.

Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3394
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ

МУРАШКО Ольга Олександрівна

УДК 618.177-085.256.5-06:616.89

Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними
репродуктивними технологіями

19.00.04 — медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка, кафедра психодіагностики та медичної психології

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Васьківська Світлана Василівна

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри психодіагностики та
медичної психології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Чабан Олег Созонтович

Український науково-дослідний
інститут соціальної та судової психіатрії і наркології МОЗ України, зав.
відділенням пограничних станів та соматоморфних розладів

Кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник

Вознесенська Олена Леонідівна

Інститут соціальної і політичної
психології АПН України,

старший науковий співробітник
лабораторії малих груп і

міжгрупових відносин

Захист дисертації відбудеться “ 27 ” вересня 2007 року о 11 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті
психології імені Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ – 33,
вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології імені
Г.С .Костюка АПН України.

Aвтореферат розіслано “ 22 ”серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Андрієвська В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Безплідність жінок є однією з найгостріших
проблем репродуктивної медицини не тільки у нашій країні, але й в усьому
світі, і має тенденцію до зростання. За даними Міністерства охорони
здоров’я безплідність стосується від 6–8% до 18–20% сімей у різних
регіонах України, що узгоджується зі статистикою ВООЗ, згідно з якою
кількість безплідних пар становить 7–15% від усіх пар репродуктивного
віку (18–49 рр.).

В останнє тридцятиліття у практиці лікування безплідності, яке на
сьогодні належить до пріоритетних завдань державної політики, відбулися
позитивні зрушення завдяки розвитку і впровадженню у практику
репродуктології допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), зокрема
запліднення in vitro, які асоціюються для жінки з останньою надією
завагітніти і стати матір’ю.

Участь у програмах ДРТ пов’язана з важкими не тільки фізичними, але й
психологічними стражданнями. Тим часом сучасний стан розробки
психологічних проблем безплідності у жінок, які послуговуються ДРТ, у
вітчизняній науці характеризується відсутністю ґрунтовних емпіричних
досліджень (порівняно з досвідом зарубіжних, у тому числі російських,
колег).

За рубежем здійснено чимало досліджень психологічних проблем
безплідності при заплідненні in vitro, проте усі вони стосуються лише
окремих аспектів проблеми, зокрема тих, що відносяться до соціальної
(В.В.Ніколаєва, Г.А.Аріна, Є.Б.Айвазян, М.В.Маклакова; M.Fekkes,
J.N.Filetto, C.S.Hahn, I.Laffont, M.Tarabusi) і когнітивної сфер (M.
Bar-Hava, S.Sonawalla) та емоційних і психосоматичних аспектів
(L.Anderheim, C.Bindt, J.Boivin, R.J.Edelmann, B.S.Kee, H.Kentenich,
H.Klonoff-Cohen, D.Koryntova, M.E.Seibel, P.Thiering). Проте, як
зазначала Б.В.Зейгарник, патологічні зміни особистості торкаються, в
першу чергу, її ціннісно-смислової сфери. Однак вивчення безплідних
жінок з точки зору ціннісно-смислових орієнтацій поки що не стало
предметом спеціального теоретичного і емпіричного дослідження.

Відсутність в Україні розвиненої практики надання психологічної допомоги
безплідним жінкам, які послуговуються ДРТ, об’єктивна необхідність у
розробці теоретичних засад і практичних рекомендацій для розв’язання
психологічних проблем вказаної категорії жінок обумовили вибір теми
даного дослідження. Необхідність урахування специфічних
соціально-культурних особливостей (T.Appleton, J.Schmid) посилює
актуальність дослідження психологічних аспектів запліднення in vitro у
нашій країні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано у межах науково-дослідницької програми “Психодіагностика
особистості” кафедри психодіагностики та медичної психології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.

Об’єкт дослідження — ціннісно-смислова сфера (ЦСС) особистості.

