.

Діяльність академіка В.Г.Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні (1885-1966) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2993
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КУЧЕРОВА МАРІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 618.5-007.281-084

Профілактика слабості пологової діяльності

14.01.01 – акушерство і гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі акушерства та гінекології №2 Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК – доктор медичних наук, професор, член-кореспондент
АМН України Маркін Леонід Борисович, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького МОЗ України, Завідувач кафедри
акушерства та гінекології №2

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ – доктор медичних наук, професор

Маляр Василь Андрійович,

Ужгородський національний університет МОіН України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології медичного факультету

доктор медичних наук, професор

Франчук Анатолій Юхимович,

Тернопільська державна медична академія імені І.Я. Горбачевського МОЗ
України, професор кафедри акушерства та гінекології факультету
післядипломної освіти

ПРОВІДНА УСТАНОВА – Національний медичний університет імені О.О.
Богомольця МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться ”16” квітня 2005 р. о 12 год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради К35.600.04 при Львівському
національному медичному університеті імені Данила Галицького (79010,
м.Львів, вул. Пекарська, 69).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького (79000,
м.Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розіслано ”12” березня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

доцент А.І. Попович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми. Згідно Міжнародної статистичної класифікації хвороб і
проблем, пов’язаних із здоров’ям, Х перегляду ВООЗ (Женева, 1995),
порушення пологової діяльності включені в рубрику 060-075 “Ускладнення
пологів і розродження” і включають таку патологію, як слабість пологової
діяльності (СПД). СПД продовжує залишатись однією з основних проблем
сучасної перинатальної медицини. Питома вага цієї патології пологів
сягає 12-13 % і має тенденцію до зростання. У значній кількості випадків
СПД є провідною причиною перинатальної захворюваності та смертності,
маткових кровотеч і післяпологових септичних ускладнень (А.В.
Забокрицький, 1998; В.В. Абрамченко, 1999; Р.Г. Бичевская, Г.Д. Мисуна,
2000).

Патогенез синдрому контрактильної недостатності міометрію надзвичайно
складний. Дослідження останніх років свідчать, що механізм розвитку СПД,
яка формується на грунті порушень гемоциркуляторного гомеостазу
матково-плацентарного комплексу (МПК), відрізняється від такого при
дистоції шийки матки або пологах крупним плодом (М.М. Асатова, Д.Х.
Гафарова, 1999; Н.Н. Бисерова и соавт., 1999). Як відомо, готовність
материнського організму до пологів у більшості випадків визначається
функціональним станом кінцевого ефекторного органу – матки, її
потенційною здатністю до скоротливої діяльності. Не викликає сумнівів
факт, що СПД формується на грунті недостатності всіх ланцюгів як
гуморального та енергетичного, так і метаболічного обмінів (Е.Т.
Михайленко, М.Я. Чернега, 1988). Разом з тим, на сьогодні тривають
дискусії про роль розладів кровоплину в басейні маткової артерії у
виникненні СПД. Явно недостатньо вивчені особливості органної
гемодинаміки при гіподинамії матки. Відсутні практичні рекомендації щодо
прогнозування розвитку гіпотонічної дисфункції матки гіпоксичного
генезу, виділення вагітних відповідної групи ризику. Нарешті, не
викликає сумнівів необхідність розробки патогенетичних міроприємств,
спрямованих на профілактику СПД, що формується на тлі порушення
кровопостачання міометрію.

Актуальність вивчення вказаних питань відзначається у резолюції ХІ
з’їзду акушерів-гінекологів України (Київ, 2001), Концепції безпечного
материнства на 2002-2005 роки (наказ МОЗ та АМН України 15.11.2002 №
412/96).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства та
гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького і є фрагментом теми „Оцінка стану плода при
ускладненнях вагітності та пологів” (№ державної реєстрації
0102U007223).

Мета і задачі дослідження. Мета даного дослідження – на основі розробки,
апробації і впровадження у практику пологодопоміжних закладів низки
діагностичних і профілактичних заходів забезпечити зниження частоти
ускладнення пологів СПД.

При виконанні досліджень були поставлені наступні задачі:

Виділити провідні пренатальні чинники ризику виникнення СПД гіпоксичного
генезу, розробити систему визначення ступеня вірогідності розвитку даної
аномалії пологів.

Дати оцінку стану кровоплину в басейні маткової артерії,
мікрогемоциркуляторного гомеостазу МПК у жінок групи ризику розвитку
СПД.

Вдосконалити токографічну діагностику СПД, запропонувати математичну
оцінку важкості дисфункції матки.

Дослідити основні параметри біофізичного профілю плода, визначити їх
діагностично-прогностичну цінність при СПД.

Вивчити результати проведення корекції гемоциркуляторних порушень в
матці при загрозі ускладнення пологів СПД.

