчено економiчний аспект хiрургiчно¬го лiкування при етапнiй комплекснiй терапiї.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТIВ. Запропонованi спо¬соби ваготомiї, резекцiї шлунку, обробки кукси дванадцятипалої кишки дозволили полiпшити результат хiрургiчного лiкування хворих виразковою хворобою. Пiдтверджена необхiднiсть застосування ре¬зекцiї шлунку при локалiзацiї виразки у цьому органi через небез¬пеку малiгнiзацiї, а при ураженнi дванадцятипалої кишки – вагото¬мiї, в першу чергу селективної проксимальної (СПВ). Обгрунтовано поширення показань до її застосування, для чого треба використо¬вувати СПВ до розвитку ускладнень, проводити дооперацiйну проти¬виразкову терапiю, корекцiю дуоденостазу пiд час операцiї, вико¬ристовувати дуоденопластику, у деяких випадках виконувати при ураженнi пiдшлункової залози, при наявностi в анамнезi зашивання проривної виразки. Необхiдно при цьому досконало обстежувати хво¬рих, вивчати порушення гомеостазу, вмiст гормонiв, кiнiнiв, стан iмунiтету з тим, щоб проводити цiлеспрямовану їх корекцiю до, та пiсля операцiї.
Комплексне хiрургiчне лiкування хворих виразковою хворобою до операцiї, у раннiй, пiзнiй та вiддалений перiоди дозволяють полiпшити результати лiкування. Пiсля ваготомiї важливим етапом є санаторне лiкування, з включенням за розробленою нами методикою застосування мiнеральної води “Феодосiйська”. При призначеннi ря¬ду препаратiв необхiдно враховувати, що пiсля парасимпатичної де¬нервацiї їх дiя може змiнитися.
Результати дослiджень запровадженi у практичну роботу з по¬зитивним ефектом у Сiмферопольських мiських лiкарнях, у 8 район¬них лiкарнях Криму та у 7 областях України, а також у екперимен¬тальнiй лабораторiї унiверситету.
Основнi науковi положення дисертацiї використовуються у лекцiйному матерiалi та на практичних заняттях зi студентами, лi¬карями-iнтернами i курсантами на кафедрах загальної хiрургiї, фа¬культетськiй хiрургiї та на кафедрi хiрургiї ФУЛ Кримського дер¬жавного медичного унiверситету iм.С.I.Георгiєвського.
За матерiалами дослiджень видано методичнi рекомендацiї МОЗ України “Этапное лечение больных язвенной болезнью, перенесших органосохраняющие операции”(Симферополь,1987), одержано 4 посвiд¬чення на рацiоналiзаторськi пропозицiї, 3 авторських свiдоцтва на винаходи (а.с. N 833223, а.с. N 1131494, а.с. N 1473754).
ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. Дисертацiйна робота є завершеним самостiйним дослiдженням О.К.Бабалича.
Автор визначив напрямок роботи, опанував необхiдними методи¬ками дослiдження, сформував групи пацiєнтiв. Обстеження хворих проведено дисертантом самостiйно за участю практичних лiкарiв клiнiки, гастроентерологiчного вiддiлення, лiкарiв Феодосiйського курорту, працiвникiв та допомiжних пiдроздiлiв 7 мiської лiкарнi, кафедр гастроентерологiї ФУЛ, патологiчної анатомiї та бiохiмiї Кримського медичного унiверситету iм. С.I.Георгiєвського. Бiль-шiсть оперативних втручань автор виконав особисто або асистував при їх виконаннi. Експериментальну частину роботи дисертант вико¬нав у ЦНДЛ унiверситету. Аналiз лiтературних джерел, одержаних клiнiчно-лабораторних, iнструментальних та експериментальних да¬них, а також висловленi у дисертацiї iдеї, науковi висновки зроб¬ленi особисто О.К.Бабаличем. Спiвавторство дослiдникiв у 40 з 56 наукових робiт опублiкованих за матерiалами дисертацiї, здебiль¬шого вiддзеркалює їх консультативно-технiчну допомогу, спiвучасть у дiагностично-лiкувальному процесi хворих виразковою хворобою та частково – у текстовому викладi отриманих результатiв дослiджень.