Предмет дослідження — динаміка ЦСС жінок, які страждають на безплідність
і послуговуються для її подолання ДРТ.

Мета дослідження полягає у розкритті динаміки і механізму трансформації
ЦСС безплідних жінок, які послуговуються ДРТ.

Завдання дослідження:

здійснити теоретичний аналіз сучасного стану вивчення материнства як
психологічного феномену, психологічних причин та наслідків безплідності,
психологічних аспектів використання ДРТ;

визначити місце материнства у загальній структурі ЦСС, окремих складових
у структурі материнської сфери (МС) і мотиви репродуктивної поведінки
безплідних жінок;

визначити особливості МС і характерні риси психологічного стану жінок,
які послуговуються ДРТ;

розкрити механізм динаміки ЦСС безплідних жінок, які послуговуються ДРТ;

визначити шляхи психологічної підтримки жінок, які послуговуються ДРТ.

Теоретико-методологічною основою дослідження є
екзистенційно-гуманістичний підхід до вивчення смисложиттєвої
проблематики особистості (А.Маслоу, К.Роджерс, В.Франкл, І.Ялом);
концепції особистості як суб’єкта власної життєтворчості
(К.О.Альбуханова-Славська, Л.І.Анциферова, Ф.Е.Василюк, С.Л.Рубінштейн,
Т.М.Титаренко); загальнопсихологічні та соціально-психологічні ідеї щодо
структури і розвитку ЦСС особистості (Б.С.Братусь, Б.В.Зейгарник,
О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, М.С.Яницький); системно-структурна концепція
материнства (Г.Г.Філіппова), психосоматичний підхід (В.Бройтігам, Б
Любан-Плоцца, Д.Пайнз, Г.Г.Філіппова).

Методи дослідження: теоретичний аналіз, клінічне інтерв’ю, включене
спостереження, змістовий аналіз дискусій жінок щодо проблем безплідності
за матеріалами форумів “Екстракорпоральне запліднення” і “Хочу дитину”;
психодіагностичні методики — тест ставлень вагітної І.В.Добрякова,
асоціативна методика вивчення базових якостей матері, проективний
малюнковий тест “Я і моя дитина” Г.Г.Філіппової, тест смисложиттєвих
орієнтацій Д.Крамбо і Л.Махоліка у модифікації Д.О.Леонтьєва, методика
ціннісного спектру Д.О.Леонтьєва, репертуарні гратки із заданими
конструктами, діагностика соціально-психологічної адаптації Л.Роджерса і
Р.Даймонда, суб’єктивного контролю Дж.Роттера, метод незакінчених
речень; математична обробка результатів дослідження.

Дослідження проводилося на базі Інституту репродуктивної медицини у
Києві, Київської міської консультації “Шлюб і сім’я”, пологового будинку
№ 1 м. Києва, клінічній базі кафедри акушерства, гінекології і
перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені
П.Л.Шупика (Київська обласна клінічна лікарня).

Наукова новизна дослідження. Здійснене дослідження стосується аспектів,
які ще не дістали належної розробки у вітчизняній науці.

1. Подальшого розвитку набула концепція материнства як складова
потребово-мотиваційної сфери жінки, запропоновано теоретико-графічну
модель материнства.

2. Вперше на емпіричному рівні у вітчизняному соціо-культурному просторі
дістала вивчення ЦСС особистості безплідних жінок. Вперше доведено її
залежність від репродуктивного статусу і дій, спрямованих на подолання
безплідності.

3. Вперше виявлено мотиви, що зумовлюють репродуктивну поведінку
безплідних жінок.

4. Вперше доведено, що у МС жінок, які послуговуються ДРТ, порушується
рівновага між основними складовими ціннісно-смислового блоку МС —
власною потребою жінки відчувати себе матір’ю і цінністю дитини, як
особистості.

5. Вперше розкрито механізм динаміки ЦСС жінок, що послуговуються ДРТ.

