ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ГОРЕЦЬКИЙ Олег Степанович

УДК 612:613.64:616-07:616-084

Динаміка реактивності організму при дії несприятливих факторів
виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці
вугільної і металургійної промисловості

14.02.01 – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора біологічних наук

Київ — 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному підприємстві науково-дослідному інституті
медико – екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м.
Донецьк) МОЗ України

Науковий консультант доктор медичних наук, професор

Максимович Володимир Олександрович, Державне
підприємство науково– дослідний інститут медико — екологічних проблем
Донбасу і вугільної промисловості (м. Донецьк) МОЗ України, головний
науковий співробітник відділу фізіологічних досліджень

Офіційні опоненти:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Шафран Леонід Мусійович, Український науково – дослідний інститут
медицини транспорту МОЗ України, заступник директора, керівник
відділу гігієни і токсикології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Кальниш Валентин Володимирович, Українська військово – медична
академія, професор кафедри авіційної, морської медицини та
психофізіології;

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Колганов Анатолій Васильович, Донецький інститут ринку та соціальної
політики, проректор з навчальної роботи.

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра загальної гігієни та
екології № 1, МОЗ України, м. Харків.

Захист відбудеться “ _18 “ _квітня________2006 р. о 14_ годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в
Інституті медицини праці АМН України за адресою: 01033, м.
Київ-33, вул. Саксаганського, 75

З дисертацією можна ознайомитися в бібіліотеці Інституту
медицини праці АМН України: 01033, м. Київ-33, вул.
Саксаганського, 75

Автореферат розісланий “ _9_ “ _березня __2006р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження здоров’я працюючих в умовах дії
несприятливих факторів виробничого середовища – головна проблема гігієни
праці (Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н., 1997; Кундиев Ю.И., 1998;
Измеров Н.Ф., 2000). В Україні та інших країнах спостерігається
тенденція до підвищення інтенсивності дії шкідливих виробничих факторів
і професійної захворюваності (Кундиев Ю.И., Краснюк Е.П., 1997; Мухин
В.В. із співавт., 2003; Cwirko H., 1997; Аалто А., 1999). Зберігається
значна кількість робочих місць в різних галузях промисловості та
сільського господарства, на яких рівень несприятливих факторів перевищує
припустимий (Трахтенберг И.М., 1998; Измеров Н.Ф. із співавт.,. 1999;
Кальниш В.В., Навакатикян А.О., 2000). Тому, на робочому місці людина
систематично піддається інтенсивним виробничим навантаженням, які
розглядають як стресові (Юшкова О.И. із співавт., 2000; Суворов Г.А. із
співавт., 2002). Причиною такого стресу є: несприятливі умови праці,
надмірні вимоги, що пред’являються до працівника технологічним процесом,
відсутність можливості зміни виробничої технології, а також обмежені
психофізіологічні можливості самих працюючих (Максимович В.А., 1985;
Гвозденко Л.А., 1987; Бузунов В.А.,1991; Судаков К.В., 1996; Бодров
В.А., 2000).

Функціональна організація механізмів, що забезпечують гомеостаз і
здоров’я, залежить як від умов зовнішнього середовища, в яких
знаходиться організм, так і від його індивідуальних особливостей. Однією
з кардинальних властивостей зв’язку і взаємодії організму з середовищем
є його реактивність (Адо А.Д. із співавт., 2000; Мулик А.Б., 2001).
Проблема реактивності організму людини в умовах дії на нього
несприятливих факторів виробничого середовища є недостатньо вирішеною.

Реактивність організму зазнає істотних змін під впливом умов виробничого
середовища, що стає основою різноманітних донозологічних станів і
захворювань. Щоденна функціональна напруга, яку спричиняє інтенсивне
виробниче навантаження, призводить до дисфункціональних перебудов в
організмі (Кальниш В.В., 1994; Кундиев Ю.И., Навакатикян А.О., 1996;
Пышнов Г.Ю., 2003). Розлади психофізіологічних і енергетичних
процесів відбуваються на донозологічній стадії та є практично
обов’язковим неспецифічним раннім компонентом різних пограничних станів.
Для своєчасної й адекватної профілактики (виявлення та усунення) таких
станів необхідні: професійний відбір, корекція, яка спрямована на
розвиток адаптивних можливостей людини, підвищення стійкості організму
до дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища
(Антомонов М.Ю., 1993; Гребняк В.П., 1995; Шевцова В.М., 1998; Кальниш
В.В., Ена А.І., 2001; Шафран Л.М., Псядло Э.М., 2002; Максимович В.А. із
співавт., 2003).

Тому виникає потреба введення нових критеріїв оцінки, які інтеграційно
відображають реактивність організму при дії несприятливих факторів
виробничого середовища. Для цього потрібна розробка таких методів
контролю, які б на відміну від відомих були направлені на профілактику
порушень реактивності організму і дозволяли проводити послідовну
диференційну діагностику і корекцію розладів її ланок.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертації отримані при виконанні таких державних і галузевих програм:
Республіканська галузева комплексна програма ( 192п ) «Развитие научных
исследований и ускорение внедрения достижений медицинской науки по
гигиене труда в глубоких шахтах Донецкого угольного бассейна на период
до 1990 г.» (1982-1990); Республіканська галузева програма «Программа
медико-биологических исследований в области патогенеза, клиники,
профилактики, эффективной защиты, оказания медицинской помощи и лечения
при тепловых поражениях организма человека в условиях высокой
температуры горных выработок глубоких шахт» (1982–1990); Державна
науково-технічна програма (1992–1995) 01.11 (1.8) «Професійна діяльність
і здоров’я працівників операторської і розумової праці в основних
галузях промисловості і сільського господарства України» (ГКНТ України);
Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації на 2002–2011 роки «.

Основними для підготовки дисертації були результати таких НДР:
«Разработка физиологических методов сравнительной комплексной оценки
безопасности технологических процессов, машин и оборудования на угольных
шахтах», № держреєстрації 78013398 (1978–1980); «Определение
информативности регуляторных критериев для регламентации локального
охлаждения организма при эрготермическом воздействии», № держреєстрації
81068022 (1981); «Разработать физиолого-гигиенические требования к
скафандру автономному теплозащитному для нормализации теплообмена
человека к ГОСТ «ССБТ. Скафандр автономный теплозащитный. Технические
требования», № держреєстрації 01827049491 (1982-1983); «Разработать и
внедрить комплекс мероприятий по медицинской профилактике и лечению
тепловых поражений и сердечно-сосудистой патологии у горноспасателей и
горнорабочих глубоких шахт», № держреєстрації
01830010430 (1983-1984); «Разработать и внедрить индивидуальное
термостатирующее устройство для профилактики перегреваний, оказания
медицинской помощи при них и восстановления физиологических функций
организма горнорабочих», № держреєстрації
01840010431 (1984–1987); «Разработать и внедрить систему
медико-профилактических мероприятий по поддержанию работоспособности
горнорабочих глубокой угольной шахты», № держреєстрації 01850005046
(1985); «Разработать метод прогнозирования термоадаптации горнорабочих к
условиям труда в угольных шахтах с целью поддержания их
работоспособности», № держреєстрації 01880007949 (1988–1990); «Дать
физиологическую оценку модельного образца группового и серийно
выпускаемого индивидуального термостатирующего устройства», №
держреєстрації 01890039566 (1989–1990); «Разработать технологию
диагностики, коррекции и профилактики донозологических нарушений
психофизиологической регуляции у работников операторского труда угольной
и металлургической промышленности», №
держреєстрації UA 01002278Р (1992–1995); «Разработать технологию
профилактики психофизиологических расстройств у здоровых рабочих», №
держреєстрації UA 01002279Р (1992–1994); «Разработать способ коррекции
ранних проявлений ухудшения сердечной деятельности», № держреєстрації
0195U023375 (1995–1997); «Разработать технологию предварительных и
периодических медицинских осмотров, динамического наблюдения за
работниками, занятыми в неблагоприятных и опасных условиях труда и
подготовить проекты необходимых нормативно-методических документов», №
держреєстрації 0197U015744 (1997–2000);»Разработать методы медицинского
отбора лиц с повышенной устойчивостью к действию основных
производственных факторов (пыль, шум, вибрация, нагревающий микроклимат)
с целью снижения риска профессиональных заболеваний», № держреєстрації
0101U006520 (2002–2005), які виконані в Державному підприємстві НДІ
медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості (м.
Донецьк).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – встановити закономірності зміни
реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого
середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і
металургійної промисловості, і розробити на цій основі нові методи
оцінки, корекції та профілактики її погіршення.

Досягнення мети передбачало вирішення таких задач:

Дати фізіолого-гігієнічну оцінку умов праці, що формують реактивність
організму у робітників фізичної та операторської праці вугільної і
металургійної промисловості.

Вивчити стан регуляторної ланки реактивності організму у робітників
фізичної та операторської праці та визначити показники і критерії її
оцінки.

Вивчити особливості зміни реактивності організму людини на дію фізичних
і інформаційних факторів навколишнього середовища і їх сукупностей.

Розробити технології контролю і запобігання погіршення реактивності
організму у працівників, що піддаються дії несприятливих факторів
виробничого середовища.

Розробити физиолого-гігієнічні критерії оцінки та оптимізації засобів
індивідуального захисту (ЗІЗ), спрямованих на запобігання погіршення
реактивності організму у працюючих в екстремальних умовах виробничого
середовища.

