Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Полюга Василь Андрійович

УДК 316.343.65 (057.36)

Динаміка ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової служби

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціології в інституті соціальних

наук Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Науковий керівник доктор соціологічних наук, професор

Подшивалкіна Валентина Іванівна,

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова,

завідуюча кафедрою загальної та соціальної психології

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор

Афонін Едуард Андрійович,

Національна Академія Державного управління при Президентові

України, професор кафедри політології м. Київ

кандидат соціологічних наук

Яременко Юрій Федорович,

Агентство комунікативно-інформаційних технологій,

генеральний директор, м. Київ

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет

Захист відбудеться “29” травня 2006 року о 16.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.001.30 в Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 314.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці

ім. М. Максимовича Київського національного університету

імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “31” березня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д.26.001.30

кандидат соціологічних наук Ю.О. Тарабукін

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Армія як один із найбільш консервативних соціальних
інститутів, в силу ряду причин, змінюється в основному ззовні. Процес
реформування Збройних сил України розвивається в напрямку скорочення
чисельності особового складу, технічного переоснащення, відпрацювання
нової стратегії та тактики ведення бойових дій, але при цьому
необхідність приведення до відповідності системи цінностей в армії і в
суспільстві враховується лише частково.

Таким чином в цьому контексті виникає як ряд гострих протиріч,
соціальних конфліктів в системі “армія – особистість” так і ріст
взаємних претензій, а тому постає наукове завдання: подолати
недостатність теоретичних та емпіричних знань про особливості формування
ціннісно-нормативної системи особистості військовослужбовця строкової
служби. Ігнорування характеристик процесів, які здійснюються під час
входження призовника до нового соціокультурного середовища, не сприяє
скороченню термінів засвоєння цінностей військово-професійного
середовища, майстерному оволодінню військовою спеціальністю, зниженню
соціальної напруги в військових колективах під час перебігу
соціалізаційних процесів.

Для успішного вирішенні даного завдання суттєвого значення набуває
вивчення процесу соціалізації молодих людей, призваних до виконання
обов’язку військовослужбовця: вплив на формування системи ціннісних
орієнтацій військового спеціаліста сукупності ціннісно-нормативних
орієнтацій сформованих до призова на строкову службу; особливості зміни
групових та індивідуальних соціальних орієнтацій в
військово-професійному середовищі; перебігу ідентифікаційних процесів.
Зазначене визначає теоретичну та практичну актуальність теми
дослідження.

Ступінь наукової розробки теми. Фундаментальні основи вивчення процесів
розвитку соціальних структур та місця в них особистості як активного
суб’єкта закладені у працях М. Вебера, Е. Дюркгейма, Т. Знанецького,
Р. Мертона, У. Мура, Т. Парсонса, П. Сорокіна У. Томаса, Л. Уорнера,
Т. Шибутані та інших. В них були розроблені концептуальні основи
дослідження соціальної структури, цілераціональної дії,
ціннісно-нормативної системи та теорія соціальної ідентифікації
особистості. Перебіг розвитку соціальної структури та особливості
взаємодії її основних елементів знайшли відображення в роботах
Н. Аітова, Н. Побєди, І. Попової, А. Ручки, М. Руткевича, В. Семенова,
Г. Слесарева, М. Тітми, О. Шкаратана та інших.

Процес вивчення перебігу соціальної ідентифікації розроблено в працях
Н. Антонової, Л. Іоніна, В. Євтуха, І. Кона, С. Макеєва, С. Оксамитної,
В. Ядова, М. Шульги та інших. У роботах цих та інших авторів вивчено
вплив різних факторів на особливості процесу пристосування особистості
до нових соціокультурних умов.

В останні роки вітчизняна соціологічна наука поповнилась дослідженнями
та публікаціями, де розглядають сучасні риси формування
ціннісно-нормативної системи особистості в контексті
соціально-політичних змін. Серед таких праць значне місце займають
роботи В. Астахової, В. Бакірова, О. Балакіревої, Е. Гансової,
М. Головатого, В. Лозового, М. Лукашевича, В. Оссовського, В. Євтуха,
В. Подшивалкіної, І. Попової, О. Смирнової, Н. Черниш, О. Швачко,
О. Якуби та інших.

Відомо, що радянська військова наука значну увагу приділяла питанням
зміцнення бойової готовності військових підрозділів, вдосконаленню
ідеологічного, правового та морального виховання, формуванню почуття
патріотизму та інтернаціоналізму. Військові конфлікти кінця 80-х –
початку 90-х років ХХ-го століття спричинили необхідність вивчення
перебігу соціальної адаптації її ветеранів. З початку 90-х років
тематика соціологічних досліджень армії поповнюється проблематикою
низької соціальної захищеності і зниження престижу військової служби.
Комплексні соціологічні дослідження проходження служби
військовослужбовцями строкової служби, як специфічної
соціально-професійної групи, що займає вагоме місце в соціальній
структурі Збройних сил за умов трансформації суспільства не проводились.
Перші спроби описати особливості військової служби за умов зміни
соціальних пріоритетів були започатковані Е. Афоніним та В. Галєєвим. В
подальшому військова тема розглядалась в роботах М. Бабенко,
М. Боришевського, М. Варія, А. Катковського, О. Мазурика, Ю. Широбокова,
Ю. Яременка та інших. Проте соціологічні аспекти трансформації ціннісних
орієнтацій молоді за час проходження строкової військової служби,
формування соціально-прийнятного типу особистості військовослужбовця
строкової служби ще недостатньо висвітлені вітчизняною соціологічною
наукою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Окремі матеріали
розділів дисертаційної роботи є складовими частинами науково-дослідних
робіт за планом науково-дослідного центру при Одеському інституті
Сухопутних військ за темами: “Аналіз і формування мотивацій, ціннісних
орієнтацій і властивостей особистості курсантів різних спеціальностей”
(шифр “Активізація”) та “Формування майбутніх офіцерів як громадян
України та розвиток їх патріотичності” (шифр “Патріот України”). Згідно
наказу начальника Одеського інституту Сухопутних військ № 385 від 10
квітня 2001 року “Про організацію виконання науково-дослідних робіт”
автор приймав участь в реалізації завдань у якості відповідального
виконавця.