Практичне значення дослідження. Вперше запропоновано шляхи розв’язання
проблеми психологічної допомоги безплідним жінкам, які прагнуть народити
дитину за допомогою ДРТ, і розроблено загальні принципові рекомендації
щодо їх психологічної підтримки. Дібрано психодіагностичні методики для
діагностики психологічного стану і ЦСС безплідних жінок, що можуть
використовуватися у практичній роботі психолога.

Отримані результати дослідження можуть бути використані у підготовці
медичних, зокрема, перинатальних психологів, у програмах підвищення
кваліфікації репродуктологів і акушерів-гінекологів, в галузі
психосоматичної медицини.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені: у систему
психопрофілактичної роботи з жінками на різних етапах використання ДРТ в
Інституті репродуктивної медицини у м. Києві; у навчальний процес
кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів “Клінічна
психологія” та “Психотерапія”; у навчальний процес кафедри акушерства,
гінекології та перинатології Національної медичної академії
післядипломної освіти імені П.Л.Шупика в програмі “Сучасні репродуктивні
технології” для репродуктологів та в програмі післядипломної підготовки
лікарів-інтернів за спеціальністю “Акушерство та гінекологія”.

Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечено всебічним
теоретичним аналізом проблеми, комплексним використанням апробованих
методів і психодіагностичних методик, адекватних меті, об’єкту, предмету
та завданням дослідження, змістовним якісним та кількісним аналізом
результатів з використанням адекватних статистичних методів.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідались і
обговорювались на щорічній науковій конференції студентів та аспірантів
з нагоди Днів факультету соціології та психології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2003);
науково-практичному семінарі “Соціально-психологічний вимір розвитку
сім’ї”, Інститут соціальної та політичної психології АПН України і ГО
“Центр екології сім’ї” (Київ, 2005, 2006); конференції “Безпліддя.
Допоміжні репродуктивні технології: реалії та перспективи”, МОЗ України,
НАН України, АМН України, Українська асоціація репродуктивної медицини
(Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Генеза буття
особистості”, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України (Київ,
2006).

Результати дисертації опубліковані у 6 статтях (з них 4 — у фахових
наукових виданнях, рекомендованих ВАК України).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, узагальнення
результатів емпірічного дослідження, загальних висновків, підсумку,
п’яти додатків, списку використаних джерел (167 найменувань, з яких 56 —
іноземною мовою). Робота викладена на 177 сторінках, з яких основного
тексту — 152 сторінки, та ілюстрована 11 таблицями і 26 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми та ступінь її
розробленості в сучасній психології, визначено об’єкт, предмет, мету,
завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне
значення роботи, наведено дані про апробацію та структуру дисертації.

У першому розділі — “Материнська сфера жінки і психологічні аспекти
безплідності” — представлено теоретичний аналіз досліджень феномену
материнства, структури ціннісно-смислового блоку МС, психологічних
проблем безплідності і подолання її з використанням ДРТ.

Показано, що, незважаючи на численні дослідження психологічного феномену
материнства (І.А.Аршавський, О.С.Батуєв, В.В.Бойко, Дж.Боулбі,
В.І.Брутман і А.Я.Варга, В.Н.Дружинін, О.І.Захаров, С.Ю.Мещерякова,
М.Мід, В.І.Пузько, Т.Н.Пушкарьова, О.І.Ряплова, Г.Г.Філіппова,
І.Ю.Хамітова, D.Hay, У.Ерхард, R.Trivers та ін.), досі відсутній єдиний
підхід до розуміння його природи. Найбільш поширеними є погляди на
материнство як на інстинкт (І.А.Аршавський, О.С.Батуєв, О.І.Захаров),
соціальну роль (С.Ю.Мещерякова, Г.Г.Філіппова, І.Ю.Хамітова,
В.І.Брутман), потребу (В.В.Бойко, Г.Г.Філіппова), у більш загальному
розумінні — на нужду як прагнення продовжуватися в інших
(С.Д.Максименко).

