.

Динаміка зміни щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності в гіпертонічних розчинах хлориду натрію (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2416
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОЛОВІНА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 618.17-008.8:618.39]-053.6

Особливості становлення менструальної функції у підлітків після штучного
аборту та комплексний підхід до її реабілітації

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Грищенко Ольга Валентинівна,

Харківська медична академія
післядипломної освіти МОЗ

України,
завідувач кафедри перинатології та гінекології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Вовк Ірина Борисівна,

Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України,

м. Київ,
завідувач відділу планування сім’ї і статевого розвитку

дітей та
підлітків;

доктор медичних
наук , професор

Потапова Лілія
Вікторівна,

Харківський
державний медичний університет, професор

кафедри акушерства та
гінекології № 1.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, м. Київ, кафедра акушерства та гінекології №1.

Захист відбудеться “22” грудня 2005р. о 13.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “16” листопада 2005р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Лазуренко В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження репродуктивного здоров’я молоді – важлива
соціальна й медична проблема, актуальність якої пов’язана з тим, що в
Україні склалась критична демографічна ситуація, що характеризується
негативним прирістом населення, різким зниженням народжуваності й
досить високим рівнем штучних абортів.

Показник абортів серед дівчат-підлітків в 2003 році по Україні склав 7
випадків на 1000 дівчаток від 15 до 17 років. Аборти у дівчат 15-17
років склали 2,5% від загальної кількості абортів по країні. Аборт
продовжує залишатися основним методом регулювання народжуваності в
Україні (Р.В.Богатирьова, 1999; Н.Г.Гойда, 2000; Н.Я.Жилка, 2005).
Тенденції, що намітилися останнім часом до зниження кількості абортів, в
той же час не знімають актуальність цього питання, тому що аборт не є
безпечною операцією для здоров’я жінки й спричиняє різного роду
найближчі й віддалені ускладнення. Аборт – є однією з основних причин
порушення репродуктивного здоров’я жінки в майбутньому (І.Б.Вовк, 2002;
В.П.Квашенко, 2003; І.С.Савельєва, 2004).

За даними І.Б.Вовк (2002), по закінченню 3-4 циклів після проведеного
аборту приєднується велика група патологічних станів: порушення
менструального циклу, які можуть бути першими клінічними проявами
ендометріоза, який розвивається після аборту. Частота ускладнень після
абортів у підлітків в 2 – 2,5 рази більша, ніж в жінок репродуктивного
віку. Навіть при сприятливому перебігу операції штучного переривання
вагітності у післяопераційному періоді у тій чи іншій мірі виникають
ендокринні розлади, які виражаються в уповільненому відновленні
повноцінних фаз менструального циклу, появі олігоменореї або аменореї. У
більш віддалений час аборт сприяє невиношуванню вагітності, розвитку
безплідності, проблемам психоемоційного характеру (В.П.Квашенко, 1999;
В.Л.Гавенко, Ю.С.Паращук, 2001). У дівчат-підлітків ці порушення носять
більш виразний характер, ніж у жінок репродуктивного віку.

В сучасній літературі є дані, що аборт, як ніяке інше хірургічне
втручання, пов’язан з проблемою психічного здоров’я жінки. Він є одним з
психотравмуючих факторів, які при певних обставинах (особливості
психічної структури індивіда, вплив суб’єктивної оцінки ситуації) можуть
стати одним з основних факторів в розвитку невроза, що негативно
впливає на внутрішньородинні та міжособисті відносини. Очевидно, що в
залежності від психологічного стану конкретної особи, від її
індивідуально-типологічних особливостей, типа реагування, природжених
характеристик нервової системи рівень психологічної відповіді на
ситуацію переривання вагітності має бути різним.