Метою дисертаційного дослідження є концептуалізація вивчення впливу
військового середовища на ціннісно-нормативну систему особистості під
час проходження строкової військової служби в умовах зміни соціальних
орієнтирів в суспільстві. Досягнення мети передбачає вирішення наступних
основних завдань:

узагальнити сучасні погляди на процеси трансформації
ціннісно-нормативної системи особистості під час зміни соціокультурного
середовища;

встановити характеристики військово-професійного середовища;

описати зміни в структурі ціннісно-нормативної системи особистості
військовослужбовця строкової служби під час переходу від регіонально
зорієнтованої до військово-професійної системи цінностей;

виявити основні механізми впливу військово-професійного середовища на
формування соціально-прийнятного типу військовослужбовця строкової
служби;

встановити структуру мотивів професійної діяльності особистості на
протязі строкової служби, описати особливості механізму формування,
розвитку та функціонування ціннісно-нормативної системи військового
професіонала в процесі проходження строкової служби;

визначити основні типи реакції військовослужбовців строкової служби на
професійно-орієнтовану субкультуру військових колективів;

обґрунтувати концептуальний підхід до вивчення процесу трансформації
ціннісно-нормативної системи військовослужбовця строкової служби.

Об’єктом дисертаційного дослідження виступають ціннісні орієнтації
військовослужбовців строкової служби. Предметом дослідження є динаміка
ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової служби в процесі
проходження військової служби за призовом та на добровільних засадах.

Теоретико-методологічні засади та емпірична база дослідження. Для
досягненя поставленої мети була використана загальна теорія систем,
теорія соціалізації особистості та теорія соціальної взаємодії.
Теоретико-методологічною основою праці виступають положення, розроблені
у межах ціннісно-нормативної парадигми, структурно-функціонального
аналізу. Поведінка особистості в новому соціокультурному середовищі
розглянута в контексті соціологічних теорій адаптації та ідентифікації
особистості.

В визначення концептуального бачення теми покладена концепція
комплексної оцінки життєтворчості людини, її індивідуальної та
соціальної суб’єктності. При цьому життєтворчість розуміється як наявна
здібність суб’єкта до відтворення та удосконалення свого життя. Такі
засади дозволяють застосовувати міждисциплінарний підхід, який поєднує
елементи соціологічного, психологічного та культурологічного аналізу. В
соціологічному плані автор опирається на поняття “соціальний інститут”
та “соціальна група”, які слугують як категорії для вивчення не тільки
соціального положення відомого об’єднання людей, але і їх типових рис
життєтворчості, стилю життя, характеру індивідуальної та соціальної
суб’єктності (Л. Гуслякова, С. Кинелев) та поняття “конфлікт цінностей”,
що дозволяє розглядати суперечності в ціннісно-нормативній системі
особистості як особливий різновид соціального конфлікту (Д. Пантич). В
психологічному плані використані основні положення психологічної школи
радянського психолога Л. Виготського про історичну зумовленість людської
поведінки, а також положення теорії установки Д. Узнадзе.
Філософсько-культурологічною основою роботи виступили теоретичні
напрацювання М. Мамардашвілі.

Емпіричну базу склали наступні статистичні дані: відділу виховної роботи
Одеського військового округу за 1995 – 1997 рік; відділу виховної роботи
Південного Оперативного командування про стан військової дисципліни,
соціально-демографічні особливості призовного складу за 1998 – 2004 рік;
навчального відділу Одеського інституту Сухопутних військ (служба
професійного відбору та професійної орієнтації) та стройового відділу на
протязі 1995 – 2004 років.

Основним джерелом соціологічної інформації виступили результати
опитувань серед військовослужбовців строкової служби військових
підрозділів Чорноморського гарнізону та курсантів загальновійськового,
тилового, аеромобільного та ракетно-артилерійського факультетів
Одеського інституту Сухопутних військ на протязі 1995 – 2004 років. Для
уточнення результатів опитувань використовувались дані аналізу особових
справ військовослужбовців строкової служби, штатно-посадових книг
військових підрозділів, медичних книжок та інших офіційних документів.

Методи дослідження. Основними методами, що використовуються в
дисертаційній роботі, є загальнонаукові методи: аналіз та синтез,
індукція, дедукція, теоретичне моделювання, порівняльного аналізу а
також соціологічні методи – це спостереження, анкетного опитування та
аналізу документів.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено концептуальний підхід
до вивчення впливу військового середовища на ціннісно-нормативну систему
особистості під час проходження строкової військової служби. Новизна
даного дисертаційного дослідження полягає в наступних положеннях та
результатах:

уточнено основні підходи до вивчення динаміки ціннісно-нормативної
системи особистості військовослужбовця, внаслідок чого встановлено, що
висока інтенсивність життєдіяльності військовослужбовців зумовлює
розгортання таких змін в вигляді “культурного шоку”. Функціонування
особистості в конкретному субкультурному середовищі ситуативно зумовлено
уявленнями, цінностями та ідеалами, сформованими на основі допризовної
ціннісно-нормативної структури (ціннісно-нормативної матриці) (c. 31; 41
– 43);