Розробити практичні рекомендації з прогнозування і профілактики СПД,
дати оцінку ефективності запропонованих заходів, впровадити їх у
практику медичних установ.

Об’єкт дослідження: пологовий акт, функціональна система материнський
організм – плід.

Предмет дослідження: контрактильна функція міометрію, кровоплин в
судинах матки, біофізичний профіль плода.

Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні,
доплерометричні, математичні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Суттєвою новизною відрізняються
результати оцінки ролі різних пренатальних чинників у виникненні СПД
гіпоксичного генезу. Одержані нові дані про стан мікрогемоциркуляторного
гомеостазу МПК, особливості кровоплину в басейні маткової артерії у
жінок групи ризику розвитку СПД.

Показано значення визначення показника активності матки, враховуючого
сумарну інтенсивність перейм, для об’єктивізації оцінки характеру
пологової діяльності, ступеню важкості СПД. Досліджені основні параметри
біофізичного профілю плода при СПД, визначена їх
діагностично-прогностична цінність.

Одержані нові дані про роль розладів судинної адаптації в формуванні
контрактильної недостатності міометрію. Безсумнівний науковий інтерес
являє проведений аналіз результатів профілактики СПД шляхом корекції
порушень гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу.

На основі одержаних даних запропонована оригінальна наукова концепція
прогнозування та профілактики СПД гіпоксичного генезу.

Практичне значення одержаних результатів. Виділені провідні чинники
ризику виникнення СПД гіпоксичного генезу, розроблена система визначення
середньостатистичної вірогідності розвитку гіпотонічної дисфункції
матки. Вдосконалена токографічна діагностика СПД, запропонована
математична оцінка важкості даної патології пологів.

Показана діагностично-прогностична цінність дослідження кровоплину в
маткових та спіральних артеріях, основних параметрів біофізичного
профілю плода у вагітних групи ризику ускладнення пологів СПД. Доведена
ефективність застосування бета-міметика гініпралу, антагоніста іонів
кальцію верапамілу і активатора метаболізму інстенону для корекції
розладів судинної адаптації, попередження формування контрактильної
недостатності міометрію.

Вдосконалена профілактика СПД гіпоксичного генезу шляхом забезпечення
нормалізації гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного
комплексу, розроблені рекомендації з допологової підготовки вагітних
групи ризику розвитку гіпотонічної дисфункції матки, що забезпечують
зниження материнської та перинатальної захворюваності.

Основні положення роботи впроваджені у практику пологодопоміжних установ
м.Львова та Львівської області України, використовуються при проведенні
передатестаційних циклів і циклів тематичного удосконалення лікарів
акушерів-гінекологів на факультеті післядипломної освіти Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто провела дослідження
біопараметрів функціональної системи материнський організм – плід у 125
вагітних жінок. При цьому безпосередньо автором використані сучасні
клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні,
математичні та статистичні методи дослідження. Дисертант самостійно
здійснила аналіз отриманих результатів, сформулювала основні положення і
висновки.

В результаті особисто здобувачем розроблена, апробована і впроваджена у
практику пологодопоміжних установ технологія прогнозування та
профілактики СПД.

Всі розділи дисертації, а також друковані праці, написані здобувачем
особисто (співавтору публікацій, як керівнику роботи, належить ідея
дослідження).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
оприлюднено на науково-практичній конференції Львівського відділення
Асоціації акушерів-гінекологів України „Актуальні питання акушерства та
гінекології” (Львів, 2001), міжнародній науково-практичній конференції
„Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2003), пленумі
Асоціації акушерів-гінекологів України (Очаків, 2003), засіданні
Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів,
2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові праці (із
них 3 – у фахових виданнях, визнаних ВАК України).

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 165
сторінках та складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріали
та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу й
узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій
та списку використаної літератури (193 джерела). Робота ілюстрована 11
таблицями та 37 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Для визначення факторів ризику
розвитку СПД гіпоксичного генезу статистично-аналітичному дослідженню
піддані 385 випадків ускладнення пологів контрактильною недостатністю
матки. При цьому використано математичну методику Л.А. Суслопарова и
соавт. (1977).

Основну групу спостереження склали 50 вагітних жінок із високою
середньостатистичною вірогідністю ускладнення пологів СПД. Крім
допологової підготовки, рекомендованої О.Т. Михайленко та М.Я. Чернегою
(1988), жінкам здійснювали міроприємства, спрямовані на нормалізацію
гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацетарного комплексу.

Про стан мікрогемоциркуляції у матці судили по даних кольпомікроскопії
піхвової частини шийки матки. Кількісна оцінка важкості циркуляторних
розладів проводилася з урахуванням судинних, внутрі- та позасудинних
чинників шляхом визначення індексу мікрогемоциркуляції (МГЦ) у балах за
шкалою, розробленою В.Г. Жегулович (1986).