АПРОБАЦIЯ РЕЗУЛЬТАТIВ ДИСЕРТАЦIЇ. Результати дослiджень по дисертацiї були висвiтленi в доповiдях на засiданнях Кримського наукового товариства хiрургiв (1980-1985), науково-практичних конференцiях Феодосiйського курорту (1982,1984), конференцiях хi¬рургiв Криму – районних (Судак,1980; Феодосiя,1988) та обласних (1979,1986,1989,1990), всесоюзнiй конференцiї “Теоретические и практические аспекты изучения питания человека” (Москва,1980), II всесоюзнiй конференцiї “Язвенная болезнь желудка и двенадцяти¬перстной кишки” (Курган,1988), пленумах всесоюзної проблемної ко¬мiсiї “Хирургия органов брюшной полости” при науковiй радi з хi¬рургiї АМН СРСР (Сiмферополь, 1988; Пенза,1989 ), республiкансь¬ких конференцiях: “Применение ферментов в медицине”(Алушта,1987); III Республiканськiй учбово-методичнiй та науковiй конференцiї завiдуючих кафедрами загальної хiрургiї медвузiв України (Вiн¬ниця,1994) i конф.каф. III-IV рiвня акредитацiї (Одеса,1998).
ПУБЛIКАЦIЇ. За матерiалами дисертацiї опублiковано 56 друкованих праць (в т.ч. 10 – в статтях у наукових журналах, 19 – в статтях у збiрниках наукових праць, 23 – у матерiалах i тезах конференцiй, з’їздiв), отримано 3 авторських свiдоцтва про винахо¬ди (N 833223,
N 1131494, N 1473754), опублiкованi однi методичнi рекомендацiї.
СТРУКТУРА Й ОБСЯГ ДИСЕРТАЦIЇ. Дисертацiя складається зi вступу, 5 роздiлiв, завершення, висновкiв, практичних рекоменда¬цiй, списку використаних лiтературних джерел. Загальний обсяг ди¬сертацiї становить 469 сторiнок, iз яких 248 сторiнок займає вла¬сне машинописний текст. Малюнки (75), таблицi (104), список 996 джерел лiтератури (621 вiтчизняних та 375 iноземних) займають 221 сторiнку.

З М I С Т Р О Б О Т И
МАТЕРIАЛ I МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ

Робота грунтується на результатах клiнiко-експериментальних дослiджень.
Е к с п е р и м е н т а л ь н а частина роботи проведена на 4 серiях тварин.
Для вивчення морфологiчних змiн у стiнцi шлунку i дванадцятипалої кишки пiд впливом ваготомiї та фармакологiчних препаратiв, завдавались пошкодження (гострi виразки), описанi С.А.Шалiмовим з спiвавт. (1989).
У п e р ш i й серiї використано 88 бiлих пацюкiв, що подiленi на 5 груп: I контрольна група з 20 тварин – мала рану шлунку 1,0×0,5 см; II група
(20 тварин) – стовбурну ваготомiю (СТВ) i рану; III група (20 тварин) – СТВ i рану, а також одержувала трентал щодня по 10 мг/кг; IV група (8 тварин) – селективну проксимальну ваго¬томiю (СПВ) i рану шлунку; V група (20 тварин) – СПВ, рану i одержувала щодня метилурацил (30 мг/кг) та неробол (0,1 мг/кг ). Результати оцiнювалися по виживаємостi тварин та наслiдках мор-фологiчного дослiдження у термiни 3, 5, 7 i 14 дiб пiсля опера¬цiї. Препарати фарбувалися гематоксилiнеозином, за ван Гiзон, за Гоморi, i за допомогою ШИК-реакцiї.
Для д р у г о ї серiї експериментiв використанi 30 собак, подiлених на 3 групи. Запропонована схема операцiї (рац. пропози¬цiя N 1185 вiд 5.11.1986), пiд час якої наносились рани на перед¬ню стiнку тiла шлунку та дванадцятипалої кишки довжиною 2,0 см i на стiнцi останньої, що прилягала до пiдшлункової залози, утворю¬валася гостра “виразка” термокаутером дiаметром 0,4 см. У всiх тварин виконувалася СПВ. У I групi ця операцiя служила контролем, у II – застосовувалися щоденнi пiдшкiрнi iн’єкцiї даларгiну в до¬зi 20 мкг/кг, у III – гастроцепiну в дозi 3 мг/кг.Виводили тварин з дослiду шляхом заглиблення наркозу у термiни 3, 5, 7, 14, 30 дiб.