отримала подальший розвиток система поглядів на структуру
ціннісно-нормативної системи типової особистості військовослужбовця
строкової служби. Виявлено, що ця система є внутрішньо цілісною,
поліструктурною, інтегрованою, незавершеною, динамічно цілевизначеною,
зовнішньо та внутрішньо детермінованою, самоорганізуючою та нелінійною.
Структура ціннісно-нормативної системи будь-якого військовослужбовця
строкової служби перманентно змінюється внаслідок впливу соціальної
групи до якої включена особистість. Зокрема, встановлено залежність
розвитку ціннісно-нормативної системи особистості від об’єкту, мети, та
завдань діяльності (в даному випадку військово-професійної) (c. 50 –
53);

отримала подальший розвиток соціологічна теорія ідентифікації за умов
трансформації ціннісно-нормативної системи особистості
військовослужбовця під час зміни соціокультурного середовища, а саме: до
наукової картини перебігу ідентифікації включено ендогенні, екзогенні та
компенсуючі фактори впливу на ціннісно-нормативну систему особистості
військовослужбовця строкової служби (с. 65 – 86);

доведено, що на процеси формування ціннісно-нормативної системи
особистості військовослужбовця строкової служби значно впливають
співвідношення колективізму та індивідуалізму, в поведінковій та
мотиваційній сферах особистості військовослужбовця а також міра
відмінності між елементами допризовної та військово-професійної
субкультур та неординарних особистих властивостей, здібності творчо та з
розумінням сприймати особливості іншої субкультури з боку
військовослужбовців строкової служби (c. 91 – 127);

вперше показано, що процес засвоєння цінностей військово-професійного
середовища та формування на цій основі нового типу ціннісно-нормативної
структури особистості військового спеціаліста проходить нерівномірно,
U-подібно. Встановлено, що основними типами реакції на
військово-професійну субкультуру та її представників з боку
військовослужбовців строкової служби є: заперечення розходжень культур;
захист власної “культурної переваги”; мінімізація розходжень; сприйняття
міжкультурних розходжень; адаптація до нової субкультури; інтеграція
елементів рідної субкультури в нову (військово-професійну). Адаптація й
інтеграція в військово-професійне середовище ґрунтується не стільки на
знанні звичаїв, скільки на власній зацікавленості в розумінні її
цінностей і установок, емоційному, у певній мірі завдяки латентному
контакту з представниками такої субкультури (c. 144 – 169).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що скорочення
термінів строкової служби, вимагає від керівного складу військових
підрозділів інтенсифікації їх зусиль щодо прискореного та якісного
формування соціально-прийнятного типу особистості військовослужбовця
строкової служби за умов соціальної транзиції.

Особистий внесок здобувача. У публікації, яка виконана у співавторстві з
І. Бормотовим, здобувачу належать результати узагальнення шляхів
трансформації ціннісно-нормативної системи особистості
військовослужбовця строкової служби під впливом чинників
військово-професійного середовища, визначення особливостей їх динаміки
за умов трансформації українського суспільства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки
дисертаційного дослідження автор доповідав на науково-практичних
конференціях: “Современная наука: проблемы мировоззренческой и
методологической подготовки специалистов в высшей школе” (Одеса: ОІСВ,
1995); “Теорія, методологія і практика методичного забезпечення
навчального процесу як основи його удосконалення” (Одеса, 1996);
“Військово-етичні основи моральної регуляції військової діяльності”
(Одеса: ОІСВ, 1997); “Сучасні напрямки розвитку Сухопутних
військ” (Одеса, 2005); на засіданнях кафедри соціології Інституту
соціальних наук Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова
та кафедри суспільно-гуманітарних наук Одеського інституту Сухопутних
військ.

Публікації за темою дисертації здійснені у фахових виданнях (3
публікації) та в інших наукових збірках (1 публікація) та 5 тезах щодо
матеріалів виступів на наукових конференціях.

Структура дисертації. Дисертація містить вступ, два розділи, висновки,
список використаних джерел, додатки. Обсяг дисертації – 177 сторінок.
Список джерел (227 найменування).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність та викладено ступінь наукового
опрацювання теми дисертації, визначено мету, завдання роботи, об’єкт та
предмет дисертаційного дослідження, розкрито його наукову новизну,
охарактеризовано практичне значення та зв’язок з науковими програмами,
наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Ціннісно-нормативна система особистості в контексті
військово-професійної діяльності: методологічний аспект” розглянуті
теоретико-методологічні підходи до дослідження динаміки
ціннісно-нормативної системи особистості військовослужбовця строкової
служби з’ясовано понятійний апарат щодо об’єкту дисертаційного
дослідження.

