.

Диференційований підхід до лікування гніздової алопеції з урахуванням клініко-патогенетичного поліморфізму, порушень амінокислотного спектра та імунно

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 3277
Скачать документ

Академія медичних наук України

Інститут дерматології та венерології

Бобейко Юлія Сергіївна

УДК 616.831+612.017.01+547.466

Диференційований підхід до лікування гніздової алопеції з урахуванням
клініко-патогенетичного поліморфізму, порушень амінокислотного спектра
та імунної системи

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Болотна Людмила
Анатоліївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, професор кафедри дерматовенерології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук,
професор Бочаров Василій Андрійович, Сумський державний університет МОН
України, завідувач кафедри шкірних та венеричних хвороб медичного
факультету

кандидат медичних наук, Брагуца Олена Вікторівна, Інститут невiдкладної
i вiдновної хiрургiї АМН України, молодший науковий співробітник вiддiлу
вiдновлення репродуктивної функції людини

Провідна установа: Національний медичний університет ім. акад. О.О.
Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра шкірних та венеричних хвороб із
курсом проблем СНІДу.

Захист відбудеться “19” травня 2004 р. о 12.00 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при Інституті дерматології та
венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків, вул.
Чернишевського, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту дерматології та
венерології АМН України (61057, м. Харків, вул. Чернишевського, 7/9).

Автореферат розісланий “16” квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Бондаренко Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку дерматології дедалі
більшу увагу приділяють проблемам трихології, одним з основних напрямків
якої є вивчення різних аспектів гніздової алопеції (ГА) [К.Н. Суворова,
1998; Л.Д. Калюжна зі співавт., 2002; О.В. Оловянишников,
Д.В. Заславский, 2003; J. Morreno et al., 2002]. Це зумовлено значною
поширеністю алопецій (3–5 % у загальній структурі дерматологічної
захворюваності), переважним ураженням осіб працездатного віку,
частішанням тяжких форм дерматозу, порушенням соціальної адаптації
хворих [В.Н. Волкославская, 1997; Т.В. Проценко, 1999; В.П. Адаскевич и
соавт., 2000; Е.Н. Тимошкова, 2003; R. Hofmann, 1999; A. Kavak, 2000].
Численні медикаментозні засоби і методи лікування ГА не завжди
забезпечують бажаний успіх, ефективність якого залежить від того,
наскільки точно терапевтичний вплив спрямований на етіологічні та
патогенетичні фактори захворювання [Е.В. Брагуца, 1998; В.Г. Радионов,
2000; Л.Д. Калюжная и соавт., 2003; S. Verraes, P. Vereecken, 1997;
V. Sharma, 1999; R. D’Ovidio et al., 2002].

ГА належить до мультифакторіальних дерматозів з генетичною схильністю,
різноманітною супутньою патологією, провідною ланкою патогенезу якої
вважають імунні порушення [А.Г. Гаджигороева, 1998; А.А. Божченко, 1999;
В.А. Вавилов и соавт., 2000; S. Eichmualler, 1998; T. Cristoph, 2000].
Посиленням апоптозу в недиференційованих плюрипотентних клітинах
матриксу волосяної цибулини пояснюють патологічні зміни в коренях
волосся і порушення конверсії у волосяних фолікулах [Т.В. Шутенко, 2000;
D. Tobіn, 1998; A. Lіs, 2001]. Індукторами апоптозу можуть бути
цитокіни, гормони, дисбаланс трофічних речовин, у тому числі амінокислот
(АК) [D.J. Tobin et al., 1998; B. Wulf, D. Green, 1999].