Незважаючи на проведену значну роботу в сфері профілактики непланованої
вагітності у дівчат-підлітків, збереження репродуктивного здоров’я,
кількість сексуально-активних дівчат-підлітків, що користуються
регулярно контрацептивними засобами, залишається досить низьким. Крім
того, недостатньо уваги приділялось питанню вплива гормональних
контрацептивів на різні ланки репродуктивної системи у дівчат-підлітків
після перенесеного штучного аборту. Дуже складним та маловивченим
залишається питання щодо психоемоційного стану дівчат після
перенесеного переривання вагітності. З усього вищевикладеного можна
зробити висновок про доцільність вивчення особливостей перебігу
післяабортного періоду у дівчат-підлітків та розробки комплексу заходів
для реабілітації їх здоров’я після штучного переривання вагітності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема
відповідає основним напрямкам Національної програми “Планування сім’ї”
(Постанова кабінету Міністрів України № 736 від 13 вересня 1995р.) і
Національній Програмі “Репродуктивне здоров’я 2001-2005” (Указ
Президента України від 26 березня 2001 № 203/2001), та є частиною
науково-дослідних робіт, що виконувались на кафедрі перинатології та
гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ
України (номер Державної реєстрації 0198U004321). Автором самостійно
виконано фрагменти робіт щодо вивчення та аналізу клінічних,
гормональних показників та даних психологічних тестів дівчат-підлітків
після штучного аборту на фоні використання КОК та рослинного препарату
Дисменорм після переривання вагітності.

Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи полягала у визначенні
особливостей клініко-гормонального та психологічного стану
дівчат-підлітків після перенесеного штучного аборту та в розробці і
оптимізації методики відновлення менструальної функції у
дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності з
використанням комплексу, що складається з комбінованих оральних
контрацептивів, гомеопатичної терапії та психотерапевтичних заходів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

Вивчити стан репродуктивної функції дівчат-підлітків 15-17 років, які
перенесли штучне переривання вагітності.

Вивчити особливості психоємоціонального та психофізичного стану
дівчат-підлітків після перенесеного штучного аборту.

Дослідити рівень гіпофізарних та яєчникових гормонів, особливості
гормонального профілю у дівчат-підлітків, які приймали КОК після
переривання вагітності.

Вивчити вплив КОК (монофазного та трьохфазного препаратів) і
комплексного рослинного препарату для відновлення менструальної функції
дівчат-підлітків 15-17 років після перенесеного штучного аборту.

5. Обгрунтувати диференційовані схеми підбору ГК залежно від
гормонального профілю дівчинки, ступеня ризику аборту, стану
репродуктивного здоров’я й подальших репродуктивних завдань.

6. Розробити схему медико-соціальної реабілітації дівчат-підлітків
після переривання вагітності.

Об’єкт дослідження: Стан здоров’я дівчат-підлітків 15-17 років, які
перенесли операцію штучного аборту.

Предмет дослідження: Комплексне вивчення яєчникових, гіпофізарних
гормонів та кортизолу у дівчат-підлітків після переривання вагітності і
їхній зв’язок з порушенням менструальної функції.

Методи дослідження: в роботі використано аналітичні, клінічні,
біохімічні, радіоімунологічні, ультразвукові, психологічні та
статистичні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. В представленій роботі
удосконалена і науково обґрунтована система профілактичних заходів
спрямованих на збереження й покращення репродуктивного здоров’я
дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності.

Вперше проведені дослідження по вивченню психоемоційного та
психофізичного стану дівчат-підлітків після штучного аборту і був
розроблен комплекс психопрофілактичних заходів, які спрямовані на
скорішу адаптацію підлітків в родині та соціумі.

Вперше встановлена закономірність між перериванням вагітності у
підлітків і динамікою гормонального гомеостазу, які надалі сприяють
порушенню репродуктивної функції. Вперше з метою відновлення
менструальної функції й профілактики неплановоної вагітності після
аборту, використані монофазний контрацептив з антіандрогенною дією
(Діане-35) та трифазний контрацептив (Три-регол). Доведено більш високу
ефективність при використанні монофазних контрацептивів у порівнянні із
трифазними для відновлення менструальної функції та профілактики пізніх
післяабортних ускладнень. Також вперше для профілактики післяабортних
ускладнень застосовано рослинний препарат Дисменорм.