За результатом аналізу наукової літератури виявлено, що трансформація
ціннісно-нормативної структури особистості безпосередньо пов’язана з
самим існуванням особистості в соціумі. Запропонований в роботі
міждисциплінарний підхід до вивчення динаміки ціннісно-нормативної
системи особистості дозволив встановити взаємозв’язок динаміки
соціокультурних процесів в соціумі (на макрорівні) та зміни
ціннісно-нормативної системи особистості (на мікрорівні). Дослідження
поведінки військовослужбовця строкової служби з позиції
ціннісно-орієнтованого підходу дозволило розглядати поведінку індивіда
не тільки як зумовлену впливом особистих потреб, інтересів, оцінок але
як і носія визначеної соціальної ролі, представника соціальної групи.
Процес зміни особистістю соціального оточення призводить до зміни
ціннісно-нормативної системи особистості, збагаченню її соціального
досвіду. Встановлено, що в пам’яті людини осідає не весь соціальний
досвід. Накопичення досвіду дій і переживань в свідомості особистості
приймає інтерсуб’єктивний характер, тобто виходить за межі окремої
людини тоді, коли декількох індивідів об’єднує загальна біографія, –
схожі умови життя і діяльності породжують подібний досвід, типізація
якого відбувається остаточно за допомогою спілкування, тобто семіотичної
системи. Типізація “опредмечується” діяльністю спілкування, переводиться
в живий процес взаємодії субкультур. За допомогою типізації дій і
формування зразків поведінки у індивідів виникають певні очікування
(експектації) один від одного, отже, і взаємний контроль і
взаємокоррекція норм. Відповідно, життя людини (соціальну поведінку)
необхідно розглядати як процес цілераціональної активності у
відповідності з значимими інтересами і потребами людини, в основі якої
лежать органічно включені об’єктивні і суб’єктивні елементи, що
базуються на засвоєних особистістю зразках поведінки (соціальних
стереотипах, соціальних установках) цінностях та нормах. Соціальна
поведінка в цьому випадку є проекцією соціокультурної матриці та
суспільних приписів, домінуючих в визначеному соціальному
(субкультурному) середовищі. Діяльність особистості в цьому випадку
виступає як складна система пристосування, – засвоєння нових цінностей,
ціннісних орієнтацій, норм та створення на їх основі соціальних
стереотипів поведінки, соціальних установок – особистості до нових умов,
спосіб функціонування в конкретному субкультурному середовищі. З іншого
боку, форма перетворення (зміни) соціального середовища у відповідності
до об’єктивних можливостей, які людина самостійно проектує та відкриває
для себе. В рамках таких умов створюється складна структура взаємодії
індивіда і соціальної групи, як основного носія субкультурних цінностей.
Основою для цієї взаємодії є ціннісно-нормативна структура.

Встановлено, що ціннісно-нормативна система особистості
військовослужбовця строкової служби є внутрішньо цілісною,
поліструктурною, інтегрованою, незавершеною, динамічно цілевизначеною,
зовнішньо та внутрішньо визначеною, самоорганізуючою та нелінійною
системою. Структура ціннісно-нормативної системи виступає перш за все не
як впорядкована система елементів, а як процес самоорганізації, де у
нелінійному соціально-професійному субкультурному середовищі потенційно
існує можливість розвитку. Цьому сприяє відсутність загальнодержавної
ідеології, зміни ціннісно-нормативних еталонів в суспільстві, розмитість
“потенційного противника”, зниження престижу військової служби. Існує
залежність розвитку ціннісно-нормативної системи особистості від
об’єкту, мети, та завдань діяльності (в даному випадку
військово-професійної. Цінності військово-професійного середовища,
утворюють один із рівнів сукупного ціннісного простору суспільства. Їх
існування зумовлюється існуванням армії як елементу соціально-політичної
структури держави, як специфічного інституту суспільства. Вони
формуються під впливом соціального устрою, нормативно-правових актів,
схеми відносин між громадянами та державою у зв’язку з виконанням
функції по збройному захисту. При цьому цінності військової служби
представляють собою систему з стійкою структурою. Вони визначають
поведінку військовослужбовців строкової служби, їх ставлення до різних
проявів життєдіяльності військового колективу і суспільства в цілому,
самооцінку та оцінку дії інших людей, мотиви позаслужбової діяльності.
Ціннісними детермінантами творення життя, для військовослужбовців
строкової служби, виступають досить традиційні цінності армійського
військово-професійного середовища (патріотизм, військове братство,
мужність, військовий обов’язок). Існуюча розбіжність між юридично
визначеними та функціонуючими в регулятивному комплексі армії нормами
(Загальновійськовими Статутами, розпорядженнями командирів та
начальників різних рівнів, культивованими традиціями і звичаями,
ритуалами) і тими, що не визнаються командуванням частин, але вже
фактично існують сприяє формуванню конфліктного поля, збільшуючи при
цьому розрив між реальною та нормативною поведінкою в армії, що в цілому
не сприяє формуванню соціально прийнятного типу особистості. Виявлено
пряму залежність розвитку ціннісно-нормативної системи особистості
молодої людини від об’єкту, мети, та завдань діяльності (в даному
випадку військово-професійної).

У другому розділі – “Вплив соціальних та військово-специфічних факторів
на зміну ціннісної системи особистості військовослужбовця” визначено
кількісний склад респондентів, процедура збору та аналізу первинної
інформації з урахуванням особливостей армії як соціального інституту,
відпрацьована структурно-логічна схема (модельна специфікація)
емпіричної частини дисертаційного дослідження, визначено концептуальний
підхід до вивчення динаміки ціннісно-нормативної системи особистості
військовослужбовця строкової служби, проведено визначення взаємозв’язку
становлення військово-професійних характеристик військовослужбовця
строкової служби та основних факторів, що визначають його
життєдіяльність в новому соціальному середовищі, встановлено основні
типи реакції на військово-професійну субкультуру та її представників з
боку військовослужбовців строкової служби.

E

?

: x | X

?

E

E

u

ue

L

E

I

I

: | i X

Z

\

E

th

2ість командування і сержантського складу, військовослужбовців старших
періодів служби надати допомогу в професійному становленні; допомога
товаришів по службі в освоєнні службових обов’язків; чуйне і уважне
ставлення командування військового підрозділу потреб і запитів
військовослужбовця строкової служби.