Для нормального функціонування волосся у волосяних фолікулах необхідна
достатня концентрація замінних і незамінних АК у крові [В.П. Адаскевич и
соавт., 2000; Т.Т. Березов, Б.Ф. Коровкин, 2002; P. Tessari, 1995;
B. Forslіnd, 1997]. Відомості про обмін АК при ГА нечисленні, при цьому
аналізувалися в основному сірковмісні, меншою мірою інші АК
[В.В.Пурышева, 1980; И.А.Полищук, 1989]. Продукти метаболізму АК, що
надають регулюючий вплив на численні фізіологічні функції організму, у
хворих на ГА не вивчалися. Подальше дослідження спектра АК і продуктів
їхнього розпаду, уточнення ролі імунологічних порушень сприятиме
розширенню знань про механізм розвитку захворювання, пошуку
патогенетичних засобів корекції з використанням препаратів метаболічної,
імунокоригуючої дії і розробці диференційованого підходу до їхнього
призначення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є
фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Інституту дерматології
та венерології АМН України (м. Харків) Ф 02.02 “Вивчення генетичних
аспектів атопічного дерматиту для підвищення ефективності лікування” (№
держреєстрації 0102V004221). Дисертантом самостійно виконано фрагмент
“Результати дослідження амінокислотного спектра крові і показників
імунної системи у хворих на гніздову алопецію в динаміці”.

Мета дослідження – розробка диференційованого методу лікування хворих на
ГА препаратами метаболічної та імуномодулюючої дії з урахуванням
індивідуальних клініко-патогенетичних особливостей, показників
амінокислотного спектра крові та імунної системи.

Задачі дослідження:

1. Вивчити сучасні особливості клінічних проявів і перебігу ГА.

2. Визначити рівень вільних АК і продуктів їхнього метаболізму в
сироватці крові хворих на ГА до та після лікування.

3. Дослідити деякі показники гуморального і клітинного імунітету у
хворих на ГА в динаміці спостереження.

4. Розробити й обґрунтувати диференційований підхід до призначення
препаратів метаболічної та імунотропної терапії з урахуванням
клініко-патогенетичних особливостей і змін лабораторних показників у
хворих на ГА.

5. Проаналізувати найближчі і віддалені результати лікування хворих на
ГА розробленим методом.

Об’єкт дослідження – хворі на ГА.

Предмет дослідження – особливості клінічного перебігу, показники
амінокислотного спектра, імунної системи, їхня роль у патогенезі ГА,
результати лікування.

Методи дослідження:

1. Клінічні – аналіз скарг, анамнезу, об’єктивного статусу, трихограми.

2. Біохімічні – спектр АК, продуктів їхнього метаболізму.

3. Імунологічні – гуморальна (СD19+-клітини, імуноглобуліни G, M, A,
циркулюючі імунні комплекси – ЦІК) і клітинна ланки (СD3+-, СD4+-,
СD8+-, СD16+-клітини) імунітету, неспецифічна резистентність
(фагоцитарний показник – ФП, фагоцитарний індекс – ФІ, спонтанний та
індукований НСТ-тест).

4. Статистичні методи з оцінкою вірогідності і визначенням кореляційних
взаємозв’язків отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше у хворих з різними
клінічними проявами ГА вивчено повний спектр замінних і незамінних АК,
продуктів їхнього метаболізму і показано, що дисаміноацидемія і
гіпоаміноацидемія, дисбаланс біогенних амінів можуть брати участь у
розвитку захворювання. Установлено залежність змін амінокислотного фонду
від характеру супутньої патології, ступеня тяжкості патологічного
процесу.

Підтверджено патогенетичне значення при ГА імунних розладів, що мають
ознаки вторинного імунодефіцитного стану. Виявлено залежність змін
деяких показників імунної системи від клініко-патогенетичного варіанта
захворювання, при цьому найвиразніші відхилення визначено в пацієнтів із
супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і
гепатобіліарної системи (ГБС).