), – де А – максимальна систолічна швидкість кровообігу, Д – кінцева
діастолічна швидкість кровообігу, М- середня швидкість кровообігу. При
аналізі результатів доплерографії враховували рекомендації Л.Б. Маркіна
і співавт.(1993), Л.И. Титченко и соавт. (2000) ), R. Thompson et al.
(1988).

Динамічний контроль стану плода здійснювали шляхом оцінки основних
параметрів, що характеризують фетальний біофізичний профіль. За
допомогою кардіомонітору типу 8030А фірми “Hewlett-Packard” одержували
інформацію про частоту серцевих скорочень (ЧСС) плода. При аналізі
кардіотахограми (КТГ) враховували базальну ЧСС (БЧСС), тип
варіабельності, кількість, амплітуду, тривалість акцелерацій і
децелерацій ЧСС плода. Комплексну оцінку КТГ проводили за шкалою
W.Fischer et al. (1976).

Із застосуванням ультразвукової діагностичної системи SLE-101 PC
оцінювали ступінь зрілості плаценти, об’єм навколоплідних вод, тонус та
рухову активність плода. Для оцінки розвитку плаценти використовували
критерії, запропоновані P.Grannum et al. (1979). При цьому аналізували
характер змін трьох структурних компонентів дитячого місця: хоріальної
та базальної пластинок і плацентарної речовини. Про об’єм
навколоплідних вод судили на підставі вимірювання найбільшого
вертикального розміру вільної ділянки амніотичної рідини. На протязі
30-хвилинного спостереження реєстрували генералізовані рухи (ГР) плода
та дихальні рухи (ДР) плода, які проявлялись переміщеннями грудної
клітки та вираженими рухами передньої черевної стінки, особливо в
епігастральній ділянці, а також епізоди розгинання плода із подальшим
поверненням його хребта та кінцівок до стану флексії. Постійними ДР
плода вважали такі, що спостерігались не рідше, ніж через 6с. Розрізняли
поодинокі нерегулярні та регулярні епізодичного характеру (постійні,
тривалістю 30 с та більше) ДР плода. Комплексну оцінку біофізичного
профілю плода проводили за шкалою F. Vintzileos et al. (1983).

В процесі пологів проводили динамічний контроль активності матки,
серцевої діяльності та рухової активності плода. При вивченні токограми
здійснювали якісний аналіз маткових циклів, визначали частоту, амплітуду
та тривалість скорочень матки, тривалість інтервалів між переймами.
Інтранатальну КТГ оцінювали за шкалою H.-B. Krebs et al. (1979).
Реєстрували прояви біофізичної активності плода (ДР).

При аналізі перебігу пологів враховували їх тривалість, наявність
ускладнень, характер і кількість оперативних втручань, величину
крововтрати та ін. Стан новонароджених оцінювали за шкалою Апгар,
сумісно з неонатологом робили висновок про особливості перебігу раннього
неонатального періоду.

Аналогічні дослідження проведені у 25 жінок з неускладненим перебігом
вагітності та пологів. Контрольну групу спостереження склали 50 вагітних
групи ризику розвитку СПД, яким проводилась допологова підготовка,
запропонована О.Т. Михайленко та М.Я.Чернегою (1988).

Статистичну обробку результатів дослідження здійснили з використанням
сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм
статистичного аналізу Microsoft Excel 5.0.

Результати досліджень та їх обговорення. Статистично-аналітичні
дослідження показали, що ускладнення пологів СПД переважно
спостерігається при гіпоксичних станах, обумовлених як акушерською
(пізні гестози вагітних, загроза невиношування, фетоплацентарна
недостатність), так і екстрагенітальною патологією (серцево-судинні,
ендокринні захворювання, анемія), що супроводжуються змінами судинної
адаптації. Використання математичної методики Л.А.Суслопарова и соавт.
(1977) дозволило визначити прогностичну цінність наведених вище
діагностичних ознак, розробити систему формування груп вагітних високої
вірогідності СПД.

Незважаючи на проведення міроприємств по попередженню контрактильної
недостатності міометрію, рекомендованих О.Т.Михайленко та М.Я.Чернегою
(1988), у 38% вагітних контрольної групи спостереження мало місце
ускладнення інтранатального періоду СПД. При цьому частота акушерських
кровотеч сягала 8%, післяпологових септичних ускладнень – 10%,
перинатальна смертність – 40‰. Вищесказане обумовило доцільність
вдосконалення профілактики СПД шляхом розробки, апробації та
впровадження заходів, забезпечуючих, в першу чергу, корекцію розладів
гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу.