У т р е т i й серiї експериментiв дослiджувалася крово¬теча у стiнцi шлунку шляхом реєстрацiї напруги водню в кровi за I.Т.Демченком (1981). Використанi 12 кiшок. У них був краще вiд¬працьований цей спосiб дослiдження. Накладувався платиновий елек¬трод на лiву шлункову вену, пасивний – приєднувався до черевної стiнки. Полярографiчно реєструвалася крива клiренса водню i кро¬вотеча виражалася в мл/100 г/хвилин. Вiн вимiрювався до- та пiсля СПВ, до- та пiсля внутрiшньовенного введення бензогексонiю у дозi 0,1 мг/кг на 0,5 мл фiзiологiчного розчину, а також пiсля СПВ i введення бензогексонiю.
Ч е т в е р т а серiя дослiдiв проведена в умовах хронiчного дослiду на 14 собаках з фiстулою шлунку власної модифiкацiї (а.с. N 833223), з яких у 10 – зроблена СПВ, у 4 – СТВ i пiлоро¬пластика за Фiннеєм. У двох з них спершу накладена фiстула, а пiсля цього виконана СПВ. Шлунковий вмiст забирався через фiстулу за Н.I.Лепорським (1922) зi спробним снiданком за М.К.Петровою i С.М.Риссом (1930). Мiнеральна вода “Феодосiйська” застосовувалася за 30 хвилин до снiданку в обсязi 50,0-150,0-250,0 мл при темпе¬ратурi 37°С та 20°С не газована, газована i у рiзноманiтний час: 10, 30, 60 хвилин до снiданку, через 60 хвилин пiсля снiданку i подвiйно – за 60 хвилин i через 60 хвилин пiсля снiданку. Визна¬чали годину напругу секрецiї, загальну кислотопродукцiю та де¬бiт-годину вiльної соляної кислоти.
Мiнеральна вода “Феодосiйська” вiдноситься до хлоридно-сульфатно-натрiєво-магнiєвих вод i по даним хiмiчного аналiзу, про¬веденому санаторiєм “Восход” 13.03.1989 р., формула М.Г.Курлова була слiдуюча:
SO4 .61.CL.27(HCO3 .12)
M 4.2 ————————————
(Na+K).56.Ca.24.Mg.20
К л i н i ч н а частина роботи виконана в клiнiцi загаль¬ної хiрургiї на 693 пацiєнтах з виразковою хворобою, 217 з яких були в санаторiях пiсля операцiї, в т.ч. у Криму. Крiм того, на Феодосiйському курортi вивчено за архiвними матерiалами 313 опе¬рованих хворих, для з’ясування доцiльностi включення лiкування на цьому курортi, як етапу комплексної терапiї. Таким чином, спосте¬рiгалося 1006 чоловiк. Додатково проведено аналiз захворюваностi виразковою хворобою в Криму за 9 рокiв, результатiв консерватив¬ного лiкування 125 хворих виразкою дванадцятипалої кишки i ле¬тальних кiнцiв у м. Сiмферополь за 4 роки, з метою додаткового обгрунтування оперативного лiкування виразкової хвороби i, особ¬ливо, застосування СПВ.
У основнiй групi виразкова хвороба дванадцятипалої кишки бу¬ла у 480 (69,26%) з 693 хворих, шлунку – у 183 (26,41%) та поєд¬нана поразка – у 30 (4,33%). Вiк їх коливався вiд 15 до 84 рокiв.
Чоловiкiв було 582 (83,98%), жiнок – 111 (16,02%). Бiльшiсть (84,28%) страждала виразковою хворобою вiд 1 до 47 рокiв. Серед них 88 (12,7%) осiб мали у анамнезi зашивання перфоративної ви¬разки шлунку (10) та дванадцятипалої кишки (76); кровотечу у анамнезi – 85 (12,26%), дуоденостаз – 58 (8,36%).
Хворi подiленi на осiб без ускладнень (290 осiб – 41,85%), в бiльшостi з активною виразкою (269 iз 290), i з ускладненнями (403 – 58,15%). Серед ускладнень стеноз був у 128 (18,48%) хво¬рих, стеноз з пенетрацiєю – у 136 (19,62%) i пенетрацiя – у 136 (19,62%). У трьох осiб з виразкою шлунку, незважаючи на до- i iнтраоперацiйне гiстологiчне дослiдження, при остаточному дослiд-женнi пiсля операцiї у виразцi виявленi дiльницi малiгнiзацiї.
Всi 693 пацiєнти оперованi у плановому порядку i подiленi на двi приблизно рiвноцiннi групи. Перша група (основна) з 377 хворих одержувала комплексне етапне противиразкове лiкування до операцiї, у раннiй, пiзнiй та вiддалений пiсляоперацiйний перiод, включаючи санаторне лiкування у Криму; друга група (порiвняльна) з 316 осiб комплексної етапної терапiї не отримувала.