На підставі отриманих даних доведена висока ефективність МКОК з
антіандрогенною дією після перенесеного переривання вагітності у
дівчат-підлітків, які мали порушення менструальної функції та явища
гіперандрогенії в анамнезі.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлений нами
взаємозв’язок між змінами в концентрації гормонів репродукції після
переривання вагітності у підлітків і порушенням менструальної функції в
них надалі потребує реабілітації і дозволяє використати в комплексі
реабілітаційних заходів комбіновані оральні контрацептиви з першого дня
після аборту в контрацептивному режимі з урахуванням гормонального
профілю дівчини. Тим підліткам, які з будь яких умов не можуть приймати
КОК, з метою профілактики післяабортних ускладнень, показане призначення
гомеопатичних препаратів (Дисменорм) для нормалізації менструальної
функції після штучного аборту.

Дані ультразвукового дослідження є одним з діагностичних критеріїв
стану органів репродукції й можуть бути використані для більш точної
діагностики порушень менструальної функції в післяабортному періоді.

Оскільки була доказана психотравмуюча роль переривання вагітності для
дівчат і виходячи з того, що штучний аборт є сильним стресовим фактором,
був розроблен курс психопрофілактичних заходів, який необхідно включати
в загальний комплекс лікування й профілактики віддалених ускладнень
після аборту у підлітків.

Отримані у роботі дані дали можливість розробити інформаційний лист
“Комплексний підхід до реабілітації менструальної функції у
дівчат-підлітків після операції штучного аборту”.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи
використовуються в лекціях для лікарів дитячих гінекологів на курсах
підвищення кваліфікації на базі Харківської медичної академії
післядипломної освіти, впроваджені в роботу гінекологічного відділення
міської клінічної лікарні № 3 (м.Луганськ), Свердловської центральної
районної лікарні Луганської області, Краснодонської дитячої лікарні
Луганської області, Алчевської дитячої лікарні Луганської області,
Брянківської міської дитячої лікарні Луганської області, Стаханівської
міської дитячої лікарні Луганської області, Центру планування сім’ї
(м.Луганськ).

Особистий внесок здобувача. Автором на підставі аналітичного огляду
вітчизняної та закордонної літератури розроблено програму виконання
дослідницької роботи, визначені мета й завдання дослідження. Самостійно
обрано комплекс методів обстеження. Проведено анкетування, клінічне та
ультразвукове обстеження хворих, обстеження здорових підлітків,
статистичну обробку даних із використанням комп’ютерних програм.
Дисертант самостійно проводив аналіз та узагальнення отриманих
результатів, формулювання усіх положень і висновків роботи, підготував
до публікації наукові праці та дисертацію до захисту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
були докладені та обговорені на: III-й міжнародній регіональній
науково-практичній школі-семінарі “Актуальні питання гінекологічної
ендокринології дитячого, підліткового й репродуктивного віку” (м.
Святогорськ, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків” (м. Харків, 2004);
на засіданнях Луганської обласної асоціації акушерів-гінекологів
(2003), Луганської обласної конференції гінекологів дитячого й
підліткового віку “Питання підліткової контрацепції” (2002), Луганської
обласної асоціації педіатрів “Здоров’я підлітків” (2003).

Апробація роботи проведена на сумісному засіданні кафедри перинатології
та гінекології, кафедри акушерства та гінекології № 2 Харківської
медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 8 друкованих
роботах. Із них 3 статті у спеціалізованих наукових журналах
рекомендованих ВАК України, 5 робот в збірниках наукових праць та тезах
доповідей на наукових форумах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 156 сторінках;
вона складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів
дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення
результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку літературних
джерел. Робота ілюстрована 23 малюнками та 19 таблицями (обсяг 7
сторінок). Список використаних джерел містить 179 найменувань, з них 133
роботи із країн СНД і 46 іноземних джерел літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставленої мети
проведено обстеження 102 підлітків віком від 15 до 17 років, які
перенесли операцію штучного аборту. Усі обстежені дівчата розподілялись
таким чином: I група – 31 дівчина, яка використовувала МКОК після
перенесеного штучного аборту, II група – 27 дівчат, які використовували
після аборту ТКОК, IIIА група – 20 дівчат, які використовували
комплексний рослинний препарат для нормалізації менструальної функції
після перенесеного переривання вагітності, IIIВ група – 24 дівчини, які
не отримали після аборту спеціальної реабілітаційної терапії. Дівчата
після переривання вагітності також отримували рослинний препарат з
седативним ефектом. В групу контролю увійшли 74 практично здорових
дівчини того ж віку, які не мали абортів та вагітностей в анамнезі.