Розроблено й обґрунтовано комплексний метод лікування ГА, що полягає в
застосуванні засобів метаболічної та імуномодулюючої дії залежно від
клініко-патогенетичного варіанта і клінічних проявів дерматозу.
Показано, що використання диференційованого підходу до призначення
препаратів впливає на патогенетичні фактори ГА, нормалізує більшість
показників амінокислотного спектра й імунної системи.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених
досліджень розроблено і впроваджено оригінальний метод лікування хворих
на ГА з використанням препаратів, що містять АК (октамін плюс,
глутамінова кислота), і ербісолу. Метод терапії є доступним для широкого
впровадження в практику, дозволяє зменшити терміни лікування в 1,5 раза
і кількість рецидивів – у 2,5 раза. Дерматовенерологам запропоновано
диференційований підхід до призначення лікарських засобів залежно від
характеру супутньої патології і ступеня тяжкості ГА.

Установлено зв’язок клінічних проявів із характером супутньої патології
і виділено три клініко-патогенетичних варіанти ГА: інфекційно-запальний,
гастроентерологічний і неврологічно-ендокринний.

Показано доцільність дослідження амінокислотного спектра крові,
показників гуморального і клітинного імунітету, неспецифічної
резистентності організму хворих на ГА.

Наукові положення дисертації впроваджено в роботу клініки Інституту
дерматології та венерології АМН України, Луганського, Харківського і
Херсонського обласних шкірно-венерологічних диспансерів,
шкірно-венерологічного диспансеру №5 і стаціонарного
шкірно-венерологічного відділення клінічної лікарні №31 м. Харкова.
Результати дисертації впроваджено в навчальний процес кафедри
дерматовенерології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Отримано патенти України на винаходи “Спосіб комплексного лікування
алопеції” № 60659А від 15.10.2003р. і “Спосіб лікування осередкової
алопеції” № 61639А від 17.11.2003р.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено аналіз літературних
даних, розроблено план і дібрано методи досліджень. За період з 2000 по
2003 рр. автором особисто проведено клініко-лабораторне обстеження 108
хворих на ГА. Автор самостійно здійснював забір і підготовку матеріалу
для проведення лабораторних досліджень, брав безпосередню участь у всіх
лабораторних дослідженнях. Статистична обробка отриманих результатів
виконана автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорено на
науково-практичній конференції молодих вчених Харківської медичної
академії післядипломної освіти “Нові технології в медицині” (м. Харків,
2001, 2002), ІІ національному конгресі дерматологів “Сучасні питання
дерматокосметології та естетичної медицини” (м. Донецьк, 2001),
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання
теоретичної і практичної медицини” (м. Суми, 2002), науково-практичному
семінарі Національного фармацевтичного університету “Сучасні тенденції
розвитку практичної косметології” (м. Харків, 2003), I Російському
конгресі дерматовенерологів (м. Санкт-Петербург, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 друкованих праць: 5
статей (3 з них у моноавторстві) у журналах, визнаних ВАК України
фаховими науковими виданнями, 6 тез доповідей, 2 патенти України на
винахід.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, огляду
літератури, матеріалу і методів дослідження, 4 розділів власних
досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку літератури, що містить 157 робіт авторів України і
країн СНД, 108 іноземних робіт. Текст дисертації викладено на 152
сторінках машинопису, ілюстровано 2 рисунками, 35 таблицями (з них 20
займають повністю сторінку).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 108 хворих
на ГА віком від 4 до 64 років, з них 56 чоловіків і 52 жінки. При
вивченні анамнезу хвороби встановлено, що приблизно з однаковою частотою
розвитку захворювання передували нервовий стрес (28,7 %), загострення
супутньої патології (26,9 %), перенесені бактеріальні й вірусні інфекції
(23,2 %), значно рідше – травми (5,5 %), прийом медикаментів (4,5 %) і
11,1 % хворих не могли вказати причину облисіння. Хворі піддавалися
ретельному клініко-лабораторному обстеженню, консультувалися суміжними
спеціалістами.