За результатами аналізу для обох вибірок військовослужбовців строкової
служби (курсантів та солдатів) виділені аналогічні за змістом загальні
фактори: а) матеріально-технічний та адміністративно-командний супровід
військово-професійної діяльності. Для солдатів факторне навантаження
складає 0,716 та включає наступні ознаки: взаємовідносини з командирами
(0,823), особливості планування (розпорядок дня) (0,604),
матеріально-технічне (0,690) та медичне (0,653) забезпечення військової
частини, рівень професійної підготовки (0,806). Для курсантів
навантаження цього фактору складає 0,592 та включає наступні ознаки:
взаємовідносини з командирами (0,766), особливості планування
(розпорядок дня) (0,806), природнокліматичні умови (0,682), медичне
забезпечення військової частини (0,618) та рівень професійної підготовки
(0,507); б) міжособистісні стосунки, що складаються в військових
колективах. Для курсантів факторне навантаження складає 0,546 та включає
наступні ознаки: рівень військової дисципліни (0,519), стосунки з
товаришами по службі (0,747). Для солдатів факторне навантаження складає
0,623 та включає наступні ознаки: стосунки з товаришами по службі
(0,757), рівень військової дисципліни (0,631) укомплектованість особовим
складом (0,712); в) соціально-побутові умови, що супроводжують виконання
обов’язків військової служби. Для курсантів факторне навантаження
складає 0,499 та включає наступні ознаки: побутові умови (0,824), раціон
харчування (0,670), рівень оплати (0,793). Для солдатів факторне
навантаження складає 0,688 та включає наступні ознаки:
природнокліматичні умови (0,715), побутові умови (0,711), рівень оплати
(0,777), раціон харчування (0,694); г) ставлення військовослужбовця до
військової служби, в якій мірі він ототожнює себе з новим середовищем.
Для курсантів факторне навантаження складає 0,767 та включає наступні
ознаки: загальна інформованість (0,568), стабільність вдома (0,799) Для
солдатів факторне навантаження складає 0,637 та включає ті ж ознаки,
тільки в зворотній послідовності: стабільність вдома (0,538), загальна
інформованість (0,890). Внутрішня структура виділених сукупностей
описується за допомогою одних і тих самих конгруентних факторів. За
факторними навантаженнями виділені компоненти в незначній мірі
відрізняються для різних категорій військовослужбовців строкової служби.
Коефіцієнт конгруентності для визначених факторів за категоріями
військовослужбовців строкової служби: а) матеріально-технічний та
адміністративно-командний супровід військово-професійної діяльності
(0,983); б) міжособистісні стосунки, що складаються в військових
колективах (0,875); в) соціально-побутові умови, що супроводжують
виконання обов’язків військової служби (0,802); г) ставлення
військовослужбовця до військової служби, в якій мірі він ототожнює себе
з новим середовищем (0,986).

Встановлено, що процеси формування ціннісно-нормативної системи
особистості військовослужбовця строкової служби, перед усім за умов її
реформування, поступового переходу на професійну основу тісно пов’язані
з співвідношення колективізму та індивідуалізму в поведінковій та
мотиваційній сферах особистості військовослужбовця. Розходження в
групових орієнтаціях виявляється й у розходженнях оцінки міжгрупової
взаємодії. Більшість курсантів (56 %) показало високі антигрупові
тенденції, у них низько виражена потреба в груповій приналежності і вони
не схильні дотримуватися правил, норм і цілей своєї соціальної групи. В
солдатів ми спостерігаємо зворотну картину – орієнтація на групову
взаємодію спостерігається в 69 % опитаних протягом останніх трьох років.
В курсантів набагато слабкіше виражені тенденції до оцінки переваги
своєї групи, розподілові на “своїх” і “чужих”, небажання вступати у
взаємодії з іншими військово-професійними групами (офіцерами,
прапорщиками), чим у солдатів строкової служби (8 % і 28 % відповідно),
і вище групова індиферентність (44 % і 21 % відповідно), що визначається
їхньою меншою орієнтованістю на групу і високу спрямованість на
взаємодію. Солдати строкової служби в порівнянні з курсантами є
представниками більш колективістської субкультури, 55 % курсантів
характеризуються розмірністю “індивідуалізм” і 45 % — розмірністю
“колективізм”, тоді як серед солдатів строкової служби 28 % показали
виразність індивідуалізму і 72 % — колективізму.

З метою повного уявлення про особливості динаміки ціннісно-нормативної
системи особистості військовослужбовця строкової служби протягом
входження до військово-професійного середовища здобувач подальшу увагу
акцентував на співвідношенні особистісних та соціально-професійних
ідентичностей військовослужбовців, а також співставленні специфіки їх
змін в різних категорій військовослужбовців строкової служби на протязі
строкової служби. Аналіз отриманих даних показує, що у представників
різних груп військовослужбовців ідентифікаційні потреби пов’язані з
базовими групами: сім’я, стать, професія, регіон тощо. Однак, разом з
тим існують і відмінності як за структурою, так і динамікою соціальних
ідентичностей протягом строкової військової служби. За результатами
аналізу встановлено статистичні відмінності в системі соціальних
ідентичностей військовослужбовців строкової служби: солдати та курсанти
неоднаково ідентифікують себе з військово-професійним середовищем на
різних етапах служби. Курсанти ідентифікують себе приналежним до
військово-професійної діяльності починаючи з першого місяця перебування
в лавах Збройних Сил, тоді як для солдат такий вид ідентифікації більш
характерний на пізніх (останніх) періодах служби. Сімейна ідентичність
займає провідне місце в середовищі всіх виділених груп
військовослужбовців строкової служби. Потреба в релігійній ідентичності
в даному дослідженні виявилась на досить низькому рівні як серед
курсантів, так і серед солдатів різних періодів служби. Термін служби
(“військовий вік”) як вид ідентичності виявилося досить важливим для
солдатів всіх періодів служби і менш важливим для курсантів. Так,
наявність сильної ідентичності за періодом служби відзначили 42 %
солдатів і тільки 4,5 % курсантів, відсутність подібної ідентичності
відзначили тільки 11 % солдатів і 34 % курсантів. Регіональна
ідентичність (житель визначеного регіону) є значимою для представників
всіх соціальних груп, що досліджувались, 7 % курсантів, 31 % солдатів
відзначили цю ідентичність як важливу, і тільки близько 10 %
представників кожної військово-професійної групи вказали, що вони зовсім
не відчувають свою приналежність до жителів регіону звідки вони були
призвані на військову службу. Підтримка “земляків”, почуття
приналежності до об’єднання військовослужбовців на регіональній основі
призову більш важлива для солдатів (32,0 % під час першого періоду
служби та 30,0 % другого та третього), і тільки 8 % курсантів під час
першого семестру та 5 % другого та третього, виділили важливість
регіональної ідентичності. Зовсім не відчувають потреби ототожнювати
себе з представниками визначеного регіону близько 40 % курсантів і
тільки 15 % солдатів строкової служби.