Об’єкт дослідження –реактивністі організму у процесі професійної
діяльності.

Предмет дослідження — умови праці, стан фізіологічних і
психофізіологічних функцій у спокої, при різних зовнішніх діях і в
процесі професійної діяльності.

Методи дослідження – гігієнічні (реєстрація температури, вологкості й
швидкості руху повітря, рівня шуму, освітленості), фізіологічні
(електрокардіографія, тонометрія, спірометрія, динамометрія,
треморометрія, термометрія, ергометрія, антропометрія, аудіометрія,
офтальмометрія), психофізіологічні (аналізаторна рефлексометрія,
реєстрація ШГР і КЧЗСМ, визначення основних властивостей нервової
системи і психодинамічних функцій), визначення кількості еритроцитів в
крові і їх терморезистентність, хронометражні (визначення тривалості та
характеру виконуваних окремих трудових операцій, трудового процесу,
періодів роботи і відпочинку), математико-статистичні (планування
експерименту, побудова математичних моделей взаємозв’язку показників,
визначення інформативності показників і достовірності відмінностей
вивчених показників).

Наукова новизна одержаних результатів. На відміну від відомих досліджень
в межах даної проблеми виявлено регуляторні та виконавчі механізми
формування реактивності організму при дії несприятливих факторів
виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці
вугільної і металургійної промисловості.

Вперше:

встановлена залежність функціонального стану організму працівників від
рівня дії факторів (температура і вологість повітря, шум, освітленість,
фізичне навантаження), створено математичну модель, що описує цю
залежність, і комплексний показник для оцінки впливу умов виробничого
середовища на кожного гірника;

розроблено фізіолого–гігієнічні критерії, що регламентують роботу в ЗІЗ,
спрямованих на запобігання погіршення реактивності організму в
екстремальних умовах виробничого нагріваючого мікроклімату;

встановлено закономірне зниження показників, що характеризують стан
регуляторної ланки реактивності організму в більшості робітників
фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості,
до величин які не відповідають вимогам, передбачених критеріями
психофізіологічного відбору до професії;

встановлено, що інтегральними характеристиками для прогнозу реактивності
організму при дії несприятливих факторів середовища є його фізіологічна
стійкість та адаптивність;

розроблені критерії для оцінки реактивності організму при дії
несприятливих факторів виробничого середовища, якими є рівні
функціонування регуляторної (оцінюють за станом функцій уваги, пам’яті,
прийняття рішення) і виконавчої (оцінюють за фізіологічною стійкістю та
адаптивністю організму при дії несприятливих факторів середовища) ланок;

визначено взаємозв’язок між термоадаптивністю організму і реакціями
різних сенсорних систем на локальну дію тепла;

встановлено взаємозв’язок між характеристиками регуляторної і виконавчої
ланок реактивності організму, які в сукупності визначають фактичний
результат діяльності і стан здоров’я працюючих в несприятливих умовах
виробничого середовища;

встановлено, що корекція розладів психофізіологічної регуляції
реактивності організму дозволяє значно поліпшувати стан функцій: уваги і
пам’яті – в 2,7 рази, прийняття рішення – в 4,6 рази;

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені технології контролю
і запобігання погіршення реактивності організму з методологією її оцінки
у працівників, що піддаються дії несприятливих факторів виробничого
середовища, які включають попередній і періодичний контроль стану
психофізіологічної регуляції, стійкості та адаптивності організму,
оцінку впливу виробничого середовища на організм робітників,
застосування індивідуального термостатуючого пристрою (ІТП) для
запобігання і виведення із стану перегріву робітників.

Матеріали дисертації включено до таких нормативно-методичних документів:
1. ГОСТ 12.4.139-84 «ССБТ. Костюм изолирующий автономный теплозащитный.
Технические требования и методы испытаний»/ Госстандарт СССР. – М, 1984.
– 9с. 2. Методические рекомендации по оценке и управлению физической
подготовленностью горноспасателей / ЦБНТИ Минуглепрома СССР. – Донецк,
1987. – 9 с. 3. Способы определения тепловой устойчивости рабочих:
Методические рекомендации / МЗ СССР. – М., 1989. – 14 с. 4. Общие
требования к противотепловым средствам индивидуальной защиты
горноспасателей и методы испытаний / МУП СССР, МЗ СССР. –
Донецк, 1990. – 12 с. 5. Профилактика перегревания у работающих в
условиях нагревающего микроклимата: Методические рекомендации / МЗ СССР.
– М., 1990. – 19 с. 6. Руководство по методам прогноза
функционального состояния горнорабочих при повышенных температурах
производственной среды/ ДНЦ ГТ и ПТ. – Донецк, 1993. – 20 с.
7. Руководство по профилактике перегревов у горнорабочих угольных шахт /
ДНЦ ГТ и ПТ, ДонГМУ. – Донецк, 1995. – 26 с. 8. Физиолого-гигиенические
требования к противотепловы м средствам индивидуальной защиты и методика
оценки их эффективности: Инф. листок. Вып.1 (22) по проблеме «Гигиена
труда и профессиональная патология» /МЗ УССР. – К., 1981. – 4 с.
9. Методика определения функционального напряжения организма с
целью оценки безопасности труда горнорабочих: Информ. листок. Вып. 1(27)
по проблеме «Гигиена труда и профессиональная патология»/ МЗ УССР. – К.,
1981. – 3 с. 10. Определение устойчивости организма к сочетанному
эрготермическому и гипероксическому воздействию и физиологическая
рационализация режимов труда горноспасателей: Информ. письмо. Вып.20 по
проблеме «Гигиена труда и профессиональная патология»/ МЗ УССР. – К.,
1985. – 4 с. 11. Способ и устройство для восстановления функционального
состояния организма и профилактики перегревания рабочих: Информ. письмо.
Вып. 7 по проблеме «Гигиена труда и профессиональная патология»/ МЗ
УССР. – К., 1993. – 2 с. 12. Сучасні методи визначення стану і
теплової стійкості людини, профілактики професійних перегрівань та
прогнозування теплового і функціонального стану в умовах нагріваючого
мікроклімату: Нововведення № 26/12/00 / Реєстр галузевих нововведень. –
К., 2000. Вип. 12-13. – С. 15.

Отримано авторські свідоцтва і патенти на винаходи: № 1107832 “Способ
определения термоадаптивности человека”, № 1119654 “Способ определения
тепловой устойчивости человека”, № 1268148 “Способ оценки влияния
производственной среды на организм горнорабочих”, №1392709 “Аппарат для
охлаждения человека”, № 1503739 “Способ определения нарушения тепловой
устойчивости у шахтеров”, № 1627129 “Способ определения тепловой
устойчивости человека”, № 1797861 “Способ определения термоадаптивности
человека”; патенти України № 19489А “Спосiб оцiнки психiчного
здоров’я”, № 19499А “Спосiб визначення мiри втоми операторiв”.

Нормативно-методичні документи та інформаційні матеріали впроваджено в
лікувально-профілактичних установах: Донецькій обласній клінічній
лікарні профзахворювань, поліклініці профілактичних оглядів м. Макіївки,
міській лікарні №1 м. Єнакієве, міській лікарні №1 м. Димитрове,
Донецькому обласному лікувально-оздоровчому центрі; на підприємствах:
шахті ім. Ворошилова ВО “Дзержинсьвугілля”, шахті ім. Дзержинського ВО
“Дзержинсьвугілля”, шахті ім. Бажанова ВО “Макіїввугілля”,
ДВГРС України; науково-дослідних інститутах: Макіївському НДІ з безпеки
праці у вугільній промисловості, Донецькому відділенні ДКБ Київського
НДІ гігієни праці і профзахворювань, Інституті фізіології і
експериментальної патології аридної зони АН ТРСР; НДІ охорони здоров’я
матері та дитини МОЗ ТРСР; навчальних закладах: Донецькому філіалі
інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців
Мінвуглепрому СРСР, Донецькому державному медичному інституті ім.
М.Горького, Донецькому національному університеті.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою роботою
автора. Дисертантом сформовано наукову концепцію, напрямок досліджень,
мету і задачі досліджень, визначено і відпрацьовано методи досліджень;
організовано і проведено експериментальні й виробничі дослідження
(особисто проведено майже 90% обстежень), а також забезпечено контроль
їх виконання; проведено аналіз і узагальнення експериментальних і
виробничих даних; розроблено технології контролю і запобігання
погіршення реактивності організму працівників, методичні та інформаційні
документи для їх реалізації, публікації, заявки і патенти на винаходи,
сформульовано висновки.

Частину фізіологічних досліджень виконано разом з ст.н.с. В.І. Остапенко
та н.с. В.А. Мальцевим у лабораторії фізіології
протитеплового захисту НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і
вугільної промисловості МОЗ України.