Клінічні прояви захворювання дозволили діагностувати у пацієнтів такі
форми ГА: локальна – 75 (69,4 %), стрічкоподібна – 8 (7,4 %),
субтотальна – 19 (17,6 %), тотальна – 3 (2,8 %) і універсальна – 3
(2,8 %). Відповідно легкий ступінь тяжкості ГА мали 75, середній ступінь
– 27, тяжкий – 6 пацієнтів. Прогресуючу стадію захворювання відзначено у
80 (74,1 %), стаціонарну – у 28 (25,9 %) хворих. Дистрофічні зміни
нігтьових пластинок виявлено в 31 (28,7 %) пацієнта.

Клініко-лабораторне обстеження хворих визначило супутню патологію,
представлену захворюваннями ШКТ і ГБС (хронічний гастрит, виразкова
хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічний ентероколіт, хронічний
панкреатит тощо) у 54 (50,0 %), інфекційно-запального характеру
(хронічний тонзиліт, хронічний гайморит, хронічний риніт, хронічний
парадонтоз та ін.) – у 33 (39,6 %), нервової та ендокринної системи
(вегето-судинна дистонія, лікворно-гіпертензивний синдром,
дисциркуляторна енцефалопатія, автоімунний тиреоїдит тощо) – у 21
(19,4%) хворого. Зміни лабораторних показників установлено в 46,3 %
пацієнтів.

Оцінка стану обміну АК та їхніх метаболітів у сироватці крові
здійснювалася за допомогою тонкошарової двовимірної хроматографії
[D.H. Spackman et al., 1958]. Кількісний вміст у крові СD3+-, СD4+-,
СD8+-, СD16+-, СD19+-клітин вивчався методом непрямої мембранної
імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл виробництва
НВК “Препарат” (Росія) і НВЦ “Мед Био Спектр” (Росія) [Д.К. Новиков,
П.Д. Новиков, 2000]. Проліферативну активність лімфоцитів під впливом
фітогемаглютиніну (ФГА) досліджували в реакції бласттрансформації
лімфоцитів (РБТЛ) з підрахунком індексу стимуляції (ІС) [Х. Шютт, 1987],
фагоцитарну активність з обчисленням ФП і ФІ, а також метаболічну
активність нейтрофілів у спонтанному й індукованому НСТ-тесті з
обчисленням індексу співвідношення (ІСН) індукованого до спонтанного
НСТ-тесту – стандартним методом [Е.У. Пастер и соавт., 1989],
концентрацію імуноглобулінів – методом радіальної імунодифузії за
Манчіні з використанням моноспецифічних сироваток до імуноглобулінів A,
M, G (Інститут біологічних препаратів ім. І. Мечнікова, Росія) і ЦІК –
стандартними методами [В.В. Меньшиков и соавт., 1987]. Статистичну
обробку з аналізом середніх величин проводили з використанням комп’ютера
“Pentium” і пакета програм “Statgraf” [В.И. Сергиенко, И.Б. Бондаренко,
2001].

Результати роботи та їх обговорення. Вивчення клінічних проявів ГА
залежно від домінуючої супутньої патології дозволило виділити три
клініко-патогенетичних варіанти: інфекційно-запальний (1 група, n = 33),
гастроентерологічний (2 група, n = 54) і неврологічно-ендокринний (3
група, n = 21). Легкий ступінь тяжкості переважав у хворих 1 групи
(75,8 %), при цьому осередкова форма зустрічалася в 7,3 раза частіше за
багатоосередкову. Середній ступінь тяжкості ГА виявлено з найбільшою
частотою (38,1 %) у пацієнтів 3 групи, багатоосередкову форму у них
встановлено в 10,9 раза частіше за осередкову. Тяжкий ступінь ГА
найчастіше (у 9,3 % випадків) зареєстровано у хворих 2 групи. Тривалість
прогресуючої стадії ГА у хворих з неврологічно-ендокринним варіантом
(106,1±4,5 дня) у 2,6 раза перевищувала аналогічну в пацієнтів з
інфекційно-запальним (40,4±3,1 дня) і в 1,5 раза – з
гастроентерологічним (68,6±3,7 дня).