Усім обстеженим підліткам проводили оцінку фізичного розвитку за
індивідуальною методикою систематичного виміру росту, маси тіла,
морфометрії по Л.Д. Заєць із використанням морфограмм. Дані фізичного
розвитку звірялись з віковими нормами для дівчат-підлітків
(А.Л.Рєзникова,1996). Особлива увага приділялася стану шкіри: наявності
різних ступенів гірсутизму, стрій, акне та інших проявів
гіперандрогенії.

Виразність вторинних полових ознак оцінювали за 4-х бальній шкалою з
реєстрацією статевої формули за Л.Г.Туміловіч із співавт.(1975). Ступінь
виразності гірсутного синдрому оцінювали за шкалою кількісної оцінки
гірсутних зон по D. Ferriman J. і Gallwey (1961) і визначення гірсутного
числа, що рівнялося сумі балів гормонального (кількісна оцінка росту
волосся в андрогензалежних зонах) і індиферентного числа (кількісна
оцінка росту волосся в андрогеннезалежних зонах). Варіантом норми
вважали гірсутне число 7 і менше.

Для оцінки стану репродуктивної системи застосовували метод
імуноферментного аналізу визначення концентрації в крові гіпофізарних
гормонів (ЛГ, ФСГ, ПРЛ), яєчників (Є2, П), тестостерону та кортизолу
стандартними наборами фірми “Хоффман Ла Рош”(Франція).

Усім хворим була проведена ультразвукова діагностика органів малого тазу
та молочних залоз трансабдомінальним секторальним датчиком (3,5, 5, і
7,5 МГц) апаратом “Siemens Sonoline”.

Функціональна оцінка ендокринного статусу полягала в дослідженні
менструальної функції за загальноприйнятою методикою із проведенням
тестів функціональної діагностики діяльності яєчників: вимір базальної
температури, кольпоцитологічне дослідження мазків.

Оцінка психоемоційного стану оцінювалася на підставі тестів самооцінки
“рівня тривожності”, які були розроблені Ч.Д.Стілбергом, адаптовані Ю.Л.
Ханіним (1991). Відповіді на питання анкети оцінювалися по
чотирьохбальній системі. Також для визначення психоемоційного стану була
використана методика кольорової вибірки – модифікований тест Люшера.
Проводили вимірювання ступеня виявлення зниження настрою – субдепрессії,
яка базувалась на опитувальнику В.Зунга та адаптованому Т.Н.Балашовою
(1989). Шкала включає 20 стверджень, які характеризують прояв зниженого
настрою. Для визначення психофізіологічної відповіді на стрес проводили
визначення рівня кортизола в крові дівчат після аборту. Обстеження
проводили на 1-у добу та через тиждень (7-8 доба) після аборту.

При обробці отриманих даних використовували статистичні методи з
розрахунком параметричних і непараметричних критеріїв (Є.В.Гублер, 1978,
Г.Ф.Лакін, 1980).

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення стану репродуктивної
функції після штучного переривання вагітності було проведено у 102
підлітків віком від 15 до 17 років, після операції штучного аборту. До
групи контролю увійшли 74 практично здорових дівчини, які не мали
абортів та вагітностей в анамнезі. Обстежені дівчата були розподілені
на 3 групи: 31 дівчина використовувала МКОК після аборту (I група), 27 –
використовували після аборту ТКОК (II група), 20 дівчат використовували
комплексний рослинний препарат (IIIА група), 24 дівчини не отримали
після аборту специфічної реабілітаційної терапії (IIIВ група).