Подальший аналіз був спрямований на виявлення міри вираженості потреби в
різних видах ідентичності в залежності від періоду служби та бажання –
небажання проходити військову службу. Для більшості представників
досліджуваних соціальних груп регіональна ідентичність є значимою,
відчувають потребу ідентифікувати себе за місцем народження, постійного
проживання 32,3 % солдатів початкового періоду служби і 8,1 % курсантів
першого семестру навчання. Протягом служби потреба в даному виді
ідентичності знижується, але залишається при цьому досить високою.
Близько 10 % солдатів і 35 % курсантів відмітили значимість для них
потреби в військово-професійній ідентичності, при цьому для даної групи
значимими цінностями залишаються як висока толерантність до
військово-професійного середовища, так і власні регіонально-культурні
цінності, а також розвинута мотивація до міжгрупової взаємодії і
спілкування в оволодінні цінностями нового соціокультурного середовища.
Однак в іншої половини представників досліджуваних груп
військовослужбовців строкової служби виявилися різноспрямовані
тенденції. Відсутність значимої потреби в регіональній ідентичності
показало в два рази більше курсантів, чим солдатів (44 % і 21 %
відповідно), таке витиснення потреби в регіональній ідентичності є
результатом, для курсантів, свідомого вибору свого майбутнього – та не
врахування побажань призовника під час призову на строкову військову
службу, для солдатів, а також особливостей організації виховного
процесу, що більш інтенсивно та систематизовано проводиться в
військово-навчальних закладах. В результаті диференціювання
військовослужбовців строкової служби по ознаці “бажання-небажання”
проходити строкову службу показало, що і в середовищі солдат ті
військовослужбовці, які прийшли на призовний пункт з яскраво вираженим
бажанням до служби в подальшому, як і курсанти, не виявляють значної
потреби в регіональній ідентичності.

Для вирішення подальших завдань дисертаційного дослідження було
організовано визначення впливу ідентифікації на соціальне самопочуття
для військовослужбовців різних періодів служби за категоріями. Для
вирішення цього завдання були проведені кореляційний і факторний аналіз
зв’язків між такими змінними як виразність ідентичностей і їхньої
функції, та факторів, що сприяють формуванню групової ідентичності.
Система ідентичностей солдатів виявляється сильно взаємозалежною і
характеризується формуванням сильної регіональної ідентичності на основі
мови та спільних переживань військової служби. На останніх періодах
служби регіональна ідентичність, в значній мірі, сприяє формуванню
цивільної ідентичності. На підставі результатів методики, запропонованої
С. Климовою та Є. Галицьким, нам вдалося виділити чотири групи з тією
або іншою провідною ідентичністю у вибірці курсантів і чотири – у
солдатів. Наступний етап нашого аналізу – визначення ядер для кожного
кластеру. Ядра розбудовувались для того, щоб більш чітко визначити
характерні риси кластера. За результатами аналізу встановлено, що процес
формування військово-професійної ідентичності відбувається по-різному в
представників всіх груп військовослужбовців строкової служби:

військово-професійна ідентичність для солдатів як нова структура, що
розвивається, приходить в суперечність з такими базовими ідентичностями,
як регіональна та сімейно-побутова; це призводить до конфлікту в системі
ідентичностей. Солдати, які прийняли військово-професійну ідентичність,
заперечують (або витісняють) свою регіональну ідентичність і в значній
мірі негативно характеризують представників своєї групи (солдатів) в
порівнянні з групою – офіцери, що можна визначити як наявність
розвиненої системи негативних стереотипів (нетолерантності по відношенню
до цінностей військово-професійної діяльності). Для солдатів
військово-професійна ідентичність не є незалежною. Для них основою
служить регіональна ідентичність.

(для курсантів) військово-професійна ідентичність стає частиною нових
зв’язків, основою для базисних ідентичностей. Формування
ціннісно-нормативної системи військового спеціаліста супроводжується
засвоєнням значної кількості зразків рольової поведінки, органічним
поєднанням сукупності самих різноманітних ідентичностей, які
переломлюються через призму військово-професійної діяльності.