Автор висловлює глибоку подяку за співпрацю і допомогу у вирішенні
окремих питань д. мед.н., проф. І.І. Солдаку і д. б.н., проф. В.О.
Романенко.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи докладалися і
обговорювалися на: I Всесоюзній конференції «Физиология
экстремальных состояний и индивидуальная защита человека» (Москва,
1982); Всесоюзній конференції «Проблемы оценки функциональных
возможностей человека и прогнозирования здоровья» (Москва, 1985);
Республіканській конференції «Оздоровление условий труда, профилактика
заболеваний горнорабочих и горноспасателей, организация экстренной
медицинской помощи на угольных шахтах» (Донецьк, 1985); II Всесоюзній
конференції «Физиология экстремальных состояний и индивидуальная защита
человека» (Москва, 1986); Всесоюзному симпозіумі «Проблемы оценки и
прогнозирования функциональных состояний организма в прикладной
физиологии» (Фрунзе, 1988); XIX сесії Всесоюзного наукового семінару з
гірничої теплофізики «Способы и средства регулирования теплового режима
тупиковых выработок глубоких шахт» (Донецьк, 1988); II Всесоюзному
симпозіумі «Физиологическое нормирование труда» (Донецьк, 1989); XIII
з’їзді Українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова (Київ,
1990); III Всесоюзній конференції «Экстремальная физиология, гигиена и
средства индивидуальной защиты человека» (Москва, 1990); Всесоюзній
конференції, присвяченої пам’яті професора Абрама Даниловича Слоніма
«Система терморегуляции при адаптации организма к факторам среды»
(Новосибірськ, 1990); Всесоюзній конференції «Актуальные проблемы
физиологии труда и практической эргономики» (Москва, 1990); XII з’їзді
гігієністів України (Київ, 1991); Всесоюзній конференції «Труд, экология
и здоровье шахтеров» (Донецьк, 1991); Симпозіумі «Актуальные вопросы
физиологии умственного труда» (Київ, 1993); XIV з’їзді Українського
фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова (Київ,
1994); Всеукраїнському науковому симпозіумі «Особливості формування та
становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі» (Київ – Черкаси,
1995); Всеукраїнській конференції «Актуальные вопросы гигиены труда,
профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных
предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса
Донбасса» (Донецьк, 1995); II Науковій конференції «Індивідуальні
психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність» (Київ –
Черкаси, 1997); Науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю
Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань «Актуальні проблеми
гігієни праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній
промисловості» (Харків, 1998); Науково-практичній конференції з
міжнародною участю «Актуальные проблемы медицины труда и экологии
Донбасса» (Донецьк, 2000); 10-й Всеросійській конференції з фізіології
праці з міжнародною участю «Успехи и перспективы физиологии труда в 3–м
тысячелетии» (Москва, 2001); Науково – практичній конференції з
міжнародною участю, присвяченої 80– річчю НДІ медико-екологічних проблем
Донбасу та вугільної промисловості «Актуальні проблеми гігієни праці і
професійної патології і медичної екології Донбасу» ( Донецьк, 2005).

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковано у 57 наукових
роботах, у тому числі в 1 монографії, 3 розділах монографій, 1 брошурі,
20 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 авторських
свідоцтвах, 2 патентах, 7 методичних рекомендаціях, 23 тезах.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу,
аналітичного огляду літератури, опису методики дослідження, 6 розділів
власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження,
висновків, списку використаних джерел, додатка. Дисертацію викладено на
415 сторінках друкованого тексту, включаючи 38 малюнків, 41 таблицю і
список використаних джерел з 468 найменувань, у тому числі 119
іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Методологічною основою вирішення
поставлених задач дослідження є системний підхід до вивчення
реактивності организму при дії факторів навколишнього середовища.
Проведено комплексні дослідження в лабораторних, поліклінічних і
виробничих умовах за участю 1452 здорових чоловіків віком 20 – 50 років.
Обстежуваними були працівники фізичної та операторської праці,
службовці, студенти й особи інших професій. Серед них робітники основних
професій вугільних шахт (вибійники, прохідники, гірники очисних вибоїв,
кріпильники) – 863 чоловік; командири і респіраторники воєнізованих
гірничорятувальних загонів – 165 чоловік; робітники операторської праці
вугільної та металургійної промисловості – 136 чоловік; студенти,
службовці й особи інших професій – 288 чоловік.

В експериментальних дослідженнях моделювали дію на організм факторів
виробничого середовища, фізичні та інформаційні навантаження.
Дослідження впливу фізичних факторів навколишнього середовища на людину
проводили у спеціально обладнаній камері. Фізичне навантаження полягало
в підйомі на поміст (сходинку) або підйомі-опусканні двома руками
вантажу на певну висоту в заданому ритмі. Теплове навантаження задавали
шляхом нагріву і зволоження повітря в мікрокліматичній камері або за
допомогою індивідуального кондиціонуючого пристрою, який складався з:
теплового водяного комбінезона, теплообмінника і водяного електронасоса
(Максимович В.О. та ін. 1997). Дозоване операторське навантаження
задавали за ГОСТ 12.4.061-88.

Обсяг і методи досліджень представлено в табл. 1. Визначення показників
стану різних систем організму проводили до, під час і після робочих
навантажень.

Температуру повітря і його відносну вологість виміряли аспіраційим
психрометром Ассмана, а швидкість руху повітря крильчастим (тип АСО-3)
або чашковим (тип ІС-13) анемометрами. Освітленість на робочому місці
визначали за допомогою люксметра. Для вимірювання рівня звуку (шуму)
використовували апаратуру ВШВ – ООЗ і ШВКИ ВО “Виброприбор”.

Умови праці у робітників основних професій глибоких вугільних шахт
оцінювали за результатами проведеного аналізу гігієнічних до сліджень.
Показники важкості й напруженості

Таблиця 1.

Методи досліджень і показники, які вимірювалися

Методи Показники (кількість вимірювань)

Гігієнічні температура, вологість і швидкість руху повітря; рівень шуму,
освітленість (6152)

Фізіологічні: 14620

Антропометрія маса і довжина тіла, периметр грудної клітки (640)

Ергометрія тривалість і обсяг виконуваних робочих операцій (340)

Електрокардіографія амплітуда і тривалість інтервалів зубців і
комплексів кардіограми, ЧСС (5750)

Тонометрія артеріальний тиск (2024)

Спірометрія частота дихань, хвилинний об’єм дихань, ЖЄЛ (888)

Термометрія аксилярна, під’язикова і ректальна температури, температура
шкіри в 5-ти точках (3696)

Треморометрія кількість і тривалість торкань при виконанні тесту на
термометрі (770)

Аудіометрія поріг чутності на фіксованих частотах, втрата слуху і час
слухової адаптації (150)

Офтальмометрія гострота зору, час темнової адаптації і поріг
кольоророзрізнення (360)

Психофізіологічні: 24076

Аналізаторна рефлексометрія латентний період рухової, зорової і моторної
реакцій (6134)

Властивості нервових процесів (сила, рухливість, врівноваженість) ЗМР,
КЧЗСМ, КЧРСМ, РРО (9700)

Електричні потенціали шкіри ШГР (794)

Функції уваги, пам’яті, прийняття рішення імовірність безпомилкової
роботи при виконанні тестового завдання (4464)

Емоційна стійкість кількість помилок, час виконання тестового завдання
(2984)

Біохімічні кількість еритроцитів, лейкоцитів і гемоглобіну в крові; час
початку і константи кінетики термогемоліза еритроцитів (546)

Хронометражні тривалість окремих трудових операцій, трудового процесу,
періодів роботи і відпочинку (126)

трудового процесу в працівників операторської праці визначали за
обсягом, виконаних за робочу зміну робіт і окремих трудових операцій,
тривалістю трудових операцій, трудового процесу, періодів роботи і
відпочинку.

Антропометричні дані: масу тіла і його довжину визначали за допомогою
медичних терезів зі зрістоміром, а об’єм грудної клітки – сантиметром.

У дослідженнях із різними видами зовнішніх навантажень на організм
(теплові, фізичні, інформаційні та ін.) реєстрацію електрокардіограм
проводили за методикою Неба у трьох стандартних відведеннях.

У поліклінічних і клінічних дослідженнях реєстрацію кардіограм проводили
в 12 відведеннях: 3 стандартних (двополюсні відведення); 3
посилених відведення від кінцівок; 6 посилених однополюсних грудних
відведень Аналіз даних кардіограм проводили за показниками ритму серця,
амплітуди і форми зубців, тривалістю інтервалів. Для запису кардіограм
використовували кардіографи ЭК1Т — 03М і ЭК1Т — 04М. Функціональний
стан серцево-судинної системи – також за показниками артеріального
тиску, які виміряли мембранним сфігмоманометром або
пневматопресовазометром.

Реєстрацію частоти дихання здійснювали за допомогою дихальної маски, яка
щільно прилягає до обличчя, і сфігмографічної приставки (модель 064).
Остання перетворювала об’ємні зміни повітря, що виникають в масці при
диханні, в електричні коливання напруги, які записували на самописному
приладі УСЧ8-03.

Життєву ємність легенів визначали сухоповітряним спірометром або водяним
валюмоспірометром. Хвилинний об’єм дихання виміряли крильчастим
сухоповітряним спірометром, який було закріплено в дихальній масці
( за сумою окремих дихальних об’ємів протягом 1 хвилини).

Ректальну і під’язикову температури, а також температуру шкіри в п’яти
точках виміряли медичним електротермометром.

Фізіологічний тремор виміряли шляхом реєстрації кількості торкань і
загального часу торкань при виконанні тесту на тремометрі. Тремометр був
барабаном, що обертається, з контактною доріжкою (металева трубка),
прихованою від візуального спостереження щитком, зі щілиним вирізом.
Через цей виріз вставлявся контактний щуп, наконечник (кільце) якого
надягався на контактну доріжку.

Швидкість проведення збудження по рефлекторній дузі визначали методом
рефлексометрії. Дослідження комплексу показників проводили за допомогою
рефлексометра “Центр-2”. При цьому виміряли латентний і моторний
періоди рухової реакції на різні види подразників (світловий і
звуковий). На світловий подразник з диференціюванням виміряли час
рухової реакції.