При надходженнi у стацiонар всi хворi проходили загально-клiнiчне, лабораторне та iнструментальне дослiдження.
Секреторна функцiя шлунку вивчалась за A.W.Kay’єм (1953,1967) з дигiдрохлоридом гiстамiну у дозi 0,024 мг/кг (Ю.I.Фiшзон¬Рисс,1972). Езофагогастроскопiю виконували за допомогою фiброско¬пiв фiрми “Olimpycus” i “ЛОМО”, рентгенологiчне дослiдження – за звичайною методикою (Л.Д.Линденбратен с соавт.,1976), моторну функцiю шлунку – з допомогою електрогастрографiї (ЕГГ) за М.А.Со¬бакiним (1956) апаратом ЕГГ-4м. Тепловiзiйний контроль проводився за допомогою тепловiзора “Рубiн 2”.
Iмуноглобулiни Ig A, Ig M, Ig G визначали модифiкованим за¬собом G.Mancini et al. (О.Г.Косик,1990), iзоелектричне фокусуван¬ня (IЕФ) у системi амфолiнiв (електролiтiв) шведської фiрми LKB Producter рiзноманiтних дiапазонiв рН градiєнту – у горизонталь¬ному багатокомiркуватому апаратi (О.Г.Косик,1990). Визначався ко¬ефiцiєнт розподiлу iмуноглобулiнiв (К щ/к) як спiввiдношення луж¬них та кислих фракцiй. Iмуннi комплекси (IК) дослiдженi у полi-етилен-глiколi за V. Haskow’ою et al. (1978).
Визначення гормонiв проводилося радiоiмунним засобом: гас¬трину – за допомогою стандартного набору фiрми “Sorin” (Францiя); iнсулiну – набору iнституту бiосинтезу (Угорщина); тиреотропiну (ТТГ) – набору Ria-mat TSH фiрми “Byk-sangtec”, трийодтиронiну (Т3), тироксину (Т4), кортизолу – за допомогою наборiв iнституту бiоорганiчної хiмiї БССР натще i через 1 годину пiсля стандартно¬го снiданку. Кiнiноген, вiльний брадикiнiн i активнiсть кiнiнази визначалися бiологiчним засобом (C.R.Diniz et al.,1961; Т.С.Пас¬хина,1970; М.С. Суровыкина,1972,1973).
Зазначеними методиками хворi обстежувалися до операцiї, у раннiм та пiзнiм пiсляоперацiйнiм перiодi.
Всi результати дослiджень опрацьованi статистично за И.А.Ой¬вiном (1960) та Л.С.Камiнським (1964) з використанням ЕОМ “Crys¬tal Data”.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ

У експериментi в п е р ш i й серiї у контролi (I група) вижили 15 пацюкiв, 4 загинули пiсля наркозу, 1 – вiд перитонiту; при СТВ вижили 11 з 20, вiд наркозу загинуло 4, вiд перитонiту-5; пiсля СПВ загиблих вiд перитонiту не було, а пiсля наркозу-3 з 8.
В усiх 3 групах заживлення у стiнцi шлунку вiдбувається приблизно в однаковi термiни, проте пiсля СТВ довше зберiгається за¬палення, частiше залишається рановий дефект i спостерiгається пе¬ритонiт, що обумовлює меншу виживаємiсть пацюкiв.
У наступнiй групi пiд впливом тренталу пiсля СТВ з 20 пацюкiв загинуло 18: вiд наркозу – 2, перитонiту – 16. Вижили у тер¬мiн до 14 дiб – 2, та й у них при вивченнi гiстологiчних препара-тiв виявилось, що залишається дефект слизової на чималому протя¬зi. Рiзко проявляється повнокрiв’я, мiсцями стази, iнфiльтрацiя в пiдслизовому шарi. Певно, це пов’язане з тим, що в умовах вагото¬мiї, та ще порушення евакуацiї при повнiй денервацiї шлунку, дiя препарату змiнюється, регенерацiя затримується.
У 5 групi тварин (СПВ i рана), застосовувались метилурацил та неробол. Загинули вiд наркозу – 5 з 20, iншi вижили.