За результатом подальшого аналізу складових ядер виділених кластерів
встановлено, що у військово-професійному субкультурному середовищі
особова ідентичність є локальною і визначається особливостями соціальних
ідентичностей сформованих до служби в Збройних силах. Значущість функцій
ідентичності не є постійною величиною, а залежить від соціальної
спрямованості особистості. Існує взаємозв’язок між функціями
ідентичності та її вираженістю. Найбільш виражені ідентичності виконують
або найбільшу кількість функцій, або найзначущі функції. Дослідження
підтверджує наявність процесу переструктуювання системи соціальних
ідентичностей протягом проходження строкової військової служби протікає
нерівномірно для всіх категорій військовослужбовців строкової служби.
Розбудова ціннісно-нормативної системи військовослужбовців строкової
служби в значній мірі визначається попереднім соціальним досвідом,
особливостями допризовного життя. Основною об’єктивною категорією
самооцінки курсантів є військова професія, а для солдатів – дослужбова
діяльність, яка проявляється через ідентифікацію за регіоном призову та
категоріями приватного життя.

Висновки

Відповідно до поставленої мети та завдань дисертаційної роботи, у
результаті дослідження виявлено особливості формування
ціннісно-нормативної системи особистості військовослужбовця строкової
служби: встановлено основні фактори впливу військово-професійного
середовищана процес формування ціннісно-нормативної системи особистості
військового спеціаліста початкової ланки; виявлено особливості зміни
групових та індивідуальних соціальних орієнтацій, особливості перебігу
ідентифікаційних процесів.

Оскільки українське суспільство не стоїть на місці, то достатньо
стрімкий перехід до нових соціально-економічних відносин сприяє
інтенсивній перебудові внутрішніх і зовнішніх зв’язків в Збройних силах,
формуванню особистості військовослужбовця нового типу. На основі аналізу
теоретичного і практичного досвіду вітчизняних фахівців, представників
країн, в минулому, радянського простору та зарубіжних авторів, в
дисертаційному дослідженні були задані основні положення у відношенні до
ціннісно-нормативної структури особистості військовослужбовця строкової
служби та її зміни протягом терміну служби з врахуванням сучасних
суспільно-політичних реалій. В результаті проведених досліджень, аналізу
статистичного матеріалу в роботі отримали розвиток сучасні соціальні
технології в області життєтворення військової молоді.

За результатами дослідження характеристик зовнішньої ситуації виявлені
основні детермінанти, що впливають на процес формування ціннісних
орієнтацій та стереотипів поведінки характерних для військових
колективів: жорстка регламентація всіх сторін військово-професійної
діяльності; міжособистісна та групова субординація; кумулятивний
характер ініціативи і творчості; специфічність міжособистісного
спілкування в військових колективах; колективіський характер військової
служби; особливості допризовної субкультури.

Формування ціннісно-нормативної системи особистості військового
спеціаліста являє собою процес, пов’язаний, перш за все, з обміном
інформацією. У перебігу спілкування, спільної професійної діяльності
передається і засвоюється соціальний досвід, відбувається зміна
взаємодіючих суб’єктів, формуються нові особистісні якості. Індивід в
цьому випадку виступає не як ізольований суб’єкт, а як представник
певної соціальної групи, регіональної спільноти, особливої субкультури,
професії. Процес формування нових якостей, структури системи цінностей,
характерної для військово-професійного середовища в значній мірі
визначається приналежністю до цих груп і, отже, соціальними функціями і
ролями, через які реалізується психологічний і фізіологічний потенціал
людини – темперамент, характер, витривалість. Труднощі в перебудові
ціннісно-нормативної системи ведуть до пошуку особистістю стабільності
та підтримки в первинних групах, до гуртування по призову та по інших
інтересах.

Основними типами реакції на військово-професійну субкультуру та її
представників з боку військовослужбовців строкової служби є: заперечення
розходжень культур; захист власної “культурної переваги”; мінімізація
розходжень; сприйняття міжкультурних розходжень; адаптація до нової
субкультури; інтеграція елементів рідної субкультури в нову
(військово-професійну). Адаптація й інтеграція в військово-професійне
середовище ґрунтується не стільки на знанні звичаїв, скільки на
особистій зацікавленості в розумінні її цінностей і установок,
емоційному, у відомій мірі інтимному контакті з представниками даної
субкультури. Процес засвоєння цінностей військово-професійного
середовища та формування на цій основі нового типу ціннісно-нормативної
структури особистості військового спеціаліста відбувається нерівномірно,
U-подібно.

Результатом впливу армійського військово-професійного середовища на
ціннісно-нормативну систему особистості є формування нової соціальної
ідентичності, в основі якої знаходяться колективістські принципи
організації життєдіяльності. Формування групової ідентичності подібного
типу опирається на об’єктивні процеси соціалізації тому, що безумовна
ідентифікація з колективом і повне підпорядкування йому є природнім, як
деяка стадія загального процесу і необхідна для формування
суспільно-значимого типу особистості. Але реалії сьогоднішнього
суспільства призводять до того, що соціальний стан військовослужбовця
після звільнення в запас характеризується деякою кризою ідентичності. Це
зумовлено тим, що протягом досить короткого проміжку часу проходить
подвійна переорієнтація індивіда з однієї системи ціннісних орієнтацій
на іншу, що має досить значні відмінності, і навпаки. В кожному випадку
особистість отримує нову інтерпретацію свого існування і всього світу
взагалі, в тому числі нове пояснення попередньої системи, з якої вона
переключилась на іншу.

За підсумками роботи можна стверджувати, Збройні сили України з існуючою
системою цінностей не можуть до кінця виконувати одну із основних своїх
функцій – функцію соціалізації молоді до нових соціальних умов.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

Полюга В.А. Військовослужбовець строкової служби: ціннісні орієнтації //
Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвуз.
збірник наукових праць. – Методологічні та методичні проблеми розвитку
соціальних технологій у сучасному суспільстві. – Одеса: Астропринт,
2000. – Вип. 6. – С. 87 – 92.

Полюга В.А. Особливості групової ідентифікації у військовослужбовців
строкової служби // Соціологічні дослідження сучасного суспільства:
методологія, теорія, методи: Зб. наук. пр. – Вісник Харківського
національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2000. – № 462. – С. 188
– 193.