Силу нервових процесів визначали за результами зорово-моторної реакції
(ЗМР) на 100 світлових сигналів (Макаренко Н.В. із співавт.,1989).

Лабільність нервових процесів оцінювали за критичною частою злиття
(КЧЗСМ) і розрізнення (КЧРСМ) світлових миготінь червоного і зеленого
кольору. Врівноваженість нервових процесів визначали за реакцією на
об’єкт, що рухається (РРО), за допомогою рефлексометра “Центр-2” або
електросекундоміра ( Макаренко Н.В. із співавт.,1989 ).

Шкірно-гальванічну реакцію (ШГР) визначали за методом Тарханова, який
ґрунтується на вимірюванні електричних потенціалів шкіри між двома
ділянками за допомогою чутливого гальванометра. Для запису ШГР
використовували електрогастрограф ЕГС-4М.

Стан функції уваги визначали за допомогою методу Шульте – Платонова,
таблиць Анфімова, коректурної проби з кільцями Ландольта, (Макаренко
Н.В. із співавт., 1989) і спеціального пристрою, який складався з пульта
обстежуваного і блоку управління (Кудинова Т.В., Максимович В.А., 1985).

Короткочасну зорову і слухову пам’ять визначали шляхом пред’явлення
протягом 30 с обстежуваному для запам’ятовування 12 слів, які не були
зв’язані між собою логічним значенням, з подальшим їх відтворенням
протягом 60 с (Гребняк В.П. із співавт., 1988).

Емоційну стійкість оцінювали за часом виконання тестового завдання,
кількістю помилок і часом відмови виконання цього завдання (Игнатов Н.А.
із співавт., 1978).

Психофізіологічні дослідження включали також визначення абсолютної та
диференціальної чутливості організму на сигнали різної модальності
(тепература, звук і світло). Стан зорового аналізатора вивчали за
показниками гостроти зору при різній освітленості, часі темновї
адаптації (світлової чутливості), які визначали за таблицями
Головіна-Сивцева, на адаптометрі – АДМ і приладі “Никтоскоп-01”. Пороги
кольоророзрізнення (колірну чутливість) визначали на анамалоскопі АН
-59. Функціональний стан слухового аналізатора оцінювали за латентним
періодом слухомоторної реакції (на рефлексометрі “Центр-2”), порогом
слуху і часом слухової адаптації (на аудіометрі МА-31).

Для здійснення способів діагностики і корекції розладів
психофізіологічної регуляції використовували пристрій, який розроблено
ДКБ Київського НДІ ГП і ПЗ. Він забезпечував автоматичне динамічне
управління просторовими, часовими і кількісними характеристиками, які
пред’являлися для обробки зорової і слухової інформації; оцінку окремих
показників, що характеризували кожну психофізіологічну функцію і їх
злагоджену взаємодію, а також інтегральну оцінку психофізіологічного
стану організму.

Для характеристики стану системи крові визначали: кількість еритроцитів
і лейкоцитів (на приладі Picoscal), вміст гемоглобіну (гемоглобінометром
ГФ-3), кольоровий показник крові, а також терморезистентність
еритроцитів, яку оцінювали за часом початку їх термогемолізу.
Терморезистентність еритроцитів встановлювали за часом від моменту
внесення крові в кювету до початку теплового гемолізу еритроцитів, а
параметри кінетики термогемолізу еритроцитів за (Черницкий Е.А.,
Ямайкина И.В., 1988).

Для обробки отриманих результатів досліджень використовували
параметричні й непараметричні методи математичної статистики,
кореляційний і регресійний аналіз, прикладні програми (STATISTICA).

Результати досліджень. Оцінка умов праці, що формують реактивність
організму працівників. Аналіз сучасного стану проблеми показав, що
реактивність організму людини є апаратом підтримки здоров’я при дії
шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища. Реактивність
забезпечують регуляторні та адаптаційно- компенсаторні механізми.
Формування патологічної реактивності у працюючих пов’язано з дією на
організм несприятливих факторів виробничого середовища і призводить до
виникнення як професійних, так і загальних захворювань. Особливо
несприятливими є умови праці в базових галузях промисловості – вугільної
і металургійної.

Проведений аналіз умов праці на підприємствах цих галузей показав, що
робітники фізичної і операторської праці піддаються дії комплексу різних
за природою несприятливих факторів.У сучасних вугільних шахтах
спеціфічними факторами виробничого середовища, є вугільно-порідний пил,
мікроклімат (температура й відносна вологість повітря, барометричний
тиск), розміри робочого простору, відсутність природнього світла.

При вивченні умов праці у вугільних шахтах встановлено, що концентрація
пилу при роботі різних вуглевиємних механізмів значно перевищує ГДК і
становить 1500 – 7000 мг/м3. При геотермічному градієнті 0,022 — 0,32
0С/м для більшості шахтних полів температура вміщуючих порід на
досягнутих глибинах становить 43 – 51 0С. Понаднормативна температура
рудничного повітря спостерігається в 25% очисних і 35% прохідницьких
вибоїв (від загальної їх кількості в галузі), з яких частка тупикових
вибоїв становить більше 50%. Висока вологість повітря (80 – 90%) є
результатом випару підземних вод, а також вод, які застосовуютьcя для
технологічних потреб. Барометричний градієнт становить 12 Па?м–1 (9 мм
рт. ст.) на кожні 100 м глибини. Швидкість зміни барометричного тиску за
час спуску і підйому гірників у шахту становить 23 – 125 Па?с–1, а
перепади тиску, яким вони піддаються становлять 0,2 – 1,0 кПа.

Енергетично вираженими (за дією на організм) виробничими факторами для
більшості підземних професій є шум і вібрація. Основне технологічне
устаткування генерує непостійний уривчастий шум, еквівалентний рівень
якого на робочих місцях перевищує припустимий на 6 — 34 дБА.
Одночасно більшість гірничодобувних машин є джерелом вібрації. На
робочих місцях прохідників-машиністів загальна вібрація є найбільш
вираженою і перевищує гранично припустимий рівень на 16-39 дБ.

Характерним для умов праці вугільних шахт є наявність факторів
психогенного походження, які обумовлені реальною небезпекою обвалення
гірського масиву, викидами й вибухами, обмеженим робочим простором,
недостатнім і нерівномірним освітленням.

Умови праці у робочих основних професій глибоких вугільних шахт
(вибійники, прохідники, ГРОВ, кріпильники) характеризуються як шкідливі
і відповідають 3 класу 3 або 4 ступені.

Гірничорятувальники піддаються впливу комплексу різних за характером
стресових навантажень, які пов’язані з ліквідацією підземних пожеж,
відбудовними й рятувальними роботами в шахтах. Більшість таких робіт
проводиться вручну, в умовах високих температур з використанням
регенеративних кисневих приладів — респіраторів. Істотним елементом
праці гірничорятувальників є тривале підсвідоме очікування аварійних
робіт, на тлі якого виникають ситуації, що вимагають термінової
максимальної мобілізації психофізіологічних ресурсів організму для
забезпечення високої працездатності в екстремальних умовах.

Гірничі диспетчери 100% часу робочої зміни перебувають за пультом
управління. Значну питому вагу їхнього робочого часу (68,7 — 85,2%)
займають: обмін інформацією із всього технологічного ланцюга видобутку
вугілля й підсобних робіт, ручне управління об’єктами і системами). Інша
частина робочої зміни (17,5 — 31,3%) іде на зосереджене спостереження за
засобами відображення інформації стану гірничо-шахтного устаткування,
технологічних процесів і систем, ходом виконання змінного завдання. За
одну годину роботи гірничий диспетчер проводить 21 — 30 прийомів-передач
виробничої інформації з телефону. Протягом зміни він утримує в пам’яті
від 32 до 61 виробничих об’єктів, процесів і систем одночасного контролю
й управління.

Відповідно до Гігієнічної класифікації праці (2001) було проведено
оцінку умов праці робітників операторської праці, які були зайняті на
гарячих роботах в різних цехах МК “Азовсталь” (оператори постів
управління, нагрівальники металу, машиністи кранів металургійного
виробництва). На робочих місцях операторів постів управління (категорія
важкості робіт I б) температура повітря перевищувала припустиму на 6,2 –
8,2 0С, а теплове випромінювання на 160-560 Вт/м2*. Температура повітря
на робочих місцях машиністів кранів різних цехів (категорія важкості
робіт I б) перевищувала припустиму на 4,6 — 12,2 0С, його відносна
вологість на 2 – 20%, а теплове випромінювання було вище припустимої
величини на 70-560 Вт/м2*. Параметри мікроклімату робочої зони
нагрівальника металу (категорія важкості робіт II б) перевищували
припустимі величини за температурою повітря на 8,4 0С, відносною
вологостю повітря на 3,3 – 3,7%, тепловим випромінюванням на 3360
Вт/м2*.

Важкість трудового процесу в обстежених робітників операторської праці
відповідала класу 3.2, а напруженість трудового процесу класу 3.1. В
цілому умови праці оператора поста управління, машиніста крана
металургійного виробництва і нагрівальника металу є шкідливими і

* Виміри зроблено н. с. Шапталою А.В.

відповідають 3 класу, 3 ступеня.