Найбільш повною, що пояснює максимальну кількість сторін МС, є концепція
Г.Г.Філіппової, яка розглядає материнство як складову
потребово-мотиваційної сфери жінки. Водночас у ній бракує чіткого
визначення взаємозв’язків між її елементами, без чого неможливо отримати
уявлення про цілісну структуру МС та її детермінуючі компоненти.
Розвиваючи концепцію Г.Г.Філіппової та систематизуючи інші наукові
дослідження, ми побудували теоретико-графічну модель материнства, в якій
материнство і материнська сфера ототожнюються, а центральне місце займає
ціннісно-смисловий блок (рис. 1).

Материнство

складова потребово-мотиваційної сфери
жінки

(материнська
сфера)

Забезпечення умов для
Частина особистісної

розвитку дитини
сфери жінки

Відповідність

соціально-культурній

моделі
материнства

Потреби, цінності і

Функції материнства
мотиви особистості

жінки – матері

Операціональний Потребово-
Ціннісно-смисловий

блок емоційний
блок блок

Догляд, Потреба у Потреба у тур
Цінність Цінність

годування, контакті з боті, охороні,
материнства власної

спілкування носієм забезпеченні
як стану дитини як

гештальта комфортного
особистості

дитинства стану дитини

Рис. 1. Теоретико-графічна модель материнства (материнської сфери)

як складової потребово-мотиваційної сфери жінки

Неможливість завагітніти, стати матір’ю стає причиною глибокої
внутрішньої кризи жінки, яка має прояви, притаманні усім життєвим
кризам. Порушуються уявлення жінки про себе, зокрема, про свою жіночу
ідентичність (Д.Пайнз), загострюються сімейні відносини
(Т.Я.Пшенічнікова, Т.В.Овсяннікова, B.Menning), змінюється відчуття
часу, уявлення про майбутнє втрачає сенс і характеризується
невизначеністю (Л.І.Анциферова, Ф.Є.Василюк, А.В.Гнєзділов,
А.Н.Дорожевець).

Спираючись на роботи К.О.Абульханової-Славської, Л.І.Анциферової,
Б.С.Братуся, В.Бройтігама, П.Крістіана і М.Рад, О.С.Васильєвої і
Е.В.Могилевської, Ф.Є.Василюка, Б.В.Зейгарник, О.М.Леонтьєва,
Д.О.Леонтьєва, Б.Любан-Плоцца, А.Маслоу, Д.Пайнз, С.Л.Рубінштейна,
Т.М.Титаренко, Г.Г.Філіппової, В.Франкла, Ю.І.Шмурак, І.Ялома,
T.Appleton, L.Hoffman and M.Hoffman, S.Klock, J.Stout, M.Dadson,
S.Stoleru, J.Teglas, J.Fermanian, A.Spira та ін., ми висунули гіпотезу
про те, що на шляху реалізації материнської складової особистості жінки
у її ЦСС відбуваються певні зміни, які, з одного боку, залежать від
репродуктивного статусу (невагітні, вагітні, безплідні), з іншого — від
дій, спрямованих на подолання безплідності (відновлення фертильності або
використання допоміжних репродуктивних технологій). Ці зміни пов’язані з
переосмисленням жінкою власних уявлень і очікувань щодо реалізації
материнства, які формуються впродовж життя і динамічно змінюються у
процесі переживання жінкою стану безплідності. Процес переосмислення
стає підґрунтям виникнення внутрішньої кризи, пов’язаної з безплідністю.

У другому розділі — “Методи дослідження ціннісно-смислової сфери жінок з
безплідністю” — аналізуються методологічні засади, пропонується програма
емпіричного дослідження, надається характеристика досліджуваної вибірки
і обраного діагностичного інструментарію.