У першi 3 доби рiзницi з контрольною групою не було. До 5 доби з’являються нiжноволокнистi сполучнотканиннi структури, мiс¬цями – потужнi пучки з судинами та фiбробластами, що бiльш вияв¬ляються, нiж у контролi. Дефект частково вкритий епiтелiєм. До 7 доби при стимуляцiї заживлення залишається незначна лейкоцитар¬на iнфiльтрацiя, мiсце ушкодження вкрите грубоволокнистою грану¬ляцiйною тканиною, на його поверхнi пролiферує залозний епiтелiй. До 14 доби настає заживлення “рани” шлунку.
Таким чином, пiсля СПВ з 5 доби пiсля операцiї метилурацил та неробол призводять до зростання швидкостi регенерацiї у стiнцi шлунку.
У д р у г i й серiї експериментiв на 3-ю добу у контрольних тварин (собак) в усiх трьох мiсцях (шлунок, дванадцятипа¬ла кишка i гостра “виразка”) наявне запалення. Але пiд дiєю да¬ларгiну у всiх 3 зонах з’являється пролiферацiя фiбробластiв, ен¬дотелiю судин i м’язових клiтин, по краю дефекту – регенерацiя залоз. На 5 добу продовжує посилюватись регенеративний процес. До 7 доби у контрольних тварин на фонi ознак регенерацiї, що з’яви¬лися, залишається рановий дефект у всiх 3 зонах з явищами запа¬лення. У тварин що отримували даларгiн у шлунку з’явився рубець, у ранi дванадцятипалої кишки та “виразцi” ще залишається дефект зi значними регенератами i новоутвореними залозами. На 14 добу рановий дефект у контрольних тварин ще не зажив у всiх 3 зонах.
У той же час пiд впливом даларгiну рановий канал шлунку заповне¬ний рубцевою тканиною, дванадцятипалої кишки замiнений тендiтною рубцевою тканиною, а “виразковий” дефект вкритий одношаровим ци¬лiндричним епiтелiєм з регенерацiєю залоз. До 30 доби всi дефекти регенерували.
Одержанi данi визначають велику схiднiсть течiї регенерацiї у кожному дефектi, а також те, що даларгiн прискорює регенерацiю, i це дозволяє його рекомендувати для реабiлiтацiї.
У третiй групi тварин застосували гастроцепiн. На 3 добу пiсля операцiї регенерацiя вiдсутня. До 5 доби запальна iнфiль¬трацiя менш значна у тварин, що отримували гастроцепiн. У ранi шлунку та дванадцятипалої кишки iснують грануляцiї i пролiферацiя залозного епiтелiю. По берегах порушеного м’язового прошарку фор¬муються поля склерозу. У “виразцi” вiдзначається значна пролiфе¬ративна реакцiя м’язового прошарку та фiбробластiв сполучної тка¬нини. Рубцева тканина формується рано i це перешкоджує заживленню пошкодження. У контрольнiй групi регенеративнi процеси незначнi. До 7 доби застосування гастроцепiну має мiсце перевага регенера¬тивного процесу порiвняно з контролем в усiх 3 зонах. На 14 добу у дослiдженiй групi у шлунку та дванадцатипалiй кишцi рани зажили на вiдмiну вiд контролей. На мiсцi “виразки” зберiгається дефект слизової, вкритий залозними комплексами, що утворюють 1-2 прошарки залоз. До 30 доби вiдзначена повна регенерацiя пошкоджень як у дослiдi, так i контролi. Отже, i гастроцепiн прискорює регенера¬цiю у раннi термiни пiсля ваготомiї.
У т р е т i й серiї дослiдiв на тваринах виявилося, що селективна проксимальна ваготомiя призводить до зниження кровоте¬чi у стiнцi шлунку на 37,5±7,4%, при введеннi бензогексонiю в iн¬тактних тварин – на 43,4±12,8%, а пiсля ваготомiї – на 13,3±9,6%, тобто цей препарат в умовах парасимпатичної денервацiї змiнює свою дiю – кровотеча має тенденцiю до збiльшення. Тому пiсля ва¬готомiї необхiдно враховувати факт змiни дiї препаратiв.
У ч е т в е р т i й серiї експериментiв встановлено, що мiнеральна вода “Феодосiйська” спричиняє пiдсилення секрецiї пiс¬ля СПВ, якщо вживається за 10 або за 30 хвилин до спробного снi¬данку. Секреторна функцiя шлунку знижувалась при вживаннi води за 60 хвилин до снiданку чи через 60 хвилин i, особливо, при подвiй¬ному застосуваннi: за 60 хвилин та через 60 хвилин пiсля харчово¬го подразника (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019