Реактивність організму людини може інтеграційно відображати вплив всієї
сукупності умов праці. Тому важливим є вибір відповідних показників і
критеріїв для її оцінки. Виявлення таких показників проводили в
дослідженнях з вивчення дії на організм модельованих факторів
виробничого середовища. В мікрокліматичній камері моделювали фізичні
параметри факторів виробничого середовища, які характерні для умов
вугільних шахт – температуру повітря, шум, освітленість, фізичне
навантаження.

Було встановлено, що реагування організму залежало не тільки від
інтенсивності дії факторів, але й від індивідуальних особливостей
організму. Значущими ( Р < 0,05 ) показниками, що визначали як індивідуальні можливості організму, так і кількісну мінливість функціонального стану залежно від навантаження, були ШГР, показники координації рухів і середнє квадратичне відхилення інтервалів R-R на кардіограмі. На базі окремих, методик було розроблено комплексний поліефекторний метод реєстрації, який полягав в тому, що всі значущі показники реєструвалися одночасно. Такий метод реєстрації дозволив не тільки зафіксувати фізіологічні показники у вихідному стані, але й спостерігати їх зміну при навантаженні (виконання тесту на тремометрі). Залежність між значущими показниками і факторами виробничого середовища вивчали в експерименті. З цією метою було сплановано повний факторний експеримент для вищевказаних чотирьох факторів на двох рівнях варіювання. Отримані дані було використано при побудові математичних моделей, які описували залежність функціонального стану організму від рівня фізичних факторів, що впливають. В результаті було визначено оптимальну модель (формула 1): I = 58 + 9 Х1 + Х2 + 3 Х3 - 2 Х4, (1) де I –інтегральний показник стану умов середовища при дії сукупності фізичних факторів; Х1 , Х2 , Х3 , Х4 – величини перевищення або зменшення (в “n” раз) припустимої величини (встановлена гігієнічними нормативами) відповідно для температури повітря, шуму, фізичного навантаження, освітленості. Інтегральний показник ( I ) змінюється в діапазоні від 0 до 100 умов. од. Дана модель відображає залежність функціонального стану організму від величини впливаючих виробничих факторів. Крім того, вона дозволяє оцінити ступінь шкідливості дії виробничих факторів. Найнесприятливішим з впливаючих факторів є температура повітря, а потім фізичне навантаження. Умови виробничого середовища можна визначити і за функціональним станом організму. Необхідність такого визначення виникає у випадках, коли відсутня можливість вимірювання параметрів впливаючих виробничих факторів або потрібна оперативна оцінка умов виробничого середовища. Тому останні можна визначити за розробленим комплексним показником функціональної напруженості організму ( Sп ). Він є сумою безрозмірних величин значущих фізіологічних показників з урахуванням їх вагових коефіцієнтів ( формула 2): Sп = 0,01 (а – а0) + 0,12 (b – b0) + 0,17 (с – с0) + 0,70 (d – d0), (2) де – а0, b0, с0, d0 – відповідно кількість і тривалість помилок, зміна ШГР і середньоквадратичного відхилення інтервалів R – R при виконанні тесту на тремометрі до виробничого навантаження; а, b, с , d – відповідно ті самі показники після навантаження. При обчисленні Sп використовують не абсолютні, а безрозмірні величини зміни показників після виробничого навантаження з урахуванням розмаху їх мінливості. Чим більше величина комплексного показника ( Sп ), тим значніша невідповідність між функціональним станом організму й умовами виробничого середовища. Цей показник дозволяє робити висновки щодо еквівалентності (фізіологічної "ціни") для організму при дії виробничих факторів на працівників. При зіставленні результатів, отриманих за експериментальною моделлю (формула 1) і комплексним показником ( Sп ) на гірниках різних професій виявилося, що вони достовірно ( Р < 0,05 ) не розрізняються. На підставі отриманих результатів розроблено спосіб оцінки впливу виробничого середовища на гірників, який захищено авторським свідоцтвом № 1268148. Стан психофізіологічних регуляторів реактивності організму людини. Результати вивчення регуляторної (психофізіологічної) ланки реактивності організму гірників вугільних шахт подано в таблиці 2.Тільки 20% обстежених не мало знижених психофізіологічних функцій, у 56% виявлено ранній прояв дисфункцій (знижено 1-2 функції), а у 24% – дисфункції (знижено 3 і більше функцій). Через 3-5 років работи в несприятливих умовах виробничого середовища у гірників погіршуються функції уваги, пам'яті та эмоційної стійкості, стан яких вже не відповідає вимогам, які передбачені критеріями психофізіологічного відбору до професії. Розробка технології профілактики розладів психофізіологічних регуляторів реактивності організму передбачала їх виявлення і усунення в єдиному діагностико-корекційному процесі. На підставі отриманих даних розроблено спосіб оцінки стану психофізіологічної регуляції, в який були введені: однотипні тестові сигнали, що пред'являли обстежуваному із стандартною швидкістю, зміна навантаження в процесі тестування залежно від успішності виконання завдання, оптимізація тривалості тестів. Одночасно визначали показники, які характеризували функції уваги, пам'яті, прийняття рішення і емоційну стійкість при виконанні стандартних інформаційних навантажень без і з наявністю емоціогенного фактора. TH a o oe - " $ $ & ( * , . 0 H J x z A A 0 „o d?th^„o d?th ??????? h§8OB* ????? H ????O–O:O 100% приймаються за 100%).

Величину Те, яка дорівнює 10 і менше, слід вважати низькою, 11-15
середньою, 16 і більше – високою.

Проте реагування організму на дію несприятливих факторів навколишнього
середовища залежить не тільки від стійкості до цієї дії, але і від
здатності організму підвищувати цю стійкість, тобто від його
адаптивності. На підставі порівняння динаміки реактивності організму,
яку оцінювали за вихідною стійкістю (Т1) і стійкістю, визначеною через
добу після першої гіпертермічної дії (Т2), було розроблено спосіб
визначення термоадаптивності, який враховує важкість теплового
навантаження (К) для даного обстежуваного (формула 5).

(5)

Величину А, яка дорівнює 0,15 і менше, слід вважати низькою, 0,16 — 0,70
– середньою, 0,71 і більше – високою.

Встановлено взаємозв’язок між здатністю організму підвищувати його
теплову стійкість і адаптивними реакціями температурного, зорового,
рухового і слухового аналізаторів на локальну температурну дію (0,45 ? r
? 0,78). При аналізі (кореляційний і регресійний аналіз) взаємозв’язку
показника термоадаптивності (А) з відібраними інформативними показниками
сенсорних систем організму встановлено значний зв’язок, що виражається
множинним коефіцієнтом кореляції (R), який дорівнював 0,85. З отриманих
математичних моделей взаємозв’язку термоадаптивності з відібраними
показниками найбільш діагностично ефективною була така:

А = 7,24 – 4,18 Х1 –
9,82 Х2, (6)

де Х1 – відношення фактичного часу відновлення порогу слуху до
максимально можливого; Х2 – відношення фактичної величини порогу
кольоророзрізнення синечутливої системи приймачів до максимально
можливої. Серед обстежуваного контингенту робітників за допомогою
розроблених способів виявлено осіб з різним рівнем стійкості і
адаптивності (табл. 4). Як видно, це дві незалежні характеристики.
Спостерігається віково-стажева динаміка цих характеристик. Найбільшу
стійкість і адаптивність встановлено у осіб віком до 30 років і зі
стажем роботи в екстремальних умовах до 10 років.

Таблиця 4.

Розподіл (%) гірничорятувальників за рівнем теплової стійкості

і термоадаптивності

Рівень теплової стійкості Рівень термоадаптивності

Всього

низький середній високий

Низький 2 32 12 46

Середній 2 40 4 46

Високий 4 4 0 8

Разом 8 76 16 100

Реактивність організму відображає стан здоров’я людини. У її формуванні
в працюючих у несприятливих умовах виробничого середовища, задатчиком і
керівником є регуляторна ланка. Встановлено прямий зв’язок ранніх
проявів погіршення серцевої діяльності (кардіалгії, неспецифічні зміни
на ЕКГ, величини артеріального тиску, які перевищують нормативні) з
розладами регуляторної ланки реактивності організму. У всіх без винятку
осіб з ранніми проявами погіршення серцевої діяльності знайдено
відмінності в показниках вищих психофізіологічних функцій. З табл.5
видно, що в них була зниженою не одна, а декілька функцій.

Таблиця 5.