Отримані результати свідчать про можливий клініко-патогенетичний
поліморфізм ГА і наявність, як мінімум, трьох клініко-патогенетичних
варіантів. Така диференціація дозволить, на нашу думку, визначити
найточніші орієнтири у виборі адекватного терапевтичного підходу в
конкретного хворого. Аналіз лабораторних показників надалі проводився
залежно від клініко-патогенетичного варіанта з урахуванням віку хворих.

Концентрація вільних АК у сироватці крові остаточно є результуючою
величиною декількох факторів (нутрієнтного, транспортного і
метаболічного) та інтегральною характеристикою в обміні речовин.
Дослідження фонду вільних АК та їхніх метаболітів у пацієнтів з
інфекційно-запальним клініко-патогенетичним варіантом виявило дисбаланс
амінокислотного спектра, при якому на фоні нормального загального вмісту
АК у дітей і дорослих (відповідно 3100,6±19,7 і 3217,7±23,6 мкмоль/л при
показниках у контрольних групах дітей і дорослих – 3194,9±37,6 і
3435,8±24,5 мкмоль/л) зменшувалася концентрація замінних амінокислот
(1820,7±19,1 мкмоль/л, р Таблиця 1 Вміст вільних АК та їх похідних у сироватці крові хворих на ГА з різними клініко-патогенетичними варіантами до лікування (M ± m) Показник Контрольні групи Хворі на ГА з різними варіантами діти, n = 20 дорослі, n = 20 інфекційно-запальний, n = 33 гастроентероло-гічний, n = 54 неврологічно-ендокринний, n = 21 діти, n = 26 дорослі, n = 7 Аланін 502,0±4,5 487,7±3,5 472,7±12,3 453,2±16,7 337,7±5,3** 336,8±20,7** Аргінін 68,0±1,2 92,9±1,3 123,7±1,5** 147,5±5,1** 153,6±3,2** 161,2±11,5** Аспарагін 47,8±0,7 53,4±0,7 53,2±0,9 57,0±1,5 88,5±12,0 152,7±14,4** Аспарагінова кислота 11,3±0,2 20,9±0,5 9,8±0,9 20,2±0,7 30,1±0,4** 18,9±1,3 Валін 288,9±3,2 288,1±16,5 292,6±5,6 254,9±36,4 207,7±3,2** 296,4±18,2 ГАМК 48,9±0,7 44,6±0,4 42,4±6,2 39,1±1,1 42,7±0,6 23,1±0,8** Гістидин 128,2±1,2 100,9±2,8 109,7±1,6** 98,3±2,7 77,1±2,2** 102,1±5,5 Гліцин 292,6±9,9 328,4±2,8 91,3±2,4** 96,8±3,1** 226,2±6,3** 263,5±4,6** Глутамін 502,2±7,7 527,7±4,5 546,2(11,0 575,0±5,9* 453,1±9,3* 706,2±27,5* Глутамінова кислота 50,5±0,9 218,3±1,4 44,7±6,2 168,9±3,8** 187,9±3,6* 141,9±13,3* Етаноламін 37,2±0,3 42,6±0,3 40,5±3,8 42,6±0,9 44,6±3,2 51,5±4,1 Ізолейцин 64,7±0,9 71,7±0,7 65,9±1,8 70,4±2,3 53,5±1,0** 68,5±3,6 Лейцин 158,8±1,6 141,5±1,3 162,8±2,4 144,7±4,2 117,6±2,9* 156,3±2,7 Лізин 229,9±2,3 211,3±1,6 214,2±2,9 198,1±3,3 192,3±6,7 224,9±9,2 Метіонін 41,9±0,5 33,1±0,3 12,9±0,8** 11,4±0,6** 20,8±2,5* 21,8±1,8** Орнітин 106,3±1,1 