Основну групу спостереження склали 50 вагітних групи ризику по
ускладненню пологів СПД. При дослідженні вікових показників жінок
встановлено, що 12% з них були у віці до 18, а 64% – 26 і більше років.

Вік батька у 4% випадків був до 20 і у 4% – 40 і більше років. Виробничі
шкідливості мали місце у 10% жінок. Шкідливі звички були властиві 12%
вагітних. Шлюб не був зареєстрованим у 4% жінок. Емоційні навантаження
відмічені у 16% випадків. Зріст 6% жінок дорівнював 150 см і менше, маса
тіла на 25% перевищувала нормальну у 14% вагітних. У 18% спостережень
відмічений пізній початок медичного спостереження в антенатальному
періоді. Більшість (78%) жінок народжували вперше. Порушення
менструального циклу відмічені у 32%, неплідність протягом 2-3 років – у
6%, викидень – у 10%, штучний аборт – у 8%, СПД в попередніх пологах – у
4%, перинатальна смертність – у 6% випадків. Запальний процес внутрішніх
статевих органів перенесли 22%, операції на матці – 2%, на яєчниках і
трубах – 6% жінок. У 2% випадків мала місце гіпоплазія, у 10% –
неправильне положення, у 4% – вада розвитку, у 6% – міома матки.
Серцево-судинними захворюваннями страждали 42%, хронічними
захворюваннями органів дихання – 12%, захворюваннями нирок – 12%,
ендокринопатією – 36%, анемією – 40%, міопією та іншими захворюваннями
очей – 8% вагітних. Під час даної вагітності 12% жінок перенесли гострі
інфекційні захворювання. Дана вагітність у 22% випадків ускладнилася
вираженим раннім токсикозом, у 14% – загрозою викидня, у 38% – пізнім
гестозом, у 24% – загрозою передчасних пологів, у 2% –
АВО-сенсибілізацією, у 2% – резус-сенсибілізацією, у 4% – затримкою
розвитку плода, у 68% – фетоплацентарною недостатністю різного генезу.
Тазове передлежання плода мало місце у 2% спостережень.

З урахуванням наявних чинників ризику, середньостатистична вірогідність
СПД у 2% вагітних складала 33,5%, у 2%- 43,4%, у 4% – 51,2%, у 12% –
60,1%, у 24% – 66,6%, у 30% – 76,3%, у 14% – 81,2%, у 8% – 86,0% і у 4%
– 88,3%. Усі вагітні були завчасно (за 7-10 днів до терміну пологів)
госпіталізовані.

Дослідження стану мікрогемоциркуляторного гомеостазу
матково-плацентарного комплексу виявило в усіх випадках наявність
розладів гемоперфузії на мікросудинному рівні. Відмічалося підсилення
периферичної вазоконстрикції. Мала місце виражена звивистість венул та
капілярів. Звертала на себе увагу неоднорідність судинних калібрів з
чергуванням ділянок констрикції та дилятації. Визначалась
внутрішньосудинна агрегація формених елементів. Реєструвалися як
поодинокі, так і в ряді випадків – множинні мікротромби. У
венуло-капілярному секторі нерідко спостерігалися явища периваскулярного
набряку. В окремих спостереженнях відмічені мікрогеморагії. Індекс МГЦ
складав, в середньому, 9,5±0,4 бали, що вказує на наявність
субкомпенсованої циркуляторної недостатності.

В нормі при доношеній вагітності в басейні маткової артерії
спостерігається низькорезистентний кровоплин (М.В. Медведев, 1992).
Доплерограма кривих швидкостей кровоплину у маткових артеріях і судинах
плацентарного ложа характеризується низькою пульсацією та високим
діастолічним компонентом.

Дослідження кровоплину з використанням кольорового доплерівського
зображення у жінок основної групи спостереження виявило достовірне
збільшення індексів судинного опору в маткових (С/Д – 2,24±0,09; ПІ –
0,68±0,05; ІР – 0,41±0,03) і спіральних артеріях (С/Д – 1,80±0,06; ПІ –
0,62±0,04; ІР – 0,34±0,03) (р>A?oe

o

????

O

O

O

O

?oe

o

????

????

??????????бумовлювало відповідні зміни ехоструктури плаценти.
Відмічалося збільшення звукопровідності плацентарної тканини. У
більшості випадків зустрічались великі центри котиледонів.

Проведення терапевтично-профілактичних міроприємств позитивно впливало
на основні показники серцевої діяльності плода. Рівень БЧСС плода
знаходився в межах 120-160 уд/хв (в середньому, 146,7±6,5 уд/хв). У
значній кількості спостережень відмічалося підвищення амплітуди і
частоти осциляцій, відповідно, 5,4±0,4 уд/хв і 6,3±0,6 уд/хв (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020