Розподіл (%) обстежених за станом вищих психофізіологічних функцій

Психофізіологічні функції Рівень стану функцій

Підвищений середній знижений

Увага 20 20 60

Пам’ять:

словесна — 40 60

цифрова — 10 90

образна — 10 90

Прийняття рішення — 10 90

Емоційна стійкість 10 20 70

Реактивність залежить не тільки від стану її регуляторної ланки, але і
від стану виконавчих механізмів (ефекторів), що обумовлюють фізіологічну
стійкість і адаптивність організму.Так, серед гірників однієї з глибоких
шахт, що мали низьку теплову стійкість, захворюваність з тимчасовою
втратою працездатності була достовірно вищою на 35% (Р<0,05), ніж у гірників з високою тепловою стійкістю. У прохідників іншої шахти, що мали високу термоадаптивність, рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності був нижчим (Р<0,01), ніж у прохідників з низькою термоадаптивністю за частою випадків і кількістю днів, а респіраторники ВГРЗ Донбасу мали підвищений рівень теплової стійкості в два рази нижчий (Р<0,01), ніж по галузі (вугільна промисловість) в Донецькій області. При гіпертермічній дії розлади психофізіологічних функцій спостерігаються вже при підвищенні температури тіла на 0,5 оС, тоді, як відомо, теплові ураження організму відбуваються при температурі 39-42 оС. Таким чином, виконавчі ланки реактивності організму (стійкість і адаптивність) взаємозв'язані з її регуляторною ланкою і в сукупності визначають фактичний результат діяльності людини в несприятливих умовах середовища. Такі умови вимагають, надмірної напруги і перенапруження, що порушує систему діяльності і злагодженого режиму в регуляторній ланці. Тому, перш за все, відбуваються зриви формування психофізіологічних програм діяльності і забезпечуючих їх функцій: уваги, пам'яті, прийняття рішення, емоційної стійкості. З вищевикладеного випливає, що для повної характеристики реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища необхідно визначати стан всіх її ланок в сукупності. показників, наприклад, температури тіла (рис. 6). Рис. 3. Зміна температури тіла (I) і критеріїв якості регулювання (II) у осіб, що виконували роботу в куртці з локальним охолоджуванням А1 – середньоквадратичне відхилення інтервалів R-R, сс; А2 – співвідношення тривалості дихальних фаз, ум. од.; А3 –розузгодженість робочих рухів, с; Б – ректальна температура, оС; В – час виконання роботи, хв.; I – крива температури тіла; II – криві відповідно для А1,А2 і А3; а – кардіоритм; б – дихання; в – ритм робочих рухів. Враховуючи найбільшу ефективність протитеплових ЗІЗ з конвекційно-випарним принципом теплозйому з тіла людини, було розроблено (спільно з ДКБ Київського НДІ ГП і ПЗ) новий ІТП, а потім виготовлено пробну партію та установочну серію цього пристрою і проведено його випробування. Дослідження ІТП дозволили визначити оптимальні параметри його функціонування стосовно реактивності організму і розробити вимоги до індивідуальних пристроїв, що працюють на конвекційно-випарному принципі відведення тепла від тіла людини. Ці вимоги такі: витрати повітря, що подається в простір, який ізолює тіло людини від зовнішнього середовища, повинні бути не менше ніж 0,0033 м 3 / с (200 л /хв.); період між двома зволоженнями і час зволоження поверхні тіла не повинен перевищувати відповідно 180 с і 30 с; кількість води, що витрачається на одне зволоження, не повинна перевищувати 0,03 кг; нижня межа температури повітря, що подається в порожнину, яка ізолює тіло людини від зовнішнього середовища, дорівнює 10 оС; відносна вологість повітря, що подається, не повинна перевищувати 60%. Для конвекційно-випарного охолоджування тіла людини рекомендується проводити відведення тепла в такому співвідношенні по областях: 15% – з поверхні голови (включаючи шию), 25% – з тулуба, 20 % – з рук і 40% – з ніг. Встановлена висока фізіологічна ефективність ІТП дала можливість застосовувати його в глибоких вугільних шахтах для запобігання і виведення зі стану перегріву організму гірників. Міжвідомча комісія Мінвуглепрому України за результатами приймальних випробувань ІТП рекомендувала його до серійного виробництва. Отримані результати дозволили створити концепцію реактивності організму, яка відповідає теорії функціональних систем П.К. Анохіна. Зміст концепції реактивності організму з основними її механізмами і їх взаємозв'язками ілюструє схема (рис. 4). В ній позначено місце різних компонентів регуляції реактивності, наприклад, апарату прийняття рішення, пам'яті, уваги, емоцій і їх ролі в загальній системі ґенезу реактивності, яка забезпечує здоров'я людини при дії несприятливих факторів виробничого середовища. Низький рівень ключових психофізіологічних функцій, а також низька фізіологічна стійкість і адаптивність організму до дії несприятливих факторів виробничого середовища супроводжується, як правило, погіршенням реактивності, що вимагає вживання заходів адекватної профілактики. Рис. 4. Схема формування показників реактивності організму, працюючих в несприятливих умовах виробничого середовища Таким чином, проведення досліджень на різних контингентах робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості, а також обстежуваних, дозволило розробити технології контролю і запобігання погіршення реактивності організму працюючих в несприятливих умовах виробництва із методологією її оцінки. Вони включають способи діагностики і корекції стану її регуляторної і виконавчої ланок, оцінку впливу виробничого середовища на робітників; застосувати ІТП для запобігання перегрівів у робітників; опробувати і впровадити на різних підприємствах і в установах розроблені способи діагностики, корекції і запобігання погіршення реактивності організму працюючих у несприятливих умовах виробничого середовища. Результати опробування і впровадження вказаних розробок показали їх високу ефективність, що дозволяє рекомендувати їх до використання в медицині праці. ВИСНОВКИ У дисертації наведені узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми контролю і збереження реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості, що виявляється в розкритті структурно-функціональної сутності і ролі її регуляторних і виконавчих механізмів, розробці способів діагностики та корекції їх стану, як і реактивності в цілому. Умови праці робочих основних професій глибоких вугільних шахт (вибійники, прохідники, гірники очисного вибою, кріпильники) і працівників операторської праці вугільної (гірничі диспетчера) і металургійної промисловості (оператори постів управління, нагрівальники металу, машиністи кранів металургійного виробництва) у відповідність з Гігієнічною класифікацією праці характеризуються, як шкідливі (3 - й клас, 3 – 4 – а ступінь), а гірничорятувальників, як небезпечні ( 4 - й клас), що підтверджено результатами дослідження реактивності організму робітників. Функціональний стан організму гірників закономірно погіршується з підвищенням рівня впливаючих фізичних факторів виробничого середовища вугільних шахт. Комплексний показник функціонального напруження організму у вибійників і прохідників, що працюють в умовах нагріваючого мікроклімату, вище і становить відповідно 0,35 ум.од. і 0,29 ум.од., ніж у вибійників і прохідників, що виконували роботу в допустимих гігієнічними нормами умовах мікроклімату, в яких він дорівнює, відповідно 0,31 ум.од. і 0,26 ум.од. (Р <0,05). Інтегральними характеристиками для прогнозування реактивності організму працюючих в несприятливих умовах є функції уваги, пам'яті, прийняття рішення, стійкість і адаптивність організму до дії факторів виробничого середовища. Показники стану психофізіологічних регуляторів реактивності організму у гірників основних професій закономірно знижуються і вже через 3 - 5 років роботи в несприятливих умовах праці не відповідають критеріям психофізіологічного профвідбору. У 80 % працівників вугільного і 40 % працівників металургійного виробництв стан ключових психофізіологічних функцій знижений, у 56 % гірників, 47 % працівників операторської праці вугільної і 40 % - металургійній промисловості виявлено ранні прояви дисфункцій, причому вони є причиною різних функціональних розладів у 24 % гірників і 32 % працівників операторської праці вугільної промисловості. В динаміці змінного виробничого навантаження у більшості працівників операторської праці відбувається зниження: уваги на 13,6 % (Р<0,05), зорової пам'яті на 28,8 % (Р<0,05), слухової пам'яті на 23,7 % (Р<0,05), лабільності нервових процесів на 9,3 % (Р<0,05), і спектральної асиметрії зорового сприйняття на 35 % (Р<0,01), що призводить до погіршення функціонування регуляторної ланки реактивності організму. Реактивність організму при дії несприятливих факторів середовища залежить від стійкості організму, яка специфічно диференційована: теплова і емоційна стійкість не збігаються зі стійкістю організму до їх поєднаної дії, яка найбільш достовірно (Р<0,05) виявляється в розузгодженості ритму робочих рухів в період підвищення температури тіла від 0,5 до 0,7 оС. Серед гірників вугільних шахт і гірничорятувальників виявлено осіб з різним рівнем теплової стійкості організму (8 %), в яких відсутня здібність до її підвищення (адаптивність). Від адаптивності організму залежить працездатність і продуктивність праці гірників: в динаміці робочої зміни у прохідників з низькою термоадаптивністю працездатність і продуктивність праці нижчі, ніж у прохідників з високою термоадаптивністю, відповідно в 2,3 рази (Р<0,05) і на 27 % (Р<0,05). Стійкість і адаптивність організму, а отже і його реактивність, закономірно змінюються за віком і стажем: найбільшу стійкість і адаптивність встановлено у працівників віком до 30 років і зі стажем роботи в екстремальних умовах до 10 років. Встановлено взаємозв'язок між характеристиками регуляторної і виконавчої ланок реактивності організму: з погіршенням психофізіологічних функцій відбувається зростання симптомів ранніх проявів погіршення серцевої діяльності; у гірників з низькою тепловою стійкістю і термоадаптивністю рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності вище, ніж у гірників з високою тепловою стійкістю і термоадаптивністю: за частотою випадків на 23–35 % (Р<0,05), за кількістю днів непрацездатності - на 55 % (Р<0,01). Сукупність розроблених способів діагностики стану регуляторної і виконавчої ланок реактивності організму та технології їх здійснення дозволяють надійно оцінювати реактивність у працівників фізичної і операторської праці. Спосіб корекції порушень психофізіологічної регуляції реактивності організму, що розроблено, дозволяє поліпшити стан знижених функцій: уваги і пам'яті в 2,7 рази (0,01<Р<0,05), прийняття рішення в 4,6 рази (0,01<Р<0,05), що сприяє поліпшенню показників виробничої діяльності. В екстремальних умовах праці, без поєднання з додатковими заходами захисту організма, механізми, що формують його реактивність, не забезпечують запобігання її погіршення у працівників: в небезпечних умовах праці необхідно застосовувати ЗІЗ, фізіолого-гігієнічні вимоги до яких, а також методи їх оцінки і оптимізації розроблено на прикладі противотеплових ЗІЗ, що дозволяє запобігти погіршенню гомеостазу і реактивності організму в екстремальних умовах. Оцінку фізіологічної ефективності ЗІЗ треба проводити за критеріями якості регулювання: серцевого ритму, рухової активності і дихання. Розроблено і впроваджено технології контролю і запобігання погіршення реактивності організму працюючих в несприятливих умовах виробничого середовища, які включають визначення стану ключових психофізіологічних функцій, стійкості і адаптивності організму, оцінку впливу виробничого середовища на організм гірників, застосування ІТП для запобігання і виведення із стану перегріву робітників. Способи і пристрій для діагностики і профілактики запобігання погіршення реактивності захищено 7 авторськими свідоцтвами, 2 патентами, 20 нормативно-методичними і інформаційними документами, їх використання дозволяє значно поліпшити функціональний стан організму, працездатність і здоров'я працюючих в несприятливих умовах виробничого середовища. СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, та інших країн : Максимович В. О., Солдак І. І., Горецький О.С. Контроль та поліпшення теплового стану людини Монографія / Під редакцією проф. І.І. Солдака. – Донецьк. - 1997. – 158 с. ( здобувачеві належать матеріали психофізіологічних досліджень, фізіологічних досліджень вівчення комбінованного впливу факторів, з прогнозування теплової стійкості і термоадаптивності організму, участь в узагальненні результатів і підготовці рукопису). Горецкий О.С., Максимович В.А., Шевченко Л.С., Миронюк Д.Я. Прогнозирование физической работоспособности человека в условиях высоких температур внешней среды // Физиология человека. – 1985. - № 5. – С. 852 – 855 ( проведено дослідження, аналіз результатів, підготовлено рукопис статті). Горецкий О. С., Максимович В. А., Мальцев В. А. Критерии регламентации локального охлаждения человека при эрготермической нагрузке // Гигиена труда: Республиканский межведомственный сборник. - Киев. – 1987. - Вып. 23. – С. 6-9 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті). Максимович В. А., Шевченко Л. С., Горецкий О. С., Миронюк Д. Я. Особенности реакции организма горноспасателей на сочетанное гипертермическое и гипероксическое воздействие // Физиология человека. – 1987. - № 6. – С. 1010-1014 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті). Горецкий О. С., Максимович В. А., Мальцев В. А. Оценка устойчивости организма человека к физической и тепловой нагрузкам и его термоадаптивность // Физиология человека. – 1988. - № 5. – С. 823-826 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті). Максимович В. А., Горецкий О. С., Остапенко В. И., Мальцев В.А. Индивидуальная противотепловая защита рабочих // Гигиена труда: Республиканский межведомственный сборник. - Киев. - 1988.- Вып. 24. – С. 12-16 ( участь в дослідженні, узагальненні результатів, підготовці рукопису). Горецкий О. С., Пефтиев И. Ф., Кухаренко И. В. Метод определения тепловой устойчивости человека // Врачебное дело. - 1989. - № 10. – С. 105-107 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті). Горецкий О. С., Максимович В. А. Защита рабочих от тепловых воздействий // Безопасность труда в промышленности. - 1989. - № 7. – С. 56-58 ( проведено дослідження, здобувач брав участь в аналізі та узагальненні результатів, підготовці рукопису). Горецкий О. С., Прокопец В. И., Пархоменко Д. И., Мальцев В. А. Индивидуальное устройство для предотвращения перегреваний рабочих в тупиковых горных выработках //Разработка месторождений полезных ископаемых: Республиканский межведомственный научно-технический сборник. – Киев: Техника. – 1990. - Вып. 86. – С. 59-61( організація і проведення досліджень, аналіз результатів, підготовлено рукопис статті). Горецкий О.С., Максимович В.А., Шевченко Л.С., Мальцев В.А. Способ интегральной оценки влияния производственной среды на организм горнорабочих // Физиология человека. – 1991. - № 4. – С. 121-125 ( участь в проведенні досліджень, аналізу результатів, підготовлено рукопис статті). Горецкий О.С. Критерии прогноза донозологических форм патологии, вызываемой работой в условиях повышенных температур // Гигиенические основы профилактики неблагоприятного воздействия производственного микроклимата на организм: Сб. науч. трудов под ред. Р.Ф. Афанасьевой. - М. – 1992. – Вып. 43. – С. 72-78. Горецкий О.С., Максимович В.А., Тищенко Т.Б. Оценка устойчивости организма человека на сочетанные тепловую, физическую и эмоциональную нагрузки // Физиология человека. - 1992. - № 4. – С. 167-170 ( проведено дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті). Горецкий О.С. Метод прогнозирования термоадаптации человека // Физиология человека. – 1993. - № 4. – С. 169-173. Горецкий О.С., Максимович В.А., Мухин В.В., Остапенко В.И., Прокопец В.И. Изменение психофизиологического состояния у работников операторского труда в результате профессиональной нагрузки // Медицина труда и промышленная экология. – 1995. - № 4. – С. 12-14 ( проведено психофізіологічні дослідження, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті). Горецкий О.С. Контроль нарушений психофизиологической регуляции в процессе деятельности у работников операторского труда // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 1998. – Т. 2, № 1. – С. 41-44. Максимович В.А., Горецкий О.С. Шахтный микроклимат // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. В.В.Мухина. – Донецк. - 2000. – С. 38-43 ( участь в аналізі й узагальненні результатів, підготовлено рукопис). Мухин В.В., Суханов В.В., Путилина О.Н., Ластков Д.О., Максимович В.А., Горецкий О.С., Петулько С.Н., Теплова Т.Е. Первичная профилактика воздействия вредных и опасных факторов // Медицина труда в угольной промышленности / Под ред. В.В.Мухина. – Донецк. - 2000. - С. 181-185 ( аналіз і систематизація матеріалу щодо протитеплового захисту гірників, підготовлено рукопис). Горецкий О.С. Проблема реактивности организма человека в условиях интенсивных производственных нагрузок // Гигиена труда. Вып. 32. – Киев. – 2001. – С. 19-23. Максимович В.А., Горецкий О.С., Кришталь Н. А., Солдак И.И., Тарапата Н.И. Функция внимания у ликвидаторов аварий и ее математическое моделирование // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 2003. - № 1 (10). – С. 65-69 (матеріали психофізілогічних досліджень гірничорятувальників, участь в аналізі результатів і підготовці рукопису). Горецкий О.С. Профилактика нарушений психофизиологической регуляции, вызванных операторской нагрузкой // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2003. – Т. 7, № 2. – С. 191-194. Максимович В.А., Горецкий О.С., Солдак И.И., Тарапата Н.И., Говта Н.В., Максимович М.В. Экспериментальное и теоретическое обоснование математической модели принятия решения (выбора из альтернатив) // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 267-273 (здобувачем проведені експериментальні дослідження, участь в аналізі результатів). Максимович В.А., Горецкий О.С., Солдак И.И., Тарапата Н.И., Говта Н.В., Максимович М.В. Интелект, умственный труд, мышление: исследования и математическое моделирование // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – Т. 9, № 2. – С. 215-221 (матеріали психофізілогічних досліджень, участь в аналізі результатів). Способ определения термоадаптивности человека: А. с. 1107832 СССР, А МКИ З А61В 10/00, 5/00 / В.А. Максимович, Л.С.Шевченко, О.С. Горецкий (СССР). - № 3407372/28-13; Заявл. 05.03.82; Опубл. 15.08.84, Бюл. № 30.- 2с. (здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку). Способ оценки влияния производственной среды на горнорабочих: А.с. 1268148 СССР, А МКИ 4 А61В 5/10 / В.А. Максимович, Л.С. Шевченко, О.С. Горецкий (СССР). - № 3233575/28 – 14; Заявл. 05.11.80; Опубл. 07.11.86, Бюл. № 41. – 3с. ( здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку). Пат. 19499 України А МКВ 6 А61 В 3/06, А61 В 5/16. Спосiб визначення мiри втоми операторiв / В.О. Максимович, В.І. Прокопець, О.С. Горецький (Україна). – №96041742; Заявл. 30.04.96; Опубл. 25.12.97, Бюл. № 6. – 2с. ( участь в проведенні дослідження, інформаційному та патентному пошуку, аналізі результатів, підготовці заявки). Способ определения тепловой устойчивости человека по времени теплового гемолиза эритроцитов: А.с. 1119654 СССР, А МКИ З А61В 10/00 / О.С. Горецкий, В.А. Максимович, Л.С. Шевченко (СССР). - № 2961278/28 – 13; Заявл. 24. 07. 80; Опубл. 23.10.84, Бюл. № 39. – 2с. ( здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку). Аппарат для охлаждения человека: А.с. 1392702 СССР, А1 МКИ 4 А62В 17/00, А61 F 7/00 / В.А. Максимович, О.С. Горецкий, В.И. Прокопец: (СССР). - №3921323/28 – 14; Заявл. 12.05.05.85. (ДСП), 1988.- 5 с.( здобувачем проведені дослідження, інформаційний пошук, зроблено аналіз результатів, участь в підготовці заявки). Способ определения нарушения тепловой устойчивости у шахтеров: А.с. 1503739 СССР, А1 МКИ 4 А61 В 5/00 / В.А. Максимович, И.Ф. Пефтиев, О.С. Горецкий (СССР). - № 4148970/28 – 14; Заявл. 18.11.86; Опубл. 30.08.89, Бюл. № 32. – 3с. (здобувачем проведено інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку). Способ определения тепловой устойчивости человека: А.с. 1627129 СССР, А1 МКИ 5 А61 В 5/16 / В.