Психологічна ситуація безплідної жінки представлена у дослідженні як
результат взаємодії зовнішніх умов (наявність діагнозу “безплідність”,
проходження лікування або процедури запліднення, сімейні і
міжособистісні стосунки, оцінка соціумом) і внутрішніх диспозицій, які,
з одного боку, є основою для формування відповідної реакції на зовнішні
стимули, з іншого — динамічно змінюються у процесі цієї взаємодії,
змінюючи й зовнішні обставини. Згідно з побудованою нами моделлю
соціально-психологічного простору безплідних жінок, зміни, що
відбуваються в них на ціннісно-смисловому рівні, обумовлюються станом
розвитку МС, індивідуально-психологічними характеристиками, зокрема,
здатністю до адаптації і рівнем суб’єктивного контролю, ступенем
осмисленості життя і феноменологічним наповненням ЦСС (мотиви, цінності
і смисли), які визначені нами як внутрішні диспозиції і виступили у
дослідженні як досліджувані категорії.

Власне емпіричному дослідженню передували: клінічна бесіда з лікарями
Інституту репродуктивної медицини, що дозволила з’ясувати особливості
реагування жінок на лікування і коло психологічних проблем, з якими, на
думку лікарів, стикаються їх пацієнтки; змістовий аналіз дискусій жінок
щодо проблем безплідності за матеріалами форумів “Екстракорпоральне
запліднення” і “Хочу дитину”; клінічне інтерв’ю з 15 жінками, що
послуговуються ДРТ, метою якого було краще розуміння психологічної
ситуації таких жінок, а також добір адекватних дослідницьких методик та
розробка переліку об’єктів і конструктів для психосемантичних методик,
які використовуються у дослідженні.

Загальний обсяг вибірки склав 105 жінок. Дослідження проводилося у
чотирьох групах: дві групи безплідних (перша група — ДРТ — 31 жінка, що
застосовують запліднення in vitro; друга група — Безплідні — 30 жінок,
які намагаються відновити природну фертильність), Невагітні, Вагітні.
Порівняння між собою обох груп безплідних дало можливість дослідити
динаміку ЦСС жінок, які послуговуються ДРТ. Впевненість Невагітних у
власній фертильності є базовим станом майже усіх жінок, які в
майбутньому можуть зіткнутися з проблемою безплідності. Вагітні
представляють умовну норму реалізації материнства і дають уявлення про
стан МС фертильних жінок. Дослідження цих двох груп жінок дозволило
розширити теоретичне уявлення про материнство і дало більш багатий
матеріал для інтерпретації результатів дослідження, отримних у групах
безплідних.

Для дослідження стану МС обрано опитувальник “Тест ставлень вагітної”
І.В.Добрякова, основою якого є теорія психології ставлень В.М.Мясищева і
положення про гестаційну домінанту І.О.Аршавського, яка включає
фізіологічний і психологічний компоненти. Під психологічним компонентом
гестаційної домінанти (ПКГД) розуміється сукупність механізмів психічної
саморегуляції, які формують ставлення жінки до своєї вагітності, її
поведінкові стереотипи. Положення концепції Г.Г.Філіппової про те, що
ставлення до материнства формується протягом всього життя жінки, а
схильність до того або іншого типу ПКГД існує ще до настання вагітності,
дозволило використати для дослідження жінок груп ДРТ, Безплідні і
Невагітні адаптований варіант методики І.В.Добрякова, в якій твердження
спрямовані на виявлення уявлень про можливу для них ситуацію вагітності.
Для жінок групи Вагітні використано оригінальний варіант цієї методики.

Для оцінки представленості образу дитини у семантичному просторі жінок і
наявності у них базових якостей матері, які розкриваються через такі,
виділені О.В.Попцовою, категорії як “прийняття”, “чуйність”, “мати як
суб’єкт виховання дитини”, “мати як суб’єкт догляду за дитиною”,
використано асоціативну методику. Для виявлення тривоги і невпевненості
у собі як матері, конфлікту з вагітністю і материнством використано
малюнковий проективний тест “Я і моя дитина”.