Полюга В.А. Ідентифікація як механізм формування соціально-значимих
якостей військовослужбовців. (Досвід соціологічного дослідження) /
Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична
література, 2003. – Вип. 16. – С. 553 – 557.

Інші статті:

Бормотов І.В., Полюга В.А. Військово-етичні основи моральної регуляції
військової діяльності: Навчально-методичний посібник. – Одеса: ОІСВ,
1997. – 70 с.

Полюга В.А. Девіантна поведінка військовослужбовців:
соціально-психологічний аспект // Теорія, методологія і практика
методичного забезпечення навчального процесу як основи його
удосконалення/ Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції. –
Одеса: ОІСВ, 1996. – с. 71 – 72.

Полюга В.А. Диференціація процесу ідентифікації особистості до
інституціональної субкультури в залежності від попереднього соціального
досвіду // Напрямки розвитку Сухопутних військ Збройних Сил України на
сучасному етапі. / Матеріали міжвузівської науково-практичної
конференції. – Одеса: ОІСВ, 2005. – С. 54

Полюга В.А. Формирование общественного мнения в условиях армейской
действительности // Современная наука. Проблемы мировоззренческой и
методологической подготовки специалистов в высшей школе. Часть I. /
Материалы межвузовской научно-практической конференции. – Одесса: ОИСВ,
1995. – С. 70.

Полюга В.А. Соціальний захист військовослужбовців // Інтелігенція і
влада. Громадсько-політичний науковий збірник. Серія: соціологія. –
Одеса: Астропринт, 2005. – Вип. 4. – С. 74 – 78.

Анотація

Полюга В.А. Динаміка ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової
служби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за
спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. – Одеський
національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню динаміки ціннісних орієнтацій
військовослужбовців строкової служби, визначенню концептуального підходу
до вивчення впливу військового середовища на ціннісно-нормативну систему
особистості під час проходження строкової військової служби. В роботі
уточнено основні підходи до вивчення динаміки ціннісно-нормативної
системи особистості військовослужбовця; отримала подальший розвиток
система поглядів на структуру ціннісно-нормативної системи типової
особистості військовослужбовця строкової служби, соціологічна теорія
ідентифікації за умов трансформації ціннісно-нормативної системи
особистості військовослужбовця під час зміни соціокультурного
середовища; встановлено основні типи реакції на військово-професійну
субкультуру та її представників з боку військовослужбовців строкової
служби.

Ключові слова: ціннісно-нормативна система особистості;
військово-професійна субкультура; соціальний інститут; соціальна група,
соціальна ідентичність, військовослужбовець строкової служби.

АннотациЯ

Полюга В.А. Динамика ценностных ориентаций военнослужащих срочной
службы. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук
по специальности 22.00.04 – специальные и отраслевые социологии. –
Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, 2006.

Диссертация посвящена исследованию динамики ценностных ориентаций
военнослужащих срочной службы, определению концептуального подхода к
изучению влияния военной среды на ценностно-нормативную систему личности
во время прохождения срочной военной службы. В диссертации изучается
процесс социализации молодых людей, призванных к выполнению обязанности
вооруженной защиты государства: влияние на формирование системы
ценностных ориентаций военного специалиста совокупности
ценностно-нормативных ориентаций сформированных до призову на срочную
службу; особенности изменения групповых и индивидуальных социальных
ориентаций в военно-профессиональной среде; протеканию идентификационных
процессов. За результатами исследования характеристик внешней ситуации
выявлено основные детерминанты, влияющие на процесс формирования
ценностных ориентаций та стереотипов поведения характерных для воинских
коллективов: жёсткая регламентация всех сторон военно-профессиональной
деятельности; межличностная и групповая субординация; кумулятивный
характер инициативы и творчества; специфичность межличностного общения в
воинских коллективах; коллективистский характер воинской службы;
особенности допризывной субкультуры. В работе уточнены основные подходы
к изучению динамики ценностно-нормативной системы личности
военнослужащего; получила последующее развитие система взглядов на
структуру ценностно-нормативной системы типичной личности
военнослужащего срочной службы, социологическая теория идентификации при
условиях трансформации ценностно-нормативной системы личности
военнослужащего, во время изменения социокультурной среды; установлены
основные типы реакции на военно-профессиональную субкультуру и ее
представителей со стороны военнослужащих срочной службы.

Ключевые слова: ценностно-нормативная система личности;
военно-профессиональная субкультура; социальный институт; социальная
группа, социальная идентичность, военнослужащий срочной службы.

Annotation

Polyuga B.А. The dynamics of valuable orientations of draft servicemen
— Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Candidate of Sociological
Sciences on speciality 22.00.04 — Special and Branch Sociology. Odessa
National University named after I.I. Mechnikov, Odessa, 2006.

The Dissertation presents the research of the dynamics of valuable
orientations of draft servicemen, gives the definition of the conceptual
approach to studying the influences of military environment on the
person’s valuable-normative system during his draft military service. In
this work the basic approaches to studying the dynamics of the
valuable-normative system of a serviceman are specified; the system of
views on the structure of the valuable-normative system of a typical
draft serviceman’s personality as well as the sociological theory of
identification under conditions of transformation of valuable-normative
system of the personality of a serviceman during the change of the
social and cultural environment are developed; the basic types of
reaction to military — professional subculture and its representatives
expressed by the draft servicemen are determined.

Key words: valuable – normative system of the person, military —
professional subculture; social institute, social group, social
identity, draft serviceman.

PAGE \* MERGEFORMAT 2

Похожие записи