А. Максимович, О.С. Горецкий, Т.Б. Тищенко (СССР). - № 4457864/14; Заявл. 11.07.88; Опубл. 15.02.91, Бюл. № 6. – 2с. ( здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку). Способ определения термоадаптивности человека: А.с. 1797861 СССР, А1 МКИ 5 А61 В 10/00, 5/00 / О.С. Горецкий, В.А. Максимович, Е.А. Ковалев, В.И. Остапенко (Украина). - № 4812898/14; Заявл. 09.04.90; Опубл. 28.02.93, Бюл. № 8. – 2с. (здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку). Пат. 19489 України А МКВ 6 А 61 В 5/00. Спосiб оцiнки психiчного здоров’я / В.О. Максимович, В.І. Прокопець, О.С. Горецький (Україна). - № 95020894; Заявл. 27.02.95; Опубл. 25.12.97, Бюл. № 6. – 2с. ( здобувачем проведені дослідження, інформаційний та патентний пошук, зроблено аналіз результатів, підготовлено заявку). Публикації в інших наукових виданнях : Токарева Л.А., Горецкий О.С., Прокопец В.И. Коррекция психофизиологических расстройств у студентов, занимающихся спортом. Коррекция функции памяти и ее эффективность //Вісник аспірантів та студентів Донецького державного університету, Серія А: Природничі науки. 1998. - № 1. – С. 152-156 ( участь у проведенні досліджень, аналіз й узагальнення результатів, підготовлено рукопис статті). Горецкий О.С. Диагностика и коррекция психофизиологических расстройств // Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність: Матеріали ІІ наукової конференції. - Київ-Черкаси. -1997. – С. 28. Горецький О.С., Максимович В. О., Мухін В.В., Максимович Ю.В. Особливості формування психофізіологічних функцій у різних умовах діяльності // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. - Київ-Черкаси. – 1999. – С. 24. Горецкий О.С. Реактивные свойства организма человека в условиях интенсивных производственных нагрузок и их оценка // Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса: Сб. статей / Редколлегия В.В.Мухин (отв. ред.) и др. – Донецк. – 2000. – С. 95. Максимович В.А., Мухин В.В., Горецкий О.С., Максимович Ю.В., Шаптала А.В. Проблемы сохранения здоровья работающих в экстремальных условиях // Успехи и перспективы физиологии труда в третьем тысячелетии. Материалы 10й Всероссийской конференции по физиологии труда с международным участием. – М. – 2001. – С. 89-91. Горецкий О.С., Кришталь Н.А. Проблема надежности психофизиологического состояния работников производств с экстремальными условиями труда // Максимович В.А., Беспалова С.В. Математическое моделирование в медицинской биофизике (Моделирование в биомедфизике). – Донецк: Изд-во ДонНУ. – 2002. – С. 126-130. АНОТАЦІЇ Горецький О.С. Динаміка реактивностi органiзму при дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора білологічних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2006. У дисертаційній роботі обґрунтовано вирішення актуальної науково-практичної проблеми реактивності організму, яка забезпечує здоров'я людини при дії несприятливих факторів виробничого середовища: розкрито структурно-функціональну сутність її регуляторних (психофізіологічних) і виконавчих (пристосувально-компенсаторних) механізмів та їх взаємозв'язок; розроблено способи оцінки, корекції та профілактики погіршення реактивності організму. Вперше встановлено закономірне погіршення стану регуляторної і виконавчої ланок реактивності організму при дії несприятливих факторів виробничого середовища в більшості робітників фізичної та операторської праці вугільної і металургійної промисловості Вперше розроблено критерії оцінки реактивності організму і встановлена висока ефективність технологій її контролю і запобігання її погіршення у працюючих в несприятливих умовах виробництва. Ключові слова: несприятливі умови виробництва, реактивність організму, оцінка, корекція, профілактика. Горецкий О.С. Динамика реактивности организма при действии неблагоприятных факторов производственной среды у работников физического и операторского труда угольной и металлургической промышленности. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Институт медицины труда АМН Украины, Киев, 2006. Диссертация посвящена установлению закономерностей изменения реактивности организма при действии неблагоприятных факторов производственной среды у работников физического и операторского труда угольной и металлургической промышленности и разработке новых методов оценки, коррекции и профилактики её ухудшения. Анализируются условия труда на рабочих местах основных профессий предприятий угольной и металлургической промышленности, которые характеризуются как вредные и соответствуют 3 классу, 3-й или 4-й степени. Установлена зависимость функционального состояния организма от величины воздействующих факторов производственной среды (температура и влажность воздуха, шум, освещённость, физическая нагрузка), которая описывается математической моделью. Разработан комплексный показатель, представляющий собой сумму безразмерных величин частных физиологических показателей ( КГР, координация движений и среднеквадратическое отклонение интервалов R-R на кардиограмме), позволяющий надежно оценивать влияние производственной среды на организм горнорабочих. Раскрыта структурно-функциональная сущность и роль регуляторных (психофизиологических) и исполнительных (приспособительно-компенсаторных) механизмов реактивности организма. Состояние психофизиологических регуляторов реактивности у стажированных работников уже через 3 - 5 лет работы в неблагоприятных условиях ухудшается и не соответствует критериям психофизиологического профотбора. В динамике сменной производственной нагрузки у большинства работников операторского труда происходит достоверное ухудшение функций внимания, памяти, нарушение подвижности нервных процессов и наиболее чувствительного показателя психофизиологической регуляции - спектральной асимметрии зрительного восприятия. Исполнительное звено реактивности при действии неблагоприятных факторов среды обеспечивает физиологическая устойчивость организма, которая специфически дифференцирована: тепловая и эмоциональная устойчивость не совпадают с устойчивостью организма к их сочетанному воздействию. Состояние исполнительного звена реактивности зависит также и от способности организма повышать устойчивость к воздействующим факторам (адаптивность). В динамике рабочей смены у проходчиков с низкой термоадаптивностью организма работоспособность и производительность труда достоверно ниже, чем у проходчиков с высокой термоадаптивностью. Среди рабочих выявлены лица с различным уровнем устойчивости, у которых практически отсутствует адаптивность, а наибольшая устойчивость и адаптивность отмечается у работников в возрасте до 30 лет и при стаже работы в неблагоприятных условиях до 10 лет. Между показателями регуляторного и исполнительного звеньев реактивности организма, которые в совокупности определяют фактический результат деятельности и состояние здоровья работающих в неблагоприятных условиях труда, установлена достоверная взаимосвязь. Интегральными характеристиками для прогноза реактивности организма у работающих в неблагоприятных условиях труда являются ключевые психофизиологические функции внимания, памяти, принятия решения, а также устойчивость и адаптивность организма к воздействующим факторам производственной среды. Установлено, что предотвращение ухудшения реактивности организма в экстремальных условиях труда возможно лишь при использовании СИЗ, физиолого-гигиенические требования к которым, а также методы их оценки и оптимизации разработаны на примере противотепловых СИЗ. Разработаны и внедрены технологии контроля и предотвращение ухудшения реактивности организма работающих в неблагоприятных условиях производства, включающие определение состояния психофизиологической регуляции, устойчивости и адаптивности организма, оценку влияния производственной среды на рабочих, применение индивидуального термостатирующего устройства для предотвращения и выведения из состояния перегреваний рабочих. Ключевые слова: неблагоприятные условия труда, реактивность организма, оценка, коррекция, профилактика. Goretsky O.S. Dynamics of reactance of an organism at action of adverse factors of the industrial environment with workers of physical and operator work of coal and an iron and steel industry. – Manuscript. Dissertation on competition of scientific degree for the Doctor of Biological Sciences on speciality 14.02.01 – hygiena. Institute for Occupational Health ( Academy of Medical Sciences of Ukraine), Kyiv, 2006. The decision of an actual scientific - practical problem of reactance of the organism providing health of the person at action of adverse factors of the industrial environment has been given in this paper. Structurally functional essence of its regular (psychophysiological) both executive (adaptor compensatory) mechanisms and their interrelation has been discoved. Ways of their estimation, correction and preventive maintenance have been developed. For the first time natural deterioration of a condition of regulator and executive parts of reactance of an organism has been established at action of adverse factors of the industrial environment with the majority of workers of physical and operator work of coal and an iron and steel industry. For the first time criteria of an estimation of a condition of reactance of an organism have been developed and high efficiency of technologies of its control and preservation at working in adverse conditions of manufacture has been established. Key words: adverse conditions of manufacture, reactance of an organism, an estimation, correction, preventive maintenance. PAGE 35 об’єм уваги розподіл уваги переключення уваги оперативна пам’ять Рис. 1. Імовірність безпомилкової роботи при корекції психофізіологічних функцій за способом який запропоновано запропонованим Акцептор (потрібні показники реактивності) Компаратор (порівняння) Апарат прийняття рішення Коректор Эфектори (стійкість, адаптивність) Об’єкт управління - реактивність Результат (фактичні показники реактивності) ) РегуляторнА ЛАНКА реактивностІ вИконавча ланка реактивності Шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища Увага Пам'ять Емоції Програматор дій

Похожие записи