Ціннісне навантаження смислової сфери жінок досліджувалося за методикою
“Ціннісний спектр” Д.О.Леонтьєва. Визначаючи ціннісні структури
особистості жінок, у перелік досліджуваних об’єктів було включено такі,
що семантично пов’язані: з материнством (жінка, сім’я, материнство,
вагітність, народження дитини, діти), з соціальною реалізацією (кар’єра,
незалежність, спілкування, самореалізація), з екзистенційними данностями
буття (життя, любов, самотність, смерть), з часом (минуле, сьогодення,
майбутнє).

Мотиваційна структура репродуктивної поведінки жінок досліджувалась за
допомогою репертуарних граток із заданими конструктами, що описують ту
або іншу подію, вчинок, пов’язаний з репродуктивною поведінкою, а також
набір мотивів, що зумовлюють цю поведінку.

Психометричну діагностику кількісної міри наповненості життя смислом у
жінок, які страждають на безплідність, проводили за допомогою “Тесту
смисложиттєвих орієнтацій” Д.О.Леонтьєва.

Оскільки одним з чинників, який впливає на стан репродуктивної функції,
вважається несформованість адаптаційних механізмів (Г.Г.Філіппова), що
веде до невротичних або психосоматичних форм реагування, вимірювався
рівень соціально-психологічної адаптації за методикою К.Роджерса і
Р.Даймонда у російськомовному варіанті, адаптованому А.К.Осницьким.

Для дослідження здатності безплідних жінок контролювати себе і своє
життя використано методику діагностики рівня суб’єктивного контролю
Дж.Роттера в адаптації Є.Ф.Бажина, С.О.Голинкіної, О.М.Еткінда.

Математична обробка результатів дослідження: первинний статистичний
аналіз, однофакторний дисперсійний аналіз, t-критерій Стьюдента,
непараметричний критерій Спірмена, кореляційний і факторний аналізи
(STATISTIKA for Windows).

У третьому розділі — “Дослідження динаміки ціннісно-смислової сфери
жінок з безплідністю” — докладно проаналізовано психологічні проблеми
безплідності у жінок, які послуговуються ДРТ, результати дослідження
стану МС та ЦСС, індивідуально-психологічних і регулятивних особливостей
безплідних жінок.

Порівняння між собою невагітних, вагітних, безплідних, які відновлюють
фертильність, і безплідних, які послуговуються ДРТ, показало наявність
особливостей ЦСС жінок, які залежать від актуальної ситуації на шляху
реалізації материнської складової особистості жінки і торкаються, в
першу чергу, мотивів, які детермінують репродуктивну поведінку жінки.

В структурі репродуктивної поведінки Невагітних, отриманої за допомогою
факторного аналізу, провідними мотивами виявились задоволення соціальних
очікувань і пов’язана з ним соціальна адекватність свого образу Я як
фертильної жінки. Їх життєва активність спрямована на соціальну
(кар’єра) і жіночу (сексуальну) реалізацію. Вони відрізняються від інших
груп найвищим рівнем адаптованості, самоприйняття і прийняття інших
(р"?? ¤?o 2 e ue o u jo? ??????? ????? ?????????? ?????????? ??????????? ?????????? ! ! Рис. 3. Переміщення часових векторів і компонентів материнського, соціального і екзистенційного блоків у ціннісних структурах жінок У Вагітних домінуючим типом ПКГД також є оптимальний (53,62%), але поряд з ним з’являється ейфоричний компонент (15,45%), який виступає як субдомінуючий. Вагітні жінки виявляють стриману (21,7%) емоційну реакцію на вагітність (див. рис. 2), яка виступає для багатьох з них лише обмеженим у часі, природним засобом, що запускає розгортання материнства, як більш значущого життєвого явища. Але підготовка до материнства надає життю Вагітних осмисленості (р ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЦСС — ціннісно-смислова сфера МС — материнська сфера ПКГД — психологічний компонент гестаційної домінанти PAGE 20

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020