143,9±1,5 196,3±7,1* 208,5±7,1* 127,1±1,5** 236,8±12,2* Пролін 220,9±2,8 214,8±2,7 309,7±10,0* 293,9±8,9* 182,3±2,9** 201,7±4,8 Серин 175,4±1,1 196,5±1,1 185,2±3,1 187,7±2,6 171,9±2,8* 176,1±4,5* Сечовина 3306,1±21,7 3436,3±25,5 3498,7±107,8 4496,1±47,9 3149,7±67,6* 3906,8±40,3* Таурин 64,6±2,1 90,3±0,9 95,6±1,4** 112,3±3,8* 77,8±1,7* 63,7±1,1* Тирозин 78,5±0,6 65,7±1,4 76,9±1,3 61,6±0,9 54,9±2,6* 69,4±5,1 Треонін 156,9±1,6 171,4±1,8 205,5±4,4** 192,7±5,8 109,2±2,9** 150,7±5,9* Триптофан 30,0±0,3 53,2±0,4 31,1±0,3 57,9±1,1 50,4±0,7 51,5±2,8 Фенілаланін 68,1±0,8 83,0±0,7 61,3±3,6 81,5±2,3 57,5±2,1** 88,2±4,7 Цистатіонін 10,9±0,2 10,3±0,1 10,1±0,5 10,8±0,2 27,6±0,9 16,4±1,0 Цистеїн 48,6±0,9 74,9±0,7 26,9±0,4** 42,0±0,8** 57,8±1,8** 55,2±2,7* Цитрулін 23,4±0,4 24,4±0,2 27,2±0,3 28,8±0,5 23,2±1,3 38,9±3,8 Примітка. Відмінності вірогідні між показниками у хворих та осіб контрольної групи при р У хворих на ГА із захворюваннями ШКТ і ГБС виявилася вірогідно знижена загальна кількість вільних АК (2792,2±25,3 мкмоль/л, р @BTX”–” – ? 1/4 0 2 4 6 8 : 0– ? ?F?????? ?? ??????????? ???????????? ??????-клітин (12,8±0,5 %, р Таблиця 2 Вміст вільних АК та їх похідних у сироватці крові хворих на ГА з різними клініко-патогенетичними варіантами після лікування розробленим методом (M ± m) Показник Контрольні групи Хворі на ГА з різними варіантами після лікування діти, n = 20 дорослі, n = 20 інфекційно-запальний, n = 18 гастроентероло-гічний, n = 25 неврологічно-ендокринний, n = 11 діти, n = 14 дорослі, n = 4 Аланін 502,0±15,5 487,7±14,9 492,1(12,4 477,5(8,5 450,8±3,5 462,5±9,8 Аргінін 68,0±4,0 92,9±5,4 75,0(7,3 102,9(1,4 102,1±1,5 91,9±1,3 Аспарагін 47,8±2,6 53,4±2,8 45,8(7,1 50,3(0,7 79,8± 5,7 83,0±0,7 Аспарагінова кислота 11,3±0,7 20,9±2,1 10,5(0,7 18,3(0,5 21,2±1,5 22,9±0,5 Валін 288,9±11,2 288,1±10,0 276,4(10,5 280,4(16,5 265,3±7,5 278,4±16,5 ГАМК 48,9±3,3 44,6±1,9 41,5(4,3 45,0(0,4 43,6±0,4 56,0±4,7 Гістидин 128,2±4,3 100,9±3,4 123,1(8,5 114,9(12,8 91,1±1,5 114,9±2,8 Гліцин 292,6±34,4 328,4±12,1 245,7(27,8 301,4(22,5 310,4±13,1 301,3±10,3 Глутамін 502,2±26,9 527,7±19,3 504,2(21,4 515,7(4,5 521,7±4,5 514,5±17,4 Глутамінова кислота 50,5±3,2 218,3±15,9 47,1(3,8 205,3(5,5 205,4±14,3 201,4±8,3 Етаноламін 37,2±1,2 42,6±1,3 37,2(1,2 41,4(0,3 41,6±0,2 41,6±0,9 Ізолейцин 64,7±3,1 71,7±3,0 62,6(2,9 68,3(1,2 73,0±2,8 70,7±0,7 Лейцин 158,8±5,5 141,5±5,7 157,8(6,5 135,5(7,3 130,5±6,3 140,3±2,6 Лізин 229,9±17,9 211,3±6,9 215,9(17,9 214,3(1,6 202,4±5,6 210,5±1,6 