Аналіз отриманих даних виявив наступні особливості гормонального
гомеостазу в обстежених дівчат (табл.1). Встановлено, що в 1-й місяць
після переривання вагітності в терміні 5-12 тижнів відзначається
підвищення ФСГ у різні фази менструального циклу як і у групі дівчат, що
отримували гомеопатичний препарат у післяабортному періоді, так і в
групі дівчат, які не отримували специфічного лікування. Так в 1-й місяць
після аборту рівень ФСГ на 7-у добу менструального циклу склав у групі
IIIВ – 6,79±0,50 МЕ/л, у групі IIIА – 6,69±0,44МЕ/л; на 21-й день циклу
в групі IIIВ – 5,07±0,44МЕ/л, у групі IIIА – 5,18±0,26МЕ/л, що перевищує
показники в контрольній групі, які склали відповідно 2,87±0,47МЕ/л і
1,79±0,15МЕ/л (p0,05), однак на 21-й день циклу рівень ЛГ у групах дівчат
після аборту, перевищував показники контрольної групи.

Вивчення рівню ПРЛ в крові дівчат після перенесеного штучного аборту
показало, що як у групі IIIA, так і в групі IIIB в I менструальний цей
показник був вищим ніж в контрольній групі. Протягом наступних двох
циклів у групі дівчат, які не отримували реабілітаційної терапії
відзначалося зниження цього показника, однак до VI МЦ після аборту
рівень ПРЛ у цій групі залишався досить високим. Показники рівня
пролактину в групі дівчат, що приймали після перенесеного аборту
Дисменорм, мали більш виразну тенденцію до зниження в порівнянні із
групою, що не одержувала лікування, і до VI МЦ відповідав показникам
контрольної групи

Таблиця 1

Показники секреції гонадотропних гормонів в крові у дівчат-підлітків
після перенесеного переривання вагітності, (M±m)

Групи

n Показники

ЛГ, МО/л

ФСГ, МО/л

ПРЛ, мМО/л

I МЦ після штучного аборту

7 день

МЦ 21день МЦ 7 день

МЦ 21день МЦ 7 день

МЦ 21день

МЦ

III A 20 4,39±0,41 7,68±0,31 6,69±0,44 5,18±0,26 579,3±10,3 587,2±12,3

III B 24 4,45±0,42* 7,7±0,30* 6,79±0,50* 5,07±044 581,6±13,6 594,1±13,0

Контрольна 74 1,76±0,41 2,61±0,43 2,87±0,47 1,79±0,15 266,2±42,2
276,5±37,8

II МЦ після штучного аборту

III A 20 4,47±0,42 7,60±0,31 6,39±0,47 5,14±0,36 535,3±12,1 529,3±11,7

III B 24 4,38±0,41 7,59±0,29 6,43±0,51 5,12±0,50 552,1±13,2 534,2±13,8

Контрольна 74 1,76±0,41 2,61±0,43 2,87±0,47 1,79±0,15 266,2±42,2
276,5±37,8

VI МЦ після штучного аборту

III A 20 1,98±0,34* 3,39±,36 2,63±0,46* 1,84±0,23* 296,3±14,6*
302,3±15,1

III B 24 1,51±0,13* 3,06±0,27 2,76±0,26* 1,78±0,18 375,8±23,5*
266,2±42,2*

Контрольна 74 1,76±0,41 2,61±0,43 2,87±0,47 1,79±0,15 266,2±42,2
276,5±37,8

Примітка: * – різниця вірогідна відносно контрольної групи (p0,05).

Аналізуючи вміст ЛГ у плазмі, нами було встановлено, що протягом 6
місяців прийому як МКОК, так і ТКОК відзначалася виразна супресія цього
гормону. Якщо в I МЦ рівень ЛГ склав у групі що приймала МКОК (I група)
– 2,59±0,16МЕ/л і 3,14±0,18МЕ/л, та у групі що приймала ТКОК (II група)
– 2,97±0,39МЕ/л і 4,32±0,38МЕ/л і був вище ніж в контрольній групі –
1,76±0,41МЕ/л і 2,61±0,43МЕ/л (7 і 21 день МЦ). Таким чином, до VI МЦ
різниці у вмісті ЛГ як в I, так і в II групі виявлено не було, але ці
показники залишалися нижчим показників ЛГ у порівнянні із групою, що
не отримувала гормональні препарати та з групою здорових підлітків
(p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020