Метіонін 41,9±1,6 33,1±1,4 38,9(3,2 30,1(2,7 30,1±3,7 31,1±0,9 Орнітин 106,3±3,6 143,9±6,4 104,3(8,8 152,9(11,5 140,7±4,5 122,5±7,8 Пролін 220,9±9,9 214,8±7,6 215,9(9,1 220,8(8,7 186,7±4,1 216,8±2,7 Серин 175,4±3,9 196,5±4,6 173,3(5,8 179,2(1,1 174,1±2,3 195,0±3,1 Сечовина 3306,1±95,7 3436,3±108,4 3284,5(82,4 3158,3(45,5 3254,8±78,7 3315,2±22,0 Таурин 64,6±7,5 90,3±3,9 77,6(7,3 92,8(2,9 78,3±1,8 89,3±6,7 Тирозин 78,5±2,1 65,7±1,6 71,5(3,4 63,3(1,4 62,5±1,4 60,6±1,4 Треонін 156,9±5,7 171,4±5,0 152,5(8,7 173,2(1,8 165,8±5,3 174,4±1,8 Триптофан 30,0±0,9 53,2±1,6 28,4(2,1 54,2(2,6 53,6±0,4 51,2±0,4 Фенілаланін 68,1±2,9 83,0±3,2 61,9(3,7 81,5(0,7 66,2±3,4* 80,5±0,7 Цистатіонін 10,9±0,6 10,3±0,6 9,8(0,6 10,6(0,1 9,8±0,5 11,8±0,2 Цистеїн 48,6±3,3 74,9±2,9 75,6(4,3 73,0(4,7 71,0±5,3 71,0±5,8 Цитрулін 23,4±1,4 24,4±0,9 28,6(3,3 24,4(0,2 22,8±2,3 23,4±0,7 Примітка. Відмінності вірогідні між показниками у хворих та осіб контрольної групи при р ВИСНОВКИ У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на ГА на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень амінокислотного обміну, імунної системи і використання в комплексному лікуванні препаратів метаболічної та імуномодулюючої дії. 1. Вивчення клінічних проявів, їхнього взаємозв’язку з домінуючою супутньою патологією встановило клініко-патогенетичний поліморфізм ГА. У 30,6 % хворих з інфекційно-запальним варіантом виявлено легкий (75,8 %) з перевагою осередкової форми і середній ступінь тяжкості захворювання – офіазис і субтотальна форми (24,2 %), період прогресування яких склав 40,4±3,1 дня. При гастроентерологічному варіанті (50,0 % хворих) легкий ступінь з однаковою кількістю осередкової і багатоосередкової форм відзначено у 70,3 % пацієнтів, середній і тяжкий ступінь (тотальна, універсальна форми) – у 20,4 % і 9,3 % пацієнтів, з періодом прогресування 68,6±3,7 дня. У 19,4 % хворих з неврологічно-ендокринним варіантом легкий ступінь ГА з перевагою в 10,9 раза багатоосередкової форми виявлено в 57,1 %, середній – у 24,2 % і тяжкий ступінь – у 4,8 % випадків, при цьому тривалість прогресуючої стадії склала 106,1±4,5 дня. 2. Дослідження рівня вільних АК та їхніх метаболітів у сироватці крові визначило істотні порушення їхнього спектра, що залежать від характеру супутньої патології, стадії і ступеня тяжкості ГА. При інфекційно-запальному варіанті хвороби відбувалося зменшення сумарного вмісту замінних АК у дітей (у 1,1 раза, р 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020